Ризик-менеджмент на підприємствах хімічної промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Виконала Савченко Ольга Ростиславівна

Тернопіль - 2009



АНОТАЦІЯ

Савченко О.Р. „Ризик-менеджмент на підприємствах хімічної промисловості”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Тернопільський національний економічний університет, Тернопіль, 2009.

У роботі вирішено важливе теоретико-методологічне завдання щодо формування ефективної системи управління ризиками на підприємствах хімічної промисловості України. Запропоновано використання сучасних інструментів ідентифікації, ранжування, моніторингу та картографування ризиків.

Розроблено модель організації ризик-менеджменту, яка дозволяє значною мірою покращити як тактико-оперативне, так і стратегічне управління підприємством у цілому, а також модель стратегічного управління підприємством із елементами ризик-менеджменту.

Доведена доцільність використання моделі ризик-менеджменту „трикутник ризику” для підприємств хімічної промисловості, що дозволяє комплексно вирішувати взаємозалежні потенційні ризики типових хімічних підприємств.

З метою покращення експортних можливостей продукції хімічного виробництва, приведення її у відповідність до вимог міжнародних стандартів експортуючих країн запропоновано впровадження міжнародних стандартів ризик-менеджменту у практику вітчизняних хімічних підприємств.

Ключові слова: управління ризиками, стратегія, ідентифікація, моніторинг, картографування, ранжування, WT-аналіз, „трикутник ризику”, міжнародні стандарти.

ризик менеджмент стратегічний управління



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Політична та економічна ситуація, що склалася в Україні, загострює питання ефективного розвитку вітчизняних підприємств, функціонування яких відбувається в умовах невизначеності і спричинених нею ризиків.

Особливо гостро в умовах негативних економічних тенденцій, які стали наслідком загальносвітової фінансової кризи, постали проблеми управління ризиками в хімічній галузі промисловості, діяльність підприємств якої має негативні наслідки впливу на навколишнє середовище при нормальному функціонуванні (шкідливі викиди в атмосферу, водойми, захоронення відходів тощо) і характер техногенних катастроф - при аваріях. У більшості випадків впровадження підприємством новітніх екологічних і ресурсозберігаючих технологій є добровільним, але при нехтуванні ними його розвиток стає неконкурентноспроможним.

Натомість ефективна система менеджменту дозволяє краще організувати еколого-економічну діяльність суб'єкта господарювання, контролювати її відповідність чинному законодавству, меті і завданням політики підприємства, підвищити конкурентоспроможність продукції, а також мінімізувати ризики виникнення надзвичайних ситуацій, що є актуальним для техногенно небезпечних підприємств, до яких належать і підприємства хімічної промисловості.

Основоположниками теорій з управління ризиками були такі вчені-економісти, як Ф. Найт, Дж. М. Кейнс, А. Сміт, А. Маршалл, Дж. Міль, А. Пігу, Н.У. Сеніор. Питання сутності ризиків, причин їх виникнення, класифікації, розробки методик оцінки та визначення шляхів зменшення їх ступеня й управління ними знайшли висвітлення у працях А.П. Альгіна, І.В. Багрової, І.Т. Балабанова, П.І. Верченка, В.В. Вітлінського, Г.Л. Вербицької, Л.В. Временка, В.М. Гранатурова, І.В. Зайцева, І.Ю. Івченка, С.М. Ілляшенка, М.М. Клименюка, Р.М. Качалова, Г.Г. Кірейцева, О.Є. Кузьміна, М.Г. Лапусти, А.М. Литовських, І.Я. Лукашевича, О. Моргенштерна, С.І. Наконечного, Дж. Неймана, Н.І. Машиної, Л.Г. Мельника, Н.Ю. Подольчака, Л.П. Поставної, В.А. Подсолонка, Б.А. Райзберга, О.Л. Устенка, Е.А. Уткіна, В.В. Черкасова, Д.А. Штефанича, О.І. Ястремського та інших.

Водночас поза увагою науковців залишається проблема управління ризиками на підприємствах хімічної промисловості, дослідження якої зумовлене нерозв'язаністю низки теоретичних і прикладних проблем. Відтак вибір теми дисертаційного дослідження, визначення його мети та завдань обумовлені тим, що стан хімічних підприємств є кризовим, тоді як ця галузь промисловості є однією з основ національної економіки і експортного потенціалу країни.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету, зокрема кафедри фінансового інжинірингу - “Дослідження методології та розробка системи інтегрованого ризик-менеджменту на підприємстві” (ДР №0106U002699), в межах якої автором виконано розділ “Особливості формування системи ризик-менеджменту на хімічних підприємствах”, та кафедри менеджменту - „Підвищення ефективності управління на основі системного підходу” (ДР №0107U000040), в межах якої автором виконано розділ “Удосконалення стратегічного управління підприємств в системі ризик-менеджменту”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо формування на хімічних підприємствах комплексної системи ризик-менеджменту, здатної сприяти їх ефективному функціонуванню в умовах змінного середовища.

Для досягнення поставленої мети передбачено розв'язання таких завдань:

- узагальнити концептуальні підходи до визначення сутності ризик-менеджменту з метою окреслення його місця і завдань у системі управління підприємством у мінливому середовищі;

- визначити методичний інструментарій для вдосконалення стратегічного управління підприємствами на основі використання елементів ризик-менеджменту;

- виявити особливості формування системи управління ризиками на підприємствах хімічної промисловості;

- провести аналіз діяльності підприємств хімічної промисловості з метою ідентифікації існуючих ризиків та їх ранжування;

- розробити методики кількісної оцінки та картографування ризиків підприємств хімічної промисловості;

- розробити оптимальну модель організації ризик-менеджменту для підприємств хімічної промисловості;

- обґрунтувати теоретико-прикладні засади „трикутника ризику” як моделі ризик-менеджменту для підприємств хімічної промисловості;

- поглибити теоретико-методичні засади адаптування вітчизняних хімічних підприємств до світових стандартів менеджменту в умовах європейської інтеграції України та її вступу до Світової організації торгівлі;

- проаналізувати ефективність програми розвитку хімічного підприємства в контексті ризик-менеджменту.

Об'єктом дослідження є управління ризиками підприємств хімічної промисловості.

Предметом дослідження є система ризик-менеджменту, теоретичних та методико-прикладних підходів, що її формують, на підприємствах хімічної промисловості в умовах змінного середовища.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становить сукупність принципів, прийомів і методів наукового дослідження. Основним теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи є наукові положення та здобутки сучасної теорії ризик-менеджменту.

У процесі роботи використано низку загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, взаємопов'язаних та послідовно застосованих у загальній логіці аналізу: системний аналіз - для виявлення сутності категорій „ризик”, „ризик-менеджмент”, „управління ризиками” та „стратегія”, їх значення в діяльності підприємств; порівняння та синтез - для аналізу існуючих методик управління ризиками на типових підприємствах; класифікаційно-аналітичний - при визначенні класифікаційних ознак для ідентифікації ризиків; факторний аналіз - для визначення факторів ризиків внутрішнього та зовнішнього середовищ; економіко-статистичний - для моніторингу ризикових сфер та кількісної оцінки ризиків хімічних підприємств; прийоми абстрактно-логічного методу - для теоретичних узагальнень та формування висновків; графічний - для наочного зображення статистичного матеріалу і схематичного представлення теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи; метод експертної оцінки - для визначення та ранжування ризиків з позиції втрат підприємства; розрахунково-конструктивний метод - для покращення економічного стану підприємств хімічної промисловості, зокрема при розробці методичних рекомендацій щодо формування систем управління підприємством на засадах урахування ризиків.

Інформаційною базою дослідження стала наукова монографічна література, статті зарубіжних та вітчизняних учених у періодичних виданнях, законодавчі акти та нормативні документи України з питань охорони навколишнього середовища, підприємництва, дані Державного комітету статистики України, Рівненського обласного управління статистики, ресурс Інтернет, фінансова звітність підприємств хімічної промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи ризик-менеджменту на підприємствах хімічної промисловості. Дисертантом сформульовані такі основні твердження, що відображають його особистий внесок у розробку теми і виносяться на захист:

вперше:

- запропоновано теоретико-прикладні засади щодо прогнозування ймовірних наслідків небажаних подій у фінансовій, виробничій та екологічній сферах підприємств хімічної промисловості на основі застосування „трикутник ризику” як моделі ризик-менеджменту, що відображає причинно-наслідковий зв'язок між найбільш вірогідними ризиками хімічних підприємств;

удосконалено:

- методичний інструментарій стратегічного управління хімічними підприємствами, що ґрунтується на використанні супроводжуючих етапів стратегії ризик-менеджменту. Запропонований підхід характеризується скоординованістю етапів загальної стратегії підприємства та стратегії ризик-менеджменту, а також визначенням чіткого розмежування функціональних обов'язків виконавців;

- систему управління ризиками на хімічних підприємствах через їх сценарний аналіз, яка базується на застосуванні низки взаємодоповнюючих методик, таких як WT-аналіз, картографування ризиків та діагностування ризикового спектру, що сприятиме визначенню найбільш небезпечних ризиків підприємств хімічної промисловості, їх оцінки шляхом діагностики ризикових подій, а також визначенню антиризикових дій у боротьбі з ними;

- методичні підходи до аналізу діяльності підприємств хімічної промисловості, що, на відміну від інших, передбачають формування карти ризиків фінансово-господарської діяльності хімічних підприємств шляхом відбору фінансово-майнових показників, які мають суттєве відхилення від нормативних значень;

набули подальшого розвитку:

- трактування сутності поняття підприємницького ризику та управління ним як програма діяльності підприємницької структури, що спрямована на її ефективний захист від непередбачуваних факторів, а також поняття стратегії як прийнятих вищим керівництвом напрямків та методів діяльності, що включають ефективну програму управління ризиками;

- методика кількісної оцінки та картографування ризиків, що передбачають певний алгоритм дій щодо виявлення, оцінки та відбору найбільш небезпечних ризиків, властивих вітчизняним хімічним підприємствам. Їх особливість - оптимальна оцінка факторів найбільш небезпечних груп ризиків з огляду на ймовірні втрати, яких може зазнати підприємство;

- модель організації ризик-менеджменту хімічного підприємства, яка передбачає механізм інтеграції та координації діяльності всіх його підрозділів в управлінні потенційними ризиками;

- теоретичні засади адаптування вітчизняних хімічних підприємств до світових стандартів менеджменту, які передбачають розробку алгоритму дій та схему впровадження системи управління на базі ризик-менеджменту, що покликане сприяти досягненню, підтримці та поліпшенню загальних показників діяльності суб'єктів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони дозволяють вирішити науково-практичне завдання із застосування методів ідентифікації, ранжування та управління ризиками на базі підприємств хімічної промисловості та обласних структур Рівненщини.

Отримані результати дослідження використовуються на ВАТ „Рівнеазот” (акт впровадження №168/3 від 10.05.2006 р.); ВАТ „Зарічненський райагрохім” (акт впровадження №4 від 25.09.2006 р.); на рівні аналітичних відділів облдержадміністрацій (довідка Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Рівненської обласної державної адміністрації № 04/1903-01-1 від 17.10.2007 р.).

Результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету (довідка № 669 від 14.07.2009 р.), Інституту міжнародних економічних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 194-32 від 04.10.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею. Всі відображені в дисертації висновки та положення наукової новизни, які виносяться на захист, зроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися і здобули позитивну оцінку на: науково-практичній конференції „Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі” (м. Тернопіль, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні питання розвитку підприємництва, менеджменту та маркетингу в умовах трансформації економіки України” (м. Луцьк, 2004 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Наука та інновації” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України у ХХІ столітті” (м. Тернопіль, 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); науковій конференції „Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період” (м. Тернопіль, 2006 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених „Шевченківська весна” (м. Київ, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми та шляхи вдосконалення економічного механізму підприємницької діяльності в умовах глобалізації економіки” (м. Ужгород, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації (м. Тернопіль, 2008 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі ”ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ ОСНОВИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ” - досліджено сутність ризиків, подана їх класифікація, визначено місце ризик-менеджменту у стратегічному управлінні та обґрунтовано особливості формування системи управління ризиками на підприємствах хімічної промисловості.

Сформовано визначення підприємницького ризику як імовірності настання негативного результату для підприємства, що властива будь-якій події, процесу чи етапу його життєвого циклу, характер наслідків якої залежить від наявності та дієвості системи ризик-менеджменту підприємства.

Акцентовано на тому, що спроможність бізнесу ефективно управляти ризиками передбачає постійний моніторинг та ранжування всіх ризиків, які виникають під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх факторів (рис. 1).

У дисертації відзначено, що управління ризиком - це програма діяльності управлінських структур підприємства, якій властива виважена політика господарювання, що спрямована на безперебійне його функціонування, економічну ефективність та розвиток.

Економічна та політична ситуація, що склалася в Україні, загострює питання подальшого ефективного розвитку вітчизняних підприємств хімічної промисловості.

Стохастичний розвиток, кризи, інфляція, ринкова невизначеність зумовлюють зростання ризиків у діяльності підприємств цієї галузі незалежно від форм власності, сфери господарювання та масштабів виробництва. У зв'язку з цим виникає потреба у створенні механізму, який дозволив би враховувати ризики при прийнятті та реалізації управлінських рішень. Складовою такого механізму є система управління ризиками.

Рис. 1. Фактори ризику підприємств хімічної промисловості

Визначено поняття ризик-менеджменту як налагодженої системи заходів, що сприяє попередженню, уникненню чи обмеженню негативних результатів та отриманню додаткових вигод суб'єктом господарювання в умовах невизначеності.

При її розробці варто враховувати, що стратегічний ризик, як правило, є фатальним, а це означає, що його фактори повинні бути підконтрольними. У роботі зазначено, що стратегія підприємств хімічної промисловості має складатися з чітко визначених етапів, які повинні супроводжуватися кваліфікованим ризик-менеджментом, тобто бути застереженою засобами ризикозахищеності. Запропоновано модель стратегічного управління підприємствами із застосуванням елементів ризик-менеджменту. Вона полягає в тому, що кожному етапу загальної управлінської стратегії підприємства повинен відповідати певний супроводжуючий етап програми ризик-менеджменту.

Якість стратегічного управління визначається відповідністю кадрового складу, його досвідом та навиками сучасного менеджменту. Для скоординованості діяльності управлінського складу розроблено матрицю лінійної карти розподілу функцій стратегічного управління й управління ризиками.

Ігнорування сучасних підходів менеджменту посилює вірогідність настання несприятливих ситуацій у практичній діяльності хімічних підприємств. Управління ризиками в умовах невизначеності передбачає оперативну ідентифікацію потенційних внутрішніх та зовнішніх небезпек.

У роботі запропоновано застосування кількох взаємодоповнюючих методик їх ідентифікації:

- WT-аналіз - метод, що дозволяє оптимально визначити найбільш небезпечні ризики, притаманні певному суб'єкту підприємництва, який розмежовує ризики за походженням: внутрішні, як слабкі сторони підприємства, та зовнішні, як його загрози. Зважаючи на характерні особливості ризиків - чисельність, змінність, пов'язаність між собою, стає неможливою єдина, довготривала та чітка їх ідентифікація. Запропоновано застосування методу експертної оцінки, що дозволяє шляхом встановлення ступеня вагомості елементів визначити потенційні ризики, які характерні для певного аналізованого періоду;

- картографування ризиків - аналітичний інструмент, що ідентифікує ділові ризики підприємства й розташовує їх за вагомістю, визначає склад команди менеджерів та плани дій подолання негативних наслідків;

- ризиковий спектр підприємства, який є основою стандартних процедур діагностики й управління потенційними ризиками. Розроблена модель дозволяє врахувати при управлінні ризиками можливі сполучення - „причини ризику - втрати від їх настання”. Її особливість - пристосовуваність до змін середовища, тобто можливість коригування відповідно до джерел та експозицій ризику.

Другий розділ “ІДЕНТИФІКАЦІЯ ТА ОЦІНКА РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ” - присвячений питанням ідентифікації та оцінки ризиків підприємств хімічної промисловості, які здійснено шляхом проведення аналізу діяльності підприємств даної галузі та розробки їх кількісної оцінки і ранжування.

Таблиця 1. Ступінь ризикованості фінансово-майнового стану підприємств хімічної галузі промисловості упродовж 2003-2007 рр.

Підприємство	Річна статистика ризикових показників підприємств
	2003	2004	2005	2006	2007
	А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В	А	Б	В
ВАТ “Рівнеазот”	8	2	4	-	-	-	1	1	2	-	2	2	2	-	4
ВАТ “Концерн Стирол”	-	-	3	-	2	-	-	3	2	3	-	-	-	-	-
ВАТ “Азот” (м. Черкаси)	10	5	2	2	9	1	8	3	-	-	2	2	2	-	-
ВАТ “Сумихімпром”	11	2	5	-	-	2	-	-	1	-	2	1	-	-	2
ВАТ “Дніпроазот”	-	4	-	-	2	-	2	3	-	-	7	1	-	-	6
Загальна кількість випадків у році	29	13	14	2	13	3	11	10	5	3	13	6	4	-	12
Річний відсоток ступеня ризиковості, %	59,2		4,1		22,4		6,1		8,2
		26,5			26,5			20,5			26,5			-
			35,0			7,5			12,5			15,0			30,0
Питома вага ступеня ризику у році, %	51,8	23,2	25,0	11,1	72,2	16,7	42,3	38,5	19,2	13,6	59,1	27,3	25,0	-	75,0
	100	100	100	100	100

На основі побудови карт фінансово-майнового стану підприємств хімічної промисловості визначено ступінь їх ризикованості за період з 2003 по 2007 рр. (табл. 1).

Особливістю даного підходу є відбір трьох відмінних значень (А - найбільше, Б - середнє та В - менше) у порівнянні з нормативними серед показників груп, які характеризують майновий стан підприємства, його ліквідність та платоспроможність, фінансову стійкість, ділову активність та рентабельність фінансово-господарської діяльності. Вказані показники розраховані для різних підприємств упродовж 2003-2007 рр. Групування негативних значень дозволило визначити характер фінансово-майнових проблем досліджуваних підприємств хімічної галузі за певні роки.

Найвищий ступінь ризикованості функціонування підприємств хімічної промисловості спостерігався у 2003 р. - майже 52% та в 2005 р. - 42,3%; середній ступінь ризикованості був у 2004 р. - 72,2% та 2006 - 59,1% і, відповідно, найменший ступінь - у 2007 р. - 75%.

Характеристика ризикованості по окремих підприємствах доводить, що упродовж 2003-2007 р. високий ступінь ризику за показниками фінансово-майнового стану мали ВАТ „Азот” (м. Черкаси), ВАТ „Рівнеазот” та ВАТ „Дніпроазот”. Найбільш прийнятний ступінь ризикованості мав ВАТ „Концерн Стирол”, однак у 2005 та 2006 р. ситуація на ньому змінилася на гірше, що пояснюється низкою факторів в економічній діяльності.

Розроблений метод картографування фінансово-майнового стану підприємств дозволяє:

1) відстежувати фінансово-майновий стан підприємства за певними групами показників у різні проміжки часу, що дозволяє забезпечити глибину аналізу;

2) проводити порівняльний аналіз показників підприємств-конкурентів або ж досліджувати ринок в цілому за сферами діяльності чи за його масштабами (на рівні держави, регіону, області тощо);

3) аналізувати ризикові показники підприємств у певні роки або відстежувати кількісну динаміку цих показників упродовж року.

У дисертації проведено моніторинг ризикованих сфер діяльності підприємств хімічної промисловості. Це дозволило визначити актуальні проблеми, які перешкоджають їм вийти із кризового стану. До них відносяться: зношеність основних виробничих фондів; висока частка енерговитрат; нестача інвестиційних ресурсів, що негативно впливає на якість технологічного забезпечення виробництва; відсутність достатньо розвинутої інфраструктури ринку хімічної продукції, покликаної забезпечувати її поставки на внутрішній ринок України; високий рівень конкуренції через зростання імпорту товарів з нижчою ціною; суперечливість та нестабільність законодавства; надмірне адміністративне втручання у виробничу діяльність з боку державних органів влади; висока ступінь екологічних небезпек, пов'язаних із переробкою, утилізацією та захороненням промислових відходів; недосконалість менеджменту; відсталість вітчизняної промисловості у сфері впровадження та сертифікації СУЯ та СЕУ, що стримує розвиток хімічних підприємств як потенційного експортера.

Зазначений перелік факторів кризового стану підприємств хімічного комплексу є неповним, однак типовим для вітчизняних підприємств.

Автором запропоновано методичні підходи до кількісної оцінки ризиків хімічних підприємств. Кількісне оцінювання ризиків здійснено в розрізі двох етапів, кожен з яких має визначений алгоритм дій: 1-й етап - визначення важливості груп ризиків і 2-й етап - кількісне їх оцінювання.

Завданням аналізу було визначення ступеня важливості вірогідних ризиків хімічного підприємства з точки зору обсягів негативних наслідків. Для його проведення використано метод експертних оцінок і елементи статистичного аналізу.

Проведена кількісна оцінка потенційних ризиків ВАТ „Рівнеазот”, а також ідентифікація ризиків низки інших хімічних підприємств. Результати проведеного моніторингу ризикованих сфер їх діяльності дозволили проранжувати ризики, що притаманні діяльності більшості підприємств хімічного комплексу України. Для виключення можливості суб'єктивної оцінки факторів ризику розроблено карти-характеристики (SWOT-аналіз) для кожного з досліджуваних підприємств на основі їх статистичної звітності.

Підсумком проведеного аналізу є карта ризиків хімічних підприємств, яка розмежувала селекційні ризики за їх вагомістю, від недопустимого до мінімального. Результати доводять, що критичний ступінь ризику мають виробничо-технічні, екологічні, фінансові та комерційні ризики; допустимий ступінь - соціально-політичні, ризики системи управління і відповідальності та кримінальні ризики.

У третьому розділі «ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ» - запропоновано теоретико-методичні підходи до організації ризик-менеджменту, зокрема модель „трикутник ризику” для хімічних підприємств, а також заходи щодо їх адаптації до світових стандартів та обґрунтування ефективності програми розвитку окремого підприємства хімічної промисловості.

Здійснений аналіз управлінської структури ВАТ “Рівнеазот” вказує на її надмірну затратність та неефективність через кількісне порушення системно-функціонального менеджменту вищого керівництва, а, отже, обумовлює потребу реорганізації апарату управління підприємства з урахуванням необхідності формування підрозділу ризик-менеджменту.

Запропоновано авторську модель організації ризик-менеджменту для ВАТ “Рівнеазот”, яка передбачає максимальне врахування її управлінської структури, сфер діяльності функціональних підрозділів, кількісно-якісного кадрового складу та інших організаційних компонентів. Вона дозволяє з мінімальними затратами вибудувати ефективну систему ризик-менеджменту, яка б відповідала нинішнім вимогам ринкових умов господарювання.

Модель включає вертикаль підпорядкованості всіх ланок, механізм координації повноважень виконавців та інтеграції їхніх зусиль, а також солідарну відповідальність за результати виробничої діяльності підприємства.

Структурні зміни передбачають вивільнення, сумісництво та переведення окремих керівників вищого апарату управління до ради ризик-менеджменту (табл. 2). Запропонований план переміщення кадрів, одночасно, дозволяє зберегти функціональне забезпечення діючої структури управління, а також сформувати раду ризик-менеджменту (РРМ), як керуючого підрозділу з питань ризикозахищеності та економічного розвитку підприємства.

Визначений перелік службовців, залучених до ради, дозволяє охопити набутий досвід та навики з економічних напрямків, комерції, кадрових питань, режиму та безпеки.

До спеціалізованих функцій ради ризик-менеджменту, рекомендовано віднести:

- планування й організацію роботи з антикризових питань, а також підтримку взаємозв'язків з керівництвом підприємства й іншими підсистемами управління;

- проведення якісного і кількісного аналізу ризиків на основі інформації, що надходить від керівників кожного спеціалізованого напрямку;

- формування кошторису витрат, передбачених на реалізацію заходів щодо управління ризиками; їх аналіз та узгодження з іншими керівниками (наприклад, директором з питань економіки та фінансів), оцінка економічних результатів (за підсумками звітів головного інженера, директора з економіки та фінансів, ін.); підготовка підсумкових звітів про діяльність ради генеральному директорові та акціонерам товариства, а також інші цілеспрямовані дії з ризикозахищеності підприємства.

Обґрунтовано „трикутник ризику” як модель ризик-менеджменту для підприємств хімічної промисловості (рис. 2).

Таблиця 2. План перестановки керівного складу у ВАТ «Рівнеазот»

Фактична посада	Посадовий оклад, грн.	Кількість підпорядкованих (ІТП+робочі), осіб	Пропонуюча посада	Посадовий оклад, грн.	Кількість підпорядкованих (ІТП+робочі), осіб
Перший заступник - головний інженер	15900,0	3942	без змін	15900,0	3942
Директор з питань комерції	5090,0	109	консультант РРМ з питань комерції	5000,0	12
Директор з транспорту	5090,0	402	директор з питань комерції та транспорту	6617,3	511
Директор з питань економіки та фінансів	6780,0	81	без змін	5090,0	81
Директор з кадрових питань, режиму та безпеки	5090,0	302	консультант РРМ з кадрових питань, режиму та безпеки	5000,0	-
Директор з соціальних питань	5090,0	537	директор з кадрових та соціальних питань, режиму та безпеки	7126,0	851
Заступник генерального директора - начальник відділу ОПіТБ	3390,0	12	-	-	-
Директор з капітального будівництва	5090,0	28	без змін	5090,0	28
Помічник генерального директора	3390,0	12	звільнення	-	-
Консультант генерального директора з питань економічної безпеки	1500,0 (Ѕ ставки)	-	голова ризик-менеджменту	6500,0	2 (пряме) + 5 (функціональне)
Всього	56410,0	5440	-	56323,3	5429

У дослідженні наголошено, що проблеми підприємств хімічної галузі промисловості у сферах управління їхніми фінансами, виробництвом та екологією необхідно вирішувати комплексно, оскільки подолання однієї з них позитивно впливає на інші.

У внутрішньому середовищі трикутника визначено етапи реалізації заходів для вирішення виявлених проблем. Зокрема, пропонується провести технічне переозброєння засобів виробництва, як основного фактора кризового стану хімічних підприємств, що у свою чергу позитивно позначиться на покращенні виробничо-технічної та екологічної політики підприємств.

Вдосконалення внутрішньовиробничих та організаційних процесів дає можливість підприємству як відкритій системі покращити свої господарюючі позиції у ринкових умовах. Відтак, покращення виробничо-технічної та екологічної політики може впливати на: збільшення замовлень; стабільність ділової активності та позитивних відгуків про підприємство; впевненість зацікавлених сторін у його результативності та ефективності, доведених фінансовими та соціальними вигодами; здатність створювати власні цінності завдяки оптимізації витрат та ресурсів, а також гнучкості та швидкості реагування на зміни ринкової ситуації тощо.

Особливість функціонування моделі “трикутник ризику” - це причинно-наслідковий зв'язок між впровадженими заходами і отриманими результатами як підприємства, так і галузі.

Дієвість моделі ризик-менеджменту „трикутник ризику” апробована у ВАТ „Рівнеазот”.

У дисертації акцентовано, що за умов інтеграції України до європейської спільноти необхідна адаптація вітчизняних хімічних підприємств як експортноорієнтованих суб'єктів господарювання до світових стандартів менеджменту.

Запропоновано алгоритм заходів, спрямованих на впровадження системи управління навколишнім середовищем на базі ризик-менеджменту. Основними його ланками є дослідження та діагностика стану екологічних аспектів діяльності підприємства; підготовка та впровадження програми екологічного менеджменту, оцінка її ефективності; обґрунтування результатів передсертифікаційного аудиту системи екологічного менеджменту та, в разі їх ефективності, подання заявки на сертифікацію.

Формування підприємством ефективної системи менеджменту сприяє його еколого-економічній діяльності, контролю за відповідністю чинного законодавства, досягненню мети і завдань загальної політики підприємства, підвищенню конкурентоспроможності його продукції, а також мінімізації ризиків виникнення надзвичайних ситуацій.

На основі застосування методу “дерево рішень”, гілками якого визначено І-11 - заходи, що передбачають нарощення потужностей і розширення асортименту продукції; І-12 - заходи, що передбачають зниження затрат енергоресурсів на виробництво продукції, зроблено прогноз економічних вигод, які ВАТ „Рівнеазот” може отримати за умови впровадження цих програм.



ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування важливої наукової проблеми й запропоновано нові методичні підходи щодо формування ефективної системи ризик-менеджменту на підприємствах хімічної промисловості. Вона узагальнює, розвиває та адаптує світові стандарти ризик-менеджменту для хімічних підприємств як стратегічно-важливої галузі економіки України, що функціонує в умовах підвищеного ризику. Проведене дослідження дозволило зробити такі висновки:

1. Важливою галуззю національної економіки є хімічна промисловість, яка значною мірою формує економічний та експортний потенціал країни. Дослідження ринку хімічної промисловості виявило, що більшість підприємств цієї галузі в Україні перебувають у кризовій ситуації через те, що вітчизняним практикам не властиве впровадження ефективних систем менеджменту, які дозволяють краще організувати виробничу діяльність.

2. Визначено, що в умовах змінного середовища, у якому функціонують підприємства хімічної промисловості з численними внутрішніми проблемами, для їх безпечного функціонування мають перманентно здійснюватися чітка ідентифікація найвірогідніших ризиків та визначатися плани дій щодо управління ними.

3. Удосконалено підходи щодо стратегічного управління підприємствами хімічної промисловості, які ґрунтуються на елементах стратегії ризик-менеджменту, що за умов посилення впливу на вітчизняні хімічні підприємства факторів зовнішнього середовища є обов'язковою умовою їх господарської діяльності.

Запропоновано карту розподілу функцій стратегічного управління підприємствами хімічної промисловості і систему управління ризиками на них. Вона полягає у визначенні етапів даної стратегії та виконавців, які відповідають за їх реалізацію.

4. Слабкість менеджменту у практиці хімічних підприємств значною мірою посилює вірогідність настання несприятливих ситуацій у їх діяльності. Управління ризиками в сучасних умовах передбачає детальну ідентифікацію потенційних небезпек - ризиків внутрішніх та зовнішніх. Для їх чіткого розмежування запропоновано низку взаємодоповнюючих методів ідентифікації ризиків: WT-аналіз, картографування ризиків та ризиковий спектр підприємства.

5. Ефективне управління діяльністю підприємства визначається насамперед рівнем дослідження потенційних факторів ризику. Їх оцінка повинна базуватися на основі перманентного моніторингу об'єктів господарювання.

Вдосконалено існуючі підходи до аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств через побудову карт ризиків як окремих підприємств, так і хімічної промисловості України в цілому. Запропонований підхід можна використовувати для виявлення зон підвищеного ризику у фінансово-господарській діяльності підприємств як в окремих регіонах, так і загалом по Україні на рівні аналітичних відділів облдержадміністрацій та міністерств для вжиття необхідних застережних заходів.

6. Результати дослідження ринку хімічної промисловості України дозволили виявити низку суттєвих проблем, типових для більшості підприємств галузі, які перешкоджають їм вийти із кризового стану. Серед них: низька інвестиційна привабливість; незадовільний стан виробничих фондів; висока частка енерговитрат і залежність від зовнішніх постачальників; висока конкуренція з боку імпортерів з більш привабливою ціною за продукцію; адміністративна залежність від державних органів влади; значна відсталість екологічної політики від міжнародних стандартів, що знижує експортні можливості підприємств хімічної промисловості.

7. Розроблено методичні підходи до кількісної оцінки ризиків хімічних підприємств. Вони передбачають побудову певного алгоритму дій щодо виявлення, оцінки та відбору найбільш небезпечних ризиків, властивих вітчизняним хімічним підприємствам. Їх особливістю є оцінка факторів найбільш небезпечних груп ризиків з огляду на ймовірні втрати, яких може зазнати відповідне підприємство.

8. Запропоновано методичні підходи до ранжування ризиків підприємств хімічної промисловості. Вони передбачають низку заходів.

По-перше, проведено детальне дослідження найбільших потенційних загроз та перспектив розвитку підприємств хімічної промисловості шляхом розробки SWOT-аналізу для кожного із досліджуваних підприємств; по-друге, на основі карт та результатів попередньо проведених досліджень ідентифіковано та проранжовано потенційні фактори груп ризиків з огляду на ступінь їх вагомості; по-третє, ранжування ризиків дозволило розробити карту ризиків, типову для підприємств хімічної промисловості.

9. Запропоновано модель організації ризик-менеджменту підприємства. Сформована структура передбачає вертикаль підпорядкованості всіх його ланок, механізм координації повноважень виконавців та інтеграції їхніх зусиль в ефективному захисті підприємства від дії ризиків середовища.

10. Формування ефективної системи ризик-менеджменту для підприємств хімічної промисловості, здатної забезпечити їх продуктивну діяльність в умовах змінного середовища, запропоновано на базі використання моделі ризик-менеджменту “трикутник ризику”.

11. Обґрунтовано необхідність адаптації менеджменту вітчизняних хімічних підприємств до світових стандартів. Впровадження міжнародних стандартів менеджменту з використанням елементів ризик-менеджменту дозволяє краще організувати еколого-економічну діяльність хімічного підприємства, контролювати її відповідність чинному законодавству, меті і завданням загальної політики підприємства, підвищити конкурентоспроможність продукції, а також мінімізувати ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф.

12. На основі методу “дерево рішень” зроблено прогноз економічних вигод ВАТ “Рівнеазот” за умови реалізації програми розвитку підприємства.

Використання підприємством моделі “трикутник ризику” дасть можливість мінімізувати виробничо-технічні та екологічні ризики.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Савченко О. Р. Роль і місце ризик-менеджменту в діяльності підприємств // О. Р. Савченко / Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - 2003. - № 15. - С. 155 - 160. - (Серія : Економіка).

2. Савченко О. Р. Ризик в стратегічному плануванні виробничих підприємств / О. Р. Савченко // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. - 2004. - Вип. 2. - С. 339 - 343.

3. Савченко О. Р. Використання елементів ризик-менеджменту в процесі стратегічного управління / О. Р. Савченко // Регіональні перспективи. - 2004. - №3 - 5. - С. 268 - 270.

4. Савченко О. Р. Розробка ризикового спектру у підприємницькій діяльності / О. Р. Савченко // Збірник наукових праць. Проблеми регіонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Випуск Х, ювілейний: №1 - 2. - Луцьк: „Надстир'я” - 2004 р. - С. 295 - 301.

5. Савченко О. Р. Вплив ризику на динаміку розвитку підприємницького середовища Рівненської області / О. Р. Савченко // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - Т. 1, № 3. - С. 149 - 151. - (Серія : Економічні науки).

6. Савченко О. Р. Способи формування ефективної системи планування на засадах врахування економічного ризику / О. Р. Савченко // Економіка : проблеми теорії та практики. - 2005. Т. 3, Вип. 210. - С. 756 - 765.

7. Савченко О. Р. Комбінований метод оцінки стратегічного ризику / О. Р. Савченко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. - 2006. - № 20. - С. 145 - 149. (Серія : Економіка).

8. Савченко О. Р. Впровадження світових стандартів у практику вітчизняних підприємств / О. Р. Савченко // Науковий вісник Ужгородського університету. - 2007. - Специв. №22. Част. ІІІ. - С. 270 - 276. - (Серія : Економіка).

9. Савченко О. Р. Генезис управління ризиком // Тези доповідей науково-практичної конференції „Розвиток корпоративного управління в глобальному середовищі” - Тернопіль: ТОВ „Поліграфіст”, 2004, С. 93 - 96.

10. Савченко О. Р. Етимологія категорії „ризик” у часі // Збірник тез доповідей Другої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Частина 1. Тернопіль. Економічна думка, 2005, С. 287 - 289.

11. Савченко О. Р. Стратегічне планування підприємств з урахуванням фактора ризику // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Наука та інновації” - „2005”. - Том 11. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005, С. 9 - 13.

12. Савченко О. Р. Розробка алгоритму прийняття рішення в умовах ризику // „Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти”. Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава: ПУСКУ, 2006, С. 116 - 117.

13. Савченко О. Р. Зміст стратегічного управління в умовах невизначеності // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених „Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті”. - Частина 1. -ТДЕУ, 2006, С. 357 - 359.

14. Савченко О. Р. Способи формування ефективної системи планування на засадах врахування економічного ризику // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Інвестиційні стратегії підприємств України на міжнародних товарних та фінансових ринках”. - Том 4. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006, С. 30 - 33.

15. Савченко О. Р. Ідентифікація ризиків підприємств хімічної промисловості та управління ними // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Міжнародний бізнес та менеджмент: проблеми та перспективи в умовах глобалізації”. - Тернопіль: ТНЕУ, 2008, С. 388 - 391.

Размещено на Allbest.ru

...