Мотиваційний менеджмент еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 658: 504

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

МОТИВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЕКОЛОГО-БЕЗПЕЧНОГО РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

КАМІНСЬКА МАРІЯ БРОНІСЛАВІВНА

Житомир - 2009

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

Зіновчук Віталій Володимирович, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Житомирський національний агроекологічний університет, директор Науково-навчального інституту економіки та агробізнесу.

Офіційні опоненти:

Борисова Вікторія Анатоліївна, доктор економічних наук, професор, Сумський національний аграрний університет, професор кафедри фінансів;

Давидюк Юлія Володимирівна, кандидат економічних наук, Житомирський державний технологічний університет, доцент кафедри менеджменту.

Захист дисертації відбудеться 12 листопада 2009 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7, ауд. 55.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Житомирського національного агроекологічного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 10008, м. Житомир, Старий бульвар 7.

Автореферат розісланий "_____" жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, доцент В.П. Якобчук.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Аграрний сектор є стратегічно важливим для розвитку економіки України, адже він забезпечує виробництво продуктів харчування, сировини для переробної промисловості, створює робочі місця для значної частини працездатного населення, є складовою експортного потенціалу країни тощо. Впровадження сільськогосподарськими підприємствами інтенсивних технологій, які є необхідними для досягнення достатнього обсягу виробництва, пов'язано із зростанням техногенного навантаження на локальні та регіональні екосистеми, поглибленням існуючих та появою нових екологічних проблем. Саме тому нагальною проблемою є узгодження тактичних і стратегічних інтересів розвитку сільськогосподарських підприємств та збереження довкілля.

Порівняно з примусовими методами впливу на виробника, що реалізуються через систему нормативно-правових актів і дають очікуваний ефект у короткостроковому періоді, формування системи внутрішніх мотивів для еколого-безпечного господарювання є ефективнішим засобом у довгостроковій перспективі. Встановлення зв'язків між характером та інтенсивністю господарської діяльності, з одного боку та економічним зростанням та екологічною безпекою, з іншого, визначення природи цих зв'язків і розробка на цій основі мотиваційного механізму еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств набуває важливого теоретичного та практичного значення за сучасних умов.

Теоретико-методологічним проблемам дослідження процесів управління екологічною безпекою в умовах зростаючої економіки присвячені роботи зарубіжних учених Е. Альфреда, Е. Геккеля, П. Дансеро, Л. Долло, Ф. Мюллера, К. Рульє та ін. Питання підвищення екологічної безпеки в сільському господарстві, управління і контролю в сфері природокористування та охорони природи, еколого-економічного регулювання активно досліджують й вітчизняні учені, зокрема Ю. Бойчук, В. Борисова, О. Веклич, Н. Волик, Н. Зіновчук, А. Малиновський, О. Пилипенко, Г. Підлісецький, Г. Погріщук, П. Саблук, В. Семенов, В. Трегобчук, А. Третяк, М. Федоров, Є. Ходаківський, О. Царенко, Г. Черевко, В. Шевчук та ін.

Водночас в Україні питання системного теоретичного дослідження процесів мотивації аграрних підприємств до застосування екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій виробництва залишаються недостатньо вивченими і потребують практичних розробок. З огляду на це важливим вбачається дослідження системи мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств, пошук адаптованих до специфічних національних умов інструментів впливу на суб'єкти господарювання у сфері екологічного менеджменту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського національного агроекологічного університету за темою: "Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України" (номер державної реєстрації 0104U008697).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних, методичних та прикладних аспектів формування системи мотивації аграрних підприємств до переходу на еколого-безпечний шлях розвитку. Відповідно до поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

· уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема трактування сутності еколого-безпечного розвитку та мотиваційного менеджменту;

· визначити цільові орієнтири сільськогосподарського підприємства в системі мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку;

· розробити класифікацію інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств;

· визначити ступінь впливу обсягів виробництва, ресурсів і рівня технологій на екологічний стан аграрного сектора регіону;

· узагальнити еколого-економічні проблеми аграрного виробництва та ідентифікувати проблеми ефективності менеджменту еколого-безпечного господарювання сільськогосподарських підприємств;

· обґрунтувати критерії вибору режиму мотиваційного менеджменту для впливу на суб'єкти господарювання в аграрному секторі економіки;

· розробити методичні рекомендації щодо формування системи застосування податкових важелів для досягнення цілей мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільгосппідприємств;

· обґрунтувати необхідність застосування системи реалізації біологічної сільськогосподарської продукції як чинника економічного мотивування до еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств.

Об'єктом дослідження є процес формування мотиваційних чинників, які створюють правові, економічні та соціально-психологічні передумови для переходу аграрних підприємств на використання екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій виробництва.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів формування мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення фундаментальних положень економічної науки стосовно формування мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств.

За допомогою абстрактно-логічного методу, зокрема, прийомів аналогії та співставлення, індукції та дедукції уточнено поняття "мотиваційний менеджмент", "еколого-безпечний розвиток", "біологічна сільськогосподарська продукція", а також сформульовано загальні висновки та висновки до розділів. Для встановлення причин виникнення та форм негативного впливу екологічних проблем на аграрний сектор економіки застосовано історичний метод. При аналізі сучасного стану та еколого-економічних проблем розвитку сільськогосподарського виробництва регіону використано статистико-економічний метод, зокрема його прийоми - графічний, порівняння та ін. В процесі відбору та обґрунтування стратегічних альтернатив застосування інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрного сектора використано метод аналізу і синтезу. В аналітичній частині роботи за допомогою монографічного методу та методу соціологічних досліджень проведено опитування керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Житомирської області з метою вивчення сучасного стану й проблем еколого-безпечного розвитку аграрного сектора. За допомогою розрахунково-конструктивного методу визначено суму витрат на формування системи збуту біологічної сільськогосподарської продукції та обґрунтовано доцільність її створення.

Інформаційна база дослідження. Інформаційними джерелами дослідження були відповідні Закони України, офіційні матеріали Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, обласного управління статистики, власні матеріали соціологічних досліджень, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

· обґрунтовано методологічний аспект мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств, сутність якого полягає у застосуванні інструментів мотивації при оподаткуванні "біологічних сільськогосподарських підприємств" та формування системи збуту їх продукції шляхом створення корпоративної структури з метою врахування запитів споживачів, повнішого задоволення їх потреб і гарантування якості;

удосконалено:

· теоретичне обґрунтування механізму мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств, що, на відміну від традиційного підходу, передбачає виділення трьох режимів мотиваційного впливу, кожний з яких складається з певного набору фінансово-економічних, нормативно-правових, адміністративних інструментів і відрізняється ступенем інтенсивності та жорсткості впливу;

· систематизацію чинників, що визначають мотивацію аграрних підприємств до переходу на використання екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій виробництва, яка крім загальновизнаних цільових орієнтирів (результативність, прибутковість, продуктивність) включає врахування глибинних екологічних мотивів і особливостей індивідів та організації як соціальної спільності;

· визначення поняття "еколого-безпечний розвиток сільськогосподарських підприємств", що, на відміну від існуючих тлумачень, інтерпретує його як стратегічну орієнтацію підприємства, яка передбачає реалізацію регуляторних, контролюючих, стимулюючих заходів, спрямованих на перехід до новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням екологічного чинника;

дістали подальшого розвитку:

· трактування сутності поняття "мотиваційний менеджмент", що визначається як сфера прийняття управлінських рішень щодо постановки, узгодження і декомпозиції загальноорганізаційних і специфічних для суб'єкта мотивації цілей, між якими існує прямий взаємозв'язок, а також процес ідентифікації чинників, що зумовлюють його тісноту;

· методичний підхід до визначення критерію напруженості екологічної обстановки на території розміщення сільськогосподарських підприємств, що, враховує рівень соціально-економічного розвитку і ґрунтується на поєднанні індексного, нормативно-параметричного й графічного методів для здійснення кластеризації територій та забезпечує варіативність інтегрального показника екологічної напруженості.

Практичне значення одержаних результатів. Результати наукового дослідження використовуються для формування мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств Житомирської області. Результати дослідження щодо обґрунтування механізму мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств рекомендовані до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (довідка № 921/1 23.04.09 р.).

Пропозиції щодо розв'язання проблеми збалансованості в системі природноекономічного розвитку Житомирської області та створення передумов для відновлення земельних ресурсів за сучасних умов використовувалися в процесі реалізації комплексної програми охорони навколишнього природного середовища на 2008-2012 рр. (довідка Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області № 1106/г 1-3 від 06.03.09 р.).

Основні положення дисертації, що стосуються критеріїв вибору режиму мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку з урахуванням регулюючого впливу держави в межах економічної політики прийнято до впровадження в ПСП "Ставецьке" Житомирського району Житомирської області (довідка № 12 від 10.02.09 р.).

Теоретичні узагальнення та практичні аспекти формування мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств використовуються у Житомирському національному агроекологічному університеті при викладанні дисциплін "Основи менеджменту", "Економіка підприємств", "Організація аграрного бізнесу", "Стратегія підприємства", "Стратегічний менеджмент" для підготовки студентів з економічних спеціальностей (довідка № 876 від 01.06.09 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Результати наукових досліджень, що наведені у дисертації, є особистими розробками автора. Наукові статті є результатом особистих досліджень здобувача і відображають зміст дисертаційного дослідження.

Апробація результатів дослідження. Основні методологічні положення та результати дослідження пройшли апробацію та отримали позитивну оцінку на Міжнародній науково-теоретичній конференції "Проблеми суспільних трансформацій в Україні" (м. Житомир, 2005 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства" (м. Житомир, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича "Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці" (м. Житомир, 2005 р.), науковій конференції молодих вчених (м. Умань, 2005 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції "Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи" (м. Житомир, 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом" (м. Житомир, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, магістрів та студентів "Інновації для сільського господарства" (м. Житомир, 2009 р.), щорічних міжфакультетських науково-практичних конференціях молодих вчених "Формування стратегії розвитку регіонального АПК" (м. Житомир, 2005-2008 рр.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 15 одноосібних наукових праць, з яких 4 статті у фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій 4,3 д.а., в т. ч. у фахових виданнях - 1,9 д. а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Робота викладена на 193 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (168 найменувань), містить 33 таблиці, 16 рисунків і один додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність та стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, ступінь дослідження проблеми, сформульовано мету, основні завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження, визначено основні елементи наукової новизни і практичне значення отриманих результатів, подається їх впровадження в практику.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади формування мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств" - узагальнено об'єктивні передумови і проблеми еколого-безпечного розвитку суб'єктів аграрної сфери, цільові орієнтири сучасного сільськогосподарського підприємства, уточнено і доповнено тлумачення понятійно-категоріального апарату проблеми дослідження та розроблено класифікацію інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств.

Екологобезпечний розвиток аграрного сектора є складовою частиною сталого розвитку національної економіки. Екологобезпечним господарюванням в аграрному секторі може вважатися господарювання, яке забезпечує задоволення індивідуальних і суспільних потреб у поточному і майбутньому періодах та характеризується зростанням сільськогосподарського виробництва, економією енергії, сировини та матеріалів, заміщенням невідновлюваних ресурсів відновлюваними, вилученням і відновленням корисності компонентів переробленої сировини, повторним використанням ресурсів. Отже, еколого-безпечний розвиток сільськогосподарського підприємства - це еколого-безпечне господарювання і якісні зрушення у стратегічних установках господарюючого суб'єкта.

Екологобезпечний розвиток підприємства передбачає якісні зміни в організації, технології виробництва та цільових орієнтирах суб'єкта господарювання. Сільськогосподарське підприємство як суб'єкт мотивації еколого-безпечного розвитку в процесі розробки багаторівневого механізму мотивуючого впливу має формувати свої цілі у трьох площинах (рис. 1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Цілі підприємства у сфері еколого-безпечного розвитку

Систему мотивації можливо розробити, якщо сукупність елементів навколишнього середовища, яка є збалансованою і здатною до самовідновлення, забезпечує умови для високоефективного господарювання, а досягнення високих результатів господарської діяльності дозволяє формувати фонди, які спрямовуються на покращання стану довкілля. Ставлення до еколого-безпечного розвитку з боку сільськогосподарських підприємств може бути різним: від сприятливого до проблемного, що зумовлює вибір ними однієї із чотирьох стратегій: оборона, байдужість, пристосування, сприйняття (рис. 2).

Закономірним є перехід від низького до високого рівня еколого-безпечного розвитку. Однак слід враховувати аргументи на користь еколого-безпечного розвитку (сприятливі для аграрного підприємництва довгострокові перспективи; моральні зобов'язання щодо збереження довкілля; задоволення потреб і очікувань споживачів) та проти нього (порушення принципу максимізації прибутку; додаткові витрати на збереження навколишнього природного середовища; недостатній кваліфікаційний рівень підготовки щодо розв'язання екологічних проблем), що певною мірою визначається системою відповідних мотивів та стимулів.

Рис. 2. Взаємозв'язок стратегій та рівня еколого-безпечного розвитку сільськогосподарського підприємства

Вплив на сільськогосподарські підприємства з метою стимулювання дотримання ними екологічного законодавства, впровадження еколого-безпечних і ресурсозберігаючих технологій здійснюється за допомогою системи інструментів, які об'єднано у три групи: адміністративні, фінансово-економічні та ринкові. Інструменти мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку - це засоби впливу суб'єктів управління (уряду, місцевих органів влади, територіальних громад) на об'єкти управління (підприємства аграрного сектора) з метою зацікавити чи змусити їх виконувати вимоги законодавства у сфері захисту навколишнього природного середовища і виробництва екологічно чистої продукції, застосування еколого-безпечних та ресурсозберігаючих технологій в процесі здійснення господарської діяльності.

У другому розділі - "Менеджмент еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств Житомирської області" - проаналізовано сучасний рівень та тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва, розглянуто еколого-економічні проблеми розвитку аграрного виробництва в області, проаналізовано існуючу систему менеджменту еколого-безпечного господарювання сільськогосподарських підприємств та перспективи впровадження заходів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств.

Проблема нарощування обсягів виробництва і одночасно мінімального негативного впливу на довкілля набуває особливого значення в галузі сільського господарства, основним суб'єктом якого є сільськогосподарський товаровиробник. За досліджуваний період кількість діючих сільськогосподарських підприємств Житомирської області постійно зменшувалася з 562 у 2005 р. до 366 у 2007 р. З точки зору мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку, зменшення кількості сільськогосподарських підприємств є позитивною тенденцією, адже зменшується кількість об'єктів управлінського впливу та ліквідуються економічно слабкі підприємства з неефективним менеджментом. Це дає змогу концентрувати зусилля і кошти, спрямовані на покращання екологічної ситуації та полегшити процес контролю за ефективністю управлінських рішень. мотиваційний менеджмент аграрне екологічна

Вплив суб'єктів господарювання на екологічну систему залежить від обсягів господарської діяльності та рівня застосовуваних технологій. В складних економічних умовах керівники аграрних підприємств надають перевагу галузям, які є ефективними і не вимагають довгострокових капітальних витрат, зокрема, вирощуванню рослинницької продукції (переважно зерна, ріпаку й овочів). Збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва супроводжується зростанням обсягів використання хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, пально-мастильних матеріалів, що, у свою чергу, посилює негативний вплив на довкілля. Водночас близько 90 % земель, що використовуються у сільськогосподарському виробництві, є орендованими, що ускладнює мотивацію аграрників до їх раціонального і екологічно безпечного використання.

Впровадження ресурсозберігаючих та еколого-безпечних технологій супроводжується додатковими фінансовими витратами, джерелами яких можуть бути власні або запозичені кошти. В сучасних умовах зовнішні джерела фінансування можуть бути прийнятними для сільськогосподарських підприємств лише на безповоротній основі (субсидії) або на дуже вигідних умовах (безпроцентні позики на тривалий період). Отже, найбільш реальними джерелами фінансування заходів, спрямованих на впровадження еколого-безпечного господарювання, вбачаються кошти власників підприємств або прибуток від господарської діяльності. Однак кількість прибуткових аграрних підприємств за останні три роки зменшувалася швидшими темпами (57,3 %), ніж їх загальна кількість (на 34,9 %), що свідчить про неспроможність суб'єктів господарювання забезпечити прибуткове ведення бізнесу за існуючого рівня технологій (табл. 1).

Таблиця 1. Показники прибутковості діяльності сільськогосподарських підприємств Житомирської області, 2005-2007 рр.

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2007 р. у % до 2005 р.
Кількість с. -г. підприємств всього, од.	562	466	366	65,1
Кількість прибуткових підприємств, од.	218	196	93	42,7
Частка прибуткових підприємств у загальній кількості, %	38,8	42,1	25,4	-13,4 п.
Обсяг отриманого чистого прибутку усіма категоріями с. -г. підприємств, тис. грн.	36032,4	65749,8	11079,7	30,7
Обсяг отриманого чистого прибутку в розрахунку на 1 с. -г. підприємство, тис. грн.	64,1	141,1	30,3	47,2

В результаті дослідження визначено, що наявні еколого-економічні проблеми аграрних підприємств можна умовно поділити на проблеми, які залишилися у спадок від колишніх агроформувань, створювалися роками чи навіть десятиліттями, та проблеми, які виникають в результаті поточної господарської діяльності. Серед найбільш гострих екологічних проблем слід виділити застарілі технології виробництва та обладнання, низький рівень експлуатації існуючих природоохоронних об'єктів, надмірне забруднення поверхневих і підземних вод, повітря, земель (у т. ч. й радіаційне), нагромадження у великих кількостях відходів тощо. Отже, основними завданнями мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку є стабілізація екологічного стану аграрного сектора економіки, обґрунтування дієвих важелів переходу аграрних підприємств на еколого-безпечні та ресурсозберігаючі технології і створення для цього економічних передумов.

Результати соціологічного дослідження свідчать, що лише третина (35 %) керівників та спеціалістів сільськогосподарських підприємств проводять оцінку еколого-безпечного розвитку і лише 12,5 % опитаних вважають, що своєчасність, об'єктивність і реальність оцінки еколого-безпечного розвитку та подолання формалізму в її здійсненні є однією з основних умов дотримання безпечного сільськогосподарського виробництва. Водночас 24,3 % респондентів відмітили приниження ролі та місця оцінки еколого-безпечного розвитку в їх практичній діяльності, а 85,6 % - недостатній рівень знань, сформованих оціночних вмінь та навичок. Встановлено, що вибір та визначення пріоритетності цілей менеджерами-аграрниками залежить від того, якою є загальна стратегія сільськогосподарського підприємства (рис. 3).

Рис. 3. Оцінка менеджерами цілей діяльності підприємства в залежності від обраної стратегії

Підприємці, які планують зростання свого бізнесу, пов'язують цілі діяльності підприємства лише із підвищенням економічних параметрів господарювання і не ставлять за мету виробництво екологічно чистої продукції та збереження довкілля. Водночас покращання економічної ситуації в аграрному секторі не гарантує збільшення інвестицій у поліпшення екологічного стану, впровадження еколого-безпечних та ресурсозберігаючих технологій. Спонукати аграріїв до цього необхідно відповідними заходами мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку, ініціаторами впровадження яких можуть бути уряд, місцеві органи влади, територіальні громади, громадські організації, суб'єкти господарювання чи їх об'єднання.

Дієвим заходом мотиваційного менеджменту у сфері боротьби з погіршенням екологічної ситуації є плата за забруднення навколишнього природного середовища. За досліджуваний період кількість підприємств-платників за забруднення навколишнього природного середовища суттєво не змінювалася, а обсяги платежів за цей період зросли у 3-4 рази (табл. 2). Однак розміри платежів в розрахунку на 1 підприємство незначні, тому для сільськогосподарських підприємств суттєво вигіднішим є здійснювати платежі, а не значні витрати на природоохоронні заходи.

Таблиця 2. Обсяги платежів за забруднення навколишнього природного середовища підприємствами Житомирської області, 2005-2008 рр.

Показник	2005 р.	2006 р.	2007 р.	2008 р.	2008 р. у % до 2005 р.
За викиди, скиди, розміщення відходів у межах встановлених лімітів
Кількість підприємств-платників, од.	1421	1873	1968	1522	107,1
Фактично сплачена сума, тис. грн.	1753,5	4130,5	5185,2	6031,2	3,5 рази
Середня сума платежів в розрахунку на 1 підприємство, грн.	1234	2205	2635	3963	3,2 рази
За збитки, заподіяні природі, та штрафи за порушення природоохоронного законодавства
Кількість підприємств-платників, од.	1021	1305	1412	1207	118,2
Фактично сплачена сума, тис. грн.	150,7	214,8	271,5	618,3	4,1 рази
Середня сума платежів в розрахунку на 1 підприємство, грн.	147,6	164,6	192,3	512,3	3,5 рази

Встановлено, що за досліджуваний період в Житомирській області витрати на заходи, пов'язані з охороною навколишнього середовища і раціональним використанням природних ресурсів, зменшилися майже на 40 %. Однак в системі мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку ключовим мотивуючим чинником залишаються гроші. В складних економічних умовах саме держава має ініціювати реалізацію системних природоохоронних заходів, зокрема за рахунок достатнього фінансування прийнятих державних і регіональних програм забезпечення збереження довкілля та покращання його стану.

Забезпечити еколого-безпечне господарювання аграрних підприємств можливо шляхом поступового переходу до застосування технологій виробництва, що справляють мінімальний негативний вплив на навколишнє середовище та дозволяють отримувати екологічно чисту і безпечну для споживання й переробки сільськогосподарську продукцію. Для цього необхідно створити систему мотиваційного менеджменту, за якої порушувати вимоги екологічної безпеки було б економічно невигідно, а виробництво екологічно чистої продукції становило б ключову конкурентну перевагу для аграрних підприємств.

У третьому розділі - "Формування системи мотиваційних чинників еколого-безпечного господарювання в аграрному секторі" - обґрунтовано критерії вибору режиму мотиваційного менеджменту для впливу на суб'єкти господарювання, розроблено рекомендації з формування комплексної та постійно діючої системи застосування податкових важелів для досягнення цілей мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку, визначено основні напрями створення та розвитку системи реалізації біологічної сільськогосподарської продукції як чинника економічного мотивування аграрних підприємств.

Складовою мотиваційного механізму еколого-безпечного розвитку є сукупність критеріїв, які дозволяють обрати режим мотиваційного впливу для конкретного суб'єкта господарювання. В сучасних умовах керівники та спеціалісти аграрних підприємств основним критерієм господарської діяльності вважають кінцеві результати, а реалізувати принципи еколого-безпечного розвитку сільського господарства, на їх думку, можливо лише на всіх рівнях системно.

Методологічною передумовою вибору режиму мотиваційного менеджменту є врахування не лише безпосередньої площі земельної ділянки, на якій функціонує господарюючий суб'єкт, а й цілісного природно-ландшафтного комплексу, стан якого залежить від інтенсивності господарської діяльності. Небезпечний вплив сільськогосподарського виробництва на довкілля також стосується людини, її здоров'я та якості життя. Отже, методика оцінки екологічної техноємності території, крім повітря, води і землі, має враховувати стан людини. В процесі формування інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств це дозволить встановити та кількісно виміряти негативний вплив наслідків і результатів господарської діяльності на якість життя людини та сприятиме формуванню екологічної свідомості менеджерів. Для формування екологічної свідомості та культури еколого-безпечного розвитку запропоновано виділити чотири цільові групи менеджерів-аграрників та застосовувати певні дії щодо кожної з них (табл. 3).

Таблиця 3. Групування менеджерів за обізнаністю, сприйняттям і ступенем реалізації принципів еколого-безпечного розвитку підприємства

Група менеджерів	Характеристика групи	Мотивуючі дії щодо менеджерів	Перспективи розвитку
	Наявність спеціальних знань	Застосування знань і вмінь у діяльності
Несвідомі	Відсутні	Не застосовують	Навчання, інформування	Набуття знань з метою їх застосування
Інертні	Частково наявні	Не застосовують	Мотивація психологічна і матеріальна	Зміна поглядів і реалізація принципів
Помірно активні	Наявні	Застосовують частково	Мотивація матеріальна	Активізація процесу реалізації
Активні	Наявні	Застосовують повністю	Підтримка, стимулювання	Передача досвіду, позитивний вплив на ін.

Найбільш тривалим та складним є процес зміни поглядів групи несвідомих менеджерів, що включає забезпечення їх достовірною інформацією про необхідність, можливі напрями та переваги еколого-безпечного розвитку підприємства. Для групи інертних та помірно активних менеджерів мотиваційні інструменти мають спрямовуватись на застосування наявних знань у практичній діяльності. Водночас співпраця з тими, хто вже досяг певних результатів, повинна здійснюватися з метою передачі досвіду іншим.

Основою мотиваційного механізму еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств має бути система податкового впливу, в якій передбачено узгоджене і взаємодоповнююче поєднання податкових пільг з податковими санкціями для отримання очікуваного ефекту. Система, побудована на принципах науковості, економічної доцільності, прозорості й уніфікованості, покликана виконувати фіскальну, ресурсозберігаючу, контролюючу та стимулюючу функції у сфері екологічного менеджменту на різних рівнях. Послідовність дій щодо впровадження системи податкового впливу включає три етапи (рис. 4.).

Для початку доцільно застосувати систему на певній території, яка може охоплювати один або декілька адміністративних районів з подібними умовами господарювання та спільними екологічними проблемами. Згідно запропонованої системи, аграрні підприємства мають можливість вибору одного з двох варіантів: 1) залишатися на існуючій системі оподаткування; 2) отримати статус біологічного сільськогосподарського підприємства і перейти на спеціальну систему оподаткування.

Отримати статус біологічного сільськогосподарського підприємства зможуть товаровиробники, які застосовують еколого-безпечні, ресурсозберігаючі та технології виробництва біологічної продукції і розробили відповідне техніко-економічне обґрунтування господарської діяльності. Такі вимоги є складовою мотиваційного механізму еколого-безпечного розвитку та сприятимуть дотриманню державних стандартів виробництва біологічної сільськогосподарської продукції.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4. Послідовність формування системи податкового впливу в контексті мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств

Одним із важливих елементів системи мотивування керівників-аграрників до еколого-безпечного розвитку підприємств є формування вітчизняного ринку біологічної сільськогосподарської продукції. Ключовим моментом у формуванні ефективної системи збуту біологічної продукції є створення відповідної ланки торговельного посередництва між біологічними сільськогосподарськими підприємствами і кінцевими споживачами. Найперспективним вбачається створення збутових структур корпоративного типу, орієнтованих на організацію мережі заготівельних пунктів у визначеному регіоні для реалізації біологічної сільськогосподарської продукції.

Важливою умовою розвитку ринку біологічної сільськогосподарської продукції є відповідна система інформування споживачів та рівень їх доходів. Потенційними споживачами біологічної продукції є населення з рівнем доходу вище за прожитковий мінімум, оскільки, за допомогою кривих Торнквіста, встановлено, що для осіб з доходом на рівні прожиткового мінімуму (орієнтовно 800 грн./місяць) біологічна продукція є предметом розкошу, тому попит на неї практично відсутній (табл. 4). Для споживачів, середньомісячний дохід яких в 10 раз перевищує прожитковий мінімум, біологічна сільськогосподарська продукція стає предметом першої необхідності.

Таблиця 4. Визначення критичної чисельності клієнтів заготівельного пункту

Показник	Середньомісячний дохід в розрахунку на одну особу, грн.
	900	1400	2000	8000	16000	24000	32000
Видатки на біологічну с. -г. продукцію, грн./місяць	0,15	5,56	22,10	800,00	1600,00	1931,37	2185,64
Видатки на біологічну с. -г. продукцію, грн./рік	1,85	66,67	265,16	9600,00	19200,0	23176,5	26227,7
Чисельність споживачів, видатки яких дозволяють вважати діяльність пункту доцільною, чол.	347758	9660	2429	67	34	28	25

Отже, в регіоні, який забезпечує біологічною сільськогосподарською продукцією заготівельний пункт, має проживати або близько 350 тис. осіб із середньомісячним доходом 900 грн. (населення обласного центру), або близько 10 тис. осіб із середньомісячним доходом 1400 грн., або 67 осіб з доходом на рівні 8 тис. грн. в місяць.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні узагальнено теоретико-методологічні аспекти мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств та обґрунтовано практичні пропозиції щодо формування системи мотивації аграрних підприємств до переходу на еколого-безпечний шлях розвитку. Результати дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Обґрунтовано, що збільшення обсягів виробництва традиційних та нових видів сільськогосподарської продукції має супроводжуватися дотриманням принципів екологічної безпеки. Екологобезпечний розвиток сільськогосподарських підприємств передбачає зміни у складі формальних інституцій, що регулюють їх діяльність (нормативно-правова база) та еволюцію неформальних інституцій (звичаї, традиції, культура господарювання), які обумовлюють перехід до новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням екологічного чинника. Доведено, що такому переходу має сприяти система мотивів та стимулів, яка є основою мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку.

2. Встановлено, що процес еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств включає певні етапи, які відрізняються ставленням господарюючих суб'єктів до екологічної безпеки, цілями і методами мотиваційного менеджменту. Завданням першого етапу є спонукання підприємств до здійснення змін у стратегічних орієнтирах, організаційній структурі і технологічних процесах виробництва продукції відповідно до принципів еколого-безпечного господарювання. На другому етапі принципи еколого-безпечного господарювання реалізуються у процесі діяльності підприємства, що забезпечує покриття витрат на здійснення якісних змін та отримання економічної вигоди. Сприйняття категорії "екологічна безпека" як загальноприйнятої цінності означає перехід до третього етапу, на якому матеріальне стимулювання та заохочення перестане відігравати визначальну роль у забезпеченні еколого-безпечного розвитку, оскільки дотримання морально-етичних принципів забезпечить це автоматично.

3. Інструменти мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств запропоновано об'єднати у три групи: фінансово-економічні, нормативно-правові й адміністративні. Спосіб поєднання інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку різної жорсткості та інтенсивності визначає режим мотиваційного менеджменту, який застосовують органи державного управління для досягнення поточних, середньострокових чи стратегічних цілей. Теоретично доведено, що залежно від обраного набору інструментів можна виділити три типи режиму мотиваційного менеджменту: інтенсивний, помірний і стратегічний.

4. Вплив суб'єктів господарювання на екологічну систему залежить від двох основних чинників: обсягів господарської діяльності та рівня застосовуваних технологій. Виявлено, що гострою проблемою, з точки зору мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств, залишається невирішеність питання переходу прав власністю на землю, оскільки організація аграрного виробництва переважно на орендованих землях не збільшує мотивацію керівників і працівників цих підприємств до раціонального й екологічно безпечного використання землі.

5. Еколого-економічні проблеми аграрних підприємств можна умовно поділити на дві групи: 1) проблеми, які залишилися у спадок від колишніх агроформувань і які створювалися роками чи навіть десятиліттями; 2) проблеми, які виникають в результаті поточної господарської діяльності нині діючих сільськогосподарських підприємств. До проблем першої групи можна віднести радіаційне забруднення земель, ерозію ґрунтів, підкислення, засолення і заболочення ґрунтів, підтоплення земель, забруднення підземних вод, погіршення режиму живлення водних джерел, зменшення площі лісових насаджень тощо. Прийняття державних і регіональних програм покращання екологічного стану, впровадження окремих платежів і штрафів за забруднення тощо не сприяли виправленню ситуації, тому є всі підстави вважати ці проблеми системними і в тактичному плані можна намагатися впливати на те, щоб діючі господарюючі суб'єкти не погіршували існуючого стану.

6. Заходи стимулювання суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог екологічного законодавства, застосування ресурсозберігаючих та еколого-безпечних технологій, включають надання податкових пільг підприємствам при реалізації ними заходів щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища; надання на пільгових умовах короткострокових і довгострокових позичок для реалізації екологічних програм; встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних засобів; звільнення від оподаткування фондів охорони навколишнього природного середовища; передача частини коштів позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища на договірних умовах підприємствам; надання можливості отримання природних ресурсів під заставу; віднесення на витрати сум платежів підприємств за викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в межах лімітів. Проте, як встановлено в результаті дослідження, більшістю з цих пільг аграрні підприємства не користуються, оскільки відсутні реальні механізми їх практичного застосування.

7. Плануючи обсяги виробництва, кількість використовуваних ресурсів, рівень технології, обсяги викидів тощо, господарюючий суб'єкт має прогнозувати інтенсивність регулюючого впливу з боку держави в межах певного режиму мотиваційного менеджменту. Доведено, що методологічною передумовою вибору режиму мотиваційного менеджменту є врахування не безпосередньої земельної площі господарюючого суб'єкта, якою володіє чи яку орендує аграрне підприємство для ведення сільськогосподарського виробництва, а цілісного природно-територіального комплексу, стан якого залежить від інтенсивності господарської діяльності. Конструктивним способом вирішення проблеми оцінки напруженості екологічної обстановки території, на якій відбувається господарювання, є поелементне порівняння обсягів використовуваних субстанцій навколишнього середовища і потенціалу відновлення цих субстанцій агроекосистемою.

8. Обґрунтовано, що функціонування системи податкового впливу дозволить досягти як нагальних поточних цілей (спрямування ресурсів для подолання кризових екологічних ситуацій), так і стратегічних пріоритетів (забезпечення економічної вигоди для підприємств від еколого-безпечного і ресурсозберігаючого господарювання). Перехід аграрних підприємств на спеціальну систему оподаткування пов'язаний з отриманням ними статусу біологічного сільськогосподарського підприємства. Надання суб'єктам господарювання вказаного статусу може відбуватися при створенні спеціальної економічної зони, метою якого є прискорення впровадження у сільськогосподарське виробництво екологічно безпечних та ресурсозберігаючих технологій.

9. Доведено, що зацікавлення суб'єктів господарювання в отриманні статусу біологічного сільськогосподарського підприємства має відбуватися не лише наданням податкових пільг, але й через формування ефективно функціонуючої системи збуту біологічної сільськогосподарської продукції. Запропоновано створити корпоративну структуру до складу якої входитиме закрите акціонерне товариство, засновниками (акціонерами) якого стануть біологічні сільськогосподарські підприємства. Товариство створюватиме заготівельні пункти продукції в регіонах виробництва, займатиметься її сортуванням, зберіганням, пакуванням і доведенням до споживачів з метою зменшення трансакційних витрат та посилення контролю за процесом продажу продукції кінцевому споживачу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Камінська М.Б. Інструменти економічного механізму еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська // Вісн. національного університету водного господарства та природокористування. - 2005. - Вип. 4 (32). - С. 48-54.

2. Камінська М.Б. Теоретичні аспекти мотивації еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська // Агроінком. - 2005. - № 11-12. - С. 56-59.

3. Камінська М.Б. Критерії оцінки еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. - Вип. 227, Т.2. - С. 410-415.

4. Камінська М.Б. Комплексна система застосування податкових важелів для досягнення цілей мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська // Таврійський науковий вісник. - 2009. - Вип. 65. - С. 244-250.

В інших виданнях:

5. Камінська М.Б. Деякі аспекти еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська: матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. ["Проблеми суспільних трансформацій в Україні"], (Житомир, 3 березня 2005 р.) / ЖІ МАУП. Вид-во "ЖДУ імені Івана Франка"; 2005. - С. 59-62.

6. Камінська М.Б. Екологізація аграрного сектора регіону / М.Б. Камінська: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. ["Соціально-економічні проблеми реформування українського суспільства"], (Житомир, 14 квітня 2005 р.) / ЖДУ імені Івана Франка. Вид-во "ЖДУ імені Івана Франка"; 2005. - С. 148-150.

7. Камінська М.Б. Економічні аспекти еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження професора І.В. Поповича ["Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці"], (Житомир, 3-5 березня 2005 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2005. - С. 21-24.

8. Камінська М.Б. Роль мотиваційного менеджменту у забезпеченності еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська: матеріали міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених, магістрів та студентів ["Формування стратегії розвитку регіонального АПК"], (Житомир, 12 травня 2005 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2005. - С. 53-56.

9. Камінська М.Б. Сутність економічної оцінки еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська: матеріали наук. конф., присвяченої 100-річчю від дня народження академіка П.А. Власюка і 150-річчю від дня народження професора Л.П. Симиренка та наукової конференції молодих вчених (Умань, 2005 р.) / М-во аграр. політики України, Уманський державний аграрний університет. - Умань: Вид-во "УДАУ", 2005. - С. 216-218.

10. Камінська М.Б. Поняття і напрями еколого-безпечного розвитку аграрного сектору / М.Б. Камінська // Наук. праці МАУП. - Київ: Вид-во МАУП, 2006 р. - Вип. 1(13). - С. 45-49.

11. Камінська М.Б. Екологічна безпека в системі екологічних цілей сільськогосподарського підприємства / М.Б. Камінська: матеріали міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії розвитку регіонального АПК"], (Житомир, 11 травня 2006 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2006. - С. 41-45.

12. Камінська М.Б. Вплив управлінських чинників на еколого-безпечний розвиток сільськогосподарських підприємств // М.Б. Камінська: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. ["Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи"], (Житомир, 26-27 квітня 2007 р.) / КІБІТ. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - С. 69-71.

13. Камінська М.Б. Деякі аспекти впливу техногенного навантаження на аграрний сектор Житомирщини / М.Б. Камінська: матеріали ІІІ міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії розвитку регіонального АПК"], (Житомир, 31 травня 2007 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2007. - С. 18-21.

14. Камінська М.Б. Мотиваційний механізм еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств / М.Б. Камінська: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. ["Інноваційні проблеми автоматизації управління бізнесом"], (Житомир, 18-19 квітня 2008 р.) / Інститут підприємництва та сучасних технологій. - Житомир: Вид-во ІПСТ, 2008. - С. 110-113.

15. Камінська М.Б. Особливості управління еколого-безпечним розвитком сільгосппідприємств в умовах інтенсивного техногенного навантаження / М.Б. Камінська: матеріали IV міжфак. наук.-практ. конф. молодих вчених ["Формування стратегії розвитку регіонального АПК"], (Житомир, 31 травня 2007 р.) / М-во аграр. політики України, Державний агроекологічний університет. - Житомир: Вид-во "ДАУ", 2008. - С. 17-20.

АНОТАЦІЯ

Камінська М.Б. Мотиваційний менеджмент еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Житомирський національний агроекологічний університет Міністерства аграрної політики України, м. Житомир, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних, методологічних та практичних аспектів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку сільськогосподарських підприємств. Визначено сутність, критерії та шляхи формування еколого-безпечного розвитку як стратегічної орієнтації. Встановлено цільові орієнтири сучасного сільськогосподарського підприємства в системі мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку та розроблено класифікацію інструментів мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку аграрних підприємств. Проаналізовано сучасний стан та тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств, сформульовано закономірності впливу обсягів аграрного виробництва, кількості використовуваних ресурсів і рівня застосовуваних технологій на глибину екологічних проблем аграрного сектора регіону.

Здійснено обґрунтування критеріїв вибору режиму мотиваційного менеджменту для суб'єктів господарювання в аграрному секторі економіки. Розроблено рекомендації з формування системи застосування податкових важелів для досягнення цілей мотиваційного менеджменту еколого-безпечного розвитку. Обґрунтовано організацію збуту біологічної сільськогосподарської продукції як чинника мотивації еколого-безпечного розвитку підприємств.

Ключові слова: сільськогосподарське підприємство, мотиваційний менеджмент, еколого-безпечний розвиток, механізм мотивації, біологічна сільськогосподарська продукція.

АННОТАЦИЯ

Каминская М.Б. Мотивационный менеджмент эколого-безопасного развития сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Житомирский национальный агроэкологический университет Министерства аграрной политики Украины, Житомир, 2009.

Диссертация посвящена исследованию теоретических, методологических и практических аспектов мотивационного менеджмента эколого-безопасного развития сельскохозяйственных предприятий. На основе изучения работ зарубежных и отечественных ученых определено сущность, критерии и пути формирования эколого-безопасного развития как стратегической ориентации, определены целевые ориентиры современного сельскохозяйственного предприятия в системе мотивационного менеджмента эколого-безопасного развития и разработана классификация инструментов мотивационного менеджмента эколого-безопасного развития аграрных предприятий. В процессе исследования определено, что эколого-безопасное развитие сельскохозяйственных предприятий предполагает не только качественные изменения в организации и технологии производства, но и изменения в целевых ориентирах субъекта хозяйствования, в результате чего образуется модель эколого-безопасного хозяйствования.

...