Формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємством

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕНЕРГОАУДИТУ НА МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

ВИКОНАВ ПЕТРОВ КОСТЯНТИН ВАЛЕРІЙОВИЧ

Маріуполь ? 2010

АНОТАЦІЯ

енергоаудит контролінг планування

Петров К.В. Формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах. _ Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.04 _ Економіка та управління підприємствами (металургія та машинобудування). - Приазовський державний технічний університет, Маріуполь, 2010.

У дисертації розроблено науково-методичні положення щодо формування системи енергоаудиту в металургійних підприємствах і практичні рекомендації з підвищення ефективності енергоспоживання для їх впровадження у практику діяльності металургійних підприємств.

Досліджено та розвинуто понятійно-категоріальний апарат. Удосконалено поняття енергоаудиту з позиції системності процесу. Систематизовано об'єкти енергоаудиту залежно від глибини та комплексності його здійснення. Систематизовано й уточнено цілі енергоаудиту. Здійснено дослідження сучасного стану енергогосподарства металургійних підприємств, проведено енергоаудит металургійного підприємства та визначено проблеми енергоспоживання, проведено оцінку ефективності системи управління енергокорстуванням. Розглянуто технології виплавки сталі на металургійних підприємствах України. Сформовано систему передумов упровадження та застосування енергозберігаючих технологій у металургії. Розглянуто систему обліку і звітності витрат енергоресурсів. Обґрунтовано, що управління енергокористуванням припускає запровадження в дію додаткових оцінок господарської діяльності ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів ? показників енергоефективності.

Встановлено основні недоліки існуючої схеми енергопостачання ВАТ «КМЗ». Запропоновано створити центр управління енергокористуванням. Розглянуто систему управління енергокористуванням і її ефективність. Проведено аналіз існуючої та реконструйованої систем освітлення ВАТ «КМЗ». Виявлено напрями енергозбереження на металургійних підприємствах; виділено підходи до систематизації напрямів енергозбереження. Сформовано пріоритетність енергозберігаючих заходів на металургійних підприємствах.

Визначено особливості та механізм планування енергоаудиту металургійного підприємства та напрями енергозаощадження, сформовано процесну модель внутрішнього енергоаудиту та надано рекомендації щодо реалізації енергозаощаджуючих заходів з оцінкою їх ефективності. Запропоновано встановлювати як вид, так і тип енергоаудиту відповідно до розробленої матриці виду енергоаудиту «масштаб - точність».

Розроблено варіанти енергозберігаючих заходів, які мають на меті оптимізацію енергоспоживання. Запропоновано варіанти енергозаощаджуючих програм заходів та визначено їх ефективність для ЗАТ «КМЗ» та ВАТ «АМК».

Ключові слова: металургійні підприємства, енергоаудит, планування, процесна модель, матриця енергоаудиту «масштаб - точність», енергозберігаючі заходи.



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Енергетичне господарство сучасних металургійних підприємств розглядається як один із чинників, здатних посилити позиції підприємства. Зростання вартості енергоносіїв змушує металургійні підприємства шукати резерви зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів. Значну роль у даному процесі відіграє система енергоаудиту, призначена виявити потенціал енергозбереження, а також з'ясувати проблемні місця в енергоспоживанні.

Проблема енергоаудиту металургійного підприємства, хоча і визнається вкрай актуальною, але не ставиться зазвичай як самостійна для дослідження. Це призвело до того, в практиці металургійного бізнесу необхідність постановки управління енергоаудитом декларується, але має в основному формальний характер. Відсутність належної методологічної бази стримує вирішення практичних питань упровадження системи енергоаудиту на металургійних підприємствах як один із чинників виходу підприємства на якісно новий рівень розвитку.

Питання побудови системи енергоаудиту розглядались багатьма вченими. Серед вітчизняних науковців слід у першу чергу виділити тих, хто досліджує проблеми діяльності металургійних підприємств у сфері енергозбереження: О. Амошу, В. Андрієнка, Л. Антонюк, С. Аптекаря, М. Білопольського, Л.Вараву, В.Волошина, А. Губанова, Ю. Дегтярьову, О. Закладного, О. Кленіна, М. Косолапа, П. Кульбачного, Л. Назюту, А. Пєшка, Ю. Півня, В. Пілюшенка, В. Прокопенко, А. Турченка, О. Савчука, М. Ткаченко, Р.Толпежнікова, А. Турила, І. Чукаєву, В. Шевченка.

У роботах цих авторів досліджено різні аспекти формування та реалізації системи енергоаудиту, проте питання впровадження енергоаудиту на вітчизняних металургійних підприємствах у напрямі набуття конкурентних переваг у сфері енергоспоживання висвітлено недостатньо, що обумовило актуальність дослідження, його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Приазовського державного технічного університету за темою «Дослідження впровадження енергозберігаючих технологій на металургійних підприємствах» (номер державної реєстрації 0108U007917, 2008 р.), де визначено науково-теоретичні та методичні засади формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних підходів, спрямованих на вдосконалення системи енергоаудиту металургійних підприємств.

Відповідно до поставленої мети вирішено такі завдання:

- проаналізовано понятійно-категоріальний апарат теорії контролінгу, енергоаудиту, розглянуто складові енергоаудиту;

- досліджено цілі, завдання та класифікації енергоаудиту;

- узагальнено теоретичні підходи до побудови моделі енергоаудиту;

- досліджено стан та перспективи діяльності металургійних підприємств України у сфері енергоспоживання та енергозбереження;

- проведено енергоаудит металургійного підприємства;

- визначено особливості планування процесу енергоаудиту на металургійних підприємствах;

- удосконалено методичний підхід до побудови системи енергоаудиту на металургійному підприємстві;

- розроблено рекомендації щодо енергозберігаючих заходів для металургійних підприємств.

Предмет дослідження _ теоретико-методичні засади забезпечення процесу формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах.

Об'єкт дослідження процес формування та обґрунтування системи енергоаудиту металургійних підприємств.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять фундаментальні положення економічної науки у сфері теорії енергоаудиту, стратегічного управління, економіко-математичних методів, розроблені провідними вченими-економістами України, СНД і зарубіжних країн. Інформаційною базою дослідження є матеріали Державного комітету статистики України, дані публічної звітності металургійних підприємств, опитування керівників і спеціалістів металургійних підприємств України.

У процесі дослідження використано методи: графічного аналізу й узагальнення, декомпозиції (при визначенні понятійно-категоріального апарату енергоаудиту); систематизації (при уточненні класифікації видів енергоаудиту, завдань енергоаудиту); статистичного аналізу (при дослідженні стану енергоспоживання в металургійній галузі); аналізу і узагальнення (при обґрунтуванні тенденцій і перспектив енергозбереження у металургії), моделювання (розробка моделі планування енергоаудиту, розробка моделі проведення енергоаудиту).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено постановку та вирішення актуального наукового завдання щодо теоретичного обґрунтування й удосконалення методичних підходів до формування системи енергоаудиту металургійних підприємств. Одержані наукові результати полягають у такому:

удосконалено:

- понятійно-категоріальний апарат дослідження, де встановлено, що контроль є процесом співставлення запланованих та фактичних результатів діяльності з метою виявлення відхилень і прийняття подальших управлінських рішень; контролінг є систематизацією інформаційного забезпечення процесу контролю на тактичному рівні управління; аудит є аналізом напрямів діяльності підприємства з метою визначення проблем та можливостей і вироблення управлінських рішень щодо їх реалізації або усунення;

- систематизацію об'єктів енергоаудиту залежно від глибини та комплексності здійснення і визначено, що як ці об'єкти можуть виступати: промислові підприємства, енергогосподарство, енергоресурси, енергопостачання, енергоспоживання, енергобезпека, енергогенерування, споживачі ПЕР, що надає можливість у подальшому визначати мету енергоаудиту, встановлювати завдання, визначати методичний підхід до його здійснення;

- комплекс цілей енергоаудиту, що надало можливість побудувати їх ієрархію: мета 1-го порядку зниження собівартості продукції; мета 2-го порядку - оптимізація енерговитрат; мета 3-го порядку оцінка енергозбереження, відповідно до чого запропоновано схему вибору мети енергоаудиту;

- загальну класифікацію видів енергоаудиту за такими ознаками: терміном проведення; цілями і завданнями; об'єктом енергоаудиту; виконавцями; циклічністю; масштабністю; видом обладнання, що споживає енергію; видом генерованої енергії; складом і ступенем розробки, що дозволяє комплексно визначати об'єкт, предмет, процеси і в межах цього встановлювати мету і формулювати завдання, які мають бути реалізовані в процесі енергоаудиту;

- методичний підхід до визначення передумов упровадження енергозаощаджувальних технологій у металургії: збільшення складової енергоносіїв у структурі витрат на виробництво; посилення дефіциту енергоресурсів; зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках; упровадження національної програми з оптимізації енергоспоживання енергоємних підприємств; розвиток нових технологій у сфері освітлення й опалення; наявність загальної системи модернізації виробництв, що уможливило побудову пріоритетності енергозберігаючих заходів на металургійних підприємствах із їх розподілом на дві групи: виробничо-технологічні та допоміжні;

- планування енергоаудиту на металургійному підприємстві, яке передбачає реалізацію таких заходів: визначення мети проведення енергоаудиту, встановлення завдань енергоаудиту, визначення компетенцій та повноважень робочої групи з енергоаудиту, визначення необхідної інформації для проведення енергоаудиту, розробка та ранжирування заходів з енергоаудиту;

дістали подальшого розвитку:

- поняття енергоаудиту з точки зору системності процесу; встановлено, що енергоаудит - це діяльність щодо обстеження й оцінки енергопостачання, енергоспоживання й енергобезпеки промислового підприємства або іншого об'єкта, спрямованої на зниження собівартості та зростання конкурентоспроможності продукції (послуг) підприємства за допомогою аналізу існуючої системи енергозбереження з подальшою оптимізацією використання ПЕР;

- організаційно-процесна модель енергоаудиту на основі функцій менеджменту, які дозволяють з'ясувати всі складові моделі та відповідно інтегрувати їх у функції управління металургійним підприємством;

- процесна модель енергоаудиту, яка складається з двох частин - формалізованої (де визначаються принципи, мета та завдання енрегоаудиту) та аналітичної, яка містить п'ять етапів: одержання інформації про об'єкт енергоаудиту; вивчення паливно-енергетичних потоків на об'єкті в цілому і в окремих підрозділах; аналіз ефективності використання ПЕР на об'єкті; поглиблений енергетичний аудит окремих технологічних процесів і енергоспоживачів; підбиття підсумків енергоаудиту. Виходячи з моделі енергоаудиту та функцій управління запропоновано функціональну схему управління енергоаудитом на металургійному підприємстві; визначено, що система енергоаудиту потребує відповідного інформаційного забезпечення, яке пропонується створювати як інформаційний комплекс, який містить певні бази даних.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в дисертації висновки та рекомендації, які мають прикладний характер, використовують на підприємства металургійної галузі Донецької області як складова частина системи енергоаудиту металургійних підприємств. Результати дисертаційної роботи впроваджено в діяльність ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (довідка про впровадження № 01-026-864 від 29.06. 2010 р.), ТОВ «Лайт Інжиніринг» (довідка про впровадження № 138 від 29.06. 2010 р.) та ТОВ «СП Промекспорт» (довідка про впровадження № 97 від 24.06. 2010 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи створення системи енергоаудиту на підприємстві» було досліджено та розвинуто понятійний апарат, удосконалено класифікацію видів енергоаудиту, систематизовано об'єкти та цілі енергоаудиту підприємств, проведено аналіз існуючих моделей енергоаудиту та з'ясовано передумови їх вдосконалення щодо специфіки енергоспоживання у металургійних підприємствах.

З'ясовано, що з точки зору оперативного менеджменту, контроль являє собою спостереження й перевірку, тоді як при процесному підході ? це процес. З позиції функціонального підходу контроль ? це функція, а в рамках управління підприємством контроль доцільно розглядати як елемент управління, який, з одного боку, завершує процес управління, а з іншого ? є його відправною точкою.

Удосконалено поняття контролю, яке за своєю сутністю являє собою процеси зіставлення запланованих і фактичних результатів діяльності з метою виявлення відхилень і прийняття наступних управлінських рішень. У даному визначенні реалізовано більшість підходів до розуміння контролю, що обумовлює його комплексність. З'ясовано, що контролінг являє собою систематизацію, інформаційне забезпечення процесу контролю на тактичному рівні управління. Розвинуто поняття аудиту, який являє собою аналіз напрямів діяльності підприємства з метою виявлення проблем і можливостей і вироблення управлінських рішень щодо їх реалізації або усунення.

Аналіз об'єктів енергоаудиту дозволив визначити, що спостерігається велика їх розмаїтість щодо позицій різних авторів. Систематизовано й узгоджено об'єкти енергоаудиту (рис.1), виявлено, що ними можуть виступати промислове підприємство, енергогосподарство, енергоресурси (ПЕР), енергопостачання, енергоспоживання, енергобезпека, енергогенерування, споживачі ПЕР залежно від глибини й комплексності проведення енергоаудиту.

Рис. 1. Систематизація об'єктів енергоаудиту

Встановлено, що спостерігається розмаїтість розуміння цілей енергоаудиту промислових підприємств, що також потребує систематизації та уточнення, тому виділено цілий ряд цілей енергоаудиту, які систематизовано, й побудовано їх ієрархію: 1-го порядку ? зниження собівартості продукції); 2-го порядку ? оптимізація енергозатрат; 3-го порядку ? оцінка енергозбереження (рис.2). Таким чином, визначено дві основні цілі (1-го порядку) ? зниження собівартості та зростання конкурентоспроможності (які також є взаємозалежними). Їх досягнення відбувається через реалізацію цілей 2-го і 3-го порядку, які становлять сутність процесу енергоаудиту.

Удосконалено поняття енергоаудиту з позиції системності процесу. Встановлено, що енергоаудит ? це діяльність щодо обстеження й оцінки енергопостачання, енергоспоживання й енергобезпеки промислового підприємства або іншого об'єкта, спрямована на зниження собівартості та зростання конкурентоспроможності продукції (послуг) підприємства за допомогою аналізу існуючої системи енергозбереження з наступною оптимізацією використання ПЕР.

Рис. 2. Взаємозв'язок і порядок установлення цілей енергоаудиту промислового підприємства

Сформовано загальну класифікацію енергоаудиту (табл.1) за наступними класифікаційними ознаками: терміни проведення; цілі та завдання; об'єкт енергоаудиту; виконавці; циклічність; масштабність; вид устаткування, яке споживає енергію; вид генерованої енергії; склад і ступінь розробки. Запропонована класифікація типів енергоаудиту дозволяє комплексно визначити об'єкт, предмет, процеси енергоаудиту й у рамках цього встановлювати мету й формулювати завдання, які мають бути реалізовані в процесі енергоаудиту.

Дослідження існуючих моделей проведення енергоаудиту дозволило виділити такі передумови, що обґрунтовують необхідність їх удосконалення: більшість моделей засновано на превалюванні дослідницької складової, яка є досить повно деталізованою, але не стандартизованою; у багатьох моделях етапи проведення енергоаудиту зайво узагальнені, що допускає їх неоднозначне трактування; більшість моделей містить точкові організаційні складові або взагалі абстраговані від них, що не дає повного розуміння, хто і як проводить енергоаудит, а також якими є комунікаційні зв'язки в процесі проведення енергоаудиту; більшість моделей не відображає побудови системи енергоменеджменту як одного з результатів його проведення, що обумовлює сприйняття енергоаудиту як разового заходу, а не системного; жодна з моделей не є досить повною з позиції деталізації організаційної та дослідницької складових, а також комунікативних зв'язків, які виникають у процесі енергоаудиту.

Таблиця 1. Класифікація енергоаудиту

Класифікаційна ознака	Види енергоаудиту
1. Терміни проведення	Діагностичний експрес-аудит; комплексний аудит
2. Цілі та завдання	Передпусковий; передексплуатаційний; первинний; періодичний; позачерговий; локальний; експрес-аудит
3. Об'єкт енергоаудиту	Енергоаудит систем електропостачання й електроспоживання; енергоаудит систем теплопостачання й теплоспоживання; загальний (за всіма видами енергії)
4. Виконавці	внутрішній; зовнішній; експертиза
5. Циклічність	Щоденний; щотижневий; декадний; щомісячний; щоквартальний; річний
6. Масштабність	Точковий; локальний; місцевий; комплексний
7. Вид генерованої енергії	Електроенергія; теплова енергія; сонячна енергія; вітрова енергія; енергія біомаси
8. Вид устаткування, яке споживає енергію	Паливне господарство; котельні установки; турбоагрегати; підстанції та електромережі; колектори і трубопроводи; будинки і споруди; електроприймачі; електротранспорт; опалювальне устаткування; холодильне устаткування; промислове устаткування
9. Склад і ступінь розробки	Варіативно, за узгодженням між сторонами, які проводять, і які потребують енергоаудиту



У другому розділі «Моніторинг енергокористування на металургійних підприємствах України» здійснено дослідження сучасного стану енергогосподарства металургійних підприємств, проведено енергоаудит металургійного підприємства та визначено проблеми енергоспоживання, проведено оцінку ефективності системи управління енергокорстуванням.

Визначено, що в металургійному виробництві України використовуються практично всі види енергоносіїв. При цьому металургія є як споживачем зовнішніх джерел енергії (вугілля, природний газ, електроенергія), так і виробляє власні ресурси, які застосовуються у виробничому циклі.

З'ясовано, що високий рівень енергоємності металургії є наслідком використання застарілих і недосконалих технологій, застарілого обладнання, неефективних технологічних процесів, низького рівня використання вторинних енергетичних ресурсів.

Розглянувши технології виплавки сталі на металургійних підприємствах України, відзначено, що практично половина продукції виробляється мартенівським способом (44,6%), що є енергозатратним і слабоавтоматизованим, тоді як в усьому світі частка мартенівського способу виплавки становить 1,5%. Аналогічною є ситуація у сфері технології розливу сталі в Україні: впровадження прогресивної технології МБЛЗ становить 29,5% проти 92,9% в усьому світі.

Через об'єктивні умови ускладнення ситуацій як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках збуту сформовано систему передумов упровадження та застосування енергозберігаючих технологій у металургії: збільшення складової енергоносіїв у структурі витрат на виробництво, посилення дефіциту енергоресурсів, зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках, упровадження національної програми з оптимізації енергоспоживання енергоємних підприємств, розвиток нових технологій у сфері освітлення й опалення, наявність загальної системи модернізації виробництв.

Визначено, що будь-яке металургійне підприємство є споживачем усіх типів енергії, що генерується або енергетичними компаніями України, або самим підприємством. З огляду на таке різноманіття об'єктів енергоаудиту і складність процесів на металургійних підприємствах як базовий об'єкт дослідження обрано ВАТ «Костянтинівський металургійний завод».

Розглянуто систему обліку і звітності витрат енергоресурсів (СОЗ ВЕР). Призначення даної системи ? забезпечення ретроспективного аналізу енергоспоживання ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів.

Обґрунтовано, що управління енергокористуванням припускає запровадження в дію додаткових оцінок господарської діяльності ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів ? показників енергоефективності. Умовно ці показники розділено на три групи ? індикативні, нормативні й інтегральні.

У процесі енергоаудиту виявлено багато невеликих втрат електроенергії. Бесіди з персоналом показали, що за наявності стимулів до енергозбереження вони можуть бути зменшені. Висловлювалися оцінки: від 15 до 30% від існуючих рівнів електроспоживання. До подібних втрат віднесено: надлишок стисненого повітря в системі (особливо в обідню перерву, вихідні дні й дні неповного завантаження виробництв); холосту роботу устаткування; незатребуване освітлення; холосту роботу вентиляційних систем.

Встановлено, що основними недоліками існуючої схеми енергопостачання ВАТ «КМЗ» є: великі втрати (до 60%) у системі теплопостачання; збитковість енергопостачання соціальної сфери (тепло- й електропостачання) ? 4-8 млн. грн. на рік; великі втрати через відключення опалення в осінньо-зимовий період (3,2 млн. грн. на рік); великі втрати у виробництві через систематичні обмеження щодо потужності з боку енергосистеми України в електропостачанні (систематичні відключення ВАТ «КМЗ» до рівня технологічної броні) (7,2 млн. грн. на рік).

Відзначено, що на підприємстві немає структури, яка займалася б аналізом енергокористування, тому необхідно її створити. Центром управління енергокористуванням у ВАТ «КМЗ» має стати нова організаційна структура ? бюро енергокористування (БЕК). БЕК має здійснювати дві основні функції: енергонагляд; оцінка ефективності господарювання ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів.

Зважаючи на те що основною метою енергоаудиту є вдосконалення енергокористування на металургійних підприємствах, розглянуто систему управління енергокористуванням (СУЕК) і її ефективність. СУЕК розглядається як широкоспектральний, цілісний енергозберігаючий захід, що створює економію тільки при одномоментній дії всіх запропонованих заходів. Створення СУЕК має включати: створення системи обліку і звітності; створення системи стимулювання економії енергії; створення бюро енергокористування; навчання персоналу.

Систематизація загальних напрямів енергозбереження в металургії надала можливість зупинитися на пріоритетності реалізації даних напрямів. Реалізація енергозберігаючих заходів може мати точковий або системний характер. Слід зазначити, що системні ЕЗЗ є найбільш ресурсоємними у сфері фінансів, що в сучасних умовах досить проблематично, тому доцільно починати реалізацію ЕЗЗ точечно.

Дослідження показало, що на «КМЗ» налічується близько 14 тис. ламп, із яких 1700 ламп ДРЛ, 6660 люмінесцентних, 5200 ламп накалювання загальною споживчою потужністю 1698975 Вт. В експлуатації перебуває близько 50% всіх світильників. При цьому на потреби освітлення комбінат споживає близько 2250000 кВт·год. на рік, що у вартісному вираженні становить 125 тис. дол. Виходячи з цього проведено аналіз існуючої та реконструйованої систем освітлення ВАТ «КМЗ» (табл. 2).

Виявлено напрями енергозбереження на металургійних підприємствах; виділено два підходи до систематизації напрямів енергозбереження: на макрорівні (регіон, галузь); на мікрорівні (підприємство, підрозділи). Таким чином, виходячи з багаторівневості та різноплановості можливих напрямів енергозбереження сформовано систему напрямів енергозбереження в рамках макро- й мікрорівня. Систематизація загальних напрямів енергозбереження в металургії надала можливість зупинитися на пріоритетності реалізації даних напрямів. Реалізація енергозберігаючих заходів може мати точковий або системний характер. Слід зазначити, що системні ЕЗЗ є найбільш ресурсоємними у сфері фінансів, що в сучасних умовах досить проблематично, тому доцільно починати реалізацію ЕЗЗ точечно.

Сформовано пріоритетність енергозберігаючих заходів на металургійних підприємствах з урахуванням їх розбивки на дві великі групи: 1) виробничо-технологічні ЕЗЗ; 2) допоміжні ЕЗЗ.

У третьому розділі «Створення системи енергоаудиту на металургійних підприємствах та рекомендації щодо енергозберігаючих заходів» визначено особливості та механізм планування енергоаудиту металургійного підприємства та напрями енергозаощадження, сформовано процесну модель внутрішнього енергоаудиту та надано рекомендації щодо реалізації енергозаощаджуючих заходів з оцінкою їх ефективності.

Таблиця 2. Аналіз існуючої та реконструйованої систем освітлення ВАТ «КМЗ»

Найменування ламп, які замінюються	Найменування нових ламп	Заміна, шт.	Споживання електроенергії, кВт·год.	Вартість зекономленої електроенергії,грн.
			існуючими лампами	знову встановлюваними	економія електроенергії
ДРЛ
1000,7	LU 400T(ДНаТ)	180	604800	345600	259200	49097,88
400	LU 250T(ДНаТ)	200	384000	240000	144000	27276,6
Лампи накалювання
1000	LU 250T(ДНаТ)	50	200000	60000	140000	26518,02
500	LU 100T(ДНаТ)	70	140000	33600	106400	20150,79
300	LU 70T(ДНаТ)	80	96000	26880	69120	13089,54
200	LU 50T(ДНаТ)	40	32000	9600	22400	4244,82
150	LU 50T(ДНаТ)	50	30000	12000	18000	3405,54
100	КЛЛ23	250	100000	24000	76000	14396,88
75	КЛЛ20	50	15000	3600	11400	2162,76
60	КЛЛ11	100	24000	5280	18720	3542,73
Усього		1070	1625800	760560	865240	163885,56

Встановлено, що побудову процесної моделі енергоаудиту необхідно здійснювати на основі функцій менеджменту, які дозволяють з'ясувати всі складові моделі та відповідно інтегрувати їх у функції управління металургійним підприємством.

Визначено, що планування енергоаудиту на металургійному підприємстві передбачає реалізацію таких заходів: визначення мети проведення енергоаудиту, встановлення завдань енергоаудиту, визначення компетенцій та повноважень робочої групи з енергоаудиту, визначення необхідної інформації для проведення енергоаудиту, розробка та ранжирування заходів з енергоаудиту.

З'ясування фактичних даних щодо витрат енергоресурсів дозволило їх порівнювати з даними інших підприємств або середніми даними по галузі та визначати можливість економії. Відповідно до цього порівняно підприємства металургійної галузі.

Виявлений у результаті енергетичного обстеження потенціал енергозбереження становить: електроенергія ? 21,7%, паливо ? 5,2, тепло ? 11,0%. Ці резерви економії енергоресурсів складають ~ 30% від вартості річного споживання енергоресурсів. Крім резервів економії, доцільно встановити можливість генерування та подальшого використання вторинних енергетичних ресурсів (ВЕР) як заміни тих енергоресурсів, які не є поновлюваними.

Доведено, що мета енергоаудиту є категорією варіативною та обумовлюється необхідністю металургійного підприємства у змінах або вдосконаленнях, унаслідок цього її доцільно визначати, спираючись на властивості моделей енергоаудиту. Запропоновано схему вибору мети енергоаудиту.

Мету енергоаудиту доцільно встановлювати, спираючись на властивості моделей енергоаудиту. Відповідно до встановлених властивостей формуються два варіанти мети енергоаудиту металургійного підприємства ? з'ясувати або запропонувати, а також синтетична мета - з'ясувати і запропонувати (яку схиляємося визначати як найбільш доцільну). Енергоаудит, результати якого викладено в розділі 2, на прикладі ЗАТ «КМЗ» мав на меті з'ясування стану енергоспоживання та пропозицію заходів щодо оптимізації використання енергоресурсів. Ця мета характеризується як широка за обсягом і точна за рівнем деталізації. Таким чином, це був всеохоплюючий енергоаудит, який дозволяє не тільки з'ясовувати, але і пропонувати. Слід зауважити, що доцільно встановлювати як вид, так і тип енергоаудиту відповідно до матриці виду енергоаудиту «масштаб - точність» (рис. 3).

Рис. 3. Матриця виду енергоаудиту «масштаб - точність»

Відповідно до мети енергоаудиту визначаються його завдання. Наприклад, певний набір завдань при здійсненні енергоаудиту ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод»: встановлення джерел нераціональних енерговитрат на окремих виробництвах та в окремих технологічних процесах; визначення невиправданих витрат у натуральному та вартісному вимірах; розробка на основі техніко-економічного аналізу рекомендацій щодо їх ліквідації; розробка програми з економії енергоресурсів та раціонального енергокористування; визначення черговості реалізації розроблених заходів з техніко-економічним аналізом обсягів витрат і термінів окупності.

Обґрунтовано, що в основу побудови системи планування енергоаудиту як складової процесної моделі енергоаудиту доцільно покласти комунікаційно-координуючий принцип. Це пов'язано з тим, що планування відбувається на підставі одержання внутрішньої інформації, її аналізу та комунікаційних зв'язків із підрозділами, які є споживачами енергоресурсів, тоді як відповідна структура, що займається енергоаудитом, є координатором заходів на всіх етапах енергоспоживання.

Планування внутрішнього енергоаудиту металургійного підприємства має відбуватися таким чином (рис. 4).

Виявлено, що для металургійного підприємства рекомендованою є процесна модель енергоаудиту, яка складається з двох частин - формалізованої (де визначаються принципи, мета та завдання енергоаудиту) та аналітичної. Аналітична частина містить п'ять етапів: одержання інформації про об'єкт енергоаудиту; вивчення паливно-енергетичних потоків на об'єкті в цілому і в окремих підрозділах; аналіз ефективності використання ПЕР на об'єкті; поглиблений енергетичний аудит окремих технологічних процесів і енергоспоживачів; підбиття підсумків енергоаудиту.

Виходячи з моделі енергоаудиту та функцій управління запропоновано функціональну схему управління енергоаудитом на металургійному підприємстві. Встановлено, що система енергоаудиту потребує відповідного інформаційного забезпечення, яке пропонується створювати як інформаційний комплекс, який містить певні бази даних.



Рис. 4. Планування енергоаудиту у металургійних підприємствах

Розроблено варіанти енергозберігаючих заходів, які мають на меті оптимізацію енергоспоживання. Запропоновано п'ять варіантів енергозаощаджуючих програм заходів та визначено їх ефективність для ЗАТ «КМЗ» та ВАТ «АМК».

У табл. 3 подано техніко-економічне обґрунтування проведення реконструкції діючої системи загального освітлення в трьох прольотах прокатного цеху ВАТ «Алчевський металургійний комбінат».

Таблиця 3. Техніко-економічне обґрунтування проведення реконструкції діючої системи загального освітлення в трьох прольотах прокатного цеху ВАТ «Алчевський металургійний комбінат»

Параметри	Освітлювальна установка (ОУ)
	Пропонована ОУ	Діюча ОУ
	Варіант 1	Варіант 2
Тип світлового приладу (СП)	ГСУ-18-400-001НВ	ГСУ-18-600-001НВ	РСП-700
Кількість СП, шт.	948	594	954
Вартість ОУ (*1), грн.	1042800-00	742000-00	х
Тип лампи	LU 400/T/40	LU 600/НО/T/40	ДРЛ-700
Потужність лампи, Вт	400	600	700
Світловий потік лампи, лм	50000	90000	38000
Світлова віддача лампи, лм/Вт	125	150	54
Сумарний світловий потік ламп в ОУ, клм	47400,0	53460,0	36252,0
Номінальний термін служби лампи, год.	28500	28500	8000
Фактичний термін експлуатації лампи (*2)	3,6 року	3,6 року	1 рік
Вартість лампи (*1), грн.	78,00	117,00	38,00
Умовна вартість заміни лампи в СП за рік експлуатації (*2, 3), грн.	21,89	32,84	38,00
Умовна вартість заміни ламп в ОУ за рік експлуатації (*2, 3), грн.	20 751,72	19 506,96	36 252,00
Загальна споживана потужність ОУ (*4), кВт·год.	417,12	392,04	734,58
Кількість споживаної ОУ електроенергії за рік експлуатації (*2, 4), кВт·год.	3 336 960,0	3 136 320,0	5 876 640,0
Вартість споживаної ОУ електроенергії за рік експлуатації (*2, 5), грн.	1001088,00	940896,00	1762992,80
Сумарні річні експлуатаційні видатки на ОУ (*2, 3), грн.	1021839,7	960402,96	1799244,00

2. Розрахункова кількість годин експлуатації СП (ОУ) за рік - 8000.

3. У вартість не включено видатки на здійснені роботи: обслуговування СП (ОУ), чищення, профілактика, ремонт тощо.

4. Кількість електроенергії визначено з урахуванням коефіцієнта втрат у ПРА (10%) - тільки для СП, укомплектованих газорозрядними джерелами світла. Розрахункова вартість електроенергії становить 0,30 грн./ кВт·год.

Таблиця 4. Показники, що характеризують ефективність використання запропонованої системи загального освітлення

Параметри	Варіант 1	Варіант 2
Зниження споживання електроенергії ОУ	в 1,8 раза	в 1,9 раза
Зниження витрат на заміну ламп у світильниках	в 1,7 раза	в 1,9 раза
Зниження експлуатаційних витрат на ОУ	в 1,8 раза	в 1,9 раза
Річна економія коштів на експлуатаційних витратах, грн.	777351-00	892842-00
Розрахунковий термін окупності світлотехнічного устаткування	1,3 року	0,8 року



Реконструкція системи загального освітлення ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» здатна дати значний економічний ефект за трьома показниками: загальна споживана потужність освітлювальних установок; знос освітлювальних приладів (заміна ламп) за рік; річні експлуатаційні витрати на освітлювальні установки за рік. Встановлено фінансове, ресурсне забезпечення реалізації цих проектів та прогнозовану ефективність їх упровадження. Конкретизовано заходи щодо розвитку енергозаощадження.



ВИСНОВКИ

1. Удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження, де встановлено, що контроль є процесом співставлення запланованих та фактичних результатів діяльності з метою виявлення відхилень та прийняття подальших управлінських рішень; контролінг є систематизацією інформаційного забезпечення процесу контролю на тактичному рівні управління; аудит є аналізом напрямів діяльності підприємства з метою визначення проблем та можливостей і вироблення управлінських рішень з їх реалізації або усунення. Розвинуто поняття енергоаудиту з точки зору системності процесу і встановлено, що енергоаудит - це діяльність щодо обстеження й оцінки енергопостачання, енергоспоживання й енергобезпеки промислового підприємства або іншого об'єкта, спрямована на зниження собівартості та зростання конкурентоспроможності продукції (послуг) підприємства за допомогою аналізу існуючої системи енергозбереження з подальшою оптимізацією використання ПЕР.

2. Систематизовано об'єкти енергоаудиту залежно від глибини та комплексності його здійснення і визначено, що як ці об'єкти можуть виступати: промислові підприємства, енергогосподарство, енергоресурси (ПЕР), енергопостачання, енергоспоживання, енергобезпека, енергогенерування, споживачі ПЕР, що надає можливість у подальшому визначати мету енергоаудиту, встановлювати завдання, визначати методичний підхід до його здійснення. Систематизовано й уточнено цілі енергоаудиту, що дозволило побудувати їх ієрархію: мета 1-го порядку зниження собівартості продукції; мета 2-го порядку - оптимізація енерговитрат; мета 3-го порядку оцінка енергозбереження. Доведено, що мета енергоаудиту є категорією варіативною та визначається необхідністю металургійного підприємства у змінах або вдосконаленнях, унаслідок цього мету енергоаудиту доцільно визначати, спираючись на властивості моделей енергоаудиту. Запропоновано схему вибору мети енергоаудиту.

3. Сформовано загальну класифікацію видів енергоаудиту за такими ознаками: терміном проведення; цілями і завданнями; об'єктом енергоаудиту; виконавцями; циклічністю; масштабністю; видом обладнання, що споживає енергію; видом генерованої енергії; складом і ступенем розробки. Ця класифікація типів енергоаудиту дозволяє комплексно визначати об'єкт, предмет, процеси і в межах цього встановлювати мету і формулювати завдання, які мають бути реалізовані в процесі енергоаудиту.

4. Визначено, що високий рівень енергоємності металургії є наслідком використання застарілих і недосконалих технологій, застарілого обладнання, неефективних технологічних процесів, низького рівня використання вторинних енергетичних ресурсів. Розглянувши технології виплавки сталі на металургійних підприємствах України, виявлено, що практично половина продукції виробляється мартенівським способом (44,6%), що є енергозатратним і слабоавтоматизованим, тоді як у всьому світі частка мартенівського способу виплавки становить 1,5%. Аналогічна ситуація склалась у сфері технології розливу сталі в Україні: впровадження прогресивної технології МБЛЗ становить 29,5% проти 92,9% в усьому світі. Сформовано систему передумов упровадження й застосування енергозберігаючих технологій у металургії: збільшення складової енергоносіїв у структурі видатків на виробництво, посилення дефіциту енергоресурсів, зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках, упровадження національної програми з оптимізації енергоспоживання енергоємних підприємств, розвиток нових технологій у сфері освітлення й опалення, наявність загальної системи модернізації виробництв.

5. Встановлено, що будь-яке металургійне підприємство є споживачем усіх типів енергії, що генерується або енергетичними компаніями України, або самим підприємством. З огляду на таке різноманіття об'єктів енергоаудиту і складність процесів на металургійних підприємствах як базовий об'єкт дослідження обрано ВАТ «Костянтинівський металургійний завод». У процесі енергоаудиту зроблено акцент на системі обліку та звітності витрат енергоресурсів (СОЗ ВЕР). Призначення даної системи ? забезпечення ретроспективного аналізу енергоспоживання ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів. Обґрунтовано, що управління енергокористуванням припускає запровадження в дію додаткових оцінок господарської діяльності ВАТ «КМЗ» і його структурних підрозділів ? показників енергоефективності. Умовно ці показники можна розбити на три групи ? індикативні, нормативні й інтегральні. Виявлено напрями енергозбереження на металургійних підприємствах, а також виділено два підходи до систематизації напрямів енергозбереження: на макрорівні (регіон, галузь) і на мікрорівні (підприємство, підрозділи). Таким чином, виходячи з багаторівневості й різноплановості можливих напрямів енергозбереження створено систему напрямів енергозбереження в рамках макро- й мікрорівнів. Сформовано пріоритетність енергозберігаючих заходів на металургійних підприємствах з урахуванням їх розбивки на дві великі групи: виробничо-технологічні та допоміжні.

6. Обґрунтовано, що в основу побудови системи планування енергоаудиту як складової процесної моделі енергоаудиту доцільно покласти комунікаційно-координуючий принцип. Це пов'язано з тим, що планування відбувається на основі одержання внутрішньої інформації, її аналізу та комунікаційних зв'язків із підрозділами, які є споживачами енергоресурсів, тоді як відповідна структура, що займається енергоаудитом, є координатором заходів на всіх етапах енергоспоживання.

7. Встановлено, що побудову організаційно-процесної моделі енергоаудиту необхідно здійснювати на основі функцій менеджменту, які дозволяють з'ясувати всі складові моделі та відповідно інтегрувати їх у функції управління металургійним підприємством. Визначено, що планування енергоаудиту на металургійному підприємстві передбачає реалізацію таких заходів: визначення мети проведення енергоаудиту, встановлення завдань енергоаудиту, визначення компетенцій та повноважень робочої групи з енергоаудиту, визначення необхідної інформації для проведення енергоаудиту, розробка та ранжирування заходів з енергоаудиту.

8. Для металургійного підприємства рекомендовано процесну модель енергоаудиту, яка складається з двох частин - формалізованої (де визначаються принципи, мета та завдання енрегоаудиту) та аналітичної. Аналітична частина містить п'ять етапів: одержання інформації про об'єкт енергоаудиту; вивчення паливно-енергетичних потоків на об'єкті в цілому і в окремих підрозділах; аналіз ефективності використання ПЕР на об'єкті; поглиблений енергетичний аудит окремих технологічних процесів і енергоспоживачів; підбиття підсумків енергоаудиту. Запропоновано функціональну схему управління енергоаудитом на металургійному підприємстві. Визначено, що система енергоаудиту потребує відповідного інформаційного забезпечення, яке пропонується створювати як інформаційний комплекс, що містить певні бази даних.

9. Розроблено варіанти енергозберігаючих заходів, які мають на меті оптимізацію енергоспоживання. Запропоновано п'ять варіантів енергозаощаджувальних програм заходів та визначено їх ефективність для ЗАТ «КМЗ» та ВАТ «АМК», з'ясовано фінансове, ресурсне забезпечення реалізації цих проектів та прогнозовану ефективність їх упровадження, а також конкретизовано заходи щодо розвитку енергозаощадження.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Азарян О.М. Формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах: вітчизняний досвід: Монографія / О.М. Азарян, К.В. Петров / під ред. О.О. Шубіна. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - 166 с. (особистий внесок здобувача: обґрунтування й удосконалення методичних підходів до формування системи енергоаудиту металургійних підприємств)

2. Петров К.В. Упровадження енергозберігаючих технологій на підприємствах металургійної галузі й оцінка їхньої ефективності / К.В. Петров // Торгівля і ринок України: зб. наук. пр. - Донецьк: Дондует, 2006. - Вип. 22. - С. 55 - 62.

3. Петров К.В. Внедрение системы энергоаудита технологий на предприятиях металлургической отрасли и оценка их эффективности / К.В. Петров // Розвиток та управління економічними системами: зб. наук. пр. - Донецьк: ДондуУ, 2007. - Вип. 93, Т. VІІІ. _ С. 122 - 130.

4. Петров К.В. Обоснование внедрения комплексных энергосберегающих систем на металлургических предприятиях / К.В. Петров // Особливості регулювання в державному секторі економіки: зб. наук. пр. - Донецьк: ДондУу, 2006. - Вип. 73, Т. VІІ. _ С. 40 - 46.

5. Петров К.В. Теоретичні та практичні аспекти формування системи енергоаудиту на металургійних підприємствах / К.В. Петров // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського: зб. наук. пр. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. _ № 3 (39). - С. 235 - 241.

6. Белопольский Н.Г. Формирование системы энергоаудита на металлургических предприятиях / Н.Г. Белопольский, К.В. Петров // Маркетинг у третьому тисячолітті: ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Донецьк, 15-16 травня 2007 р. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2007. - С. 527 - 528.

7. Петров К.В. Система передумов застосування енергозберігаючих технологій у металургії / К.В. Петров // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки: Регіональна міжвузівська науково-практична конференція, Рівне, 19-20 квітня 2007 р. - Рівне: НУВГП, 2007. - С. 98.

8. Петров К.В. Практика использования энергосберегающих технологий в металлургии / К.В. Петров / Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція, Ялта, 4 _ 6 жовтня 2007 р. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. - С. 161 _163.

9. Белопольский Н.Г. Понятие и сущность энергоаудита предприятия / Н.Г. Белопольский, К.В. Петров // Маркетинг у третьому тисячолітті: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Донецьк, 15-16 травня 2008 р. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2008. - С. 249 - 251.

10. Петров К.В. Систематизация и взаимосвязь объектов и целей энергоаудита / К.В. Петров // Україна - Словаччина: фактори, проблеми і особливості глобалізації світової економіки: Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів і молодих вчених, Донецьк, 2- 5 лютого 2010 р. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - С.165 - 167.

11. Петров К.В. Методический подход к формированию системы энергоаудита в промышленном предприятии / К.В. Петров // Маркетинг у третьому тисячолітті: ІІІ міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених, Донецьк, 19 травня 2010 р. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2010. - С.146 - 147.

Размещено на Allbest.ru

...