Організаційно-економічна характеристика підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організаційно-економічна характеристика підприємства

Размещено на Allbest.ru



Пiдприємство "Овруцький хлiбозавод" працює з 1934 року. З 1957 р. по 1997 рiк , входило до складу Житомирського обласного державного виробничо-торгiвельного пiдприємства хлiбопекарної промисловостi "Житомирхлiб". В жовтнi 1997 р. пiдприємство вийшло з об'єднання. В червнi 1998 р. державне пiдприємство "Овруцький державний хлiбозавод" перетворено у ВАТ. У 2012 роцi у ПАТ. Органiзацiйно правова структура пiдприємства складається: загальнi збори акцiонерiв, Наглядова рада, одноосiбний виконавчий орган в особi Генерального директора Товариства, ревiзiйна комiсiя. Дочiрнiх пiдприємств, фiлiй та представництв пiдприємство немає

Повна назва: - Публiчне акцiонерне товариство «Овруцький хлiбозавод».

Скорочена назва: ПАТ «Овруцький хлiбозавод». У зв'язку з прийняттям Закону України «Про акцiонернi товариства» найменування Вiдкритого акцiонерного товариства «Овруцький хлiбозавод» змiнено на Публiчне акцiонерне товариство «Овруцький хлiбозавод». Рiшення було прийнято загальними зборами акцiонерiв 26 жовтня 2012 року (протокол №1). У зв'язку зi змiною найменування було прийнято нову редакцiю статуту. 2.2. Код ЄДРПОУ: 00377727. 2.3. Мiсцезнаходження: 11104, Житомирська обл., Овруцький район, м. Овруч, вул. Н. Репкiна, 10

Основнi види дiяльностi:

- Виробництво хлiба та хлiбобулочних виробiв; виробництво борошняних кондитерських виробiв, тортiв i тiстечок нетривалого зберiгання;

- Виробництво продуктiв борошномельно-круп'яної промисловостi;

- Виробництво сухарiв i сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробiв;

- Виробництво iнших харчових продуктiв, н.в.i.у;

- Дiяльнiсть посередникiв у торгiвлi товарами широкого асортименту;

- Неспецiалiзована оптова торгiвля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Організаційна структура підприємства відповідає лінійному типу.

Генеральний директор

Генеральний директор здiйснює адмiнiстративно-розпорядче та господарське керiвництво поточною дiяльнiстю Товариства, органiзовує виконання рiшень загальних зборiв та Ради, представляє Товариство у його вiдносинах з третiми особами в межах повноважень, визначених Статутом. Генеральний директор одноосiбно приймає рiшення в межах своєї компетенцiї, наданої законодавством та Статутом i несе за це повну персональну вiдповiдальнiсть.

Отримує винагороду у виглядi заробiтної плати згiдно штатного розкладу.

Голова Наглядової ради

До повноважень посадової особи як голови Наглядової ради вiдноситься представлення iнтересiв акцiонерiв в перервi мiж проведенням загальних зборiв акцiонерiв шляхом прийняття рiшень на засiданнях Наглядової ради Обов'язками голови Наглядової ради є координацiя дiяльностi Наглядової ради для належного виконання Радою своїх функцiй. Винагорода посадовим особам статутом не передбачена

Головний бухгалтер

До повноважень посадової особи як головного бухгалтера вiдноситься органiзацiя i ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi. Обов'язками головного бухгалтера є забезпечення ведення бухгалтерського облiку, дотримуючись єдиних методологiчних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi».

Член Наглядової ради

Наглядова рада є органом товариства,який здiйснює контроль за дiяльнiстю виконавчого органу та захист прав акцiонерiв товариства. Порядок органiзацiї засiдань наглядової Ради, вимоги до кандидатiв та членiв наглядової ради встановлюються Положенням про наглядову раду. До компетенцiї наглядової ради належить вирiшення питань, передбачених законом та Статутом Товариства, а також переданих на вирiшення наглядової ради Загальними зборами. Винагорода членам Наглядової ради статутом не передбачена

Голова Ревiзiйної комiсiї

Голова ревiзiйної комiсiї - проводить засiдання комiсiї, контролює та перевiряє фiнансово-господарську дiяльнiсть товариста. Винагорода головi Ревiзiйної комiсiї статутом не передбачена.

Підприємство має на меті розширення зони реалiзацiї хлiбобулочних виробiв, впровадження нових видiв, пiдвищення якостi продукцiї, зменшення витрат палива i електроенергiї, посилення контролю за їх використанням, своєчасне ведення розрахункiв з бюджетом, проведення поточних ремонтiв основних засобiв.

Рисунок 1.«Організаційно-виробнича структура підприємства»



Економічна характеристика підприємства

Для того щоб охарактеризувати економічну характеристику підприємства ми використовуємо показники фінансово-господарської діяльності підприємства. По-перше проводимо аналіз випуску продукції.

Аналіз випуску продукції

Таблиця 1.Випуск продукції

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення±	Темп росту %
Випуск валової продукції, тис. грн.	13512	14915	+1403	110,38
Випуск валової продукції припадає на:
- одного працівника	109,85	121,26	+11,41	110,37
- одну гривню витрат	1,22	1,25	+0,03	102,46
- одну гривню вартості основних фондів.	6,93	8,57	+1,64	123,67

Випуск валової продукції припадає на:

- одного працівника

ВВП на о.п.₁₂== 13512/123=109,85тис.грн.

ВВП на о.п.₁₃==14915/123= 121,26тис.грн.

-одну гривню витрат

ВВП на о.г.в.₁₂= ВВП12/Витрати₁₂ =13512/11072=1,22тис.грн.

ВПВ на о.г.в._{13 =} ВВП₁₃ /Витрати_{13 =} 14915/11925=1,25тис.грн.

- одну вартості основних фондів

ВВП на о.в.о.ф₁₂= ВВП_{12 /} ОФ₁₂ =13512/1951=6,93тис.грн.

ВВП на о.в.о.ф_{13 =} ВВП_{13 /} ОФ_{13 = 14915/1741=}8,57 _{тис.грн.}

Випуск валової продукції в 2013 році порівняно з 2012 роком збільшився на 1403тис.грн, або на 10,38%, загальний випуск валової продукції на одного працівника збільшився на 11,41тис.грн, або на 10,37%, на одну гривню витрат збільшився на 0,03тис.грн, або на 2,46%, на одну вартість основних фондів збільшився на 1,64тис.грн, або на 23,67%.

Рисунок 1.Аналіз випуску продукції

По-друге проводимо аналіз майна підприємства.

Аналіз майна підприємства

Таблиця 2. Майно підприємства

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення±	Темп росту%
1.Нематеріальні активи	0	0	0	0
2.Основні засоби, тис.грн	1951	1741	-210	89,23
3.Оборотні активи,тис.грн	1417	1449	+32	102,25
4.Фондовіддача, грн	6,93	8,57	+1,64	123,67
5. Рентабельність,% - основних засобів - оборотних активів	19,51 14,17	11,31 13,61	-8,2 -0,56	57,97 96,04
6.Період обертання оборотних активів,днів	38,37	35,47	-2,9	92,44
7.Коефіцієнт оборотності	9,54	10,29	+0,75	107,86



Фондовіддача

Фвід12=ВП12/ОФ12=13512/1951=6,93грн

Фвід13=ВП13/ОФ13=14915/1741=8,57грн

Рентабельність основних засобів

Р12=(Збиток12/ОЗ12)*100%= 19,51%

Р13=(Прибуток13/ОЗ13)*100%= (197/1741)*100%=11,31%

Рентабельність оборотних активів

Р12=(Збиток12/Оа12)*100%=1417*100%=14,17%

Р13=(Прибуток13/Оа13)*100%=(197/1447)*100%=13,61%

Період обертання оборотних активів

t.об12=ДК12/Коб12=366/9,54=38,37 днів

t.об13=ДК13/Коб13=365/10,29= 35,47днів

Коефіцієнт оборотності

Коб12=ВП12/Воз12=13512/1417=9,54

Коб13=ВП13/Воз13=14915/1449=10,29

В 2013 році в порівнянні з 2012 роком майно підприємства використовувалось менш ефективно тому, що рентабельність основних засобів зменшилась на 8,2 пункти за рахунок зменшення прибутку та зменшення вартості

основних засобів на 210тис.грн та фондовіддача збільшилась на 1,64грн. Але при цьому стані підприємства позитивним показником для роботи підприємства є пришвидшення обертає мості оборотних активів на 2,9 днів та збільшення кількості оборотів на 0,75 раз.

Рисунок 3. Аналіз майна підприємства

Аналіз доходності підприємства

Таблиця 3. Доходність підприємства

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення ±	Темп росту,%
Виручка (дохід) від реалізації товарів, тис.грн	13512	14915	+1403	110,38
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	8944	9585	+0,641	107,16
Дохід підприємства, тис.грн	66631	34684	-319,47	52,05
Вирати обігу, тис.грн	821,03	901,09	+80,06	109,75
Прибуток підприємства, тис.грн (збиток)	122	197	+75	161,47
Рентабельність (збитковість) підприємства, %	6,3	11,3	+5	179

Рентабельність підприємства

Р12=(Прибуток12/Оф12)*100%=(122/1951)*100%=6,3%

Р13=(Прибуток13/Оф13)*100%=(197/1741)*100%=11,3%

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про, те що виручка від реалізації товарів збільшилась на 1403тис.грн, порівняно з 2012-тим роком, також збільшилась собівартість реалізованої продукції на 0,641тис.грн, або на 7%, дохід зменшився, що є негативним для розвитку підприємства. Рентабельність підприємства збільшилась на 79%, прибуток також збільшився порівняно з 2012 роком на 75тис.грн, або на 61%.

Рисунок 4. Аналіз доходності підприємства

Останнім показником буде аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансового стану підприємства

Таблиця 4.Фінансовий стан підприємства

Показники	2012 рік	2013 рік	Відхилення ±
Коефіцієнт покриття	0,58	0,66	+0,08
Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,39	0,50	+0,11
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,03	0,03	0
Робочій капітал (розмір власних оборотних засобів), тис.грн	-1001	-711	290
Коефіцієнт автономії	0,28	0,32	+0,04
Коефіцієнт фінансової залежності	3,52	3,08	-0,44
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,39	0,48	+0,09
Маневреність робочого капіталу	-0,84	-0,99	-0,15

Коефіцієнт покриття

К_п12=Р260_п/Р620_п= 1417/2420=0,58

К_п13=Р260_к/Р620_к=1447/2160=0,66

Коефіцієнт швидкої ліквідності

К_ш.л12=?(Р150_п-Р240_п)/Р620_п=?*(2*393+20+59+92+5)/2420=0,39

К_ш.л13=?((Р150_к -Р240_к)/Р620_к=?*(2*407+46+140+82+5)/2160=0,50

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

К_а.л12= (Р220_п+Р230_п+Р240_п)/Р620_п=92/2420=0,03

К_а.л13= (Р220_к+Р230_к+Р240_к)/Р620_к=82/2160=0,03

Робочій капітал (розмір власних оборотних засобів)

Р_к12=(Р260_п+Р270_п)-(Р620_п+Р630_п)=(1417+2)-(2420+0)=-1001 тис.грн

Р_к13=(Р260_к+Р270_к)-(Р620_к+Р630_к)=(1447+2)-(2160+0)=-711 тис.грн

Коефіцієнт автономії

К_ав12=Р380_п/Р640_п=960/3380=0,28

К_ав13=Р380_к/Р640_к=1038/3198=0,32

- Коефіцієнт фінансової залежності

К_ф.з12=Р640_п/Р380_п=3380/960=3,52

К_ф.з13=Р640_к/Р380_к=3198/1038=3,08



Коефіцієнт фінансової стійкості

К_ф.с12=Р380_п/(Р480_п+Р620_п)=960/2420=0,39

К_ф.с13=Р380_п/(Р480_п+Р620_п)=1038/2160=0,48

Маневреність робочого капіталу

М_р.к12=?(Р100_п-Р140_п)/(Р260_п-Р620_п)= ?(779+11+60)/(1417-2420)=-0,84

М_р.к13=?(Р100_к-Р140_к)/(Р260_к-Р620_к)= ?(697+19+55)/(1447-2160)=-0,99

Рисунок 5. Аналіз фінансового стану підприємства

Провівши аналіз фінансового стану підприємства можемо сказати, що коефіцієнт покриття у 2013 році збільшився на 0,08, коефіцієнт швидкої ліквідності також збільшився на 0,11, порівняно з 2012 роком. Коефіцієнт абсолютної ліквідності залишився без змін. Робочий капітал у 2013 році, порівняно з 2012 збільшився на 290 тис.грн. Коефіцієнт автономії збільшився на 0,04, коли коефіцієнт фінансової залежності в 2013 році зменшився на 0,44, порівняно з 2012 роком. Коефіцієнт фінансової стійкості збільшився на 0,09, а маневреність робочого капіталу навпаки зменшилась на 0,15. Отже можемо сказати, що підприємство є автономним, фінансово стійким.

За результатами проведеного аналiзу показникiв фiнансового стану можна зробити висновки також, про реальнiсть та перспективи фiнансового стану акцiонерного товариства i оцiнити можливiсть його безперервного функцiонування в майбутньому.

Форми організації основного виробництва

Форма організації виробництва являє собою певне поєднання в часі і в просторі елементів виробничого процесу при відповідному рівні його інтеграції, виражене системою стійких зв'язків.

Різні часові та просторові структурні побудови утворюють сукупність основних форм організації виробництва. Тимчасова структура організації виробництва визначається складом елементів виробничого процесу та порядком їх взаємодії в часі. По виду тимчасової структури розрізняють форми організації з послідовною, паралельної і паралельно-послідовною передачею предметів праці у виробництві.

Форма організації виробництва з послідовною передачею предметів праці представляє собою таке поєднання елементів виробничого процесу, при якому забезпечується рух оброблюваних виробів по всіх виробничих ділянках партіями довільної величини. Предмети праці на кожну наступну операцію передаються лише після закінчення обробки всієї партії на попередній операції. Дана форма є найбільш гнучкою по відношенню до змін, що виникають у виробничій програмі, дозволяє досить повно використовувати обладнання, що дає можливість знизити витрати на його придбання. Недолік такої форми організації виробництва полягає у відносно великий тривалості виробничого циклу.

Форма організації виробництва з паралельною передачею предметів праці заснована на такому поєднанні елементів виробничого процесу, що дозволяє запускати, обробляти і передавати предмети праці з операції на операцію поштучно і без очікування. Така організація виробничого процесу призводить до скорочення потреб у площах, необхідних для складування і проходів. Її недолік - у можливих простоях обладнання (робочих місць) внаслідок відмінностей у тривалості операцій.

Форма організації виробництва з паралельно-послідовною передачею предметів праці є проміжною між послідовної і паралельної формами і частково усуває властиві їм недоліки. Вироби з операції на операцію передаються транспортними партіями. При цьому забезпечується безперервність використання обладнання і робочої сили.

Просторова структура організації виробництва визначається кількістю технологічного обладнання, зосередженого на робочому майданчику (числом робочих місць), і розташуванням його щодо напрямку руху предметів праці в навколишньому просторі. Залежно від кількості технологічного обладнання (робочих місць) розрізняють однозвенну виробничу систему і відповідну їй структуру відокремленого робочого місця і багатоланкову систему з цехової, лінійної або комірчастою структурою.

Цехова структура характеризується створенням ділянок, на яких устаткування (робочі місця) розташоване паралельно потоку заготовок, що передбачає їх спеціалізацію за ознакою технологічної однорідності.

На ділянці с лінійної просторової структурою обладнання (робочі місця) розташовується по ходу технологічного процесу передається з одного робочого місця на інше послідовно.

Комірчаста структура організації виробництва об'єднує ознаки лінійної та цехової. Комбінація просторової і тимчасової структур виробничого процесу при певному рівні інтеграції часткових процесів обумовлює різні форми організації виробництва: технологічну, предметну, прямоточну, точкову, інтегровану. Розглянемо характерні риси кожної з них.

Технологічна форма організації виробничого процесу характеризується цехової структурою з послідовною передачею предметів праці. Така форма організації широко поширена на машинобудівних заводах, оскільки забезпечує максимальне завантаження обладнання в умовах дрібносерійного виробництва.

Варіанти просторової структури виробничого процесу

Предметна форма організації виробництва має порожнисту структуру з паралельно-послідовною (послідовної) передачею предметів праці у виробництві. На предметному ділянці встановлюється, як правило, все обладнання, необхідне для обробки групи виробів з початку і до кінця технологічного процесу. Якщо технологічний цикл обробки замикається в межах ділянки, він називається предметно-замкнутим.

Предметний побудова ділянок забезпечує прямо точності і зменшує тривалість виробничого циклу виготовлення виробів. У порівнянні з технологічною формою предметна дозволяє знизити загальні витрати на транспортування виробів по заводу, потребу у виробничих площах на одиницю продукції. Саме предметну форму організації виробництва використовують на ПАТ «Овруцькому хлібозаводі».

Прямолінійна форма організації виробництва характеризується лінійною структурою з поштучної передачею предметів праці. Така форма забезпечує реалізацію низки принципів організації: спеціалізації, прямо точності, безперервності, паралельності. Її застосування призводить до скорочення тривалості виробничого циклу, більш ефективному використанню робочої сили за рахунок більшої спеціалізації праці, зменшення обсягу незавершеного виробництва.

Рисунок 6.Форми організації виробництва

При точкової формі організації виробництва робота повністю виконується на одному робочому місці. Виріб виготовляється там, де знаходиться його основна частина. Організація точкового виробництва має ряд переваг: забезпечується можливість частих змін конструкції виробів і послідовності обробки, виготовлення виробів різноманітної номенклатури в кількості, що визначається потребами виробництва; знижуються витрати, пов'язані зі зміною розташування обладнання, підвищується гнучкість виробництва.

Інтегрована форма організації виробництва передбачає об'єднання основних і допоміжних операцій в єдиний інтегрований виробничий процес з комірчастою або лінійною структурою при послідовній, паралельної або паралельно-послідовною передачу предметів праці у виробництві. На відміну від існуючої практики роздільного проектування процесів складування, транспортування, управління, обробки на ділянках з інтегрованою формою організації потрібно пов'язати ці часткові процеси в єдиний виробничий процес. Інтегрована форма організації виробництва передбачає повністю автоматизоване виробництво.

Залежно від здатності до переналадки на випуск нових виробів перераховані вище форми організації виробництва умовно можна розділити на гнучкі (переналагоджувані) і жорсткі (не переналагоджувані). Жорсткі форми організації виробництва припускають обробку деталей одного найменування.

Рисунок 7. Схеми розташування обладнання (робочих місць) на ділянках з різною формою організації виробництва: а) технологічна; б) предметна; в) прямоточна: г) точкова (для випадку складання); д) інтегрована»

Зміна в номенклатурі продукції, що випускається і перехід на випуск конструктивно нової серії виробів вимагають перепланування ділянки, заміни обладнання та оснащення. До числа жорстких відноситься потокова форма організації виробничого процесу.

Гнучкі форми дозволяють забезпечити перехід на випуск нових виробів без зміни складу компонентів виробничого процесу при незначних витратах часу та праці. На ПАТ «Овруцький хлібозавод» використовується гнучкі форми організації виробництва, адже на одній лінії хлібобулочного виробництва можуть виготовлятися декілька видів хлібних або булочних виробів.

Розлянувши розділ другий «Форми організації основного виробництва» можна зробити висновок про те, що ПАТ «Овруцький хлібозавод» має гнучку предметну форму організації виробництва, яка характеризується можливістю автоматичної обробки виробів в межах визначеної номенклатури без перерви на переналагодження. Перехід до випуску нових виробів здійснюється шляхом переналагодження технічних засобів, перепрограмування системи управління. Гнучка предметна форма охоплює область послідовною і паралельно-послідовної передачі предметів праці в поєднанні з комбінованою просторовою структурою.

Размещено на Allbest.ru

Особливості організації виробництва на хлібозаводі

Технічна підготовка виробництва

Технічна підготовка виробництва - одну з найважливіших функцій управління промисловим підприємством. ТПП представляє початкову стадію виробничого процесу охоплює комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, за проектуванні нові й модернізації виробів котрі випускає хлібозавод, і навіть заходи щодо технічному переозброєння виробництва, підвищення якості й надійності випущених виробів.

Створення нових видів продукції здійснюється в процесі підготовки виробництва, що відбувається поза рамками виробничого процесу. Завдання підготовки виробництва полягає у тому, щоб забезпечити необхідні умови для функціонування виробничого процесу.

Підготовка виробництва - процес безпосереднього застосування праці колективу працівників з метою розробки і організації ви­пуску нових видів продукції або модернізації виготовлених виробів. Процес підготовки виробництва - особливий вид діяльності, що поєднує вироблення науково-технічної інформації з її перетворенням на матеріальний об'єкт - нову техніку.

Нова техніка - це результат науково-технічних досягнень, що сприяє під час її виробництва і реалізації розвитку продуктивних сил, і задоволенню потреб суспільства в продукції вищої якості, ніж відомі раніше прототипи або аналоги.

Процес підготовки виробництва за своєю структурою неоднорідний і складається з безлічі процесів з різним змістом. Класифікувати окремі процеси підготовки виробництва можна за видами і характером робіт, просторово-тимчасовою і функціональною ознаками, відношенням до об'єкта управління.

За видом робіт (за видом трудової діяльності) процеси підготовки виробництва поділяються на дослідні, конструкторські, технологічні, виробничі та економічні.

За характером робіт виокремлюють процеси підготовки виробництва:

- основні (проведення досліджень, інженерних розрахунків, проектування конструкцій, технологічних процесів, форм і методів організації виробництва, економічні розрахунки та обґрунтування);

- експериментальні виробничі (виготовлення і випробування макетів, дослідних зразків і серій машин).

За розташуванням у часі і просторі процеси підготовки виробництва поділяються на:

- операції - первинна ланка процесу створення нової техніки. Вона виконується на одному робочому місці одним виконавцем і складається з низки послідовних дій;

- роботи - сукупність послідовно виконуваних операцій, що характеризується логічною завершеністю і закінченістю дій щодо виконання визначеної частини процесу;

- стадії - сукупність низки робіт, пов'язаних єдністю змісту і методів виконання, що забезпечує вирішення конкретного завдання підготовки виробництва;

- фази - комплекс стадій і робіт, що характеризує закінчену частину процесу підготовки виробництва. Вона пов'язана з переходом об'єкта робіт у новий якісний стан.

Технічна підготовка виробництва на промисловому підприємстві включає комплекс послідовно пов'язаних наукових, проектно-конструкторських, технологічних, організаційно-економічних та інших заходів, направлених на створення і впровадження у виробництво нових видів виробів, технологічних процесів і вдосконалення раніше освоєних конструкцій та технологій.

Процес підготовки нового виду обладнання, виробу, нових технологічних процесів або вдосконалення старих виробів та існуючих технологій здійснюється в науково-дослідних інститутах, проектно-конструкторських організаціях галузі з наступним продовженням робіт на підприємствах або об'єднаннях при безпосередній участі заводських органів управління науково-технічним процесом.

Тому необхідно розрізняти зовнішньо- та внутрішньозаводську технічну підготовку виробництва. Зовнішньозаводська включає етапи наукового дослідження нових моделей або перевірки його результатів з розробки або вдосконалення технологічних процесів у лабораторних умовах. У подальшому вся ця документація передається безпосередньо на підприємство. З цього моменту починається внутрішньозаводська технічна підготовка виробництва, яка включає організацію робіт з випуску нових виробів, покращення конструкцій існуючих, з впровадження нових і вдосконалення діючих технологічних процесів.

Основними органами технічної підготовки виробництва на підприємстві є відділи головного конструктора, головного технолога, центральна лабораторія заводу, бюро планування технічної підготовки виробництва.

Роботи з економічного обґрунтування освоєння нових і вдоско­налення існуючих конструкцій машин виконують економічні служби підприємства.

Технічна підготовка виробництва здійснюється відповідно до плану розвитку підприємства. Прогноз різних варіантів технічного розвитку виробництва підприємства є основою для розробки перспективного плану.

Основними задачами технічної підготовки виробництва є:

- забезпечення конструкторської і технологічної підготовки нових конкурентоспроможних виробів і вдосконалення існуючих видів виробів, а також вдосконалення і проектування нових технологічних процесів;

- своєчасне забезпечення окремих підрозділів відповідними кресленнями та технологічною документацією.

Розподіл добового завдання по печам та змінам

Для найбільш вірного рішення завдання розподілу добового завдання по печах і змінах необхідно добре знати добове завдання по кількості і асортименту виробів; годинну продуктивність печі на даному асортименті; тривалість роботи печі по кожному сорту і розрахункову добову виробітку по печах і в цілому по підприємству та інше.

Для цього приведемо розподіл добового завдання по печах і змінам працюючого трьохзмінному режимі роботи, з печами Г4-ПХ3С-25. Для виготовлення тіста використовують тістомісильні машини і порційні підкатні діжі типу «Стандарт».

Середньодобове завдання по кількості і асортименту визначається по добових замовлення торгової мережі. Спочатку визначаємо розрахункову тривалість роботи печей на кожному сорті виробів, виходячи з погодинних норм виробітку по цих сортах.

Таблиця 5

Найменування виробів	Маса, кг	Добове завдання, т	Годинна норма виробітку печі, т	Тривалість роботи печі по даному сорту, год	Розрахункова тривалість роботи печі на даному сорті, год	Розрахункова добова виробітка, т
Хліб пшеничний «Особливий»	0,45	8	0,419	19,2	19	7,961

Розрахункове добове завдання розподіляється між печами і по змінам з урахуванням добового замовлення торгівельної мережі. Погодинного графіка доставки виробів в крамниці по кількості асортименту і з урахуванням встановлених строків реалізації продукції. Звичайно в третю зміну (з 16 до 24год) планується виробіток виробів з більшим строком реалізації, а в першу і другу з меншими строками реалізації (до 18год після виходу з печі). Така ув'язка між вказаними факторами дозволяє постійно мати в експедиції хлібозаводу необхідну кількість та асортимент хлібобулочних виробів, забезпечуючи безперебійну торгівлю ними. Складемо графік роботи хлібопекарних печей наведених в таблиці нижче. Графік складається на основі технологічного процесу розробленого на хлібозаводі, кількість замовлень даного виду продукції.

Таблиця 6. Графік роботи хлібопекарних печей

Марка печі, Номер лінії	1 зміна	2 зміна	3 зміна
Годин на добу	24	2	4	6	8	10	12	14	16	18	20	22
Г4 - ПХЗС-25 Лінія №1	-	-	-	-	-	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х
Г4 - ПХЗС-25 Лінія №2	Х	Х	Х	-	-	-	-	-	-	-	-	-

Х - виробництво хліба «Особливого» масою 0,45кг.

Технологічний план хлібозаводу

На хлібозаводі розробляється технологічний план, котрий спрямований на забезпечення випуску хлібобулочних виробів високої якості, в необхідній кількості та асортименту, на виконання встановлених норм виходу готових виробів і дотримання технологічної дисципліни виробництва. Технологічний план включає розрахунки по кожному запланованому до виробітки сорту виробу і по печам, закріплених за цим сортом, а також розрахунки використання хлібопекарського обладнання: борошно просіювачів, дозувальників, тістомісильних машин з підкат ними порційними діжами або тісто виробничих агрегатів, тісто подільних і тісто формувальних машин, конвеєрних шаф роз стойки тіста і транспортних механізмів.

Для кожного сорту виробів на підставі затверджених технологічних інструкцій і уніфікованих (нормативних) рецептур складається типова виробнича рецептура, уточнюється режим виготовлення даного сорту і розраховуються технологічні нормативи. При виборі технологічного варіанту виготовлення даного сорту виробу вирішальне значення має забезпечення високої якості виробів.

При виготовленні тіста в підкатних діжах або в бункерних агрегатах з періодичним замісом тіста виробнича рецептура складається в одну діжу. В основу розрахунку береться нормативна рецептура, встановлена на 100кг борошна, геометричний об'єм діжі, можливу загрузку її борошном.

В типовій виробничій рецептурі, вказуються наступні дані: дозування (по фазам) борошна та іншої сировини, витрати води (з розрахунку середньої вологості борошна і сировини), температурний режим по фазам, тривалість кожної стадії технологічного процесу. Типова рецептура по кожному сорту щоденно корегується в лабораторії з обліком якості переробляємих партій борошна, результатів пробної випічки і ряду інших факторів (якості дріжджів, заквасок, температури зовнішнього повітря).

Розрахуємо технологічний план по виробництву пшеничного хліба “Особливого” масою 0,45 кг . Тісто готується безопарним прискореним методом.

Таблиця 7. Пофазна рецептура приготування пшеничного тіста із безопарним прискореним способом на КМКЗ

Сировина і напівфабрикати	Всього	В КМКЗ	В тісто
Борошно пшеничне в/г	100	4	96
Вода	62,31	6	36,04
Дріжджі пресовані	5	-	20
Сольовий розчин	1,5	-	5,77
Розчин цукру	1	-	2
КМКЗ	-	-	10
Всього	169,81	10	169,81

1. Використовуєме обладнання: тістомісильна машина і підкатні порційні діжі питу « Стандарт»; тісто подільна машина марки ХТД; тісто округлю вальна машина матки ХТЗ; розстіна шафа; Хлібопекарна піч марки Г4-ПХ3С-25.

2. Рецептура і технологічний режим виготовлення тіста на 100 кг борошна (табл. 8)

Таблиця 8. Витрати сировини для виготовлення тіста із 100 кг борошна і вміст в ньому сухих речовин

Найменування сировини	Кількість сировини, кг	Вологість, %	Вміст сухих речовин, кг
Борошно пшеничне вищого ґатунку	100	14,5	85,5
Дріжджі пресовані	5,0	75,0	0,5
Сіль кухонна харчова	1,5	3,0	1,35
Цукор-пісок	1,0	0,15	1,6
Всього	107,5	-	88,95

При вологості тіста 44% витрати води для його виготовлення зі 100 кг борошна складе: ((88,95*100)/(100-44))-107,5=51,34л.

3.Перерахунок рецептури на одну діжу по окремим фазам виготовлення тіста. Визначаємо завантаження діжі борошном. Якщо на кожні 100 л геометричного об'єму діжі ємністю 330л надається 35 кг борошна.

Md = (Me*E)/100=(330*35)/100=115 кг.

Розрахунок технологічних нормативів при порційному виготовленні тіста

Розрахунок технологічних нормативів виключно важливе значення не тільки для раціональної організації технологічного процесу, але і для організації основного виробництва.

Технологічними нормативами передбачаються розрахунки продуктивності хлібопекарських печей, необхідної кількості діж, кількості шматків тіста для забезпечення годинної продуктивності печі, потреби в технологічному обладнанні. Оскільки в хлібопекарному виробництві ведучим технологічним обладнанням є хлібопекарна піч, розрахунки технологічних нормативів починається із розрахунків продуктивності печі.

Продуктивність печі

1. Обираємо піч тунельну для подового виробу Г4-ПХ3С-25

з площею поду - 25 м²

з довжиною - 12000 мм

з шириною - 2100 мм.

2. Кількість рядів виробів по довжині N1 і ширині N2 поду визначають за формулами:

де B - ширина поду печі, мм

b - ширина виробу, мм

а - розмір зазору між подовими виробами (20-40мм)

L - довжина поду печі, мм

l - довжина виробу, мм

N1 = 12000-40 /60 +40 = 119 шт.

N2 = 2100-40 / 500+40 = 3 шт.

3. Кількість виробів на поду печі

n = 119*3 = 357 шт.

4. Годинну продуктивність печі визначаємо за формулою:

n - кількість виробів на поду печі, шт.

m - маса виробу, кг

tвип - тривалість випікання, хв.

P год = 357*0,45*60 / 23 = 419 кг/год

5. Визначимо час роботи печі за формулою:

t = 8000 / 419 = 19 год.

Необхідна кількість діж

Визначаємо кількість діж «Стандарт» ємністю 330л, для нормальної роботи печі Г4-ПХ3С-25.

а) Годинні витрати борошна

.

б) завантаження діжі борошном на 100л її геометричного об'єму для борошна пшеничного вищого ґатунку складає 35 кг.

в) завантаження діжі борошном на 100 л геометричного її об'єму , кг

Md = (Me*E)/100=(330*35)/100=115 кг,

г) кількість діж тіста, необхідна для забезпечення годинної продуктивності печі:

К_дт=(М_год*1000)/М_д=(0,32*1000)/115=2,78.

д) ритм замісу:

r =60 / nзам =60 / 5 = 12хв

е) кількість діж, занятих в тістомісильному відділенні для бродіння тіста:

Д=(К_дт*Т)/60=(2,78*60)/60=2,78

3. Кількість шматків тіста, необхідне для забезпечення годинної продуктивності печі.

К_т=(П_ч*100)/Д=(0,419*1000)/0,45=931,1?931

4. Потреба в тістоподільних і тістоокруглюючи машинах визначається по формулі:

Потреба в тісто подільних машинах

П_чХ/60*QП_d=(419*1,04)/(0,45*60*20)=0,8

Потреба в тісто округлюючи машинах

П_чХ/60*QП_d=(419*1,04)/(0,45*60*26)=0,62

Відповідно до розрахунків для виробництва хліба «Особливого» масою 0,45 кг нам потрібно мати одну тісто подільну та одну тісто округлювальну машини. Вони можуть забезпечити завантаження двох хлібопекарних печей марки Г4-ПХ3С-25 з годинною продуктивність 0,416т.

5. Ємність конвеєрної шафи для кінцевого розстоювання

Розрахунок конвеєрної шафи в лінії ведуть з урахуванням виробів за сортами з максимальною тривалістю роз стойки та мінімальної тривалості випічки, тому що при цих умовах для розстоювання тістових заготовок потрібна найбільша кількість люльок.

Необхідна ємність розстоювальної шафи (в шматках тіста):

t_T=П_чt_p/60Q=(419*30)\(60*0,45)=465,56?465 шматків

Необхідна кількість робочих люльок в шафі кінцевого розстоювання.

N_роб= t_T/К_л=465/8=58,13?58 люльок

Для хлібопекарської печі зі стрічковим подом кількість тістових заготовок на одній люльці шафи повинно відповідати розміщенню виробів по ширині поду печі.

Максимально можлива тривалість роз стойки в шафі:

t_р= (t_в* Nроб)/ N=(19*58)/24=45,92

6.Потреба у вагонетках для зберігання хлібу

Розрахунок потреби у вагонетках при умові, що хлібосховище і експедиція хлібозаводу повинна мати чотирьохгодинний запас хлібних виробів, виробляється окремо для кожного виду виробів.

Кількість вагонеток для зберігання хліба «Особливого» масою 0,45кг:

N_в=(П_ч* t_хр)/(n_л *Q)=(419*4)/(12*4,5)=31,03?31 вагонетка.

Розрахунок технологічних нормативів при безперервному процесі виготовленні тіста

При безперервному процесі виготовлення тіста на рідких напівфабрикатах технологічний план і технологічні нормативи розраховуються декілька інакше, ніж при порційному його виготовленні. При цьому в основу розрахунку береться не ємність діжі, а кількість рідкого напівфабрикату і тіста, виготовленого за одиницю часу (хвилина,година, доба, зміна).

Рецептура і режим виготовлення рідкого напівфабрикату і тіста на 100 кг борошна для хліба житнього з житнього борошна першого ґатунку масою 1,0кг.

Таблиця 9. Рецептура і режим виготовлення рідкого напівфабрикату і тіста для житнього хліба

Сировина і режим виготовлення	Рідкий напівфабрикат	Тісто
Борошно, кг Дріжджі пресовані, кг Сіль, кг Вологість,% Кінцева температура Тривалість бродіння, год Кінцева кислотність, (рН)	30 1,0 - 65 29 4,0 4,5	70 - 1,3 За розрахунком 29 - 4

Розраховуємо витрати борошна. Знаючи такі данні: годинна продуктивність печі 419 кг/год, плановий вихід хліба 138%, вологість борошна 14,5%, тривалість випікання 30 хв.

Витрати борошна в годину:

Б=(П_ч*100)/В_хл=(419*100)/138=303,62 кг

Витрати борошна в хвилину:

В=Б/60=303,62/60=5,06кг

На виготовлення рідкого напівфабрикату витрачається 30% загальної маси борошна, необхідного для виготовлення тіста.

Витрати борошна на виготовлення рідкого напівфабрикату в хвилину.

В₁=(В*30)/100=(5,06*30)/100=1,5 кг

Витрати борошна на заміс тіста в хвилину:

В₂=В-В₁=5,06-1,5=3,56 кг

Витрати води в хвилину на виготовлення рідкого напівфабрикату визначається за допомогою підрахунків вмісту води та сухої речовини в сировині.

Таблиця 10. Витрати води в хвилину на виготовлення рідкого напівфабрикату

Сировина	Витрати сировини на виготовлення напівфабрикату, кг/хв	Вологість%	Вміст, кг
			Води (Ж)	Сухої речовини (Г)
Борошно Дріжджі пресовані (1,25% до загальної маси борошна)	1,5 0,019	14,5 75	0,19 0,013	1,31 0,006
Всього	1,519	-	0,203	1,316

При вологості опари 65%, витрати води в хвилину становлять:

Д=ГЕ/(100-Е)=(1,316*65)/(100-65)=2,53кг

Вміст води та сухих речовин в інгредієнтах поступаючи на заміс тіста в хвилину, підрахуємо за допомогою таблиці 9.

Таблиця 11. Вміст води та сухих речовин в інгредієнтах

Сировина та напівфабрикат	Витрати сировини на заміс тіста, кг/хв	Вологість,%	Вміст,кг
			Води (Ж)	Сухої речовини (Г)
Борошно Рідкий напівфабрикат Сольовий розчин	3,56 3,85 0,23	14,5 65 74	0,52 2,5 0,17	3,04 1,35 0,06
Всього	7,64	-	3,19	4,45

При вологості тіста 45%, витрати води в хвилину становитимуть:

Д₁=ГЕ/(100-45)-Ж=(4,45*45)/(100-45)-3,19=0,45 кг.

Витрати солі в хвилину

При розрахунку солі1,3% до маси борошна, яке витрачається на виготовлення тіста, сольового розчину при щільності 1,2 необхідно в хвилину:

В_с=(В*1,3*100)/(100*26)=(5,06*1,3*100)/(100*26)=0,25л

Витрати рідких напівфабрикатів на заміс тіста

в хвилину:

В_1жн=(В₁*(100-14,5))/(100-65)=(1,5*85,5)/35=3,66кг

в годину:

В_2жн= В_1жн*60=3,66*60=219,6кг

Замішане тісто одразу надходить до тісто подільника. Тому ємності, необхідні для його бродіння, не розраховуються. А розраховується загальна необхідна ємність для бродіння рідких напівфабрикатів.

V_об=P_чt_брK/О_м=(219,6*4*1,5)/0,8=1647 л.

Размещено на Allbest.ru



Висновки і пропозиції

Планування виробництва передбачає прийняття рішення про експлуатацію операційної системи з врахуванням зміни сукупного попиту. На промисловому підприємстві планову діяльність доцільно зосередити на чотирьох найважливіших напрямах: збут, фінанси, виробництво продукції, закупівля

Виробнича потужність підприємства -- це її потенційна здатність випускати якомога більше продукції одиницю часу роботи з встановлену дату з допомогою організованою сукупності готівкових в нього коштів праці, здатних узгоджено функціонувати в часі та просторі, при досягнутому рівні їх технологічного освоєння робітниками.

Метою даної курсової роботи є: визначення суті планування виробництва і виробничої потужності підприємства, визначити що впливає планування виробництва і виробничої потужності, розглянути форми організації даного виробництва.

Провівши аналіз фінансового стану підприємства можемо сказати, що коефіцієнт покриття у 2013 році збільшився на 0,08, коефіцієнт швидкої ліквідності також збільшився на 0,11, порівняно з 2012 роком. Коефіцієнт абсолютної ліквідності залишився без змін. Робочий капітал у 2013 році, порівняно з 2012 збільшився на 290 тис.грн. Коефіцієнт автономії збільшився на 0,04, коли коефіцієнт фінансової залежності в 2013 році зменшився на 0,44, порівняно з 2012 роком. Коефіцієнт фінансової стійкості збільшився на 0,09, а маневреність робочого капіталу навпаки зменшилась на 0,15. Отже можемо сказати, що підприємство є автономним, фінансово стійким.

За результатами проведеного аналiзу показникiв фiнансового стану можна зробити висновки також, про реальнiсть та перспективи фiнансового стану акцiонерного товариства i оцiнити можливiсть його безперервного функцiонування в майбутньому.

Розлянувши розділ другий «Форми організації основного виробництва» можна зробити висновок про те, що ПАТ «Овруцький хлібозавод» має гнучку предметну форму організації виробництва, яка характеризується можливістю автоматичної обробки виробів в межах визначеної номенклатури без перерви на переналагодження. Перехід до випуску нових виробів здійснюється шляхом переналагодження технічних засобів, перепрограмування системи управління. Гнучка предметна форма охоплює область послідовною і паралельно-послідовної передачі предметів праці в поєднанні з комбінованою просторовою структурою.

Розділ третій «Особливості організації виробництва на хлібозаводі» в даній курсовій роботі самий обширний і складається з трьох розділів.

1.Технічна підготовка виробництва. Даний підпункт ознайомив нас з поняттям «технічна підготовка». Технічна підготовка виробництва - одну з найважливіших функцій управління промисловим підприємством. ТПП представляє початкову стадію виробничого процесу охоплює комплекс науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, за проектуванні нові й модернізації виробів котрі випускає хлібозавод.

2.Розподіл добового завдання по печам та змінам. В цьому підпункті ми розглянули розподіл добового завдання по печам та змінам, визначили від чого він залежить.

3.Технологічний план хлібозаводу. При розгляді цього підпункту ми розрахували технологічний план виробництва хліба пшеничного «Особливого».

Розлянувши 4 та 5пункти плану «Розрахунок технологічних нормативів при порційному виготовленні тіста» та «Розрахунок технологічних нормативів при безперервному виготовленні тіста» самі розрахували технологічні нормативи за хлібом пшеничним «Особливим» та житнім хлібом, розглянули в чому між ними різниця.

Розрахунок технологічних нормативів виключно важливе значення не тільки для раціональної організації технологічного процесу, але і для організації основного виробництва. Технологічними нормативами передбачаються розрахунки продуктивності хлібопекарських печей, необхідної кількості діж, кількості шматків тіста для забезпечення годинної продуктивності печі, потреби в технологічному обладнанні.

Технологічними нормативами передбачаються розрахунки продуктивності хлібопекарських печей, необхідної кількості діж, кількості шматків тіста для забезпечення годинної продуктивності печі, потреби в технологічному обладнанні при виготовленні порційним способом.

При безперервному процесі виготовлення тіста на рідких напівфабрикатах технологічний план і технологічні нормативи розраховуються декілька інакше, ніж при порційному його виготовленні. При цьому в основу розрахунку береться не ємність діжі, а кількість рідкого напівфабрикату і тіста, виготовленого за одиницю часу (хвилина,година, доба, зміна).

Размещено на Allbest.ru



Список використаної літератури

1. С.Ф.Покропивний “Економіка підприємства” К.:Хвиля прес, 1995р.

2. І.Ф.Радіонова “Основи економіки” К.Зодіак-ЕКО, 1995р.

3. А.А.Мазараки “Економіка торговельного підприємства” К.Хрещатик, 2000р.

4. А.В.Калина “Сучасний економічний аналіз та прогнозування” К.Хрещатик,1997р.

5. А.А.Фаставець “Економіка підприємства” К.Хрещатик, 2000р.

6. В.Н.Івахненко “Курс економічного аналізу” К. Хрещатик, 2000р.

7. А.В.Калина “Сучасний економічний аналіз та прогнозування” Статут підприємства.

8. В.В.Іванова .Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006

9. Г.Т.Завіновська Економіка праці: Нав. посібник - К.:КНЕУ, 2003

10. В.О.Онищенко Організація виробництва. Нав. посібник - К.:Лібра, 2005

11. Г.А.Семенов Організація і планування на підприємстві. Нав. посібник - К.:Центр навчальної літератури, 2006

12. Бондар Н. М.«Економіка підприємства: навчальний посібник - друге видання». К.: Ас. к 2005 р.

13. Данилов Н. Ф. «Экономика, организация и плани-рование хлебопекарного производства».Москва 1975 г.

14. Оніщенко О. В.«Організація виробництва: навчальний посібник».К.: Лібра, 2005 р.

15. Петрович Й. Н.«Організація виробництва: практикум»Київ: центр навчальної літератури, 2005 р.

16. Семенов Г. А «Організація і планування на підприємстві: навчальний посібник».К.: Центр навчальної літератури, 2006 р.

Размещено на Allbest.ru

...