Це призвело до поглиблення духовно-ціннісної кризи, основними ознаками якої сьогодні є: існування ціннісного розриву як за географічною ознакою, так і за віковою; порушення механізму ціннісної ретрансляції; негативні тенденції у вихованні молодого покоління; зростання впливу західних ціннісних зразків, орієнтованих на задоволення матеріальних потреб та чуттєвих пристрастей; складна мовна ситуація; розкол православних церков; розмивання основних духовних цінностей, спричинене поширенням масової культури.

4. Вивчення державної політики з точки зору духовно-ціннісного розвитку нації дає підстави стверджувати, що основними здобутками у цій сфері є:

- наявність ціннісного аспекту у законодавчих актах, програмних документах та різноманітних концепціях;

- створення сучасної законодавчої бази у сфері освіти, орієнтація українського освітнього простору на Болонський процес, що дає змогу узгоджувати кращі зразки європейської ціннісної системи з національною системою духовних цінностей;

- визнання пріоритетності розвитку духовної сфери суспільства вищим керівництвом держави після подій помаранчевої революції;

- створення при Главі держави Національної Ради з питань культури і духовності як консультативного органу.

На основі аналізу законодавчих актів, програмних документів, статистичних даних установлено, що прорахунками органів державної влади у сфері формування та розвитку духовних цінностей на сучасному етапі державотворення є:

- відсутність у державній політиці чіткої стратегії державно-управлінського впливу на становлення та розвиток духовності та культури українського суспільства;

- низький рівень фінансування основних гуманітарних галузей та неефективне використання виділених бюджетних коштів, що породжує протиріччя між декларованими завданнями та реальним їх виконанням;

- суперечності у реформуванні наукової галузі;

- неефективність державної культурної політики, спричинена використанням прямого адміністрування та недостатнім бюджетним фінансуванням мережі державних та місцевих закладів культури;

- криза національного кінематографу, руйнування мережі сільських та міських бібліотек, низька конкурентоспроможність українського книговидання;

- неврегульованість мовного питання в Україні;

- відсутність чіткої політики захисту медіа-простору України, належного законодавчого регулювання цієї сфери та контролю за дотриманням існуючих правових норм;

- низька ефективність діяльності органів державного управління щодо пропаганди здорового способу життя, сімейних цінностей, роз'яснення шкідливості тютюнопаління й вживання алкоголю.

5. У дисертації обґрунтовано нову теоретичну модель державного управління формуванням та розвитком духовних цінностей українського суспільства, яка базується на таких концептуальних засадах:

- духовне життя суспільства - складна саморегульована система;

- система духовних цінностей соціуму розвивається під впливом соціального управління, визначальну роль у якому відіграє держава;

- ефективна діяльність суб'єктів державного управління у сфері духовно-ціннісного розвитку суспільства можлива за умови комплексного та системного підходу до виконання поставлених завдань і врахування усіх суб'єктивних та об'єктивних факторів духовного життя;

- основною метою державної політики формування і розвитку духовних цінностей суспільства є створення умов для гармонійної та активної взаємодії органів державної влади, громадських організацій, наукових закладів з метою формування об'єднаного духовного простору української нації;

- державна політика щодо формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства виключає некритичне застосування міжнародного досвіду у цій сфері, зважаючи на специфіку розвитку національного духовного простору. Доцільним є використання здобутків розвинутих країн світу, передусім у практиці вирішення проблем матеріально-технічного забезпечення гуманітарної сфери.

6. Розроблено та обґрунтовано модернізовану структуру взаємодії суб'єктів державної політики формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства. Окреслено низку моделей управлінського впливу держави на духовні процеси суспільства (агресивна, ліберальна, конструктивна). Доведено, що виходячи із реалій сучасного державотворення найбільш ефективним видається використання конструктивної моделі, яка базується на програмно-цільовій організаційній основі діяльності органів державної влади.

7. Запропоновано й теоретично обґрунтовано комплекс основних пріоритетів державної політики формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства, які можуть стати основою державної програми духовно-культурного розвитку держави.

Установлено, що стратегічними цілями у цій сфері є:

- консолідація української нації навколо загальнонаціональної ідеї суспільногопоступу, центральним системоутворюючим чинником якої має стати система національних духовних цінностей;

- пом'якшення негативних наслідків трансформаційних процесів у культурній сфері для населення і створення передумов для формування у громадян стійких духовно-ціннісних орієнтацій;

- узгодження в умовах європейського вибору нашої держави та загальносвітових глобалізаційних процесів українських духовних цінностей з європейською ціннісною системою шляхом залучення кращих європейських ціннісних зразків та збереження національної духовно-ціннісної ідентичності й самобутності.

Ці пропозиції можуть бути використані органами державної влади під час розробки Програми дій щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства.

Результати дисертаційного дослідження дають підстави запропонувати рекомендації органам державної влади щодо вдосконалення державного управління процесами формування й розвитку духовних цінностей:

- прискорити розробку та прийняття Закону України “Про культуру”, Концепції державної мовної політики, Концепції державної інформаційної політики з урахуванням особливостей і проблем сучасного духовно-ціннісного життя суспільства;

- покращити стан фінансування та матеріально-технічне забезпечення науково-освітньої, культурної сфер, підвищити соціальний статус і матеріальне забезпечення діяльності працівників культури, освіти й науки, надати цільову підтримку бібліотекам України, забезпечити збільшення їх книжкового фонду, відродити діяльність клубних закладів, особливо у сільській місцевості;

- змінити статус та функціональні обов'язки Національної ради з питань духовності та культури. Перетворити її на центр з аналізу реального стану духовно-культурного розвитку українського соціуму та розробки стратегії духовного розвитку нації;

- прискорити розробку та впровадження Програми духовно-культурного розвитку українського суспільства. Перейти до програмно-цільової організаційної основи в процесі реалізації державної політики щодо формування та розвитку духовно ціннісної системи сучасного українського соціуму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мисів Л.В. Державне регулювання діяльності ЗМІ щодо розвитку духовних цінностей українського суспільства // Зб. наук. пр. - К.: Вид-во НАДУ, 2005. ? Вип. 1. ? С. 458-463.

2. Мисів Л.В. Особливості діяльності суб'єктів державної політики щодо формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства // Вісн. НАДУ. ? 2005. ? № 3. ? С. 451-455.

3. Мисів Л.В. Особливості законодавства України щодо діяльності органів державного управління у сфері формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства [Електрон. ресурс] // Державне управління: теорія та практика. - 2005. - № 1. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/ 2005-1/txts/MISIV.htm. - Заголовок з екрана.

4. Мисів Л.В. Теоретико-методологічні підходи до вивчення проблем державного управління формуванням та розвитком духовних цінностей українського суспільства // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Д.: ДРІДУ НАДУ, 2006. ? Вип. 3 (25). ? С. 50-57.

5. Мисів Л.В. Формування та розвиток духовних цінностей українського суспільства як проблема сучасного державотворення // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 28 трав. 2004 р.: У 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 1. ? С. 335-336.

6. Мисів Л.В. Суб'єкти державної політики формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства // Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення: Матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2005 р.: у 2 т. / За заг. ред. В.І.Лугового, В.М.Князєва. ? К.: Вид-во НАДУ, 2005. ? Т. 2. ? С. 218-219.

7. Мисів Л.В. Особливості державного управління процесом формування та розвитку духовних цінностей українського суспільства // Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні: Матеріали наук. практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 31 трав. 2006 р.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князєва. ? К.: Вид-во НАДУ, 2006. ? Т. 2. ? С. 353-354.

Размещено на Allbest.ru