Управління проектним портфелем

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра економіки підприємства

Контрольна робота

з навчальної дисципліни

"Управління проектним портфелем"

КИЇВ 2014

1. Розбудова мережі туристичних баз (формування портфелю туристичних баз)

туризм карпатський управління

Туристичний бізнес є прибутковою галуззю для багатьох країн світу. Наприклад [6], в Іспанії він кожного року приносить 17 млрд. дол., що становить 30 % доходів від щорічного її експорту, в Італії - 11 %, в Данії і в Авст-рії - по 8 %. Економічні показники українського туризму набагато менші від зарубіжних, проте в Карпатах є окремі території, в господарській структурі яких домінує туристична галузь. На сьогодні Карпатський регіон займає друге місце в Україні за обсягом доходів від туристичного бізнесу (22 % від су-марного показника по Україні) і поступається тільки Криму (відповідно 42 %), випереджаючи Причорномор'я (17 %) і Приазов'я (13 %) [10].

Поточний стан та перспективи розвитку туризму в Карпатському регіоні достатньо ґрунтовно проаналізовано у наукових працях Л.І. Гонтаржевської, Н.А. Гук [5], Ю.П. Гуменюк, О.В. Колотуха, А.Г. Охріменко, Л.М. Томаневич, І.В. Черніна, В.В. Шмагіна, В.С. Кравціва [10], П.В. Жука, Ф.Ф. Мазура [11], Медяник А.М. [12] та ін. Згідно з їхніми дослідженнями, функціонування туристичного бізнесу є надзвичайно складною проблемою, яка вимагає постійного аналізу та всебічного вивчення. Насамперед ця проблема полягає у формулюванні задач та розробленні стратегій розвитку туристичної галузі в регіоні Українських Карпат.

Стратегічна мета перспективного розвитку Карпатського регіону базується на оптимальному використанні природних, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів, а також на його історичних і географічних особливостях створення ефективної туристичної галузі, яка забезпечить матеріальний добробут населення і екологічну безпеку території [12]. Осво-єння природного, економічного, наукового і технічного потенціалу є най-більш пріоритетними напрямками для розвитку Карпатського регіону [8, 9]. Підґрунтям для цього є такі основні аргументи:

- наявна природно-ресурсна база, яка налічує понад 800 джерел і свердловин з лікувальними мінеральними водами, багато з них - унікальні [4];

- існують перспективи розвитку різних видів туризму, вишукані потреби яких задовольнять мальовничі ландшафти, гірські вершини, пам'ятки старовини;

- вигідне географічне положення регіону сприяє залученню туристів не тільки з колишніх країн СНД, але й з Центральної Європи;

- територіальний поділ праці, який забезпечує суспільні потреби в рекреаційних послугах, не перешкоджає розвитку Причорномор'я та Приазов'я;

- відносно висока екологічна безпека регіону, природа якого в багатьох місцях зберегла свій первісний стан, сприяє розвитку інфраструктури туристичного бізнесу, залучаючи до відпочинку і місцеве міське населення;

- соціально-економічна специфіка гірських районів, де проживає близько 1,3 млн. населення, створює важкі умови для землеробства [8], проте сприяє розвитку туристичної галузі;

- економічна конкурентоздатність рекреаційної сфери, яка з часом приноситиме значні прибутки від її розвитку.

Позаяк розвиток туризму в регіоні Українських Карпат не викликає сумніву, але досягти відразу необхідних результатів неможливо, стимулюючи тільки економічні процеси в цьому напрямі [6]. Для цього потрібно прийняти важливі стратегічні рішення та розробити продумані тактичні дії на довготривалий період. Тому розвиток туризму в Карпатському регіоні доцільно розглядати як одну із складових перебудови його господарського комплексу, в стратегічній моделі якого ця галузь повинна домінувати. Саме туристичний бізнес має значно поповнити місцевий бюджет.

Для прийняття стратегічних рішень щодо розвитку в Карпатському регіоні туристичної галузі потрібно [3]: сформувати портфелі проектів різної вартості з альтернативними варіантами їх реалізації; проаналізувати масштаби змін при переході від однієї альтернативи до іншої; співставити і комплексно оцінити різні чинники та критерії, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибір і обґрунтувати його. Якщо стратегічний вибір зроблено, то далі залишається конкретизувати програму дій і контролювати їх реалізацію так, щоб досягти очікуваного результату. Ці, так звані, тактичні завдання за характером реалізації не надто масштабні, не вимагають принципових рішень, здебільшого вони легко вирішуються в повсякденній роботі [2].

Функціонування туристичної галузі як окремої ланки економіки - цілісний процес господарської діяльності, направлений на задоволення певних потреб суспільства в наданні відповідних послуг [11]. Ця діяльність має такі основні області застосування:

- зв'язки із зовнішнім середовищем: ринок надання послуг - конкуренти; ринок споживання послуг - туристи та відпочиваючі; ринок постачальників туристичного спорядження - виробники; ринок праці - місцеве населення; ринок фінансів - внутрішні та зовнішні інвестиції; ринок взаємодії - стосунки з місцевими і регіональними властями і ін.;

- управління власною діяльністю: забезпечення туристичних об'єктів послуга-ми в потрібних обсягах і належної якості; управління фінансами; координація роботи між туристичними об'єктами і ін.

Важливими елементами стратегічного управління туристичною галуззю (наприклад, протягом року чи декількох років) є встановлення категорій цілей та визначення критеріїв їх реалізації [12]. Чітке формулювання цілей і критеріїв дає змогу управляти туристичним бізнесом залежно від досягнутих результатів, створювати систему мотивації персоналу, співставляти та оцінювати варіанти вироблених рішень і зосереджувати сили на пріоритетних напрямах діяльності, які забезпечують успіх туристичної галузі загалом. В табл. 1 наведено найважливіші категорії цілей та критерії їх реалізації, які найкраще вписуються в господарську діяльність Карпатського регіону [5].

Таблиця 1 Елементи стратегічного управління галуззю

Для досягнення поставлених цілей формуються портфелі проектів (комплекс проектів, пакет проектів, програма дій - назви бувають різні), оцінюються наявні та необхідні ресурси, а також терміни їх реалізації. Окрім цього, кожен проект оцінюється за ефектом, який планується отримати при досягненні поставлених цілей.

2. Формування портфелів проектів

Для оцінки потенціалу туристичної галузі і, тим самим, потенційної можливості досягнення поставлених цілей формуються портфелі проектів, на підставі яких будується залежність "витрати - ефект", після чого проводиться детальний аналіз проектів за відповідними критеріями їх реалізації. Розглянемо спочатку на конкретному прикладі особливості формування одного портфелю проектів, а потім - їхньої множини різної вартості [2, 3].

Нехай визначена множина потенційно можливих проектів, дані про які наведено в табл. 2. Критеріями їх реалізації нехай будуть такі показники: понесені витрати та очікуваний ефект, очікувана ефективність.

Таблиця 2

Для наповнення портфелю проектами необхідно змінити їх номери так, щоб, наприклад, найефективніший з них отримав номер 1, наступний за ним - номер 2 і т.д. При новій нумерації проектів будуємо табл. 3, в якій доповнюємо стовпці з витратами і ефектом у наростаючому підсумку.

Таблиця 3 Набори проектів зі зміненою їх нумерацією та наростаючим підсумком витрат і ефектів залежно від критеріїв впорядкування, ум. од.

Таблиця можливих витрат і очікуваного ефекту, у якій проекти пронумеровані в порядку зменшення їх ефективності, і є залежністю "витрати - ефект" за відповідним критерієм, а її геометрична інтерпретація показана на рис. 1. Зокрема, крива IO1(CF) вказує на очікуваний ефект, який можна отримати від реалізації портфелю проектів залежно від понесених витрат. Фактичний ефект є дещо меншим за рахунок умови дискретності реалізації проектів. Дійсно, якщо маємо 6,5 ум. од. фінансового ресурсу, то не можемо реалізувати перші два проекти, які вимагають 6,7 ум. од. Реальний варіант - реалізувати другий і третій проекти (3,2 + 3,1 = 6,3 ум. од.), які дають сумарний ефект 5,7 + 5,4 = 11,1 ум. од., що загалом вистачає з надлишком для реалізації усіх решти проектів: 3,5+ 3,4 + 3,7 = 10,6 ум. од. Звичайно, якби кожен проект можна було реалізувати частково, тобто з пропорційним зменшенням поточних витрат і очікуваним ефектом, то залежність IO1(CF) відповідала б реальному ефекту при будь-якому обсягу витрат. На рис. 1 наведено й інші криві - IO2(CF) і IO3(CF), які вказують на очікуваний ефект за іншими критеріями їх впорядкування.

Для формування портфелів проектів різної вартості, зберігаючи при цьому залежність "витрати - ефект", необхідно розв'язати так звану задачу про ранець [1], задаючи різні обсяги фінансування, на які можна надіятися в процесі їх реалізації. Наведемо математичне формулювання цієї задачі.

Позначимо через xi = 1, якщо i-ий проект реалізується, і через xi = 0 - його реалізація є недоцільною. Нехай обсяг фінансування становить G ум. од. Необхідно вибрати такі номери проектів, реалізація яких забезпечить отримання максимального ефекту:

Q=6,8+5,7+5,4+5,7+5,5

при обмеженні на наявні обсяги фінансування:

3,5+3,2+3,1+3,4+3,7

Для розв'язання цієї задачі при різних значеннях G використаємо метод динамічного програмування [7]. Його реалізація передбачає побудову системи координат (рис. 2), вісь абсцис якої відповідає набору проектів, а вісь ординат - наявному обсягу фінансування. З початку системи координат (точки t) проводимо дві дуги - одну горизонтальну до точки з координатами (1; 0), а іншу похилу - до точки t з координатами (1; 3,5), де 1 - номер проекту, а 3,5 - обсяг його фінансування. Перша дуга відповідає випадку, коли проект не фінансується, а друга - коли на його реалізацію виділено кошти. З кожної отриманої точки ((1; 0) і (1; 3,5)) проводимо також по дві дуги для другого проекту. Отримуємо вже чотири точки - (2; 0) і t - (2; 3,2), (2; 3,5) і t - (2; 6,7), які відповідають чотирьом можливим варіантам реалізації для двох перших проектів (якби обидва проекти вимагали однакового фінансування, то отримали б три точки). Продовжуючи далі аналогічні дії, отримуємо мережу розв'язків задачі про ранець, результати розрахунку значень показників якої наведено в табл. 4, а графічна інтерпретація - на рис. 2.

Таблиця 4 Результати розрахунку задачі про портфель методом динамічного програмування

Очевидно, що будь-який шлях, позначений у мережі розв'язків дугами, наприклад, з початкової вершини (0; 0) в кінцеву (5; 23,4), відповідає деякому портфелю проектів. І навпаки, будь-якому портфелю проектів відповідає цілком певний шлях у мережі розв'язків, що з'єднує початкову вершину з кінцевою. Значення координат відповідають потрібному обсягу фінансування відповідного портфелю проектів.

Вважатимемо, що довжини горизонтальних дуг дорівнюють 0, а довжини похилих дуг - очікуваному ефекту від реалізації відповідного проекту (числа у квадратних дужках). У цьому випадку довжина шляху, що з'єднує початкову вершину з однією з кінцевих, буде дорівнювати сумарному очікуваному ефекту від реалізації портфелю проектів, які відповідають цьому шляху. Отже, шлях максимальної довжини, що з'єднує початок координат і точку (5; G), відповідатиме портфелю проектів, який дає максимальний ефект за умови реалізації відповідного набору проектів при наявному обсягу фінан-сування у сумі G ум. од. Таким чином, внаслідок виконання зазначених дій отримуємо допустимі портфелі проектів при будь-яких обсягах фінансування (у нашому випадку їх отримано 32 варіанти, включаючи і нульовий варіант, тобто не реалізацію жодного проекту).

Аналізуючи наведену мережу розв'язків задачі про портфель(рис. 2), можна побачити деякі цікаві моменти. При наявності фінансування, напри-клад, в обсязі 3,2 ум. од., отримуємо ефект у розмірі 5,7 ум. од., а при збі-льшенні обсягу фінансування на 0,5 ум. од. ефект становить всього 5,5 ум. од., тобто на 0,2 ум. од. менше. Аналогічна ситуація спостерігається внаслідок порівняння ефектів при обсягах фінансування 10,1 і 10,6 ум. од., 18,2 і 18, 6,7 і 6,9 приносять однаковий ефект, як і 6,9 в 7,1 і т.д. Здебільшого на просте запитання, в якому випадку буде більший ефект - при фінансуванні в 3,2 чи 4 ум. од., економіст відповість: за більшого обсягу фінансування можна очікувати дещо більший економічний ефект при визначенні оптимального набору проектів. У нашому випадку такі моменти виникають через умову дискретності реалізації проектів. Тому варіанти, які порушують монотонність, в мережі розв'язків задачі про портфель не беруться до уваги.

Отримані оптимальні варіанти портфелів проектів з максимальними значеннями очікуваного ефекту при різних обсягах фінансування записано в табл. 5.

Таблиця 5

Очевидно впорядкування набору проектів за критерієм зменшення ефективності є виправданим, позаяк ближче до завершення планового періоду бажано реалізовувати малоефективні проекти.

3. Залучення додаткових фінансових ресурсів - узяття кредиту

Часто у реальному бізнесі, в тому числі і туристичному, виникає потреба залучення додаткових фінансових ресурсів, зокрема, узяття кредиту. Маючи залежність "витрати - ефект", цю задачу легко розв'язати. Розглянемо механізм її реалізації на конкретному прикладі [6].

Нехай, наприклад, виділено S = 7 ум. од. фінансового ресурсу, а кредит можна узяти під 50 % на рік. Необхідно взнати, які будуть фінансові втрати при реалізації кожного набору проектів?

Видно, що портфелі проектів під номерами 1, 2 ,3, 5 і 9 можна реалізувати і при наявному обсягу фінансування. Реалізація ж усіх решти портфелів проектів вимагає кредитування. У нашому випадку потрібно розглянути 5варіантів узяття кредиту: 10,1 - 7 = 3,1, 10-7=3, 13,2-7=6,2, 16,9-7=9,9 ум. од. і т.д. Наприклад, при узятті кредиту в сумі 6,2 ум. од. з часом необхідно повернути 6,2·(1+0.5) = 7,7 ум. од., тобто отриманий ефект становитиме 23,6 - 7,7 = 15,9 ум. од. Якщо узяти кредит у розмірі 9,9 ум. од., то сума повернення кредиту становить 29,1 - 14,85 = 14,25 ум. од. і т.д. У табл. 6 показано розрахунок фінансових втрат при реалізації 10-ти портфелів проектів, а також очікувані і отримані при цьому ефективності.

Таблиця 6

Залежність "витрати - ефект" характеризує потенціал туристичної галузі за відповідним критерієм. Знаючи цю залежність, можна визначити мінімальний обсяг фінансування, достатній для досягнення поставлених цілей. І навпаки, при обмежених фінансах визначається максимальний ефект, який можна досягти за даним критерієм. Так, наприклад, якщо поставлено мету забезпечити за даним критерієм ефект у розмірі 20 ум. од., то при портфелі проектів № 15 для цього потрібно не менше 13,2 ум. од. фінансових ресурсів. Очікуваний ефект становитиме 23,6 ум. од., але при зменшенні обсягу фінансування він відразу спадає до 18,2 ум. од., тобто поставлена мета не досягається. Якщо ж є всього 9 ум. од. фінансового ресурсу, то максимальний ефект, який можна досягти, становитиме 16,8 ум. од. при реалізації портфелю проектів № 14. У цьому випадку достатньо для досягнення поставленої мети всього 9,7 ум. од. ресурсу. З таких міркувань якраз і потрібно виходити при взятті кредиту, розраховуючи на той чи інший очікуваний ефект.

Висновки

1. Встановлено, що стратегічна мета перспективного розвитку Карпатського регіону базується на оптимальному використанні природних, матеріально-технічних, трудових і інтелектуальних ресурсів. Освоєння природного, економічного, наукового і технічного потенціалу є найбільш пріоритетними напрямками для розвитку Карпатського регіону.

2. Для прийняття стратегічних рішень щодо розвитку в Карпатському регіоні туристичної галузі потрібно: сформувати портфелі проектів різної вартості з альтернативними варіантами їх реалізації; проаналізувати масштаби змін при переході від однієї альтернативи до іншої; співставити і комплексно оцінити різні чинники та критерії, обмеження та умови; зробити власний принциповий вибір і обґрунтувати його.

3. Розглянуто загальні поняття стратегічного управління туристичною галуззю в регіоні Українських Карпат, на конкретних прикладах наведено особливості формування портфелю проектів за залежністю "витрати - ефект", а також залучення додаткових фінансових ресурсів - узяття кредиту.

Література

1. Беллман Р. Прикладные задачи динамического программирования : пер. с англ. / под ред. А. А. Первозванского / Р. Беллман, C. Дрейфус. - М. : Наука, 1965. - 457 с.

2. Бурков В.Н. Модели и методы управления организационными системами / В.Н. Бурков, В.А. Ириков. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 270 с.

3. Бурков В.Н. Экономико-математические модели управления развитием отраслевого производства / В.Н. Бурков, Г.С. Джавахадзе. - М. : ИПУ РАН, 1997. - 64 с.

4. Вачевський М.В. Розвиток рекреаційної сфери в Карпатському регіоні / М.В. Вачевський, О.М. Свінцов, В.Ф. Кузнєцов // Український бальнеологічний журнал. - 2001. - № 1. - С. 99-104.

5. Гук Н.А. Перспективні напрямки розвитку туризму в регіоні Українських Карпат. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.infotour.in.ua/statti_ukr/guk4.htm

6. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу. - К. : Центр навч. літ-ри, 2007. - 224 с.

7. Калихман И.Л. Динамическое программирования в примерах и задачах / И. Л. Калихман, М. А. Войтенко. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1973. - 268 с.

8. Коробов В.Б. Бальные классификации в геоэкологии: преимущества и недостатки / В.Б. Коробов, Б.И. Кочуров // Проблемы региональной экологии. - 2007. - № 1. - С. 66-70.

9. Коробов В.Б. Экологический туризм. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ecogender.narod.ru/.

10. Кравців В.С. Рекреаційна політика Карпатського регіону / В.С. Кравців, В.К. Євдокименко, М.М. Габрель. - Чернівці : Вид-во "Прут", 1995. - 68 с.

11. Мазур Ф.Ф. Соціально-економічні умови розвитку рекреаційної індустрії (на прикладі Карпатського регіону) : навч. посібник / Ф.Ф. Мазур. - К. : Центр навч. літ-ри, 2005. - 96 с.

12. Медяник А.М. Фактори стійкого розвитку підприємств У сегменті міжнародного туризму Карпатського регіону. [Електронний ресурс]. - оступний з http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/NVUU/Ekon/2009_28_3/statti/1_8.htm.

Размещено на Allbest.ru