Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство надзвичайних ситуацій України

Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

УДК 658.5:614.84

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

ПРОФІЛЮВАННЯ МІСІЇ ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

05.13.22 - управління проектами та програмами

БОСАК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ

Львів - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності МНС України.

Науковий керівник:доктор технічних наук, професор Сидорчук Олександр Васильович, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, професор кафедри управління, правового забезпечення і дізнання.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор Бушуєва Наталія Сергіївна, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри управління проектами;

кандидат технічних наук, доцент Тригуба Анатолій Миколайович, Львівський національний аграрний університет, доцент кафедри управління проектами та безпеки виробництва.

Захист відбудеться 01 липня 2011 року о 14⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.874.01 у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності МНС України: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського державного університету безпеки життєдіяльності за адресою: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, 35.

Автореферат розісланий 1 червня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.т.н., с.н.с., доцент В. В. Ковалишин

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Підвищення стандартів безпеки життєдіяльності населення України досягається завдяки розвитку системи цивільного захисту, який відбувається на основі реалізації відповідної державної цільової соціальної програми на 2009-2013 роки. Створення такої програми на наступні роки вимагає розроблення більш ефективних методів та моделей управління нею, зокрема профілювання її місії як основи ефективного розвитку системи цивільного захисту. Чинні методи та моделі профілювання місії програм розвитку виробництва, як свідчать результати їх аналізу, містять певні недоречності, зокрема не враховують системної ефективності функціонування. Розроблена на їх основі державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту (Програма) великою мірою характеризується суб'єктивними рішеннями щодо змісту її цілей і задач, а також розподілу коштів на їх вирішення.

У дисертаційній роботі вирішується інженерна науково-прикладна задача підвищення ефективності управління Програмою завдяки розробленню нових методів та моделей профілювання її місії, які базуються на системно-чинникових засадах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами НДР, темами. Робота виконувалась відповідно до «Державної цільової соціальної програми на 2009-2013 роки», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 156 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 1245 (1245-2009-п) від 07.10.2009) та «Програми забезпечення пожежної безпеки» на період до 2010 року, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 р. № 870, а також згідно з планами НДР Львівського державного університету безпеки життєдіяльності МНС України за розділом 2 «Проведення наукових досліджень щодо діяльності підрозділів НС України» (ДР № 0108U006940). Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є підвищення ефективності управління державною цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту на основі розроблення та використання на практиці методів і моделей профілювання її місії.

Для досягнення поставленої мети у роботі слід вирішити такі завдання:

- виконати аналіз чинних організаційно-правових засад формування державних цільових програм, змісту державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту та науково-методичних основ управління програмою, розкрити їх недоречності та обґрунтувати доцільність удосконалення науково-методичних засад профілювання місії;

- розробити системно-чинникові засади та відповідний метод профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту;

- розкрити причинно-наслідкові зв'язки між основними групами чинників ефективності системи-продукту у сфері цивільного захисту та особливості їх прояву відносно її системних складових;

- обґрунтувати метод та модель визначення ефективності перетворень системи цивільного захисту на основі методології управління конфігурацією проектів, а також метод визначення пріоритетних перетворень системи-продукту пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей та держави на основі імітаційного моделювання;

- створити концептуальну модель функціонування елементарних систем-продуктів пожежогасіння у сільських населених пунктах, створених на базі чинних та запроектованих пожежно-рятувальних формувань, виконати її аналіз і на цій основі означити тенденції зміни характеристик проектного середовища, параметрів та показників ефективності пожежогасіння;- обґрунтувати критерії, метод та алгоритм спрощеного визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області;- виконати дослідження властивостей проектного середовища чинної системи пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області та обґрунтувати пріоритетні перетворення її структури;

- визначити очікувану економічну ефективність пріоритетних перетворень пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області та передати результати досліджень для впровадження у практику.

Об'єкт дослідження - це управлінський процес профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту.

Предмет дослідження - закономірності зміни показників функціонування систем пожежогасіння у сільських населених пунктах від їх конфігурації, а також методи, моделі та алгоритми профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використано метод системного підходу для дослідження причинно-наслідкових зв'язків між характеристиками вхідних впливів, параметрами підсистеми перетворення та параметрами підсистеми управління систем-продуктів цивільного захисту; розкриття причинно-наслідкових зв'язків між чинниками ефективності функціонування систем-продуктів цивільного захисту; обґрунтування зон дії елементарних систем-продуктів пожежогасіння; обґрунтування пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах. Статистичний метод використано для встановлення кореляційних зв'язків між характери тисками елементарних систем-продуктів пожежогасіння у сільських населених пунктах. Геометричний метод використано для визначення територіальних меж дії пожежно-рятувальних формувань. Методом ітерацій визначається ефективне місце розташування додаткового пожежно-рятувального формування. Метод імітаційного моделювання застосовується для визначення умовного сумарного рівня пожежної небезпеки елементарної системи-продукту.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше:

- обґрунтовано, що місію державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту можна профілювати на основі “активізації” скінченої множини чинників його ефективності, об'єднаних в одинадцять груп, які об'єктивно відображають три характерні системні складові матеріальних обставин функціонування системи-продукту;

- розкрито причинно-наслідкові зв'язки між одинадцятьма групами чинників ефективності та особливості їх прояву стосовно трьох характерних системних складових пожежогасіння у сільських населених пунктах, що базуються на системному аналізі та враховують їх функціональне призначення;

- розроблено метод визначення ефективних перетворень підсистем цивільного захисту, що враховує залежність показників ефективності програми від зміни у часі її конфігураційних баз;

Удосконалено:

- концептуальну модель елементарних підсистем пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей, яка враховує наявну структуру пожежно-рятувальних формувань, предметні та виробничі умови їх функціонування і є основою для визначення пріоритетних перетворень цих підсистем.

- метод та алгоритм визначення пріоритетних перетворень пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей держави на основі врахування причинно-наслідкових зв'язків між їх структурними змінами та змінами показників ефективності функціонування.

Отримало подальший розвиток системно-чинникові основи профілювання місії державних цільових програм розвитку галузей економіки.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони дали змогу:

- розробити метод профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на основі “активізації” скінченої множини чинників його ефективності, об'єднаних в одинадцять груп, які об'єктивно відображають три характерні системні складові матеріальних обставин системи-продукту;

- розробити метод та алгоритми визначення генеральної ієрархічної множини пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах держави;

- розробити метод та алгоритм спрощеного визначення ієрархічної множини пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області;

- визначити ієрархічну множину пріоритетних структурних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області.

Розроблені методи, алгоритми та програмне забезпечення для профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту є основою для формування ефективної його складової - державної системи пожежогасіння у сільських населених пунктах.

Окремі результати дисертаційної роботи використані при розробці пропозицій Львівського державного університету безпеки життєдіяльності до «Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 рр.».

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. У працях, опублікованих у співавторстві, автором проаналізовано стан питання та недоліки чинних методів управління державними цільовими програмами [5, 7]; виокремлено головні завдання управління в галузі цивільного захисту [3, 4]; розкрито системні засади управління державними цільовими програмами [8, 9]; виокремлено і проаналізовано основні об'єкти управління [9]; запропоновано метод та розроблено формальні моделі визначення місії державних цільових програм [3, 6, 8]; обґрунтовано метод та алгоритм спрощеного визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах, отримані результати цих перетворень у Львівській області [2].

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідались та були схвалені на Міжнародній науково-практичній конференції «Техногенна безпека: Теорія, практика, інновації» (Львів, 2008 р.); ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Пожежна безпека - 2009» (Львів, 2009 р.); І та ІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Інтегроване стратегічне управління, управління проектами та програмами розвитку підприємств і територій» (Славське, 2010, 2011 рр.); VI, VIІ та VIІІ Міжнародних науково-практичних конференціях «Управління проектами у розвитку суспільства» (Київ, 2009-2011 рр.).

Публікації. Основний зміст та результати дисертаційного дослідження викладені у 6 наукових статтях, що опубліковані у фахових виданнях, які входять до переліку ВАК України, та 3 тезах доповідей науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури та додатка. Загальний обсяг дисертації становить 165 сторінок і включає 5 таблиць та 13 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

профілювання цільовий програма цивільний

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано його мету й завдання, наукову новизну і практичну цінність роботи.

У першому розділі "Стан питання в теорії та практиці" проаналізовано чинні методи управління програмами та порядок формування державних цільових програм, розглянуто державну цільову соціальну програму розвитку цивільного захисту на 2009-2013 роки та проаналізовано методи управління конфігурацією окремих проектів, зокрема щодо проектів систем протипожежного захисту.

Науково-методичну основу для розроблення програм становлять методи і моделі управління програмами. Одним із загальновизнаних та найбільш ефективних на сьогодні підходів є система знань P2M. Сфера застосування цієї системи знань достатньо широка, зокрема вона може успішно використовуватись для розроблення програм, пов'язаних із розвитком соціальної інфраструктури та державних служб. До основних недоліків Р2М слід віднести відсутність однозначних методів управління програмами. Ця методика передбачає наявність значної частки суб'єктивізму, особливо у процесах планування програм. У програмах, де йдеться про функціонування складних технологічних систем вона може виявитися недостатньою, а затрачені на виконання програми кошти можуть виявитися використаними недостатньо ефективно.

Чинний закон України "Про державні цільові програми" є важливим інструментом розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць. Однак, чинною процедурою схвалення концепції Державної цільової програми не передбачено можливості порівняння альтернативних концепцій програм. Також на сьогодні не існує єдиного механізму обґрунтування доцільності ініціації державної цільової програми, зокрема й у галузі цивільного захисту на підставі оцінення пріоритетних проблем, для розв'язання яких і пропонуються відповідні програми. Такий підхід унеможливлює врахування причинно-наслідкових зв'язків та системного ефекту від реалізації комплексу взаємопов'язаних програм та встановлення їх пріоритетності. Важливим моментом, який, на наш погляд, належно не відображений у законодавчих актах, є механізм оцінення ефекту на підставі аналізу прогнозованого результату від реалізації продукту Державної цільової програми, який мав би виступати як одним із критеріїв відбору програм, так і перевірки результатів проекту.

У 2009 році Кабінетом Міністрів України затверджена Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту. Її актуальність є безсумнівною, оскільки на даний час єдиної системи цивільного захисту не існує, а низка структур, відповідальних за збереження життя і здоров'я громадян України часто дублюють функції одна одної, що призводить до зниження ефективності їх діяльності. Мета цієї Програми чітко сформульована та достатньо очевидна, проте під час визначення її архітектури не проведено чіткого профілювання місії, яке дало би змогу однозначно встановити цілі та задачі Програми, а відтак якісно сформулювати альтернативні сценарії її виконання та обґрунтувати ефективний.

Помітний внесок у загальну теорію управління проектами та програмами зробили такі відомі зарубіжні та вітчизняні вчені як Р.Д. Арчибальд, І.А. Бабаєв, В.М. Бурков, В.Д. Шапіро, С.Д. Бушуєв, Н.С. Бушуєва, В.А. Рач, К.В. Кошкін, Ю.М. Тесля, А.І. Рибак, О.В. Сидорчук, Ю.П. Рак, І.В. Кононенко, С.К. Чернов та інші. У їхніх працях розглядаються основні засади управління проектами, які тією чи іншою мірою торкаються проблематики управління конфігурацією проектів. Положення, викладені у їхніх працях, є основою для розуміння суті управління, зокрема, стратегічного планування проектів.

Основу сучасної концепції обґрунтування проектів вдосконалення систем протипожежного захисту становлять праці Н.Н. Брушлінського, Н.Н. Соболєва, С.Н. Мінаєва, А.К. Мікеєва, В.М. Гаврилея, І.Ф. Кімстача, Б.М. Пранова та інших вчених. Цією концепцією визначаються основні поняття, елементи та чинники, що їх характеризують, а також характеристики оперативної обстановки і шляхи їх кількісної оцінки.

У другому розділі "Науково-методичні засади профілювання місії державної цільової програми" розкрито системно-чинникові засади профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту, обґрунтовано причинно-наслідкові зв'язки між групами чинників ефективності системи-продукту у сфері цивільного захисту та проаналізовано прояв чинників ефективності стосовно функціонування характерних складових системи-продукту.

Розроблені засади передбачають розгляд певного продукту та відповідної Програми як двох систем: обслуговуваної та сервісної. Обслуговувана система (система-продукт) у результаті цілеспрямованої дії на неї упродовж певного часу системи-програми змінює свої параметри (_ДЖ_о), керовані характеристики вхідних впливів (потоків) (_ДX_o), параметри підсистеми управління (_ДU_о), а також показники ефективності (_ДY_о) її функціонування.

Програма (сервісна система-програма) відображається характеристи-ками (Х_с) вхідних впливів (потоків), внутрішніми параметрами (Ж_с), параметрами підсистеми управління (U_c) та показниками (Y_с) ефективності функціонування. Показники Y_с характеризують дії {d} системи-програми стосовно або вхідних впливів (потоків) обслуговуваної системи-продукту (Х_о), або її внутрішньої будови (параметрів) (Ж_о), або параметрів підсистеми управління (U_о), або одночасно і Х_о, і Ж_о, і U_о. У результаті дій {d} відбуваються перетворення {с} стосовно Х_о, або Ж_о, або U_о, або і Х_о, і Ж_о, і U_о.

Вихідним положенням профілювання місії Програми є “бачення” продукту. Воно відображає властивості (Y_об) системи-продукту після переведення її із початкового стану у бажаний, а також конфігурацію (Ж_об, Х_об, U_об) Програми:

Y_об= Y_о+ _ДY_о; Х_об= Х_о+ _ДX_o; Ж_об= Ж_о+ _ДЖ_о; U_об= U_о+_ДU_о . (1)

Зміни конфігурації Програми (структури продукту _ДХ_о, _ДЖ_о, _ДU_о ), що відбуваються на основі перетворень {с}, можливі лише завдяки множині дій {d}, які здійснюються системою-програмою.

Дії {d}, що зумовлюють перетворення {с}, можна визначити лише на основі знань про ці перетворення. Водночас дії {d} визначають зміст та час виконання множини проектів {ПР}, які фактично є підсистемами системи-програми. Таким чином, означено ланцюг знань, які є методологічною основою системного дослідження Програм:

Y_об >( Y_о+ _ДY_о); _ДY_о > (_ДХ_о, _ДЖ_о, _ДU) > {с}_>{d}>{ПР}. (2)

Концептуально означено системний підхід дослідження Програми, що є основою ефективного управління нею та першим кроком на шляху створення науково-методичних засад профілювання її місії. Наступним етапом цього процесу є визначення ефективної (раціональної) множини перетворень {с}.

Кожне перетворення системи-продукту здійснюється з певною метою (ціллю), яка випливає з місії Програми. Іншими словами, множині цілей {Ц}, що формується у контексті профілювання місії (М), відповідає множина перетворень {с} системи-продукту. Для досягнення кожної окремої цілі вирішується одна або декілька задач {З}: Ц - {З}. Кожна із задач З практично вирішується на основі здійснення відповідного перетворення с : З - с.

Профілювання місії Програми, у першу чергу, полягає у визначенні множини цілей (підцілей), а також у формулюванні множини задач {З} та множини перетворень {с}: М>{Ц}>{З} >{с}.

З огляду на те, що місія М може бути досягнутою різними варіантами множин цілей {Ц}, завдання профілювання місії ускладнюється - слід не лише знайти множину цілей {Ц}, але й ефективний сценарій (варіант) досягнення місії - {Ц}_е. З цією метою, на наш погляд, потрібно обґрунтувати ефективну множину перетворень {с}_е, а також відповідну до неї множину дій {d}_е, що забезпечують ці перетворення. Таке твердження випливає із самої суті Програми - за обмежених фінансових ресурсів домогтися найкращих результатів.

На основі оцінення ефективності варіантів перетворень {с}^п та узгоджених для кожного з цих перетворень дій d_і оцінюється системна ефективність Програми та знаходиться ефективний сценарій S її реалізації:

Ш (S) = [E ({с}^п) + E({d}^m)] > extr, (3)

де n, m - відповідно варіанти перетворень та дій.

Важливим елементом системних засад профілювання Програми є уніфікація складових її системи-продукту. Виконаний аналіз функціонування штучних систем-продуктів у різних предметних галузях дає підстави стверджувати, що управління їхніми Програмами стосується таких основних груп чинників ефективності функціонування: предметної (П); соціальної (С); технологічної (Т_л); технічної (Т_н); виробничої (В); ресурсно-енергетичної (R_e); матеріально-ресурсної (М_р), організаційно-масштабної (О); стандартно-якісної (Я_с); інформаційної (І); управлінської (У). Ці групи чинників зумовлюють ефективність процесів як зовнішньої (Х_о) та внутрішньої (Z_o) складових, так і підсистеми управління (U_o) системи-продукту. А тому їх слід віднести до уніфікованої бази (множини) чинників ефективності функціонування цієї системи, яку слід використовувати для профілювання місії Програми (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Схема відображення системи-продукту (а) та системи-програми (б) у контексті профілювання місії на основі аналізу множин груп чинників ефективності функціонування системи-продукту, перетворень {с} та дій {d}.

Кожна із зазначених груп чинників ефективності системи-продукту відображає певну її грань і може бути активізованою (покращеною) на основі відповідних дій, що реалізуються у відповідній системі-програмі.

Розгляд чинників ефективності функціонування системи-продукту у сфері цивільного захисту дав змогу встановити, що між основними групами чинників об'єктивно існують причинно-наслідкові зв'язки, розкриття яких лежить в основі методу профілювання місії Програми. Зокрема, множина предметів праці {П} визначає множину технологій {Т_л} цивільного захисту. З іншого боку, технології є підставою для оцінення якості виконання технологічних операцій рятувально-ліквідаційних процесів. Стандартно-якісна група чинників, у свою чергу, стосується також технічних засобів {Т_н}, рятівників (С), енергетичних (R_e) та матеріальних ресурсів (М_р). Крім того, стандартно-якісна група чинників стосується інформаційної та управлінської груп. Вона визначає якість цих груп чинників. Водночас, технологічна група чинників визначає потребу у тих чи інших засобах і разом з організаційно-масштабною та виробничою групами чинників визначає потребу у рятувальниках, технічних засобах, енергетичних та матеріальних ресурсах.

Для профілювання місії Програми та ідентифікації задач щодо перетворення системи-продукту важливим етапом є відображення її складових чинниками ефективності. У результаті розкривається скінчена множина можливих задач, що ідентифікуються на основі множини елементарних перетворень цих систем, кожне з яких стосується певної групи чинників ефективності.

Аналіз причинно-наслідкових зв'язків дав змогу встановити, що групи чинників ефективності функціонування системи-продукту проявляють себе специфічно відносно кожної із п'яти основних її складових, а саме вхідних потоків предметів праці (Х_п), матеріально-технічних (Х_м) та енергетичних (Х_е) ресурсів, структурно-функціональних параметрів Z та параметрів підсистеми управління U (табл. 1).

Таблиця 1 Прояв множини груп чинників відносно складових системи-продукту

Складові

Групи чинників

П

С

Тл

Тн

В

О

Мр

Rе

I

У

Яс

Хп

+

+

н

+

Л

Л

н

н

+

н

+

Хм

Л

+

Л

+

Л

Л

+

н

+

+

+

Хе

Л

+

Л

+

Л

Л

н

+

+

+

+

Z

Л

+

+

+

Л

Л

н

н

+

+

+

U

Л

+

Л

+

Л

Л

Л

Л

+

+

+

Позначення: + - відображення; Л - причинний вплив чинників; н - наслідкова зумовленість

Означений прояв чинників ефективності системи-продукту через її системні складові є концептуальним, який є орієнтиром для створення її моделі - інструменту для з'ясування впливу якісних перетворень системи-продукту на їх ефективність. Узагальнений аналіз цього прояву свідчить, що організаційно-масштабні та виробничі чинники є причинами для кількісних змін усіх складових системи-продукту. Соціальні, технічні, інформаційні та стандартно-якісні групи чинників стосуються відображення цих складових. Їх встановлення стосовно кожної окремої системної складової дає змогу не лише ідентифікувати ці складові, але й кількісно оцінити їх показники.

У третьому розділі “Науково-методичні засади обґрунтування пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах ” розглянуто принципи визначення ефективних перетворень системи пожежогасіння на основі методології управління конфігурацією проектів, описано метод визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей та держави, а також запропоновано концептуальну модель елементарної системи-продукту пожежогасіння у сільських населених пунктах і методичні основи визначення ефективного її структурного перетворення.

Найчисельнішою складовою системи цивільного захисту є пожежно-рятувальні підрозділи, а тому профілювання місії Програми розглядалося стосовно цієї складової. Невід'ємною складовою управління конфігурацією певного проекту Програми є ідентифікація конфігурації, яка передбачає встановлення об'єктів конфігурації та структури продукту. Будь-який проект державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту містить об'єкти конфігурації O_в, кожен з яких завжди характеризуються певною множиною фізичних та функціональних показників. У свою чергу структура продукту Ж визначається сукупністю об'єктів конфігурації {O_в} та взаємозв'язками {} між ними. У процесі реалізації проекту відбувається становлення структури продукту - логічної зміни конфігураційних баз проекту. Вони формуються у часі і визначаються множинами об'єктів конфігурації та взаємозв'язками між ними:

(4)

З огляду на те, що результатом будь-якого державного проекту (програми) є продукт або послуга, що має певну конфігурацію, очевидно, головною метою управління проектом (програмою) є забезпечення такого процесу формування конфігурації, за якого досягається ефективне використання ресурсів. Таким чином, управління конфігурацією певного проекту Програми передбачає дві головні мети: 1) формування ефективної (суспільнозначимої) конфігурації проекту; 2) ефективне формування конфігурації. Ефективність певного проекту Програми відображається залежністю:

E=f({у_z},Z_z, t_z), (5)

де множина характеристик проектного середовища; t_z - прогнозований (заданий) момент часу функціонування продукту (системи-продукту).

Визначення конфігураційних баз Програми неможливо відокремити від такого процесу управління, як виділення об'єктів конфігурації. Системні взаємозв'язки між цими процесами визначаються єдністю даних об'єктів - без виділення об'єктів конфігурації не можна вести мову про конфігураційні бази Програми, водночас виділити (ідентифікувати) об'єкти конфігурації не можна без встановлення конфігураційних баз. Ці взаємозв'язки відображаються моделлю “ієрархічних структур” (рис. 2). Сутність цієї моделі полягає у тому, що структура системи-продукту визначається конфігураційними базами, які в свою чергу визначаються об'єктами конфігурації. Скінчена множина об'єктів конфігурації, що формують певну конфігураційну базу Програми, а також скінчена множина конфігураційних баз, що формують структуру системи-продукту, є тими головними результатами, які встановлюються на основі системного дослідження конфігурації Програми та управління нею.

Рис. 2. Графічна інтерпретація моделі „ієрархічних структур”, що відображає становлення у часі конфігурації Програми

За умови дослідження процесів управління державними проектами Програми, які характеризуються ефективністю від використання системи-продукту на етапах завершення формування (цілеспрямованого структурного удосконалення) окремих конфігураційних баз, ідентифікація об'єктів конфігурації, що визначають ці бази, очевидно, можлива не лише на основі розгляду проектів крізь призму ефективності структури завершеного продукту, але й крізь призму ефективності конфігураційних баз. За такого методу визначення об'єктів конфігурації важливо правильно встановити пріоритети. Зокрема, слід оцінити (спрогнозувати) ефективність як цілої (завершеної) системи-продукту за умови заданого об'єкта її конфігурації, так і за можливості функціонування незавершеної частини цієї системи на рівні певної конфігураційної бази. Іншими словами, слід розглянути ефективність (Е) системи-продукту за певної конфігураційної бази проекту (Z_і) та завершеної структури (Z_к) системи-продукту:

; (6) (7)

де - ефективність системи-продукту за заданого об'єкта конфігурації від моменту завершення формування ї конфігураційної бази до моменту завершення проекту (завершення формування системи-продукту); - ефективність системи-продукту (Z) впродовж планового часу її використання.

Очевидно, що за умови наявності альтернативи для об'єкта конфігурації , критерієм його вибору буде сумарна ефективність:

(8)

З огляду на те, що система цивільного захисту в Україні певною мірою є сформованою, а кожна державна цільова соціальна програма її розвитку стосується удосконалення даної системи, метод визначення ефективних її перетворень на основі методології управління конфігурацією проектів слід вважати перспективним. Метод визначення пріоритетних структурних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах вимагає розкриття залежності (5). Він передбачає виконання досліджень: 1) класифікації складових проектного середовища; 2) ідентифікації цих складових та означення характеристик їх властивостей; 3) кількісного оцінення цих характеристик; 4) обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків між згаданими характеристиками; 5) ідентифікації конфігурації та кількісного оцінення фізичних та функціональних показників об'єктів конфігурації; 6) обґрунтування причинно-наслідкових зв'язків в системі “проектне середовище - продукт визначеної структури”; 7) розроблення моделі функціонування цієї системи; 8) моделювання функціонування системи-продукту визначеної структури; 9) прогнозування системних функціональних показників системи-продукту на момент часу t_z; 10) критеріальне оцінення ефективності функціонування системи-продукту визначеної структури на момент t_z.

Принципово важливим є те, що без моделювання віртуальної системи “проектне середовище - продукт визначеної структури” об'єктивно оцінити ефективність майбутньої системи-продукту неможливо.

Аналіз системи пожежогасіння у сільських населених пунктах дав змогу обґрунтувати потребу поділу її на складові стосовно адміністративних областей, а обласні системи - на елементарні складові (елементарні системи-продукти), що діють на базі наявних пожежно-рятувальних формувань. Для елементарної системи-продукту існує з-поміж альтернативних варіантів її перетворення ефективний, що забезпечує таке її структурне перетворення, яке уможливлює досягнення максимального значення показника ефективності.

Розроблений метод визначення ієрархічної множини пріоритетних перетворень державної системи пожежогасіння у сільських населених пунктах передбачає дослідження її функціонування на трьох рівнях (рис. 3): 1) елементарних систем-продуктів; 2) адміністративних областей; 3) держави. Цей метод базується на моделюванні її функціонування і передбачає виконання досліджень у такій послідовності: 1) поділ території області на елементарні системи-продукти; 2) аналіз територіального розташування елементарних систем-продуктів; 3) обґрунтування альтернативних структурних перетворень для кожної елементарної системи-продукту пожежогасіння; 4) моделювання функціонування елементарних систем-продуктів для кожного альтернативного варіанта їх перетворення; 5) оцінення критерію ефективності для кожного альтернативного варіанта перетворення; 6) порівняння значень критерію та визначення ефективного варіанта перетворення для кожної елементарної системи-продукту; 7) порівняння значень критерію для усіх елементарних систем-продуктів системи пожежогасіння адміністративної області та визначення ієрархічної множини пріоритетних її структурних перетворень; 8) визначення ієрархічних множин пріоритетних структурних перетворень для усіх адміністративних областей держави; 9) визначення базової ієрархічної множини пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах держави; 10) визначення генеральної ієрархічної множини пріоритетних структурних перетворень для усієї держави на основі балансу виділених коштів із можливими затратами.

Рис. 3. Схема рівнів розгляду та результати визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах

Порівняння між собою ієрархічних множин елементарних систем-продуктів, сформованих за критерієм їх пріоритетних перетворень, для всіх адміністративних областей держави дає змогу спочатку сформувати базову, а пізніше - на основі порівняння кошторису із обсягами виділених фінансових ресурсів - генеральну ієрархічну множину елементарних систем-продуктів з пріоритетними перетвореннями.

Таким чином, генеральну ієрархічну множину пріоритетних структурних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах держави визначають на основі визначеного числа додаткових пожежно-рятувальних формувань, створення яких може бути профінансоване за обмежених коштів державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту.

Розроблені науково-методичні засади визначення ефективних перетворень систем-продуктів на основі методології управління конфігурацією розвинемо для елементарних складових системи пожежогасіння у сільських населених пунктах. Дослідження функціонування цих складових на основі моделювання лежить в основі методу обґрунтування генеральної множини пріоритетних перетворень, а тому розвиток відповідних засад з конкретизацією функціонально-структурних особливостей елементарних систем-продуктів є важливою підставою для обґрунтування безпомилкових управлінських рішень.

Мета моделювання полягала у відшуканні таких структурних перетворень елементарної системи-продукту (в даному випадку створення додаткових пожежно-рятувальних формувань), які б за обмежених ресурсів уможливили максимальне підвищення ефективності її функціонування. Цільова функція мети у цьому разі має вигляд:

F (с^e)= З_пр + В_п > extr, (9)

де З_пр , В_п - відповідно затрати на створення додаткового пожежно-рятувального формування та втрати за його відсутності в елементарній системі-продукті, грн.

Моделювати цю систему потрібно як за умови наявного пожежно-рятувального формування, так і додаткового формування, розташованого у певному місці, що відображає її перетворення. У цьому разі для кожної такої елементарної системи-продукту визначається ефективне її перетворення (с_j^e) (рис.3).

Підсумовуючи результати розроблення та аналізу концептуальної моделі елементарної системи-продукту, що виконуються з метою визначення її ефективного перетворення (активізації певною мірою предметного, соціального та технічного чинників ефективності), бачимо, що організаційно-маштабний та виробничий чинники, що характеризують проектне середовище і відповідно відображаються площею території зони дії елементарної системи-продукту та числом поселень, кількістю їх населення і розвиненістю мережі доріг, є невід'ємними складовими дослідження. Числові значення цих показників є орієнтиром для визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей та розроблення відповідного методу.

У четвертому розділі "Результати визначення пріоритетних структурних перетворень пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області" розкрито метод та результати спрощеного визначення цих перетворень для Львівської області. Метод спрощеного визначення пріоритетних перетворень розроблено з метою зменшення обсягу та прискорення відповідних досліджень і розрахунків. Він передбачає визначення пріоритетних перетворень за алгоритмом, який дає змогу ідентифікувати за допомогою геометричного методу та ранжувати елементарні системи-продукти адміністративної області за площею території зони їх дії та умовним сумарним рівнем пожежної небезпеки, визначити для проранжованих множин населеного пункту з найбільшими значеннями умовного рівня цієї небезпеки та знайти пріоритетну множину систем-продуктів для структурних перетворень.

За показниками ефективності функціонування елементарної системи-продукту взято умовний рівень пожежної небезпеки, який опосередковано відображає втрати від пожеж. Його визначають як для окремих населених пунктів (R_п), так і для всіх населених пунктів елементарної системи-продукту:

; ,(10)

де - кількість населення n-го населеного пункту, осіб; - віддаль між пожежно-рятувальним формуванням та n-м населеним пунктом, км.

Зібрані початкові дані та виконані дослідження системи пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області дали змогу встановити кореляційні взаємозв'язки між площею території зони дії елементарних систем-продуктів та такими їх параметрами - віддаллю від місця розташування наявного пожежно-рятувального формування до найвіддаленішої вершини багатокутника; кількістю населених пунктів , кількістю населення , сумарним умовним рівнем пожежної небезпеки:

; ;

; .

На їх основі визначено, що до пріоритетних перетворень слід віднести елементарні системи-продукти, створені на базі пожежно-рятувальних формувань м. Турки, м. Миколаєва та смт. Борині. Для визначення ефективного місця розташування додаткового пожежно-рятувального формування розроблено алгоритм та комп'ютерну програму імітаційного моделювання функціонування віртуальної елементарної системи-продукту з додатковим формуванням. На прикладі моделювання елементарної системи-продукту, утвореної на основі пожежно-рятувального формування у м. Миколаїв, встановлено, що додаткове формування доцільно створювати у с. Рудники. Це дасть змогу знизити умовний сумарний рівень пожежної небезпеки з 441800 осіб·км до 293000 осіб·км.

висновки

У дисертації вирішено актуальне науково-прикладне завдання щодо теоретичного обґрунтування та розроблення практичних інструментаріїв для профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку системи цивільного захисту. Його вирішення уможливлює визначення на фазі проектування пріоритетних перетворень цієї системи, зокрема, підсистеми пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей, що є основою для обґрунтування ефективного сценарію її розвитку та управління архітектурою програми.

1. Аналіз змісту державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009-2013 рр., чинних нормативно-організаційних засад створення та управління державними цільовими програмами, а також науково-методичних основ профілювання місії програм переконує, що нормативно-організаційні засади характеризуються багатьма методичними недоречностями, а науково-методичні основи є надто загальними і не враховують системних особливостей предметних галузей.

2. Системний розгляд продукту (системи цивільного захисту) та державної цільової програми його перетворення з початкового у бажаний стан дав змогу означити три характерні складові системи-продукту - зовнішні впливи, перетворення та управління, ефективність функціонування яких відображається одинадцятьма групами чинників. Активізація цих чинників, а також розкриття причинно-наслідкових зв'язків між ними є підставою для означення цілей та підцілей місії і вирішення задач їх досягнення - встановлення ефективної множини (сценарію) перетворень системи-продукту, що є основою системно-чинникових засад її профілювання.

3. Встановлено, що кожна із одинадцяти груп чинників ефективності функціонування рятувальної системи-продукту (формування) проявляється відносно її характерних складових по-різному - може бути відображенням, причинним впливом або ж наслідковою зумовленістю. Якісний прояв чинників ефективності відносно характерних складових системи-продукту є важливою науково-методичною підставою для її моделювання, кількісного оцінення показників ефективності функціонування та обґрунтування пріоритетних (ефективних) перетворень.

4. Доведено, що пріоритетні (ефективні) перетворення системи цивільного захисту можуть бути обґрунтованими на основі методології управління конфігурацією. Розроблена модель «ієрархічних структур» відображає становлення у часі конфігурації програми і є основою для обґрунтування за вартісним критерієм пріоритетних (ефективних) перетворень системи-продукту з ідентифікацією конфігураційних баз та часу їх функціонування.

5. Розроблені метод та алгоритм визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей та держави передбачають трирівневе її дослідження на основі моделювання та аналізу показників ефективності функціонування елементарних систем-продуктів пожежогасіння, сформованих на базі наявних та віртуальних, що відображають перетворення, пожежно-рятувальних формувань. Алгоритм складається з десяти основних етапів (блоків), базується на ітераційному методі дослідження і уможливлює за критерієм умовного рівня пожежної небезпеки елементарних систем-продуктів формування ієрархічних множин пріоритетних перетворень для адміністративних областей та генеральної ієрархічної множини цих перетворень для держави.

6. Розроблення та аналіз концептуальної моделі елементарної системи продукту пожежогасіння у сільських населених пунктах дали змогу з'ясувати особливості чинникового відображення її характерних складових, а також означити тенденції зміни характеристик проектного середовища, параметрів та показників ефективності пожежогасіння, що є підставою для розроблення методу спрощеного визначення ієрархічної множини пріоритетних перетворень пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області.

7. Обґрунтований метод та розроблений алгоритм спрощеного визначення ієрархічної множини пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області базується на попередніх знаннях про залежність втрат від пожеж у заданому населеному пункті від кількості його населення та віддалі до пожежно-рятувального формування, а також враховують залежність умовного сумарного рівня пожежної небезпеки усіх населених пунктів елементарної системи-продукту від площі її території, характеристик проектного середовища та місця розташування пожежно-рятувального формування.

8. Розроблені метод та програмне забезпечення визначення ефективного місця територіального розташування додаткового пожежно-рятувального формування у зоні дії елементарної системи-продукту дає змогу на основі ітерацій знаходити за критерієм умовного сумарного рівня пожежної небезпеки цієї системи відповідне місце.

9. Виконаний за допомогою топографічної карти поділ території Львівської області на елементарні системи-продукти, створені на базі наявних п'ятдесяти чотирьох пожежно-рятувальних формувань, що обслуговують сільські населені пункти, уможливив визначення основних параметрів відповідних систем, що опосередковано характеризують пожежогасіння у сільських населених пунктах кожної з них.

10. Математичне опрацювання параметрів елементарних систем-продуктів пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області дало змогу встановити статистичні їх закономірності та виявити кореляційний зв'язок між площею територій елементарних систем-продуктів та умовним сумарним рівнем їх пожежної небезпеки. Цей зв'язок опосередковано характеризує вплив території елементарної системи-продукту на сумарний умовний рівень її пожежної небезпеки, що є основою для обгрунтування методу спрощеного визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області.

11. Визначена ієрархічна множина пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області є однією із підстав профілювання місії держаної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту. Очікуване середнє річне зменшення втрат від пожеж після створення додаткового пожежно-рятувального у с. Рудники Миколаївського району становитиме 36,3 тис. грн.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Босак В. В. Системні принципи формування державних цільових програм цивільного захисту / В. В. Босак. // Интегрированное стратегическое управление, управление проектами и программами развития предприятия и территорий : Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2011. - №1/6 (49). - С. 66-68.

2. Метод визначення пріоритетних проектів пожежного захисту сільських населених пунктів адміністративних областей / О. В. Сидорчук, Р. Т. Ратушний, В. В. Босак, Н. Ю. Лазаренко // Вісник Львівського держ. ун-ту безпеки життєдіяльності: Зб. наук. праць. - 2010. - № 4. - С.49-54 (автором обґрунтовано метод та алгоритм спрощеного визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах, отримані результати цих перетворень у Львівській області).

3. Сидорчук О. В. Головні завдання управління конфігурацією державних проектів / О. В. Сидорчук, О. О. Сидорчук, В. В. Босак // Прискорення розвитку організації на основі проектного управління: Тези доповідей VІ Міжнародної конференції «Управління проектами у розвитку суспільства». - К.: КНУБА, 2009. - С. 174-176 (автором проаналізовано завдання управління конфігурацією державних проектів та розкрито їх особливості та запропоновано формальну модель визначення конфігураційних баз проектів).

4. Сидорчук О. В. Множина моделей управління проектами з цивільного захисту / О. В. Сидорчук, М. М. Козяр, В. В. Босак // Пожежна безпека: Зб. наук. праць. - Львів: ЛДУ БЖД, Укр НДІПБ МНС України. - 2008. - №13. - С. 165-168 (автором виокремлено основні сфери застосування управління проектами в галузі цивільного захисту).

5. Сидорчук О. В. Особливості управління державними цільовими програмами / О. В. Сидорчук, В. В. Босак // Пожежна безпека - 2009: Зб. тез доповідей ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. - Л.: ЛДУ БЖД, 2009. - С.47-48 (автором проаналізовано Закон України “Про державні цільові програми” та виокремлено головні етапи реалізації державних цільових програм).

6. Особливості управління конфігурацією державних проектів / О. В. Сидорчук, Р. Т. Ратушний, О. О. Сидорчук, В. В. Босак // Вісник Львівського держ. ун-ту безпеки життєдіяльності: Зб. наук. праць. - Львів.- 2008. - №2. - С. 77-82 (автором розвинуто моделі управління конфігурацією, зокрема запропоновано модель ієрархічних структур та описано критерії оцінення проектів).

7. Особливості управління програмами в галузі безпеки життєдіяльності / О. В. Сидорчук, В. В. Босак, А. В. Татомир, Н. Ю. Цехмейструк // Управління цінністю проектів та програм розвитку організацій. Управління проектами у розвитку суспільства: Тези доп. VІІ Міжн. конф. - Київ: КНУБА. 2010. - С. 193-195 (автором розглянуто основні механізми ініціювання, розроблення та виконання державних цільових програм, а також проаналізовано недоліки існуючих механізмів їх реалізації).

8. Сидорчук О. В. Системні засади визначення місії державних цільових програм / Сидорчук О. В., Босак В. В., Сидорчук О. О. // Управління проектами, системний аналіз і логістика: Науковий журнал. - К.: НТУ, 2011. - Вип. 8. - С. 175-177 (автором розкрито суть системного підходу до визначення місії державних цільових програм).

9. Системні засади управління державними програмами та проектами гарантування безпеки життєдіяльності / О. В. Сидорчук, В. В. Босак, Р. Т. Ратушний [та ін.] // Интегрированное стратегическое управление : Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2010. - №1/2 (43). - С. 37-49 (автором обґрунтовано доцільність застосування системного підходу до вирішення головних задач управління державними програмами, а також виокремлено і проаналізовано об'єкти управління).

АНОТАЦІЇ

Босак В.В. Профілювання місії державної цільової соціальної програми цивільного захисту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - управління проектами та програмами. - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності, Львів, 2011.

У дисертаційній роботі розглядається науково-прикладна задача розроблення методів і моделей профілювання місії державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту.

Розкрито системно-чинникові засади профілювання місії державної цільової програми розвитку цивільного захисту, обґрунтовано причинно-наслідкові зв'язки між групами чинників ефективності системи-продукту у сфері цивільного захисту та проаналізовано прояв чинників ефективності стосовно функціонування складових системи-продукту. Обґрунтовано критерій оцінення системної ефективності варіантів перетворень.

Розглянуто принципи визначення ефективних перетворень системи пожежогасіння на основі методології управління конфігурацією проектів, описано метод визначення пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративних областей та держави. Запропоновано концептуальну модель елементарної системи-продукту пожежогасіння у сільських населених пунктах і методичні основи визначення ефективного її структурного перетворення.

Розроблено метод визначення ієрархічної множини пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах адміністративної області. Досліджено характеристики проектного середовища та визначено ієрархічну множину пріоритетних перетворень системи пожежогасіння у сільських населених пунктах Львівської області. Очікуване середнє річне зменшення втрат від пожеж після створення додаткового пожежно-рятувального у с. Рудники Миколаївського району становитиме 36,3 тис. грн. Ключові слова: программа, управління, профілювання місії, цивільний захист, протипожежний захист, система-программа, система-продукт, пріоритетні перетворення, чинники ефективності.

...