Рахункова палата України: роль та місце у фінансовій системі держави в управлінні бюджетом

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КУРСОВА РОБОТА

з "Бюджетного менеджменту"

на тему: Рахункова палата України: роль та місце у фінансовій системі держави в управлінні бюджетом

Студентки V курсу ДМФ-10-1з групи

напряму підготовки «Фінанси і кредит»

Ричкова Н.А.

Керівник доц., к.держ.упр,Серьогін С.С.

м. Дніпропетровськ - 2014 рік

План

Вступ

1. Рахункова палата як незалежний орган фінансового контролю.

1.1 Функції рахункової палати

1.2 Повноваження рахункової палати

1.3 Склад і структура рахункової палати

2. Аналіз звітності рахункової палати.

3. Проблеми рахункової палати та шляхи оптимізації

3.1 Порядок діяльності рахункової палати та контроль за її діяльністю



Вступ

палата рахунковий контроль фінансовий

Для розвинутих демократичних держав є характерним існування спеціальних органів, завданням яких виступає здійснення контролю за виконанням бюджету. В Україні таким органом є Рахункова палата .

Одним із головних чинників стабілізації економіки нашої держави на сучасному етапі соціально-економічних перетворень є законне та ефективне використання бюджетних коштів, що вимагає впровадження дієвого контролю за даним процесом. Саме цим було обумовлено прагнення держави створити Рахункову палату з наділенням її відповідними контрольними повноваженнями. Останнім часом і в політичних колах, і в науці велика увага приділяється проблемі ефективності та результативності діяльності Рахункової палати, активно досліджуються її взаємовідносини із виконавчою гілкою влади .

Рахункова палата за час існування засвідчила свою важливу роль у державі. Здійснені її працівниками перевірки, контрольні заходи, експертно-аналітичні оцінки в рамках визначених для неї функцій виявили, що в сучасних умовах політичного й економічного розвитку держави незаконне, нецільове, неефективне використання коштів є масовим явищем, яке породжує велику кількість інших недоліків, руйнує правове поле держави, сприяє зростанню політичного й соціального напруження в суспільстві. Завдяки зусиллям Рахункової палати була створена досить міцна основа розвитку публічного незалежного фінансового контролю з новою ідеологією підходів до проблеми контролю використання державних фінансів та державної власності .

Отже, Рахункова палата є самостійним і незалежним органом фінансового контролю, що займає особливе місце в системі контролюючих органів.



1. Рахункова палата як незалежний орган фінансового контролю

Рахункова палата (РП) є постійно діючим органом контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.

РП є юридичною особою, має свою печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням РП є місто Київ.

РП здійснює контроль на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

Правова основа організації та діяльності РП визначається Конституцією України, Законом „Про Рахункову палату”, іншими актами законодавства України.

1.1 Функції рахункової палати

Найважливіші функції РП:

1) контроль за виконанням законів України та прийнятих ВРУ постанов, виконанням ДБУ, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів ДБУ;

2) здійснює за дорученням Верховної Ради контроль за виконанням ДБУ за поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, в тому числі видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, витрачанням коштів цільових фондів;

3) перевіряє за дорученням комітетів Верховної Ради використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів і подає за наслідками перевірки Верховній Раді висновки щодо можливостей скорочення видатків по кожному фонду окремо та доцільності спрямування вилучених коштів на фінансування інших видатків ДБУ;

4) контролює ефективність управління коштами ДБУ Державним казначейством України (ДКУ), законність і своєчасність руху коштів ДБУ, в тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів у НБУ, уповноважених банках та кредитних установах України;

5) надає консультації органам і посадовим особам, які обираються, затверджуються або призначаються Верховною Радою, з питань витрачання коштів ДБУ. В ході проведення перевірок і аналізу стану економіки розробляє заходи щодо вишукування можливостей і нових джерел залучення додаткових надходжень до ДБУ і вносить відповідні пропозиції Міністерству фінансів України;

6) здійснює за дорученням ВРУ, комітетів ВРУ контрольні функції щодо фінансування загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються ВРУ;

7)контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з ДБУ на виконання загальнодержавних програм;

8) перевіряє за дорученням Верховної Ради відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов'язаних з діяльністю Верховної Ради та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України, а також витрачання коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок ДБУ;

9) готує і дає висновки та відповіді на звернення органів виконавчої влади, органів прокуратури і суду з питань, що належать до її відання;

10) здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво.

1.2 Повноваження рахункової палати

Рахункова палата має такі повноваження:

1) здійснювати експертно-аналітичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечують контроль за використанням коштів загальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних і валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм;

2) проводити фінансові перевірки, ревізії в апараті ВРУ, органах виконавчої влади, НБУ, Фонді державного майна України, інших підзвітних ВРУ органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності в межах, визначених статтею 16 цього Закону;

3) перевіряти в органах і на об'єктах, зазначених у пункті 2, грошові документи, бухгалтерські книги, звіти, плани, кошториси витрат та іншу документацію щодо фінансово-господарської діяльності, а також здійснювати перевірку касових операцій з готівкою та цінними паперами, матеріальних цінностей, їх обліку, зберігання і витрачання;

4) отримувати від НБУ, уповноважених банків та інших кредитних установ необхідні відомості про здійснювані ними операції та стан рахунків установ та організацій, що перевіряються, від інших підприємств і організацій - довідки, копії документів по операціях і рахунках цих підприємств та організацій;

5) організовувати і проводити оперативний контроль за використанням коштів ДБУ за звітний період;

6) проводити комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих розділах і статтях ДБУ, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів;

7) проводити експертизу проектів ДБУ, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загальнодержавних програм та інших документів, що стосуються питань державного бюджету і фінансів України;

8) здійснювати аналіз і дослідження порушень і відхилень бюджетного процесу, підготовку і внесення до ВРУ пропозицій щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства в цілому;

9) готувати і подавати висновки до Верховної Ради та її комітетів щодо виконання ДБУ, у тому числі доходів і видатків загальнодержавних цільових фондів, фінансування загальнодержавних програм за звітний рік;

10) направляти матеріали перевірок, ревізій та обслідувань Кабінету Міністрів України, відповідним центральним органам виконавчої влади, НБУ, Фонду державного майна України, підприємствам, установам і організаціям для розгляду і вжиття необхідних заходів;

11) порушувати перед Верховною Радою України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди державі;

12) залучати до проведення перевірок, ревізій та обслідувань на договірних засадах кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних контрольних, податкових і правоохоронних органів з оплатою їх праці в необхідних випадках за рахунок власних коштів;

13) у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів з інформуванням про це ВРУ .

1.3 Склад і структура рахункової палати

До складу РП входять Голова РП та члени РП: Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар РП.

Для здійснення своєї діяльності РП має апарат. Структуру і штатний розпис апарату Рахункової палати затверджує Колегія РП за поданням Голови РП в межах бюджетних коштів, передбачених на її утримання.

Для розгляду питань планування і організації роботи РП, методології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття колегіальних рішень і підготовки висновків з матеріалів перевірок, ревізій, обслідувань та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень створюється Колегія РП.

До складу Колегії РП входять Голова РП, Перший заступник і заступник Голови, а також головні контролери - керівники департаментів РП, Секретар РП.

Голова РП призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Голови ВРУ терміном на 7 років з правом призначення на другий термін. Призначення Голови РП проводиться таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. Кандидат на посаду Голови РП вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він отримав більшість голосів від конституційного складу Верховної Ради.

Голова Рахункової палати:

- здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати та організує її роботу відповідно до Регламенту Рахункової палати;

- подає Верховній Раді України звіти про роботу Рахункової палати;

- представляє Рахункову палату у Верховній Раді України та органах виконавчої влади і за кордоном.

Відповідно до покладених на нього обов'язків Голова Рахункової палати видає накази і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Верховної Ради України, її комітетів і тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяльності Рахункової палати.

Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати призначаються на посаду Верховною Радою України за поданням Голови Рахункової палати шляхом таємного голосування за списком терміном на 7 років у порядку, встановленому для призначення Голови Рахункової палати. На зазначені посади призначаються громадяни України, які мають вищу освіту та досвід професійної діяльності в галузі державного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права.

Перший заступник Голови Рахункової палати виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, у разі відсутності Голови Рахункової палати виконує його функції, за дорученням Голови Рахункової палати представляє Рахункову палату у Верховній Раді України, її комітетах, в центральних органах виконавчої влади і за кордоном.

Заступник Голови Рахункової палати, головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати виконують посадові обов'язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати напряму діяльності департаментів та Регламенту Рахункової палати.

Секретар Рахункової палати виконує посадові обов'язки відповідно до Регламенту Рахункової палати, забезпечує функціонування апарату Рахункової палати, координує його діяльність з апаратом інших контрольних органів, створених згідно з чинним законодавством України.

Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати є посадовими особами, які здійснюють керівництво певними напрямами діяльності Рахункової палати відповідно до визначених статтею 6 цього Закону функцій Рахункової палати.

Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати в межах своєї компетенції, визначеної Регламентом Рахункової палати, самостійно вирішують всі питання організації діяльності за закріпленими за департаментами напрямами і несуть повну відповідальність за результати своєї роботи.

Посадові особи апарату Рахункової палати при виконанні службових обов'язків мають право:

1) знайомитися з усією документацією, що стосується фінансово-господарської діяльності об'єкта, щодо якого здійснюється перевірка, ревізія або обслідування;

2) вимагати і отримувати від керівників об'єктів, на яких проводиться контроль, необхідні довідки, інформації, статистичні дані, бухгалтерсько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з проведенням перевірок і ревізій;

3) безперешкодно входити до приміщень державних органів, підприємств, організацій, архівів, сховищ, виробничих і допоміжних приміщень банків, фінансово-кредитних установ та інших об'єктів, якщо інше не передбачено законами України;

4) опечатувати касові і службові приміщення, сховища і архіви.

Посадові особи аппарату Рахункової палати та особи, які залучаються нею до роботи в процесі здійснення своїх функцій і повноважень, за порушення законодавства про державну та іншу таємницю, розголошення державної та іншої таємниці, яка охороняється законом, а також за недостовірність результатів проведених ними перевірок і ревізій, що подаються до державних органів або оприлюднюються, несуть відповідальність згідно із законодавством України.



2. Аналіз виконання бюджетів України в сучасних умовах

Економічний розвиток більшості держав світу, у тому числі України залежить від фінансової бази органів влади, основу якої складають бюджети. В даний час в Україні правила організації виконання Державного бюджету визначено Конституцією України, Законами України «Про систему оподатковування», «Про місцеве самоврядування в Україні», Бюджетним кодексом України та іншими законодавчими актами про зарахування окремих доходів. Кожен окремий бюджет має індивідуальні особливості організації виконання, що виявляються на фоні загальних бюджетних тенденцій. У нижченаведеній діаграмі приведений аналіз дохідності бюджету України починаючи з 2008р.

2.1 Доходи Державного бюджету України

Діаграма 1. Доходи Державного бюджету України.

Дивлячись на діаграму 1 бачимо,що доходи державного бюджету на 2014 рік законопроектом пропонується визначити в сумі 392 млрд 404,3 млн грн, що на 53 млрд 347,2 млн грн, або 15,7 відс., більше від фактичного обсягу в 2013 році.

У таблиці 1 наведені обсяги доходів, запропоновані проектом державного бюджету на 2014 рік за основними джерелами доходів і виходячи з мінімального прожиткового мінімуму.

Табл.1.

№ з/п	Показники	2013 рік3	2014 рік (передбачено законопроектом)	Відхилення
		всього	у т. ч. загальний фонд	всього	у т. ч. загальний фонд	всього	у т. ч. загальний фонд
						сума	відс.	сума	відс.
	Всього доходів	339 057	291 573	392 404	347 516	53 347	15,7	55 943	19,2
1	Податок на доходи фізичних осіб	7 565	7 565	8 478	8 478	913	12,1	913	12,1
2	Податок на прибуток підприємств	54 318	54 250	49 021	49 021	- 5 97	- 9,8	- 5 229	- 9,6
3	Податок на додану вартість, з нього	128 269	127 322	176 512	175 612	48 243	37,6	48 290	37,9
	-податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)	84 547	84 225	102 392	102 392	17 845	21,1	18 167	21,6
	- бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами	- 53 448	- 53 448	- 53 400	- 53 400	48	- 0,1	48	- 0,1
	- податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів	96 544	96 544	126 620	126 620	30 076	31,2	30 076	31,2
4	Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)	26 363	24 056	33 410	29 510	7 047	26,7	5 454	22,7
5	Ввізне мито	13 265	11 095	16 621	14 051	3 356	25,3	2 956	26
6	Кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України „Про Національний банк України	28 308	28 308	22 807	22 807	- 5 501	- 19,4	- 5 501	- 19,4
7	Власні надходження бюджетних установ	28 862	-	21 441	-	- 7 421	-25,7	-	-
8	Офіційні трансферти	1 529	251	1 225	146,0	- 304	- 19,9	- 105	- 41,8

Аналіз показників бюджету за вказаний період показує, що найбільшу частку в доходах державного бюджету становить податкові надходження. Ми бачимо, що загальний дохід, за прогнозом уряду, на 2014 рік порівнюючи з 2013 роком, перевищує на 19,2 % (у т.ч. із загальним фондом), це передбачно розширенням бази оподаткування, підвищення окремих ставок, скасування податкових пільг тощо, реалізація яких дасть можливість отримати у 2014 році значно вищий дохід.

Доходи зведеного бюджету на 2014 рік законопроектом передбачені в сумі 498,9 млрд грн, а частка перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет прогнозується на рівні 30,2 відс., що відповідає показнику, очікуваному за 2013 рік.

Частка валового внутрішнього продукту, що перерозподілятиметься у 2014 році через державний бюджет, передбачена на рівні 23,7 відс., що на 0,7 відс. пункту більше від показника, очікуваного за 2013 рік.

Надходження податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів у 2013 році становили 96 млрд 543,7 млн грн, що на 5 млрд 60,5 млн грн, або 5,0 відс., менше, ніж у попередньому році, при зменшенні імпорту товарів, в січні - листопаді 2013 року на 6,0 відсотка. Прогнозний обсяг надходжень податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів на 2014 рік законопроектом визначено в сумі 126 млрд 620,0 млн грн, що на 30 млрд 76,3 млн грн, або 31,2 відс., більше, ніж у 2013 році. Але оцінюючи ситуацію, яка склалась на даний час у країні, не можна ці дані вважати ймовірними, так як велика частина експорту і імпорту направлена на роботу з Росією.

Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у 2013 році становили 26 млрд 362,6 млн грн, що на 1 млрд 55,2 млн грн, або 3,8 відс., менше, ніж у попередньому році. При цьому, за даними Державної служби статистики, у 2013 році, як і в попередньому, відбувалося скорочення виробництва більшості видів підакцизної продукції. Зокрема, в січні - листопаді 2013 року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, виробництво бензину моторного скоротилося на 41,2 відс., палива дизельного - на 30,5 відс., горілки - на 17,9 відс., сигарет - на 9,8 відс., пива солодового - на 7,7 відсотка. Надходження акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), включаючи особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операції з деривативами, на 2014 рік законопроектом визначено в сумі 33 млрд 410,0 млн грн, що на 7 млрд 47,3 млн грн, або 26,7 відс., більше, ніж у 2013 році.

Надходження до державного бюджету податку на прибуток підприємств у 2013 році становили 54 млрд 318,4 млн грн, що на 1 млрд 31,3 млн грн, або 1,9 відс., менше, ніж у попередньому році. При цьому, за даними Державної служби статистики, в січні - вересні 2013 року, порівняно з відповідним періодом попереднього року, прибутки прибуткових підприємств (без урахування результатів діяльності малих підприємств та бюджетних установ) скоротилися на 3,0 відсотка. Надходження податку на прибуток підприємств на 2014 рік законопроектом визначено в сумі 49 млрд 21,0 млн грн, що на 5 млрд 297,4 млн грн, або 9,8 відс., менше, ніж у 2013 році. Зменшення надходжень податку на прибуток в 2014 році зумовлено, зокрема, скороченням обсягів прибутків суб'єктів господарювання і зниженням ставки податку з 19 до 18 відсотків.

2.2 Видатки Державного бюджету України

Загальний обсяг видатків державного бюджету в законопроекті визначено у сумі 447 млрд 294,7 млн грн, що на 27 млрд 450,9 млн грн, або 6,5 % більше показника, затвердженого на 2013 рік (419 млрд 843,8 млн грн), у тому числі загального фонду - 401 млрд 113,2 млн грн, що більше на 28 млрд 830,6 млн грн, або 7,7 % спеціального фонду - 46 млрд 181,5 млн грн, що менше на 1 млрд 379,7 млн грн, або 2,9 %.

У 2014 році на видатки споживання передбачено спрямувати 397 млрд 813,0 млн грн, або 88,9 % загального обсягу видатків державного бюджету, що на 0,6 % більше, ніж затверджено на 2013 рік, у тому числі загального фонду - 366 млрд 651,7 млн грн, або 91,4 %, що більше на 0,7 %. Законопроектом видатки на оплату праці визначено у сумі 51 млрд 712,9 млн грн, що на 2 млрд 247,5 млн грн, або 4,5 % більше затверджених на 2013 рік, на комунальні послуги - 5 млрд 486,1 млн грн, що на 180,1 млн грн, або 3,4 % більше затверджених на 2013 рік.

Також передбачені видатки, що відносяться до «Резервного фонду», їх вартість складає 1млрд 500,0 млн грн, або 0,3 % загальних видатків. Їх розподілять за рішенням Кабінету Міністрів України в ході виконання бюджету.

За функціональними напрямами найбільше зростання видатків передбачено на:

- загальнодержавні функції - на 10 млрд 364,9 млн грн, або 17,3 % - до 70 млрд 344,2 млн грн, при цьому видатки на обслуговування державного боргу збільшаться на 9 млрд 889,7 млн грн, або 28,3 %;

- надання міжбюджетних трансфертів - на 9 млрд 791,2 млн грн, або 8,3 % - до 128 млрд 357,4 млн грн, при цьому на дотацію вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам та на виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям видатки зростуть на 16 млрд 278,0 млн грн, або 17,0 %;

- соціальний захист і соціальне забезпечення - на 3 млрд 495,9 млн грн, або 3,9 % - до 92 млрд 636,6 млн грн, при цьому видатки на соціальний захист пенсіонерів збільшаться на 4 млрд 126,4 млн грн, або 5,0 %;

- економічну діяльність - на 2 млрд 510,7 млн грн, або 5,9 % - до 45 млрд 269,8 млн грн, при цьому видатки на Державний фонд регіонального розвитку зростуть на 2 млрд 492,5 млн грн, або у 3,5 раза, а на виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії для реалізації проектів „Циклон-4” і „Створення Національної супутникової системи зв'язку”, - на 1 млрд 397,1 млн грн, або у 3 раза.

Законопроектом передбачено виконання у 2014 році 509 бюджетних програм (без урахування загальнодержавних витрат) на суму 262 млрд 454,9 млн грн, з яких найбільші обсяги бюджетних призначень передбачені головним розпорядникам бюджетних коштів.

Проект державного бюджету на 2014 рік сформовано з меншим дефіцитом, ніж затверджено на 2013 рік. Фінансування державного бюджету передбачено здійснити за рахунок нових державних запозичень і надходження коштів від приватизації державного майна. Також значну роль зіграє підвищення податкових ставок за окремими видами послуг/товарів, що вплине на економічний стан країни.



3. Проблеми рахункової палати та шляхи оптимізації

Ефективність роботи Рахункової палати багато в чому залежить від її внутрішньої структури. Основу внутрішньої структури Рахункової палати України складають 10 департаментів, напрями діяльності яких відповідають структурі самого Державного бюджету.

Фінансова політика будь-якої держави повинна бути спрямована на економічний ріст, що досягається за рахунок розвитку матеріальної сфери виробництва, скорочення державних витрат, посилення контролю за фінансово- бюджетною і кредитно-грошовою діяльністю юридичних і фізичних осіб. При цьому важливо мати зроблений механізм мобілізації засобів у державний бюджет.

Виконання бюджету є ключовим етапом у бюджетному процесі. При виконанні бюджету відбувається мобілізація частини внутрішнього валового продукту у бюджетному фонді з подальшим її використанням на фінансування потреб, передбачених бюджетом того чи іншого рівня.

Виконання бюджету означає забезпечення повного і своєчасного поступлення запланованих доходів, податків і платежів по всіх рівнях бюджетної системи України і безперебійне фінансування заходів, намічених в плані соціально-економічного розвитку регіону.

Виконавчі органи влади на місцях організовують виконання відповідного бюджету, забезпечують надходження всіх передбачених бюджетом доходів та ефективне витрачання бюджетних коштів. Виконання бюджету починається з моменту його затвердження.

Для організації виконання бюджету принципово важливе значення має правильний і економічно обгрунтований розподіл всіх видів платежів та асигнувань по кварталам.

Поквартальний розподіл коштів будується так, щоб забезпечити рівномірне поступлення доходів для безперебійного фінансування всіх намічених заходів. Державний бюджет повинен бути збалансованим не тільки в цілому за рік, але й по кожному кварталу окремо. При цьому видатки повинні покриватися поточними доходами цього кварталу, а в випадках коли є недостача власних доходів - плановою дотацією, що передбачена в вищевказаному бюджеті.

З метою виявлення відхилень у виконанні бюджетів по доходах та у витрачанні бюджетних коштів проводиться аналіз виконання бюджетів з встановленням причин, що призвели до негативних відхилень, та розробляються заходи і пропозиції щодо усунення недоліків та врахування їх при уточненні бюджетів і при плануванні бюджетів на наступний рік.

Ефективність наповнення як державного так і місцевих бюджетів залежить від податкової системи. Саме вона вирішує подвійну задачу - централізує засобу в бюджеті і сприяє розвитку виробництва (дані наведені у п.2 цієї роботи).

3.1 Порядок діяльності рахункової палати та контроль за її діяльністю

Контроль за виконанням ДБУ, у тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів, здійсненням фінансування загальнодержавних програм, збереженням і використанням майна, що є об'єктами права державної власності, організується і проводиться РП на основі річних і поточних планів, які формуються з урахуванням усіх видів і напрямів діяльності Рахункової палати та конкретних доручень Верховної Ради України, її комітетів.

До плану роботи Рахункової палати обов'язково включається виконання звернень не менш як однієї третини конституційного складу Верховної Ради України, поданих у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України. При формуванні планів роботи Рахункової палати враховується обов'язковий розгляд звернень та пропозицій Президента України, Кабінету Міністрів України.

Позапланові контрольні заходи проводяться за рішеннями Колегії Рахункової палати на підставі постанов або протокольних доручень Верховної Ради України, звернень комітетів Верховної Ради України та запитів народних депутатів України, по яких Верховна Рада приймає рішення.

Повноваження Рахункової палати поширюються на ВРУ, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, НБУ, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством України.

РП має право контролювати також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об'єднання незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів ДБУ.

На запити РП в процесі здійснення нею своїх функцій всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується об'єктів контролю та є необхідною для здійснення перевірки, ревізії та обслідування. На вимогу Рахункової палати НБУ, уповноважені банки та кредитні установи, фінансові організації зобов'язані надавати посадовим особам РП необхідні документальні підтвердження операцій і стану рахунків об'єктів, що перевіряються.

Посадові особи органів і підприємств, що перевіряються, у разі відмови або ухилення від своєчасного надання необхідної інформації або документації на вимогу Рахункової палати, а також за надання недостовірної інформації підлягають притягненню до відповідальності.

Матеріали, які надаються для аналізу, перевірки або ревізії органами виконавчої влади, Національним банком або іншою банківською установою, підприємствами, установами та організаціями, а також відомості та документи про фінансовий, майновий, податковий стан юридичних і фізичних осіб, що надходять до РП, становлять професійну таємницю і можуть бути використані лише для здійснення контролю.

Всі контрольні органи, створені відповідно до законів України в системах Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національного банку України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, та інші державні контрольні органи, а також органи внутрівідомчого контролю та аудиту зобов'язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результати перевірок та ревізій, які ними проведено.

РП в межах своєї компетенції може залучати до участі у здійсненні контрольно-ревізійної діяльності державні контрольні органи та їх представників, а також має право на договірній основі залучати до ревізій і перевірок недержавні аудиторські служби та окремих висококваліфікованих спеціалістів.

РП у ході виконання ДБУ контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України, у порівнянні з затвердженими показниками ДБУ, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді оперативний звіт про хід виконання ДБУ, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про ДБУ поточного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

З метою забезпечення своєчасного надходження і обробки інформації, необхідної для складання звіту про виконання ДБУ, Рахунковою палатою за погодженням з Кабінетом Міністрів України вводиться обов'язкова фінансова звітність усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій перед Рахунковою палатою.

Аналіз оперативної інформації, одержаної в порядку контролю, проводиться Рахунковою палатою, і узагальнені відомості подаються Верховній Раді України, її комітетам та Кабінету Міністрів України.

РП перевіряє фінансування затверджених Верховною Радою загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля і розглядає матеріали з цих питань на засіданнях Колегії Рахункової палати.

РП за дорученням Верховної Ради України може давати висновки і проводити експертизу проектів законодавчих актів з питань управління і розпорядження об'єктами права державної власності, якщо вони з цією метою попередньо були направлені до Рахункової палати суб'єктами права законодавчої ініціативи.

У разі виявлення порушень або невиконання встановлених законодавством України вимог щодо збереження, використання об'єктів державного майна чи несвоєчасної сплати до ДБУ коштів, отриманих від розпорядження та управління майном, що є об'єктами права державної власності, Рахункова палата має право ставити перед відповідними державними органами питання про притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої чинним законодавством України, та інформувати про це Верховну Раду.

Рахункова палата контролює законність договорів, раціональне та ефективне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

РП перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних та фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на зворотній основі, аналізує надання державних кредитів, а також виділених на безоплатній основі коштів іноземним державам і міжнародним організаціям з обов'язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.

РП перевіряє діяльність НБУ та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними ДБУ.

За результатами перевірок діяльності установ банківської системи, в першу чергу НБУ, Рахункова палата подає висновки і пропозиції щодо його звітів про забезпечення стабільності грошової одиниці до Верховної Ради, а також щодо діяльності НБУ по обслуговуванню державного боргу України.

РП щорічно здійснює перевірку кошторису витрат Національного банку України і подає відповідну інформацію до Верховної Ради України.

Про результати проведених перевірок і ревізій Рахункова палата інформує Верховну Раду України, доводить до відома керівників відповідних центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій.

Про виявлені факти порушення закону, а також заподіяння державі шкоди Рахункова палата інформує Верховну Раду, а у разі виявлення порушень закону, що тягнуть за собою адміністративну або кримінальну відповідальність, за рішенням Колегії РП передає відповідні матеріали до правоохоронних органів.

Посадовим особам Рахункової палати забороняється втручатися в оперативну діяльність об'єктів, що перевіряються, а також оприлюднювати свої висновки до завершення перевірок чи ревізій та оформлення їх результатів актом, який затверджується Колегією Рахункової палати. Відомості, що надаються посадовим особам Рахункової палати в ході перевірок та ревізій, не можуть бути використані з іншою метою або в іншому випадку, ніж це передбачено цим Законом.

Рахункова палата, здійснюючи свою діяльність, зобов'язана за дорученням Верховної Ради України проводити експертизу і давати висновки щодо:

- проекту ДБУ, обгрунтованості його доходної та видаткової частин щодо обсягів державного внутрішнього і зовнішнього боргу та дефіциту ДБУ, затверджених законом України;

- окремих напрямів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, а також окремих питань бюджетного процесу за прямими дорученнями Верховної Ради України;

- проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем у разі, якщо вони направлені Верховною Радою України на експертизу у встановленому порядку і повинні бути внесені на її розгляд;

- проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансуються з бюджетів або на які передбачено додаткове фінансування з ДБУ;

- проектів програм Кабінету Міністрів України, на фінансування яких використовуються кошти ДБУ;

- проектів міжнародних договорів України, що стосуються витрат з ДБУ та інших питань.

У разі неможливості виконання доручень, звернень та запитів Голова Рахункової палати повертає їх з обгрунтованою письмовою відповіддю, в якій з посиланням на чинне законодавство України зазначається причина невиконання доручення, звернення та запиту.

Рахункова палата за результатами проведених контрольних заходів направляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які перевірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму загальнодержавної власності та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства України, безгосподарності та марнотратстві.

Постанови та висновки Колегії Рахункової палати повинні бути розглянуті у встановлений нею термін, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня їх отримання.

Про заходи реагування на отримані постанови і висновки Колегії Рахункової палати вона повідомляється негайно. В необхідних випадках РП може надавати консультації та роз'яснення з питань застосування норм чинного законодавства України щодо об'єктів, на яких проводився контроль.

У разі виявлення в процесі перевірок і ревізій привласнення грошових або матеріальних ресурсів, а також виявлення фактів корупції та інших зловживань Рахункова палата зобов'язана негайно за рішенням її Колегії передати матеріали перевірок або ревізій до правоохоронних органів та повідомити про це ВРУ.

У ході аналізу і узагальнення інформації, яку отримує РП під час здійснення перевірок, ревізій та обслідувань, вона розробляє і подає Верховній Раді пропозиції про удосконалення законодавчих актів, що регулюють бюджетні, фінансово-кредитні, цивільно-правові та інші відносини.

Верховна Рада України спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її Колегії і посадових осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повноважень та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чинним законодавством України.

Верховна Рада України періодично, але не менш як два рази на рік, доручає відповідному комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті, заслуховує у разі необхідності інформацію про проведену роботу, перевірки, ревізії та обслідування, що нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності у визначених цим Законом сферах. Комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обслідувань відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами.

На підставі доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово-кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень у визначених цим Законом сферах, які подаються на розгляд Верховної Ради.

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

Размещено на Allbest.ru

...