Формування та використання трудового потенціалу регіону (на прикладі Хмельницької області)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 331.101.2 (477)

Спеціальність 08.00.07 - Демографія, економіка праці,

соціальна економіка та політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Формування та використання трудового потенціалу регіону (на прикладі Хмельницької області)

Кравець Ірина Михайлівна

Київ - 2008



Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькому національному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Хмельницький).

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Петрова Ірина Леонідівна, Київський університет економіки та права “Крок ” Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту та маркетингу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Новіков Валерій Миколайович, Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, завідувач відділу соціальної інфраструктури

кандидат економічних наук, доцент Мельничук Дмитро Петрович, Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри управління персоналом та економіки праці.

Захист відбудеться 23 грудня 2008 р. О 16.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 247. 01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук в Інституті демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України за адресою: 01011, М. Київ, вул. Панаса Мирного, 26.

Автореферат розісланий “21”листопада 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук Полякова С. В.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Рівень та якість трудового потенціалу відіграють провідну роль у забезпеченні стабільності та конкурентоспроможності економіки України і є фундаментом прогресивного розвитку суспільства. Проблеми руйнування трудового потенціалу накопичуються та загострюються через низький рівень життя, безробіття, неадаптованість людей та виробництва до ефективного функціонування в ринкових умовах, поширеність невідповідності професійної освіти потребам економіки, погіршення стану здоров'я тощо. У зв'язку з цим визначальними для майбутнього України є організація ефективного управління процесами формування та використання трудового потенціалу з метою забезпечення соціально-економічного та інноваційного розвитку її регіонів та створення сприятливих умов для людського розвитку.

Накопичення проблем, пов'язаних з формуванням, розвитком, збереженням та використанням трудового потенціалу, зумовило серйозне зацікавлення ними науковців та проведення досліджень, спрямованих на їх розв'язання. Наукові доробки вчених-економістів стосуються розкриття сутності трудового потенціалу, його основних характеристик та компонентів, шляхів їх якісного формування та ефективного використання в процесі трудової діяльності. Даній проблемі присвячені праці Богині Д. П., Долішнього М. І., Злупка С. М., Пирожкова С. І., Онікієнка В. В., Лібанової Е. М., Грішнової О. А., Петрової І. Л., Новікова В. М., Семикіної М. В., Шаульської Л.В та ін. Питання ефективного використання трудового потенціалу активно досліджуються вченими країн СНД, серед яких: Абалкін Л.К., Колосова Р. П., Маслова І. С., Панкратов О. С., Сергєєва Г. П., Чижова Л. С. та ін.

Проте залишаються недостатньо дослідженими проблеми узгодження процесів формування якісних характеристик трудового потенціалу та їх ефективного використання на регіональному рівні з метою забезпечення економічного зростання на базі інноваційного розвитку, підвищення рівня життя населення регіонів і країни в цілому. Актуальність теми зумовлена також необхідністю дослідження сучасних тенденцій розвитку трудового потенціалу в контексті концепції людського розвитку, забезпечення екологічних засад вдосконалення трудового потенціалу. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, яка виконана переважно на прикладі Хмельницької області і, водночас, визначає актуальність дослідження, його головну мету, наукову та прикладну значимість.

Зв'язок роботи з науковим програмами, планами, темами. Дисертація є результатом досліджень, які проводились у відповідності до науково-дослідної теми Хмельницького національного університету “Дослідження впливу інституційних змін в економіці на функціонування регіонального ринку праці” (державний реєстраційний номер 0106U012158), в рамках якої дисертанткою особисто досліджено процеси формування та використання трудового потенціалу регіону як основи функціонування регіонального ринку праці, виявлено тенденції та суперечності розвитку трудового потенціалу в контексті концепції людського розвитку (державний обліковий номер звіту з НДР 0207U008749); а також науково-дослідної теми “Проблеми забезпечення збалансованого розвитку трудового потенціалу за умов структурної модернізації економіки” (державний реєстраційний номер 0107U010024), де автором особисто оцінено вплив якісних характеристик трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону, обґрунтовано необхідність забезпечення екологічних засад розвитку трудового потенціалу регіону. трудовий потенціал інноваційний економічний

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад формування та використання трудового потенціалу регіональної системи, комплексна оцінка його природи та впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону і, на цій основі,- обґрунтування пріоритетів регіонального управління процесами формування та використання трудового потенціалу.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено і послідовно вирішено такі завдання:

- поглибити теоретичні підходи до визначення суті трудового потенціалу та його місця в системі соціально-економічних категорій;

- удосконалити класифікацію факторів формування та розвитку трудового потенціалу;

- дати комплексну соціально-економічну характеристику трудового потенціалу регіону;

- виявити та проаналізувати тенденції і суперечності розвитку трудового потенціалу регіону в контексті концепції людського розвитку;

- здійснити оцінку впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону;

- обґрунтувати пріоритети регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу;

- обґрунтувати необхідність забезпечення екологічних засад вдосконалення трудового потенціалу;

- визначити роль соціальних інвестицій у забезпеченні розвитку трудового потенціалу регіону.

Об'єктом дослідження є процеси формування та використання трудового потенціалу регіональної системи.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади формування та використання трудового потенціалу регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є філософські та загальнонаукові положення сучасної економічної теорії, наукові досягнення вітчизняних і зарубіжних вчених у сфері розвитку трудового потенціалу, чинна нормативно-правова база України. Для вирішення поставлених завдань було використано методи системного аналізу, абстракції та аналогії - для поглиблення розуміння сутності трудового потенціалу та його значення в системі соціально-економічних категорій; економіко-статистичний метод - для аналізу стану трудового потенціалу, умов його відтворення та рівня використання; факторний аналіз - для оцінки впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону; прогнозування - для визначення перспектив соціального, економічного та інноваційного розвитку залежно від стану якісних характеристик трудового потенціалу та рівня їх використання. Процес розрахунків при факторному аналізі та прогнозі перспектив соціально-економічного та інноваційного розвитку здійснено шляхом використання пакету прикладних програм Мicrosoft Excel та Statistica 5.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими теоретичними та практичними результатами, які визначають наукову новизну дослідження, є:

вперше:

- введено у науковий обіг авторське визначення поняття "трудовий потенціал домогосподарства", під яким розуміється сукупність психофізіологічних, професійно-освітніх та особистісних, вроджених і набутих характеристик його членів, що можуть бути використані як в індивідуальній, так і суспільній праці з метою задоволення матеріальних та духовних потреб домогосподарства;

- розроблено та реалізовано методологію комплексного оцінювання трудового потенціалу регіону, яка інтегрує системний (рівневий і компонентний) та процесний підходи, що дозволяє виявити соціально-економічну специфіку, сучасні тенденції та цільові орієнтири розвитку трудового потенціалу регіону;

удосконалено:

- класифікацію основних факторів формування та використання трудового потенціалу, в основу якої, на відміну від інших, покладено критерій їх впливу на розвиток трудового потенціалу, утворення його найбільш значимих компонентів (стан здоров'я, моральність, мотивованість, компетентність, інноваційність);

- підхід до визначення рівневої структури трудового потенціалу, яка, на відміну від відомих, включає міжнаціональний трудовий потенціал (мегарівень), трудовий потенціал країни (макрорівень), регіону та галузі (мезорівень), організації, підприємства (мікрорівень), домогосподарства (номорівень), особистості (нанорівень);

- оцінку впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону, яку здійснено на основі застосування економетричної моделі, що дозволяє визначити основні напрями його розвитку в умовах економічного піднесення;

- систему регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу, пріоритетними напрямами якої визначено регіоналізацію професійної освіти, маркетингову діяльність на регіональному ринку праці, створення регіональних структур, орієнтованих на координацію та узгодження інтересів суб'єктів ринку праці, а також забезпечення екологічних засад відтворення трудового потенціалу;

набули подальшого розвитку:

- виявлення та оцінка домінантних тенденцій та загрозливих суперечностей розвитку трудового потенціалу регіону, серед яких: невідповідність освітнього рівня населення потребам економіки регіону, низький рівень професійної мобільності на відміну від високого рівня територіальної; стримання соціально-економічного та інноваційного розвитку регіону внаслідок недостатньої компетентності та мотивованості працівників; погіршення демографічних характеристик населення регіону;

- екологічний вимір трудового потенціалу, у межах якого виділено формування екологічного мислення, екологічної поведінки, відповідної культури виробництва та забезпечення екологічно чистих умов життєдіяльності населення регіону, що в єдності утворюють сприятливі передумови досягнення цілей людського розвитку;

- трактування структури соціальних інвестицій в розвиток трудового потенціалу, яка на відміну від інших, охоплює інвестиції в охорону здоров'я, освіту, виховання культурних та моральних цінностей, мотивацію праці, покращення соціально-економічних умов праці, охорону навколишнього середовища, соціальний захист населення та соціальні трансферти у розвиток підростаючого покоління, що сприяє забезпеченню сталого соціально-економічного розвитку регіону.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в процесі дослідження результати можуть бути використані при розробці програм стратегічного та поточного соціально-економічного розвитку як регіонів, так і країни в цілому, у практиці викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. Пропозиції дисертанта, викладені в роботі, підтверджуються впровадженням у практичну діяльність, що засвідчується довідками, наданими Головним управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької обласної державної адміністрації (№15-17763/1 від 14.12.2006 р.), Хмельницьким обласним центром зайнятості (№13-06/1225 від 1.06.2007 р.), та Об'єднанням організацій роботодавців Хмельницької області (№69/03-07 від 05.03.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом самостійно виконаних досліджень автора, в яких викладено авторський підхід щодо визначення пріоритетів регіонального управління процесами формування та використання трудового потенціалу. Всі наукові результати, що виносяться на захист, одержані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення даного дослідження обговорювались на 8 науково-практичних конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції "Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти" (м. Полтава, 11-12 травня 2000 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики" (м. Київ, 25-26 квітня 2005 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції "Мотивація інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств та ринку праці в контексті інтеграції України до ЄС" (м. Хмельницький, 18-21 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації" (м. Харків, 3 лютого 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство" (м. Донецьк, 26-28 квітня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції" (м. Рівне, 19-20 жовтня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики“ (м. Київ, 17-18 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність людського потенціалу за умов розвитку міжнародних інтеграційних процесів.” (м. Хмельницький, 24-26 жовтня 2007 року).

Публікації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження викладені у 10 опублікованих працях загальним обсягом 4,0 друк. арк., в т.ч. 7 статей у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 184 сторінки, в тому числі 11 таблиць на 11 сторінках, список використаних джерел містить 151 найменування, викладених на 13 сторінках, 4 додатки на 21 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ “Теоретичні основи формування та використання трудового потенціалу регіону” присвячений розгляду основних наукових підходів до визначення категорії “трудовий потенціал”, визначенню його структурних елементів, факторів, що впливають на його розвиток та відтворення.

У процесі з'ясування соціально-економічної сутності трудового потенціалу виявлено різні наукові напрями його інтерпретації, зокрема ресурсний, політекономічний, демографічний, соціальний, інтегральний, на основі узагальнення яких автор пропонує трактувати категорію “трудовий потенціал” з позицій соціально-екологічного підходу. В роботі показано, що в умовах ринкової моделі економічного розвитку забезпечення оптимальних режимів розвитку трудового потенціалу та умов його відтворення потребує інтеграції регіону до регіонального відтворювального комплексу (РВК), функціонування якого повинно ґрунтуватись на єдності трьох відтворювальних процесів: суспільного відтворення, відтворення населення, відтворення природного середовища.

З метою виявлення напрямів відтворювальних процесів автор пропонує розглядати рівневу та компонентну структури трудового потенціалу, які знаходяться у тісному взаємозв'язку. У межах рівневої структури трудового потенціалу в дисертації обгрунтовано та виявлено такі рівні управління: мегарівень (міжнаціональний трудовий потенціал), макрорівень (трудовий потенціал країни), мезорівень (трудовий потенціал регіону, галузі), мікрорівень (трудовий потенціал підприємства), номорівень (трудовий потенціал домогосподарства) та нанорівень (трудовий потенціал особистості). Компонентна структура трудового потенціалу працівника зводиться автором до трьох основних груп компонентів: психофізіологічної, професійно-кваліфікаційної та особистісної. Відповідно до вимог сьогодення найбільш значимими, з точки зору дисертанта, компонентами трудового потенціалу працівника є стан здоров'я, моральність, компетентність, інноваційність, мотивованість, на яких слід акцентувати особливу увагу при визначенні пріоритетних напрямів регіонального розвитку.

На відміну від традиційних поглядів на типологізацію трудового потенціалу, автором запропоновано виділяти трудовий потенціал домогосподарства (сім'ї) як проміжного рівня між трудовим потенціалом особистості і трудовим потенціалом організації. За авторським визначенням, трудовий потенціал домогосподарства- сукупність психофізіологічних, професійно-освітніх та особистісних, вроджених і набутих характеристик його членів, що можуть бути використані як в індивідуальній, так і суспільній праці з метою задоволення матеріальних та духовних потреб домогосподарства і на цій основі досягнення особистого розвитку кожного члена домогосподарства. Зроблено висновок, що домогосподарство є первинним середовищем формування, розвитку та реалізації трудового потенціалу, оскільки саме тут закладаються підвалини трудового життя, формуються та підтримуються моральні цінності, ставлення до праці. Сформований якісний трудовий потенціал домогосподарства може ефективно реалізовуватись як у межах сімейного бізнесу, так і поза ним. Таким чином, якісні характеристики трудового потенціалу членів домогосподарства є складовою частиною трудового потенціалу як сімейного підприємства, так і будь-якого іншого підприємства, організації, установи.

У ході дослідження процесу формування трудового потенціалу автором доведено, що трудовому потенціалу регіону притаманна виражена якісна та кількісна неоднорідність. У межах одного регіону якісна неоднорідність проявляється: по-перше, у відмінностях між якістю трудового потенціалу міського і сільського населення через наявність різкої диференціації у рівнях їх життя, а відтак, різних рівнях доступу до освітніх послуг, послуг у сфері охорони здоров'я, культурного розвитку тощо; по-друге, у відмінностях між якістю трудового потенціалу різних соціально-професійних груп населення (сегментами зайнятості), оскільки доходи таких груп населення, як, наприклад, освітян та медиків, сьогодні істотно відстають від доходів працівників дефіцитних професій і не можуть забезпечувати нормального відтворення трудового потенціалу. Найбільшу небезпеку при цьому являє застійна, хронічна бідність значних за масштабами груп населення. Дослідження трудового потенціалу населення регіону виявило не тільки його якісну неоднорідність, але й кількісну, яка визначається в дисертації через різні рівні його використання. У зв'язку з цим автор з'ясовує причини та обсяги невикористаного трудового потенціалу Хмельниччини.

У другому розділі дисертаційного дослідження “Комплексна оцінка трудового потенціалу та аналіз його впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону” дано комплексну характеристику трудового потенціалу Хмельницької області та здійснено оцінку його впливу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону, виявлено основні суперечності формування та використання трудового потенціалу регіональної системи.

Аналіз процесу формування якісних характеристик трудового потенціалу Хмельниччини свідчить про необхідність удосконалення управління формуванням трудового потенціалу регіону (табл. 1).

Таблиця 1 - Формування якісних характеристик трудового потенціалу Хмельницької області

Найменування показників	Роки
	2002	2003	2004	2005	2006
Чисельність постійного населення станом на 1 січня, тис. осіб	1425,9	1411,7	1397,9	1384,9	1370,3	96,1
Кількість вперше в житті зареєстрованих випадків захворювань, тис. випадків	835,3	873,6	860,2	871,4	883,3	105,7
Чисельність учнів, що навчалися в професійно-технічних навчальних закладах, тис. осіб	14,7	14,6	14,7	15,3	15,2	103,4
Чисельність студентів, які навчалися у вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації, тис. осіб	10,9	10,9	10,8	10,9	10,6	97,2
Чисельність студентів, які навчалися у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації, тис. осіб	32,4	34,6	38,8	39,4	41,9	129,3
Частка працівників, які підвищили свою кваліфікацію, % до облікової чисельності штатних працівників відповідного виду діяльності	7,8	6,3	6,8	6,2	7,2	92,3
Частка підготовлених, перепідготовлених працівників, % до облікової чисельності штатних працівників відповідного виду діяльності	1,7	2,0	1,9	1,9	1,9	111,7

Зроблено висновок, що сучасні демографічні процеси негативно впливають на кількісні показники формування трудового потенціалу через невпинне скорочення населення, як основи формування трудового потенціалу, та міграційний рух, в результаті якого відбувається зменшення чисельності носіїв трудового потенціалу в регіоні.

В роботі доведено, що формування якісних характеристик трудового потенціалу визначається станом здоров'я населення регіону. Зростання поширюваності хвороб негативно відбивається на якості трудового потенціалу, працездатності людей, що знижує продуктивність праці і спричинює невикористання частини трудового потенціалу регіону. З огляду на те, що освіта є основою кваліфікації та розвитку особистості, саме вона, з точки зору автора, здебільшого визначає якість трудового потенціалу. Сьогодні особливої уваги потребує сфера дошкільної освіти, оскільки, на думку автора, саме дошкільна освіта, як і належне виховання вдома, формує підвалини духовності і моральної чистоти у молодого покоління як основи якісного трудового потенціалу регіону в майбутньому. При цьому значну роль у вихованні підростаючого покоління відіграють домогосподарства, які чинять значний вплив на вибір майбутньої професії та формують ставлення до праці.

В результаті проведених досліджень встановлено, що система професійної освіти не відповідає потребам економіки Хмельницького регіону. . Виявлено, що протягом п'яти останніх років чисельність студентів, що навчалися у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації, у 2,5 рази переважала чисельність учнів, що навчалися в професійно-технічних закладах регіону. Аналіз тенденцій динаміки попиту на ринку праці переконує, що найбільшим попитом користуються саме працівники робітничих професій, яких в регіоні готується недостатня кількість. Так, якщо у 2002 році підприємствам регіону потрібно було 978 робітників, то службовців - всього лише 450 осіб, у 2006 році потреба підприємств у робітниках складала 1292 особи, тоді як у службовцях - 575 осіб. Зроблено висновок, що підготовка фахівців у Хмельницькому регіоні здійснюється з орієнтацією на потребу населення регіону в здобутті престижної сьогодні вищої освіти, а не на забезпечення економіки регіону працівниками необхідного професійно-кваліфікаційного рівня. З точки зору автора, трудовий потенціал Хмельниччини зазнає значних деформацій вже на початковій стадії його формування, що негативно впливає на економічне зростання та рівень життя населення регіону.

Враховуючи те, що одним із центральних елементів стратегії і тактики економічних реформ, усунення економічних і структурних диспропорцій, формування розвитку і регулювання ринку праці є підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників, встановлено, що вказані показники в області є недостатніми і свідчать про недовикористання їх трудового потенціалу.

У ході дослідження соціальної складової відтворення трудового потенціалу регіону зроблено висновок, що явні міжгалузеві диспропорції в оплаті праці працівників, несвоєчасна виплата заробітної плати стали причиною складного становища домогосподарств, яке негативно впливає на розвиток трудового потенціалу в регіоні. Водночас саме на рівні домогосподарства (сім'ї) відбувається природне відтворення трудового потенціалу, його формування і, зрештою, створення і збереження початкових умов життєдіяльності.

Акцентовано увагу на тому, що забезпечення стабільного рівня добробуту в регіоні залежить від того, наскільки ефективним є використання йоготрудового потенціалу. Дослідження ринку праці Хмельниччини, проведене автором, виявило скорочення середньорічної чисельності зайнятих майже у всіх сферах економічної діяльності, що свідчить про неефективність використання трудового потенціалу регіону (табл. 2).

Таблиця 2 - Динаміка зайнятості населення Хмельницького регіону як форми реалізації його трудового потенціалу

Види економічної діяльності	Роки
	1995	2002	2003	2004	2005	2006	%, 2006/1995
Всього, тис. осіб Сільське господарство Промисловість Державне управління Освіта Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги	565,9 205,6 124,9 15,6 53,3 37,6	364,9 112,2 74,9 17,3 50,7 34,6	331,9 87,4 67,6 17,7 50,9 34,5	308,8 70,8 65,7 15,5 50,9 34,7	297,8 58,1 64,9 16,5 51,3 34,8	283,6 42,3 63,7 18,1 51,9 34,4	- 1,9р - 4,8р - 1,9р + 16 - 2,6 - 8,5

Встановлено, що протягом 11 років (1995-2006 рр) відбулось скорочення чисельності працівників промисловості у 1,9 рази, в сільському господарстві - у 4,8 рази і це за умови, що Хмельниччина відноситься більшою мірою до аграрних областей. Серед галузей промисловості за період 2000-2006 рр. трудовий потенціал найбільше скоротився в машинобудуванні (в 2 рази), виробництві електричного, електронного та оптичного устаткування (в 2 рази), хімічному виробництві (в 3 рази). Виявлено, що саме в цих галузях скорочення трудового потенціалу продовжується, що негативно впливає на його конкурентоспроможність, і супроводжується невикористанням сформованих трудових потенцій населення у найбільш продуктивному віці, погіршенням якісних характеристик трудового потенціалу внаслідок безробіття, в тому числі довготривалого.

В роботі визначено, що важливим чинником відтворення трудового потенціалу регіону є екологічна безпека. При цьому зростання ступеня забруднення довкілля в регіоні, наявність робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, наявність травматизму на виробництві, пов'язаного з недоліками у функціонуванні системи охорони праці, негативно впливає на стан здоров'я населення регіону, а відтак, на формування його якісних характеристик.

Автором обгрунтовано, що в результаті комплексної дії вище перерахованих чинників відтворення трудового потенціалу регіону формуються характерні риси його трудового потенціалу. Основними рисами трудового потенціалу Хмельниччини є: незадовільний стан здоров'я, недостатній рівень компетентності за досить високого рівня освіченості населення, високий рівень територіальної мобільності працівників на противагу професійній, низька мотивованість працівників до легальної праці на відміну від зайнятості у неформальному секторі економіки, низький рівень інноваційності. Проведення комплексної оцінки трудового потенціалу регіону дозволило виявити наявність тісного взаємозв'язку між виділеними рисами.

В результаті проведених досліджень було визначено тенденції та суперечності розвитку трудового потенціалу Хмельницького регіону, які характерні для цілої низки регіонів України. Зроблено висновок, що негативні тенденції у формуванні та використанні трудового потенціалу регіону негативно відбиваються на розвитку первинної ланки трудового потенціалу - трудових потенцій домогосподарств регіону. При цьому, поглинання широким розвитком сфери торгівлі (речових ринків) левової частини трудового потенціалу супроводжується зниженням набутих професійних якостей, моральним старінням знань, занепадом моральних цінностей, що не сприяє якісному формуванню та використанню трудового потенціалу регіону. Дисертант дійшла висновку, що процеси формування та використання трудового потенціалу, покращення його якісних та кількісних ознак необхідно розглядати з позицій концепції людського розвитку.

В роботі висунуто гіпотезу, що вплив трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону відбувається через забезпечення оптимальної чисельності та якості зайнятого населення, конкурентоспроможності трудового потенціалу і може характеризуватися показниками зайнятості населення, обсягу валової доданої вартості, обсягу реалізованої інноваційної продукції. Оцінку обраних факторів та їх впливу на зміну обсягів результативних показників, зазначених вище, проведено за допомогою факторних моделей. Зокрема, була розроблена факторна модель залежності зайнятості населення регіону від потреби у працівниках на робочі місця (х1) та чисельності осіб, що отримали вищу освіту у вищих навчальних закладах 3-4 рівня акредитації (х2):

.

Рівняння показало, що при збільшенні потреби підприємств у працівниках на робочі місця чисельність зайнятих економічною діяльністю зростатиме і, відповідно, знижуватиметься при зростанні чисельності осіб, які отримали вищу освіту (ІІІ-ІV рівень акредитації), що не відповідає потребам соціально-економічного розвитку регіону.

Аналогічну модель було побудовано для аналізу впливу компонент трудового потенціалу на величину валової доданої вартості. Виявлено, що основним фактором зростання цього показника є середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, що підтверджує тезу про перевагу у мотиваційній структурі працівників матеріальної мотивації.

Факторне дослідження показало, що інноваційний розвиток регіону, який характеризується обсягом реалізованої інноваційної продукції, більшою мірою залежить від таких факторів як число кандидатів і докторів наук, залучених до виконання науково-технічних робіт (х1) та кількість організацій (підприємств), що виконували науково-технічні роботи (х2):

,



Аналіз засвідчив, що при зростанні зазначених факторів відмічається зростання обсягів реалізованої інноваційної продукції.

Враховуючи результати факторного аналізу, можна стверджувати, що вирішальним фактором соціального розвитку регіону є рівень зайнятості населення, зокрема в сегменті кваліфікованих робітників, а також освітньо-професійний рівень населення; основним фактором економічного зростання є мотиваційна компонента трудового потенціалу; інноваційний розвиток регіону забезпечується рівнем використання інтелектуального потенціалу регіону.

У третьому розділі “Удосконалення управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону” обґрунтовано пріоритети регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу, необхідність забезпечення екологічних засад вдосконалення трудового потенціалу та визначено роль соціальних інвестицій у забезпеченні розвитку трудового потенціалу регіону.

Враховуючи виявлені тенденції розвитку трудового потенціалу, з точки зору автора, потребують переоцінки роль та функції регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону. Автором обгрунтовано, що побудова регіональної системи управління формуванням та використанням трудового потенціалу повинна здійснюватись на принципах комплексного багаторівневого управління людськими ресурсами (рис.1).

На регіональному рівні (мезорівні) повинні вирішуватися питання стратегічного плану: розробка основних завданнь соціального, економічного та інноваційного розвитку регіону, управління людськими ресурсами регіону, здійснення координації і контролю за діяльністю підрозділів і підсистем, проведення роботи по забезпеченню екологічного балансу в навколишньому середовищі. На мікрорівні (підприємства) повинно забезпечуватись формування, розвиток та використання трудового потенціалу підприємства, постійне удосконалення організації, нормування та оплати праці, посилення матеріального стимулювання працівників за отримані результати, а також удосконалення мотиваційного механізму праці.

Номорівень (домогосподарства) передбачає формування високоякісного трудового потенціалу домогосподарства та його ефективну реалізацію, що дає змогу забезпечити добробут домогосподарства, зростання рівня життя в регіоні. При цьому важливого значення набуває формування нормального психологічного

Рис. 1. Система управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону 

клімату в сім'ї як основи розвитку якісних характеристик у підростаючого покоління.

Зроблено висновок, що узгоджені дії регіональних, місцевих органів влади, керівників підприємств, організацій, установ створюватимуть сприятливі передумови для розвитку трудового потенціалу кожної особистості (нанорівень), розширення можливостей реалізації її здібностей та можливості її вибору жити повноцінним життям в умовах свободи та поваги до її гідності.

В дослідженні автором обгрунтована ідея регіоналізації процесів формування та використання трудового потенціалу, яка включає регіоналізацію професійної освіти, маркетингову діяльність у сфері пропозиції та попиту робочої сили на регіональному рівні, організацію регіональних структур, орієнтованих на координацію та узгодження інтересів суб'єктів ринку праці.

За підходом дисертанта до екологізації розвитку трудового потенціалу регіону, регіон слід розглядати як цілісний відтворювальний комплекс, орієнтований на забезпечення коеволюції природи, економіки і людини, максимізацію задоволення потреб людини, підвищення рівня і покращення якості життя, духовності людини.

Виходячи з цього, дисертант відстоює думку, що забезпечення екологічних засад розвитку трудового потенціалу регіону повинно відбуватись у всіх сферах життєдіяльності людей: економічній, соціальній, духовній. Екологізація цих сфер життя повинна стати не тільки гаслом, але й змістом сучасної доби, оскільки від її успішної реалізації залежить стійкий, збалансований розвиток людини, її трудового потенціалу.

Доведено, що якісні показники людських ресурсів, які є водночас характеристиками їхнього трудового потенціалу, необхідно постійно розвивати за рахунок витрат (інвестицій), що багаторазово компенсується у майбутньому зростаючим потоком доходів. Зроблено висновок, що соціальні інвестиції в розвиток якісного трудового потенціалу забезпечать ефективність процесів формування та використання трудового потенціалу регіону. Інвестиції в охорону здоров'я, первинну освіту, освіту дорослих, виховання духовності, соціальний захист населення, соціальні трансферти у розвиток підростаючого покоління сприятимуть формуванню у майбутніх працівників високоякісних характеристик. Використання накопиченого трудового потенціалу в економіці регіону буде значно ефективнішим за умов вкладення інвестицій у збереження існуючих та створення нових робочих місць, розвиток мотиваційних механізмів праці, забезпечення високого рівня охорони праці та якості трудового життя.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та викладено авторський підхід до розв'язання проблем, пов'язаних з процесами формування та використання трудового потенціалу регіону, здійснено оцінку впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону та обґрунтовано пріоритети регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону. Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Якісні характеристики трудового потенціалу є вагомим фактором соціально-економічного та інноваційного розвитку держави, прогресивного поступу суспільства, що вимагає удосконалення систем формування та ефективного використання їх у сфері праці. Оскільки забезпечення умов, які впливають на розвиток людини як працівника і як особистості, здійснюється у межах конкретного регіону особливого значення набуває забезпечення розвитку трудового потенціалу регіональної системи.

2. Трудовий потенціал характеризується складною рівневою та компонентною структурою. Рівнева структура трудового потенціалу включає в себе різні рівні управління: мегарівень (міжнаціональний трудовий потенціал), макрорівень (трудовий потенціал країни), мезорівень (трудовий потенціал регіону галузі), мікрорівень (трудовий потенціал підприємства), номорівень (трудовий потенціал домогосподарства) та нанорівень (трудовий потенціал особистості). До компонентної структури трудового потенціалу автор відносить такі компоненти, як стан фізичного та психічного здоров'я, розумові здібності, мотивованість, освітньо-професійний рівень, трудова мобільність, компетентність, здатність до саморозвитку, інноваційність, моральність, комунікативність, які згруповані в три основних блоки: психофізіологічний, професійно-кваліфікаційний та особистісний. Дослідження рівневої та компонентної структури трудового потенціалу дозволило виявити напрями відтворювальних процесів в регіоні.

3. Важливе значення має виділення трудового потенціалу домогосподарства, оскільки трудовий потенціал зароджується і накопичується, перш за все, на рівні домогосподарства (“номорівні”). Утвердження в суспільстві позитивного іміджу освіченості з метою постійного поповнення й оновлення знань, умінь, навичок протягом усього життя людини значною мірою залежить саме від ціннісних установок, матеріального благополуччя та мотиваційних орієнтирів сім'ї, що вимагає створення найсприятливіших умов для їх формування.

4. З метою забезпечення оптимальних режимів розвитку трудового потенціалу та сприятливих умов його відтворення регіон необхідно розглядати як відтворювальний комплекс. Функціонування регіонального відтворювального комплексу повинно ґрунтуватись на суспільному відтворенні, відтворенні населення та відтворенні природного середовища як основи життєзабезпечення людини та формування якісного трудового потенціалу.

5. Теоретичною основою вивчення процесів формування та використання трудового потенціалу регіону є поєднання системного підходу (рівневого і компонентного) та процесного підходу, в межах якого трудовий потенціал досліджується за стадіями формування, розподілу, обміну і використання у світлі концепції людського розвитку, що дозволить забезпечити комплексне оцінювання трудового потенціалу регіону та виявити специфіку його розвитку.

6. Процес формування трудового потенціалу відбувається в умовах незадовільної якості життя населення, що негативно впливає на відтворення якісних характеристик трудового потенціалу, формуючи його якісну та кількісну неоднорідність.

7. Трудовий потенціал має свою специфіку на рівні кожного регіону, яка обумовлюється низкою демографічних, соціально-економічних, особистісно-психологічних, етно-культурних, екологічних та інших факторів, виявлення яких дозволило одержати комплексну соціально-економічну характеристику трудового потенціалу, визначити його основні риси та вплив на розвиток регіону.

8. В результаті комплексної дії чинників відтворення трудового потенціалу регіону формуються його характерні риси. Основними рисами трудового потенціалу Хмельницької області є: незадовільний стан здоров'я населення, недостатній рівень компетентності працівників, низький рівень інноваційності, перевищення рівня територіальної мобільності працівників над професійною, низька мотивованість працівників до удосконалення накопиченого трудового потенціалу та його ефективної реалізації в трудовому процесі.

9. Трудовому потенціалу Хмельниччини притаманні суперечливі тенденції розвитку. Фаза формування трудового потенціалу Хмельниччини характеризується такими тенденціями, як погіршення медико-демографічних характеристик населення, збереження міграційного відтоку населення в інші регіони України, а також за кордон, дистанціювання сфери освіти від сфери праці, зниження рівня життя населення. У фазі використання виявлені такі тенденції, як нестача кваліфікованих робітничих кадрів, неефективність використання праці спеціалістів із значним освітнім, інтелектуальним потенціалом, збереження безробіття, особливо молодіжного, погіршення якості трудового потенціалу області через поглинання його сферою торгівлі (речовими ринками), що супроводжується зниженням набутих професійних якостей, моральним старінням знань, занепадом моральних цінностей. Виявлення тенденцій формування та використання трудового потенціалу регіону дає можливість визначити пріоритетні напрями збереження та накопичення якісного трудового потенціалу.

10. Оцінка впливу якісних характеристик трудового потенціалу на соціально-економічній та інноваційній розвиток регіону, яку було проведено за допомогою економетричних факторних моделей, показала, що соціальний розвиток Хмельницької області значною мірою визначається такою компонентою трудового потенціалу, як освітньо-професійний рівень, який впливає на формування чисельності зайнятого економічною діяльністю населення, а, відтак, на зростання його добробуту; вагомим чинником економічного розвитку, одним з основних показників якого є обсяги валової доданої вартості, виробленої в області, є мотивованість носіїв трудового потенціалу; на інноваційний розвиток області суттєвим чином впливає рівень використання інтелектуальної складової трудового потенціалу, яка залежить від чисельності кандидатів та докторів наук, зайнятих науково-технічною діяльністю, та кількості підприємств та організацій, котрі виконують науково-технічні роботи.

11. Побудова системи ефективного управління процесами формування та використання трудового потенціалу в рамках регіонального відтворювального комплексу має бути спрямована на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення, регіоналізацію процесів формування та використання трудового потенціалу, що включає регіоналізацію професійної освіти, маркетингову діяльність у сфері пропозиції та попиту робочої сили на регіональному рівні, досягнення узгодженості інтересів всіх рівнів управління: мезорівень (регіон), мікрорівень (підприємство), номорівень (домогосподарство) та нанорівень (індивід). Це дозволить мінімізувати існуючий дисбаланс у формуванні та використанні трудового потенціалу та забезпечить оптимальні умови його функціонування та розвитку.

12. Оскільки процеси соціально-економічних перетворень відбуваються в екстремальних екологічних умовах, які негативно відображаються на процесах формування та використання трудового потенціалу регіону, необхідно забезпечити "екологізацію" розвитку трудового потенціалу регіону паралельно у всіх сферах життєдіяльності людей: економічній, соціальній, духовній, що в єдності створить сприятливі умови людського розвитку.

13. Забезпечення високої якості трудового потенціалу регіону потребує відповідної інвестиційної підтримки, котра сприятиме формуванню таких якісних показників людських ресурсів, як здоров'я, професіоналізм, освіченість, компетентність, відданість, мотивованість та ін. Пріоритетними напрямами соціальних інвестицій в розвиток трудового потенціалу Хмельницької області є: покращення охорони здоров'я населення; удосконалення освітньо-професійної структури трудового потенціалу для збалансування попиту та пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці; розвиток підростаючого покоління; розвиток мотиваційних механізмів; духовний розвиток населення, зростання моральності, культури, поваги та любові до праці; покращення охорони навколишнього середовища.

14. Вкладення соціальних інвестицій у формування якісного трудового потенціалу та ефективне його використання є запорукою сталого соціально-економічного розвитку як регіону, так і країни в цілому, що передбачає зростання конкурентоспроможності економіки, її соціальну орієнтованість, зростання рівня життя населення, формування добробуту суспільства та стимулювання людського розвитку.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Кравець І.М. Вплив екологічної компоненти на якість трудового потенціалу / І.М. Кравець // Вісник технологічного університету Поділля. - 1999. - №5. - С. 144- 147.

2. Кравець І.М. Менеджемнт організації в умовах економічної перебудови / І.М. Кравець // Регіональні перспективи. - 2000. - №2-3(9-10). - С. 148-150.

3. Кравець І.М. Стратегія формування та використання трудового потенціалу підприємства / І.М. Кравець // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - К.: КНЕУ, 2005. - Т. 3. - С. 281-288.

4. Кравець І.М. Управління формуванням та використанням трудового потенціалу регіону як основа розвитку соціально-трудових відносин / І.М. Кравець // Вісник Хмельницького національного університету. - 2005. - №3. - С. 125-129.

5. Кравець І.М. Створення робочих місць як фактор ефективної політики зайнятості в регіоні / І.М. Кравець // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: сб. науч. трудов; НАН Украины, Ин-т экономики пром-ти; редкол.: А.И. Амоша (отв. ред.) [и др.]. - Донецк, 2006. - Т. 2. - С. 198-203.

6. Кравець І.М. Соціально-економічна сутність трудового потенціалу як економічної категорії / І.М. Кравець // Вісник національного університету водного господарства і природокористування : зб. наук. праць. - Рівне, 2006. - Ч.1, вип. 4 (36). - С. 282-286.

7. Кравець І.М. Оцінка впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону (на прикладі Хмельниччини) / І.М. Кравець // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. Спец. вип.: Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. - К.: КНЕУ, 2007. - Т. 2, ч. 2. - С. 388-398.

Інші видання:

8. Кравець І.М. Мотиваційні аспекти в системі управління формуванням та використанням трудового потенціалу організації / І.М. Кравець // Ефективність сучасного менеджменту та управління персоналом організації: зб. наук. праць. - ХІБМ, 2006. - С. 182-187.

9. Кравець І.М. Проблеми підготовки і використання трудових резервів / І.М. Кравець // Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини: зб. наук. праць. Спец. вид. міжнародного науково-технічного журналу ВОТТП “ФАДА, ЛТД”. - К., 2000. - С. 278-280.

10. Кравець І.М. Інвестиційний аспект створення робочих місць в економіці регіону / І.М. Кравець // Державне регулювання ринку праці: сучасні технології та напрями їх розвитку: матер. міжнар. наук.-практ. конф. - К.: ІПККДСЗ України, 2006. - С. 216-223.



АНОТАЦІЯ

Кравець І. М. Формування та використання трудового потенціалу регіону (на прикладі Хмельницької області).- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут демографії і соціальних досліджень НАН України. - Київ, 2008.

Дисертацію присвячено дослідженню процесів формування та використання трудового потенціалу регіональної системи.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та викладено авторський підхід до розв'язання проблем, пов'язаних з процесами формування та використання трудового потенціалу регіону. Поглиблено теоретичні підходи до визначення суті трудового потенціалу та його місця в системі соціально-економічних категорій. Удосконалено класифікацію факторів формування та розвитку трудового потенціалу. Дано комплексну соціально-економічну характеристику трудового потенціалу Хмельницької області. Здійснено оцінку впливу трудового потенціалу на соціально-економічний та інноваційний розвиток регіону. Виявлено тенденції та суперечності розвитку трудового потенціалу регіону в контексті концепції людського розвитку. Обґрунтовано пріоритети регіонального управління формуванням та використанням трудового потенціалу. Обґрунтовано необхідність забезпечення екологічних засад вдосконалення трудового потенціалу. Визначено роль соціальних інвестицій у забезпеченні розвитку трудового потенціалу регіону.

Ключові слова: трудовий потенціал, освітній рівень, компетентність, мобільність, мотивація праці, інноваційний розвиток, екологізація життєдіяльності, людський розвиток, регіональний відтворювальний комплекс, соціальні інвестиції.



АННОТАЦИЯ

Кравец И. М. Формирование и использование трудового потенциала региона (на примере Хмельницкой области). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт демографии и социальных исследований НАН Украины. - Киев, 2008

Диссертация посвящена исследованию процессов формирования и использования трудового потенциала региональной системы.

В диссертационной работе проведено теоретическое обобщение и выложен авторский подход к решению проблем, связанных с процессами формирования и использования трудового потенциала региона.

Определено содержание категории “трудовой потенциал” с позиций экологического подхода, который предполагает, что двигателем развития качественных характеристик есть потребности человека и обеспечение экологически чистых условий жизнедеятельности.

Усовершенствована классификация факторов, которые влияют на формирование и развитие трудового потенциала. Значительное влияние на развитие трудового потенциала в регионе оказывают демографические, социально-экономические, этно-культурные, личностно-психологические и экологические факторы.

Проведена комплексная социально-экономическая характеристика трудового потенциала Хмельницкой области, в результате которой определено, что трудовому потенциалу области свойственно ухудшение здороья, снижение компетентности (профессионализма), низкий уровень мотивированности и инновационности.

С помощью факторных моделей в диссертации оценено влияние трудового потенциала на социально-экономическое и инновационное развитие региона с позиций компонентного состава трудового потенциала.

Выявлены тенденции и противоречия развития трудового потенциала региона в контексте концепции человеческого развития: сокращение численности населения, снижение длительности жизни и уровня рождаемости, увеличение миграции населения, уровня заболеваемости, снижение числа занятого экономически активного населения трудоспособного возраста, увеличение безработицы, особенно молодежной. Все это приводит к ухудшению трудового потенциала, а в конечном итоге, к снижению индекса человеческого развития.

Обоснованы основные приоритеты регионального управления формированием и использованием трудового потенциала, которые включают регионализацию профессионального образования, маркетинговую деятельность на региональном рынке труда, обеспечение координации и согласования интересов всех субъектов рынка труда.

Обоснованы основные направления инвестиционного обеспечения развития трудового потенциала региона.

Ключевые слова: трудовой потенциал, образовательный уровень, компетентность, мобильность, мотивация труда, инновационное развитие, экологизация жизнедеятельности, человеческое развитие, региональный воспроизводственный комплекс, социальные инвестиции.

ANNOTATION

Kravets I.M. The formation and use of labour potential of the region (on the example of Khmelnytsky oblast). - Manuscript.

...