Формування системи управління потоками твердих побутових відходів в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИМСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування системи управління потоками твердих побутових відходів в регіоні

Абрамова Марина Володимирівна

Сімферополь - 2010

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС.

Робота виконана в РВНЗ "Кримський інженерно-педагогічний університет", Міністерства освіти і науки України, Міністерства освіти і науки АРК (м. Сімферополь).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Османов Ісмаїл Халікович, РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», завідувач кафедри економіки і менеджменту

Офіційні опоненти:доктор економічних наук, професор Василенко Валентин Олександрович, Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, професор кафедри менеджменту і маркетингу

кандидат економічних наук, доцент, Кукса Ігор Миколайович, Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри економічної кібернетики

Захист відбудеться «08» жовтня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.132.01 у РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за адресою: 95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, пров. Учбовий, 8.

Автореферат розісланий «07» вересня 2010 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,З.Р. Мандражи к.е.н., доцент

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Суспільне виробництва і споживання благ спричиняє виникнення і накопичення промислових і побутових відходів. Згідно з даними Головного управління статистики Автономної Республіки Крим за період з 2000 по 2009 р.р. обсяг накопичених відходів склав 70 млн. м3, в 2008 році на території регіону накопичено 188528 тис. т твердих побутових відходів, до 2009 року цей показник склав 202068 тис. т. Збільшення площ полігонів для поховання цих продуктів скорочує площі придатних до використання земель. Розкладання відходів, що захороняються, спричиняє забруднення вод, ґрунтів та повітря.

Таким чином, існує проблема управління твердими побутовими відходами, що утворюються соціально-економічної системою, яка виявляється в трьох аспектах: регулюванні невпинного росту кількості відходів, наростанні процесу забруднення навколишнього природного середовища цими продуктами, і неефективності існуючої системи їх знищення.

Теоретичне дослідження проблеми зниження забруднення навколишнього природного середовища базується на принципах системного підходу і стійкого розвитку. Дослідженню процесів управління економічними системами присвячені труди вітчизняних вчених М. Бачуриної, Р. Берлінга, В. Василенко, І. Кукси, І. Османова, С. Наливайченко, моделюванню економічних та еколого-економічних процесів у сфері виробництва присвячені труди В. Вітлинського, О. Ігумнової, Ю. Лисенко, І. Ляшенко, О. Прималеного, С. Рамазанова, Н. Рязанцевої, розробці теоретичних і практичних аспектів раціонального поводження з відходами на мікроекономічному і регіональному рівнях господарювання присвячені труди О. Веклича, Б. Горлицького, С. Дорогунцова, О. Мороза, Ю. Стадницького, О. Свентуха, О. Смірнова, О. Сиволапа, В. Тарасенко, В. Терехова, В. Шмігальского, Г. Черниченка та інших. Значний внесок в дослідження можливих шляхів вирішення проблеми еколого-економічної взаємодії внесли закордонні вчені С. Ашманов, А. Єгоров, Е. Гірусов, В. Захаров, В. Лєбєдєв, Й. Паавола, Х. Майер, І. Тімоніна та інші.

Проте традиційні методи управління потоками відходів в соціально-економічній системі не забезпечують збалансованості продуктів діяльності суспільства, що надходять до природи, і асимілятивної здібності природного середовища. Недостатнє дослідження механізму еколого-економічної взаємодії в сфері твердих побутових відходів, методів його моделювання і управління обумовили актуальність обраної теми дисертації та напрями дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень РВНЗ Кримського республіканського інженерно-педагогічного університету за проблемою «Стратегічні пріоритети розвитку економіки регіону» (державний реєстраційний номер 0107U009585).

Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні пріоритетних напрямів формування системи управління твердими побутовими відходами.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування, розробка методичного забезпечення і практичних рекомендацій формування системи управління потоками твердих побутових відходів.

Досягнення мети, що поставлена, потребує вирішення наступних задач:

узагальнити теоретичні основи і виявити особливості механізму формування і переносу відходів на макроекономічному рівні;

уточнити поняття регіональної еколого-соціально-економічної системи;

удосконалити методичний підхід до моделювання еколого-соціально-економічної системи; управління твердий відходи

проаналізувати структуру, стан і тенденції функціонування регіональної системи поводження з твердими побутовими відходами;

розробити модель управління потоками відходів і обґрунтувати методичні підходи до раціонального управління відходами;

розробити систему раціонального управління потоками твердих побутових відходів в регіональній системі;

на основі запропонованих підходів розробити практичні рекомендації підвищення ефективності управління потоками твердих відходів соціально-економічної системи.

Об'єктом дослідження є процеси управління потоками відходів в соціально-економічній системі в контексті стійкого розвитку регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування системи управління потоками твердих побутових відходів в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічної основою дисертації є труди вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері управління соціально-економічними та екологічними системами та еколого-економічної взаємодії. У процесі дослідження були використані такі методи: абстрактно-логічний (при вивченні теоретичних положень формування механізму розповсюдження забруднень, еколого-економічного регулювання і управління) (п.п. 1.1, 1.2), методи аналізу та синтезу (при вивченні методичних основ моделювання і аналізу структури регіональної еколого-соціально-економічної системи) (п.п. 1.3, 2.1, 2.3); економіко-статистичний, зокрема його прийоми (графічний, табличний, групування, вибірковий, спостереження), балансовий (при аналізі балансу ресурсів і відходів, статистичному дослідженні структури твердих побутових відходів) (п.п. 2.2, 3.1); методи економіко-математичного моделювання (при розробці комплексу моделей потоків відходів), в тому числі кореляційний и регресійний аналіз (для визначення впливу факторів на динаміку потоків відходів) (п.п. 3.1, 3.2), методи теорії графів та імітаційного моделювання (при обґрунтуванні моделі та розробці раціональної системи управління потоками твердих побутових відходів) (п.п. 2.2, 3.2); метод порівняння (для оцінки ефективності управління відходами) (п. 3.3).

Інформаційну базу дослідження становлять нормативно-законодавчі акти України, матеріали Державного комітету статистики України і Головного управління статистики в АР Крим, Міністерства економіки АР Крим, наукові публікації українських і зарубіжних авторів, інформаційні ресурси Internet, а також результати наукових досліджень автора дисертації.

Наукова новизна отриманих результатів. В процесі дослідження формування системи управління потоками відходів в соціально-економічній системі були отримані результати, що складають наукову новизну роботи і полягають у наступному:

вперше:

розроблено комплексний економіко-математичний інструментарій, який покладено в основу системи раціонального управління потоками твердих побутових відходів.

уточнені:

поняття еколого-соціально-економічної системи в застосуванні до регіонального рівня функціонування господарства, яке, на відміну від існуючих, включає екологічну підсистему в якості первісної, а також соціально-економічну підсистему, як активно діючу на неї;

механізм процесу формування і переносу відходів соціально-економічної системи для реалізації його управління на макроекономічному рівні;

метод оцінки ефективності функціонування системи управління потоками твердих побутових відходів, який, на відміну від існуючих, враховує екологічний і соціально-економічний ефекти;

набули подальшого розвитку:

теоретичні принципи оцінки ефекту від управління потоками відходів, які на відміну від існуючих базуються на пріоритетності стійкого розвитку суцільної еколого-соціально-економічної системи;

концептуальні підходи до теоретичного обґрунтування регулювання еколого-економічної взаємодії на основі кібернетичної теорії управління системами та застосування екоцентричного підходу;

методичний підхід до впровадження раціонального управління потоками твердих побутових відходів соціально-економічної системи.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень є науково-практичною базою формування системи поводження з твердими побутовими відходами, яка дозволяє шляхом раціонального управління їх потоками скоротити непродуктивні витрати, знизити негативну дію на природне середовище та забезпечити стійкий розвиток регіону.

Теоретичні положення дисертації отримані в рамках науково-дослідницької роботи кафедри економіки і менеджменту РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет» за темою «Стратегічні пріоритети розвитку економіки регіону» (державний реєстраційний номер 0107U009585), в межах якої автором обґрунтовані пріоритетні напрями формування системи управління поводженням з твердими побутовими відходами. Отримані результати дослідження практично використані в формі науково-методичних рекомендацій, які апробовані та використані при розробці Програми поводження з відходами в Автономній Республіці Крим Міністерством економіки АР Крим на період до 2012 року (Довідка про впровадження №050-2.1/726 від 21.04.10), набули позитивної оцінки в частині концептуальних і методичних підходів до регулювання еколого-економічної взаємодії в АР Крим від Кримської Академії наук (Довідка про впровадження № 10/1 від 22.07.10), а також були використані на комунальному підприємстві м. Бахчисарай зі збору твердих побутових відходів для організації розподілу ресурсів підприємства (Довідка про впровадження № 66/1 від 27.04.10).

Основні положення дисертації були проваджені у навчальному процесі при підготуванні бакалаврів, спеціалістів і магістрів за спеціальністю «Економічна кібернетика» при викладанні навчальних дисциплін «Прогнозування соціально-економічних процесів», «Математичні методи і моделі в менеджменті і маркетингу», «Математичні моделі трансформаційної економіки» в Університеті економіки і управління (Довідка № 247 від 19.04.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаним автором дослідженням з вирішення наукових задач управління потоками твердих побутових відходів соціально-економічної системи. Усі результати досліджень були отримані автором особисто і мають своє відображення в опублікованих статтях і тезах доповідей. Внесок автора в опубліковані у співавторстві роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень були обговорені і опубліковані в матеріалах науково-практичних конференцій, в тому числі: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий» (м. Сімферополь, 3 грудня 2004 р.), II Міжвузівській науково-практичній конференції «Информационно-компьютерные технологии в экономике, образовании и социальной сфере» (27 вересня, 2007 р., м. Сімферополь), IV Міжнародній науково-практичній конференції «Моделі та інформаційні технології в управлінні соціально-економічними, екологічними та технічними системами» (24-26 квітня 2008 р., м. Луганськ), V Міжнародній конференції «Стратегия качества в промышленности и образовании» (6-13 липня 2009 р., м. Варна, Болгарія).

Публікації За темою дисертації було опубліковано 27 наукових робіт загальним обсягом 5,34 друк. арк., з них 5 статей (1,12 друк. арк.) в наукових фахових виданнях з економіки і 8 статей (2,14 друк. арк.) в інших наукових виданнях, 14 публікацій (2,08 друк. арк.) - в матеріалах науково-практичних конференцій. Особисто автору належить 4,29 друк. арк.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і 3 додатків. Повний обсяг дисертації 156 сторінки друкованого тексту, 27 таблиць, 31 рисунок 27 формул і три додатки на 66 стор. Список використаних джерел налічує 155 найменувань і представлений на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету і задачі, предмет і об'єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення результатів дисертаційної роботи

В першому розділі «Теоретико-методичні основи управління потоками відходів» розкрито теоретичні підходи до управління еколого-економічною взаємодією в сфері поводження з твердими побутовими відходами, обґрунтовано методичні підходи до моделювання еколого-соціально-економічної системи (ЕСЕС).

Аналіз механізму формування і перенесення відходів показав, що закономірності впливу економіко-господарчої дії на навколишнє природне середовище і зворотного відклику є загальними як для рівня національної економіки, так і для регіонального рівня. Регіональна соціально-економічна система (СЕС) споживає комплекс природних ресурсів незалежно від економічного напрямку виробництва. Промислові і побутові відходи, які в оптимумі повинні бути повністю перероблені і знищені всередині СЕС, знищуються частково, що утворює потоки забруднень в навколишнє середовище.

Основним природним механізмом розповсюдження забруднень в природному середовищі є процес масоперенесення. Даний механізм потрапляння забруднень в природне середовище обумовлює неможливість однозначного визначення суб'єкта - джерела негативного впливу, особливо в тих випадках, коли забруднення не є продуктом його основної діяльності. Тверді побутові відходи (ТПВ) формуються всередині СЕС, регулярно видаляються з місць первинного формування і накопичення і переносяться до місць знищення, що утворює їх потоки. Первісні джерела їх виникнення переважно розміщені в побутовому секторі СЕС.

Відходи характеризуються відсутністю здатності задовольняти потреби у місці виникнення, що сприймається як відсутність цінності, наявністю певної міри потенційної корисності, необхідністю їх видалення і знищення, ступенем дії на природне середовище. Серед них виділяють групи: за стадією виникнення - первинні, вторинні і кінцеві відходи, за джерелами формування - відходи виробництва і споживання, за фізичним станом - газоподібні, рідкі, тверді, випромінювання і хвилі.

СЕС функціонує і розвивається всередині навколишнього природного середовища, яке на регіональному рівні має всі ознаки системи, і розглядається як екологічна система (ЕС). Наявність складних, багатосторонніх зв'язків обумовлює суцільність ЕСЕС. Проте це не виключає відносну незалежність двох її головних компонент: СЕС та ЕС, яка обумовлена принципово відмінними об'єктивними законами їх функціонування і розвитку. У зв'язку з тим, що структура і особливості функціонування ЕСЕС є істотними для формування системи управління ТПВ, було проведено уточнення поняття ЕСЕС. Антропоцентричний підхід, характерний для вирішення задач на мікроекономічному рівні, обумовлює пріоритетність СЕС і її економічної підсистеми. На макроекономічному рівні істотним фактором є застосування принципу стійкого розвитку, який сформульовано на Міжнародному самміті в Ріо-де-Жанейро (“Earth Summit”, 1992), згідно якого обмеження на використання природних ресурсів обумовлене не економічними факторами їх вартості та дефіцитності, а здатністю природи до відновлення їх складу та кількості. Таким чином, доцільно трактувати це поняття як суцільну ЕСЕС, в якій екологічна частина є первісною і пріоритетною, а соціально-економічна - активно діючою.

Існуючі моделі ЕСЕС основані на виділенні двох взаємопов'язаних і взаємодіючих компонент - економічної та екологічної підсистем. Соціальна частина, як правило, не виділяється як структурна компонента. Кожна компонента характеризується складністю внутрішньої структури і складу. Проте використання антропоцентричного підходу і розглядання СЕС не тільки як керуючої, але і як системоутворюючої, не дозволяє використовувати повною мірою переваги даних моделей для розробки інструментарію управління еколого-економічною взаємодією. Запропоновано екоцентричний підхід до розробки моделі системи на основі первинності та пріоритетності ЕС, який задовольняє принципу стійкого розвитку регіону.

В другому розділі «Формування моделі системи управління потоками твердих побутових відходів» проаналізовано структуру і тенденції стану регіональної системи поводження з ТПВ, здійснено моделювання економічних процесів формування і знищення відходів і проведено оцінку впливу на компоненти ЕСЕС.

Аналіз структури ЕСЕС виявив наявність в ній підсистем першого рівня: соціально-економічної і екологічної, і підсистем другого рівня - соціальної та економічної. Взаємодія цих систем має значно глибший і багатогранний характер. Роль загальносистемних зв'язків виконують процеси переносу інформації, енергії та маси. Ієрархічна структура ЕСЕС представлена як:

?екологічна система є системою першого, базисного рівня, вона забезпечує функціонування соціальної і економічної підсистем і впливає на протікання процесів виробництва і відновлення трудового потенціалу, а також на демографічні показники суспільства;

?соціальна система є підсистемою другого рівня, формуючи передумови організації економічної системи і забезпечуючи останню трудовими ресурсами;

?економічна система є підсистемою соціальної, в якій відбувається найбільш активне споживання продуктів екологічної системи, перетворення їх з використанням знарядь праці в економічний продукт і його споживання.

Дослідження динаміки утворення ТПВ в АР Крим показало, що існує тенденція зростання їх загальної кількості, але в різних регіонах воно відбувається нерівномірно (табл. 1).

Таблиця 1.

Утворення твердих побутових відходів в регіональному розрізі

Регіон	Утворено	Відхилення, т до 2008 р.
	2008 р.	2009 р.
1	2	3	4
Бахчисарайський	10150	10929	779
Білогірський	0	4080	4080
Джанкойський	34958	38800	3842
Кіровський	7292	8494	1202
Красногвардійський	11467	11635	168
Красноперекопський	3044	2203	-841
Ленінський	0	0	0
Нижньогірський	2181	3429	1248
Первомайський	0	0	0
Роздольненський	0	0	0
Сакський	51040	39350	-11690
Сімферопольський	4269	3731	-538
Совєтський	0	0	0
Чорноморський	0	0	0
Алушта	552	670	118
Феодосія	2773	2261	-512
Судак	143	107	-36
Ялта	1469	1273	-196

Процес формування відходів носить дифузний характер. Первинні джерела їх виникнення розосереджені на всієї території соціально-економічної системи. До них відносяться домашні господарства, підприємства й організації, фірми та інші об'єкти. Місця накопичення утворюють мережу організованих майданчиків, а також окремі стихійно виниклі місця локалізації. Знищення відходів шляхом поховання потребує подальшого збільшення площ полігонів ТПВ, управління їх утилізацією на територіальному рівні не має позитивного ефекту через неефективний розподіл потужностей переробки. Таким чином, стан системи знищення відходів є екологічно і економічно незадовільним.

Регіональна система поводження з ТПВ представлена системами організаційно-господарського і ресурсного управління, які є сукупністю взаємозв'язаних управлінських структур. Основними функціями системи управління в сфері твердих побутових відходів є перевірка і контроль за рівнем забруднення природного середовища, за виконанням природоохоронного законодавства, за використанням фінансових ресурсів на природоохоронні цілі, а також покарання за невиконання норм, нормативів забруднення навколишнього середовища, а також відрахувань в централізовані та децентралізовані фонди природоохоронного призначення .Для знищення відходів використовується мережа підприємств з їх утилізації та знешкодження (табл. 2). Але ці підприємства не мають централізованого управління або галузевого контролю.

Таблиця 2.

Структура підприємств з утилізації відходів в АР Крим

Назва підприємства	Кількість на території АР Крим	Напрям діяльності	Форма власності
Полігон ТПВ (міський, районний)	28	Знищення ТПВ	Комунальна
Сміттєпереробні підприємства: сміттєсортувальна станція (м. Саки) сміттєспалюючий завод (м. Севастополь)	1 1	Утилізація відходів	Колективна Комунальна
Підприємства з переробки окремих видів відходів: Приватна фірма “АІС і Ко” (м. Сімферополь) ВАТ “Полівтор” (м. Красноперекопськ) ВАТ „ Пластик” (м. Сімферополь) ВАТ „ Дімакс” (м. Керч)	1 1 1 1	Утилізація люмінесцентних ламп Утилізація полімерів	Приватна Колективна

Відходи, що формуються в СЕС, утворюють два потоки: потік вторинних ресурсів, який у неї циркулює, і кінцевих відходів. Потік кінцевих відходів направлений з СЕС в екологічну систему.

Якщо обсяг матерії, яка ним переноситься (Y), не перевищує здатності системи до асиміляції (Х0 = А), то при поглинанні в природному середовищі його показники підвищуються:

Y ? Х0(1)

Інакше виникає потік забруднень. Обсяг речовин, що ним переносяться, змінюється: частина знищується на полігоні ТПВ, решта потрапляє до екологічної системи.

Валові відходи СЕС мають наступний вид:

,(2)

де xi - вторинні ресурси, що використовуються i-м суб'єктом системи;

Y - сукупний обсяг відходів, що призначені до утилізації;

X - сукупний обсяг відходів, що генеруються в системі.

Стійкий стан ЕСЕС досягається, коли виконується умова (1). Сукупні витрати на переробку відходів еквівалентні сумі витрат на споживання вторинних ресурсів, утилізацію кінцевих відходів і засобів у вигляді штрафів і платежів на компенсацію збитку навколишньому природному середовищу.

, (3)

де - сукупні витрати на переробку відходів;

- витрати на утилізацію кінцевих відходів;

хj - витрати на споживання вторинних ресурсів j -м суб'єктом системи;

Р - валова сума штрафів і платежів на компенсацію екологічного збитку.

Баланс відходів та витрат ЕСЕС на їх утилізацію має вид:

(4)

де xin - витрати природного середовища на утворення ресурсу для i-го елементу СЕС;

xiy - вартість послуг з видалення відходів;

xnj - витрати на споживання природних ресурсів;

xyj - витрати на утилізацію відходів;

Zj - штрафи за забруднення, спричинені j - м суб'єктом;

дYj - остаточні забруднення.

На основі дослідження структури суцільної системи розроблено концептуальну модель управління потоками відходів, згідно з якої вплив екосистеми на СЕС має пасивно-активний характер. У межах ЕСЕС виділяється замкнута система перенесення речовин і матеріалів, що включає потоки твердих відходів, джерела їх виникнення, об'єкт дії - навколишнє середовище і взаємозв'язки між ними. Активний вплив може бути інтерпретовано як зворотний зв'язок між частинами суцільної ЕСЕС. Відгук екосистеми на вплив з боку суспільства можна розглядати як системну реакцію. Для кількісної оцінки стану системи було введено показник добробуту U як обсяг сукупного капіталу системи. У видобутий капітал входить вартість циркулюючих і асимільованих відходів. Тому його можна визначити як сукупну вартість, вироблену в економічній підсистемі, зменшену на величину неасимільованих відходів (5).

,(5)

де Сi - і-а вартість, яка вироблена в системі;

Сз - неасимільовані відходи у вартісному виразі.

Наявність забруднень є фактором, який впливає на сукупний капітал системи. Їх негативний вплив може бути оцінено як екологічний збиток (ЕЗ).

,(6)

Вираження у дужках є величиною забруднень, яка виражена в термінах вартості.

В якості важелів управління використаються переважно інструменти фінансового регулювання, такі як екологічні платежі, внески, штрафи. Обмеженість фінансових важелів регулювання і необхідність зведення до мінімуму негативної дії ТПВ на навколишнє природне середовище вимагає розробки системи управління цими потоками.

У третьому розділі «Системне управління потоками твердих побутових відходів та оцінка його ефективності» проведено економіко-статистичний аналіз джерел твердих побутових відходів СЕС, розроблено модель системи управління потоками цих відходів, зроблені практичні рекомендації підвищення ефективності цього управління.

Групування суб'єктів-виробників і постачальників відходів за ознакою постійності користування послугами підприємства «Полігон» виявило наявність чотирьох груп: постійних, тих, що користуються часто, і епізодичних клієнтів, а також випадкових постачальників сміття. Найбільш стійка група - група постійних клієнтів складає 32,3% загальної кількості, проте обсяг сміття, що поставляється ними, становить менше 10% середньої щомісячної його кількості. Регулярні клієнти складають ще чверть сукупного складу, але їх внесок в загальний об'єм ТПВ складає в середньому 33302 м3/міс (або 89% валового об'єму). Разом ці дві групи поєднують більше 57% всіх постачальників сміття і вносять найбільш істотний внесок. Третина загального складу постачальників відходів - випадкові клієнти «Полігону», але їх внесок в середньому дорівнює 663,5 м3/міс (1,8 %). До них може бути приєднана найбільш нечисленна група епізодичних клієнтів. Середній щомісячний об'єм, який здається ними, 146,75 м3/міс.

Група споживачів послуг Полігону, що постійно поставляє тверді відходи, значною мірою представлена підприємствами комунальних послуг, але також присутні представники інших сфер діяльності. У цій групі значну частку складають юридичні особи недержавної форми власності (53,3%), а також державні підприємства і організації (43,3%) (табл.3).

Таблиця 3.

Структура групи постійних споживачів послуг «Полігону» за критерієм форми власності

Форма власності	Кількість	Доля (%)
Приватна	16	53,3%
Державна	13	43,3%
Муніципальна	2	6,7%
Індивідуальна	0	0,0%

Аналіз внеску постійних клієнтів, що користуються послугами «Полігону», виявив наступну закономірність: клієнти, що здають ТПВ в об'ємі не більше 15 м3/міс, крім одиничних виключень, не відносяться до комунальних служб муніципального господарства та будівельних компаній. Це - промислові підприємства, науково-дослідні установи, приватні фірми міста.

На той же час найбільший об'єм ТПВ (більше 350 м3/міс) поступає від постійних клієнтів, чия виробнича діяльність полягає в наданні послуг з очищення території побутового сектора, ремонту і обслуговування житлових масивів - приватних підприємств, підрозділів комунального господарства міста і приміських районів. В середньому постійні клієнти і ті, що здають часто, щомісячно здають для поховання 36345 м3 відходів. Це складає більше 97% загальної кількості цих речовин, що поступають на «Полігон». Таким чином, одержане групування відображає особливості, пов'язані з економіко-господарською діяльністю суб'єктів міської СЕС, які є джерелами твердих побутових відходів.

Для дослідження впливу факторів сортування та зміни технології переробки відходів на основі концептуальної моделі було розроблено модель управління потоками відходів. Вона представлена мережним орграфом, вузли якого зіставлені з окремими компонентами системи, а також ресурсам і видам відходів, а ребра - зв'язкам між ними (рис. 1). Як управління були введені сортування кінцевих відходів та зміна технології їх знищення.

1 - природні ресурси; 2 -ресурси СЕС; 3 -відходи споживання і виробництва; 4 -вторинні ресурси; 5 -кінцеві відходи;	6 -забруднення; S1 -сортування відходів (фактор управління 1); S2 - технологія утилізації відходів (фактор управління 2)

Рис. 1. Модель управління потоками відходів.

Зміну стану компонент системи проаналізовано імпульсним методом. Вершина СЕС обрана як стимулююча. Результати імітаційного експерименту показали, що сортування дозволяє знизити величину відходів, які призначені до знищення, шляхом відбору вторинних ресурсів. Це управління може бути застосовано в рамках переважаючої на даний час технології знищення шляхом поховання на полігонах ТПВ. Через те, що склад твердих відходів можна представити лінійною функцією його компонент, S1 також має адитивний вид:

,(5)

де V - валовий обсяг відходів;

xi - i-а компонента відходів;

бi - питома вага i-ї компоненти відходів.

Імітаційний експеримент з використанням обох факторів управління показав, що спостерігається зниження кількості забруднень попри те, що подальший розвиток СЕС викликає збільшення обсягу відходів,. Система в цілому стає більш стійкою, про що свідчить близька до стаціонарної динаміка обсягів забруднень.

На основі отриманих результатів розроблено модель системи раціонального управління потоками ТПВ на основі графу транспортної мережі Південно-західного Криму. Ребра графу відповідають транспортним шляхам, що пов'язують окремі населені пункти, які утворюють вершини графу. Для визначення системи оптимального транспортування і утилізації ТПВ побудовано мінімальне покривне дерево даного мережного графу (рис. 2):



Рис. 2. Мінімальне покривне дерево мережного графу

В отриманому дереві можна виділити три вітки: "ЮБК і Севастополь" (вершини 1; 2; 3; 4), "Південно-західне узбережжя Криму та Євпаторії" (вершини 8; 9; 11; 12) і "Сімферополь, Бахчисарай і прилеглі території" (вершини 5; 6; 7; 10; 13), які відповідають територіальному розподілу джерел твердих побутових відходів. Сумарна вага кожної вітки представлена в табл.4.

Таблиця 4

Вага віток мінімального покривного дерева графу

№ п/п	Вітки	Усi
1	«ПБК і Севастополь»	198
2	«Південно-західне узбережжя Криму до Євпаторії»	140
3	«Сімферополь, Бахчисарай і прилеглі території»	161

У зв'язку з збільшенням населення в прибережних територіях Криму в літній період потік відходів, що переноситься по перших двох вітках, збільшується в середньому в чотири рази, а по вітці «Сімферополь, Бахчисарай і прилеглі території» - в 1,5 - 2 рази. Тому запропоновано розташувати сміттєсортувальну станцію (СС) на території м. Алушта. Оптимальним є розташування сміттєпереробного комплексу (СПК) близько до м. Саки, тому що це відповідає мінімуму витрат на транспортування по системі в цілому, а також наявності гарантованих користувачів видобутої енергії.

Для ефективного знищення ТПВ доцільно перейти до галузевого принципу їх переробки на основі системи взаємозв'язаних підприємств їх утилізації, що забезпечують виділення вторинної сировини методом сортування, переробку кінцевих відходів комплексним методом і знищення залишків. Економічна ефективність запропонованої технології знищення розрахована як частка прибутку на одиницю витрат з урахуванням вкладених інвестицій (табл. 5).

Таблиця 5

Економічний ефект від технологій знищення ТПВ

	Полігон	ССЗ	СПК
Витрати, тис. грн	32,75	70,72	59,46
Прибуток, тис. грн	-1,01	0,37	19,46
Економічна ефективність	-0,03	0,015	0,33

Таким чином, суто економічний ефект від застосування технології СПК складає 33%, що значно вище, ніж від ССЗ, ефект від поховання негативний. Організаційно-економічна система управління включає систему оптимальних маршрутів транспортування від джерел формування до пункту переробки, регулюючу систему перерозподілу одержаних вторинних ресурсів, модуль контролю ефективності поточного стану системи у складі органу державного регіонального управління.

Економічний ефект від запропонованих заходів в річному вирахуванні становить:

за рахунок економії земельного фонду від скорочення площ полігонів ТПВ - 136186,63 тис. грн.;

за рахунок реалізації вторинних ресурсів - 33,16 млн. грн.;

за рахунок реалізації електроенергії - 1,24 млн. грн.

Загальний еколого-економічний ефект за період експлуатації системи утилізації становить 238,64 млн. грн.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження з розробки теоретичних і методичних основ формування системи управління потоками твердих побутових відходів в ЕСЕС дозволяють зробити наступні висновки:

Виявлено, що закономірності формування і переносу відходів є загальними як для рівня національної економіки, так і для регіонального рівня. Системний характер цього процесу виявляється на макроекономічному рівні:

відходи, що формуються в СЕС, утворюють два потоки: вторинні ресурси, як продукт сортування і переробки первинних відходів, утворюють потік, що у неї циркулює, кінцеві відходи в місцях їх накопичення і знищення утворюють потік забруднень, який потрапляє в навколишнє природне середовище;

основним природним механізмом розповсюдження забруднень в природному середовищі є процес масоперенесення;

процес перенесення відходів здійснюється по незамкненому контуру в межах економічної системи;

управління даними потоками здійснюється на муніципальному рівні, регіональний і національний рівень представлені у сфері розподілу фінансових ресурсів на здійснення екологічних програм, а також контролю за виконанням природоохоронного законодавства і станом навколишнього природного середовища

Доведено, що з позицій управління регіон слід розглядати як цілісну еколого-соціально-економічну систему, яка охоплює взаємозв'язану сукупність елементів, процесів і явищ як соціального, соціально-економічного, економічного, так і екологічного характеру, що має багаторівневу ієрархічну структуру, яка містить:

екологічну підсистему, яка є системою першого, базисного рівня. Вона забезпечує функціонування соціальної та економічної підсистем і впливає на здійснення процесів виробництва і відновлення трудового потенціалу, а також на демографічні показники суспільства;

соціальну підсистему, яка є підсистемою другого рівня, що формує передумови організації економічної системи і забезпечує останню трудовими ресурсами;

економічну систему, яка становить підсистему другого рівня, де має місце найбільш активне споживання продуктів екологічної системи, перетворення їх з використанням знарядь праці в економічний продукт, та його споживання.

Обґрунтовано моделювання системи, яка досліджується, на основі екоцентричного підходу, в якому проблема підвищення якості навколишнього природного середовища розглядається як первинна відносно до досягнення суто економічного ефекту. Запропоновано методичний підхід на основі первинності і пріоритетності ЕС, який задовольняє принципу стійкого розвитку регіону.

Доведено, що умовою стійкого розвитку регіональної ЕСЕС є перевищення суми екологічних внесків над вартістю збитку навколишнього середовища за умови споживання природних ресурсів в обсязі, що не перевищує здібності екологічної системи до самовідновлення:

- стійкий стан ЕСЕС досягається, коли обсяг кінцевих відходів, що генеруються СЕС і потрапляють в екологічне середовище, не перевищує критичного обсягу, який природна підсистема здібна асимілювати.

Дістали подальшого розвитку теоретичні принципи виміру ефекту від управління регіональною еколого-економічною взаємодією, обґрунтування критерію ефективності управління системою відходів. Показано, що ефективність управління відходами - комплексний показник, який є кількісною мірою ступеня досягнення ЕСЕС стійкого стану.

Доведено перспективність використання концепції солідарної відповідальності за екологічний збиток для підвищення ефективності системного управління відходами, яка базується на концептуальній моделі взаємодії соціально-економічної та екологічної підсистем.

Розроблено модель раціонального управління потоками відходів в СЕС, на основі якої виявлено:

має місце суттєва кореляція станів природного середовища та соціально-економічної системи. Відгук ЕС на забруднення проявляється із запізненням, яке пояснюється інерційними властивостями системи;

у відсутності управління спостерігається нестійкий стан суцільної ЕСЕС. Наявність контурів в системи дозволяє запропонувати в якості факторів управління впровадження сортування кінцевих відходів і зміну технології їх знищення;

впровадження системного управління має позитивний ефект в частині зниження величині забруднень, що потрапляють в природне середовище, а також зменшення загальної кількості відходів. Впровадження технології переробки ТПВ дозволяє скоротити обсяг кінцевих відходів на 86% і реалізувати вторинні ресурси на суму 33,16 млн. грн. щорічно. Система загалом стає більш стійкою. Обґрунтовано необхідність запровадження галузевого підходу до утилізації твердих побутових відходів.

Запропоновано впровадити організаційно-економічну систему управління збором та утилізацією ТПВ, яка містить систему оптимальних маршрутів транспортування від джерел формування до пункту переробки, муніципальні та приватні комунальні підприємства зі збору та транспортування ТПВ, сміттєпереробні підприємства, регулюючу систему перерозподілу отриманих вторинних ресурсів, модуль контролю ефективності поточного стану системи у складі органу державного регіонального управління. На основі моделювання транспортної мережі зроблені практичні рекомендації щодо розміщення сміттєпереробного підприємства. Економічний ефект від запропонованих заходів в річному вирахуванні становить:

за рахунок економії земельного фонду від скорочення площ полігонів ТПВ - 136186,63 тис. грн.;

за рахунок реалізації вторинних ресурсів - 33,16 млн. грн.;

за рахунок реалізації електроенергії - 1,24 млн. грн.

Екологічний ефект включає зниження забруднення навколишнього середовища за рахунок підвищення ступеня переробки відходів на 85%, підвищення якості природного середовища як наслідок рекультивації земель. Загальний еколого-економічний ефект за період експлуатації системи становить 238,64 млн. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

Абрамова М. В. Моделирование эколого-социально-экономической системы/ М. В. Абрамова, В. А. Рыбинцев //Культура народов Причерноморья, -2004. -№ 50 - Т.2 - C. 11-13. (Особисто автором здійснено постановку задачі, побудовано концептуальну модель і розроблено схему взаємодії СЕС і ЕС,)

Абрамова М. В. К задаче управления экологическими затратами/ М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина //Культура народов Причерноморья. - 2007. - № 104. - С. 9-12. (Особисто автором проведено аналіз структури системи джерел та потоків відходів, проаналізовано існуючу систему збору відходів)

Абрамова М. В. Сетевая модель управления потоками отходов / М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина //Вісник Східноукраїнського університету ім. В. Даля. - №3(121). - 2008. - С.73-78. (Особисто автором розроблено модель управління потоками відходів, проведено оцінку динаміки станів екологічної і соціально-економічної підсистем за умов відсутності та наявності керуючих факторів сортування і технології утилізації за результатами імітаційного експерименту)

Абрамова М. В. Обобщенный критерий эффективности управления эколого-экономическими процессами/ М. В. Абрамова //Ученые записки Крымского инженерно-педагогического университета. Вып. 19. Экономические науки. - Симферополь: НИЦ КИПУ, 2009. - С. 8-11.

Абрамова М. В. Оценка эффективности системы обращения с отходами/ М. В. Абрамова //Культура народов Причерноморья. - 2010. - № 180. - С. 160-163.

В інших наукових виданнях

Абрамова М. В. Анализ экономических инструментов экологического инвестирования/ М. В. Абрамова //Экономика, полиграфия, развитие: Сб. научных статей. - Симферополь: Изд-во КРО УАП, - 2002. - С. 20-23.

Абрамова М. В. Балансовая модель ресурсов и загрязнений в эколого-экономической системе/ М. В. Абрамова //Экономика, информатика, политология: сб. научных статей. - Симферополь: Университет

Абрамова М. В. Модель баланса экологических затрат/ М. В. Абрамова //Экономика, информатика, политология: сб. научных статей. - Симферополь: Университет экономики и управления, 2005. - С.5-10.

Абрамова М. В. Модель экологических ограничений на производственную деятельность/ М. В. Абрамова //Экономика, полиграфия, компьютеризация: Сб. научно-методических статей. - Симферополь: Изд-во КИИПТ, - 2003. - С. 45-47.

Абрамова М. В. Особенности управления качеством услуг/ М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина, Л. А. Шабашова //Экономика, полиграфия, развитие: Сб. научных статей. - Симферополь: Изд-во КРО УАП, - 2002. - С. 91-97. (Особисто автором проведено класифікацію послуг)

Абрамова М. В. Проблемы совершенствования инвестиционных механизмов в Украине/ М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина //Экономика, полиграфия, развитие: Сб. научных статей. - Симферополь: Изд-во КРО УАП, - 2002. - С. 36-43. (Особисто автором проаналізовано стан інвестування в Україні, застосовано метод Інвуду для оцінки ефективності непрямого інвестування)

Абрамова М. В. Структурный анализ твердых бытовых отходов в экономической системе / М. В. Абрамова //Экономика, реинжиниринг, моделирование: Сб. научно-методических статей. - Симферополь: Изд-во ТНУ, - 2004. - С. 50-54.

Абрамова М. В. Управление процессом экологических инвестиций/ М. В. Абрамова // "Экономика, полиграфия, развитие", сборник научных статей № 1. Симферополь, 2002. С.23-27.

В материалах конференций

Абрамова М. В. Экологические аспекты управления процессами тепломассопереноса/ М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина //Региональная экономика и механизмы управления её развитием. Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции. - Симферополь: Таврида, 2001. - С.191-193. (Особисто автором проаналізовано фізичний механізм розповсюдження домішок в атмосфері, досліджено математичні методи вирішення задачі)

Абрамова М. В. Анализ динамики потока отходов/ М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина // Материалы Всеукраинской межвузовской научно-практической конференции ”Инвестиционная поддержка инновационной деятельности предприятий” - Симферополь: Национальная Академия природоохранного и курортного строительства, 2005. - С. 4-6. (Особисто автором проведено статистичний аналіз динаміки потоків ґрунтів, проаналізовано тенденції часових рядів, виявлено їх закономірності)

Абрамова М. В. Управление экологическими затратами/ М. В. Абрамова // Информационно-компьютерные технологии в экономике, образовании и социальной сфере: тезисы докладов научно-практической конференции. - Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2006. - С. 108-110

Абрамова М. В. Анализ эколого-экономического баланса затрат/ М. В. Абрамова // Информационно-компьютерные технологии в экономике, образовании и социальной сфере: тезисы докладов II Межвузовской научно-практической конференции. - Симферополь: НИЦ КИПУ, 2007. - С. 72-74

Абрамова М. В. Влияние потоков отходов на состояние территориальной эколого-социально-экономической системы/М. В. Абрамова, М. Д. Бачурина // Материалы II Международной научно-практической конференции «Стратегии развития Украины в глобальной среде», 7-9- ноября 2008 г., г. Симферополь - С. 65-67. (Особисто автором досліджено систему матеріальних потоків ресурсів і відходів, виявлено фактори управління станом територіальної ЕСЕС)

Абрамова М. В. Исследование динамики потоков отходов/ М. В. Абрамова // V Міжнародна конференція «Стратегія якості у промисловості і освіті» (6-13 червня 2009 р., Варна, Болгарія): Матеріали. У 2-х томах. Т. I. -Дніпропетровськ-Варна, 2009. - С. 12-15

Абрамова М. В. О проблеме системного управления отходами/ М. В. Абрамова// Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів», 16 квітня 2010 г., м. Сімферополь - С. 14-16

Абрамова М. В. Анализ и оценка регионального экологического потенциала/ М. В. Абрамова// Информационно-компьютерные технологии в экономике, образовании и социальной сфере: тезисы докладов V Всеукраинской научно-практической конференции. - Симферополь: КРП «Издательство «Крымучпедгиз»», 2010. - С. 30-32

АНОТАЦІЯ

Абрамова М. В. «Формування системи управління потоками твердих побутових відходів в регіоні». - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка та управління національним господарством. - РВНЗ «Кримський інженерно-педагогічний університет», Сімферополь, 2010.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню теоретико-методичних принципів і практичних рекомендацій щодо формування системи управління потоками твердих побутових відходів. Визначено економічну сутність категорій «відходи», «кінцеві відходи», «забруднення». Уточнено поняття регіональної ЕСЕС, як цілісної системи, в якій екологічна підсистема є системоутворюючою базисною, що інтегрована з соціально-економічною системою.

Виявлено, що існуюча система поводження з твердими побутовими відходами не є ефективною через відсутність централізованої системи управління процесами збору і утилізації відходів на регіональному рівні. На основі дослідження структури ЕСЕС розроблено концептуальну модель управління потоками відходів. Розроблено методичний підхід до раціонального управління відходами, який базується на принципі збалансованості взаємовпливу екологічної та соціально-економічної систем. Запропоновано застосувати галузевий принцип переробки відходів на основі системи взаємозв'язаних підприємств їх утилізації, що забезпечують виділення вторинної сировини методом сортування, переробку кінцевих відходів комплексним методом і знищення залишків.

Ключові слова: тверді побутові відходи, система управління, потоки відходів, регіональна ЕСЕС.

АННОТАЦИЯ

Абрамова М. В. «Формирование системы управления потоками твердых бытовых отходов в регионе». - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - экономика и управление национальным хозяйством. - РВУЗ «Крымский инженерно-педагогический университет», Симферополь, 2010.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию теоретико-методических принципов и практических рекомендаций по формированию системы управления потоками твердых бытовых отходов. Определена экономическая сущность категорий «отходы», «конечные отходы», «загрязнения». Процесс формирования и переноса отходов в рамках социально-экономической системы исследован с точки зрения системы потоков вещества. Показано, что внутри социально-экономической системы поток конечных отходов незамкнут, что является причиной загрязнения природной среды и снижения экологического потенциала региона. Уточнено понятие региональной эколого-социально-экономической системы, как целостной системы, в которой экологическая подсистема является системообразующей базисной, интегрированной с социально-экономической системой.

Проанализированы структура, состояние и тенденции функционирования региональной системы обращения с твердыми бытовыми отходами. Выявлено, что существующая система неэффективна из-за отсутствия централизованного управления процессами утилизации отходов на региональном уровне. Обосновано применение сортировки отходов и изменения технологии их утилизации как факторов управления. На основе исследования структуры эколого-социально-экономической системы разработана концептуальная модель управления потоками отходов, в основу которой положены принципы устойчивого развития региона и сбалансированности экологических и социально-экономических целей. Доказано, что условием устойчивого развития региональной эколого-социально-экономической системы является превышение суммы экологических взносов над стоимостью ущерба природной среде при условии потребления природных ресурсов в объеме, не превышающем способности экологической системы к самовосстановлению.

Обоснован методический подход к рациональному управлению отходами, основанный на принципе сбалансированности взаимовлияния экологической и социально-экономической систем. Для эффективного уничтожения ТБО предложено перейти к отраслевому принципу их переработки на основе системы взаимосвязанных предприятий их утилизации, обеспечивающих извлечение вторичного сырья методом сортировки, переработку конечных отходов комплексным методом и уничтожение остатков. По результатам исследования разработана и решена экономико-математическая модель оптимизации размещения мусороперерабатывающих предприятий.

Ключевые слова: твердые бытовые отходы, система управления, потоки отходов, региональная эколого-социально-экономическая система.

ABSTRACT

Abramova M. V. Formation of the municipal solid waste flows managing system in a region. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.03 - Economics and management of national economy. - Republican Higher Educational Establishment “The Crimean Engineer-pedagogical University” -Simferopol, 2010.

The thesis is devoted to development and settlement of theoretical and methodical principles and practical recommendations on formation of municipal solid waste flows managing system. The process of waste formation and transmission in a social-economical system was investigated from the point of view of a matter flows system. It was specified a conception of regional ecological-social-economical system as a whole system, in which ecological one is a basic.

It was revealed, that existing regional municipal solid waste treatment system was no effective because of absence of centralized managing system of waste utilization processes. It was proposed to use the branch principle of their recycling on the basis of a system of an utilizing enterprises, which were connected each other and produced recycling raw materials by the means of sorting and complex treatment with further remnant destroying. An economical-mathematical model of waste-processing plants placement optimization was developed and solved.

Keywords: municipal solid waste, system of management, waste flows, regional ecological-social-economical system

Размещено на Allbest.ru

...