Системно-орієнтоване управління витратами машинобудівного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Спеціальність 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами

(машинобудування та приладобудування)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Системно-орієнтоване управління витратами машинобудівного підприємства

Ясінська Алла Іванівна

Львів - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі обліку та аналізу Національного університету «Львівська політехніка» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат економічних наук, доцент

ПАРТИН ГАЛИНА ОСТАПІВНА

Національний університет «Львівська політехніка»

доцент кафедри фінансів

Офіційні опоненти

доктор економічних наук, професор

ДАНИЛЮК МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу,

завідувач кафедри економіки підприємства

кандидат економічних наук, доцент

МЕЛЬНИК ОЛЬГА ГРИГОРІВНА

Національний університет «Львівська політехніка»

докторант кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Захист відбудеться «07» травня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.03 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, м. Львів-13, вул. С. Бандери, 12, ІV н.к., ауд. 209-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, м. Львів, вул. Професорська, 1).

Автореферат розісланий «02» квітня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, к.е.н., доцент Завербний А.С.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стабільність і розвиток будь-якого суб'єкта підприємництва на конкурентному ринку істотно залежать від створення ефективної системи управління витратами. Величина витрат є важливим показником для оцінювання ефективності діяльності підприємства, а також визначальною для формування фінансового результату підприємства. З огляду на це процес управління витратами потребує подальшого детального вивчення та удосконалення.

Розвиток машинобудування з урахуванням сучасного ринкового середовища вимагає поглиблених досліджень ефективності господарської діяльності, а також зміни методів і форм управління. Для досягнення запланованої ефективності діяльності, а відтак і конкурентоспроможності на ринку, підприємствам за умов обмеженості ресурсів потрібно постійно зіставляти витрати та отримані результати. Ускладнюється процес управління господарською діяльністю машинобудівних підприємств ще й тим, що упродовж останніх років активізувались інфляційні процеси. Тому необхідно вирішити питання максимізації прибутку на основі управління рівнем витрат задля підвищення ефективності як окремих виробничих процесів, так і господарської діяльності машинобудівних підприємств загалом.

Вагомий внесок у розроблення теоретичних та методичних положень щодо процесу управління витратами зробили такі вітчизняні науковці: І. Алєксєєв, Ф. Бутинець, С. Голов, І. Давидович, М. Данилюк, Г. Захарчин, Г. Козаченко, О. Кузьмін, О. Мельник, Л. Нападовська, Г. Партин, В. Панасюк, Й. Петрович, М. Пушкар, М. Римар, А. Турило, А. Череп, М. Чумаченко, Н. Чухрай та інші. Серед іноземних науковців, які займались цими проблемами, ґрунтовні наукові праці належать: О. Аксененку, О. Бородкіну, В. Говіндараджану, К. Друрі, Т. Карповій, Р. Каплану, Р. Куперу, І. Ліберману, С. Сатубалдіну, Дж. Сігелу, Т. Скоуну, Дж. Фостеру, Ч. Хорнгрену, Дж. Шанку, Дж. Шіму та іншим.

Сьогодні в дослідженнях науковців ще не повністю розкриті завдання управління витратами, не сформовано підходів до вибору стратегій витрат, не визначено системи показників оптимальності витрат за умов динамічного і конкурентного ринкового середовища. Потребує подальших досліджень проблема комплексного оцінювання витрат. Водночас варто зауважити, що для практичного використання на вітчизняних машинобудівних підприємствах результатів досліджень багатьох зарубіжних економістів необхідно враховувати особливості їх діяльності.

Витрати підприємства є складним об'єктом, на який впливають різноманітні зовнішні та внутрішні чинники. Тому для отримання стабільного доходу і прийнятного рівня прибутку необхідно управляти витратами системно. Системно-орієнтоване управління витратами розглядає об'єкт витрат як частку цілого і дає змогу глибше дослідити його та детально визначити причинно-наслідкові зв'язки між елементами об'єкта.

Необхідність наукового дослідження окреслених вище проблем, пов'язаних з управлінням витратами та врахуванням особливостей вітчизняних машинобудівних підприємств зумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов'язана з держбюджетною темою Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/Фактор «Полікритеріальна діагностика діяльності підприємств на засадах матриці індикаторів» розділом 2 «Дослідження та розроблення методів полікритеріальної діагностики діяльності підприємств», підрозділом 2.4 «Методологія полікритеріального оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами підприємства» (номер державної реєстрації 0109U001161), у якому автор науково обґрунтувала методичний підхід до визначення оптимальності витрат операційної діяльності підприємства, і госпдоговірною НДР «Розробка та аналіз системи управління витратами на підприємстві ВАТ «Конвеєр» розділом 1 «Розробка системи управління витратами на ВАТ «Конвеєр» (номер державної реєстрації 0108U07878), у якій здобувачем сформульовано методичні рекомендації з оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами. Матеріали дисертаційного дослідження також використано у наукових дослідженнях кафедри обліку та аналізу Національного університету «Львівська політехніка» ДБ/ІНВЕСТ «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» у розділі 1 «Удосконалення якісної характеристики показників системи обліково-аналітичного забезпечення менеджменту підприємства», підрозділі 1.5 «Розробка методичних положень з удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення управління підприємством» (номер державної реєстрації 0107U007840), у якому розроблено методичні положення з формування системи управління витратами на підприємстві.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розроблення теоретичних положень, обґрунтування методичних і практичних рекомендацій щодо системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства.

Відповідно до визначеної мети дисертаційного дослідження поставлено завдання:

? обґрунтувати методичні рекомендації щодо системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства;

? уточнити сутність поняття «системно-орієнтоване управління витратами підприємства»;

? удосконалити процедуру вибору стратегії щодо управління витратами машинобудівного підприємства з урахуванням потенціалу підприємства та конкурентоспроможності його продукції на ринку;

? удосконалити систему показників для визначення оптимальності витрат машинобудівного підприємства з метою забезпечення ефективності виробництва продукції;

? доповнити класифікацію інструментів управління витратами машинобудівного підприємства;

? удосконалити методичні положення щодо оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства; управління витрата конкурентоспроможність

? удосконалити систему контролювання витрат на основі виявлення ризиків неефективного витрачання ресурсів.

Об'єктом дослідження є процес управління витратами машинобудівного підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні положення щодо системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. Під час дослідження та для виконання поставлених в роботі завдань використано такі методи: порівняльного аналізу, синтезу, cистематизації та узагальнення ? для уточнення сутності понять «система управління витратами підприємства» та «системно-орієнтоване управління витратами підприємства» (розділ 1, підр. 1.2), для дослідження функцій управління витратами (розділ 1, підр. 1.1), групування методів стратегічного і тактичного управління витратами (розділ 1, підр. 1.3); методи системного підходу - для розроблення моделі системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства; статистичні методи - під час аналізування витрат машинобудівних підприємств (розділ 2, підр. 2.1); факторного аналізу ? для побудови факторної моделі з оцінювання ефективності управління витратами машинобудівного підприємства (розділ 3, підр. 3.3); експертних оцінок та емпіричного дослідження з метою виявлення та аналізу проблем управління витратами машинобудівного підприємства та під час розроблення анкети для оцінювання ефективності управління витратами на машинобудівних підприємствах, а також аналізу даних за результатами опитування (розділ 2, підр. 2.2, 2.3).

Теоретичною основою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, монографії, матеріали періодичних видань, статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Львівській області, дані статистичної, фінансової та управлінської звітності підприємств, законодавчі та інші нормативні акти України, інтернет-джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробленні практичних положень системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі результати:

вперше:

? розроблено модель системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства на основі виокремлення елементів системи управління витратами і систематизації стратегій, методів та інструментів управління з урахуванням впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ;

удосконалено:

? процедуру вибору стратегії щодо управління витратами машинобудівного підприємства на засадах урахування рівня спроможності підприємства використовувати групи інструментів управління витратами, яка, на відміну від наявних, уможливлює вибір стратегії щодо управління витратами як на рівні підприємства, так і на рівні окремих видів продукції та центрів виникнення витрат;

? методичні положення з оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства, які, на відміну від існуючих, дають змогу оцінити ефективність управління витратами за окремими видами продукції, центрами виникнення витрат та загалом для підприємства із застосуванням інтегрального показника ефективності;

? систему показників, які характеризують можливість досягнення оптимальності витрат операційної діяльності машинобудівного підприємства в процесі управління, що на відміну від використовуваних передбачає виокремлення показників рівня адекватності здійснюваних витрат прогнозованим умовам, рівня покриття витрат та визначення вагомості їх впливу на загальний рівень витрат машинобудівного підприємства з урахуванням впливу чинників внутрішнього і зовнішнього підприємницького середовища;

? систему контролювання витрат машинобудівного підприємства, яка, на відміну від інших, дає можливість контролювати ризики неефективного витрачання ресурсів на вході системи, у ході виробничо-господарських процесів, на виході системи, а також ризиків зростання непродуктивних витрат, що виникають під час взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем;

набули подальшого розвитку:

? поняття «системно-орієнтоване управління витратами підприємства» на основі перетворення вхідних ресурсів на вихідний результат, яке, на відміну від відомих, відображає суть системно-орієнтованого управління витратами на різних рівнях управління підприємством та його особливості;

? класифікація інструментів управління витратами машинобудівного підприємства, яка завдяки чіткому їх розмежуванню в управлінні витратами за економічною сутністю (фінансові, цінові, логістичні, техніко-технологічні, адміністративні, соціальні, відтермінування в часі), дає змогу сформувати оптимальний набір важелів для кожного виду витрат з урахуванням вибраної стратегії управління ними тощо.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає у впровадженні на машинобудівних підприємствах запропонованих здобувачем методичних рекомендацій щодо застосування системно-орієнтованого підходу в управлінні витратами та оцінювання його ефективності; методичного підходу до визначення оптимальності витрат, який дає можливість враховувати вплив зовнішніх і внутрішніх чинників, на зміну витрат машинобудівних підприємств. Отримані результати дисертаційного дослідження впроваджені у діяльність ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (довідка № 674 від 07.05.2009 р.), ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод» (довідка № 21 від 10.09.2009 р.), ВАТ «Конвеєр» (акт № 1 від 25.12.2008 р.).

Окремі теоретичні результати дослідження застосовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська політехніка» за програмами підготовки студентів економічних та неекономічних спеціальностей під час викладання таких навчальних дисциплін: «Управлінський облік», «Фінансовий контролінг», «Економічний аналіз», «Економіка і організація виробництва», а також курсового і дипломного проектування (довідка № 67-01-1272 від 16.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ті ідеї та положення, які є особистим внеском здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати наукового дослідження розглянуто та схвалено на таких міжнародних та всеукраїнських науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Теорія і практика бухгалтерського обліку та аудиту: сучасний стан і напрями удосконалення» (м. Львів, 26?27 листопада 2004 р.), «Обліково-аналітичні системи суб'єктів господарської діяльності в Україні» (м. Львів, 25?26 березня 2005 р.), «Economics: Current Affairs and Development Prospects» (м. Київ, 16 березня 2006 р.), «Становлення облікової політики в Україні» (м. Тернопіль, 18-19 травня 2007 р.), «Сучасні проблеми економіки та управління» (м. Львів, 7 грудня 2007 р.), «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 17?18 квітня 2008 р.), «Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації» (м. Тернопіль, 22?24 жовтня 2008 р.), «Проблеми обліку, контролю та аналізу в економіці України» (м. Львів, 26 лютого 2009 р.), «Обліково-аналітичне забезпечення системи менеджменту підприємства» (м. Львів, 23?24 жовтня 2009 р.), а також на наукових семінарах кафедри обліку та аналізу Національного університету «Львівська політехніка».

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових праць, з них 11 одноосібних, 6 у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 15,57 др. ар., з яких особисто здобувачеві належать 6,14 др. ар.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 210 сторінок, її зміст викладений на 178 сторінках. Робота містить 40 таблиць, 25 рисунків, список використаних джерел із 205 назв та 4 додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, охарактеризовано використані методи та інформаційну базу, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади системно-орієнтованого управління витратами машинобудівних підприємств» висвітлено сутність витрат та концепцій управління ними, визначено місце витрат у системі управління підприємством, досліджено функції управління витратами, розкрито особливості та розроблено методичні положення системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства.

Підприємство не може ефективно розвиватись якщо постійно робитимуться спроби поліпшити виробничі чи інші характеристики одного його структурного підрозділу за рахунок інших підрозділів. Тому завданням системно-орієнтованого управління витратами є вибір раціонального варіанта рішення на рівні підприємства загалом з декількох можливих альтернатив, які повинні забезпечити насамперед оптимізацію витрат машинобудівного підприємства.

Щоб отримати оптимальний результат від здійснення витрат, необхідно враховувати не тільки обсяг, структуру та склад витрат, а і вплив чинників, які можуть змінювати їхню поведінку. Реалізація управлінських рішень щодо витрат повинна за інших однакових умов максимізувати прибуток та мінімізувати витрати підприємства.

На наш погляд, системно-орієнтоване управління витратами - це управління, за якого здійснення витрат розглядається як система і яке ґрунтується на неперервному дослідженні та удосконаленні елементів цієї системи, взаємозв'язків між ними і зовнішнім середовищем, механізмів перетворення вхідних ресурсів на вихідний результат. Необхідність застосовувати системно-орієнтоване управління витратами машинобудівного підприємства зумовлена: особливостями витрат як об'єкта управління, зокрема їх різноманітним складом та взаємозв'язками; впливом на витрати значної кількості ймовірних чинників внутрішнього і зовнішнього щодо підприємства походження; потребою забезпечити досягнення цільового результату управління. Системно-орієнтований підхід передбачає, що, з одного боку, система управління витратами є окремою підсистемою системи управління виробничо-господарською діяльністю, а з іншого - складною динамічною системою, елементами якої є види витрат та їх чинники.

Для дослідження особливостей системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства пропонуємо використовувати розроблену нами модель (рис. 1), яка ґрунтується на принципах побудови кібернетичної моделі управління.

Вхід системи управління витратами машинобудівного підприємства передбачає залучення ресурсів (фінансових, матеріальних тощо), необхідних для здійснення витрат підприємства. Суб'єкти управління (керуюча підсистема) повинні контролювати вчасне надходження ресурсів, а також їх відповідність визначеним нормам якості, цінам тощо. Для цього необхідно встановити чіткі значення або діапазон значень параметрів ресурсів і ретельно їх дотримуватись.

Суб'єктам управління слід ставити конкретні завдання, які повинні відповідати меті, довготерміновим та короткотерміновим цілям підприємства, його стратегії, тактиці і політиці. З урахуванням вищезазначеного суб'єкти управління вибирають і застосовують інструменти управління витратами у плані як тактичного, так і стратегічного управління. Об'єктами управління є витрати, зокрема підрозділів підприємства, за процесами, за видами діяльності та підприємства загалом тощо.

Вихід системи управління витратами підприємства є результатом його діяльності (наприклад, зниження питомих витрат). Для виходу також необхідно встановлювати значення параметрів, які повинні відповідати місії, цілям і стратегії підприємства.

Якщо суб'єкти управління не контролюватимуть якість виходу системи, то підприємству загрожуватиме як погіршення ділової репутації, так і втрата перспективи подальшого розвитку загалом. Між елементами системи управління витратами виникає чимало прямих та зворотних зв'язків. Керуюча і керована підсистеми взаємодіють за допомогою інформаційних потоків, які проходять через канали зв'язку. Метою керуючої підсистеми є розроблення і прийняття управлінських рішень, які передаватимуться для виконання керованій підсистемі через канали прямого зв'язку.

Керована підсистема повинна забезпечити виконання прийнятих рішень, а інформацію про відхилення від запланованих завдань щодо виходу системи управління витратами каналами зворотного зв'язку передати керуючій підсистемі. За допомогою інформаційних потоків, які проходять через зворотні зв'язки, керуюча підсистема може впливати на ресурси, які акумулюються на вході системи управління витратами. Так забезпечується взаємозв'язок між входом і виходом системи.

Щоб підвищити ефективність функціонування моделі системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства, необхідно:

? підпорядковувати мету і завдання управління витратами меті всієї системи управління господарською діяльністю машинобудівного підприємства;

? чітко визначити мету стратегічного управління та основні завдання тактичного управління витратами;

? зважати на взаємозв'язки елементів системи управління, характер впливу на них окремих зовнішніх і внутрішніх чинників та встановлювати межі системи;

? враховувати результати впливу кожного управлінського рішення на окремі елементи системи та комплексно аналізувати можливі альтернативні варіанти управлінських рішень щодо управління витратами.

У другому розділі «Аналізування системи управління витратами на машинобудівних підприємствах» проаналізовано фінансово-економічний стан машинобудівних підприємств України та Львівської області, витрати на

виробництво одиниці готової продукції та структуру операційних витрат за елементами, а також визначено характерні особливості систем управління витратами на машинобудівних підприємствах.

Загальне погіршення машинобудівного комплексу України зумовлене не тільки світовою кризою, але й проблемами оцінювання й управління ефективністю діяльності і конкурентоспроможністю підприємств машинобудування (табл. 1).

Таблиця 1

Витрати на виробництво одиниці готової продукції та частка збиткових підприємств машинобудування в Україні у 2002?2008 рр.

Показники	Роки
	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008
Витрати на виробництво одиниці готової продукції, грн./коп. (машинобудування загалом), зокрема:	100,7	98,9	95,4	96,3	97,3	93,8	96,7
1) виробництво машин та устаткування;	102,5	100,9	94,7	96,4	97,4	96,5	95,3
2) виробництво електричного, електронного та оптичного устаткування;	98,1	99,8	97,7	97,3	96,5	94,4	94,4
3) виробництво транспортних засобів та устаткування.	100,4	96,4	94,2	95,8	97,7	91,9	98,6
Кількість підприємств машинобудування	10898	11150	11267	11448	11097	11073	11095
Питома вага збиткових підприємств машинобудування, %	38,4	36,7	34,3	33,3	33,3	30,8	36,6

Примітка: інформація наведена за даними Державного комітету статистики України за 2002?2008 рр.

За даними офіційної статистики зниження обсягів реалізації продукції машинобудування пов'язане з високим рівнем витратомісткості виробництва. Виконаний аналіз діяльності вітчизняних підприємств машинобудування дає змогу стверджувати, що негативні зміни структури та динаміки витрат свідчать про низький рівень впровадження і застосування новітніх технологій, методів та інструментів з метою оптимізації витрат, і в результаті, про недостатню ефективність управління ними (табл. 2).

Таблиця 2

Структура операційних витрат на підприємствах машинобудування України у 2002?2008 рр.

Роки	Структура операційних витрат за елементами, %
	Матеріальні витрати	Витрати на оплату праці	Відрахування на соціальні заходи	Амортизаційні відрахування	Інші операційні витрати
2002	58,0	16,7	5,9	5,7	13,7
2003	63,1	14,1	5,0	4,2	13,6
2004	71,0	11,2	4,3	2,9	10,6
2005	68,8	12,4	4,8	3,0	11,0
2006	69,1	12,8	4,8	3,3	10,0
2007	71,5	11,9	4,6	2,8	9,2
2008	70,7	11,9	4,4	2,4	10,6

Примітка: розраховано дисертантом на підставі даних Державного комітету статистики України за 2002?2008 рр.

З табл. 2 видно, що з 2002 р. до 2008 р. питома вага матеріальних витрат у загальному обсягу операційних витрат у машинобудівній галузі зросла на 12,7 % переважно за рахунок постійного подорожчання матеріальних ресурсів та енергоносіїв. Низька частка амортизаційних відрахувань свідчить про використання застарілої і зношеної техніки та технологій, що також зумовлює збільшення витрат. Зменшення частки витрат на оплату праці спричиняє низький рівень мотивування працівників на діяльність, що спрямована на досягнення мети та результатів підприємства. Така ж тенденція простежується і на машинобудівних підприємствах Львівської області (табл. 3).

Таблиця 3

Структура операційних витрат машинобудівних підприємств Львівської області за 2006?2008 рр.

Машинобудівні підприємства	Структура операційних витрат за елементами, %
	Роки	Матеріальні витрати	Витрати на оплату праці	Відрахування на соціальні заходи	Амортиза-ційні відрахуван-ня	Інші операційні витрати
ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»	2006	34,3	30,7	11,4	11,2	12,4
	2007	47,1	24,9	9,3	5,8	12,9
	2008	49,5	24,2	8,9	3,5	13,9
ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів»	2006	77,5	13,3	4,8	1,5	2,9
	2007	81,8	11,3	3,7	1,1	2,1
	2008	72,9	16,4	5,4	1,9	3,4
ВАТ «Завод «Львівсільмаш»	2006	9,8	24,6	10,9	8,2	46,5
	2007	12,6	50,2	21,5	12,5	3,1
	2008	27,7	36,6	13,7	6,8	15,1
ВАТ Стрийський завод «Металіст»	2006	55,4	25,1	9,3	4,9	5,3
	2007	54,7	7,7	3,6	2,8	31,2
	2008	32,1	16,6	8,2	17,8	25,2
ВАТ «Конвеєр»	2006	36,6	14,4	5,6	3,9	39,5
	2007	35,5	13,3	4,8	2,8	43,6
	2008	38,6	11,5	4,6	2,6	42,7
ВАТ Стрийський завод КПО	2006	46,8	24,5	9,1	14,5	5,1
	2007	51,4	21,2	7,7	12,3	7,4
	2008	43,6	25,0	9,9	12,6	8,9
ВАТ «Городоцький механічний завод»	2006	46,3	35,1	13,1	1,1	4,4
	2007	41,1	39,6	14,8	1,1	3,4
	2008	57,5	28,5	10,5	0,6	2,8
ВАТ «Львівський завод комунального устаткування»	2006	19,5	35,9	13,8	9,8	20,8
	2007	23,2	28,0	10,8	7,0	31,0
	2008	31,1	20,2	7,7	6,4	34,6

Примітка: розраховано дисертантом на підставі матеріалів фінансової звітності восьми досліджуваних машинобудівних підприємств

Зниження обсягів реалізації продукції машинобудування зумовлене не тільки низькою платоспроможністю покупців, але й нездатністю керівництва підприємств пристосовуватись до вимог ринку і враховувати вплив зовнішніх чинників.

Щоб визначити ефективність управління витратами на машинобудівних підприємствах, було виконано маркетингове дослідження у формі анкетування респондентів - менеджерів усіх рівнів управління. За результатами дослідження виявлено, що основними об'єктами управління витратами 100 % респондентів визначили витрати за елементами та основними видами продукції, але для прийняття альтернативних управлінських рішень щодо витрат доцільно виділяти такі об'єкти, як структурні підрозділи (центри відповідальності), за статтями калькулювання та за процесами (переділами) технологічного процесу виробництва машинобудівної продукції. Основними критеріями, на які орієнтуються машинобудівні підприємства під час виробництва і реалізації продукції на ринку, є середня якість та середня ціна. Низький рівень експлуатаційних характеристик і високий рівень матеріало- та енергомісткості, а також те, що частка імпорту продукції машинобудування перевищує частку експорту, призводять до того що продукція вітчизняних машинобудівних підприємств має низьку конкурентоспроможність навіть на вітчизняному ринку. На розширення асортименту продукції орієнтуються переважно ті підприємства, які виготовляють продукцію для електротехнічної, електронної та інструментальної промисловості, приладобудування тощо. Виробництво машинобудівної продукції для будівельної та дорожньої галузі в Україні недостатньо розвинене. У цих галузях 95 % становить частка машин і механізмів іноземного виробництва (Німеччина, Японія, Білорусь, Росія тощо), і тільки 5 % виготовлених вітчизняними машинобудівними підприємствами.

У третьому розділі «Розвиток системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства» розроблено методичні рекомендації з вибору стратегії щодо управління витратами машинобудівного підприємства, визначено інструменти, які використовуються під час реалізації різновидів цієї стратегії, наведено їх класифікацію; запропоновано методичний підхід для визначення оптимальності витрат; сформовано інструментарій системно-орієнтованого управління витратами з урахуванням чинників впливу зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства; запропоновано методичні положення для оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства за допомогою визначення інтегрального показника, а також для контролювання витрат з метою виявлення ризиків неефективного витрачання ресурсів.

Особливо важливе значення в системно-орієнтованому управлінні витратами має взаємозв'язок підсистем стратегічного та тактичного управління. Підсистема стратегічного управління витратами повинна забезпечити правильний вибір мети і завдань, визначення дій для виконання цих завдань, а підсистема тактичного управління покликана належно забезпечити ефективне виконання поставлених завдань, які відповідають вибраній стратегії. Для вибору стратегії щодо управління витратами на рівні підприємства нами запропоновано матрицю, подану у табл. 4.

Таблиця 4

Матриця вибору стратегії щодо управління витратами залежно від бажаного стану машинобудівного підприємства і прогнозованого стану галузі

Прогнозовані стани Бажані галузі стани підприємства	Кризовий	Стабільний	Розвиток
Розвиток	Стабілізаційна стратегія	Перспективна стратегія	Перспективна стратегія
Стабільність	Антикризова стратегія	Стабілізаційна стратегія	Перспективна стратегія
Виживання	Перепрофілювання підприємства	Антикризова стратегія	Стабілізаційна стратегія

Примітка: сформовано на підставі матеріалів авторських досліджень

Суть наведених у матриці видів стратегій щодо управління витратами ґрунтується на меті, якої вони дають змогу досягнути. Стабілізаційна стратегія передбачає таке управління витратами, яке б уможливило стабільну діяльність підприємства, антикризова стратегія націлена на те, щоб не допустити банкрутства підприємства, перспективна стратегія повинна забезпечити ефективний довгостроковий розвиток підприємства. Стратегію щодо управління витратами на рівні видів продукції за підвидами операційної діяльності машинобудівного підприємства доцільно вибирати з використанням матриці, наведеної у табл. 5.

Таблиця 5

Матриця вибору стратегії щодо управління витратами залежно від основного критерію оцінювання конкурентоспроможності продукції машинобудівного підприємства на ринку і рівня його потенціалу

Рівні потенціалу Основні підприємства критерії конкурентоспро- можності продукції, на які орієнтується підприємство на ринку	Низький	Середній	Високий
Якість	Раціоналістична стратегія	Прогресивна стратегія	Прогресивна стратегія
Асортимент	Регресивна стратегія	Раціоналістична стратегія	Прогресивна стратегія
Ціна	Регресивна стратегія	Регресивна стратегія	Раціоналістична стратегія

Примітка: узагальнено й сформовано автором з урахуванням наукових досліджень М. Портера

Регресивна стратегія щодо управління витратами передбачає збереження на поточному рівні якості ресурсів та технологій, а також ефективності їх використання. Раціоналістична стратегія щодо управління витратами передбачає незначне підвищення ефективності використання ресурсів та технологій, а також їхньої якості. Прогресивна стратегія щодо управління витратами націлена на створення нових значно кращих видів ресурсів та технологій, або істотне поліпшення наявних, а також значне підвищення ефективності їх використання.

Реалізуючи вибрану стратегію щодо управління витратами, пропонуємо застосовувати такі виділені нами групи інструментів управління витратами: 1) фінансові, що дають можливість вчасно і в повному обсязі здійснити необхідні витрати, але загалом призводять до їх зростання (купівля сировини за рахунок банківського кредиту; отримання комерційного кредиту від постачальника на придбання матеріальних ресурсів тощо); 2) цінові (отримання знижок за значні обсяги закупівлі або за довготермінову співпрацю; перехід на матеріали замінники з нижчою ціною; переведення низки працівників, що виконують періодичні роботи на цивільно-правові договори і економія на оплаті праці та внесках до фондів соціального страхування; зменшення транспортно-заготівельних витрат завдяки домовленостям про зниження розцінок транспортними організаціями тощо); 3) логістичні (переміщення виробництва ближче до джерел сировини або до основних покупців; зменшення транспортно-заготівельних витрат за рахунок кращого завантаження транспорту і оптимізації графіка їх здійснення; придбання певних видів комплектування замість власного їх виробництва або, навпаки, аутсорсинг окремих операцій тощо); 4) техніко-технологічні (впровадження на підприємстві новітніх технологій, інноваційних основних засобів та підвищення продуктивності праці виробничих робітників; автоматизація переміщення напівфабрикатів між цехами і складами; автоматизація виробничого процесу; отримання основних засобів в операційну оренду тощо). 5) адміністративні (виставлення претензій і штрафів контрагентам внаслідок невчасного або неповного виконання ними своїх зобов'язань; утримання з працівників відшкодування за кожне розкрадання та псування матеріальних активів; жорстке узалежнення зміни оплати праці від продуктивності тощо); 6) соціальні (зменшення витрат електроенергії завдяки скороченню виробничого циклу до мінімально можливих термінів без додаткової техніко-технологічної модернізації; зниження додаткової заробітної плати працівників, відмова від премій та інших заохочувальних виплат і пов'язане з цим зменшення відрахувань до фондів соціального страхування; відмова від утримування соціально-житлової інфраструктури підприємства; зниження витрат на оплату праці через використання роботи працівників нижчої кваліфікації тощо); 7) відтермінування в часі (отримання основних засобів у фінансову оренду або у фінансовий лізинг; одержання матеріалів у постачальника з відтермінуванням оплати без додаткових відсотків; використання безвідсоткових векселів для розрахунків з постачальниками тощо). Групи цих інструментів можна застосовувати залежно від вибраної стратегії щодо управління витратами (табл. 6).

Таблиця 6

Основні групи інструментів управління витратами підприємства для реалізації конкретного виду стратегії

Групи інструментів управління витратами підприємства	Стратегії щодо управління витратами підприємства
	Антикризова стратегія	Стабілізаційна стратегія	Перспективна стратегія
Фінансові	+	+	+
Цінові	+	+	+
Логістичні	+	+	+
Техніко-технологічні	-	-	+
Адміністративні	+	-	-
Соціальні	+	-	-
Відтермінування в часі	+	+	+

Примітка: сформовано на підставі матеріалів авторських досліджень

Для того, щоб здійснити певні витрати, необхідно визначити рівень відповідності цих витрат максимальним значенням критеріїв оптимальності з урахуванням норм, стандартів та впливу чинників внутрішнього і зовнішнього середовищ.

Виконані дослідження щодо оцінювання ефективності управління витратами на машинобудівних підприємствах, зокрема на ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод», ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», ВАТ «Конвеєр» тощо, дали змогу встановити, що для аналізування оптимальності витрат операційної діяльності машинобудівного підприємства (на підставі планових або фактичних даних) доцільно використовувати запропоновані нами показники:

1. Рівень продуктивних витрат:

, (1)

де - величина продуктивних витрат для отримання очікуваного результату, в яку входять витрати, передбачені технологією виробництва, та інших процесів, пов'язаних з операційною діяльністю (постачання, зберігання, збут); - загальна величина очікуваних витрат для досягнення результату, яка охоплює крім продуктивних витрат, непродуктивні (втрати від невиправного браку, обсяг незворотних відходів).

2. Рівень покриття очікуваним результатом витрат, необхідних для його отримання:

, (2)

де - величина витрат, яка покриється за рахунок очікуваного результату від їх здійснення (суми одержаного прибутку, розміри економії витрат).

3. Рівень забезпечення повноти здійснення витрат для отримання очікуваного результату:

, (3)

де - величина витрат для одержання очікуваного результату, яка забезпечена наявними ресурсами та ресурсами, щодо залучення яких укладено договори.

4. Рівень забезпеченості здійснюваних витрат власними та безоплатними джерелами ресурсів:

, (4)

де - величина витрат для отримання очікуваного результату, яка забезпечена власними ресурсами та ресурсами, що залучаються на безповоротній та безоплатній основі (безвідсотковими кредитами, цільовими програмами та програмами енергозбереження, зменшення кількості шкідливих викидів).

5. Рівень адекватності здійснюваних витрат прогнозованим умовам зовнішнього середовища підприємства:

, (5)

де - величина витрат з урахуванням впливу інфляційних процесів, коливань курсу гривні тощо.

6. Рівень надійності виконання фізичними та юридичними особами своїх зобов'язань перед підприємством, зумовлених здійснюваними підприємством витратами:

, (6)

де - величина витрат для отримання очікуваного результату, які можливо здійснити, взаємодіючи з надійними фізичними та юридичними особами, з якими підприємство тривалий час співпрацює без зривів виконання договорів за якістю, термінами та кількістю.

7. Рівень можливості дотримання планового терміну здійснення витрат:

, (7)

де - величина витрат для отримання очікуваного результату, які можливо здійснити в заплановані терміни.

Щодо вищенаведених формул є такі обмеження: чисельник менший або дорівнює знаменнику формули; знаменник формули дорівнює або менший, ніж наявні ресурси та ресурси, які може залучити підприємство.

Загальну оптимальність витрат () пропонуємо визначати за такою моделлю:

, (8) де - рівень окремого показника оптимальності щодо певного виду витрат; - коефіцієнт вагомості рівня окремого показника оптимальності щодо певного виду витрат; i - показник, що використовується для оцінювання оптимальності витрат; n - кількість показників, які застосовують для оцінювання оптимальності витрат; j - певний вид витрат.

Щодо вищенаведеної моделі встановлено такі обмеження: ; ; ; . Показник та показники (1?8) у разі досягнення оптимуму дорівнюють одиниці. Чим менше значення показника від «1», тим нижча оптимальність витрат.

Ефективність системно-орієнтованого управління витратами пропонуємо оцінювати на підставі групи показників: показники, що характеризують рівні досягнення цілей, щодо яких здійснені витрати; показники, що відображають співвідношення між результатом та витратами на його досягнення; показники, що характеризують тенденції зміни непродуктивних витрат; показники оцінювання ефективності управління витратами у виробничому процесі; інтегральний показник ефективності управління витратами підприємства. Щоб визначити інтегральний показник ефективності управління витратами операційної діяльності машинобудівного підприємства (), рекомендуємо розроблену нами факторну модель:

, (9)

де- чистий дохід від реалізації продукції, грн.; - обсяг виробленої продукції за відпускними цінами (без ПДВ), грн.; - собівартість виробленої продукції, грн.; - заробітна плата робітників, зайнятих безпосередньо на виробництві продукції, грн.; - продуктивні витрати на виробництво продукції (виробничі та загальновиробничі витрати без урахування браку), грн.; - загальна величина витрат на виробництво продукції (виробничі та загальновиробничі витрати), грн.; - сукупні витрати операційної діяльності підприємства, грн.; - частка реалізованої продукції із загального обсягу виробленої продукції; - коефіцієнт покриття собівартості продукції; - продуктивність праці робітників; - питома вага витрат на оплату праці робітників у продуктивних витратах на виробництво продукції; - частка продуктивних витрат на виробництво продукції у загальній сумі витрат на виробництво продукції; - питома вага загальних витрат на виробництво продукції у загальному обсягу витрат операційної діяльності підприємства.

Якщо Dv > Ov, то значення Dv прирівнюється до Ov, оскільки це означає, що підприємство почало реалізувати продукцію в більших обсягах, ніж вироблено у звітному періоді, тобто із залишків, що утворились у попередньому періоді. Якщо , то ефективність управління витратами машинобудівного підприємства можна вважати задовільною. Чим більшим є цей показник, тим вищою є ефективність управління витратами машинобудівного підприємства. Якщо ж , підприємству необхідно розробляти і реалізовувати заходи щодо підвищення ефективності управління витратами. Значення встановлюється на рівні планової рентабельності підприємства або її середньогалузевого значення.

Щоб досягти запланованих результатів діяльності машинобудівного підприємства, необхідно враховувати чинники зовнішнього і внутрішнього середовищ, які впливають на нього. Невизначеність зовнішнього середовища і спричинений нею економічний ризик впливають на структуру системи управління підприємством загалом та на окремі її елементи і взаємозв'язки між ними. Тому на всіх етапах життєвого циклу продукції необхідно здійснювати контроль, методика якого повинна охоплювати загальний підхід до дослідження предмета контролю і сукупність методичних прийомів, спрямованих на вирішення конкретних завдань контролю з урахуванням ризиків неефективного формування і витрачання ресурсів на вході системи, під час здійснення виробничо-господарських процесів, на виході системи, а також ризиків зростання непродуктивних витрат, що виникають під час взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем.

Використання запропонованих методичних положень щодо оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами дасть змогу керівництву машинобудівних підприємств оптимальніше контролювати чинники, що впливають на зміну витрат, постійно аналізуючи напрям та ступінь їх впливу із застосуванням інтегрального показника ефективності, а також відстежувати ризики неефективного витрачання ресурсів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та наукове обґрунтування важливого науково-практичного завдання ? формування методичних положень системно-орієнтованого управління витратами вітчизняних машинобудівних підприємств. Результати дисертаційного дослідження дають змогу сформувати висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування, а саме:

1. В умовах нестабільного ринкового середовища України розвиток машинобудівних підприємств залежить від ефективного управління витратами, яке в умовах обмеженості ресурсів дає змогу істотно підвищити економічну результативність діяльності і зменшити залежність від зовнішніх кредиторів. Статистичні дані свідчать, що в Україні високий рівень витрат на виробництво одиниці машинобудівної продукції. Різноманітність структури витрат і залежність їх від впливу різноманітних чинників для досягнення бажаних результатів зумовлює необхідність запровадити системно-орієнтоване управління витратами, яке дає змогу систематизувати стратегії і методи управління витратами, використовувати інструменти управління як на рівні підприємства, так і на рівні окремих видів продукції та центрів виникнення витрат. Суть системно-орієнтованого управління витратами, складові підсистем та елементи науково обґрунтовано у дисертаційній роботі.

2. Проаналізувавши переваги і недоліки різних підходів до управління витратами, вважаємо, що сьогодні оптимальним для машинобудівних підприємств є саме системно-орієнтоване. Враховуючи специфіку діяльності цих підприємств, види процесів, ресурсів і витрат, запропоновано методичні положення системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства, які дають змогу оцінити ефективність управління витратами за окремими видами продукції, центрами виникнення витрат та загалом на підприємстві, досліджуючи й удосконалювати елементи системи управління витратами, взаємозв'язки між ними і зовнішнім середовищем, а також механізми перетворення вхідних ресурсів на вихідні результати.

3. Результати маркетингового дослідження підтвердили, що на більшості машинобудівних підприємств управління витратами здійснюється хаотично, без урахування стратегічних орієнтирів. Однак витрати гарантуватимуть підприємству довгостроковий ефект лише за умови вибору оптимальної стратегії для управління ними та ефективної її реалізації. Зважаючи на це, економістам підприємств запропоновано матрицю вибору стратегії щодо управління витратами, як на рівні підприємства, так і на рівні окремих видів продукції та центрів виникнення витрат, яка дасть змогу підприємствам галузі підвищити конкурентоспроможність продукції за основними критеріями, враховуючи наявний потенціал.

4. Для виконання місії підприємство здійснює різні види витрат, від оптимальності яких залежать строки та рівень досягнення стратегічних цілей. З метою мінімізації частки непродуктивних та необґрунтованих витрат запропоновано економістам і фінансистам системи показників визначення оптимальності витрат операційної діяльності машинобудівного підприємства, а також контролювання витрат, що дає можливість виявити та контролювати ризики неефективного витрачання ресурсів.

5. Витрати забезпечать отримання очікуваного результату лише за умови використання збалансованого та обґрунтованого набору інструментів управління ними, який необхідно формувати з урахуванням конкретної стратегії. Менеджерам та економістам машинобудівних підприємств запропоновано класифікацію інструментів управління витратами за низкою ознак, що полегшить як вибір, так і застосування цих інструментів.

6. Для прийняття тактичних і стратегічних управлінських рішень щодо здійснення певних витрат чи визначення їх корисності для підприємства необхідно оцінювати рівень ефективності управління витратами. З цією метою керівникам різних рівнів управління машинобудівних підприємств запропоновано методичні положення з оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами машинобудівного підприємства, які дають змогу розрахувати як інтегральний показник, так і групи показників, що характеризують окремі аспекти ефективності (рівень досягнення цілей, співвідношення результатів і витрат, тенденції зміни непродуктивних витрат тощо).

7. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна запропонувати:

? Міністерству економіки України, Міністерству промислової політики України під час розроблення нормативних документів щодо витрат використовувати сформульовані в дисертації рекомендації для оцінювання оптимальності витрат та впливу різних чинників на їх склад і величину, врахувати запропоновані у роботі методи та інструменти управління витратами, які дають змогу підвищити конкурентоспроможність машинобудівної продукції та збільшити частку експорту;

? Міністерству освіти і науки України під час розроблення навчально-методичних програм для підготовки фахівців у сфері управління враховувати теоретичні та методичні положення дисертації щодо впровадження та застосування системно-орієнтованого управління витратами в системі управління господарською діяльністю підприємства.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

Ясінська А.І. Особливості управління витратами машинобудівного підприємства на засадах системного підходу / Г.О. Партин, А.І. Ясінська // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». - Львів: Вид. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». - 2009. - № 647. - С. 157?163. [Особистий внесок автора: визначено особливості та властивості системи управління витратами].

Ясінська А.І. Оптимізація витрат машинобудівного підприємства на засадах системного підходу / В.М. Чубай, А.І. Ясінська // Науково-практичний журнал: Економіка Криму. - Сімферополь: Прінт-офіс. - 2008. - № 25. - С. 54?59. [Особистий внесок автора: визначено критерії оцінювання оптимальності витрат та обґрунтовано вибір стратегії управління витратами].

Ясінська А.І. Оцінювання ефективності управління витратами машинобудівного підприємства на засадах системного підходу / А.Г. Загородній, А.І. Ясінська // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Логістика». - Львів: Вид. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». - 2008. - № 623. - С. 332?337. [Особистий внесок автора: сформовано факторну модель оцінювання ефективності управління витратами та показники, які її характеризують].

Ясінська А.І. Управління витратами в системі управління господарською діяльністю підприємства / А.І. Ясінська // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку». - Львів: Вид. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». - 2007. - № 576. - С. 344?348.

Ясінська А.І. Сутність управління витратами на вітчизняних підприємствах / А.І. Ясінська // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» «Логістика». - Львів: Вид. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». - 2007. - №594. - С. 357-360.

Ясінська А.І. Місце стратегічного управління витратами у системі стратегічного менеджменту підприємства / А.І. Ясінська // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. - Львів: Редакційно-видавничий центр НЛТУ України. - 2007, вип. 17.6. - С. 238?246.

АНОТАЦІЯ

Ясінська А.І. Системно-орієнтоване управління витратами машинобудівного підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (машинобудування та приладобудування). - Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2010.

У дисертаційній роботі науково обґрунтовано і розроблено теоретичні і прикладні рекомендації щодо системно-орієнтованого управління витратами на машинобудівних підприємствах. На основі узагальнення і вивчення літератури уточнено сутність поняття системно-орієнтоване управління витратами підприємства, доповнено класифікацію інструментів для вибраної стратегії щодо управління витратами. Удосконалено процедуру вибору стратегії щодо управління витратами на рівні підприємства, за видами продукції і центрами виникнення витрат, та методичні положення з оцінювання ефективності системно-орієнтованого управління витратами за допомогою визначення інтегрального показника ефективності. Сформульовано систему показників визначення оптимальності витрат операційної діяльності машинобудівного підприємства в процесі управління ними на засадах розрахунку сукупності показників, що д...