Розвиток механізму державного управління соціальним діалогом

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 351.82:316.3

Спеціальність 25.00.02 - Механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

РОЗВИТОК МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

СОЦІАЛЬНИМ ДІАЛОГОМ

ШЕМЯКОВ

ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧ

Донецьк

2009



ДИСЕРТАЦІЯ Є РУКОПИСОМ

Робота виконана в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав

Володимирович, Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Воронкова Валентина Григорівна, Запорізька державна інженерна академія (м. Запоріжжя), декан факультету менеджменту та фінансів;

кандидат наук з державного управління, доцент Братковський Мирон Леонідович, Донецький державний університет управління (м. Донецьк), доцент кафедри філософії і психології.

Захист відбудеться "17" лютого 2009 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.107.01 у Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, просп. Б. Хмельницького, 108, ауд. 201.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 163 а.

Автореферат розісланий 14 січня 2009 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Клейнер Я.С.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Умовою стійкого розвитку будь-якого суспільства, що переживає трансформацію політико-економічного устрою, є досягнення тривалої соціально-економічної стабільності в суспільстві. Причому така стабільність може бути досягнута в процесі соціального діалогу (СД), при встановленні балансу інтересів між суб'єктами соціально-трудових відносин (СТВ). Забезпечення вказаного балансу залежить від характеру їхніх взаємовідносин і подальшого розвитку механізму державного управління процесами безперервної взаємодії представницьких органів цих суб'єктів. Відсутність балансу, як правило, призводить до страйків та інших соціальних потрясінь у суспільстві.

Вчені активно досліджують теоретичні й практичні проблеми виникнення конфліктів між найманими працівниками й роботодавцями, форми їх прояву та економічні наслідки як для підприємств, так і в цілому для економіки країни та регіонів. Це, насамперед, праці А.Андрющенка, Є.Бабосова, І.Бекешкіної, Ф.Бородкіна, Л.Беззубко, Н.Борецької, Д.Богині, М.Братковського, В.Воронкової, Н.Гришиної, О.Дмітрієва, В.Дорофієнка, О.Лебединської, В.Лобаса, О.Новікової, В.Куценка та інших.

Однак, не зважаючи на активні наукові пошуки у цьому напрямі, комплексне дослідження науково-методичних засад удосконалення механізму державного управління соціальним діалогом ще не завершене.

Викладене вище є підставою для подальшого розвитку цього механізму.

Сучасні тенденції формування СТВ та важливість досягнення соціально-економічної стабільності в регіонах, розвиток механізму державного управління соціальним діалогом та здійснення доконфліктного врегулювання розбіжностей між соціальними партнерами в умовах трансформації економіки визначають актуальність теми дисертації, її основні цілі та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідних праць Донецького державного університету управління за темою 99.06.01 "Інноваційний i стратегічний менеджмент у регіональному управлінні" (номер держреєстрації 0102U001295). У межах теми автором досліджувалися проблеми, тенденції, особливості, які впливають на розвиток механізму державного управління СД щодо регулювання взаємовідносин між суб'єктами СТВ.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в опрацюванні теоретичних засад і методичних рекомендацій щодо розвитку механізму державного управління соціальним діалогом між суб'єктами СТВ.

Для досягнення мети були поставлені та вирішені такі завдання:

визначено проблеми, що впливають на розвиток механізму державного управління соціальним діалогом між суб'єктами СТВ;

в контексті зарубіжного досвіду проведено аналіз соціально-трудових відносин в громадянському суспільстві та обґрунтовано розвиток механізму державного управління цим процесом;

удосконалено діючі засоби реалізації досягнутих домовленостей сторін соціального діалогу між суб'єктами СТВ на регіонально-виробничому рівнях;

з'ясовано значення функціонального зв'язку між досягненням соціально-економічної стабільності й демократичним розвитком ведення соціального діалогу між суб'єктами СТВ для забезпечення соціальної безпеки в суспільстві;

розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційної структури представницьких органів роботодавців та найманих працівників, в основі діяльності якої закладено принцип демократичного регулювання взаємовідносин сторін соціального діалогу;

розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку діючого соціального діалогу між суб'єктами СТВ на регіонально-виробничому рівнях, діяльність якого суттєво впливає на досягнення соціально-економічної стабільності в суспільстві;

обґрунтовано методичні підходи щодо прогнозування виникнення розбіжностей, які дозволяють запропонувати систему вироблення прогнозних рішень щодо попередження колективно-трудових конфліктів (КТК) в регіоні і розробити методичні рекомендації стосовно поведінки сторін соціально-трудових відносин у колективно-трудовому спорі;

запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення та врегулювання колективно-трудових конфліктів на регіональному рівні на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами соціально-трудових відносин.

Об'єктом дослідження є соціально-трудові відносини в Україні.

Предметом дослідження є механізм державного управління соціальним діалогом по врегулюванню колективно-трудових конфліктів між суб'єктами соціально-трудових відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є системне використання об'єктивних закономірностей виникнення й розвитку соціального діалогу на основі формування "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами СТВ.

У дослідженні використані такі методи: системно-структурний (при визначенні механізму державного управління СД по запобіганню виникнення та врегулювання колективно-трудових конфліктів на регіональному рівні; при вдосконаленні методики прогнозування виникнення колективно-трудових конфліктів і організаційної структури представницьких органів роботодавців та найманих працівників); статистичного та економічного аналізу (при аналізі тенденцій і особливостей сучасного етапу розвитку дієздатності представницьких органів суб'єктів СТВ); індукції, аналізу й синтезу (при вивченні понять "соціальний діалог", "громадянське суспільство", "ринково-усвідомлені взаємостосунки", "соціально-трудові відносини" та "колективний трудовий конфлікт"); порівняльного аналізу (при вивченні можливостей використання на національному і регіональному рівнях зарубіжного досвіду ведення СД).

Теоретичною основою дослідження є роботи зарубіжних і вітчизняних вчених щодо формування механізму державного управління соціальним діалогом в умовах ринкової економіки і управління процесами взаємодії, що відбуваються у взаємостосунках між суб'єктами соціально-трудових відносин. Нормативно-правову базу дослідження склали: Конституція України, Закони України, Укази Президента України, нормативно-правові документи, що видані Національною службою посередництва і примирення (НСПП). Інформаційною основою дисертаційного дослідження є Конвенції, Рекомендації Міжнародної організації праці, статистичні матеріали Держкомстату України, Донецького обласного управління статистики, Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту соціології НАН України, Фонду "Демократичних ініціатив", Інституту соціальної та політичної психології, Національної служби посередництва і примирення України, відділення НСПП у Донецькій області, "Програма Донецька область 2010", "Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року", Матеріали й документи Федерації профспілок України та Донецької обласної ради профспілок, діючі Генеральна, Галузеві, Регіональна угоди сторін соціального діалогу, вітчизняний та зарубіжний досвід укладання колективних договорів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці теоретичних та методичних положень щодо розвитку механізму державного управління соціальним діалогом на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами СТВ.

Наукова новизна дослідження підтверджується такими результатами:

вперше:

запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення та врегулюванню колективно-трудових конфліктів на регіональному рівні, завдяки якому здійснюється пошук компромісних рішень при виникненні колективних трудових конфліктів і запобіжних заходів доконфліктного врегулювання розбіжностей між соціальними партнерами на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами соціально-трудових відносин;

удосконалено:

організаційну структуру представницьких органів роботодавців (власників) та найманих працівників, в основу якої закладено принцип демократичного регулювання взаємовідносин сторін соціального діалогу;

діючі засоби реалізації досягнутих домовленостей соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях, а саме: регіональної, регіонально-галузевої угод та колективного договору шляхом розробки пропозицій щодо внесення змін та доповнень в низку нормативно-правових актів;

функціональний зв'язок між соціально-економічною стабільністю й демократичним розвитком ведення соціального діалогу, що забезпечує ефективне державне управління процесами, які відбуваються у взаємостосунках суб'єктів СТВ та сприяє досягненню соціальної безпеки у суспільстві;

дістали подальшого розвитку:

діючий соціальний діалог між суб'єктами СТВ на регіонально-виробничому рівнях, ефективна діяльність якого суттєво впливає на досягнення соціально-економічної стабільності в суспільстві;

методичні підходи щодо прогнозування виникнення розбіжностей, які дозволяють запропонувати систему виробки прогнозних рішень щодо попередження колективно-трудових конфліктів в регіоні і розробки методичних рекомендацій стосовно поведінки сторін соціально-трудових відносин у колективно-трудовому спорі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення й висновки дисертаційної роботи доведено до рівня конкретних рекомендацій, які можуть бути використані представницькими органами сторін СД, що дозволить здійснювати доконфліктне врегулювання розбіжностей між соціальними партнерами та забезпечить соціальну безпеку в регіонах держави.

Ряд пропозицій і рекомендацій з метою врегулювання взаємовідносин сторін соціального діалогу при веденні переговорного процесу використовуються на підприємствах машинобудування та радіоелектроніки Донецької області (довідка 61 від 9 жовтня 2007 р.), в діяльності Федерації профспілок України (довідка 02/01-22/1859 від 13 листопада 2007 р.), і в діяльності відділення Національної служби посередництва і примирення в Донецькій області в роботі з профілактики, прогнозування, аналізу та вирішення КТК (довідка 01-16-05/01-189 від 15 жовтня 2007р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки й висновки дисертаційного дослідження є підсумком особистих досліджень автора.

Конкретний особистий внесок автора в колективні наукові праці зазначено в переліку основних опублікованих робіт за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати проведених досліджень, висновки й пропозиції доповідалися та одержали позитивні оцінки на міжнародних, національних і регіональних науково-практичних конференціях. Основні з них такі: VII Міжнародна науково-практична конференція "Наука й освіта "2004" (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); IV Міжнародна наукова конференція молодих учених, аспірантів і студентів (м. Макіївка, 2005 р.); Перша Всеукраїнська науково-практична конференція "Науковий потенціал України" (м. Київ, 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Інноваційна схема розвитку промислового регіону: проекти, управління, результати" (м. Донецьк, 2007 р.); "Международный круглый стол": "Современное профсоюзное движение: идеология, кадры, образование" (г. Святогорск, 2007г.).

Публікації. Основні положення й результати дослідження опубліковано в 19 роботах, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, 2 - у наукових журналах, 4 -у збірниках наукових праць, 5 - у матеріалах наукових конференцій, 1 навчально-методичне видання, 4 - методичних рекомендації, 1 - в інших виданнях.

Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, що викладені на 199 сторінках. Матеріали дисертації містять 19 рисунків і 16 таблиць, які розташовані на 21 стор. Список використаних джерел складається з 183 найменувань, які наведено на 19 сторінках, 5 додатків на 35 стор.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У розділі 1 "Теоретичні і практичні передумови розвитку механізму державного управління соціальним діалогом в громадянському суспільстві" розкрито передумови формування механізму державного управління соціальним діалогом, визначено сучасні підходи до його розвитку. Розглянуто сутність поняття соціально-трудових відносин, колективно-трудового конфлікту та соціального діалогу. З'ясовано значення функціонального зв'язку між досягненням соціально-економічної стабільності й демократичним розвитком ведення соціального діалогу між суб'єктами соціально-трудових відносин. У контексті зарубіжного досвіду розглянуто процеси взаємодії, що відбуваються у взаємовідносинах між державою, роботодавцями та найманими працівниками у громадянському суспільстві та обґрунтовано розвиток механізму державного управління СД між ними; визначено концепцію подальшого розвитку механізму державного управління соціальним діалогом.

Установлено, що проголошення незалежності України і узяття напряму на побудову демократичної соціально-правової держави призвели до реформування соціально-економічної системи, у зв'язку з чим докорінно змінилися взаємовідносини між суб'єктами СТВ, які формують в нових умовах представницькі органи (сторони) для захисту своїх інтересів. З'ясовано, що тривала соціально-економічна стабільність в суспільстві суттєво залежить від ефективного державного управління процесами, які відбуваються при взаємодії суб'єктів соціально-трудових відносин. Вона потребує нової форми взаємостосунків між ними. Виходячи з досвіду європейських країн з ринковою економікою господарювання, доведено, що такою формою є соціальний діалог. У той же час, СД - це вид діяльності представницьких органів у формі переговорних процесів, які визначають систему взаємостосунків між його сторонами, що дозволяє не тільки врегульовувати, але і попереджати виникнення колективно-трудових конфліктів між суб'єктами соціально-трудових відносин.

У процесі дослідження визначено: по-перше, в умовах ринкової економіки державне управління соціальним діалогом між представницькими органами роботодавців і найманих працівників ґрунтується на "ринково-усвідомлених взаємовідносинах" між ними; по-друге, сучасні підходи до розвитку соціального діалогу між суб'єктами соціально-трудових відносин базуються на національному законодавстві, яке має бути приведене у відповідність зі стандартами міжнародної організації праці (МОП); по-третє, здійснюючи свої повноваження, органи законодавчої, виконавчої, та судової влади утворюють систему державного управління суб'єктами СТВ (рис. 1); по-четверте, громадянське суспільство створює умови для демократичного розвитку ведення соціального діалогу, а соціальний діалог завдяки досягненню тривалого балансу інтересів між суб'єктами соціально-трудових відносин сприяє розбудові громадянського суспільства; по-п'яте, страйки і колективно-трудові конфлікти, які виникли після зміни політичної й економічної систем, вказали на недостатню дієвість сторін соціального діалогу між суб'єктами СТВ і відсутність ефективного впливу державного управління на взаємодію представницьких органів роботодавців і найманих працівників; по-шосте, виходячи із соціальної та економічної функцій держави, а також з урахуванням базових принципів функціонування громадянського суспільства для підвищення ефективності державного управління в частині впливу на процеси, що відбуваються при взаємодії сторін СД між суб'єктами СТВ, необхідним є механізм, який би забезпечив вплив на якість ведення переговорних процесів сторін соціального діалогу між суб'єктами соціально-трудових відносин.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Діюча система державного управління суб'єктами соціально-трудових відносин

Установлено, що в умовах ринкової економіки змінився тип взаємостосунків між суб'єктами СТВ і принцип їх регулювання, що потребує дослідження і вдосконалення діючого СД на усіх рівнях переговорного процесу, а також механізму державного управління соціальним діалогом.

У розділі 2 "Аналіз механізму державного управління соціальним діалогом між суб'єктами соціально-трудових відносин" визначено проблеми, що впливають на його розвиток; проведено дослідження і розроблено рекомендації щодо подальшого розвитку діючого соціального діалогу між суб'єктами СТВ на регіонально-виробничому рівнях, діяльність якого суттєво впливає на досягнення соціально-економічної стабільності в суспільстві; наведено оцінку ефективності організаційної структури та діяльності представницьких органів СД на прикладі Донецької області; визначено чинники, що впливають на ефективність складових механізму державного управління соціальним діалогом та чинні засоби реалізації досягнутих домовленостей сторін СД на регіонально-виробничому рівнях.

Установлено, що на стан розвитку механізму державного управління соціальним діалогом впливають наступні проблеми: остаточно ще не сформувався власник (роботодавець) як сторона соціального діалогу, діяльність якого має відповідати міжнародним принципам ведення соціально-відповідального бізнесу; по-друге, національно-правова база в частині ведення СД не в достатній мірі відповідає вимогам норм Міжнародної організації праці і потребує удосконалення; по-третє, державне управління соціальним діалогом на різних рівнях переговорного процесу не в повній мірі використовується як засіб запобігання виникнення конфліктних ситуацій, що суттєво знижує ефективність управління СТВ; по-четверте, рівень культури поведінки сторін СД та вміння вести переговори в умовах конфлікту не сприяє демократичному розвитку договірних відносин і потребує удосконалення; по-п'яте, діючий механізм державного управління соціальним діалогом на регіональному та виробничому рівнях недостатньо сприяє запобіганню та врегулюванню КТК, що виникають між суб'єктами СТВ.

На основі статистичного аналізу, за період з 1995 по 2007 роки визначено, що виникнення КТК, які згодом переросли в страйки, наприклад, в Україні та Донецькій області (табл. 1, табл. 2), - це наслідок того, що недієздатність СД не сприяє дотриманню суб'єктами СТВ соціальних стандартів і нормативів життя людини в умовах ринкової системи господарювання.

Таблиця 1

Динаміка виникнення конфліктних ситуацій між суб'єктами СТВ в Україні

Показники	Роки
	1995	1996	1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість КТК (спорів)	247	12669	1162	687	421	588	554	409	244	222	243	246	193
Кількість підприємств, де відбулися страйки (одиниць)	247	1269	1162	687	290	76	31	97	13	4	-	-	24



Таблиця 2

Динаміка виникнення конфліктних ситуацій між суб'єктами СТВ в Донецькій області

Показники	Роки
	1995	1997	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006	2007
Кількість КТК (спорів)	47	346	35	32	13	1	1	25	26	37	25
Кількість підприємств, де відбулися страйки (одиниць)	47	346	35	32	13	-	1	-	-	-	3

Проведена оцінка ефективності діяльності представницьких органів суб'єктів СТВ вказує: на тенденцію росту недовіри найманих працівників до органів державної влади й представницьких органів суб'єктів соціально-трудових відносин (табл. 3), що є ознакою соціально-економічної нестабільності у суспільстві, яка, в свою чергу, створює постійну загрозу виникнення некерованих КТК; на недосконалість організаційної структури представницьких органів суб'єктів СТВ ( табл. 4), що суттєво знижує їх дієздатність; на те, що процес проведення переговорів і укладання угод на всіх рівнях здійснюється зверху вниз без проведення моніторингу взаємостосунків сторін СТВ на виробничому рівні їхньої взаємодії, внаслідок чого досягнуті домовленості не завжди відображають інтереси всього спектру видів економічної діяльності господарського комплексу, що потребує вдосконалення; на відсутність ефективного механізму, який повинен забезпечити організацію й відповідальність за виконання укладених угод у перехідний від планової до ринкової економіки період; на продовження використання накопиченого досвіду взаємовідносин при плановій системі господарювання до найманих працівників.



Таблиця 3

Баланс довіри-недовіри до провідних соціальних інституцій, органів влади

Перелік соціальних інституцій	Назва організацій, які проводили опитування
	Інститут соціології	Фонд "Демократичні ініціативи"	Інститут соціальної та політичної психології	Інститут соціології	Фонд "Дем. Ініціативи"
	2005 рік	2006 рік	2007 рік
	Березень	Вересень	Листопад	Грудень	Січень	Квітень	Червень	Вересень
Верховна Рада	-0,2%	-28,4%	-31%	-31%	-30,2%	-34,4%%	-29%	-37,3%
Уряд	+11,5%	-22,8%	-28%	-26%	-21,8%	-32,3%	-39%	-33,6%
Президент України	+29,5%	-7,6%	-12%	-13%	-12,1%	-11,5%	-20%	-38,1%
Місцева влада (ДА)	-21,4%	-15,5%	-27%	-23%	-37,2%	-31,8%	-20%	-13,0%
Профспілки	-17,3%	-	-	-	-28,7	-24,7%	-20%	-

Таблиця 4

Суб'єкти соціально-трудових відносин та їх представницькі органи

Рівні переговорів	РОБОТОДАВЦІ	НАЙМАНІ ПРАЦІВНИКИ	ДЕРЖАВА
	Представницькі органи (організаційна структура)
Національний	Федерація роботодавців України, Спілка орендарів і підприємців України, Спілка підприємців малих, середніх, і приватних підприємств України.	Федерація профспілок України (ФПУ), інші профспілки (об'єднання профспілок) які не входять до складу ФПУ	Президент, Кабінет Міністрів України
Національно-галузевий	Структура відсутня в багатьох галузях	Всеукраїнські профспілки	Галузеві виконавчі органи влади
Регіональний	Обласна організація роботодавців	Регіональні об'єднання профспілок	Регіональні виконавчі органи влади
Регіонально-галузевий	Структура практично відсутня	Обласні профспілки (організації профспілок)	Галузево-регіональні виконавчі органи влади
Міський	Відсутня структура	Координаційні ради профспілок, міські профспілки (організації профспілок)	Міські виконавчі органи влади
Виробничий	Уповноважений роботодавцем орган (керівник)	Первинні профспілкові організації, місцеві профспілки	Структура не потрібна

Доведено, що в умовах "ринково-усвідомлених взаємовідносин" між суб'єктами СТВ соціальний діалог виконує функцію зворотного зв'язку, що дозволяє на основі аналізу ситуацій виробляти прогнозні рішення в управлінні СТВ на всіх рівнях їхньої взаємодії, проте, ці рішення не є обов'язковими для виконання сторонами СД. Разом з тим, зворотний зв'язок сприяє не тільки дотриманню виконання соціальних стандартів і нормативів, але й подальшому демократичному розвитку всього механізму державного управління за рахунок активної участі суб'єктів СТВ у впровадженні міжнародних стандартів, що стосуються прав людини.

У розділі 3 "Основні напрями розвитку механізму державного управління соціальним діалогом" проведено дослідження цих напрямів, згідно з якими: по-перше, пропонується привести у відповідність із міжнародними Конвенціями МОП № 98, 87 Кодекс законів про працю в Україні, Цивільний кодекс України; Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"; внести доповнення до Закону України "Про колективні договори і угоди" та пропозиції до проекту Закону України, "Про порядок вирішення колективних трудових спорів", розробленого народним депутатом Шепетіним В.Л.; по-друге, обґрунтовано методичні підходи щодо прогнозування виникнення розбіжностей та запропоновано алгоритм, згідно з яким створена система вироблення прогнозних рішень стосовно здійснення запобіжних заходів, спрямованих на попередження виникнення колективно-трудових конфліктів в регіоні (рис.2); по-третє, проведено вдосконалення організаційної структури представницьких органів суб'єктів СТВ, в основі діяльності якої закладено принцип демократичного регулювання взаємовідносин сторін соціального діалогу, та запропоновано нову модель ведення соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях; по-четверте, науково осмислено необхідність удосконалення діючого механізму державного управління соціальним діалогом по врегулюванню колективно-трудових конфліктів між суб'єктами СТВ на регіональному рівні. У відповідності до проведених удосконалень, враховуючи сучасні тенденції формування СТВ та важливість досягнення соціально-економічної стабільності, запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення колективно-трудових конфліктів між суб'єктами соціально-трудових відносин. Функціонування цього механізму здійснюється на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами СТВ (рис. 3).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Система вироблення прогнозних рішень щодо попередження колективно-трудових конфліктів в регіоні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення колективно-трудових конфліктів між суб'єктами СТВ

Ключовим елементом механізму є соціальний

діалог, в якому держава як його сторона через виконавчі органи влади має можливість суттєво впливати на розвиток взаємовідносин між роботодавцями і найманими працівниками та корегувати свої дії у відповідності до прогнозу; по-п'яте, розроблено практичні рекомендації для сторін соціального діалогу щодо стабілізації СТВ і врегулювання колективно-трудових конфліктів та методичні рекомендації стосовно поведінки сторін соціально-трудових відносин у колективно-трудовому спорі.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі теоретично узагальнені й розроблені заходи з вирішення науково-практичного завдання обґрунтування науково-методичних засад розвитку механізму державного управління СД на основі формування "ринково-усвідомлених взаємовідносин" між суб'єктами СТВ. Проведене дослідження дозволяє сформулювати такі висновки:

1. Аналіз вітчизняних і зарубіжних наукових праць з управління соціальним діалогом вказує на те, що дана проблема залишається невирішеною як на національному, так і на регіонально-виробничому рівнях. Зокрема, існують різні підходи до визначення функціонального зв'язку між досягненням соціально-економічної стабільності в суспільстві й демократичним розвитком ведення соціального діалогу, а також до розуміння структури представницьких органів роботодавців та найманих працівників. Активна участь держави через відповідні механізми управління може значно покращити соціальну ситуацію в країні, нормалізувати відносини між роботодавцями та працівниками, особливо в періоди фінансових, економічних та соціальних криз.

2. Згідно з проведеним аналізом, виявлено наступні проблеми, що впливають на розвиток механізму державного управління соціальним діалогом: вимоги міжнародних норм і стандартів не в повній мірі враховані діючими національними нормативно-правовими актами; нездатність діючого соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях забезпечити дотримання соціальних стандартів суб'єктами СТВ; рівень культури поведінки сторін соціального діалогу та вміння вести переговори в умовах конфлікту недостатньо відповідають вимогам демократичного розвитку договірних відносин; відсутність ефективного механізму державного управління соціальним діалогом, який забезпечив би запобігання КТК на стадії виникнення розбіжностей між суб'єктами СТВ.

3. Дослідження зарубіжного досвіду розвитку СТВ доводить, що громадянське суспільство утворює умови для демократичного розвитку ведення СД, а соціальний діалог сприяє розбудові громадянського суспільства завдяки сталому балансу інтересів між найманими працівниками і роботодавцями (власниками) і збереженню тривалої стабільності в державі.

Проте, в дослідженнях не встановлено зв'язок між досягненням соціальної безпеки в суспільстві й розвитком ведення діалогу, не даються відповіді стосовно підходів удосконалення як діючих структур представницьких органів роботодавців (власників) і найманих працівників, так і діючого соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях, від дієвості якого залежить збалансування інтересів між суб'єктами СТВ.

4. Удосконалення діючих засобів реалізації досягнутих домовленостей соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях: а саме регіональної і регіонально-галузевих угод та колективних договорів дозволяє долучати до переговорного процесу ведення соціального діалогу місцеві органи самоврядування як складову механізму державного управління СД, що сприяє виконанню досягнутих домовленостей на регіональному та регіонально-галузевому рівнях усіма суб'єктами діяльності, управління й господарювання; передбачати у колективних договорах виділення коштів на проведення як примирних процедур, у випадку виникнення колективно-трудового конфлікту, так і для проведення попереджувальних заходів їхньої появи; еволюційним шляхом залучати максимальну кількість суб'єктів діяльності, управління й господарювання, які з різних причин не беруть участі в переговорному процесі сторін соціального діалогу.

5. Проведений аналіз показав, що удосконалення функціонального зв'язку між досягненням соціально-економічної стабільності в суспільстві й демократичним розвитком ведення соціального діалогу сприяє визначенню форми взаємостосунків між сторонами соціального діалогу у відповідності до міжнародних стандартів стосовно прав людини та суттєво підвищує ефективність державного управління процесами, що відбуваються у взаємовідносинах між суб'єктами СТВ.

6. Запропоновано структуру представницьких органів роботодавців та найманих працівників, в основі діяльності якої закладено принцип демократичного регулювання взаємовідносин сторін соціального діалогу. Такий підхід дозволяє створити в ринкових умовах повноважні представницькі органи роботодавців та найманих працівників на всіх рівнях переговорного процесу у відповідності з головними напрямками господарської діяльності, що відповідає вимогам міжнародних стандартів ведення соціального діалогу.

7. Проведене дослідження діючого соціального діалогу на регіонально-виробничому рівнях вказує на те, що він сприяє зниженню рівня трансформації колективно-трудових конфліктів у страйки. Враховуючи сучасні тенденції формування СТВ і важливість досягнення соціально-економічної стабільності, науково осмисленим є проведення подальшого його удосконалення. Воно потребує приведення національного законодавства у відповідність з міжнародними Конвенціями МОП і дозволяє сформувати нову модель соціального діалогу, яка сприяє в повному обсязі реалізації досягнутих домовленостей між представницькими органами суб'єктів соціально-трудових відносин.

8. Обґрунтовано методичні підходи з прогнозування виникнення розбіжностей між суб'єктами СТВ, що надає можливість запропонувати систему вироблення прогнозних рішень щодо попередження колективно-трудових конфліктів в регіоні, впровадження якої дозволяє визначати вірогідність виникнення розбіжностей між суб'єктами соціально-трудових відносин у залежності від факторів, що дестабілізують соціально-економічну ситуацію в регіоні; залучити до процесу вироблення прогнозних рішень ті інституції, які мають інформацію стосовно конфліктних ситуацій і які зацікавлені в їх урегулюванні ще на стадії виникнення. У зв'язку з цим розроблені методичні рекомендації стосовно поведінки сторін соціально-трудових відносин у колективно-трудовому спорі суттєво підвищують культуру поведінки сторін договірних відносин, що дозволяє віднайти компромісні рішення при врегулюванні колективно-трудових конфліктів.

9. З метою вирішення практичної задачі щодо досягнення тривалої соціально-економічної стабільності в регіонах держави на основі "ринково-усвідомлених взаємостосунків" між суб'єктами соціально-трудових відносин запропоновано механізм державного управління соціальним діалогом по запобіганню виникнення колективно-трудових конфліктів між суб'єктами СТВ. Цей механізм дозволяє відстежити реакцію суб'єктів СТВ на дотримання сторонами соціального діалогу досягнутих домовленостей в рамках соціальних стандартів, що стосуються прав людини, і виробляє корегуючі заходи щодо повернення системи в стан їх дотримання.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Шемяков А.Д. Коллективный трудовой спор (конфликт) как объект государственного управления / Л.В. Беззубко, А.Д. Шемяков // Менеджер : Вісник ДонДУУ. - Донецьк : ДонДУУ. - 2004. - № 2 (28). - С. 129-133.

Особистий внесок: доведено, що сторонами соціального діалогу є організації роботодавців, профспілки та держава, зроблені висновки й пропозиції стосовно попередження й запобігання виникнення розбіжностей між сторонами соціального діалогу, запропоновані пропозиції щодо вдосконалення механізму укладання регіональної угоди.

2. Шемяков А.Д. Трудовые конфликты как следствие нарушения баланса интересов сторон социально-трудовых отношений / Л.В. Беззубко, А.Д. Шемяков // Менеджер : Вісник ДонДУУ. - Донецьк : ДонДУУ. - 2004. -№ 4. - С. 141-148.

Особистий внесок: обґрунтовано виникнення трудових конфліктів як наслідок порушення балансу інтересів сторін соціально-трудових відносин.

3. Шемяков А.Д. Характеристика основных субъектов социально-трудовых отношений (движущих сил) Донецкого региона / А.Д. Шемяков // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами зб. наук. праць Донецької державної академії управління. - Донецьк, 2005. - т.VI, вип. 44, серія "Державне управління". - С. 80-85.

4. Шемяков О. Д. Соціальний діалог, як складова державного управління попередженням виникнення трудових конфліктів в умовах трансформації економіки / А.Д. Шемяков // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. праць Донецької державної академії управління. - Донецьк, 2006. - т. VII, вип. 61, серія "Державне управління". -

С. 45-52.

5. Шемяков О.Д. Представницькі органи роботодавців (власників) як складова механізму державного управління соціально-трудовими відносинами / А.Д. Шемяков, О.І. Черниш // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. праць Донецької державної академії управління. - Донецьк, 2006. - т. VII, вип. 72, серія "Державне управління". - С. 38-48.

Особистий внесок: обґрунтовано необхідність удосконалення структури представницьких органів роботодавців (власників) як складової механізму державного управління соціально-трудовими відносинами, запропоновано модель системи - взаємодії складових суспільного організму і модель структури представницьких органів роботодавців.

6. Шемяков О. Д. Модель системи соціального діалогу, як складової частини механізму державного управління по запобіганню виникнення трудових конфліктів / А.Д. Шемяков // Соціальний менеджмент і управління інформаційними процесами : зб. наук. праць Донецької державної академії управління. - Донецьк, 2007. - т. VIII, вип. 79, серія "Державне управління". - С. 176-181.

Друковані праці в інших виданнях та матеріалах наукових конференцій:

7. Шемяков О. Баланс економічних інтересів - шлях збереження соціального миру / О. Шемяков // Бюлетень національної служби посередництва і примирення. - Київ, 2003. - №8. - С. 33-38.

8. Беззубко Л.В., Шемяков А.Д. Правила поведения сторон социально-

трудовых отношений в коллективном трудовом споре : методические рекомендации. - Макеевка : ДонГАСА, 2003. - 29 с.

Особистий внесок: розроблені правила поведінки сторін соціально-трудових відносин в колективному трудовому спорі, і розписана методика їх здійснення.

9. Шемяков А.Д. Региональное соглашение как механизм государственного управления по достижению социального мира в регионе / А.Д. Шемяков // Наука и освіта 2004 : Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Наука и освіта "2004", 1-25 лютого 2004 р. : - Дніпропетровськ, 2004. - Том 32. "Державне управління" - C. 67-69.

10. Беззубко Л.В., Поважный С.Ф., Шемяков А.Д. Методические

рекомендации работодателям по разрешению коллективных трудовых споров. -Донецк : Норд-компьютер, 2004. - 30 с.

Особистий внесок: Обґрунтована необхідність урегулювання КТК, зроблено пропозиції та рекомендації стосовно їх вирішення.

11. Лобас В.М., Беззубко Л.В., Стрельченко Д.І., Шемяков О.Д. Роль і місце органів державної влади в стабілізації соціально-трудових відносин і вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) : Методичні рекомендації. - Донецьк : Норд-комп'ютер, 2004. - 32 с.

Особистий внесок: визначені основні напрямки діяльності державних органів, органів виконавчої влади та самоврядування, дана характеристика участі державних органів, при вирішенні колективно-трудових конфліктів, визначені перспективи створення системи управління соціально-трудовими відносинами в регіоні.

12. Шемяков А.Д., Беззубко Л.В., Некоторые вопросы регулирования социально-трудовых отношений между наемными работниками и собственниками (работодателями) : методические рекомендации. - Макеевка : ДонГАСА, 2004. - 27 с.

Особистий внесок: Обґрунтована необхідність урегулювання соціально-трудових відносин між найманими працівниками й власниками (роботодавцями), розроблено алгоритм проведення колдоговірної компанії, розроблено зразки документів.

13. Шемяков А.Д. Роль и место профсоюзов в системе защиты прав трудящихся - Донецк : Норд-компьютер, 2005. - 84 с.

14. Шемяков О.Д. Роль профспілок в досягненні соціального миру в умовах ринково-трудових відносин / А.Д. Шемяков // Бюлетень національної служби посередництва і примирення. - К., 2005. - №8. - С. 43-51.

15. Шемяков О.Д. Державне регулювання досягнення соціального миру в регіоні - система попередження виникнення трудових конфліктів / О.Д. Шемяков // Науковий потенціал України: Матеріали першої всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 1-5 березня 2005р. - К., 2005. - Частина 1. - С. 18-19.

16. Шемяков А. Д. Роль и место профсоюзов во взаимоотношениях с работодателями и органами исполнительной власти в условиях рыночной экономики / А. Д. Шемяков // Вісник ДонНАБА : зб. наук. праць IV Міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів. - Макіївка, 2005. - вип. 2005-4 (52). - С. 190-192.

17. Беззубко Л.В., Шемяков А.Д. Коллективные договора и трудовые конфликты: конфликтологический практикум / Навчально-методичне видання. - Донецк : Норд-компьютер, 2006. - 130 с.

Особистий внесок: обґрунтовано застосування міжнародних та національних правових актів, які регулюють переговорний процес між сторонами СТВ; підготовлені практичні ситуації та ділові ігри стосовно освоєння Законів України; запропоновано засоби щодо ефективного врегулювання взаємовідносин між сторонами СТВ та додатки, які включають міжнародно-національні правові акти.

18. Шемяков О. Д. Нова модель механізму представницьких органів найманих працівників при вирішенні розбіжностей між сторонами соціального діалогу / О. Д. Шемяков // Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управление, результаты: Материалы II международной научно-практической конференции, 20 апреля 2007 г. - Донецк : ДонГУУ, 2007. - C. 231-234.

19. Шемяков А.Д. Место и роль профсоюзов в системе социального диалога в условиях рыночной системы хозяйствования / А.Д. Шемяков // Современное профсоюзное движение: идеология, кадры, образование : Международный круглый стол, 21-23 мая 2007 г. : тез. докл. - Святогорск, 2007. - С. 116-122.



АНОТАЦІЯ

Шемяков О.Д. Розвиток механізму державного управління соціальним діалогом. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 - Механізми державного управління. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2009.

У роботі розглянуто теоретичні і практичні передумови розвитку механізму державного управління соціальним діалогом між суб'єктами соціально-трудових відносин.

Обґрунтовано значення функціонального зв'язку між соціально-економічною стабільністю і демократичним розвитком ведення соціального діалогу, що забезпечує ефективне державне управління процесами, які відбуваються у взаємостосунках суб'єктів соціально-трудових відносин і сприяє досягненню соціальної безпеки в суспільстві.

Враховуючи сучасні тенденції формування СТВ, розроблено пропозиції щодо вдосконалення організаційної структури представницьких органів роботодавців та найманих працівників, запропоновано модель соціального діалогу на регіональному і виробничому рівнях.

З метою вирішення практичної задачі по досягненню тривалої соціально-економічної стабільності в регіонах держави, запропоновано модель механізму державного управління соціальним діалогом, яка здійснює не тільки врегулювання виникаючих колективно-трудових конфліктів, але й сприяє їх запобіганню.

Ключові слова: соціальний діалог, колективно-трудовий конфлікт, державне управління, механізми державного управління, соціально-трудові відносини. стабільність демократичний соцдіалог представницький



АННОТАЦИЯ

Шемяков А.Д. Развитие механизма государственного управления социальным диалогом. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 - Механизмы государственного управления. - Донецкий государственный университет управления Министерства образования и науки Украины, Донецк, 2009.

В работе рассмотрены теоретические и практические предпосылки развития механизма государственного управления социальным диалогом между субъектами социально-трудовых отношений.

Обосновано значение функциональной связи между социально-экономической стабильностью и демократическим развитием ведения социального диалога, что обеспечивает эффективное государственное управление процессами во взаимоотношениях субъектов СТО и способствует достижению социальной безопасности в обществе.

Проведена оценка эффективности деятельности существующего механизма государственного управления социальным диалогом и выявлены проблемы, влияющие на его развитие.

Проведен анализ зарубежного опыта ведения социального диалога в условиях рыночной системы хозяйствования и определены современные подходы к его развитию.

В диссертации с точки зрения системно-структурного метода рассмотрена существующая модель социального диалога на всех уровнях переговорного процесса и предложены рекомендации по ее усовершенствованию.

С помощью метода статистического и экономического анализа, определены тенденции и особенности развития дееспособности представительских органов субъектов социально-трудовых отношений. На основе полученных рекомендаций и с использованием принципа демократического регулирования взаимоотношений сторон социального диалога проведено усовершенствование их организационной структуры.

Системный подход при формировании прогноза позволил провести усовершенствование действующей методики и предложить систему выработки прогнозных решений. Эта система своевременно выявляет возникновение разногласий между субъектами социально-трудовых отношений в зависимости от факторов, которые дестабилизируют социально-экономическую ситуацию в регионе. Предложенный алгоритм работы системы обеспечивает не только моделирование ситуаций, но и выработку корректирующих мер, обеспечивающих баланс интересов сторон социального диалога.

Разработанные методические рекомендации по поведению сторон социально-трудовых отношений в коллективно-трудовом споре существенно повышают эффективность переговорного процесса и позволяют находить компромиссные решения при урегулировании коллективно-трудовых конфликтов.

Определены основные направления усовершенствования механизма государственного управления социальным диалогом и доказана необходимость государственного управления процессами, происходящими во взаимоотношениях между субъектами социально-трудовых отношений.

Разработаны предложения по усовершенствованию национальных нормативно-правовых актов в соответствии со стандартами Международной организации труда, организационной структуры представительских органов субъектов социально-трудовых отношений и рекомендаций по ведению социального диалога между ними.

Учитывая современные тенденции формирования социально-трудовых отношений и проведенное усовершенствование организационной структуры представительских органов работодателей и наемных работников, предложена модель социального диалога на регионально-производственном уровнях.

Для решения практической задачи по достижению длительной социально-экономической стабильности в регионах государства на основе "рыночно-осознанных взаимоотношений" между субъектами предложен механизм государственного управления социальным диалогом по предупреждению возникновения коллективно-трудовых конфликтов. Этот механизм обеспечивает своевременное выявление разногласий между субъектами социально-трудовых отношений, что позволяет сторонам социального диалога сбалансировать их интересы и, таким образом, сохранить социально-экономическую стабильность.

Ключевые слова: социальный диалог, коллективный трудовой конфликт, государственное управление, механизмы государственного управления, cоциально-трудовые отношения.



ANNOTATION

Shemiakov O.D. Development of mechanism of state administration by a social dialog. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of Candidate of Sciences on public administration on the specialty 25.000.02 -Mechanisms of the State governance-Donetsk state University of Ukraine's Ministry of Education and Science. Donetsk. 2009.

Theoretical and practical pre-conditions of development of mechanism of state administration by a social dialog between the subjects of social and labour relations are considered in work.

The value of functional communication between social and economic stability and democratic development of conduct of social dialog is grounded, that provides effective state administration by processes which take place at the relationships of employers with the hired workers and is instrumental in achievement of social safety in society.

Taking into account the modern tendencies of forming of social and labour relations, suggestions in relation to perfection of organizational structure of employers and hired workers are developed, the model of social dialog at regional and production levels is offered.

With the purpose of decision of practical task after achievement of the protracted social and economic stability in the regions of the state, the model of mechanism of state administration by a social dialog is offered, which carries out not only the settlement of arising collective labour disputes up but also is instrumental in their warning.

Key words: social dialog, collective labor dispute, state administration, mechanisms of state administration, socially-labor relations.

Размещено на Allbest.ru

...