Організація кафе-морозива в мережі громадського харчування
Технологічні аспекти організації цеху для приготування, порціонування і оформлення холодних страв. Розрахунок пропускної здатності торгової зали. План виробничого приміщення кафе-морозива. Будівельні норми для створення об'єкту. Закордонний досвід.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.11.2014 |
Размер файла | 3,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Їжа - основа життя людини. Від того, як людина харчується, залежить його здоров'я, настрій, працездатність. Отже, харчування людини-це не тільки його особиста, але й суспільна справа. Створення необхідних умов для задоволення потреб людей у повноцінному харчуванні за місцем роботи, навчання, проживання та відпочинку, підвищення якості обслуговування і надання додаткових послуг підприємствами громадського харчування - найважливіші соціально-економічні задачі держави. Першорядне значення в цьому відношенні здобуває комплекс заходів, спрямованих на раціональну організацію мережі підприємств громадського харчування, будівництво нових підприємств і реконструкцію діючих, впровадження прогресивних технологій та форм обслуговування. Розвиток і вдосконалення галузі громадського харчування в значній мірі залежить від її матеріально-технічної бази, впровадження в проекти прогресивних науково-технічних досягнень. Серед підприємств громадського харчування основне місце займають ресторани, кафе, бари. Вони також відіграють помітну роль в організації відпочинку населення. Відвідувачі приходять в бар або ресторан не тільки для того щоб смачно поїсти чи випити оригінальний коктейль, але і для того щоб провести ділову зустріч, приємний вечір в колі друзів, відзначити яке - або подія в особистому житті, і нарешті просто відпочити і скинути суєту робочого дня.
Функції кафе-морозиво на 50 місць. Характеристика холодного цеху
Холодні цехи призначені для приготування, порціонування і оформлення холодних страв і закусок. В асортимент продукції холодного цеху входять холодні закуски, молочнокисла продукція, а також холодні, солодкі страви (желе, муси, самбуки, киселі, компоти та ін.) холодні напої, холодні супи. Виробнича програма холодного цеху складається на підставі асортименту страв, що реалізуються через торговий зал, магазини кулінарії, а також відправляються в буфети і інші філії. Холодний цех розташовується, як правило, в одному з найбільш світлих приміщень з вікнами, що виходять на північ або північний захід. При плануванні цеху необхідно передбачати зручний зв'язок з гарячим цехом, де виробляється теплова обробка продуктів, необхідних для приготування холодних страв, а також з роздачею і мийної столового посуду. При організації холодного цеху необхідно враховувати його особливості: продукція цеху після виготовлення і порціонування не береться під вдруге тепловій обробці, тому необхідно строго дотримувати санітарні правила при організації виробничого процесу, а кухарям - правила особистої гігієни; холодні страви повинні виготовлятися в такій кількості, яка може бути реалізовано в короткий термін. Холодні страви відпускаються після охолодження в холодильних шафах і повинні мати температуру 10-14оС, тому в цеху передбачено достатню кількість холодильного обладнання. В холодильних цехах використовується механічне обладнання: універсальні приводи П-II, ПХ-06 зі змінними механізмами (для нарізки сирих, варених овочів; для перемішування салатів і вінегретів, для збивання мусів, самбуки, вершків, сметани; для вичавлювання соків з фруктів); машина для нарізки варених овочів МРОВ. Ці машини виконують різноманітні операції: нарізають сировину і варені овочі, перемішують салати та вінегрети (коли їх готують у великій кількості), збивають, протирають, вичавлюють соки. У невеликих цехах ці операції виконують вручну. Холодний цех повинен бути оснащений достатньою кількістю холодного обладнання. Для зберігання продуктів і готових виробів встановлюють холодильні шафи (ШХ-0,4, ШХ-1,2) виробничі столи СОЕСМ-2 з охолоджуваних шафою, гіркою і ємністю для салату, низькотемпературний прилавок для зберігання та відпуску морозива. Підбір холодильного устаткування залежить від потужності холодного цеху, кількості продуктів і готових виробів, що підлягають зберіганню. Для короткочасного зберігання та відпуску морозива промислового виробництва використовують низькотемпературний прилавок ПХН-1-0,4 або низькотемпературну секцію СН-0,15. Морозиво відпускають в металевих креманках в натуральному вигляді або з різними наповнювачами. Для порціонування морозива використовують спеціальні ложки. Організація праці. Режим роботи холодного цеху встановлюється в залежності від типу підприємства і режиму його роботи. При тривалості роботи підприємства 11 і більше годин працівники цеху працюють за ступінчастому або комбінованому графіку. Загальне керівництво цехом здійснює бригадир або відповідальний працівник з кухарів VI-V розряду.
Технологічна частина
Розрахунок пропускної здатності торгового залу. Визначаємо кількість споживачів. Кількість споживачів визначається на основі графіка завантаження залу і оборотності місць у залі протягом дня. При визначенні споживачів за графіком завантаження залу основними даними для складання графіка є:
Ш режим роботи підприємства;
Ш оборотність місць у залі протягом даного години;
Ш процент завантаження залу по годинах його роботи і місткість залу.
Кількість споживачів, обслуговуваних одну годину роботи підприємства, визначається за формулою:
Nr = P * Cr * d / 100 (1),
де Nr - кількість споживачів, обслуговуваних одну годину роботи підприємства, чол.;
P - місткість залу, чол.;
Cr - оборотність місць у залі протягом даного години;
d - середній відсоток завантаження залу в даний годину.
Розрахунок і підбір технологічного обладнання. Основним холодильним обладнанням виробничих цехів є холодильні шафи, збірно-розбірні камери і охолоджувані ємності в секційних столах. Технологічний розрахунок зводиться до визначення необхідної місткості обладнання відповідно до кількості продукції, одночасно знаходиться на зберіганні. Розрахунок здійснюється за формулою:
де Е - місткість шафи, камери, кг;
Q - маса продукту, кг;
- Коефіцієнт, що враховує масу тари, в якій зберігаються продукти (для шаф - 0,7: 0,8; для камер - 0,5: 0,6). Масу продукту знаходять за формулою.
Розрахунок площі холодного цеху. Загальна площа цеху визначається з урахуванням площі, зайнятої обладнанням і розраховується за формулою:
Sобщ=Sоб / К,
де Sобщ - площа цеху, м 2;
Sоб - площа, зайнята обладнанням, м 2;
К - коефіцієнт, використання площі, рівний 0,4. Складаємо таблицю:
Sоб=6 м2,
Sобщ=6/0,4=15м2.
Найменування устаткування |
Марка/тип обладнання |
Габарити, мм |
Кількість обладнання |
Площадь, зайнята, м 2 |
||
довжина |
ширина |
|||||
Стіл виробничий |
SB 157 |
1,2 |
0,7 |
1 |
0,84 |
|
Шафа холодильна |
ШХ-1,2 |
2 |
0,8 |
1 |
1,6 |
|
Шафа холодильна |
ШХ 0,4 |
0,75 |
0,75 |
1 |
0,6 |
|
Секція низькотемпературна |
СН-0,15 |
1,26 |
0,84 |
1 |
1,06 |
|
Стелаж |
СТ-1 |
0,9 |
0,7 |
1 |
0,63 |
|
Овочерізка |
СL 30 |
0,32 |
0,304 |
1 |
0,1 |
|
Блендер |
МК 767 |
0,205 |
0,230 |
1 |
0,05 |
|
Слайсер |
Agata 250 |
0,6 |
0,595 |
1 |
0,4 |
|
Раковина |
P |
0,5 |
0,5 |
1 |
0,25 |
|
Веги настільні |
CAsS SW-0,2 |
0,42 |
0,635 |
1 |
0,3 |
|
Разом |
5,83 |
План холодного цеху. S = 15м2, висота стель = 3,30 м, оптимальна t=16 ?С.
Рис. План холодного цеху: 1 - холодильна шафа ШХ-0.8; 2- холодильна шафа ШХ -0.6 3- стіл виробничий. 4- секція-стіл з охолоджуваних шафою і гіркою СОЕСМ-3 5- низькотемпературний прилавок СН-0,15. 6- секція-стіл з охолоджуваних шафою СОЕСМ-2; 7- пересувний стелаж. 8- мийна ванна ВМ-2см 9- машина для нарізки варених овочей; 10 - масловіддільник ручний
Для створення кафе-морозива з виробничим цехом необхідно приміщення площею не менше 50 кв. м. За санітарними нормами вона має складатися з виробничої зони (від 25 кв. м), торгового залу (від 10 кв. м), складу (до 10 кв. м) і побутової зони (до 5 кв. м).
Підприємства харчування (заклади РГ) складаються з двох функціональних груп приміщень: а) призначених для обслуговування відвідувачів (розділ 6.2); б) призначених для виготовлення кулінарної продукції (розділ 6.3). Відповідно до цього величина підприємств харчування (закладів РГ) характеризується місткістю (кількістю місць в обідній залі) і продуктивністю (кількістю страв, що випускаються в зміну).
Місткість і продуктивність підприємств харчування (закладів РГ) визначаються завданням на проектування або проектом. У завданні, за необхідності, додатково вказується кількість місць для сезонного розширення, а також кількість страв для відпуску додому або забезпечення продукцією роздавальних і доготівельних підприємств харчування (закладів РГ).
Оптимальні величини кількості місць в залі загальнодоступних підприємств харчування (закладів РГ) вказані:
Кафе: |
||
загального типу |
50-200 |
|
спеціалізоване (молодіжне, дитяче, кондитерська, морозиво, молочне тощо) |
25-100 |
Підприємства харчування (заклади РГ) повсякденного обслуговування місткістю, як правило, від 25 до 75 місць (кафе і закусочні спеціалізовані, бари, магазини кулінарії, їдальні загальнодоступні, дієтичні і роздавальні - зокрема для пенсіонерів, інвалідів і добродійні), а також домові кухні слід орієнтувати на наближене обслуговування і розміщувати на території житлових районів з урахуванням обслуговування працівників підприємств і установ (закладів), що розміщуються на цих територіях.
Майданчик для стоянки автомобілів і мотоциклів від будинку підприємства харчування (закладу РГ) повинен розташовуватися на відстані згідно з вимогами ДБН 360, але не далі ніж 200 м.
На ділянці підприємства харчування (закладу РГ) слід передбачати проїзди, пішохідні доріжки, штучне освітлення і озеленення. Освітлення фасадної групи підприємств харчування (закладів РГ) повинно відповідати вимогам ДБН В.2.5-28, не створювати негативного впливу (світлове навантаження в нічний час доби) на приміщення прилеглих житлових будинків.
Елементи ділянки повинні бути доступні для інвалідів згідно з вимогами ДБН В.2.2-17, ДБН В.2.2-25-2009:
а) відкриті сходи і пандуси на ділянці повинні забезпечувати безпеку і зручність пересування;
б) огорожі, поручні і пристосування, повинні використовуватися також для руху індивідуальних колясок;
в) матеріали покриття і їх фактура, що застосовуються на шляху руху людей, повинні запобігати ковзанню і тому подібне.
Об'ємно-планувальні рішення приміщень повинні передбачати потоковий технологічний процес, виключати зустрічні потоки сировини, напівфабрикатів і готової продукції, використаного і чистого посуду, а також виключити перетин шляхів руху відвідувачів і персоналу. Слід виключити перетин шляхів переміщення свіжої сировини та сміттєзбиральних ємностей, а також сумісне зберігання сировини, яка може бути локальним джерелом бактеріального забруднення (м'ясо - овочі) згідно з вимогами СП 42-123-5777 та СП 5781.
Приміщення для відвідувачів поділяються на дві функціональні підгрупи: обідня зала з естрадою, аванзалом і тому подібне та допоміжні приміщення (вестибюль, гардероб, туалети, артистичні, приміщення додаткового обслуговування тощо).
Приміщення для виготовлення кулінарної продукції поділяються на три функціональні підгрупи: основні виробничі приміщення, складські приміщення і службово-побутові приміщення.
Склад і площі приміщень підприємств харчування (закладів РГ) загальнодоступної мережі слід приймати за розділами 6.2 і 6.3 цих Норм.
Поверховість будинку визначається містобудівними і функціонально-технологічними вимогами. Висота розміщення приміщень підприємств харчування (закладів РГ) в будинках обмежується технічними і технологічними можливостями.
Висота поверху підприємств харчування (закладів РГ) (від підлоги до підлоги), за винятком висоти технічного поверху, повинна бути не менше ніж 3,3 м. Висота приміщень для розміщення виробничих цехів у підприємствах харчування (закладах РГ) приймається за технологічними вимогами, але не менше ніж: 3,0 м - за кількості місць до 150 включно; 3,3 м - більше 150 до 300 місць і 3,9 м - понад 300 місць. У приміщеннях гарячих цехів і мийних висота повинна бути не менше суміжних з ними обідніх залів. У приміщенні з похилою стелею або різними за висотою частинами приміщення вимогам до найменшої висоти повинна відповідати середня (приведена) висота приміщення. При цьому висота приміщення в будь-якій його частині повинна бути не менше ніж 2,5 м.
ДБН В.2.2-25-2009:
6.1.12 В будинках підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачати роздільні входи і сходи для відвідувачів і персоналу. Входи в підприємства харчування (заклади РГ), що розміщуються в житлових будинках, повинні бути відокремлені від входу до житлового будинку. Входи в підприємства харчування (заклади РГ), що розміщуються в адміністративних і побутових будинках виробничих підприємств, допускається суміщувати з входами в ці будинки.
Вхід для персоналу через приміщення завантажувальної допускається для підприємств харчування (закладів РГ) з продуктивністю не більше 3000 страв на добу.
6.1.13 На експлуатованих плоских покрівлях, балконах, лоджіях і відкритих сходових маршах і майданчиках, а також біля відкритих приямків або в разі перепаду позначок у майданчиків більше 0,45 м повинні бути передбачені заходи від випадкового падіння людини. При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях підземних автопаркінгів необхідно керуватись вимогами щодо одночасного перебування людей на експлуатованій покрівлі, під якою розміщений автопаркінг згідно з ДБН В.2.3-15. При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях підземних автопаркінгів слід керуватись вимогами щодо якості повітря згідно з ДСП 201.
6.1.14 У залах, основних виробничих і адміністративних приміщеннях рекомендується мати природне освітлення (бічне, верхнє).Приміщення залів, виробничі і адміністративні приміщення рекомендується захищати планувальними і конструктивними заходами від прямих сонячних променів. Без природного освітлення допускається проектувати всі приміщення, вказані в ДБН В.2.5-28 і ДБН В.2.2-9.
6.1.15 У випадку природного освітлення приміщень будинок підприємства харчування (закладу РГ) орієнтують так, щоб виробничі і складські приміщення були обернені на північ і північний схід, а обідні зали і приміщення для персоналу - на південь і південний схід. У разі несприятливої орієнтації слід застосовувати сонцезахисні пристрої.
6.1.16 Конструкції підлог у всіх приміщеннях не повинні мати пустот. Підлоги і огороджувальні конструкції повинні бути захищені від проникнення гризунів. Матеріали покриття підлоги повинні бути довговічними, безпиловими, нетоксичними, виключати травматизм і забезпечувати вологе прибирання і дезинфекцію. Полімерні матеріали для покриття підлоги повинні відповідати вимогам СанПиН 6027.А. Не допускаються перепади рівнів підлоги у складських, виробничих приміщеннях і в залах з самообслуговуванням.
6.2.2.1 Площу обідньої зали (без роздавальної) слід приймати на 1 місце в залі, не менше, м 2:
· - у кафе, закусочних і пивних барах...........................................1,6;
· - у кафе-автоматах, закладах швидкого обслуговування і безалкогольних барах..................................................................................................................1,4.
У загальнодоступних їдальнях і кафе на площі зали допускається передбачати буфет (сік-бар) площею 6-12 м 2.
6.2.2.4 Обідні зали слід, як правило, розташовувати в одному рівні з гарячим і холодним цехами, а також мийною столового посуду.
6.2.2.5 У підприємствах харчування (закладах РГ) з самообслуговуванням роздавальну слід розміщувати на площі зали в безпосередньому зв'язку з гарячим цехом.
Роздавальні лінії рекомендується відокремлювати від обідньої зали бар'єром, екраном і тому подібне. Відстань від роздавального обладнання до обмежуючих бар'єрів в залі слід приймати:
· -при проході відвідувачів в один ряд - 0,9 м;
· -з передбаченим обгоном черги - 1,2 м.
Ширина робочої зони за технологічною роздавальною лінією приймається не менше 1 м.
6.2.2.6 Роздавальні зони і буфети в підприємствах харчування (закладах РГ) з обслуговуванням офіціантами розміщуються на площах груп виробничих приміщень (див. розділ 6.3.1).
6.2.2.7 Залу ресторану або кафе допускається розділяти на зони перегородками (стаціонарними або розсувними) за умови влаштування шляхів евакуації з кожної зони окремо.
Проходи у залі |
Ширина в м (не менше) |
||||
Ресторан Бар |
Кафе |
їдальня |
Закусочна |
||
Основний |
1,5 |
1,2 |
1,35 |
1,2 (1,6)*) |
|
Додаткові: для розподілу потоків відвідувачів |
1,2 |
1,0 |
1,2 |
1,0 (1,1)*) |
|
для підходу до окремих місць |
0,6 |
0,4 |
0,6 |
0,4 (0,8)*) |
6.2.3.1 До складу допоміжних приміщень входять вестибюль з гардеробом, туалети, приміщення (місця) для відпочинку, кімнати для куріння тощо, а також приміщення з надання послуг відвідувачам, які встановлюються завданням на проектування. У багатозальних підприємствах харчування (закладах РГ) допоміжні приміщення слід об'єднувати.
6.2.3.2 У вестибюлях або окремих приміщеннях (нішах) перед обідніми залами слід передбачати умивальники з розрахунку не менше 1 крана на 50 місць в залі. У закусочних без вестибюлів умивальники допускається встановлювати в залі.
6.2.3.3 Кількість місць в гардеробі верхнього одягу для відвідувачів повинна на 10 % перевищувати місткість зали. Довжина вішалок визначається з розрахунку шість гачків для одягу на 1 пог. м вішалки.
6.2.3.4 Входи в туалети (вбиральні) для відвідувачів слід передбачати з вестибюля. Туалети повинні проектуватися роздільними для чоловіків і жінок. Кількість унітазів в кожному з них слід приймати не менше: при загальній кількості місць в залах до 300 - один унітаз на кожних 60 місць, понад 300 - додатково один унітаз на кожні подальші 100 місць.
У чоловічих туалетах на кожен унітаз слід передбачати один пісуар (у туалетах пивних барів - кількість унітазів та пісуарів необхідно передбачати у подвійній кількості).
У шлюзах туалетів слід передбачати не менше одного умивальника на кожні чотири унітази. У ресторанах, барах і кафе з обслуговуванням офіціантами в шлюзах туалетів слід передбачати додаткову площу не менше 4 м 2 для туалетної.
Примітка 1. За кількості місць в залах більше 100 слід додатково передбачати спеціальну кабіну для відвідувачів-інвалідів на кріслі-колясці. За меншої місткості необхідність кабіни обумовлюється завданням на проектування.
6.2.3.5 У підприємствах харчування (закладах РГ), що розташовуються на автотрасах, в зонах масового туризму і інших місцях із значним одночасним потоком відвідувачів, рекомендується подвоювати кількість санітарних приладів туалетів, а площу вестибюля збільшувати до 30 % понад встановлену норму.
6.2.3.6 Матеріали і конструктивне вирішення стель, стін і перегородок у групі приміщень для відвідувачів повинні забезпечити акустичний комфорт, оптимальний мікроклімат, бути екологічно нешкідливими. Форма і фактура вертикальних поверхонь в місцях скупчення відвідувачів і на шляхах пересування на висоту до 2 м повинні бути травмобезпечними.
6.2.3.7 У приміщеннях для відвідувачів опорядження стін на висоту до 2 м повинно бути водостійким. Вологостійким повинно бути опорядження стель над роздавальними і буфетними (кафетерійними) стопками.
6.3.1.10 Для вироблення і реалізації м'якого морозива до складу виробничих приміщень слід включати:
· - приміщення для зберігання і обробки сировини з холодильною камерою;
· - приміщення для відновлення молочної суміші і приготування гарнірів з холодильним обладнанням;
· -мийну інвентаря і посуду.
6.3.1.11 Мийні кухонного посуду, внутрішньоцехової тари напівфабрикатів і столового посуду за виконання санітарно-гігієнічних вимог допускається розміщувати в одному блоці при виробництві менше 1500 страв на добу (50 місць та менше), при цьому мийну столового посуду слід відокремлювати бар'єром заввишки не більше 1,6 м від підлоги.
6.3.1.12 Приміщення роздавальної в підприємствах харчування (закладах РГ) з обслуговуванням офіціантами повинно мати безпосередній зв'язок з гарячим і холодним цехами, приміщенням для різання хліба, сервізною, мийною столового посуду і буфетом через технологічні або дверні прорізи. кафе морозиво цех закордонний
У роздавальній слід передбачити місце для встановлення касових апаратів і умивальник для офіціантів.
Якщо вказані приміщення розташовані з одного боку роздавальної, то ширина роздавального приміщення повинна бути не менше 2 м. При розташуванні цих приміщень з двох і більше боків роздавальної - не менше 3 м.
Фронт видачі страв в роздавальній у разі обслуговуванні офіціантами слід приймати: для гарячих цехів не менше ніж 0,03 м; для холодних цехів - 0,015 м і для буфетів - 0,01 м на одне місце в залі.
6.3.1.13 У їдальнях і ресторанах, що готують 5000 і більше страв на добу, за обґрунтування допускається передбачати харчову лабораторію площею 24 м2.
Проходи |
Ширина, м, не менше |
|
Між технологічними лініями обладнання (столами, мийками тощо) при розташуванні робочих місць в проході у два ряди: |
||
при довжині лінії обладнання до 3 м |
1,2 |
|
те саме, більше 3 м |
1,5 |
|
Між стіною і технологічною лінією обладнання (з боку робочих місць) |
1,0 |
|
Між технологічними лініями обладнання (столами, мийними машинами тощо) і лініями обладнання, що виділяють тепло |
1,3 |
|
Між технологічними лініями обладнання і роздавальною лінією |
1,5 |
|
Між стіною і плитою (з боку топкового отвору): |
||
при твердому паливі |
1,5 |
|
при інших видах палива |
1,25 |
6.3.1.15 Стіни і колони у виробничих приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке опорядження на висоту не менше 1,8 м.
6.3.1.16 Пофарбування стін, перегородок, конструкцій і обладнання у виробничих приміщеннях рекомендується передбачати в світлих холодних тонах.
Фарби не повинні виділяти в повітряне середовище хімічних речовин вище регламентованих ДСП 201. Фарби повинні мати позитивні висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
6.3.3.1 Групу службових і побутових приміщень рекомендується проектувати в єдиній зоні (блоці), функціонально пов'язуючи її з групами інших виробничих приміщень коридорами.
Склад і площі приміщень службово-побутової підгрупи приймаються відповідно до додатків К та Л.
6.3.3.2 Проектування побутових приміщень (гардеробні, душові, туалети, кімнати особистої гігієни жінок), а також розрахунок санітарних приладів слід проводити згідно із вимогами СНиП 2.09.04 і санітарними характеристиками виробничих процесів.
6.3.3.3 У підприємствах харчування (закладах РГ) понад 200 місць службовий вхід до каси слід передбачати тільки через бухгалтерію.
6.3.3.4 Площу білизняної слід приймати з розрахунку 5 м 2 на 50 місць в залі з подальшим збільшенням на 1 м 2 на кожні подальші 10 місць в залі. У білизняній виділяються відділення для чистої і брудної білизни.
6.3.3.5 У групі службово-побутових приміщень підприємств харчування (закладів РГ) на 100 місць і більше рекомендується передбачати місця короткотривалого відпочинку (для персоналу, що працює в обідніх і торговельних залах), обладнані засобами звукоізоляції і звукопоглинання.
6.3.3.6 За відсутності відповідних вимог у завданні на проектування слід приймати: кількість працюючих у максимальну зміну - 60 % загальної кількості працюючих; у тому числі в їдальнях вищих навчальних закладів - 75 % загальної кількості працюючих; співвідношення працюючих за статтю - 70 % жінок, 30 % чоловіків; гардеробні для зберігання одягу - 85 % загальної кількості працюючих.
Закордонні кафе-морозиво
Кафе-морозиво "Ita-la". "Ita-la" на Леніна, 9 працює вже в іншому напрямку: тут ми готуємо тверде морозиво. Технологія складніша: в рецептах величезну кількість інгредієнтів. Устаткування ми привозили з Італії, як і більшість продуктів: суміші, пасти, топпинги. Персонал кафе навчали з нуля: фахівці переймали досвід італійського майстра ".
В морозиво додаються натуральні соки і фрукти. Директор підкреслює: "Важливий момент сезонності. Наприклад, ананас, яблуко, банан або ківі у нас будуть завжди. А ось спробувати морозиво з полуницею, динею, чорницею або голубикой можна буде тільки в сезон цих ягід ". Фрукти і ягоди збиваються в спеціальному блендері до розмірів кокосової стружки. Одна кулька морозива в "Ita-la" коштує 25. 000 рублів, дві кульки - 40. 000 рублів, три кульки - 50. 000 рублів. Директор відзначає, що це трохи дорожче, ніж в інших точках Мінська: "Так, ціна трохи вище середньої по місту. Але це мінімальна ціна, за яку ми могли б продати наш продукт. Крім того, спробувавши це морозиво, вам просто не захочеться міняти цей смак на якийсь інший. Таку тенденцію ми помітили і на Немизі: гості знову і знову повертаються в "Frola-la" саме за цим frozen yogurt, хоча в місті є й інші кафе, де готують щось схоже ". Є в меню і кава на винос, в найближчих планах - молочні коктейлі і кава гляссе.
Кафе - морозиво "БаскінРоббінс". "БаскінРоббінс" - найбільша в світі мережа кафе морозива і лідер за різноманітністю сортів. Преміальне морозиво з натуральних вершків ТОО "БаскінРоббінс Алмати" має успішний 10 річний досвід роботи в ресторанному бізнесі і кожен день радує жителів міста унікальними десертами з натурального морозива. Десерти від БаскінРоббінс доступні жителям міста у всіх торгових центрах і супермаркетах А класу Наша команда гарантує якісний сервіс БаскінРоббінс - це морозиво і десерти, які любить весь світ, понад 6700 кафе в 54 країнах світу. ТОО "БаскінРоббінс Алмати" активно бере участь у виїзних заходах міста. Морожене БаскінРоббінс широко представлено в ресторанах м. Алмати.
Історія Баскін Роббінс. Перший крок до створення одного з найбільших в світі виробників морозива, компанії "Баскін Роббінс", був зроблений Ірвіном Роббінсом в 1945 році, коли він відкрив перший магазин морозива в Глендейле, штат Каліфорнія. Після того як Робінс об'єднався зі своїм зятем Бертоном Баскіном роком пізніше, була створена компанія, продукція якої відома по всьому світу. Відтоді, безліч людей насолоджуються чудовим смаком і різноманітністю морозива "БаскінРоббінс", а торгова марка "БаскінРоббінс" і цифра "31" стали одним з найулюбленіших і впізнаваних брендів на планеті. Чому іменне "31"? Відповідь дуже проста - саме стільки сортів морозива необхідно, щоб кожен день можна було пробувати новий - протягом цілого місяця.
Компанія "БаскінРоббінс" пройшла довгий шлях від початкової концепції "31-го сорту" до 750 смакових сенсацій. Відмінною і новаторською рисою "БаскінРоббінс" стало створення так званих кафе-морозиво. Щодня 1,5 мільйона людей насолоджуються морозивом в більш ніж 4600 кафе "БаскінРоббінс" в 52 країнах світу, включаючи Японію, Корею, Великобританію, з них 107 - в Росії та країнах СНД. На російський ринок компанія прийшла в 1988 році, в 1992 відкрилося перше кафе "Баскін Роббінс", а в 1996 в Москві відбулося відкриття найбільшої в Європі фабрики морозива "Баскін Роббінс". В грудні того ж року була проведена перша пробна партія морозива, зразки якої після перевірки в Національній лабораторії компанії в США (штат Каліфорнія) були визнані відповідними стандартам "БаскінРоббінс". Московська фабрика виробляє близько 16 500 тонн морозива в рік. Це друга за величиною фабрика "БаскінРоббінс" у світі. У 1967 році компанія "БаскінРоббінс" була куплена UnitedBrandsCompany, після чого змінила кілька власників, останній раз - у 2006 році, коли "БаскінРоббінс", разом з кафе швидкого харчування Togo's і Dunkin 'Donuts, була придбана групою крупних американських інвестиційних компаній, якій належить і зараз. На сьогоднішній день, "БаскінРоббінс" є найбільшою в світі мережею магазинів і кафе-морозива, обслуговуючої понад 300 мільйонів клієнтів щорічно у всьому світі. В Казахстані, а саме в м. Алмати перше кафе морозиво БаскінРоббінс відкрилося 3 серпня 2000. І протягом 12-ти років компанія підтвердила свій статус продавця елітного морозива торгової марки "БаскінРоббінс" на території міста Алмати.