Ефективність механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю проектно-орієнтованих організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

ХОЛОД СЕРГІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 658.5+65.1

ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

05.13.22 - управління проектами та програмами

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Дніпропетровськ - 2011

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Дніпропетровському університеті економіки та права імені Альфреда Нобеля.

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор

Тян Рево Борисович,

Дніпропетровський університет економіки та права імені Альфреда Нобеля,

професор кафедри економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

Цюцюра Світлана Володимирівна,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

професор кафедри інформаційних технологій;

доктор технічних наук, доцент

Антипенко Євген Юрійович,

Запорізька державна інженерна академія, професор кафедри фінансів.

Захист відбудеться 20 жовтня 2011 р. о13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.085.01 при Державному вищому навчальному закладі «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, ауд. 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а).

Автореферат розісланий « 19 » вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.С. Кравчуновська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтеграція економіки України в економіку розвинених європейських країн є одним зі стратегічних напрямів зовнішньої політики держави і приводить до необхідності проведення на рівні підприємства постійної оцінки конкурентоспроможності продукції і формування стратегії управління, що забезпечує стійке конкурентне положення підприємства на ринку.

Здатність організації адекватно пристосовуватися до змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі, до динаміки попиту реалізується через відповідні програми перетворень. Функціонування даної програми не обмежується деяким часовим інтервалом, вона є однією з основних функціональних складових стратегічного управління підприємством. На кожному етапі розвитку підприємства ставляться свої, чітко позначені поточними умовами завдання, які мають обмеження щодо часу і ресурсів та реалізуються у складі відповідних проектів.

Важливими в управлінні перетвореннями є не лише чітка структуризація відповідної програми, але і забезпечення досягнення цілей в задані терміни, з запланованими показниками ефективності.

Відповідно до проведеного аналізу вирішення науково-прикладної задачі щодо розробки системи і критеріїв управління з адаптації підприємства до умов ринку, що змінюються, на базі програм перетворення актуальне в науковому і прикладному аспектах в області методології управління програмами і проектами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації дослідження виконані відповідно до програми науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємства Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля в розрізі тем державної реєстрації № 0100U000948 «Організаційно-економічні основи розвитку технологічного і методичного забезпечення систем управління промисловими підприємствами в умовах ринкових стосунків» і № 0104U008832 «Проблеми підвищення конкурентоспроможності підприємств в умовах ринкового середовища», де особисто автором обгрунтовано методологію проектування організаційних механізмів і підсистем оперативного управління проектами і програмами.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка раціональних схем інформаційних зв'язків і процесів управління проектами та програмами в проектно-орієнтованих організаціях, що забезпечують реалізацію стратегічних цілей розвитку на основі інноваційних програм.

Для досягнення мети були поставлені і вирішені наступні завдання:

- обгрунтувати вплив перетворень на адаптацію організації до умов зовнішнього середовища, що змінюються, і розробити ієрархічну систему управління програмами і проектами з забезпечення реалізації цілей;

- систематизувати визначальні ознаки, що відрізняють інноваційні програми і проекти від інвестиційних;

- обгрунтувати концептуальні підходи до розробки і реалізації механізму управління інвестиційними проектами інноваційної діяльності;

- розробити методику адаптації структури управління проектно-орієнтованої організації до змін зовнішнього середовища і, відповідно, програми її стратегії розвитку;

- дати кількісну оцінку очікуваного інноваційного ефекту від реалізації відповідних програм і проектів для організації та інвестора на етапі ухвалення рішення про інвестиції.

Об'єкт дослідження - організаційні і управлінські процеси в проектно-орієнтованій організації.

Предмет дослідження - механізм управління проектно-орієнтованою організацією, що забезпечує реалізацію стратегії розвитку на інноваційній основі.

Методи дослідження:

- теорія функціональних систем і кібернетики при дослідженнях ієрархічної структури управління програмами і проектами;

- математична статистика при обробці даних варіаційних рядів показників діяльності організації;

- експертних оцінок при ранжуванні чинників, які впливають на активізацію інноваційно-інвестиційної діяльності;

- інвестиційного аналізу при формуванні системи критеріїв і обгрунтуванні необхідності інноваційного оновлення підприємства та підвищення ефективності механізму управління інвестиційною діяльністю.

Наукова новизна одержаних результатів:

вперше:

- розроблено таблицю класифікаційних ознак і чинників, властивих інвестиційним проектам інноваційної діяльності, що дозволяє ідентифікувати кожен проект за його індивідуальними якостями, з оптимізацією його вартості;

- розроблено тривимірну матрицю інновацій, яка дозволяє визначити не лише тип інновації, але і величину інноваційного ефекту, що важливо при оцінці об'єму інвестицій кожної програми та її складових проектів;

- запропоновано схему організаційного управління проектно-орієнтованою організацією на основі ієрархії цілей, які реалізуються в проектах і програмах, що робить можливим подальший розвиток матричної структури управління організацією, підвищуючи її ефективність;

дістали подальшого розвитку:

- положення теорії ентропійних процесів в системі управління, в частині оцінки повноважень рівнів і ланок управління в організації за інтелектуальним потенціалом рішень, які приймаються, що дозволяє якісно розробити вимоги до структур управління і кваліфікаційного рівня управлінського персоналу;

вдосконалено:

- методичний підхід до оцінки реального інноваційного ефекту при організації і плануванні інноваційних нововведень за відхиленнями реальних значень показників ефективності від трендових, побудованих за тенденцією зміни за попередній період.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні і методологічні положення дисертаційної роботи доведені до рівня розробки конкретних методик, рекомендацій щодо формування ефективного механізму управління інноваційною діяльністю проектно-орієнтованої організації.

На основі аналізу результатів виробничо-господарської діяльності ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів» визначені вузькі місця, що знижують його конкурентоспроможність, і сформульовані основні положення програми нововведень, визначений бюджет програми, розраховані очікувані показники ефективності її реалізації.

Розроблені рекомендації з адаптації існуючої організаційної структури управління до умов управління програмами і проектами.

Результати дослідження використані в системі управління інноваційною діяльністю на основі інвестиційних проектів машинобудівним підприємством ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»; Дніпропетровською міською асоціацією промисловців і підприємців; ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів».

Положення дисертаційної роботи використані в навчально-методичному процесі Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля при викладанні дисциплін «Стратегічне управління», «Управління проектами», «Методи ухвалення управлінських рішень» і «Управління розвитком підприємств», а також як матеріал для підготовки курсових і дипломних робіт.

Особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих у співавторстві, полягає в розробці:

- принципової ієрархічної організаційно-управлінської системи реалізації програм і проектів у складі проектно-орієнтованих організацій [1, 2, 3];

- матричної об'ємної організаційної структури управління, кожна площина якої відображує орієнтацію рівня управління на загальне управління організацією, управління програмами, управління проектами [4, 5];

- методичного підходу до оцінки реального інноваційного ефекту для організації від реалізації конкретних програм і проектів [6, 7, 8].

Апробація результатів дисертації. Основні висновки, положення і результати дослідження були розглянуті та обговорювалися на міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях: II Міжнародна науково-практична конференція «Стратегії інноваційного розвитку економіки: бізнес, наука, освіта» (м. Харків, ХПІ, 7 - 10 квітня 2010 p.), VI Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми та перспективи розвитку регіональної ринкової економіки» (Кременчук, 12 - 14 травня 2011 р.); II Всеукраїнська науково-практична конференція молодих вчених «Забезпечення сталого розвитку підприємств за умов прискорення інтеграційних процесів, глобалізації економіки та невизначеності середовища господарювання» (м. Дніпропетровськ, 17 квітня 2010 p.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації» (м. Одеса, 08 - 10 вересня 2010 p.); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми управління підприємствами: теорія та практика» (м. Харків, ХНЕУ, 15 - 16 листопада 2010 p.).

Публікації. Основні положення і найважливіші результати дослідження опубліковані автором в 2 монографіях, 6 статтях в наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел з 144 найменувань на 12 сторінках, 2 додатків на 6 сторінках. Робота містить 28 таблиць, 39 рисунків. Загальний обсяг дисертації - 172 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі проаналізовані раніше виконані дослідження в області управління організацією, діяльність якої орієнтована на проект і впровадження інвестиційних та інноваційних програм. Вирішенню цих проблем присвячені роботи Є.Ю. Антипенка, А.І. Білоконя, С.Д. Бушуєва, Н.С. Бушуєвої, В.М. Васильєва, В.Т. Вечерова, В.І. Доненка, М.Ф. Друкованого, Д.Ф. Гончаренка, О.А. Гусакова, В.Ф. Залуніна, В.М. Кірноса, В.Р. Млодецького, П.П. Олійника, А.В. Радкевича, В.І. Торкатюка, В.А. Ткаченка, Р.Б. Тяна, Є.П. Уварова, С.А. Ушацького, С.В. Цюцюри та інших.

На основі аналізу раніше проведених досліджень встановлено, що успішне функціонування організацій в сучасних ринкових умовах можливе при постійній їх адаптації до зовнішніх вимог ринку, що змінюються. Ефективним інструментом реалізації цього процесу адаптації є розробка і впровадження у виробництво програм і проектів нововведень на основі інвестицій в інновацію. Відповідно до цього, організації, орієнтуючі свою діяльність на реалізацію програм і проектів, повинні відповідним чином сформувати свою організаційну структуру управління.

Розроблена принципова схема трирівневого управління з деталізацією інформаційних потоків, що встановлюють ієрархію рівнів: технічний рівень, рівень реалізації проектів, рівень реалізації програм, вищий рівень організації, що встановлює стратегію розвитку.

Система управліннями програмами і проектами в організації логічно взаємозв'язана між собою і, у термінах теорії функціональних систем, сприяє здобуттю корисного для організації кінцевого результату.

У другому розділі приведені концептуальні підходи до розробки і реалізації механізму інноваційної діяльності.

Виконано аналіз існуючих критеріїв оцінки економічної ефективності інвестицій, визначено особливості їх вживання і трактування отриманих результатів розрахунку стосовно інвестицій в інновацію. Зроблено висновок про пріоритетність розробки і реалізації організаційно-економічного механізму реалізації проекту, порівняно з оцінкою його ефективності, враховуючи низьку надійність показників, розрахованих за даними тривалого прогнозу.

Запропоновано критерійну базу механізму вибору оптимальних варіантів інвестиційних проектів, яка дозволяє обгрунтовано управляти процесами прийняття економічно ефективних рішень щодо проектів інноваційного розвитку.

Враховуючи високу міру невизначеності процесу обгрунтування вибору програм інноваційного розвитку, потрібне вдосконалення існуючих методів оцінки ризиків. З цією метою розроблено методичний підхід до багатофакторної оцінки ризику на різних етапах інноваційного процесу.

Коефіцієнт упевненості є комбінацією двох оцінок - істинності (І) і помилковості (П):

К = І - П.

Правила об'єднання (К0) різноспрямованого впливу чинників ризику, виражених через коефіцієнти упевненості (як «за» (К1) так і «проти» (К2) збільшення міри ризику), мають вигляд:

К0 = К1 + К2 (1 - К1),

якщо К1 > 0 і К2 > 0;

К0 = - (|K1| + |K2| (l - |K1|)),

якщо К1 < 0 і К2 < 0;

К0 = (К1 + К2) / (1 - min(|K1|, |K2|)),

якщо К1 і К2 мають різні знаки.

При комбінації свідоцтв з коефіцієнтами +1 і -1 вважається, що К₀ = +1.

Оскільки всі можливі результати, за правилом, сполучені в'язкою «або», то маємо:

К0 = (K1vK2vK3vK4) = max(K1, К2, К3, К4),

де K1 - низький фах експертів, K2 - необ'єктивність аналізу, K3 - неповна інформація, K4 - неврахованість особливостей ринку.

Слідуючи правилам нечіткої логіки, загальна упевненість в настанні несприятливої події дорівнює:

К = К0 - Кп,

де Кп - апріорна впевненість в негативному завершенні робіт.

Починаючи зі значення +0,6, вважається, що подія, швидше за все, станеться, а зі значення +0,8 вважається, що подія, майже напевно, станеться (відповідно, для значень -0,6 і -0,8 вважається, що подія, швидше за все, не станеться або, майже напевно, не станеться).

Викладений підхід може бути використаний для кількісної оцінки ризику в процесі виявлення ринкових можливостей, пошуку цільового ринку або його ділянок (сегментів або «ніш») для їх реалізації, а також на інших стадіях обгрунтування вибору варіантів інноваційного розвитку, маркетингових досліджень, що спираються на результати.

У третьому розділі досліджені питання побудови організаційних структур управління та інформаційних потоків.

У сучасних умовах, коли відбуваються непередбачувані зміни в зовнішньому середовищі, від організації потрібні радикальні та оперативні рішення. При цьому змінюються і умови управління організацією, що безпосередньо відбивається в змінах організаційної структури управління (ОСУ).

Виконувані дослідження обгрунтували необхідність і запропонували класифікацію ОСУ за рядом визначальних ознак, з яких, як з елементарних блоків, компонуються цілісні ОСУ для кожної організації.

На підставі класифікаційної таблиці був проведений аналіз ОСУ підприємтва, що існує, і конкретизовані заходи щодо її вдосконалення для умов проектної орієнтації.

Дана модель адаптувалася до умов роботи та ОСУ, що склалася:

А	В	С	D	Е	F	G
1, 2, 3	1, 2	2	1, 3, 4, 5	1, 2, 4	1, 2	1

Якщо провести декомпозицію вихідної кодової моделі, то можна виділити код, характерний для базової ОСУ лінійно-функціонального типу:

А	В	С	D	Е	F	G
1, 2	1	2	I	1, 2	1	1

Кодова модель, що залишилася, характеризується наступними ознаками:

А	В	С	D	Е	F	G
3	2	2	3, 4, 5	4	2	1

Розшифровка кодової моделі блоку ОСУ, відповідального за розробку і управління програмами на підприємстві:

1. А, В(2) - творчі, гнучкі ситуаційні зв'язки взаємодії, як між елементами підсистеми, так і зв'язки з основною структурою;

2. В(1) - для підструктури управління програмами приймається проектна моноструктура В(1);

3. D(3, 4, 5) - за цільовою ознакою, D(3) передбачає координацію діяльності учасників, задіяних на даному етапі в реалізації програми або її окремого етапу; D(4) визначає тип мети функціонування структури - вона створюється не для виробничих цілей, а для аналізу ситуації і вирішення проблем розвитку як основи розробки цільової програми перетворень D(5);

4. Е(4) - структура створюється для реалізації аналітичних, творчих функцій, що накладає відбиток на вимоги до персоналу і перелік функцій, які їм доручаються;

5. F(2); C(1) - це децентралізовані або з незначною внутрішньою ієрархією структури, що є характерним для виконання аналітичних функцій Е(4); за часом існування є постійними, хоча за час їх існування цілі та завдання такої структури управління можуть змінюватися.

Як випливає з аналізу, приведеного для тієї ОСУ, що існує, «код» адаптованої структури, що рекомендується, потребує збільшення кількості горизонтальних зв'язків, що підвищують адаптаційні якості організації і роль аналітичних функцій.

Для глибшого і якіснішого аналізу ОСУ був проведений аналіз інформаційних потоків усередині цієї структури (табл. 1, рис. 1).

управління організація інноваційний діяльність

Таблиця 1. Чинники класифікації

Кількісні, структуротворні (екстенсивні)	Якісні (інтенсивні)
Ознаки класифікації
А. Тип зв'язків взаємодії	D. Мета створення
1. Лінійні, адміністративно-розпорядливі	1. Координація діяльності моно виробництва
2. Функціональні	2. Координація діяльності диверсифікованого виробництва
3. Консультативні	3. Координація діяльності суб'єктів господарювання
4. Творчі	4. Аналіз проблем розвитку
	5. Реалізація цільової програми (цільових програм)
В. Характер зв'язків взаємодії	Е. Функціональні обов'язки
1. Жорсткі, формально визначені	1. Жорстко визначені інструкціями
2. Гнучкі, ситуативні	2. Позначений напрям діяльності (мета проблеми)
	3. Виконавчі функції
	4. Аналітичні функції
С. За складністю	F. За мірою централізації
1. Прості (моноструктури)	1. Централізовані
2. Складні (конгломератного типу)	2. Децентралізовані
	3. Комбіновані
	G. За часом існування
	1. Постійні
	2. Тимчасові

Баланс потоків можна записати у вигляді:

H(x)вх + H(x)вн = I + H(x)вих,

де H(x)вх - потік ентропії на вході системи;

H(x)вн - додатковий ентропійний потік, такий, що генерується самою організацією;

H(x)вих - потік ентропії на виході;

I - кількість інформації (ототожнена ентропія).

Чим менший ентропійний потік на виході системи, тим більш визначений її стан, який, безумовно, зберігає свою імовірнісну природу, але скорочується число можливих станів. В цьому випадку критеріями ефективності управління є умови:

H(x)вих > min;

I > max.

Визначено, що, обираючи критерії оцінки для різних планів, ми регулюємо невизначеність стану контрольованого параметра. Чим вище точність, що задається, тим вище невизначеність процесу планування H(x) > max. Звідси слідує висновок, що для збереження контрольованого рівня невизначеності системи управління необхідно співвідносити перспективність плану з точністю виміру параметра, що задається, за яким здійснюється контроль. Точніші вимірники для оперативних планів і укрупнені для перспективних.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Ієрархія функціональних блоків управління в роботі організації, орієнтованої на проект: 1 - формування стратегії розвитку; 2 - формування програм їх реалізації; 3 - формування проектів у складі програм з реалізації локальних цілей

Стосовно ієрархії рівнів управління ОСУ, можна відзначити, що, чим більший об'єм ентропії ототожнюється в інформацію, тим більш високі інтелектуальні якості цього рівня управління. Таким чином, можна представити управління як єднання в різних пропорціях наступних складових:

- виконавча - характеризує здатність органу управління реалізувати прийняте рішення;

- інтелектуальна - виробляти ефективне рішення.

З проведеного аналізу виходить, що в ОСУ організацій, що здійснюють свою діяльність на основі реалізації програм і проектів, необхідно виділити функціональні підрозділи на відповідних рівнях управління і забезпечити координацію їх роботи.

Сьогодні широке поширення набули матричні ОСУ в організаціях, що працюють за схемою управління проектами. Розмір такої «матриці» визначається кількістю проектів (i = 1, 2, … , n) і кількістю функціональних ланок (k = 1, 2, … , l), [n x l]. Отже, при програмній орієнтації роботи організації система управління ускладнюється функціональним блоком формування програм і забезпечення їх реалізації. Звично прийняте плоске зображення ОСУ втрачає наочність, отже, можна сказати і про спробу її аксонометричного зображення. Тому для збереження повноти інформації і наочності представлятимемо «об'ємну матрицю» у вигляді плоских проекцій в тривимірних осях координат (x, y, z) (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Матрична об'ємна ОСУ в просторовій системі координат

1. Площина A (x, o, +z) - відображує структуру управління організацією від першого керівника до функціональних відділів, що координують виконання функцій управління організації в цілому.

2. Площина B (x, o y) - підсистема управління програмами. Матриця цієї площини має розмірність [s x m]. Функціональні групи цього рівня є об'єктами управління по відношенню до відповідних функціональних відділів організації (площина A), які виступають по відношенню до них як суб'єкти управління.

3. Площина C (x, o, -z) - підсистема управління проектами. Перетин цими площинами здійснюється за кожною програмою Cj (j = 1, 2, … , m). Їх кількість відповідає кількості програм.

4. Площина D (y, o, -z) - відображує структуру програм і проектів в їх складі у нинішній момент часу. Наявність такого перетину дозволяє побачити стратегію підприємства (програми) і конкретні напрями досягнення цілей шляхом реалізації системи проектів.

Матрична об'ємна ОСУ в просторовій системі координат представлена на рис. 2. Вживання такої універсальної моделі побудови складних ОСУ дозволяє внести уточнення в деякі прийняті в літературі формулювання. Зокрема, дуже часто говорять про «проектно-орієнтовані організації», проте, як випливає з розглянутого, слід виділити «програмно-орієнтовані» і, окремо, «проектно-орієнтовані», в побудові ОСУ яких є істотні відмінності.

У четвертому розділі розроблено структуру програми перетворень на прикладі конкретного підприємства. Як базове підприємство було вибрано ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів».

У організації була проведена дослідницька робота з виявлення проблем формування принципової концепції стратегічної програми, пов'язаної з виходом організації на новий, вищий рівень конкурентоспроможності.

Для встановлення рівня інноваційної якості за кожним варіантом передбачуваних нововведень була розроблена тривимірна матриця інновацій (рис. 3).

У площині (x, o, y) виділяється дев'ять характерних зон, дві з яких - основні, а останні - перехідні.

Вісь (ox) характеризує міру нововведень в зміні існуючої бізнес-моделі (БМ): (ox1) - нова БМ; (x1 - x2) - модернізація існуючої БМ; (x2 - x3) - близька до тієї БМ, що існує.

Характерні зони в площині (x, o, y):

a - радикальні нововведення;

b - помірно радикальна за БМ і радикальна за технологією;

c - радикальна за технологією і інкрементна за БМ;

d - радикальна за БМ і помірно радикальна за технологією;

e - напів радикальна;

f - помірно радикальна за технологією і інкрементна за БМ;

g - радикальна за БМ і інкрементна за технологією;

h - інкрементна за технологією і помірно радикальна за БМ;

i - інкрементна.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Матриця нововведень

Характерні зони дозволяють досить точно дати характеристику передбачуваним нововведенням за рівнем радикальності дії на організацію.

На базі експертних оцінок, за 100-бальною шкалою були проаналізовані інноваційні якості кожного з вибраних варіантів нововведень.

На осі (oz) відкладається рівень ефективності нововведень. Це може бути додаткова вартість організації, що набуває в результаті реалізації даного варіанту, або додаткова вартість капіталу організації, по відношенню до середньоринкової (рис. 4).

Варіант впровадження технології енергозбереження (зона 1) накриває зони [b, e] і, переважно, відповідає зоні помірно радикальній за БМ і радикальній за технологією. Безумовно, цей варіант відноситься до категорії інноваційних.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Кількісне значення матриці нововведень

Варіант модернізації ОСУ (зона 2), переважно, покриває зону [i], відповідає інкрементному рівню нововведення і відноситься до інвестиційної категорії.

Варіант технічного доозброєння (зона 3), переважно, покриває зону [e], відповідає, напів радикальному рівню і містить елементи інноваційної якості.

Проведений аналіз дозволив сформувати варіанти стратегії розвитку організації, ранжувати їх за значимістю, що враховується при складанні календарного плану черговості їх реалізації.

В результаті аналізу діяльності підприємства за ряд попередніх років встановлена динаміка зміни основних показників і визначений кількісний їх взаємозв'язок між собою (система емпіричних залежностей), що дозволило встановити їх оптимальний баланс, який відображає існуючий стійкий стан підприємства. На підставі цього виконані розрахунки, що дозволяють визначити необхідну зміну впливаючих параметрів для переводу підприємства в новий стійкий стан і розрахувати необхідні для цього додаткові ресурси.

Результати проведених досліджень дозволили розробити варіант ОСУ організації, що має орган управління, відповідальний за вироблення стратегічних рішень, і структуру, орієнтовану на реалізацію цільових програм і проектів. Основою для такої ОСУ є «об'ємна матриця».

Виконаний розрахунок очікуваних показників економічної ефективності від практичної реалізації наміченої програми і проектів в її складі. Визначені необхідні інвестиційні витрати і підтверджена економічна доцільність реалізації даної програми.

ВИСНОВКИ

Відповідно до мети роботи, вирішені поставлені задачі і отримані наступні, найбільш важливі, наукові і практичні результати.

1. Функціонування підприємства в умовах динамічного конкурентного середовища ринку потребує розробки гнучких адаптивних структур і методів управління ними, яким найбільшою мірою відповідають проектно-орієнтовані організації.

2. Розроблена принципова схема трирівневого управління, з деталізацією інформаційних потоків, що встановлюють ієрархію рівнів:

- технічний;

- реалізації проектів;

- реалізації програм;

- реалізації стратегічних цілей розвитку;

- загальне керівництво організацією.

3. Розроблена критерійна база механізму вибору оптимальних варіантів інвестиційних проектів, яка дозволяє обгрунтовано управляти процесами вибору економічно ефективних рішень за проектами інноваційного розвитку.

4. Отримала подальший розвиток таблична форма класифікації організаційних структур управління (ОСУ), на підставі якої виділений «код» адаптивної структури, орієнтованої на управління програмами і проектами. На цій теоретичній базі виконаний аналіз реальної ОСУ підприємства і розроблені рекомендації з адаптації до управління програмою перетворень.

5. Розроблена трирівнева «об'ємна» матрична структура управління, кожна площина якої відображує відповідний рівень управління. Даний підхід до побудови складних структур управління - а проектно-орієнтовані структури є саме такими - дозволяє декомпозувати їх до елементарних блоків, що підвищує об'єктивність і наочність відображення інформаційних потоків між ними.

6. Отримали подальший розвиток деякі положення теорії ентропійних процесів в системі управління, в частині оцінки повноважень рівнів і ланок управління в організації за інтелектуальним рівнем рішень, що приймаються, який визначає вимоги до відповідних рівнів управління і кваліфікації управлінського персоналу.

7. Запропоновано оцінку реального інноваційного ефекту від реалізації відповідних програм і проектів для організації проводити за відхиленням реальних або очікуваних значень показників ефективності від трендовых, побудованих за тенденцією їх зміни за передуючий нововведенням період.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Холод С.Б. Инвестиционный потенциал в основе реализации инновационных проектов: монография / С.Б. Холод, Е.В. Гаращук, Е.Е. Козлов, А.И. Щукин, В.Г. Коверя; под науч. ред. проф. В.А. Ткаченко. - Д.: Монолит, 2010. - 360 с.

2. Холод С.Б. Координаційне планування в управлінні проектами: стратегічний підхід: монографія / П.І. Сокуренко, Т.Є. Циба, С.Б. Холод; під наук. ред. проф. В.А. Ткаченка. - Д.: Монолит, 2010. - 206 с.

3. Холод С.Б. Корпоративная этика в системе операционного менеджмента / С.Б. Холод, О.Я. Куриляк // Академічний огляд. - Д.: ДУЕП, 2005. - Вып. №1. - С. 58 - 62.

4. Холод С.Б. Методологічні основи формування системи управління потенціалом підприємства / С.І. Чимшит, С.Б. Холод // Європейський вектор економічного розвитку. - Д.: Вид-во ДУЕП, 2008. - Вип. 2 (5). - С 170 - 183.

5. Холод С.Б. Економічні передумови необхідності та особливості створення організаційних структур управління проектами на підприємствах металургійної галузі України / С.Б. Холод, М.О. Тулупов, О.В. Ткаченко // Академічний огляд. - 2006. - №1. - С. 108 - 115.

6. Холод С.Б. Проектный подход к управлению предприятием / Е.Е. Козлов, С.Б. Холод // Економічний вісник Донбасу. - 2005. - №1 (2). - С. 23 - 26.

7. Холод С.Б. Економічні аспекти управління проектуванням програмних продуктів / С.Б. Холод, О.С. Захарова // Економіка: проблеми теорії та практики. - Д.: ДНУ, 2006. - Вип. 213, VI. - С. 1440 - 1450.

8. Холод С.Б. Удосконалення системи управління ефективністю виробництва на основі нормування матеріальних ресурсів підприємства / О.С. Боярчук, С.Б. Холод / Економіка: проблеми теорії та практики. - Д.: ДНУ, 2002. - Спецвипуск. - С. 115 - 124.

АНОТАЦІЯ

Холод С.Б. Ефективність механізму управління інноваційно-інвестиційною діяльністю проектно-орієнтованих організацій. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.22 - управління проектами та програмами. - ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Дніпропетровськ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена рішенню науково-прикладної задачі, пов'язаної з розробкою системи і критеріїв управління з адаптації підприємства до умов ринку, що змінюються, на базі програм перетворення.

Актуальність обраної теми обумовлена постійною необхідністю підприємства адаптуватися до змін ринковій ситуації, причому ці процеси зачіпають всю структуру організації, як виробничу, так і управлінську. Здатність організації адекватно пристосовуватися до змін, що відбуваються в зовнішньому середовищі, до динаміки попиту реалізується через відповідні програми перетворень.

Приведена принципова схема трирівневого управління з деталізацією інформаційних потоків, що встановлюють ієрархію рівнів: технічний рівень, рівень реалізації проектів, рівень реалізації програм, вищий рівень організації, що встановлює стратегію розвитку.

Запропонована критерійна база механізму вибору оптимальних варіантів інвестиційних проектів, яка дозволяє обгрунтовано управляти процесами прийняття економічно ефективних рішень за проектами інноваційного розвитку.

Враховуючи високу міру невизначеності процесу обгрунтування вибору програм інноваційного розвитку, потрібне вдосконалення існуючих методів оцінки ризику. З цією метою розроблений методологічний підхід до багатофакторної оцінки ризику на різних етапах інноваційного процесу.

Розроблена тривимірна матриця оцінки інноваційних якостей нововведень, на основі якої проведений аналіз варіантів перетворень на підприємстві ВАТ «Новомосковський завод залізобетонних виробів» і розрахована економічна ефективність запропонованої програми інноваційних перетворень.

Ключові слова: програма, проект, інвестиція, інновація, нововведення, адаптація, організаційна структура управління.

АННОТАЦИЯ

Холод С.Б. Эффективность механизма управления инновационно-инвестиционной деятельностью проектно-ориентированных организаций. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.13.22 - управление проектами и программами. - ГВУЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», Днепропетровск, 2011.

Диссертационная работа посвящена решению научно-прикладной задачи, связанной с разработкой системы и критериев управления по адаптации предприятия к изменяющимся условиям рынка на базе программ преобразования.

Актуальность выбранной темы обусловлена постоянной необходимостью предприятия адаптироваться к изменениям рыночной ситуации, причем эти процессы затрагивают всю структуру организации, как производственную, так и управленческую. Способность организации адекватно приспосабливаться к изменениям, происходящим во внешней среде, к динамике спроса реализуется через соответствующие программы преобразований.

Приведена принципиальная схема трехуровневого управления с детализацией информационных потоков, устанавливающих иерархию уровней: технический уровень, уровень реализации проектов, уровень реализации программ, высший уровень организации, устанавливающий стратегию развития.

Предложена критериальная база механизма выбора оптимальных вариантов инвестиционных проектов, которая позволяет обоснованно управлять процессами принятия экономически эффективных решений по проектам инновационного развития.

Учитывая высокую степень неопределенности процесса обоснования выбора программ инновационного развития, требуется совершенствование существующих методов оценки риска. С этой целью разработан методологический подход к многофакторной оценке риска на различных этапах инновационного процесса.

Выполняемые исследования обосновали необходимость классификации ОСУ по роду определяющих признаков, из которых, как из элементарных блоков, компонуются целостные ОСУ для каждой организации в соответствии с приоритетами стратегических целей развития.

На основании выполненных исследований информационных потоков в структурах управления установлено, что чем больший объем энтропии отождествляется в информацию, тем более высокие интеллектуальные качества этого уровня управления.

При программной ориентации работы организации система управления усложняется функциональным блоком формирования программ и обеспечения их реализации. Для сохранения полноты информации и наглядности предложена «объемная матрица» в виде плоских проекций в трехмерных осях координат (x, y, z), что позволяет декомпозировать структуру управления по компонентам - управление программами, проектами, операционной деятельностью.

Разработана трехмерная матрица оценки инновационных качеств нововведений, на основе которой проведен анализ вариантов преобразований на предприятии ОАО «Новомосковский завод железобетонных изделий» и рассчитана экономическая эффективность предложенной программы инновационных преобразований.

Ключевые слова: программа, проект, инвестиция, инновация, нововведение, адаптация, организационная структура управления.

SUMMARY

Kholod S.B. The effectiveness of innovative-and-investment activity management mechanism at project-oriented organizations. - Manuscript.

Thesis for scientific degree of a candidate of sciences (technics) by speciality 05.13.22 - project and programme management. - State Higher Educational Establishment «Pridneprovs'ka State Academy of Civil Engineering and Architecture», Dnipropetrovs'k, 2011.

The thesis is devoted to the solution of research-and-applied task connected with the design of management system and management criteria directed at company adaptation to changing market conditions on the basis of transformation programme.

The urgency of the theme is stipulated by ever growing necessity for any company to adapt itself to changing market conditions, and this process affects the whole structure of a company - both production and management aspects. Company ability to adapt to changes of the environment as well as to the dynamics of demand is realized through corresponding transformation pogrammes.

The research work gives the scheme of three-level management with data flows specification which determine the hierarchy of levels: engineering level, the level of project realization, the level of programme realization and the top level of organization setting the strategy of its development.

The criterial basis of the mechanism used for optimal choice of investment projects permitting to manage the process of making efficient decisions connected with the projects of innovative development is proposed in the work.

It is necessary to improve the methods for risk assessment considering the high level of the uncertainty of the process justifying the choice of investment development programme. To perform this task the methodological approach to many factor risk assessment at different stages of innovation process has been suggested.

Three-dimensional matrix for assessing innovative qualities of novelties has been developed. With the help of this matrix the analysis of transformations introduced at «Novomoskovsky plant of concrete products» PLC has been carried out. Also the efficiency of the innovative transformation programme has been calculated.

Key words: programme, project, investment, innovation, novelty, adaptation, organizational structure of management.

Підп. до друку 08.09.2011 р. Формат 60Ч90/16.

Папір письмов. Гарнітура Times. Друк RISO.

Умовн. друк. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовл. № 9.

ЛКРТ ДВНЗ «Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури»

49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а

Размещено на Allbest.ru

...