Управління об’єктами інтелектуальної власності авіабудівних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658:339.166.5:629.73(042.3)

УПРАВЛІННЯ ОБ'ЄКТАМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ АВІАБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Борисюк Ірина Олександрівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному авіаційному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор Жаворонкова Галина Василівна Національний авіаційний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту організацій

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Бутнік-Сіверський Олександр Борисович Інститут післядипломної освіти Національного університету харчових технологій Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри економіки, обліку та фінансів

кандидат економічних наук Чеботарьов Валентин Павлович Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, заступник голови департаменту

Захист відбудеться « 4 » червня 2010 р. о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.062.02 в Національному авіаційному університеті за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 2, ауд. 2-418

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 1, корпус 8

Автореферат розісланий «29» квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Матвєєв



АНОТАЦІЯ

Борисюк І.О. Управління об'єктами інтелектуальної власності авіабудівних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний авіаційний університет, Київ, 2010. авіабудівний управління інтелектуальний власність

У роботі узагальнено теоретичні основи управління формуванням і використанням об'єктів інтелектуальної власності та розроблено науково-методичні та практичні рекомендації з їх удосконалення на авіабудівних підприємствах. Проаналізовано науково-теоретичні аспекти управління об'єктами інтелектуальної власності на підприємстві, вдосконалено класифікацію об'єктів інтелектуальної власності, визначено підходи до управління портфелем об'єктів інтелектуальної власності. Досліджено стан та тенденції розвитку процесів формування і використання об'єктів інтелектуальної власності в Україні та на підприємствах авіаційного комплексу. Розроблено методичні підходи до формування системи управління об'єктами інтелектуальної власності за рахунок виокремлення трьох підсистем: формування об'єктів інтелектуальної власності, використання об'єктів інтелектуальної власності, моніторингу та контролю об'єктів інтелектуальної власності. Побудовано економіко-математичну модель формування портфелю об'єктів інтелектуальної власності. Запропоновано створити Галузевий координаційний центр з управління об'єктами інтелектуальної власності авіаційних підприємств. Удосконалено підходи до визначення ефективності системи управління об'єктами інтелектуальної власності на підприємстві за рахунок виділення узагальнюючого показника та індивідуальних показників ефективності виконання функцій управління та їх розподілу на три групи: показники ефективності формування, використання, моніторингу та контролю об'єктів інтелектуальної власності.

Ключові слова: інтелектуальна власність, об'єкти інтелектуальної власності, комерціалізація, портфель об'єктів інтелектуальної власності, управління об'єктами інтелектуальної власності.



АННОТАЦИЯ

Борысюк И.А. Управление объектами интеллектуальной собственности авиастроительных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный авиационный университет, Киев, 2010.

В диссертационной работе рассматриваются теоретические основы и разрабатываются научно-методические и практические рекомендации по управлению формированием и эффективностью использования объектов интеллектуальной собственности на авиационных предприятиях. В диссертации обобщены категориально-понятийный аппарат, получили дальнейшее развитие понятия «интеллектуальная собственность», «управление интеллектуальной собственностью», «портфель объектов интеллектуальной собственности, раскрыты сущность и исследован состав объектов интеллектуальной собственности авиационных предприятий. Проанализированы научно-теоретические аспекты управления объектами интеллектуальной собственности на предприятии, усовершенствована классификация объектов интеллектуальной собственности, определены подходы к управлению портфелем объектов интеллектуальной собственности.

Исследовано состояние и тенденции развития процессов формирования и использования объектов интеллектуальной собственности в Украине, состояние процессов управления и информационного обеспечения управления объектами интеллектуальной собственности предприятий авиационного комплекса.

Разработаны методические подходы к формированию системы управления объектами интеллектуальной собственности за счет выделения трех подсистем со специфическими функциями управления: подсистемы формирования, подсистемы использования и подсистемы мониторинга и контроля объектов интеллектуальной собственности, позволяющие увеличить прибыль предприятия за счет коммерциализации объектов интеллектуальной собственности, увеличить балансовую стоимость, повысить конкурентоспособность и инвестиционную привлекательность предприятия.

Построена экономико-математическая модель формирования портфеля объектов интеллектуальной собственности, которая предусматривает нахождение оптимального количества объектов интеллектуальной собственности каждой группы, что входят в портфель, с целью получения максимальной прибыли от его использования в хозяйственном обороте при минимальных затратах на формирование портфеля.

Предложено создать Отраслевой координационный центр по управлению объектами интеллектуальной собственности авиационных предприятий, который будет содействовать деятельности предприятий отрасли от идеи создания объектов интеллектуальной собственности до введения их в хозяйственный оборот с целью получения прибыли.

Усовершенствованы подходы к определению эффективности системы управления объектами интеллектуальной собственности на предприятии за счет выделения обобщенного и индивидуальных показателей эффективности исполнения функций системы управления объектами интеллектуальной собственности и их распределения на три группы: показатели эффективности формирования, использования, мониторинга и контроля объектов интеллектуальной собственности. Разработан алгоритм использования данной методики на авиационных предприятиях.

Ключевые слова: интеллектуальная собственность, объекты интеллектуальной собственности, коммерциализация, портфель объектов интеллектуальной собственности, управление объектами интеллектуальной собственности.



ANNOTATION

Borisyuk I.A. Intellectual property management of aircraft companies. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of the candidate of economic sciences in speciality 08.00.04 - economy and managements of enterprises (after the types of economic activity). - The National aviation university, Kyiv, 2010.

In the thesis the theoretical foundations and scientific-methodological and practical recommendations concerning process of managing the creation and effective use of intellectual property on aviation enterprises are studied. In thesis are generalized categorical-conceptual apparatus, are investigated the composition of intellectual property of aviation enterprises, are analyzed scientific and theoretical aspects of intellectual property management in the enterprise, are improved classification of intellectual property, are defined approaches to managing of intellectual property portfolio. Was investigated the status and trends of formation and using of intellectual property in Ukraine, the status of management processes of intellectual property on aviation sector. A methodical approach to establish a system of intellectual property management was developed through the separation of three subsystems with specific functions of management: subsystem formation of intellectual property and subsystems using of intellectual property and subsystem monitoring and control of intellectual property. In thesis was constructed economic and mathematical model of the intellectual property portfolio and was proposed to create focal points for the intellectual property management of aviation enterprises, which will coordinate activities of enterprises from the creation of intellectual property to their introduction into the economic circuit for profit. Approaches to determining the effectiveness of intellectual property management in the enterprise were formed by the distribution of all parameters into three groups: forming performance, use, monitoring and control of intellectual property.

Keywords: intellectual property, commercialization, intellectual property portfolio, intellectual property management.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економіка розвинутих країн великою мірою носить інноваційний характер, тобто базується на застосуванні нових знань і сучасних інформаційних технологій. В таких умовах інтелектуальна власність стала одним із найважливіших факторів, що визначають успіх виробничої та підприємницької діяльності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку. Отримавши правову охорону у вигляді патентів, свідоцтв або інших охоронних документів, інтелектуальна власність перетворюється на цінний актив підприємницької діяльності; підвищує конкурентоспроможність підприємства, його привабливість для потенційних інвесторів або кредитно-фінансових установ; збільшує ринкову вартість підприємства в разі його продажу, застави або злиття з іншим підприємством.

В умовах постіндустріальної економіки, що базується на використанні інтелектуальних активів, питання сутності, оцінки, визначення в обліку та управління об'єктами інтелектуальної власності (ОІВ) авіабудівних підприємств, як науковомістких, є надзвичайно актуальними, що і зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Дослідження сутності, оцінки, комерціалізації інтелектуальної власності, її економічних характеристик раніше розглядалися в наукових роботах, в яких був підтверджений економічний статус інтелектуальної власності і процес її оцінки. Проте ці роботи зосереджені в основному на правових аспектах даної сфери, а питання розвитку організаційно-економічних принципів комерціалізації та управління ОІВ на українських авіаційних підприємствах залишилися мало дослідженими.

Важлива роль у науковому доробку щодо інтелектуальної власності належить таким відомим у світі вченим, як Д.Белл, Е.Брукінг, П.Дракер, Л.Едвінсон, М.Кастельс, Л.Лукічьова, М.Мелоун, Т.Сакайя, Т.Стюарт, П.Пільцер, О.Тоффлер, Л.Туроу, Ф.Фукуяма, С.Хантінгтон та ін. Серед вітчизняних науковців, що розглядали процеси управління інтелектуальною та промисловою власністю можна назвати, таких як В.Базилевич, О.Бутнік-Сіверський, Г.Жаворонкова, В.Зінов, П.Крайнєв, О.Святоцький, Л.Федулова, П.Цибульов, В.Чеботарьов, В.Щелкунов та ін. Крім того, питанням використання, комерціалізації та управління ОІВ підприємств присвячені останні наукові дослідження О.Андросової, Ю.Аранович, Ю.Борко, М.Вачевського, Т.Гусаковської, М.Дишкант, А.Єременко, С.Захарова, Н.Іванченко, О.Кендюхова, А.Косенко, Т.Крахмальової, О.Литвина, Л.Мельник, В.Тіманюк та інших.

Оскільки ОІВ наряду з іншими нематеріальними активами включаються до господарського обороту, то вони потребують більш глибокого наукового дослідження щодо порядку та умов їх ідентифікації, оцінки та обліку, а також створення ефективної системи управління ОІВ підприємств авіаційного комплексу у цілому та авіабудівної промисловості зокрема.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Стратегії розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 р. № 1656-р, а також пов'язана з науково-дослідними роботами кафедри «Менеджменту організацій» Національного авіаційного університету за темами «Стратегічне управління діяльністю авіатранспортних підприємств в умовах економіки знань», 2006-2009 рр. (№ 45/11.02.01), «Управління інтелектуальним капіталом в авіаційній галузі», 2009-2012 (№ 81/11.02.01).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних основ і розробка науково-методичних підходів та практичних рекомендацій щодо управління ОІВ авіабудівних підприємств.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувалися такі завдання:

- розкрити суть понять «інтелектуальна власність», «управління об'єктами інтелектуальної власності», «портфель ОІВ»;

- обґрунтувати та узагальнити класифікацію ОІВ за їх основними ознаками;

- дослідити підходи до управління ОІВ авіапідприємств;

- проаналізувати тенденції розвитку процесів формування та використання ОІВ в Україні;

- оцінити стан управління ОІВ на підприємствах авіаційного комплексу України;

- сформувати систему управління ОІВ авіабудівних підприємств;

- розробити економіко-математичну модель формування портфелю ОІВ авіапідприємства;

- визначити ефективність від впровадження системи управління ОІВ на авіаційних підприємствах.

Об'єктом дослідження є економічні та організаційні процеси управління об'єктами інтелектуальної власності авіабудівних підприємств.

Предметом дослідження є комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних рекомендацій щодо створення системи управління ОІВ авіабудівних підприємств.

Методи дослідження. При розробці теоретико-методичних положень щодо управління ОІВ авіаційних підприємств було використано загальнонаукові методи, які застосовуються при вивченні соціально-економічних процесів і явищ, а саме: діалектичний, системний, абстрактно-логічний, історико-еволюційний метод при вивченні досвіду та здійсненні теоретичних узагальнень і систематизації основ управління ОІВ на підприємстві; розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, порівняння, аналізу і синтезу для аналізу стану формування та використання, управління ОІВ на авіапідприємствах; аналогії і моделювання при створенні системи управління та економіко-математичної моделі формування портфелю ОІВ та інші загальноприйняті методи економічного дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні науково-методичних положень управління ОІВ підприємств та обґрунтуванні практичних рекомендацій щодо формування системи управління ОІВ авіабудівних підприємств. Проведене автором дослідження дозволило отримати такі наукові результати:

одержано вперше:

- методичні підходи до розробки системи управління ОІВ авіабудівних підприємств за рахунок виокремлення трьох підсистем зі специфічними функціями управління: підсистеми формування ОІВ, підсистеми використання ОІВ і підсистеми моніторингу та контролю ОІВ, що дозволить отримати прибуток від комерціалізації ОІВ, а також підвищити інвестиційну привабливість підприємства;

- системний підхід до формування портфелю ОІВ, який включає: стратегії, принципи, етапи та економіко-математичну модель визначення оптимальної кількості ОІВ кожної групи, що входять до портфелю ОІВ авіабудівного підприємства, що дозволить максимізувати прибутки від їх використання та мінімізувати витрати на їх утримання та утилізацію;

удосконалено:

- класифікацію ОІВ за такими додатковими ознаками: критерієм корисного використання; впливом на фінансові результати діяльності підприємства; способом формування; за можливістю інвестування та напрямками капіталовкладень, що дозволяє проводити всебічний аналіз та оцінку ОІВ підприємств;

- підходи до визначення ефективності системи управління ОІВ на основі показників оцінки ефективності виконання окремих її функцій за напрямками формування, використання та моніторингу ОІВ та за рахунок розробки узагальнюючого показника для проведення комплексної оцінки ефективності процесів управління ОІВ на підприємстві;

одержали подальший розвиток:

- теорія управління ОІВ авіаційних підприємств в частині уточнення термінів інтелектуальна власність, управління ОІВ, портфель ОІВ; групування ОІВ авіабудівних підприємств;

- методичні підходи до створення Галузевого координаційного центру з управління ОІВ авіапідприємств, який надаватиме послуги для ефективного інформаційного забезпечення управління формуванням та використанням ОІВ даних підприємств, а також сприятиме їх співпраці в даній сфері.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково-методичних пропозицій і рекомендацій щодо створення системи управління ОІВ авіапідприємств. Це дозволить впровадити конкретні заходи щодо управління процесами формування, використання та моніторингу ОІВ на підприємствах авіаційного комплексу.

Практичні розробки та рекомендації автора щодо створення системи управління ОІВ та моделі формування портфелю об'єктів інтелектуальної власності авіаційних підприємств впроваджено в практичну діяльність Державного підприємства «Завод 410 цивільної авіації» (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 23.03.2010 р., Додаток Е), Державного підприємства Міністерства оборони України «Євпаторійський авіаційний ремонтний завод» (Акт впровадження від 08.09.2009 р., Додаток Ж).

Методичні рекомендації зі створення Галузевого координаційного центру з управління ОІВ авіаційних підприємств та формування системи управління ОІВ використовуються в діяльності Міністерства промислової політики (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 02.09.2009 р., Додаток З).

Основні теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи автора використовуються в навчальному процесі Національного авіаційного університету при викладанні дисциплін «Інтелектуальна власність», «Економіка інформаційної діяльності», «Економіка і організація промисловості» (Акт впровадження результатів науково-дослідної роботи від 25.05.2009 р., Додаток И).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, у якій викладено авторські розробки стосовно процесу управління ОІВ авіабудівних підприємств. Наукові положення, розробки, висновки і рекомендації одержано самостійно. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах» (м. Київ, 2006 р., 2008 р., 2009 р.); VІ Міжнародній науковій конференції «Проблеми економіки транспорту» (м. Дніпропетровськ, 2007 р.); ІV Міжнародній науково-теоретичній конференції «Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (м. Сімферополь, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми менеджменту» (м. Київ, 2007 р.); VIІІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Політ-2008» (м. Київ, 2008 р.); ІХ Міжнародній науково-технічній конференції «АВІА-2009» (м. Київ, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції для студентів та молодих учених «Сучасні підходи до креативного управління економічними процесами» (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 20 наукових працях загальним обсягом 6,4 др. арк., з них 2 - колективні монографії, 8 статей у наукових фахових виданнях, 10 - матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 204 сторінки комп'ютерного тексту, в тому числі основний текст включає 168 сторінок. Робота містить 35 таблиць, 30 рисунків, 9 додатків, список використаних джерел включає 206 найменувань на 21 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, визначено мету та завдання роботи, об'єкт і предмет, наведено перелік використаних методів, сформульовано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів, особистий внесок здобувача, ступінь і характер апробацій та публікацій результатів дослідження, структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Наукові підходи до управління об'єктами інтелектуальної власності» наведено результати узагальнення наукової літератури з питань формування інформаційного суспільства та визначено роль інтелектуальної власності в його побудові; досліджено сутність та класифікацію ОІВ підприємств; розглянуто науково-теоретичні основи управління ОІВ підприємств та визначено підходи до формування портфелю ОІВ підприємства. Розглянуто основний зміст понять «інтелектуальна власність», «управління ОІВ», «портфель ОІВ» та запропоновано власне їх визначення.

В інформаційному суспільстві результати інтелектуальної діяльності відіграють пріоритетну роль, займаючи частку в структурі суспільного продукту. Інтелектуальна власність стає найбільш важливим ресурсом інформаційного суспільства, тому що саме інтелектуальні ресурси створюють в ньому основне багатство. Інтелектуальні здібності людини, що включені в систему інформаційної економіки в якості головного елемента, забезпечують високий динамізм і високу роль соціального і економічного прогресу суспільства.

Як свідчить узагальнення наукових джерел, не існує єдиної точки зору щодо трактування поняття «інтелектуальна власність», але всі вони дозволяють стверджувати, що нематеріальні об'єкти є активами, незважаючи на те, що не мають речового втілення. Інтелектуальна власність розглядається автором як право володіння, користування і розпоряджання результатом інтелектуальної творчої діяльності людини.

Узагальнюючи підходи різних авторів щодо ОІВ було запропоновано їх класифікацію за такими ознаками: об'єктами оцінки; об'єктами права; критерієм корисного використання; тривалістю використання; можливостями відчуження; впливом на фінансові результати діяльності підприємства; правовим захистом; способом формування; способами комерціалізації ОІВ; за можливістю інвестування та напрямками капіталовкладень. Окремо було визначено і охарактеризовано ОІВ, властиві авіабудівним підприємствам.

Запропоновано визначення поняття «управління об'єктами інтелектуальної власності» як системи функцій, цілей, задач, методів впливу на ОІВ та заходів, що передбачають формування, правову охорону, використання (комерціалізацію), моніторинг та захист прав на ОІВ з метою отримання прибутку.

Управління ОІВ є складовою стратегічного менеджменту підприємства і тісно пов'язано з основними напрямами його діяльності, оскільки роль інтелектуальної власності для забезпечення досягнення конкурентних переваг в умовах інформаційного суспільства постійно зростає. Завданнями управління ОІВ є створення, виявлення та вибір виду правової охорони, ефективне використання й захист прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Розглянуті теоретичні основи управління ОІВ дозволили сформувати загальну схему управління ОІВ підприємства (рис. 1). Розробка системи управління ОІВ на базі запропонованої схеми - складна наукова проблема для підприємства, вирішення якої дозволяє визначити конкретні напрямки реалізації системи, значно підвищити ефективність прийняття управлінських рішень на підприємствах, а в кінцевому підсумку і функціонування самої системи управління ОІВ.

Запропоновано визначення поняття «портфель ОІВ», під яким розуміємо сукупність різних видів ОІВ, якими володіє підприємство, що об'єднуються з метою ефективного управління ОІВ для отримання максимального прибутку від їх комерціалізації. Процес управління портфелем ОІВ включає в себе такі етапи, як управління формуванням портфеля ОІВ та управління його використанням, що забезпечує належну охорону ОІВ та їх комерційну реалізацію. Обґрунтовано доцільність управління портфелем ОІВ авіабудівних підприємств на основі конструкційного та функціонального підходів до продукції авіаційної промисловості.

У другому розділі «Дослідження процесів формування та використання об'єктів інтелектуальної власності на авіабудівних підприємствах України» проведено аналіз стану та тенденцій розвитку процесів формування та використання ОІВ в Україні; досліджено стан управління ОІВ та його інформаційного забезпечення на підприємствах авіаційного комплексу України.

Суть інформаційного забезпечення управління ОІВ підприємств полягає у здійсненні сукупності заходів, спрямованих на надання необхідної для ефективного управління інформації щодо ОІВ, їх охорони, використання, характеру та обсягу прав заявників і власників охоронних документів на всіх етапах управління ОІВ: формування (створення), використання (комерціалізації) та контролю за їх використанням в господарському обороті. Створення ефективної інформаційної системи управління ОІВ авіаційних підприємств має бути спрямоване на підвищення ефективності науково-дослідної, проектно-конструкторської роботи та виробничих процесів при прийнятті рішень на всіх рівнях управління науково-технічним розвитком.

Автором визначено частку нематеріальних активів в активі балансу вітчизняних авіаційних підприємств, незалежно від розміру, форм власності, регіону та інших характеристик. З таблиці можна зробити висновок, що на досліджуваних авіаційних підприємствах України частка нематеріальних активів в балансі підприємства складає близько 1 %, що у 10-15 разів менше, в порівнянні з розвинутими цивілізованими країнами. При чому намічається негативна тенденція зменшення частки нематеріальних активів в балансі підприємства в 2008 р. в порівнянні з 2007 р. на таких підприємствах вітчизняної авіаційної галузі, як Авіаційний науково-технічний комплекс ім. О.К. Антонова, ВАТ «Мотор Січ».

Проаналізовано стан ОІВ авіаційних підприємств та визначено кількість патентів та свідоцтв на різні ОІВ: винаходи, знаки для товарів і послуг, промислові зразки станом на 1.10.2009 р.. З таблиці видно, що в структурі патентів на ОІВ авіабудівних підприємств найбільше патентів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.

В результаті проведених досліджень стану управління ОІВ на авіаційних підприємствах України було виявлено такі проблеми: на більшості досліджуваних підприємств відсутня система управління ОІВ, лише найбільші авіабудівні підприємства мають патентний відділ; значна частка авіаційних підприємств, які в основному є державними, не має можливості витрачати кошти на патентний пошук та оформлення прав на ОІВ; нематеріальні активи (в т.ч. ОІВ) авіаційних підприємств становлять лише 1% їх балансової вартості; більшість інтелектуальних активів, якими володіють авіапідприємства, не ідентифіковані і неоцінені.

У третьому розділі «Удосконалення управління об'єктами інтелектуальної власності авіабудівних підприємств» на основі проведених теоретичних та аналітичних досліджень, розроблено методичні підходи до створення системи управління ОІВ; розроблено економіко-математичну модель формування портфелю ОІВ авіабудівних підприємств; запропоновано створити Галузевий координаційний центр з управління ОІВ авіапідприємств; визначено показники ефективності системи управління ОІВ.

В структурі системи управління ОІВ на авіабудівних підприємствах запропоновано виокремити три підсистеми зі специфічними функціями управління: підсистема формування ОІВ, підсистема використання ОІВ, підсистема моніторингу та контролю ОІВ.

Впровадження такої системи управління ОІВ на підприємстві дозволить: збільшити прибуток підприємства за рахунок комерціалізації ОІВ; збільшити балансову вартість та підвищити інвестиційну привабливість підприємства; сформувати бренд, торгову марку підприємства, що сприятиме одержанню підприємством конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Побудовано економіко-математичну модель формування портфелю ОІВ. Формування портфелю ОІВ являється складовою системи управління ОІВ авіаційних підприємств і передбачає: визначення патентів, які втрачають свою значимість і мають бути вилучені з портфелю; патенти, які потребують підтримки і збереження в портфелі; патенти, які слід включити в портфель, беручи до уваги його стратегічність.

Ідея моделі формування портфелю ОІВ полягає в підборі таких ОІВ різних видів, що дозволяють максимізувати доходи від їх використання та мінімізувати витрати на їх утримання. Для того, щоб знайти оптимальну кількість ОІВ кожної групи в портфелі ОІВ необхідно записати умови формування оптимального портфелю ОІВ:

1. Знаходження максимуму функції сукупного доходу від використання ОІВ, що формують даний портфель (TR):

, (1)

де х_i - кількість ОІВ в і-тій групі, що містяться в портфелі ОІВ, i = ;

і - номер групи ОІВ в портфелі;

R_i - дохід від використання ОІВ і-ї групи;

n - загальна кількість груп ОІВ, що формують портфель ОІВ.

2. Мінімізація витрат на формування портфелю ОІВ за допомогою знаходження мінімуму функції сукупних витрат на використання ОІВ, що формують даний портфель (ТС):

, (2)

де х_i - кількість ОІВ в і-тій групі, що містяться в портфелі ОІВ, i = , тобто це вхідні змінні системи, які необхідно знайти;

с_i - витрати на формування і використання окремих ОІВ і-ї групи, i = ; тобто це кількісна характеристика системи.

При розв'язуванні даної задачі оптимізації необхідно урахувати два варіанти обмежень (3) та (4), при яких задача оптимізації зводиться до вибору такої структури портфеля, при якій витрати портфеля не перевищують заданого значення, а доходність портфеля є максимальною або прибуток якого вищий заданого значення, а витрати мінімальні:

(3)

(4)

де С_req - максимально допустима величина витрат на формування портфелю ОІВ;

R_req - мінімально допустима величина доходності портфелю ОІВ.

Оптимальну кількість ОІВ в і-тій групі можна отримати за допомогою системи рівнянь (5), розв'язавши яку, знаходимо точку екстремуму, координати якої () є оптимальним набором ОІВ по кожній групі.

(5)

………..

Економіко-математична модель формування портфелю ОІВ обчислена на прикладі портфелю ОІВ виготовлення літака АН-148 (табл. 3), в якому містяться такі групи ОІВ: ОІВ, що використовувалися раніше, в минулих проектах (х₁), ОІВ, що створюються в процесі формування портфелю або реалізації проекту по створенню авіаційної техніки (х₂) та ОІВ, права на використання яких нам необхідно придбати (х₃). Максимально допустимі витрати на формування портфелю ОІВ становлять 2,5 млн. грн.

Проведений розрахунок показав, що в оптимальному портфелі ОІВ містяться 182 ОІВ, взяті з минулих розробок; 124 ОІВ створюються в процесі реалізації проекту по створенню літака та на 74 ОІВ необхідно купити права. При цьому досягається найбільша дохідність 4,5 млн. грн. при з мінімальними затратами 2,25 млн. грн., що не перевищують допустимі.

З метою координування діяльності підприємств авіаційної галузі від ідеї створення ОІВ до впровадження ОІВ в господарський оборот в процесі створення нової техніки з метою отримання максимального прибутку від використання ОІВ запропоновано створити Галузевий координаційний центр з управління ОІВ авіапідприємств який буде надавати послуги з управління формуванням і використанням ОІВ, а також захисту прав на ОІВ. Галузевий координаційний центр буде взаємодіяти з відповідними структурними відділами (патентно-інформаційними службами) підприємств авіаційного комплексу, державними інноваційними центрами та органами державного управління в сфері інтелектуальної власності. Структура Центру складається з відділу винаходів, промислових зразків, товарних знаків, авторського і суміжних прав, юридичного відділу, відділу перекладів, бухгалтерії та біржі інтелектуальної власності. Центр може бути створено на базі Державного авіабудівного концерну «Антонов» з метою об'єднання інтересів, розробників, виробників та експлуатантів авіаційної техніки в ефективному управлінні ОІВ.

Визначення ефективності системи управління ОІВ на підприємстві запропоновано здійснювати за допомогою комплексу показників, які включають узагальнюючі та індивідуальні показники оцінки ефективності виконання функцій системи управління ОІВ, зокрема показники ефективності формування, використання, моніторингу та контролю ОІВ. Методичні рекомендації по оцінці ефективності системи управління ОІВ включають виконання таких дій .

Запропоновані автором методичні рекомендації були використані для розрахунку узагальнюючих і індивідуальних показників ефективності системи управління ОІВ ВАТ «Мотор Січ», Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К.Антонова та Харківського державного авіаційного виробничого підприємства за 2007-2008 рр. Розрахунок показав, що сукупна ефективність цих підприємств перевищує 1 за рахунок збільшення їх ринкової вартості, проте індивідуальні показники ефективності формування та використання ОІВ цих підприємств свідчать про неефективне їх використання та необхідність впровадження запропонованої автором системи управління ОІВ на авіабудівних підприємствах.

Реалізація запропонованих методичних рекомендацій дозволить покращити інформаційно-аналітичне забезпечення процесів управління ОІВ; підвищити обґрунтованість і якість прийняття управлінських рішень; знизити ступінь невизначеності і ризику при здійсненні операцій з ОІВ; забезпечити можливість раціонального перерозподілу інтелектуальних ресурсів на підприємстві.



ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні вирішене актуальне науково-практичне завдання із створення теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій щодо управління ОІВ авіабудівних підприємств та визначення ефективності функціонування системи управління ОІВ на авіаційних підприємствах. Основні висновки та результати, які отримано в ході проведеного дослідження, можна сформулювати таким чином:

1. Інтелектуальна власність стає найбільш важливим ресурсом інформаційного суспільства тому, що саме інтелектуальні ресурси створюють в ньому основне багатство, забезпечують високий динамізм і високу якість соціального і економічного прогресу суспільства. Автором визначено сутність понять «інтелектуальна власність» як право володіння, користування і розпоряджання результатом інтелектуальної творчої діяльності людини; «управління інтелектуальною власністю» як система функцій, цілей, задач, методів впливу на ОІВ та заходів, що передбачають формування, правову охорону та використання (комерціалізацію) ОІВ з метою отримання прибутку; «портфель ОІВ» як сукупність різних видів ОІВ, якими володіє підприємство, що об'єднуються з метою ефективного управління ОІВ для отримання максимального прибутку від їх комерціалізації.

2. Дослідження різних підходів до визначення ОІВ підприємств дозволило узагальнити класифікацію ОІВ за їх основними ознаками: об'єктами оцінки; об'єктами права; критерієм корисного використання; тривалістю використання; можливостями відчуження; впливом на фінансові результати діяльності підприємства; правовим захистом; способом формування; способами комерціалізації ОІВ; за можливістю інвестування та напрямками капіталовкладень. Окремо було визначено і охарактеризовано ОІВ, властиві авіабудівним підприємствам, що поділяються на 4 групи: об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав, права на нетрадиційні ОІВ та права на засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу товарів, послуг.

3. Розглянуті теоретичні основи управління ОІВ дозволили сформувати загальну схему управління ОІВ підприємства, яка полягає в визначенні суб'єктів, об'єктів, процесів управління ОІВ, формування портфелю та визначення ефективності управління ОІВ. Розробка системи управління ОІВ на базі запропонованої схеми - складна наукова проблема, вирішення якої дозволяє визначити конкретні напрямки реалізації системи, значно підвищити ефективність вироблення управлінських рішень на підприємствах, а в кінцевому підсумку і функціонування самої системи управління ОІВ для забезпечення досягнення підприємством конкурентних переваг.

4. Аналіз стану та тенденцій розвитку процесів формування та використання ОІВ в Україні дозволяє зробити висновок про формування ринку ОІВ в Україні, а також його стабілізацію як в кількісному вираженні, так і в структурі видів операцій з ними. Аналіз обсягів нематеріальних активів в балансовій вартості підприємств показав, що в Україні вони не перевищують 1,5 % вартості основних засобів, в той час, як середній показник в країнах ЄС складає 50-80 %. За підрахунками експертів реальна вартість таких активів становить не менше 15 млрд. грн., а потенційно можливі обсяги таких активів досягають 250 млрд. дол. США.

5. В результаті проведеного в роботі аналізу нематеріальних активів та ОІВ авіабудівних підприємств, досліджень стану управління ОІВ на підприємствах авіаційного комплексу України було виявлено такі проблеми: на більшості досліджуваних підприємств відсутня система управління ОІВ, лише найбільші авіабудівні підприємства мають патентний відділ; значна частка авіаційних підприємств, які в основному є державними, не має можливості витрачати кошти на патентний пошук та оформлення прав на ОІВ; нематеріальні активи (в т.ч. ОІВ) авіаційних підприємств становлять лише 1% балансової вартості підприємства; більшість інтелектуальних активів, якими володіють авіаційні підприємства, не ідентифіковані і неоцінені, тому не відображаються в обліку, не використовуються і не приносять доходу підприємству.

6. Процеси управління ОІВ дозволили сформувати систему управління ОІВ на авіапідприємствах за рахунок виокремлення трьох підсистем зі специфічними функціями управління: підсистеми формування ОІВ, підсистеми використання ОІВ і підсистеми моніторингу та контролю ОІВ. Впровадження такої системи управління ОІВ на авіапідприємстві дозволить збільшити прибуток підприємства за рахунок комерціалізації ОІВ; збільшити балансову вартість та підвищити інвестиційну привабливість підприємства, сформувати бренд, торгову марку підприємства, що сприятиме одержанню підприємством конкурентних переваг на внутрішньому і зовнішньому ринках.

7. Запропонована економіко-математична модель формування портфелю ОІВ авіаційного підприємства передбачає визначення оптимальної кількості ОІВ кожної групи, що входять до портфеля ОІВ авіаційного підприємства. Формування портфелю ОІВ являється складовою системи управління ОІВ авіаційних підприємств і передбачає: визначення ОІВ, які втрачають свою значимість і мають бути вилучені з портфелю; ОІВ, які потребують підтримки і збереження в портфелі; ОІВ, які слід включити в портфель, беручи до уваги його стратегічність.

8. З метою координування діяльності підприємств авіаційної галузі від ідеї створення ОІВ до впровадження ОІВ в господарський оборот з метою отримання прибутку та ефективного інформаційного забезпечення управління ОІВ авіаційних підприємств запропоновано створити Галузевий координаційний центр з управління ОІВ авіапідприємств, який буде надавати послуги з управління формуванням і використанням ОІВ, а також захисту прав на ОІВ. Він буде взаємодіяти з відповідними структурними відділами (патентно-інформаційними службами) підприємств авіаційного комплексу, державними інноваційними центрами та органами державного управління в сфері інтелектуальної власності. Центр буде створено з метою об'єднання інтересів, розробників, виробників та експлуатантів авіаційної техніки в ефективному управлінні ОІВ, що буде сприяти збільшенню прибутків від використання ОІВ та балансової вартості підприємств, які стануть більш привабливими для інвестування і конкурентоспроможними на вітчизняному та іноземному ринках.

9. Визначення ефективності системи управління ОІВ на підприємстві запропоновано здійснювати за допомогою комплексу узагальнюючих і індивідуальних показників ефективності виконання окремих її функцій та розподілу показників на три групи: показники ефективності формування, використання, моніторингу та контролю ОІВ. Для практичної реалізації даної методики розроблено алгоритм оцінки ефективності системи управління ОІВ.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Корпоративне управління в Україні: стратегії, інновації, інвестиції / [Борисюк І.О., Чигасова Н.М., Григор'єв Г.С. та ін.]; за ред. В.І.Щелкунова, Г.В.Жаворонкової. - К.: Наукова думка, 2008. - 415 с. - Особистий внесок здобувача: вплив великих корпоративних структур на формування менеджменту знань та формування портфелю об'єктів інтелектуальної власності.

2. Корпоративне управління в Україні: інтелектуальний капітал, персонал, якість / [Борисюк І.О., Дяченко Т.О., Дяченко О.О. та ін.]; за ред. В.І.Щелкунова, Г.В.Жаворонкової. - К.: Наукова думка, 2010. - 615 с. - Особистий внесок здобувача: управління інтелектуальним капіталом авіабудівної промисловості.

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Борисюк І.О. Проблеми комплексного забезпечення інформаційної безпеки в Україні: правовий аспект [Текст] / Г.В. Жаворонкова, І.О. Борисюк // Проблеми системного підходу в економіці: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2006. - Вип. 17. - С. 14-21. - Особистий внесок здобувача: дослідження питань правової охорони об'єктів інтелектуальної власності.

4. Борисюк І.О. Теоретичні засади та особливості розвитку інтелектуального капіталу підприємства [Текст] / І.О. Борисюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 15. - С. 201-206.

5. Борисюк І.О. Аналіз та особливості розвитку ринку інтелектуальних продуктів в Україні [Текст] / І.О. Борисюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2007. - Вип. 16. - С. 214-219.

6. Борисюк І.О. Формування портфелю інтелектуальної власності підприємства на прикладі розробки літака АН-148 [Текст] / І.О. Борисюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2008. - Вип. 17. - С. 312-318.

7. Борисюк І.О. Розвиток інноваційних інформаційно-комп'ютерних технологій в Україні [Текст] / Г.В. Жаворонкова, І.О. Борисюк // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. / Наук. ред. І.К. Бондар. - К., 2008. - Вип. 3 (82). - С. 68-72. - Особистий внесок здобувача: аналіз функціонування ринку інформаційних продуктів та послуг.

8. Борисюк І.О. Проблеми обліку нематеріальних активів на підприємствах авіаційного комплексу [Текст] / І.О. Борисюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2009. - Вип. 21. - С. 257-261.

9. Борисюк І.О. Формування системи управління інтелектуальною власністю авіаційних підприємств [Текст] / І.О. Борисюк // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Зб. наук. праць. - К.: НАУ, 2009. - Вип. 23. - С. 41-47.

10. Борисюк І.О. Економіко-математична модель формування портфелю об'єктів інтелектуальної власності [Текст] / І.О. Борисюк // Актуальні проблеми економіки: Науково-економічний журнал. / Наук. ред. М.М. Єрмошенко. - К., 2010. - Вип. 3(105). - С. 243-248.

Тези доповідей:

11. Борисюк І.О. Проблеми комплексного забезпечення інформаційної безпеки в Україні: правовий аспект / Г.В. Жаворонкова, І.О. Борисюк // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах»] (Київ, 16-17 березня 2006 р.). - К.: НАУ, 2006. - С. 21-23. - Особистий внесок здобувача: дослідження питань правової охорони об'єктів інтелектуальної власності.

12. Борисюк І.О. Організаційно-економічні аспекти розвитку інтелектуального капіталу в Україні // Збірник тез доповідей VI Міжнародної наукової конференції [«Проблеми економіки транспорту»] (Дніпропетровськ, 26-27 квітня 2007 р.). - Д.: ДІІТ, 2007. - С. 31.

13. Борисюк І.О. Особливості переходу України до інформаційного суспільства // Матеріали ІV Міжнародної науково-теоретичної конференції молодих вчених і студентів [«Актуальні проблеми економічного та соціального розвитку виробничої сфери»] (Донецьк, 7-8 червня 2007 р.). - Т.1. - Донецьк: ДВНЗ Донецький національний технічний університет», 2007. - С. 72-75.

14. Борисюк І.О. Посилення конкурентних переваг України шляхом розвитку людського інтелектуального капіталу // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності»] (Сімферополь, 4-7 жовтня 2007 р.). - Сімферополь: видавничий центр Кримського інституту бізнесу, 2007. - С. 80-82.

15. Борисюк І.О. Особливості управління інтелектуальним капіталом наукоємких підприємств // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми менеджменту»] (Київ, 25-26 жовтня 2007 р.). - К.: НАУ, 2007. - С. 25-27.

16. Борисюк І.О. Комерційна таємниця як об'єкт інтелектуальної власності // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах»] (Київ, 20-21 березня 2008 р.). - К.: НАУ, 2008. - С. 4-5.

17. Борисюк І.О. Інформаційне забезпечення формування інтелектуального капіталу авіапідприємств // Збірник тез VIІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих учених [«Політ»] (Київ, 10-11 квітня 2008 р.). - Т.3. - К.: НАУ, 2008. - С. 194.

18. Борисюк І.О. Управління інтелектуальною власністю авіаційних підприємств // Матеріали ІХ Міжнародної науково-технічної конференції [«АВІА-2009»] (Київ, 21-23 вересня 2009 р.). - Т.3. - К.: НАУ, 2009. -С. 23.6-23.9.

19. Борисюк І.О. Особливості комерціалізації та оцінки об'єктів інтелектуальної власності на авіапідприємствах // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції [«Сучасні проблеми економічної безпеки в ринкових умовах»] (Київ, 15-16 жовтня 2009 р.). - К.: НАУ, 2009. - С. 13.

20. Борисюк І.О. Проблемні питання використання об'єктів інтелектуальної власності в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції для студентів та молодих вчених [«Сучасні підходи до креативного управління економічними процесами»] (Київ, 26 березня 2010 р.). - К.: НАУ, 2010. - С. 24.

Размещено на Allbest.ru

...