Інноваційна стратегія корпоративних структур (на прикладі підприємств машинобудування)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІННОВАЦІЙНА СТРАТЕГІЯ КОРПОРАТИВНИХ СТРУКТУР (на прикладі підприємств машинобудування)

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(машинобудування)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ФОМОВА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 330.341.1:334.722 (477)

Хмельницький - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Федулова Любов Іванівна,

ДУ “Інститут економіки та прогнозування

НАН України”,

завідувач відділу технологічного прогнозування

та інноваційної політики

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Яковлєв Анатолій Іванович,

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” Міністерства освіти

і науки України, завідувач кафедри економіки та маркетингу;

кандидат економічних наук, професор

Шершньова Зоя Євгенівна,

Київський національний економічний університет

імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту

Захист відбудеться “17” вересня 2009 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 у Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 110.

Автореферат розісланий “10” серпня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.І. Гончар

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після чергового етапу перманентної системної кризи, спричиненої як зовнішніми факторами - загальною світовою фінансовою кризою, так і внутрішніми - нереалізованістю державних програмних документів стратегічного значення, вітчизняний менеджмент виробничих підприємств все більше переконується у необхідності залучення інноваційних чинників для свого виживання та подолання деструктивних наслідків. Упровадження інновацій розглядається як єдиний спосіб підвищення конкурентоспроможності продукції, підтримки високих темпів розвитку й рівня прибутковості. Тому підприємства, переборюючи економічні труднощі, почали самотужки вести розробки в сфері продуктових і технологічних інновацій. Цілком закономірно, що найбільш успішними та результативними в даному напрямі є організації корпоративної форми власності.

На початку ХХІ ст. процес глобалізації й жорсткість конкуренції сприяли зміні традиційних стратегічних парадигм. Сьогодні, поряд з існуванням концепції конкурентоспроможності на основі оцінки ринкової позиції окремої компанії (її початок зафіксовано, починаючи з 1970 років) та концепцією стратегічного управління економічними системами різного рівня (компанії-галузі-регіони-країни), особливого значення набуває концепція інноваційного розвитку національної економіки і відповідно включення в загальну стратегію компаній інноваційного спрямування. Оскільки не тільки конкурентоспроможність, але й саме виживання компанії в мінливому світі залежить від її здатності до постійного відновлення, особливого значення набуває інноваційна стратегія.

Актуальність проблеми полягає в тому, що корпоративний сектор, а саме великі корпоративні структури є складовими національної інноваційної системи, основна роль яких - створення технологій на основі НДДКР та ринкове освоєння інновацій. Сутність цих питань постійно досліджується закордонними авторами (Акофф Р., Ансофф І., Аньшин В., Водачек Л., Водачкова О., Гурков І., Дагаєв А., Коліс Д., Луньов В., Масленнікова Н., Мільнер Б., Мінцберг Г., Монтгомері С., Санто Б. та ін.), а процес становлення корпоративних структур в Україні і їх особливості знайшли відображення в незначній кількості публікацій (Гречан А., Захарченко В., Йохна М., Кузьмін О., Лапко О., Назарова Г., Поважний А., Стаднік В., Федулова Л., Шершньова З., Яковлєв А. та ін.).

На жаль, вітчизняна практика відстає в розвитку корпоративного сектора економіки не тільки від розвинутих країн світу, але й від наших найближчих сусідів (Росія, країни центральної східної Європи). Зміцнення ролі інновацій як чинника стратегічного розвитку господарюючих суб'єктів визначає необхідність постійного залучення нововведень у їхню діяльність, що неможливо без цілісної стратегії, яка обґрунтовує розвиток, а від реалізації її можна очікувати позитивного результату в тривалій перспективі. Недостатня наукова розробка задач використання теорії корпоративного управління, теорії менеджменту, теорії інновацій і науково обґрунтованих методів формування та упровадження інноваційних стратегій для використання потенційних можливостей підприємств машинобудівного комплексу визначають актуальність теми дисертаційної роботи. Важливість дослідження проблем інноваційного стратегічного проектування підтверджується також потребами практики й наявністю значної кількості теоретичних питань методологічного характеру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано згідно плану науково-дослідних робіт Хмельницького національного університету в межах госпрозрахункової науково-дослідної теми “Формування інноваційної стратегії підприємства ВАТ “Темп” (ДР 0109U000810). Під час роботи над темою автором було сформовано комплекс рекомендацій організаційно-методичних підходів до забезпечення ефективності інноваційної стратегії.

В результаті виконання держбюджетної науково-дослідної теми “Корпоративні структури в національній інноваційній системі” (ДР 0104U009440) (Розділ 6. Наукові дослідження та розробки корпорацій) Державної установи “Інститут економіки та прогнозування НАН України” автором було розроблено концептуальні засади та рекомендації щодо формування корпоративної інноваційної системи підприємства.

Мета дослідження - розкрити й обґрунтувати сутність інноваційної стратегії корпоративних підприємств в умовах розбудови корпоративного сектора економіки та розробити науково-методичні пропозиції щодо її формування та реалізації.

Для досягнення мети визначено такі завдання:

- розгляд еволюції стратегічного проектування та визначення економічної сутності інноваційної корпоративної стратегії;

- аналіз методичного інструментарію розробки та реалізації інноваційної корпоративної стратегії;

- оцінка інноваційності розвитку вітчизняних корпоративних підприємств та їх впливу на формування корпоративного сектору економіки країни;

- виявлення проблем управління інноваційною діяльністю у контексті реалізації стратегії розвитку підприємств;

- розробка концептуальної моделі корпоративної інноваційної системи;

- розробка науково-методичних підходів до формування та впровадження результативної інноваційної стратегії корпоративних структур.

Об'єктом дисертаційного дослідження є стратегічний процес формування інноваційної моделі розвитку підприємств машинобудівного комплексу, що сприяє ефективному функціонуванню стратегічних господарських одиниць, з урахуванням специфіки економічних умов, виробничих традицій, позитивного досвіду індустріально та постіндустріально розвинених країн.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні аспекти формування інноваційної стратегії підприємств, що мають ресурсний потенціал, зумовлений корпоративною формою власності, здатний при оптимальній системі управління, на основі корпоративних принципів та інноваційній моделі керування, забезпечити стійкий розвиток на конкурентоспроможному рівні стратегічних господарських одиниць, об'єднаних у горизонтально-інтегрований комплекс.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених задач використовувались теоретичні основи, моделі, методи ведення корпоративного бізнесу, інноваційного менеджменту, стратегічного управління, корпоративного управління, маркетингу, бенч-маркінгу, управління фінансовими ресурсами підприємств і корпорацій. На підставі системного підходу використано методи економічного і статистичного аналізу, групування, графічного моделювання організаційних структур, експертної оцінки, аналогії та структуризації цілей. Для отримання аналітичної інформації були використані дані статистичної звітності, внутрішньої, зокрема, бухгалтерської звітності підприємств. Теоретичною основою дослідження є роботи провідних зарубіжних та вітчизняних вчених, що присвячені питанням стратегічного управління, науково-технологічної та інноваційної діяльності; досягнення світової наукової думки в галузі сучасного управління інноваційно-технологічним розвитком економіки. Експериментальні дослідження проводились на машинобудівних підприємствах Хмельницької області із наступною обробкою результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Отримані в результаті дослідження теоретичні і практичні результати вирішують наукову задачу обґрунтування теоретико-методологічних засад розробки та реалізації інноваційної стратегії підприємств корпоративного сектора економіки в нових ринкових умовах.

Найбільш істотними є наступні результати, які характеризують наукову новизну дисертації:

вперше:

- на основі узагальнення існуючих науково-методичних підходів запропоновано концептуальну модель корпоративної інноваційної системи та механізми її реалізації на практиці, що дозволить підвищити результативність сектору наукових досліджень і розробок корпоративних структур з метою його перетворення у ключову ланку інноваційного розвитку;

- розроблено комплекс організаційно-методичних підходів для забезпечення ефективності інноваційної стратегії корпоративних структур, який включає відповідні структурно-логічні моделі, методи, алгоритми, що забезпечують постановку цілей, їх реалізацію і моніторинг у загальній системі стратегічного розвитку на мікро- та мезорівнях на засадах інноваційності;

удосконалено:

- інноваційну теорію економічного зростання через обгрунтування нової ролі інноваційної стратегії компаній та встановлення тенденцій їх розвитку в умовах глобалізації економіки;

- теорію фірми в частині визначення еволюції розвитку корпоративної стратегії та обгрунтування положення, що інноваційний чинник постійно займав провідну роль у формуванні зазначеної стратегії (у вигляді організаційної, технологічної і продуктової інновації), проте особливо потужною позначилася його роль як ключового елемента забезпечення конкурентоспроможності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках у сучасний період;

- концептуальні засади формування методів відбору ефективних інноваційних пропозицій і прийняття рішень та засобів їх застосування, що обґрунтовує методологічні засади визначення економічної доцільності інноваційних пропозицій;

дістали подальший розвиток:

- визначення економічної сутності категорій: “інноваційна корпоративна стратегія” як складової ділової стратегії підприємства, заснованого на корпоративній формі власності, що в умовах глобальної економіки спрямована на розбудову такої корпоративної моделі, що базується на упровадженні системи управлінських, виробничих, збутових та соціальних технологій, започаткованих на інноваційному потенціалі, формуванні інноваційної спрямованості колективу; та визначення: “корпоративна інноваційна система” - як сукупності організаційних, структурних і функціональних компонентів (інституцій), задіяних у процесі створення та застосування наукових знань і технологій, які визначають правові, економічні, організаційні та соціальні умови інноваційного процесу в межах підприємства та забезпечують розвиток інноваційної діяльності як на рівні підприємства, так і в країні в цілому;

- комплексна оцінка інноваційності корпоративних підприємств з визначенням її результативності, встановленням тенденцій та проблем розвитку (на прикладі машинобудівних підприємств корпоративного сектору Хмельницької області).

Узагальнені та систематизовані науково-методичні підходи до забезпечення ефективності інноваційної стратегії корпоративних структур дозволять на різних стадіях управління науково-технологічною діяльністю орієнтувати керівництво на обсяги та глибину інноваційних процесів, які потрібно здійснити на рівні підприємств.

Практичне значення одержаних результатів обумовлюється важливістю використання отриманих результатів і рекомендацій у практиці системи управління розвитком підприємств на інноваційній основі.

Пропозиції щодо розробки корпоративної інноваційної системи знайшли своє відображення при затвердженні стратегічного плану економічного розвитку ВАТ “Кам'янець-Подільськавтоагрегат” (довідка № 113 від 02.03.2009 р). Результати теоретико-методологічних досліджень знайшли впровадження при формуванні та реалізації інноваційної стратегії ВАТ “ТЕМП” (довідка № 319 від 27.04.2009 р). Упровадження пропонованого методичного інструментарію в практичну діяльність дозволить отримувати аналітичну інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, спрямованих на формування стратегії економічного розвитку підприємства на інноваційній основі і забезпечення результативності її виконання.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі кафедри менеджменту Хмельницького національного університету при викладанні дисциплін “Інноваційний менеджмент” і “Економіка та організація інноваційної діяльності” (акт про впровадження від 04.03.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою роботою автора. Усі результати одержані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, ним використано тільки ті ідеї та положення, що отримані в результаті індивідуальних досліджень. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено у списку літератури.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були представлені на національних, міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях та семінарах, у тому числі: Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні технології та методи в управлінні організаціями, програми і проекти” (2008 р. м. Кам'янець-Подільський); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих учених “Інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки регіонів України” (2008 р. м. Донецьк); І-й Міжнародній науково-практичній конференції “Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом” (2007 р, м. Житомир); Науково-технічній конференції “Актуальні проблеми комп'ютерних технологій “АПКТ 2006” (2006 р. м. Хмельницький); Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетингові технології в умовах інноваційного розвитку економіки” (2006 р., м. Хмельницький).

Публікації. Проблематику дисертаційної роботи, її теоретичні й практичні результати викладено у 14 публікаціях, з яких 11 публікацій - в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, і 3 публікації у збірниках тез та матеріалах науково-практичних конференцій, у т.ч. розділи в монографії. Загальний обсяг публікацій - 6,01 др. арк., з яких особисто автору належить 5,67 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 245 сторінок, з них 53 сторінки додатків, список використаних джерел включає 168 найменувань на 15 сторінках. Основний зміст дисертації викладено на 176 сторінках комп'ютерного тексту, що містить 21 таблицю, з яких 2 займають 2 повні сторінки, 39 рисунків, з яких 5 займають повні сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Теоретичні засади розвитку інноваційної стратегії корпоративних структур” викладено теоретико-методологічні аспекти розвитку інноваційної стратегії; проаналізовано генезис даного питання в роботах зарубіжних і вітчизняних вчених-економістів; визначено роль та місце інноваційної стратегії у діловій стратегії та доведено, що інноваційний напрямок розвитку є основним шляхом подолання проблемності та кризових явищ в діяльності підприємств.

За результатами дослідження встановлено, що найважливішою характеристикою нової економіки є прискорення інноваційних процесів, перетворення їх у фактор економічного зростання. Так, у розвинутих країнах 90 % зростання ВВП визначається технологічними інноваціями. Обґрунтовано, що для вітчизняних виробничих підприємств актуальним на сьогодні залишається завдання розбудови системи стратегічного інноваційного менеджменту, сутність якого полягає у визначенні та реалізації на довгострокову перспективу чіткої стратегії інноваційного розвитку, що ґрунтується на оцінці та передбаченні (прогнозуванні) змін у внутрішньому та зовнішньому середовищі компанії, визначені ймовірних викликів глобалізаційних процесів.

Доведено, що у більшості випадків визначення інноваційної стратегії характеризується як система довгострокових концептуальних установок, що розраховані на перспективу з формуванням інноваційних переваг, тобто, інноваційна стратегія - один із засобів досягнення цілей організації, що відрізняється від інших засобів своєю новизною. Як і загальні стратегії, спрямовані на розвиток та використання потенціалу організації, вона розглядаються як реакція на зміну зовнішнього середовища та внутрішнього середовища. Так, основними напрямами інноваційної стратегії можуть бути: 1) інноваційна діяльність організації, спрямована на одержання нових продуктів, технологій і послуг; 2) застосування нових методів у НДДКР, виробництві, маркетингу й управлінні; 3) перехід до нових організаційних структур; 4) застосування нових ресурсів і нових підходів до використання традиційних ресурсів.

Дослідження еволюції розвитку корпоративних структур з моменту концентрації виробництва на початку ХХ ст. і до глобалізаційних процесів наших днів, дозволило встановити, що практичні потреби корпорацій викликали необхідність розвитку теорії корпоративної стратегії в межах наступних періодів та підходів: макроекономічний підхід (початок ХХ ст.); теоретико-методологічний підхід (1910-1920 рр.); емпіричний підхід (1920-1950 рр.); соціоекономічний підхід (кінець 1950-х р.); технократичний підхід (1960 рр.); аналітичний підхід (1965-1970 рр.); планово-організаційний підхід (1970 рр.); кризовий період (кінець 1970 - початок 1980 рр.); ревізія методології корпоративних стратегій (1980 рр.); інтелектуалізація стратегій (кінець 1980 - початок 1990 рр.); ресурсний підхід (1990 рр.); інституціональний підхід (початок ХХІ ст.). Встановлено, що інноваційний чинник постійно займав провідну роль у формуванні зазначеної стратегії. Обґрунтовано положення, що включення інноваційної стратегії до складу корпоративних, сприяє тому, що технологічний розвиток стає загальною стратегічною метою всього господарюючого суб'єкта й вже не є локальним функціональним завданням окремого виробничо-господарського підрозділу або бізнес-одиниць, що входять до складу даного підприємства.

Результати дослідження дозволили визначити світові тенденції розвитку інноваційних стратегій корпоративних структур та обґрунтувати положення, що найбільш значущою тенденцією є зв'язок інновацій з конкурентоспроможністю, так як: 1) інноваційні ресурси - один із важливих факторів підвищення продуктивності компанії; 2) інновації підвищують конкурентоспроможність (компанії-інноватори отримують конкурентні переваги від упровадження нових ідей, технологій, процесів чи їх вдосконалення і, тим самим, завойовують нові сегменти ринку, змушуючи конкурентів вкладати кошти в розробку аналогічних чи нових, більш досконалих технологій, процесів і т. інше); 3) конкуренція змушує усіх учасників ринку постійно підвищувати ефективність використання ресурсів, у тому числі й за рахунок постійної інноваційної діяльності; 4) для того, щоб інновації були ефективними і сприяли створенню конкурентних переваг потрібна ефективна інноваційна стратегія.

Узагальнюючи вище зазначені аспекти, запропоновано наступне визначення: інноваційна корпоративна стратегія - це ключова складова ділової стратегії підприємства, заснованого на корпоративній формі власності, що в умовах глобальної економіки спрямована на розбудову такої корпоративної моделі, в основі якої упровадження систем управлінських, виробничих, збутових та соціальних технологій, започаткованих на інноваційному потенціалі, формуванні інноваційної спрямованості колективу в результаті чого досягаються збільшення ринкової вартості та реалізація конкурентних переваг, адекватних стандартам технологічного розвитку.

В удосконаленні інноваційного механізму з точки зору формування рівноважної інноваційної стратегії важливими залишаються питання визначення витрат на інновації, обліку і оцінки об'єктів інтелектуальної власності. Інновації, особливо “великомасштабні”, впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства і значно змінюють його ринкову вартість. Основний результат інноваційної стратегії можливо досить повно описати наведеною в роботі системою показників (індикаторів), яка відповідає вимогам методології оцінки ефективності і критеріям дієвості, економічності, впровадження інновацій та продуктивності ресурсів.

У другому розділі “Аналіз процесу формування та розвитку інноваційних стратегій корпоративних машинобудівних підприємств” автором здійснено аналіз проблем інноваційних трансформацій в корпоративному секторі економіки, визначено умови, що сприяють створенню і ефективному функціонуванню великих корпоративних структур та які впливають на наукомісткість виробництва і забезпечення інноваційного розвитку економіки. Доведено існування характерної для виробництва тенденції: в економіці України найбільшу частку в корпоративному секторі займають компанії, які виробляють продукцію 3-го та 4-го технологічних укладів, що не вимагає всебічного застосування інноваційних чинників в якості забезпечення конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що однією із головних причин недостатнього впливу корпоративного сектора на інноваційно-інвестиційний розвиток національної економіки слід визнати невідповідність корпоративних структур, що формуються в Україні, головним вимогам інноваційного розвитку та загальним світовим стандартам. Реалізація інноваційної стратегії корпорацій нині є чи не єдиним шляхом для корпорацій подолання рецесії, обумовленої світовою фінансовою кризою. Інновації забезпечують необхідну якість інвестицій, здійснюють вирішальний вплив на ефективність і конкурентоспроможність корпорацій. Щоб реалізувати інноваційну стратегію та забезпечити розвиток конкуренції високих технологій, необхідно, щоб інвестиції, забезпечуючи удосконалення всіх видів інноваційної діяльності, пріоритетно зосереджувались на тих технологіях, які визначають конкурентну стратегію корпорацій.

Встановлено, що передумови, які стимулюють інноваційну активність корпоративних підприємств, пов'язані, у першу чергу, з інституціональними змінами, з виникненням нових потреб і переваг у споживачів, скороченням життєвого циклу товарів, підвищенням наукомісткості продукції. У період активізації процесів об'єднання корпоративного бізнесу особливо актуальною постає проблема врахування позитивних та негативних факторів впливу, розробки методики вимірювання їх ефективності. З цих позицій, визначення особливостей діяльності корпоративних структур на прикладі Хмельницької області дозволило оцінити тенденції інтеграційних процесів та встановити ступінь впливу корпоративної форми підприємництва на інноваційну активність. Так, основу корпоративного сектора економіки області складають акціонерні товариства, кількість яких з кожним роком зменшується: на початок 2008 року їх кількість складала 483 од., тобто 1,88 % від загальної кількості об'єктів ЄДРПОУ по Хмельницькій області, що на 9,03 % менше порівняно з 2007 роком, на 15,26 % менше, ніж у 2006 році, та на 19,76 % менше, ніж у 2005 році. Незавершеність процесу приватизації, відсутність дієвої системи корпоративного управління, низька інноваційна активність та інші умови не дозволяють підприємствам реалізувати організаційний ресурс корпоративної форми власності.

Статистичні дані свідчать, що за період з 1995-2007 рр. в наукових організаціях області чисельність працюючих щорічно зменшується (в 2007 р. спостерігається незначне зростання даного показника). Так, проти 1995 року їх чисельність скоротилась у 6,37 рази, а тих, хто безпосередньо займається науково-технічною діяльністю - у 3,75 рази, що негативно впливає на розвиток науково-технологічної та інноваційної діяльності підприємств. Основним джерелом фінансування, як і по Україні в цілому, є власні кошти підприємств. Більшість промислових підприємств, що упроваджували технологічні інновації, віддали перевагу придбанню засобів виробництва (нового технологічного устаткування, засобів автоматизації тощо). Протягом 2001-2007 рр. кількість промислових підприємств, що реалізували інноваційну продукцію зменшилася на 75 %, та й далі йде на спад, що негативно впливає на інноваційний розвиток економіки області. Із загальної кількості інновацій, п'ята частина відноситься до технологічних, решта - продуктових інновацій.

Динаміка обсягу реалізованої інноваційної продукції акціонерними товариствами Хмельницькій області (табл. 1), вказує на нестійку тенденцію і, зокрема, зниження питомої ваги АТ з 71,60 % у 2005 р. до 46,69 % у 2007 році.

Таблиця 1

Обсяг реалізованої інноваційної продукції АТ Хмельницької області за 2003-2007 рр.

	2003*	2004	2005	2006	2007
Всього по області	83789,4	141687,6	189973,2	111172,4	96984,2
Акціонерні товариства (АТ)	39422,9	95833,8	136015,8	55112,6	45285,5
у % до загального обсягу реалізованої інноваційної продукції	47,05	67,64	71,60	49,57	46,69
з них
ВАТ	22074,5	68811,8	104830	55080,3	15039,8
у % до АТ	55,99	71,80	77,07	99,94	33,22
ЗАТ	17348,4	27022	31185,8	32,3	30245,7
у % до АТ	44,006	28,197	22,928	0,059	66,78

*фінансова звітність саме за обсягами реалізованої інноваційної продукції на підприємствах почала наводитись з 2003 року. (Форма 1-інновація була змінена з 2003 року).

В розрізі окремих корпоративних структур найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (30,32 % у 2006 р.) мало ВАТ “Красилівський машинобудівний завод”. Помітно втратило свої позиції ВАТ “Укрелектроапарат”: з 61,72 % у 2001 році до 14,22 % у 2005 році. І зовсім низька частка ВАТ “Пригма-Прес” (0,88 % у 2006 р.). Низькі обсяги фінансування загалом і за рахунок власних накопичень, зокрема, не створюють можливості для вітчизняних підприємств займатися результативною інноваційною діяльністю і створювати власний інноваційний продукт, який би відрізнявся суттєвою новизною. Так, інноваційна активність промислових підприємств Хмельницької області характеризується як досить низька і демонструє стійку тенденцію подальшого зниження з 11,8 % у 2000 році до 6,4 % у 2007 році. Цей показник за 2007 рік нижче середнього по Україні (14,6 % - за даними Держкомстату України).

З метою аналізу передумов для розробки інноваційної стратегії, визначення факторів інноваційної активності, напрямів інноваційних змін у підприємствах, обмежень, що перешкоджають реалізації стратегії і шляхів їхнього подолання в роботі розроблено та адаптовано на практиці методику та відповідний алгоритм оцінки інноваційності підприємств. Здійснене опитування керівників підприємств корпоративного сектора економіки Хмельницької області показало, що як такого визначення інноваційної стратегії на підприємствах не існує, а у більшості випадків під інноваціями розуміють модернізацію та оновлення того чи іншого продукту. 85,7 % опитаних підприємств зазначили, що мають до 10 % інноваційної продукції у загальному обсязі промислової продукції; 14,3 % - від 10 % до 20 %. Таким чином, встановлено, що результати анкетного опитування тісно корелюють із показниками офіційної статистики. Щодо основних факторів, які перш за все впливають на дослідження та розробки, то респонденти вказали, що найважливішими із них є техніко-конструкторський аспект; економічне обґрунтування доцільності нововведення; організаційні аспекти, які пов'язані із небажанням змінювати звичну діяльність та пасивність персоналу, відсутність ініціативи щодо вдосконалення роботи підприємств. Основними факторами, що заважають впровадженню інновацій на підприємстві переважна більшість респондентів (85,7 %) назвала відсутність матеріальних та фінансових можливостей і лише 14,28 % назвали “людський фактор”. Ні одне із опитуваних підприємств не здійснює комерціалізацію НДДКР та технологічних інновацій. 85,7 % респондентів відмітило, що акціонерна форма власності надає значні переваги у здійсненні інноваційної діяльності. 83,3 % вказали, що ці переваги полягають у самостійності вибору інноваційної стратегії, 16,6 % - у можливості додаткового залучення інвестицій для розвитку. 51 % респондентів відповіли, що при реалізації інноваційних програм використовують власні розробки (рис. 1); 21 % - розробки галузевих НДІ.

Рис. 1. Розподіл підприємств за джерелами науково-технічних розробок, які використовуються при реалізації інноваційних проектів, %

Результати дослідження дозволяють стверджувати, що процес інноваційного стратегічного проектування на вітчизняних підприємствах розвивається складно й динамічно, при одночасному впливі на нього всієї сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів. Інвестиційна проблема поряд з браком власних або кредитних засобів, є, на думку більшості керівників, основним гальмом інноваційної діяльності. Звичайно, сфера інновацій високовитратна і вимагає адекватного відшкодування її фінансово-ресурсної бази. Проте в роботі обґрунтовано, що причини критичної ситуації в цій сфері не тільки фінансові; значна їхня частина обумовлена недоліками в менеджменті: відсутність лідерських амбіцій, нездатність керувати організаційним знанням, нерозуміння значимості управлінських новацій і невміння скористатися їхнім потенціалом спричиняють низькі адаптивні і динамічні здібності вітчизняних підприємств, опір змінам, а значить -ослаблення їхніх конкурентних позицій.

У третьому розділі “Організаційно-методичні підходи до забезпечення результативності інноваційної стратегії корпоративних структур” обґрунтовано положення, що успіх інноваційної активності підприємств формується на основі нової корпоративної моделі і, з одного боку, залежить від наявності інтелектуального, реального і фінансового капіталу, а з іншого боку, - від створених для них комунікацій, що забезпечують рух капіталу й інформації про зміну якості інноваційного підприємства з урахуванням особливостей корпоративної моделі економіки. Виходячи із зазначеного, розроблено структурну схему корпоративної інноваційної системи (рис. 2) та концепцію її розвитку.

З позицій актуальності завдання формування інноваційної сприйнятливості вітчизняних підприємств доведено, що важливим елементом КІНС є така форма розповсюдження знань як корпоративний університет. В українських умовах, з огляду на унікальність, масштаб і глибину перетворень, більш актуальною і результативною вбачається запропонована модель інноваційного корпоративного університету, орієнтована на вирішення актуальних проблем удосконалення виробництва і менеджменту, управління знаннями та їхнє застосування при розробці нових продуктів та послуг, навчання персоналу адекватне новим задачам, а її упровадження вимагає якісних змін організаційних змін.

Обґрунтовано положення, що для українських підприємств - нова стратегія - це найбільша корпоративна інновація, що торкається фундаментальних засад корпоративної розбудови і дає початок інноваційному циклу. Важливими етапами при розробці інноваційної стратегії доцільним вважається аналіз наступних предметних областей: передумов для розробки інноваційної стратегії; факторів інноваційної активності; напрямів змін у компанії; композиції стратегії; обмежень, що перешкоджають реалізації стратегії й методів їхнього подолання. Розроблений алгоритм процесу розробки зазначеної стратегії особливо не відрізняється від класичного, проте з урахуванням проектного підходу може мати наступний вигляд (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Структура корпоративної інноваційної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Алгоритм розробки корпоративної інноваційної стратегії

В роботі розроблено відповідне дерево цілей, перший рівень якого передбачає стратегічну мету підприємства - створення конкурентоспроможної наукомісткої корпорації; на другому рівні ця мета трансформується у функціональні цілі (виробничі, науково-технологічні, корпоративного будівництва, кадрові, фінансові), які в свою чергу конкретизуються на третьому рівні. Запропонована модель корпоративної інноваційної стратегії (лідерство за витратами), яка включає відповідні етапи - фактично окремі стратегії перехідного типу: стратегію інноваційної сприйнятливості; стратегію технологічного розвитку та стратегія комерціалізації інтелектуального капіталу, реалізація яких за допомогою інструментів управління збалансованим інноваційним розвитком дозволить отримати стратегічну ефективність корпорації, що складається із синергетичних ефектів операційної (виробничої), інноваційної та фінансової діяльності. Враховуючи зазначене, розроблено та обґрунтовано методологічні підходи до комплексної оцінки інноваційних пропозицій (проектів) на рівні корпоративних структур, що може слугувати основою при реалізації проектного механізму формування інноваційної стратегії.

ВИСНОВКИ

Виконання дисертаційної роботи, спрямованої на розв'язання важливого завдання - формування інноваційної стратегії підприємств корпоративного сектору економіки, дало змогу дійти таких висновків:

1. В результаті узагальнення точок зору науковців встановлено існування двох підходів до формування сутності інноваційної стратегії. З позицій першого підходу, інноваційна стратегія підприємства - це діяльність спрямована на досягнення перспективного розвитку підприємства, у результаті якої забезпечується нова якість виробництва і управління. В межах другого підходу під інноваційною стратегією компанії розуміють стратегію розробки та реалізації інновацій. Обґрунтовано, що для досягнення результативності стратегічної діяльності підприємств в умовах глобальної конкуренції необхідно застосовувати обидва підходи до формування інноваційної стратегії, так як вони є результатом комплексного упровадження різного типу інновацій (за теорією Й. Шумпетера): у першому випадку - це організаційні інновації, у другому - технологічні.

2. Розглянуто еволюцію розвитку теорії корпоративної стратегії в межах визначених періодів і підходів та встановлено, що інноваційний чинник постійно займав провідну роль у формуванні зазначеної стратегії, проте особливо потужною його роль в якості ключового елемента забезпечення конкурентоспроможності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках проявляється у сучасний період.

3. Результати дослідження дозволили визначити світові тенденції розвитку інноваційних стратегій корпоративних структур: 1) усвідомлений вибір необхідності формування інноваційної стратегії через злиття науки, техніки і виробництва у єдине ціле, що породжує новації та використовує їх; 2) створення стратегічних альянсів; 3) активізація діяльності наукомістких технологічних кластерів на базі великих корпорацій; 4) підстратегія управління інтелектуальним капіталом стала ключовою у загальній інноваційній стратегії корпорацій; 5) наявність вагомих бар'єрів при формування корпоративних інноваційних систем; 6) кооперація як форма концентрації (об'єднання) технологічно взаємопов'язаних підприємств під спільним управлінням у країнах постсоціалістичної системи та країнах ЦСЄ; 7) унікальні інноваційні стратегії окремих корпорацій як фактор забезпечення конкурентоспроможності.

4. Характерною тенденцією сучасного етапу розвитку корпоративного сектору економіки України слід визначити тривалу та затяжну початкову стадію становлення, що не дозволяє в повній мірі реалізує його потенційні можливості. Корпоративні підприємства в Україні й до цього часу не мають адекватної нормативно-правової бази, яка б дозволяла великим підприємствам без збитків для розвитку конкурентного середовища виконувати свої функції ключової ланки державної промислово-інноваційної політики. Фактори, що вливають на рівень інноваційно-інвестиційного розвитку вітчизняних корпоративних структур, можна розподілити на макроекономічні: низький рівень розвитку економіки країни в цілому, відсутність стимулюючих чинників, закріплених в законодавчому порядку, щодо розвитку виробництва; відсутність стратегії соціально-економічного розвитку країни, в тому числі її інноваційної складової; та мікроекономічні: невміння та небажання керівників підприємств застосовувати переваги корпоративної форми власності в напрямі підвищення інноваційного розвитку; відсутність сучасних методів управління (сучасного менеджменту); відсутність на більшості підприємств стратегії розвитку на інноваційній основі та інше.

5. Аналіз практики інноваційної діяльності корпоративних підприємств на прикладі Хмельницької області показує, що близько 90 % компаній дотримуються інвестиційно-інноваційної політики, яка реалізується в рамках бухгалтерської фінансової моделі. Традиційними критеріями оцінки проектів у рамках цієї моделі є збереження платоспроможності і зростання прибутку, тому якісні показники проектів обмежуються періодом окупності й усередненою прибутковістю на вкладений капітал (обліковою прибутковістю). У більшості випадків в контексті стратегічного розвитку для досліджуваних підприємств характерною є практика коротко- і середньострокового планування господарської діяльності. І лише одиниці підприємств через методи проб і помилок наближаються до стратегічного інноваційного розвитку.

6. Запропонована корпоративна інноваційна система підприємства (КІНС) повинна включати три основні складові: базисом має бути наявний реальний і фінансовий капітал, а цінність підприємства визначає інтелектуальний капітал, який відображає мету нової економіки, що дозволяє створювати і транслювати знання й інновації. Важливим елементом КІНС з позицій актуальності завдання формування інноваційної сприйнятливості організацій (підприємств, фірм, корпорацій) є така форма розповсюдження знань як корпоративний університет. В українських умовам, з огляду на унікальність, масштаб і глибину перетворень, більш актуальною і результативною вбачається модель інноваційного корпоративного університету.

7. Розроблено науково-практичні підходи до формування та реалізації інноваційної стратегії корпоративних структур, серед яких: дерево цілей створення конкурентоспроможної наукомісткої компанії, концептуальна модель розробки інноваційної стратегії корпорацій з врахуванням реального стану виробничого та інноваційного середовища українських підприємств та обґрунтовано, що така стратегія повинна передбачати три етапи еволюційного розвитку, для того щоб досягти сучасного світового формату: 1) стратегію інноваційної сприйнятливості; 2) стратегію технологічного розвитку та 3) стратегія комерціалізації інтелектуального капіталу

8. Запропоновано концепцептуальні засади формування методів відбору ефективних інноваційних пропозицій і прийняття рішень та засобів їх застосування. Розроблені методи та алгоритми дозволять створити можливість корпоративним інноваційним центрам у межах КІНС оцінювати та відбирати проектні пропозиції з урахуванням пріоритетних напрямів інноваційного розвитку економіки України; реальних тенденцій і особливостей діяльності окремих галузей економіки; балансу регіонального розміщення продуктивних сил; соціально-економічної перспективності нових технологічних рішень та дотримання принципів узгодженості інтересів вітчизняних науковців з потребами національної економіки і суспільства.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Розділи у монографії:

1. Фомова О. А. Особливості інноваційної стратегії // Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / за ред. д-ра екон. наук Л. І. Федулової. - К. : Вид-во УкрІНТЕІ, 2007. - С. 653-664. (0,57 др. арк.)

2. Фомова О. А. Аналіз ефективності інноваційної стратегії корпорацій // Корпоративні структури в національній інноваційній системі України / за ред. д-ра екон. наук Л. І. Федулової. - К. : Вид-во УкрІНТЕІ, 2007. - С. 664-676. (0,65 др. арк.)

У наукових фахових виданнях:

3. Фомова О. А. Проблеми формування інноваційних стратегій корпоративних підприємств (за результатами опитування керівників корпоративних підприємств Хмельницької області) / Л. І. Федулова, О. А. Фомова // Український соціум. - 2009. - № 1. - С. 97-109. (0,67 др. арк.)

Особистий внесок здобувача: здійснена оцінка інноваційності розвитку вітчизняних корпоративних підприємств та досліджено їх вплив на формування корпоративного сектору економіки країни. (0,335 др. арк.)

4. Фомова О. А. Методичні підходи до формування корпоративної інноваційної системи / О. А. Фомова // Економіка і прогнозування. - 2008. - № 3. - С. 135-150. (0,90 др. арк.)

5. Фомова О. А. Проблеми активізації інноваційної діяльності корпоративних структур в Україні / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2008. - Т. 2, № 6. - С. 93-97. (0,48 др. арк.)

6. Фомова О. А. Аналіз ефективності інноваційної стратегії на підприємстві / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - Т. 3, № 6. - С. 140-144. (0,44 др. арк.)

7. Фомова О. А. Стратегічне планування інновацій на підприємстві / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2007. - Т. 2, № 3. - С. 108-112. (0,34 др. арк.)

8. Фомова О. А. Особливості інноваційного маркетингу на підприємстві (на прикладі ВАТ “Хмельницькобленерго”) / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - Т. 3, № 6. - С. 53-58. (0,29 др. арк.)

9. Фомова О. А. Методологічні засади формування корпоративних структур / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - Т. 3, № 4. - С. 202-206. (0,39 др. арк.)

10. Фомова О. А. Особливості української моделі корпоративного управління / О. А. Фомова // Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. - 2006. - Т. 1, № 2. - С. 50-53. (0,29 др. арк.)

11. Фомова О. А. Формування стратегії корпорації в умовах інноваційної економіки / О. А. Фомова // Проблеми науки. - 2006. - № 6. - С. 13-20. (0,47 др. арк.)

В інших виданнях:

12. Фомова О. А. Проблеми формування корпоративних структур / О. А. Фомова // Інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки регіонів України : Матеріали Х Всеукраїнської наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених / заг. ред. канд. екон. наук, проф. Дубницького В. І. - Донецьк : ТОВ “ДЕГІ”, 2008. - С. 213-215. (0,19 др. арк.)

13. Фомова О. А. Засади формування корпоративних інформаційних систем на підприємстві / О. А. Фомова // Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом: Матеріали 1-ї наук.-практ. конф. (20-21 квітня 2007 р.). - Житомир : Інститут підприємництва та сучасних технологій, 2007. - С. 47-51. (0,18 др. арк.)

14. Фомова О. А. Особливості корпоративних інформаційних систем на підприємстві / О. А. Фомова // Актуальні проблеми комп'ютерних технологій : зб. наук. праць наук.-техн. конф. “Актуальні проблеми комп'ютерних технологій 2006”. - Хмельницький : ХНУ, 2006. - С. 102-106. (0,19 др. арк.)

АНОТАЦІЯ

Фомова О. А. Інноваційна стратегія корпоративних структур (на прикладі підприємств машинобудування). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. - Хмельницький національний університет. - Хмельницький, 2009.

Дисертацію присвячено розкриттю теоретичних та методичних питань формування інноваційної стратегії корпоративних підприємств. В роботі розглянуто еволюцію методологічних засад корпоративної стратегії. Доведено доцільність вибору інноваційних чинників розвитку підприємств в якості шляху подолання їх проблем і кризового стану та необхідність вирішення цього питання на мікрорівні. Визначено і обґрунтовано роль та місце інноваційної корпоративної стратегії в діловій стратегії підприємства.

Здійснено оцінку інноваційності корпоративних структур на прикладі підприємств Хмельницької області та визначено проблеми управління інноваційною діяльністю. Розроблено та науково обґрунтовано структурну модель й концепцію розвитку корпоративної інноваційної системи та інноваційну модель корпоративного університету як її складової. Запропоновано науково-практичні підходи до розробки інноваційної стратегії корпоративних структур та методологію формування портфеля інноваційних пропозицій. Введено в науковий термінологічний обіг і дано визначення понять інноваційна стратегія корпоративних структур та корпоративна інноваційна система.

Ключові слова: корпоративний сектор, інноваційна стратегія; корпоративні структури; модель корпоративної інноваційної системи; корпоративний університет; інноваційні пропозиції.

інноваційний стратегія корпоративний управління

АННОТАЦИЯ

Фомова О. А. Инновационная стратегия корпоративных структур (на примере предприятий машиностроения). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями. - Хмельницкий национальный университет. - Хмельницкий, 2009.

Диссертация посвящена раскрытию теоретических и методических вопросов формирования инновационной стратегии корпоративных предприятий. В работе рассмотрена эволюция методологических основ корпоративной стратегии. Доказана целесообразность выбора инновационных факторов развития предприятий в качестве путей преодоления их проблем и кризисного состояния. Обосновано, что для отечественных производственных предприятий актуальным на сегодня остается задача развития системы стратегического инновационного менеджмента, сущность которого состоит в определении и реализации на долгосрочную перспективу четкой стратегии инновационного развития, основанного на оценке и прогнозировании изменений во внутренней и внешней среде компании, определении вероятных вызовов глобализационных процессов.

Раскрыто и обоснованно роль инновационной корпоративной стратегии в деловой стратегии предприятия. С позиций мирового и отечественного опыта обоснованно, что ускоренное формирование инновационного потенциала корпорации является одним из наиболее эффективных методов сохранения и увеличения научно-технологического потенциала страны, повышения конкурентоспособности изделий национального производства, интеграции научных, промышленных и финансовых структур в форме образования мобильных производственных структур.

Определены и охарактеризованы мировые тенденции развития инновационных стратегий корпоративных структур. Обосновано, что одной из главных причин недостаточного влияния корпоративного сектора на инновационно-инвестиционное развитие национальной экономики является несоответствие корпоративных структур, которые формируются в Украине, главным требованиям инновационное развития и общим мировым стандартам.

Разработана методика и соответствующий алгоритм оценки инновационности корпоративных структур, которые адаптированы на примере предприятий Хмельницкой области, определены проблемы управления инновационной деятельностью. Разработано и научно обоснованно структурную модель и концепцию развития корпоративной инновационной системы и инновационную модель корпоративного университета как ее составную. Разработаны научно-практические подходы к формированию инновационной стратегии корпоративных структур и методологию создания портфеля инновационных предложений.

Предложена модель корпоративной инновационной стратегии (лидерство по расходам), которая включает соответствующие этапы - отдельные стратегии переходного типа: стратегию инновационной восприимчивости; стратегию технологического развития и стратегия коммерциализации интеллектуального капитала, реализация которых с помощью инструментов управления сбалансированным инновационным развитием позволит получить стратегическую эффективность корпорации, которая состоит из синергетичних эффектов операционной (производственной), инновационной и финансовой деятельности.

Введено в научное терминологическое обращение и дано определение понятий инновационная стратегия корпоративных структур и корпоративная инновационная система.

Ключевые слова: инновационная стратегия; корпоративные структуры; модель корпоративной инновационной системы; инновационная восприимчивость, корпоративный университет; инновационные предложения.

ANNOTATION

Fomova O.A. Innovative strategy of corporate structures (an example of mechanical engineering companies). - Manuscript.

The dissertation for a science degree of candidate in economic sciences, specialty 08.00.04 - Business and management companies. - Khmelnitsky National University. - Khmelnitsky, 2009.

The dissertation is devoted to disclosure of theoretical and methodological problems of the innovation strategies of corporate enterprises. The evolution of the methodological foundations of corporate strategy has been reviewed in the work. A feasibility factors of choice of innovative companies as way to overcome their problems and crisis, as well as the need to address the issue at the microlevel. The role and place of innovative corporate strategy in business company strategy has been defined and justified.

An assessment of corporate innovation on the example of companies in Khmelnitsky region has been undertaken, and management issues of innovative activities have been identified. A structural model, the concept of corporate innovation systems and innovative model of corporate university as its constituent have been designed and scientifically grounded. Scientific and practical approaches to the development of innovative strategies of corporate structures and methods of forming the portfolio of innovative proposals have been proposed. It has been put into scientific terminology trafficking and given the definition of the concepts of corporate innovation strategy and corporate innovation system.

Key words: innovative strategy; corporative structures; model of corporative innovative systems; innovative receptivity, corporative university; innovative offers.

Підписано до друку 27.07.2009. Формат 30 42/4.

Ум. друк. арк. - 0,9. Обл.-вид. арк. - 1,0.

Наклад 100 прим. Зам. № 268, 2009.

Редакційно-видавничий центр ХНУ.

29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 7/1

Размещено на Allbest.ru

...