Розвиток менеджменту як науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тема: «Розвиток менеджменту як науки»

1. Класичний менеджмент

Теоретичну основу класичного менеджменту склали концепції наступних наукових шкіл. менеджмент адміністративний ситуативний

1.1 Школа наукового управління (1885 - 1920 рр.)

До кінця Х1Х в. наукові теорії в області управління не застосовувалися.

Інтерес до наукових теорій в області управління виник на початку ХХ ст. і пов'язаний з публікацією книги Фредеріка Тейлора «Принципи наукового управління» в 1911 р. (Філадельфія, США).

З того часу управління стає самостійною областю наукового дослідження.

Школа наукового управління пов'язана з роботами Ф.Тейлора, Френка і Лілії Гілбрет, Генрі Ганта, Г. Емерсона.

Основні результати школи наукового управління:

1. Використання наукового аналізу для визначення кращого способу виконання робіт.

2. Необхідність розробки стандартних методів виконання робочих завдань.

3. Відбір працівників, найбільш здатних для виконання конкретних видів робіт, навчання працівників.

4. Забезпечення працівників ресурсами, необхідними для ефективного виконання ними робочих завдань.

5. Запровадження нормування праці та систематичне використання матеріального стимулювання для підвищення продуктивності праці.

6. Визнання управління окремим видом діяльності, який забезпечує виконання робочих завдань (планування та ліквідація перешкод в процесі роботи).

Результати школи наукового управління зосередились на змінах в організації робіт з метою підвищення ефективності неуправлінської роботи.

З часом виявилося, що для ефективності процесів управління недостатньо результатів школи наукового управління. З'явилися нові проблеми в процесі управління організаціями:

1. Зростання впливу соціального чинника в процесі виконання робіт, зростання потреб робітників (працівників).

2. Загострювалася проблема визнання різниці між працівниками як індивідами.

3. Проблема визнання керівниками професійності окремих працівників, ігнорувалися їх ідеї та пропозиції.

1.2 Концепція бюрократичної організації

Автор концепції - Макс Вебер (1864-1920 рр.) - європейський (німецький) учений-соціолог.

Проблема, на вирішення якої була спрямована концепція бюрократичної організації, полягала у тому, що в кінці ХIХ і початку ХХ століття працівники працювали на конкретного власника, їх права не були захищені законами країни, тому власники могли досить погано поводитися зі своїми працівниками, будь-коли звільняти їх з роботи, не визнавати будь-яких прав працівників.

Основна робота Макса Вебера «Теорія суспільства і економічна організація» - 1920 р. містить концепцію бюрократичної організації, яка полягає у встановленні правил і процедур поведінки робітників і керівників в будь-якій ситуації та права і обвязки кожного робітника і керівника.

Основні ідеї концепції бюрократичної організації:

1.Розподіл робіт між працівниками повинен здійснюватися за певними правилами, які офіційно затверджені в організації і відомі всім.

2. Посади в організації повинні мати ієрархічну побудову, тобто, кожна посада підкоряється вищестоячій.

3. Просування працівників по службових сходах вгору здійснюється залежно від їх кваліфікації, рівень якої визначається іспитом, або в залежності від досвіду чи навчання.

4. Всі адміністративні накази і розпорядження оформляються письмово і зберігаються в організації.

5. Менеджери повинні бути найманими працівниками, і не бути одночасно власниками підприємства, в якому вони виконують управлінські функції.

6. Мененджери, в своїх взаємостосунках з підлеглими, повинні дотримуватися певних правил, які є однаковими по відношенню до всіх підлеглих.

Використання концепції бюрократичної організації дозволило багатьом організаціям досягти високої ефективності діяльності.

Але слід пям'ятати, що неможливо розробити правила для всіх випадків життя.

В даний час слово «бюрократ» має негативний сенс, якщо вони відносяться до випадку, коли правила стають більш важливими, ніж людина.

1.3 Класична або адміністративна школа управління (1920 - 1950 рр.)

Засновники адміністративної школи мали безпосередній досвід роботи керівниками вищої ланки у великому бізнесі.

Анрі Файоль (Франція) - з його ім'ям пов'язують виникнення цієї школи - керівник великої вугледобувної компанії.

1916 р. - книга А. Файоля «Промислове і загальне адміністрування ».

До адміністративної школи відносять Ліндалла Урвіка - Англія, Алфреда Слоуна (США - «Дженерал Моторс»), Генрі Форда.

Основні результати:

1. У всіх видах діяльності існує 14 класичних принципів управління. Чим більше організація дотримується цих принципів, тим краще для організації.

2. Аналіз діяльності різних компаній показав, що всі вони мають універсальну класичну систему управління, для всіх характерні функції управління: планування, організація виробництва, керівництво персоналом, координація взаємодії різних структур, контроль.

3. Систематизований підхід до управління організацією в цілому.

Недоліки:

1. Мета класичної школи - створення універсальних принципів управління. При цьому вважалося, що слідування цим принципам обовязково приведе організацію до успіху, що на практиці не підтвердилося.

2. Не приділалась увага соціальним аспектам управління

2. Гуманістичний менеджмент

2.1 Школа людських відносин (1930--1950 рр.)

Досліджувалось значення людського чинника в діяльності організацій (фірм, підприємств).

Мері Паркер Фоллет - автор крилатих виразів:

1. Менеджмент - це забезпечення виконання робіт за допомогою інших осіб.

2. Не чіпляйтесь за свої плани.

Елтон Мейо (експеримент у Хоторні тривав 6 років 1927-1933 рр., на заводі Вестерн Електрік) - дослідження показали, що чітко розроблені робочі операції і хороша заробітна платня не завжди вели до підвищення продуктивності праці, як вважали представники школи наукового управління.

Відносини між людьми, які встановлювалися в ході взаємодій між ними під час роботи, могли перевершити, і часто перевершували, зусилля керівника.

Іноді працівники реагували набагато сильніше на тиск з боку колег по роботі, ніж на бажання керівництва чи на матеріальні стимули.

Честер Бернард (1896-1961 рр.) ( президент великої компанії) - один з основних результатів - концепція неформальної організації, яка існує в середовищі будь-якої організації.

Висновок школи людських відносин: економічні інтереси людей не є єдиним мотивом до праці, людину можна заохотити до інтенсивнішої праці шляхом задоволення її соціальних і психологічних потреб.

Рекомендації для менеджерів - використовувати прийоми управління людськими відносинами, включаючи ефективніші дії безпосередніх начальників, консультації з працівниками і надання їм ширших можливостей спілкування на роботі.

Основний результат - застосування прийомів управління міжособовими відносинами для підвищення ступеня задоволеності працівників роботою і підвищення продуктивності праці.

2.2 Концепція людських ресурсів

Абрам Маслоу (1908-1970 рр.) вчений психолог, фізіолог, психоаналітик.- припускав, що мотивами вчинків людей є, в основному, не економічні чинники, а різні потреби, які можуть бути лише частково і побічно задоволені за допомогою грошей. Кожна людина має цілий спектр потреб.

Дуглас МакГрегор (1906 -1964) припускав, що інтелектуальний потенціал середнього працівника використовується не повністю. Більшість працівників здібна до творчості і прагне реалізувати свій інтелектуальний потенціал.

Концепція людських ресурсів полягає у тому, що робочі завдання повинні розроблятися менеджерами відповідно до повнішої реалізації потенціалу працівників і відповідно до потреби працівників реалізувати свій потенціал.

Основний результат: Можливе підвищення ефективності організації за рахунок підвищення ефективності використання людських ресурсів.

2.3 Школа поведінкових наук, або біхевіористська школа (1950 - по теперішній час)

Дослідники - Фредерік Герцберг, Девід МакКлелланд, Кріс Арджіріс та інші. Головний результат - правильне застосування науки про поведінку сприяє ефективності як окремого працівника так і організації в цілому.

Наука про поведінку використовує дослідження мотивів поведінки працівників.

3. Менеджмент як наука управління, або школа кількісного підходу

Широке застосування в менеджменті математики, статистики, інженерних наук і пов'язаних з ними областей знань.

Основна особливість менеджменту як науки управління - це заміна словесних міркувань і описового аналізу моделями, символами і кількісними значеннями.

Використання комп'ютерів дозволило конструювати математичні моделі зростаючої складності, які наближаються до реальності.

Вплив кількісного підходу в менеджменті був значно меншим, ніж вплив школи поведінкових наук. Це пояснюється частково тим, що набагато більше число керівників щодня стикаються з проблемами людських відносин і людської поведінки, ніж з проблемами, які є предметом дослідження операцій.

Основні результати:

1. Більш повне розуміння складних управлінських проблем завдяки розробці і застосуванню моделей.

2. Допомога керівникам, які ухвалюють рішення в складних ситуаціях.

3. Застосування комп'ютерних інформаційних систем в менеджменті.

Зауваження: не всі складні управлінські проблеми можна описати кількісними характеристиками.

4. Наукові підходи в менеджменті

Процесний підхід (1920 - 1950 рр.) Основні результати:

Управління - процес безперервних і взаємозв'язаних дій. Ці дії називають управлінськими функціями.

Управлінські функції: планування, організація, мотивація, контроль.

Виконання управлінських функцій пов'язане з процесами ухвалення рішень і комунікаціями.

Системний підхід (почало 1950 - х років - по теперішній час)

Організація - відкрита система, яка складається з взаємопов'язаних підсистем.

Системний підхід передбачає розгляд найважливіших зв'язків організації із зовнішнім середовищем, які безпосередньо і значно впливають на властивості системи і вирішення завдань, які виникають в самій системі.

Ситуативний підхід. (1960 - х років - по теперішній час)

Ситуативний підхід - це концепція управління, яка стверджує, що для кожної ситуації в діяльності організації необхідні свої конкретні методи управління, які припускають аналіз чинників внутрішнього і зовнішнього середовища організації, під впливом яких виникла ця ситуація.

5. Сучасний стан теорії управління

Сучасний процесний підхід в менеджменті розвивається з урахуванням:

­ існування багатьох підходів на основі принципів та процесу;

­ змін у навчанні менеджерів;

­ зростання ролі зовнішнього середовища у діяльності організації;

­ підвищення відповідальності менеджменту;

­ існування інших наукових точок зору щодо підходів у розвитку менеджменту.

Більш детально характеристики функцій менеджменту та їх взаємозв'язок будуть розглянуті в наступних розділах.

П. Друкер - один із представників системного підходу і є засновником концепції управління за цілями на противагу процесному підходу, що базувався на удосконаленні виконавчих функцій менеджменту.

Ідея П.Друкера - це переворот у логіці управління. Він вперше запропонував процес управління починати з розробки цілей з подальшим формуванням функцій, системи взаємодії та процесу реалізації. Основними ідеями праць П.Друкера можна вважати:

­ визначення виключної ролі менеджера в організації;

­ визначення основи підприємництва та сучасного суспільства управлінської еліти;

­ ідею самоуправління трудового колективу.

Однією із найбільш популярних теорій системного підходу була концепція 7-“S”, яку розробили Томас Пітер, Роберт Уотерман, відомі своєю працею “В пошуках ефективного управління” та Річард Паскаль і Ентоні Атос. Найбільш відома книга цих авторів “Мистецтво японського управління: посібник для американських керуючих”. Їхні дослідження довели, що ефективна організація формується на базі семи взаємопов'язаних складових, зміна хоча б однієї з яких призводить до відповідної зміни решти.

Ключові складові цієї концепції:

Strategy (стратегія) - напрям дії, у відповідності до якого відбувається розподіл ресурсів та визначення часу реалізації окремих етапів.

Structure (структура) - внутрішня будова організації, що відображає розподіл влади та відповідальності між окремими структурними підрозділами та закріплює ієрархічну субординацію цих підрозділів.

Systems (системи) - процедури, які притаманні організації.

Staff (штат) - кадровий склад організацій, який може характеризуватись значною кількістю показників: освіти, кваліфікації, віком, плинністю тощо.

Style (стиль) - вид організаційної культури, що притаманний організації та стиль керівництва, який застосовується.

Skill (кваліфікація) - відмінні особливості людей, що займають ключові посади в організації.

Shared values (організаційні цінності) проявляється у визначенні місії організації та шляхів її досягнення.

Системний підхід є різновидом традиційних поглядів на питання структури, управління, розподілу влади, відношення до впровадження змін, конфліктів та інших загальних організаційних проблем.

Позитивним моментом у системному підході в менеджменті стала переорієнтація наукових розробок на процес виробництва та взаємодію індивідуумів.

Гнучкість, а не формальний підхід, стала головним принципом сучасної теорії менеджменту. Влада стала розподілятися більш рівномірно, основний наголос робиться на міжособовий вплив, відбувається відхід від формальності в організаціях.

6. Рекомендовані теми для доповідей на практичних заняттях

1. Стан науки про управління у період до 1885 року.

2. Причини, які спонукали появу наукового менеджменту у США (період 1885 - 1910 рр.)

3. Діяльність Ф. Тейлора, причини, які спонукали його до наукового підходу в процесах управління.

4. Основні результати в області наукового управління, отримані Френком та Ліліан Гилбретами.

5. Основні результати в області наукового управління, отримані Генрі Гантом.

6. Вплив основних результатів з теорії бюрократичної організації, отримані Максом Вебером, на процеси управління сучасними підприємствами.

7. Характеристика функцій управління, визначених Анрі Файолем, представником класичної школи управління.

8. Результати наукових досліджень в області управління, отриманя Мері Паркер Фоллет, як представника школи людських відносин.

9. Дослідження Елтона Мейо в області управління та екперименти в Хоторні (США).

10. Особливості концепції неформальної організації, Честера Бернарда.

11. Основні наукові результати Абрахама Маслоу в області мотиві вчинків людей, та значення цих досліджень для практичного менеджменту.

12. Основні наукові результати Дугласа МакГрегора в області використання потенціалу працівників організації.

13. Основні наукові результати біхевіористської школи в менеджменті, їх практичне значення для формування поведінки працівників організації.

14. Важливість науки управління (школи кількісного підходу) для управління сучасними підприємствами.

Размещено на Allbest.ru