Державне управління системою загальної середньої освіти на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

УДК 351.851:373.5

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

СТАДНИК

АЛЛА МИРОНІВНА

Донецьк

2010



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор наук з державного управління, професор Токарева Валентина Іванівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків.

Офіційні опоненти: доктор наук з державного управління, доцент Іваницька Ольга Михайлівна, Київський університет імені Бориса Грінченка Міністерства освіти і науки України (м. Київ), завідувач кафедри управління навчальним закладом, менеджменту та економіки освіти; кандидат наук з державного управління Коваленко Валентина Павлівна, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), проректор з науково-педагогічної роботи.

Захист відбудеться 14 червня 2010 р. о 14.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр-т Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 11 травня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Я.С. Клейнер



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна ситуація розвитку теорії й практики державного управління загальною середньою освітою в Україні характеризується напруженим пошуком шляхів випереджувального реагування на виклики часу. Разом з цим все більш помітним є протиріччя між недостатньою науковою розробленістю проблеми ефективного включення ресурсу державного управління освітою на регіональному рівні й необхідністю його впровадження в практику регіонального управління загальною середньою освітою для переводу освітньої системи з режиму функціонування в режим розвитку.

Складність управлінської проблематики, що визначає характер перетворень у системі загальної середньої освіти, в тому числі й на регіональному рівні, потребує глибокого й детального осмислення, продукування нових ідей і підходів, які розкривали б шляхи підвищення ефективності управління розвитком загальної середньої освіти.

За доволі короткий термін свого існування вітчизняна наука державного управління напрацювала значний теоретико-методологічний, методичний та довідковий матеріал. Різні аспекти державного управління в межах суб'єкт-об'єктної парадигми досліджуються В.Авер'яновим, В.Бакуменком, В.Князєвим, В.Луговим, В.Маліновським, Н.Нижник, І.Роспутинком, В.Цвєтковим та ін.

Значний внесок у розробку теорії державного управління зробили такі зарубіжні вчені, як Г.Атаманчук, В.Афанасьєв, Д.Белл, М.Вебер, В.Граждан, Д.Зеркін, М.Кастельс, Г.Моска, Т.Парсонс, В.Парето, Ю.Тихомиров, Е.Тофлер, В.Чіркін.

Теорія управління освітою розроблялася Л.Ващенко, Б.Гершунським, Г.Єльниковою, В.Журавським, В.Лазарєвим, В.Лутаєм, Н.Лукашевичем, М.Поташником, В.Пікельною, А.Підласим, О.Поповою, В.Токаревою, А.Фурманом, Т.Шамовою та ін.

Організаційно-економічні аспекти управління суспільним розвитком та освітою як його складовою досліджувалися Г.Балихіним, Н.Багаутдіновою, Г.Дмитренком, В.Дорофієнком, З.Каримовим, Г.Кологрєєвим, В.Огаренком, В.Пілюшенком, О.Поважним, С.Поважним та ін.

Управлінське забезпечення якості освіти розглядалося Ю.Вишняковим, В.Кальней, Т.Лукіною, Д.Матросом, С.Шишовим та ін.

Розвитку загальної середньої освіти в Україні присвячені праці С.Гончаренка, В.Зайчука, В.Маслова, О.Красовицького, В.Паламарчук, І.Огієнка, О.Савченко та ін.

Разом з цим аналіз дослідницької проблематики функціонування загальної середньої освіти в Україні дає підстави стверджувати, що незважаючи на значну теоретико-методологічну базу досліджень з питань управління загальною середньою освітою, найменш розробленими є проблеми, пов'язані з управлінням зазначеною сферою на регіональному рівні у контексті сучасних соціокультурних перетворень.

Актуальність виконаної роботи обумовлюється необхідністю визначення наукових підходів щодо удосконалення чинної системи державного управління загальною середньою освітою регіону, розробки на цих засадах відповідних пропозицій із забезпечення гнучкого реагування управлінського механізму на зміни в суспільстві у цілому та в масштабі регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темою: "Теоретико-методологічні основи управління людськими і природними ресурсами та визначення їх впливу на соціально-економічну систему регіону" (номер державної реєстрації 0105U009098, 2003 - 2008 рр.). В межах цієї теми дисертантом проведено дослідження специфіки державного управління загальною середньою освітою на рівні регіону та розроблено напрямки його удосконалення з урахуванням сучасного контексту розвитку українського соціуму.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних і практичних засад удосконалення державного управління загальною середньою освітою регіону та обґрунтування нових методів взаємодії в системі "загальна середня освіта - позашкільна освіта - професійна освіта" в контексті регіонального освітнього простору.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

уточнити понятійно-категоріальний апарат дослідження;

виявити специфіку системи загальної середньої освіти як об'єкта державного управління в умовах суспільної трансформації;

визначити особливості державного управління загальною середньою освітою в умовах суспільної трансформації;

оцінити результативність чинної системи державного управління загальною середньою освітою;

розробити теоретичні засади удосконалення системи державного управління загальною середньою освітою на основі системного та компетентнісного підходів;

дослідити тенденції розвитку регіональних систем загальної середньої освіти на сучасному етапі;

розробити модель професійної компетентності керівника системи загальної середньої освіти.

Об'єкт дослідження - процеси державного управління загальною середньою освітою регіону.

Предмет дослідження - методи та засоби удосконалення державного управління системою загальною середньою освітою регіону.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи слугували системно-діяльнісний підхід як загальнотеоретична парадигма дослідження.

У процесі наукового дослідження використовувалися такі методи: аналізу і синтезу - для розробки змісту управлінської діяльності в контексті інтеграції освітніх систем; праксіометричний - для аналізу звітної документації щодо функціонування системи загальної середньої освіти; контент-аналізу - для вивчення масиву нормативно-правової документації; моделювання - для формалізації уявного образу системи управління впровадженням профільного навчання.

Інформаційну базу для аналізу чинної системи державного управління загальною середньою освітою на рівні регіону склали законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні дані, експертні оцінки вітчизняних і зарубіжних фахівців, дані соціологічних досліджень, власні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні можливостей та напрямків удосконалення системи державного управління загальною середньою освітою на регіональному рівні на засадах нових методів взаємодії в системі "загальна середня освіта - позашкільна освіта - професійна освіта".

Основні наукові результати, що визначають наукову новизну полягають у такому:

вперше:

розроблено систему управлінських впливів з боку регіональних органів управління на загальну середню освіту, що передбачає забезпечення динамічного зв'язку між освітньою системою та суспільством;

виокремлено змістовну складову вдосконалення системи державного управління загальною середньою освітою регіону щодо забезпечення інтеграційних процесів та впровадження профільного навчання як передумови для підвищення доступності якісної загальної середньої освіти, реалізації принципу наступності між загальною середньою та професійною освітою, удосконалення практики комплексної професійної орієнтації в загальноосвітніх навчальних закладах;

удосконалено:

систему принципів підготовки педагогічних кадрів загальної середньої освіти в частині забезпечення внутрішньоорганізаційного навчання фахівців;

зміст та структуру управлінської компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог сучасного соціуму та з урахуванням оновлення соціальних ролей учасників освітнього процесу;

дістали подальшого розвитку:

трактування понять теорії управління освітою "державна політика в освіті регіону", "управління інноваціями в освітній сфері", "кадрова політика в освіті", "освітній простір регіону", "освітнє середовище" з урахуванням сучасного контексту управлінської діяльності;

методичні підходи щодо визначення результативності функціонування регіональної системи загальної середньої освіти стосовно забезпечення умов для ефективного професійного самовизначення особистості на основі впровадження системи профільного навчання;

система оцінювання рівня компетентності керівників освіти як сукупності змістових компонентів з урахуванням сучасних вимог до професіоналів у сфері управління.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретично обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення державного управління загальною середньою освітою на рівні регіону стосовно забезпечення процесів інтеграції та впровадження профільного навчання, що відповідає сучасним пріоритетам розвитку зазначеної освітньої системи.

Основні результати дослідження використані в діяльності управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти при розробці стратегії модернізації управління загальною середньою освітою, впровадженні системи управління якістю та оптимізації існуючої системи управління на рівні освітнього закладу (довідки № 11/02 від 12.11 2009 р. та № 572/02 від 16.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційного дослідження є підсумком самостійно проведених досліджень автора у сфері державного управління загальною середньою освітою регіону.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і рекомендації проведених досліджень були представлені й обговорювалися на науково-практичних конференціях:

Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційний менеджмент у системі модернізації управління освітою" (Донецьк, 17-18 червня 2004 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції "Науковий потенціал світу 2004" (Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції "Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів" (Святогірськ, 11-13 травня 2006 р.); I

II Міжнародній науковій конференції "Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту" (Донецьк, 27 жовтня 2006 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції "Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону" (Святогірськ, 22-24 квітня 2008 р.);

ХІІІ Конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи у 2007 році (Донецьк, ДонДУУ, 12 квітня 2008 року); XIV Конференції професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи у 2008 році (Донецьк, ДонДУУ, 11 квітня 2009 року).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 178 сторінок, у тому числі - 3 таблиці (на 3 сторінках), 16 рисунків, списку використаних джерел із 157 найменувань (на 15 сторінках).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць (6 - у фахових виданнях), з них: 1 стаття - у науковому журналі, 5 - у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,2 д.а., особисто автору належать 2,2 д.а.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі - "Теоретичні питання державного управління загальною середньою освітою" - обґрунтовується вибір методологічних засад дослідження відповідно до специфіки його об'єкта. Логіка розділу вибудовується через уточнення та визначення понятійного апарату. Так, аналіз основних категорій ("управління", "державне управління", "керівництво", "менеджмент", "управління освітою", "регіональна освітня політика") й сутнісних характеристик освітньої системи (наявність структурних елементів, комунікативних властивостей, інтегративних якостей, функціональних характеристик, історичності, цілеспрямованості) дозволив показати, що державне управління загальною середньою освітою регіону є системою.

У вказаному понятійному апараті першорядне значення має категорія "державне управління", зміст якого стосовно системи загальної середньої освіти визначається як здійснення державою управлінського організуючого впливу на цю освітню систему шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою розвитку загальної середньої освіти і забезпечення реалізації державної політики у цій освітній системі.

У державному управлінні загальною середньою освітою важливе місце займає поняття "управлінський механізм", який розглядається як певна система, що визначає порядок будь-якого виду діяльності та як внутрішній засіб системи, що приводить її в дію.

В розділі досліджено зміни співвідношення функцій і методів управління, оскільки демократизація управління як важливий вектор розвитку державного управління освітою це обумовлює.

Наукові уявлення про об'єктну зорієнтованість управління обумовили дослідження особливостей системи загальної середньої освіти як об'єкта управління. При цьому акцентовано увагу як на інваріантних характеристиках указаної системи, так і на варіативних. Розглянуто специфіку інноваційної діяльності в системі загальної середньої освіти щодо урахування рівня готовності навчальних закладів до інноваційних перетворень та інноваційних диспозицій педагогічного персоналу системи.

Опрацьовано регіональний аспект державного управління освітою. Регіон розглядається як певна соціально-виробнича інфраструктура, що створюються різноманітною діяльністю регіонального соціуму та охоплює певну територію, яка є простором структурно-функціонального насичення. Він уявляє собою організаційну систему, на яку впливає зовнішнє середовище (національне, зарубіжне). Наразі вказане середовище характеризується невизначеністю та змінністю, неповнотою інформації, містить загрози, виклики й певні можливості. Для виживання й розвитку за таких умов поведінка регіону як організації має бути не лише активною, але й проактивною.

Середовище регіону розглянуто за такими його складовими: соціальний простір, регіональне співтовариство, регіональні ресурси. Відзначено, що найбільш важливою характеристикою соціального простору перехідного суспільства, яким є соціум в Україні, виступає ступінь його відповідності досягненням сучасної цивілізації, а наявний потенціал - можливостям його відновлення. Не менш важливою складовою регіону є регіональне співтовариство, яке виступає основним суб'єктом організації життєдіяльності людей, здійснення владних повноважень та провідником реалізації соціальних технологій.

Показано особливості управлінської діяльності щодо вдосконалювання ресурсного комплексу з урахуванням того, що ефективність будь-якої суспільної системи, в тому числі й регіональної, ґрунтується на ефективності використання її ресурсів. При цьому зроблено акцент на збереженні та відтворенні соціальних й інтелектуальних ресурсів, що для України усе більшою мірою стає однією з ключових проблем національної безпеки.

В нестабільному конкурентному ринковому середовищі ефективним є стратегічне управління, яке включає діагностику стану регіону, стратегічне планування й реалізацію обраної стратегії. З огляду на це виділено й схарактеризовано основні складові щодо забезпечення стратегічного управління освітою.

Систему освіти регіону схарактеризовано як підсистему державної системи освіти й представлено відповідні рівні управління (рис. 1).

Обґрунтовано умови, які мають створюватися в регіонах для функціонування й розвитку освіти. Важливою з них є наявність централізованого управління, що гарантує єдність вимог в освітньому просторі та дотримання відповідних стандартів. Також виділено ризики зовнішнього та внутрішнього середовищ регіональної системи освіти. В цьому контексті показана роль регіональної освітньої політики й необхідність розробки та впровадження механізму управління як передумови її реалізації. управлінський керівник профільний навчання

У другому розділі - "Аналіз системи загальної середньої освіти на регіональному рівні" - розглянуто систему загальної середньої освіти як певну низку елементів у просторі та часі й визнано доцільним проведення аналізу стану вказаної освітньої системи.

На підставі проведеного аналізу стану системи загальної середньої освіти виділені наступні позитивні тенденції її розвитку: спрямованість на забезпечення варіативності та різнорівневості змісту освіти; оновлення навчально-методичного забезпечення з предметів, зокрема забезпечення підручниками нового покоління; посилення інтересу до гуманітарної складової; урахування соціального замовлення на освіту; консолідація науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації щодо висування вимог до модернізації змісту освіти; використання школами порівняно нових джерел фінансування (кошти соціальних партнерів).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Державне управління системою загальної середньої освіти в Україні

Разом з цим виявлено негативні тенденції, які полягають у наступному: фінансові утруднення, пов'язані із затримкою надходять з бюджету; скорочення мережі шкіл; погіршення лабораторної бази через брак обладнання; недосконалість системи постачання шкільного обладнання; невідпрацьованість системи оцінювання якості освіти, проведення зовнішнього незалежного оцінювання; недостатня забезпеченість підручниками, навчальними посібниками; недосконалість системи атестації педагогічних кадрів; зниження престижу вчительської професії в суспільстві, як наслідок, високий ступінь її фемінізації, старіння педагогічних кадрів; відтік кадрів в інші сфери діяльності; запізнення щодо розробки й впровадження нових педагогічних технологій в масову практику; активне притікання на навчання до вечірніх шкіл контингенту з масових шкіл; неможливість отримання додаткових освітніх послуг на безоплатній основі; падіння інтересу до вивчення дисциплін природничо-математичного циклу; недостатня увага до проблеми забезпечення системного підходу щодо збереження здоров'я учнів, створення умов для реалізації принципів демократичного розвитку та захисту прав особистості на якісну освіту.

В умовах трансформаційної економіки стримуючим чинником розвитку сфери освіти є дефіцит фінансових ресурсів. Тому актуальним для регіональної освітньої системи є вирішення проблеми максимального використання наявних ресурсів і можливостей. З огляду на це було розглянуто поточний стан (переважно за показниками 2006-2007 та 2007-2008 навчальних років) функціонування загальної середньої освіти в Україні в регіональному розрізі, в основу якого покладено дослідження основних характеристик забезпечення життєдіяльності означеної освітньої системи.

Проаналізовано наслідки оптимізації освітньої інфраструктури у період з 2001 до 2008 року. Результатом цього стало зменшення середньої наповнюваності класів з 22,2 до 19,1 учня і з 16,6 до 13,7 в сільській місцевості, що призвело до розбіжності за показником "кількість учнів на одного вчителя" (від 7,2 до 11,4 учня) в регіональному розрізі (табл. 1).

На основі даних міжнародних досліджень зроблено припущення, що в Україні, як і в країнах, що входять до Організації економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР), більш впливовим на результативність навчання є рівень викладання, ніж ефекти, пов'язані зі зменшенням наповнюваності класів.

З огляду на це в умовах фінансової кризи пропонується впровадити системну підготовку кадрів до функціонування в сучасному соціокультурному контексті на рівні організації й заснувати її на відповідних принципах та міжнародному досвіді внутрішньоорганізаційного навчання. Акцентовано увагу на необхідності підвищення компетентності кадрів щодо контрольно-оціночної діяльності з урахуванням змістовного та процесуального аспектів зовнішнього незалежного оцінювання знань випускників загальноосвітніх навчальних закладів та його всеохоплюючого характеру.

У третьому розділі - "Удосконалення державного управління системою загальної середньої освіти на регіональному рівні" - запропоновано рекомендації щодо удосконалення управлінської компетентності керівників системи освіти; управління впровадженням профільного навчання на рівні регіональної системи загальної середньої освіти; забезпечення управління процесами інтеграції.

Визначено, що новий суспільний контекст життєдіяльності, підвищення освітнього рівня і соціальної зрілості менеджерів освіти дали значний поштовх до розвитку управлінської компетентності в системі державного управління освітою. Це зумовило необхідність оновлення типових для менеджера цінностей, норм, позицій, які формують взірець його професійної поведінки в сучасних соціокультурних умовах. Професіонал у сфері управління освітою розглядається з позицій системного підходу як "система", що складається з підсистем психофізіологічного характеру, де кількісні та якісні співвідношення окремих елементів утворюють соціально-психологічний стрижень особистості фахівця-управлінця.



Таблиця 1

Обсяги підготовки на рівні освітньої системи за регіонами на початок

2007 - 2008 навчальному році

Регіон	Усього закладів	У них
		учнів, осіб	учителів, осіб	учнів на 1 - го вчителя
Автономна Республіка Крим	626	198213	19277	10,28
Вінницька	1025	184036	22605	8,14
Волинська	802	137207	16822	8,16
Дніпропетровська	1074	336297	29519	11,39
Донецька	1210	382263	35972	10,63
Житомирська	874	157133	19031	8,26
Закарпатська	714	170327	18345	9,28
Запорізька	668	180960	18755	9,65
Івано-Франківська	770	175428	21519	8,15
Київська	800	192402	20684	9,30
Кіровоградська	603	110916	13191	8,41
Луганська	764	202810	19735	10,28
Львівська	1480	297240	36783	8,08
Миколаївська	634	131501	13107	10,03
Одеська	969	258075	26566	9,71
Полтавська	834	158255	18049	8,77
Рівненська	729	160488	18908	8,49
Сумська	646	114254	13791	8,28
Тернопільська	904	133228	18461	7,22
Харківська	966	254609	26087	9,76
Херсонська	570	126944	13383	9,49
Хмельницька	1054	159942	20698	7,73
Черкаська	699	139575	17012	8,20
Чернівецька	455	110990	11868	9,35
Чернігівська	735	113935	15005	7,59
м. Київ	535	238760	22210	10,75
м. Севастополь	74	31609	3214	9,83

Розроблена структурна модель професійної компетентності керівника освіти, яка дає цілісне уявлення щодо розвитку професіоналізму у сфері управління освітою.

На основі аналізу теорій суспільного розвитку виділено основні соціокультурні чинники інформаційного суспільства, що обумовлюють значні перетворення в загальноосвітній школі, зокрема впровадження профільного навчання.

Визначено принципи побудови управлінського механізму щодо впровадження профільного навчання, які можуть бути застосовані на різних рівнях державного управління.

Виділено основні зовнішні та внутрішні фактори, на дослідженні впливу яких та врахуванні в процесі управління потрібно зосередити управлінську діяльність.

Оскільки управлінський механізм також має бути налаштований на відстеження інваріантних та варіативних характеристик, які відбивають соціокультурну ситуацію в системі загальної середньої освіти регіону, подано зміст зазначених характеристик.

Запропоновано критеріальну базу, за якою визначається ефективність загальної середньої освіти щодо профільного навчання, що включає наступні блоки: ціннісний, діяльнісний, результативності.

Розглянуто таку сферу управлінської діяльності як конструювання культурно-освітнього середовища, що дозволяє збагачувати інтелектуальний, соціальний і психологічний досвід учнів.

Визнано, що особливо роль у підвищенні освітнього ресурсу учнів у цьому середовищі має виконувати освоєння проектної, дослідницької та соціально-трудової діяльностей, пов'язаних з обраним профілем навчання.

В основу розробки технології переходу до профільного навчання передбачено покласти програмно-цільовий підхід як інструмент управління, що дає можливість узгодження педагогічних цілей з комплексом ресурсів, необхідних для їхнього досягнення.

Виділено типи загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням рівня готовності до здійснення профільного навчання, що вимагає управлінського забезпечення етапності процесу переходу. З огляду на це розглянуто специфіку управлінської діяльності за етапами.

На основі аналізу існуючих в науково-теоретичних джерелах поглядів щодо можливих напрямків інтеграції в освіті зроблено висновок про те, що більшість форм інституціальної інтеграції мають регіональну основу, тобто можуть бути створені навколо або на базі провідних регіональних структур за безпосереднього сприяння регіональної влади. Укрупнення й об'єднання на єдиних засадах раніше незалежних навчальних закладів дозволяє більш ефективно використовувати наявні педагогічні, матеріальні, інформаційні, фінансові ресурси, розширювати форми власності й методи надання освітніх послуг, взаємодіяти з підприємствами й організаціями різних форм власності. Визначено, що основоположним принципом, який має бути врахований при побудові інтегрованої системи є принцип єдності диференціацій і інтеграції.

Розроблено систему управління процесом інтеграції загальної середньої освіти й професійної та позашкільної на основі урахування специфіки керованого об'єкта, оновлення змісту управлінських функцій у контексті впровадження інтеграції. Представлено структурно-змістовну модель інтеграції загальної середньої освіти і професійної та позашкільної (рис. 2).

З метою забезпечення ефективного управління процесом інтеграції виділено рівні інтеграції й визначено особливості управлінської діяльності на кожному з цих рівнів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структурно-змістовна модель управління впровадженням профільного навчання в систему освіти регіону



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й розроблено систему заходів з удосконалення державного управління загальною середньою освітою регіону, яка відповідає пріоритетам соціального розвитку і умовам суспільної трансформації в Україні.

Основні теоретичні та науково-практичні висновки і узагальнення, які отримано в ході проведеного дослідження, зводяться до наступного:

1. Парадигмальні зміни в системі загальної середньої освіти, її ускладнення як об'єкта управління, інтенсифікація інноваційних пошуків, появлення значних можливостей для гуманізації, гуманітаризації, індивідуалізації навчання обумовлюють необхідність в новій якості управління щодо урахування регіональних особливостей функціонування зазначеної освітньої системи, адекватної реалізації закладеного в ній ресурсного потенціалу, своєчасного реагування на фактори зовнішнього середовища системи.

2. Формування теоретичної бази удосконалення державного управління системою загальної середньої освіти регіону здійснено з урахуванням того, що зазначений вид соціального управління відповідає всім характерним ознакам складних систем, найсуттєвішими з яких виступають: цілеспрямованість управління; ієрархічна підпорядкованість систем управління; наявність в системі управління інтегративних властивостей та різнопланових взаємозв'язків на одному рівні (по горизонталі) та між різними рівнями ієрархічної структури управління (по вертикалі); присутність складних взаємозв'язків і взаємообумовленості між складовими компонентами системи, що призводять до зміни інших компонентів системи управління за умови зміни окремих; активна взаємодія з зовнішнім середовищем та з системами неперервної освіти, позашкільної та професійної; наявність інформаційних зв'язків між складовими системи та зовнішніх інформаційних зв'язків; критеріальність оцінювання результативності функціонування системи управління.

3. Система загальної середньої освіти як об'єкт державного управління має загальні, інваріантні характеристики, які доцільно зафіксувати у таких основних категоріях: цілісність, наступність, прогностичність, гнучкість та мобільність. Урахування специфіки загальної середньої освіти дає можливість усвідомити її природу як особливого суспільного й освітнього явища та складного об'єкта державного управління.

4. Визначено, що в умовах суспільної трансформації державне управління регіональним розвитком освіти як складової соціальної сфери регіону здійснюється через цілеспрямований вплив з боку держави та органів, яким делеговані відповідні повноваження у сфері управління освітою, на регіональну систему освіти з метою забезпечення її сталого, збалансованого гуманістично орієнтованого розвитку, що включає створення або удосконалення необхідної нормативно-правової бази, інституційного, інформаційного, кадрового забезпечення на основі використання потенціалу стратегічного управління, програмно-цільових методів та відповідного фінансово-економічного інструментарію.

5. Доведено, що питання підготовки випускників системи загальної середньої освіти до подальшої соціалізації, професійного самовизначення набувають актуальності у контексті суспільної трансформації в Україні. Це вимагає посиленої уваги до державного управління загальною середньою освітою регіону, чинна система якого не повній мірі відповідає сучасним реаліям та прогнозованим змінам й зумовлює необхідність удосконалення управлінського забезпечення функціонування системи загальної середньої освіти регіону.

6. Обґрунтовано нові методи взаємодії в системі "загальна середня освіта-позашкільна освіта-професійна освіта" в контексті освітнього простору.

Доведено, що перехід до таких методів управління освітою на засадах єдності диференціації й інтеграції вимагає доповнення бюрократичних правил і регламентуючих процедур управлінням, що спирається на культуру співтовариства і її розвиток, організаційну культуру.

Показано, що освітня політика, наука й практика управління в умовах соціальних, політичних і економічних реформ в осмисленні інтеграційних процесів, що відбуваються в освіті розвинутих країн, вбачає шляхи забезпечення високого конкурентоспроможного рівня освіти. Інтеграційні процеси приводять до зміни парадигми й стратегії розвитку освіти. Вони в цілому спрямовані на гармонізацію системи освіти, створення відкритого освітнього простору регіону, що, відповідно, припускає відкритість процедур оцінки якості освіти, програм та зовнішню експертизу діяльності.

Розроблено технологію управління впровадженням профільного навчання, яка ґрунтується на використанні програмно-цільового підходу, що забезпечує формування змісту діяльності суб'єктів освіти в побудові педагогічної системи, спрямованої на збагачення інтелектуально-творчого, соціального і психологічного досвіду учнів.

7. Основними тенденціями розвитку регіональних систем загальної середньої освіти на сучасному етапі є спрямованість на використання пріоритетних чинників постіндустріального прогресу, інноваційних пошуків щодо забезпечення якості освіти, створення здоров'язберігаючого середовища, приведення у відповідність до сучасних вимог рівня підготовки педагогічних та управлінських кадрів.

8. Встановлено, що новий соціальний контекст професійної діяльності, підвищення освітнього рівня керівників освіти дали значний поштовх до розвитку управлінської культури в системі управління освітою й на основі оновлення сукупності типових для менеджера цінностей, норм, позицій, та на засадах компетентнісного підходу, надбань сучасної акмеології, міжнародного досвіду розроблено модель професійної компетентності керівника системи загальної середньої освіти, що може бути застосована як для підбору та оцінки управлінського персоналу, так й для побудови індивідуально-орієнтованих програм особистісно-професійного розвитку керівних кадрів освіти, удосконалення їх управлінської компетентності.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

1.Стадник А.М. Механизмы управления образованием в контексте тенденций его развития / А.М.Стадник // Державне управління процесами життєдіяльності і галузевого розвитку регіону: зб. наук. праць Донецької державної академії управління. - Донецьк, 2003. - т.IV, вип. 25, серія "Державне управління". - С. 220-225.

2.Стадник А.М. Модель педагогического менеджмента / А.М. Стадник // Менеджер. - 2004. - № 3. - С. 148-150.

3.Стадник А.М. Современные аспекты образовательного менеджмента / А.М.Стадник // Державне регулювання розвитку ЗЕД в умовах міжнародних інтеграційних процесів: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2005. - т.VI, вип. 52, серія "Державне управління". - С. 162-166.

4. Стадник А.М. Менеджмент и его место в управлении учебными заведениями / А.М.Стадник // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2006. - т.VII, вип. 62, серія "Державне управління". - С. 93-101.

5. Стадник А.М. Организационная структура муниципального органа управления образованием / А.М.Стадник // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2008. - т.IX, вип. 95, серія "Державне управління". -С. 282-287.

6. Стадник А.М. Система загальної середньої освіти як об'єкт державного управління: проблема специфіки / А.М.Стадник // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами: зб. наук. праць Донецького державного університету управління. - Донецьк, 2009. - т.Х, вип. 117, серія "Державне управління".- С. 289-297.

Друковані праці в інших виданнях:

1. Стадник А.М. Механизмы повышения эффективности управления муниципальной системой образования / А.М.Стадник // Інноваційний менеджмент у системі модернізації управління освітою: міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 червня 2004 р.: тез. доп. - Донецьк, 2004. - С. 76-79.

2. Стадник А.М. Пізнавальні інтереси як мотиви навчальної діяльності / А.М.Стадник // Науковий потенціал світу 2004: перша міжнар. наук.-практ. конф., 1-15 лист. 2004 р.: тез. доп. - Дніпропетровськ, 2004. - С. 26-27.

3. Стадник А.М. Имидж руководителя - основа корпоративного имиджа школы / А.М.Стадник // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів: четверта всеукр. наук.-практ. конф., 11-13 травня 2006 р.: тез. доп. - Донецьк, 2006. - С. 167-169.

4. Стадник А.М. Интегральный характер теории управления и методы ее исследования / А.М.Стадник // Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту: треття міжнар. наук. конф., 27 жовтня 2006 р.: тез. доп. - Донецьк, 2006. - С. 118-121.

5. Стадник А.М. Подходы к формированию эффективного менеджмента / А.М. Стадник // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону: п'ята всеукр. наук.-практ. конф., 22-24 квітня 2008 р.: тез. доп. - Донецьк, 2008. - С. 131-134.



АНОТАЦІЯ

Стадник А.М. Державне управління системою загальної середньої освіти на регіональному рівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. -Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні й практичні передумови удосконалення державного управління системою загальної середньої освіти регіону; проаналізовано особливості функціонування системи загальної середньої освіти в регіональному розрізі та сучасний стан забезпечення її життєдіяльності; обґрунтовано необхідність оновлення кадрової політики в освіті на основі використання надбань міжнародного досвіду та з урахуванням сучасних вимог до педагогічного персоналу; запропоновано систему управління інтеграційними процесами як фактором розвитку загальної середньої освіти регіону та розглянуто основні утруднення щодо управління в контексті інтеграції; розроблено механізм управління впровадженням профільної освіти та визначено специфіку його рівнів з урахуванням готовності загальноосвітніх закладів до профільного навчання; систематизовано вимоги щодо формування управлінської компетентності керівників освіти як основи підвищення управлінської культури.

Ключові слова: державне управління освітою, система загальної середньої освіти регіону, механізм державного управління, освітній простір, освітні показники, інтеграційні процеси, управлінська культура.



АННОТАЦИЯ

Стадник А.М. Государственное управление системой общего среднего образования на региональном уровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2010.

В диссертации рассмотрены теоретические и практические предпосылки усовершенствования государственного управления системой общего среднего образования региона. Первостепенное значение отведено категориям "государственное управление", "механизм управления".

Исследовано соотношение функций и методов управления образованием с учетом демократизации управления как важного вектора развития государственного управления образованием.

Рассмотрены особенности общего среднего образования, акцентировано внимание на инвариантных и вариативных характеристиках данной системы.

Показана роль общего среднего образования как регулятора поведения людей, их социализации и определено, что при рассмотрении особенностей общего среднего образования как объекта государственного управления необходим акцент именно на аксиологическом аспекте управления.

Показана специфика инновационной деятельности в системе общего среднего образования, охарактеризованы типы учебных заведений с учетом их инновационной активности.

Обоснованы условия, которые должны создаваться в регионах для функционирования и развития образования.

Выделены и описаны основные составляющие стратегического управления образованием. При этом система образования региона рассматривается как подсистема государственной системы образования, имеющая соответствующие уровни управления.

В этом контексте показана роль региональной образовательной политики и необходимость разработки и внедрения механизма управления как предпосылки её реализации.

Проанализированы особенности функционирования системы общего среднего образования в региональном разрезе и современное состояние обеспечение её жизнедеятельности.

Выявлены позитивные и негативные тенденции, которые наметились в функционировании этой системы. Особое значение уделено проблеме сбережения здоровья учащихся, защите прав личности на качественное образование.

Проанализированы последствия оптимизации образовательной инфраструктуры, а также уровень материально-технического и кадрового обеспечения общего среднего образования.

Предложено внедрить системную подготовку педагогических кадров к функционированию в современном социокультурном контексте на уровне организации и осуществить её на основе соответствующих принципов и имеющегося международного опыта. С учетом актуальности проблемы проведения внешнего независимого тестирования сделан акцент на развитии компетентности педагогов в сфере контрольно-оценочной деятельности.

Проведено исследование проблемы развития управленческой компетентности руководителей системы общего среднего образования. Предложена структурная модель профессиональной компетентности руководителя образования, которая дает целостное представление о развитии профессионализма в сфере управления образованием. В ней выделены следующие составляющие профессиональной компетентности: социально-методологическая, психологическая, педагогическая, экономико-правовая, общекультурная, информационная, организационная, инновационно-исследовательская, акмеологическая.

Разработана система управления внедрением профильного обучения в современных социокультурных условиях. Действие управленческого механизма указанной системы предполагается сосредоточить на исследовании внешних и внутренних факторов, которые определяют социокультурную ситуацию в регионе.

Предложено осуществить разработку технологии управления внедрением профильного обучения на основе использования программно-целевого подхода.

Сложной сферой управленческой деятельности признано конструирование культурно-образовательной среды, которая позволяет обогащать интеллектуальный, социальный и психологический опыт учащихся, что предполагает их вовлечение в различную образовательную деятельность: учебную, проектную, исследовательскую, социально-трудовую.

Показано, что особую роль в повышении образовательного ресурса учащихся в этой среде должно выполнять освоение проектной, исследовательской, социально-трудовой деятельностей, связанных с избранным профилем обучения.

Предложена модель управления внедрением профильного обучения в систему образования региона, разработанная на основе принципа единства дифференциации и интеграции.

На основе анализа современных научных представлений о возможных направлениях интеграции в образовании сделан вывод о региональной основе большинства форм институциональной интеграции. Разработана система управления процессом интеграции общего среднего образования, профессионального и внешкольного образования региона.

В контексте внедрения интеграции указанных образовательных систем предусмотрено обновление управленческих функций. Представлена структурно-содержательная модель интеграции общего среднего образования, профессионального и внешкольного.

Ключевые слова: государственное управление образованием, система общего среднего образования региона, механизм государственного управления, образовательное пространство, образовательные показатели, интеграционные процессы, управленческая культура.



SUMMARY

Stadnik A.M. The government system of the general secondary education at regional level. - Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in State Management. Speciality 25.00.02. - government mechanisms. - Donetsk State University of Management, Ministry of Education and Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

Thesis is devoted to theoretical and practical preconditions of improvement of the government by a system of the general secondary education of a region. Paramount meaning is attached importance to categories "government" and "the management mechanism".The correlation of functions and management methods of education, where governance democratization as an important vector of the development of the government formation was taken into account, has been investigated in the research.

The thesis provides an updating of administrative functions in a context of introduction of the specified educational systems' integration. The structurally-substantial model of integration of the general secondary education, professional and out-of-school has been presented.

Keywords: governance of education, system of a general secondary education of a region, governance mechanisms, educational space, educational characteristics, integration processes, managerial culture.

Размещено на Allbest.ru

...