Контролінг інформаційної системи підприємства в умовах невизначеності

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Спеціальність 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами

КОНТРОЛІНГ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Виконав Оліфіров Олександр Васильович

Київ - 2004



АНОТАЦІЯ

Оліфіров О.В. Контролінг інформаційної системи підприємства в умовах невизначеності - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.01 «Економіка, організація і управління підприємствами». - Київський національний торговельно-економічний університет. - Київ, 2004.

Дисертацію присвячено застосуванню методології, теорії та методики контролінгу до процесів інформаційних систем, які в сучасних умовах стають фундаментом основних бізнес-процесів підприємства.

Сформовано концепція контролінгу інформаційної системи підприємства на основі дослідження бізнес-процесів дозволяє вирішити проблеми управління підприємством. Теоретичні основи формування показників контролінгу інформаційної системи підприємства є основою для інструментального аналізу і структурної перебудови системи управління підприємством, що забезпечує можливість обґрунтування вибору стратегії управління.

Розроблено моделі, засновані на факторному аналізі ризиків підсистем інформаційної системи, та комплекс оптимізаційних та імітаційних моделей, заснованих на критеріальній оцінці ризиків і ймовірнісному аналізі.

Розроблено економіко-організаційний механізм упровадження контролінгу інформаційної системи підприємства, який забезпечує організацію інформаційної підтримки управління.

контролінг управління інформаційний



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інформаційні та комунікаційні технології на сьогодні є визначальним сектором світової економіки. Цей сектор - один із основних факторів зростання нової економіки України. У процесі трансформації економіки інформація все більше і більше стає ресурсом і предметом управлінської діяльності на підприємстві, стає різноманітнішою з позицій відмінностей у призначенні, структурі, формі власності, способах доступу і методах поширення.

Забезпеченість підприємств України засобами обчислювальної техніки на початок 2003 року склала 888,2 тисяч ЕОМ. Темпи приросту забезпеченості підприємств обчислювальною технікою з 1994 по 2003 рік склали 84,35%. У 2002 році надано послуг комп'ютерного зв'язку на 360 млн. гривень. Ці статистичні дані Держкомстату України свідчать про розвиток інформаційних і комунікаційних технологій в Україні. У зв'язку з цим відбуваються відповідні зміни у сфері інформаційних систем підприємств:

- з'явилось багато програмно-апаратних засобів, що ускладнило управління;

- розширився перелік нових завдань автоматизації, наприклад, електронний бізнес, ефект від яких потребує спеціального обґрунтування;

- збільшилась кількість видів ресурсів інформаційних систем (ІС);

- знизився рівень, на якому ухвалюються рішення про закупівлю інформаційних систем.

Виникли нові завдання з оцінки окупності інвестицій у інформаційні системи, розробки політики та правил прийняття рішень у сфері інформаційних систем на різних рівнях планування, управлінського обліку, контролю, аналізу та вироблення рекомендацій із впровадження та використання ІС.

Сучасною технологією управління є контролінг, орієнтований на досягнення кінцевих результатів діяльності підприємства. Світовий досвід підтверджує ефективність застосування контролінгу на підприємствах для подолання проблем управління на рівні підприємства, проекту інформаційної системи, продукту, сервісу.

Розв'язання проблем впровадження контролінгу у сфері інформаційних систем і технологій сприяє підвищенню якості та ефективності управління підприємством. При цьому контролінг розглядається автором і як підсистема системи управління, і як технологія управління, орієнтовані на досягнення підприємством своїх цілей. Саме з цих позицій і досліджується роль та значення контролінгу в управлінні інформаційними системами вітчизняних підприємств.

Істотним внеском на початковому етапі становлення і розвитку концепції контролінгу як концепції планування і контролю стали роботи зарубіжних авторів: Ансоффа І., Друкера П., Манна Р., Майєра Е., Мескона М.Х., Вебера Й., Хана Д., Файоля А., а також російських вчених: Альгіна А.П., Данілочкіної Н.Г., Трухаєва Р.І. та інших.

Серед досліджень, присвячених проблемам адаптації міжнародного досвіду управління та формування вітчизняної школи управління в цілому й управління інформаційними системами в умовах недостатньої інформації для прийняття рішень зокрема, слід відзначити роботи: Амоші О.І., Андрієнка В.М., Бланка І.О., Булєєва І.П., Вітлінського В.В., Галіцина В.К., Герасимчука В.Г., Гейця В.М., Голікова В.І., Гузя М.Г., Заруби В.Я., Клебанової Т.С., Ковальчука К.Ф., Королькова І.І., Мазаракі А.А., Мови В.В., Наливайка А.П., Наконечного С.І., Лисенка Ю.Г., Пастухової В.В., Прокопенка М.Д., Пушкаря О.І., Решетнікової І.Л., Ситника В.Ф., Сусіденка В.Т., Сухаревої Л.О., Шарапова О.Д., Школи І.М., Христианівського В.В., Ушакової Н.М., Чумаченка М.Г., Ястремського О.І. та інших.

Опубліковані ними роботи торкаються окремих аспектів контролінгу, але аналіз наукових праць, присвячених проблемі розвитку інформаційних систем в управлінні підприємницькою та маркетинговою діяльністю, свідчить, що організаційно-методологічні питання контролінгу інформаційних систем підприємств досліджені не достатньо.

У зв'язку з цим питання розробки теоретико-методологічних засад контролінгу інформаційних систем підприємств в умовах невизначеності при трансформаційних змінах в економіці України є досить актуальними.

Мета та задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад контролінгу інформаційної системи підприємства та обґрунтування науково-методичних і практичних рекомендацій щодо створення економічного-організаційного механізму впровадження контролінгу інформаційної системи підприємства.

Відповідно до мети в дисертаційній роботі було поставлено та вирішено наступні задачі:

- визначено контролінг як технологію управління підприємством;

- сформовано передумови контролінгу інформаційної системи та визначено місце і роль інформаційних ресурсів у структурі управління підприємством;

- сформовано теоретичні положення врахування невизначеності та соціально-економічного ризику в управлінні інформаційними ресурсами підприємства;

- розроблено концепцію контролінгу інформаційної системи в умовах невизначеності;

- визначено склад показників контролінгу інформаційної системи на стратегічному і оперативному рівнях, інструментальні засоби формування показників, вихідні дані для розрахунків та аналізу;

- визначено методичні засади функціонування контролінгу інформаційної системи підприємства;

- обґрунтовано зони контролю витрат, пов'язаних з ризиком, на основі розробки описових та аналітичних моделей;

- розроблено комплекс оптимізаційних та заснованих на статистичних методах імітаційних моделей для аналізу і регулювання витрат, пов'язаних з ризиком в інформаційній системі;

- розроблено механізми контролінгу інформаційних ресурсів підприємства, автоматизованих систем обліку господарських операцій та інформаційних фінансових систем;

- удосконалено економіко-організаційний механізм впровадження контролінгу інформаційної системи на підприємстві.

Об'єктом дослідження є управління підприємницькою та маркетинговою діяльністю підприємств.

Предмет дослідження - контролінг інформаційної системи, яка забезпечує інформаційні потреби управлінського персоналу підприємства.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу проведення досліджень склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем планування і контролю, концепції контролінгу, теорії ризику, прийняття рішень, системного аналізу, економіко-математичного моделювання та системної організації. Нормативною базою досліджень були закони України та матеріали Кабінету Міністрів України, звіти та статистика підприємств, а також результати праць вітчизняних та закордонних вчених-економістів з теоретичних та практичних питань управління підприємствами.

Прикладні аспекти організації контролінгу досліджено на основі чинного нормативно-правового забезпечення діяльності підприємств. Застосовано статистичні методи імітаційного моделювання, порівняльного аналізу, метод експертних оцінок. Одержану в результаті дослідження інформацію опрацьовано з використанням сучасних інформаційних технологій.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації виконано постановку та вирішення важливої наукової проблеми - розробку теоретико-методологічних засад контролінгу інформаційної системи підприємства. При цьому отримано наступні наукові результати:

вперше:

- розроблено теоретичні основи контролінгу інформаційної системи підприємства, які ґрунтуються на системному, дескриптивно-нормативному, адаптивному, ймовірнісному підходах, відповідно до яких створюється ефективна інформаційна система і досягаються цілі діяльності підприємства;

- розроблено концепцію контролінгу інформаційної системи підприємства, сформовану на основі планово-контрольного підходу, дослідження бізнес-процесів та сервісів інформаційної системи, що дозволяє вирішити проблеми планування і контролю застосування інформаційних технологій на підприємстві, оптимізувати прибуток від впровадження інформаційної системи. У межах цієї концепції введено в науковий обіг та обґрунтовано поняття «контролінг інформаційної системи» як технології управління, що виконує координацію і інтеграцію бізнес-процесів інформаційних систем з позицій оптимізації прибутку;

- обґрунтовано вибір показників контролінгу інформаційної системи підприємства, інструментальні засоби їхнього формування, які є основою аналізу і структурної перебудови системи управління інформаційними технологіями підприємства, що забезпечує можливість раціонального вибору стратегії управління;

- розроблено моделі, засновані на аналізі ризиків інформаційної системи, використання яких обґрунтовує вибір аудитором інформаційної системи зон контролю витрат, пов'язаних з ризиком;

- розроблено комплекс оптимізаційних моделей, заснованих на критеріальній оцінці ризиків і ймовірнісному аналізі, використання яких дозволяє враховувати фактор невизначеності у процедурах контролінгу інформаційних систем і знижувати витрати, пов'язані з ризиком;

- розроблено в детермінованому і стохастичному варіантах цілочисельну модель оптимізації витрат, пов'язаних з ризиком функціонування інформаційних систем, яка дозволяє визначити вплив імовірнісних обмежень та варіацій вихідних даних на цільову функцію;

удосконалено:

- імітаційні моделі впровадження інформаційних технологій, які базуються на методах статистичного оцінювання та генерації випадкових чисел. Використання цих моделей дає можливість приймати обґрунтовані рішення стосовно стратегічного планування та інвестиційного контролінгу;

дістали подальший розвиток:

- методичні основи функціонування контролінгу інформаційної системи на підприємстві, які синтезують елементи функцій контролінгу інформаційної системи управління підприємством, що забезпечує досягнення цілей підприємства в умовах невизначеності;

- економіко-організаційний механізм упровадження контролінгу інформаційної системи на підприємстві, який забезпечує організацію інформаційної підтримки управління, зміни в її системі, в організаційній структурі підприємства і організацію служби контролінгу, що сприяє зниженню ризиків, уникненню банкрутства та кризових ситуацій на підприємстві;

- методичні основи оцінки економічної ефективності впровадження контролінгу інформаційних систем на підприємстві, що базуються на методології оцінки грошових потоків підприємств і дозволяють враховувати мікро- та макроекономічні показники для обґрунтування управлінських рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Розробка концептуальних положень, методологічних принципів та теоретичних основ контролінгу інформаційних систем підприємства надає можливість одержувати наукові результати, прикладне значення яких полягає в можливості практичного використання розроблених методик та інструментарію щодо вдосконалювання процесу управління ресурсами інформаційних систем підприємств у наступних напрямках:

- моделі бізнес-процесів у складі управлінського інструментарію в системі управління інформаційними ресурсами підприємств;

- методичне забезпечення стратегічного, оперативного планування, управлінського обліку, контролю, аналізу в тому напрямку, який використовується для інтеграції і координації управлінських функцій в рамках контролінгу інформаційних систем;

- інструментарій функціонально-вартісного аналізу, сукупної вартості володіння інформаційною системою;

- система ключових показників результату діяльності підприємства;

- економіко-організаційний механізм створення системи контролінгу інформаційних ресурсів на підприємстві.

Наукові положення, висновки і рекомендації теоретично обґрунтовані і базуються на методах функціонально-вартісного аналізу та управління, методах моделювання ринкових процесів та інформаційних систем.

Автором досліджено:

- ЗАТ «Група «Норд» з позиції впровадження рекомендацій зі стратегічного управління і планування інформаційної інфраструктури діяльності підприємства;

- торговельні підприємства Донецької, Київської, Львівської, Харківської та Херсонської областей з позиції аналізу основних показників діяльності в умовах невизначеності зовнішнього середовища;

- інформаційні системи провайдерів Інтернет-послуг НТЦ ФТІКОМ, ЗАТ «Фарлеп-телеком», ЗАТ «Доріс», ТОВ «Дата-Internet» в питаннях аналізу вартості інформаційних послуг та їхньої оптимізації.

Наукові розробки автора прийнято до впровадження промисловим підприємством ТОВ «Стирол-АТІ» (ВАТ «Концерн «Стирол»), (довідка № 220 від 03.11.2003); акціонерним товариством «Техніка», м. Донецьк (довідка № 316 від 28.08.2003); металургійним заводом «Істіл - Україна», м. Донецьк (довідка № 405/1 від 18.12.2003); IV науковою міжнародною конференцією «Проблеми економічної інтеграції України в Європейський Союз: інвестиційні аспекти» (Ялта-Форос, 1999, акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи № 126-17/63 від 02.02.2000).

Теоретичні та науково-практичні рекомендації, розроблені в дисертаційній роботі, впроваджено в навчальний процес Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського і використано в рамках спільних європейських проектів TEMPUS (TACIS) за наступними напрямками: підготовка текстів лекцій, методичних рекомендацій з курсів «Інформаційні системи», «Економіко-математичне моделювання»; розробка на базі інформаційних технологій основних положень створення «Ресурсного центру життєздатної економіки», контроль та моніторинг за його впровадженням та функціонуванням (проекти: T-JEP №10030-95 «Розробка навчального плану по життєздатній економіці», CP-200-98 «Розповсюдження інновацій у життєздатній економіці») (довідка № 11/708 від 09.06.2003).

Особистий внесок здобувача полягає в комплексному дослідженні системи інформаційного забезпечення управління підприємницької та маркетингової діяльності підприємств й визначенні основних напрямів її оптимізації. Дисертація містить наукові ідеї та результати здобувача, який є безпосереднім учасником упровадження наукових та прикладних результатів дослідження. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, практичні рекомендації, результати обробки інформації, вибір методів дослідження. Особистий внесок автора за списком опублікованих у співавторстві праць, що стосуються теми дисертації, визначається наступними результатами: у роботах [2, 6] розроблено імітаційну модель ефективності інвестицій та модель управління товарними запасами; у роботах [5, 10] розроблено методи та засоби оцінки ризиків інформаційних систем підприємств, сформульовано на основі аналізу фінансової звітності підприємств пропозиції щодо зниження невизначеності та ризиків у їхній діяльності, розроблено стратегію управління ризиком в інформаційних системах підприємств на основі урахування економічних, правових, технологічних чинників; у роботі [21] розроблено моделі поведінки в підприємницькій діяльності в умовах невизначеності, на основі функції корисності; у роботі розроблено алгоритм вибору моделей оптимального управління товарними запасами; у роботах [4, 17] визначено основні етапи інформаційного забезпечення маркетингової діяльності в комп'ютерних мережах та результати дослідження Інтернет ринків окремих товарів, розроблено варіанти поширення інформаційних ресурсів в Україні та механізми контролю процесів передачі ділової, комерційної інформації, проведено аналіз та розвиток концептуальних положень створення автоматизованих інформаційних систем в умовах невизначеності та ризику.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету дослідження, сформульовано цілі та задачі дослідження, а також розкрито наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У першому розділі «Теоретичні та методологічні основи контролінгу інформаційної системи підприємства в умовах невизначеності» з метою наукового узагальнення і систематизації матеріалу стосовно пізнання предмету дослідження були проаналізовані концепції контролінгу, його об'єкт, суб'єкт, методи, інструментарій. Виявлено складові елементи предмету дослідження, класифіковані ресурси інформаційної системи. Розроблено комплекс завдань, принципів, вимог, передумов контролінгу ІС.

На підставі аналізу існуючих концепцій контролінгу сформульовано розуміння контролінгу як орієнтованої на результат (матеріальний, вартісний, соціальний) технології управління підприємницькою і маркетинговою діяльністю підприємства.

В умовах України йде інтенсивна перебудова інформаційних потоків, яка полягає у зміні їхнього змісту, наповнення, обсягів і умов доступу до них. З урахуванням цього, коректний розгляд функціонування ІС, як і підприємства в цілому, не можливий без урахування невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Існує цілий ряд факторів, що приводять до виникнення невизначеності: швидкі зміни технологій і пов'язані із цим зміни споживчого попиту, нестабільність світової економіки, нестабільність законодавства тощо.

У суспільстві у сфері бізнесу обчислювальна технологія є дуже важливим фактором. Бізнес залежить від комп'ютерних і інформаційних систем. Затримки в обробці інформації істотно впливають на бізнес. Крім того, важливо зрозуміти, що в умовах, коли бізнес охопив інформаційні системи, ризики в їхньому розвитку закріплені більше діловими рішеннями, чим технічними або фінансовими.

Щоб ефективно використовувати інформаційні системи, підприємець повинен зрозуміти соціально-економічні ризики й обмеження технології розробки, впровадження і використання цих систем.

Концепція контролінгу інформаційної системи ґрунтується на ряді базових положень.

По-перше, цю концепцію управління засновано на уявленні підприємства як складної відкритої соціально-економічної системи, що має певні цілі. Основною метою вважається забезпечення довгострокового існування організації, оптимізація прибутку. У процесі управління інформаційними системами ця мета трансформується в задачу максимізації впливу проектів інформаційних систем і технологій на оперативному рівні на показник прибутку, а на стратегічному - на показник акціонерної вартості капіталу.

По-друге, у даному контексті управління розглядається як процес волевиявлення і реалізації волі стосовно впровадження інформаційної системи підприємства. Цей процес у спрощеному вигляді можна представити як взаємозалежну систему планування і контролю інформаційних систем. За допомогою контролінгу забезпечується їхня інтеграція і координація. Отже, невід'ємною частиною роботи контролера інформаційних систем є планування інформаційних процесів на підприємстві.

Особлива цінність контролінгу проявляється при зростанні й ускладненні господарських систем і корпоративних інформаційних мереж, бо при цьому виникає проблема неузгодженості різних функціональних планів. Тому можна виділити наступне, третє, базове положення концепції планування і контролю - це контролінг як інтегруюча і координуюча система. При цьому мова йде не тільки про інтеграцію фаз ухвалення рішення, але і про об'єднання і координацію планів різних функціональних підсистем, структурних одиниць інформаційної служби підприємства і проектів інформаційних систем, особливо в умовах, коли на підприємстві функціонують різні, не пов'язані між собою автоматизовані системи обліку і управління, які не відповідають вимогам нових стандартів.

Четверте базове положення сучасної концепції контролінгу інформаційних систем полягає в тому, що останній виконує функцію підтримки процесу управління. Основними напрямками роботи контролера інформаційної системи є формування й удосконалювання самої структури системи планування і контролю інформаційної системи, розробка методів реалізації планово-контрольних розрахунків та аналізу впливу інформаційних систем на прибуток підприємства, визначення необхідних для розрахунків вихідних даних, їхніх джерел і шляхів одержання.

Найперспективнішою для інформаційної системи підприємства є концепція, орієнтована на планування і контроль з акцентом на координацію показників діяльності підприємства.

Концепція контролінгу інформаційної системи характеризується:

- метою - оптимізацією прибутку підприємства в тій сфері, в якій на нього впливають проекти інформаційної системи або рішення із впровадження інформаційних технологій на підприємстві при координації із соціальними та виробничими цілями;

- організаційною структурою - відділом контролінгу на підприємстві;

- суб'єктом - контролером інформаційної системи;

- об'єктом - інформаційною системою управління; робочим місцем, проектом, сервісом інформаційної системи управління підприємством;

- предметом - системою планів і звітів стосовно впливу процесів інформаційної системи на прибуток підприємства;

- функціями - плановою, обліковою, моніторинговою, контрольно-аналітичною, регулюючою;

- системою показників, планів та звітів - інвестиційними витратами на інформаційну систему, різницею доходів та витрат на здійснення бізнес-процесів, пов'язаних з інформаційною системою, різницею нефінансових показників результату підприємства, зміною акціонерної вартості капіталу підприємства;

- рівнями - стратегічним та оперативним;

- інструментарієм - інвестиційними розрахунками, методом сукупної вартості володіння, методом функціонально-вартісного аналізу, методом ключових показників результату, моделями оптимізації, імітаційними моделями.

Динаміку процесів контролінгу інформаційної системи дозволяє визначити дослідження її життєвого циклу. З урахуванням цього, концептуальну модель контролінгу ІС.

Таким чином, на основі представленої концепції контролінг інформаційної системи підприємства - це підсистема і технологія управління, яка являє собою сукупність методів оперативного і стратегічного управління: планування, обліку, моніторингу контролю, аналізу та підготовки рекомендацій з регулювання впровадження та експлуатації інформаційних систем та технологій на підприємстві.

У другому розділі «Вибір показників контролінгу інформаційної системи та інструментальних засобів їх формування» визначено склад показників контролінгу інформаційної системи, виконано вибір інструментальних засобів формування показників контролінгу, досліджено вихідні дані контролінгу процесів життєвого циклу інформаційної системи.

Оцінка показників на рівні інформаційної системи підприємства пов'язана із зіставленням результатів використання інформаційної системи з витратами на її впровадження й експлуатацію у грошовій формі. Таке визначення предмета дослідження пов'язане із застосуванням результатів розглянутого аналітичного апарату управління комерційними підприємствами, орієнтованими на прибуток.

Планові показники визначаються з операційних та фінансових бюджетів, які з кожним циклом (кварталом, роком) уточнюються на основі постійного моніторингу. Фактичні значення можливо отримати на основі використання моделей функціонально-вартісного аналізу та функціонально-вартісного управління. У процедурах контролінгу використовуються планові та фактичні значення представлених показників, визначаються відхилення, регулюються або бюджети, або бізнес-процеси. При визначенні очікуваного ефекту від упровадження проекту ІС як база для порівняння приймаються фінансові і нефінансові показники, які плануються на рік впровадження системи в умовах відсутності автоматизованої ІС.

В умовах ризику витрати ресурсів ІС підприємства оцінюються з урахуванням імовірності небажаної події та цінності ресурсів, підвладних ризику, а також з урахуванням ефективності контрдій та заходів із забезпечення безпеки інформаційної системи.

З урахуванням теорії прийняття рішень стосовно вибору альтернативного рішення в умовах невизначеності можливо визначити наступні фази, які базуються на ймовірнісних значеннях множини станів середовища ІС:

Фаза постановки задач (проблем).

Визначається (через порівняння фактичного стану і планового) множина задач Z={Z₁,Z₂,…,Z_n}.

Фаза пошуку альтернатив. Множина альтернативних рішень , одне з яких треба рекомендувати особам, які приймають рішення.

Фаза оцінки альтернатив.

3.1. Формування множини станів середовища C, коли конкретне становище буде невідоме, але може бути відомий розподіл імовірностей .

3.2. Визначення оціночного функціоналу та показників, необхідних для його розрахунку.

3.3. Визначення органом управління Y інформаційної ситуації як такої, що характеризується заданим розподілом імовірностей (найбільш поширена в економіці) на елементах множини И. При цьому використовуються економіко-математичні методи аналізу невизначеності, які базуються на ймовірності. Імовірність інтерпретується не тільки статистично, але й з використанням концепції суб'єктивної ймовірності, яка знайшла широке застосування в дослідженнях економічних явищ.

3.4. Вибір критерію прийняття рішень із безлічі критеріїв, які характеризують інформаційну ситуацію. Для інформаційної ситуації із заданим розподілом імовірностей критеріями є: критерій Байєса, максимальної ймовірності, модальний, мінімальної дисперсії і т. ін.

Вибір альтернатив. Вибір за обраним критерієм оптимальної альтернативи.

Термін «комплекс» використовується відносно сукупності певної управлінської інформаційної системи і її середовища. Соціально-економічні аспекти контролінгу інформаційної системи визначають середовище, яке практично збігається з колективом користувачів, основними й управлінськими бізнес-процесами, на які впливає інформаційна система. Цей персонал і процеси впливають на показники створення і функціонування системи, створюючи робоче навантаження (вхідні сигнали, програми, дані, команди), котрі в сукупності будуть визначатися терміном «робоче навантаження». Система, у свою чергу, буде впливати на своє середовище, створюючи потік вихідних даних з певною соціально- економічною ефективністю. Ця ефективність є для середовища частиною її вихідних даних і, отже, впливає на її поведінку.

Атрибути робочого навантаження пов'язані з рівнем сервісу інформаційної системи, що надається користувачам.

Проект розвитку інформаційної системи розділяється на дві основні фази. Перша містить у собі розробку власної інформаційної системи або впровадження вже існуючої, закупленої в зовнішнього постачальника. Друга фаза - експлуатація розробленої чи впровадженої системи.

Схема комплексу інформаційної системи об'єднує бізнес-процеси управління, планово-контрольні розрахунки, основні і допоміжні бізнес-процеси.

Реалізація цих бізнес-процесів виконується за допомогою наступних механізмів:

- моделей сукупної вартості володіння (СВВ);

- функціонально-вартісного аналізу (ФВА);

- моделей ключових показників результату (КПР).

У роботі досліджено структуру СВВ партії комп'ютерів. Визначено функціональну залежність витрат в постгарантійний період від вартості партії комп'ютерів, залежність витрат в період гарантії від вартості партії комп'ютерів, залежність витрат на модернізацію від вартості партії комп'ютерів.

Застосування запропонованих моделей дозволяє обґрунтовано прийняти рішення відносно вибору партій комп'ютерів.

Другим механізмом контролінгу ІС є модель функціонально-вартісного аналізу як найбільш розвинутого способу обліку витрат. Упровадження інформаційних технологій найчастіше змінює бізнес-процеси підприємства. При великій частці накладних витрат у собівартості, типовій для сучасного підприємства, це не може не позначитися на загальних витратах. Кількісна оцінка такої зміни визначається саме моделлю ФВА. У рамках цієї моделі функція - це вид виробничої чи управлінської діяльності, для якої визначено єдиний кількісний вимірник інтенсивності, з одного боку, і кількісні показники витрат ресурсів - з іншого.

У рамках моделі ФВА визначається інтенсивність споживання ресурсів на одиницю процесів (функцій) і інтенсивність споживання процесів на одиницю продукту (послуги). Функція в цьому випадку відіграє роль посередника між витратами ресурсів і випуском кінцевої продукції.

Розглянемо модель функціонально-вартісного аналізу сервісів інформаційних технологій та систем для визначення витрат, пов'язаних з наданням цих сервісів.

Загальний потік платежів від впровадження інформаційної системи розраховується за формулами:

,

де - загальний потік витрат на всі сервіси ІС за період t;

L_i - витрати на надання і-го сервісу за відповідний період.

,

де f_i - число одиниць i-го сервісу, що споживаються за період;

h_ij - число одиниць споживання j-ro виду діяльності на одиницю i-гo сервісу;

u_jk - число одиниць k-ro ресурсу, що споживаються на одиницю j-ro виду діяльності;

- ціна одиниці витрат k-ro ресурсу.

Багато проектів ІС забезпечують зниження розрахунків, підвищення використання виробничих потужностей. Перераховані, а також подібні їм результати не знаходять явного і негайного відображення в існуючих показниках розрахунку ефективності. Проте необхідно оцінювати фінансовий результат проектів і в названих сферах. З цією метою ми повинні оцінити вплив проектів інформаційних технологій на весь набір показників результативності діяльності підприємства.

Для оцінки діяльності підприємства будемо використовувати збалансований набір показників результативності.

Побудову цього набору показників проведено в такий спосіб:

1. На основі базових факторів, що визначають грошовий потік підприємства, формується дерево факторів, які змінюють вартість даного підприємства з урахуванням галузевої специфіки, бази конкуренції, сильних і слабких сторін підприємства і, нарешті, прийнятої стратегії розвитку. На цій основі формується набір ключових факторів успіху - сфер менеджменту, де підприємство повинне домогтися успіху.

2. Визначаються ключові показники результату - метрики, які кількісно описують ступінь досягнення результату у сфері ключових факторів успіху. Відсутність збалансованої системи показників є серйозною перешкодою для економічної оцінки проекту й аргументом проти реалізації великих проектів інформаційних технологій. Проблему оцінки фінансового результату можна розбити на дві підпроблеми. Перша - оцінка впливу проекту ІС на зміну КПР. Друга - вплив зміни КПР на прибутки підприємства і NPV (поточну вартість). Необхідно кількісно оцінити вплив КПР на прибуток підприємства і NPV, тобто побудувати функції:

,

,



де Р - прибуток;

КРІ - ключовий показник результату;

Т - чутливість прибутку до змін процесів ІС;

І - інвестиції на ІС;

А - амортизація;

d - коефіцієнт дисконтування.

На підставі статистики, інших даних можна побудувати модель залежності чистого прибутку від КПР.

Ключовими показниками результату у різних сферах організаційного управління, на які впливають процеси ІС, є:

- час обробки замовлення на закупівлю з урахуванням використання єдиної бази даних постачальників;

- витрати на обробку замовлення на закупівлю;

- рівень обсягу і якості даних про постачальників і канали закупівлі;

- відхилення від графіка постачання, кількість замовлень, не забезпечених ресурсами; обсяг і якість даних про вигідність покупців і каналів збуту;

- узгодженість фінансового і виробничого плану на максимальному рівні деталізації ( до окремих продуктів і проектів);

- терміни одержання даних про прибутковість продуктів, проектів та ін.;

- відсоток виконання бюджету в реальному часі на рівні бізнес-правил;

- обсяг введення бухгалтерських даних, ступінь вивільнення співробітників для виконання контрольних і методологічних функцій;

- ліквідність підприємства, портфель фінансових інструментів на основі математичних розрахунків;

- вартість товарних запасів і незавершеного виробництва;

- продуктивність ресурсів;

- термін операційного циклу.

У третьому розділі «Методичні засади функціонування контролінгу інформаційної системи підприємства» сформульовано основні принципи планування бізнес-процесів інформаційних систем, методичні положення управлінського обліку підконтрольних показників інформаційної системи, методи контролю параметрів інформаційної системи, методичні підходи розроблення альтернативних варіантів для прийняття рішень.

Філософія інформаційного розподілу є центральною для одержання конкурентної переваги через інформаційну технологію. Стратегічні ІС підтримують комунікації між працівниками, клієнтами, постачальниками тощо.

У дисертації виконано аналіз теоретичних та методологічних аспектів стратегічного планування діяльності підприємств і визначено, що ІС є джерелом конкурентної переваги. ІС є стратегічною, якщо вона дає можливість для збереження чи підтримки зміни в організації чи сервісі способу змагання в галузі.

Аналіз істотних властивостей інформаційних систем, принципів їхньої побудови, механізмів реалізації дозволив виділити проблемну область, що характеризує сучасний стан стратегічного планування розвитку управлінських ІС підприємства.

Автором визначено, що стратегічні плани ІС повинні ґрунтуватись на наступних принципах.

1. Гнучкість, адаптивність і можливість настроювання додаткових функцій ІС.

2. Параметрична та якісна універсальність застосування ІС.

3. Формалізація вимог користувачів.

4. Облікова, господарська політика підприємства та його технічна політика у сфері автоматизації ІС.

5. Урахування невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища ІС, неповноти інформації та суб'єктивного характеру знань.

6. Визначення нових понять у сфері ІС, не знайомих користувачам.

7. Використання загальноприйнятих, відкритих стандартів, а також стандартів підприємств у сфері інформаційних систем та технологій.

8. Використання рішень і технологій лідерів галузі.

Проведення управлінського обліку доходу і витрат, пов'язаних з використанням інформаційних систем і технологій в рамках системи контролінгу підприємства, потребує виконання наступних етапів.

1. Визначення мети, меж впровадження ІС підприємства. На цьому етапі визначаються межі проекту ІС і будується загальна модель бізнес-процесів.

2. Визначення функцій, побудова моделі функцій на основі графічної мови.

Сучасний стандарт оцінки витрат на експлуатацію і розвиток інформаційної системи підприємства - це концепція сукупної вартості володіння. Вона складається з максимально повного обліку наявних і прихованих витрат на експлуатацію інформаційної інфраструктури підприємства (включаючи втрати від простоїв устаткування і програмного забезпечення, втрати даних, помилок користувачів).

Реалізація підвищення продуктивності шляхом автоматизації (комп'ютеризації) дозволяє підвищити ефективність ведення бізнесу тільки за умови розумних витрат. У зв'язку з цим актуальним стає питання зниження сумарної вартості володіння ПК (парком ПК), особливо актуальне для корпоративних клієнтів.

Можна констатувати, що на сьогодні склалася загальноприйнята точка зору на концептуальні основи оцінки системи внутрішнього контролю інформаційних технологій. Суть її полягає в тому, що підхід до забезпечення допустимого рівня внутрішнього ризику інформаційної системи повинен бути комплексним, що передбачає заходи таких рівнів:

- законодавчого (закони, нормативні акти, стандарти);

- адміністративного (дії загального характеру, які започатковуються керівництвом організації);

- процедурного (заходи безпеки, які реалізуються персоналом);

- програмно-технічного (конкретні технічні заходи).

Системи підтримки прийняття рішень (СППР), експертно-логічні системи є невід'ємними інструментами стратегічного й оперативного контролінгу. При цьому сфера СППР потребує глибоких і різноманітних знань, активного використання результатів різних розділів математики, господарського права, теорії прийняття рішень і економічної теорії.

Побудована в дисертації виробнича функція для металургійного підприємства має вигляд:

. (1)

Функція (1) може використовуватись для прогнозування результатів виробництва при заданому обсязі використовуваних ресурсів. Для цього в неї необхідно підставити обсяги використання ресурсів (x₁, x₂, …, x_m). Коефіцієнти (a₁, a₂, …, a_m, де m - кількість видів ресурсів) називаються коефіцієнтами еластичності. Коефіцієнт еластичності a_i показує, на скільки відсотків змінюється результат виробництва (y) при збільшенні вхідної величини (x_i) на 1% (за умови, що значення інших вхідних величин не змінюється).

Коефіцієнт a₀ являє собою обсяг виробництва у випадку, коли витрата кожного з ресурсів дорівнює одиниці (тобто при x₁= x₂ = … = x_m =1).

Функція (1) може використовуватися як критерій оптимізації (цільової функції) чи обмеження в задачах оптимізації різних видів для прийняття рішень на основі виробничих функцій.

У четвертому розділі «Моделі контролінгу інформаційної системи в умовах невизначеності» розроблено аналітичні моделі зон контролю витрат, оптимізаційні моделі в системі контролінгу ризику, імітаційні моделі інвестиційного контролінгу та виконано моделювання ставлення до ризику особи, яка приймає рішення.

При визначенні функціональних зон ІС, які піддаються детальній перевірці, аудитор може стояти перед вибором об'єктів для контролю через їхню велику кількість. Аудитор ІС повинен оцінити, які з них є зонами з найбільш високим рівнем ризику і тому повинні піддаватися процедурі аудиту.

Інформація, що описує всі аспекти діяльності організації, використовуватиметься для визначення підсистем для оцінки ризику і набору загроз, властивих кожній з них. Модель оцінки ризику ІС забезпечує оцінку ризику для кожної з її підсистем, обраних для проведення аудиту. Модуль, який підлягає аудиту, може бути окремим сегментом організації або ІС.

Матриця контролю - інструмент, який допомагає в аналізі блок-схем інформаційних систем управління. У ній наводяться критерії, які потрібно використовувати для оцінки інформаційної системи управління.

На основі оцінювання ризиків вибираються засоби, що забезпечують режим інформаційної безпеки. Прийняття рішень в умовах невизначеності має ряд особливостей. Збалансований та ефективний план розвитку підприємства в умовах невизначеності повинен врахувати всі можливі зміни ситуації, їхню вагомість (імовірність), синтезувати в собі поєднання стабільності та адаптивності, передбачати створення необхідних запасів та резервів. Потрібно знайти цілочисельні змінні величини , що мінімізують функцію:

, (2)

, , (3)

x_j {0, 1}, (4)



де - цілочисельна бульова змінна, яка дорівнює:

- ризик від впливу і-тої загрози властивий системі без застосування контрзаходів;

- ризик відведений j-им контрзаходом на i-ту загрозу;

- вартість j-ого контрзаходу;

s - сума коштів, необхідна для забезпечення і придбання контрзаходів.

Цільова функція (2) моделі мінімізує залишковий ризик системи інформаційного забезпечення на підприємстві. Обмеження (3) пов'язане з тим, що вартість усіх контрзаходів не може перевищувати s. Обмеження (4) пов'язане з тим, що модель є цілочисельною з бульовими змінними.

У детермінованому варіанті розв'язання цієї задачі легко реалізується методами лінійного програмування. Коли змінні та коефіцієнти цільової функції є випадковими, розглядається М-постановка задачі стохастичного програмування. У цьому випадку необхідно мінімізувати значення цільової функції: Fmin. Якщо величини c_j, s є випадковими, то обмеження

,

де - рівень імовірності, з яким виконується обмеження.

Через те що граничні умови бувають імовірнісними рідко, запишемо їх у детермінованому вигляді:

,



де d_j=0, D_j=1.

Поєднуючи цільову функцію, обмеження і граничні умови, можна сформулювати постановку задачі стохастичного програмування:

.

У результаті розв'язання задачі з тими ж вихідними даними, що й в детермінованому варіанті при ймовірності виконання обмеження у вартості контрзаходів, рівній 0,8, було отримано значення цільової функції (залишковий ризик) 15 балів (детермінований варіант - 6 балів). Таким чином, розв'язання задачі з урахуванням стохастичних вихідних даних погіршує отримані результати оптимального рішення. Цей висновок підтверджується даними рисунків 7, 8 та таблиці 1.

У рівнянні, отриманому на рисунку, коефіцієнт R²=0,945, що є ознакою високої вірогідності отриманого рівняння регресії. За допомогою знайденої залежності можна визначити величину цільової функції для будь-якого значення ймовірності в межах 0,50,99.

Таким чином, оптимізація інформаційної системи підприємства може здійснюватися на основі методів оптимізації в детермінованій і стохастичній постановках.

Виконані експерименти дозволили знайти оптимальні рішення у двох розглянутих постановках.



Таблиця 1. Залежність цільової функції від імовірності виконання обмежень моделі, при коефіцієнті варіації 0,3

Імовірність ()	Цільова функція	Відносне погіршення ЦФ	Контрзахід 1	Контрзахід 2	Контрзахід 3	Контрзахід 4
0,5	6	1,00	1	0	1	1
0,55	6	1,00	1	0	1	1
0,6	11	0,55	1	1	0	1
0,65	11	0,55	1	1	0	1
0,7	15	0,40	1	1	1	0
0,75	15	0,40	1	1	1	0
0,8	15	0,40	1	1	1	0
0,85	16	0,38	1	0	1	1
0,9	18	0,33	1	0	1	0
0,95	18	0,33	1	0	1	0

При підвищенні ймовірності виконання обмежень значення цільової функції погіршується, а саме - витрати, пов'язані з ризиком, збільшуються, що обумовлено необхідністю залучення додаткових ресурсів. Зміна значення коефіцієнта варіації при постійній імовірністі також впливає на цільову функцію: при збільшенні коефіцієнта варіації, тобто невизначеності, витрати, пов'язані з ризиком, підвищуються.

Успіх фінансування інвестором проекту створення сучасної інформаційної системи підприємства в електронній торгівлі, інтерактивному маркетингу багато в чому визначається аналізом ризиків, що виникають в усіх точках життєвого циклу процесу побудови цієї системи.

Результати імітаційного моделювання інвестиційних ризиків є більш цінними в інформаційному аспекті, ніж одиночні значення показника прибутку.

У п'ятому розділі «Контролінг інформаційної системи підприємства у вирішенні прикладних управлінських задач» розроблено пропозиції методичного характеру, моделі, критерії і показники контролінгу інформаційних ресурсів підприємства, автоматизованої системи обліку циклів господарських операцій підприємства, інформаційної системи управління потоками грошових коштів підприємства. Розроблено економіко-організаційний механізм упровадження контролінгу інформаційної системи підприємства.

Ступінь стислості і наочності подання інформації приводить до різних оцінок результатів пошуку різними групами споживачів. Керівник повинен прийняти інформаційне рішення про ступінь придатності зібраної інформації для вирішення поставленої задачі чи досягнення поставленої мети.

У загальному вигляді контролінг інформаційних ресурсів можливо представити як послідовність наступних етапів.

Етап 1 контролінгу передбачає визначення цілей діяльності, відображення цих цілей у системі показників.

На етапі 2 контролінгу виконується регулярний контроль фактичних значень показників, аналіз і виявлення умов відхилень фактичних значень показників від планових (нормативних).

Етап 3 реалізує прийняття управлінських рішень з мінімізації відхилень. Приймається рішення про можливість використання інформаційного забезпечення або робиться висновок про неможливість прийняття рішення на основі існуючого інформаційного забезпечення.

Надання сервісу автоматизованої ІС при оптовій реалізації товарів за безготівковим розрахунком (без передачі на консигнацію) у середовищі пакета «1С: Підприємство» можна розбити на декілька відносно самостійних сервісів: сервіс з оптової реалізації товару, сервіс із повернення товару покупцем, сервіс одержання стандартних звітів за задачею.

Визначено перелік контрзасобів, що відводять ризики підсистеми при одержанні доходів від оптової реалізації за безготівковим розрахунком (без передачі на консигнацію).

Побудовано матричну модель контролінгу ризиків у сервісі ІС з одержання доходів від оптової реалізації за безготівковим розрахунком.

Розглянуто модель мінімізації витрат на контроль з урахуванням обмежень на відведений ризик. В моделі потрібно знайти цілочисельні бульові змінні величини x_j, що мінімізують сумарні витрати на контроль та захист інформаційної системи управління грошовими потоками (5) при обмеженнях (6-8):

, (5)

, , (6)

, , (7)

x_j - ціле,

де x_j - цілочисельна бульова змінна, яка дорівнює:

a_ij - ризик, відведений j-тим контрзаходом у i-тій загрозі;

CN_j - вартість j-того контрзаходу;

B_i - мінімально допустиме значення відведеного ризику в i-тій загрозі;

VRR_j- відведений ризик у всіх загрозах j-тим контрзаходом.

Цільова функція (5) моделі мінімізує витрати на захист інформаційної системи і враховує вартість кожного використаного контрзаходу. Обмеження (6) пов'язане з тим, що контрзаходи повинні відвести ризик у кожній загрозі не менше ніж B_i. Значення цього показника визнається керівниками економічного об'єкта. Обмеження (7), пов'язані з тим, що модель є цілочисельною з бульовими змінними величинами.

Практична реалізація цієї моделі - вартість використаних контрзаходів знизилась, при цьому не порушилось нижнє обмеження показників відведеного ризику.

Економіко-організаційний механізм впровадження контролінгу ІС базується на моделях, які враховують рівень розвитку інформаційних процесів на підприємстві. Моделі зрілості призначені для планування та контролю процесів ІС і сприяють діяльності системи контролінгу. Ці моделі використовують для визначення рівня розвитку підприємства за 5-бальною системою (від початкового до оптимізаційного).

Підприємство, яке прагне до високих результатів, повинне послідовно рухатися по рівнях, поки не досягне п'ятого, при цьому постійно враховуючи:

- рівень, на якому перебуває підприємство;

- рівень нормативний;

- рівень найкращого підприємства в галузі.

На підприємствах для виконання завдань контролінгу створюються спеціальні служби, але при цьому керівники і фахівці підприємства залишаються суб'єктами контролінгу.

Упровадження контролінгу на підприємстві реалізується за такими напрямками:

1. Створення центрів відповідальності. Найчастіше на практиці застосовують такі принципи виділення центрів відповідальності на підприємстві: функціональний, територіальний, відповідності організаційній структурі і подібності до структури витрат.

2. Зміни в організаційній структурі при впровадженні системи контролінгу.

Аналіз інформаційної системи на основі методології грошових потоків є перспективним напрямком, який дозволяє використовувати весь перелік результативних показників (таких як NPV) і методик їхніх розрахунків для контролінгу ІС. При цьому враховується рівномірність платежів, період платежів, ставка дисконту.

Розрахунки доходів та витрат, пов'язаних з ІС, потребують організаційно-економічного забезпечення. Основні положення методики розрахунків показників контролінгу ІС такі.

1. Оцінюється як різниця ефективність дисконтного грошового потоку (додатного або від'ємного) від застосування контролінгу на підприємстві і грошового потоку інвестиційних витрат на впровадження контролінгу. У загальному вигляді це можна представити так:

, (8)

де E - ефективність контролінгу інформаційної системи підприємства;

CF_t - грошовий потік доходів і витрат, пов'язаних з експлуатацією системи контролінгу за період t;

k - дисконтна ставка;

t - період реалізації проекту, t=1,2, ..., n;

I - витрати на впровадження контролінгу.

Таким чином, у формулі (8) співставляються витрати і ефект, який досягається за рахунок упровадження контролінгу. Цінність цього методу полягає в тому, що в дисконтній ставці (k) враховано фактори часу, ризику й інфляції, тому що, згідно з концепцією вартості грошей у часі, останні в майбутньому коштують дешевше, ніж сьогодні.

2. З точки зору інвестиційного проекту, витрати на впровадження системи контролінгу на підприємстві можливо визначити так:

,

де - витрати на замовлення системи контролінгу, підготовку завдань і вимог до цієї системи;

- витрати на розробку структури системи контролінгу на підприємстві, підготовку робочої документації;

- постачання необхідного обладнання, документації та впровадження їх у систему управління підприємством.

3. До складу цих витрат входять витрати на спеціальне устаткування (комп'ютерна техніка і периферія для створення мережі), спеціальне програмне забезпечення. Найсуттєвіша стаття витрат -- це програмне забезпечення. В Україні останнім часом багато компаній із виробництва програмного забезпечення намагаються використовувати модулі для вирішення завдань контролінгу, однак вони поки дуже дорогі, і вартість одного робочого місця може сягати декількох тисяч доларів.

...