Мотивація утворення та перспективи розвитку великих компаній вугільного машинобудування

Размещено на http://allbest.ru

Національна академія наук УкраЇни

Інститут Економіки промисловості

УДК 658.114.5:622.012.7

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Мотивація утворення та перспективи розвитку великих компаній вугільного машинобудування

Спеціальність 08.00.04 ? Економіка та управління підприємствами

(переробна промисловість)

Павленко МИРОСЛАВА ВОЛОДИМИРІВНА

Донецьк-2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України на кафедрі менеджменту і господарського права.

Науковий керівник ?доктор економічних наук, професор, академік НАН України Амоша Олександр Іванович, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), директор інституту.

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Кизим Микола Олександрович, Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (м. Харків), директор центру;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Пономаренко Наталія Олександрівна, Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), провідний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств.

Захист відбудеться "26" лютого 2010 р. о 13³⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий "22" січня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиЛ.М. Кузьменко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасній економічній науці актуальними є дослідження процесів об'єднання підприємств, особливо створення вертикально інтегрованих структур. Цим проблемам присвячено фундаментальні праці зарубіжних учених І. Ансоффа, О. Вільямсона, Б. Карлофа, Р. Коуза, У. Лацоніка, Е. Пенроуза, Ж. Тіроля, А. Чандлера, російських ? C. Авдашевої, О. Бутиркіна, М. Вороновицького, О. Фавро, А. Шастико і вітчизняних ? О. Амоші, С. Аптекаря, І. Булєєва, Ф. Євдокимова, М. Кизима, В. Скубенка. Дослідники наводять переваги і вертикально інтегрованих холдингів, і альтернативних їм економічних мереж. Починаючи з 90-х років минулого століття практика свідчить про поширення на тлі зростання кількості холдингів сітьового капіталізму. У секторах вугільного машинобудування різних країн також проходять зміни в структурі промисловості.

Так, наприкінці ХХ ? на початку ХХІ ст. у Німеччині, Польщі, Україні створено оперативні холдинги з вертикальною інтеграцією дистриб'юторських компаній і фірм-виробників гірничошахтного устаткування, але у Франції, Великобританії, Росії та США, які теж є країнами з розвиненим вугільним машинобудуванням і вуглевидобутком, такі бізнес-групи не дістали розповсюдження.

В Україні заводи, спеціалізовані на виробництві гірничої техніки, які є потужними підприємствами з великою кількістю персоналу, розташовані в Донецькій, Луганській і Харківській областях. Якщо за минулих часів вони забезпечували технікою шахти всіх басейнів СРСР, то тепер є постачальниками тільки для вітчизняної вугільної промисловості, яка перебуває в кризовому стані. Можливості ж експорту для них обмежені. Створення великої приватної торгово-промислової компанії (ТПК) "Укрвуглемаш", яка зараз відома як науково-виробнича компанія (НВК) "Гірничі машини", певним чином поліпшило економічну ситуацію, але не стало гарантом економічної стабільності функціонування заводів. До складу холдингу увійшли машинобудівні заводи, які є національними монополістами за видами техніки. Однак сучасний український ринок вугільного машинобудування зазнає тиску не тільки з боку європейських і китайських компаній, але і вітчизняних фірм. Для стійкого розвитку великої компанії вугільного машинобудування в умовах неефективності національного вуглевидобутку і скорочення попиту на гірничошахтне устаткування необхідні заходи стратегічного характеру. Вирішення проблеми має починатися з екскурсу до глибинних мотивів створення оперативних холдингів вугільного машинобудування, щоб оцінити перспективи і надати рекомендації щодо їх розвитку.

Сутність проблеми потребує узагальнення теоретичних положень щодо інтеграції фірм, використання досвіду вітчизняних і зарубіжних компаній вугільного машинобудування і на підставі цього визначення закономірностей розвитку великих компаній вугільного машинобудування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт ДВНЗ "Донецький національний технічний університет" Міністерства освіти і науки України за темою "Теоретичні засади підвищення потенціалу суб'єктів господарювання в умовах інноваційної моделі розвитку економіки" (номер держреєстрації 0107U001411, 2007-2008 рр.), у рамках якої узагальнено існуючі форми організації промисловості та запропоновано розширення корпоративної місії машинобудівних холдингів, зокрема, в напрямі інвестиційної підтримки вугледобувних підприємств. За темою "Розробити методичне та організаційно-економічне забезпечення механізмів залучення недержавних інвестицій у вугільну промисловість України" (номер держреєстрації 0105U006382, 2004-2006 рр.), виконану за планом ІЕП НАН України, надано пропозиції щодо участі великих компаній вугільного машинобудування в інвестуванні підприємств вугільної промисловості України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обґрунтування мотивів утворення і шляхів розвитку великих компаній вугільного машинобудування, що функціонують у країнах з економічно неефективною вугільною промисловістю і не мають можливостей для масштабного експорту продукції.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

узагальнено, систематизовано і проаналізовано теоретичні засади щодо інтеграції підприємств у секторі вугільного машинобудування;

виконано аналіз діяльності фірм вугільного машинобудування у країнах із розвиненою вугільною промисловістю та потужним вугільним машинобудуванням;

уточнено поняття клієнтел і запропоновано його використання для описання форм співіснування великих компаній вугільного машинобудування і вугледобувних компаній;

запропоновано й обґрунтовано основні гіпотези про мотиви формування оперативних холдингів у вугільному машинобудуванні;

здійснено перевірку висунутих гіпотез про мотиви формування холдингів у вугільному машинобудуванні;

проаналізовано перспективи розвитку великих компаній вугільного машинобудування;

запропоновано стратегію розвитку компаній вугільного машинобудування в умовах обмеженого попиту на їх продукцію.

Об'єктом дослідження є процеси інтеграції підприємств.

Предмет дослідження ? сукупність теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності функціонування компаній вугільного машинобудування у взаємодії з вугледобувними підприємствами.

Методи дослідження. Для вирішення наукових завдань використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: у процесі обґрунтування теоретичних засад дисертаційної роботи ? наукової абстракції, систематизації, порівняння, аналізу, гіпотетико-індуктивні, фальсифікації гіпотез; у процесі перевірки висунутих гіпотез ? методи математичної статистики; при пошуку умов Парето-ефективності у спільному інвестуванні ? діаграми Еджуорта. Інформаційну базу досліджень становлять дані про функціонування компаній вугільного машинобудування України, Німеччини, Польщі, Франції, Великобританії, США і Росії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні засад розвитку компаній вугільного машинобудування через розширення їх зв'язків із вугледобувними компаніями, підприємствами.

До найбільш важливих результатів дослідження, які визначають його наукову новизну, належать такі:

уперше:

доведено, що мотивами утворення великих компаній вугільного машинобудування є одержання гарантованого доступу до коштів державної підтримки, яка надається вугледобувним підприємствам. Визнання цього дає підстави для вживання заходів щодо стійкого розвитку компаній вугільного машинобудування незалежно від забезпечення державним субсидуванням;

запропоновано здійснення розвитку великих компаній вугільного машинобудування за концепцію інверсії клієнтел, яка передбачає перетворення машинобудівних холдингів із клієнтів вугледобувних компаній на їх патронів для підвищення економічної ефективності видобутку вугілля і поширення попиту на гірничошахтне устаткування;

удосконалено:

поняття клієнтели як економічної мережі, сформованої за формальною або неформальною угодою між організаційно самостійними компаніями в умовах нерівномірного розподілу ресурсів, у якій один із учасників є патроном, що надає клієнтам певні переваги і захист інтересів в обмін на лояльність поведінки. Поширення поняття клієнтели з персональних зв'язків на взаємовідносини юридичних осіб дозволяє більш точно визначати характер відносин між суб'єктами бізнесу;

дістали подальшого розвитку:

засади управління машинобудівними компаніями в умовах обмеженого попиту на їх продукцію, що передбачають інвестиційну підтримку вугледобувних компаній з метою досягнення ефекту синергії через встановлення позитивних зворотних зв'язків за результатами діяльності споживачів і постачальників устаткування;

методи фінансового забезпечення інвестиційних проектів, що передбачають застосування діаграм Еджуорта для пошуку умов Парето-ефективного розподілу кредитного навантаження між співінвесторами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці системи заходів щодо забезпечення стійкого розвитку великих компаній вугільного машинобудування в умовах економічно неефективного вуглевидобутку. Серед заходів, що пропонуються, ? підтримка машинобудівними структурами вугледобувних підприємств, їх участь в інвестиційних проектах на вугільних шахтах за моделлю оптимального розподілу кредитного навантаження між співінвесторами.

Обґрунтування формування корпоративної місії компанії у 2006 р. використано при створенні НВК "Гірничі машини" (довідка від 09.10.2007 р. № 408/7506/1).

Вплив економічної ефективності національного вуглевидобутку на характер відносин між великими машинобудівними компаніями і вугледобувними структурами враховано інститутом "Дондіпровуглемаш" при вдосконаленні стратегії підвищення конкурентоспроможності нової техніки (довідка від 26.10.2007 р. № 01-2205).

Особистий внесок здобувача. Наведені результати дисертаційної роботи відображають авторський підхід до вирішення наукових завдань щодо вдосконалення структури промисловості в секторі вугільного машинобудування з урахуванням глибинних мотивів утворення машинобудівних холдингів. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідалися і були схвалені на: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми енергетичної безпеки України" (Донецьк, 25-26 квітня 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Геотехнологии и управление производством ХХІ века (Донецьк, 2-3 жовтня 2007 р.); V Міжнародній конференції "Проблемы современной экономики и институциональная теория" (Донецьк, 19-20 квітня 2007 р.); науково-практичній конференції "Геотехнологии и управление производством ХХІ века" (Донецьк, 25-26 травня 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні" (Донецьк, 19-20 травня 2005 р.); засіданні круглого столу "Вугільна промисловість України: проблеми і перспективи розвитку" (Донецьк, 3 листопада 2005 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях, тези 1 доповіді на конференції, 2 статті в інших наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій ? 3,90 д.а., з яких особисто автору належить 3,11 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 197 найменувань. Робота містить 13 таблиць, 14 рисунків і 1 додаток. Загальний обсяг викладено на 191 сторінці.

Основний зміст дисертації

У першому розділі «Теоретичні засади вертикальної інтеграції у вугільному машинобудуванні» показано, що сучасна економічна теорія розрізняє три основні форми організації трансакцій: ринок, ієрархія і гібрид. На ринках через безперервну адаптацію цін здійснюється більшість добровільних трансфертів щодо прав користування між незалежними агентами. Ієрархія (інтегрована організація) є усвідомленою згодою агентів (групи агентів) про послідовну координацію своїх дій на постійній основі, вона є експліцитною комбінацією команд і кооперації. Гібридні форми (партнерства, альянси, економічні мережі, франшизи) ? це інституціональні угоди між партнерами, що зберігають автономність в ухваленні рішень і права власності на активи. Найбільш виразним видом ієрархій є оперативні холдинги (особливо вертикально інтегровані), гібридних форм ? економічні мережі, тобто структури, що виникають у випадках дво- та багатосторонньої залежності учасників угод, коли ця залежність уже спричиняє потребу в тісній координації, але ще є недостатньою для повної інтеграції.

Оперативним холдингам притаманний контроль не тільки за власністю, але і за поведінкою учасників системи. Із контролем за власністю без контролю за поведінкою система стає неструктурованим фінансовим холдингом. І навпаки, без контролю за власністю можна сформувати необхідну бізнес-структуру, навіть утворити вертикальну квазіінтеграцію (за допомогою вертикальних обмежень ? бартеру, толінгу, франчайзингу, неплатежів тощо) ? саме через контроль за поведінкою. Сучасна практика свідчить, що метакорпорації, які є бізнес-групуваннями з єдиним стратегічним центром прийняття рішень і стійкими зв'язками між агентами, більш суворими, ніж ринкові, здатні поєднати в систему навіть формальні холдинги й економічні мережі. Сучасні тенденції показують стрімкий розвиток так званого "сітьового капіталізму", що супроводжується зростанням кількості оболонкових і аутсорсингових фірм.

Сформована в 2003 р. українська ТПК "Укрвуглемаш" (згодом "Гірничі машини") являє собою дистриб'юторську компанію, вертикально інтегровану із заводами вугільного машинобудування, ? інтегрований назад ("backward integration") оперативний холдинг. У табл. 1 наведено результати діяльності окремих заводів і компанії в цілому протягом 2002-2008 рр.

Таблиця 1

Прибуток заводів компанії "Гірничі машини", млн. грн.

Машинобудівні заводи	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Дружківський	-10,1	-67,3	44,2	5,1	-20,2	54,4	0,5
Горлівський машинобудівник	1,8	11,9	17,4	26,9	-8,5	8,8	-37,0
Донецькгірмаш	-3,4	4,5	18,0	15,3	-8,3	-18,3	-4,0
Донецький енергозавод	-2,4	0,2	1,3	13,5	11,1	2,7	-0,6
Каменський (РФ)	-6,0	0,6	-3,3	-19,0	16,3	12,2	5,5
Усього	-20,1	-50,0	77,0	41,0	-9,7	59,8	-35,6

Дружківський машзавод є національним монополістом з виробництва очисних комплексів, ЗАТ "Горлівський машинобудівник" ? з випуску очисних комбайнів. Компанія "Гірничі машини" поставляє шахтам вугільної промисловості України широкий спектр очисної та прохідницької техніки, стаціонарного і транспортного устаткування.

Вертикальна інтеграція дозволяє подолати проблему "подвійної надбавки", створити конкурентні переваги (неокласична теорія); забезпечити мінімізацію трансакційних витрат, підвищити ефективність управління поведінкою виконавця, розподілити права власності (неоінституціоналізм); сприяє зростанню фінансових потоків і ринкової оцінки фірми (теорія корпоративних фінансів). Крім того, завдяки вертикальній інтеграції компаній створюються передумови для оптимізації податкового навантаження, інтенсифікації інвестицій, більш широкого впровадження інновацій. холдинг вугільний інвестиція

Але якби переваги вертикально інтегрованих систем, що складаються із заводів-виробників гірничошахтного устаткування і дистриб'юторських фірм, були настільки очевидними, то це явище стало б загальним для всіх країн із розвиненим вугільним машинобудуванням. Проте такі компанії були сформовані тільки в Німеччині, Україні та Польщі. Крім того, ефекту вертикальної інтеграції певною мірою можна було досягти на засадах "сітьового капіталізму", тобто і без формального створення оперативних холдингів.

За інституціональною теорією організація бізнесу є результатом поведінкових мотивів власників і представників вищого менеджменту компаній. Тому можна припустити, що вертикальна інтеграція у сфері вугільного машинобудування і створення холдингів є результатом прояву національних традицій ведення бізнесу.

В економічній літературі існує визнання євро-континентального (рейнського) капіталізму разом з англо-американським. Для англо-американської моделі характерна орієнтація на фондовий ринок і "акціонерний капіталізм". Основною економічною одиницею є компанія (корпорація) з великою розпорошеністю власників. Євро-континентальному капіталізму властиві фінансово-промислові групи, холдинги. Звідси ? "холдинговий капіталізм".

Холдинговий капіталізм (з певними модифікаціями) є найбільш актуальним для Німеччини, Франції, акціонерний ? для Великобританії та США.

У Росії та Україні суттєвий вплив на структуру промисловості мають великі бізнес-групи енергетичної та металургійної спрямованості, що спираються на місцеві вугільні галузі. Наприклад, для української групи "Сістем Кепітал Менеджмент", засновника ТПК "Укрвуглемаш", традиційними є дивізіональні схеми управління й оперативні холдинги ("Метінвест", "ДПЕК").

Тому виникнення в Німеччині, Україні, Росії та Франції холдингів у секторі вугільного машинобудування не суперечить притаманним цим країнам традиціям.

Огляд широкого спектру теоретичних положень і досвіду країн із розвиненим вугільним машинобудуванням свідчить, що до створення вертикально інтегрованих машинобудівних холдингів є і економічні підстави, і національні традиції ведення бізнесу, проте тільки цими чинниками не можна повною мірою пояснити мотивацію суб'єктів бізнесу у прийнятті відповідних рішень.

У другому розділі «Закономірності утворення холдингів вугільного машинобудування» проаналізовано ситуацію у світовому вугільному машинобудуванні, яка свідчить, що холдинги оперативного типу набули поширення тільки у країнах, де вугледобувні підприємства є збитковими і одержують субсидії з боку держави. Централізація управління у вугільній галузі у сполученні з наявністю державного субсидування створює передумови для превалювання контрактаційних відносин між споживачами і постачальниками гірничошахтного устаткування (ГШУ) проти ринкових зв'язків, більш характерних для країн із рентабельним вуглевидобутком.

У соціальній та інституціональній теоріях існує поняття клієнтел, або мереж, які формуються в умовах нерівномірного розподілу ресурсів влади і впливу серед діючих осіб, коли родинні або дружні відносини відсутні, а патрон, який володіє значними ресурсами, здатний запропонувати захист і заступництво клієнтові в обмін на його лояльність і підпорядкування. Незважаючи на те що клієнтели традиційно використовуються для описання персональних зв'язків, категорію патрон-клієнтських відносин можна і доцільно поширити на взаємодії між машинобудівними холдингами і потужними вугледобувними структурами.

У Німеччині недержавним концерном-монопсоністом "Рурколе", одержувачем великих бюджетних коштів на своє існування, наприкінці 90-х років була створена компанія Deutshe Bergbau-Technik Gmbh (ДБТ), яка придбала провідні німецькі заводи вугільного машинобудування і сформувала з ними "інтегровану назад" вертикальну структуру. Хоча "Рурколе" сам є холдингом, до складу якого входить і холдинг ДБТ, машинобудівна і вугільна частини взаємодіють не на кшталт ієрархії, а за формою гібридної організації, як елементи економічної мережі. При цьому ДБТ відкрито декларується як концернова клієнтела, про що, наприклад, свідчить офіційне перетворення на "парасольку" для всіх її зарубіжних операцій фірми "РАГ Коул Інтернешнл". Сутність клієнтельних зв'язків полягає в тому, що концерн забезпечує ДБТ всебічну підтримку бізнесу, перш за все контрактами на постачання ГШУ в Німеччині, а ДБТ забезпечує концерну надійність поставок і відносно низький рівень цін на устаткування при інтеріоризації в межах системи бюджетних коштів.

Поява торгово-промислової компанії (ТПК) "Укрвуглемаш" за часом збіглася із прийняттям масштабної п'ятирічної (2004-2008 рр.) програми технічного переоснащення галузі за державні кошти. Завдяки поставкам техніки нового технічного рівня вугледобувним підприємствам Мінвуглепрому України заводи "Укрвуглемаша" змогли подолати збитковість і поліпшити своє економічне становище.

Зв'язки холдингу і Мінвуглепрому України також можна класифікувати як сітьові патрон-клієнтського характеру: перший має преференції в одержанні контрактів на поставку техніки за рахунок коштів держбюджету, але міністр, наприклад, має право наполягати на зниженні цін, як це мало місце в 2007 р. на тлі фінансових складностей щодо введення нових очисних вибоїв.

У Польщі реструктуризація національної вугільної промисловості, яка супроводжувалася закриттям великої кількості шахт, хоча і привела до зменшення збитковості вуглевидобутку, але не до того рівня, щоб допустити повне скасування державної підтримки. У 2005 р. фірмою "Фамур" (Famur S.A.), яка є виробником очисних комбайнів, шляхом злиття з виробниками механізованих кріплень ? фірмами "Фазос" (Fazos S.A.) і "Піома" (Pioma S.A.) ? створено однойменну бізнес-групу. Але через відносно невеликий проміжок часу клієнтельні переваги групи "Фамур" було зведено нанівець через створення групи "ЗЗМ-Копекс" (ZZM-Kopex), до якої увійшли всесвітньо відомий "Копекс" (Kopex) і фірма "Тагор" (Tagor S.A.), теж виробник механізованих комплексів. З появою нових гравців на ринку ГШУ скоротилася частка неінтегрованої компанії "Глінік" (Glinik plc.). Наявність настільки сильних суб'єктів підприємництва в досить обмеженому бізнес-середовищі обумовлює жорстку конкуренцію на польському ринку гірничої техніки.

Незважаючи на те що французька вугільна промисловість була державною і споживала великий обсяг дотацій і субсидій, утворення холдингів у досить розвиненому секторі вугільного машинобудування Франції не відбулося через особливості державної регуляторної політики відносно бізнесу.

У Великобританії, яка здавна славиться своїм вугільним машинобудуванням, і в США, де функціонує компанія "Джой" ? світовий лідер у виробництві техніки для шахт, групи німецького, українського і польського зразків відсутні. Приватні за формою власності англійські та північноамериканські шахти функціонують рентабельно та не одержують державних субсидій.

Така ж ситуація (відсутність державної підтримки і машинобудівних холдингів) склалася в Росії, де виробництвом ГШУ, особливо кріплень для шахт, займаються не тільки спеціалізовані заводи в Кузбасі, але й окремі підприємства оборонної промисловості в різних регіонах країни.

Таким чином, якщо абстрагуватися від французького парадоксу, наявність державного субсидування вугледобувних фірм раціонально визнати найбільш значущою причиною утворення машинобудівних груп (оперативних холдингів) у Німеччині, Україні, Польщі. Зв'язок "холдинги-субсидії" має більшу переконливість, ніж розхоже гасло ДБТ "Комплексна техніка з одних рук", за яким стоїть неоінституціональна ідея зменшення трансакційних витрат.

Висновок про зв'язок мотивів утворення холдингу ДБТ із бюджетним фінансуванням німецького вуглевидобутку можна зробити з факту продажу концерном "Рурколе" всіх машинобудівних активів після набуття чинності угоди 2006 р. про подальше скорочення видобутку кам'яного вугілля й обсягу субсидій, що виділяються.

В Україні, на відміну від Німеччини й Польщі, існує центральний галузевий орган управління ? Міністерство вугільної промисловості, що розподіляє кошти державної підтримки між державними вугледобувними підприємствами. У двох пірамідах ? бізнесу й чиновників ? спілкування здійснюється по горизонталі, тому великі компанії мають безсумнівні переваги щодо формування забезпеченого за рахунок бюджетних субсидій попиту на свою продукцію.

Бюджетні кошти, які надаються вугільним компаніям, виявилися певним спонукальним мотивом до створення оперативних машинобудівних холдингів і в Польщі. Проте наявність потужних гравців на арені польського вугільного машинобудування обумовила високий рівень конкуренції та протидію клієнтелізму, що привело кожну з польських груп до складної боротьби за контракти на постачання устаткування шахтам.

Для спростування гіпотези про переважний вплив державної підтримки на появу оперативних холдингів у вугільному машинобудуванні доцільно скористатися методом дисперсійного аналізу і, крім того, зіставити цей фактор із фактором впливу національних традицій ведення бізнесу.

Ознаки, що характеризують ситуацію з холдингами в машинобудівних секторах різних країн, наведено в табл. 2. Змінна "Наявність холдингів" є функцією відгуку, змінні "Наявність субсидій" і "Холдинги як національна традиція" ? чинниками, що на неї впливають.

За результатами статистичного аналізу вірогідність гіпотези про те, що субсидії вугледобувним підприємствам стали головним мотивом утворення холдингів у вугільному машинобудуванні, перевищує 90%, тобто може бути визнана справедливою. Навпроти, відсутність відповідних статистично значущих зв'язків дозволяє спростувати гіпотезу про спонукальний характер національних традицій в утворенні холдингів. Можна визнати, що машинобудівні холдинги відіграють роль інструменту для концентрації бюджетних коштів, виділених на субсидування вугільної галузі. Утворення ТПК "Укрвуглемаш" було відповіддю машинобудівників на прийняття державної політики інноваційного переоснащення національної вугільної промисловості та розгортання широкої кампанії за реалізацію істотних переваг, притаманних вітчизняній техніці нового технічного рівня.

Таблиця 2

Характеристика машинобудівних секторів різних країн

Країни	Наявність субсидій	Холдинги як національна традиція	Наявність холдингів
Німеччина	1	1	1
Великобританія	0	0	0
Польща	1	0	1
Україна	1	1	1
Росія	0	1	0
США	0	0	0
Франція	1	1	0

Примітки: 1 ? наявність ознаки;

0 - відсутність ознаки.

Про клієнтельний характер відносин машинобудівного і вугільних підприємств може свідчити, наприклад, зіставлення реальних експлуатаційних показників навантаження на лаву нових комплексів із даними комплексів попереднього покоління. Узагальнення показників функціонування вибоїв із навантаженням понад 1000 т на добу (найбільш продуктивні лави вугільної промисловості України) за результатами дисперсійного аналізу дозволяє дійти висновку, що комплекси високого технічного рівня мають виражені виробничі переваги порівняно із застарілими моделями тільки на пластах малої потужності (табл. 3). Диференціація вибоїв за потужністю пластів (1 ? менше 1,2 м; 2 ? дорівнює та більше 1,2 м) дає змогу для більш об'єктивної оцінки характеристик механізованих кріплень різного технічного рівня (1 - нового технічного рівня; 2 ? старого технічного рівня).

Те, що нова техніка, яка не дає значних переваг на потужних пластах, широко впроваджувалася саме в таких умовах, є проявом клієнтельного характеру відносин між споживачами і виробниками устаткування. Установка на переважне впровадження в галузі інноваційних зразків призвела до використання нової, дійсно кращої, але дорожчої техніки навіть там, де вона була нездатна повною мірою реалізувати свої сильні сторони.

Таблиця 3

Навантаження на вибій за категоріями устаткування

Категорія комплексу	Категорія потужності пласта	Кількість вибоїв	Навантаження на вибій (з вірогідністю 0,95), т/добу
1	1	23	1705±217
1	2	21	2044±448
2	1	15	1203±88
2	2	7	1652±621

У третьому розділі «Заходи щодо забезпечення стійкого розвитку великих компаній вугільного машинобудування» доведено, що клієнтельний зв'язок між вугледобувними підприємствами та машинобудівними холдингами, заснований на бюджетних субсидіях, стає особливо уразливим за умов зменшення державної підтримки.

Масова приватизація шахт, вступ України до СОТ та інші моменти можуть викликати абсолютне послаблення державної підтримки вугільної промисловості.

Посилення конкуренції між виробниками також здатне призвести до зменшення питомих (на одного агента виробництва) бюджетних надходжень. Усе це може викликати деструкцію української клієнтели (розпад оперативного холдингу на окремі заводи, а то й самих заводів на окремі виробництва) з економічним і соціальним напруженням у регіонах розташування заводів.

Подолання несприятливої ситуації доцільно здійснити за сценарієм інверсії клієнтел, тобто перетворення машинобудівного холдингу із клієнта на патрона вугледобувних підприємств. Така поведінка виправдана міркуваннями про стимуляцію попиту на ГШУ та підвищення рівня доходів усіх сторін сітьової взаємодії.

Інверсія клієнтел потребує розширення корпоративної місії машинобудівної компанії, її участі в інвестуванні вугледобувних фірм. Для розширення попиту на техніку торгово-виробничій компанії слід розвивати такі види бізнесу, як інжиніринг, лізинг, операції на вторинних ринках ГШУ, створення нової техніки і технологій, пристосованих для українських умов вуглевидобутку.

В аспекті інверсії клієнтел розроблено модель співінвестування, яка базується на ідеології Парето-ефективності. На діаграмі Еджуорта відображено закономірності взаємодії сторін (рис. 2).

Осями діаграми Еджуорта є частки інвестиційного капіталу за кожним із співінвесторів (осі абсцис) і частки виплат за процентами (осі ординат). Як криві байдужності використано річні грошові потоки, розраховані за умов забезпечення беззбитковості інвестиційного проекту, тобто такі, що відповідають умові NPV=0, де NPV ? чиста приведена вартість проекту. Якщо прийняти, що річні грошові потоки, які є різницею між доходами та витратами за інвестиційним проектом, рівні за роками, тобто є ануїтетами, то

,(1)

де CF_k - річний грошовий потік за проектом;

Inv - обсяг інвестицій;

T ? термін дії проекту;

r - вартість капіталу;

t ? поточний рік реалізації інвестиційного проекту.



Рис. 2. Діаграма Еджуорта з річними грошовими потоками за умов беззбитковості інвестиційного проекту

Оптимальне співінвестування є таким способом розподілу капіталів і виплат за процентами між інвесторами, щоб річні грошові потоки за умовами беззбитковості проекту були мінімальними.

Розмір інвестицій і вартість капіталу, що характеризують внесок кожного з учасників, показують його роль у забезпеченні беззбитковості проекту. Точки, де криві байдужності учасників стикаються, ілюструють умови оптимального за принципом Парето розподілу інвестиційного навантаження: не можна підвищити добробут хоча б одного індивіда без зниження добробуту іншого за рахунок обміну (перерозподілу) благ. Якщо, наприклад, реалізація інвестиційного проекту потребує вкладення 8 млн. грн. під 20% річних, то за п'ять років дії кредиту належить виплатити 8 млн. грн. як процентні платежі.

,(2)

де ? загальна сума виплат за процентами.

Річний грошовий потік за умовами беззбитковості проекту має бути більше 2,675 млн. грн.

Частки річного грошового потоку, що припадають на кожного з інвесторів, залежать від двох чинників: обсягу інвестицій і розміру виплат за процентами при заданому терміні інвестування. Розмір виплат за процентами від суми інвестицій становить

,(3)

де r_M ? проценти на інвестиції суб'єкта М;

m ? частка платежів суб'єкта М;

f ? частка інвестицій суб'єкта М.

Відповідно, пайова участь суб'єкта N в інвестиційному проекті є додатковою до частки першого суб'єкта.

Парето-оптимальність, як видно з рис. 2, може бути досягнута не тільки при рівності навантаження, коли кожний учасник забезпечує 1,338 млн. грн. річного потоку беззбитковості, але і, наприклад, коли на одного з них припадає 1,600 млн., а на іншого ? 1,075 млн. грн. Неоптимальні варіанти розподілу інвестиційного навантаження між учасниками проекту, що приводять до річних грошових потоків, наприклад, 1,400N і 1,338M за формулою (1), потребують більшого загального обсягу фінансування для забезпечення беззбитковості. Принципу врахування внеску інвестора в забезпечення беззбитковості проекту доцільно додержуватися при розподілі прибутку від реалізації інвестиційного проекту.

ВИСНОВКИ

Дисертаційну роботу присвячено теоретико-методичному обґрунтуванню розвитку великих компаній вугільного машинобудування, що функціонують у країнах з економічно неефективною вугільною промисловістю і не мають можливостей для масштабного експорту продукції.

1. Утворення в Україні на початку ХХІ ст. торгово-промислової компанії, яка є дистриб'юторською фірмою, вертикально інтегрованою із заводами вугільного машинобудування, ? інтегрованим назад оперативним холдингом, привело до суттєвого поліпшення фінансового стану всієї комерційно-виробничої системи та її складових, але не стало гарантом економічної стабільності функціонування заводів.

2. За інституціональною теорією основними формами організації трансакцій є ринок, ієрархія і гібриди.

Для сучасної промисловості найбільш виразними видами ієрархій є оперативні вертикально інтегровані холдинги, серед гібридних форм ? економічні мережі.

Огляд широкого спектру теоретичних положень і досвіду економічно розвинених країн свідчить про певні переваги, які дає вертикальна інтеграція через поєднання компаній у холдинги, але світова практика кінця ХХ ? початку ХХІ ст. свідчить про розвиток на тлі зростання кількості холдингових компаній альтернативного їм сітьового капіталізму, який через застосування вертикальних обмежень дозволяє теж досягти ефекту вертикальної квазіінтеграції.

Іншим чинником, який теж здатний привести до утворення вертикально інтегрованих структур комерційно-промислового складу, за інституціональною теорією є національні традиції ведення бізнесу.

Для Німеччини, наприклад, традиційними є холдинги, а для Великобританії ? неінтегровані акціонерні компанії.

3. Доведено, що спеціалізовані на виробництві гірничошахтної техніки оперативні машинобудівні холдинги виникли тільки в країнах, де вуглевидобуток загалом є збитковим і держава надає вугільним підприємствам субсидії.

4. Запропоновано поняття клієнтели як економічної мережі, сформованої за формальною або неформальною угодою між організаційно самостійними компаніями в умовах нерівномірного розподілу ресурсів, в якій один з учасників є патроном, що надає клієнтам певні переваги і захист інтересів в обмін на лояльність поведінки.

Відносини між холдингами вугільного машинобудування і вугледобувними структурами у країнах, де вуглевидобуток є неефективним, а управління галуззю має високий ступінь централізації, відповідають ознакам клієнтел за патронатом вугільників.

5. Доведено, що машинобудівні холдинги створено за мотивами одержання на клієнтельних началах гарантованого доступу до бюджетних субсидій, які надаються вугледобувним компаніям, а не внаслідок національних традицій ведення бізнесу. Холдинги стали інструментом концентрації коштів бюджетного субсидування, наданих для придбання устаткування. Клієнтельна спрямованість української кампанії 2004-2008 рр. з технічного переоснащення шахт виявилася у використанні нової, дійсно кращої, але дорожчої техніки навіть там, де устаткування не має переваг перед технікою застарілих зразків.

6. Поліпшення ситуації у вітчизняній вугільній промисловості та стійкий розвиток машинобудівних підприємств можливі з інверсією клієнтел, тобто з перетворенням компаній вугільного машинобудування на патронів вугледобувних компаній.

Інверсія клієнтел, під якою розуміють участь машинобудівних компаній в інвестуванні проектів на вугільних шахтах і фінансову підтримку вугледобувних підприємств, здатна підвищити економічну ефективність видобутку вугілля і посилити попит на устаткування.

7. Розроблені методичні положення і модель на основі діаграми Еджуорта дають підстави для оптимального розподілу інвестиційного навантаження між вугледобувною фірмою і машинобудівним холдингом, які виступають учасниками спільного проекту з видобутку вугілля.

Список опублікованих праць за темою дисертаційної роботи

Статті у наукових фахових виданнях

1. Гордиенко М.В. О корпоративной миссии компаний угольного машиностроения / М.В. Гордиенко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. ? С. 342-350.

2. Гордиенко М.В. О целесообразности участия субъектов малого бизнеса в украинской угледобыче / В.И. Ляшенко, С.О. Волонцевич, Д.Ю. Череватский, М.В. Гордиенко // Вісник економічної науки України. ? 2006. ? № 2. ? С. 119-122.

Особистий внесок: визначено роль машинобудівних холдингів як інвесторів вугледобувних підприємств.

3. Гордиенко М.В. Опыт реструктуризации угольной отрасли и деятельность фирм горного машиностроения в Европе / И.В. Антипов, М.В. Гордиенко, В.Ф. Черкасов // Глюкауф. ? 2006. ? № 4. ? С. 70-72. - (на рус. яз.).

Особистий внесок: визначено тенденції до монополізації в секторах вугільного машинобудування країн, де скорочується вуглевидобуток; обґрунтовано доцільність підтримки великими машинобудівними компаніями вугледобувних підприємств з метою посилення попиту на устаткування.

4. Гордиенко М.В. О Парето-эффективности при соинвестировании / Д.Ю. Череватский, М.В. Гордиенко // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. ? Т. 2. ? С. 376-384.

Особистий внесок: розроблено модель оптимального розподілу кредитного навантаження між двома інвесторами-партнерами.

5. Гордиенко М.В. Феномен надфирмы в угольном машиностроении / А.И. Амоша, М.В. Гордиенко // Наукові праці Донецького національного техн. ун-ту. Сер.: економічна. ? Донецьк: ДонНТУ, 2007. ? Вип. 31_2.? С. 5-9.

Особистий внесок: розкрито інституціональну природу великих компаній вугільного машинобудування.

6. Павленко М.В. Клиентелы в промышленности / М.В. Павленко // Экономика промышленности: сб. науч. тр. ? Донецк: ИЭП НАН Украины, 2008. ? С. 110-119.

Матеріали наукових конференцій

7. Гордиенко М.В. Тенденции развития украинского угольного машиностроения / М.В. Гордиенко // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: [тез. доп. і повідом. Всеукр. наук.-практ. конф., Донецьк, 19-20 травня 2005 р.]. ? Донецьк: ІЕП НАН України, 2005. ? С. 23-24.

Статті в інших виданнях

8. Гордиенко М.В. Об эффективности переоснащения шахт механизированными комплексами / М.В. Гордиенко // Геотехнологии и управление производством ХХІ века. ? Донецк: ДонНТУ, 2006. ? Т. 2. - С. 158-163.

9. Гордиенко М.В. Проблемы кластера угольного машиностроения Донбасса / .В. Гордиенко // Економічний вісник Донбасу. ? 2006. ? № 2-3. ? С. 36-41.

Анотація

Павленко М.В. Мотивація утворення та перспективи розвитку великих компаній вугільного машинобудування. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 ? Економіка та управління підприємствами (переробна промисловість). ? Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2010.

У дисертації розглянуто теоретичні та практичні аспекти розвитку великих компаній вугільного машинобудування, що функціонують у країнах з економічно неефективною вугільною промисловістю і не мають можливостей для масштабного експорту продукції.

Зокрема, узагальнено і критично проаналізовано теоретичні засади створення вертикально інтегрованих машинобудівних холдингів, досвід функціонування компаній у країнах, що мають розвинене вугільне машинобудування і вугільну промисловість.

Доведено, що великі компанії вугільного машинобудування створено за мотивами одержання гарантованого доступу до коштів бюджетного субсидування, яке надається вугледобувним підприємствам, а не за національними традиціями ведення бізнесу.

Для описання зв'язків між вугледобувними компаніями і постачальниками гірничошахтного устаткування запропоновано поняття клієнтели.

Обґрунтовано, що стійкий розвиток машинобудівних компаній у країнах з економічно неефективним вуглевидобутком можна забезпечити через інверсію клієнтел, за якою для підвищення ефективності вуглевидобутку і попиту на гірниче устаткування машинобудівні холдинги з клієнтів вугледобувних компаній мають перетворитися на їх патронів і брати участь в інвестиційному забезпеченні.

Запропоновано модель оптимального розподілу кредитного навантаження між співінвесторами проектів на вугільних шахтах.

Результати роботи впроваджено в компанії "Гірничі машини" і в проектно-конструкторському інституті "Дондіпровуглемаш".

Ключові слова: велика компанія, холдинг, вугільне машинобудування, клієнтела, бюджетне субсидування, вугледобувні компанії, інверсія.

Аннотация

Павленко М.В. Мотивация создания и перспективы развития крупных компаний угольного машиностроения. ? Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 ? Экономика и управление предприятиями (перерабатывающая промышленность). ? Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2010.

В диссертации рассмотрены теоретические и практические аспекты развития крупных компаний угольного машиностроения, функционирующих в странах c экономически неэффективной угледобычей и не имеющих возможности для существенного расширения экспорта.

Тематика, связанная с вертикальной интеграцией фирм, является наиболее актуальной в современной экономической науке. Несмотря на наличие больших теоретических достижений и широкую практику их воплощения, в мировом секторе угольного машиностроения имеются научно-методические аспекты, требующие дальнейшего осмысления. В частности, вертикально интегрированные холдинги угольного машиностроения получили развитие только в отдельных странах с развитой угледобычей.

В начале ХХІ века в Украине была образована торгово-промышленная компания "Укруглемаш", представляющая собой интегрированный назад оперативный холдинг в составе дистрибьюторской компании и заводов угольного машиностроения. Это совпало с принятием программы технического переоснащения шахт отрасли, рассчитанной на период 2004-2008 гг.

Как показывает обобщение широкого спектра концепций, принадлежащих различным научным школам, а также опыт стран с развитым угольным машиностроением, интегрированные компании не имеют однозначных экономических преимуществ. Целесообразность их формирования не получила строгих доказательств. Поэтому в качестве гипотез о мотивах образования оперативных холдингов в сфере угольного машиностроения могут быть предложены национальные традиции ведения бизнеса и влияние экономической ситуации в национальной угледобыче.

В диссертационной работе предложено новое понятие клиентелы как экономической сети, сформированной на основании формального или неформального соглашения между организационно самостоятельными компаниями. В условиях неравномерного распределения ресурсов один из участников, который является патроном, предоставляет клиентам определенные преимущества и защиту интересов в обмен на лояльность поведения. Новая трактовка имеет отличие от существующего в социологии и институциональной теории описания связей исключительно между физическими лицами, ее использование позволяет более точно определять характер отношений между субъектами бизнеса.

Выполненный анализ показал, что в Германии и Украине, где угледобывающие предприятия пользуются государственной поддержкой, и где имеется высокая степень централизации отраслевого управления, машиностроительные холдинги являются клиентелами угольщиков. В Польше высокая конкуренция между мощными игроками в секторе угольного машиностроения стала препятствием появлению клиентел. Преимущества, полученные с образованием холдинга "Фамур", в течение короткого промежутка времени были устранены образованием холдинга "ЗЗМ-Копекс".

В Великобритании, США, России, где угледобыча экономически эффективна и государственные субсидии угледобывающим предприятиям не предоставляются, преобладают рыночные отношения между поставщиками и потребителями горной техники. Холдинговые компании, подобные существующим в Германии, Украине и Польше, отсутствуют. Не получили развития оперативные холдинги угольного машиностроения и во Франции, хотя там практиковались бюджетные субсидии угольной промышленности.

На основании дисперсионного анализа доказано, что основным мотивом создания крупных компаний угольного машиностроения является обеспечение гарантированного доступа к средствам бюджетных субсидий, выделяемых угледобывающим предприятиям, а не национальные традиции ведения бизнеса.

Тот факт, что механизированные комплексы нового технического уровня, более дорогие по сравнению с техникой прошлых поколений, широко внедрялись на мощных пластах, где по данным анализа не имеют существенных преимуществ, свидетельствует о клиентельном характере взаимоотношений между украинскими угольными предприятиями и машиностроительным холдингом.

Клиентельный статус компаний угольного машиностроения, их зависимость от уровня обеспеченности средствами государственной поддержки не способствует устойчивому развитию заводов. Поэтому в диссертационной работе предложена инверсия клиентел с преобразованием машиностроительного холдинга из клиента угледобывающих компаний в их патрона.

Реализация концепции инверсии клиентел подразумевает изменение корпоративной миссии машиностроительных компаний, в частности, расширение их участия в инвестиционной деятельности угледобывающих компаний.

Для оптимизации вложения средств в инвестиционный проект при наличии двух участников разработана модель оптимального соинвестирования, основанная на диаграмме Эджуорта. Отличительным свойством модели является использование в качестве кривых безразличия зависимостей годовых денежных потоков, обеспечивающих безубыточность инвестиционного проекта, ? от параметров кредита и порядка их распределения между соинвесторами.

В диссертационной работе использован опыт функционирования германских, польских, украинских, французских, английских, американских и российских компаний угольного машиностроения.

Результаты работы внедрены в НПК "Горные машины" при разработке корпоративной миссии компании и в институте "Донгипроуглемаш" в ходе совершенствования стратегии повышения конкурентоспособности новой техники.

Ключевые слова: крупная компания, холдинг, угольное машиностроение, клиентела, бюджетное субсидирование, угледобывающие компании, инверсия.

Summary

Pavlenko M.V. The big Coal Machinery Companies: the Motives of Creation and development Perspectives. ? The Manuscript.

The thesis for degree of Candidate of Economic Science in specialty 08.04.04 ? Enterprise economics and management (processing industry). ? Institute of Industrial Economics of National Academy of Science of Ukraine, Donetsk, 2010.

The thesis is devoted to theoretical and practical aspects of the coal machinery holdings, that functionate in the countries with non-effective coal industry and has no opportunities to export expansion, development. Particularly, generalized and critically analyzed theoretical principles of the vertically integrated machinery holdings formation, the experience of the companies in countries with developed coal machinery and coal industry. Argued that big coal machinery companies were found for warranted control of the budget subsidies gives to coal companies, but no as national business usage. The conception of the clientage was used for define the machinery firms and coal companies mutual relations. Worked out the concept of the clientage inversion, that can improve the situation in coal industry and extend the demand for equipment. The clientage inversion is the reorganization machinery holding-client of the coal companies to their patron, that take part in investment supplying. The model for optimal distribution of the credit between two investors was proposed. The investigation results have found practical application, particular in the "Mining Machines" corporation and in the designing institute "Dongiprouglemash".

Key words: big company, holding, coal machinery, clientage, budget subsiding, mining company, inversion.

Размещено на Allbest.ru

...