Характеристика методів управління підприємством

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи управління адміністративними методами в менеджменті аграрної організації

1.1 Сутність поняття «методи менеджменту»

1.2 Характеристика адміністративних методів менеджменту

1.3 Особливості використання адміністративних методів менеджменту в аграрних підприємствах

2. Аналіз використання адміністративних методів менеджменту в ТОВ «Трофімова»

2.1 Організаційно-економічна характеристика товариства

2.2 Ресурсне забезпечення підприємства

2.3 Оцінка і характеристика існуючої структури управління товариства

3. Шляхи удосконалення управління адміністративних методів менеджменту в ТОВ «Трофімова»

3.1 Удосконалення організаційних методів менеджменту

3.2 Удосконалення розпорядчих методів менеджменту

3.3 Удосконалення методів дисциплінарного впливу

Список використаних джерел



Вступ

Привести в дію організовану систему, щоб отримати потрібний результат, можливо лише шляхом впливу на неї керуючого органу чи особи. Для цього необхідні певні інструменти впливу, які використовуються менеджерами для активізації ініціативи і творчості персоналу підприємства і забезпечують досягнення поставлених перед підприємством цілей. Такими інструментами є методи управління.

За допомогою методів управління керуюча система встановлює правила дій та поведінки, що є обов'язковими для всіх керованих об'єктів, які безпосередньо підпорядковуються цій системі, узгоджує, об'єднує, координує і регулює їх діяльність у часі та просторі, забезпечує безперервний та ритмічний розвиток у певному напрямку, виходячи із поставлених задач та цілей підприємства.

Ефективність функціонування підприємства та його підрозділів значною мірою залежить від правильності застосування різноманітних методів менеджменту, на що впливає рівень досконалості інституційного середовища, форма власності, специфіка поставлених завдань та інші чинники. Цим і визнана актуальність обраної теми дослідження курсової роботи.

Метою даної курсової роботи є дослідження особливостей використання адміністративних методів керівництва в менеджменті аграрної організації.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступають процеси використання адміністративних методів керівництва в менеджменті аграрної організації

Для досягнення поставленої мети нами були вирішені наступні завдання:

1) Досліджені теоретичні основи управління адміністративними методами в менеджменті підприємства.

2) Проведено аналіз використання адміністративних методів менеджменту на сільськогосподарському підприємстві.

3) Запропоновані шляхи з удосконалення процесу використання адміністративних методів менеджменту в аграрному підприємстві

Базою проведення наукового дослідження стало товариство з обмеженою відповідальністю «Трофімова» Овідіопольського району Одеської області.

Науковою базою написання курсової роботи виступали науково-методичні розробки, статті, надруковані в наукових журналах, нормативно-правова база України, статистична звітність підприємства.

Дослідження проводились за 2012-2014 роки.



1. Теоретичні основи управління адміністративними методами в менеджменті аграрної організації

1.1 Сутність поняття «методи менеджменту»

Менеджмент використовує різноманітні способи, підходи та прийоми, які дають можливість: упорядкувати, націлити (спрямувати) та ефективно організувати виконання притаманних йому функцій, процедур і операцій, необхідних для здійснення управлінського впливу. В сукупності способи здійснення управлінської діяльності, які застосовуються для визначення та досягнення її мети, виступають як методи менеджменту.

У загальноприйнятому розумінні методи -- це способи (прийоми) цілеспрямованого впливу суб'єкта на об'єкт для досягнення поставленої мети. Усі методи управління використовуються в практичній діяльності керівником не як окремі, розрізнені й самостійні способи впливу, а як цілісна система взаємопов'язаних та взаємодіючих конкретних методів.

У методах менеджменту виражається сутність його принципів у конкретній формі, адаптованій до реалій господарської діяльності. З їхньою допомогою менеджери (керівники) забезпечують скоординовану діяльність в організації та єдність інтересів усього персоналу. Мета і методи взаємопов'язані між собою. Кожній меті відповідають певні методи її досягнення. Тому менеджеру важливо слідкувати за відповідністю мети методам своєї діяльності.

Про те, що людство вже давно усвідомило значення методів у життєдіяльності суспільства, може свідчити одне з положень із стародавньої китайської філософії: "Цілеспрямована діяльність людини проявляється в тому, що людина має метод: мету, засіб, план дій або порядок дій для досягнення поставленої мети, а також відповідні критерії для оцінювання результатів своєї діяльності. Метод -- це те, завдяки чому можна отримати результат".

Поняття методу менеджменту трактується двояко: як спосіб пізнання, дослідження об'єкта управління і як прийом, спосіб практичної управлінської діяльності.

У першому випадку це гносеологічна категорія науки управління, яка дає змогу одержати нові знання про управління.

У другому значенні термін метод стосується змісту процесу управління й означає спосіб здійснення управлінської діяльності. У літературі з менеджменту поряд з поняттям метод як синоніми часто використовуються категорії техніка, підхід.

Сукупність методів, якими користується організація, складає її методичний інструментарій. Для характеристики методичного забезпечення менеджменту фірм також використовуються поняття методичний апарат, методична база.

У визначеннях методів управління як свідомо сформульованих суб'єктом управління варіантів управлінської діяльності підкреслюється їхня альтернативність, тобто можливість вибору з множини варіантів конкретного способу або прийому дій.

Узагальнюючи підходи до визначення та розуміння суті методів управління, можна зробити висновок про те, що зміст і специфіка їх визначаються сутністю та особливостями самого управління.

Методи управління ґрунтуються на дії законів і закономірностей управління, які одночасно враховують науково-технічний рівень розвитку виробництва і рівень розвитку відносин управління.

Методи менеджменту настільки ж різноманітні, як і інтереси людей, характер їхньої роботи. У них у конкретній формі, адаптованій до реальних ситуацій бізнесу, виражається сутність його принципів. Мета методів -- забезпечення гармонії, органічного поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів.

Методи менеджменту орієнтовані насамперед на високу продуктивність і ефективність діяльності персоналу фірми, на злагоджену роботу підрозділів фірми, на чітку організацію різноманітної діяльності фірми й управління нею на рівні світових стандартів. За характером дії методи умовно (формально) можна поділити на методи матеріальної, соціальної і владної мотивації, або економічні, адміністративні та соціально-психологічні. Методи соціальної мотивації передбачають спонукання індивіда (працівника) до орієнтації на соціально значимі інтереси (культуру, розвиток і т. ін.).

Економічні методи впливають на майнові інтереси фірм та їхній персонал. З одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів суспільства (система податків, банківських кредитів і т. ін.), з іншого -- служать для мотивації роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації).

Методи владної мотивації передбачають орієнтацію на дисципліну, організаційно-розпорядницькі документи та суворе виконання їх.

Адміністративні методи базуються на об'єктивних законах організації спільної діяльності та управлінні нею, на природних потребах людей в упорядкованій взаємодії між собою, їхньою метою є впорядкування функцій управління, обов'язків і прав працівників, регламентація їхньої діяльності. Адміністративні методи поділяються на три групи.

Організаційно-стабілізуючі методи, що встановлюють та визначають довгострокові зв'язки в системах управління між людьми і їхніми групами (структура, штати, положення про виконавців, регламенти діяльності, концепції управління).

Розпорядницькі методи забезпечують оперативне управління сумісною діяльністю людей та підприємств і представлені у формі договорів, наказів, розпоряджень.

Дисциплінарні методи призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків і відносин, а також відповідальності за визначену роботу.

Сутність соціально-психологічних методів зводиться до способів впливу на особистість та колективи з метою зміни ними своїх настанов у трудовій діяльності і творчій активності, а також на соціальні й психологічні інтереси фірм та їхній персонал (роль і статус особистості, групи, фірми, психологічний клімат, етика поведінки, спілкування та ін.). При цьому використовуються знання загальної і соціальної психології. Соціально-психологічні методи менеджменту поділяються на соціальні та психологічні. До соціальних методів належать: підвищення активності (копіювання лідерів, установлення стандартів зразкової поведінки в усіх сферах діяльності); підтримка соціальної спадкоємності (конкурси майстерності, присвоєння кваліфікаційних відмінностей, свята з приводу ювілеїв і успішного завершення великих ділових операцій та ін.); соціальне нормування (встановлення норм відносин між працівниками фірми, правил внутрішнього розпорядку, виробничого етикету, виробітку і неухильне дотримання єдиних цінностей для всього персоналу фірми та ін.); моральне стимулювання (індивідуальне і колективне).

Механізм використання соціальних методів включає: соціальні дослідження або виявлення проблем і напрямів впливу; соціальне планування або розробку конкретних способів впливу на людей; соціальне регулювання або розв'язання виявлених проблем і реалізацію визначених способів впливу на людей.

Психологічні методи використовуються з метою гармонізації взаємовідносин працівників фірм і встановлення найбільш сприятливого психологічного клімату. До них належать: гуманізація праці (ліквідація монотонності, колірне забарвлення приміщень і устаткування, використання спеціально підібраної музики); психологічне спонукання (заохочення творчості, ініціативи і самостійності); задоволення професійних інтересів, підвищення творчого змісту праці; розробка мети за психологічними характеристиками і розвиток необхідних психологічних рис; комплектування малих груп за критерієм психологічної сумісності працівників; установлення нормальних взаємовідносин між керівниками і підлеглими.

Методи менеджменту формуються в такій послідовності: оцінювання ситуації і поставлених завдань з метою визначення основних напрямів і видів впливу; вибір складу методів і обґрунтування їхніх якісних і кількісних параметрів; забезпечення умов для ефективного застосування обраних методів, що в кінцевому результаті формує техніку і технологію управлінської роботи.

1.2 Характеристика адміністративних методів менеджменту

Основою адміністративних методів управління є організаційні відносини, які є складовою механізму менеджменту аграрних підприємств. Оскільки через них безпосередньо реалізується одна з найважливіших функцій управління - функція організації, то завданням організаційно-адміністративної діяльності є координація дій підлеглих. Без організаційно-адміністративного впливу не можуть реалізуватися економічні методи управління, тому що він забезпечує чіткість, дисциплінованість і порядок роботи колективу.

Підхід, згідно з яким сфера впливу економічних методів розширюється лише за рахунок витіснення організаційно-адміністративних методів управління, не можна вважати правомірним ані з наукової, ані з практичної точки зору, тому що механізми їх дії відрізняються принципово. Організаційно-адміністративні методи в основному опираються на владу керівника та його права, на дисципліну й відповідальність, які панують на підприємстві. Керівник є адміністратором, суб'єктом влади, який використовує надане йому в цьому право.

Організаційно-адміністративні методи здійснюють прямий вплив на об'єкт управління через накази, розпорядження, оперативні вказівки, контроль за їх виконанням, систему адміністративних засобів підтримання трудової дисципліни.

Ці методи регламентуються правовими актами трудового й господарського законодавства, основною метою яких є правове регулювання відносин між керівником і підлеглим, зміцнення законності, захисту прав і законних інтересів підприємства та його працівників відповідно до Кодексу законів про працю та інших законодавчих актів. Найважливіша мета цих методів - локальне використання можливостей підвищення ефективності виробництва шляхом аналізу, вибору, формування та регулювання взаємодії структурних елементів у даний момент розвитку підприємства.

В основі класифікації організаційно-адміністративних методів лежить їх групування за певними ознаками. За роллю в процесі управління виділяють три основні групи адміністративних методів: регламентуючі, розпорядчі та дисциплінарного впливу (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 Система організаційно-адміністративних методів менеджменту



Сутність регламентуючих методів полягає в установленні стійких організаційних зв'язків між елементами системи шляхом закріплення за ними певних обов'язків та загальної регламентації.

Регламентуючі методи передбачають регламентування, нормування та інструктування.

Регламентування - це жорсткий тип організаційного впливу, який передбачає додержання конкретних показників законодавчих положень, статутів підприємств, правил внутрішнього розпорядку та інших регламентуючих документів. Регламентування як метод здійснення впливу має свої недоліки. Широке його застосування призводить до втручання в діяльність структурних підрозділів, бюрократизму та інших негативних явищ.

Нормування - менш жорсткий тип організаційного впливу. Його суть полягає в установленні норм та нормативів, які є орієнтирами для діяльності підприємства.

Інструктування - найгнучкіший спосіб організаційного впливу, який передбачає роз'яснення, ознайомлення (з умовами роботи, завданнями й обов'язками працівників) та консультування щодо виконання тих чи інших дій.

Розпорядчі методи управління охоплюють поточну організаційну роботу, яка базується на сформованій за допомогою регламентування основі. їх метою є вирішення конкретних ситуацій, передбачених регламентуючими документами або такими, що виникають в результаті розпорядчої діяльності. До таких документів відносяться директиви, постанови, накази, розпорядження, резолюції.

Розпорядчий вплив за терміном дії може мати довгостроковий (стратегічний), середньостроковий (тактичний) та короткостроковий (оперативний) характер.

Методи дисциплінарного впливу відносять до третьої групи організаційно-адміністративних методів управління. Дисципліна - це обов'язкове для кожного працівника виконання законів, правил, регламентів. Існує кілька видів дисципліни: виробнича, трудова, технологічна, планова, виконавча, фінансова.

Методи дисциплінарного впливу доповнюють регламентуючі та розпорядчі. Вони призначені для підтримки стабільності організаційних зв'язків шляхом дисциплінарних вимог та систем відповідальності. Поєднання різних видів відповідальності за порушення дисципліни є важливим моментом правильного використання організаційно-адміністративних методів управління.

Зазначені групи методів використовують як окремо, так і в сукупності, доповнюючи один одним.

Адміністративні методи від інших методів відрізняються чіткою адресністю директив, обов'язковістю щодо виконання розпоряджень та вказівок, невиконання яких визначається як пряме порушення виконавської дисципліни й тягне за собою дисциплінарні стягнення. По суті, адміністративні методи - це методи примусу, які зберігають свою силу доти, поки праця не перетвориться на першу життєво необхідну потребу працівників.

Система адміністративних методів складається з двох рівнозначних елементів: дії на структуру управління (регламентація діяльності й нормування в системі управління) й дії на процес управління (підготовка, прийняття, організація виконання й контроль за виконанням управлінських рішень).

1.3 Особливості використання адміністративних методів менеджменту в аграрних підприємствах

Здійснювані в Україні соціально-економічні перетворення спрямовані на перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки. Давно відомо, що ринкові відносини реалізуються через новий економічний механізм господарювання. Прийнятий економічний механізм впливає на процес суспільного відтворення за допомогою методів управління. Метод (до речі, слово грецького походження) в основному вживається у двох значеннях:

* спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя;

* прийом або система прийомів в будь-якій діяльності.

До системи адміністративних методів включають: організаційні, розпорядчі та дисциплінарні дії.

Організаційні дії -- це регламентування дій на основі законів України та підзаконних актів, указів Президента України, постанов Верховної Ради України, статутів, положень, нормування, інструктування, інформування. Розпорядчі дії ґрунтуються на наказах, розпорядженнях, вказівках. До дисциплінарних дій відносять, залежно від ситуації: зауваження, догани, переміщення з вищої посади на другорядну (нижчу), попередження, звільнення.

Залежно від використовуваних методів управління в аграрних підприємствах формується відповідна система підлеглості. Система підлеглості повинна мати доброзичливий характер, сприяти зміцненню колективізму й виключати вияв небажаних емоцій (приниження, незручність, прикрість, роздратованість, а іноді й стрес) для збереження взаєморозуміння між керівництвом і працівниками.

У практичній роботі аграрних підприємств адміністративна дія пов'язується, як правило, з трьома типами підлеглості:

- вимушеним і нав'язаним ззовні, яке супроводжується неприємним відчуттям залежності й визначається підлеглими як «тиск зверху»;

- пасивним, для якого характерне задоволення від увільнення підлеглих від прийняття самостійних рішень;

- свідомим, внутрішньообгрунтованим.

Аналіз змісту управління підприємствами галузі вказує на те, що вся система методів пронизана організаційно-розпорядчою діяльністю й передбачає такі компоненти, як: постановка завдання й визначення критеріїв його виконання, встановлення рівня відповідальності, інструктування підлеглих тощо.

На сільськогосподарських підприємствах організаційно-розпорядчі методи є засобом прямої дії на процес виробництва й працю співробітників, що дозволяє координувати виконання їхніх окремих функцій для вирішення загального завдання. Вони створюють необхідні умови для функціонування й розвитку управлінської системи, здійснюють цілеспрямований вплив на об'єкт управління. До характерних особливостей організаційно-розпорядчих методів прямої дії відноситься безпосередній зв'язок між керівником і підлеглим. Однак в цілому прямі дії зумовлюють посилення пасивності підлеглих, а іноді й приховану непокору

Багаторічний досвід організації виробництва свідчить про те, що ефективність менеджменту зумовлена впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів впливу відносять місію і цілі організації, природно-економічні та кліматичні умови, рівень виробництва, його територіальне розміщення, види, обсяг і характер зовнішніх зв'язків, стратегію розвитку зовнішньоекономічної діяльності, форми кооперації.

До внутрішніх факторів відносять методи управління, організаційно-правові форми господарювання, організаційну структуру і структуру управління, розміри і типи виробництва, його спеціалізацію і концентрацію, технічну забезпеченість, рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, в тому числі працівниками апарату управління, ступінь розвитку комунікацій і забезпечення комп'ютерною технікою, характер комерційних відносин між структурними підрозділами, фінансовий

стан організації, вплив виробництва на навколишнє природне середовище, а також зайнятість населення, організаційну культуру.

Вдосконалення методів менеджменту і управління як системи на сільськогосподарських підприємствах України, зокрема, має свої особливості і передбачає:

1. Організацію таких підприємств, що відповідали б формі власності на землю і майно з урахуванням традицій, що склалися в конкретному селі, наприклад: кооперативи, фермерські та селянські господарства, асоціації кооперативів, фермерських чи селянських господарств, орендарів.

2. Відповідність організаційної структури цілям підприємства.

3. Структура управління має відповідати організаційній структурі і тим принципам, на яких вона побудована.

4. Використання методів менеджменту, які б створили умови для досягнення оптимального співвідношення централізації і децентралізації функцій управління.

5. Відповідність форм прямого і зворотного зв'язку в структурі управління характеру взаємовідносин між структурними підрозділами.

6. Створення об'єктивно необхідної кількості ступенів управління.

7. Дотримуватись норм керованості.

8. Дотримуватись оптимальної кількості співробітників апарату управління.



2. Аналіз використання адміністративних методів менеджменту в ТОВ «Трофімова»

2.1 Організаційно-економічна характеристика товариства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трофімова» розташовано в с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області. Товариство є юридичною особою, яке створене на підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про господарські товариства та інших нормативно-правових актів України; має самостійний баланс та розрахунковий банківський рахунок, а також має право мати валютний та інші банківські рахунки.

У своїй діяльності товариство керується чинним законодавством України, статутом товариства, іншими внутрішніми актами (у тому числі правилами, регламентами, положеннями) ТОВ «Трофімова», а також рішенням його органів, прийнятих відповідно до їх компетенції у встановленому порядку.

ТОВ «Трофімова» створено з метою отримання прибутку в процесі діяльності по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг, а також при здійсненні іншої, не забороненої чинним законодавством України діяльності, в тому числі зовнішньоекономічної.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов'язаннями його учасників (засновників), окрім схвалених відповідним органом Товариства зобов'язань його учасників, що пов'язані зі створенням товариства.

Природно-кліматичні умови, в яких перебуває товариство переважно мають теплий і посушливий характер. Середньорічна температура коливається від +7,7°C - на півночі області до +11,1°C - на півдні.

Зима помірно м'яка, середня температура січня -3°С. Літо дуже тепле, посушливе, середня температура липня +22°С. Тривалість безморозного періоду коливається від 160-170 днів на півночі району до 250 днів на південному березі Одеської області, вегетаційний період - відповідно від 215 до 297 днів. Річна кількість опадів - від 350 мм на півдні до 460 мм на півночі. Максимум опадів на рівнинах влітку. Часто трапляються посухи, що супроводжуються суховіями та пиловими бурями, які завдають значної шкоди сільському господарству.

Аналіз природно-кліматичних умов свідчить про їх сприятливу дію на сільськогосподарське виробництво, тому ТОВ «Трофімова» має великі переваги, функціонуючи в цьому районі.

Економічний розвиток держави та політична ситуація, що склалася протягом останніх трьох років, вплинули на розміри товариства та його економічний стан (таблиця 2.1)

Таблиця 2.1 Розміри сільськогосподарського підприємства ТОВ «Трофімова»

Показники	2012	2013	2014	2014 р. до 2012 р.
				%
Наявність сільськогосподарських угідь, га	2164	2072	2072	95.7
з них рілля, га	2164	2072	2072	95.7
Вартість основних виробничих фондів, тис.грн.	9296.5	10118.5	11970.5	128.8
Авансовий капітал, тис. грн.	10637.0	13113.0	16661.5	156.6
Власний капітал, тис.грн.	4092.5	6095.5	8943.0	218.5
Вартість валової продукції (в порівняних цінах 2010 р.), тис.грн.	4742.7	10136.3	7702.6	162.4
Вартість чистого доходу, тис. грн.	9484.0	13392.2	12506.1	131.9
Середньорічна кількість робітників, чол.	119	98	84	70.6
з них зайнято в рослинництві	44	48	40	90.9
в тваринництві	75	50	44	58.7
Об'єм виробництва, ц: Зерно	16695.0	44957.0	23872.0	143.0
Соняшник	6416.0	6457.0	3602.0	56.1
Молоко	7613.0	7799.0	6064.0	79.7
Приріст живої маси великої рогатої худоби	280.0	231.0	466.0	166.4
Приріст живої маси свиней	49.0	59.0	46.0	93.9



Площа сільськогосподарських угідь за 2012-2014 рр. зменшилась на 92 га, або на 4,3 %. Рілля в складі сільськогосподарських угідь складає 100 %. Незважаючи на зменшення площі сільськогосподарських угідь, вартість авансового капіталу за цей період збільшилась на 56,6 %; власний капітал - в 2,2 рази; валова продукція -на 62,4 %. Чистий доход від реалізації збільшився на 31,9 %. Кількість працівників в товаристві зменшилась на 29,4 %. Обсяги виробництва соняшнику та молока мають тенденцію до зменшення, яке відповідно склало 43,9 % та 20,3 %.

Для визначення спеціалізації підприємства ТОВ «Трофімова» Овідіопольського району Одеської області можна скористатися таблицею 2.2, яка надає нам відомості про структуру товарної продукції в даному господарстві.

Таблиця 2.2 Вартість та структура чистого доходу (виручки) від реалізації продукції ТОВ "Трофімова"

Види продукції	2012	2013	2014	За 2012-2014 роки в середньому
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис.грн.	%
Зернові та зернобобові	3443.9	36.3	6072.8	45.3	3414.4	27.3	4310.4	36.5
пшениця озима	2820.0	29.7	4985.7	37.2	3414.4	27.3	3740.0	31.7
кукурудза на зерно	322.1	3.4	494.0	3.7		0.0	272.0	2.3
ячмінь озимий		0.0	542.4	4.1		0.0	180.8	1.5
горох	167.4	1.8		0.0		0.0	55.8	0.5
овес		0.0	9.6	0.1		0.0	3.2	0.0
сорго	134.4	1.4	40.9	0.3		0.0	58.4	0.5
Соняшник	2102.0	22.2	1902.6	14.2	1871.2	15.0	1958.6	16.6
Ріпак озимий		0.0	1532.3	11.4	1711.1	13.7	1081.1	9.2
Інша продукція рослинництва	154.9	1.6	85.3	0.6	496.6	4.0	245.6	2.1
ВРХ	321.7	3.4	188.7	1.4	33.5	0.3	181.3	1.5
свині	108.6	1.1	142.9	1.1	99.9	0.8	117.1	1.0
молоко	2854.1	30.1	1885.9	14.1	3278.0	26.2	2672.7	22.7
Інша продукція тваринництва	123.7	1.3	220.4	1.6	392.7	3.1	245.6	2.1
Послуги в сільському господарстві	375.1	4.0	361.5	2.7	1208.7	9.7	648.4	5.5
Всього по господарству	9484.0	100.0	13392.20	100.0	12506.1	100.0	11794.1	100.0

В структурі товарної продукції найбільшу питому вагу займає галузь зерновиробництва - 36,5 %; технічні культури займають другу місце - 25,8 %, але ці знання ще не дають можливість визначити спеціалізацію сільськогосподарського підприємства. Це можна визначити за допомогою даних, наведених в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Ранжировка видів діяльності для визначення коефіцієнту зосередженості виробництва

Показники	Зерно (зернові та зернобобові)	технічні	свинарство	молочне скотарство	інша продукція тваринництва
Питома вага галузі в структурі виручки (Пві), %	36.5	25.8	1.0	22.7	2.1
Порядковий номер по ранжиру (Nі)	1	2	7	3	5

Зробивши відповідні розрахунки, ми виявили, що ТОВ «Трофімова» являється спеціалізованим господарством з середнім рівнем спеціалізації, тому що К_с = 0,32. в підприємстві розвинуте зерновиробництво з вирощуванням технічних культур, але в свою чергу також займається молочним скотарством.

Розвиток рівня економічного розвитку товариства наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Загальний рівень економічного розвитку ТОВ "Трофімова"

Показники	2012	2013	2014	2014 р. у % до 2012 р.
Вартість валової продукції, тис.грн.	4742.7	10136.3	7702.6	162.4
Вироблено валової продукції в розрахунку на:
-100 га сільгосп угідь, тис.грн.	219.2	489.2	371.7	169.6
-1-го робітника, зайнятого в сільгосп виробництві, тис.грн.	39.9	103.4	91.7	230.1
Вартість чистого доходу, тис.грн.	9484.0	13392.2	12506.1	131.9
Вироблено чистого доходу в розрахунку на:
- на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.	438.3	646.3	603.6	137.7
- на 100 грн. основних фондів с.-г. значення, грн.	99.5	125.1	94.5	95.0
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	73.3	688.1	313.6	427.8
Припадає валового прибутку (збитку) в розрахунку на:
- 100 га сільгосп угідь, тис.грн.	3.4	33.2	15.1	446.8
- 100 грн. основних фондів с.-г. значення, грн.	0.8	6.4	2.4	308.1
- 1-го працівника, зайнятого в с.-г. виробництві, тис.грн.	0.6	7.0	3.7	606.1
Рівень рентабельності, %	8.0	25.6	20.1	249.4
Рівень рентабельності продажу, %	8.0	24.3	19.6	245.0
Фінансові результати від операційної діяльності, тис. грн.	388	1208	1281	330.2
Чистий прибуток (збиток), тис.грн.	757.0	3249.0	2446.0	323.1

Показники, що наведені в таблиці 2.4 свідчать про те, що ТОВ «Трофімова» підвищує свій загальний рівень економічного розвитку, а саме: вартість валової продукції збільшилась на 62,4 %; вартість чистого доходу збільшилась на 31,9 %; валовий прибуток збільшився в 4,3 рази; фінансовий результат від операційної діяльності збільшився в 3,3 рази; чистий прибуток, отриманий товариством, збільшився в 3,2 рази.

2.2 Ресурсне забезпечення підприємства

Використання адміністративних методів менеджменту впливає на ефективність використання та забезпеченість виробничими ресурсами ТОВ «Трофімова», проаналізуємо ці показники (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5 Забезпеченість виробничими ресурсами ТОВ "Трофімова"

Показники	2012	2013	2014	2014 р. у % до 2012 р.
Площа сільськогосподарських угідь, га	2164.0	2072.0	2072.0	95.7
в т.ч. рілля	2164.0	2072.0	2072.0	95.7
Питома вага ріллі в с.-г. угіддях, %	100.0	100.0	100.0	100.0
Вартість основних виробничих засобів, тис.грн.	9296.5	10118.5	11970.5	128.8
Капіталозабезпеченість, тис.грн.	4.3	4.9	5.8	134.5
Капіталоозброєність, тис.грн.	78.1	103.3	142.5	182.4
Середньорічна кількість робітників, чол.	119	98	84	70.6
в т.ч. в рослинництві	44	48	40	90.9
в тваринництві	75	50	44	58.7
Припадає на одного працівника:
сільськогосподарських угідь, га	18.2	21.1	24.7	135.6
ріллі, га	18.2	21.1	24.7	135.6

Питома вага ріллі в складі сільськогосподарських угідль товариства залишилась незмінною і складає 100 %, незважаючи на те, що площа сілськогосподасрьких угідь товариства зменшилась на 4,3 %.

Вартість основних виробничих засобів збільшилась на 28,8 %, що вплинуло на збільшення капіталозабезпеченості та капіталоозброєності в товаристві, яке відповідно склало 34,5 % та 82,4 %.

Площа сільгосп угідь та ріллі, що припадають на одного працівника товариства, за досліджуваний період збільшилась на 35,6 %.

Показники рівня використання виробничого потенціалу отримані в результаті ефективності використаня адміністративних методів менеджменту в ТОв «Трофімова», проаналізуємо їх (таблиця 2.6).

Таблиця 2.6 Рівень використання виробничого потенціалу в ТОВ "Трофімова"

Показники	2012	2013	2014	2014 р. у % до 2013 р.
Рівень використання земельних угідь
Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис.грн.:
- чистого доходу (виручки) від реалізації	438.3	646.3	603.6	137.7
-чистого прибутку (збитку)	35.0	156.8	118.1	337.5
Виробництво сільськогосподарської продукції в натуральному виразі в розрахунку на 100 га відповідних угідь, ц
- зерна	771.5	2169.7	1152.1	149.3
-соняшнику	296.5	311.6	173.8	58.6
Рівень використання основних засобів виробництва
Капіталовіддача, грн.	0.51	1.00	0.64	126.1
Капіталоємкість, грн.	1.96	1.00	1.55	79.3
Рівень використання оборотних засобів виробництва
Коефіцієнт обороту оборотних засобів виробництва	1.5	1.6	1.2	84.5
Тривалість обороту, днів	245.0	220.7	289.9	118.3
Вироблено чистого доходу на середньорічного робітника, тис.грн.	79.7	136.7	148.9	186.8
в т.ч. в рослинництві	129.6	199.9	187.3	144.6
в тваринництві	45.4	68.8	86.5	190.3

Показники, що характеризують рівень використання земельних угідь протягом трьох років збільшили своє значення: в розрахунку на 100 га сільгосп угідь розмір чистого доходу від реалізації збільшився на 37,7 %; розмір чистого прибутку збільшився в 3,4 рази.

Показники, що характеризують рівень використання основних засобів також мАють позитивну тенденцію, а саме: капіталовіддача збільшилась на 26 %; капіталоємкість зменшилась на 20,7 %.

А от показники, що характеризують рівень використання оборотних засобів, мають негативну тенденцію: коефіцієнт обороту оборотних засобів зменшився, відповідно відбувається збільшення тривалості обороту оборотного капіталу, яка в 2014 році склала 290 днів.

В таблиці 2.7 наведені показники рівнь використання трудового потенціалу в товаристві, проаналізуємо їх.

Таблиця 2.7 Рівень використання трудових ресурсів ТОВ "Трофімова"

Показники	2012	2013	2014	2014 у % до 2012
Середньорічна кількість працівників, зайнятих в с.-г. виробництві, чол.	119	98	84	70.6
в т.ч. в рослинництві	44	48	40	90.9
в тваринництві	75	50	44	58.7
Трудовий потенціал, тис. люд.-год.	224.3	184.7	158.3	70.6
Фактично кількість відпрацьованого часу, тис. люд.-год.	200.9	172.7	166.2	82.7
в т.ч. в рослинництві	56.3	79.4	71.5	127.1
в тваринництві	144.7	93.2	94.8	65.5
Коефіціент використання робочої сили	0.896	0.935	1.050
Відпрацьовано 1 працездатним за рік, люд.-год.	1688.4	1761.8	1979.0	117.2
в т.ч. в рослинництві	1278.6	1654.7	1787.1	139.8
в тваринництві	1928.9	1864.7	2153.6	111.6
Відпрацьовано 1 працездатним за рік, днів	211.1	220.2	247.4	117.2
в т.ч. в рослинництві	159.8	206.8	223.4	139.8
в тваринництві	241.1	233.1	269.2	111.6

Середньорічна кількість працівників, що задіяні в сільгоспвиробництві за досліджуваний період зменшилась на 29,4 %. Це вплинуло на зменшення трудового потенціалу з 224,3 тис. людино-годин до 158,3 тис. людино-годин. Відбувається зменшення фактично відпрацьованого часу на 17,3 %. При цьому, коефіцієнт використання робочої сили в товаристві збільшився на 0,15 одиниці і в 2014 р. 1,05. Відповідно відбувається збільшення відпрацьованих одним працівником людино-годин за рік, що в перерахунку на дня складає в 2014 р. 247 днів, або збільшення відбулось на 17,2 %.

2.3 Оцінка і характеристика існуючої структури управління товариства

Центральним елементом організаційного механізму є структура організації, або організаційна структура.

Структура - спосіб поєднання складових (компонентів) системи для найкращою виконання головної мети системи. Найчастіше сучасний менеджер має справу з виробничою, організаційною структурою і структурою управління.

Виробнича структура підприємства -- сукупність головних, допоміжних та обслуговуючих підрозділів підприємства, які забезпечують переробку «входу» системи в її «вихід» -- головний продукт з параметрами, що задані в програмі чи плані організації.

Організаційна структура підприємства - сукупність відділків та служб, які займаються побудовою та координацією функціонування системи менеджменту, розробкою та реалізацією управлінських рішень по виконанню плану (програми).

Виробнича, соціальна, технологічна, управлінська структури взаємопов'язані і визначають різні сторони діяльності підприємства (технічна, економічна, виробнича, соціальна). За їх допомогою регламентуються внутрішньовиробничі зв'язки і досягається стійка система службових взаємовідносин між структурними підрозділами і працівниками апарату управління. Отже, від структури управління значною мірою залежить дієвість усього господарського механізму.

Структура управління представляє собою систему зв'язку та сопідрядності органів та окремих робітників апарату управління.

В господарстві розроблена структура виробництва і управління, що заснована на бригадному принципі з лінійною структурою. В господарстві маються необхідні умови для розвитку цехової структури: компактне розміщення виробничих об'єктів і територій підприємства, незначна розсредоточеність трудових ресурсів, наявність керівників, здатних ефективно совміщати адміністративно-організаційне і технологічне керівництво.

Структуру управління по горизонталі поділяють на окремі ланки, а по вертикалі -- на ступені управління. Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціональрого поділу праці і його кооперації при опрацюванні, прийняті і реалізації рішень. Ланки управління взаємопов'язані прямими і зворотними зв'язками по горизонталі і вертикалі. Ступінь (рівень) управління -- це рівень в організаційній ієрархії, сукупність управлінських ланок, які перебувають на ієрархічному рівні управління і відображають послідовність їх підпорядкування знизу догори. Сукупність данок управління (структурних підрозділів), об'єднаних за ознакою подібності виконуваних функцій, утворює службу управління (економічну, комерційну, службу оперативного управління тощо).

На рисунку 2.1 зображена структура управління ТОВ «Трофімова», вона являється двух ступінчатою з використанням лінійно-функціональних зв'язків, які забезпечують безпосередню участь спеціалістів в розробці та реалізації рішень при зберіганні загального керівництва за лінійними керівниками.

Але в даній структурі управління існує ряд недоліків:

1. Структура підприємства складена нераціонально, так як двухступенчата структура управління звичайно оформлюється в підприємствах що мають недостатньо високий рівень спеціалізації та концентрації вирбництва та великий розмір земельної території і як правило декілько населених пунктів.

2. Відбувається дублювання функцій управлінняпо вертикалі управління між різними ланками і рівнями управління.

3. Має місце високий рівень витрат на управління виробництвом.

4. Не відповідальність даної структури управління тим змінам, що проходять в об'єкті управління.



3. Шляхи удосконалення управління адміністративних методів менеджменту в ТОВ «Трофімова»

3.1 Удосконалення організаційних методів менеджменту

Ми пропонуємо керівництву ТОВ «Трофімова» при використанні організаційних методів (організаційне регламентування, нормування, проектування) вказувати конкретних осіб, встановлювати конкретні дати виконання певних управлінських рішень та відповідальних за їх виконання.

Організаційні методи повинні включати комплекс організаційних впливів на різних рівнях управління і в різних формах їх виявлення. Тому в товаристві необхідно розробити ряд документів, які б давали можливість це здійснювати на високому рівні.

В таблиці 3.1 наведені рекомендації щодо удосконалення використання організаційних методів управління

Таблиця 3.1 Рекомендації щодо удосконалення використання організаційних методів управління

Назва організаційного документу	Рекомендації
1	2
1. Посадова інструкція головного бухгалтера	У розділі „Повинен знати” необхідно додати пункт про те, що головний бухгалтер повинен вміти і знати як працювати с комп'ютерною програмою 1С.Бухгалтерія. У розділ „Відповідальність” додати пункт про відповідальність про незнання чинного законодавства.
2. Посадова інструкція бухгалтера	У розділі „Повинен знати” необхідно додати пункт про те, що бухгалтер повинен вміти і знати як працювати с комп'ютерною програмою 1С.Бухгалтерія
3. Посадова інструкція інспектора відділу кадрів	У розділі „Відповідальність” необхідно додати пункт про те, що інспектор несе відповідальність за незнання чинного законодавства. У розділі „Повинен вміти” додати пункт про те, що він повинен вміти обращатися та працювати з комп'ютерною технікою.
4. Штатний розклад	Ввести посаду інженера з охорони праці. Відповідно до „Рекомендацій з розрахунку чисельності керівників та спеціалістів агроформувань”, якщо в підприємстві нараховується чисельність працівників більше 50 чол., необхідно вводити посаду інженера з охорони праці.
5. Штатний розклад та посадова інструкція секретаря-референта	Згідно з „Довідником кваліфікаційних характеристик професій” замінити посаду секретар-референт на ту посаду, що найближче підходять за вимог займаємої посади: - друкарка - секретар-друкарка - оператор комп'ютерного набору В штатному розкладі необхідно замінити посаду секретаря-референта на іншу та скласти відповідну посадову інструкцію
6. Правила внутрішнього трудового розпорядку	Рекомендуємо обновити з урахуванням чинного законодавства та сучасних вимог
7. Журнал для реєстрації ознайомлення новоприй-нятих працівників з умовами колективного договору, правилами внутрішнього трудо-вого розпорядку та посадо-вими інструкціями	Рекомендувати при прийомі нових працівників відразу проводити інструктажи та робити відповідні відмітки в цьому журналі.
Відповідно до запропонованих змін в організаційній структурі підприємства
1. Штатний розклад	Рекомендуємо зробити зміни в штатному розкладі та ввести наступні посади: 1) начальник фінансово-разрахункового центру (головний економіст); 2) начальник відділу маркетингу (головний бухгалтер); 3) начальник цеху рослинництва; 4) начальник цеху тваринництва; 5) начальник цеху механізації; 6) начальник цеху комунального обслуговування.
2. Посадові інструкції відповідно до введених посад	Необхідно розробити посадові інструкції до введених посад, які повинні відповідати сучасним вимогам

При використанні запропонованих змін в товаристві можливе досягення:

- вираження прямого директивного впливу на підприємство в цілому та на окремі його елементи - прямий вплив на об'єкт управління виявляє себе в тому, що суб'єктом визначаються найближча та кінцева мета, завдання управлінського процесу, порядок, терміни його виконання об'єктом, ресурсне забезпечення, умови виконання завдань у найближчій перспективі тощо;

- надастся можливість керівникові за допомогою адміністративних актів - основних інструментів цього методу - приймати однозначні рішення, що не дають змогу виконавцю вибирати варіанти дій;

- обов'язковості актів керівників (указів, постанов, розпоряджень, наказів і резолюцій), невиконання яких розглядається як порушення обов'язків та веде до відповідальності, зокрема дисциплінарної;

- централізації, єдиноначальності, субординації, ієрархічності, імперативності тощо, які за певних умов можуть набути значення самостійно діючих методів управління.

3.2 Удосконалення розпорядчих методів менеджменту

Основною формою розпорядчого впливу в ТОВ «Трофімова», якими керується керівник на засадах єдиноначальства, є накази. Наказ - це письмове вирішення певного завдання з переліком конкретних шляхів, строків, порядку, відповідальних осіб і форм контролю. Виконання наказу обов'язкове, оскільки він виражає волю лінійного керівника, який має право одноособового прийняття рішень. Сам наказ обов'язково повинен відповідати нормам адміністративного права, інакше він юридично може бути неправомірним.

Різновидом розпорядчого впливу є розпорядження, що деталізує конкретні шляхи і способи вирішення окремих завдань у масштабах окремо взятих служб та підрозділів. Розпорядження в ТОВ «Трофімова» може видаватися лінійним чи функціональним керівником у межах його повноважень.

Рекомендуємо в управлінні ТОв «Трофімова» застосовувати резолюція, яка являє собою конкретну вказівку виконавцю щодо здійснення тих чи інших дій, передбачених відповідним документом.

Таким чином, розпорядчий вплив в ТОВ «Трофімова» буде реалізуватися в різноманітних формах. Різноманітність цих форм дасть змогу успішно підтримувати стійкість системи управління товариства відповідно до характеру проблем, що виникають, і усувати відхилення від заданої програми в організаційній системі підприємства.

Одним з найважливіших питань управління в Тов. «Трофімова» є ефективність використання розпорядчих методів менеджменту. Визначити їх можна, зіставляючи те, що було передбачено наказами, постановами, розпорядженнями та іншими формами розпорядчого впливу, з тим, що було фактично досягнуто при реалізації їх. Ефективність письмових...