Безконфліктне управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук

БЕЗКОНФЛІКТНЕ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНИМИ ВЗАЄМОДІЯМИ НА ПРОМИСЛОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Спеціальність: Попит і пропозиція на ринку праці. Потенціал робочих місць. Потенціал робочої сили

АБАЄВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

Запоріжжя, 2010 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Відомо, що машинобудівний комплекс є сполучною ланкою між металургійною, гірничою, хімічною та багатьма іншими галузями промисловості і визначає рівень загального розвитку економіки країни. Незважаючи на зростання машинобудівного виробництва в докризовий період, його частка в структурі промисловості країни залишається незначною порівняно із загальносвітовими тенденціями. Спостережуване скорочення питомої ваги машинобудування в загальному обсязі іноземних інвестицій, а також зниження обсягів експорту машинобудівної продукції й реалізації товарної продукції в поточних цінах вказують на недостатність зовнішнього і внутрішнього попиту на продукцію галузі. Наслідки рецесійних тенденцій в українській економіці виявляються не лише в зменшенні частки прибуткових машинобудівних підприємств, а й мають яскраво виражений соціальний характер: скорочення чисельності, доходів і споживчої спроможності персоналу, що працює в галузі. У таких умовах зростає рівень незадоволення персоналу результатами праці і політикою керівництва, що призводить до підвищення конфліктогенного рівня на промислових підприємствах. У таких умовах особливо яскраво виявляються недоліки системи управлінні внаслідок збільшення кількості конфліктних ситуацій на підприємствах. З іншого боку, необхідна мінімізація конфліктів, пов'язаних з неузгодженістю в управлінні, а для цього необхідний пошук нових форм управління.

Таким чином, виникає потреба в розробці нових підходів до управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах. У кризових умовах управління економічними взаємодіями на підприємствах має бути орієнтоване на мінімізацію конфліктних ситуацій, оскільки всю увагу та сили керівництва і персоналу підприємств доцільно спрямувати на підтримку конкурентних позицій на ринку, а не на вирішення внутрішніх суперечностей у колективі, що зумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

Дослідженням теоретико-методологічних основ управління конфліктами на підприємствах займалися такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як: Е. Моргунов, А. Яновський, А. Єльцов, М. Станкін, Д. Калашников, В. Розанова, А. Зайцев, Н. Волгіна, Е. Димченко, Н. Треньов, Е. Чехович, В. Андреєв, С. Зарвовський, Т. Парсонс, Р. Зіммель, Л. Коузер, Р. Дарендорф, Р. Канн, Д. Вольф, К. Томас та інші. Незважаючи на існування багатьох трактувань поняття конфлікту, його класифікацій, немає єдиного загальноприйнятого підходу до його визначення для використання при дослідженні виробничо-економічних систем. Серед різноманіття функцій, причин і чинників вирішення конфліктних ситуацій переважно виділяються психологічні особливості персоналу, але не враховується специфіка організаційних структур управління підприємствами.

Проблемами вдосконалення організаційних структур управління підприємствами займалися такі науковці, як: Г. Скударь, В. Панков, Ю. Бакай, В. Сумін, А. Воронін, С. Мішин, М. Олехнович, Т. Макарова, О. Романова, А. Загорулько, Г. Раздобреєва, Л. Транченко і багато інших учених. При цьому вони не ставили завдання пошуку шляхів забезпечення безконфліктного управління внутрішніми економічними взаємодіями на підприємствах. Як показує проведений аналіз наукової літератури, на сьогодні відсутній єдиний комплексний підхід, який би поєднував у собі виявлення і мінімізацію конфліктів, а також методи мотивації і планування виробництва з метою управління економічними взаємодіями на підприємствах на безконфліктній основі. Вибір теми, мети і завдань дисертаційного дослідження зумовлений наявністю ряду проблем.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках планів науково-дослідних робіт Інституту економіки промисловості НАН Україні за темою: «Фінансово-економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва» (номер державної реєстрації 0107U009796, 2007-2010 рр.), у якій автором розроблений підхід до виявлення конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві, метод мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві, методичний підхід до оптимізації системи мотивації співробітників промислового підприємства, модель організації безконфліктного динамічного планування виробництва, а також моделі інформаційного забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві.

Мета й завдання дослідження.

Метою дослідження є розробка та вдосконалення теоретичного і методичного забезпечення безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах. Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено такі завдання:

- проаналізувати сучасний стан діяльності підприємств машинобудування України;

- проаналізувати розвиток системи управління економічними взаємодіями на підприємствах;

- провести теоретичний і методичний аналіз системи управління економічними взаємодіями на підприємствах;

- визначити концептуальні положення безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах;

- розробити методичний підхід до виявлення конфліктів в економічних взаємодіях на промислових підприємствах;

- розробити метод мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промислових підприємствах;

- розробити підхід до оптимізації системи мотивації співробітників промислового підприємства;

- розробити модель організації безконфліктного динамічного планування виробництва;

- розробити модель інформаційного забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах;

- оцінити економічну ефективність системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах.

Об'єктом дослідження є процеси безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах.

Предметом дослідження є методи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах.

Методи дослідження. Наукові положення, висновки та рекомендації є аргументованими і теоретично обґрунтованими.

Теоретичні й методологічні основи дослідження становлять розробки вітчизняних і зарубіжних учених у галузі конфліктології, моделювання організаційних структур управління підприємствами, мотивації персоналу, планування виробництва, інформаційного забезпечення управління підприємствами. Інформаційною базою дослідження є офіційні звіти Державного комітету статистики Україні, а також фінансово-економічні показники діяльності машинобудівних підприємств.

У дисертації використано такі методи: статистичного аналізу - для виявлення основних тенденцій розвитку машинобудівної галузі країни (розділ 1, підрозділ 1.1), оптимізаційного моделювання - для розробки методу мінімізації конфліктів на мікрорівні (розділ 2, підрозділ 2.2), економіко-статистичного аналізу - для розробки методичного підходу до мотивації персоналу (розділ 2, підрозділ 2.3), процесного моделювання - для розробки моделі інформаційного забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями (розділ 3, підрозділ 3.2), а також підхід Д. Оклі до моделювання бізнес-процесів - для розробки методу виявлення конфліктів на мікрорівні (розділ 2, підрозділ 2.1).

Обробка даних проведена з використанням спеціально розробленого програмного забезпечення.

Значна частина розробок автора практично реалізована.

Окремі результати дослідження пройшли апробацію на науково-практичних конференціях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і методичних основ безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах. Найбільш важливі нові наукові результати дослідження полягають у такому:

Уперше: розроблено концепцію безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах, в основу якої покладено визначення невідповідності завдань матричної моделі підприємства і завдань функціональних елементів організаційної структури, синтез змістовних і процесійних засобів мотивації, урахування при плануванні змін попиту на продукцію і резервів підприємства, що спрямоване на мінімізацію конфліктних ситуацій та на збільшення продуктивності праці персоналу.

Удосконалено:

- методичний підхід до виявлення конфліктів в економічних взаємодіях на промислових підприємствах, заснований на визначенні невідповідності завдань матричної моделі підприємства і завдань функціональних елементів організаційної структури, що дає змогу обґрунтовувати прийняття рішень у системі управління конфліктами;

- метод мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промислових підприємства, що передбачає запобігання перевантаженню співробітників функціональних елементів організаційної структури підприємства посадовими інструкціями та при цьому забезпечує вирішення завдань матричної моделі функціональними елементами організаційної структури підприємства в повному обсязі, що дає можливість звести конфліктні ситуації до мінімуму;

- методичний підхід до оптимізації системи мотивації співробітників промислового підприємства, заснований на методах ситуаційного підходу і на синтезі змістовних і процесійних засобів мотивації, спрямований на створення сприятливого клімату в колективі і забезпечує підвищення темпів зростання продуктивності праці персоналу підприємства;

- модель безконфліктного динамічного планування виробництва, що враховує витрати на виробництво і післяпродажне обслуговування, зміну попиту на продукцію, резерви підприємства, реалізація якої дає змогу реагувати на зміну попиту на продукцію і можливостей підприємства за допомогою оптимізації організаційної структури, при цьому забезпечуючи безконфліктність в економічних взаємодіях на підприємстві, а також отримання максимального прибутку при максимальному завантаженні виробничих ресурсів.

Дістали подальшого розвитку: моделі інформаційного забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах, засновані на методології структурно-функціонального моделювання IDЕF0, що дає змогу підвищити гнучкість управління економічними взаємодіями, збільшити діапазон категорій персоналу для аналізу і скоротити організаційні витрати на впровадження запропонованої концепції.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані методичні підходи до виявлення і мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промислових підприємствах, до оптимізації системи мотивації співробітників промислового підприємства, до організації безконфліктного динамічного планування виробництва є основою для здійснення безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах. Практична значущість результатів роботи визначається можливістю забезпечення безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах, що має позитивно позначитися як на підвищенні продуктивності праці персоналу, так і на фінансових результатах діяльності підприємств.

Одержані в дисертації наукові результати, концептуальні положення, механізми та методичні підходи до безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві набули практичного застосування в діяльності ВАТ «Точмаш» (лист №17/4 від 18.05.10 р.), ТОВ «Ясинуватський машинбудівний завод» (лист №14/25 від 10.06.2010 р.) та ЗАТ «НГМЗ-БУР» (лист №145/4 від 30.08.2010 р.), а економічний ефект від упровадження пропозицій становив 57,6 тис. грн. на рік.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, де подано авторський підхід до вирішення актуального наукового завдання розвитку теоретичних положень, розробки науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління безконфліктними економічними взаємодіями на промисловому підприємстві. З наукових праць, підготовлених у співавторстві, використано лише матеріали, що належать авторові особисто.

Апробація результатів дисертації.

Основні наукові положення і практичні результати дослідження доповідалися й обговорювалися на наукових і науково-практичних конференціях: «Наука і освіта без меж - 2007» (м. Дніпропетровськ, 2007), «Розвиток національної промисловості в сучасному контексті: пріоритети, проблеми, регулювання» (м. Донецьк, 2009), «Інституційна природа ринкових трансформацій» (м. Чернівці, 2009).

Публікації. Основні положення дисертації було опубліковано в 9 наукових працях, з них: 6 статей у наукових фахових виданнях, 3 тези матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій - 2,94 д. а., з яких особисто авторові належить 2,59 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків та викладена на 189 сторінках. Робота містить 18 таблиць, 19 рисунків та 5 додатків. Список використаних джерел включає 163 найменування.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - «Теоретико-методичні аспекти управління економічними взаємодіями на підприємствах» - виявлено основні тенденції розвитку системи управління економічними взаємодіями на підприємствах, проведено теоретико-методологічний аналіз системи управління економічними взаємодіями на підприємствах та запропоновано концепцію системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємствах.

Проведений аналіз показав, що на сучасному етапі в Україні в цілому створені сприятливі умови для розвитку промисловості, що підтверджується поліпшенням структури основних макроекономічних показників, підвищенням відкритості національної економіки. Виникає необхідність захисту експорту й імпорту, а також розвитку машинобудівного комплексу країни, в якому за період 2008-2009 рр. відбулося значне скорочення виробництва. Це зумовлено не лише загальноекономічною кризою, а й низкою інших проблем: складністю адаптації підприємств до зовнішнього середовища, втратою ринків збуту, загостренням конкуренції, недобросовісною конкуренцією імпортерів, експортною орієнтацією базових галузей промисловості, збільшенням експорту продукції з низьким ступенем переробки, високою енергоємністю виробництва, нераціональною структурою управління, нераціональним використанням персоналу. На основі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що внутрішні резерви і людський капітал машинобудівних підприємств України використовуються неефективно, що спричинено нераціональною системою стимулювання і призводить до зниження прибутку підприємств.

Аналіз макроекономічних даних і динаміки показників діяльності машинобудівних підприємств України свідчить про те, що спостерігається значне уповільнення темпів зростання продуктивності праці, що зумовлене багатьма причинами, серед яких можна виділити: складнощі модернізації матеріально-технічної бази виробництва, відсутність інвестицій на реконструкцію і технічне переозброєння виробництв, несприятливі соціально-економічні чинники на підприємстві, пов'язані з незадовільною якістю трудових колективів, їх соціально-демографічним складом, низьким рівнем підготовки, дисциплінованості, трудової активності і творчої ініціативи працівників, існуючою системою ціннісних орієнтацією, стилем керівництва, недосконалістю організації праці, виробництва та управління. Всі ці причини тісно пов'язані та взаємозалежні між собою і повинні вивчатися комплексно. Одним з основних організаційно-економічних чинників підвищення продуктивності праці є управління виробництвом, що передбачає вдосконалення організаційних структур у виробництві та управлінні з метою регулювання економічних взаємодій за допомогою мінімізації конфліктів.

Виникнення конфліктних ситуацій на підприємствах насамперед пов'язане з недосконалістю системи управління, внаслідок чого відбуваються конфлікти між різними рівнями управління, функціями управління, посадами тощо. Вказані негативні тенденції справляють несприятливий вплив на діяльність промислових підприємств. Це пояснюється тим, що в непростих умовах економічного реформування в Україні не всім машинобудівним підприємствам вдалося об'єднати виробничий і науковий потенціал, зберегти кваліфіковані кадри, наростити обсяги виробництва й оволодіти всіма тонкощами сучасного менеджменту. На підприємствах України вирішенню окресленої проблеми не приділяється належної уваги через відсутність науково обґрунтованих підходів і практичного досвіду управління економічними взаємодіями на підприємствах.

Керівництво машинобудівних підприємств недооцінює наслідки конфліктів, що виникають між працівниками. Якщо не знайти ефективного способу управління конфліктом, можуть утворитися умови, які заважають досягненню цілей: незадоволення, зростання плинності кадрів і зниження продуктивності праці. Таким чином, зниження продуктивності праці є дисфункціональним наслідком конфліктів на підприємстві, а тому особливої актуальності набуває проблема мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на машинобудівних підприємствах. Для цього необхідне вдосконалення системи управління на підприємствах, тобто розробка такої організаційної структури управління, при якій всілякі конфлікти були б зведені до мінімуму.

На основі проведеного теоретико-методичного аналізу системи управління економічними взаємодіями на підприємствах обґрунтовано необхідність проведення подальших досліджень у напрямі вдосконалення економічної взаємодії на підприємстві за допомогою створення таких організаційних структур, у яких конфліктні ситуації були б зведені до мінімуму. Досліджено основні концептуальні підходи до управління економічними взаємодіями на підприємствах. Зроблено висновок про те, що в основу нових сучасних підходів до управління економічними взаємодіями мають бути покладені принципи процесного, ситуаційного та динамічного підходів. Саме тому потрібна розробка концепції безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві з урахуванням виділених теоретико-методичних положень.

На базі проведеного теоретичного і методичного аналізу системи управління економічними взаємодіями на підприємстві запропоновано концепцію безконфліктного управління внутрішніми економічними взаємодіями, сутність якої полягає у виявленні можливих конфліктів та їх мінімізації, а також у мотивації персоналу та забезпеченні безконфліктного динамічного планування виробництва. Теоретико-методичний рівень концепції представлено процесійними та змістовними теоріями управління персоналом, а також методологією життєздатних систем Ст. Біра, ситуаційного, процесного та динамічного підходів. Методичній рівень містить у собі підхід до виявлення та мінімізації конфліктів на мікрорівні, підхід до мотивації персоналу та організації безконфліктного динамічного планування виробництва. Для розробки методичних підходів до виявлення і мінімізації конфліктів на підприємстві доцільно використовувати методологію життєздатних систем Ст. Біра і процесний підхід. Використання методології Ст. Біра аргументовано необхідністю приведення організаційної структури у відповідність життєздатним системам, що відповідає принципам оптимальності ієрархічних структур. Вибір методології процесного підходу зумовлений необхідністю розгляду виробничої діяльності підприємства як послідовності здійснюваних бізнес-процесів. При процесному підході до моделювання діяльності підприємства воно описується у вигляді двох підсистем - виробничої і ресурсної.

Перша взаємодіє з ринком споживачів, а друга - з ринком постачальників. При цьому описується взаємодія виробничої і ресурсної підсистем. Сукупність бізнес-процесів формується виходячи з концепції життєвого циклу створення і просування продукції до споживача. Це дасть можливість застосовувати інструмент Д. Оклі до моделювання бізнес-процесів з метою виявлення конфліктів на підприємстві, що, у свою чергу, дасть змогу оптимізувати бізнес-процеси на підприємстві з метою мінімізації конфліктів. Таким чином, на основі положень процесного підходу і життєздатних систем, інструментальних засобів оптимізаційного моделювання і підходу Д. Оклі до моделювання бізнес-процесів пропонуються методи виявлення і мінімізації конфліктів на підприємстві, що є методичним забезпеченням роботи планово-економічного відділу та експертної групи з питань безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємствах.

Концептуальний підхід до здійснення безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві наведено на рис. 1.

Реалізація концепції безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві має на мету підвищення ефективності діяльності промислового підприємства на основі забезпечення сприятливого клімату в колективі, підвищення якості продукції, а також економії витрат на оплату праці за рахунок зростання середнього виробітку персоналу. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що запропонована концепція має як економічний, так і соціальний ефект, оскільки спрямована на запобігання конфліктним ситуаціям в економічних взаємодіях на підприємстві.

Рис. 1. - Концептуальний підхід до здійснення безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві:

У другому розділі - «Аналіз методів безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємствах» - розроблено методичний підхід до виявлення конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві, метод мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві та методичний підхід до розробки ефективної системи мотивації співробітників промислового підприємства.

Рис. 2. - Реалізація методу мінімізації конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві:

Виявлення і мінімізацію конфліктів в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві необхідно здійснювати в такій логічній послідовності (рис. 2). Суть запропонованого методу зводиться до виявлення і мінімізації невідповідності розподілу вирішуваних на підприємстві завдань функціям його структурних підрозділів. На першому етапі здійснюється зміна організаційної структури відповідно до принципів оптимальності ієрархічних структур.

Доцільність побудови матричної моделі підприємства зумовлена тим, що запропоноване в 1997 р. англійським професором Д. Оклі матричне моделювання процесів дає змогу у відносно простій і ефективній формі класифікувати, описувати та оптимізувати бізнес-процеси підприємства. Такий підхід до управління дає можливість отримувати як процесні (горизонтальні), так і функціональні (вертикальні), і матричні (проектні) організаційні структури. Гнучкість цього методу дає змогу в результаті організаційного проектування на базі матричної моделі отримати управлінські структури у вигляді, найбільш прийнятному для досягнення конкретних цілей і завдань, що стоять перед кожним конкретним напрямом діяльності. Об'єднані в єдину бізнес-систему напрями діяльності формують, таким чином, унікальну організаційну структуру, спрямовану на вирішення головної стратегічної мети підприємства. Особливістю моделі є те, що сформована матриця для підприємства визначає завдання рівня організаційного підрозділу (відділу), які можуть потім групуватися як залежно від функціональної (за предметом діяльності), так і ринкової ситуації або за процесним принципом. Таким чином, матрична модель дає змогу застосовувати три основні типи формування організаційної структури практично одночасно - залежно від особливостей бізнесу і стратегій розвитку компанії. Побудова матричної моделі підприємства дасть можливість врахувати функціональні напрями стратегії розвитку підприємства. Приведення організаційної структури підприємства до шестирівневої і побудова матричної моделі підприємства дасть змогу здійснювати зіставлення завдань елементів організаційної структури із завданнями матричної моделі підприємства і виділяти точки перетину елементів організаційної структури у вирішуваних завданнях.

На основі цього виявляються можливі конфліктні ситуації в економічних взаємодіях на підприємстві. На наступному етапі передбачається побудова оптимізаційної моделі з метою мінімізації конфліктних ситуацій. У результаті реалізації цієї моделі визначаються напрями зміни організаційної структури управління підприємством.

Для підвищення ефективності методів виявлення та мінімізації конфліктних ситуацій у роботі запропоновано методичний підхід до мотивації персоналу (рис. 3). Основними етапами такого підходу є: виділення ключових напрямів мотивації та стимулювання, проведення мотиваційного моніторингу, вибір методів мотивації та стимулювання персоналу, реалізація мотивації персоналу.

Мотиваційний моніторинг передбачає такі етапи: аналіз діючої системи мотивації, аналіз якісного стану персоналу, аналіз мотиваційної сфери персоналу, оцінювання необхідності зміни системи мотивації. Ефективність цього підходу доводиться тим, що він забезпечує вибір таких методів стимулювання і мотивації, а також типів взаємодії, при яких будуть максимально задоволені виявлені потреби персоналу різних категорій, що в результаті не лише підвищуватиме внутрішню мотивацію до праці, а й забезпечуватиме зменшення конфліктних ситуацій на підприємстві. Виходячи з того, що потреби персоналу досить динамічні, а стимулювання персоналу на машинобудівних підприємствах, як правило, проводиться за результатами праці за місяць, то доцільно здійснювати реалізацію запропонованої системи мотивації щомісячно. При цьому витрати на здійснення мотиваційного моніторингу і реалізацію системи мотивації будуть фондом оплати праці персоналу, що бере в цьому пряму або опосередковану участь. Вигодами від реалізації запропонованої системи мотивації є підвищенням темпів зростання продуктивності праці всього персоналу підприємства, покращення якості виробничої продукції, а також створення сприятливого клімату в колективі.

Рис. 3. - Здійснення мотивації персоналу машинобудівного підприємства:

Критерієм ефективності пропонованої системи мотивації персоналу є перевищення темпів зростання середньої по підприємству продуктивності праці порівняно з темпами зростання середньомісячної заробітної плати персоналу в середньому по підприємству.

Запропонований у роботі методичний підхід до мотивації і стимулювання персоналу враховує недоліки існуючих підходів за допомогою того, що його теоретичною базою є синтез змістовних і процесних теорій мотивації. Він дає змогу не просто підтримувати певну поведінку людини, а й з'ясувати, що є основою оптимальної мотивації персоналу, оскільки вибір методу мотивації здійснюється на основі виявлення потреб персоналу певної категорії. Застосування ситуаційного підходу до здійснення мотивації персоналу підприємства дає змогу вибрати найбільш доцільний метод мотивації і стимулювання персоналу для задоволення виявлених потреб. Цей підхід, на відміну від існуючих, має яскраво виражену соціальну спрямованість і орієнтований на мінімізацію конфліктів в економічних взаємодіях персоналу при здійсненні стимулювання персоналу за кожним напрямом. Це забезпечується за допомогою виявлення потреб персоналу на основі проведення мотиваційного моніторингу, оптимізації типів взаємодії між керівництвом і підлеглими, комплексного використання методів матеріального і нематеріального стимулювання.

У третьому розділі - «Реалізація системи управління економічними взаємодіями на підприємствах» - наведено модель організації безконфліктного динамічного планування виробництва, інформаційне забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві, а також проведено оцінювання економічної ефективності системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві. Викладено результати апробації положень дисертаційної роботи на ЗАТ «НГМЗ-БУР». Запропонована в роботі модель динамічного планування виробництва є дискретною, враховує післяпродажний гарантійний супровід і відповідає матричній моделі. За допомогою цієї моделі можна здійснити оптимальне планування, що дає змогу повністю і з найменшими витратами задовольнити потреби у відповідній продукції. До того ж особливістю описаної динамічної моделі планування виробництва є врахування у визначенні прибутку від реалізації продукції прогнозованих витрат на її післяпродажний гарантійний супровід. При цьому величина залежить від прогнозованого попиту на продукцію і, відповідно, від сукупної кількості реалізованої продукції. Запропоновано визначати цільову функцію оптимізаційної динамічної моделі планування виробництва за такою формулою:

Де:

р - прибуток від реалізації одиниці продукції -го виду;

е - сукупна кількість реалізованої продукції.

Модель динамічного планування виробництва продукції дає змогу отримувати достовірну й економічно обґрунтовану планово-виробничу інформацію і реагувати на зміну попиту на продукцію і можливостей підприємства, при цьому забезпечує безконфліктність в економічних взаємодіях на підприємстві.

Вищезгадані аспекти орієнтовані на організацію безконфліктного динамічного планування виробництва продукції на основі зміни організаційної структури управління підприємством в оперативному режимі. Розроблено моделі інформаційного забезпечення концепції безконфліктного управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві в нотації IDEFO та сформульовано сфери їх практичного використання.

На базі ЗАТ «НГМЗ-БУР» досліджено можливості застосування розроблених підходів до здійснення безконфліктного управління економічними взаємодіями на промисловому підприємстві. Розроблено комплекс управлінських заходів, які спрямовані на підвищення ефективності управління внутрішніми економічними взаємодіями на підприємстві, що дає змогу отримати річний економічний ефект у розмірі 57,3 тис. грн. на рік за рахунок запобігання конфліктним ситуаціям у колективі та мотивації персоналу (табл.).

Табл. - Ефект від реалізації концепції безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві ЗАТ «НГМЗ-БУР»:

Реалізація запропонованих у дисертації підходів дає змогу зменшити витрати на управління персоналом за рахунок запобігання виникненню конфліктних ситуацій у колективі, а також підвищити ефективність фінансово-господарчої діяльності машинобудівних підприємств.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі подано наукове вирішення актуального завдання розробки, методичних підходів і практичних рекомендацій щодо управління безконфліктними взаємодіями на промисловому підприємстві. Проведене дослідження дає змогу зробити такі основні висновки:

1. Проаналізовано сучасний стан машинобудування в Україні, та виявлено такі основні тенденції. Світова економічна криза негативно вплинула на економіку України, що виявилося в зниженні платоспроможності споживачів машинобудівної продукції. Неефективність структури вітчизняної промисловості перш за все зумовлена низькою часткою машинобудівної галузі в структурі промисловості. Стрімке скорочення кількості прибуткових підприємств, а також експорту машинобудівної продукції пов'язано з низьким рівнем конкурентоспроможності продукції внаслідок значного фізичного і морального зносу основних фондів, низької інноваційної активності машинобудівних підприємств. Вищеперелічені тенденції мають негативні соціально-економічні наслідки, що виявляються в зниженні доходів і скороченні чисельності персоналу машинобудівної галузі. Практика показує, що в таких умовах господарювання значно підвищується ймовірність виникнення конфліктних ситуацій у колективі;

2. Теоретичний і методологічний аналіз системи управління економічними взаємодіями на підприємствах показав, що в науці не обґрунтовано єдиного розуміння категорії конфлікту, відсутня універсальна класифікація конфліктних ситуацій. Існуючі методи вирішення конфліктів базуються на дослідженні індивідуальних психологічних характеристик і не можуть бути використані для управління безконфліктними економічними взаємодіями на промислових підприємствах. Виходячи з цього, виникає необхідність розробки нових підходів до управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах;

3. На основі проведеного теоретичного аналізу визначено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Розроблено концепцію безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах, яка передбачає таке управління економічними взаємодіями, при якому виникає можливість виявлення і мінімізації конфліктів на підприємствах, мотивації персоналу і безконфліктного динамічного планування виробництва. В основу концепції покладено дослідження функціонування підприємства в рамках процесного підходу, що дає змогу представити діяльність промислового підприємства як послідовність бізнес-процесів. Складність досліджуваної проблеми управління економічними взаємодіями передбачає вирішення ряду завдань, що зумовлює використання в роботі положень ситуаційного і динамічного підходів. Реалізація запропонованої концепції дасть змогу підвищити ефективність функціонування підприємства за рахунок збільшення продуктивності праці персоналу в результаті ефективної його мотивації і створення сприятливого клімату в колективі;

4. За результатами проведеного аналізу методичних підходів до виявлення конфліктних ситуацій зроблено висновок про те, що в сучасних умовах найбільшого поширення набувають дослідні методи виявлення конфліктів в економічних взаємодіях на підприємстві. При цьому досліджуються переважно індивідуальні психологічні чинники конфлікту. У роботі вдосконалено методичний підхід до виявлення конфліктних ситуацій в економічних взаємодіях на промисловому підприємстві. Такий підхід передбачає проведення аналізу організаційної структури управління підприємством з метою виявлення невідповідності завдань матричної моделі підприємства і завдань елементів організаційної структури. Запропонований науково-методичний підхід є основою для здійснення мінімізації конфліктних ситуацій в економічних взаємодіях;

5. Запропоновано метод мінімізації конфліктних ситуацій в економічних взаємодіях на промислових підприємствах. Перевагою цього підходу є те, що він орієнтований на забезпечення вирішення всіх завдань матричної моделі підприємства, але при цьому не допускається перевантаження співробітників підприємства посадовими інструкціями. Реалізація методу дає змогу оптимізувати організаційну структуру управління підприємством так, щоб конфліктні ситуації були зведені до мінімуму. Зазначений підхід не вимагає кардинальних змін у структурі управління підприємством, а передбачає оптимізацію посадових інструкцій, що не потребує значних фінансових витрат на його реалізацію;

6. Запропоновано методичний підхід до оптимізації системи мотивації співробітників промислового підприємства. Теоретичною базою є синтез змістовних і процесійних теорій мотивації, тобто вивчення потреб персоналу і вибір на цій основі ефективних методів мотивації. Методологічною основою є положення ситуаційного підходу, що дає змогу з набору методів мотивації вибирати найбільш ефективні для різних категорій персоналу. Цей підхід передбачає оптимізацію двох типів взаємодії між керівництвом і підлеглими: партнерського та патерналістського, що забезпечує створення сприятливої атмосфери в колективі і сприяє мотивації персоналу до продуктивності праці; управління менеджмент безконфліктний

7. Розроблено модель організації безконфліктного динамічного планування виробництва, яка враховує витрати на виробництво і післяпродажне обслуговування, зміну попиту на продукцію, резерви підприємства. Це дає змогу мінімізувати ймовірність виникнення конфліктів стратегічного та оперативного планування за рахунок отримання достовірної й економічно обґрунтованої планово-виробничої інформації. Запропонована модель забезпечує одержання максимального прибутку при максимальному завантаженні виробничих ресурсів, а також безконфліктність в економічних взаємодіях, що досягається за рахунок оперативного реагування на зміну попиту на продукцію і можливостей підприємства за допомогою зміни організаційної структури управління;

8. Розроблено модель інформаційного забезпечення системи безконфліктного управління економічними взаємодіями на промислових підприємствах, яка дає змогу підвищити оперативність управління економічними взаємодіями і зменшити витрати на впровадження запропонованої концепції на основі автоматизації роботи. Запропоновано інформаційну модель, засновану на методології структурно-функціонального моделювання IDЕF0;

9. Апробація отриманих результатів проведена на базі машинобудівних підприємств ВАТ «Точмаш», ТОВ «Ясинуватський машинобудівний завод» і ЗАТ «НГМЗ-БУР». Реалізація концепції управління безконфліктними економічними взаємодіями на промисловому підприємстві дає змогу мінімізувати конфліктні ситуації шляхом оптимізації посадових інструкцій, сприяє підвищенню сприятливого клімату в колективі, забезпечує ефективну мотивацію персоналу. Запропонований комплекс заходів щодо управління безконфліктними економічними взаємодіями на промисловому підприємстві забезпечує економію фонду заробітної плати за місяць на 22,5 тис. грн., а також отримання економічного ефекту в розмірі 57,3 тис. грн. за рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Охрицкая Е.Н. Подход к выявлению конфликтов в экономических взаимодействиях на промышленном предприятии (на примере ОАО «Точмаш») / Е.Н. Охрицкая // Экономика промышленности: сб. науч. тр.: в 2 т. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. - Донецк, 2007. - Т. 2. - С. 199-208.

2. Абаєва О.М. Концепція безконфліктного управління економічними взаємодіями на підприємстві / О.М. Абаєва // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою. Серія: Економіка: зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУУ, 2010. - Т. ХІ. - Вип. 157. - С. 213-223.

3. Абаєва О.М. Оптимізація системи мотивації співробітників промислового підприємства / О.М. Абаєва // Вісник Чернівецького національного ун-ту. Серія: Економічні науки: зб. наук. пр. - Чернівці, 2009. - С. 216-223.

4. Абаєва О.М. Информационное обеспечение системы управления экономическими взаимодействиями на предприятиях / Р.В. Прокопенко, О.М. Абаєва // Науковий вісник Чернігівського державного інституту економіки і управління. Серія 1: Економіка: зб. наук. пр. - Чернігів: ЧДІЕУ, 2009. - №3 (4). - С. 108-122.

5. Охрицкая Е.Н. Анализ организационного обеспечения управления экономическими взаимодействиями на предприятиях / Е.Н. Охрицкая // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр.: в 2 ч. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти. - Донецк, 2008. - Вып. 1. - Ч. 2. - С. 66-75.

6. Абаєва О.М. Організація безконфліктного динамічного планування виробництва / О.М. Абаєва // Розвиток фінансових методів державного управління національною економікою. Серія: Економіка: зб. наук. пр. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т. ІХ. - С. 216-223.

Размещено на Allbest.ru