Актуальність теми дослідження. Характерним явищем ринкових трансформацій в Україні стало створення корпоративного сектора економіки як базового серед інших організаційно-правових форм господарювання. Формування ефективної системи корпоративного управління залишається важливою складовою структурного реформування, що зумовлює актуалізацію наукових досліджень різнопланового соціально-економічного змісту. Питання полягає у досягненні соціально-економічної ефективності корпоративного управління за умов одночасної реалізації цілей підвищення ефективності функціонування корпорації та забезпечення балансу інтересів зацікавлених сторін. Як показав аналіз, досягнення цих двох цілей є необхідним з точки зору забезпечення економічного зростання, створення і підтримки конкурентного середовища, максимізації прибутковості інвестиційного процесу, підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва.

Проблема оцінки якості корпоративного управління об'єктивно ускладнюється наявністю різноорієнтованих ціннісних пріоритетів учасників корпоративних відносин, які зацікавлені у досягненні успіху в діяльності підприємства, тоді як шляхи й методи його забезпечення можуть значно відрізнятися. Саме тому адекватне оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління дозволяє визначити можливість створення балансу інтересів зацікавлених сторін.

Важливим аспектом наукових досліджень з проблем ефективності корпоративного управління є необхідність адаптації результатів світового досвіду до умов вітчизняної економіки, яка знаходиться на етапі динамічної трансформації. На сьогодні в Україні відбувається активне становлення теорії і практики корпоративного управління. Проблематика даного питання активно досліджується такими вітчизняними економістами, як О. Поважний, Г. Козаченко, В. Євтушевський, А. Воронкова, Є. Коренев, С. Румянцев, Д. Задихайло, О. Кібенко, М. Чечетов, А. Мендрул, М. Сірош, М. Грідчіна, В. Адамчук, Н. Хвесюк, О. Рудінська та ін. Проте практично відсутні результати досліджень, які б комплексно висвітлювали можливість підвищення ефективності функціонування корпорацій як соціально-економічної інституції у ринковій економіці. Актуальним залишається питання розроблення методологічних і методичних основ оцінки соціально-економічної ефективності корпоративного управління. Водночас потребує уточнення понятійний апарат щодо визначення категорій корпорація, корпоративне управління, його соціально-економічна ефективність. Всі ці проблемні питання є надзвичайно важливими для вітчизняної молочної промисловості, зокрема, корпоратизованих підприємств галузі, які в процесі реформ вже на постприватизаційному етапі свого функціонування зіткнулися з цілим рядом негативних тенденцій власного соціально-економічного розвитку.

Зв'язок роботи з плановими дослідженнями. Дисертація виконувалась згідно з планом науково-дослідних робіт Вінницького національного технічного університету (ВНТУ) у рамках науково-технічної програми Міністерства освіти і науки України "Організаційно-економічні основи забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на регіональному ринку" (№ державної реєстрації 0101U004672), де автором запропоновано методологію оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління, а також теми "Теорія трансформації сучасного ринку в Україні під впливом процесів глобалізації" (№ держреєстрації 0104U000739), де автором розробляються теоретико-методологічні та прикладні засади формування ефективної моделі корпоративного управління на підприємствах молочної промисловості.

Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад та обґрунтування організаційно-економічних заходів, спрямованих на формування ефективної системи управління підприємствами корпоративного типу в умовах поглиблення ринкових відносин.

Для досягнення зазначеної мети ставилися та вирішувалися такі завдання:

дослідження принципів формування і проблем розвитку сучасного корпоративного сектора економіки України, зокрема, молочної промисловості;

наукове узагальнення та уточнення теоретико-методологічних підходів до визначення змістовного понятійного апарату, а також методичних аспектів визначення ефективності корпоративного управління;

розробка методики оцінки соціально-економічної ефективності корпоративного управління та її апробація на підприємствах молочної промисловості Вінниччини;

моделювання інтегрального показника оцінки ефективності корпоративного управління за допомогою кореляційно-регресійного аналізу;

розробка напрямів підвищення ефективності функціонування корпорацій за рахунок використання потенціалу системно-синергетичного підходу;

розробка заходів підвищення ефективності корпоративного управління на підприємствах молочної промисловості.

Мета і завдання дослідження зумовили його структуру, внутрішню логіку й послідовність розгляду окремих питань.

Об'єкт дослідження - процес забезпечення ефективного корпоративного управління на підприємствах молочної промисловості.

Предмет дослідження - принципи, критерії та показники ефективності корпоративного управління акціонерними товариствами молочної промисловості Вінницької області.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є фундаментальні положення сучасної економічної теорії, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, нормативні та законодавчі акти України з питань становлення корпоративного сектора економіки і молочної промисловості зокрема.

Досягнення поставленої мети зумовило застосування відповідної системи методів дослідження. У процесі дослідження, зокрема, застосовувались методи: аналізу і синтезу - для вивчення об'єкта і предмета дослідження; порівняння - для зіставлення фактичних даних звітного і базисного років; середніх та відносних величин - для узагальненої кількісної характеристики ефективності процесів, визначенні інтенсивності змін у молочній промисловості Вінниччини; графічний - для ілюстрації динаміки показників розвитку галузі, відображення зв'язків між досліджуваними показниками; рядів динаміки - для характеристики зміни показників у часі; групування - для виділення із сукупності досліджуваних підприємств однорідних типів і груп з суттєвими ознаками; метод анкетування - для отримання експертних даних при оцінюванні якісних показників задоволення інтересів нефінансових інвесторів та визначення вагомості окремих показників у групах інтегральних показників; кореляційно-регресійний - для визначення зв'язку між показниками; нормативний - при аналізі і оцінюванні фінансових відносних показників; економіко-математичне моделювання - для розробки математичних моделей реальних економічних об'єктів.

Вихідними даними за темою дисертації стали вітчизняна законодавча та нормативна база з питань управління тощо. Інформаційну базу дослідження становили Укази Президента України, законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Держкомстату України, Міністерства промислової політики України, архівні матеріали, монографії та науково-аналітичні статті вітчизняних і зарубіжних учених з проблем корпоративного управління, дані звітності досліджуваних підприємств.

Як базові досліджувались корпоративні підприємства молочної промисловості Вінницької області, а саме: АТЗТ "Бершадьмолоко", АТЗТ "Тростянецький молокозавод", ВАТ "Літинський молокозавод", ВАТ "Вапнярський молокозавод", ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Вінницький міський молокозавод", ВАТ "Гайсинський маслосирзавод", ВАТ "Крижопільський сироробний завод", ВАТ "Могилів-Подільський молокозавод", ВАТ "Погребищенський маслосирзавод", ВАТ "Тульчинський маслосирзавод", ВАТ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Шаргородський маслосирзавод", ВАТ "Ямпільський маслозавод".

Наукова новизна роботи полягає у встановленні закономірностей забезпечення ефективності корпоративного управління на підприємствах молочної промисловості, виявленні, систематизації, моделюванні існуючих зв'язків в об'єкті дослідження, а також домінантних чинників впливу на ефективність даних процесів. Найважливішими результатами, що характеризуються новизною і розкривають логіку, масштабність, повноту та зміст дисертації, є такі:

Вперше:

сформульовано визначення поняття "соціально-економічна ефективність корпоративного управління", яка полягає у створенні балансу інтересів осіб, зацікавлених в діяльності акціонерних товариств, що передбачає врахування економічної та соціальної природи корпоративних відносин; обґрунтовано критерії і показники оцінки зазначеної форми управління;

розроблено методику та алгоритм визначення інтегрального показника соціально-економічної ефективності корпоративного управління як ступеня досягнення балансу інтересів фінансових і нефінансових інвесторів, а також здійснено автоматизацію цієї методики на алгоритмічній мові Delphi;

виявлено кореляційно-регресійний взаємозв'язок інтегрального показника оцінки ефективності корпоративного управління та показників ефективності господарювання підприємств галузі, а також розроблено аналітичну та економетричну модель такого взаємозв'язку;

корпоративне управління молочна промисловість

розроблено методологічні принципи системно-синергетичного підходу створення моделі ефективної корпорації на основі виявлених умов ефективності та оптимуму функціонування корпоративних підприємств, які полягають у досягненні балансу усіх учасників корпоративних відносин за наявних ресурсних обмежень.

Поглиблено:

зміст поняття "корпорація" як організаційної форми, сутність якої відображає мету, завдання та структуру об'єднання учасників корпоративних відносин, а також корпоративного управління як способу забезпечення врахування і захисту інтересів фінансових і нефінансових інвесторів, який регламентується законодавчими та нормативними актами, внутрішніми нормативними положеннями і документами, з метою отримання максимально можливого фінансового результату.

Удосконалено:

механізм організації корпоративних відносин та досягнення балансу інтересів їх учасників, який полягає у формуванні загальних методів регулювання стосунків між всіма учасниками корпорацій та визначенні системи заходів регулювання взаємодії між вищим менеджментом і акціонерами корпорації;

принципи формування дивідендної політики та стратегії дивідендних виплат на підприємстві з урахуванням динаміки фінансових результатів.

Отримали подальший розвиток:

окремі положення теорії ефективності корпоративного управління, в результаті чого визначено, що удосконалення організації корпоративних відносин є основою забезпечення ефективного функціонування корпорації.

Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному застосуванні рекомендацій, що дозволяють підвищити ефективність корпоративного управління на підприємствах молочної промисловості Вінниччини.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати правомірно розглядати як внесок у розвиток сучасної концепції соціально-економічної ефективності корпоративного управління. Сформульовані та обґрунтовані у дисертації наукові положення і практичні рекомендації є підґрунтям для вирішення теоретичних та практичних проблем корпоративного управління на вітчизняних підприємствах молочної промисловості в процесі поглиблення ринкових відносин. Практичне значення результатів полягає у впровадженні отриманих результатів досліджень в управління корпоративними підприємствами, що сприятиме підвищенню ефективності корпоративного управління. Результати дослідження можуть бути реалізовані на підприємствах будь-якої галузі. До результатів, що мають принципове практичне значення, належать науково-методичне обґрунтування ефективності різнопланових ринкових та соціально-організаційних інститутів забезпечення соціально-економічної ефективності корпоративного управління, а також визначення вагомості впливу виявлених чинників на соціально-економічну ефективність корпоративного управління.

Загалом же практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що теоретичне осмислення сучасних тенденцій у сфері корпоративного управління доведено до рівня практичних рекомендацій щодо удосконалення внутрішньоорганізаційного управління корпоративним підприємством. Результати дослідження впровадженні у виробництво на ВАТ "Вапнярський молокозавод", ВАТ "Хмільницький завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Тульчинський маслосирзавод", ВАТ "Барський завод сухого знежиреного молока", ВАТ "Літинський молочний завод".

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обґрунтовано ряд теоретико-методологічних принципів визначення ефективності корпоративного управління за допомогою розробленої методики. Відображені у дисертації ідеї та розробки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії та практики корпоративного управління. Наукові праці, опубліковані за результатами дисертаційного дослідження, належать особисто автору.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження увійшли до щорічних наукових звітів автора як здобувача. Дисертація обговорена і схвалена на розширеному міжкафедральному науковому семінарі Інституту менеджменту ВНТУ (2004 р.). Основні положення, результати та висновки дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях ВНТУ (м. Вінниця, 2002-2005 рр.), науково-практичній конференції "Промисловий потенціал Вінниччини: сучасний стан та перспективи розвитку" (м. Вінниця, 2002 р.), ІV міжнародній науковій конференції "Управління розвитком соціально-економічних систем" (м. Донецьк, 2003 р.), VІІ міжнародній науково-практичній конференції "Наука та освіта 2004" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), регіональній науково-практичній конференції "Інноваційно-інвестиційна модель розвитку економіки Вінниччини" (м. Вінниця, 2005 р.), міжнародній науково-теоретичній конференції " Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, 2005 р.).

Результати дисертаційних досліджень були використані при розробці навчальних програм і викладанні у ВНТУ курсів "Основи менеджменту", "Міжнародний маркетинг і менеджмент", "Корпоративне управління", які є складовою частиною програми підготовки магістрів із спеціальності 8.050201 "Менеджмент організацій" (спеціалізація "Корпоративне управління").

Публікації. Основні результати дослідження за темою дисертації відображено у 19 наукових статтях (загальним обсягом 3,9 д. а.), з яких 8 опубліковано в фахових виданнях (обсяг - 2,1 д. а.).

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Повний обсяг роботи - 222 сторінки, у т. ч.161 сторінка основного тексту. Матеріали дисертації містять 20 таблиць і 27 рисунків, з них на повну сторінку - 3. Список використаної літератури налічує 169 джерел і займає 14 сторінок. Робота має 14 додатків обсягом 47 сторінок.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Сформульовано мету і завдання дослідження у відповідності з обраною темою. Визначені об'єкт та предмет дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, вказано форми апробації результатів дослідження, наведено кількість публікацій за темою дисертації.

У першому розділі "Науково-теоретичні основи визначення корпоративного управління в промисловості та оцінки його ефективності" досліджено зміст та поняття категорій у сфері ефективності корпоративного управління, а саме поняття "корпорація", "корпоративне управління", "соціально-економічна ефективність корпоративного управління", трактування яких залишається різноплановим. Враховуючи існуючі погляди науковців та особливості національного законодавства, доцільним є уточнення даних категорій (рис. 1).

Окремої уваги заслуговує визначення категорії "корпоративне управління". Аналіз показав, що існуючі точки зору фокусуються у розрізі декількох підходів, а саме: часткового, суспільного, нормативного, економічного та управлінського, що, однак, не охоплює всієї множини проблем дефініції. У зв'язку з цим, на основі проведених досліджень, автором виокремлено два концептуальних підходи щодо визначення сутності корпоративного управління: організаційний і соціально-економічний. Згідно з останнім корпоративне управління розглядається як спосіб забезпечення захисту і врахування інтересів як фінансових, так і нефінансових інвесторів, який регламентується законодавчими і нормативними актами, внутрішніми нормативними положеннями і документами, з метою отримання максимально можливого фінансового результату.

У контексті дослідження світового розвитку корпоративного управління виявлено, що формування національної моделі, пройшовши відповідні етапи свого становлення, на даний час здійснюється на основі переважно інсайдерської моделі та тяжіння до японської системи корпоративного управління.

Визначено існуючі проблеми формування сучасного корпоративного сектора економіки та забезпечення ефективного корпоративного управління, сутність яких зумовлена недосконалістю інститутів власності та структури управління, відсутністю ефективних механізмів саморегулювання та практики ефективного впровадження загальних принципів корпоративного управління, що базуються на міжнародному досвіді.

Рис. 1. Різноплановість визначення сутності корпорації

Результати проведених досліджень у сфері корпоративного управління в Україні дозволяють виявити особливості функціонування корпоративних підприємств, які полягають у необхідності задоволення потреб кожного учасника організації відповідно до їх внеску, що можна розглядати як передумову досягнення ефективності управління в цілому. Таким чином поєднуються елементи соціальної та економічної ефективності управління, тобто забезпечується соціально-економічна ефективність, що, у свою чергу, вимагає постійного погодження, координації та розв'язання конфлікту інтересів учасників корпоративних відносин. Визнання комплексності поняття "ефективність корпоративного управління" дає підстави виділити показник "соціально-економічна ефективність корпоративного управління" як окрему категорію. Звідси соціально-економічна ефективність полягає у забезпеченні балансу інтересів зацікавлених у діяльності корпорації осіб.

У другому розділі "Корпоративне управління на підприємствах молочної промисловості: стан, ефективність і перспективи розвитку" розроблено комплексну методику оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління. Дана методика базується на визначенні критеріїв і показників ефективної діяльності учасників корпоративних відносин та об'єднанні їх у дві групи - фінансових і нефінансових інвесторів - як результату виявлення спільності їх інтересів (табл.1).

Таблиця 1

Показники оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління

Ураховуючи особливості показників оцінювання соціально-економічної ефективності, які мають як кількісне, так і якісне значення, обґрунтовано доцільність використання розрахунку кількісних показників та бальних оцінок при аналізі якісних показників, а також визначення їх вагомості на основі оцінок експертів. Розрахунок коефіцієнтів ваги здійснювався у два етапи. Перший етап передбачав вибір групи експертів і оцінювання ними важливості окремих показників за десятибальною шкалою. На другому етапі отримані бальні оцінки було трансформовано у коефіцієнти ваги кожного показника, який розраховувався за формулою:

(1)

де К_і - значення коефіцієнта ваги і-го показника;

Б_і - середньоарифметичне значення бальної оцінки експертами і-го показника;

К - кількість показників у групі.

З метою інтеграції зазначених показників до єдиного загального показника, який би характеризував ступінь досягнення балансу інтересів фінансових та нефінансових інвесторів, запропоновано розрахувати інтегральний показник соціально-економічної ефективності корпоративного управління.

Вихідні показники подані у вигляді матриці (Х_ij), де у рядках записані номери вихідних показників (і = 1.1, 1.2, 1.3,.10.4), а у графах - номери досліджуваних підприємств (j = 1, 2, 3,.14).

Для перетворення показників підприємств в індексну форму доцільно застосовувати таку послідовність дій:

для показників, збільшення яких свідчить про краще становище підприємства, індекс І_іj розраховувався таким чином:

І_іj = (Х_{іj -} min Х_іj) / (max Х_{іj -} min Х_іj). (2)

Тобто, чим більшим є фактичне значення Х_іj в межах діапазону їх коливань, тим ближчим до 1 буде величина І_іj;

для показників, зменшення яких свідчить про краще становище підприємства, індекс І_іj розраховувався таким чином:

І_іj = (max Х_{іj -} Х_іj) / (max Х_{іj -} min Х_іj). (3)

Тобто величина І_іj буде наближуватися до 1 при наближенні фактичного значення Х_іj до min Х_іj. Необхідно зауважити, що для кількісних показників Х_іj виражається безпосередньо у значенні коефіцієнта, а для якісних показників Х_іj - у балах, визначених експертами.

Інтегральні індекси необхідно розраховувати за окремими групами показників (інтегральні індекси показників ліквідності І _(1), фінансової стійкості І _(2), ділової активності І _(3), рентабельності І _(4), ринкової активності І _(5), обсягу та ритмічності діяльності І _(6), якості та асортименту продукції І _(7), мотивації праці І _(8), суспільності І _(9), рівня сервісу підприємства І ₍₁₀₎₎ шляхом зважування фактичних значень показників:

І _{(1) j} = І _{(1.1) j} • К_1.1 + І _{(1.2) j} • К_1.2 + І _{(1.3) j} • К_1.3, (4)

І _{(2) j} = І _{(2.1) j} • К_2.1 + І _{(2.2) j} • К_2.2 + І _{(2.3) j} • К_2.3, (5)

І _{(3) j} = І _{(3.1) j} • К_3.1 + І _{(3.2) j} • К_3.2 + І _{(3.3) j} • К_3.3 + І _{(3.4) j} • К_3.4, (6)

І _{(4) j} = І _{(4.1) j} • К_4.1 + І _{(4.2) j} • К_4.2 + І _{(4.3) j} • К_4.3 + І _{(4.4) j} • К_4.4, (7)

І _{(5) j} = І _{(5.1) j} • К_5.1 + І _{(5.2) j} • К_5.2 + І _{(5.3) j} • К_5.3, (8)

І _{(6) j} = І _{(6.1) j} • К_6.1 + І _{(6.2) j} • К_6.2 + І _{(6.3) j} • К_6.3, ₍9)

І _{(7) j} = І _{(7.1) j} • К_7.1 + І _{(7.2) j} • К_7.2 + І _{(7.3) j} • К_7.3, (10)

І _{(8) j} = І _{(8.1) j} • К_8.1 + І _{(8.2) j} • К_8.2 + І _{(8.3) j} • К_8.3 + І _{(8.4) j} • К_8.4, (11)

І _{(9) j} = І _{(9.1) j} • К_9.1 + І _{(9.2) j} • К_9.2 + І _{(9.3) j} • К_9.3, ₍12)

І _{(10) j} = І _{(10.1) j} • К_10.1 + І _{(10.2) j} • К_10.2 + І _{(10.3) j} • К_10.3 + І _{(10.4) j} • К_10.4, (13)

де К - коефіцієнт вагомості кожного з показників в межах групи.

Діапазон значень інтегральних індексів становитиме від 0 до 1, що забезпечується застосованою системою ваг.

На основі зважування фактичних значень розрахованих показників та їх коефіцієнтів вагомості (К) були визначені:

1. Інтегральний індекс задоволення інтересів фінансових інвесторів (І_фj) зі значень наступних п'яти інтегральних індексів: показників ліквідності І _(1), фінансової стійкості І _(2), ділової активності І _(3), рентабельності І ₍₄₎ та ринкової активності І _(5):

₍14)

2. Інтегральний індекс задоволення інтересів нефінансових інвесторів (І_нj) зі значень наступних п'яти інтегральних індексів: показників обсягу та ритмічності діяльності І _(6), якості та асортименту продукції І _(7), мотивації праці І _(8), суспільності І _(9), рівня сервісу І _(10):

(15)

Інтегральний показник соціально-економічної ефективності необхідно розраховувати за формулою:

І_СЕФj = л • І_фj + в • I_нj, (16)

де л, в - відповідно значимість інтересів фінансових та нефінансових інвесторів для досягнення балансу інтересів.

Значення інтегрального показника соціально-економічної ефективності за оптимальних умов повинно досягати 1. Чим менше значення цього показника, тим менша ймовірність досягнення балансу інтересів фінансових та нефінансових інвесторів.

Особливостями функціонування корпоративних підприємств молочної промисловості є малотранспортабельність і непридатність продукції до зберігання, а також сезонний характер формування цін, попиту і пропозиції. Як засвідчив аналіз, розвиток галузі Вінниччини є аналогічним щодо тенденцій змін у виробництві та реалізації молока в Україні загалом.

Оцінка стану корпоративних підприємств молочної промисловості за фінансовими результатами, які є важливими показниками ефективності виробничо-господарської діяльності та джерелом формування фінансових ресурсів, свідчить про зменшення частки підприємств з рентабельною діяльністю за 2000-2002 рр. та значним її збільшенням за 2003-2004 рр. (табл. 2).

Таблиця 2

Групування корпоративних підприємств молочної промисловості

Вінниччини за фінансовими результатами (аналізувалось 14 підприємств)

Розроблена методика оцінювання соціально-економічної ефективності корпоративного управління була апробована на зазначених вище підприємствах. Отримані результати свідчать, що діапазон значення даного інтегрального показника коливається у діапазоні 0,31-0,56 в. од., тобто має місце досить невисокий рівень ефективності управління, а, отже, незадоволення інтересів учасників корпоративних відносин. При цьому рівень задоволення інтересів фінансових інвесторів є меншим, ніж нефінансових, що стало наслідком невисокого рівня ліквідності, ділової та ринкової активності підприємств галузі.

Для своєчасного виявлення недоліків корпоративного управління, тобто визначення чинників, які негативно позначаться на його ефективності, та прискорення процесу реагування підприємства на негативні наслідки діяльності, проведено автоматизацію процесу визначення інтегрального показника соціально-економічної ефективності корпоративного управління за рахунок створеної автором комп'ютерної програми на алгоритмічній мові Delphi.

У третьому розділі "Напрямки підвищення ефективності корпоративного управління молочною промисловістю" на основі проведених досліджень у сфері корпоративного управління розроблено комплекс заходів щодо підвищення його ефективності. Так, створено механізм удосконалення організації корпоративних відносин, який передбачає законодавче врегулювання таких відносин на основі прийняття проекту Закону України "Про акціонерні товариства", формування корпоративного контролю (внутрішнього і зовнішнього) та належної корпоративної культури як системи внутрішніх ціннісних установок і правил. Ураховуючи те, що стабільність корпоративних відносин зумовлена стосунками між акціонерами та вищим керівництвом акціонерних товариств, були запропоновані методи забезпечення погодженості між ними, а саме: використання як економічних, так і адміністративних методів впливу акціонерів на вищий менеджмент, а також формування ефективної дивідендної політики (рис. 2).

При цьому було розроблено механізм коригування (оптимізації) процесу формування дивідендної політики, який враховує фінансові можливості самих підприємств, а також динаміку основних чинників ефективності корпоративного управління, домінуючих у даних умовах.

Упроваджено системно-синергетичний підхід при розробці комплексу заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування корпорацій, згідно з яким визначення умов ефективності та оптимального функціонування корпорації дозволило сформувати економіко-математичну модель ефективності корпорації, яка має вигляд:

де Y_{і -} вихідні узагальнюючі показники оцінки ефективності корпорації (Y_{1 -} ліквідності, Y_{2 -} фінансової стійкості, Y_{3 -} ділової активності; Y_{4 -} рентабельності; Y_{5 -} ринкової активності; Y_{6 -} обсягу та ритмічності діяльності; Y_{7 -} якості й асортименту продукції; Y_{8 -} мотивації праці; Y_{9 -} рівня суспільності; Y_{10 -} рівня сервісу).

Рис. 2. Механізм удосконалення організації корпоративних відносин

Обґрунтована можливість використання даної моделі й за інших умов. При цьому, враховуючи особливості кожної окремої галузі економіки, цільова функція ефективності корпорації та граничні обмеження будуть зазнавати певних змін.

Висновки