Формування державного механізму управління економічною безпекою підприємництва

Розробка упереджувального підходу до формування механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва і способів їх реалізації, що ґрунтуються на використанні методів практики державного і публічного управління та інституціональної теорії.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 27.07.2014
Размер файла 619,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління
Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління
ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Хвйлова Тетяна Володимирівна

Донецьк - 2004

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна безпека - один із сучасних напрямків науки і практики державного управління, що динамічно розвиваються і є сьогодні найбільш досліджуваними.

Посилення інтересу до економічної безпеки з боку вчених і державних службовців, політиків, підприємців пов'язаний з визнанням пріоритетної ролі, яку відіграє економіка в забезпеченні внутрішньої і зовнішньої безпеки країни, у формуванні ефективної державної стратегії і політики, що стимулює економічне зростання на засадах розвитку підприємництва.

В умовах трансформації економічних, політичних і культурних інститутів українське підприємництво проходить етап самоідентифікації, самоорганізації, формування систем захисту своїх інтересів. На цих засадах виникає, з одного боку, необхідність державної підтримки підприємництва, з іншого, - зацікавленість підприємництва у державних інститутах економічної безпеки. Таким чином формується економічна безпека підприємництва.

Економічна безпека підприємництва є блоком системи державного управління і водночас системи ринку. Вона виконує не тільки функції забезпечення ефективної роботи своїх підсистем і елементів, формування і підтримки довгострокової конкурентоспроможності підприємців на ринку, але й функції захисту економічних інтересів підприємництва від держави у випадках, коли державна влада неефективно функціонує.

Питання розробки державних механізмів управління економічною безпекою є у полі зору провідних вчених. Окремим аспектам цих проблем приділяється увага в роботах українських вчених Геєця В.М., Губерної Г.К., Мунтіяна В.І., Новікової О.Ф., Чумаченка М.Г., російських вчених - Абалкіна Л.І., Афонцева С.М., Ілларіонова А.А., Іноземцева В.В., Панаріна С.О., Сенчагова В.О. Разом з тим, вирішення проблем, пов'язаних з визначенням напрямків державної політики щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва, структуруванням змісту та функцій управління економічною безпекою, обґрунтуванням методів оцінки економічної безпеки, є досить актуальним. Крім того, дотепер не встановлено, що відноситься до державних механізмів управління економічною безпекою підприємництва, які функції повинна виконувати держава, а які підприємництво. Не визначені критерії вибору підходів державного управління до забезпечення економічної безпеки підприємництва, основні процеси та процедури прийняття рішень та розробки політики.

Необхідність розробки спеціального механізму державного управління економічною безпекою підприємництва, який оптимізував би співвідношення соціальних неринкових цілей держави та економічних ринкових цілей підприємництва, обумовила вибір теми дисертації та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Пропозиції, розроблені в дисертації, відображено в результатах науково-дослідних робіт, виконаних за участю автора в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України, _ тема дослідження кафедри загального та адміністративного менеджменту “Ринкове реформування управління економікою України” (номер держреєстрації 0100U003069, 1999-2004 рр.), у рамках якої автором розроблено методичні підходи до формування механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва; у Донецькому інституті внутрішніх справ МВС України, тема кафедри правового регулювання та організації боротьби з економічними злочинами в сфері фінансово-господарчих відносин “Економічна безпека бізнесу”, у рамках якої автором розроблені економічно-правові основи комерційної таємниці та засоби запобігання промисловому шпіонажу.

Мета і задачі дослідження.

Мета дослідження - виявити змістовну структуру та функції інституту економічної безпеки в системі державного управління і розробити механізм упереджувального державного управління економічною безпекою підприємництва на засадах погодження інтересів бізнесу з інтересами держави та суспільства.

Для досягнення поставленої мети в дисертації були розв'язані наступні задачі:

1. Уточнено сутність економічної безпеки підприємництва обґрунтуванням та введенням до наукового обігу поняття “ядро економічної безпеки підприємництва”, яке є його принциповою основою.

2. Визначено принциповий зміст інституту економічної безпеки підприємництва в системі державного управління і ринкового самоврядування, його функції, задачі, методи і механізми регулювання.

3. Виявлено закономірності інституціональних і структурних змін, які стимулюють самоорганізацію підприємництва як особливої групи інтересів та впливають на формування її економічної безпеки.

4. На основі емпіричних досліджень основних моделей, що відбивають узгодження інтересів держави і підприємництва, запропоновано використовувати для оцінки узгодження показник довіри як комплексний соціально-економічний фактор-індикатор.

5. Розроблено підхід упереджувального управління економічною безпекою підприємництва, базовою частиною якого є ефективна експертна система оцінки й аналізу стану економічної безпеки підприємництва.

6. Впроваджено сформовані механізми державного регіонального управління економічною безпекою підприємництва, що дозволило підвищити ступінь залученості громадян у процеси прийняття рішень і якість роботи системи державного управління: якість досліджень, експертизи, консультацій.

Послідовне вирішення поставлених задач визначило зміст дисертаційної роботи та її структуру.

Об'єкт дослідження _ українське підприємництво як особлива група інтересів, що має здатність до самоорганізації і розвитку та є важливішим чинником економічного розвитку країни.

Предметом дослідження є закономірності взаємозв'язків і взаємозалежностей інститутів держави і ринку з метою забезпечення економічної безпеки підприємництва.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали досягнення світової і вітчизняної економічної і політичної наук, а вірогідність і обґрунтованість результатів дисертації забезпечувалися сучасними методами аналізу та узагальнення, які конкретизувалися за кожною задачею дисертаційної роботи.

Інформаційною базою дисертації стали офіційні статистичні дані, законодавчі та нормативні документи, що регламентують управління діяльністю підприємництва з боку держави, власні дослідження автора.

У роботі були використані: інституціональний аналіз (при дослідженні закономірностей трансформаційних процесів), ситуаційний аналіз (при дослідженні моделей узгодження інтересів держави і підприємництва), компаративний економічний і політичний аналіз, логіко-структурне моделювання, метод індивідуальних і колективних експертних оцінок (при розробці експертної системи оцінки й аналізу економічної безпеки підприємництва).

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертації полягає в розробці принципів, методів та організаційних форм упереджувального підходу до державного управління економічною безпекою підприємництва.

Наукова новизна результатів проведеного дослідження, що виноситься на захист, полягає в наступному:

вперше:

доведено, що економічна безпека підприємництва є об'єктом державного управління, що виконує функції формування норм економічної політики держави і норм економічної поведінки підприємництва, реформування норм у випадку втрати їх адекватності, забезпечення й узгодження інтересів держави і підприємництва, захисту інтересів підприємництва як особливої соціально-економічної групи, якій властивий високий рівень самоорганізації й адаптації; визначені функції, методи, стратегії та тактики являють собою змістовну структуру економічної безпеки підприємництва;

обґрунтовано і введено до наукового обігу поняття “ядро економічної безпеки підприємництва”, що являє собою соціальне партнерство, яке відбиває історично обумовлений компроміс інтересів головних суб'єктів сучасного соціально орієнтованого ринкового господарства і виражає необхідність соціального миру як однієї з основних умов політичної, соціальної й економічної стабільності;

визначено інституціональні умови, які впливають на формування економічної безпеки підприємництва та регламентують систему державного управління економічною безпекою підприємництва, доведено, що підприємництво є водночас економічним та політичним інститутом, а економічна безпека підприємництва - водночас інститутом державного управління та ринкового самоуправління;

розроблено і впроваджено в практику державного управління експертну систему оцінки економічної безпеки підприємництва, яка містить в собі адекватну цілям та задачам економічної безпеки методологію аналізу та забезпечує здійснення упереджувального державного управління економічною безпекою підприємництва;

удосконалено:

організаційно-методичне забезпечення державного управління економічною безпекою підприємництва на визначених у дисертаційній роботі принципах, які є логічним продовженням принципів економічної та політичної теорії, зокрема, інституціональної теорії та теорії суспільного вибору;

науково-практичні підходи до попередження економічної злочинності, зокрема, розроблено полікритеріальну класифікацію економічних правопорушень, в якій економічна злочинність обґрунтована як відхилення від оптимального інституціонального розвитку;

емпірико-аналітичні моделі узгодження інтересів підприємництва, держави та суспільства, що дозволило обґрунтувати характер зв'язків між учасниками процесу узгодження інтересів і методи вирішення проблемних та конфліктних ситуацій;

дістали подальшого розвитку:

положення інституціональної теорії щодо взаємозв'язаної та взаємозалежної зміни інститутів ринку і держави, що дозволило розробити ефективний механізм упереджувального управління економічною безпекою підприємництва;

принципи, методологія і конкретні методи ситуаційного моделювання умов формування економічної безпеки підприємництва, які дають змогу визначити оптимальні шляхи узгодження інтересів і розробляти ефективну державну політику стосовно підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації підходи, методи й отримані результати є основою формування механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва з використанням методів ситуаційного аналізу, комплексної всебічної експертизи, аналізу по відхиленням.

До результатів, що становлять найбільшу практичну значущість, відносяться:

логіко-структурна модель оцінки впливу інститутів держави і політичних рішень на економічну безпеку підприємництва, яка поєднує, з одного боку, функції виявлення і діагностики локальних і системних загроз економічній безпеці підприємництва, а з іншого, - функції попереджувального впливу на систему безпеки з метою збільшення самоорганізації та адаптації до умов, що змінюються;

експертна система оцінки й аналізу стану економічної безпеки підприємництва;

методики аналізу й оцінки економічної безпеки підприємництва на рівні району, міста, регіону;

алгоритм підготовки експертів до проведення інноваційних досліджень і роботи щодо досягнення цілей експертної системи, включаючи навчальні модулі, семінари і тренінги.

Результати роботи були використані в практичній діяльності Управління МВС України на Донецькій залізниці у 2003-2004 рр., що дозволило підвищити якість управлінського процесу спецпідрозділу БОЗ УМВС України на Донецькій залізниці (довідка про впровадження № 29/1157 від 18.02.2004 р.), Куйбишевської районної ради (м. Донецьк) у 2004 р., що дозволило сприяти підвищенню ефективності управління районом, зокрема, розвитком підприємництва та зростанням бази оподаткування (довідка про запровадження № 01/25 - 78 від 13.01.2004 р.), та у навчальному процесі Донецького інституту внутрішніх справ МВС України у 2002 - 2004 рр. при викладанні дисциплін: "Основи економічних теорій", "Економіка підприємств", "Судова бухгалтерія", "Основи бухгалтерського обліку" (акт впровадження № 404 від 18.12.2003 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційну роботу виконано автором самостійно. Результати проведених здобувачем досліджень знайшли своє відображення в наукових роботах, опублікованих без співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і одержали схвалення на II Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (жовтень 2000 р., м. Славяногорськ), II Всеукраїнській науково-практичній конференції “Україна наукова-2002” (травень 2002 р., м. Дніпропетровськ), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми економічного зростання України на сучасному епапі: мікро- і макрорівень” (липень 2002 р., м. Феодосія), III Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (квітень 2003 р., м. Донецьк), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень - 2004” (червень 2004 р., м. Дніпропетровськ).

Публікації. Основні ідеї і положення дисертаційної роботи відображено в 9 наукових публікаціях (у тому числі 6 у збірниках наукових праць, 1 у науковому журналі і 2 публікації у матеріалах конференцій). Загальний обсяг публікацій складає 3,15 д.а., з яких 3,02 д.а. належать особисто автору.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 6 додатків. Дисертацію викладено на 232 сторінках, вона містить 13 таблиць, 17 рисунків на 22 сторінках, список використаних джерел зі 136 найменування на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

державний управління економічний безпека

Розділ 1. Теоретичні та методологічні основи стратегії державного управління економічною безпекою підприємництва. В існуванні й ефективному функціонуванні економічної безпеки підприємництва зацікавлено як само підприємництво, так і держава. У соціально орієнтованій ринковій економіці держава виконує функції, більшість з яких спрямована на забезпечення ефективності підприємницької діяльності. Вона формує правила гри і погоджує інтереси економічних і політичних агентів на основі реалізації принципів взаємної зацікавленості.

У першому розділі дисертаційній роботи на основі аналізу наукової літератури, присвяченої питанням економічної безпеки, було уточнено поняття "економічна безпека підприємництва" введенням до наукового обігу поняття "ядро економічної безпеки підприємництва". На цій основі були змістовно структуровані функції упереджувального та кризового державного управління.

Визначено задачі, які має вирішувати система управління економічною безпекою в Україні: формування стратегій економічної безпеки і забезпечення ефективного функціонування економіки, здійснення цілеспрямованої координації взаємодії економічних і політичних інститутів, узгодження інтересів і стратегій підприємництва, держави і суспільства, захист економічної і соціальної справедливості.

Ядро економічної безпеки підприємництва визначено як соціальне партнерство, що відбиває історично обумовлений компроміс інтересів головних суб'єктів сучасного соціально орієнтованого ринкового господарства і виражає необхідність соціального миру як однієї з основних умов політичної, соціальної й економічної стабільності. Для цілей державного управління була розроблена змістовна структура економічної безпеки підприємництва (цілі, функції, агенти, механізми). Схема структури подана на рис.1.

Дисертантом розроблений комплексний підхід до управління економічною безпекою підприємництва, який передбачає поєднання принципів, функцій, методів, стратегій і технологій управління безпекою на всіх рівнях.

Він спрямований на своєчасне вирішення соціально-економічних проблем, оптимальний розподіл повноважень у процесі прийняття рішень, вибір стратегії й тактики підприємництва і держави, адекватних сучасним ринковим умовам. Комплексний підхід включає упереджувальний та антикризовий підходи до управління економічною безпекою підприємництва. Упереджувальне управління розкрито як погоджене і координоване на всіх рівнях планування стратегічних позицій розвитку підприємництва, а також аналіз, прогнозування і управління змінами майбутнього.

Дисертантом запропоновано якісно новий підхід до визначення економічних злочинів у системі державного управління, проведено комплекс статистичних і емпіричних досліджень економічної злочинності як соціального явища. Динаміка економічних злочинів в Україні подана в табл. 1.

Складність і різноманіття прояву економічної злочинності обумовлює необхідність класифікації її різновидів, що й було здійснено в розділі за ознаками суб'єктів, інтересів та характеру збитків від економічної злочинності. Це необхідно не тільки для досягнення тактичних цілей - збільшення розкриття злочинів, але й для змін у економічній стратегії та політиці держави.

Таблиця 1. Динаміка економічних злочинів в Україні, тис. грн.

Види злочинів

Роки

1985

1990

1995

1996

1997

1998

1999

2000

Обман покупців і замовників

2,4

3,7

7,7

8,0

6,9

5,7

4,7

3,9

Порушення правил торгівлі та незаконна торговельна діяльність

1,1

3,0

7,7

5,3

4,0

2,3

1,6

1,1

Хабарництво

1,6

1,0

1,9

1,9

2,2

2,4

2,3

2,3

Порушення правил про валютні операції

0,3

0,3

9,7

4,6

2,5

1,7

1,5

0,9

Виготовлення і збут підроблених грошей або цінних паперів

0,02

0,02

1,9

2,8

3,6

4,0

2,8

2,4

Ухилення від сплати податків

-

-

3,6

5,9

8,8

10,5

10,5

10,7

Шахрайство з фінансовими ресурсами

-

-

1,1

1,2

1,8

1,7

1,7

1,4

Заняття забороненими видами підприємницької діяльності

-

-

0,2

0,2

0,3

0,2

0,2

0,2

Приховування валютного виторгу

-

-

0,2

0,3

0,2

0,2

0,4

0,4

Примітка. У збірниках офіційної статистики за 2001-2002 рр. дані про економічні злочини відсутні.

Як підтвердили дослідження, у генезисі економічної злочинності виділяється вплив неефективного державного та ринкового управління. Аналізуючи економічну злочинність як специфічний вид діяльності, був зроблений висновок, що саме альтернативна вартість часу є одним з вирішальних факторів, що впливають на розвиток економічної злочинності. Отже, на динаміку економічних злочинів впливає не тільки ефективність правоохоронної системи, але й ефективність функціонування інших економічних і політичних інститутів. Зменшення безробіття, демократизація і збільшення залученості населення в процеси державного управління сприяють зменшенню економічної злочинності.

Розділ 2. Аналіз інституціональних умов формування економічної безпеки підприємництва в Україні. Як результат застосування наукової методології інституціонального підходу, методів статистичного економічного аналізу, соціологічних досліджень і глибокого включеного спостереження виявлені фактори, що впливають на формування економічної безпеки підприємництва - фактори структурних та інституціональних трансформацій в економіці та суспільному житті.

Дисертантом проведено дослідження, в результаті якого доведено, що найважливішим фактором, який обумовлює структурну перебудову економіки та економічне зростання, є самоорганізація підприємництва. У дисертації емпірично доведена наукова гіпотеза, висунута ще Й. Шумпетером, про те, що саме інерційність, запізнювання в розвитку інститутів державного управління, відставання їх від розвитку економічних інститутів є однією з головних причин виникнення інституціональних пасток - сталих неефективних форм взаємовідношень між державою та бізнесом. Внаслідок цього підприємництво використовує свій потенціал недостатньо ефективно, віддаючи перевагу тіньовим, непрозорим нормам поведінки.

У розділі досліджено феномен самоорганізації підприємництва як процесу ініціативного формування та забезпечення його економічної безпеки.

Аналіз форм і методів самоорганізації українського підприємництва показав, що самоорганізація підприємництва виявляється в підвищенні активності фірм у розробці інновацій, включаючи технічні, технологічні інновації та бізнес-інновації, у збільшенні інвестиційної активності фірм, прагненні організувати неформальні ділові мережі, за допомогою яких підприємництво може впливати на державну політику. Динаміка цих тенденцій свідчить про зростаючу самоорганізацію підприємництва, а те, що самоорганізація підприємництва відбувається більш інтенсивно, ніж змінюється державна промислова політика, а часто ці процеси суперечать один одному, свідчить про існування визначеного запізнювання стратегії державного регулювання підприємництва.

Адаптація підприємців відбувається швидше, ніж державні інститути реагують на зміну умов господарювання і створюють умови для підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Тенденція самоорганізації підприємництва на тлі зростаючої інерційності державного управління має як позитивні, так і негативні наслідки.

Позитивним наслідком є вплив зростання самоорганізації бізнесу на результати господарської діяльності, а, отже, на динаміку соціально-економічних показників на макрорівні.

Серед негативних - існування і зростання неформальних, тіньових форм самоорганізації, наприклад, корупції, підтримки монопольного положення на ринку, поширення тіньових форм лобіювання проектів та інтересів в органах державного управління, що часто суперечить інтересам суспільства.

Аналіз функціонування інститутів держави і реально існуючих у практиці моделей узгодження інтересів за участю підприємництва дозволив виділити й обґрунтувати в дисертації ролі основних агентів економіки і політики, у формуванні економічної безпеки підприємництва, їх цілі, інтереси, функції та методи вирішення конфліктів.

У дисертації запропоновано використовувати показник довіри для оцінки ступеня узгодженості інтересів та формування оптимальної моделі узгодження інтересів. Довіра підприємців до влади і рішень, що вона приймає, є водночас й результатом ефективності механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва.

Розділ 3. Розробка експертної системи оцінки й аналізу стану економічної безпеки підприємництва. Ефективність підходу упереджувального управління економічною безпекою підприємництва залежить від активності підприємців та їх залученості в процеси розробки державної політики і прийняття рішень, а також від якості роботи системи державного управління економічною безпекою підприємництва: якості досліджень, експертизи, консультацій.

У розділі розроблено та викладено результати впровадження експертної системи оцінки та аналізу стану економічної безпеки, яка є основною частиною упереджувального підходу до економічної безпеки підприємництва. Основну частину підходу упереджувального управління економічною безпекою підприємництва має складати експертна система оцінки й аналізу стану економічної безпеки, яка базується на комплексному підході до всебічної експертизи ситуацій узгодження/конфлікту інтересів за участю підприємництва та держави.

Призначення експертної системи полягає в одержанні об'єктивної інформації про стан економічної безпеки підприємництва, здійсненні кваліфікованих консультацій представників регіональної і місцевої влади, врахуванні результатів наукової експертизи на всіх етапах формування і реалізації державної регіональної політики відносно підприємництва.

Сфера дослідження й оцінки, що підлягає експертизі, поділяється на два блоки проблем: 1) дослідження адаптації і становлення фірми як основного інституту ринкової економіки та її діяльності щодо забезпечення економічної безпеки на мікро-рівні; 2) дослідження форм взаємодії підприємництва, органів державного управління, місцевого самоврядування, громадських організацій і мас-медіа з метою забезпечення економічної безпеки підприємництва як соціально-економічної групи населення країни.

Для здійснення комплексної експертизи розроблена структура експертної системи (подана на рис. 2) та методологія експертизи (рис.3), яка поєднує класичні й сучасні методи, такі як евристичний ситуаційний аналіз, компаративний політичний і економічний аналіз, експертні оцінки, логіко-структурне моделювання, стратегічні аналіз і прогнозування.

Дослідження й експертиза здійснюються в чотири етапи. На першому етапі методами глибокого включеного спостереження і ситуаційного аналізу досліджуються мотиви поведінки представників підприємництва та державної влади, процеси прийняття рішень, методи узгодження інтересів, розробки стратегії і тактики регіонального і місцевого розвитку. На другому етапі експертизи здійснюється наукове узагальнення ситуацій за допомогою розроблених експертних карт, що містять перелік ключових питань, які систематизують ситуації. Третій етап експертизи - класифікація відібраних ситуацій відповідно до обраних критеріїв. Четвертий етап - розробка логіко-структурних моделей вирішення ситуацій і прийняття рішень.

Експертна система оцінки економічної безпеки підприємництва впроваджена в практику управління Донецькою обласною державною адміністрацією, що підтверджується відповідними документами. Пілотний проект у рамках системи реалізований у Куйбишевському районі міста Донецька.

Практично значущими результатами дисертаційного дослідження, у розробці яких дисертант брав безпосередню участь, є: управлінська інновація - підхід упереджувального управління економічною безпекою підприємництва, до основи якої покладено систему експертизи, інкорпоровану в процес державного регіонального управління (впроваджена Донецькою обласною державною адміністрацією); концепція підготовки магістрів державного управління, навчальні модулі для експертів (впроваджені Донецьким державним університетом управління).

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено спосіб вирішення актуального науково-практичного завдання формування та забезпечення економічної безпеки підприємництва на основі соціального партнерства, що відображає історично обумовлений компроміс інтересів головних суб'єктів сучасного соціально-орієнтованого ринкового господарства, і виражає об'єктивну необхідність соціального світу як однієї з основних умов політичної, соціальної та економічної стабільності. Зроблено такі висновки:

Економічна безпека підприємництва є об'єктом державного управління, що виконує функції формування норм економічної політики держави й економічної поведінки підприємництва, реформування норм у випадку втрати їхньої адекватності, захист інтересів підприємництва як особливої соціально-економічної групи, якій властивий високий рівень самоорганізації й адаптації.

Доведено необхідність розробки організаційно-методичного забезпечення формування механізмів державного управління економічною безпекою підприємництва, виявлено змістовна структура економічної безпеки підприємництва, яка складається із ядра, функцій, взаємозалежних агентів, підсистеми діагностування загроз, цільової підсистеми, підсистеми реагування в реальному масштабі часу, механізмів запобігання локальним і системним загрозам економічній безпеці підприємництва.

Визначено ядро економічної безпеки підприємництва. Під ядром економічної безпеки підприємництва розуміється соціальне партнерство, що відображає історично обумовлений компроміс інтересів головних суб'єктів сучасного соціально-орієнтованого ринкового господарства і виражає необхідність соціального миру як однієї з основних умов політичної, соціальної й економічної стабільності.

Організаційно-методичне забезпечення державного управління економічною безпекою підприємництва базується на визначених у дисертаційній роботі принципах, що є логічним продовженням принципів економічної і політичної теорії, зокрема інституціональної теорії та теорії суспільного вибору.

Обґрунтовано інституціональні умови, що впливають на формування економічної безпеки підприємництва і регламентують систему державного управління економічною безпекою підприємництва. Під інституціональними умовами розуміються трансформації політичних, економічних і культурних інститутів від інституціональної матриці “планова економіка” до інституціональної матриці “ринкове господарство”, процеси імпорту інститутів. Серед економічних інститутів досліджено найважливіший - інститут підприємницької фірми й інститут приватної власності, серед політичних інститутів досліджено інститути державного управління, місцевого самоврядування та профспілок. Доведено, що підприємництво є одночасно економічним і політичним інститутом, економічна безпека підприємництва є одночасно інститутом державного управління і ринкового самоврядування, а отже, управління економічною безпекою підприємництва має здійснюватися узгоджено органами державного управління та представниками організованого підприємництва.

Експертна система оцінки й аналізу економічної безпеки підприємництва, запропонована як результат дисертаційних досліджень і впроваджена в практику державного управління, містить у собі адекватну цілям і завданням забезпечення економічної безпеки підприємництва методологію експертизи, що забезпечує реалізацію упереджувального державного управління економічною безпекою підприємництва.

Розроблено відповідний методичний інструментарій, використання якого забезпечило ефективність функціонування експертної системи, - програми семінарів і тренінгів з навчання експертів. Запропоновано сучасну трирівневу структуру функціонування експертної системи, схеми організації збору, обробки й аналізу інформації зі створенням банків і баз даних; обґрунтовано критерії розпізнавання і класифікації проблемних ситуацій, визначено основні типи логіко-структурних моделей вирішення проблемних ситуацій, у тому числі конфліктів інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

Хайлова Т.В. Промышленный шпионаж и экономическая безопасность предприятия // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики: Сб. науч. тр. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 2000. - С. 289-294.

Хайлова Т.В. Ухилення від сплати податків як наслідок неефективної державної політики // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. Вип. 152. - Д.: ДНУ, 2002. - С. 45-51.

Хайлова Т.В. К вопросу о природе экономических преступлений // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: Зб. наук. пр. Серія "Державне управління". Т. ІІІ. Вип. 17. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 287-294.

Маляренко Т.А., Хайлова Т.В. Экономическая преступность в переходной экономике // Управління та регулювання діяльності підприємств, установ та організацій: Зб. наук. пр. Серія "Державне управління". Т. ІІІ. Вип. 10. - Донецьк: ДонДАУ, 2002. - С. 178-181.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано методи формування управлінських рішень, уточнено склад і послідовність етапів розробки і реалізації управлінських рішень щодо забезпечення економічної безпеки підприємництва.

Хайлова Т.В. Управлінські аспекти безпеки малого бізнесу // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: Сб. науч. пр. - Донецк: Юго-Восток, 2003. - С. 404-409.

Філіпенко Т.В., Хайлова Т.В., Рижков Г.Є. та інш. Економіко-правові аспекти вексельного обігу та визначення векселя недійсним: Наук.-практ. Рекомендації. - Севастополь: Вебер, 2002. - С. 12-21.

Особистий внесок здобувача: уточнено порядок оформлення векселя і проведення вексельних операцій.

Хайлова Т.В. Основи комплексного підходу до управління економічною безпекою підприємництва // Державне управління процесами жизнєдіяльності і галузевого розвитку регіону: Зб. наук. пр. Серія "Державне управління". Т. ІV. Вип. 25. - Донецьк: ДонДАУ, 2003.- С. 235-240.

Хайлова Т.В. Економічна злочинність як наслідок незавершеності інституціональних трансформацій // Менеджер. - 2004. - № 2 (28). - С. 123 - 129.

Хайлова Т.В. Аналітична оцінка стану економічної безпеки підприємництва: загальнодержавний та регіональний підхід // Національна академія управління при Президентові України. Зб.наук.пр. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. -Вип.1. - С. 333-341.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.