Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

Курсовий проект

На тему: «Моделі життєвого циклу інформаційних систем підприємств та його основні етапи»

Підготувала:

студентка ІV курсу

денної форми навчання

групи БФ-11А

Кидалова Катерина

Перевірив:

Серіков В.І.

Харків 2015

Зміст

Вступ

1. Загальна характеристика інформаційних систем та їх структура

1.1 Класифікація інформаційних систем за сферою застосування

1.2 Класифікація інформаційних систем за рівнями управління

1.3 Стадії життєвого циклу інформаційних систем

2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем

2.1 Основні етпи життєвого циклу інформаційних систем

3. Програмні продукти фірми «Альт»

Висновки

Список літератури

Вступ

Інформаційна система існує впродовж всього часу існування підприємства, незалежно від рівня автоматизації обліку на підприємстві, оскільки операції зі збору, перевірки, обробки, передачі та зберігання інформації супроводжують будь-яку діяльність підприємства. Період часу від створення інформаційної системи на підприємстві до остаточної відмови підприємства від її використання має назву життєвого циклу інформаційної системи підприємства. Питання життєвого циклу інформаційної системи досліджені недостатньо детально, що обумовлює існування значної кількості точок зору на це питання з достатньо суперечливими відносно один одного твердженнями.

Існування інформаційної системи підприємства обумовлене фактом створення підприємства, що відразу створює та впроваджує певну, не завжди досконалу, інформаційну систему. При необхідності зміни інформаційної системи чи її удосконалення здійснюється дослідження особливостей діяльності підприємства, проектування нової інформаційної системи , її реалізація та впровадження , коли знову починається експлуатація інформаційної системи підприємства.

В процесі звичайної експлуатації інформаційна система повинна обслуговуватися як працівниками підприємства, так і працівниками сторонніх організацій для забезпечення керівництва підприємства та інших користувачів достовірною інформацією. Коли обслуговування інформаційної системи стає занадто складним або неекономічним, тоді виникає питання про її удосконалення й розпочинається коло розробки та впровадження змін до інформаційної системи. Значні витрати на обслуговування чи удосконалення інформаційної системи можуть призвести до відмови від її використання та обумовити необхідність розробки нової інформаційної системи для підприємства, оскільки без інформаційної системи підприємство не може існувати.

1. Загальна характеристика інформаційних систем та їх структура

Під системою розуміють будь-який об'єкт, що одночасно розглядається і як єдине ціле, і як об'єднана в інтересах досягнення поставлених цілей сукупність різнорідних елементів. Приклади систем із зазначенням мети їх функціонування наведено в табл. 1.1. Мета в даному випадку - це ситуація, яка повинна бути досягнута при функціонуванні системи за певний проміжок часу.

Під управлінням мається на увазі процес спостереження за системою та вироблення керуючих впливів, які формують цілеспрямовану поведінку системи (тобто, просувають систему до поставленої мети). Керуючі впливи можуть вироблятися як людиною (групою людей), так і технічним пристроєм. Активним учасником процесу управління є спостерігач, який перетворюється на управляючу систему або суб'єкт управління, а об'єкт спостереження перетворюється в керовану систему або об'єкт управління

Таблиця 1.1 Приклади систем

Таким чином, система управління представляє об'єднання управляючої і керованої систем (рис. 1.1).

Рис.1.1 Складові частини системи управління

Життєвий цикл інформаційної системи - період часу, який починається з моменту прийняття рішення про необхідність створення інформаційної системи і закінчується в момент її повного вилучення з експлуатації.

Поняття життєвого циклу є одним з базових понять методології проектування інформаційних систем.

Методологія проектування інформаційних систем описує процес створення і супроводу систем у вигляді життєвого циклу (ЖЦ) ІС, представляючи його як деяку послідовність стадій і виконуються на них процесів. Для кожного етапу визначаються склад і послідовність виконуваних робіт, отримані результати, методи і засоби, необхідні для виконання робіт, ролі та відповідальність учасників і т.д. Таке формальне опис ЖЦ ІС дозволяє спланувати та організувати процес колективної розробки і забезпечити управління цим процесом.

Повний життєвий цикл інформаційної системи включає в себе, як правило, стратегічне планування, аналіз, проектування, реалізацію, впровадження та експлуатацію. У загальному випадку життєвий цикл можна в свою чергу розбити на ряд стадій. У принципі, цей поділ на стадії досить довільно.

У системі управління між управляючою і керованою системами повинні існувати канали зв'язку - прямий і зворотний. Каналом прямого зв'язку передається вхідна командна інформація для керованої системи (керуючі дії), а каналом зворотного зв'язку - вихідна інформація про стан керованої системи та про виконання ухвалених рішень. Директивна інформація породжується управляючою системою відповідно до цілей управління і інформації про ситуацію, яка склалася в зовнішньому середовищі. Основу управління організаціями складає спеціально підготовлена інформація. Тому, інформаційні системи є невід'ємною складовою управління організацією.

Інформаційна система (ІС) - це система, яка організує зберігання і маніпулювання інформацією про проблемну область. Під терміном «маніпулювання» маються на увазі процедури збору, обробки, пошуку, передачі інформації, необхідної в процесі прийняття рішень в будь-якій області. У основі функціонування будь-якої системи лежить процес, а в основі інформаційної системи - процес виробництва інформації. Тому призначення інформаційної системи - це виробництво інформації для потреб організації в забезпеченні ефективного управління її діяльністю. ІС можна розглядати як систему управління, де процес виробництва інформації є об'єктом управління. Як у будь-якій системі управління, в ІС існують органи управління (рис. 1.2).

Рис.1.2. Інформаційна система як об'єкт управління

1.1 Класифікація інформаційних систем за сферою застосування

Залежно від сфери застосування виділяють наступні види інформаційних систем:

1. Наукові ІС призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, управління експериментом.

2. ІС автоматизованого проектування або САПР - системи автоматизованого проектування (CAD/CAM - Computer Aided Design / Computer Aided Manufacturing) призначені для автоматизації функцій інженерів-проектувальників, конструкторів, архітекторів, дизайнерів при створенні нової техніки або технології. Такі ІС допомагають здійснювати: розробку нових виробів і технологій їх виробництва; різні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, витратних норм -- трудових, матеріальних і т. ін.); створення графічної документації (креслень, схем, планувань); моделювання проектованих об'єктів; створення програм, що управляють, для верстатів з числовим програмним управлінням.

3. Інформаційні системи організаційного управління призначені для автоматизації функцій управлінського персоналу. Враховуючи найбільш широке застосування і різноманітність цього класу систем, часто будь-які інформаційні системи розуміють саме в даному тлумаченні. До цього класу відносяться інформаційні системи управління як промисловими підприємствами, так і непромисловими організаціями (банки, біржі, страхові компанії, готелі і т. ін.) і окремими офісами (офісні системи).

4. ІС управління технологічними процесами або АСУТП - автоматизовані системи управління технологічними процесами (SCADA - Supervisory Control And Data Acquisition) призначені для автоматизації різних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика і т. ін.).

5. Інтегровані (корпоративні) ІС використовуються для автоматизації всіх функцій фірми і охоплюють весь цикл робіт від проектування до збуту продукції.



1.2 Класифікація інформаційних систем за рівнями управління

Клас інформаційної системи залежить від того, інтереси яких користувачів вона обслуговує і на якому рівні управління. На рис. 1.3 показана класифікація інформаційних систем за функціональною ознакою з урахуванням рівнів управління і рівнів кваліфікації персоналу. Чим вище рівень управління, тим менше обсяг робіт, що виконуються фахівцем і менеджером за допомогою інформаційної системи.

Однак при цьому зростають складність і інтелектуальні можливості інформаційної системи, її роль у прийнятті менеджером рішень. На кожному рівні інформаційні системи обслуговують певну функціональну область.

Таким чином, типові системи, що працюють в організаціях, призначені для допомоги менеджерам на кожному рівні у виконанні маркетингових, виробничих, фінансових і інших функцій. Приклади завдань для кожного з рівнів, наведені в табл. 1.2

Рис.1.3. Класифікація інформаційних систем за рівнями управління з урахування функціональної ознаки і кваліфікації персоналу



Таблиця 1.2. Приклади завдань, що вирішуються на кожному з організаційних рівнів

Розглянемо докладно зазначені на рис. 1.3 рівні управління та інформаційні системи, що використовуються на цих рівнях.

Операційний (експлуатаційний) рівень Клас ІС на цьому рівні - системи обробки транзакцій (СОТ). ІС даного рівня підтримує фахівців-виконавців, обробляючи дані про господарські операції (рахунки, накладні, зарплату, кредити, потік сировини і матеріалів). Призначення ІС на цьому рівні - відповідати на запити про поточний стан підприємства і відстежувати потік операцій в організації, який відповідає оперативному управлінню.

Завдання, цілі і джерела інформації на операційному рівні заздалегідь визначені і у високій мірі структурованості. Рішення запрограмоване відповідно до заданого алгоритму. Інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між організацією і зовнішнім середовищем. Якщо система працює погано, то організація або не одержує інформації ззовні, або не видає інформацію. Крім того, ІС даного рівня - це основний постачальник інформації для решти типів ІС в організації, оскільки містить і оперативну, і архівну інформацію. Відключення цієї ІС привело б до незворотних негативних наслідків. інформаційний персонал управління

Рівень знань Клас ІС на цьому рівні - системи роботи зі знаннями (СРСЗ) і офісні системи. ІС цього рівня допомагають фахівцям, що працюють з даними, підвищують їх продуктивність і продуктивність роботи інженерів і проектувальників. Завдання подібних інформаційних систем -- інтеграція нових відомостей в організацію і допомога в обробці паперових документів. Такі системи, особливо у вигляді робочих станцій і офісних систем, найшвидше розвиваються сьогодні в бізнесі.

Тактичний рівень (або рівень менеджменту) Клас ІС на цьому рівні - управлінські ІС (УІС) та системи підтримки прийняття рішень (СППР). Інформаційні системи даного рівня використовуються працівниками середньої управлінської ланки для моніторингу (постійного стеження), контролю, прийняття рішень і адміністрування. Основні функції цих інформаційних систем: На цьому рівні використовують два класи ІС: управлінські (для менеджменту) і системи підтримки прийняття рішень.

Управлінські ІС обслуговують управлінців, які потребують щоденної інформації про стан справ. Основне призначення управлінських ІС полягає у відстеженні щоденних операцій організації і формуванні періодичних звітів, що містять інформацію, накопичену за певний час (у відмінності від звітів за поточними подіями на оперативному рівні). Інформація для формування таких звітів надходить з ІС операційного рівня. На відміну від СППР, управлінські ІС мають дуже невеликі аналітичні можливості.

СППР застосовуються не тільки на даному рівні управління. Наприклад, керівники компанії і провідні менеджери можуть користуватися фінансовими модулями, щоб передбачити ефективність використання активів компанії при зміні економічної ситуації в країні. Менеджерам середньої ланки та ж система може бути корисною для оцінки перспективності короткострокових інвестицій за проектами. СППР мають наступні характеристики:

- забезпечують вирішення проблем, розвиток яких важко прогнозувати; оснащені складними засобами моделювання і аналізу;

- дозволяють легко змінювати постановки вирішуваних завдань і вхідні дані;

- відрізняються гнучкістю і легко адаптуються до зміни умов.

Стратегічний рівень Клас ІС на цьому рівні - системи підтримки прийняття стратегічних рішень (СППСР) (інша назва - системи підтримки діяльності керівника). У зв'язку з переходом до ринкових відносин питанню стратегії розвитку і поведінки фірми стали приділяти велику увагу. Це сприяло корінній зміні в поглядах на інформаційні системи.

Вони стали розцінюватися як стратегічно важливі системи, які впливають на зміну вибору цілей організації, її завдань, методів, продуктів, послуг, дозволяючи випередити конкурентів, а також налагодити тіснішу взаємодію зі споживачами і постачальниками. Системи підтримки прийняття стратегічних рішень (СППСР) -- це ІС, що забезпечують підтримку прийняття рішень стосовно реалізації стратегічних (перспективних) цілей розвитку організації.

1.3 Стадії життєвого циклу інформаційних систем

Стадія - частина процесу створення інформаційних систем (ІС), обмежена певними часовими рамками і закінчується випуском конкретного продукту (моделей, програмних компонентів, документації), що визначається заданими для даної стадії вимогами. Співвідношення між процесами і стадіями також визначається використовуваної моделлю життєвого циклу ІС.

Згідно з методологією, пропонованої Rational Software, життєвий цикл інформаційної системи поділяється на чотири стадії.

Межі кожної стадії визначено деякими моментами часу, в які необхідно приймати певні критичні рішення і, отже, досягати певних ключових цілей.

1) Початкова стадія

На початковій стадії встановлюється область застосування системи і визначаються граничні умови. Для цього необхідно ідентифікувати всі зовнішні об'єкти, з якими повинна взаємодіяти розробляється система, і визначити характер цієї взаємодії на високому рівні. На початковій стадії ідентифікуються всі функціональні можливості системи і проводиться опис найбільш істотних з них.

2) Стадія уточнення

На стадії уточнення проводиться аналіз прикладної області, розробляється архітектурна основа інформаційної системи.

При прийнятті будь-яких рішень, що стосуються архітектури системи, необхідно брати до уваги систему, що розробляється в цілому.Це означає, що необхідно описати більшість функціональних можливостей системи та врахувати взаємозв'язки між окремими її складовими.

У кінці стадії уточнення проводиться аналіз архітектурних рішень і способів усунення головних факторів ризику у проекті.

3) Стадія конструювання

На стадії конструювання розробляється закінчений виріб, готове до передачі користувачеві.

По закінченні цієї стадії визначається працездатність розробленого програмного забезпечення.

4) Стадія передачі в експлуатацію

На стадії передачі в експлуатацію розроблене програмне забезпечення передається користувачам. При експлуатації розробленої системи в реальних умовах часто виникають різного роду проблеми, які вимагають додаткових робіт по внесенню коректив у розроблений продукт. Це, як правило, пов'язано з виявленням помилок і недоробок.

У кінці стадії передачі в експлуатацію необхідно визначити, досягнуті цілі розробки чи ні.



2. Моделі життєвого циклу інформаційних систем

Модель життєвого циклу ІС - структура, що визначає послідовність виконання та взаємозв'язку процесів, дій і завдань протягом життєвого циклу. Модель життєвого циклу залежить від специфіки, масштабу і складності проекту та специфіки умов, в яких система створюється і функціонує.

Модель ЖЦ ІС включає в себе:

1.Стадії;

2.Результати виконання робіт на кожній стадії;

3.Ключові події - точки завершення робіт і прийняття рішень.

Процес створення інформаційної системи підприємства - процес, який не переривається під час всього періоду діяльності підприємства, незалежно від того, за якою з методик розвитку інформаційної системи підприємства здійснюється її удосконалення.

Модель життєвого циклу відображає різні стани системи, починаючи з моменту виникнення необхідності в даній ІС і закінчуючи моментом її повного виходу з ужитку.

Залежно від кількості структурних перетворень інформаційної системи підприємства виділяють такі моделі життєвого циклу інформаційної системи підприємства:

Модель життєвого циклу (ЖЦ) програмного забезпечення (ПЗ) залежить від специфіки, масштабу і складності проекту та особливостей умов, за яких система створюється та функціонує.

Модель ЖЦ ПЗ- це структура, що визначає послідовність виконання і взаємозв'язок процесів, дій, задач протягом ЖЦ.

Модель ЖЦ конкретного ПЗ інформаційної системи визначає характер процесу створення цього ПЗ, що означає сукупність упорядкованих у часі, об'єднаних у стадії робіт.

Стадія створення ПЗ - це частина процесу створення ПЗ, що обмежена певними часовими рамками і завершується випуском конкретного продукту (моделей ПЗ, програмних компонентів, документації).

Найбільшого поширення набули дві моделі: каскадна (водоспадна), створена в 1970-1985 pp., та спіральна, створена в 1986-1990 рр.

Каскадна модель життєвого циклу (модель водоспаду, англ. waterfall model) була запропонована у 1970 р. У. Ройсом. Принципова особливість каскадної моделі - перехід на наступну стадію здійснюється тільки після повного завершення роботи на поточній стадії, повернення на пройдені стадії не передбачається. Кожна стадія закінчується одержанням результатів, що є вхідними даними для наступної стадії, та випуском повного комплекту документації.

Вимоги до ПЗ, визначені на стадії формування вимог, документуються у вигляді технічного завдання і фіксуються на весь час розроблення. Критерієм якості розробки за такої моделі є точність виконання специфікацій технічного завдання.

Каскадна модель, що передбачає перехід на наступний етап після повного завершення робіт з попереднього етапу.

На рис. 2.1 зображена каскадна модель життєвого циклу програмної системи. Цінність цієї моделі полягає в тому, що вона фіксує послідовність етапів розроблень та можливість повернення до попередніх етапів роботи.

Основна увага розробників зосереджується на досягненні найкращих значень технічних характеристик ПЗ, а саме: продуктивності, обсягу пам'яті тощо.

Переваги застосування каскадної моделі:

- на кожній стадії формується закінчений набір проектної документації, яка відповідає критеріям повноти й узгодженості;

- виконання робіт у логічній послідовності дає змогу планувати терміни завершення всіх робіт і відповідні витрати.

Ця модель добре зарекомендувала себе при побудові ІС, для яких на самому початку розроблення можна досить точно і повно сформулювати усі вимоги. Під цю категорію потрапляють складні системи з великою кількістю задач обчислювального характеру, системи реального часу тощо.

Недоліки цієї моделі викликані насамперед тим, що реальний процес створення ПЗ ніколи цілком не укладався в жорстку схему. Процес створення ПЗ часто має ітераційний характер: результати чергової стадії викликають зміни у проектних рішеннях, що прийняті на попередніх стадіях. Отже, постійно виникає потреба в поверненні до попередніх стадій і уточненні або перегляді раніше прийнятих рішень.

Рис. 2.1. Каскадна модель життєвого циклу ІС

У результаті реальний процес створення ПЗ набуває іншого вигляду. Цю схему часто називають моделлю з проміжним контролем, тому що коригування між стадіями розроблення забезпечують більшу надійність порівняно з каскадною моделлю, проте збільшують весь період розроблення ІС.

Основний недолік каскадної моделі - високий ризик створення системи, що не задовольняє потреби користувачів. Практика переконує, що на початковій стадії проекту точно сформулювати всі вимоги до майбутньої системи не вдається. Це викликано двома причинами:

1) користувачі не в змозі відразу викласти усі свої вимоги і не можуть передбачати, як вони зміняться в ході розроблення;

2) у зовнішньому середовищі за час розроблення можуть відбутися зміни, що вплинуть на вимоги до системи.

За каскадної моделі вимоги до ІС фіксуються у вигляді технічного завдання на весь час її створення, а узгодження одержуваних результатів з користувачами виробляється тільки в точках, запланованих після завершення кожної стадії (при цьому можливе коригування результатів згідно із зауваженнями користувачів, якщо вони не стосуються вимог технічного завдання).

Отже, користувачі можуть внести важливі зауваження тільки після того, як робота над системою буде повністю завершена. У разі неточного викладу вимог або їх зміни після тривалого періоду створення ПЗ користувачі одержать систему, що не відповідає їх потребам.

Спіральна модель, яка базується на початкових етапах життєвого циклу: аналіз вимог, проектування специфікацій, попереднє та детальне проектування. На цих етапах перевіряється й обґрунтовується можливість реалізації технічних рішень шляхом створення прототипів. Кожний виток спіралі відповідає поетапній моделі створення фрагмента або версії інформаційної системи. На ньому уточнюються цілі та характеристики проекту, визначається його якість, плануються роботи наступного витка спіралі.

Основна проблема спірального циклу - визначення моменту переходу на наступний етап. Для її рішення необхідно ввести часові обмеження на кожний з етапів життєвого циклу. Перехід здійснюється відповідно до плану, навіть якщо не вся запланована робота закінчена. План складається на основі статистичних даних, отриманих у попередніх проектах, і особистого досвіду розроблювачів.

Таким чином, деталі проекту поглиблюються та послідовно конкретизуються і, в результаті, обирається обґрунтований варіант, який доводиться до реалізації. Ця модель є найбільш перспективною при створенні інформаційної системи. Спеціалістами фірм, які займаються проектуванням та створенням програмних продуктів, відмічаються такі переваги спіральної моделі: накопичення та повторне використання проектних рішень, засобів проектування, моделей, орієнтація на розвиток та модифікацію систем і технологій в процесі їх проектування; аналіз ризику та витрат у процесі проектування систем і технологій.

Для подолання перерахованих проблем у середині 1980-х років була запропонована спіральна модель ЖЦ ПЗ (рис. 2.2).

Рис.2.2. Модель спірального процесу розроблення ІС

Спіральна модель (spiral model) була розроблена у середині 1980-х років Барі Боемом. Вона ґрунтується на класичному циклі Демінга PDCA (plan-do-check-act). При використанні цієї моделі ІС створюється в кілька ітерацій (витків спіралі) методом прототипування.

Нині ця модель досить поширена. Найвідоміші приклади її реалізації - це RUP (Rational Unified Process) фірми Rational і MSF (Microsoft Solution Framework). Створення ІС за такої моделі має ітераційний характер і рухається по спіралі, проходячи стадії, де на кожному витку уточнюються характеристики майбутнього інформаційного продукту.

Суттєва особливість спіральної моделі ЖЦ ПЗ полягає в тому, що прикладне ПЗ створюється не відразу, а частково, з використанням методу прототипування.

Прототип - це програмний компонент, що реалізує окремі функції і зовнішні інтерфейси ПЗ. Створення прототипів здійснюється кількома ітераціями. Кожна ітерація відповідає створенню фрагмента або версії ПЗ, уточнюються цілі і характеристики проекту, оцінюється якість отриманих результатів і плануються роботи наступної ітерації. На кожній ітерації виробляється ретельна оцінка ризику перевищення термінів і вартості проекту, щоб визначити необхідність виконання ще однієї ітерації, ступінь повноти і точності розуміння вимог до системи, а також доцільність припинення проекту. Спіральна модель позбавляє користувачів і розробників ПЗ від необхідності повного й точного формулювання вимог до системи на початковій стадії, оскільки вони уточнюються на кожній ітерації. У такий спосіб уточнюються і послідовно конкретизуються деталі проекту і зрештою вибирається обґрунтований варіант, який і реалізується.

Ітераційний процес розроблення відображає об'єктивно спіральний цикл створення системи. Неповне завершення робіт на кожній стадії дає змогу переходити на наступну стадію, не чекаючи повного завершення роботи на поточній. При ітеративному способі розроблення відсутню стадію можна буде виконати на наступній ітерації. Головне завдання - якнайшвидше показати користувачам системи працездатний продукт, активізуючи процес уточнення і доповнення вимог.

Спіральна модель не виключає використання каскадного підходу на кінцевих стадіях проекту в тих випадках, коли вимоги до системи стають цілком чіткими.

Основна проблема спірального циклу - визначення моменту переходу на наступну стадію. Для її вирішення необхідно ввести часові обмеження на кожну зі стадій життєвого циклу.

Поетапна модель з проміжним контролем - ітераційна модель розробки з циклами зворотного зв'язку між етапами. Перевага такої моделі полягає в тому, що міжетапні коригування забезпечують меншу трудомісткість розробки порівняно із каскадною моделлю, однак тривалість кожного з етапів подовжується на весь період розробки.

Перехід здійснюється відповідно до плану, навіть якщо не вся запланована робота закінчена. План складається на основі статистичних даних, отриманих у попередніх проектах, і особистого досвіду розробників.

2.1 Основні етапи життєвого циклу інформаційних систем

Придбання (дії і завдання замовника, що здобуває ІС)

Постачання (дії і завдання постачальника, який постачає замовника програмним продуктом або послугою)

Розробка (дії і завдання, що виконуються розробником: створення ПЗ, оформлення проектної та експлуатаційної документації, підготовка тестових та навчальних матеріалів і т. д.)

Експлуатація (дії і завдання оператора - організації, що експлуатує систему)

Супровід (дії і завдання, що виконуються супроводжує організацією, тобто службою супроводу). Супровід - внесень змін в ПЗ з метою виправлення помилок, підвищення продуктивності або адаптації до нових умов роботи або вимогам.

Серед основних процесів життєвого циклу найбільшу важливість мають три: розробка, експлуатація і супровід. Кожен процес характеризується певними завданнями і методами їх вирішення, вихідними даними, отриманими на попередньому етапі, і результатами.

Розробка.

Розробка інформаційної системи включає в себе всі роботи по створенню інформаційного програмного забезпечення і його компонентів відповідно до заданих вимог. Розробка інформаційного програмного забезпечення також включає:

- оформлення проектної та експлуатаційної документації;

- підготовку матеріалів, необхідних для тестування розроблених програмних продуктів;

- розробку матеріалів, необхідних для навчання персоналу.

Розробка є одним з найважливіших процесів життєвого циклу інформаційної системи і, як правило, включає в себе стратегічне планування, аналіз, проектування і реалізацію (програмування).

Експлуатація.

Експлуатаційні роботи можна підрозділити на підготовчі та основні. До підготовчих відносяться:

- конфігурування бази даних і робочих місць користувачів;

- забезпечення користувачів експлуатаційної документації;

- навчання персоналу.

Основні експлуатаційні роботи включають:

- безпосередньо експлуатацію;

- локалізацію проблем і усунення причин їх виникнення;

- модифікацію програмного забезпечення;

- підготовку пропозицій щодо вдосконалення системи;

- розвиток і модернізацію системи.

Супровід.

Служби технічної підтримки грають вельми помітну роль в житті будь-якої корпоративної інформаційної системи. Наявність кваліфікованого технічного обслуговування на етапі експлуатації інформаційної системи є необхідною умовою вирішення поставлених перед нею завдань, причому помилки обслуговуючого персоналу можуть призводити до явним або прихованим фінансових втрат,порівнянними з вартістю самої інформаційної системи.

Основними попередніми діями при підготовці до організації технічного обслуговування інформаційної системи є:

- виділення найбільш відповідальних вузлів системи та визначення для них критичності простою (це дозволить виділити найбільш критичні складові інформаційної системи і оптимізувати розподіл ресурсів для технічного обслуговування);

- визначення завдань технічного обслуговування та їх поділ на внутрішні, які вирішуються силами обслуговуючого підрозділу, і зовнішні, можуть бути вирішені спеціалізованими сервісними організаціями (таким чином проводиться чітке визначення кола виконуваних функцій і поділ відповідальності);

- проведення аналізу наявних внутрішніх і зовнішніх ресурсів, необхідних для організації технічного обслуговування в рамках описаних завдань і поділу компетенції (основні критерії для аналізу: наявність гарантії на обладнання, стан ремонтного фонду, кваліфікація персоналу);

- підготовка плану організації технічного обслуговування, в якому необхідно визначити етапи виконуваних дій, терміни їх виконання, витрати на етапах, відповідальність виконавців.



3. Програмні продукти фірми «Альт»

Нині на ринку ІТ є десятки комп'ютерних програм для розрахунку і порівняльного аналізу інвестиційних проектів, як вітчизняних, так і зарубіжних. Серед них можна назвати такі як Project Expert, Інвестор фірми ІНЕК, Альт-інвест фірми Альт (Санкт-Петербург), FOCCAL фірми Центрінвестсофт, ТЕО-ІНВЕСТ Інституту проблем управління РАН; COMPAR (Computer Model for Feasibility Analysis and Report in g) і PROPSPIN (Project Profile Screening and Pre-appraisal Information System), створені в UNIDO; Microsoft Project, розроблену компанією Microsoft.

Продукція фірми «Альт» виконана у форматі електронних таблиць і є повністю відкритою для користувача. Вона має «напівжорстку» структуру: побудова деяких модулів дозволяє користувачеві змінювати алгоритми розрахунків відповідно до специфіки свого підприємства. Інші модулі не допускають втручання користувача в алгоритми розрахунків.

Програмні продукти фірми «Альт» утворюють необхідний пакет програм для фінансового менеджменту, куди входять:

1) програма для оцінки фінансового стану підприємства «Альт-фінанси»;

2) система для складання фінансового плану «Альт-план»;

3) програма для оцінки різних варіантів розвитку підприємства «Інвест».

Програмним продуктом «Альт-фінанси» послуговуються під час вирішення двох задач: аналізу стану і визначення тенденцій розвитку підприємства.

При аналізі фінансового стану підприємства враховуються обчислені програмою коефіцієнти ліквідності та фінансової стійкості. Система, дозволяючи простежити динаміку цих показників у часі, дає аналітикові картину розвитку підприємства, дозволяє скласти прогноз його діяльності на осяжний період.

Вихідна інформація для аналізу формується на основі ряду бухгалтерських і фінансових документів. У результаті розрахунків програма створює звіт про прибутки і збитки, обчислює коефіцієнти загальної ліквідності (коефіцієнт загальної ліквідності виражає здатність підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок усіх поточних активів), абсолютної ліквідності (коефіцієнт абсолютної ліквідності вказує на можливості підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок вільних грошових коштів) і проміжної ліквідності (коефіцієнт проміжної ліквідності відображає здатність підприємства виконувати короткострокові зобов'язання за рахунок грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень, дебіторської заборгованості та готової продукції на складі). Крім коефіцієнта загальної платоспроможності, що визначає частку власного капіталу в майні фірми, оцінюється фінансова стійкість або залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, для чого використовується спеціальна серія коефіцієнтів, пов'язана з імовірністю банкрутства (Z-рахунок Альтмана -- комплексна величина, що включає в себе групу показників, зокрема, структуру активів і пасивів, рентабельність, оборотність активів). Усіх перелічених показників директорові підприємства (але не фінансовому менеджеру) цілком достатньо: якщо значення коефіцієнта знизилося з 3.0 (що означає низьку імовірність банкрутства) до 1.8 (дуже висока імовірність) -- це означає, що настав час займатися кадровою політикою і звільняти фінансового менеджера; якщо значення коефіцієнта зростає, -- обрано правильний напрям діяльності підприємства.

Для фінансового менеджера більш важливою є інша вихідна інформація, яка відбиває те, що виконується програмою аналізу прибутковості, та включає розрахунок таких показників: прибутковість змінних витрат (свідчить про зміну валового прибутку за зміни змінних витрат на одиницю в грошовому вираженні), а також прибутковість усіх витрат (відображає прибуток від основної діяльності, що доводиться на одиницю поточних витрат у грошовому вираженні).

Важливим результатом обчислень є факторний аналіз рентабельності, що відображає вплив таких чинників, як прибутковість продажу, оборотність активів, структура джерел, на рентабельність підприємства, що дозволяє виявити «вузькі місця» і гострі проблеми, які вимагають першочергової уваги фінансового менеджера. Після цього розпочинають формування фінансового плану за допомогою програмного продукту «Альт-план».

Програмний продукт «Альт-план» складається з п'яти блоків:

1) опис запланованої номенклатури виробництва;

2) опис поточного фінансового стану підприємства, тобто баланс;

3) дані про отриману оплату за відвантажену продукцію і передоплату, що надійшла підприємству, за майбутнє постачання;

4) на підставі даних першого-третього блоків здійснюється оцінка поточного і перспективного виторгу від реалізації;

5) опис витрат із поділом їх на перемінні (ті, що залежать від обсягу виробництва) і постійні (незалежні від обсягу виробництва).

Результатом аналізу є оцінка витрат, необхідних для реалізації складеного плану. Таким чином, фінансовий менеджер отримує модель перспективного звіту про прибутки і збитки і на основі інформації про підсумкові та інші виплати з прибутку може оцінити чистий прибуток за період, що планується, і прийняти відповідні управлінські рішення (пов'язані в негативному випадку, наприклад, зі скороченням виробництва, зміною ціни продукції або обсягів випуску тощо), які допоможуть виправити становище.

Якщо ж управлінські рішення передбачають інвестування капіталу, то може стати у пригоді програмний продукт «Альт-Інвест», призначений безпосередньо для оцінки інвестиційних проектів.

Пакет «Альт-Інвест» реалізований із використанням електронних таблиць Microsoft works або EXCEL і може працювати в середовищі інших поширених табличних процесорів (SuperCalc 4, Lotus 1-2-3, QUATTRO Pro). Це накладає відбиток на всю подальшу роботу з ним. Достоїнством пакета є те, що вся інформація подана на одному екрані. Змінивши значення показників, користувач миттєво одержує відповідь на свої дії.

«Альт-Інвест» випускається в російсько- та англомовному варіантах, передбачає можливість розрахунків у двох валютах. В «Альт-Інвесті» користувач має безпосередній доступ до формул, за якими здійснюються розрахунки. До недоліків такої організації можна віднести: незручність користування таблицями (у пошуках потрібних показників користувач повинен щоразу розглядати всю електронну таблицю або пам'ятати її координати); складності зміни формул, що потребує від користувача не тільки глибокого розуміння їхнього змісту, а й уміння правильно програмувати формули мовою даної електронної таблиці; від користувача вимагаються значні зусилля, щоб коректувати таблиці. Наявність вільного доступу до формул утруднює перевірку достовірності виконаних розрахунків. Крім того, у пакеті також бракує розвинутих засобів для побудови сітьового графіка, а процеси видачі результатів на друк або побудову графіків вимагають від користувача спеціального навчання.

Пакет «Альт-Інвест» дозволяє робити розрахунки в постійних і в поточних цінах, при цьому розрахунок у постійних цінах здійснюється з використанням реальної на кожний заданий момент ставки банківського відсотка. Пакет дозволяє оцінити реакцію основних параметрів проекту на різні сценарії інфляційних процесів, що особливо важливо для сучасної ситуації.

Податковий блок пакета «Альт-Інвест» більшою мірою адаптований до російського законодавства, у ньому закладені можливості настроювати блоки вхідних даних на умови, що відповідають реальній ситуації (податки, інфляція тощо). Такий підхід надає користувачеві широкий вибір різних форм фінансування проекту через кредитування, емісію простих і привілейованих акцій, пошук надійних гарантів і можливих операцій з об'єктами незавершеного будівництва та інші форми фінансування і їх комбінації.

Універсальні таблиці з розрахунку виплат по кредитах можуть бути використані для упорядкування оптимальних графіків погашення кредитів з урахуванням поточного фінансового стану проекту. Пакет дозволяє змінювати стосовно до даного проекту період планування (за умовчанням береться 90 днів) і кількість періодів планування. Досить зручною є видача вихідних форм, що дозволяє в межах роботи із системою створювати текстовий пояснювальний матеріал із введенням у нього табличної і графічної інформації.



Висновки

Отже, було розглянуто підходи до визначення життєвого циклу ПЗ. На мій погляд, всі вони мають право на існування, тому що в тій чи іншій мірі відображають практику програмування. Тим більше, що легко можна виявити загальні моменти (ставиться завдання - визначається система - аналізуються вимоги; супровід програми - обслуговування - експлуатація та супровід).

Проте, треба зауважити, що визначення фаз і робіт ЖЦ ПЗ найбільш обгрунтовано, тому що спирається на більш орієнтований підхід в інженерному програмуванні (спрямований на отримання якісного програмного виробу та реалізацію ефективного процесу розробки та супроводу ПО) і обгрунтовується економічно.

Виходячи з даного звіту видно як важливо і необхідно знати потреби сучасного світу при складанні програмного продукту (вироби). Важливо при складанні програми для автоматизації, який або системи, враховувати те, що сучасний світ постійно змінюється, а значить повинна бути здатною до зміни і програма.

Важливо так само, при складанні програми, враховувати те, що програма повинна бути точною; повної за своїм змістом і придатною для роботи як з маленькими, так і з великими проблемами у відповідності зі своїм призначенням; ясною - для того, щоб користувач міг спокійно, без труднощів працювати з нею. А так само щоб програму в будь-який момент можна було б легко виправити або доповнити відповідно до зміненими вимогами в сучасному світі.

В інформаційному суспільстві розроблення програмного забезпечення ІТ стало масовою діяльністю. За таких обставин світове суспільство прийшло до висновку, що технологія виробництва програм потребує свого оформлення у вигляді самостійного інженерного фаху, який мусить забезпечити у світі відповідний кадровий потенціал для постійно зростаючого обсягу програмних розробок. Розроблення ІС визначається як інженерна діяльність.

Виникнення програмної інженерії визначено кількома факторами: появою різноманітних складних методів аналізу та моделювання ПрО; великою кількістю помилок у ПЗ; потребою в організації роботи великих колективів розробників ПЗ; необхідністю використання високотехнологічних засобів керування розробкою ПЗ.

Життєвий цикл ІС - сукупність етапів, які проходить ІС у своєму розвитку від моменту прийняття рішення про її ствотичну, прогнозну тощо. Інформацію для економічного аналізу поділяють на кілька типів: факти, оцінки, прогнози, узагальнені зв'язки, конфіденційна інформація, чутки тощо.

Схему перетворення інформації в дані можна представити через процедури класифікації, кодування та моделювання елементів даних. Метою штрихового кодування є відображення основних інформаційних характеристик товару в штрихкодах, що забезпечує можливість простежити за рухом товару до споживача. При розв'язуванні економічних задач забезпечується їх порівнянність через Єдину систему класифікації та кодування техніко-економічної інформації, комплексу взаємопов'язаних класифікаторів техніко-економічної інформації, що пристосовані до безпосередньої обробки засобами інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ)



Список літератури

1. Електронний доступ: http://p-for.com/book_348_glava_20_1._ZHitt%D1%94vijj_%D1%81ikl_%D1%96nforma%C3%91.html

2. Електронний доступ: http://bibliofond.ru/view.aspx?id=447348

3. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посіб. -- 4-те вид., випр. і доп. -- К.: Знання, 2008. -- 343 с.

4. Інформаційні системи і технології на підприємствах: підручник / В.Л. Плескач, Т.Г. Затонацька. - К. : Знання, 2011. - 718 с.

5. Конспект лекцій Харків. Вид. ХНЕУ, 2009/ Ушакова І. О. Інформаційні системи та технології на підприємстві : конспект лекцій / І. О. Ушакова, Г. О. Плеханова. - Харків : Вид. ХНЕУ, 2009. - 128 с. (Укр. мов.)

6. Електронний доступ: http://studbase.com/books/13/135/

7. Офіційний сайт "АЛТ Украина Лтд" http://alt.ua/company/

Размещено на Allbest.ru

...