утворення та зберігання небезпечних твердих відходів під час експлуатації виробництва, а саме: шлами, шлаки;

На ЗАТ "Донецьксталь" впроваджена та функціонує інтегрована система управління якістю, охороною навколишнього середовища та праці у відповідності з вимогами стандартів ISO9001, ISO14001, OHSAS 18001.

Контроль стану дотримання допустимих норм та забруднення навколишнього середовища постійно веде відділ охорони навколишнього середовища чисельністю 17 співробітників. У склад відділу входять лабораторія промислової санітарії, охорони атмосферного повітря та водних ресурсів, яка складається із: бюро промислової санітарії, бюро охорони атмосферного повітря та водних ресурсів, бюро обліку та контролю відходів виробництва, бюро промислової вентиляції.

Природоохоронна служба підприємства здійснює контроль виконання природоохоронних заходів, ведення первинної облікової документації, складення форм статистичної звітності, інструментальний контроль за виконанням нормативів викидів та скидів. У цехах виконано розмежування по веденню первинного обліку, документації, призначені відповідальні за охорону навколишнього середовища.

На ЗАТ "Донецьксталь" розроблений та впроваджується план організаційно-технічних заходів на 2010-2012 рр. (дод. Б) з пом'якшення наслідків на навколишнє середовище. Так, зокрема, підприємством на цей час розроблені та знаходяться на різних стадіях впровадження ряд проектів, спрямованих на мінімізацію шкідливого впливу діяльності підприємства на довкілля, які увійшли у міську екологічну програму, а саме:

проект реконструкції ТЕЦ-ПВС, який направлено на використання доменного газу для виробітки власної електроенергії;

ремонт турбогенератора № 1. Затрати складають приблизно 3958.2 тис. грн.;

капітальний ремонт котла № 5. Затрати складають приблизно 1136 тис. грн.;

капітальний ремонт градирні № 4. Затрати складають приблизно 915.5 тис. грн.;

проект установки графітоуловлювання та пилоуловлювання у міксерному відділені мартенівського цеху; проект реконструкції ДП № 1.

6.2 Моделі процесу формування інноваційних рішень у металургійній галузі

Про відкритість економіки свідчить той факт, що обсяг щорічного експорту українських підприємств складає 60 % від валового внутрішнього продукту країни. З яких 37 % - продукція металургійної галузі. В той же час більшу частину українського імпорту складає постачання енергоносіїв (природного газу), найбільшим споживачем якого є металургійні підприємства. Тому аналіз інноваційної діяльності промислових підприємств України доцільно проводити саме на основі дослідження металургійної галузі.

Коливання попиту на світовому ринку металу та енергоносіїв, суттєво впливають на ефективність діяльності українських металургів та вітчизняної економіки взагалі. До того ж негативна динаміка українського торговельного балансу та від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі, яке склалося в останні роки свідчать про наявні проблеми в управлінні інноваційною діяльністю підприємств стратегічної галузі.

Дослідження процесів, які відбуваються в національній економіці, виявлення причин скорочення ефективності інноваційної діяльності українських підприємств, пошук шляхів вирішення проблеми є актуальним питанням.

Скорочення споживання внаслідок світової фінансової кризи призвело до вкрай негативних наслідків для українських металургів. В той час, коли найбільші світові виробники оголосили про скорочення обсягів виробництва і експорту на 10-15 %, українські підприємства вимушені були скоротити обсяг виробництва на 90 %, деякі зовсім припинили діяльність. З 26 доменних печей на України було зупинено більше половини, чого не траплялося з часів Другої світової війни.

Причини такого занепаду стратегічної галузі самі металурги вбачають у внутрішніх чинниках, які полягають у підвищенні податкового тягаря, збільшені тарифів на залізничні перевезення та проблем з поверненням ПДВ. Але слід провести більш детальний аналіз ситуації.

Перш за все слід проаналізувати структуру експорту металургійної продукції, де 77 % всього експорту складає так званий "низький переділ" - продукція з низьким рівнем обробки і доданої вартості. "Високий переділ" складає 23 %, але під цією категорією розуміється в основному фасонний прокат та товстолистовий прокат, який на сьогоднішній день майже не ко-ристується попитом на світових ринках. Рулонну сталь, яку використовують в автомобілебудуванні та машинобудуванні українські підприємства майже не виробляють. Що зумовлено низьким технологічним рівнем виробництва.

Зовнішньоекономічна діяльність металургійних підприємств - стратегічна галузь національного господарства, від ефективності дії якої залежать не тільки макроекономічні показники, а й добробут населення країни. Валютна виручка від експорту металу формує валютні резерви України. Але як показав аналіз управління зовнішньоекономічною діяльністю металургійних підприємств потребує змін, формування відповідної системи та механізму управління, які б дозволили гармонізувати інтереси підприємств, власників та суб'єктів зовнішнього середовища. Це дозволить підприємствам вийти з існуючої кризи, а вітчизняній економіці подолати можливий розвиток інфляції.

Існує нагальна потреба модернізації металургійних підприємств, впровадження енергозберігаючих технологій, переведення виробничого циклу з мартенівських печей на конвертерний спосіб виробництва сталі. Але така реконструкція потребує часу і значних капіталовкладень.

Труднощі, які виникли у підприємств металургійної галузі пов'язані з процесами зниження рівня НТП в Україні, який повинен бути головним фактором підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств металургійної галузі. Для активізації інноваційного сектора економіки в останні роки урядом прийнято багато постанов та рішень, державних програм, спрямованих на підвищення інноваційної результативності підприємств однак ще не вдалося реалізувати їх у повному обсязі в реальний сектор економіці.

Реалії сучасного розвитку економіки доводять, що основними чинниками розвитку є інновації - високі технології, нова техніка, нова організація праці і виробництва, нова мотивація підприємницької діяльності, а також можливість забезпечити високі показники економічного росту. Саме інновації забезпечують економічну стійкість мікро- і макросистем, їх конкурентоспроможність, надають можливість підвищити експортний потенціал, розв'язати певні економічні, екологічні, соціальні проблеми.

Суб'єкти інноваційної діяльності стикаються з серйозними проблемами при введенні продуктів і технологій нового покоління на ринок. Високий ступінь ринкової невизначеності різко збільшує можливість припуститися помилки в оцінках альтернативних варіантів розвитку на базі інновацій. Ціна ж можливої помилки є занадто високою, оскільки багаторазово зростаючи на наступних етапах прийняття рішень вона може привести до абсолютно неадекватної реакції на ситуацію на ринку з усіма наслідками, що звідси випливають.

У рамках Європейського Союзу прийнято орієнтир для визначення обсягів фінансування розвитку інноваційної складової, який до 2011 р. повинен становити не менше 3 % від національного ВВП. Слід зазначити, що це надскладне завдання навіть для країн ЄС, оскільки у 2006 р. середній показник фінансування для ЄС становив 1,7 % ВВП.

Для України у 2008 р. рівень фінансування у сфері інновацій складав лише 0,85 % від ВВП, і це свідчить про необхідність формування нових підходів до розвитку "розумної" економіки. Оскільки в Україні основним джерелом фі-нансування інноваційного розвитку є державний бюджет, ключовою залишається роль уряду. Влада повинна стати каталізатором активізації процесу інноваційних розробок та їхньої реалізації в реальному секторі економіки. Але в цілому, металургійна галузь в Україні не може розраховувати на суттєву державну підтримку ні за рахунок державних фінансів, ні за рахунок системи податкових пільг. Тому ефективність діяльності підприємства на ринку товарів і послуг визначається рівнем обґрунтованості прийнятих управлінських рішень. Аналіз, прогнозування та оптимізація внутрішніх і зовнішніх процесів потребують розробки адекватних економіко-математичних моделей. Економічна обґрунтова-ність управлінських рішень підвищує їх ефективність та виступає основою для раціонального використання наявних ресурсів і покращення якості виробленої продукції та наданих послуг.

Найбільш важливим аспектом інноваційного рішення із забезпечення розвитку металургійного підприємства є його ефективність, яка залежить від дотримання вимог в процесі формування і прийняття інноваційних рішень, які б приносили в результаті їх реалізації певні заплановані результати господарської діяльності.

В теорії прийняття рішень прийнято розрізняти такі моделі процесу формування інноваційного рішення як дескриптивні та нормативні, одно цільові та багатоцільові; одноперіодні та багатоперіодні.

Дескриптивні моделі доцільно застосовувати для опису ознак параметрів процесу формування інноваційного рішення з метою прогнозування його дії в майбутньому. Ефективність таких моделей залежить від точності опису та закономірностей функціонування аналізованого об'єкта.

Нормативні моделі застосовуються для управління процесом прийняття інноваційних рішень, формування його сутнісних елементів та розвитку і передбачають активну участь в процесі формування інноваційного рішення учасників процесу прийняття рішення. Ці моделі характеризують стан показника, який мав би бути за певних умов, тобто характер моделі багато в чому визначається сферою її застосування.

Індуктивні та дедуктивні моделі відповідно ґрунтуються на методах індукції та дедукції; для індуктивних моделей характерним є узагальнення фактів та застосування їх до конкретної ситуації, а для дедуктивних - абстрактне представлення управлінської ситуації та її застосування до певної ситуації. Ефективність таких моделей залежить від ступеня простоти її опису, а також від правильності відображання основних параметрів ситуації. Дані типи моделей використовуються дуже часто, що пов'язано із необхідністю узагальнення і систематизації отриманої інформації про тенденції розвитку окремих галузей, коли дослідження ведеться від аналізу діяльності промислового комплексу регіону до виявлення тенденції розвитку окремих підприємств.

Часто для оцінки альтернативного варіанту рішення необхідно використати декілька незалежних критеріїв, які орієнтовані на досягнення різних, і дуже часто непорівнянних цілей, що знаходить вираження в одно- і багатоцільових моделях. Одноцільові моделі передбачають наявність однієї мети рішення, а багатоцільові - декілька, причому останні не можуть бути зведені до однієї комплексної мети.

Сутність одноперіодних моделей полягає в тому, що сума оптимальних одиничних рішень за певні періоди формування рішення за весь період також складає оптимальне значення. Багатоперіодні моделі, на відміну від одноперіодних, передбачають комплексне вирішення проблеми з урахуванням всього періоду прийняття рішення.

Таким чином, згідно з аналізом зазначених відомих моделей формування та прийняття інноваційних рішень забезпечення розвитку підприємств металургійної галузі слід вважати дескриптивні та детерміновані моделі рішення, багатоцільові, багатоперіодні моделі, оскільки саме ці моделі найбільшою мірою відповідають вимогам до рішень, які висуваються з метою набуття активного впливу на діяльність господарюючого суб'єкта.

7. Збір матеріалів для магістерської роботи

Індивідуальним завданням на стажування та переддипломну практику передбачено отримання необхідних матеріалів про діяльність підприємства, ознайомлення з інноваційною діяльністю, перспективними напрямами його розвитку.

Матеріали статистичної звітності були надані не в повному обсязі. Вони використані при аналізі результатів виробничо-господарської діяльності у 2008-2010 рр. - розділи перший та другий звіту про практику. Аналіз показав, що обсяги виробництва та реалізації продукції на підприємстві зростають у зв'язку з технічним переозброєнням та реконструкцію виробництва, оновленням основних засобів. Фінансовий стан підприємства задовільний, умови праці постійно покращуються, достатньо уваги приділяється використанню об'єктів промислової власності.

У зв'язку з задовільним економічним станом підприємства постійно зростає інвестиційно-інноваційна діяльність, що призвело до впровадження нових прогресивних технологій і устаткування, модернізацію існуючого обладнання для підвищення конкурентоспроможності продукції.

В той же час на підприємстві є резерви поліпшення результатів господарювання за рахунок впровадження новітніх організаційно-технічних заходів. Такі організаційні та технічні заходи будуть розроблені та обґрунтовані в магістерській роботі.

Ліцензійних договорів, договорів на передачу прав на використання ноу-хау або патентів підприємство не дало можливості ознайомитися з цими матеріалами.

Висновки