Оцінка ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 65.014.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК)

ФИЛИППОВА ІРИНА ГАРІЇВНА

Луганськ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ).

Науковий керівник:

СУМЦОВ Віктор Григорович, кандидат економічних наук, доцент, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри управління персоналом та економічної теорії.

Офіційні опоненти:

Бабенко Анатолій Григорович, доктор економічних наук, професор, Дніпропетровська державна фінансова академія міністерства фінансів України, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці;

Додонов Олег Володимирович, кандидат економічних наук, Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень НАН України, завідувач відділом соціальних проблем розвитку економіки регіону.

Захист відбудеться 13 травня 2009 р. о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.841.02 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Луганському національному аграрному університеті за адресою: 91008 м. Луганськ-8, Національний аграрний університет, головний навчальний корпус, аудиторія 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського національного аграрного університету за адресою: 91008 м. Луганськ-8, бібліотека Національного аграрного університету.

Автореферат розісланий 11 квітня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Суховерхий В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аграрна реформа в Україні змінила економічні пріоритети підприємств аграрної сфери. В цих умовах метою управління підприємством стає отримання прибутку, що ускладняється внаслідок диспаритету цін між сферами АПК, зношеності основних виробничих фондів, низького рівня продуктивності праці в сільському господарстві. При цьому індекси цін реалізації продукції сільського господарства мають необґрунтовані тенденції змін, які не пов'язані з ефективністю господарської діяльності аграрних підприємств та формуються у зовнішньому середовищі. Не менш гострою проблемою є недостатня державна підтримка аграрного сектора в Україні.

Проблеми розвитку аграрних підприємств значно ускладнюють процес об'єктивної оцінки діяльності управлінського персоналу під впливом дії зовнішніх чинників. При цьому роль управлінського персоналу зростає у міру укрупнення і вертикальної інтеграції аграрних підприємств, що позитивно впливають на їх економічну стійкість. Розпоряджаючись ресурсами, управлінський персонал має нагоду впливати на ефективність виробництва, збільшуючи вихід продукції на одиницю вкладених ресурсів. Проте зі зростанням масштабів виробництва зростає складність координації діяльності, зокрема - діяльності суб'єктів системи управління. До основних внутрішніх чинників ризику системи управління підприємством відноситься непропорційність розподілу управлінського навантаження, перевищення рівня, що забезпечує високу продуктивність і результативність управлінської праці. Оцінка діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств повинна не тільки давати об'єктивну характеристику ефективності управлінських процесів, але і забезпечувати можливість виявлення резервів її підвищення як за рахунок вдосконалення механізмів координації, так і за рахунок оптимізації управлінського навантаження на керівників.

Дослідженням процесів управління ефективністю, менеджменту та прийняття управлінських рішень на аграрних підприємствах присвячені праці таких українських вчених, як В.Г. Андрійчук, В.І. Богачев, П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, М.Я. Дем'яненко, О.В. Кочетков, М.Ф. Кропивко, А.Н. Кулипанов, Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, В.Я. Месель-Веселяк, Ю.Ф. Наумов, Б.Я. Панасюк, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, В.К. Терещенко, В.Г. Ткаченко, Е.А. Фірсов, Г.М. Чорний, І.В. Шепель, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин. Вирішення проблем підвищення ефективності діяльності керівників не можливо розглядати поза наукових праць таких українських вчених-економістів, як А.Г. Бабенко, Д.П. Богиня, В.М. Гончаров, О.В. Додонов, А.М. Колот, Н.Д. Лукьянченко, О.Ф. Новикова та ін. Серед зарубіжних вчених, що дослідили процеси прийняття управлінських рішень, слід виділити праці С.А. Арістова, С.Л. Блюміна, А.А. Вороніна, М.В. Губко, А.Ю. Заложнева, Н.А. Коргина, С.П. Мишина, Д.А. Новикова, Р. Саймона, І.Г. Хайрулліна, С.В. Чеботарьова.

Разом з тим, недостатньо дослідженими залишаються проблеми визначення оптимального управлінського навантаження, оцінки продуктивності і результативності праці керівників аграрних підприємств, параметрів системи управління, які впливають на ефективність їх діяльності, проблем діагностики часу цей категорії працівників.

Усе вище викладене визначило вибір та актуальність теми, структурну побудову роботи, наукове та практичне значення проведеного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт кафедри управління персоналом та економічної теорії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля "Методологічні основи управління суб'єктом господарської діяльності в умовах інноваційного розвитку та економіки знань" (номер державної реєстрації 0109U000083).

Особиста роль автора полягає у виконанні науково-дослідних робіт щодо оцінки оптимальних параметрів систем управління і обсягів управлінського навантаження, які забезпечують зростання ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних положень і побудова моделей оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств і внутрішніх параметрів, що визначають рівень ефективності управлінських процесів.

Відповідно до поставленої мети у роботі розв'язано наступні задачі:

– визначити поняття "управлінський персонал", уточнити поняття ефективності його діяльності в аграрних підприємствах;

– визначити поняття продуктивності управлінської праці і результативності прийнятих рішень з погляду ефективного використання робочого часу керівника;

– обґрунтувати критерії оцінки ефективного навантаження на лінійний персонал аграрного підприємства на основі аналізу варіації продуктивності праці цієї категорії працівників;

– вдосконалити способи розподілу службово-адміністративного навантаження в системі управління аграрних підприємств;

– обґрунтувати систему оцінки впливу діяльності лінійного персоналу аграрного підприємства на функціонування керованого об'єкту при варіації параметрів зовнішніх чинників;

– виявити резерви підвищення ефективності діяльності керівників аграрних підприємств за рахунок зниження непродуктивних витрат їх робочого часу;

– розробити процедуру моніторингу управлінського навантаження в аграрних підприємствах.

Об'єктом дослідження є механізми координації діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств.

Предметом дослідження є процеси використання обмеженого ресурсу часу керівників аграрних підприємств з погляду їх впливу на ефективність використання виробничих ресурсів.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є метод діалектики, положення економічної науки, практичні розробки, законодавчі і нормативно-правові акти України.

Інформаційною базою служили: закони України, матеріали Луганського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації, науково-методична і інформаційно-публіцистична література, аналітичні розробки автора.

У процесі роботи над дисертацією використовувалися різні методи економічних досліджень: монографічний (при узагальненні даних спостережень, визначенні резервів підвищення ефективності управління), абстрактно-логічний (при моделюванні управлінських процесів в аграрних підприємствах), економіко-статистичний (при обробці і аналізі масових статистичних даних), економіко-математичний (для оцінки домінуючих ознак чинників при формуванні прибули в аграрних підприємствах регіону), соціологічний (при проведенні опитів керівників і фахівців аграрних підприємств).

Наукова новизна отриманих результатів. До найважливіших наукових результатів, які визначають ступінь та характер новизни дослідження, необхідно віднести:

Вперше:

обґрунтовано поняття граничної продуктивності праці керівника аграрного підприємства як відношення приросту кількості вирішених проблем до приросту їх загального обсягу, використання якого дає можливість оцінювати оптимальне управлінське навантаження для кожної посадової позиції;

побудована модель управлінських процесів як процесів перетворення масивів інформації в рішення менеджерів, яка дозволяє оцінити непродуктивні витрати часу керівників і зниження результативності їх діяльності при різних способах групування виробничих підрозділів аграрних підприємств;

розроблена процедура моніторингу потоку управлінських задач з визначенням рівня їх системної важливості, впровадження якій дозволяє контролювати рівень навантаження на керівника і визначати структуру цього навантаження з метою виявлення непродуктивних витрат управлінської праці.

Вдосконалено:

прийом визначення оптимальної норми керованості шляхом моделювання і оцінки альтернативних варіантів, використання якого сприяє вдосконаленню розподілу управлінського навантаження в ієрархії управління та оптимізації чисельності управлінського персоналу;

підхід до аналізу процесів діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств із застосуванням системи індикаторів, що дає можливість відстежувати зміни стану керованого об'єкту, які характеризують результативність системи менеджменту з урахуванням впливу зовнішніх чинників.

Набули подальшого розвитку:

визначено поняття "управлінський персонал" як ієрархічно організована сукупність суб'єктів управління, що дозволяє розглядати його як об'єкт, закономірності внутрішньої впорядкованості якого роблять безпосередній вплив на процеси його функціонування; обґрунтовано поняття "ефективність діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств" як агрегатного показника скоординованих процесів, що дає можливість структурного аналізу діяльності керівників;

підхід до оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств із застосуванням показників продуктивності праці керівника і результативності рішень, що дає можливість відстежувати взаємозв'язок цих показників в умовах обмеженого ресурсу часу керівника.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень, що отримані у процесі підготовки дисертації, є певним внеском у теорію, методологію та практику підвищення ефективності управління сільськогосподарським виробництвом.

Основні положення дисертаційного дослідження рекомендовані до упровадження у практиці діяльності аграрних підприємств Луганської області Головним управлінням агропромислового розвитку Луганської ОДА (акт від 20.10.2008 р. № 37-3/1-162). Ряд розроблених автором пропозицій упроваджені у практику діяльності ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Агродім"" (акт впровадження від 2.02.09 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі при викладанні курсів "Управління персоналом", "Управління розвитком персоналу", "Менеджмент персоналу", "Економіка праці і соціально-трудові відносини" на кафедри управління персоналом та економічної теорії Східноукраїнського національного університету (акт впровадження від 16.02.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження сформульовані і обґрунтовані автором особисто. З сумісних наукових публікацій в роботі використані тільки особисті дослідження дисертанта. Внесок дисертації в досліджувану проблему полягає у розвитку уявлень щодо управлінського навантаження і ефективності використання обмеженого ресурсу часу керівника, конкретизації понять продуктивності і результативності праці керівного персоналу аграрних підприємств; розробці моделі управлінських процесів на аграрних підприємствах, що забезпечує можливість їх дослідження і вдосконалення; розробці процедури моніторингу управлінського навантаження.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: "Проблеми розвитку ринку праці та політика зайнятості населення в умовах трансформації економіки України" (м. Луганськ, 2003 р), "Формування, використання та розвиток управлінського потенціалу" (м. Луганськ, 2005 р.), "Управлінський потенціал у системи економічного розвитку" (м. Луганськ, 2007 р.); на засіданнях науково-практичних семінарів "Моделювання і управління соціально-економічними процесами" та "Методи, моделі та інформаційні технології в соціально-еколого-економічних системах" (СНУ ім. В. Даля, 2008 р.); у публікаціях наукових робіт.

Публікації. Основні ідеї та положення дисертаційної роботи відображені в 9 наукових публікаціях у фахових виданнях (частка автора 12,7 друк. арк.), в тому числі у колективної монографії (частка автора 9,5 друк. арк.), у фахових виданнях - 4 одноосібні наукові статті, загальним обсягом 1,8 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, додатків. Обсяг основної частини складає 174 сторінки і включає 31 таблицю (обсяг 14 сторінок), 24 рисунка (обсяг 9 сторінок), 14 додатків на 31 сторінці і список використаних джерел у 221 найменувань на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - "Науково-методологічні основи оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств" - розглядаються базові положення науки про управління, праці економістів-аграріїв, уточнюються основні поняття, безпосередньо пов'язані з темою, визначається методологія дослідження.

Управлінський персонал аграрних підприємств є ієрархічно організованою сукупністю суб'єктів (керівників), що дозволяє розглядати його як об'єкт, закономірності внутрішньої впорядкованості якого роблять безпосередній вплив на процеси його функціонування. З іншого боку, управлінський персонал є суб'єктом, що здійснює безпосередню дію на функціонування підприємства. Це обумовлює важливість дослідження процесів його діяльності: як суб'єкта - з метою оцінки його впливу на результати господарської діяльності; як об'єкта - з метою виявлення внутрішніх властивостей, що визначають рівень ефективності його діяльності.

Діяльність лінійного персоналу детермінується ієрархічною структурою системи управління за допомогою встановленого рівня повноважень і відповідальності. Інформаційна природа діяльності керівників дозволяє виявити другу детермінанту ефективності - структуру потоків даних в системі управління, яка також визначається ієрархією через діючі принципи групування організаційних одиниць.

Обмежені можливості індивіда породжують необхідність контролю рівня навантаження на керівника з метою попередження зниження результативності його діяльності. Найзначнішим детермінантом управлінського навантаження виступає норма керованості, яка так само є параметром ієрархії. ефективність продуктивність управлінська менеджер

Головним продуктом діяльності керівника є управлінське рішення. Якість прийнятих рішень забезпечує успішність функціонування господарюючого суб'єкта, тому оцінка ефективності діяльності керівників по суті є індикатором якості управлінських рішень з погляду їх впливу на цільові показники керованого об'єкту, а засоби її підвищення тісно пов'язані з вдосконаленням ієрархії як розподіленої системи прийняття рішень.

Таким чином, ефективність діяльності лінійного персоналу визначається існуючою ієрархією управління.

У другому розділі - "Сучасний стан і аналіз ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств" - за допомогою прийомів економіко-статистичного та економіко-математичного методів було встановлено, що високий рівень концентрації ринкової влади у першій і третій сферах АПК є чинником непереборної сили, якій обумовлює нестабільність економічних показників аграрних підприємств.

Для оцінки впливу управлінського персоналу на результати господарської діяльності аграрних підприємств необхідно виявити і врахувати дію непереборних зовнішніх чинників, що обмежують можливість керівників впливати на хід розвитку подій. Показник рентабельності високочутливий до ринкових умов, залежить від цін підприємств першої і третьої сфери АПК, тобто від чинників, неконтрольованих керівником аграрного підприємства. У такій ситуації цікавими можуть бути показники, які характеризують ефективність діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств з найбільшою мірою достовірності.

На базі територіальних індексів продуктивності, матеріаломісткості і трудомісткості продукції були розраховані значення інтегрального індексу ефективності використання ресурсів. Групуючи господарства по значенню індексу (табл. 1, 2, 3 і 4), було проведено дослідження впливу ефективності використовування ресурсів на показник рентабельності.

Таблиця 1. Інтегральні індекси ефективності використання ресурсів галузі свинарства на підприємствах Луганської області*

Показник	Групи аграрних підприємств по значенню інтегрованого індексу ефективності
	I (до 1)	II (от 1 до 2)	III (больше 2)
Кількість аграрних підприємств	84	27	37
З них прибуткових (не збиткових)	19	7	5
Частка від загальної кількості господарств у групі, %	22,6	25,9	13,5
Рентабельність, %	-36,4	-25,0	-17,2
Інтегральний індекс ефективності виробництва	0,47	1,51	2,45

*Джерело: за даними обласного управління статистики, власні розрахунки.

Зниження питомої ваги прибуткових підприємств із зростанням значення інтегрального індексу ефективності використання ресурсів у галузі свинарства і скотарства (див. табл. 1 і 2) свідчать про значний вплив зовнішніх чинників. У виробництві молока (табл. 3) зв'язок між інтегральним індексом ефективності і рентабельністю сильніший. У виробництві зернових зв'язок між цими показниками відсутній повністю, зважаючи на що угрупування було виконане по показнику рентабельності (табл. 4).

Таблиця 2. Інтегральні індекси ефективності використання ресурсів галузі скотарства на підприємствах Луганської області*

Показники	Групи аграрних підприємств по значенню інтегрального індексу ефективності
	І (до 0,5)	ІІ (від 0,5 до 1)	ІІІ (більше 1)
Кількість господарств у групі	43	58	32
З них прибуткових (не збиткових)	9	2	0
Частка від загальної кількості господарств у групі, %	21	3	0
Середньорічне поголів'я ВРХ на 1 підприємство, гол.	119	258	507
Інтегральний індекс ефективності виробництва	0,30	0,76	2,45
Рентабельність, %	-42,2	-39,7	-36,9

*Джерело: за даними обласного управління статистики, власні розрахунки.

Одержані результати привели до необхідності дослідження впливу цінового чинника, кількості і собівартості продукції на результуючий показник прибутку. Результати аналізу показали, що у скотарстві (табл. 5) у 76 аграрних підприємствах домінує ознака чинника собівартості продукції (I група), в 43 господарствах - кількість (II група), а домінування цінового чинника спостерігається тільки в 14 господарствах (III група).

Таблиця 3. Інтегральні індекси ефективності використання ресурсів галузі молочного скотарства на підприємствах Луганської області*

Показник	Групи господарств по значенню інтегрального індексу ефективності
	I (до 0,5)	II (від 0,5 до 0,8)	III (від 0,81 до 1)	IV (більше 1)
Кількість господарств в групі	19	39	30	25
З них прибуткових (не збиткових)	3	5	9	9
Частка від загальної кількості господарств у групи, %	15,8	12,8	30,0	36,0
Рентабельність, %	-30,1	-34,0	-15,3	9,6
Інтегральний індекс ефективності виробництва	0,43	0,62	0,88	2,01

*Джерело: за даними обласного управління статистики, власні розрахунки.

У виробництві свинини вже 67 підприємств відносяться до першої групи, у другій групі опинилося 31 аграрне підприємство, а у третю групу потрапило 50 підприємств. У виробництві зернових культур практично по всіх аграрних підприємствах спостерігається домінування цінового чинника при формуванні прибутку. Можна зробити висновок, що високий рівень концентрації ринкової влади у першій і третій сферах АПК є чинником непереборної сили, якій обумовлює нестабільність економічних показників підприємств аграрної сфери. Оцінка ефективності діяльності управлінського персоналу не може базуватися на показниках, що визначуються більшою мірою ціновими чинниками, ніж ефективністю управління. Вона носитиме об'єктивний характер, якщо базуватиметься на показниках, на які керівники аграрної сфери можуть зробити істотний вплив. До таких показників відносяться показники ефективності використовування ресурсів.

Таблиця 4. Інтегральні індекси ефективності використання ресурсів у виробництві зернових культур на підприємствах Луганської області*

Показники	Групи аграрних підприємств по значенню показника рентабельності
	І (нижче -10 %)	ІІ (від -10 до 0 %)	ІІІ (більше 0 %)
Кількість господарств в групі	116	71	88
З них прибуткових (не збиткових)	29	25	32
Частка від загальної кількості господарств у групи, %	25,0	35,2	36,4
Середнє значення показника рентабельності, %	-14,2	-6,5	4,2
Інтегральний індекс ефективності виробництва	1,04	0,85	1,02

*Джерело: за даними обласного управління статистики, власні розрахунки.

Таблиця 5. Групування аграрних підприємств Луганської області по домінуючій ознаці чинника при формуванні прибутку від реалізації продукції галузі скотарства (2007 р.)*

Показники	Групи аграрних підприємств по домінуючій ознаці чинника
	I (собівартість 1 ц товарної продукції)	II (кількість товарної продукції)	III (ціна реалізації)
Кількість господарств у групі	76	43	14
З них прибуткових	1	9	1
Коефіцієнт парної кореляції інтегрального індексу ефективності виробництва і частки приросту прибутку за рахунок приросту собівартості	-0,7306	0,6838	х
Інтервальна оцінка коефіцієнта парної кореляції	-0,8929	0,3186	х
	-0,4003	0,8722	х

Зростання коефіцієнта спеціалізації аграрного підприємства приводить до зниження кількості управлінських проблем, тобто навантаження на управлінський персонал. Для встановлення ступеня впливу спеціалізації, укрупнення і ефективності використання ресурсів на вартісні показники господарської діяльності було одержано рівняння регресії:

, (1)

де Y - коефіцієнт зростання валової виручки з розрахунку на 1 га зібраної площі пшениці; - коефіцієнт зростання валових витрат з розрахунку на одиницю зібраної площі пшениці; - індекс динаміки коефіцієнта спеціалізації аграрного підприємства; - коефіцієнт зростання навантаження ріллі на одного працівника рослинництва; - коефіцієнт зростання інтегрального індексу ефективності використання виробничих ресурсів.

З рівняння регресії (1) видно, що на коефіцієнт зростання результуючого показника найбільший вплив надає коефіцієнт зростання валових витрат (= 0,865), проте значний вплив надає індекс динаміки коефіцієнта спеціалізації підприємства і показника навантаження ріллі на одного працівника (= 0,6446 і = 0,6129). Високе значення коефіцієнта є аргументом на користь укрупнення аграрних підприємств, використовування новітньої техніки, що дозволяє збільшити навантаження ріллі на одного працівника. Якнайменший вплив на результативний показник надає коефіцієнт зростання ефективності використання ресурсів (= 0,1227), який залежить від якості управлінських рішень. Це підтверджує висновок про слабкий вплив менеджменту на вартісні показники результатів господарської діяльності.

Розподіл управлінського навантаження в аграрних підприємствах був досліджений за допомогою розробленої автором моделі норми керованості (рис. 1), що дозволяє провести аналіз альтернативних варіантів і оцінити управлінські витрати у кожному випадку. Три альтернативні варіанти моделі норми керованості (криві А, В і С) показують, що зростання кількості рівнів ієрархії управління не приводить до зростання чисельності лінійного персоналу, а може навіть привести до зниження управлінських витрат. В той же час збільшення кількості рівнів ієрархії означає підвищення вертикальної і горизонтальної спеціалізації праці керівників, що безпосередньо впливає на ефективність управлінських процесів в аграрних підприємствах.

Рис. 1. Залежність чисельності управлінського персоналу від рівня ієрархії для різних варіантів норми керованості.

Необхідність спеціалізації управлінської діяльності підтверджується дослідженням структури інформаційних потоків в системі управління аграрного підприємства.

У третьому розділі - "Оцінка ефективності управлінських процесів в аграрній сфері" - для оцінки продуктивності праці керівника аграрного підприємства пропонується показник, якій обчислюється як відношення кількості ухвалених рішень до загальної кількості управлінських задач за певний період:

, (2)

де - продуктивність керівника аграрного підприємства; - кількість прийнятих рішень за період t; - загальна кількість управлінських проблем за період t.

Для оцінки оптимального обсягу управлінського навантаження пропонується показник граничної продуктивності керівника, що розраховується як відношення абсолютного приросту кількості рішень до абсолютного приросту кількості проблем:

, (3)

Для експериментальної оцінки цього показника було проведене дослідження із застосуванням прийому експертних оцінок по методу Дельфи. Було встановлено, що із зростанням кількості видів вироблюваної продукції і напрямів аграрного виробництва збільшується розмах варіації значень продуктивності керівника. Таким чином, одержане підтвердження тому, що спеціалізація в управлінні аграрним виробництвом забезпечує вищий і стабільніший рівень продуктивності керівників.

Було обґрунтовано, що ефективність діяльності управлінського персоналу є агрегатним показником, який відображає неоднорідність сукупності, тобто індивідуальні показники ефективності усіх суб'єктів системи управління з урахуванням обсягу їх повноважень і відповідальності. Для оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств запропонована система індикаторів, об'єднаних у три групи: індикатори діяльності керівників; індикатори змін стану об'єкту управління; індикатори впливу зовнішніх чинників. До групи індикаторів діяльності керівників входять індикатори продуктивності (см. формулу 2) і індикатори результативності рішень. Індикатори результативності управлінських рішень :

, (4)

де - індикатор приросту значення показника і в даному періоді t; - кількість управлінських рішень, прийнятих з метою поліпшення значення показника і в даному періоді t.

Індикатори ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств повинні відображати всі аспекти цієї діяльності на всіх рівнях ієрархії і забезпечувати можливість її діагностики по двох критеріях: 1) рівномірність розподілу уваги керівника між різними виробничими процесами; 2) результативність прийнятих рішень.

Результати розрахунків системи індикаторів (табл. 6) свідчать про те, що навіть у прибуткових підприємствах рівень індикаторів позитивної результативності не досягає 60 %.

Таблиця 6. Значення індикаторів діяльності управлінського персоналу аграрного підприємства*

Рік	Значення індикаторів, %	Рентабельність, %
	Індикатори об'єкту	Індикатори управління
	Позитивної динаміки	Негативної динаміки	Позитивної результативності	Негативної результативності
2006	26,39	52,78	33,91	66,09	17,6
2007	36,11	41,67	51,16	48,84	27,8

*Джерело: за наслідками спостережень, опиту керівників і даним бухгалтерської звітності, власні розрахунки.

Однією з характерних особливостей крупних аграрних підприємств є широка географія розміщення виробничих ділянок. Така специфіка створює серйозну проблему з погляду управління господарською діяльністю - проблему вибору способу групування структурних підрозділів операційного ядра. Із застосуванням абстрактно-логічного методу побудована модель управлінських процесів в аграрному підприємстві, яка дозволяє оцінити непродуктивні витрати часу управлінського персоналу залежно від принципів групування виробничих підрозділів. Для побудові моделі був використаний прийом формалізації:

: > (функціональне групування), (5)

: > (територіальне групування), (6)

де - процес аналізу матриці управлінських проблем () та формування матриці рішень () керівником функціонального напряму z у момент часу t; - процес аналізу фрагмента матриці і формування відповідного фрагмента матриці рішень керівником територіального підрозділу И.

При цьому у разі територіального групування:

и , (7)

звідки витікає, що сукупність управлінських процесів, що відносяться до функціонального напряму z, буде об'єднанням відповідних процесів діяльності менеджерів територіальних підрозділів аграрного підприємства:

(8)

За допомогою моделі було встановлено, що функціональне групування дозволяє підвищити продуктивність праці керівників аграрного підприємства. Зростання продуктивності управлінської праці залежатиме від значення показника територіального розосередження виробничих напрямів :

, (9)

де - кількість управлінських процесів ; L - кількість територіальних підрозділів аграрного підприємства.

Таблиця 7. Оцінка середньодобових втрат робочого часу керівника аграрного підприємства при територіальному групуванні виробничих підрозділів

Час на організацію нарад з фахівцями, хв.	Кількість управлінських процесів	Погодинна тарифна ставка керівника, грн.	Витрати перемикання, %	Середньодобові втрати робочого часу
				%	У вартісному виразі, грн.
15	10	28,00	3	28	63,00
20			4	38	84,00
15	6	28,00	3	16	35,00
20			4	21	46,67

Розрахунки витрат часу керівника на обмін інформацією з іншими територіальними підрозділами аграрного підприємства (табл. 8) дозволяють стверджувати, що функціональне групування забезпечить значно більше зростання продуктивності управлінської праці.

Таблиця 8. Оцінка середньодобових витрат робочого часу керівника територіального підрозділу аграрного підприємства на процеси інформаційного обміну

Кількість територіальних підрозділів	Витрати часу на обмін інформацією з одним підрозділом, хвилин	Погодинна тарифна ставка керівника, грн.	Середньодобові витрати робочого часу
			%	У вартісному виразі, грн.
6	3,6	28,00	4,5	10,08
8			6,0	13,44
12	3,6	28,00	9,0	20,16
14			10,5	23,52

За допомогою моделі управлінських процесів було показане ще одне негативне слідство територіального групування - черговість управлінських процесів, що означає зміщення в часі ухвалення рішення і приводить до наростання негативної динаміки відповідних показників, як наслідок - до зниження результативності управлінських рішень (рис. 2).

Проте результативність рішення залежить не тільки від черговості управлінських процесів, але і від тривалості процесів, що знаходяться в черзі раніше процесу поточного. На рис. 3 показані дві кривих, що відображають залежність результативності процесу від його пріоритету при різному підході до визначення черговості процесів.

Зворотна черговість управлінських процесів означає, що тривалість процесів і їх пріоритети знаходяться в зворотній залежності, тобто чим менше пріоритет, тим більше тривалість процесу (рис. 3). Це означає, що найтриваліші процеси стоять на початку черги. Пряма черговість означає, що пріоритет процесу і його тривалість знаходяться в прямій залежності, тобто найтриваліші управлінські процеси ставляться у кінець черги.

Рис. 2. Зв'язок між результативністю рішень і черговістю управлінських процесів.

Очевидно, що результативність буде вищим у разі прямої черговості, тобто черговість управлінських процесів доцільно визначати відповідно до зростання їх тривалості.

Рис. 3. Вплив способу формування черги управлінських процесів на результативність управлінських рішень.

На підставі проведеного аналізу було доведено, що результативність управлінських рішень завжди буде вищою у разі функціонального групування виробничих підрозділів аграрних підприємств. Пропонована модель дозволяє виконати глибокий аналіз параметрів системи управління аграрного підприємства, оцінити непродуктивні втрати робочого часу керівників, оптимізувати черговість управлінських процесів.

Моніторинг діяльності керівника є основою діагностики управлінських процесів. Процес моніторингу управлінського навантаження пов'язаний з визначенням рівня складності і важливості виникаючих проблем. Індикатором системного характеру проблеми вважатимемо відношення числа виробничих ділянок, де виникала проблема, пов'язана з показником k, до загальної чисельності ділянок:

, (10)

де - індикатор системного характеру проблеми, пов'язаної з показником k; n - кількість виробничих ділянок, у яких зафіксовано виникнення проблеми; К - загальна кількість виробничих ділянок функціонального напряму.

Якщо проблема носить системний характер, то значення індикатора буде близьким до одиниці, а це означає, що проблема виникла одночасно у більшості (або у всіх) виробничих підрозділах. Чим менше , тим більш локальною є проблема, і, отже, вона повинна розв'язуватися на тому рівні управління, на якому її було виявлено.

Моніторинг потоку управлінських задач - це спостереження динаміки складових потоку, тобто кількості одиниць потоку з різними значеннями індикатора системної важливості. Моніторинг дозволяє, з одного боку, своєчасно виявляти кризові тенденції - як правило, кількість одиниць потоку з високим значенням системної важливості проблеми починає зростати (рис. 5).

З другого боку, це спосіб діагностики часу керівника, оскільки збільшення кількості одиниць потоку з низьким значенням системної важливості свідчить про завантаження управлінського персоналу потоком рутинних задач, що означає нераціональне використовування його часу, а так само недостатньо ефективну роботу підлеглих.

Рис. 5. Індикатори навантаження керівника рутинними задачами (щ) і напруженості діяльності (г) при різних варіантах структури потоку задач.

ВИСНОВКИ

Дослідження дало можливість прояснити ряд проблем, що стосуються оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств, и зробити наступні висновки:

1. Визначено, що управлінський персонал є ієрархічно впорядкованою сукупністю суб'єктів системи управління, ефективність діяльності якої характеризується агрегатними показниками, що відображають неоднорідність сукупності, тобто індивідуальні показники ефективності всіх суб'єктів системи управління з урахуванням обсягу їх повноважень і відповідальності.

2. Запропоновано оцінювати ефективність діяльності управлінського персоналу с погляду раціонального використання обмеженого ресурсу часу керівників для вирішення виникаючих проблем, тобто для прийняття рішень, що сприяють підвищенню ефективності використання виробничих ресурсів. Для цього пропонуються показники продуктивності управлінської діяльності і результативності прийнятих рішень. Показник продуктивності дає оцінку ступеню вирішеності проблем, що залежить від того, наскільки управлінське навантаження відповідає можливостям керівника, а також від того, як він використовує свій час. Показник результативності рішень дає оцінку їх впливу на цільові показники керованого об'єкту залежно від їх кількості та відповідної динаміки показників.

3. Обґрунтовано, що при оцінці впливу чинника управлінських рішень на показники господарської діяльності аграрного підприємства слід враховувати дію непереборних зовнішніх сил, що створюють жорсткі обмеження можливостей менеджерів по поліпшенню вартісних показників. Для забезпечення об'єктивності оцінки управлінських рішень слід розглядати динаміку показників ефективності виробництва, тобто обсягу виробленої продукції на одиницю використаних ресурсів.

4. Визначено, що вплив спеціалізації управлінської праці на її ефективність вимагає перегляду підходів до визначення обсягів навантаження на менеджерів, норм керованості, кількості виробничих процесів, якими безпосередньо займається керівник. У результаті спостережень встановлено, що фактична продуктивність керівників аграрних підприємств регіону варіює в межах від 40 до 80 %. Це свідчить про напруженість їх діяльності, завантаження значним обсягом рутинних задач, які не сприяють ефективному використанню ресурсу його часу. Причиною цього є низький рівень спеціалізації діяльності менеджерів та високе значення норми керованості вищих рівнів ієрархії (10-11 підлеглих).

5. Побудовано модель, яка дозволяє оптимізувати розподіл управлінського навантаження та чисельність лінійного персоналу аграрного підприємства шляхом оцінки альтернативних варіантів норми керованості як функції рівня ієрархії. Розрахунки, зроблені за допомогою моделі, показують, що щомісячні адміністративні витраті великого аграрного підприємства, яке орендує 150 тис. га сільгоспугідь, можуть бути скорочені більш ніж на 50 %, що у вартісному вирази складає біля 200 тис. грн. на місяць.

6. Проведено дослідження структури інформаційних потоків в системі управління, яке дало можливість встановити, що функціональне групування виробничих підрозділів аграрного підприємства дозволяє значно підвищити рівень спеціалізації діяльності керівників.

7. Запропоновано проводити спостереження варіації показника продуктивності менеджерів для визначення оптимального рівня управлінського навантаження кожної посадової позиції. Оптимальне навантаження слід визначати на підставі динаміки граничної продуктивності управлінської праці, яка обчислюється як відношення приросту кількості вирішених проблем до приросту їх загальної кількості. Встановлене значення оптимального навантаження є підставою для визначення відповідного значення норми керованості та прийняття рішень щодо кількості рівнів ієрархії управління.

8. Доведено, що нестабільність зовнішнього середовища аграрних підприємств, що обумовлюється участю природного чинника у виробничому процесі, є підставою для використання системи індикаторів, які відображають не тільки вплив управлінської діяльності на стан керованого об'єкту, але забезпечують спостереження варіації параметрів зовнішніх чинників, а так само оцінку продуктивності і результативності менеджера по управлінню кожним виробничим процесом, що знаходиться під його контролем. При оцінці результативності управлінських рішень слід враховувати вихід параметрів природнокліматичних чинників за межі діапазону нейтральності.

9. Побудовано модель управлінських процесів в аграрному підприємстві, яка дозволяє оцінити непродуктивне використання часу керівників залежно від принципів групування виробничих підрозділів. Розрахунки показують, що для підприємства, яке орендує 150 тис. га сільгоспугідь і має 14 територіальних підрозділів, щомісячні непродуктивні витрати часу кожного менеджера у вартісному виразі можуть бути від 700 до 1680 грн. Тобто загальний обсяг щомісячних втрат по всім 14 підрозділам буде від 9800 до 23520 грн. На підставі розрахунків втрат часу лінійного персоналу залежно від кількості напрямів виробництва та кількості територіальних підрозділів аграрного підприємства стає можливим визначати їх оптимальне групування, яке дозволяє підвищити продуктивність праці керівників.

10. Розроблено процедуру моніторингу управлінського навантаження, обсягів і рівня складності виникаючих проблем, що є необхідним заходом для оцінки ефективності діяльності менеджерів, виявлення непродуктивних витрат їх часу, контролю рівня напруженості їх діяльності.

Розробки і пропозиції, висловлені у даному дослідженні, не вимагають спеціальної підготовки керівників і фахівців аграрних підприємств. Для використовування пропонованих розробок необхідна комп'ютерна техніка, електронні таблиці Microsoft Excel і відповідальна особа, яка повинна контролювати своєчасне введення та збереження інформації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії:

1. Филиппова И.Г. Моделирование управленческих процессов хозяйствующих субъектов АПК: [монография]/ И.Г. Филиппова, В.Г. Сумцов. - Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2008. - 304 с. Особистий внесок здобувача: Аналіз теоретико-методологічних підходів до проблеми ефективності діяльності керівників аграрних підприємств. Дослідження рівня ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств України. Моделювання інформаційних потоків в системі управління аграрного підприємства. Модель норми керованості. Розробка системи індикаторів управлінської діяльності, стану керованого об'єкту, впливу зовнішніх чинників. Розробка моделі управлінських процесів в аграрному підприємстві та процедури моніторингу управлінського навантаження.

2. Филиппова И.Г. Государственное регулирование занятости: [учебное пособ.]/ Г.С. Балахнин, В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова. - Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2004. - 256 с. Особистий внесок здобувача: Глава 2. Рынок труда как сфера осуществления занятости.

Статті у наукових фахових виданнях:

3. Филиппова И.Г. Мониторинг как основа оценки реального состояния занятости населения / Г.С. Балахнин, И.Г. Филиппова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2006. - № 11(105). - С. 16-18. Особистий внесок здобувача: Розробка підходів до процедури моніторингу.

4. Филиппова И.Г. Анализ скорости информационных потоков в иерархии управления / И.Г. Филиппова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2007. - № 9 (15). Ч. 2. - С. 225 - 230.

5. Филиппова И.Г. Анализ факторов эффективности управленческих решений: моделирование процесса / И.Г. Филиппова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. - 2007. - № 10 (116). - С. 178- 184.

6. Филиппова И.Г. Моделирование реакции экономических агентов на управленческие решения в сфере ценообразования / И.Г. Филиппова, Г.С. Балахнин // Прометей: регіон. зб. наук. праць з економіки. - Донецьк: ДЕГІ, 2008. - Вип. 1(25). - С. 262- 265. Особистий внесок здобувача: Розробка моделей, що дозволяють прогнозувати динаміку попиту залежно від зміни ціни реалізації продукції.

7. Филиппова І.Г. Методика оцінки рівня ефективності діяльності управлінського персоналу підприємств АПК / И.Г. Филиппова // Менеджер. - 2008. - № 3(45). - С. 185-191.

Матеріали конференцій:

8. Филиппова И.Г. Цели и задачи методологического анализа проблем занятости / Г.С. Балахнин, И.Г. Филиппова // Формування, використання та розвиток управлінського потенціалу: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 28-29 жовтня 2005 р. - Луганськ, 2005. - С. 21- 22.

9. Филиппова И.Г. Модели повышения эффективности управления посредством оптимизации организационной иерархии / В.Г. Сумцов, И.Г. Филиппова // Управлінський потенціал у системі економічного розвитку: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 22-23 жовтня 2007 р. - Луганськ, 2007. - С. 151- 152.

АНОТАЦІЯ

Филиппова І.Г. Оцінка ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). - Луганський національний аграрний університет, Луганськ, 2009.

Дисертація присвячена теоретичним, методичним і практичним аспектам оцінки ефективності діяльності управлінського персоналу аграрних підприємств. Виконане узагальнення досвіду функціонування аграрних підприємств Луганського регіону і дана оцінка впливу управлінської діяльності на економічні показники господарювання.

Пропонуються прийоми і процедури, що дозволяють оптимізувати розподіл управлінського навантаження, структуру інформаційних потоків у системі управління аграрного підприємства, понизити непродуктивні витрати управлінської праці, здійснювати моніторинг управлінських процесів.

Ключові слова: аграрні підприємства, управлінський персонал, ієрархія управління, норма керованості, продуктивність управлінської праці, результативність управлінських рішень, управлінський процес, моніторинг управлінського навантаження.

АННОТАЦИЯ

Филиппова И.Г. Оценка эффективности деятельности управленческого персонала аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - Экономика и управление предприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). - Луганский национальный аграрный университет, Луганск, 2009.

Диссертация рассматривает теоретические, методические и практические аспекты оценки деятельности управленческого персонала аграрных предприятий. Предметом исследования являются процессы использования ограниченного ресурса времени руководителей аграрных предприятий с точки зрения их влияния на эффективность использования ресурсов.

В исследовании сформулировано определение понятия "управленческий персонал" как иерархически организованной совокупности субъектов управления, что позволяет рассматривать его как объект, закономерности внутренней упорядоченности которого оказывают непосредственное влияние на процессы его функционирования. Уточняется понятие "эффективность деятельности управленческого персонала аграрных предприятий" как агрегатного показателя скоординированных процессов, что дает возможность структурного анализа деятельности руководителей.

Обобщен опыт функционирования аграрных предприятий Луганского региона и дана оценка влияния масштабов производства, специализации, ценовых факторов и интегрального индекса эффективности использования ресурсов на показатели хозяйственной деятельности. Экономический анализ аграрных предприятий региона показал, что деятельность управленческого персонала оказывает слабое влияние на стоимостные показатели ввиду действия неустранимых внешних факторов. Для объективной оценки работы аграрных руководителей необходимо рассматривать влияние управленческих решений на показатели эффективности использования производственных ресурсов. Было установлено, что с ростом масштабов деятельности, укрупнением аграрных предприятий, их вертикальной интеграции усиливается влияние управленческих решений на показатели прибыли. Однако темпы роста эффективности использования ресурсов отстают от темпов роста масштабов производства в процессе укрупнения. Причиной этого является недостаточный уровень эффективности управленческих процессов.

Исследование структуры информационных потоков в системе управления аграрных предприятий позволило обосновать преимущество функционального принципа группирования производственных подразделений крупных аграрных предприятий.

Построена модель нормы управляемости, которая позволяет оценить альтернативные варианты распределения нагрузки в иерархии управления и оптимизировать численность линейного персонала.

Обоснован подход к оценке эффективности деятельности управленческого персонала аграрных предприятий с применением показателей продуктивности труда руководителя и результативности решений, что дает возможность отслеживать взаимосвязь этих показателей в условиях ограниченного ресурса времени руководителя.

Усовершенствован подход к анализу процессов деятельности линейного персонала аграрных предприятий с применением системы индикаторов, что дает возможность отслеживать изменения состояния управляемого объекта, которые характеризуют результативность системы менеджмента с учетом влияния внешних факторов.

Предлагается использовать показатель предельной производительности труда руководителя аграрного предприятия как отношение прироста количества решенных проблем к приросту их общего количества. Этот показатель дает возможность оценить оптимальный объем управленческой нагрузки для каждой должностной позиции.

Построенная модель управленческих процессов в аграрных предприятиях как процессов преобразования потоков информации в управленческие решения при различных способах группирования производственных подразделений позволяет оценить непродуктивные затраты времени руководителей и снижение результативности их деятельности, связанные с территориальным группированием.

Разработанная процедура мониторинга потока управленческих задач с определением уровня их системной важности позволяет контролировать уровень нагрузки на руководителя и определять структуру этой нагрузки с целью выявления непроизводительных затрат управленческого труда.

Ключевые слова: аграрные предприятия, управленческий персонал, иерархия управления, норма управляемости, продуктивность управленческой деятельности, результативность решений, управленческий процесс, мониторинг управленческой нагрузки.

SUMMARY

I.H. Philippova Evaluation of activity efficiency of management personnel in agricultural enterprises. - Manuscript.

Dissertation paper in candidacy for the degree of Ph.D. in Economics in specialty 08.00.04 - Economics and Management of Enterprises (Economy of Agriculture and Agro-industrial Complex). - Luhansk National Agrarian University, Luhansk, 2009.

Dissertation paper is devoted to theoretical, methodological and practical aspects of evaluating activity efficiency of management personnel in agricultural enterprises. Scientific grounds of the management efficiency evaluation in agricultural sector have been examined. The paper summarizes operation experience of agricultural enterprises in Luhansk region and evaluates effects of managerial activities on economic indices of husbandry. Evaluation is grounded on the indices that characterize productivity of manager's labour and effectiveness of managerial decisions. The research offers techniques and procedures that enable to optimize allocation of managerial load, structure of information flows in management system of agricultural enterprise, reduce overheads of managerial labour, execute monitoring of management processes.

Key words: agricultural enterprises, management personnel, management hierarchy, span of control, productivity of manager's labor, effectiveness of managerial decisions, management process, monitoring of management load.

...