Удосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 351.82:620.9

Спеціальність 25.00.02 - механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Кьоппль

Ольга Іванівна

ДОНЕЦЬК

2011



ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк).

Науковий керівник:

доктор соціологічних наук, професор

Бурега Валерій Васильович,

Донецький державний університет управління

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту

України (м. Донецьк), завідувач кафедри

соціології управління.

Офіційні опоненти:

доктор наук з державного управління, доцент Марова Світлана Феліксівна, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Донецьк), завідувач кафедри екологічного менеджменту;

кандидат наук з державного управління Стрельцов Володимир Юрійович, Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (м. Харків), доцент кафедри зовнішньої політики і національної безпеки.

Захист дисертації відбудеться 20 вересня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163а.

Автореферат розісланий 18 серпня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Я. С. Клейнер



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний геополітичний та економічний стан України, а також нинішня соціально-економічна ситуація є визначальними для формування майбутньої моделі економічного розвитку держави і системи національної безпеки. Сьогодні безпека стає своєрідною характеристикою та необхідною основою життєдіяльності та прогресивного розвитку держави і суспільства. Державне управління національною безпекою гарантує певний рівень захищеності від зовнішніх та внутрішніх загроз і забезпечує мінімізацію ймовірних ризиків. У будь-якій країні однією із найважливіших складових забезпечення функціонування системи національної безпеки є економічна складова. Сталий розвиток останньої можливий лише за умови випереджаючого розвитку енергетики. Стан національної безпеки держави багато в чому визначається мірою її енергетичної безпеки. Виникнення терміна "економічна безпека" як такого спричинила саме енергетична криза другої половини ХХ сторіччя, оскільки залежність від енергоносіїв та джерел енергопостачання робить будь-яку державу економічно вразливою.

На сьогодні саме викопні енергоресурсі та їх використання визначають сутність сучасної цивілізації, забезпечують стиль життя суспільства. Однак ступень їх вичерпання, який стає помітним, все більше привертає до себе увагу дослідників. Виявлення проблем та можливостей управляння енергетичною безпекою є актуальним завданням дослідження у напрямку обґрунтування та розробки ефективних механізмів державного управління. Основою для цього можна вважати роботи В. Білоуса, В. Буреги, М. Вавринчука, Б. Губського, Г. Губерної, О. Данільяна, О. Дзьобаня, В. Дорофієнка, С. Єрмілова, Я. Жаліло, Ю. Комара, С. Корсунського, В. Ліпкана, С. Марової, В. Олуйка, Г. Пастернак-Тарушенко, І. Петенко, В. Пілюшенка, А. Поважного, С. Поважного, Г. Ситник, О. Суходолі, І. Франчука, В. Шлемка.

Водночас аналіз праць вітчизняних і зарубіжних фахівців доводить, що існує об'єктивна потреба більш повного розгляду поняття "енергетична безпека", оскільки ключові питання економічної кризи початку ХХІ сторіччя та очікувані серйозні прояви глобальної екологічної кризи пов'язані, насамперед, з діяльністю енергетичного сектору. Саме така постановка проблеми під час дослідження процесів формування державної політики та її реалізації у механізмах державного управління обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в межах тем: "Соціально-гуманітарні аспекти державного управління" (номер державної реєстрації 0106U005128) та "Економічні та інституціональні основи реформування і охорони навколишнього середовища для переходу до сталого розвитку" (номер державної реєстрації 0110U003044"). У межах вищезазначених тем автором досліджувалося функціонування чинних механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України з метою з'ясування можливостей їх вдосконалення. У цьому дослідженні автором запропоновано теоретичні та методичні основи державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України шляхом підвищення рівня ефективності використання енергетичних ресурсів, обґрунтовано стратегічні пріоритети та умови впровадження відновлювальних джерел енергії.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад і розробка практичних рекомендації щодо вдосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України. Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені такі завдання:

- дослідити місце та роль енергетичної безпеки у загальному контексті національної безпеки;

- розглянути сутність та сучасний зміст процесів забезпечення державою енергетичної безпеки, враховуючи європейський досвід;

- проаналізувати чинні механізми державного регулювання у сфері енергетики з метою визначення потенціалу державного регулювання в інтересах досягнення енергетичної безпеки України;

- уточнити логіку формування енергетичної політики держави з урахуванням специфічного впливу енергозабезпечення та енергозбереження на процеси досягнення енергетичної безпеки України;

- запропонувати методичні засади до визначення ступеня відповідності виконання завдань енергетичній стратегії на основі прогнозування;

- сформувати рекомендації щодо посилення кадрової складової механізму державного регулювання енергетичною безпекою в контексті використання відновлювальних джерел енергії;

- здійснити розробку білатеральної моделі як основи розробки організаційних засад забезпечення енергетичної безпеки України.

Об'єктом дослідження є процеси державного регулювання у сфері енергетичної безпеки в Україні.

Предметом дослідження виступають теоретичні та практичні засади удосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження є системний підхід. Теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії державного управління, законодавчі та нормативні акти України, які регулюють процеси забезпечення енергетичної безпеки.

Метод аналізу використовувався при дослідженні сутності та сучасного змісту енергетичної безпеки в загальному контексті національної безпеки України та стану механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки. Методи економіко-статистичних досліджень було використано при дослідженні рівня енергетичної безпеки України та прогнозуванні перспективи її розвитку. Метод моделювання використано при формуванні змісту і структури білатеральної моделі регулювання процесами в системі енергетичної безпеки, метод синтезу - для розробки пропозицій стосовно удосконалення кадрового механізму системи державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки держави.

Інформаційною базою дослідження послужили дані Євростату, Укрстату, законодавча база України та ЄС.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад і методичних підходів до удосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки.

Основні результати можна сформулювати в нижченаведених положеннях: прогнозування ефективність держуправління енергетичний

уперше:

обґрунтовано науковий підхід до вдосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки на засадах впровадження білатеральної моделі міждержавної співпраці. На відміну від попередніх, запропонована модель дозволяє збільшити потенціал механізмів державного регулювання в системі ефективного використання викопних та впровадження відновлювальних джерел енергії на основі державно-приватного партнерства;

удосконалено:

теоретичні засади щодо посилення потенціалу управлінських рішень і ролі держави в досягненні та забезпеченні енергетичної безпеки. На відміну від існуючих, встановлено необхідність посилення ролі державного регулювання шляхом раціональних змін структури енергобалансу країни;

структуру основних завдань державної політики енергозабезпечення та енергозбереження як інструментів впливу на процеси енергетичної безпеки, що дозволяє на фоні взаємозалежності цих інструментів виявити пріоритетність складової енергозбереження кінцевим споживачем, та вдосконалити парадигму моделювання процесів в енергетичній сфері;

організаційні засади щодо вдосконалення механізму державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки в контексті використання відновлювальних джерел енергії за рахунок запропонованих програмних умов посилення якості кадрової складової в сфері державної служби;

дістало подальший розвиток:

концептуальні положення щодо регулювання енергетичної безпеки на підґрунті визначення її як системоутворюючої складової національної безпеки. На відміну від загальноприйнятого підходу, енергетичну безпеку пропонується розглядати не як складову економічної безпеки, а як окремий чинник національної безпеки держави;

підходи до вивчення сутності та сучасного змісту процесів забезпечення державою енергетичної безпеки. На відміну від існуючих підходів, запропоноване бачення базується на посиленні значущості наближення поточних принципів функціонування енергетичної сфери до принципів ЄС, що передбачає серед іншого структурні зміни енергобалансу країни та перебудову взаємовідносин між державою та бізнесом;

методичний підхід до визначення ступеня відповідності виконання завдань "Енергетичної стратегії України до 2030 р." на основі прогнозування. На відміну від результатів попередніх досліджень, вибір показників-індикаторів відбувався за критеріями Міжнародного енергетичного агентства.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані для проведення подальших досліджень процесів забезпечення енергетичної безпеки, а також застосовані для розробки нових та удосконалення чинних механізмів державного регулювання енергетичною сферою.

Практичне значення результатів дисертаційного дослідження підтверджено відповідними довідками про впровадження: Міністерства промислової політики, палива та енергетики Автономної республіки Крим (довідка № 11.1/4 від 05.01.2011 р.), Республіканського комітету Автономної республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища (довідка № 12203/1.1.04/1-10 від 06.12.2010 р.), Асоціації "Європейсько-українське енергетичне агентство" (довідка № 01-1 від 21.01.2011 р.) та Донецькими електричними мережами ВАТ "Донецькобленерго" (довідка № 16.1/1142 від 04.02.2011 р.). Окремі положення, методичні розробки використовуються в навчальному процесі університету м. Штуттгарт в межах напрямку "Планування та функціонування вітропарків" підготовки магістрів за фахом "Відновлювальні види енергії" (довідка від 25.03.2011 р.), а також при викладанні дисциплін "Менеджмент екологічних ризиків", "Технологія і техніка охорони навколишнього середовища" та "Безпека життєдіяльності" освітньо-кваліфікаційних рівнів "бакалавр" та "магістр" у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (довідка № 01-12/435 від 11.04.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, є результатом проведеного автором дослідження щодо вдосконалення механізмів державного регулювання в галузі енергетичної безпеки. Наукові положення висновки й рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на V, VІІ Міжнародній науковій конференції "Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління" (м. Донецьк, 2008 р., 2011 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Наукові підсумки 2010" (м. Київ, 2010 р.), науково-практичній конференції "Екологічний менеджмент як складова частина сталого розвитку" (м. Донецьк, 2011 p.), Міжнародній науково-практичній конференції "Економіка, менеджмент, маркетинг та логістика: теорія, практика, перспективи" (м. Ялта, 2011 p.), VІ Міжнародній науково-практичної конференції для викладачів, аспірантів та молодих вчених "Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи" (м. Одеса, 2011 p.).

Участь у Міжнародній конференції "Підтримка енергетичної безпеки та інвестицій в Чорноморському регіоні: роль багатосторонньої співпраці" (м. Одеса, 2010 p.) та Чорноморському економічному форумі 2010 (м. Ялта, 2010 p.) підтверджується сертифікатами учасника.

Публікації. Зміст основних положень дисертаційного дослідження викладено у 9 публікаціях (5 - у наукових фахових виданнях), з них 5 - у наукових журналах, 2 - у збірниках наукових праць, 2 - публікації у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,73 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, переліку умовних скорочень_, трьох розділів, висновків та додатків. Повний обсяг дисертації - 163 сторінки основного тексту, у тому числі 13 рисунків на 8 сторінках, та 19 таблиць на 8 сторінках. Список використаних джерел із 190 найменувань наведено на 20 сторінках, 7 додатків на 25 сторінках.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі "Енергетична безпека як предмет управлінського впливу з боку держави" досліджено поняття "енергетична безпека", її місце та роль у загальному контексті національної безпеки; розглянуто сутність та сучасний зміст енергетичної безпеки і виявлено її ключові компоненти; проаналізовано європейський досвід забезпечення енергетичної безпеки з метою подальшого врахування при розробці теоретико-методичних засад удосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України.

З точки зору державного підходу, стан енергетичної безпеки практично усіма дослідниками пов'язується з діяльністю держави в напрямку забезпечення надійного функціонування енергетичного сектору та розглядається переважно як складова економічної безпеки в контексті національної безпеки. Проте таким, що більшою мірою відповідає завданням даного дослідження та контексту поняття національної безпеки, є уявлення про енергетичну безпеку як системоутворюючу складову національної безпеки, оскільки сукупність властивостей стану її підсистем, забезпечує можливість досягнення цілей усієї системи національної безпеки (рис. 1). Функціонування енергетичної системи відбувається за рахунок забезпечення держави первинними, вторинними та відновлювальними джерелами енергії. Її ключовими компонентами, що розвиваються під впливом певних загроз, інтересів, є енергозабезпечення, резервування, енергоперетворення, енергорозподіл, енергоспоживання, енергозбереження. Це виступає певною підставою для розгляду сутності та сучасного змісту енергетичної безпеки, специфіки процесів її забезпечення в країні як окремого напряму у науці державного управління. Енергетична безпека як система забезпечує стійкість національної безпеки від негативних зовнішніх і внутрішніх дій та сприяє поступальному розвитку її складових.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Місце енергетичної безпеки в системі національної безпеки

Європейський досвід забезпечення енергетичної безпеки дозволяє виділити наступні пріоритетні напрями енергетичної політики ЄС стосовно викопних та відновлювальних джерел енергії: підвищення рівня енергозбереження; удосконалення механізму енергозабезпечення за рахунок диверсифікації джерел постачання енергоресурсів; створення єдиного внутрішнього енергетичного ринку; максимальне використання відновлювальних джерел енергії. Стратегічною метою європейської енергетичної політики є запобігання глобальним змінам клімату шляхом зменшення викидів СО₂ в контексті забезпечення сталого економічного розвитку. Необхідна умова для цього - збільшення частки енергії, яка виробляється з відновлювальних джерел енергії. Європейська модель забезпечення енергетичної безпеки базується на моделі довгострокових прогнозів у світовій енергетиці й враховує економічний та екологічний ефект від функціонування механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки. Відповідно до Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, адаптація законодавства України до законодавства ЄС є міжнародним зобов'язанням, що обумовлює поступове наближення поточних принципів функціонування енергетичної системи до принципів ЄС, які визнано демократичними.

У другому розділі "Регулювання процесами у сфері енергетичної безпеки України" з метою визначення потенціалу механізмів державного регулювання проаналізовано чинні механізми державного регулювання енергетикою та узагальнено основні напрями державної політики в інтересах досягнення енергетичної безпеки України; уточнено логіку формування енергетичної політики держави з урахуванням енергозбереження та енергозабезпечення як специфічних елементів впливу на процеси досягненя енергетичної безпеки України.

Стратегічною метою державної політики в енергетиці є досягнення необхідного рівня енергетичної безпеки країни і створення на базі паливно-енергетичного комплексу міцної та надійної основи для економічного й соціального розвитку. Для цього визначено пріоритети у способах та шляхах забезпечення енергоресурсами життєдіяльності країни, які не тільки науково обґрунтовані, але й закріплені законодавчо та унормовані в процесі практичної діяльності (табл. 1). Оцінку чинних механізмів державного регулювання енергетикою здійснено на підставі всебічного аналізу характеристик енергетичного сектору та чинників, що суттєво впливають на прояви небезпеки в енергетичної сфері.

Першим кроком у функціонуванні системи енергетичної безпеки є формування науково обґрунтованої та соціально зваженої, адекватної енергетичної політики держави. Такою політикою має стати конкретна організаційна робота органів державної влади, на засадах чітко здійсненого цілевизначення та цілепокладання, спрямована на виконання вимог законодавства, орієнтована на забезпечення права громадян.

Існуючий в Україні підхід до правового регулювання процесів забезпечення енергетичної безпеки створює умови для неоднакового застосування вимог законів та недосягнення або неповного досягнення передбачених ними цілей та завдань. При дослідженні чинної моделі енергозабезпечення розглянуто структуру власності при використанні первинних та вторинних джерел енергії. Визначено, що державне управління в енергетичній сфері має невикористаний потенціал стосовно відновлювальних джерел енергії, що потребує раціональних змін структури енергобалансу.

Таблиця 1

Співвідношення ключових показників енергозабезпечення України з 2001 по 2009 рр.

Імпорт-експорт первинних та вторинних джерел енергії	Рік
	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009
Вироблено електроенергії, млн кВтгод	173,00	173,70	180,40	182,20	186,10	193,40	196,30	192,60	173,60
Спожито електроенергії населенням, млн кВтгод	21,60	21,80	23,10	24,20	26,10	27,60	28,30	31,10	33,60
Імпорт газу, млн т	38,50	38,01	37,37	42,01	40,71	34,00	33,89	35,59	25,76
Експорт газу, млн т	0,80	1,26	3,84	3,03	2,06	0,15	3,71	0,06	0,05
Імпорт нафти сирої, млн т	13,28	18,87	22,46	21,69	14,58	10,65	9,81	6,58	7,18
Експорт нафти сирої, тис т	83,00	418,72	1.444,34	433,85	89,62	160,19	4,34	9,28	7,52
Імпорт вугілля, млнт	6,55	5,56	10,30	9,61	7,72	9,84	13,15	12,81	7,87
Експорт вугілля, млн т	3,73	3,09	2,91	5,84	4,98	3,52	3,71	4,79	5,29

В умовах впровадження ринкових відносин держава має приділяти увагу не тільки сприянню конкуренції у сфері виробництва та постачання енергії для забезпечення ефективного функціонування галузі, але й ефективному використанню енергетичних ресурсів та збалансуванню інтересів суспільства, виробників енергетичних ресурсів і споживачів цих ресурсів, що підтверджує необхідність поширення впровадження відновлювальних джерел енергії.

При дослідженні логіки формування енергетичної політики України в сфері енергозабезпечення та енергозбереження встановлено, що стратегічне бачення проблеми гарантування енергетичної безпеки має розглядатися виключно в концептуальній тріаді "енергетична безпека - економічне зростання - екологічна безпека", що підтверджує світової досвід.

При проведенні оцінки фактичного стану рівня енергозабезпечення України використано індикатори Міжнародного енергетичного агентства та виявлено недостатній рівень упровадження екологічно чистих технологій, диверсифікації компонентів ресурсної бази і джерел енергозабезпечення, низьку активність інвестиційних процесів у сфері енергетики. Збалансування цих показників сприятиме забезпеченню на національному рівні прозорості національних енергетичних ринків, а на глобальному - продуктивному діалогу учасників енергоринків і необхідному збалансуванню їх інтересів.

Доведено, що своєрідним індикатором якості функціонування економічної моделі, ефективності взаємодії між суб'єктами господарювання, населенням і органами влади в енергетичній сфері виступає рівень енергозбереження кінцевим споживачем. При порушеннях ефективності функціонування економічної моделі держави в енергетичної сфері необхідним є застосування відповідних інструментів державного регулювання. Виявлено термінову необхідність посилення рівня енергоефективності національної економіки та недостатнє розуміння владою, суб'єктами господарювання, окремими споживачами енергетичних послуг місця і ролі енергозбереження у контексті поширення філософії споживання.

У третьому розділі "Основні напрями вдосконалення системи державного регулювання процесами енергетичної безпеки" запропоновано методичні засади до визначення ступеня відповідності виконанню завдань Енергетичної стратегії України до 2030 р. на основі прогнозування; сформовано рекомендації щодо використання існуючих можливостей посилення кадрової складової механізму управління енергетичною безпекою в контексті використання відновлювальних джерел енергії; з метою вдосконалення функціонування механізмів державного регулювання процесами в сфері енергетичної безпеки України здійснено розробку білатеральної моделі міждержавної співпраці в сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.

Для вивчення соціально-економічного розвитку, взаємозв'язку факторів, які визначають рівень економічного розвитку, а також для визначення ролі кожного з них було розглянуто групи показників, що описують економічні процеси та безпосередньо впливають на енергетичний сектор. Вибір факторів було зроблено за критеріями, які є, відповідно до рекомендацій Міжнародного енергетичного агентства, базовими при складанні енергобалансу держави. На основі наявної статистичної бази, враховуючи особливості статистичного обліку в України, було визначено показники-індикатори рівня енергетичної безпеки та, виходячи з наявної динаміки, спрогнозовано перспективи їх розвитку.

На підставі статистичного аналізу стану базових показників рівня енергетичної безпеки України запропоновано методичний підхід до визначення ступеня відповідності запланованих показників розвитку енергетичного сектору рівню, визначеному в Енергетичній стратегії України.

Ключовими блоками визначено: споживання електроенергії, енергопотреби транспортного сектору економіки, викиди забруднюючих речовин за стаціонарними об'єктами енергетичного сектору, експорт-імпорт викопних джерел енергії, виробництво енергоресурсів, енергоспоживання в промисловості та приватних домогосподарствах України. Для кожного з цих факторів проведено аналітичне вирівнювання часових рядів за період розвитку шляхом вибору функції, що краще відповідає експериментальним даним.

Для прогнозування використано офіційні статистичні данні з 2001 по 2009 рр., на підставі яких обраховано розвиток показників до 2012 р. Як критерій оптимальності було використано кореляційний коефіцієнт Пірсона для найменшого R² відхилень між ідентичними точками теоретичної кривої та кривої, що описує експериментальні дані. Різниця в одиницях виміру та величина числового діапазону обумовили вибір логарифмічної побудови ординати, що певною мірою візуалізує вплив глобального економічного спаду 2009 р. (рис. 2).

Рис. 2. Прогноз динаміки розвитку енергозабезпечення та енергоспоживання на 2010-2012 рр. на основі аналізу розвитку основних показників за 2001-2009 рр.

Зміни в української енергетичної політиці стосовно експорту газу та нафти помітні з 2006 р. Сальдо імпорту та експорту газу ілюструє статус України як країни-імпортера газу. Максимальне сальдо було досягнуте в 2003 р. та, відповідно до значень прогнозованих показників, найближчим часом не є очікуваним.

Експорт нафти сирої та інших видів нафтопродуктів до 2007 р. був вищим за імпорт, однак пізніше Україна перейшла в статус країни-імпортера цього продукту. За прогнозами ця тенденція продовжиться, що, між іншим, пов'язано з активним розвитком транспортного сектору.

Використання вугілля як традиційного для України джерела первинної енергії підтверджує також статус країни-імпортера. Сальдо між імпортом та експортом збільшилося з 2,82 млн т (2001 р.) до 9,44 млн т (2007 р.). У 2009 р. відбулося значне зниження цього показника до 2,58 млн т. Таким чином, енергозалежність України від імпорту первинних джерел енергії, крім ядерної, дуже висока, оскільки розвиток вищеназваних показників відповідає навіть не повною мірою негативному сценарію розвитку енергетичного сектору. Потреба міжнародної співпраці України в світовому просторі є очевидною та першочерговою для забезпечення власних енергопотреб, зважаючи на те, що Україна як важлива транзитна країна для постачання газу в Європу лише в 2010 р. (після останніх президентських виборів) приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства.

Найважливішою формою для виробництва електроенергії в Україні є ядерна енергія, що підтверджує розвиток показників цієї групи. У 2000 р. ядерна енергія складала 44,7 % в загальному виробництві електроенергії, в 2007 р. - 47,1 %. Відповідно до прогнозних значень, розвиток показників цієї групи надалі буде відповідати цьому діапазону. Власне видобування урану робить цей вид енергії привабливим для України та сприяє зміцненню рівня енергетичної безпеки, але потребує білатеральної співпраці з питань збагачення урану, будування станцій для пікового навантаження та акумулюючих електростанцій. Оскільки частка електроенергії, виробленої на АЕС, є дуже високою, то створюються додаткові загрози при опануванні цього виду енергії, що є великим системним недоліком та потребує змін у структурі енергобалансу країни.

На основі прогнозування також доведено, що структурні диспропорції енергетичного балансу України посилюють ризики стабільності рівня енергетичної безпеки України через постійне зростання енерговикористання приватними домогосподарствами в умовах постійного зниження чисельності населення, збільшення енергоємності виробництва при високому рівні енергозалежності від постачання викопних джерел енергії.

За збереженням наявної динаміки розвитку факторів, що досліджуються, виконання цілей Енергетичної стратегії України до 2030 р. потребує більш активної діяльності держави, підвищення результативності державного механізму регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки в середньостроковій перспективі, а саме: удосконалення системи управління та планування розвитком паливно-енергетичного комплексу, підвищення енергоефективності економіки та реалізації програми збільшення частки відновлювальних джерел енергії в енергетичному балансі, оскільки сучасний рівень розвитку енергетичного сектору не відповідає запланованому базовому сценарію, що потребує удосконалення існуючих та розробки нових механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки.

Чинна модель визначення стану інтересів держави, суспільства та промисловості щодо процесів забезпечення енергетичної безпеки показує низький рівень активності держави. Рівень зацікавленості в означених сферах, запланований Енергетичною стратегією України до 2030 р., потребує посилення державного впливу. Специфіка функцій і завдань, покладених на органи державної та місцевої влади, актуалізує необхідність отримання якісної фахової підготовки персоналу та її постійного удосконалення для забезпечення діяльності цих органів на гідному рівні. Отже, структура завдань органів державного управління, які вирішують питання, пов'язані з енергетичною безпекою, має постійно уточнюватися. Розроблено пропозиції щодо посилення кадрової складової державного механізму управління енергетичною безпекою в контексті використання енергоконверсійних технологій та запропоновано додатковий курс навчання за напрямком "державна служба".

Здійснено розробку білатеральної моделі функціонування організаційно-господарчого механізму у сфері ефективного використання викопних та впровадження відновлювальних джерел енергії (рис. 3). Як організаційну засаду сформовано проект положення про створення міждержавного проектного центру (МПЦ) в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії. Визначено подальші можливості розробки та впровадження на засадах даної структури проектів із енергоефективності на підставі активної співпраці з учасниками ринку, представниками та органами виконавчої влади України і держави-партнера, що сприятиме підвищенню рівня інвестування в енергетичний сектор, трансферу сучасних енерготехнологій, підвищенню рівня енергозбереження і забезпечуватиме таким чином зміцнення енергетичної безпеки на національному, регіональному та місцевому рівнях. Пропонується вбудувати МПЦ як структурну складову в механізм забезпечення енергетичної безпеки, що сприятиме удосконаленню функціонування цього механізму.

При подоланні кризових явищ в економіці України вирішальну роль відіграє співвідношення механізмів ринкової економіки та методів державного регулювання. Запропонована в дослідженні модель покликана сприяти вдосконаленню системи державного регулювання процесами в енергетичній сфері та може бути вдало використана для регіонів з високим рівнем енергозалежності. Перше місце серед таких регіонів посідає АР Крим, що на 100 % залежить від постачання енергоресурсів з материка. Напрямом змін державної політики в енергетичній сфері має стати послідовний перехід до розроблення та реалізації конкретних проектів економічної спрямованості, а також опрацювання на таких засадах дієвих механізмів поглиблення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції. Це свідчить про доцільність використання білатеральної моделі міждержавної співпраці на підґрунті реалізації наявного потенціалу економіки держави та необхідності реалізації високотехнологічних розробок, спрямованих на забезпечення енергетичного суверенітету України на сучасному рівні.



ВИСНОВКИ

У дисертації викладено розробку й подано теоретичне обґрунтування вдосконалення системи державного управління процесами забезпечення енергетичної безпеки в Україні.

На основі проведеного дослідження сформульовано наступні висновки:

1. Здійснений аналіз переконує, що проблема досягнення та підтримання необхідного рівня енергетичної безпеки держави вирішується у загальному комплексі завдань забезпечення національної безпеки. Дана проблематика не набула самостійного статусу, що обумовлено чинною правовою базою, а також підходами, які склалися у теорії та практиці державного управління. Вищезазначене є певною підставою для розгляду сутності та змісту енергетичної безпеки, специфіки процесів її забезпечення в країні як окремого напряму у науці державного управління.

2. У дисертації доведено системоутворюючий характер енергетичної безпеки як складової системи національної безпеки. Досліджено місце та роль енергетичної безпеки у загальному контексті національної безпеки. Доведено, що проблема досягнення та підтримання належного рівня енергетичної безпеки має вирішуватися у загальному контексті завдань забезпечення національної безпеки.

3. При розгляді сутності та сучасного змісту енергетичної безпеки виявлено, що енергетична безпека сьогодні має розглядатися з точки зору держави як гарантоване забезпечення поточних та перспективних потреб країни в якісній та економічно доступній енергії з урахуванням імовірності особливих режимів функціонування економіки у надзвичайних ситуаціях та відповідно до рівнів і масштабів інтересів та загроз, попередження та урахування яких сприятиме, між іншим, забезпеченню довготривалого позитивного іміджу країни в усьому світі. Європейський досвід забезпечення енергетичної безпеки переконує в тому, що при сучасному темпі соціально-економічного розвитку суспільства питання забезпечення енергетичної безпеки є актуальним і має розглядатися не ізольовано, а враховуючи вплив на екологічну безпеку та економічний розвиток держави. Стан енергетичної безпеки потребує комплексної оцінки з урахуванням багатоаспектності та складності її змісту.

4. За результатами аналізу чинних механізмів державного регулювання у сфері енергетичної безпеки України, виявлено необхідність уточнення загального потенціалу системи державного управління, що пов'язане зі ступенем обґрунтованості процесів цілепокладання та цілевизначення, успішністю функціонування механізмів, задіяних у цій сфері. Незважаючи на те, що державне управління в енергетичній сфері здатне задіяти весь свій потенціал, ефективність регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки сьогодні є недостатньою, зокрема тому, що в сфері відновлювальних джерел енергії відсутня ефективна модель їх впровадження, розробка якої пропонується в даній роботі.

5. Уточнено логіку формування енергетичної політики держави з урахуванням специфічного впливу енергозабезпечення та енергозбереження на процеси в енергетичної сфері. Визначальним моментом успішності функціонування системи державного управління у сфері енергетичної безпеки є формування в державі соціально-адекватної політики енергозабезпечення. У дисертаційному дослідженні виявлено внутрішні та зовнішні фактори, які формують загрози енергетичній безпеці України. Подолання цих перешкод у "чистому" відокремленому вигляді є складним завданням, оскільки сфери їх впливу перетинаються, а на їх перебудову комплексно впливає ціла низка чинників. При розгляді принципів і механізмів державного управління, які лежать в основі політики енергозбереження, встановлено, що в процесі реалізації державної політики необхідно не тільки встановлювати і контролювати технічні параметри використання паливно-енергетичних ресурсів, але й формувати відповідні економічні, політичні, соціально-культурні відносини у суспільстві.

6. На підставі статистичного аналізу стану базових показників рівня енергетичної безпеки запропоновано методичні засади до визначення ступеня відповідності запланованих показників розвитку енергетичного сектору рівню, визначеному в Енергетичній стратегії України до 2030 р. На основі прогнозування доведено, що, за умов збереження наявної динаміки розвитку досліджених факторів, виконання цілей Енергетичної стратегії України до 2030 р. стосовно структурних змін енергобалансу країни є ускладненим. Зважаючи на вищевикладене, визначено необхідність підвищення результативності механізму державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України.

7. Обґрунтовано необхідність посилення кадрової складової державного механізму управління енергетичною безпекою в контексті використання енергоконверсійних технології, сформовано рекомендації щодо її вдосконалення шляхом навчання фахівців за відповідним напрямом.

8. Здійснено розробку білатеральної моделі функціонування організаційно-господарчого механізму державного регулювання в сфері ефективного використання викопних та впровадження відновлювальних джерел енергії на основі державно-приватного партнерства. Для деталізації функціонування запропонованої моделі сформовано проект положення про створення міждержавного проектного центру в галузі енергоефективності та відновлювальних джерел енергії. Визначено можливості подальшої розробки та впровадження, на засадах даної структури, проектів з енергоефективності та впровадження відновлювальних джерел енергії.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1.Кьоппль О. І. Енергетична складова національної безпеки держави / О. І. Кьоппль // Соціальні аспекти державного управління : зб. наук. праць ДонДУУ. Т. Х, вип. 115. Сер. "Державне управління". - Донецьк : ДонДУУ; Східний видавничий дім, 2009. - С. 137-143.

2.Кьоппль О. І. Основні стратегічні підходи до забезпечення енергетичної безпеки як основи сталого економічного розвитку (на прикладі ЄС) / О. І. Кьоппль // Державне управління регіонами і підприємствами : зб. наук. праць ДонДУУ. Т. Х, вип. 114. Сер. "Державне управління". - Донецьк : ДонДУУ, 2009. - С. 106-115.

3.Кьоппль О. І. Енергозбереження як складова енергетичної безпеки України / О. І. Кьоппль // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. праць ОРІДУ. Т. 2, вип. 3. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2010. - С. 78-81.

4.Кьоппль О. І. Визначення підходів до впровадження відновлювальної енергетики як основи європейської політики в сфері енергетики (на прикладі ЄС) / О. І. Кьоппль // Теорія та практика державного управління : зб. наук. праць. Вип. 4. - Х. : Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2010. - С. 440-446.

5.Кьоппль О. І. Роль екологічно-орієнтованого мислення в процесах забезпечення енергетичної безпеки / О. І. Кьоппль // Державні механізми управління природокористуванням : зб. наук праць ДонДУУ. Т.ХІІ, вип. 181. Сер. "Державне управління". - Донецьк : ДонДУУ, 2011. - С. 150-160.

Статті в інших наукових віданнях

6.Кьоппль О. І. Шляхи удосконалення кадрового механізму управління енергетичною безпекою України в контексті використання енергоконверсійних технології. / О. І. Кьоппль // Наукові підсумки : зб. наук. праць за матеріалами Міжнар. наук. конф. ["Наукові підсумки 2010"]. - К.: НАИРИ, 2010. - С. 72-78.

7.Кьоппль О. І. Енергетична безпека України в контексті соціально-економічного розвитку/ О. І. Кьоппль // Сучасні суспільні проблеми у вимірі соціології управління : зб. наук праць ДонДУУ. Т.ХХІІ, вип. 179. Сер. "Соціологія". - Донецьк : ДонДУУ, 2011. - С. 248-254.

8.Кьоппль О. І. Державна політика енергозабезпечення як змістовна основа енергетичної безпеки України / О. І. Кьоппль // Економіка, менеджмент, маркетинг і логістика: теорія, практика, перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студ. і молодих науковців. - Ялта : РВНЗКГУ, 2011. - С. 47-51.

9.Кьоппль О. І. Використання тренд-прогнозів при дослідженні розвитку енергетичної сфери (на прикладі сектору електроенергії) / О. І. Кьоппль // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів та молодих вчених. - Одеса, 2011. - С. 124-128.



АНОТАЦІЯ

Кьоппль О. І. Удосконалення механізмів державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Донецьк, 2011.

Дисертація присвячена розробці теоретичних та методичних положень з удосконалення системи державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки України.

На основі аналізу специфіки реалізації чинної моделі державного регулювання процесами забезпечення енергетичної безпеки як опосередкованої оцінки ефективності діяльності системи державного управління в енергетичної сфері, в роботі розроблено зміст практичних рекомендацій. Розроблено методичні засади до визначення ступеня відповідності виконання завдань енергетичній стратегії на основі прогнозування, пропозиції щодо посилення кадрової складової механізму державного регулювання енергетичною безпекою. Запропоновано розробку білатеральної моделі міждержавної співпраці в сфері енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.

Ключові слова: державне управління, механізми державного регулювання, енергетична безпека, потенціал державного управління, державна політика енергетичної безпеки, енергоефективність, білатеральна модель енергетичної безпеки.



АННОТАЦИЯ

Кьоппль О. И. Совершенствование механизмов государственного регулирования процессами обеспечения энергетической безопасности Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук по государственному управлению по специальности 25.00.02 - механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки, молодёжи и спорта Украины, Донецк, 2011.

Диссертация посвящена проблемам совершенствования системы государственного регулирования процессами обеспечения энергетической безопасности в Украине.

Определено, что проблема обеспечения энергетической безопасности традиционно решается в общем контексте заданий системы национальной безопасности. В современных условиях энергетическая безопасность является составной частью национальной безопасности, а ее содержание определяется характером противодействия угрозам и уровнем защиты интересов в этой сфере. Понимание её системообразующего характера способствует активации вектора устойчивого развития и укрепляет регенерационные возможности системы национальной безопасности.

Проанализировано действующую европейскую модель обеспечения энергетической безопасности, которая основывается на модели долгосрочных прогнозов в мировой энергетике и учитывает не только экономический, но экологический эффект от функционирования механизмов государственного регулирования. Выявлено такие приоритетные направлениями европейской государственной политики, как: повышение уровня энергосбережения, совершенствование энергообеспечения ископаемыми источниками энергии за счёт диверсификации поставок, создание единого внутреннего энергетического рынка, максимальное использование возобновляемых источников энергии. Тенденцально украинская законодательная база стремится соответствовать этой общепринятой концептуальной триаде "энергетическая безопасность - экономический рост - экологическая безопасность", что подтверждает основной плановый документ в энергетической сфере - Энергетическая стратегия Украины на период до 2030 г.

Определено, что энергетическая стратегия Украины на период до 2030 г. стала основанием энергетической безопасности государства, определила главные цели и задачи энергетической политики, наметила основные направления развития энергетики. Вышеизложенное позволяет рассматривать государственную политику энергетической безопасности как направленную на обеспечение такого уровня развития общественных отношений, при котором её регулирование обеспечивается за счет комплексного применения механизмов государственного управления. К числу этих механизмов относятся нормативно-правовые, организационно-мотивационные, технико-технологические, финансово-экономические, социальные, психологические, информационные и другие.

При уточнении логики формирования энергетической политики государства с учётом специфического влияния энергообеспечения и энергосбережения на процессы в энергетической сфере выявлено значимость роли энергосбережения конечным потребителем, что позволяет менять направление парадигмы моделирования процессов в энергетической сфере от "предложения" к "спросу" соответственно последнему европейскому опыту.

На основе анализа функционирования и специфики действующей модели государственного регулирования процессами достижения и поддержания энергетической безопасности разработан методический подход к оцениванию её уровня и выявлению соответствия динамики развития показателям, запланированным в энергетической стратегией. В результате ряда причин современное состояние энергетического комплекса характеризуется высоким уровнем энергопотребления, структурными диспропорциями энергобаланса, недостаточным объёмом инвестиций в развитие отрасли, низким уровнем энергосбережения.

Государственная политика в сфере регулирования энергетики определяется особенностями структуры производства, распределения и использования энергии, что входит в спектр деятельности широкого круга госслужащих. Предложено повышение эффективности государственного регулирования процессами обеспечения энергетической безопасности Украины за счет усиления роли образования этой категории специалистов.

К числу важнейших направлений совершенствования государственного регулирования процессами обеспечения энергетической безопасности относится предложенная в данной работе разработка билатеральной модели межгосударственного сотрудничества. Её внедрение способствует усилению активности инвестиционных процессов в энергетической сфере, трансферу технологий, укреплению роли возобновляемых источников энергии в общей структуре энергобаланса, что может быть удачно использовано в регионах с высоким уровнем энергозависимости.

Ключевые слова: государственное управление, механизмы государственного регулирования, энергетическая безопасность, потенциал государственного управления, государственная политика энергетической безопасности, энергоэффективность, билатеральная модель энергетической безопасности.



ANNOTATION

Koeppl O. I. Improvement of mechanisms of public administration by the processes of ensuring energy security of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for candidate's degree on public administration on specialty 25.00.02 - Mechanisms of public administration. - Donetsk State University of Management. Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, Donetsk, 2011.

The thesis is devoted to development of theoretical and methodological provisions of state regulation system improvement by the processes of ensuring energy supply security of Ukraine.

On the basis of analysis of the specific ways of realization of the current model of state regulation of energy security as indirect evaluation criterion of public administration system efficiency in the energy sector the given manuscript presents the content of methodological principles to determine the level of energy strategy tasks compliance based on forecasting and the proposals to strengthen the personnel component of the mechanism of state regulation of energy security. Also the bilateral model of interstate cooperation in the field of energy efficiency and renewable energy has been suggested.

Key words: public administration, mechanisms of state regulation, energy security, public administration potential, energy security state policy, energy efficiency, bilateral model of energy security.

Размещено на Allbest.ru

...