Розвиток інтегрованих структур у виноградарсько-виноробному виробництві

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 економіка і управління підприємствами

РОЗВИТОК ІНТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР У ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Виконав Удахін Володимир Володимирович

Київ - 2010

АНОТАЦІЯ

Удахін В.В. Розвиток інтегрованих структур у виноградарсько-виноробному виробництві. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу, Київ, 2010.

У дисертаційній роботі розкрито особливості, мотиви і фактори утворення і функціонування інтегрованих структур у виноградарсько-виноробному підкомплексі, досліджено питання методики підвищення економічної ефективності функціонування виноградарсько-виноробного виробництва. Оцінено сучасний стан виноградарства і виноробства, визначено тенденції його подальшого розвитку. Вперше запропоновано методику вимірювання тісноти інтеграційних зв'язків виноградарсько-виноробного об'єднання, яка відображає ступінь взаємодії всіх учасників виробничо-збутового ланцюга із урахуванням внутрісистемного обороту товарно-матеріальних цінностей, фінансових потоків, організаційно-правовому оформленні прав власності і управління, рівні потенціальної синергії тощо. Особливу увагу в роботі приділено методичним підходам планування, оптимізації структури та інтенсифікації виробництва вертикально інтегрованих структур. Запропоновано методику визначення паритетної норми прибутковості для підприємств усіх рівней ієрархії вертикально інтегрованої структури.

Ключові слова: управління, виноградарсько-виноробне виробництво, вертикально інтегровані структури, економічна ефективність, моделювання, оптимізація, тіснота зв'язків, інтеграція, інтенсифікація, інновації, синергія, планування.

планування управління інноваційний



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виноградарсько - виноробне виробництво є однією з найважливіших складових АПК України і зокрема областей південного регіону. Це зумовлено сприятливими природно-кліматичними факторами для вирощування винограду й наявністю виноробних традицій та відповідного виробничого досвіду ведення даних галузей. Але й до теперішнього часу є цілий ряд проблем економічного і соціально-політичного характеру, які істотно заважають ефективному розвитку виробництва винограду і винопродукції, що потребує негайного наукового опрацювання і практичного вирішення. Насамперед це стосується створення і функціонування у виноградарсько-виноробному виробництві інтегрованих агропромислових структур. В умовах обмеженої державної підтримки інтеграція є одним з тих небагатьох шляхів, які сприяють стабілізації економіки і підвищенню ефективності функціонування галузей АПК.

Проблемам розвитку інтеграції в АПК України, і зокрема, у виноградарсько-виноробному підкомплексі, присвячені наукові праці сучасних учених-економістів, серед яких: В. Андрійчук, В. Вітвіцький, О. Гудзинський, О. Єрмаков, С. Коваль, О. Крисальний, Ю. Лузан, І. Лукінов, П. Макаренко, М. Малік, Л. Мармуль, О. Могильний, О. Брезвін, В. Месель-Веселяк, О. Родіонова, Л. Романова, П. Руснак, П. Саблук, Л. Сахно, І. Червен, С. Черемісіна, О. Шкільов, та ін. Протеоднак, є цілий рядлава,низка питань, пов'язаних з розвитком виноградарського-виноробного виробництва, що потребує поглиблених наукових досліджень щодо створеннястворіння ефективних інтегрованих структур різних організаційно-правових форм. Це дозволить забезпечити системне оновлення засобівкоштів виробництва всіх господарюючих суб'єктів на якісно новій техніко-технологічній основі, забезпечити взаємну економічну зацікавленість в спільній виробничій діяльності. Також дослід нагальною є необхідністьнестача нових розробок щодовідносно форм і методів розвитку інтеграції у виноградарсько-виноробному виробництві, недостатня вивченість організації фінансових і матеріальних потоків в інтегрованому виробництві винопродукції, недосконалістьнестача методик обґрунтованого перерозподілу результатів спільної діяльності між сільськогосподарськими товаровиробниками і підприємствами вторинногоповторного виноробства. Відзначене визначає актуальність теми дисертаційного дослідження, його практичне значення і наукову цінність в сучасних економічних умовах, визначає мету, зміст,вміст,утримання,,. структуру і задачі роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві» (номер державної реєстрації 0106U007383) (в межах якої автором визначені стан і особливості розвитку інтегрованих структур у виноградарсько-виноробному виробництві і розроблені науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності їх функціонування).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо формування та ефективного функціонування інтегрованих структур у виноградарсько-виноробному виробництві.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання:

- розкрити в теоретичному аспекти на основі різних концептуальних підходів економічну суть і принципи створення інтегрованих систем в агропромисловому виробництві і методичні основи їх дослідження;

- дослідити суть і мотиви створення вертикально інтегрованих структур та висвітлити стан і тенденції розвитку виноградарсько-виноробного виробництва в Україні;

- визначити закономірності і тенденції розвитку інтеграційних відносин у виноградарсько-виноробному виробництві України;

- науково обґрунтувати і розробити пропозиції з удосконалення методології та інструментарію системи планування і управління виробничо-збутовим потенціалом інтегрованих систем;

- розробити модель оптимізації структури вертикально інтегрованого виноградарсько-виноробного об'єднання з цільовою функцією максимізації прибутку;

- визначити перспективи розвитку вертикальної інтеграції у вітчизняному виноградарсько-виноробному виробництві;

- дослідити процес інтенсифікації виробництва винограду на інноваційній основі як чинник ефективного функціонування виноградарсько-виноробних структур;

- вдосконалити методику розподілу прибутку між учасниками інтегрованої виноградарсько-виноробної системи;

- розробити методику оцінки тісноти інтеграційних зв'язків в виноградарсько-виноробному виробництві.

Об'єктом дослідження є процеси формування, функціонування і ефективного розвитку вертикально інтегрованих агропромислових структур.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практичних аспектів розвитку інтеграції у виноградарсько-виноробному виробництві України.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження ґрунтується на теоретичних і методологічних принципах розвитку інтеграційних процесів, узагальнених в наукових публікаціях. Його методологічною основою є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних учених з проблем агропромислової інтеграції, законодавчі і нормативно-правові акти України.

В процесі дослідження було використано ряд економічних методів, серед яких: монографічний (у висвітленні поглядів учених на досліджувані в роботі проблеми); історичний (для вивчення еволюційного процесу розвитку агропромислового виробництва в Україні); розрахунково-конструктивний (при оцінці ефективності проектів посадки молодих виноградників і розгляді прикладів інтенсифікації виноградарського виробництва); теоретичного узагальнення і порівняння (при дослідженні підприємств, що самостійно здійснюють свою виробничо-господарську діяльність і підприємств, що входять до складу вертикально інтегрованих об'єднань); графічний (при дослідженні динаміки і структурних змін в розвитку агропромислових формувань); моделювання (при пошуку оптимальної структури виноградарсько-виноробного об'єднання); економіко-математичний (при розрахунках ступеня участі підприємств в результатах діяльності інтегрованого об'єднання).

Інформаційну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем агропромислової інтеграції, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, законодавчі і нормативно-правові акти з питань регуляції діяльності підприємств АПК, фінансово-господарська документація виноградарсько-виноробних підприємств, матеріали науково-практичних конференцій і періодичних видань.

Наукова новизна результатів дослідження визначається системним характером вивчення теоретичних і практичних проблем ефективного розвитку виноградарсько-виноробного виробництва України та основними концептуальними і методичними рішеннями поставлених мети та завдань.

Найбільш істотними результатами, одержаними в процесі дослідження, і що характеризують їх новизну є:

вперше:

- теоретично обґрунтовано і запропоновано методику вимірювання тісноти інтеграційних зв'язків об'єднання, яка відображає ступінь взаємодії всіх учасників виробничо-збутового ланцюга із урахуванням внутрісистемного обороту товарно-матеріальних цінностей, фінансових потоків, організаційно-правового оформлення прав власності і управління, рівня потенціальної синергії та ін.;

вдосконалено:

- ?методику оцінки ефективності інвестиційних проектів зі створення виноградників, що базується на дисконтованих оцінках і визначає терміни окупності й загальної ефективності створення виноградників;

- організаційно-економічну модель формування оптимальної виробничо-господарської структури вертикально інтегрованих виноградарсько-виноробних формувань шляхом вирішення економіко-математичної задачі з урахуванням ряду обмежень (наявність землі, споживчий попит та інвестиційний капітал);

- методичні положення щодо визначення паритетної норми прибутковості усіх учасників вертикально інтегрованого виноградарсько-виноробного об'єднання на основі розрахунку рівновеликого прибутку на витрати виробництва і застосування трансфертних цін;

одержали подальший розвиток:

- обґрунтування економічної доцільності вдосконалення сортової структури виноградних насаджень, в основу якого покладено ефективність вирощування столових сортів винограду як у неінтегрованих, так і у інтегрованих виноградарських підприємствах;

- методика стратегічного планування виробничо-господарської діяльності агропромислових виноградарсько-виноробних об'єднань шляхом адаптації системи збалансованих показників (Balanced Scorecards) Нортона-Каплана, що включає чотири групи показників-індикаторів, необхідних для ухвалення стратегічних рішень;

- методичні підходи щодо оцінки економічного ефекту, одержаного в результаті інтенсифікації виноградарства через використання підприємством інноваційних прийомів ведення галузі;

- теоретичні передумови і мотиви виникнення, а також організаційно-економічні особливості розвитку агрохолдингових структур у виноградарсько-виноробному виробництві на всіх рівнях вертикально інтегрованого об'єднання: від виробників винограду до збутових підприємств.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблені в процесі дослідження пропозиції та рекомендації щодо управління господарською діяльністю і пропорційного розвитку інтегрованих підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу та методика оцінки інвестиційних проектів зі створення виноградників використовуються підприємствами Першого Національного Виноробного Холдингу, а саме: Інкерманським заводом марочних вин і виноградарськими підприємствами ЗАСТ «Агрофірма «Чорноморець» і ТОВ «Качинский+» (довідки про впровадження № 01-01/1153 від 16.10.2009р. № 0964 від 01.10.2009р. і № 875 від 19.09.2009р.). Міністерством аграрної політики АР Крим використано порівняльний аналіз ефективності закладки виноградників столових сортів при формуванні рекомендацій для особистих селянсько-фермерських господарств кримського регіону (довідка № 25/311 від 08.10.2009р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, одержані в дисертаційному дослідженні, є особистими розробками автора. Їх практичне застосування здійснювалося при безпосередній участі здобувача. Із матеріалів наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані тільки ті розробки і положення, що є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція і конкурентоспроможність агропромислового комплексу України» (м. Київ, 5-6 жовтня 2006р.), на Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Конкурентоспроможність продукції АПК України і вимоги СОТ» (м. Київ, 4-5 жовтня 2007р.) і «Продовольча безпека і економічні основи виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, 2009р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні та методологічні основи створення і функціонування інтегрованих систем у виноградарсько-виноробному виробництві» досліджено економічну сутність і принципи утворення інтегрованих систем в агропромисловому виробництві; визначено особливості, закономірності і чинники формування інтегрованих структур у виробництві виноградарсько-виноробної продукції; розроблено методичні основи дослідження інтеграційних процесів у виноградарсько-виноробному виробництві.

Перевагами інтеграційних процесів в економіці є те, що вони сприяють зростанню її сукупного потенціалу (як правило, на принципах синергії). Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених свідчать, що ефективність функціонування господарюючих структур зростає за рахунок цілого ряду чинників, найбільш значущими серед них є: концентрація фінансових і матеріальних ресурсів на найбільш пріоритетних напрямах; збільшення об'єму і масштабу інвестиційних проектів; підвищення ефективності і мобільності використання усіх видів ресурсів; зниження виробничо-фінансових ризиків; скорочення трансакційних витрат; підвищення якості менеджменту тощо.

Інтегровані структури у виноградарсько-виноробному виробництві можуть бути утворені в різних організаційних формах залежно від поставлених цілей і завдань. В умовах кризового фінансового стану і дефіциту кредитних ресурсів виникає об'єктивна економічна необхідність в організації вертикально інтегрованих структур холдингового типу, стратегічною метою яких є фінансова і торгівельно-промислова інтеграція. Саме це є тим організаційно-економічним чинником, який має підвищити конкурентоспроможність українського виробника в умовах зростання пропозиції імпортованої винопродукції у зв'язку зі вступом до СОТ.

Ефективність розвитку виноградарсько-виноробних підприємств визначається, в першу чергу, забезпеченістю виробничими ресурсами, ринком збуту виробленої продукції, планомірним відтворенням основних засобів, у складі яких провідну роль відіграють виноградники. Але на даний процес впливає низка організаційно-економічних чинників, що можуть значно збільшити ефективність використання ресурсів на рівні окремих підприємств за рахунок концентрації виробництва, обумовленої інтеграційними процесами. При цьому максимальний ефект від концентрації виробництва можливий за умови інтеграції в одному організаційно-технологічному циклі виробництва винограду і виготовлення винопродукції, тобто шляхом повного агропромислового комбінування.

Основними мотивами інтеграції виноградарських підприємств, що вирощують виноград як сировину, є необхідність залучення інвестицій, забезпеченість стабільним ринком збуту виробленої продукції, підвищення захищеності від дії зовнішніх чинників, а також можливість отримання грошових коштів для закладання і догляду за виноградниками.

На сучасному етапі функціонування і розвитку виноградарсько-виноробного виробництва простежується тенденція створення інтегрованих структур шляхом повного поглинання функціонуючих підприємств вітчизняного виноградарсько-виноробного підкомплексу (як виробників винограду, так і виноробних підприємств) декількома великими аграрно-промислово-торгівельними об'єднаннями з корпоративними ознаками організаційно-господарської структури. Слід зазначити, що при цьому в рамках одного об'єднання можуть знаходитися підприємства різних організаційно-правових форм власності.

Ефект інтеграції виробничих структур, що досягається на основі конкурентних переваг, пропонується визначати за допомогою співставлення характеристик функціонуючого або створюваного об'єднання та інших організацій-конкурентів, які присутні на ринках, відносно ціноутворення і якості продукції, наявності власних НДКР і «ноу-хау», технологічного рівня виробництва, забезпеченості потужностями і збалансованості їх окремих елементів, якості менеджменту і його здатності ухвалювати ефективні рішення, рівня розвитку збутових і сервісних мереж. У зв'язку з цим в дисертації опрацьовано ряд методичних підходів щодо стратегічного планування виробничо-господарської діяльності інтегрованих структур; оцінки ефективності інвестиційних проектів створення виноградників та економічного ефекту інтенсифікації виробництва винограду на інноваційній основі; вимірювання тісноти інтеграційних зв'язків об'єднання і розподілу кінцевого фінансового результату.

У другому розділі «Стан, тенденції розвитку і економічна ефективність виноградарсько-виноробного виробництва» розкрито сучасний стан і тенденції розвитку виноградарсько-виноробного виробництва; виявлено організаційно-економічні особливості функціонування виноградарсько-виноробних інтегрованих систем та визначено ефективність інтеграційних процесів у виноградарсько-виноробних підприємствах.

Дослідження проблеми створення інтегрованих структур переконує, що на першому етапі реформування аграрної економіки України занепад виноградарсько-виноробного підкомплексу відбувся внаслідок розбалансування господарсько-економічних зв'язків. Але у подальших аграрних трансформаціях, у процесі приватизації і об'єднання виноградарських і виноробних підприємств за ініціативою торговельних фірм і лікеро-горілчаних заводів, помітною стала тенденція до відновлення розвитку інтегрованих структур.

Проведений в дисертації аналіз свідчить, що в країні основними виноробними регіонами є Одеська, Миколаївська, Херсонська, Закарпатська області і АР Крим. Характеризуючи стан галузі відзначимо низку позитивних зрушень. Так, виробництво коньяку в Україні в 2008 році в порівнянні з 2003 роком зросло в 2,4 рази, а вина виноградного - в 1,5. Це й послужило основою для подальшого розвитку інтегрованих структур у виноградарсько-виноробного виробництві в Україні.

На сучасному етапі найбільш потужними виноробними структурами в Україні є ТОВ «Бізнес Він» (ТМ «Оксамит», «Преміум Вин», «Тарутинські Вина»), ТПК «Алеф» (ТМ «Золота амфора», «Клінков», «Жан Жак»), Перший Національний Виноробний Холдинг (ТМ «INKERMAN», «Таврія», «ALeXX»), НВАО «Масандра» (ТМ «Масандра»), ТПК «Кронос Інвест» (ТМ «Голіцинські вина», «Дакія», «777», «Флеруж»), концерн «Оверлайн» (ТМ «Одеса», «Ізмаїл»), холдинги «Global Spirits AMG-77» (ТМ «OREANDA») і «Баядера» (ТМ «Коблево», «Bon Vin»).

П'ять найпотужніших виробників (ЗАТ «Одеський коньячний завод», ВАТ «АПФ «Таврія», ЗАТ «ЗМВК «Коктебель», ВАТ «Зелений Гай», ЗАТ «Алеф Віналь») виробляє 66,5% українського коньяку.

Зазначимо, що в АР Крим у 2008 році вертикально інтегрованими структурами було вироблено 59% винограду, 52% вина і 87 % коньяку.

Рис. 1. Організаційна схема корпорації «Логос»

Нами виявлено, що останніми роками у виноградарсько-виноробному підкомплексі відбулося формування потужних агропромислових формувань із замкнутим циклом виробництва. Як правило, за своєю організаційною структурою це компанії корпоративного типу з великим приватним капіталом, сфера діяльності яких часто не обмежується одним лише виноградарством і виноробством. Прикладом цьому є корпорація «Логос» (м. Дніпропетровськ), організаційна схема якої наведена на рис. 1.

Тут використовуються сучасні технології вирощування винограду і його переробки, а перспективні програми розвитку даних галузей спрямовані на інтенсифікацію виробництва з використанням енергозберігаючих технологій і високопродуктивної техніки. Поглиблення інтеграції в даній корпорації передбачає і одночасний розвиток власних збутових мереж щодо виробленої продукції. У дисертації доведено, що за своїм економічним змістом саме холдинг відображає найбільш типову організаційну форму об'єднання підприємств різних ієрархічних рівнів.

Аналізуючи існуючі організаційні форми агропромислового комбінування, відзначимо, що нині найбільш поширеним способом інтеграції вітчизняних підприємств виноградарсько-виноробного підкомплексу є приєднання самостійно функціонуючих економічних суб'єктів. Останнє відбувається шляхом:

- придбання контрольного пакету акцій (для підприємств з приватною формою власності);

- оренди цілісного майнового комплексу у фонді державного майна (для підприємств з державною формою власності);

- директивного закріплення виноградарських підприємств за головною виноробною організаційною структурою (для підприємств з державною формою власності).

Таблиця 1. Оцінка економічного ефекту вертикальної інтеграції у виноградарсько-виноробному виробництві Криму

Показники	Виробники	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	Середнє значення
Собівартість винограду, грн/т	В цілому по АР Крим	1 158	2 042	1 510	2 068	1 694
	ЗАСТ "А/ф "Чорноморець"	611	596	719	956	721
	ТОВ "Качинський +"	687	2 893	1 362	1 640	1 646
Ціна на технічний виноград, грн/т	840	1 570	1 060	930	1 100
Розрахунковий рівень рентабельності від реалізації технічного винограду, %	В цілому по АР Крим	-27%	-23%	-30%	-55%	-34%
	"Чорноморець"	37%	163%	48%	-3%	61%
	"Качинський +"	22%	-46%	-22%	-43%	-22%
Собівартість реалізації виноматеріалів, грн	"Чорноморець"	2 978 894	1 654 049	8 016 157	4 967 535	Х
	"Качинський +"	6 677 750	876 048	16 937 572	8 898 226	Х
Дохід від реалізації виноматеріалів, грн	"Чорноморець"	6 403 673	3 174 045	14 501 110	11 065 861	Х
	"Качинський +"	8 452 848	1 093 263	32 472 474	13 001 635	х
Рентабельність реалізованих виноматеріалів, %	"Чорноморець"	115%	92%	81%	123%	103%
	"Качинський +"	27%	25%	92%	46%	47%

В дисертації здійснено оцінку економічного ефекту від інтеграції для підприємств первинного виноробства, результати якої наведено в таблиці 1.

Дані таблиці свідчать про економічну доцільність переробки винограду на власних потужностях у порівнянні з реалізацією його у якості сировини.

Вагомою перевагою інтегрованої структури є можливість оптимізації в рамках даного організаційного утворення внутрішніх фінансових потоків, а також залучення банківського кредитного капіталу, що дозволяє концентрувати грошові і матеріальні ресурси і спрямовувати їх на розвиток конкурентоздатного виробництва. Договірні відносини між інтегрованими підприємствами забезпечують стабільне планомірне постачання сировини і ринок збуту винопродукції. Таким чином, виникає можливість узгодженого планування на усіх рівнях інтегрованого об'єднання господарюючих суб'єктів.

Узгодженість дій підприємств-учасників вертикально інтегрованого формування щoдо розподілу грошових коштів і товароматеріальних цінностей схематично відображена на рисунку 2.



Рис. 2. Схема розподілу грошових коштів і товароматеріальних цінностей у виноградарсько-виноробному об'єднанні

У третьому розділі «Основні напрями ефективного розвитку інтегрованих виноградарсько-виноробних структур» визначено напрями інтенсифікації виробництва винограду на інноваційній основі; науково обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення прогнозування і планування виробничо-господарської діяльності виноградарсько-виноробних підприємств; сформульовано концептуальні положення щодо вдосконалення економічного механізму функціонування інтегрованих виноградарсько-виноробних структур.

Інтенсифікація виробництва винограду як передумова створення ефективних інтегрованих структур потребує значних інвестицій, оскільки застарілі технології призводять до зростання витрат і зниження продуктивності виноградників, що є причиною недоотримання прибутку. Цього можна досягти шляхом інновацій ведення галузі, що передбачає впровадження нових технологій садіння виноградників і догляду за ними, використання крапельного зрошення, застосування нових видів сільськогосподарської техніки. Порівняння інноваційного і традиційного інвестиційних проектів створення виноградників наведено в таблиці 2.



Таблиця 2. Порівняння ефективності вирощування богарного винограднику і винограднику на крапельному зрошенні

Створення виноградників	Розмір інвестиційних вкладень, тис.грн	Ставка дисконтування	Чистий приведений ефект (NPV), тис.грн	Індекс дохідності (PI)	Термін окупності інвестицій (DPB), років	Внутрішня норма рентабельності (IRR)
Без зрошення	6 110	25%	3 460	1,53	11	31%
З крапельним зрошенням	7 710	25%	9 526	2,33	7	39%

Відтворення багаторічних насаджень є одним із складних економічних питань ефективного функціонування виноградарсько-виноробного виробництва. Нині вартість створення одного гектара винограднику складає близько 70 тисяч гривень. Тому важливим чинником, який позитивно впливає на збільшення площі молодих насаджень, є бюджетна підтримка яка відбувається у формі компенсації витрат за рахунок коштів від збору на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства. Механізм фінансування виноградарських підприємств за рахунок 1-% збору наведено на рисунку 3.

Проте мобілізувати необхідні кошти для створення виноградників з тим, щоб надалі отримати компенсацію, сьогодні можуть лише великі агроформування.

Сучасний стан галузі свідчить про те, що підприємства, які зуміли зберегти свій виробничий потенціал і ввійшли до складу великих агропромислових об'єднань, одержали в їх особі інвесторів і, в той же час, стабільний ринок збуту для виноградарсько-виноробної продукції.

У ринковій економіці висока інформованість керівника стає додатковою конкурентною перевагою забезпечення ефективного господарювання. Тому з огляду на це, нагальною є розробка такої системи показників для оперативного контролю, яка б дозволяла відстежувати внутрішньовиробничі процеси і своєчасно виявляти відповідні тенденції. З цією метою американськими вченими Р. Капланом і Д. Нортоном було розроблено відповідний метод («Balanced Scorecards»), що дозволяє контролювати стратегічний розвиток бізнесу. В дисертаційній роботі даний метод адаптовано для вертикально інтегрованих підприємств, що здійснюють свою діяльність у виноградарсько-виноробному виробництві. Зокрема передбачається диференціація споживачів на роздрібних і оптових покупців винопродукції, для яких визначені відповідні показники щодо маркетингової діяльності. При цьому відбувається розподіл зон відповідальності за впливом на споживача між усіма ланками виробничо-збутового ланцюга, а також сегментація інноваційних бізнес-процесів, відповідно до кількості ієрархічних рівнів виноградарсько-виноробної структури.

З огляду на «еволюційну молодість» вертикально інтегрованих структур економічно доцільною є методика вимірювання тісноти інтеграційних зв'язків всередині таких формувань. Для визначення тісноти інтеграції, що характеризувала б «зрілість» інтегрованого об'єднання, в дисертації розроблено методику, засновану на зведеному (синтетичному) показнику характеристик, притаманних підприємствам інтегрованої системи. Цей показник встановлюється шляхом врахування таких параметрів інтегрованої системи, як співвідношення товарообігу і грошового потоку підприємств до сумарних значень цих показників по об'єднанню, організаційно-правове оформлення інтеграційних зв'язків, повноваження керівництва підприємств, ступінь забезпеченості власною сировиною та повнота споживання продукції внутрішнього виробництва, співвідношення внутрішніх позик до загальних, рівень отриманої синергії тощо.

Однією з економічних проблем створення і функціонування вертикально-інтегрованих структур є неоднакова норма рентабельності у різних ланках виноградарсько-виноробного ланцюга. Традиційно, найменшу віддачу на вкладений капітал мають виробники сировини, а максимальну - збутові підрозділи. Варто взяти до уваги, що у сільськогосподарського виробника цикл обороту грошових коштів складає один рік, в той час як в торгівлі він є багаторазовим, тобто річна кількість обертів складає десять і більше разів.

З цією метою в дисертації було запропоновано два методичні підходи щодо паритетного визначення норми прибутковості:

1) рівновеликого прибутку на вкладений капітал;

2) на основі трансфертних цін.

В першому випадку механізм формування прибутку базується на розподілі загальної суми доходу від реалізації винопродукції відповідно до частки кожного виробничого сегменту у сукупних витратах виробництва (табл. 3).

Таблиця 3. Розрахунок рівновеликого прибутку на вкладений капітал всередині вертикально інтегрованого виноградарсько-виноробного об'єднання

№	Показники	Позначення
1	Сукупні витрати, в т.ч.:	Вс
2	а) вирощування винограду;	Ввин
3	б) переробка винограду (первинне виноробство);	Впв
4	в) вторинне виноробство	Ввв
5	Доход від реализації винопродукції	Дс
6	Доход на 1 грн сукупних витрат	Д'= Дс/ Вс
7	Розподіл доходу:
8	а) вирощування винограду;	Двин = Д'х Ввин
9	б) переробка винограду (первине виноробство);	Дпв = Д'х Впв
10	в) вторинне виноробство	Двв = Д'х Ввв

У зв'язку з тим, що розмір розрахункового прибутку пропорційно пов'язаний з понесеними витратами, керівники підприємств не завжди будуть зацікавлені у їх зменшенні. Тому пропонується підхід застосування трансфертних цін, які мають формуватися на базі нормативних витрат на виробництво і нормативного прибутку на одиницю продукції. Це буде слугувати стимулом постачальникам сировини у плані зменшення витрат і підвищення економічної ефективності галузі.

Резерви підвищення ефективності виробничого потенціалу виноградарсько-виноробних об'єднань на основі поглиблення інтеграційних зв'язків між різними категоріями господарств, на нашу думку, полягають в досягненні їх оптимальної структури. З цією метою в дисертації запропонована економіко-математична модель, яка дозволяє визначити оптимальну структуру вертикально інтегрованого виноградарсько-виноробного об'єднання в умовах обмеженості споживчого попиту, земельного фонду і інвестиційного капіталу.

В даному випадку цільовою функцією оптимізації є максимальний прибуток від реалізації виноробної продукції, а кількість виробленого вина кожного сорту (x_i) - її аргументи. Отже, необхідно визначити максимум лінійної цільової функції (прибутку):

(1)

При обмеженнях:

(2)

де: f(x) - цільова функція (максимальний прибуток); i - порядковый номер сорту вина; j - порядковый номер обмежуючого чинника; n - кількість вироблених сортів вина; m - кількість обмежуючих чинників; c_i - прибуток на одиницю i-того сорту вина, грн/дал; - об'єм виробництва i-того сорту вина, що визначається, дал; a_ij - коефіцієнти системи обмежень; - обмежуючий чинник.

Дану модель можна представити у вигляді трьох складових:

1) блок вихідних даних, призначений для введення вартісних показників, обмежень та констант;

2) блок лінійної моделі виробництва вина, у якому користувач формує систему обмежень;

3) блок рішень, що визначає оптимальну програму виробництва, яка має забезпечити максимальний прибуток, а також відповідну для цієї програми структуру агропромислового формування і розподіл лімітованих інвестиційних ресурсів, необхідних для створення даної інтегрованої структури.

У наведеній в дисертаційній роботі модель оптимізації організаційної структури виноградарсько-виноробного холдингу прийняті такі обмеження щодо споживчого попиту: Аліготе - 250, Каберне - 800 і Ркацителі - 300 тисяч декалітрів, а також наявності придатних для вирощування цих сортів винограду земель: 400, 1200 і 600 га відповідно. При цьому розмір інвестиційних ресурсів для здійснення проекту становитиме 150 млн. грн. За таких умов максимально можливий прибуток досягне майже 70 млн. грн.

Таким чином запропонована модель дає можливість не тільки визначити оптимальну структуру об'єднання і розмір прогнозного прибутку, але й структурувати необхідні для цього лімітовані інвестиційні вкладення та приймати обґрунтовані управлінські рішення щодо оптимізації виноградарсько-виноробного виробництва і забезпечення на цій основі ефективного функціонування інтегрованих структур.



ВИСНОВКИ

1. На підставі теоретичних узагальнень в дисертаційній роботі визначено, що ефективне функціонування виноградарсько-виноробного виробництва передбачає подальше поглиблення інтеграційних процесів шляхом формування інтегрованих структур. Це досягається завдяки ряду таких їх організаційно-технічних переваг, як ефективна організація виробничої діяльності, розширення асортименту і об'ємів виробництва конкурентоздатної продукції, стабільність постачання сировини і збуту винограду та винопродукції, повніше завантаження виробничих потужностей винзаводів, нарощування експортного потенціалу тощо.

2. Аналіз наукових робіт вітчизняних і зарубіжних вчених, а також виробничої практики, дозволив встановити, що основними принципами утворення інтегрованих господарюючих структур в агропромисловому виробництві є етапність, цілісність, комплексність і політика всемірного сприяння органів державного управління. Мотивами інтеграції для виноградарських підприємств є необхідність залучення інвестицій, забезпечення стабільного ринку збуту продукції, підвищення економічної захищеності від дії зовнішніх ринкових чинників, а також можливість отримання необхідних авансових платежів для ведення виробничо-господарської діяльності. Для підприємств вторинного виноробства такими мотивами є потреба в стабільній сировинній базі і її стійкому розвитку, створення оптимального технологічного ланцюжка, що дозволяє виключити зайві ланки в процесі виробництва винопродукції, мінімізація технологічних, виробничих, макро- і мікроекономічних ризиків, досягнення ефекту синергії.

3. Стан розвитку виноробної галузі в Україні відображає тенденцію стабільного зростання частки ринку вертикально інтегрованих об'єднань на вітчизняному ринку тихих вин і коньяків. Серед них найбільш великими і економічно потужними структурами на сучасному етапі є ТОВ «Бізнес Він», ТПК «Алеф», Перший Національний Виноробний Холдинг, НВАО «Масандра», ТПК «Кронос Інвест», концерн «Оверлайн», холдинги «Global Spirits AMG-77» і «Баядера».

Доля ринку п'яти найпотужніших виробників коньяку (ЗАТ «Одеський коньячний завод», ВАТ «АПФ «Таврія», ЗАТ «ЗМВК «Коктебель», ВАТ «Зеленій Гай», ЗАТ «Алеф Віналь»), що здійснюють свою господарську діяльність на принципах агропромислового комбінування, складає 66,5% від загальнонаціонального об'єму виробництва цієї продукції.

Проведений в дисертації аналіз стану галузі показав, що в загальному об'ємі кримського виробництва на інтегровані структури виноградарсько-виноробного підкомплексу припадає 59% виноградних плантацій, 52% тихих вин і 87 % коньяків.

Результати дослідження основних показників фінансово-господарської діяльності підприємств Першого Національного Виноробного Холдингу, як однієї з провідних інтегрованих структур галузі, свідчать про позитивну динаміку показників прибутковості, оборотності активів і власного капіталу, а також про значне зростання концентрації позичкового капіталу, пов'язаного з широкомасштабною інвестиційною діяльністю.

4. Визначено, що найбільш поширеним способом інтеграції вітчизняних підприємств виноградарсько-виноробного виробництва є приєднання. Це відбувається шляхом:

1) придбання контрольного пакету акцій (для підприємств з приватною формою власності - ВАТ «Коблево», ЗАСТ «Агрофірма «Чорноморець», ЗАТ "Одеський коньячний завод");

2) оренди цілісного майнового комплексу (ТОВ «Інкерманський завод марочних вин», ТОВ «Качинский+»);

3) директивного закріплення виноградарських підприємств за головним винзаводом (державні підприємства «Плодове», «Садовод», «ім. С. Перовської»).

Аналіз виробничо-господарської діяльності найбільш великих операторів вітчизняного ринку винопродукції свідчить про те, що інтеграційні процеси в основному відбувалися за принципом вертикалі «зверху-вниз», двома напрямами: у першому випадку інтеграторами виступали торгівельні організації, а в другому лідерами були лікеро-горілчані заводи, що мають власні збутові мережі. Для підвищення ефективності останніх економічно доцільним було просування винопродукції, виробленої даними інтегрованими структурами.

5. На сучасному етапі розвитку виноградарсько-виноробного виробництва домінуючим є процес повного поглинання вітчизняних підприємств, що зберегли свою виробничу базу, потужними аграрно-промислово-торговими об'єднаннями (корпораціями). Цим досягається повніша забезпеченість великих інтегрованих структур власними виноматеріалами.

6. Встановлено, що підприємства-члени вертикально інтегрованого агропромислового об'єднання претендують на формування таких економічних відносин між всіма учасниками інтеграційного процесу, які змогли б забезпечити рівну норму прибутку у виробничо-збутовому ланцюзі: виноградарство, виробництво виноматеріалів і кінцевої винопродукції, збут. Це потребує врахування специфіки виробництва винограду, технологічних процесів первинного і вторинного виноробства, а також витрат збутових підрозділів. Для стимулювання ефективного розвитку підприємств-членів інтегрованої системи в дисертації запропоновані відповідні методики (трансфертних цін і рівновеликого прибутку на вкладений капітал).

7. Результати дослідження свідчать, що для неінтегрованих сільськогосподарських підприємств економічно привабливішим є вирощування столових сортів винограду, тоді як для інтегрованих структур із замкнутим циклом виробничо-збутового ланцюга більш прибутковими є технічні сорти винограду для випуску винопродукції. Так, вертикально інтегроване виробниче об`єднання має чистий приведений ефект по технічному сорту винограду на 77% вищий, ніж від вирощування столових сортів і компенсує витрати на створення винограднику на 1 рік раніше. В той же час, виноградарське підприємство, що входить до складу інтегрованої структури, отримує лише 20% отриманого ефекту, що в 2,8 рази менше, ніж від вирощування столових сортів.

8. На основі запропонованої автором методики щодо оцінки ефективності інвестиційних проектів зі створення виноградників, виходячи з організаційно-технологічних особливостей галузі, проведено обґрунтування економічної доцільності і термінів окупності даних проектів з урахуванням дисконтованих оцінок.

9. Встановлено, що обґрунтовані автором напрями інтенсифікації виробництва винограду на інноваційній основі вимагають значних інвестиційних вкладень, які не під силу окремим підприємствам в умовах обмеженої державної підтримки. Так, капітальні інвестиції на створення 1 гектара винограднику на основі інноваційних технологій складають 75-80 тис. грн. При цьому, враховуючи необхідність оновлення плантацій типового виноградарського підприємства (80 - 100 га), ця сума досягне 6 - 8 млн. грн на рік. Розрахунковим шляхом доведено, що, використовуючи інноваційні розробки при створенні виноградників, можна досягти економії інвестицій на встановлення шпалери у розмірі більше ніж 11 тис. грн./га, при використанні крапельного зрошення окупність інвестицій досягається на 3 роки раніше, застосування інновацій при хімічному захисті виноградників дає економію у розмірі 860 грн/га.

10. Для підвищення ефективності інтегрованих формувань у виноградарсько-виноробному виробництві дисертантом обґрунтовані методичні підходи щодо стратегічного планування виноградарсько-виноробного виробництва (Система Збалансованих Показників Нортона-Каплана). Розроблена методика визначення тісноти інтеграційних зв'язків усередині агропромислових формувань, що дозволяє встановити рівень інтегративності новостворених і функціонуючих господарюючих структур.

11. Для підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу інтегрованих структур в дисертації розроблена організаційно-економічна модель оптимізації виробничо-збутових потужностей виноградарсько-виноробного виробництва шляхом постановки і вирішення економіко-математичної задачі. Обмеженнями даної задачі для сортів винограду Аліготе, Каберне і Ркацителі відповідно є споживчий попит: 250, 800 і 300 тис. дал; наявність земель: 400, 1200 і 600 га і інвестиційних ресурсів - 150 млн. грн. на весь інвестиційний проект. При заданих вихідних даних і обмеженнях визначена оптимальна структура об'єднання і розрахунковий річний прибуток у розмірі 69,77 млн. грн.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Удахін В.В. Передумови виникнення і особливості розвитку агрохолдингових структур у виноградарсько-виноробному підкомплексі / В.В. Удахін // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 110 - С. 301-304

2. Удахін В.В. Моделювання розвитку інтегрованих структур виноградарсько-виноробного підкомплексу / В.В. Удахін // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 119. - С. 276-280.

3. Удахін В.В. Моделювання оптимальної структури вертикально-інтегрованих формувань виноградарсько-виноробного підкомплексу / В.В. Удахін // Науковий вісник НАУ. - 2008. - Вип. 131. - С. 322-325.

4. Єрмаков О.Ю., Удахін В.В. Інтенсифікація виробництва винограду на інноваційній основі / О.Ю. Єрмаков, В.В.Удахін // Агросвіт. - 2009. - №8. - С. 32-36

5. Удахін В.В. Ефективність поглиблення інтеграційних процесів у виноградарсько-виноробному підкомплексі у контексті продовольчої безпеки України / В.В. Удахін // Науковий вісник НУБіП України. - 2009. - Вип. 141. - С. 362-365.

6. Удахін В.В. Оптимизация структуры виноградарско-винодельческих объединений / В.В. Удахін // Наукові праці НУБіП ПФ «КАТУ» «Економічні науки». - 2009. - № 141. - С. 344-350.

Размещено на Allbest.ru

...