Документ як система

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Курсова робота

на тему: «Документ як система»

Зміст

Вступ

Розділ 1. Характеристика документа, як системного об'єкта

1.1 Інформаційна складова документа

1.2 Матеріальна складова документа

1.3 Властивості та ознаки документа

1.4 Функції

Розділ 2. Структура документа

2.1 Внутрішня структура документа

2.2 Зовнішня структура документа

2.3 Реквізити документа

2.4 Розташування реквізитів згідно формуляра-зразка

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Документування та організація роботи з документами охоплює сукупність форм, прийомів, способів і методів їх укладання й обробки і називається діловодством.

Сучасний термін «документаційне забезпечення управління» є інформаційно-технологічною складовою в сучасній організації діловодства.

Результатом документування є документ - зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дозволяють її ідентифікувати.

Документ - складний об'єкт, що являє собою цілісність інформації і матеріального носія. З'ясувати його суть - це задача, яку можна вирішити за допомогою системного підходу - методологічного напрямку в науці, що має за мету розроблення засобів, методів дослідження складно організованих об'єктів - систем.

Об'єктом дослідження є документ, його будова, функції, властивості та ознаки.

Предметом дослідження в даній роботі виступає документ як система та його основні реквізити.

Основною метою курсової роботи є розкриття сутності поняття документа і єдності тих складових, без яких він існувати не може, а це, насамперед, матеріальна і інформаційна складові.

У відповідності з метою дослідження ставляться такі завдання:

1) вивчити і науково обґрунтувати сутність поняття документ;

2) охарактеризувати документ як системний об'єкт;

3) розглянути структуру документа (його внутрішню та зовнішню будову);

4) визначити вимоги до складання документів згідно з правилами та нормами.

Структура курсової роботи. Дана курсова на тему «Документ як система» виконана на 35 сторінках. Містить додатки - реквізити документів та вимоги до їх розташування.

Також у даній курсовій роботі добре висвітлено питання структури документу, зокрема зовнішньої і внутрішньої. І велика увага приділяється розкриттю питання реквізитів, адже саме за їх допомогою, документ може набувати юридичної сили.

Розділ 1. Характеристика документа, як системного об'єкта

документування реквізит формуляр управління

Документ являє собою систему - велику кількість закономірно пов'язаних одне з одним елементів і частин, як цілісне утворення. Елемент - найменша одиниця поділу документа. Сукупність однорідних елементів, що виконують необхідну для існування системи функцію називаються підсистемою. Якщо в системі є декілька підсистем, то вся система стає складною.

Поняття системи відносне, так само як і поняття елемента. Якщо документ вважати за систему, тоді матеріальна і інформаційна складова будуть його підсистемами, також документ мусить містити конструктивні елементи: титульну сторінку, форзац, обкладинку і ін.

Вивчення документа як системи полягає у виявленні всіх його елементів, підсистеми і зв'язків між ними, тобто у вивченні структури. Встановлюються ознаки і параметри, які характеризують документ як систему.

При системному підході документ розглядається як частина великої системи соціальної комунікації. Тому, насамперед, важливо вияснити, частиною якої загальної системи в даному випадку є документ. Саме цим визначаються його можливості, задаються мета існування, функції виконувані в суспільстві, закономірності функціонування.

Документ являє собою відносно самостійну систему завдяки наявності власних ознак і властивостей, що обумовлюють його різницю чи схожість з іншими матеріальними об'єктами. Ознака відображає внутрішню прикмету по якій (частіше сукупності яких) можна віднести той чи інший об'єкт до документа. На відміну від ознаки, властивість відображає якісну, тобто внутрішню належну документну відмінність. Документ характеризується наявністю всіх властивостей одночасно (різна лише ступінь їх виявлення), а набір ознак в кожному випадку індивідуальний.

1.1 Інформаційна складова документа

Значна частина управлінських функцій не тільки здійснюється за допомогою документів, а й знаходить тут своє відображення. До кожного з них ставляться певні вимоги: відповідність до свого призначення, достовірність і юридична сила, чітка структура та зручність в обробці.

Документ створюється для передачі і зберігання соціальної інформації в просторі і часі. Лише документ організовує, систематизує інформацію, подає її в зафіксованому порядку.

Вперше питання про соціальну інформацію розглядалося вченими ще на початку ХХ століття.

Соціальна інформація - це спосіб передавання знань, емоцій і волевиявів у суспільстві. В загальному соціальну інформацію можна визначити як відомості призначені для передачі в суспільстві. Саме інформація, вміщена в документі, є об'єктом вивчення в документознавстві та суміжних науках.

Соціальну інформацію легко розпізнати по ряду ознак:

· По способу розповсюдження соціальна інформація поділяється на два види: опубліковану (що розповсюджується за допомогою тиражного розмноження) і неопубліковану (не розрахована на широке розповсюдження).

· По ступеню переробки соціальна інформація поділяється на первинну, що вміщує безпосередні результати наукової роботи, і вторинну (результати переробки первинної інформації).

· По сферах отримання і використання інформації в різних областях соціальної діяльності виділяється декілька видів соціальної інформації.

Кожний із названих видів інформації може бути об'єктом відображення в документі. Ці сфери можна розширювати за рахунок галузевого поділу інформації (медична, сільськогосподарська, біологічна, історична і т.п.).

Інформація - це вміст деякого повідомлення. Ту саму інформацію можливо передавати за допомогою різних повідомлень, наприклад, на різних мовах.

Передавання інформації однією людиною іншій можна розглядати як процес передавання повідомлень, закодованих у вигляді знаків. Суть і значення цих знаків потребують відповідного сприйняття і розуміння.

Сукупність знаків для споживача може залишатися тільки повідомленням і не перетворюватися в інформацію, якщо він не може декодувати сукупність цих знаків (наприклад, текст на іноземній мові, витвір авангардного мистецтва). Здатність сприймати інформацію цілком залежить від того, хто її отримує, його можливостей і здібностей.

Іншими словами, інформація має об'єктивну форму у вигляді повідомлень і суб'єктивну - як процес її сприйняття і розуміння. З суб'єктивної точки зору інформація це результат її сприйняття (виділення сигналу із навколишнього середовища), її розпізнавання, роз'яснення значення і суті, перекодування і систематизації (віднесення до тої чи іншої групи понять).

В професійній діяльності, об'єктом якої є документ, потрібно розрізняти поняття «документна інформація», «інформація документа», «інформація на документі», «документальна інформація». Інформація може бути недокументною - не зафіксованою на матеріальному носієві і матеріальною - закріпленою на ньому.

Основу будь-якого документа складає документна інформація, тобто інформація, що вміщена в документі. Для її зберігання та передачі і був створений документ.

1.2 Матеріальна складова документа

Інформація, як така не є достатньою ознакою документа. Матеріальна складова документа - одна з двох необхідних і обов'язкових складових документа, без якої він не може існувати.

Матеріальна складова документа - це його фізична сутність, форма документа, що забезпечує його здатність зберігати і передавати інформацію в просторі і часі.

Матеріальну складову документа визначає носій інформації - матеріальний об'єкт, навмисно створений людиною, посередництвом якого можна зберігати і передавати інформацію.

Призначення документа для зберігання і передачі інформації в просторі і часі обумовлює його специфічну матеріальну конструкцію, представлену у вигляді книг, журналів, газет, буклетів, фільмів, дисків, дискет та ін. Ця спеціальна конструкція забезпечує виконання документами їх головної функції, даючи можливість бути зручними для переміщення в просторі, стійкими для зберігання інформації протягом тривалого часу, пристосованими для фізіологічних можливостей читання повідомлень.

Інформація, що міститься в документі, обов'язково закріплена на якому-небудь спеціальному матеріалі (папірус, пергамент, папір, кіно-, фотоплівка і т.д.), що має форму носія (стрічка, стрічка, листок, барабан, диск, нитка і т.д.). крім того інформація завжди фіксується яким-небудь методом запису, що передбачає наявність засобів (фарба, туш, барвники, клей і т.п.) і інструментів (ручка, друкарський станок, відеокамера, принтер і т.п.).

Таким чином під матеріальною складовою документа розуміють:

1. матеріальну основу документа;

2. форму носія інформації;

3. спосіб документування чи запису інформації.

Матеріальна основа документа - сукупність матеріалів, використаних для запису повідомлень (тексту, звуку, зображення) і складаючи носій інформації. В залежності від матеріальної основи документи поділяють на дві великі групи: природні та штучні. Штучні документи в свою чергу діляться на паперові документи і документи на не паперовій основі - полімерні документи.

До паперових відносяться ділові документи, науково-технічна документація, книги, журнали, газети, рукописи, карти, ноти, ізовидання, перфострічки, перфокарти і ін.

Папір відповідає багатьом вимогам: відносно простий у виготовленні, доступний, достатньо довго зберігається і дозволяє легко фіксувати інформацію. Найцінніша якість паперу - він дозволяє тиражувати інформацію.

Поява штучних носіїв на полімерній основі поповнила видове різнобіччя документів, що здатні нести музику, рухоме і об'ємне зображення. Були створені гра пластинки, магнітні плівки, фото - і кіноплівки, магнітні і оптичні диски - матеріальні носії тієї інформації, яка не може бути зафіксована на папері.

1.3 Властивості і ознаки документів

Властивості документа.

Як і будь-який об'єкт документ володіє багатьма властивостями. Найбільш вагомими з них є:

Атрибутивність документа, тобто найменування невід'ємних складових, без яких він не може існувати.

Документ, як єдина система складається з двох основних складових - інформаційної і матеріальної. Відсутність однієї із складових перетворює документ в не документ (усний вислів, предмет).

Документ має дві сторони: зміст (духовна дійсність, думки. ідеї) і форму (матеріальну, що служить для закріплення і передачі інформації). Теза про подвійну природу документа є аксіомою документознавства. Змістовно-інформаційна дійсність документа є головною ознакою документа. Його форма зазвичай розглядається з точки зору матеріалу (носія зафіксованої інформації) і особливостей матеріальної конструкції. Розрізняють зовнішню (поліграфічне чи інше оформлення) і внутрішню форму документа (внутрішня організація документа). Саме по матеріальній конструкції відрізняють книгу від газети, карти, грампластинки і ін. Інколи до формальних ознак документа відносять форму запису інформації. Тоді розрізняють форму матеріально-конструктивну і знакову.

Між інформацією (повідомленням, текстом) і матеріальним носієм настільки тісний зв'язок, що прийнято використовувати особливий термін «документна інформація».

2.Функціональність документа, тобто його призначення для передачі інформації в просторі і часі. Документ - поліфункціональний об'єкт, тобто він виконує багато загальносистемних і специфічних функцій, обумовлених різноманітністю потреб суспільства в інформації, знаннях. Саме здатність документа, виконувати свої функції дозволяє розглядати його, як джерело інформації, засіб соціальної документної комунікації.

3.Структурність документа, тобто тісний взаємозв'язок його елементів і підсистем, що забезпечують його цілісність і відповідність самому собі, тобто збереження основних властивостей при різних зовнішніх і внутрішніх змінах.

Набір перечислених властивостей документа - це особлива цілісна система, яка виконує усі на неї покладені суспільством функції. Зв'язок між ними є настільки тісни, що відокремити їх одне від одного можна лише умовно[50].

Ознаки документа.

До основних ознак документа відносяться:

1.Наявність логічного змісту.

Документ - носій змісту, який передається знаками. Сукупність послідовних знаків, які передають його суть, зміст (повідомлення) є його обов'язковою ознакою.

2.Стабільна матеріальна форма, що забезпечує довготривалу збереженість документа, можливість багаторазового використання і переміщення інформації в просторі та часі.

3.Призначення для використання в соціальній комунікації. Документний статус мають лише ті джерела, які з самого початку призначені для зберігання і передачі інформації в просторі і часі. Документи - це спеціально створені людиною для комунікаційних цілей носії інформації.

4.Завершеність повідомлень. Ця ознака обумовлена областю використання документа. Фрагментне, незавершене повідомлення не може бути повноцінним документом. Потреба завершеності є відносною, оскільки є ряд незавершених повідомлень, що мають особливе значення для наукових досліджень (нариси, чорновики, ескізи).

1.4 Функції документа

У соціальному плані будь-який офіційний документ поліфункціональний, тобто одночасно виконує декілька функцій, що й дозволяє йому задовольняти різноманітні людські потреби.

До загальних функцій документа належать:

Інформаційна - будь-який документ створюється для збереження інформації, оскільки необхідність її зафіксувати - причина укладання документа.

Соціальна - документ є соціально значущим об'єктом, оскільки його поява спричинена тією чи іншою соціальною потребою.

Комунікативна - документ виступає як засіб зв'язку між окремими елементами офіційної, громадської структури (закладами, установами, фірмами тощо).

Культурна - документ є засобом закріплення та передачі культурних традицій, що найкраще простежується на великих комплексах документів (науково-технічної сфери), де знаходить відображення рівень наукового, технічного й культурного розвитку суспільства.

До специфічних функцій документа належать:

Управлінська - документ є інструментом управління; ця функція притаманна низці управлінських документів (плановим, звітним, організаційно-розпорядчим та ін.), які спеціально створюються для реалізації завдань управління.

Правова - документ є засобом закріплення і змін правових норм та правовідносин у суспільстві; ця функція є визначальною в законодавчих та правових нормативних актах, що створюються з метою фіксації правових норм і правовідносин, а також будь-які документи, які набувають правової функції тимчасово (для використання як судовий доказ).

Історична - коли документ є джерелом історичних відомостей про розвиток суспільства; цієї функції набуває певна частина документів лише після того, як вони виконають свою оперативну дієву роль і надійдуть до архіву на збереження.

Будь-який документ є складовою частиною (елементом) відповідної системи документації.

Система документацій - це сукупність (спільність) певних документів, взаємопов'язаних за ознаками походження, призначення, виду, сфери діяльності та єдиних вимог до їх оформлення.

Офіційні документи залежно від сфери їх застосування та функціонування поділяються на управлінські, наукові, технічні (конструкторські), технологічні, виробничі і ін. Але лише управлінські документи забезпечують порядок управління об'єктів як у межах усієї держави, так і в окремій організації.

Основними комплексами всієї документації є:

· організаційно-правова документація;

· планова документація;

· інформаційно-довідкова й довідково-аналітична документація;

· звітна документація;

· документація щодо особового складу;

· фінансова документація;

· документація з матеріально-технічного забезпечення;

· договірна документація;

· документація з документаційного та інформаційного забезпечення діяльності закладів.

Окрім зазначених, є ще спеціалізована документація, яка відображає діяльність конкретного закладу.

Розділ 2. Структура документа

Функціональність документа, тобто застосування його для зберігання і передачі тієї чи іншої інформації, визначається його структурою, яка зазвичай розуміється, як ціле, що задає характер елементів, які до нього входять, їх взаєморозміщення і зв'язок.

Визначену структуру мають як окремі елементи документа, так і документ в цілому. Обкладинка книги - це складне художнє ціле; типографічне оформлення книги теж ціле, його складають спеціально підібраний шрифт, титульний листок, рядки заголовку, що гармонують із вмістом, гарно надруковані ілюстрації, - єдиним цілим є і текст книги. Це означає, що документ в цілому - це сукупність усіх елементів і компонентів, що його складають.

Структура - відносно стійкий спосіб організації елементів документа, як системи. Якщо поняття системи охоплює найрізноманітніші сторони того чи іншого об'єкту: його будову, зміст, спосіб існування, форму розвитку, то поняття структури виділяє, насамперед, стійкість, стабільність, цього об'єкту, завдяки чому він зберігає свої властивості при зміні зовнішніх і внутрішніх умов. Доки зберігається структура, зберігається і система в цілому, а порушення чи перетворення структури веде до зміни чи знищення системи взагалі.

По своїй структурі документ може бути простим або складним. Під простим документом розуміють окреме завершене повідомлення, цілісність якого виражається загальним змістом і логічним викладом, зафіксованим на одному матеріальному носії. Іншими словами, простий документ - це одне повідомлення, розміщене на одному матеріальному носії (автореферат, дисертація, відкритка).

Складний документ складається із двох чи більше повідомлень, пов'язаних однією темою чи проблемою, метою, автором, зафіксованих на декількох матеріальних носіях. Складний документ - це декілька повідомлень, поміщених в декількох томах, випусках (збірка віршів, журнал і ін.).

Існує також поділ документів на монодокументи і полідокументи.

Таким чином, структура документа - скоординована більшість документів, взаємозв'язки яких дають можливість функціонувати деякому цілому (системі), дозволяє відрізнити книгу від журналу, грампластинку від дискети, мікрофільм від кінофільму, перфокарту від географічної картки і т.д.

2.1 Внутрішня структура документа

Оформлення документа - це надання йому закінченої зовнішньої і внутрішньої форм, що включає встановлення формату, вибір шрифту, підготовку ілюстрацій. Оформлення документа - це його зовнішня і внутрішня структура.

Внутрішня структура документа - це його внутрішня будова, набір взаємопов'язаних елементів і частин, що дозволяють більш ефективно шукати, сприймати і використовувати вміщену в ньому інформацію. Вона об'єднує документ в єдине ціле, підпорядковує його внутрішні документи один одному.

Вміст внутрішніх структурних елементів і частин багато в чому визначається видом документа. Найбільш чітко внутрішню структуру документа можна побачити на прикладі видань - книг, журналів, газет і т.д.

Видання повинно включати розміщені у визначеній послідовності наступні елементи і частини:

елементи видання, на яких розміщуються вхідні дані;

зміст;

передмову;

вступну частину;

основну частину;

післямову;

допоміжні покажчики;

додатки.

Вихідні дані - сукупність даних, що характеризують документ і призначені для його оформлення, бібліографічної обробки, систематичного обліку і інформування користувачів.

До основних елементів вихідних даних відносяться: автор, заголовок, надзаголовочні дані, підзаголовочні дані, анотація, місце і рік видання, видавництво.

Автор - особа, яка створила документ чи приймала участь у його створенні, а також заклад чи організація від імені яких публікується матеріал. В особі автора можуть виступати одна чи декілька людей - авторський колектив.

Заголовок документа - слово, фраза чи закінчена пропозиція, в яка формує зміст (тема, ідея, предмет, об'єкт), твору, що друкується. Видання може мати декілька варіантів заголовків (на титульному аркуші, обкладинці, корінці видання і т.д.) ідентичних або різних.

Місце видання - місцезнаходження видавництва, що випускає документ.

Місце друку - місцезнаходження поліграфічного закладу, яке надрукувало документ.

Рік видання - рік виходу документа в світі.

Головними носіями інформації про видання є: титульний листок (верхня частина першої сторінки з текстом), перша сторінка видання, зворотній бік титульного листка, остання сторінка видання чи кінцева полоса - в книгах, брошурах, альбомах, нотних виданнях, журналах, бюлетенях, збірниках; перша сторінка (або верхня частина першої сторінки) і нижня частина останньої сторінки - в буклетах, листівках, газетах і календарях (крім кишенькових і мініатюрних табелів-календарів); верхня частина листка і нижнє поле листка - афішах, графіках руху транспорту, текстових і показових плакатах, художніх репродукціях, естампах і ін.

Зміст - елемент апарату видання, що являє собою перелік творів, надрукованих у виданні, або прізвищ авторів і заголовків творів, а також заголовків розділів, що входять в склад твору, із зазначенням сторінок, на яких починаються ці розділи чи твори.

Передмова - елемент апарату видання, який передує основному тексту, що вміщує пояснення тексту і містить пояснення мети, особливостей твору і ін. Може належати автору, видавництву, редактору, перекладачеві.

Текст - тематично взаємопов'язана послідовність висловлювань чи одна думка, що виражається за допомогою деякої системи знаків, а також письмова орієнтація висловлювань; основна частина літературного твору, що виражається у вигляді пов'язаних лексично, логічно, стилістично фраз, які передають його зміст.

Післямова - елемент апарату видання, розміщений після основного тексту, що вміщує необхідні пояснення, відомості про автора, його творах, розрахований на читача, що знайомий з його основним текстом.

Допоміжний покажчик - частина видання, що відтворює дані про текст в іншому аспекті ніж основний текст з посиланням на відповідні бібліографічні записи.

Додатки - довідкова чи документальна частина видання, розміщена вкінці (статті, документи, карти, схеми, таблиці та ін.).

В залежності від виду документа набір внутрішніх елементів і їх розміщення можуть змінюватись.

2.2 Зовнішня структура документа

Зовнішня структура документа (конструкція) - це його зовнішня форма, яка дозволяє ідентифікувати його як вид документа. Мета - надання документу такої форми, яка викликала б у споживача бажання читати, шукати ту чи іншу потрібну інформацію.

Так, основними елементами зовнішнього оформлення картографічних видань, що випускаються на листках є заголовок карти, обложка, папка, конверт. Наприклад атлас має таку зовнішню структуру: титульний листок, обкладинку чи перепліт, суперобкладинку, папку, шмуцтитул і авантитул. Кіно-, фоно-, фотодокументи володіють наступним набором зовнішніх елементів: етикетка, титри діафільмів і кінофільмів, пакувальний контейнер (конверт, альбом), рамка діапозитива, кадр. Особливе значення зовнішній вигляд книжкових видань: яскрава і витривала обкладинка, міцний перепліт, якість паперу, кількість і якість ілюстрацій, розмір і форма шрифту та ін. надають виробництву особливого значення і цінність.

До зовнішніх структурних елементів книжкових видань відносять: обкладинку, суперобкладинку, перепліт, книжковий блок, форзац, титульний листок, корінець, шмуцтитул, колонтитул, авантитул, контртитул, колонцифру, футляр.

Обкладинка - зовнішнє покриття видань, нерозраховане на довготривале збереження, за звичай із твердого паперу, інколи захищене плівкою прозорого кольору, з'єднане з книжковим блоком без форзаців.

Суперобкладинка - допоміжна, за звичай об'ємна обкладинка книги чи брошури у вигляді листка паперу з клапанами, загнутими на внутрішню чистину сторін переплету чи обкладинки.

Перепліт - міцне покриття з картону, пластмаси чи картонних сторін, покритих шкірою, тканиною, папером, яке з'єднується з книжковим блоком за допомогою форзаців і служить для захисту блока від пошкодження і забруднення, а також для початкової інформації про видання і в якості елементу художнього оформлення.

Книжковий блок - комплект скріплених зошитів чи листків, що містять всі сторінки і комплектуючі деталі майбутнього видання.

Форзац - зігнутий листок паперу, який з'єднує перший і останній листок книги з переплітною кришкою.

Титульний листок - заголовочний листок видання (книги, брошури), що містить основні відомості про нього, дозволяє відрізнити його від будь-якого іншого, що служить основою для вміщення бібліографічного опису.

Авантитул - перша сторінка книжкового блоку, видань, що передує титульному розвороту і має декоративно-композиційне значення.

Шмуцтитул - сторінка із заголовком більшої частини твору.

Контртитул - ліва частина розгорнутого титульного листка, що містить відомості, які відносять до багатотомного або серійного видання в цілому, чи титульні відомості на мові джерела в періодичному виданні.

Колонтитул - довідкова інформація над основним текстом лінії, що пояснюють читачу, який матеріал надрукований на сторінці.

Колонцифра - порядковий номер сторінки чи стовпчика книжки, періодичного видання і т.д., найчастіше розміщується у верхньому чи нижньому полі верхньої сторінки.

Корінець - бокова сторона книжкового блоку, місце з'єднання його листків, а також пересікаюча цю сторону блоку частина переплетеної книжки.

Футляр - коробка, призначена для упаковки найбільш цінних видань з метою їх захисту.

Особливості оформлення зовнішніх елементів документа залежать від його типових характеристик, цільового призначення, використаних матеріалів і технологій творів.

2.3 Реквізити документа

Реквізити документа - це сукупність обов'язкових даних у документі, встановлених стандартом чи положенням. Наявність реквізитів дозволяє ідентифікувати об'єкт в соціальній комунікації.

Розрізняють постійні і змінні реквізити.

Основні реквізити наводяться, як правило у вихідних даних документів. Набір і послідовність реквізитів для кожного виду документа індивідуальна. Проте, для документів одного виду він ідентичний. До основних реквізитів видання відноситься: відомості про автора та інших осіб, які приймали участь в створенні видання; заголовок, надзаголовочні дані; підзаголовочні дані; нумерація; вихідні дані; шифр збереження видань; індекс УДК; реферат, анотація; знак охорони авторського права; міжнародні стандартні номера. Склад реквізитів і їх розміщення залежать від виду видань.

Автор видання. Кожний документ, в тому числі і видання, має свого автора. Ним може бути окрема особа чи колектив, тобто автор буває колективним і індивідуальним. Автори вказуються на титульному листку чи його звороті. Якщо їх багато, документ видається під назвою, а передмові чи звороті титульного листка вказується розподіл обов'язків між авторами, найменування закладів і організацій, від імені яких вони працюють.

Імена особи, які приймали участь в створенні видання, вказують на окремому листку. Прізвища та ініціали наукового редактора вказуються на титульному листку чи на його звороті. Імена інших редакторів розміщуються на звороті титульного листка чи в кінці книги.

Заголовок видання - словесне позначення документа. Воно виступає в якості пошукового образу документа, повинно бути коротким, точно відображати вміст документа чи його ідею, правильно орієнтувати користувача. Заголовок вказують в такому вигляді, в якому він встановлений чи затверджений автором, видавництвом чи організацією, яка дає дозвіл на видання. Випуск видань без заголовка не допускається. Заголовок для всіх типів випусків, номерів видання повинен бути оформлений однотипно і відрізнятися від останніх відомостей на титульному листку.

Надзаголовочні дані - відомості, що розміщуються над заголовком видання: найменування організації від імені якої випускається видання; заголовок серії.

Підзаголовочні дані - відомості, що розміщуються під заголовком видання.

Вихідні дані включають: місце випуску видання, назву видавництва і рік випуску видання.

Анотація - коротка характеристика документа з точки зору вмісту, призначення, форми та інших особливостей.

Реферат - скорочений виклад змісту документа.

Випускні дані - включають: дату здачі оригіналу в набір; дату підписання в друк; формат листка і долю листка, вид і номер паперу, спосіб друку, об'єм видання в умовних друкованих листках, об'єм видання в звітних видавничих листках, ціна, назва і поштова адреса видавництва чи видавничої організації.

Реквізити документа - це його допоміжний апарат, який допомагає користувачу орієнтуватися в потоці інформації, а професіоналу - правильно його відбирати, обробляти, зберігати і рекламувати.

Склад реквізитів документів

Національний стандарт встановлює 32 реквізити документа, кожен з яких має певний код (див. Додаток 1). Усі реквізити не можуть бути розміщенні на одному документі, оскільки деякі з них є взаємовиключними. Конкретний набір реквізитів залежить від виду документа, його цільового призначення, змісту, способу документування, етапів його підготовки і роботи з ним.

Деякі з реквізитів документів є обов'язковими, інші використовують за потребою.

Обов'язкові реквізити

Обов'язковими реквізитами, що використовують для складання документів, є такі:

-- назва організації;

-- назва виду документа; дата документа;

-- реєстраційний індекс документа; текст документа;

-- підпис.

Інші реквізити

Оформлюючи різні види документів, крім зазначених обов'язкових реквізитів, використовують реквізити з такими кодами: 01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08, 09, 10. Також можливі відмітки для розміщення реквізитів з такими кодами: 11,12,13,14,16,19, 20, 21.

Вимоги до змісту та розміщення реквізитів документів. (див. Додаток 3)

У документах, що їх оформлюють на двох і більше сторінках, реквізити з кодами 22-28 проставляють після тексту (21), а 29-32 -- на нижньому березі першої сторінки документа.

Для низки документів, що видаються органами державної влади, склад реквізитів встановлено законодавчими і нормативними актами. Це стосується, наприклад, паспорта, трудової книжки, диплома тощо.

2.4 Розташування реквізитів згідно формуляра-зразка

Залежно від виду документа набір реквізитів і порядок їхнього розташування різний. Однак існують встановлені єдині моделі побудови однотипних документів - формуляр-зразок, що відповідає вимогам чинних державних стандартів.

На основі формуляра-зразка проектують бланки документів, тобто друковану стандартну форму документа, що містить тільки ті реквізити, які відповідають змісту документа і фіксують постійну інформацію. Звичайно виготовляють бланки для документів з високим рівнем стандартизації (довідки, доручення, договори, супровідні листи тощо). Вони мають трафаретний текст-дослівне відтворення постійної інформації (постійні реквізити) з пропусками для подальшого заповнення (змінні реквізити).

Встановлено два види бланків: 1) загальний (для виготовлення наказів, протоколів, розпоряджень, постанов, вказівок тощо); 2) для службових листів.

Виготовлення бланків конкретних видів документів допускають, якщо їх кількість на рік перевищує 200 одиниць. Бланки друкують на білому папері або папері світлих тонів формату А4 (210x297 мм) або формату А5 (148x210 мм). При меншій кількості документів послуговуються штемпелем, який містить групу реквізитів і їхніх постійних частин, що відтворюються у вигляді єдиного блока. Склад і розташування реквізитів у штемпелі мають відповідати вимогам ДСТУ 4163-2003.

Застосування бланків надає інформації офіційного характеру, підвищує культуру ділового спілкування.

Для бланків документів установлено два варіанти можливого розташування реквізитів - кутовий і поздовжній. Поздовжнє розташування реквізитів доцільне в тих випадках, коли назва складається з великої кількості слів і не може розміститися на площі, відведеній державним стандартом для кутового розміщення, наприклад, назва організації разом із назвою вищої інстанції.

Загальні правила оформлення реквізитів такі:

1. Державний герб України - Тризуб. Розташовується посередині бланка або у кутку над серединою рядка з назвою організації.

2. Емблема організації чи підприємства. Розміщується поряд з назвою організації. Як емблему можна використовувати товарний знак, зареєстрований у встановленому порядку.

3. Зображення державних нагород. Розташовується у верхньому лівому кутку або посередині документа.

4. Код підприємства, установи, організації. Розташовується у верхньому правому кутку.

5. Код форми документа. Розташовується у верхньому правому кутку під кодом підприємства, організації, установи.

6. Назва міністерства або відомства, якому підпорядковується установа (назва вищої установи або засновника). Розташовується посередині рядка або у верхньому лівому кутку.

7. Повна назва установи, організації або підприємства - автора документа. Розташовується посередині рядка або у верхньому лівому кутку під попереднім реквізитом. Може наноситися за допомогою штампа або друкарським способом.

8. Назва структурного підрозділу. Розташовується у верхньому лівому кутку або під попереднім реквізитом. Дозволяється друкувати машинописним способом. Усі реквізити, що позначають автора документа, розміщують у такій послідовності, яка чітко передає їхню підлеглість. Усі назви подають у називному відмінку, напр.:

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

9. Індекс підприємства зв'язку, поштова й телеграфна адреса, номер телетайпа, телефону, факсу, номер банківського рахунка, електронна адреса. Розташовується у верхньому лівому кутку, оформляється відповідно до поштових правил; напр., вул. Володимира Великого, 21, м. Черкаси, 18022, тел. (0472) 43-50-86 . На бланку для листів, що призначені для виконання розрахункових операцій, вказується номер розрахункового рахунка у відділенні банку, напр.: Розрахунковий рахунок МІ5324J 749/ 215149 в Укрінбанкум. Львова МФО 1 і 1321.

10. Назва виду документа. Розташовується зліва або посередині сторінки. Є в усіх документах, крім листів. Залежно від назви встановлюється формуляр, структура тексту, особливості викладу. Допомагає кращому сприйняттю тексту, його швидкій обробці, полегшує роботу з ним.

11. Дата. На бланках дату підписання документа ставлять у лівій верхній частині разом з індексом на спеціально відведеному для цього місці. Якщо документ складено не на бланку (заява, характеристика, автобіографія тощо), то дату ставлять під текстом зліва. Існує два способи подання дати-цифровий і цифрово-словесний. Цифровий передбачає написання трьох пар арабських цифр на позначення дня, місяця, року: 04.05.14 або 14.06.14 (крапки ставимо між парами). Цифрово-словесний має такий вигляд: 4 травня 2014 року або 14 червня 2014 р.

12. Індекс. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Цей реквізит забезпечує оперативний пошук документа, контроль виконання. Складається з трьох пар арабських цифр, де перша пара - індекс структурного підрозділу, в якому уклали документ; друга пара - номер справи за номенклатурою для підрозділу; третя пара - порядковий номер за журналом обліку, напр.: № 12-14/49.

13. Посилання на індекс і дату вхідного документа. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить дату та індекс, вказані установою, яка уклала чи видала документ, напр.: на №12-14/49 від 23.05.14. Таке посилання роблять у разі оформлення листа-відповіді. Це допомагає організації, що одержує лист, знайти копію документа, на який отримано відповідь. Укладач відповіді переписує дату та індекс вхідного документа.

14. Місце укладання чи видання. Розташовується у верхній частині сторінки зліва. Містить назву міста чи населеного пункту, де видано документ.

15. Гриф обмеження доступу до документа. Розташовується з правого боку під кодом форми документа. Записують від середини рядка:, «Для службового користування», «Таємно", «Цілком таємно".

16. Адресат. Розташовується з правого боку у верхній частині сторінки. Складається з таких елементів:

- назва установи, організації, підприємства (у називному відмінку);

- назва структурного підрозділу (у називному відмінку);

- назва посади особи-адресата (у давальному відмінку);

- прізвище та ініціали особи-адресата (у давальному відмінку);

- поштова адреса.

17. Гриф затвердження. Розташовується у верхній правій частині документа. Елементи грифу затвердження:

- слово ЗАТВЕРДЖУЮ (великими літерами без лапок);

- назва посади особи, яка затверджує документ;

- особистий підпис;

- розшифрування підпису (ініціали та прізвище особи, яка затвердила документ);

- дата затвердження. Наприклад:

ЗАТВЕРДЖУЮ Директор заводу (підпис) Л.В. Семенюк 07.05.14

Якщо документ затверджується спеціальним розпорядчим актом, на документі зазначають гриф за такою формою:

ЗАТВЕРДЖУЮ

Наказ Міністерства фінансів України 20.05.2014

18. Резолюція. Це напис на документі, який робить керівник установи. Він містить вказівки щодо виконання цього документа.

Розмішується у верхній лівій частині першої сторінки документа. Якщо це місце зайняте іншим реквізитом, то резолюцію вміщують на будь-якій вільній площі лицьового боку сторінки документа, крім полів. Складається з таких елементів:

- прізвище та ініціали виконавця, якому буде надіслано документ;

- вказівка про порядок і характер виконання документа;

- термін виконання документа;

- особистий підпис керівника;

- дата.

19. Заголовок до тексту. Друкують малими літерами, розміщують під назвою виду документа. Відображає головну ідею документа і, здебільшого, починається прийменником про, напр.: Про порушення дисципліни; Про надання приміщення в оренду тощо. Має бути лаконічним і точним, якнайповніше розкривати зміст документа. Якщо у документі йдеться про кілька питань, заголовок може бути узагальненим.

20. Відмітка про контроль. Ставлять на документах, що вимагають виконання (вжиття певних заходів) чи відповіді, у вигляді букви К (контроль). Розташовують з лівого боку у верхній частиш поля першої сторінки документа.

21. Текст. Основний реквізит документа. Складається з таких логічних елементів:

- вступу;

- доказу;

- закінчення.

22. Відмітка про наявність додатка. Додатки до документа можуть бути трьох видів:

а) додатки, що затверджуються або вводяться в дію розпорядчими документами (додатки до розпорядчих документів);

б) додатки, що є самостійними документами і надсилаються із супровідним листом;

в) додатки, що пояснюють або доповнюють зміст основного документа.

23. Підпис. Обов'язковий реквізит будь-якого документа. Підписують, як звичайно, перший примірник документа. До складу підпису входять:

- найменування посади (з лівого боку);

- підпис (між назвою посади і прізвищем);

- ініціали й прізвище особи, яка підписала документ (праворуч).

24. Гриф погодження. Цей реквізит складається із:

- слова ПОГОДЖЕНО;

- назви посади службової особи, з якою погоджується документ, та назви установи;

- особистого підпису;

- розшифрування підпису;

- дати.

Грифи погодження розташовують нижче від реквізиту «підпис» або на окремій сторінці.

25. Віза. Внутрішнє погодження проекту документа - це його візування. Віза складається з:

- особистого підпису особи, що візує;

- дати.

У разі потреби зазначається посада особи, що візує, і розшифровується її підпис (ініціали та прізвище):

Завідувач кафедри кібернетики (Підпис) М.1. Свирид

28.05.14

26. Печатка. Печатка - це обов'язковий реквізит документів, що вимагають особливого засвідчення. Печатку треба проставляти так, щоб вона захоплювала останні кілька літер найменування посади особи, яка підписала документ.

27. Відмітка про засвідчення копії. У правому верхньому кутку пишуть слово «Копія»; під реквізитом «підпис» - слово «Правильно»; дата; посада виконавця; підпис і його розшифрування. Якщо потрібно, підпис засвідчують печаткою.

28. Прізвище виконавця та номер його телефону. Цей реквізит обов'язковий у вихідних документах (листах, довідках, висновках). Складається з:

- прізвища виконавця;

- номера його службового телефону.

Ставиться в нижньому лівому кутку зворотного або лицьового боку останньої сторінки документа, напр.: Н.М. Вальчук Тел. 240-72-37

29. Відмітка про виконання документа й скерування його до справи.

Цей реквізит розміщується в лівій або центральній частині нижнього поля першої сторінки документа. Він містить такі відомості:

- стислу довідку про виконання;

- дату скерування документа до справи;

- підпис керівника структурного підрозділу або виконавця.

30. Відмітка про перенесення відомостей на машинний носій. Розміщується після тексту на нижньому правому полі першої сторінки документа. Містить:

- запис «Інформація перенесена на машинний носій»;

- підпис особи, відповідальної за перенесення інформації;

- дату перенесення.

31. Відмітка про надходження документа. Містить:

- скорочену назву організації, що отримала документ;

- дату його надходження.

Цю відмітку записують чи проставляють за допомогою гумового штемпеля організації (реєстраційного штампа).

32. Запис про державну реєстрацію. Запис про державну реєстрацію фіксують тільки на нормативно-правових актах органів державної влади, долучених до державного реєстру відповідним Указом Президента України. Його розташовують після номера акта чи після грифа затвердження.

Висновки

Будь-яка сфера людської діяльності так чи інакше пов'язана з документами і не обходиться без них. Читаючи книжку, журнал, газету, переглядаючи фільм чи фотографію, людина отримує, запам'ятовує, накопичує і використовує інформацію.

Спеціалісти області інформації, бібліотекарі, бібліографи і т.п. в силу своїх професійних можливостей повинні вміти її збирати, переробляти і передавати в суспільне користування.

Організація роботи з документами - це створення умов, що забезпечують рух, пошук і зберігання документів у діловодстві. Сюди входять: прийняття документів, їх реєстрація, розподіл, контроль за виконанням, формування справ, довідково-пошукова робота, перед архівна обробка, зберігання та використання документів.

Вірна та своєчасна інформація, носієм якої є документ, відіграє важливу роль в управлінні. Управлінська діяльність багатогранна. Вона охоплює всі сторони роботи будь-якої установи, організації, підприємства і потребує документування.

В наш час документацій не забезпечення управління в організаціях і установах регулюється діючим законодавством, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядчими документами вищестоящих організацій, положеннями про установи, інструкціями по документуванню управлінської діяльності та посадовими інструкціями.

Право видання розпорядчих документів визначене Основним Законом - Конституцією України. Окремі напрямки діяльності установ, організацій і підприємств регламентуються відповідними законами, постановами та розпорядженнями органів державної влади та управління. Діяльність кожної установи, організації та підприємства визначається положенням про нього. Положення - правовий акт, що визначає порядок утворення, права, обов'язки та організацію роботи підприємства, структурного підрозділу. Створення Єдиної Державної системи діловодства (ЄДСД) було викликане потребами удосконалення управлінської роботи і роботи з документами, тому що документування організаційної діяльності апарату управління є однією з найважливіших форм його роботи.

Список використаних джерел

1. Асєєв Г.Г., Шейко В.Н. Інформаційні технології в документознавстві: Навч. посібник - Х.: ХГІК, 2007.

2. Басаков М.І. Діловодство і кореспонденція у питаннях і відповідях: Навч. посібник для ст. ВНЗ - 2-ге вид., перер. і доповн., Ростов - на Дону, 2006.

3. Воробйов Г.Г. Документ: інформаційний аналіз. - М.: Наука, 2008.

4. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник для вищих та сер. спец. навч. закладів. - К.: А.С.К., 2008.

5. Глущик С.В. Сучасні ділові папери: Навч. посібник для сер. спец. навч. закладів. 3-тє видання. пер. і доп. - К: А.С.К., 2007.

6. Головач А.С. Зразки оформлення документів: для підприємств та громадян. - Донецьк: Сталкер, 2007.

7. Горбул О.Д. Ділова українська мова: Навч. посібник для ВНЗ - К.: Знання, 2005.

8. Горбул О.Д. Ділова українська мова: Навч. посібник.- К.:Т-во «Знання», 2006.

9. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. 3-те видання доп. - Х.: Торсінг, 2008.

10. Ілюшенко М.П., Кузнєцова Г.В. Документознавство. Документ і системи документацій. - М.: МГИАН, 2007.

11. Кавторьова Я. Документообіг: організація і ведення. Метод. посібник, - Х., 2005.

12. Крайская З.В., Челліні Є.В. Архівознавство: Підручник для сер. спец. навч. закладів. - М.: Норма, 2006.

13. Комова М.В. Документознавство. - Львів-Київ: Тріада плюс, 2007.

14. Кузнєцова Т.В. Діловодство: Посібник для вузів, - М, 2009.

15. Кулешов С.Г. Про значення поняття «документ» / С.Г.Кулешов // Бібл. вісн. - 2005.

16. Кушнаренко Н.Н. Документування: Посібник - 2-е вид., доп. і пер. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2008.

17. Немцов В.Д. Культура для спілкування: Навч. посібник для ВНЗ.: - К, 2006.

18. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. «Мова ділових паперів»: Практ. посібник. - К.: Либідь, 2005.

19. Палеха Ю.І., Леміш Н.О. Загальне документознавство. Навчальний посібник. - К.: Ліра-К, 2008.

20. Стенюков М.В. Діловодство в управлінні персоналом, - М, 2009.

21. Стенюков М.В. Секретарська справа. - М.: «Видавництво ПРІОР», 2007.

22. Швецова-Водка Г. М., Документознавство : Навч. посіб. / Г. М. Швецова-Водка. - К. : Знання, 2007.

23. Швецова-Водка Г.М. Загальна теорія документа і книги. - Київ: Знання, 2010.

24. Швецова-Водка Г.М. Значення поняття «документ» у документаційно-інформаційних науках / Г.М. Швецова-Водка // Культура України: історія і сучасність: тези доп. Республ. наук.-практ. конф. - X., 1992. - С. 324-326.

25. Швецова-Водка Г.М. Типологія документа: Навч. посібник для студентів інститутів культури /Рівн. держ. інститут культури. - К.: Кн. палата України, 2008.

Додаток 1

Перелік реквізитів організаційно-розпорядчих документів

Назва реквізиту	Код реквізиту згідно з ДСТУ 4163-2003
Зображення Державного герба України	01
Зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування)	02
Зображення нагород	03
Код організації	04
Код форми документа	05
Назва організації вищого рівня	06
Назва організації	07
Назва структурного підрозділу організації	08
Довідкові дані про організацію	09
Назва виду документа	10
Дата документа	11
Реєстраційний індекс документа	12
Посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь	13
Місце складення або видання документа	14
Гриф обмеження доступу до документа	15
Адресат	16
Гриф затвердження документа	17
Резолюція	18
Заголовок до тексту документа	19
Відмітка про контроль	20
Текст документа	21
Відмітка про наявність додатків	22
Підпис	23
Гриф погодження документа	24
Візи документа	25
Відбиток печатки	26
Відмітка про засвідчення копії	27
Прізвище виконавця і номер його телефону	28
Відмітка про виконання документа і направлення його до справи	29
Відмітка про наявність документа в електронній формі	30
Відмітка про надходження документа до організації	31
Запис про державну реєстрацію	32

Додаток 2

Вимоги до змісту та розміщення реквізитів

Реквізити	Вимоги до змісту та розміщення реквізитів
01 - зображення Державного герба України	Розміщують на верхньому березі бланка з кутовою розташованістю реквізитів над серединою рядків з назвою організації, а на бланках із поздовжньою розташованістю реквізитів -- у центрі верхнього берега. Розмір зображення: висота -- 17 мм, ширина -- 12 мм
02 - зображення емблеми організації або товарного знака (знака обслуговування)	Розміщують ліворуч на рівні назви організації. Зображення емблеми або товарного знака (знака обслуговування) має бути зареєстроване в установленому порядку. Емблему не відтворюють на бланку, де вже розміщено зображення Державного герба України. На бланках недержавних організацій емблему або товарний знак (знак обслуговування) дозволяється розміщувати на верхньому березі бланка, де на бланках державних організації розміщують зображення Державного герба України
03 - зображення нагород	Розміщують на лівому березі бланка на рівні реквізиту «Назва організації», «Назва структурного підрозділу організації»
04 - код організації	Проставляється за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) після реквізиту «Довідкові дані про організацію»
05 - код форми документа	Цей реквізит (якщо він є) проставляють згідно з Державним класифікатором України «Державний класифікатор управлінської документації ДК 010-98», затвердженим наказом Держстандарту України від 31 грудня 1998 р. № 1024
06 - назва організації вищого рівня	Зазначають скорочено, а у разі відсутності офіційно зареєстрованого скорочення -- повністю
07 - назва організації	Назва організації -- автора документа має відповідати назві, зазначеній у його установчих документах. Скорочену назву організації зазначають тоді, коли її офіційно зафіксовано в статуті (положенні). Подають її у дужках (або без них) нижче повної, окремим рядком у центрі. На бланках організації, яка має подвійне або потрійне підпорядкування вказують назви всіх організацій вищого рівня. У бланку організації, яка підпорядкована водночас місцевій адміністрації та міністерству (іншому центральному органу виконавчої влади), розміщують лише назву державної адміністрації.
08 - назва структурного підрозділу організації	Зазначають тоді, коли структурний підрозділ є автором документа. Розміщують нижче реквізиту «Назва організації»
09 -- довідкові дані про організацію	Розміщують нижче назви організації або її структурного підрозділу. Реквізит складається з таких елементів: · поштова адреса; · номер телефону, телекса, факсу; · адреса електронної пошти та вебсайту; · посилання на ліцензії та патенти; · номери рахунків у банку. Порядок і форма запису відомостей про поштову і телеграфну адресу, що наводяться у бланку листів, мають відповідати Правилам надання послуг поштового зв'язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (зі змінами, далі -- Правила надання поштового зв'язку).
10 - назва виду документа	Назва виду документа має відповідати переліку форм, які використовують в організації. Назву виду документа (наказ, розпорядження тощо) зазначають друкарським або машинописним способами. Друкують великими літерами. У листах назву виду документа не зазначають
11 -- дата документа	Датою документа є дата його підписання. Елементи дати наводяться арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік.
12 - реєстраційний індекс документа	Реквізит складається з таких елементів: · порядковий номер документа, який можна доповнювати індексом за номенклатурою справ; · індекс класифікатора, що застосовується в організації (кореспондентів, питань діяльності, посадових осіб тощо). Місце розміщення цього реквізиту залежить від бланка та виду документа
13 - посилання на реєстраційний індекс і дату документа, на який дають відповідь	Розміщують нижче або на рівні реєстраційного індексу на спеціальному місці на бланку. Реквізит складається з таких елементів: ...

Подобные документы

• Стратегії розвитку документаційного забезпечення управління

  Теоретично-методологічні аспекти документування в установах. Завдання і функції служб діловодства. Функції секретаря і канцелярії. Організація роботи з документами. Реєстрація вхідних документів та порядок роботи з бланками, штампами, печатками.
  
  курсовая работа [59,9 K], добавлен 22.04.2014
  

• Організація в діловодства в установі (на прикладі виконкома Жовтневої районної міської ради м. Кривий Ріг)

  Аналіз технологічних процесів з документаційного забезпечення управління у виконкомі Жовтневої районної міської ради. Характеристика основних видів інформаційно-довідкових документів, що використовуються на підприємстві. Організація роботи секретаря.
  
  курсовая работа [59,7 K], добавлен 03.11.2012
  

• Аналіз інформаційного та документаційного забезпечення управління персоналом

  Види інформації, необхідної для реалізації основних функцій управління персоналом. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Загальна характеристика підприємства ТОВ "Мрія", інформаційне та документаційне забезпечення управління.
  
  курсовая работа [82,0 K], добавлен 29.04.2014
  

• Удосконалення управління інформаційними потоками на підприємстві

  Інформаційне забезпечення процесу управління. Комунікаційні процеси на підприємствах. Дослідження і застосування CASE-технологій для проектування інформаційної системи. Організація і удосконалення системи документообігу на підприємстві ТОВ "ІМПЕРІЯ".
  
  курсовая работа [603,8 K], добавлен 25.11.2011
  

• Інформаційний документ в системі забезпечення управління та його розвиток

  Основні чинники виникнення й розвитку інформаційного документа. Поняття та характеристика інформаційного документа, його зміст та призначення, риси. Види інформаційних документів в системі інформаційно-аналітичної діяльності забезпечення управління.
  
  курсовая работа [36,4 K], добавлен 21.12.2010
  

• Організація системи управління ризиками на виробничому підприємстві

  Розкриття суті і дослідження основних етапів процесу управління ризиками на підприємстві. Критерії оцінки міри ризику в діяльності фірми. Аналіз системи управління ризиками у ВАТ "Більшовик". Мінімізації фінансових і управлінських ризиків на підприємстві.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.05.2013
  

• Організація системи управління ризиками на підприємстві

  Визначення, класифікація та порядок організації роботи з ризиками на підприємстві. Методичні аспекти побудови системи управління ризиками на ВАТ "Севастопольський морський завод". Розробка управлінських рішень щодо методів управління наявними ризиками.
  
  курсовая работа [810,9 K], добавлен 22.02.2011
  

• Шляхи вдосконалення інформаційного забезпечення менеджменту підприємства

  Інформація як фактор ефективного управління. Значення директора інформаційної служби. Аналіз показників роботи підприємства. Сучасний стан та тенденції розвитку засобів реалізації інформаційного та документаційного забезпечення управління корпорацією.
  
  дипломная работа [61,5 K], добавлен 05.01.2011
  

• Функції документа

  Поняття управлінського документа, його значення та функції. Наукові підходи щодо класифікації функцій документа. Способи документування документів. Роль документа в житті людини та суспільства. Основні вимоги до організації сучасного діловодства.
  
  курсовая работа [53,8 K], добавлен 30.12.2013
  

• Роль організаційно-розпорядчої документації у комунікативному процесі

  Застосування організаційно-розпорядчої документації у комунікативному процесі підприємства. Вплив автоматизації електронного організаційно-розпорядчого документообігу на підприємстві на швидкість роботи з документами, їх реєстрацію та передачу виконавцям.
  
  курсовая работа [118,3 K], добавлен 19.02.2017
  

• Створення та використання протоколів

  Теоретичні засади документарного забезпечення діяльності колегіальних органів. Підготовка та оформлення протоколу як основного виду документа колегіальних органів, перспективи його розвитку. Вплив новітніх технологій, раціоналізація роботи з документами.
  
  курсовая работа [52,9 K], добавлен 12.11.2014
  

• Організація діловодства у Дзержинській селищній Раді

  Характеристика діяльності та повноважень Дзержинської селищної Ради. Служба документаційного забезпечення управління. Дослідження обов’язків заступника селищного голови, секретаря виконкому та секретаря ради. Аналіз організації документообігу установи.
  
  отчет по практике [23,1 K], добавлен 17.12.2013
  

• Організація праці менеджера

  Що таке "менеджер", його місце в системі організації фірми. Типи менеджерів, та різні стилі їхнього керівництва. Організація власної роботи, розвиток самодисципліни, управління стресовою ситуацією. Методи прийняття рішення. Комунікативна поведінка.
  
  книга [519,5 K], добавлен 20.02.2010
  

• Електронний документ

  Історія, сучасний стан і перспективи розвитку електронного документа, його специфіка у порівнянні з традиційним. Особливості створення та організації системи електронної документації. Стан та проблеми архівного зберігання електронного документа.
  
  курсовая работа [41,6 K], добавлен 27.03.2015
  

• Документування процесів системи управлення якістю на прикладі ВАТ "Харківський завод "Точмедприлад"

  Система управління якістю на підприємстві. Сучасний цикл управління якістю. Вимоги до виробництва медичних апаратів по екологічній безпеці. Процеси життєвого циклу продукції. Управління невідповідною продукцією. Встановлення причин невідповідностей.
  
  дипломная работа [1,0 M], добавлен 07.07.2011
  

• Управління знаннями як інструмент створення і використання нових знань в організації

  Поняття управління знаннями. Технології управління знаннями. Розробка систем управління знаннями. Поняття "навчальної організації". Процес управління знаннями на підприємстві. Практична організація процесу управління знаннями на підприємстві.
  
  курсовая работа [53,3 K], добавлен 04.04.2007
  

• Соціальна документно-комунікаційна система. Її специфіка

  Сутність документної комунікації, її значення та співвідношення видів. Роль комунікаційних бар’єрів. Функції документа у соціальній комунікації. Роль документних потоків та масивів у документній комунікації. Аспекти організації роботи з документами.
  
  курсовая работа [54,6 K], добавлен 19.11.2010
  

• Менеджмент та система управління

  Розгляд організаційно-розпорядчих методів управління. Характеристика критеріїв проектування інформаційних та комунікаційних систем. Ознайомлення із суб'єктами менеджменту, метою бізнесу, системою відносин на підприємстві згідно із теорією Ковальчука.
  
  практическая работа [28,0 K], добавлен 01.05.2010
  

• Документаційне забезпечення управлінської діяльності органів місцевого самоврядування

  Створення і класифікація управлінських документів. Організація роботи з документацією в діяльності органів місцевого самоврядування; впровадження нових інформаційних технологій в діловодні процеси. Механізація та автоматизація управлінської документації.
  
  курсовая работа [67,9 K], добавлен 25.01.2012
  

• Впровадження антикризового управління на сільськогосподарському підприємстві

  Аналіз діяльності підприємства, трудові ресурси та оплата праці. Діагностика банкрутства, дослідження його фінансового становища. Створення антикризової групи на підприємстві з метою розробки програми управління підприємством, дослідження її ефективності.
  
  курсовая работа [118,0 K], добавлен 18.06.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам