Формування системи підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ підвищення ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

ВИГІВСЬКА Юлія Іванівна

Херсон - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському економічно-правовому інституті

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор ТОПІХА Валерій Іванович, Миколаївська обласна державна адміністрація, заступник голови.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент ШАПОВАЛОВА Інга Олексіївна, Миколаївський державний аграрний університет, доцент кафедри економічного аналізу і аудиту.

кандидат економічних наук, професор. ІРТИЩЕВА Інна Олександрівна, Європейський університет, Миколаївська філія, професор кафедри менеджменту, заступник директора з наукової роботи.

Захист відбудеться "26" травня 2010 р. о 12:30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.135.01 у Міжнародному університеті бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Міжнародного університету бізнесу і права за адресою: 73039, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 37 а.

Автореферат розісланий "26" квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В.Юрченко

АНОТАЦІЯ

Вигівська Ю.І. Формування системи підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах півдня України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Міжнародний університет бізнесу і права, Херсон, 2010.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування теоретико-методологичного обгрунтування ухвалення рішень у сфері підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах півдня України. Проведено аналіз теоретичних досліджень про мотиви діяльності служби зайнятості.

Досліджено сутність, подано характеристику основних понять ринку праці в аграрному секторі, розглянуто маркетингову діяльність служби зайнятості, методику маркетингових досліджень ринку праці.

Вивчено стан зайнятості населення в аграрних підприємствах Миколаївської області, подано характеристику діяльності служби зайнятості, інформаційне забезпечення сприяння зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах

В сучасних умовах для України характерна суттєва трансформація реальної зайнятості сільського населення. Така ситуація спричинена не лише об'єктивними соціально-економічними факторами, а й політичними, що нині в основному визначають зміни у зайнятості сільського населення. Серед основних соціально-економічних та правових передумов, що створюють відповідне підґрунтя для трансформації зайнятості селян, є: реформування майнових відносин; земельна реформа; розвиток орендних і трудових відносин; роздержавлення і приватизація підприємств; становлення нових організаційних форм господарювання на селі; створення реального власника землі, майна, виробленої продукції; врахування економічних інтересів та забезпечення соціального захисту працівників; розвиток інфраструктури аграрного ринку тощо.

Проведено прогнозування зайнятості населення в аграрних підприємствах, запропоновано заходи активізації маркетингової діяльності служби зайнятост, розроблено заходи посилення попиту сільського населення на робочі місця в аграрних підприємствах.

Ключові слова: зайнятість сільського населення, ринок праці, аграрні підприємства, служба зайнятості.

АННОТАЦИЯ

Виговская Ю.И. Формирование системы повышения занятости населения в аграрных предприятиях юга Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управления предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Международный университет бизнеса и права, Херсон, 2010.

Диссертация посвящена разработке теоретико-методичних принципов и практических рекомендаций относительно формирования теоретико-методологичного обоснования принятия решений в сфере повышения занятости населения в аграрных предприятиях юга Украины. Проведен анализ теоретических исследований о мотивах деятельности службы занятости.

Исследовано сущность, подана характеристика основных понятий рынка труда в аграрном секторе, рассмотрена маркетинговая деятельность службы занятости, методика маркетинговых исследований рынка труда.

Изучено состояние занятости населения в аграрных предприятиях Николаевской области, подана характеристика деятельности службы занятости, информационное обеспечение содействия занятости экономически активного населения в аграрных предприятиях

В современных условиях для Украины характерная существенная трансформация реальной занятости сельского населения. Такая ситуация вызвана не только объективными социально-экономическими факторами, но и политическими, что в настоящее время в основном определяют изменения в занятости сельского населения. Среди основных социально-экономических и правовых предпосылок, которые создают соответствующую подпочву для трансформации занятости крестьян, есть: реформирование имущественных отношений; земельная реформа; развитие арендных и трудовых отношений; разгосударствление и приватизация предприятий; становление новых организационных форм ведения хозяйства на селе; создание реального владельца земли, имущества, выработанной продукции; учет экономических интересов и обеспечение социальной защиты работников; развитие инфраструктуры аграрного рынка и тому подобное.

Проведено прогнозирование занятости населения в аграрных предприятиях, предложены мероприятия активизации маркетинговой деятельности службы зайнятост, разработаны мероприятия усиления спроса сельского населения на рабочие места в аграрных предприятиях.

Ключевые слова: занятость сельского населения, рынок труда, аграрные предприятия, служба занятости.

ANNOTATION

Vigovskaya J.I. Forming of system of increase of employment of population in agrarian enterprises of the south Ukraine. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.04 is Economy and management of a company (agrarian economics and IAC). - International University of business and law, Kherson, 2010.

Dissertation is devoted development of theoretical methodical principles and practical recommendations in relation to forming of theoretical methodical ground of making a decision in the field of increase of employment of population in agrarian enterprises south Ukraine. The analysis of theoretical researches is conducted about reasons of activity of service of employment.

Investigational essence, description of basic concepts of labour-market is given in an agrarian sector, marketing activity of service of employment, method of marketings researches of labour-market, is considered.

Busy of population in the agrarian enterprises of the Mikolaiv area status is studied, description of activity of service of employment is given, informative providing of assistance employment economic active population in agrarian enterprises

In modern terms for Ukraine there is characteristic substantial transformation of the real employment of rural population. Such situation is caused not only objective socio-economic factors but also political, that presently mainly determine change in employment of rural population. Among basic socio-economic and legal pre-conditions which create the proper subsoil for transformation of employment of peasants, is: reformation of property relations; landed reform; development of leasings and labour relations; privatization of enterprises; becoming of new organizational forms of menage is on a village; creation of the real proprietor of earth, property, mined-out products; account of economic interests and providing of social defence of workers; development of infrastructure of agrarian market and others like that.

Prognostication of employment of population is conducted in agrarian enterprises, the measures of activation of marketing activity of service of employment are offered, the measures of strengthening of demand of rural population are developed into workings places in agrarian enterprises.

Keywords: employment of rural population, labour-market, agrarian enterprises, service of employment.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Деструктивні зміни в сільському господарстві призвели до спаду виробництва, зниження престижу аграрної праці, реальних доходів аграріїв, погіршення соціальних умов проживання у селі, зростання чисельності вивільнених працівників із сільськогосподарських підприємств і зайнятих в особистих селянських господарствах, збільшення прихованого безробіття. Ці зміни зумовили зростання чисельності безробітних сільських жителів. Особливої гостроти дані процеси набули на півдні Україні.

У зазначених умовах актуальним є пошук нових підходів до вирішення проблем зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах. Враховуючи сучасні тенденції розвитку сфери зайнятості населення, саме маркетинг відображає якість відносин, яку слід визначити ключовою умовою ефективного управління зв'язками між службою зайнятості та безробітними і незайнятими громадянами через виявлення та задоволення їх потреб у послугах. Метою маркетингової діяльності служби зайнятості є розробка плану заходів, які об'єднують та узгоджують дії щодо працевлаштування громадян.

Проблеми зайнятості населення та шляхи їх вирішення, у тому числі сільського, привертають увагу науковців і практиків. Їх дослідженню присвячували праці такі українські й зарубіжні вчені, як О.Ю.Амосов, О.А.Бугуцький, В.Я.Брич, В.С.Васильченко, В.І.Герасимчук, І.Ф.Гнибіденко, О.А.Грішнова, С.О.Гудзинський, В.С.Дієсперов, Ю.М.Краснов, Г.І.Купалова, Е.М.Лібанова, В.І.Лишиленко, Ю.О.Лупенко, П.П.Мазурок, І.С.Маслова, М.Б.Масхма, А.А.Нікіфорова, В.В.Онікієнко, М.К.Орлатий, В.М.Петюх, І.В.Прокопа, А.І.Рофе, М.В.Шаленко, Л.О.Шепотько, В.І. Топіха, О.В.Шкільов, І.О. Шаповалова, К.І.Якуба, І.О. Іртищева та інші науковці. Теоретичні питання маркетингу в сфері праці та зайнятості розглянуто в роботах Д.П.Богині, В.М.Карпова, Ю.М.Маршавіна, М.Л.Цукана та інших. Однак, наявні теоретичні та практичні розробки у цих напрямах стосуються переважно ринку праці загалом, його методологічного дослідження, регулювання, використання лише окремих елементів маркетингу. Невирішеними залишаються проблеми маркетингу зайнятості населення в аграрних підприємствах, зокрема з використанням переваг маркетингового підходу в діяльності служби зайнятості.

Важливість і необхідність вирішення проблеми підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах в нових умовах функціонування економіки обумовлюють актуальність теми дослідження, логіку побудови та зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане згідно наукової проблематики ПВНЗ “Херсонський економічно-правовий інститут” та пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету, зокрема з науково-дослідною темою “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер державної реєстрації 0102U003197).

Внесок автора полягає у дослідженні теоретичних і прикладних аспектів ефективної моделі формування системи підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування системи підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах Півдня України за рахунок створення передумов її розвитку та активізації маркетингової діяльності, що поліпшить соціально-економічну ситуацію в сільській місцевості.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено наступні задачі:

- дослідити теоретичні аспекти забезпечення зайнятості населення в аграрних підприємствах та дати тлумачення суті ринку праці;

- розробити економетричну модель потенційного працевлаштування громадян у підприємствах сільського господарства;

- запропонувати методичні підходи до проведення маркетингового дослідження ринку праці та його особливостей;

- розвинути підходи до комплексної оцінки визначення стану зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах регіону;

- сформувати систему організації маркетингової діяльності служби зайнятості з урахуванням поточних та довгострокових інтересів суспільства щодо поліпшення якості послуг для найефективнішого задоволення попиту реальних та потенційних клієнтів;

- сформувати рекомендації щодо удосконалення маркетингової діяльності служби зайнятості на ринку праці аграрної сфери;

- визначити структурно-логічну схему передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах;

- пропозиції щодо підвищення зайнятості населення та створення умов для сприяння попиту на робочі місця в аграрній сфері як на рівні держави, так і на рівні сільськогосподарських підприємств.

Об'єктом дослідження є процеси підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах Півдня України. Поглиблені дослідження здійснено на матеріалах Миколаївської області.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти маркетингового забезпечення зайнятості населення в аграрних підприємствах.

Методи дослідження. Поставлені у дисертаційній роботі задачі вирішувалися з використанням методів: індуктивного, дедуктивного - при зборі, систематизації й обробці інформації, теоретичному осмисленні проблеми та уточненні окремих понять; економічного аналізу та порівняння, групування - при оцінці стану зайнятості населення в аграрних підприємствах; анкетування - при дослідженні окремих питань щодо надання службою зайнятості послуг з працевлаштування незайнятих і безробітних громадян; графічний - при наочному відображенні окремих показників; кореляційно-регресійний - при розробці багатофакторної статистичної моделі зв'язку зайнятості населення в сільському господарстві із заходами інформаційно-довідкової й рекламної роботи служби зайнятості та середньорегіональним рівнем заробітної плати у цій галузі.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативно-правові акти України з питань регулювання сфери зайнятості населення, офіційні матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Державної служби зайнятості України, Головного управління статистики у Миколаївській області, Головного управління агропромислового розвитку Миколаївської облдержадміністрації, Миколаївської обласної служби зайнятості, Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської області, праці вітчизняних та зарубіжних учених, матеріали наукових конференцій і семінарів, результати опитування незайнятих та безробітних громадян, які стоять на обліку в районних центрах зайнятості Миколаївської області.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у формуванні теоретичних, методичних та прикладних засад формування системи підвищення зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах Півдня України. Результати дисертаційної роботи, які відображають наукову новизну та виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено економетричну модель потенційного працевлаштування громадян у підприємствах сільського господарства з урахуванням впливу комплексу організаційних заходів служби зайнятості та факторів соціально-економічного стану регіону;

удосконалено:

- систему організації маркетингової діяльності служби зайнятості з урахуванням поточних та довгострокових інтересів суспільства щодо поліпшення якості послуг для найефективнішого задоволення попиту реальних та потенційних клієнтів, що включає: синтез можливостей і потреб ринку праці; оцінку його стану та тенденцій; створення умов для пристосування послуг, що надаються, до вимог ринку праці; врахування впливу на ринок праці, клієнтів за допомогою всіх доступних засобів комунікації; формування маркетингового мислення у працівників; визначення і постановка нових цілей діяльності в міру досягнення поставлених раніше; внесення корективів щодо отриманих результатів маркетингової програми;

- методичні підходи до проведення маркетингового дослідження ринку праці та його особливостей шляхом систематизації й обґрунтування його етапів, що включає збір, обробку, аналіз інформації про проблеми, пов'язані з узгодженням попиту та пропозиції робочої сили з метою зменшення невизначеності та прийняття обґрунтованих маркетингових рішень службою зайнятості;

- структурно-логічну схему передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах, згідно з якою звітність подається в районне управління агропромислового розвитку, а зв'язок між ним, центром зайнятості та управлінням статистики забезпечується через електронні засоби зв'язку;

набули подальшого розвитку:

- тлумачення суті ринку праці як складної динамічної системи економічних і правових відносин щодо попиту та пропозиції робочої сили з одного боку, а з іншого - форм і методів узгодження інтересів його ринкових суб'єктів;

- комплексна оцінка визначення стану зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах регіону, пов'язана з реформуванням сільського господарства, міграційними процесами та іншими чинниками;

- рекомендації щодо удосконалення маркетингової діяльності служби зайнятості, що передбачають аналіз кон'юнктури регіонального аграрного ринку праці через його структуризацію за галузевими ознаками, здійснення активної маркетингової комунікативної політики зайнятості населення, що сприятиме збалансуванню попиту та пропозиції на ринку праці аграрної сфери;

- пропозиції щодо підвищення зайнятості населення та створення умов для сприяння попиту на робочі місця в аграрній сфері як на рівні держави, в тому числі служби зайнятості, так і сільськогосподарських підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних підходів і рекомендацій щодо маркетингового забезпечення населення в аграрних підприємствах, впровадження яких у практику дасть змогу підвищити її рівень.

Результати досліджень використані при розробці планів та програм розвитку Миколаївської області Миколаївською обласною державною адміністрацією (довідка 4322/69-05-15/6-09 від 23.12.2009); ЗАТ “Первомайський молочноконсервний комбінат” Первомайського району (довідка 83/1-09 від 10.11.2009 р.); в навчальному процесі Херсонського економічно правового інституту (довідка 576 від 26.01.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і пропозиції, що містяться в дисертаційній роботі, є результатом особистих розробок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження пройшли апробацію й отримали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародна науково-практична конференція «Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики» (м. Львів, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Социально-экономические проблемы регионов в контексте современных процессов международной интеграции” (м. Херсон, 19-21 вересня 2008 р.); “Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки” (Сімферополь-Севастополь, 29-31 травня 2009 року); щорічні конференції професорсько-викладацького складу Херсонського економічно-правового інституту (2006-2009 рр.).

Публікації. За темою й результатами дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом авторського матеріалу 2,7 д. а., із них 6 статей у провідних фахових виданнях загальним обсягом 2,4 д. а.

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 211 сторінок, із них 178 сторінок основного тексту. Робота містить 21 таблицю і 17 рисунків. Список використаних джерел нараховує 213 найменувань на 19 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні аспекти забезпечення зайнятості населення в аграрних підприємствах”, досліджено сутність, подано характеристику основних понять ринку праці в аграрному секторі, розглянуто маркетингову діяльність служби зайнятості, методику маркетингових досліджень ринку праці.

Визначено, що праця - це діяльність людини, сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії, і має за мету створення матеріальних і духовних цінностей. Поняття „праця” визначається як доцільна діяльність людини, в процесі якої за допомогою знарядь праці вона діє на природу та використовує її з метою створення матеріальних та духовних благ, необхідних для задоволення своїх потреб і розвитку людства. Здатність до праці не тотожна самій праці та її результатам, однак в процесі споживання, використання робочої сили вони є невіддільними. На ринку праці працівник не може продати, а роботодавець купити працю, оскільки її не існує, тому відбувається купівля-продаж лише здатності до праці, тобто робітник надає її в „оренду” роботодавцю при умові оплати через певний час. Таким чином, у процесі купівлі-продажу між суб'єктами ринку праці, роботодавець купує здатність до праці, тобто робочу силу, проте його більше цікавить результат (розмір та якість праці), за який і здійснюється кінцевий розрахунок (оплата). Лише тоді спожитий товар „робоча сила” є суспільно корисним. Для найманого працівника крім рівня заробітної плати важливими є ряд негрошових чинників: умови праці, режим роботи та відпочинку, можливості навчання, просування по службі, взаємовідносини з колегами та керівництвом тощо. Відмічено, що в результаті купівлі-продажу товар „робоча сила” не відокремлюється від попереднього власника, тобто фактично об'єктом купівлі-продажу є право використовувати робочу силу (здатність до праці), враховуючи, що предметом торгу є не лише певний вид здатностей виконувати деякі трудові функції, але й тривалість та умови виконання цих функцій.

Доведено, що товар на ринку праці виступає у вигляді робочої сили, розглядаючи її як сукупність фізичних, духовних якостей, якими вона виробляє будь-які споживчі вартості. Товару „робоча сила” на відміну від інших товарів характерне те, що здатність людини до праці визначається її фізичним станом здоров'я (працездатність) та професійно-кваліфікаційним рівнем (дієздатність). Робоча сила - не лише особистісний фактор виробництва, але і єдиний товар, що здатний створювати додаткову вартість, доходи від якої покривають усі ці затрати. Крім того, даному ринку властива здатність до самовдосконалення, саморозвитку та примноження суспільного блага.

Поняття ринку праці є остаточно невизначеним та багатогранним. Ринок праці сьогодні розглядається як сфера обігу або як система суспільних відносин у сфері праці щодо обміну специфічного товару «робоча сила». Однак невірно обмежувати ринок праці лише сферою обміну, оскільки при цьому не беруться до уваги особисті інтереси, соціальні потреби працівників, які нині набувають все більшого значення. Крім того, ринок праці забезпечує процес відтворення робочої сили, що і визначає економічну суть ринкових процесів.

Вважаємо, що ринок праці - це складна, динамічна система суспільних, економічних, правових відносин щодо попиту та пропозиції робочої сили та форм і методів узгодження інтересів його ринкових суб'єктів.

В результаті дослідження запропоновано схему проведення маркетингового дослідження ринку праці (рис. 1).

Рис. 1. Схема проведення маркетингового дослідження ринку праці

ринок праця аграрний маркетинговий

На наш погляд, найбільш доцільними напрямками проведення маркетингового дослідження ринку праці є аналіз його особливостей; вивчення кон'юнктури і тенденцій його зміни; вимір ємності; вивчення попиту та пропозиції, а також вартості робочої сили; затребуваності ринком праці працівників різних професій і спеціальностей; визначення характеристик потоків робочої сили; дослідження особливостей, причин, наслідків безробіття; дослідження ролі служби зайнятості на ринку праці (взаємовідносини з клієнтами, рівень задоволеності послугами і т.п.); вивчення особливостей соціально-економічної поведінки різних суб'єктів на ринку праці та факторів, що забезпечують підвищення конкурентоспроможності суб'єктів ринку, реакції роботодавців на зміну якісних характеристик пропозиції робочої сили і реакції працівників на зміну характеристик попиту.

У другому розділі „Сучасний стан та тенденції зайнятості населення регіону в аграрних підприємствах” вивчено стан зайнятості населення в аграрних підприємствах Миколаївської області, подано характеристику діяльності служби зайнятості, інформаційне забезпечення сприяння зайнятості економічно активного населення в аграрних підприємствах

В сучасних умовах для України характерна суттєва трансформація реальної зайнятості сільського населення. Така ситуація спричинена не лише об'єктивними соціально-економічними факторами, а й політичними, що нині в основному визначають зміни у зайнятості сільського населення. Серед основних соціально-економічних та правових передумов, що створюють відповідне підґрунтя для трансформації зайнятості селян, є: реформування майнових відносин; земельна реформа; розвиток орендних і трудових відносин; роздержавлення і приватизація підприємств; становлення нових організаційних форм господарювання на селі; створення реального власника землі, майна, виробленої продукції; врахування економічних інтересів та забезпечення соціального захисту працівників; розвиток інфраструктури аграрного ринку тощо.

У результаті занепаду виробництва, ліквідації та реорганізації багатьох господарств, скорочення штатів, низької і нерегулярно виплачуваної заробітної плати відбулося значне скорочення чисельності зайнятих у сільськогосподарських підприємствах. Переважну частину вивільнених працівників становить молодь і кваліфіковані спеціалісти, що безперечно, погіршує якісні характеристики кадрового потенціалу та звужує можливості роботодавця підвищувати ефективність виробництва. В 2009 р., порівняно з 2008 р., в Миколаївській області зменшилася чисельність працівників, які посідають посади керівників і фахівців, на 525 чол., що складає 5 % від тих, що всіх працюють. Згідно штатного розкладу з сільськогосподарських формувань області за рік вибуло: всього керівників і фахівців 600 чол., з них 104 - головні фахівці, 299- фахівців. Із загальної чисельності тих, що працюють - 8999 чол. мають освіту: вищу - 3966 фахівців, середньо спеціальну - 3950, практики -1083. За станом на 01.01.2009г. кількість вакантних місць безпосередньо в сільськогосподарському виробництві складає: керівників і фахівців, - 150, з них головних фахівців - 16, фахівців - 90. Сучасна структура зайнятості населення у сільськогосподарських підприємствах за формами власності сформована так: із загальної кількості зайнятих 98,3% припадає на недержавний сектор господарювання і лише 1,7% - на державний (табл. 1).

Таблиця 1. Середньооблікова чисельність та структура працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві Миколаївської області

Показник	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009р. до 2006р.
	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
Всього зайнятих у с.-г. виробництві	70268	100	29875	100	24694	100	20474	100	-49794	-
в т.ч.: державні підприємства	1673	2,4	336	1,1	278	1,1	350	1,7	-1323	-0,7
недержавні підприємства	68595	97,6	29539	98,9	24416	98,9	20124	98,3	-48471	+0,7
з них: господарські товариства	30895	45,0	13977	47,3	11419	46,8	9509	47,2	-21386	+2,2
сільгосп- кооперативи	6174	9,0	851	2,9	741	3,0	497	2,5	-5677	-6,5
інші підприємства (включаючи міжгоспи)	882	1,3	766	2,6	735	3,0	380	1,9	-502	+0,6
приватні підприємства (включаючи фермерські)	30644	44,7	13945	47,2	11521	47,2	9738	48,4	-20906	+3,7

Розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Основними із факторів, які стримують вивільнення працівників сільськогосподарських підприємств, можна вважати низький рівень кваліфікації тих, хто залишився на селі, й те, що в сільській місцевості крім сільськогосподарського здебільшого немає інших суб'єктів господарювання, які б могли запропонувати роботу.

Нездатність традиційного сільськогосподарського сектора економіки, представленого сільськогосподарськими підприємствами, забезпечити за існуючих умов достатній з точки зору повноти, стабільності і величини доходів, рівень зайнятості зумовила інтенсивну міграцію економічно активного населення села у приватний сектор. В пошуках можливостей зайнятості та одержання доходів селяни почали стрімко розширювати сферу особистого господарювання.

Перешкодою для працевлаштування молоді стають відсутність практичного досвіду роботи за фахом, недоліки професійної орієнтації, невдало обрана спеціальність, можливо також високі вимоги до умов і змісту праці табл.2 та 3.

Таблиця 2. Розподіл безробітного сільського населення Миколаївської області за причинами незайнятості

Показник	Роки
	2004	2006	2005	2006	2007	2008
Безробітне населення у віці 15-70 років, всього, тис. осіб	24,6	35,8	19,1	26,8	30,1	24,8
у т. ч. за причинами незайнятості (у % до підсумку)
- звільнено з економічних причин	46,5	52,2	32,6	46,6	43,5	54,2
- звільнено за власним бажанням	23,9	25,1	25,3	14,6	26,6	19,3
- демобілізовано з військової строкової служби	-	0,6	0,5	1,5	2,0	2,8
- непрацевлаштовано після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації	23,1	15,1	23,2	25,0	16,3	9,3
- звільнені за станом здоров'я, переходом на інвалідність	-	1,4	1,1	0,7	0,3	-
- звільнені у зв'язку з закінченням строку контракту	0,8	0,6	8,9	9,0	3,0	10,4
- інші причини безробіття	5,7	5,0	8,4	2,6	8,3	4,0

Розраховано за даними Головного управління статистики у Миколаївській області

Однією з основних причин незайнятості стало звільнення за власним бажанням, що зумовлено низькою заробітною платою в сільському господарстві та несвоєчасністю її виплати.

Таблиця 3. Причини небажання опитуваних незайнятих та безробітних громадян працювати у сільськогосподарських підприємствах за віковими групами

Причини	Питома вага опитаних осіб у віковій групі, %
	15-24 р.	25-29 р.	30-39 р.	40-49 р.	50-59 р.
Низький рівень оплати праці	44	35	45	53	51
Нерегулярність виплати заробітної плати	9	11	13	14	26
Важкі умови праці	15	17	11	8	10
Непрестижність сільськогосподарських професій	20	16	10	2	1
Невпевненість щодо збереження роботи	2	5	8	12	4
Неможливість кар'єрного росту	9	13	9	2	-
Високі транспортні витрати та затрати часу на проїзд до місця роботи	-	1	3	5	6
Незабезпеченість житлом	1	2	1	4	2

Розраховано за результатами опитування

Згідно проведених досліджень переважна більшість опитаних (45%) погодились би працювати у сільськогосподарському виробництві при заробітній платі більше 1000 грн., лише 20% респондентів задовольняє мінімальний розмір заробітної плати. При чому вимоги щодо рівня заробітної плати визначаються рівнем освіти особи (табл. 4).

Таблиця 4. Залежність рівня оплати праці в сільському господарстві від рівня освіти незайнятих та безробітних громадян

Заробітна плата, грн	Питома вага опитаних осіб у освітній групі, %
	базова загальна	повна загальна середня	професійно-технічна	базова вища	повна вища
700	37	34	28	1	-
700-1000	60	61	34	15	5
більше 1000	3	5	38	84	95

Розраховано за результатами опитування

Отже, встановлення певного рівня заробітної плати у сільському господарстві треба розглядати як першооснову посилення у населення мотивації щодо зайнятості і пошуку роботи у цій сфері. Разом з тим, підвищення заробітної плати необхідне для акумулювання достатнього рівня пенсії у майбутньому.

Ситуація, яка нині склалась у сфері надання соціальних послуг на ринку праці та рівень управлінського менеджменту, вимагає нового мислення, удосконалення форм та методів роботи з клієнтами. Беззаперечною є необхідність кардинальної зміни підходів до роботи з керівниками сільськогосподарських підприємств.

У кожній області є резерви для поліпшення результатів роботи служби зайнятості, підвищення якості надання послуг населенню та роботодавцям. Головними завданнями служби зайнятості Миколаївської області на найближчий час повинні стати: подальший розвиток активних програм сприяння зайнятості населення в аграрній сфері; реалізація заходів, спрямованих на підвищення мотивації сільських безробітних до праці; зростання рівня їх працевлаштування; скорочення тривалості пошуку роботи та тривалості заповнення вакансій; забезпечення належного рівня збору страхових внесків; запровадження принципово нових методів співпраці з роботодавцями та підвищення їх зацікавленості у користування послугами служби зайнятості. Пріоритетними діями мають стати: формування реального банку даних про вільні робочі місця для працівників сільського господарства та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до них.

Достатній рівень інформаційної підтримки суб'єктів ринку праці - одна з головних умов успішної реалізації політики зайнятості населення. Інформаційні потреби та пріоритети як претендентів на робочі місця, так і роботодавців формуються під впливом цілої низки факторів. Серед них - нестабільність соціально-економічного становища в цілому по країні, недосконала система державних соціальних гарантій, значні зміни сільської інфраструктури, високий рівень конкуренції на ринку праці серед претендентів на вакансії. Значний вплив на забезпечення працівників робочими місцями, а підприємств робочою силою має правильна та своєчасна статистична звітність підприємств, яка містить інформацію про кількість працюючих, прийнятих на роботу, звільнених. Крім того, ці дані є підставою для прийняття відповідних управлінських рішень місцевими органами влади, тим паче, що це передбачено чинним законодавством. Статистичні дані повинні бути достовірними і подаватися у повному обсязі. Нині існує така схема надходження статистичних даних від сільськогосподарських підприємств до державних органів (рис.2).

Рис. 2. Структурно-логічна схема передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах

У результаті проведених досліджень ми дійшли до висновку, що інформація, яка надходить від сільськогосподарських підприємств до вище зазначених установ має різноплановий, двоякий характер. Крім того, нині управління агропромислового розвитку не в повній мірі виконує свої основні функції. Відповідно пропонуємо, щоб сільськогосподарські підприємства подавали звітність в районне управління сільського господарства і продовольства, а між ним, центром зайнятості та управлінням статистики повинна існувати електронна база, що забезпечуватиме зв'язок (рис. 3).



Рис. 3. Розроблена структурно-логічна схема передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах

У третьому розділі „Формування системи заходів підвищення зайнятості населення в аграрних підприємствах” проведено прогнозування зайнятості населення в аграрних підприємствах, запропоновано заходи активізації маркетингової діяльності служби зайнятості, розроблено заходи посилення попиту сільського населення на робочі місця в аграрних підприємствах. Для більш глибокого аналізу впливу різноманітних чинників на результат діяльності служби зайнятості слід вивчити ступінь зв'язку між кількістю працевлаштованих у підприємства сільського господарства та комплексу дій і заходів, у тому числі маркетингового напрямку, що нею проводяться.

Для цього було проведено кореляційний аналіз, за допомогою якого досліджено ефективність роботи служби зайнятості у Миколаївській області через вивчення тісноти зв'язку між кількістю працевлаштованих осіб у сільське господарство як результативної ознаки та ряду факторних ознак, таких як - кількість проведених семінарів різноманітного напрямку, загальна кількість профорієнтаційних послуг незайнятим громадянам, сума річних витрат на інформаційно-довідкову, рекламну роботу (табл. 5). Найбільш ефективним заходом працевлаштування у підприємства аграрної сфери, що проводяться службою зайнятості у Миколаївській області, є інформаційні семінари щодо можливостей професійного навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, працевлаштування по закінченню профпідготовки, де коефіцієнт кореляції складає 0,97. Далі йдуть семінари щодо навчання техніки пошуку роботи, тут коефіцієнт кореляції дорівнює 0,96; семінари з безробітними щодо орієнтації на заняття підприємницькою діяльністю, коефіцієнт кореляції складає 0,9 та семінари для роботодавців, коефіцієнт кореляції - 0,89. Дані коефіцієнти кореляції свідчать про тісний характер статистичного зв'язку між показниками. За напрямком цей зв'язок є прямим, тобто зі збільшенням кількості даних заходів збільшується кількість працевлаштованих у сільське господарство.

Таблиця 5. Кореляційний аналіз впливу на кількість працевлаштованих у сільське господарство деяких організаційно-економічних чинників, пов'язаних з діяльністю служби зайнятості у Миколаївській області та з економічним станом регіону

Роки	Працевлаштовано у сільське господарство, осіб	Семінари з інформування щодо можливостей профнавчання, перенавчання та підвищення кваліфікації, працевлаштування по закінченню профпідготовки, од.	Семінари для роботодавців (з метою налагодження співпраці з роботодавцями), од.	Семінари з безробітними щодо орієнтації на заняття підприємницькою діяльністю, од.	Семінари щодо навчання техніки пошуку роботи, од.	Дні профорієнтації, од.	Дні профінформації, од.	Надано профорієнтаційних послуг незайнятим громадянам, од.	Інформаційно-довідкова, рекламна робота, тис.грн.	Середньорегіональний рівень заробітної плати працівників сільського господарства, грн.
2004	2096	122	22	-	-	54	96	41913	176,7	379,55
2005	3940	130	65	110	-	76	145	48999	395,0	408,26
2006	5558	203	151	175	469	132	219	73961	511,0	520,01
2007	7200	365	311	304	507	153	324	79700	425,2	649,51
2008	9498	390	315	284	676	221	221	141041	858,3	715,32
2009	13017	508	320	329	1553	183	302	155570	343,9	891,68
Коефіцієнт кореляції	0,97	0,89	0,9	0,96	0,87	0,78	0,97	0,4	0,99

Тісний та істотний характер статистичного зв'язку мають такі маркетингові заходи як „Дні профорієнтації” та „Дні профінформації”, коефіцієнт кореляції відповідно дорівнює 0,87 і 0,78. За напрямком це також прямий зв'язок. Значний вплив на працевлаштування у сільськогосподарські підприємства Миколаївської області як на результативний показник має кількість наданих профорієнтаційних послуг службою зайнятості незайнятим громадянам. Коефіцієнт кореляції у цьому випадку дорівнює 0,97, що свідчить про тісний та прямий статистичний зв'язок. Аналіз річних витрат на здійснення рекламних та інформаційно-довідкових заходів за шість років показав, що характер зв'язку слабий, коефіцієнт кореляції дорівнює 0,4.

Як свідчить оцінка тенденцій зайнятості економічно активного населення Миколаївської області, існує два напрямки активізації маркетингової діяльності служби зайнятості: перший - спрямований на регулювання попиту та пропозиції на ринку праці; другий - включає організаційну підтримку процесів збалансування попиту та пропозиції на ринку праці всередині служби зайнятості як організаційної системи. Дані напрямки наведено на рис. 4.



Рис. 4. Основні напрями активізації маркетингової діяльності служби зайнятості

Активізація маркетингової діяльності служби зайнятості як важеля регулювання ринку праці аграрної сфери включає проведення наступних заходів: збільшення частки фінансування з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (ФЗОДССУВБ) на користь заходів активної політики зайнятості; пропорційний розподіл коштів Фонду зайнятості для здійснення активної соціальної політики у сільській місцевості; подолання професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці аграрної сфери; надання дотацій на створення робочих місць із ФЗОДССУВБ переважно тим сільськогосподарським підприємствам-роботодавцям, які поширюють переробку та розвивають збутову мережу; поширення масштабів організації громадських робіт у сільському господарстві; сприяння зайнятості молоді; законодавче забезпечення процесів сезонної міграції робочої сили.

Невідкладним завданням є регулювання процесів відтворення кваліфікованої робочої сили та реформування системи підготовки та перепідготовки кадрів робітників і спеціалістів з метою отримання фахівців з визначеними якісними параметрами, що будуть затребувані на ринку праці. Ця діяльність має проводитися на основі підтримки і розвитку норм, правил і процедур, здатних забезпечити цілісність розвитку системи професійної освіти відповідно до цільових установок соціально-економічних трансформаційних перетворень в даній області, відстеження ситуаційної адекватності системи освіти сучасному ринковому середовищу.

Таким чином, посилення попиту населення на робочі місця в сільському господарстві та вирішення проблеми підвищення зайнятості може відбутися при об'єднанні зусиль держави, служби зайнятості та сільськогосподарських підприємств, тобто на макро- та мікроекономічних рівнях. На рис. 5 нами наведено основні шляхи вирішення даних проблем.

Розв'язання проблеми підвищення матеріального стимулювання аграрної праці потребує комплексного підходу, оскільки залежить від великої кількості чинників як макро-, так і мікроекономічному рівнях. На макрорівні потребують вирішення проблеми забезпечення економічного зростання у країні, зростання продуктивності праці у суспільному виробництві і на цій основі - збільшення розміру мінімальної заробітної плати як вихідної для визначення розміру оплати праці працівників усіх галузей народного господарства; перегляд й міжгалузеві співвідношення в оплаті праці; усунення диспаритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію; пільгове кредитування тих сільгосптоваровиробників, хто дбає про оновлення своєї матеріально-технічної бази, та зменшення податкового тиску на них; розвиток трудомістких галузей сільського господарства; забезпечення нормальних умов лізингу техніки; здійснення комплексної оцінки стану та тенденцій щодо кількості збиткових підприємств аграрного сектору та визначення резервів їх беззбитковості; посилення контролю за договірними цінами на постачання мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, сільгосптехніки та запасних частин шляхом встановлення їх граничних розмірів, що дасть можливість запобігти приховуванню в них витрат на оплату праці й штучному їх зниженні.



Рис. 5. Основні заходи підвищення зайнятості та сприяння попиту сільського населення на робочі місця в аграрній сфері

Підвищення рівня оплати праці працівників аграрних підприємств можливе лише на основі підвищення їх дохідності. Останнє неможливе без упровадження в сільськогосподарське виробництво новітніх досягнень НТП, його інтенсифікації на основі механізації. Необхідно забезпечити раціональне використання всіх виробничих ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових); оптимізувати структуру виробництва (вирощування культур з несумісними періодами робіт, поєднання галузей тваринництва і рослинництва); стимулювати збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та поліпшувати її якість, забезпечувати екологобезпечне виробництво; скоротити багатоступеневу структуру посередників-реалізаторів сільськогосподарської продукції, яка істотно збільшує витрати з її реалізації та штучно занижує частку витрат праці у собівартості; підвищити особисту відповідальність керівників за цільове використання наданих підприємству кредитів, за своєчасність виплати заробітної плати; розробити і впровадити обґрунтовані нормативи праці, поглибити загальну диференціацію в заробітній платі та забезпечити прямий зв'язок між нею, стимулюючими виплатами та її ефективністю тощо.

ВИСНОВКИ

1. Досягнення стратегічних цілей соціально-економічного розвитку передбачає забезпечення оптимального рівня зайнятості економічно активного населення. Аналіз теоретичних розробок учених свідчить, що існує багато різноманітних понять, які характеризують ринок праці. Зокрема, категорія „економічно активне населення” відображає якісну частину людських ресурсів, а метою її є необхідність визначення сукупного попиту населення на робочі місця. Тоді як категорія „трудові ресурси” - це перш за все кількісний показник, який відображає максимально можливу кількість трудоактивного населення, метою її є задоволення попиту суспільного виробництва на робочу силу.

2. На сучасному етапі розвитку економічних процесів вивчення й аналіз ринку праці з позицій маркетингу створює основу для розробки концепції оптимальної зайнятості населення, зокрема в аграрній сфері, та системного підходу до обґрунтування дієвості й необхідної якості послуг служби зайнятості. Маркетингові дослідження ринку праці дозволять службі зайнятості здійснювати регулюючі дії адекватно змінам кон'юнктури та тенденціям розвитку ринку праці. Основним завданням концепції маркетингу в сучасних умовах є процес інтеграції зусиль служби зайнятості на реалізацію загальної мети її діяльності, що не повинна бути спрямована на вирішення внутрішніх проблем, а має орієнтуватись на надання послуг у межах своєї компетенції, в яких зацікавлені клієнти. Фундаментальною основою концепції маркетингу в службі зайнятості є приведення у відповідність потреб клієнтів з її можливостями і ресурсами.

3. Дослідження стану рівня зайнятості економічно активного сільського населення в Миколаївській області свідчить про його зростання (59,1% у 2008 р. проти 41,0% у 2005 р.). За п'ять років чисельність працівників аграрних підприємств зменшилась на 49794 особи, тоді як зайнятість в особистих селянських господарствах зростає. Визначено основні фактори, що зумовили таку ситуацію, - ліквідація та реорганізація господарств, закінчення строку контракту працівників у сільськогосподарських підприємствах, власне бажання.

4. При аналізі маркетингової діяльності служби зайнятості як провідної ланки у сфері реалізації політики працевлаштування виявлено причини небажання безробітних працювати у сільському господарстві, до яких можна віднести низький рівень оплати праці, нерегулярність її виплати, важкі умови праці, непрестижність сільськогосподарських професій, неможливість кар'єрного росту, невпевненість щодо збереження роботи, незабезпеченість житлом. Виявлено резерви підвищення дієвості служби зайнятості, а саме удосконалення форм і методів роботи з безробітними та керівниками сільськогосподарських підприємств, зокрема формування реального банку даних про вільні робочі місця для працівників сільського господарства та ретельний підбір осіб для працевлаштування, враховуючи зростаючі вимоги роботодавців до робочої сили.

5. Запропонована структурно-логічна схема передачі інформації щодо зайнятості населення в сільськогосподарських підприємствах дасть змогу отримувати точні дані про кількість працюючих, працевлаштованих та вивільнених працівників, безробітних та здійснювати відповідні обґрунтовані заходи. Виявлено доцільність систематизації форм статистичної звітності, державних статистичних спостережень сільськогосподарських підприємств з метою надання більш чіткої інформації та скорочення затрат часу на опрацювання документації, підвищення контролю за процесом зайнятості населення. Зокрема, запропоновано подавати в районне управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Звіт з праці (місячна форма) та Звіт з праці (річна форма), а також місячний звіт з оплати праці.

6. Розроблена статистична модель сприятиме вирішенню проблем прийняття обґрунтованих управлінських рішень з удосконалення організації комунікативних маркетингових процесів служби зайнятості з метою оптимізації працевлаштування незайнятих громадян у агроформування, враховуючи зміни регіонального соціально-економічного стану.

7. Запропоновані заходи з активізації маркетингової діяльності служби зайнятості потрібно здійснювати у двох напрямах: перший передбачає систему дій, які безпосередньо регулюють ринок праці; другий - це система внутрішньоорганізаційних стратегій, спрямованих на забезпечення результативного впливу на трудову ринкову кон'юнктуру.

8. Для вирішення проблем інформаційного забезпечення маркетингової діяльності служби зайнятості пропонується відділу статистики, моніторингу та прогнозування обласного центру зайнятості вести аналітичний облік наявних вакансій, кількості незайнятих за галузевими ознаками, що дасть змогу структурувати ринок праці, систематизувати проблеми кожної його складової та розробити систему маркетингових заходів з урахуванням специфіки, наприклад, ринку праці аграрної сфери регіону.

9. На основі визначених тенденцій зайнятості економічно активного населення Миколаївської області з метою збалансування попиту та пропозиції на ринку праці аграрної сфери пропонується збільшити частку фінансування заходів активної політики зайнятості (створення нових робочих місць, одноразова допомога для заняття підприємницькою діяльністю) до 44% від загальних витрат служби зайнятості на реалізацію заходів щодо матеріального забезпечення та соціальних послуг населенню на ринку праці.

10. Запропоновані заходи з стабілізації зайнятості населення, що повинні бути здійснені з боку держави, служби зайнятості, власників і керівництва сільськогоcподарських підприємств, сприятимуть збалансуванню попиту й пропозиції на ринку праці, а також посилять зацікавленість сільського населення, особливо молоді, працевлаштуватись на робочі місця в аграрній сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Вигівська Ю.І. Інформаційне забезпечення сприяння зайнятості економічно активного населення в аграрній сфері / Ю.І.Вигівська // Бізнес-навігатор. - Херсон, 2008. - Вип.14. - C. 133-138.

2. Вигівська Ю.І. Розробка заходів посилення попиту сільського населення на робочі місця в аграрній сфері / Ю.І.Вигівська // Бізнес-навігатор. - Херсон, 2008. - Вип.15. - C. 168-174.

3. Вигівська Ю.І. Діагностика діяльності служби зайнятості на засадах маркетингу на селі / В.І. Топіха, Ю.І.Вигівська // Бізнес-навігатор. - Херсон, 2009. - Вип.16. - C. 155-158.

...