Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький державний університет управління

Дєліні Марина Миколаївна

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

УДК 364.013

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Розвиток МЕХАНІЗМів СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Дєліні Марина Миколаївна

Донецьк 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Батченко Людмила Вікторівна, Донецький державний університет управління, Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк),завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Семів Любов Казимирівна, Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи НБУ (м. Львів), завідувач кафедри економіки та управління персоналом;

кандидат економічних наук, доцент Палій Наталія Сергіївна, Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М. Туган-Барановського (м. Донецьк), доцент кафедри економіки та управління інноваційною діяльністю.

Захист відбудеться 9 квітня 2010 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.128.02 в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, пр. Б.Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 5 березня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.Л. Сапельнікова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

соціальний захист населення

Актуальність теми. Процес становлення державності в Україні, її вступ до Світової організації торгівлі, орієнтація на приєднання до Європейського Союзу вимагає високого рівня її соціальної компоненти.

Це обумовлюється тим, що в умовах глобалізації економіки істотно зростає значення людського потенціалу, оскільки людина є основним носієм знань, технологій, інформації, досвіду, найважливішим фактором конкурентоспроможності країни. Сьогодні у багатьох державах велика увага приділяється всебічному розвитку людини - її здоров'ю, освіті, добробуту. У зв'язку з цим дедалі більшого значення набуває соціальний захист, що є важливим фактором збереження та розвитку людського потенціалу. А сам соціальний захист у сучасних умовах має вже не суто національне, а глобальне значення. Своє вираження він отримує через реалізацію комплексу соціально-економічних заходів держави, підприємств, організацій, місцевих органів влади, які спрямовані на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових накопичень тощо.

Система соціального захисту населення спрямована на підтримку соціального рівня населення країни. З цієї причини система соціального захисту є підпорядкованою державі та регулюється нею. Процес її функціонування, реалізації, реформування здійснюється лише через механізми соціального захисту, які потребують ретельного вивчення та аналізу.

Проблемам соціального захисту населення в нашій державі приділяється достатньо уваги з боку науковців. Різні аспекти соціального захисту населення досліджувалися вітчизняними вченими: О. І. Амошею, Л. В. Батченко, Н. В. Болотіною, Н. П. Борецькою, В. М. Гончаровим, В. В. Дорофієнко, Е. М. Лібановою, Н. С. Палій, О. М. Палій, У. Я. Садовою, М. О. Сверделом, Л. К. Семів, В. А. Скуратівським, О. В. Фінагіною, П. І. Шевчуком, М. М. Шутовим та іншими. Серед зарубіжних дослідників відомі такі як Г. Еспінг-Андерсен, Д. В. Валовий, В. Б. Супян, М. С. Гордон та інші.

Але, незважаючи на достатньо багатий науковий внесок, все одно залишаються питання, які слід дослідити та удосконалити, особливо з огляду на те, що соціальний захист населення, його механізми та складові знаходяться в процесі постійних змін разом із економічним та політичним становищем країни, тобто це є динамічним процесом, й обумовлює актуальність теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за темами «Інституціональні основи управління зовнішньоекономічною діяльністю в контексті міжнародних інтеграційних процесів» (номер державної реєстрації 0104U003081), «Соціальний менеджмент та управління інформаційними процесами» (номер державної реєстрації 0102U001295). У рамках цих тем автором досліджені діючі механізми соціального захисту населення України, розроблені рекомендації щодо їх удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення та розвиток механізмів соціального захисту населення в Україні на основі дослідження їх основних форм і методів та їх реалізація на різних рівнях управління.

Досягнення поставленої мети передбачало вирішення наступних завдань:

визначити сутність і складові сучасного розуміння поняття «соціальна політика» на основі еволюційного аналізу теоретичних концепцій соціальної політики;

розкрити організаційно-методологічний аспект системи соціального захисту України, основних її складових;

проаналізувати стан соціально-економічного розвитку населення країни та її регіонів, зокрема з метою розробки методичного підходу до розрахунку регіонального коефіцієнта соціального захисту;

дослідити розвиток недержавного рівня пенсійної системи та переваги його використання для громадян України;

сформувати модель трирівневого моніторингу соціального захисту населення на рівні: держава-регіон-підприємство;

розглянути корпоративне страхування як засіб підвищення соціальної відповідальності бізнесу й рівня соціальної захищеності працівників;

запропонувати напрями удосконалення організаційного механізму соціального захисту населення.

Об'єктом дослідження є соціальний захист населення України.

Предметом дослідження є механізми соціального захисту населення та їх удосконалення в сучасних умовах розвитку країни.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи стали методи фундаментальної і загальнонаукової методології пізнання досліджуваних явищ і процесів. Теоретичною основою досліджень послужили наукові праці вітчизняних і закордонних вчених в області соціального захисту населення.

Інформаційною базою наукового дослідження є законодавчі і нормативні документи, що регулюють сферу соціального захисту населення, статистичні дані, що дозволили провести аналіз та зробити висновки про стан соціального захисту населення в Україні.

При дослідженні організаційно-методологічного аспекту механізмів соціального захисту населення України застосовувалися методи порівняння, аналізу і синтезу, системного підходу. Для аналізу стану соціально-економічного розвитку України, вивчення зарубіжного досвіду соціального захисту населення та дослідження розвитку пенсійної системи України використовувалися економіко-статистичний метод та метод порівняння. Метод кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу був застосований при розробці методичного підходу до розрахунку регіонального коефіцієнта соціального захисту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні напрямків удосконалення механізмів соціального захисту населення України. Цей результат розкривається в наступних положеннях:

вперше:

запропоновано методичний підхід до визначення регіонального коефіцієнта соціального захисту, розрахунок якого здійснено через побудову трьох багатофакторних моделей та виведено загальний коефіцієнт, який відображає диференційованість в регіональному соціальному захисті населення України;

запропоновано авторське визначення поняття «соціальний самозахист», який розуміється як комплекс власних дій та заходів людини для забезпечення себе достатнім рівнем та якістю життя через здобуття освіти, використання засобів недержавного пенсійного та медичного страхування, відстоювання своїх прав і обов'язків тощо. Введення даного поняття в практику соціальної політики дозволить винайти нову категорію соціального захисту, яка відповідає сучасним умовам розвитку країни;

удосконалено:

модель моніторингу соціального захисту через обов'язковість його трирівневого проведення: на рівні підприємств, регіону та держави з метою отримання реальних даних щодо стану соціального захисту на кожному з рівнів та поширення прогностичної функції моніторингу соціального захисту;

модель моніторингу соціального захисту через обов'язковість його трирівневого проведення: на рівні підприємств, регіону та держави, формування якого дозволить акумулювати кошти в кожному з регіонів згідно з рівнем розвитку соціального захисту населення в ньому;

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття «соціальна політика», як основного носія захисної функції держави в умовах становлення соціальної державності в Україні;

визначення основних складових системи соціального захисту населення України. Ними є: соціальні стандарти та нормативи, соціальні гарантії, соціальне страхування та соціальна допомога, які знаходяться у взаємозв'язку і є інструментами реалізації соціального захисту в суспільстві;

обґрунтування необхідності поширення корпоративного страхування на підприємстві як засобу підвищення соціальної відповідальності бізнесу. Цей процес формування соціальних пакетів на підприємствах дозволить підвищити рівень соціальної захищеності працівників цих підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації теоретичні положення і методичні підходи стали підставою для створення теоретичних та практичних засад функціонування механізмів соціального захисту населення.

Розробки автора, пов'язані із розрахунком регіонального коефіцієнта соціального захисту та обґрунтуванням запровадження корпоративного страхування на підприємствах прийняті до впровадження у діяльність Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці та соціальної політики України (довідка №160/0/19-09 від 11.12.2009). Практичні рекомендації щодо методичного підходу до аналізу соціального регіонального розвитку України, а також створення на його основі Соціального фонду регіонального розвитку мають практичну цінність та прийняті до використання у роботі Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації (довідка № 5/3-01106 від 16.12.2009 р.).

Окремі положення теоретичних та практичних досліджень за темою дисертації знайшли своє відображення в навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні курсів: «Менеджмент організацій соціального захисту», «Економіка зарубіжних країн» - освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр», «Економіка Європейського Союзу та порівняльний аналіз економічних систем країн Європи» - освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» (довідка № 01-12/1103а від 10.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, результати, висновки й рекомендації дисертаційного дослідження є особистим досягненням дисертанта. Дисертація є завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті положення, що належать особисто авторові. Особистий внесок автора в колективній науковій роботі конкретизований в переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати дослідження доповідалися й обговорювалися на I Всеукраїнській студентській науковій конференції «Євроінтеграція: економічні та соціальні наслідки розширення Європейської Унії» (2005 р., м. Донецьк), ІХ міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (2009 р., м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів» (2009 р., Донецьк), Міжнародній науково-практичній конференції «Научные исследования и их практичекое применение. Современное состояние и пути развития 2009» (2009 р., м. Одеса), V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та інновація - 2009» (м. Перемишль, Польща), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту» (2009 р., м. Донецьк), I Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічний розвиток України і регіонів» (2009 р., м. Запоріжжя), щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління (2005-2009 рр., м. Донецьк).

Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані в 15 наукових працях (8 - у наукових спеціальних виданнях), з них: 3 статті в наукових журналах і 5 - у збірниках наукових праць, 1 - у колективній монографії, а також 6 публікацій в збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг - 23 д.а., особисто автору належить - 7,5 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Текст дисертації викладений на 197 сторінках друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 13 таблиць, 32 рисунки, які займають 24 сторінки. Список використаних джерел складається з 207 найменувань, наведених на 20 сторінках і 5 додатків - на 32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи формування механізмів соціального захисту населення» розглянуто сутність основних понять сфери соціального захисту населення, визначено світові підходи до формування моделей соціального захисту населення, досліджено національний та світовий досвід соціального захисту.

Проведені дослідження показали, що сучасний рівень світового розвитку визначає соціальну сферу як один з головних об'єктів в процесі глобального управління та розвитку. Тому в сучасному світі широкого застосування набуває термін «соціальна держава», який виник у середині ХХ століття. Він характеризує країну, політика якої повністю спрямована на підтримку та захист прав громадян.

Основу соціальної держави складає соціальна політика, що визначається як система заходів з досягнення всебічного соціального захисту людини. Вона є процесом і результатом реалізації соціальних функцій держави, які виконуються в умовах діючого конкурентного ринкового механізму. Саме соціальна політика виступає державним механізмом в соціальній сфері. Основним елементом соціальної політики держави є соціальний захист населення (далі - СЗ).

Соціальний захист визначається як система правових та організаційних заходів із забезпечення населення мінімальними гарантіями та стандартами протягом усього життя. Показано відмінність між поняттями «соціальне забезпечення» та «соціальний захист». Перше за своїм змістом більш широке ніж друге, але поза його межами залишаються деякі елементи соціального захисту, зокрема: медична допомога і медичне страхування, соціальне житло, екологічна безпека.

У світі найбільш поширеними є три основні моделі соціального захисту держави: ліберальна, консервативна, соціал-демократична. Вони мають різний зміст, зокрема стосовно обсягу надання державою соціальної допомоги; залученості підприємців у цей процес; характеру допомоги (адресна чи безадресна); обсягу охоплення громадян недержавним пенсійним страхуванням; податковим навантаженням на підприємців та громадян.

Соціальний захист населення в Україні забезпечується шляхом реалізації комплексу заходів законодавчо закріплених соціальних норм, які гарантує держава окремим верствам населення, а також певних умов життя усім членам суспільства. Базовими складовими системи СЗ є соціальні стандарти та нормативи, соціальні гарантії, соціальне страхування та соціальна допомога. Вони є взаємозалежними та взаємодоповнюючими та не можуть бути відокремлені одне від одного, виступачи складовими організаційно-нормативного механізму соціального захисту населення країни.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р., Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р. встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати (табл. 1).

Організаційний механізм соціального захисту населення України представлено на рис. 1., який відображає сучасний механізм реалізації СЗ населення в Україні.

У другому розділі «Аналіз функціонування механізмів соціального захисту населення України» досліджено сучасний стан соціального захисту населення України, проведений регіональний аналіз розвитку системи її соціального захисту, який відображає велику диференціацію в соціальному стані регіонів України, проаналізовано стан пенсійної системи в Україні, результати її реформування та розвиток рівня недержавного пенсійного забезпечення.

Таблиця 1. - Прожитковий мінімум громадян та розмір мінімальної заробітної плати в Україні у 2009-2010 рр.

Рік, місяць	Прожитковий мінімум на одну особу, грн.	Розмір мінімальної заробітної плати, грн.
01.01.2009 р.	669*	605
01.04.2009 р.	669*	625
01.07.2009 р.	669*	630
01.10.2009 р.	669*	650
01.12.2009 р.	669*	669
01.11.2009 р.**	701	744
01.01.2010 р.**	825	869
01.04.2010 р.**	839	884
01.07.2010 р.**	843	888
01.10.2010 р.**	861	907
01.12.2010 р.**	875	922

* розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб

**згідно з Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 р.

Аналіз показав, що показники соціального розвитку останніх років зійшли нанівець через світову економічну кризу, яка дуже вдарила по економіці країни. Рівень безробіття в Україні представлено у табл. 2.

Доведено, що особливістю соціального захисту населення України є велика соціальна диференціація її регіонів, яка залежить від кількості діючих промислових об'єктів, наявності тих чи інших природних ресурсів та обумовлюється рівнем безробіття, станом розвитку регіонального ринку праці; рівнем матеріального добробуту населення.

* Під системою органів та установ у складі Міністерства праці та соціальної політики розуміються усі структурні одиниці Міністерства, які належать до нього і проводять соціальну політику держави, наприклад, усі Фонди системи загальнообов'язкового страхування

де - процес реалізації, здійснення політики;

Размещено на http://www.allbest.ru/

- результат діяльності

Рис. 1. Організаційний механізм соціального захисту населення України

Запропоновано методичний підхід до аналізу рівня регіонального соціального захисту на основі створення трьох багатофакторних моделей, які характеризують Україну за показниками безробіття, рівня доходів населення та екологічного стану.

Таблиця 2.- Зареєстроване безробіття в Україні у 2007 - І півріччі 2009 рр.*

Рік, місяць	Кількість зареєстрованих безробітних	Середній розмір допомоги за місяць, гривень
	тис. осіб	у % до населення працездатного віку
	Всього	з них отримують допомогу з безробіття
2007 р.	642,3	468,3	2,3	339,27
2008 р.	844,9	652,1	3,0	571,07
Січень2009 р.	900,6	670,9	3,2	604,42
Лютий 2009 р.	906,1	657,2	3,2	610,44
Березень 2009 р.	879,0	627,4	3,1	604,16
Квітень 2009 р.	808,8	579,3	2,9	612,22
Травень 2009 р.	736,3	544,7	2,6	619,68
Червень 2009 р.	658,5	500,7	2,4	622,44

* Складено за даними: Державного комітету статистики України

Проведений регіональний аналіз соціального захисту населення шляхом кореляції та виведення рівняння регресії показав високий ступінь взаємозв'язку всіх запропонованих показників. Це означає, що зміна одного показника призведе до зміни іншого. Дисперсійний аналіз дозволив зробити висновок про велику диференціацію розвитку кожного з регіонів України. Відповідно до розрахованого першого регіонального коефіцієнта соціального захисту, який враховує взаємозв'язок рівня безробіття, обсягу виданих субсидій, зайнятості населення, рівня доходів середньої заробітної плати, кількості пенсіонерів та інвалідів, можна зробити висновок, що найскладніший стан на ринку праці спостерігається у Донецькій області, показник якого за зазначеною шкалою має найвищий рівень і дорівнює - 2,29 (табл. 3). Друге місце за кількістю безробітних посіла Дніпропетровська область із показником вище середнього рівня - 1,64. Ненабагато поступаються їм за цим показником чотири великі області - Харківська, Луганська, Одеська і Львівська (1,54; 1,31; 1,28; 1,25 відповідно). Вони мають середній рівень цього показника серед регіонів України. Інші регіони України характеризуються показниками нижче середнього та низького рівня. Найменший показник цього регіонального коефіцієнту має м. Севастополь - 0,44.

Таблиця 3. - Показники регіональних коефіцієнтів соціального захисту населення

№	Область	Регіональний коефіцієнт	Загальний коефіцієнт К
		К1	К2	К3
1	АР Крим	1,17	1,01	0,05	0,74
2	Вінницька	1,15	0,89	0,04	0,69
3	Волинська	0,71	0,89	0,02	0,54
4	Дніпропетровська	1,64	1,15	0,09	0,96
5	Донецька	2,29	1,20	0,18	1,22
6	Житомирська	0,89	0,89	0,03	0,60
7	Закарпатська	0,88	0,90	0,01	0,60
8	Запорізька	1,22	1,08	0,10	0,80
9	Івано-Франківська	0,83	0,91	0,02	0,59
10	Київська	0,98	1,02	0,03	0,68
11	Кіровоградська	0,79	0,88	0,02	0,56
12	Луганська	1,31	1,02	0,07	0,80
13	Львівська	1,25	1,04	0,06	0,78
14	Миколаївська	0,75	0,98	0,02	0,58
15	Одеська	1,28	1,06	0,05	0,80
16	Полтавська	0,86	0,98	0,03	0,62
17	Рівненська	0,75	0,91	0,02	0,56
18	Сумська	0,81	0,91	0,03	0,58
19	Тернопільська	0,74	0,82	0,01	0,52
20	Харківська	1,54	1,11	0,06	0,90
21	Херсонська	0,80	0,90	0,02	0,57
22	Хмельницька	0,88	0,91	0,03	0,61
23	Черкаська	0,93	0,93	0,03	0,63
24	Чернівецька	0,71	0,88	0,01	0,53
25	Чернігівська	0,73	0,88	0,03	0,55
26	м. Київ	0,98	1,83	0,06	0,96
27	м. Севастополь	0,44	1,01	0,01	0,48

Для другої моделі залежності доходів населення від витрат, зайнятості населення, індексу споживчих цін, середньої заробітної платні та рівня безробіття також зроблено аналіз за допомогою , та - критеріїв. Обчислення другого коефіцієнта показало, що регіон з найбільшим рівнем доходу це - місто Київ. Другий Регіональний коефіцієнт у м. Київ дорівнює - 1,83, що більш ніж удвічі перевищує найменший показник - Тернопільської області - 0,82. На другому і третьому місцях знаходяться Донецька й Дніпропетровська області (1,20; 1,15 відповідно).

Найменший рівень доходів населення з урахуванням зазначених факторів спостерігається у Кіровоградській, Херсонській, Чернігівський, Житомирській, Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Тернопільській та Чернівецькій областях, тобто в Центральній та Західній Україні, а переважає в Східному регіоні та у м. Київ. Цікавим є те, що серед областей Західної України відрізняється за показниками доходів населення Львівська область, яка посіла місце у третьому сегменті і є лідером у своєму регіоні.

Аналогічно до двох попередніх моделей було проведено аналіз третьої моделі: залежності кількості професійних захворювань від кількості забруднюючих об'єктів, кількості шкідливих речовин у воді та повітрі, виробничого травматизму та кількості інвалідів.

Згідно з отриманими даними, найскладніша ситуація - у Донецькій області, яка має найвищий показник по Україні, що характеризує її екологічний стан як гостро негативний. Він дорівнює - 0,18, що майже удвічі перевищує найближчий до нього показник Запорізької області - 0,10 (табл. 3).

Це свідчить про кризову ситуацію в цій сфері в області і пояснюється тим, що Донецька область є лідером за такими показниками, як професійні захворювання, наявність шкідливих речовин у повітрі, травматизм на виробництві та кількість інвалідів. Трохи менші показники мають Запорізька, Дніпропетровська і Луганська області. Середній рівень забруднення у Львівській, Харківській області, м. Києві та АР Крим. А найменший показник у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській областях та м. Севастополь (0,01).

З отриманих даних виходить, що позитивний економічний розвиток та матеріальний добробут людей не завжди поєднується із гарною екологічною ситуацією. Зокрема цей висновок можна зробити при порівнянні трьох коефіцієнтів Донецької, Дніпропетровської областей та м. Києва.

Загальний коефіцієнт соціального захисту розраховано як середнє арифметичне трьох попередніх коефіцієнтів. Розрахунок цього коефіцієнта узагальнює усі отримані раніш показники регіональних коефіцієнтів соціального захисту К₁, К₂ та К₃ та показує соціальний захист в кожному регіоні за обчисленими показниками в країні (рис. 2.).

З наведеної карти, яка є узагальнюючою для усіх розрахованих коефіцієнтів, видно велику диференціацію в стані соціального захисту областей України. Так, Донецька область має найбільше значення коефіцієнта - 1,22. Дніпропетровська область і м. Київ посіли друге місце зі значеннями - 0,96.

Місто Київ - лідер за другим регіональним коефіцієнтом соціального захисту - індикатором рівня доходів населення, у загальному показнику має рівень - вище середнього.

Серед західних областей України виділяється Львівська область, але регіон узагалі характеризується рівномірним розвитком. Центрально-Північний регіон України відрізняється також досить рівномірним розвитком областей.

Рис. 2. Загальний регіональний коефіцієнт соціального захисту України

Рис. 2 свідчить про те, що в Україні існує великий розрив у розвитку її регіонів. Деякі з них мають високі показники, а деякі низькі. Ця ситуація призводить до нерівномірності в соціальному захисті населення України та відсутності соціальної єдності між її громадянами.

Проведений аналіз діючої в Україні системи соціального забезпечення дозволяє зробити висновок, що пенсійна система України знаходиться в стадії реформування. Особливим її досягненням є впровадження в українську практику державного накопичувального пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, що створює основи для підвищення соціального захисту населення та дає підґрунтя для виведення нової категорії у системі соціального захисту населення - «соціальний самозахист», який розглядається як сукупність власних дій індивіда по забезпеченню себе достатнім рівнем якості життя. Це значно посилює соціальну свідомість людини та підвищується її роль у механізмі соціального захисту населення.

Державна система соціального захисту населення України на сьогодні є достатньо великим механізмом з багатьма складовими. І основна причина її неефективності полягає в цій організаційній громіздкості. Великий багатоступеневий механізм потребує великих фінансових вливань. Правильний та ефективний розподіл функцій та делегування повноважень значно ускладнюється в даних умовах. Це призводить до уповільнення процесів реагування на проблеми, які постають перед державою; значно ускладнюється прийняття правильних рішень; затримується надходження інформації; ускладнюється процес контролю діяльності всіх гілок та органів влади.

Визначені недоліки механізмів соціального захисту населення України зумовлюють потребу в змінах та удосконаленні. Удосконалення має проводитися в організаційно-економічному та інформаційному напрямках, що допоможе отримувати більш правдиву інформацію та швидко реагувати на можливі зміни.

У третьому розділі «Удосконалення механізмів соціального захисту населення України» запропоновано модель трирівневого моніторингу соціального захисту, рекомендовано збільшення ролі приватного та корпоративного страхування на підприємстві як засобу збільшення соціальної відповідальності українського бізнесу, обґрунтовано створення та розроблено механізм діяльності Соціального фонду регіонального розвитку.

Удосконалення інформаційної складової механізму здійснюється шляхом впровадження трирівневого моніторингу соціального захисту населення України за результатами діяльності підприємств, регіонів та держави у сфері соціального захисту. В основі побудови моделі трирівневого моніторингу соціального захисту лежить ідея відстеження реалізації соціальної політики на кожному рівні управління - підприємство, регіон, держава. Посилення ролі моніторингу соціального захисту має на меті попередження та запобігання розвитку негативних явищ у сфері соціального захисту.

Моніторинг соціального захисту посилює прогностичну та контролюючу функцію системи соціального захисту.

Особливістю запропонованої моделі моніторингу соціального захисту додатково стає орієнтація на конкретні проблеми соціальної системи регіону та своєчасне реагування на основі отриманої інформації. А впровадження трирівневої моделі моніторингу соціального захисту суттєво підвищить ефективність механізмів соціального захисту населення України та стане вагомою його складовою.

З урахуванням запропонованих змін змінюються й напрямки моніторингу:

спостереження за факторами впливу і станом соціального захисту підприємств, регіону та держави;

оцінка фактичного стану соціального захисту організацій, регіону й держави;

прогнозування стану соціального захисту підприємств, регіону, держави;

попередня оцінка прогнозованого стану.

Результатом централізованого впровадження трирівневої моделі моніторингу соціального захисту стане можливість систематичного спостереження та своєчасне цілеспрямоване реагування на можливі зміни в діяльності великих підприємств, факторах розвитку окремих регіонів і держави в цілому. Модель моніторингу соціального захисту також дозволить прогнозувати ці можливі зміни, а не тільки знаходити проблеми в діяльності підприємств чи регіонів (рис. 3).

Рис. 3. Модель трирівневого моніторингу соціального захисту населення України

Для підвищення соціальної відповідальності бізнесу пропонується подальше поширення корпоративного страхування працівників підприємств, яке має великі позитивні наслідки як для юридичної особи, так і для найманих працівників цього підприємства. Для працівників корпоративне страхування є важливим мотиваційним важелем, для підприємства - вирішується проблема плинності кваліфікованих кадрів та підвищується його імідж. Окрім того, для самого підприємства утворюється додаткова можливість зниження податкового тягаря. Створення системи соціального захисту на кожному підприємстві шляхом надання соціального пакету із компонентою корпоративного страхування допоможе зміцнити загальний механізм соціального захисту країни. Повсюдне впровадження корпоративного страхування підвищить загальну соціальну відповідальність українського бізнесу, а також зумовить позитивні наслідки для економіки України в цілому.

При формуванні як загальнонаціональної, так і регіональної політики соціального захисту населення повинна враховуватися соціальна компонента кожного з регіонів, яка, як уже було показано, вираховується на підставі великої кількості показників. До неї відносять не тільки доходи на душу населення та середній рівень заробітної плати, але й захворюваність населення, ризикованість проживання у даному регіоні. З огляду на це, держава повинна робити відповідні відрахування, які мають розподілятися між регіонами залежно від стану соціального захисту кожного з них. Чим вищий коефіцієнт, тим вищі відрахування. Запропоновані заходи допоможуть регіону вирішувати нагальні проблеми, що, особливо в умовах форс-мажору, послужить причиною швидкого реагування.

З метою акумулювання коштів, які виділяє держава на розвиток регіону, пропонується створити Соціальний фонд регіонального розвитку з філіями у кожному з регіонів України. Він буде підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики.

Основна мета створення фонду - стабілізація соціального захисту населення регіонів та зниження їхньої диференціації.

Запропонований Фонд виконуватиме накопичувальну, стабілізаційну функції, а також функцію швидкого реагування та адаптації. Основою нарахувань коштів у цей Фонд стануть відрахування держави відповідно до регіонального коефіцієнта соціального захисту, який є інтегральним показником соціального захисту кожного регіону України.

Формула, за якою розраховується розмір коштів на стабілізацію соціального захисту регіону:

,

де сума коштів, які потрібно перечислити і-му регіону,

сума коштів Соціального фонду регіонального розвитку,

k_{i заг} - загальний регіональний коефіцієнт соціального захисту i-того регіону.

У запропонованому механізмі змінюється роль регіональної влади: якщо раніше вона була лише проміжною ланкою між державою, підприємством й окремою людиною, то, з упровадженням удосконаленої моделі соціального захисту, роль регіону та підприємства в реалізації механізмів соціального захисту населення значно збільшиться.

ВИСНОВКИ

На основі проведених наукових досліджень сформульовані напрямки удосконалення механізмів соціального захисту населення України. Зміст основних висновків полягає у наступному:

1. У сучасних умовах розвитку економіки України актуальним стає питання соціального захисту її населення, забезпечення його мінімальними засобами для існування та підтримання рівня матеріального добробуту. Особливої ваги це набуває в період загострення економічної кризи в країні. Тому удосконалення та розвиток механізмів соціального захисту населення в Україні стає необхідним важелем підтримки громадян в сучасних умовах.

2. Визначено, що через соціальну політику в основному реалізується захисна функція держави. Це набуває особливої актуальності в умовах розвитку соціальної державності в Україні. Вагомою складовою загального механізму управління державою як засобу реалізації її соціальної політики виступають механізми соціального захисту населення. Вони охоплюють кожну людину та надають їй основні гарантії та засоби для існування.

3. Розкрито організаційно-методологічний аспект соціального захисту України, який забезпечується шляхом реалізації комплексу заходів законодавчо закріплених соціальних норм, які гарантує держава окремим верствам населення, а також певних умов усім членам суспільства. Визначено, що основними складовими та інструментами системи соціального захисту населення України є: соціальні стандарти та нормативи, соціальні гарантії, соціальна допомога та соціальне страхування. Відповідність цих інструментів реальним потребам суспільства й визначає ефективність соціального захисту населення України.

4. Проаналізовано стан соціально-економічного розвитку населення України та її регіонів, на основі якого розроблено методичний підхід до розрахунку регіонального коефіцієнта соціального захисту на основі використання трьох багатофакторних моделей. Ці моделі враховують стан рівня безробіття, рівень доходів населення та екологічний стан в кожному з регіонів. У результаті дослідження соціально-економічного стану розвитку населення України на підставі запропонованого підходу з'ясовано, що розвиток соціального захисту у регіонах країни дуже нерівномірний, що обумовлюється багатьма чинниками: наявністю виробничих потужностей, кількістю економічно активного населення, рівнем доходів громадян, екологічною ситуацією тощо.

5. Під час дослідження розвитку недержавного рівня пенсійної системи України з'ясовано, що з її реформуванням виникає новий важіль соціального захисту населення з упровадженням її третього рівня - системи недержавного пенсійного забезпечення. Держава надала громадянам можливість здійснювати соціальний самозахист, який можна охарактеризувати як комплекс власних дій та заходів людини для забезпечення себе достатнім рівнем та якістю життя в майбутньому. Механізм соціального самозахисту дає змогу кожному впливати на своє майбутнє і бути активним учасником підвищення соціально-економічного розвитку країни.

6.Сформовано модель трирівневого моніторингу соціального захисту населення для удосконалення його механізмів з метою отримання більш точної та своєчасної інформації про стан розвитку великих підприємств, регіонів та держави взагалі. Основною метою такої моделі моніторингу стає отримання даних для попередження та запобігання можливих негативних явищ у соціальній сфері. Особливої значимості в запропонованій моделі набуває підприємство, яке власними силами проводить моніторинг соціального захисту та надає інформацію регіональній владі, що допомагає останній орієнтуватися на нагальні соціальні потреби регіону та формувати напрямки регіональної соціальної політики.

7.Запропоновано шляхи застосування корпоративного страхування для підвищення соціальної захищеності працівників підприємств. Це допомагає створити додатковий механізм соціального захисту кожного працівника. Позитивний ефект спостерігається для обох сторін: для підприємства - зниження податкового тягаря та розвиток кваліфікованого персоналу; для працівника - можливість отримання додаткової грошової суми.

8.Одним з напрямків удосконалення організаційного механізму соціального захисту населення є створення Соціального фонду регіонального розвитку. Цей Фонд має накопичувальну та стабілізаційну функцію. Умови кризової ситуації ще більше актуалізують необхідність створення даної організації. Основою відрахувань у цей Фонд є регіональний коефіцієнт соціального захисту, який розраховується за запропонованою у дослідженні методикою. Запропонований у дисертаційній роботі механізм дозволить підвищити рівень соціальної свідомості та значущості кожної окремої людини шляхом прямої участі в механізмі соціального захисту населення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Батченко Л. В. Соціальний менеджмент в умовах євроінтеграції : [монографія] / Л. В. Батченко, Є. С. Драгомірова, М. М. Дєліні. - Донецьк : ДонДУУ, 2008. - 341 с.

Особистий внесок: визначено сутність соціального захисту, його складових, розроблено організаційний механізм соціального захисту в Україні, досліджено досвід реформування пенсійних систем країн світу.

Статті в наукових фахових виданнях

1. Батченко Л. В. Проблемы управления социальными процессами в условиях интеграции Украины в мировое экономическое сообщество / Л. В. Батченко, М. Н. Живаева Живаєва М.М. - дівоче прізвище дисертанта Дєліні М.М. // Научные труды Донецкого национального технического университета. - Донецк : ДонНТУ, 2004. - С. 156 - 164 (Серия: экономическая).

Особистий внесок: визначено обсяг об'єктів соціальної сфери, зазначено сутність та важливість управління соціальними процесами, особливо в умовах інтеграції України до СОТ.

2. Дєліні М. М. Напрямки удосконалення системи соціального моніторингу України / М. М. Дєліні // Збірник наукових праць ДонДУУ “Актуальні проблеми економічного розвитку України”: серія “Економіка” - Т. ІХ, вип. 104. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С. 227-239.

3. Батченко Л. В. Регіональна диференціація соціального розвитку України / Л.В. Батченко, М.М. Дєліні // Менеджер. - 2009. - № 4 (50). - С. 181 - 189.

Особистий внесок: проведено дослідження регіонального розвитку України з використанням кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу, зроблено висновки щодо регіональної соціальної диференціації населення України.

4. Дєліні М. Роль корпоративного страхування в підвищенні соціальної відповідальності бізнесу / М. Дєліні // Схід. - 2009. - № 7 (98). - С. 43 - 47.

5. Дєліні М.М. Аспекти встановлення соціальних гарантій та стандартів в Україні / М.М. Дєліні // Держава та регіони. - 2009. - № 6. - С.80 - 86 (Серія: Економіка та підприємництво).

6. Дєліні М.М. Генезис української соціальної думки в умовах економічного розвитку та її термінологічне наповнення / М.М. Дєліні // Збірник наукових праць ДонДУУ “Механізми підвищення ефективності управління функціонуванням економіки”: серія “Економіка”. - Т. Х, вип. 133. - Донецьк: ДонДУУ, 2009. - С. 14 - 27.

Статті у інших виданнях

1. Батченко Л. В. Недержавні пенсійні фонди в системі соціального захисту : збірник наукових праць ДонДУУ (“Державне регулювання розвитку ЗЕД в умовах міжнародних інтеграційних процесів”) / Л. В. Батченко, М. М. Дєліні. - Донецьк : ДонДУУ, 2005. - Т. VI. - Вип. 52. - С. 259-270. - (Серія “Державне управління”).

Особистий внесок: досліджено сутність недержавних пенсійних фондів, порядок та проблеми їх створення в Україні, результати та тенденції діяльності.

2. Дєліні М. М. Система соціального захисту США, Швеції та Росії: порівняльний аналіз : збірник наукових праць ДонДУУ [“Актуальні проблеми регулювання та розвитку зовнішньоекономічної діяльності”] / М. М. Дєліні. - Донецьк, 2008. - Т. ІХ. - Вип. 104. - С. 164-178. - (Серія “Державне управління”).

Публікації у матеріалах наукових конференцій та інші видання

1. Живаева М.Н. Институциональная система управления социальными процесами в Европейском Союзе: [матеріали I Всеукраїнської студентської наукової конференції “Євроінтеграція: економічні та соціальні наслідки розширення Європейської Унії”] (2005 р., м. Донецьк) / М.М. Живаєва. - Донецьк : ДонДУУ, 2005. - С.82 - 85.

2. Дєліні М. М. Реформування пенсійних систем країн ЄС та України. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів : [матеріали міжнародної науково-практичної конференції] (м. Донецьк, 9-10 квітня 2009 р.) / М.М. Дєліні. - Донецьк : ДонДУУ, 2009. - С 88 - 92.

3. Дєліні М.М. Обгрунтування та напрямки удосконалення механізму державного управління системою соціального захисту України: [Cборник научных трудов по матеріалам международной научно-практической конференции “Научные исследования и их практичекое применение. Современное состояние и пути развития 2009”, Том 1.] (г. Одесса, 5-17 октября 2009 г.) / М.М. Дєліні. - Одесса: Черноморье, 2009. - С. 58 - 60.

4. Дєліні М.М. Соціальна роль приватного та корпоративного страхування: [Materiaіy V Mкdzynarodovej naykowi - praktychnej konferencji “Nayka I inowacia - 2009” volume 4. ekonomiczne nauki]. Panstvowy zarzad Przemyњl. Nayka I studia - - С. 95-97.

5. Дєліні М. М. Засоби підвищення соціальної відповідальності бізнесу: [“Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту”: Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції] (м. Донецьк, 23 жовтня 2009 р.) / Дєліні М.М. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2009. C. 95-97.

6. Дєліні М.М. Соціальний розвиток України в регіональному розрізі [матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Соціально-економічний розвиток України і регіонів”] (2009 р., м. Запоріжжя) / Дєліні М.М. - Запоріжжя : Видавництво Класичного приватного університету, 2009. - С. 158 - 160.

АНОТАЦІЯ

Дєліні М.М. Розвиток механізмів соціального захисту населення в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

У дисертації проведено дослідження механізмів та моделей соціального захисту населення, проаналізовано організаційно-методологічний аспект системи соціального захисту України, виявлено недоліки його функціонування, проведено порівняльний аналіз систем соціального захисту розвинених країн світу, а також країн із схожим з Україною ступенем розвитку. Запропоновано методичний підхід до проведення регіонального аналізу соціального захисту населення України, який виявив велику диференціацію в розвитку регіонів України як за рівнем безробіття, так і за рівнем доходів та екологічного стану. Досліджено реформовану пенсійну систему України, визначено можливості формування власного механізму соціального самозахисту. Запропоновано шляхи удосконалення механізмів соціального захисту населення в Україні.

Ключові слова: соціальний захист, моніторинг соціального захисту населення, регіональна диференціація, пенсійна система, недержавне пенсійне страхування.

АННОТАЦИЯ

Делини М.Н. Развитие механизмов социальной защиты населения в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика - Донецкий государственный университет управления Министерства науки и образования Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена исследованию механизмов социальной защиты населения, разработке направлений их развития и совершенствования. Социальная защита населения выступает элементом социальной политики, выполняющей защитную функцию государства по отношению к населению. Социальная составляющая в современных условиях является основным индикатором уровня развития государства, которая определяет степень защиты его граждан.

Для достижения поставленной цели в работе исследован организационно-методологический аспект механизмов социальной защиты населения для определения основ их функционирования в Украине. Рассмотрены основные составляющие социальной защиты населения, которыми являются: социальные стандарты и нормативы, социальные гарантии, социальное страхование и социальная помощь. Эти составляющие являются взаимодополняющими и взаимообразующими, гарантируются государством, регулируются законодательно-нормативными актами и подлежат пересмотру в соответствии с изменением экономических показателей и развитием государства.

Во втором разделе с целью анализа состояния социальной защиты населения предложен методический подход к оценке региональной дифференциации социальной защиты населения Украины. Основой этого подхода являются три многофакторные модели, которые характеризуют регионы по показателям уровня безработицы, уровня доходов населения и экологической ситуации в регионе. В результате произведенных расчетов и анализа полученных результатов выявлена неравномерность в социальной защите населения регионов Украины.

В исследовании проведен анализ развития пенсионной системы в Украине, на основании которого выяснено, что в последние годы все большее развитие получает негосударственное пенсионное страхование и имеется тенденция к повышению удельного веса этой составляющей пенсионной системы Украины. С помощью использования данного вида страхования человек получает возможность формирования собственного механизма социальной защиты, то есть социальной самозащиты, что становится особо актуальным в нынешних условиях развития государства.

Сравнение социальной защиты населения развитых государств, таких как Швеция и США, и государства, схожего с Украиной уровня развития экономики, Россией, дало возможность прийти к выводу, что универсальной системы социальной защиты населения не существует, а наиболее эффективной является комбинация различных механизмов социальной защиты населения. Так, универсальный охват населения социальной помощью в Швеции приводит к повышению уровня безработицы, в то время как адресный характер помощи в США влияет на рынок труда в государстве и характеризуется относительно невысокими показателями безработицы.

В третьей части диссертационной работы предложены пути совершенствования механизмов социальной защиты населения. Одной из рекомендаций является введение модели трехуровневого мониторинга социальной защиты населения (на уровнях: государство-регион-предприятие). Все уровни находятся в процессе постоянного мониторинга социальной защиты. Целью проведения данного мониторинга является: получение реальных данных и прогнозирование возможных результатов деятельности, что позволяет своевременно реагировать на существующие проблемы и предупреждать возникновение новых. Формирование и введение в действие данной системы мониторинга позволит более эффективно проводить социальную политику государства и задействовать механизмы социальной защиты в соответствии с реальной необходимостью.

Одним из направлений усовершенствования социальной защиты населения предложено повышение роли социальной ответственности бизнеса путем использования корпоративного страхования на предприятии, что существенным образом повысит социальную защищенность его работников.

Предложено создание Социального фонда регионального развития, функционирование которого направлено на стабилизацию социальной защиты населения в регионах и уменьшение региональной дифференциации в Украине. Функциями фонда являются накопительная, стабилизационная и адаптирующаяся. Основой начисления в этот фонд стают государственные отчисления на основе предложенного регионального коэффициента социальной защиты, который учитывает уровень развития каждого региона.

Ключевые слова: социальная защита, мониторинг социальной защиты населения, региональная дифференциация, пенсионная система, негосударственное пенсионное страхование.

ANNOTATION

Delini M.M. The development of mechanisms of social protection of population in Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Economics, on speciality 08.00.07 - demography, economy of labour, social economy and policy, - Donetsk state University of management of Ukraine's Ministry of education and science, Donetsk, 2009.

In the dissertation the mechanisms and models of social protection of population have been researched, the organizational methodical aspect of the system of social protection of Ukraine have been analysed, drawbacks of its functioning have been distinguished, the comparative analysis of the systems of social protection of the developed countries and countries with the level of development similar to Ukraine's one has been conducted. Methodical approach to conduct the regional analysis of social development of population of Ukraine has been offered, which discovered large differentiation in development of Ukrainian regions taking into account the level of development of index of unemployment, the level of profits and ecological situation. The reformed pension system of Ukraine has been researched, which allowed to find the possibility to form the mechanism of self-protection. The ways to improve social protection mechanisms of Ukrainian population have been suggested.

Keywords: social protection, monitoring of population social protection, regional differentiation, pension system, unstate pension insurance.

Размещено на Allbest.ru

...