Моніторинг ринку праці в системі державного регулювання зайнятості населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

МОНІТОРИНГ РИНКУ ПРАЦІ В СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Бондаренко Олександр Геннадійович

Харків - 2008

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

моніторинг ринок праця трудовий

Актуальність теми. Україна, як відомо, проголошена правовою і соціальною державою, що насамперед пов'язано з розбудовою сучасної соціально спрямованої ринкової економіки, яка своєю інфраструктурою повністю інтегрована у світовий простір. Відтак, потребують вирішення не тільки складні економічні питання, а й практичне завдання держави щодо підвищення рівня та якості життя населення.

Становлення сучасного ринку праці є однією з ключових проблем функціонування системи життєзабезпечення людини. Саме ступінь розвитку ринку праці свідчить про якість соціально-економічних відносин і відображає досягнутий баланс інтересів між приватним і державним секторами.

Існуючі в Україні форми й методи державного регулювання зайнятості населення не повною мірою враховують кон'юнктуру ринку праці, господарську спеціалізацію регіонів із відповідною орієнтацією працездатних громадян на недержавні форми зайнятості (малий бізнес, підприємницька діяльність тощо), ринковий характер формування зайнятості та ін. Тому виникає необхідність проведення теоретичних розвідок щодо вдосконалення механізмів державного регулювання попиту і пропозиції робочої сили, покращення дії окремих елементів системи зайнятості населення, формування сучасної системи інформаційно-аналітичного забезпечення, зокрема, запровадження державного моніторингу ринку праці.

Стан наукової розробки проблеми. Проблеми державного регулювання ринку праці завжди були предметом наукових досліджень провідних економічних наукових шкіл і течій. Зокрема, вони розглядались у роботах західних економістів Р. Барра, Дж. Бюкенена, Т. Веблена, Дж. Кейнса, В. Ойкена, А. Маршала, Дж. С. Мілля, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта, Дж. Стігліца, Ф. Хайєка, Й. Шумпетера, А. Філіпса, М. Фрідмена та ін.

У вітчизняній економічній літературі існує декілька ключових концепцій стосовно форм і методів впливу держави на зайнятість населення. Вагомий внесок у вирішення проблем, пов'язаних із дослідженням ринку праці, зробили Д.П.Богиня, О.А. Грішнова, В.І. Герасимчук, М.М. Кім, Е.М. Лібанова, В.Л. Міненко, А.А. Никифорова, В.В. Онікієнко, В.М. Петюх та ін. Питання формування національного ринку праці на етапі перехідної економіки порушують у своїх дисертаційних дослідженнях В.В. Близнюк, Т.І. Броварна, Ж.В. Гарбар, В.Г. Герасимчук, Р.П. Жадан, В.В. Юрченко та ін.

Важливе значення для дисертаційної роботи мають праці вітчизняних і зарубіжних учених, присвячені дослідженню загальних проблем теорії та практики державного управління: В.Б.Авер'янова, О.Ю. Амосова, В.Г. Атаманчука, В.Д. Бакуменка, А.О. Дєгтяря, В.М Князєва, Т.П. Козарь, В.В. Корженка, В.І. Лугового, В.К. Майбороди, В.М. Мартиненка, О.Г. Мордвінова, П.І. Надолішнього, І.Ф. Надольного, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенського, Г.С. Одінцової, В.А. Ребкала, І.В. Розпутенка, В.А. Скуратівського, В.В. Тертички, В.П. Трощинського та ін.

Тривають наукові дискусії щодо специфіки формування та особливостей вивчення ринку праці у трансформаційних умовах, коли за орієнтир розвитку обрано соціальні пріоритети. Водночас, формування та функціонування повноцінного ринку праці неможливе лише за умов саморегуляції за рахунок дії ринкових механізмів. Регулювання ринку праці повинно базуватися на застосуванні сучасних технологій контролю та моніторингу поточного стану соціально-економічного розвитку територій. Разом з тим за наявності великої кількості ідей, думок і пропозицій невирішеним залишається питання щодо формування національної моделі державного регулювання ринку праці.

З огляду на викладене, вагомого значення набуває вивчення ринку праці з точки зору методичних підходів, напрямів, заходів і технологій державного регулювання зайнятості населення, що й обґрунтувало актуальність та зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана як складова наукового дослідження, що проводиться кафедрою управління персоналом і економіки праці Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою “Вдосконалення державних механізмів управління ефективністю використання трудового потенціалу регіону” (державний реєстраційний номер 0105U002746 від 02.01.2005 р.), в якій автор брав безпосередню участь, що полягала в розробці теоретичних засад проведення моніторингу регіонального ринку праці.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні змісту і структури сучасного ринку праці України, розробці методичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення, зокрема, опрацюванні методики моніторингу ринку праці на державному і регіональному рівнях.

Для досягнення мети визначено та вирішуються такі завдання:

- з'ясувати сутнісні ознаки вітчизняного ринку праці, розкрити концептуальні положення щодо застосування механізмів державного регулювання зайнятості населення;

- визначити домінанти державної політики зайнятості населення на сучасному етапі розвитку України;

- узагальнити теоретичні підходи до діагностики попиту і пропозиції робочої сили;

- здійснити аналіз діяльності органів державної влади щодо ефективності регулювання національного ринку праці, а також факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ринку праці Харківського регіону (методом SWOT-аналізу) та побудувати матрицю стратегічних переваг;

- розробити методичні рекомендації та алгоритм моніторингу регіонального ринку праці;

- надати пропозиції щодо вдосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення.

Об'єктом дослідження є процес державного регулювання зайнятості населення.

Предмет дослідження - удосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення.

Методи дослідження. Методична основа дослідження - наукові принципи, методи та засоби наукового пізнання, застосування яких забезпечує достовірність результатів роботи та досягнення поставленої мети.

Для вирішення окремих теоретичних завдань застосовуються системний аналіз, синергетичний підхід та метод наукової абстракції. Поряд з цим використано макроекономічний, системний, структурно-функціональний та інституціональний підходи задля узагальнення концептуальних засад державного регулювання зайнятості населення. Прикладні аспекти предмета дослідження вимагають застосування низки емпіричних методів (спостереження, індукції та дедукції, вимірювання, аналізу та синтезу тощо). Широко використовуються специфічні методи статистико-економічного аналізу: порівняння, SWOT-аналізу, кластерного аналізу, дискримінантного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу. Комплексність методів, що використовувались, забезпечила цілісність, узгодженість і системність дослідження.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі, нормативні та методичні документи України та Міжнародної організації праці, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, статистична інформація Держкомстату України та Головного управління статистики у Харківській області, дані Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості, Харківського обласного центру зайнятості, результати особистих спостережень тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному узагальненні і розробці практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку праці в Україні. Наукову новизну складають такі основні теоретичні та методичні розробки:

уперше:

- розроблено методичні рекомендації щодо моніторингу національного ринку праці з використанням алгоритму, побудованого на основі кластерного і дискримінантного аналізу (на відміну від існуючих підходів при аналізі збалансованості ринку праці пропонується враховувати такі фактори, як інвестиції в основний капітал, рівень споживання енергетичних ресурсів, чисельність економічно активного населення, ВВП на душу населення та ін.);

- сформовано пропозиції щодо вдосконалення механізмів державного регулювання попиту і пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці (запропонована методика комплексного оцінювання, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз різних адміністративно-територіальних утворень за визначений проміжок часу);

удосконалено:

- сутнісні ознаки ринку праці, зокрема, пропонується розглядати ринок праці як систему соціально-економічних і суспільних відносин, пов'язаних із наймом і пропозицією праці задля досягнення оптимального співвідношення попиту та пропозиції робочої сили, забезпечення соціального захисту і гарантій зайнятості працездатного населення (відтак, ринок регулюється не тільки системою економічних, соціальних, правових норм, включаючи механізм саморегулювання, а є фактором встановлення та дотримання балансу інтересів між працівниками, роботодавцями, посередниками і державою);

- змістовні характеристики державного регулювання ринку праці (доведено, що державне регулювання ринку праці здійснюється для забезпечення відповідності попиту на робочу силу її пропозиції за обсягом і структурою, тобто має на меті досягнення їх ефективної збалансованості);

- підходи до визначення домінант державної політики зайнятості населення (регулятивні заходи держави мають передбачати регулювання соціальних відносин у суспільстві, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері; вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості; розподіл і перерозподіл доходів населення; формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення; забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури та ін.);

- алгоритм моніторингу ринку праці, застосування якого дозволяє виявити погіршення ситуації на деяких сегментах ринку і спрогнозувати реальну зміну базових показників;

дістало подальший розвиток:

- принципи державного регулювання ринку праці, зокрема, пропонується враховувати при розробці державної політики зайнятості населення такі принципи, як рівність (правова, економічна, нормативна) сторін і відносин, раціональне використання трудових ресурсів та суспільного визнання унікальної цінності праці (використання людини за її фахом, кваліфікацією та з врахуванням набутого досвіду);

- визначення поняття “моніторинг ринку праці”, що полягає в уточненні його системності та основних економічних і суспільних функцій;

- алгоритм проведення моніторингу регіонального ринку праці за допомогою SWOT-аналізу (додатково вводяться такі структурні блоки, як привабливість ринку, загрози ринку, ресурси і можливості ринку та тенденції внутрішніх змін);

- теоретичні уявлення щодо зовнішніх загроз ринку праці Харківського регіону (трудова міграція, обсяги інвестицій в економіку сусідніх областей, конкуренція у сфері наукомістких технологій тощо).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані теоретичні та науково обґрунтовані практичні рекомендації можуть слугувати підставою для прийняття відповідних управлінських рішень щодо вирішення проблем державного регулювання зайнятості населення.

Окремі положення дисертаційної роботи доцільно використовувати при реалізації Державної програми зайнятості населення на 2005-2011 рр., в економіко-аналітичній та прогнозній роботі Міністерства праці та соціальної політики України, при розробці нормативних та програмних документів регіональних органів влади, місцевого самоврядування та регіональних центрів зайнятості, а також при викладанні відповідних курсів у вищих навчальних закладах.

Пропозиції щодо вдосконалення організаційно-управлінського, економічного та правового механізмів державного регулювання ринку праці, а також методичний підхід щодо оцінки величини попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці Харківського регіону було прийнято для впровадження в діяльність Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 01-54/7168 від 06.12.2007 р.) і використано при розробці навчальних модулів „Управління трудовими ресурсами”, „Управління трудовими ресурсами регіону”, а також при читанні лекцій і проведені практичних занять у Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України з дисциплін „Ринок праці”, „Регіональний ринок праці”, „Державне регулювання зайнятості” (акт про впровадження від 30.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним, завершеним дослідженням автора, в якій викладено науковий підхід до вирішення теоретико-прикладного завдання щодо застосування державного механізму моніторингу ринку праці шляхом удосконалення соціально-економічних відносин. У дисертації не використовуються ідеї чи розробки, що належать Л.Ю. Гордієнко, у співавторстві з якою опубліковані окремі наукові праці.

Апробація результатів дисертації. Основні результати і висновки дисертаційного дослідження доповідалися на п'яти міжнародних науково-практичних конференціях: “Сучасні економічні проблеми розвитку промислових підприємств” (м. Харків, 2006 р.), “Науковий потенціал світу - 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 2003 р.), “Перспективи та пріоритети розвитку людського капіталу в умовах глобалізації” (м. Харків, 2006 р.), “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях (7 статей у наукових виданнях, у тому числі 4 - у фахових виданнях з державного управління) загальним обсягом 3,5 друк. арк., з яких особисто авторові належить 2,8 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 188 сторінок, включає 16 таблиць (на 24 стор.), 22 рисунки (на 22 стор.) і 5 додатків (на 13 стор.). Список використаних джерел налічує 184 найменування (на 15 стор.), в т.ч. - 12 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв'язок дослідження з науковими проектами, програмами і планами, формулюється мета, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі - „Теоретичні засади державного регулювання зайнятості населення” - узагальнено сутнісні ознаки поняття “ринок праці“, виявлено складові структури ринку праці України, розглянуто концептуальні підходи щодо ролі механізмів державного регулювання зайнятості населення, досліджено домінанти державної політики зайнятості населення та розглянуто моніторинг ринку праці як складову системи державної діагностики попиту та пропозиції робочої сили.

Ринок праці є одним зі складових у певній системі ринків економічних ресурсів, разом з тим і сам ринок праці необхідно розглядати як систему елементів, що перебувають у відносинах і зв'язках між собою й утворюють своєрідну цілісність. Сутність ринку праці можна розкрити лише через теоретичне узагальнення характерних ознак його суб'єктів, об'єктів і суб'єктно-об'єктних відносин, що складаються в процесі формування попиту та пропозиції на робочу силу. Узагальнюючи теоретичні підходи, що існують у вітчизняній і зарубіжній літературі, пропонується розглядати ринок праці як систему соціально-економічних і суспільних відносин, пов'язаних з наймом і пропозицією праці задля знаходження оптимального співвідношення попиту та пропозиції робочої сили, забезпечення соціального захисту і гарантій зайнятості працездатного населення (працевлаштування, адекватної оплати праці, страхування по безробіттю, тимчасовій непрацездатності тощо); а також як механізм, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями (власниками засобів виробництва) та населенням (власниками робочої сили) щодо задоволення попиту перших на працю, а других - на робочі місця, які є джерелом їхнього існування.

Таким чином, ринок праці не тільки регулюється системою економічних, соціальних, правових норм, включаючи механізм саморегулювання, а є фактором встановлення та дотримання балансу інтересів між працівниками, роботодавцями, посередниками і державою. Він, перш за все, є системою виробничих відносин між працівниками, підприємствами і державою. Виходячи з цього, державне регулювання ринку праці слід розглядати як вплив органів державної влади за допомогою різноманітних засобів (форм, методів та інструментів) на розвиток соціальних відносин, умови життя та праці економічно активного населення країни, а також систему правових, організаційних, регулятивно-контрольних заходів держави з метою узгодження цілей соціального характеру із цілями економічного зростання.

Сучасні ринкові механізми характеризуються двома суттєвими складовими: „стихійними” регуляторами попиту і пропозиції робочої сили і регулюючим впливом держави на ці процеси. Провідна роль у розвинутому суспільстві щодо забезпечення єдності регулюючих і саморегулюючих функцій належить державі, яка впливає на зайнятість населення через певні інститути і правові методи регулювання. Домінантами державної регуляторної політики стосовно зайнятості населення можна вважати:

- регулювання суспільних відносин, регламентацію умов взаємодії суб'єктів економіки в соціальній сфері (у тому числі між роботодавцями і найманою робочою силою);

- вирішення проблеми безробіття та забезпечення ефективної зайнятості;

- розподіл і перерозподіл доходів населення;

- формування стимулів до високопродуктивної суспільної праці й надання соціальних гарантій економічно активній частині населення;

- створення системи соціального захисту населення;

- забезпечення розвитку елементів соціальної інфраструктури (закладів освіти, охорони здоров'я, науки, культури, спорту, житлово-комунального господарства та ін.).

Обов'язковою передумовою для реалізації зазначеного повинен стати моніторинг ринку праці - спеціально організована комплексна система вивчення процесів, які проходять на ринку праці, спостереження за ними, аналіз мікро-, мезо- та макроекономічних статистичних чинників, які характеризують ступінь використання трудових ресурсів, рівень зайнятості, безробіття, наявність робочих місць. Він дозволяє виявляти та контролювати наявні тенденції на ринку праці, обґрунтувати та виробляти сукупність необхідних заходів щодо покращення, стабілізації та запобігання загострення ситуації на ринку праці.

У другому розділі - “Комплексний аналіз ринку праці України” - досліджено чинники, що впливають на розвиток ринку праці України в цілому та Харківщини зокрема, структуру і динаміку зайнятості та безробіття в країні та області, ефективність діяльності органів державної влади щодо регулювання та моніторингу стану на ринку праці.

Проведений аналіз сучасного стану функціонування ринку праці України свідчить про те, що державне регулювання зайнятості населення не завжди ґрунтується на створенні рівних можливостей усім громадянам для реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб, відсутні дієві механізми щодо сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва.

В Україні основними проблемами у сфері пропозиції робочої сили на ринку праці є:

- невідповідність потребам економіки за професійно-кваліфікаційними ознаками;

- високий рівень старіння населення, насамперед у сільській місцевості;

- вимивання через трудову міграцію прошарку громадян із середнім рівнем кваліфікації, але високою економічною активністю.

Використання протягом останніх років деяких активних та пасивних заходів регулювання ринку праці привело до певного стимулювання й підтримки зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць у державному і приватному секторах економіки; сприяло відтворенню робочої сили шляхом забезпечення належного рівня оплати праці.

Проте ще й сьогодні необхідно стимулювати процес підготовки та перепідготовки кадрів, організовувати навчання з використанням новітніх освітніх технологій, розробляти цільові комплексні програми забезпечення професійного зростання; формувати раціональну структуру грошових доходів та витрат населення в результаті змін в оподаткуванні особистих доходів, зменшувати диференціацію населення за рівнем життя, а також удосконалювати розподільні відносини, розробити механізми гарантування основних соціальних показників.

Аналіз стану соціально-економічного розвитку Харківського регіону показав, що економічне та соціальне становище продовжує поступово стабілізуватися. Досягнута протягом останніх років макроекономічна стабілізація сприяла підвищенню рівня життя, значному скороченню заборгованості по заробітній платі, зростанню реальної заробітної плати, пенсій та зростання купівельної спроможності городян.

За статистичними даними, з початку 2007 р. спостерігається збільшення чисельності зайнятих у більшості галузей економіки (промисловості, будівництві, транспорті, оптовій та роздрібній торгівлі тощо). Склалася стала тенденція щодо зростання попиту на робочу силу: підвищилася потреба в кадрах, набуває певного розвитку сфера малого бізнесу, що сприяє створенню нових робочих місць.

Проведений стратегічний аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього середовища ринку праці методом SWOT-аналізу дозволив виокремити низку показників, які враховують специфіку ринку праці Харківського регіону та можуть бути використані при проведенні моніторингу ринку праці іншими регіонами країни. У результаті аналізу було виявлено, що трудова міграція, демографічна ситуація, обсяг інвестицій в економіку регіону та конкуренція на місцевому ринку з боку регіонів-лідерів у сферах вищої освіти, науки, залучення іноземного капіталу, міжнародної співпраці та отримання донорських коштів потребують посиленої уваги з боку органів державного управління та органів місцевого самоврядування.

У третьому розділі - “Удосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення” - пропонується та обґрунтовується комплексна модель моніторингу ринку праці, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму державного регулювання зайнятості населення.

В основу алгоритму моніторингу ринку праці закладено принципи визначення оптимального співвідношення елементів структури та пропорційного і збалансованого розвитку двох напрямів - попиту та пропозиції на регіональному ринку праці (рис.1).

Рис. 1. Алгоритм проведення моніторингу ринку праці

Співвідношення між попитом та пропозицією на робочу силу оцінюється за допомогою побудови карти конкурентних позицій регіонів за станом на ринку праці. Процес моніторингу стану на ринку праці потребує аналізу його результатів (тобто треба оцінити його соціально-економічні показники) і оцінити ефективність розробленої системи моніторингу (рис. 2).

Рис.2. Модель комплексного моніторингу ринку праці

Таким чином, впровадження в практичну діяльність відповідних державних органів запропонованої моделі моніторингу ринку праці дозволить обрати необхідний напрямок розвитку регіону, перевірити зміни на ринку праці та оцінити ступінь ефективності вироблених управлінських рішень. Для оцінки інтенсивності розвитку та ступеня використання трудового потенціалу регіону пропонується на підставі сформованої матриці спостережень побудувати модель, за допомогою якої надається можливість проведення моніторингу балансу попиту та пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці. Усі фактори, які впливають на попит і пропозицію робочої сили на регіональному ринку праці, можна об'єднати в чотири групи: економічні, адміністративні, соціальні та психологічні. З усієї сукупності груп факторів та окремих їх складових, найбільш впливові на баланс попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці регіону показники було включено до моделі за допомогою використання пакета прикладних програм STATISTICA 6.

У дисертації запропоновано механізм державного регулювання ринку праці, який враховує специфічні особливості такої сукупності підсистем державного регулювання:

організаційно-управлінської;

правової;

економічної.

Удосконалення існуючого механізму державного регулювання ринку праці стимулює раціональне використання трудового потенціалу території й компенсацію витрат Державного й місцевого бюджетів на його формування й розвиток.

ВИСНОВКИ

У дисертації визначено та вирішено нове науково-практичне завдання щодо вдосконалення механізмів державного регулювання ринку праці шляхом запровадження його комплексного моніторингу на державному та регіональному рівнях.

За результатами дослідження можна сформулювати такі положення та висновки:

1. Ринок праці як система соціально-економічних відносин і об'єкт державного управління перш за все залежить від ступеня розвинутості ринкового простору. Адекватні рішення щодо взаємодії покупців і продавців праці можна досягти завдяки збалансованості системи відносин між працівниками, підприємствами і державою. Також необхідно запровадити механізм державного регулювання зайнятості населення, що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками (такий підхід знайшов відображення в розробленій автором моделі оцінки трудових ресурсів країни залежно від рівня управління).

2. Сучасне ринкове суспільство вимагає задіяння моніторингу ринку праці як спеціально організованої комплексної системи вивчення соціально-економічної ситуації щодо попиту та пропозиції робочої сили, спостереження за нею, аналізу основних груп факторів, які впливають на процеси, що відбуваються на ньому, та надання можливості державного регулювання таких головних параметрів: рівень зайнятості та безробіття, наявність робочих місць, тенденції розвитку ринку праці, стабілізація та запобігання загострення ситуації. Виконання комплексу завдань, що постають перед моніторингом ринку праці, дозволить швидко та оперативно реагувати на зміни у співвідношенні попиту та пропозиції в сфері зайнятості, прогнозувати виникнення критичних ситуацій, планувати і здійснювати активну політику на ринку праці, за необхідністю вносити ті або інші корективи.

3. Використання сучасного інструментарію моніторингу ринку праці в державі та в окремому регіоні (Харківська обл.) дозволяє з'ясувати регіональні особливості, визначити можливості та обмеження стосовно використання наявних конкурентних переваг щодо трудових ресурсів. Це дає змогу встановити стосовно досліджуваних сегментів ринку праці наявність стійкої організаційної структури та диференціації якісних і кількісних характеристик трудових ресурсів для здійснення заходів із підтримки рівноваги між попитом на робочу силу та її пропозицією, сформувати резерв трудових ресурсів з метою забезпечення нормального процесу суспільного відтворення.

4. Застосування методу SWOT-аналізу, на відміну від інших методів стратегічного аналізу, уможливлює не тільки моніторинг ринку праці, а й дозволяє визначати конкретні перспективи розвитку ринку в цілому та окремих його сегментів. Зокрема, дослідження сильних та слабких сторін елементів ринку праці Харківського регіону та побудова матриці профілю стратегічних переваг окремих його параметрів, дозволяє конкретизувати здатності стосовно ширшого використання Поля Сили і Можливостей та нейтралізації чи пом'якшення дії Поля Слабкості і Загроз у таких сферах: трудова міграція, демографічна ситуація, обсяг інвестицій в економіку регіону та конкуренція на місцевому ринку інших регіонів-лідерів у вищій освіті, науці, залученні іноземного капіталу, міжнародній співпраці та отриманні донорських коштів.

5. Упровадження технології моніторингу ринку праці, в основу якої покладено оцінку можливостей досягнення оптимального співвідношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку. Такий підхід сприяє науково обґрунтованому визначенню основних напрямків державної політики зайнятості населення, дозволяє скоординувати зусилля центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних із розробленням та реалізацією регуляторних заходів, а також є інструментом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України та регіональних органів державної влади (завдяки здійсненню моніторингу найбільш впливових зовнішніх і внутрішніх факторів та оцінки можливостей інноваційного розвитку національного й регіонального сегментів ринку праці).

6. Інформаційне забезпечення ринку праці в сукупності з удосконаленням організаційної структури управління, дозволяє розробити прогноз балансу ринку праці, передбачити зміни ситуації на деяких сегментах ринку і спрогнозувати реальну зміну показників шляхом введення в дію заходів забезпечення рівноваги на ньому.

7. Комплексна модель оцінки величини попиту та пропозиції робочої сили за допомогою інтегральних показників, що запропонована в дисертації, дозволяє державним органам проводити комплексне оцінювання величини попиту та пропозиції робочої сили, виконувати порівняльний статистичний аналіз різних економічних об'єктів за визначений термін, а також проводити постійний моніторинг та контроль виконання управлінських рішень.

8. Практичні рекомендації, що запропоновані в дисертаційній роботі, стосуються вдосконалення механізмів державного регулювання зайнятості населення та спрямовані на підвищення ефективності кадрової політики, правового, економічного, соціального та інформаційного забезпечення гнучкості ринку праці з акцентуванням на питаннях забезпечення вдосконалення та розширення системи профорієнтації населення, підготовки та перепідготовки робочих кадрів відповідно до потреб галузей національної економіки, підвищення ролі інформаційно-аналітичної бази як основи державного регулювання ринку праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бондаренко О.Г. Вдосконалення механізму оцінки рівня напруженості на регіональному ринку праці за допомогою використання SWOT-аналізу // Держава та регіони: Серія: Державне управління. - 2006. - № 4. - С. 26-31.

2. Бондаренко О.Г. Розробка концептуальної моделі моніторингу ринку праці в умовах соціально-економічних перетворень // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. праць. -Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2006. - Вип. 3 (15). - С. 167-177.

3. Бондаренко О.Г. Організаційно-управлінські, правові та економічні важелі механізму державного регулювання ринку праці [Електронний ресурс] // Державне будівництво: Електронне наук. фах. видання. - 2007. - № 1. - Режим доступу: http//www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-1/dok/2/21pdf.

4. Бондаренко О.Г. Розробка моделі визначення попиту на робочу силу на регіональному ринку праці // Держава та регіони: Серія: Державне управління. -2007. - № 2. - С. 20-24.

5. Бондаренко О.Г. Моніторинг ринку праці в умовах трансформації економічної системи України: функції, принципи, завдання та складові // Науковий потенціал світу - 2004: Матеріали Першої міжнар. науково-практ. конф., - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - Том 13. - С. 14-17.

6. Бондаренко О.Г. Моніторинг як механізм дослідження ринку праці // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доповідей Міжнар. науково-теор. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, 20 лютого 2003 р. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - С. 213-214.

7. Бондаренко О.Г. Моделювання попиту на робочу силу на регіональному ринку праці // Інноваційні технології та механізми державного управління на регіональному рівні: Матеріали наук.-практ. конф., 28 листопада 2006 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2007. - С. 95-104.

8. Бондаренко О.Г. Моніторинг ринку праці при трансформації ринкової економіки // Управління розвитком: Зб. наук. статей. - Х.: Вид-во ХДЕУ, 2003. - Вип. № 2. - С. 134-135.

9. Бондаренко О.Г. Розробка системної моделі комплексного дослідження ринку праці в умовах інноваційного розвитку // Управління розвитком: Зб. наук. робіт. - Х.: Вид-во ХНЕУ, 2006. - Вип. № 4. - С. 134-135.

10. Бондаренко О.Г., Гордієнко Л.Ю. Виявлення особливостей ринку праці в умовах трансформації економічної системи // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - Випуск 186: В 4 т. Том ІІ. - С. 377-385.

Особистий внесок: визначено тенденції розвитку ринку праці в умовах трансформації національної економіки.

11. Гордієнко Л.Ю., Бондаренко О.Г. Проблеми моніторингу ринку праці в умовах державно-управлінських перетворень // Теорія та практика державного управління: - Вип. 9: Державне управління та місцеве самоврядування: Тези IV Міжнар. наук. конгресу, 26 лютого 2004 р. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. - С. 3-4.

Размещено на Allbest.ru