Організація роботи служби метрології та автоматизації

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

У 1875 році княгиня Демидова-Сан Донато збудувала цукровий завод (Рисунок 1.1, 1.2). В Іллінецькій цукроварні на початку XX століття працювало близько 350 робітників та значна кількість представників інтелігенції - інженерів, техніків, конторських працівників.

Реалізує продукцію переробки цукрового буряку: цукру, меляси(патоки), жому. На сезон 2010 року ТОВ ” Іллінецький цукровий завод ” приблизно переробив 160 тисяч тонн буряка та випустив 20 тисяч тонн цукру, а за добу переробляв 2 тис. тони буряка, та випускав 240 тонн цукру.

ТОВ «Іллінецький цукровий завод» інвестує в реконструкцію та модернізацію підприємства 40 млн. грн. Згідно з повідомленням, реалізація проекту передбачає збільшення потужності підприємства на 38,89%, або на 700 тис. тонн, - до 2,5 тис. тонн переробки цукрових буряків на добу (в даний час потужність заводу - 1,8 тис. тонн). Також передбачено впровадження сучасних теплових схем і енергозберігаючих технологій, заміна застарілого обладнання на нове. Довідка УНІАН. Іллінецький цукровий завод зареєстрований у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і належить вінницькій компанії ”Вінпромтех”.

2. ІНСТРУКТАЖ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

До робити по обслуговуванню та ремонту КВП та А допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, пройшли спеціальне професійне навчання і отримали посвідчення на виконання робіт, навчені правилам охорони праці та техніки безпеки.

1. Вимоги безпеки перед початком робіт

1. Вдягнути спецодяг. Привести його в порядок застебнути на всі ґудзики заправити одяг так, щоб не було звисання його кінців, вдягнути головний убір, підібрати під нього волосся.

2. Отримати у майстра завдання на виконання робіт. При необхідності уточнити.

3. До робочого об'єкту слідувати пішки чи на транспорті по установлених маршрутах.

4. На робочому місці перевірити справність обладнання та інструментів. Інструмент необхідно зберігати і переносити в спеціальних ящиках або сумках.

5. Інструменти повинні відповідати слідуючим вимогам:

- ручки плоскогубців та кусачок повинні мати захисну ізоляцію;

- робоча частина викрутки повинна бути добре заточена, ручка виго- товлена із ізоляційного матеріалу, на стержень викрутки надіта поліхлорвінілова трубка, яка залишає відкритою тільки робочу частину;

- гайкові ключі не повинні мати спрацьованого зіву. Електротехнічний інструмент повинен бути випробуваний 1 раз у 12 місяців.

6. Перевірити справність індикаторів напруги на електричних колах, які знаходяться під напругою.

7. При використанні під час роботи переносних електричних світильників, необхідно перевірити шнури, арматуру.

8. Розкласти інструмент в зручному положенні.

9. Про виявлені несправності доповісти майстру.

2. Вимоги безпеки під час роботи

1. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена майстром і входить в коло обов'язків слюсаря.

2. Роботу виконувати тільки в спецодязі та з використанням засобів індивідуального захисту.

3. На робочому місці не повинно бути сторонніх осіб.

4. Для підготовки робочого місця до роботи, яка вимагає зняття напруги, вжити у вказаному порядку таких технічних заходів:

- здійснити необхідні відключення і вжити заходів що до помилкового або самочинного ввімкнення комутаційної апаратури;

- вивісити заборонні плакати на приводах ручного керування комутаційною апаратурою;

- перевірній відсутність напруги на струмопровідниках, які слід заземляти;

- обгородити при необхідності робочі місця або струмопровідні частини, що залишаються під напругою і вивісити на огородженнях плакати безпеки.

Роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах, на підприємстві TOВ "Ілінецький цукровий завод" не допускаються!

5. Роботи із застосуванням драбин слід виконувати вдвох, один із працівник ів повинен перебувати знизу. Драбини повинні бути цілими, без надломів і тріщин, пройти випробовування (1 раз на 6 міс.) і відповідати вимогам нормативних актів.

В разі встановлення приставних драбин на балкон, елементах металевих конструкцій, тощо необхідно надійно закріпити верхівку і низ драбини на конструкціях.

Стояти на ящиках чи інших сторонніх предметах при виконанні робіт недопускається.

При використанні в роботі електроінструменту необхідно користуватися діелектричними рукавичками та стояти на діелектричному килимку або підставці. Корпус електроінструменту повинен бути заземлений.

6. При роботі на приладах, пов'язаних з використанням електричної енергії необхідно дотримуватись слідуючих вимог:

- Корпуси приладів повинні заземлитися до контуру "Земля".

- Заземлення всіх приладів здійснюється гнучким провідником який має опір не вище 4 Ом. Використовувати для цього нульовий провідник забороняється.

- До вмикання приладу в електричне коло необхідно провести зовнішній огляд, перевірити відповідність напруги приладу, який вмикається.

- В усіх випадках необхідно забезпечити надійне кріплення з'єднувальних дротів до приладу.

- Недопустимо переносити та ремонтувати ввімкнуті прилади.

3. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Не залишати під напругою прилади і обладнання, які вийшли зі строю або знаходяться в ремонті.

Привести в порядок робоче місце . Прибрати дрібні деталі, вжити заходи по збереженню від пошкодження не відремонтованих приладів і обладнання.

Зібрати робочий інструмент та засоби захисту та скласти у відведеному для цього місці.

Доповісти майстру про виконану роботу та помічені недопіки та порушення вимог правил охорони праці

3. РОБОТА В ЯКОСТІ ДУБЛЕРА МАЙСТРА ДІЛЬНИЦІ КВП і А

Під час дублювання обов`язків майстра дільниці КВП і А, був ознайомлений з організацією ремонтної служби КВП і А на підприємстві ТОВ «Іллінецький цукровий завод», яка представлена технічною підтримкою. Сучасні підприємства оснащені дорогими і різноманітними приладами та засобами автоматизації, роботизованими комплексами, транспортними засобами. У процесі роботи вони втрачають свої робочі якості головним чином через зношування і руйнування окремих деталей, тому знижуються точність вимірювань технологічних параметрів, і як наслідок зменшується якість виготовленої продукції.

Дуже важливим для підтримання приладів та засобів автоматизації в працездатному стані є системне технічне обслуговування й виконання ремонтних робіт, а також проведення заходів щодо технічної діагностики.

В залежності від структури підприємства ділянку ремонту засобів КВП і А так само, як і ділянку експлуатації КВП, відноситься до цеху КВП або відділу метрології.

Керівництво ремонтною ділянкою КВП здійснює начальник ділянки або старший майстер. Розклад ділянки залежить від номенклатури експлуатованих засобів контролю, вимірювання і регулювання, а також обсягу виконуваних робіт. На великих підприємствах при широкій номенклатурі засобів КВП і А до складу ремонтної дільниці входить ряд спеціалізованих підрозділів ремонту: приладів вимірювання та регулювання температури; приладів тиску, витрати і рівня; аналітичних приладів, приладів вимірювання фізико-хімічних параметрів; електровимірювальних і електронних приладів.

Завданнями ділянки є ремонт засобів КВП і А, їх повірка, атестація та подання приладів та заходів у встановлені терміни органам Державної повірки. В залежності від обсягу ремонтних робіт розрізняють такі види ремонтів: поточний, середній, капітальний.

Поточний ремонт засобів КВП і А виконує експлуатаційний персонал ділянки КВП.

Середній ремонт передбачає часткове або повне розбирання і налаштування вимірювальної, регулюючої або інших систем приладів; заміну деталей, чищення контактних груп, вузлів і блоків.

Капітальний ремонт регламентує повне розбирання приладу або регулятора з заміною деталей і вузлів, що вийшли з ладу; градуювання, виготовлення нових шкал і випробування приладу після ремонту на випробувальних стендах з подальшою повіркою (державною чи відомчою).

Повірка приладу - визначення відповідності приладу всім технічним вимогам, що пред'являються до приладу. Методи повірки визначаються заводськими технічними умовами, інструкціями та методичними вказівками Державного комітету стандартів. Метрологічний нагляд здійснюють проведенням перевірок засобів контролю, вимірювань, метрологічною ревізією та метрологічною експертизою. Метрологічний нагляд здійснюється єдиною метрологічною службою. Державна повірка приладів здійснюється метрологічною службою Державного комітету стандартів. Крім того, окремим підприємствам надається право на проведення відомчої повірки певних груп приладів. При цьому підприємствам, які мають право відомчої повірки, видається спеціальне клеймо. Після задовільних результатів повірки на лицьову частину приладу або скло наноситься відбиток перевірочного клейма.

Слюсарі КВП залежно від структури підприємства виконують як ремонтні, так і експлуатаційні роботи.

У завдання експлуатації засобів КВП і А, встановлених на виробничих ділянках і цехах, входить забезпечення безперебійної, безаварійної роботи приладів контролю, сигналізації та регулювання, встановлених у щитах, пультах і окремих схемах.

Ремонт і перевірка засобів КВП і А виконується у цехах КВП або відділенні метрології з метою визначення метрологічних характеристик засобів вимірювань.

Робоче місце слюсаря КВП і А, що займається експлуатацією засобів, має щити, пульти і мнемосхеми з встановленою апаратурою, приладами; стіл-верстат з джерелом регульованого змінного і постійного струму; випробувальні пристосування і стенди, крім того, на робочому місці повинна бути необхідна технічна документація - монтажні і принципові схеми автоматизації, інструкції заводів-виробників приладів; індивідуальні засоби захисту для роботи в електроустановках до 1000 В.

На робочому місці повинні підтримуватися санітарно-побутові умови: площа на одне робоче місце слюсаря КВП і А - не менше 4,5 м², температура повітря в приміщенні 20 ± 2°С; повинна працювати припливно-витяжна вентиляція, робоче місце повинно бути достатньо освітлене. На кожен прилад, що знаходиться в експлуатації, заводиться паспорт, в який заносяться необхідні відомості про прилад, дата початку експлуатації, відомості про ремонт і повірку. Картотека на засоби вимірювання, що знаходяться в експлуатації, зберігається на ділянці, що займається ремонтом і перевіркою. Там же зберігаються і атестати на зразкові і контрольні засоби вимірювань.

Для здійснення ремонту та повірки на ділянці повинна бути конструкторська документація, що регламентує виробництво ремонту кожного виду вимірювальної техніки, а також його перевірку. У цю документацію включаються нормативи по середньому і капітальному ремонту; нормах витрат запасних частин, матеріалів.

До складу ремонтної служби великого й середнього підприємства належать відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех, цехові ремонтні служби, загальнозаводський склад запасних деталей і вузлів.

Окрім організації ремонтної служби КВП і А, був ознайомлений з організацією метрологічного забезпечення підприємства ТОВ «Іллінецький цукровий завод».

Метрологічне забезпечення виробництва - це комплекс організаційно-технічних заходів, який забезпечує визначення з потрібною точністю характеристик виробів, вузлів, деталей, матеріалів, систем і обладнання та дає змогу досягти значного підвищення якості та продуктивності робіт.

4. РОБОТА В ЯКОСТІ ДУБЛЕРА НАЧАЛЬНИКА ЛАБОРАТОРІЇ КВП і А

Під час проходження практики виконував обов`язки начальника лабораторії КВП і А. Був ознайомлений з організацією метрологічного забезпечення та ремонту засобів вимірювання та автоматизації на підприємстві ТОВ «Іллінецький цукровий завод». Наладку, повірку та ремонт незначних неполадок засобів вимірювання та автоматизації здійснюють безпосередньо на підприємстві, а при значних поломках, які неможливо усунути на місці, дане обладнання відправляють до сервісних центрів виробника продукції.

Був ознайомлений з технічними умовами, державними стандартами, положеннями та іншими керівними документами з метрології, ремонту, наладки, повірки і експлуатації засобів автоматизації.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням встановлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку. Періодичну повірку проводять у календарні терміни встановлені переліком засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці.

Начальник цеху КВП і А з обслуговування КВП і А в технологічних цехах виробництв відноситься до ремонтного персоналу.

На посаду начальника приймаються особи віком не молодше 18 років, які мають фахову підготовку з КВП і А і стаж практичної роботи за фахом не менше 3-х років. Відноситься до оперативно - ремонтному електротехнічному персоналу і повинен мати кваліфікаційну групу по електробезпеці.

Для начальника лабораторії КВП та А об'єктом обслуговування є:

1. Всі контрольно-вимірювальні прилади та засоби автоматизації дільниці, що обслуговується, системи сигналізації та блокування, виконавчі механізми.

2. Захисні, кабельні та імпульсні лінії, шафи і короба, призначені для контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації.

3. Обладнання, стенди, робочі місця, що знаходяться в приміщенні майстерні ділянки.

Начальник цеху зобов'язаний:

1. Знати і виконувати вимоги інструкцій.

2. На робочому місці знаходиться у виданому спецодязі, спецвзутті. При виробництві робіт застосовувати справні засоби індивідуального захисту, інструмент і пристосування.

3. Перед початком роботи перевірити та протягом робочого дня контролювати підтримку персоналом ділянки порядку на робочих місцях, цілісності захисного заземлення устаткування, що обслуговується, наявність і застосування персоналом ділянки відповідного спецодягу і спецвзуття, справного інструмента і пристосувань, засобів індивідуального захисту, дотримання ними вимог правил і норм охорони праці, промислової, пожежної та газової безпеки.

4. Вимагати від працівників ділянки утримання в чистоті закріплених за ними засобів КВП і А і виконавчих механізмів.

5. Вміти користуватися зразковим обладнанням, не допускати виконання робіт незаконним зразковим обладнанням.

6. Дбайливо ставиться до інструмента, зразкових і технічних приладів, контролювати їх цілісність і схоронність.

7. Проводити роботи з електрообладнанням, згідно «Переліку робіт, вироблених в порядку поточної експлуатації», у відповідності до вимог. При собі мати посвідчення про перевірку знань норм і правил при експлуатації електроустановок.

8. Забезпечити на дільниці застосування повіреного обладнання КВП і А, його працездатність і точність вимірювання у потрібному діапазоні шкали.

Щодня стежити за наявністю балансу показань міжцехових і внутрішніх позицій приладів. Організовувати щоденні перевірки приладів на «0» і виконання графіка ППР і повірки.

9. Вміти складати і вести всю технічну документацію на дільниці. Здійснювати контроль за виконанням графіків капітального ремонту, державної повірки і калібрування засобів КВП і А обслуговуваних цехів.

10. Здійснювати контроль за підготовкою до відправки приладів в ремонт в умовах цеху КВП і А.

11. Не допускати самому і не дозволяти працівникам самовільного розширення робочих місць та обсягу завдання, визначених нарядом - допуском або розпорядженням.

12. Проводити щотижневий обхід - огляд всіх засобів КВП і А, імпульсних і захисних ліній, виконавчих механізмів.

13. Знати і виконувати «Правила внутрішньо об'єктового та пропускного режиму» та «Правила внутрішнього трудового розпорядку».

14. Постійно вдосконалювати свій професійний рівень, вивчати нову техніку. Повсякденно в процесі роботи навчати працівників безпечним раціональним прийомам і методам праці, здійснювати керівництво над ними в процесі роботи.

15. Не допускати сторонніх осіб в приміщення майстерні ділянки і на своє робоче місце.

16. Проходити періодичне медичне та флюорографічне обстеження.

17. Бути активним при наданні допомоги постраждалим, при ліквідації пожежі тощо.

18. Начальник лабораторії повинен знати і застосовувати в роботі:

- основи фізики, хімії, електротехніки та електроніки;

- основи метрології, порядок підготовки приладів для калібрування та державної повірки;

- принцип дії, будову, правила монтажу обслуговуються засобів КВП і А;

- основи слюсарної справи, технологію ремонту вузлів і механізмів;

- технологію виробництв і принципову технологічну схему обслуговуваного цеху;

- схеми автоматичного регулювання та їх налаштування;

- місцезнаходження та номери позицій всіх первинних і вторинних приладів та інших засобів автоматики;

- токсичні властивості речовин і матеріалів, які застосовуються в технології і ступінь їх впливу на організм людини.

Старший приладист ділянки при виконання покладених на нього обов'язків має право:

19. Вимагати від адміністрації цеху створення нормальних умов праці.

20. Не приймати в ремонт у технологічного персоналу неочищені від продукту регулюючі і відсічні клапана, а також інші контрольно-вимірювальні прилади.

21. Викликати ремонтний персонал цеху КВП і А для усунення несправностей в приладах, що пройшли ремонт в цеху КВП і А.

22. Проводити перевірку балансових приладів суміжних цехів у разі появи розбалансу.

5. СТРУКТУРА СЛУЖБИ МЕТРОЛОГІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ

З метою виконання постанови «Про забезпечення єдності вимірювань в країні» служби КВП і А підприємств перетворені в служби метрології та автоматизації, на підприємствах деяких галузей промисловості - служби автоматизації та метрології.

Ці служби є основною ланкою відомчої метрологічної служби, яка є самостійним виробничо-технічним підрозділом підприємства, що забезпечує рішення всього комплексу завдань з метрологічного забезпечення виробництва, з експлуатації систем, приладів і засобів автоматизації.

Структура СМ і А підприємства, її склад, чисельність вибираються в залежності від категорії підприємства, рівня автоматизації, обсягу робіт, виконуваних службою СМ і А, кількості та стану обладнання, кваліфікації персоналу, перспективи розвитку автоматизації підприємства і т. д.

З урахуванням цих факторів СМ і А підприємства може бути організована в залежності від категорії підприємства.

Для підприємств хімічної промисловості структура і чисельність СМ і А в залежності від видів продукції визначається за методикою, наведеної в галузевому керівному матеріалі «Нормативи чисельності метрологічних служб підприємств та організацій Мінхімпрома».

Структура і чисельність СМ і А підприємства також може бути виділена в залежності від кількості засобів вимірювання і автоматизації, або за методикою, наведеною в РДТП 18-4-80, рекомендації якої можуть бути застосовані для підприємств різних галузей.

На дрібних підприємствах (при наявності на підприємстві засобів вимірювання та автоматизації в кількості до 500 од.) за погодженням з базовою організацією допускається створення групи метрологічного забезпечення, технічного обслуговування і ремонту в складі служби головного енергетика. У цьому випадку обов'язки метролога можуть покладатися на головного енергетика.

Завдання служби метрології та автоматизації.

Основні завдання, які вирішуються СМ і А підприємства, можуть бути зведені в три основні групи: обслуговування систем, приладів і засобів автоматизації; метрологічне забезпечення виробництва; розвиток автоматизації вдосконалення метрологічного забезпечення.

Обслуговування систем, приладів і засобів автоматизації.

Забезпечення технічного обслуговування, зняття, встановлення, поточного і капітального ремонту, повірки, монтажу та наладки (надалі-технічних робіт) включає такі види робіт:

1. Складання графіків технічних робіт та забезпечення виконання цих графіків. метрологія автоматизація служба ремонтний

2. Складання заявок на прилади, обладнання, запасні частини, матеріали, документацію.

3. Контроль за надходженням приладів та засобів автоматизації і вимірювання, забезпечення умов правильного їх зберігання, видачі, складання відповідних актів та рекламацій.

4. Контроль за експлуатацією та використанням засобів вимірювання і автоматизації на підприємстві, за їх станом.

5. Проведення технічних робіт силами СМ і А підприємства в межах, дозволених органами Держстандарту.

6. Забезпечення в інших організаціях ремонту засобів вимірювань, на які не отримано право ремонту від органів Держстандарту.

7. Контроль за якістю монтажних та налагоджувальних робіт та їх відповідність технічної документації при виконанні цих робіт спеціалізованими організаціями, участь у випробуваннях та приймання в експлуатацію.

8. Проведення монтажних та налагоджувальних робіт при впровадженні нових систем і засобів автоматизації персоналом СМ і А підприємства, налагоджувальних робіт перед пуском сезонних виробництв.

9. Участь у розгляді причин аварій через відмови засобів вимірювання та автоматизації і в розробці заходів щодо їх усунення.

10. Організація навчання виробничого персоналу підприємства правилам технічної експлуатації систем і засобів вимірювання та автоматизації.

Метрологічне забезпечення виробництва.

Метрологічний контроль і метрологічне забезпечення виробництв включає такі види робіт:

1. Складання графіків державної та відомчої повірок, узгодження, затвердження та забезпечення їх виконання.

2. Організація і проведення повірки в межах прав, наданих підприємству органами Держстандарту.

3. Технічне забезпечення та участь у державних випробуваннях, проводяться на базі підприємства.

4. Організація і проведення повірки в органах Держстандарту та інших організаціях.

5. Виконання необхідних вимірювань при контролі за ходом технологічних процесів, керівництво роботами, спрямованими на забезпечення єдності і необхідної точності вимірювань, які виконуються підрозділами підприємства.

6. Контроль за метрологічним забезпеченням всієї виробничої діяльності підприємства (стан і застосування засобів вимірювання і засобів випробування продукції, методик вимірювань, метрологічних правил).

7. Забезпечення зберігання, та звірення в установленому порядку робочих еталонів і стандартних зразків складу та властивостей речовини і матеріалів (за наявності дозволу органів Держстандарту), підтримання в належному стані зразкових засобів вимірювання і їх експлуатація.

Розвиток автоматизації, вдосконалення метрологічного забезпечення.

Вдосконалення метрологічного забезпечення включає наступні види робіт:

1. Участь у розробці перспективних планів автоматизації виробництва, метрологічного забезпечення підприємства.

2. Спостереження за засобами вимірювання та автоматизації, аналіз якісних показників їх роботи.

3. Участь у виявленні та обґрунтуванні найбільш актуальних і економічно доцільних об'єктів автоматизації.

4. Здійснення заходів з реконструкції засобів вимірювання та автоматизації, їх удосконалення (застосування приладів з кращими показниками, спрощення схем, більш раціональне розміщення, поліпшення захисту і т. д.) власними силами і з залученням сторонніх організацій.

5. Участь у роботах з підготовки до атестації і у випробуваннях нових видів продукції.

6. Розробка технічних завдань на проектування та виготовлення нестандартних засобів вимірювання і автоматизації, стендів, пристосувань для здійснення необхідних випробувань і вимірювань.

7. Впровадження передового досвіду в області автоматизації.

Основні роботи, які проводяться службою метрології та автоматизації підприємства.

Технічні роботи, що проводяться СМ і А підприємства, крім робіт, пов'язаних з впровадженням нових засобів вимірювання і автоматизації, поділяють па позапланові та планово-попереджувальні.

Позапланові роботи зводяться, в основному, до оперативного ремонту, або заміні зношених засобів вимірювання і автоматизації.

Планово-попереджувальні робота включають: технічне обслуговування засобів вимірювання і автоматизації, що знаходяться в експлуатації; поточний і капітальний ремонт засобів вимірювання і автоматизації; повірку засобів вимірювання.

Технічне обслуговування.

Технічне обслуговування (ТО) включає такі види робіт:

- технічний огляд (зовнішній огляд, очищення від пилу і залишків технологічних продуктів, огляд, очищення та перевірка кінематики і її змащення, перевірка щільності приєднання трубних ліній і справності пристроїв дистанційної передачі даних, збереження труб);

- перевірку працездатності, перевірку по контрольних точках (установки на «нуль»), виявлення і усунення дрібних дефектів, що виникли в процесі експлуатації;

- заміну діаграм, мастила механізмів руху, заливку або заміну спеціальних рідин, усунення їх течі;перевірку роботи засобів автоматизації в тому випадку, якщо виявлено невідповідність у ході технологічного режиму і свідченнях засобів вимірювання;

- промивку вимірювальних камер, заправку ртуттю дифманометрів, виправлення ущільнень і кріплення, перевірку добірних пристроїв тиску,витрати, сушку елементів засобів вимірювання і автоматизації та зачистку контактів;

- зняття засобів вимірювання і автоматизації для ремонту та своєчасне подання їх на перевірку;

- перевірку джерел живлення, показуючих і реєструючих вузлів засобів вимірювання для аналізу складу та властивостей речовин і матеріалів;

- чистку, змащення і перевірку реле, датчиків, виконавчих механізмів,регуляторів всіх систем і призначень, перевірку на щільність і герметичність імпульсних і з'єднувальних ліній, заміну несправних окремих елементів і вузлів, випробування їх у роботі;

- перевірку наявності живлення (електричного, пневматичного та іншого), його якісних параметрів у схемах керування, сигналізації, блокування і захисту, випробування звукової та світлової сигналізації;

- перевірку спрацьовування схем і правильність завдань установок на їх спрацьовування та інші перевірки, пов'язані з особливостями конкретних схем;

- огляд щитів автоматизації, блокувальних пристроїв, засобів сигналізації і захисту.

Роботи з ТО проводяться персоналом СМ і А підприємства. Виконання окремих операції може проводитися експлуатаційним (технічним) персоналом. Роботи з ТО засобів автоматизації проводяться персоналом СМ і А спільно зі службами механіка і енергетика.

Поточний ремонт.

Поточний ремонт може включати частину робіт з ТО і додаткові роботи, а саме:

- заміну елементів засобів вимірювання і автоматизації, відпрацьованих ресурсів, усунення дрібних поломок;

- часткове розбирання і регулювання рухливих систем, виправлення або заміну пошкоджених деталей (пружин, трубок, гвинтів, кріпильних деталей), чищення і змащення вузлів;

- перевірку якості ізоляції та стану ланцюгів вимірювання та живлення, часткове розбирання і складання вимірювальних систем із заміною окремих непридатних деталей (кілець, гвинтів, стрілок);

- виправлення ущільнень, усунення люфтів в окремих механізмах, набивання сальників, заміну стекол, шкал;

- усунення несправностей в з'єднанні рухомих деталей, перевірку дії віброперетворювачів, підсилювачів, електродвигунів, рухомих контактів і ртутних перемикачів, настройку регулюючої частини засобів вимірювання і автоматизації.

При поточному ремонті вимірювальної частини засобів вимірювань вони обов'язково піддаються повірці.

Капітальний ремонт.

Капітальний ремонт засобів вимірювання і автоматизації може включати частину робіт, передбачених при поточному ремонті, і додаткові роботи:

- установку і регулювання шкал або циферблатів;

- ремонт корпусів з рихтуванням настановних поверхонь;

- повне розбирання і складання вимірювальної частині й окремих вузлів та засобів вимірювання, промивку, ремонт і заміну деталей (підп'ятників, пружин, підвісок, вантажів, коректора і ін.) значний ремонт вузлів засобів вимірювання і автоматизації або повну їх заміну;

- перевірку вимірювальної схеми засобів вимірювання, регулювання і підгонку показань приладу по контрольним точкам, підготовку засобів вимірювання для здачі повірник;

- розбирання та складання механізмів запису засобів вимірювання, їх ревізію, чистку та заміну;

- ремонт реле, датчиків, виконавчих механізмів, регуляторів електричної та електронної апаратури або заміну їх досконалішими;

- перемонтаж схем, заміну імпульсних ліній і електропроводки у схемах керування, сигналізації, блокування і захисту.

Ремонт засобів вимірювання і автоматизації проводиться, як правило, при зупинці і ремонті технологічного обладнання.

Зупинка технологічного обладнання буває аварійна і планова.

При аварійній зупинці виконують роботи, які не можна виконати при експлуатації обладнання. Технічному обслуговуванню та ремонту при цьому підлягають ті вузли засобів автоматизації, справність яких викликала сумнів під час роботи технологічного обладнання.

При плановій зупинці після відключення демонтують ті кошти вимірювання та автоматизації, кабельні та трубні проводки, які розташовані поблизу технологічного устаткування і можуть бути ушкоджені при його ремонті.

Ремонт виконується спеціалізованими ланками підприємства або організаціями, що мають: реєстраційне посвідчення на право ремонту засобів вимірювання, видане органами Держстандарту; засоби повірки (зразкові й допоміжні засоби вимірювання, пристосування, пристрої і т. д.); персонал, підготовлений і допущений до проведення ремонту та повірки; необхідну нормативну та технічну документацію, перевірочні схеми; приміщення, що забезпечують згідно з нормативними вимогами правильне проведення ремонту та повірки.

При ремонті в першу чергу проводять роботи, які не можуть бути виконані на працюючому обладнанні. Наприклад, ремонт добірних пристроїв, регулюючих органів, які звужують пристроїв і т. д. У другу чергу виконують роботи, виконання яких на діючому обладнанні пов'язано зі значними труднощами та небезпекою. У третю чергу здійснюють ремонт систем та засобів вимірювання і автоматизації, на яких відсутній експлуатаційний резерв і інші.

Повірка.

Під повіркою розуміють сукупність операцій, що проводяться з метою встановлення відповідності метрологічних характеристик засобів вимірювання або технічним умовам заводу -виготовника.

Повірка засобів вимірювань, як і інші форми метрологічного нагляду, регламентована державним стандартом.

Повірка, в залежності від призначення повіряємих засобів вимірювання, може бути державною і відомчої.

Державної повірці на підприємствах підлягають засоби вимірювання, вживані в органах відомчої метрологічної служби в якості зразкових; належать підприємству і використовуються в якості зразкових органами державної метрологічної служби; засоби вимірювання, що використовуються після ремонту, виконаного для сторонніх організацій; застосовуються для вимірювань, пов'язаних з урахуванням матеріальних цінностей, взаємними розрахунками, охороною здоров'я працівників і забезпеченням безпеки праці.

Відомчій повірці підлягають засоби вимірювання, які не піддаються державній повірці.

Перевірку проводять тільки органи метрологічної служби чи СМ і А підприємств, що мають реєстраційне посвідчення на право перевірки конкретних засобів вимірювань.

Засоби вимірювання повинні піддаватися первинній, періодичній, позачерговій і інспекційній перевірці.

Первинна повірка проводиться при випуску засобів вимірювань в обіг з виробництва та ремонту.

Періодична повірка проводиться при експлуатації засобів виміру та зберіганні через певні міжповірочні інтервали.

Позачергова повірка проводиться:

- при експлуатації або зберігання поза залежності від термінів періодичної перевірки в разі необхідності впевнишся в засобів вимірювання;

- при введенні в експлуатацію імпортних засобів вимірювання;

- при встановленні засобів вимірювання в якості комплектуючих після половини гарантійного терміну;

- при пошкодженні наказового клейма, пломби, втрати документа з реєстрацією останньої повірки;

- при введенні в експлуатацію прямо зі складу після зберігання або після транспортування.

Інспекційна перевірка проводиться для встановлення справності засобів вимірювання при проведенні метрологічної ревізії на підприємствах, складах, базах.

Документація служби метрології та автоматизації.

У службі метрології та автоматизації підприємства знаходиться і ведеться: затверджене положення про СМ і А підприємств; реєстраційне посвідчення на право перевірки та ремонту засобів вимірювань; табель обліку робочого часу персоналу СМ і А; плани роботи ланок СМ і А; графіки планово-попереджувальних робіт; календарні графіки проведення державної та відомчої повірок засобів вимірювання а також журнали обліку засобів вимірювання і автоматизації на підприємстві; проходження інструктажу з техніки безпеки; - передачі змін чергового персоналу СМ і А; обліку ремонту засобів вимірювання; картотека руху засобів вимірювання і автоматизації на підприємстві; перевірочні схеми та нормативно-технічна документація по повірці засобів вимірювання; основна організаційно-методична документація з метрологічного забезпечення.

Від СМ і А підприємства виходять: плани впровадження засобів вимірювання та автоматизації і НТД; заявки на придбання засобів вимірювання і автоматизації, запчастин і матеріалів; заявки на виготовлення деталей і запчастин; заявки на виготовлення деталей і запчастин до засобів вимірювання і автоматизації при їх ремонті або на певні види робіт, акти на списання малоцінного інвентарю, засобів вимірювання та автоматизації і основних засобів; приписи головного метролога про усунення порушень з питань метрологічного забезпечення; договори та документи з проведення та оплати ремонту та повірки засобів вимірювання в інших організаціях.

6. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Процес випарювання в цукровому виробництві призначений для підвищення концентрації цукру в розчині шляхом видалення з нього води в вигляді пару. Процес проводиться в умовах атмосферного або надлишкового тиску або під вакуумом. При цьому найбільш економічним є випарювання під вакуумом. Зниження затрат виникає внаслідок того, що при випарюванні під вакуумом знижається температура кипіння розчину, тому може бути використана пара низького тиску. Для створення більш економічних процесів випарювання в цукровому виробництві використовуються багатокорпусні випарні установки. В цьому випадку вторинна пара може використовуватися для нагрівання наступних корпусів випарної станції.

Рисунок 6.1 Випарна установка схематичне позначення

Широке застосування у цукровій галузі знайшла широке застосування чотирьохкорпусна установка з концентратором, IV корпус і концентратор якої знаходяться під розрідженням.

При автоматизації випарної установки повинно бути передбачено регулювання подачі випарного соку на установку, рівень в випарних апаратах, тиск сокового пару в 1 корпусі, розрідження у IV і в концентраторі, контроль густини соку перед випарною станцією, контроль тиску і рівня в корпусах випарної установки. Основні параметри, які повинні бути передбачені на випарній станції: температура ретурної пари, тиск ретурної пари (1.1-1.2 кгс/см), розрідження в концентраторі (0.5-0.6 кгс/см, розрідження в концентраторі повинно бути більше ніж в IV корпусі).

Стабілізація подачі фільтрованого соку на випарну установку здійснюється слідкуючою системою, де в якості завдання по витраті соку на випарну установку надходить сигнал по рівню від збірника перед випаркою.

Витрата пару на випарювання становить 40-50% до маси переробленого цукрового буряка. В гріючу пару І корпусу випарної установки підводять пар з колектору (ретурну пару), де контролюється її температура і тиск. Оптимальні умови роботи випарної установки забезпечуються шляхом контролю і регулювання по корпусам (I, II, III, IV корпуси) ряду параметрів.

Задана випарна здатність випарної установки досягається за рахунок корисної різниці температур між гріючою та соковою парою по корпусам, що забезпечується шляхом стабілізації перепаду тепла на випарній установці, як різниця між температурою розчину в І корпусі та V (концентраторі). Якщо зазначений перепад витриманий, то тиск по корпусам установлюється автоматично, як на само регульованому об'єкті.

Температура по корпусам різна. В І корпусі приблизно 126-128 С, а температура кипіння соку в концентраторі не повинна бути нижча ніж 60 С.

На кожному випарному корпусі встановлено прилад для вимірювання рівня. Також рівень можна побачити в оглядовому склі. Оптимальні значення рівнів по корпусам (в %,від висоти кип'ятильних труб): І - 20-30%;ІІ - 30-40 %; ІІІ - 40-50%; IV - 50-60%; V - 60-70%.

Відхилення рівня від норм призводить до порушення технологічного режиму випарювання. Якість роботи випарної станції оцінюють по щільності сиропу на виході з V корпуса (концентратора). При зниженні щільності сиропу витрата пару на випарювання різко збільшується, тому що до випарювання води ведуть у вакуум-апаратах із дворазовим використанням пари, а тривалість уварення утфелю І продукту збільшується. Сироп вище 70% гірше фільтрується і уварюється. Також потрібно слідкувати за тим, щоб розрідження в концентраторі було більше ніж в IV корпусі. Приблизно розрідження в IV корпусі повинно бути 0.4-0.45 кгс/см, а в концентраторі 0.5-06кгс/см. При таких умовах концентратор під дією розрідження буде перетягувати до себе сік, а якщо розрідження буде менше ніж в IV корпусі або однаковим сік не буде перетягуватися і з часом у концентраторі рівень буде 0%.

Отже, щоб підтримувати рівень в умовах, які задовольняють технологічний режим потрібно обов'язково слідкувати за рівнем фільтрованого соку в збірнику перед випарною станцією, температурою та тиском ретурної пари, розрідженням в концентраторі та IV корпусі.

Контроль за відкачкою сиропу с концентратора дозволяє судити про ритмічність роботи випарної установки, а також регулювати її продуктивність із урахуванням роботи наступних ділянок.

Рівень конденсату в збірниках або гідравлічних колонках контролюють із метою запобігання заповнення камер, що гріють, апаратів конденсатом і відводу його в міру надходження на наступний збірник або в ТЕЦ.

В моїй схемі автоматизації IV і V збірник конденсату перекачується насосами в збірник аміачної води, а І, ІІ, ІІІ збірник конденсату в ТЕЦ.

Автоматизація випарної установки підвищує якість введення технологічного процесу й дає економію палива при переробці буряка.

Випарні корпуси розташовують на відстані, достатньому для установки регулюючої арматури з мінімальним числом колін і поворотів для одержання мінімального гідравлічного опору. На соковому потоці застосовують регулювальні клапани нормально - закритого типу, які монтують на байпасних комунікаціях. У випадку здвоювання циркуляційних корпусів перший апарат установлюють на 250-300 мм вище другого, при цьому відвід вторинної пари з корпусів здійснюють трубопроводами з урахуванням гідравлічного опору й навантаження по парі.

Також важливо, щоб збірник після випарки не був пустим та переповненим, тому що від цього залежить величина вмісту сухих речовин в сиропі. Чим більший вміст, тим краще. Надійна робота конденсатного господарства випарної установки досягається шляхом правильного вибору розмірів збірників конденсату й діаметрів регулювальних органів. Розміри збірників конденсату вибирають із умови сепарації пари кипіння конденсату. Вони повинні відповідати не менш чим двоххвилинній витраті конденсату при номінальній продуктивності заводу.



ВИСНОВОК

В результаті проходження переддипломної практики на підприємстві ТОВ «Іллінецький цукровий завод» було закріплено теоретичні та практичні знання, отримані у процесі навчання.

На початку практики був ознайомлений з організацією підприємства та його внутрішнім розпорядком. Пройшов інструктаж з охорони праці та техніки безпеки.

В процесі проходження практики поширив свої знання у направленні проектування систем автоматизації, підготовки всієї технічної документації, яка застосовується при впровадженні та удосконаленні системи автоматизації.

Набув досвіду організаторських робіт і оперативного керування дільницею (відділом); були виконані роботи по збору та підготовці матеріалів до дипломного проектування.



СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Соколов В.А. "Основы автоматизации технологических процессов пищевых производств ". М.: Агропромиздат, 1983.

2. Сазонова A.A. "Автоматизация измерений и контроля электрических и неэлектрических величин". М.: Издательство стандартов, 1987.

3. Ладанюк А.П. "Автоматизація технологічних процесів і виробництв харчової промисловості". К.: Аграрна освіта, 2001.

4. Монтаж средств измерений и автоматизации: Справочник/ К.А. Алексеев, B.C. Антипин, А.Л. Ганашек и др.; Под ред. A.C. Клюева. 3-е изд., перераб. и дои. М.: Энергоатомиздат, 1988.

5. А.К. Бабіченко, В.І. Тушинський, B.C. Михайлов та ін. Промислові засоби автоматизації. Навч. посібник. Харків: НТУ "ХПГ, 2001 р.

Размещено на Allbest.ru

...