Размещено на http://allbest.ru

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 332.025.12:338.43

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

КАРУНОС Сергій Андрійович

Миколаїв - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, професор ТЮХТЕНКО Наталія Анатоліївна Херсонський державний університет, професор кафедри економічної теорії.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор член-кореспондент НААН України МАКАРЕНКО Петро Миколайович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри економіки підприємства;

кандидат економічних наук, доцент СОБЧЕНКО Аліна Миколаївна, Херсонський державний аграрний університет, доцент кафедри обліку і аудиту.

Захист відбудеться «07» липня 2011 року о 09⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 38.806.01 у Миколаївському державному аграрному університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Миколаївського державного аграрного університету за адресою: 54010, м. Миколаїв, вул. Карпенка, 73.

Автореферат розісланий «06» червня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої радиВ.Ф. Клочан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вагомим чинником стабілізації сільськогосподарського виробництва, участі України у формуванні світового продовольчого ринку (експорт зернових, соняшнику, сої та ін. видів продукції), підвищення ролі агропромислової сфери економіки як бюджетоформуючої є її державне регулювання та підтримка. Державне регулювання агробізнесу характерне для всіх передових країн. В умовах членства України в СОТ його роль значно зросла.

Надзвичайно актуальними питаннями, що потребують державного регулювання, є визначення потреб виробництва та експорту продукції, у т.ч. з урахуванням міжнародних угод та відповідних квот, протекціонізм по відношенню до вітчизняних товаровиробників та захист вітчизняного продовольчого ринку, формування цінової, податкової, інноваційної політики, інвестиційної привабливості галузей сільськогосподарського виробництва.

Тому важливе значення має пошук нових, відповідних потребам сьогодення, форм, методів та засобів державного регулювання сільського господарства, вдосконалення механізму державної підтримки галузі у вирішенні завдань, які стоять перед нею, у т.ч. й екологічного та соціального характеру.

Теоретичні та методологічні засади державного регулювання та підтримки аграрного виробництва, практичні рекомендації щодо їх реалізації висвітлені у працях відомих вітчизняних та зарубіжних економістів-аграрників: В.Г. Андрійчука, О.М. Бородіної, О.М. Варченко, В.П. Галушка, О.М. Гаркуші, В.М. Гейця, О.Д. Гудзинського, М.Я. Дем'яненка, С.І. Дем'яненка, О.Ю. Єрмакова, С.М. Кваші, І.Т. Кіщака, І.І. Лукінова, О.Ю. Лупенка, А.П. Макаренка, П.М. Макаренка, М.Й. Маліка, Л.О. Мармуль, О.М. Могильного, Л.В. Молдаван, П.Т. Саблука, М.П. Сахацького, А.М. Собченко, В.І. Топіхи, І.І. Червена, О.В. Шебаніної, О.М. Шпичака та ін.

Проте поглибленого вивчення в умовах посилення впливу процесів євроінтеграції та глобалізації на розвиток вітчизняного аграрного виробництва, нестабільної фінансової ситуації потребують питання формування конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, галузі та продовольчої продукції, виділення дотацій пріоритетним видам аграрної діяльності, зокрема, тваринницьким галузям, державної підтримки органічного землеробства, програм технологічного переозброєння галузі, розвитку кооперації та інтеграції, екологічних та соціальних проектів, раціональної організації сільських територій, зокрема, продуктивної зайнятості сільських жителів, у т.ч. на основі диверсифікації економічної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження пов'язане з тематикою науково-дослідних робіт Херсонського державного університету “Сучасні стратегії та креативні технології корпоративного управління” (номер державної реєстрації 0108U010809), у межах якої автором обґрунтовані наукові засади щодо вдосконалення державної підтримки конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва, його екологізації та диверсифікації, формування збалансованого продовольчого ринку, інвестиційної привабливості галузі з метою забезпечення інновацій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування наукових засад та розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

- визначити зміст, чинники та форми здійснення державного регулювання в аграрній сфері;

- обґрунтувати напрями та функції регуляторної діяльності держави у сільському господарстві;

- поглибити методичні засади формування державної підтримки сільськогосподарського виробництва та оцінки рівня й ефективності її надання;

- здійснити оцінку виробничо-ресурсного потенціалу аграрної сфери економіки регіону та особливостей ресурсокористування;

- проаналізувати стан, ефективність, виявити проблеми й тенденції розвитку сільського господарства;

- визначити рівень, форми та ефективність державної підтримки сільськогосподарського виробництва;

- запропонувати важелі та механізми державного регулювання використання ресурсів у сільському господарстві, напрямів його екологізації;

- обґрунтувати пріоритетні шляхи та джерела інноваційно-інвестиційного забезпечення аграрного виробництва;

- розробити пропозиції щодо удосконалення державного регулювання реалізації продукції сільського господарства.

Об'єктом дослідження є процеси формування та вдосконалення державного регулювання сільського господарства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів, пов'язаних з розвитком державного регулювання сільськогосподарського виробництва.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження сформували історичний, діалектичний та абстрактно-логічний методи вивчення соціально-економічних явищ, надбання відомих вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері державного регулювання аграрної сфери економіки.

Виконання завдань дисертаційної роботи ґрунтувалося на використанні методів: монографічного та системно-структурного аналізу при оцінці еволюції і виявленні сучасних особливостей системи державного регулювання аграрної сфери, структурних зрушень у сільському господарстві; програмно-цільового підходу при визначенні складників державного регулювання та аналізі взаємозв'язків між його елементами; факторного аналізу для характеристики впливу сукупності чинників на процеси розвитку аграрного виробництва та його державне регулювання; економіко-статистичних методів для обробки даних, визначення залежностей між економічними процесами та явищами, їх динаміки; економіко-математичного моделювання для обґрунтування стратегій розвитку сільськогосподарського виробництва та їх державної підтримки. Було використано також опитування товаровиробників щодо їх відношення до землеволодіння, оренди, оцінки державного регулювання.

Інформаційну основу дисертації сформували правові та нормативні акти з питань державного регулювання аграрної сфери, державні програми розвитку окремих галузей; статистичні дані Держкомстату України, зарубіжних країн, міжнародних економічних організацій, зокрема Світової організації торгівлі, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації; аналітичні огляди Міністерства аграрної політики і продовольства України, Міністерства економіки України, Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” УААН; матеріали особистих спостережень; фінансова та статистична звітність районних управлінь сільського господарства, суб'єктів аграрного господарювання, ресурси комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в наступному:

вперше:

- обґрунтовано принципи державної підтримки аграрного виробництва в умовах ризикованого землеробства, нестійких агроландшафтів, низької щільності сільського населення (взаємоузгоджене вирішення природоохоронних, виробничих та соціальних проблем, підтримка та формування мережі великих приватних та державних господарств як високотехнологічних інтегрованих агропромислових підприємств; страхування виробничих ризиків та дотації провідним галузям або окремим товаровиробникам; фінансування водовідведення та благоустрою сільських територій, диверсифікації економічної діяльності з метою зменшення масштабів навантаження на довкілля та розвитку збалансованого ринку праці);

удосконалено:

- форми державного регулювання аграрної сфери через розробку та реалізацію цільових або комплексних регіональних програм розвитку галузей або виробництв - «Зерно», «Соя», «Рис», «Виноград», «Молоко», «Вовна», «Водогосподарський комплекс», «Сільський туризм», надання дорадчих послуг товаровиробникам, підтримку діяльності громадських організацій, сільських громад;

- бюджетне забезпечення сільськогосподарського виробництва, розміщеного у зоні ризикованого землеробства, що, на відміну від існуючого, передбачає збільшення страхових виплат товаровиробникам, формування виробничих фондів зрошуваних систем, крапельного зрошення, лісомеліорації, нових технологій у рослинництві та тваринництві з метою раціонального використання агроресурсного потенціалу;

набули подальшого розвитку:

- заходи державної підтримки функціонування сільських територій в напрямі розвитку органічного землеробства, альтернативних видів діяльності, місцевої переробки сільськогосподарської сировини;

- пропозиції щодо формування логістичної мережі як важливої інфраструктурної ланки державного регулювання продовольчого ринку регіону та країни через організацію маркетингово-логістичних центрів, центрів моніторингу ринку, гуртових ринків з метою зменшення посередництва у реалізації продукції.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається розробкою та упровадженням науково-обґрунтованих важелів, шляхів та інструментів вдосконалення та підвищення ефективності державного регулювання сільського господарства. Основні положення, висновки та пропозиції дисертаційної роботи використовуються у практичній діяльності управлінських структур галузі, органів місцевого самоврядування сільських територій.

Результати дисертаційного дослідження щодо шляхів, заходів і обсягів державної підтримки розвитку окремих видів сільськогосподарського виробництва на перспективу використовуються у роботі управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації (довідка № 8-700-6/37 від 28.01.2011 р.). Пропозиції щодо державної підтримки меліорацій, зрошення, раціональної організації сільських територій та їх фінансування впроваджені Цюрупинською райдержадміністрацією Херсонської області (довідка № 360-1/64-01 від 16.02.2011 р.). Пропозиції щодо обсягів та етапів інвестування та використання інноваційних технологій, зберігання та транспортування продовольчої продукції через функціонування маркетингово-логістичних центрів, гуртових ринків впроваджено у діяльність гуртово-роздрібної мережі «Оскар» Херсонської області (довідка № 32 від 10.03.2011 р.). Теоретичні та методичні результати проведеного наукового дослідження використовуються в навчальному процесі у Херсонському державному університеті при викладанні дисциплін: “Макроекономіка”, “Державне регулювання економіки” (довідка № 66-05/32 від 30.03.2011 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно. Всі висновки та результати, що містяться в роботі, належать особисто автору. Вони полягають у подальшому розвитку теоретичних засад та практичних пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання сільського господарства. У науковій праці, опублікованій у співавторстві, автору належить постановка проблеми та обґрунтування основних положень змісту.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (м. Херсон, 2009 р.); Mezinarodni vedecko - praktika conference “Zpravy vedecke ideje - 2010” (Praha, 2010); Міжнародній науково - практичній конференції «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи” (м. Херсон, 2010 р.); Miedzynarodowej naukowi-praktyczneji “Wschodnie partnerstwo - 2010” (Przemysl, 2010 r.); на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Херсонського державного університету (м. Херсон, 2009 - 2011 рр.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження викладені у 10 наукових працях, з них 5 - у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 2,8 друк. арк. (з них 2,7 - одноосібно), у т.ч. 2,1 друк. арк. - у фахових виданнях, усі належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладений на 196 сторінках комп'ютерного тексту, містить 42 таблиць, 24 рисунків та 19 додатків. Список використаних джерел налічує 206 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

державний агропромисловий сільськогосподарський інновація

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет, об'єкт, методи, розкрито наукову новизну та практичне значення, наведено дані про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Наукові засади державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва” узагальнено сутність, чинники та форми державного регулювання аграрної сфери, висвітлені основні функції та принципи регуляторної діяльності, визначено методичні засади та важелі державної підтримки сільськогосподарського виробництва.

Взаємовідносини держави й аграрної сфери економіки в Україні мають складну історію, різні за змістом етапи становлення, часто протилежні вектори прояву. Насамперед мова йде про жорстке державне регулювання та регламентацію виробництва за радянських часів. Період 90-х років характеризувався стрімкими процесами приватизації та значним зменшенням ролі держави в аграрній сфері. У 2000-х роках, враховуючи міжнародний досвід, посилення впливів інтеграційних та глобалізаційних процесів, зростання присутності країни на світовому продовольчому ринку, значення державного регулювання у цій важливій сфері діяльності посилюється. Проте вказані коливання та протиріччя призвели до недосконалості окремих законодавчо-нормативних актів, механізмів, непослідовності оцінок ролі держави та відношення до неї товаровиробників. Тому важливе значення має ідентифікація понять «державне управління», «державне регулювання», «державна підтримка».

Ми вважаємо, що державне регулювання є найбільш змістовною категорією, оскільки стосується всіх проявів регламентації сільськогосподарського виробництва. Державне управління може бути його частиною або стосуватися управління суб'єктами аграрного господарювання з державною формою власності. Нарешті, державна підтримка може здійснюватися і в межах аграрного регулювання, і в межах державного управління. Важливе значення для обґрунтування подальшого розвитку державного регулювання має аналіз чинників впливу, пріоритетів державної аграрної політики, конкурентного становища сільськогосподарського виробництва на внутрішньому та зовнішньому аграрних ринках.

Відзначимо, що на державне регулювання аграрного виробництва в Україні найбільший вплив справляють чинники наступних просторово-економічних рівнів: загальносвітовий, європейський, країн СНД, загальнодержавний, регіональний, місцевий (локальний). При цьому його метою має бути насамперед продовольча безпека всього народу, конкурентоспроможний розвиток сільського господарства, підвищення рівня життя населення, особливо сільського, забезпечення раціонального ресурсокористування та організації сільських територій з належним благоустроєм. До цього переліку необхідно додати, виокремивши в окремий блок завдань, питання стандартизації продовольчої продукції, оскільки від її якості та смакових і поживних властивостей залежить якість споживання, здоров'я, тривалість життя людей. Досягнення вказаної мети та завдань ґрунтується на охопленні дією регулювання наступних сфер: фінансово-кредитна та цінова, податкова, митна, інноваційно-інвестиційна, стандартизації та якості продукції, розвитку сільських територій, продовольчої безпеки держави. Вказані напрями реалізуються з допомогою взаємоузгоджених механізмів та на основі важливих принципів (рис. 1). Останні можуть змінюватися в залежності від проявів та закономірностей розвитку аграрного виробництва, зовнішньоекономічної ситуації, пріоритетів політики держави в аграрній сфері економіки.

На нашу думку, особливий складник державного регулювання агарного виробництва повинна утворювати його державна підтримка. Вона проявляється насамперед у фінансуванні, дотуванні, страхуванні важливих видів діяльності: меліоративних робіт, окремих сільськогосподарських галузей, товаровиробників, що знаходяться в гірших умовах виробництва, збалансованого функціонування аграрного ринку праці, розвитку сільських територій. Підтримка держави повинна надаватися вітчизняним товаровиробникам при умові виробництва та пропозиції конкурентоспроможної продукції на внутрішньому (податкові пільги) та на зовнішньому (митні пільги, міждержавні та міжнародні угоди і домовленості) продовольчих ринках. Підтримка держави має також важливе значення у сфері інновацій та формуванні позитивного інвестиційного іміджу вітчизняного агробізнесу. Впровадження інновацій та забезпечення інвестиціями є найбільш потужними чинниками ефективного розвитку сучасного аграрного виробництва і в Україні, і у світі.

Рис. 1. Принципи, функції, заходи та механізми державного регулювання аграрної сфери економіки

Недостатньою є підтримка сільських територій. Навіть програмами, які діють в Україні в умовах членства в СОТ, не передбачено в останні два роки виділення бюджетних коштів на облаштування, благоустрій та організацію сільських територій.

Це знижує цінність їх для проживання, призводить до зменшення кількості сільського населення, мотивації праці та її продуктивності, зайнятості, отже, до падіння доходів та рівня життя сільських жителів.

Тому в методології та в методиці оцінки соціально-економічної ефективності державного регулювання найбільше значення має визначення його критеріїв.

Такими доцільно мати: продовольчу безпеку, ефективність виробництва, ефективність ресурсокористування, продуктивність праці, рівень зайнятості, дохідність виробництва, його конкурентоспроможність, якість продукції та її конкурентоспроможність, рівень розвитку сільських територій, якість та рівень життя сільського населення.

В умовах ринкової свободи товаровиробників, наявності великих масивів земель в оренді, зменшення ролі управлінь агропромислового розвитку районного та обласного рівнів в управлінні аграрним виробництвом, необхідне посилення державного контролю з формуванням відповідних інституцій за дотриманням сівозмін, технологій виробництва в цілому.

З іншої сторони, доцільним є посилення їх дорадчих функцій або розвиток дорадчих служб на базі існуючих.

Враховуючи, що в країні спостерігаються перебої з поставками тих або інших видів продукції, ціни на деякі з них перевищують світові при наявних значних резервах виробництва та низьких доходах населення, необхідним є посилення функції постійного моніторингу вітчизняного ринку та його державного регулювання з урахуванням глобалізаційних впливів.

Нарешті, велике значення має формування культури споживання та харчування населення у відповідності до науково обґрунтованих рекомендацій.

У другому розділі «Ефективність сільськогосподарського виробництва та його державне регулювання у Херсонській області» здійснено оцінку виробничих ресурсів функціонування, ефективності спеціалізації, розміщення та організації сільськогосподарського виробництва регіону, визначено рівень його державного регулювання, проаналізовано рівень та основні статті бюджетної підтримки.

Основу виробничо-ресурсного потенціалу галузі сільського господарства Херсонської області формують земельні ресурси. Їх перевагами є: значна кількість (землезабезпеченість населення у 2,1 разів вище середньодержавного показника), рівнинність та масштаби розміщення, відсутність мілкоконтурності агроландшафтів, родючість чорноземних ґрунтів.

При умові належного краплинного або системного зрошення агрокліматичні ресурси дозволяють збирати 2-3 урожаї окремих видів сільськогосподарських культур у рік, а земельні - розвивати великі високомеханізовані інтегровані виробництва.

Проте процеси приватизації призвели до появи великої кількості дрібних товаровиробників з низьким рівнем технічного та технологічного забезпечення.

На Херсонщині функціонує 2116 фермерських господарств із середнім розміром землекористування 80,0 га. Великого поширення набули орендні відносини.

Проте строки оренди є малими (3-5 років), а контроль за використанням орендованих земель, дотриманням сівозмін на них - недостатнім.

Тому державне регулювання процесів, форм та напрямів сільськогосподарського землекористування у регіоні набуває важливого значення та актуальності.

Іншим важливим складником аграрного виробництва є виробничі ресурси. Парк сільськогосподарських машин у 2009 р. становив від 22,1 до 26,7 % їх кількості у 1990 р.

Проте в останнє десятиріччя відзначається зниження темпів падіння технічної оснащеності виробництва з 17,1-12,2 % до 3,7-1,0 % в рік.

Коефіцієнт відновлення основних засобів зріс від 1,2 у 2001 р. до 3,4 у 2009 р.

Темпи зростання фондооснащеності аграрного виробництва в останні роки були в 4,5 разів, а фондоозброєності праці - в 1,3 рази вищими порівняно з підвищенням продуктивності сільськогосподарських угідь та живої праці.

Це пояснюється високою вартістю машин та обладнання, номінальним зростанням вказаних показників при відсутності їх реального збільшення, порушенням пропорційності факторів виробництва на рівні окремих підприємств та галузей.

Основні засоби тваринницьких галузей за останні 20 років практично втрачені. Тому відновлення їх виробничих ресурсів, ресурсів меліоративних систем належить до першочергових завдань державного регулювання економіки у регіоні.

У сільськогосподарському виробництві регіону зайнято 156,6 тис. чол., тобто 51,2 % сільського населення.

Згортання трудомістких галузей та видів діяльності - садівництва та виноградарства, городництва, тваринницьких галузей, переробки продукції призвело до появи безробіття на селі. Ринок праці характеризується нестабільністю.

При умові низької заробітної плати (60,0 % грошових доходів зайнятих в інших галузях виробництва), незначних доходів від оренди у селян втрачається мотивація до праці у сільськогосподарських підприємствах.

Натомість збільшується роль особистих домогосподарств у формуванні доходів сільських жителів.

Потужний природно-ресурсний потенціал, традиції у господарюванні дозволили сформувати у Херсонській області досить ефективне зернове господарство (щорічні збори зернових дорівнюють 2,8-0,8 млн. т), виробництво соняшнику (відповідно 95,6-288,6 тис. т), овочів (277,3-621,8 тис. т), плодів та винограду (21,7-156,8 тис. т).

Значного скорочення, - на 54,3-72,1 % зазнали тваринницькі галузі за обсягами виробництва продукції.

Проте, починаючи з 2005 р., спостерігається стійкий ріст показників продуктивності тваринницьких галузей при збільшенні загальної чисельності поголів'я у господарствах населення та структурних зрушеннях у галузі у напрямі підвищення ролі свинарства та птахівництва і зменшення - вівчарства та скотарства.

У спеціалізації та розміщенні основних сільськогосподарських культур відбувалися нераціональні структурні зрушення.

Так, за останні 20 років площі під зерновими збільшилися на 10,5 %, під енергоємною культурою - соняшником - на 27,5 %, під багаторічними травами - зменшилися на 36,1 %.

Це призвело до порушення сівозмін, екологічної рівноваги у агроландшафтах, зменшення ефективності ресурсокористування та виробництва.

При цьому рентабельність рослинницьких галузей коливається у межах 12,4-33,8 % у 2009 р. за різними культурами. Галузі тваринництва залишаються збитковими. Як наслідок, це призводить до нестійких фінансових результатів господарювання у галузі в цілому (табл. 1).

Таблиця 1

Ефективність сільськогосподарського виробництва у Херсонській області*

Адміністративні райони	Показники
	Кількість прибуткових підприємств	Кількість збиткових підприємств	Виробнича собівартість, тис. грн.	Повна собівартість, тис. грн.	Виручка, тис. грн.	Одержано прибутку, тис. грн.	Одержано збитку, тис. грн.	Прибуток (збиток), тис. грн.	Рівень рентабельності (збитковості), %
Херсонська область	232	113	1595966,6	1833471,5	2122801,8	364983,6	-75653,3	289330,3	15,8
м. Херсон	20	12	202979,3	237812,0	294712,8	71471,1	-14570,3	56900,8	23,9
м. Н. Каховка	8	5	59020,9	69801,0	71244,7	6757,2	-5313,5	1443,7	2,1
Білозерський	17	6	182976,9	207131,0	234206,5	30821,6	-3746,1	27075,5	13,1
Бериславський	6	11	78149,7	95841,3	92843,6	770,8	-3768,5	-2997,7	-3,1
Великоолександрівський	9	6	42689,1	46784,5	58317,4	12194,2	-661,3	11532,9	24,7
Великолепетиський	12	6	57938,6	66968,9	72232,2	6887,9	-1624,6	5263,3	7,9
Верхньорогачицький	8	5	26881,3	29575,9	29862,5	8066,7	-7780,1	286,6	1,0
Високопільський	12	1	23963,4	26299,5	32426,5	6364,1	-207,1	6127,0	23,3
Генічеський	13	6	91923,1	104486,6	132420,0	30370,6	-2437,2	27933,4	26,7
Голопристанський	13	7	59282,2	66746,4	73598,7	8600,5	-1748,2	6852,3	10,3
Горностаївський	11	1	61676,7	71568,1	89626,9	18141,2	-82,4	18058,8	25,2
Іванівський	6	1	24380,7	27724,6	33371,3	5687,2	-40,5	5646,7	20,4
Каланчацький	7	2	47499,6	55559,0	64123,9	12687,9	-4123,0	8564,9	15,4
Каховський	31	10	205570,2	231356,0	298456,2	71559,8	-4459,6	67100,2	29,0
Нижньосірогозький	10	4	27893,3	31152,4	35674,0	5580,4	-1058,8	4521,6	14,5
Нововоронцовський	12	6	71878,5	88139,0	94406,9	12406,5	-6139,4	6267,1	7,1
Новотроїцький	18	3	139648,0	158080,0	181208,1	25175,0	-2046,9	23128,1	14,6
Скадовський	7	3	36203,8	40248,3	42705,9	3412,3	-954,7	2457,6	6,1
Цюрупинський	5	10	90303,4	104544,5	115252,3	17362,0	-6654,2	10707,8	10,2
Чаплинський	7	8	65107,9	73652,5	76112,2	10696,6	-8236,9	2459,7	3,3

* Розраховано за даними Головного управління статистики в Херсонській області, 2010 р.

У загальній кількості сільськогосподарських підприємств, що надали звітність Держкомстату України, ¹/₃ були збитковими.

Обсяг прибутку склав 289,3 млн. грн. при загальному рівні рентабельності 15,8 %. Це свідчить про необхідність державної підтримки сільськогосподарської галузі в цілому.

Її основними формами у Херсонській області було фінансування за рахунок бюджетних дотацій та за рахунок відшкодування ПДВ (табл. 2).

Таблиця 2

Обсяги бюджетних коштів, виділених на розвиток галузей сільськогосподарського виробництва у Херсонській області, 2009 р.*

Адміністративний район	Рослинництва, всього	Тваринництва, всього	За рахунок бюджетних дотацій на відтворення водних ресурсів	За рахунок бюджетних дотацій за ін. напрямами
	за рахунок бюджетних дотацій	за рахунок ПДВ	за рахунок бюджетних дотацій	за рахунок ПДВ
Білозерський	19770,0	18617,6	125,7	17545,0	0,0	12304,5
Бериславський	2905,4	4499,1	-	-	0,0	2905,4
Великоолександрівський	121,9	3954,0	63,5	274,5	0,0	58,4
Великолепетиський	486,3	6519,3	65,7	755,0	0,0	418,3
Верхньорогачицький	299,8	317,1	21,7	0,2	0,0	234,4
Високопільський	0,0	1079,4	0,0	55,4	0,0	0,0
Генічеський	2114,6	4148,0	87,3	60,4	0,0	1554,7
Голопристанський	1336,5	566,2	82,1	25,4	0,0	1239,4
Горностаївський	2478,0	4077,1	76,1	85,1	0,0	329,9
Іванівський	2248,1	258,7	0,0	258,7	0,0	2248,1
Каланчацький	375,2	9724,9	182,0	0,0	0,0	142,4
Каховський	9728,2	11031,9	827,0	886,0	0,0	4498,9
Нижньосірогозький	115,4	265,4	0,0	0,0	0,0	112,6
Нововоронцовський	498,8	2061,8	154,9	161,6	0,0	343,9
Новотроїцький	3584,5	9037,7	152,4	5041,0	0,0	2974,2
Скадовський	374,6	1853,3	59,9	590,3	0,0	0,0
Цюрупинський	488,9	5741,3	12,4	104,2	0,0	324,0
Чаплинський	3459,8	2172,8	381,8	943,9	0,0	2690,8
Усього по районах	50386,0	85925,6	-	-	-	32379,9
м. Херсон	9698,8	30127,2	55,5	2661,6	0,0	6762,6
м. Нова Каховка	3548,0	2088,3	-	-	0,0	3239,0
Всього по містах	13246,8	32215,5	-	-	-	10001,6
Херсонська область	63632,8	118141,1	2347,5	29448,5	0,0	42381,5

* Розраховано за даними Головного управління статистики в Херсонській області, 2010 р.

За рахунок бюджетних дотацій на розвиток рослинницьких галузей було направлено 63,6 млн. грн., а в рахунок відшкодування ПДВ - 118,1 млн. грн. На тваринництво було виділено лише 2,3 млн. грн. та за рахунок ПДВ - 29,4 млн. грн. При цьому переважна більшість дотацій направлена на вирощування озимих зернових, виробництво м'яса ВРХ, розвиток свинарства, на виробництво молока. На відтворення дефіцитних у галузі водних ресурсів дотації не надійшли взагалі.

Дані табл. 2 свідчать про значні обсяги бюджетної підтримки сільськогосподарського виробництва у регіоні. Тільки по аграрних підприємствах вони становлять ¹/₃ отримуваного прибутку. Проте такі проблеми, як водовідведення та водозабезпечення, належного фінансування не отримали. В умовах розпаювання землі, значних масштабів оренди вирішити питання зрошення товаровиробникам самостійно надзвичайно важко.

Необхідно відзначити наявність тісного кореляційного зв'язку між рівнем державної підтримки сільськогосподарського виробництва та його результатами. Збільшення обсягів бюджетних коштів, що направляються в аграрну сферу, веде до збільшення дохідності виробництва. Загалом же показники державної підтримки сільськогосподарського виробництва є досить значними.

Проте вони часто здійснюються без узгодження з іншими формами державного регулювання, наприклад, ціновим, митним, антимонопольним, підтримкою розвитку сільських територій.

У третьому розділі «Шляхи вдосконалення державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва» визначено резерви та напрями посилення державної підтримки ресурсозбереження, державного регулювання впровадження інновацій та надходження інвестицій, логістичного забезпечення реалізації продукції.

Всебічний аналіз ефективності використання ресурсного потенціалу, розвитку галузі сільськогосподарського виробництва, сільських територій, а також рівня та ефективності державного регулювання вказаних процесів дозволив визначити пріоритети напрями посилення державного регулювання та державної підтримки аграрної сфери економіки Херсонської області. Мова йде насамперед про раціональне використання земельних ресурсів та відновлення родючості ґрунтів. Його пропонується здійснювати через обґрунтоване землеволодіння, відродження зрошення, збільшення лісомеліорації, впровадження органічного землеробства, посилення державного контролю за дотриманням науково обґрунтованої системи ведення землеробства у цілому.

Зрошення в умовах посушливого степу дозволяє підвищувати урожайність сільськогосподарських культур у 1,4-5,7 разів та забезпечувати додатковий чистий дохід у межах 0,5-20,5 тис. грн./га в залежності від культури.

Особливо продуктивним зрошення є у зерновиробництві, овочівництві, кормовиробництві. Програмою розвитку водогосподарського комплексу Херсонщини передбачено державне фінансування зрошення у сумі 59,0 млн. грн. При умові надходження коштів, до 2015 р. планується повністю реконструювати великі зрошувальні мережі (табл. 3).

Таблиця 3

Прогноз економічних показників використання на зрошуваних земель Херсонської області за умов державної підтримки їх реконструкції, млн. грн.

Сільськогосподарська культура	Роки
	2009	2010	2011	2012	2013	2014	2015
Зернові	вартість валової продукції	522	522	534	557	565	565	586
	витрати	336	347	347	364	364	364	325
Технічні культури	вартість валової продукції	438	457	457	476	514	550	588
	витрати	252	260	260	267	282	307	322
Інші культури	вартість валової продукції	1264	1315	1350	1408	1567	1605	1625
	витрати	274	256,5	278,1	282,4	333,5	229,7	343
Всього	вартість валової продукції	2224	2294	2341	2431	2646	2720	2799
	витрати	862	862,5	884,1	913,4	979,5	1011	989,5
	прибуток	1362	1432	1456	1518	1666	1709	1809

Це дозволить отримувати додатковий прибуток у межах 1,5-1,8 млрд. грн., покращити умови життя у майже 100 сільських населених пунктах. Відзначимо, що у світовому сільському господарстві все більші темпи зросту характерні для біодинаміки, впровадження раціональних технологій органічного землеробства. Вони ґрунтуються виключно на натуральних, природних засобах збереження родючості ґрунтів. Ці процеси набувають поширення в Україні. Вони могли б сприяти позиціонуванню країни як виробника органічного продовольства на світовому продовольчому ринку. Проте це також буде можливим лише за умов підтримки органічних агротехнологій на державному рівні. Для цього доцільно прийняти відповідні нормативно-законодавчі документи.

На Херсонщині є господарства, які частково або повністю виробляють органічну продукцію, але вони не сертифіковані. Удосконалення державного регулювання земельних відносин здійснюється шляхом формування земельного кадастру, розвитку заповідного, рекреаційного та оздоровчого землекористування, землевпорядкування сіл та сільських територій, охорони та підвищення родючості ґрунтів, удосконалення системи моніторингу земель, дійсного функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі бюджетних коштів, виділених для розвитку сільського господарства становило: здешевлення кредитів комерційних банків (58,7 - 68,5 %); підтримка виробництва продукції тваринництва (4,1 - 17,8 %); витрати на закладання і догляд за молодими садами і виноградниками (6,0 - 9,7 %).

Було зроблено суттєвий внесок у часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки (1180,6 тис. грн.) та компенсовано збитки, завдані несприятливими погодними умовами (10452 тис. грн.). Відзначимо, що в результаті дотримання вимог СОТ, скороченню підлягає пільгове кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Між тим в результаті впровадження санітарних і фітосанітарних стандартів, інновацій аграрне виробництво стане більш затратним.

Це може призвести до збільшення кредитних ставок, які й на даний час характеризуються як дуже високі. Тому із 11,0 млрд. грн. бюджетної підтримки аграрного сектору економіки у 2011 р. на здешевлення кредитів передбачено направити 1,0 млрд. грн. Цю практику доцільно продовжити принаймні на перехідний період для України в СОТ.

Всебічної державної підтримки потребують соціальні проекти на селі, підготовка кадрів, організація громадських робіт. Цей перелік доцільно збільшити за рахунок фінансування з обласного бюджету дорадництва, громадських робіт, нетрадиційних видів діяльності, культурно-мистецьких заходів, довівши його частку з 1,0 до 10,0 % у загальному обсязі.

Посилення державної підтримки вимагає впровадження інновацій та надходження інвестицій у сільське господарство. Адже в їх обсязі у 2009 р. на бюджетні надходження приходилось лише 0,8 %, 1,1 % надійшло з місцевих бюджетів, 66,0 % забезпечили власні кошти підприємств та іноземні джерела.

З метою розкриття інвестиційного потенціалу, перспектив інноваційної діяльності у Херсонській області розроблено 29 інноваційно-інвестиційних програм. Проте в умовах нестачі бюджетних коштів пріоритетними з них слід назвати: «Зерно», «Рис», «Виноград», «Молоко», «Вовна», «Водогосподарський комплекс», «Сільський туризм» Це дозволить зосередити всі ресурси на найбільш важливих проблемах розвитку сільськогосподарського виробництва, що потребують швидкого вирішення.

Враховуючи, що в останні три роки постійно зменшувалось державне фінансування селекції у рослинництві та сортовпровадження, розвитку тваринництва, закладення і догляд за молодими садами, фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, лісомеліорації, саме в цих напрямах потрібно лобіювання інтересів регіону перед державним бюджетом, а також залучення приватних інвесторів до участі у вказаних видах діяльності, що мають інноваційний характер.

Враховуючи, що в регіоні функціонує або може бути відновлено функціонування 60 суб'єктів племінної справи, 15 племінних заводів і репродукторів рибництва, 370 пунктів осіменіння ВРХ, доцільним є створення спільних підприємств за участі інвесторів з інших регіонів або країн.

Як показують дослідження, в Херсонській області на початковому етапі формування перебуває агрологістика. Між тим у США, країнах Європейського Союзу державні інституції є ініціаторами та здійснюють фінансову підтримку впровадження логістичних підходів у діяльність суб'єктів агробізнесу. З цією метою у регіоні рекомендується розширити мережу існуючих гуртових плодоовочевих ринків, логістичних та маркетингово-аналітичних центрів.

Мова йде про ведення в експлуатацію гуртового плодоовочевого ринка «Цукури», логістичного центру на базі фермерського господарства «Аделаїда» з товарним оборотом понад 45,0 млн. т на рік. Важливим є доведення до 100 %-го використання потужностей Херсонських морського та річкового портів, морського порту Скадовськ з метою перевезень сільськогосподарських вантажів.

Бюджетних надходжень потребує розвиток агроконсалтингу та дорадництва, які в останні 2 роки фінансуються переважно за рахунок обласного бюджету. Загалом же обсяг державної підтримки галузі не перевищує 4,5 % вартості виробленої сільськогосподарської продукції. Тому завдання полягає у збільшенні цього показника з метою збереження програм фінансування заходів «зеленої скриньки».

Мова йде насамперед про: державні дослідні програми; програми боротьби зі шкідниками та захворюваннями; послуги з навчання, розповсюдження інформації й дорадництво; послуги з контролю, інспектування, сертифікації, маркетингу та просування товару на ринок, у т.ч. моніторинг ринку, інфраструктури; програми створення державних резервів для забезпечення продовольчої безпеки, фінансова участь уряду у програмах страхування доходів і гарантування їхньої безпеки; виплати на відшкодування збитків від стихійного лиха; допомога на структурну перебудову, що надається через програми виведення природних ресурсів із сільськогосподарського обігу, а також та, що надається через інвестиції та ін.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади та розроблено практичні пропозиції щодо вдосконалення державного регулювання та посилення державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Визначені пріоритетні напрями їх здійснення на перспективу. Отримані результати дослідження дозволили сформулювати наступні висновки:

1. У взаємовідносинах «держава-аграрна сфера економіки-продовольчий ринок» здійснюється державне регулювання, державне управління, державна допомога аграрного виробництва. При цьому «державне регулювання» є найбільш змістовно ємкою категорією, оскільки охоплює відповідними механізмами, методами та засобами всі форми сільськогосподарського виробництва і може включати і державне управління, і державну допомогу. Соціально-економічна сутність державного регулювання сільського господарства передбачає його розуміння як системи (з виділенням системно-структурних інституцій, об'єктів-суб'єктів здійснення, теорії і практики, за функціями, напрямами впливу, формами реалізації тощо) та як процесу (здійснення впливу через відповідні дії та механізми).

2. Методичні засади державного регулювання передбачають методичне забезпечення його здійснення через методи, важелі, показники та критерії з однієї сторони, та методичні засади оцінки рівня та ефективності відносно функціонування та розвитку сільськогосподарського виробництва - з іншої. Критеріями державного регулювання у всіх випадках можуть бути соціально-економічна доцільність, дієвість, його результатами - соціально-економічна та екологічна ефективність та конкурентоспроможність виробництва, збалансованість аграрного ринку, продовольча безпека держави.

3. Визначальний вплив на ефективність сільськогосподарської галузі справляє характер ресурсокористування, рівень впровадження інновацій, забезпечення інвестиціями, маркетингові стратегії розвитку та логістика, менеджмент суб'єктів аграрного господарювання та галузі в цілому, цінова кон'юнктура аграрного ринку. У Херсонській області використання ресурсів супроводжується зменшенням родючості ґрунтів, наявністю значних масивів порушених та деградованих земель, зрушеннями у структурі сільськогосподарських угідь у напрямі зменшення площ під багаторічними насадженнями, кормовими культурами та збільшення під енергоємним соняшником. Для припинення вказаних процесів використовуються хімічні меліорації, зрошення, лісомеліорації, але їх обсяги є недостатніми.

4. Як недостатня оцінюється забезпеченість матеріально-технічними засобами. Проте їх вибуття практично припинилося і здійснюється поступове оновлення, особливо машин і обладнання. Це відбулося завдяки посиленню ролі держави у вказаному процесі. У використанні трудових ресурсів склалася парадоксальна ситуація - при найменшій в Україні щільності сільського населення (16 чол./км²) і потребі у працівниках спостерігається безробіття. Це свідчить про низьку оплату праці та недостатню мотивацію виробників. Проте загалом зайняті в аграрній сфері характеризуються високим або достатнім рівнем освіти, значними практичними навичками та збереженими традиціями у здійсненні виробничої діяльності.

5. Сільськогосподарське виробництво регіону спеціалізується переважно на рослинництві (73,4 % вартості товарної продукції). Виділяється виробництво зернових, соняшнику, сої, овочів та баштанних, плодових та винограду. Їх рентабельність є значною і становила у 2009 р. 12,4-33,8 %. Це свідчить про конкурентоспроможність вказаних галузей. У тваринництві в останні роки пріоритет надається птахівництву, свинарству, виробництву молока, розвиток яких дотується державою та виходить на позитивні показники рентабельності. Незважаючи на загальну прибутковість галузі, ¹/₃ сільськогосподарських підприємств залишаються збитковими.

6. Державна підтримка аграрної сфери економіки регіону здійснюється на належному рівні у напрямі виділення дотацій та відшкодування ПДВ при виробництві рослинницької та тваринницької продукції. Обсяг бюджетних коштів, виділених для сільськогосподарських підприємств, склав у 2009 р. 65,9 млн. грн. З них 96,5 % було направлено на підтримку галузей рослинництва, 3,5 % - на підтримку галузей тваринництва. Проте державна фінансова підтримка розподіляється не рівномірно. Не були виділені кошти на водовідведення та водопостачання, а також на здійснення заходів у межах «зеленої скриньки»: розвиток дорадництва, впорядкування сільських територій, раціональну організацію землекористування, страхові виплати фермерам, господарства яких розміщені у зоні підвищеного ризику, інші заходи, пов'язані з непрямою підтримкою сільськогосподарського виробництва.

7. При розробці пропозицій щодо вдосконалення державного регулювання та збільшення державної підтримки сільського господарства Херсонської області необхідно враховувати його конкурентні переваги та недоліки, які формуються під впливом регіональних умов розміщення. Серед них виділяються: зменшення родючості ґрунтів та поливу земель (на площі 270,0 тис. га), посушливість клімату та непередбачувані погодні явища зони ризикованого землеробства , наявність більшої кількості, ніж в інших областях, суб'єктів аграрного господарювання та подрібнення земельних масивів, недостатня забезпеченість матеріально-технічними засобами, слабка мотивація та низька продуктивність праці й низькі доходи сільського населення, мала людність сіл, недостатній їх благоустрій, застарілий житловий фонд та наявність демографічних проблем, повільне впровадження інновацій, недостатні інвестиції, відсутність державного фінансування дорадчої діяльності, не диверсифікована економіка сільських територій.

8. До конкурентних переваг галузі належить найбільша в країні землезабезпеченість населення (1,8 га/чол.), високорентабельне рослинництво, наявність ресурсів для традиційної та унікальної спеціалізації сільського господарства (виробництво зернових і технічних культур, баштанництво, виноградарство, птахівництво, вівчарство, бджільництво, рибництво, виробництво всіх ранніх культур, можливості органічного землеробства), у порівнянні з іншими регіонам; низька собівартість значної кількості видів продовольчої продукції; передові позиції галузі в господарському комплексі області, її інвестиційна привабливість, наявність резервів для диверсифікації діяльності, унікальне розміщення відносно об'єктів логістики (наявність річкового та морських портів, найбільших в Україні гуртових ринків тощо).

9. Вдосконалення державного регулювання аграрного виробництва регіону повинно включати насамперед посилення державного впливу на використання природних ресурсів, особливо земельних, водних, рекреаційних та заповідних фінансовими, організаційно-економічними та адміністративними важелями. Необхідно посилення державних гарантій орендарям та орендодавцям з метою збільшення строків оренди землі. За рахунок бюджетних коштів нами прогнозується відродження зрошуваного землеробства площею 427,5 тис. га до 2015 р.

10. Державну підтримку сільськогосподарського виробництва доцільно здійснювати на основі виконання пріоритетних інноваційно-інвестиційних програм за рахунок бюджетних коштів, коштів аграрних підприємств та приватних інвесторів. Посилення державного регулювання пропонується здійснювати через розвиток та фінансування дорадчих структур, контроль виробничо-технологічних процесів, підтримку сільських громад та сільських територій, диверсифікації економічної діяльності та збільшення зайнятості сільських жителів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових наукових виданнях:

1. Карунос С.А. Державна підтримка раціонального ресурсовикористання у сільському господарстві / С.А. Карунос // Наукові праці Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування «Кримський агротехнологічний університет». - Вип. 121 . - Сімферополь, 2009. - С. 137 - 141.

2. Карунос С.А. Основні завдання та інструменти державного регулювання розвитку агропродовольчого ринку / С.А. Карунос // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 63. - Херсон: Айлант, 2009. - С. 259 - 266.

3. Карунос С.А. Наукові засади та методичні прийоми державного регулювання сільського господарства / С.А. Карунос // Таврійський науковий вісник: зб. наук. пр. - Вип. 72. - Херсон: Айлант, 2010. - С. 244 - 249.

4. Тюхтенко Н.А. Інструменти та методи державного регулювання сільськогосподарського виробництва / Н.А. Тюхтенко, С.А. Карунос // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу : наук. економ. жур. - № 13. - Бердянськ, 2010. - С. 47-50 (у її межах автором обґрунтовані інструменти та важелі державного регулювання).

5. Карунос С.А. Зміст, чинники та основні принципи державної аграрної політики / С.А. Карунос // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. - Вип. 2. - Т. 1. Економічні науки. - Полтава: ПДАА. - 2011. - С. 128-136.

В інших виданнях:

6. Карунос С.А. Державне регулювання інвестиційної діяльності сільськогосподарського виробництва / С.А. Карунос // зб. тез за матер. всеукр. наук.-практ. конфер. [Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств], (Херсон, 16 - 17 квітня 2009 р...