Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

кар'єра професійний орієнтація самоактуалізація

Вступ

1. Передумови успішної кар'єри

1.1 Поняття «успішна кар'єра»

1.2 Типи, етапи і цілі кар'єри

2. Основні складові успішної кар'єри

2.1 Кар'єрна орієнтація як складова успішної кар'єри

2.2 Професійне самовизначення і професійна самоактуалізація

2.3 План кар'єри

3. Основні етапи реалізації успішної кар'єри

3.1 «Хочете ніколи не працювати? Полюбіть свою роботу! »

3.2 Етапи успішної кар'єри

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Кар'єра - це успішне просування в області суспільної, службової, наукової і іншої діяльності. Вона є невід'ємною частиною життєвого устрою тієї людини, яка хоче добитися успіху в житті. Кар'єрне зростання - це все ті ж методи і дії, які людина може застосувати для досягнення будь-яких поставлених ним цілей.

Щоб правильно організувати своє кар'єрне зростання, передбачити всі пастки на своєму шляху, потрібно навчитися розподіляти свої сили і час, уміти вибирати потрібні цілі, ставити перед собою завдання і багато що інше.

З організаційної точки зору кар'єра розглядається як сукупність взаємопов'язаних рішень особи про вибір того чи іншого варіанта майбутньої діяльності, виходячи з можливостей, які перед нею відкриваються, подолання розбіжностей між реальним і бажаним її посадовим становищем. Оскільки ці рішення приймаються за умов браку інформації, суб'єктивної оцінки себе та обставин, нестачі часу або емоційної нестабільності, вони далеко не завжди бувають послідовними, раціональними, цілеспрямованими, та й взагалі виправданими.

Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною зі зміною робочих місць, і статичною, яка здійснюється на одному місці та на одній посаді шляхом професійного зростання. Вона буває вертикальною, яка передбачає посадове зростання, і горизонтальною, яка проходить в межах одного рівня управління, однак зі зміною занять, інколи професії. Суміщення двох цих підходів дає сходинкову кар'єру [1, c. 296].

Іншими словами, успіх у кар'єрі можна розглядати як з точки зору просування від однієї посади до іншої, більш високої, так і з точки зору ступеня оволодіння певною професією, навичками та знаннями, які її складають.

1. Передумови успішної кар'єри

1.1 Поняття «успішна кар'єра»

Професійна діяльність -- одна з найважливіших сфер самореалізації людини. Саме тут людина виявляє та розкриває свої здібності, особистісні та професійні якості. До того ж, професійна діяльність, як ніяка інша, дає можливість людині відчути свою значущість для інших людей, для суспільства в цілому та отримати певну компенсацію від нього.

Кар'єра (італ. carriera - дія, життєвий шлях, поприще. від лат. carrus - віз, візок) - швидке й успішне просування по службовій, суспільній, науковій та іншій діяльності, досягнення популярності, вигоди; рід діяльності.

Кар'єра (від франц. carriete) - це професійний шлях до успіху по службових східцях, до престижного соціального статусу і положення у суспільстві.

Особливу роль у професійній діяльності відіграє кар'єра як процес свідомого здійснення «професійного або посадового просування», що сприяє отриманню людиною певного статусу, який гарантує професійне самоствердження. З одного боку, кар'єрне зростання означає, що людина може реалізувати себе як суб'єкт суспільства, а з іншого, -- що її діяльність достатньо високо оцінена іншими. Отже, кар'єра є стимулом у професійному становленні працівника та розвитку його особистісного потенціалу [1, 298].

Після самоаналізу нескладно визначити, в якій саме сфері знадобиться людина саме з вашим набутком знань та умінь і зробити кроки для професійного та кар'єрного просування. Порада тим, хто тільки шукає своє перше місце роботи: в жодному разі не влаштовуйтесь на роботу за принципом «престижна посада» та працевлаштування у «престижній компанії». Спочатку слід визначитися, ким ви себе бачите через 10-15 років, і лише тоді робити перші кроки у цьому напрямку.

1.2 Типи, етапи і цілі кар'єри

В умовах ринку значно зростає значення регулювання внутрішнього ринку праці, різного виду переміщень працівників, яке здійснюється за допомогою кадрового планування і виступає альтернативою стихійному переміщенню.

Планування переміщення працівників забезпечує раціональне використання трудового потенціалу робочої сили, створює умови для самореалізації особистості у вигляді досягнення певної кар'єри.

Кар'єра в широкому розумінні означає успішне просування в службовій, науковій чи виробничій діяльності, в досягненні слави, більш високого статусу, влади, матеріальних цінностей.

Кар'єра - це суб'єктивне усвідомлення позиції і поведінки в сфері трудової діяльності, пов'язаних з посадовим чи професійним підвищенням протягом трудового життя людини. Це є самовираження, зміна навиків, знань, здібностей, просування вперед обраним шляхом діяльності, як у межах організації, так і поза нею. Кар'єра - це не тільки просування на роботі. Життя людини поза робочим місцем має значний вплив на кар'єру, є її частиною.

Професійна кар'єра -- підвищення знань, вмінь, навичок. Конкретний працівник у процесі трудової діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей і вихід на пенсію. Професійна кар'єра може проходити по лінії спеціалізації (поглиблення в одній сфері, обраній на початку професійного шляху) або транспрофесіаналізації (оволодіння іншими сферами діяльності).

Внутрішньоорганізаційна кар'єра -- це траєкторія руху персоналу в організації. Вона може здійснюватись за трьома напрямами:

--вертикальному -- професійне та посадове зростання в основній сфері діяльності, по сходинках зростання;

--горизонтальному -- просування в іншу функціональну сферу діяльності, в інші підрозділи одного рівня;

--центрострімкому -- просування, наближення до ядра керівництва, центру керівництва, участь у прийнятті рішень.

Головним завданням планування, управління і реалізації кар'єри є забезпечення взаємодії всіх видів кар'єр, що передбачає вирішення конкретних завдань, а саме:

--пов'язати цілі організації і окремого працівника;

--планувати кар'єру конкретного працівника з врахуванням його потреб і ситуації;

--забезпечити відкритість процесу управління кар'єрою;

--підвищувати якість планування кар'єри;

--усувати «кар'єрні глухі кути», при яких практично немає можливості для розвитку працівника;

--формувати доступні для розуміння критерії службового й професійного зростання для конкретних кар'єрних рішень;

--визначити шляхи просування, які дозволяють задовольнити кількісні й якісні потреби організації в персоналі в потрібний момент і на потрібно му місці [3, c. 236].

Планування й контроль кар'єри починається з моменту найму працівника в організацію та триває аж до його звільнення, з визначенням просування його за системою посад або робочого місця. Це сприятиме визначенню цілі професійної діяльності, міри динамічності, а основне - специфіки індивідуальної мотивації. Формування трудової кар'єри здійснюється поетапно. Науковий менеджмент виділяє наступні її етапи протягом трудового життя людини.

Підготовчий (до 25 р.) пов'язаний з одержанням середньої чи вищої освіти, професії. В цей період людина може змінити декілька видів діяльності в пошуках такої, яка б найкраще її задовольняла. Якщо така діяльність визначена, починається процес самоствердження працівника як особистості.

Адаптаційний (25-30 рр.) - це період освоєння здобутої професії, набуття досвіду, навиків. На цьому етапі формується кваліфікація, виникає необхідність незалежності. В цей період створюється сім'я, що мотивує працівника до збільшення свого доходу.

Етап просування (30-45 рр.). В цей період іде процес росту, просування по службі, зростає потреба в самоствердженні, досягненні більш високого статусу.

Етап збереження (45--60 рр.) характеризується діями закріплення досягнутих результатів, наступає найвищий рівень удосконалення кваліфікації, знань, умінь, досвіду, майстерності. Людина досягає вершин незалежності і самоствердження.

Завершальний етап (60--65 рр.) - пошук заміни, передача знань, умінь молоді, підготовка до виходу на пенсію. Це індивідуальний підхід. Так, в Японії вважається нормою, коли керівниками вищого ешелону держави є люди віком до 80 років [4, c. 234].

На різних етапах кар'єри людина задовольняє різні потреби і керується різними мотивами.

Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною із зміною робочих місць, і статичною, що здійснюється шляхом професійного зростання на одному місці або за однією професією.

Успіх кар'єри залежить від ряду чинників:

--випадок, який дав людині шанс;

--реальний підхід до вибору;

--можливості, що створюються в сім'ї (освіта, зв'язки);

--добре знання своїх сильних і слабких сторін;

--чітке планування.

2. Основні складові успішної кар'єри

2.1 Кар'єрна орієнтація як складова успішної кар'єри

Існує низка факторів, що впливають на розвиток того чи іншого типу кар'єрної орієнтації.

Це:

- психологічний тип особистості,

- пізнавальні інтереси,

- нахили,

- професійна спрямованість,

- професійна мотивація.

Кожна людина має набір особистісних характеристик, концепцію, мотиви, цінності, які визначають вибір кар'єри. У серії кар'єрних рішень людини втілюється її професійна "Я-концепція". Часто відбувається не усвідомлена реалізація людиною своїх кар'єрних орієнтацій [6, c. 234].

Важко не погодитись, що кар'єрна орієнтація допомагає людині реалізувати себе чи самоактуалізуватися у професійному плані. Це стає можливим, якщо професія обирається відповідно до власних інтересів і здібностей. У протилежному випадку, коли професійний вибір визначається випадковим фактором чи умовами ситуації (близькість роботи до місця проживання, мода на дану професію, можливість отримати місце по знайомству тощо), людині важко реалізувати власний професійний потенціал.

2.2 Професійне самовизначення і професійна самоактуалізація

Професійне самовизначення і професійна самоактуалізація індивіда є тривалий процес розвитку його ставлення до своєї майбутньої професії та до самого себе як професіонала. Успіх тут визначається активністю самого суб'єкта професійної діяльності на шляху його особистісного розвитку. Він сам обирає професію, сам проходить період професійного навчання, сам активно будує власну професійну кар'єру і реалізує власний особистісний та інтелектуальний потенціал Обидва плани розвитку здійснюються впродовж усього професійного і життєвого шляху людини [6, c. 237].

Я схиляюсь до думки, що кар'єрні досягнення людини багато в чому залежать від рівня його особистісного професійного розвитку.

Тут мають значення такі аспекти, як:

1) кваліфікація - рівень підготовленості до якогось виду праці;

2) мотивація - і як елемент здійснюючого керівником переконання і керівництва до дії, і як самомотивація, яка безпосередньо пов'язана з головними цінностями людини і не завжди стосується реалій підприємства;

3) соціалізація - стосується в першу чергу неформальної культури даного підприємства (неписані правила і ритуали), що може стати перешкодою для розвитку особистості. Існує ризик отримати негативну оцінку з боку керівництва чи колег за прояв ініціативи, яка може становити загрозу становищу представників організації;

4) реалізація - безпосередньо пов'язана з аспектом соціалізації. Задуми, що передбачають переміни, не зустрічають належної підтримки. Таким чином, підприємство визначає межі дії своїх співробітників і створює проблеми для їхнього кар'єрного росту [7, c. 360].

2.3 План кар'єри

План кар'єри можна визначити як план індивідуальної роботи працівника, який передбачає досягнення особистої мети у своїй сфері діяльності. Керівник може поцікавитися у працівника, на яку посаду він розраховує при досягненні пенсійного віку, і надати йому допомогу у підготовці плану для досягнення мети. Керівник не може здійснити цю роботу за працівника. Визначення мети, особистих і сімейних потреб є справою самого працівника. Він повинен самостійно визначити першочергові завдання, оскільки все, навіть невдача, вимагає певних зусиль. Ніщо не дається дарма, і в цьому контексті витрати, пов'язані з невдалою спробою, можуть також розцінюватися як успіх або необхідний урок [7, c. 314].

В основу планування кар'єри можуть бути покладені такі методики:

1. Методика уточнення цінностей. Ця методика дозволяє визначити найважливіші життєві та трудові інтереси. Такі чинники, як престижність, розташування фірми, різноманітність, наявність стресових ситуацій, стимулювання інтелектуальної діяльності, влада розглядаються і класифікуються з точки зору їх значущості для людини.

2. Методика виявлення рівня задоволення роботою. Ця * методика розрахована на подання працівником інформації про кілька видів діяльності, що дають йому задоволення. Працівник також відповідає на запитання, мета яких - вияснити, чому той чи інший вид діяльності дає йому задоволення. Кінцевий пункт - визначення виду діяльності, якому надається перевага конкретним працівником.

3. Персональний розвиток і значущість роботи. Це серія методик, які людина може використати для оцінки важливості окремих елементів роботи. При цьому враховуються такі чинники, як професійне зростання, виникнення нових проблем, нові можливості, відчуття причетності до важливої справи.

Менеджер повинен вміти виявити потреби працівника, а працівник повинен мати яскраве уявлення про свої наявні і потенційні можливості, здібності проявити їх у майбутньому [9, c. 236].

На мою думку, кар'єра і просування по службі повинні будуватись на основі загальної участі обох сторін та їх спільній відповідальності за "свою" частину організації цього процесу.

Кар'єра не визначає тільки успіхи або невдачі, як у власному розумінні людини. Вона містить внутрішню позицію і поведінку, поступову зміну навичок, здібностей і професійних можливостей, пов'язаних з діяльністю [9, c. 236].

3. Основні етапи реалізації успішної кар'єри

3.1 «Хочете ніколи не працювати? Полюбіть свою роботу! »

Як сказав один із найвідоміших американських письменників-фантастів, автор близько 400 літературних творів різних жанрів: оповідань, романів, віршів, есе, п'єс для театру і радіо, кіно- й телесценаріїв Рей Бредбері? Приблизно такі слова: «Хочете ніколи не працювати? Полюбіть свою роботу! »

Вибір зроблений. Тепер вам належить планування ділової кар'єри. Слово «кар'єра» втратило свій негативний відтінок в сучасних умовах у нашій країні. Якщо задуматися над цим терміном, який походить від латинського слова carrus -- віз, віз та італійського carriera -- біг, життєвий шлях, то з етимології стає ясно, що мається на увазі просування по життєвому шляху. Фраза «зробити кар'єру» передбачає максимальну реалізацію свого потенціалу, досягнення престижного становища в суспільстві і високого рівня доходів.

Планування ділової кар'єри слід починати якщо не з пелюшок, то хоча б з моменту професійного самовизначення. відкладіть на час думки про пишні весільні сукні. Першим етапом буде отримання відповіднї вашим зухвалим планам освіти. Наступний етап -- входження в посаду та професійна адаптація. Потім цей етап змінюється становленням на посаді і переходить в період стабільності. [14]

Планування ділової кар'єри включає в себе розробку плану кар'єрного росту: визначення логічної послідовності рішення серії завдань. Час від часу слід аналізувати результати і відмовлятися від нерезультативних дій.

3.2 Етапи успішної кар'єри

Важливо пам'ятати, що годинник цокає, і кар'єру бажано встигнути побудувати до сорока років. Далі вона повинна почати працювати на вас. Це як з ім'ям. Спочатку ви працюєте на ім'я, а потім ім'я на вас. Планування ділової кар'єри полегшує знання деяких конкретних умов і дій для її успішної реалізації: [13, с. 272]

1. Поглиблене вивчення своєї професії. Недостатньо закінчити відповідний ВНЗ. Заклик «вчитися, вчитися і ще раз вчитися» -- не втратив актуальності;

2. Усвідомлення того, що саме сприяє вашої високої самооцінки. Вироблення індивідуального стилю (в одязі й поведінці);

3. Емоційна врівноваженість -- вирішення особистих проблем. Якщо, приміром, вдома дружина з тещею ведуть проти вас масовані атаки чи кохана дошкуляє непомірними вимогами -- планування ділової кар'єри починає тріщати по швах;

4. Вивчення своїх слабких сторін. Необхідно з'ясувати, який рід діяльності викликає огиду. Повертаючись до викладеного вище: не йдіть в піаністи, якщо вид клавіш наганяє на вас тугу;

5. Вивчення своїх сильних сторін. З'ясування, який рід діяльності доставляє максимальне задоволення;

6. Відкладання грошей. Дуже важливий пункт. Завжди треба мати можливість протриматися на плаву якийсь час, покинувши неудовлетворяющих вас роботу. Фахівці радять відкладати десять відсотків доходу для створення такого «недоторканного запасу»;

7. Створення мережі друзів, на яких можна спертися в разі необхідності;

8. Уміння перекладати частину своїх обов'язків на інших. Не можна осягнути неосяжне!

9. Вміння мовчати (б'є себе по губах)! «Язик мій -- ворог мій» -- сказано не дарма. Не одна кар'єра була погубитилена невмінням тримати язик за зубами. Репутація людини, якій можна довірити таємницю, вельми сприяє кар'єрному просуванню;

10. Пункт десятий і головний: надійність.

У більшості західних фірм обов'язковим є планування ділової кар'єри співробітників. Цей процес починається з вивчення себе, власних потреб і бажань (посади, рівня доходів та ін.). Потім з урахуванням перспектив організації, галузі, в якій вона функціонує, об'єктивних особистих даних формулюється основна мета. Далі самостійно чи за допомогою керівника складаються альтернативні варіанти просування по службі як у власній фірмі, так і за її межами [13, с. 272].

Ступінь особистої успішності визначається тим, чи досягла людина того рівня, до якого прагнула спочатку. Без знання цього рівня прагнення неможливо оцінити суб'єктивне відчуття кар'єрного успіху. У теж час оцінка успіху зв'язана і з зовнішніми критеріями - з тим, як суспільство оцінює успіх (розмір зарплати, престиж організації і т.п.).

Ще одна важлива вимога до виконуваної роботи полягає в тому, що вона повинна випробувати можливості людини, висувати вимоги до його таланта, кидати йому виклик. У противному випадку робота набридає і знецінюється.

Світ постійно змінюється та накладає свій відбиток і на умови роботи. Ваша компанія може бути ліквідована, посада перенесена на аутсорсинг або ви просто можете втратити інтерес до роботи в цілому [16].

Висновки

Отже, змістовною складовою поняття кар'єри є просування, тобто рух вперед. Використовуються і такі поняття, як зростання, досягнення, перехід та ін. В цьому відношенні кар'єра - це процес, який визначається як проходження, послідовність зміни робочого стану людини, тобто тут розглядається не як статичний, стабільний стан, а як процес зміни подій, як активного просування людини в освоєнні та вдосконалення способів життєдіяльності.

Одні вважають, що кар'єра -- це шлях до успіху, досягнення видного положення у суспільстві. Це успішне просування вперед у галузі службової діяльності.

Кар'єризм -- це гонитва за кар'єрою, прагнення до особистого благополуччя, просування на службі в особистих інтересах. Це прагнення викликане корисними цілями в ущерб інтересів суспільної справи.

Інші вважають, що кар'єра -- це результат свідомої позиції і поведінки людини в галузі трудової діяльності, пов'язаної з посадовим або професійним зростанням.

Управління розвитком кар'єри с досить складним процесом і може вирішуватись на основі застосування сукупних методів:

по-перше, шляхом аналізу і обробки листків обліку кадрів з метою виявлення періоду роботи на певних посадах. Цей метод зорієнтований на минуле і виникає потреба в його корегуванні з врахуванням реальних можливостей;

по-друге, на основі експертних опитувань керівників про раціональний вік і термін зайняття посади з наступною обробкою результатів методами рангової кореляції -- на основі нормативного рейтингу посад.

Я погоджуюсь, що для здійснення кар'єри необхідні професійні навики, знання, досвід, наполегливість і деякий елемент везіння.

Список використаної літератури

1. 3айверт Л. Ваше время в ваших руках. М.: Зкономика, 1995. с. 239.

2. Каунт Д. Организуй себя. С-Пб.: Издательский дом «Нева», 2003. 234 с.

3. Курбатов В.И. Стратегия делового успеха. Ростов-н/Д: Феникс, 1995. 416 с.

4. Макет А. Искусство успевать (61 метод зкономии вашего времени). М.: Фаир, 1996. 236 с.

5. В.А. Технология карьеры. М.: Дело, 1995. 128 с.

6. Персональний менеджмент: Учебник / С.Д. Резник й др. М.: ИНФРА-М, 2004. 622 с.

7. http://raut.ru/.

Размещено на Allbest.ru