Забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

УДК 331.101 (477.62)

Спеціальність 08.00.07 - демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНУ

Кісельова Олександра Олексіївна

Донецьк - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Донецькому університеті економіки та права (м. Донецьк).

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Брюховецька Наталя Юхимівна, Інститут економіки промисловості НАН України, головний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств (м. Донецьк).

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лутай Лариса Анатоліївна, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського МОН України, завідуюча кафедрою економіки і менеджменту (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Бажан Ірина Іванівна, Бердянський університет менеджменту і бізнесу, доцент кафедри економіки підприємств (м. Бердянськ, Запорізька обл.).

Захист відбудеться “28” жовтня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “26” вересня 2009 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.Г. Слоква



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічні перетворення, що відбуваються в Україні, потребують глибокого аналізу та осмислення проблем зайнятості населення. Зайнятість є найважливішим аспектом як соціально-економічного життя людини, так і її соціально-трудових відносин, бо торкається інтересів і громадянських прав кожного члена суспільства, умов економічного зростання і соціальної стабільності в країні. В умовах трансформації економіки України централізоване регулювання процесів зайнятості пов'язане з певними фінансовими, матеріально-технічними і організаційними обмеженнями, тому центр ваги управління ними переноситься у регіони. Регіональні аспекти зайнятості мають свою специфіку. На регіональному рівні краще проявляється взаємозалежність пропозиції та попиту на робочу силу, формується своя кон'юнктура ринку праці, рівні зайнятості й безробіття населення, структура зайнятості, ціна робочої сили і рівень доходів населення. Нині в економіках регіонів України спостерігається недостатній рівень зайнятості, досить високий рівень безробіття, визначеного за методологією Міжнародної організації праці, і неврівноважена, переважно праценадлишкова, кон'юнктура ринку праці. Така ситуація характеризує зайнятість як неефективну, що негативно відбивається на загальному економічному розвитку регіонів, рівні та якості життя населення.

В контексті цього важливим стає розв'язання наукового завдання по забезпеченню ефективної зайнятості в економіці регіону, при якій відсутні незадовільний попит і незадовільна пропозиція робочої сили, та яка являє собою основну передумову не тільки підйому загальної результативності функціонування економіки, але й повноцінного розвитку і відтворення робочої сили.

Незважаючи на існування значної кількості науково-практичних досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених, присвячених питанням зайнятості, сучасний стан цієї проблематики на регіональному рівні є невичерпаним. Потребують негайного розв'язання проблеми виявлення резервів забезпечення ефективної зайнятості, узгодження попиту і пропозиції робочої сили, скорочення безробіття, підвищення якості надання послуг безробітному і незайнятому населенню, створення і збереження робочих місць, розвитку самозайнятості, збереження і нарощування трудового потенціалу регіонів. Вказані обставини обумовили актуальність теми дослідження і визначили основні його напрямки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького університету економіки та права за 2004-2007 рр. у межах теми “Фінансово-кредитний механізм забезпечення економічного росту в Україні” (ДР № 0105U000478), де автором досліджено стан і особливості кон'юнктури ринку праці Донецького регіону, динаміку попиту і пропозиції, рівень та масштаби зайнятості і безробіття населення, проаналізовано вплив фінансово-економічних факторів на стан зайнятості, визначено пріоритети забезпечення ефективної зайнятості з урахуванням територіальних і галузевих особливостей розвитку регіону, розроблено заходи з поліпшення кон'юнктури ринку праці, обґрунтовано напрями посилення регіональної політики зайнятості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є зняття протиріч між існуючим та ефективним рівнем зайнятості шляхом теоретичного узагальнення, аналізу практики та методичного забезпечення пропозицій щодо залучення населення у реальний сектор економіки.

Відповідно до вказаної мети в роботі були поставлені і вирішені такі основні завдання:

визначено економічну сутність зайнятості населення, охарактеризовано основні концепції, види і форми зайнятості в економіці регіону;

узагальнено методи забезпечення зайнятості населення в економіці;

уточнено групи чинників, що впливають на забезпечення ефективної зайнятості населення у регіоні;

оцінено масштаби і результати зайнятості населення у Донецькому регіоні; зайнятість безробіття економіка офіційний

проаналізовано причини і тривалість офіційного безробіття;

виявлено резерви підвищення зайнятості населення у регіоні;

встановлено пріоритети забезпечення ефективної зайнятості населення у регіоні;

розроблено заходи з поліпшення кон'юнктури регіонального ринку праці;

обґрунтовано рекомендації щодо посилення регіональної політики забезпечення ефективної зайнятості населення.

Об'єктом дослідження є процес забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні прийоми забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону.

Методи дослідження. Обґрунтованість одержаних результатів забезпечено використанням загальнонаукових і спеціальних методів дослідження.

У процесі дослідження теоретичних основ зайнятості населення використано методи порівняння, узагальнення, діалектичний, системного підходу до регулювання процесів зайнятості. Спеціальні методи дослідження, зокрема, метод факторного аналізу причинно-наслідкових залежностей використано при оцінці впливу факторів на стан зайнятості в регіоні; балансовий метод - при аналізі рівня зайнятості і безробіття населення; метод структурних порівнянь - при визначенні статево-вікових особливостей у складі зайнятого і безробітного населення; статистичний метод, аналіз і синтез, метод аналітичних таблиць, графічний метод - при дослідженні сучасних тенденцій демографічного розвитку, міграційних процесів, формування попиту і пропозиції на ринку праці Донецької області.

Теоретичну основу дослідження склали фундаментальні положення зарубіжних і вітчизняних вчених з питань зайнятості. Зокрема, використано роботи таких всесвітньо відомих вчених, як Дж. М. Кейнс, А. Маршалл, Т. Мальтус, К. Маркс, Д. Рікардо, П. Самуельсон, А. Сміт, М. Фрідмен, у яких обґрунтовано можливості розв'язання проблем зайнятості за допомогою створення дієвого механізму оплати праці, поширення інвестиційної діяльності держави, використання важелів грошово-кредитної політики, реалізації інституційних реформ, переходу до гнучких нестандартних форм зайнятості. Серед наукових розробок вітчизняних вчених особливу увагу приділено роботам А.І. Акмаєва, О.І. Амоші, В.П. Антонюк, С.І. Бандура, Д.П. Богині, Н.П. Борецької, Н.Ю. Брюховецької, В.М. Василенка, В.М. Геєця, О.А. Грішнової, М.І. Долішнього, Н.І. Єсінової, С.М. Злупка, Б.Т. Кліяненка, А.М. Колота, Е.М. Лібанової, Н.Д. Лук'янченко, О.Ф. Новікової, В.В. Онікієнка, В.М. Петюха, Т.В. Уманець, В.М. Шамоти, Л.В. Шаульської, І.Б. Швець, у яких доведено доцільність підвищення рівня зайнятості шляхом: ефективного регулювання процесів зайнятості на різних рівнях державної управлінської ієрархії, вдосконалення законодавчої бази з питань зайнятості, сприяння розвитку людського капіталу країни, забезпечення гідних умов життя і праці людини, підвищення рівня державних соціальних гарантій населенню.

Нормативною базою наукового дослідження є Закони України, Укази Президента України, Послання Президента України до Верховної Ради України. Як первинну інформацію використано статистичні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Донецькій області і Донецького обласного центру зайнятості, офіційні матеріали органів державного управління та результати особистих досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону для зняття протиріч на регіональному ринку праці. При цьому отримано такі основні результати роботи:

вперше:

визначено пріоритети забезпечення ефективної зайнятості населення у регіоні на основі факторних моделей впливу чинників на рівень безробіття, що дозволяє уникати зайвих витрат із Регіонального фонду сприяння зайнятості населення і регіонального бюджету;

удосконалено:

прийоми аналізу зайнятості населення у регіоні шляхом розширення класифікації видів зайнятості за ознаками рівня освіти, статусу зайнятості та місця проживання, що дозволило виявити джерела загострення проблем зайнятості населення з високим рівнем освіти і мешканців сільської місцевості регіону;

підхід до визначення причин безробіття, обумовлених тенденціями розвитку економіки промислового регіону шляхом використання результатів додаткових соціологічних обстежень безробітного населення, що дозволило визначити основні напрями дій зі зменшення безробіття і підвищення рівня зайнятості населення;

підхід до виявлення резервів підвищення зайнятості населення у регіоні на основі аналізу кількісно-якісної відповідності попиту і пропозиції робочої сили, що дозволило визначити як резерви - збереження існуючих і створення нових робочих місць, забезпечення збалансованості ринку праці і ринку освітніх послуг, посилення активних заходів сприяння зайнятості;

отримало подальший розвиток:

визначення поняття “ефективна зайнятість”, під якою розуміється такий розподіл трудових ресурсів у територіальному та галузевому розрізах, при якому встановлюється максимально узгоджена кон'юнктура ринку праці за прийнятного для даних економічних умов рівня природного безробіття;

підхід до визначення рівнів забезпечення зайнятості шляхом виокремлення поряд з державним, регіональним та локальним особистісного рівня на основі диференціації основних напрямів і важелів державного впливу на об'єкт регулювання, що уможливлює стимулювання ділової активності особистості та самозайнятості;

групування чинників забезпечення ефективної зайнятості населення у регіоні за ознаками політико-географічні, демографічні, фінансово-економічні й соціальні шляхом більш змістовного наповнення їх основними складовими, що дозволило більшою мірою урахувати регіональну специфіку процесів зайнятості;

підхід до забезпечення збалансованості попиту і пропозиції на регіональному ринку праці через заходи по встановленню відповідності освітніх послуг вимогам ринку праці, вдосконаленню професійного навчання безробітного населення, створенню умов для відкриття нових робочих місць, що дозволяє максимально врівноважити кон'юнктуру ринку праці;

положення щодо посилення регіональної політики зайнятості населення через удосконалення законодавства про зайнятість, регулювання оплати праці та міграційних процесів, надання соціальних гарантій населенню, що створює передумови забезпечення ефективної зайнятості у регіоні.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні розробки доведені до рівня практичних рекомендацій і надають можливість забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону на основі:

прийомів аналізу зайнятості населення у регіоні шляхом розширення класифікації видів зайнятості за ознаками рівня освіти, статусу зайнятості і місця проживання, що можуть бути використані державними центрами зайнятості при оцінці стану ринку праці;

підходу до визначення причин безробіття, обумовлених тенденціями розвитку економіки промислового регіону, що може бути використано державними центрами зайнятості при розробці програм зайнятості населення;

підходу до виявлення резервів підвищення зайнятості населення у регіоні на основі аналізу кількісно-якісної відповідності попиту і пропозиції робочої сили, що може бути використано у роботі Обласних державних адміністрацій при розробці планів соціально-економічного розвитку регіонів.

Розроблені заходи по відродженню системи профтехосвіти і виведенню її на сучасний рівень вимог роботодавців, сприянню співпраці ВНЗ з роботодавцями для запобігання депрофесіоналізації кадрів і появі незатребуваних на ринку праці фахівців вжито Управлінням освіти і науки Донецької облдержадміністрації у напрямі забезпечення відповідності структури та якості освітніх послуг вимогам ринку праці (довідка № 01/22-718 від 16.03.2009 р.). Результати дослідження динаміки потреби економіки Донецького регіону в працівниках, формування пропозиції робочої сили у регіоні, відповідності попиту і пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці вжито Донецьким обласним центром зайнятості при розробці програми сприяння зайнятості населення (довідка № 01-1085 від 31.03.2009 р.). Приватним підприємством “Стройсервіс” використані пропозиції дисертаційної роботи стосовно виведення на новий якісний рівень співпраці з освітніми закладами і центрами зайнятості у напрямі залучення до трудового колективу кваліфікованих молодих фахівців (довідка № 01/13 від 18.03.2009 р.). Рекомендації стосовно стимулювання молоді до навчання у ПТНЗ, підвищення престижу робочих професій, досягнення ефективної співпраці установ професійної освіти з роботодавцями впроваджено керівництвом Донецького професійного будівельного ліцею МОН України та Ясинуватського професійного ліцею залізничного транспорту МОН України при організації роботи з професійної орієнтації молоді на здобуття робітничих професій та налагодженні взаємодії з підприємствами-замовниками фахівців робочих професій в удосконаленні навчального процесу (довідки № 72 від 19.03.2009 р. та № 01/06-0295 від 18.03.2009 р.). Теоретико-методичні та прикладні розробки отримані в ході дослідження забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону використані у навчальному процесі в Донецькому державному університеті управління МОН України при підготовці методичного забезпечення дисциплін “Економіка праці й соціально-трудові відносини”, “Планування праці на підприємстві і статистика праці”, а також при проведенні науково-дослідної роботи студентів у ході виконання курсових робіт (довідка № 05-12/1265 від 19.03. 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Сформульовані у дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто автору і є його науковим доробком. Дисертація є одноосібно виконаною науковою працею, у якій подано розроблені дисертантом наукові положення, методичні та практичні рекомендації щодо забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону. Внесок здобувача в роботи, опубліковані у співавторстві, конкретизовано у списку наукових праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і практичні результати доповідалися і дістали схвалення на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу `2004” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми промислового розвитку в Україні” (м. Донецьк, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Economics: current affairs and development prospects” (м. Київ, 2006 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів” (м. Святогірськ, 2006 р.); Внутрівузівській науковій конференції викладачів та аспірантів ДонУЕП “Інституціональні проблеми та перспективи сучасної України” (м. Донецьк, 2006 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Місто, регіон, держава: проблеми розподілу повноважень” (м. Донецьк-Святогірськ, 2006 р.); VIII Науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку” (м. Павлоград, 2006 р.); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Інноваційні стратегії підвищення конкурентоспроможності та забезпечення економічної безпеки регіонів України” (м. Донецьк, 2008 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції “Науковий потенціал України 2008” (м. Київ, 2008 р.); V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного управління соціально-економічним розвитком регіону” (м. Слов'янськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональні проблеми людського та соціального розвитку” (м. Донецьк, 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації надруковано у 15 публікаціях, з яких 7 - у фахових виданнях, 6 - за матеріалами конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 4,63 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,33 друк. арк.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 188 сторінок комп'ютерного тексту, в тому числі робота містить 13 таблиць, 38 рисунків, 16 додатків на 33 сторінках, список використаних джерел із 230 найменувань на 25 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, завдання, визначено предмет, об'єкт та методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичну і практичну значимість отриманих результатів.

У розділі 1 “Теоретичні основи дослідження зайнятості населення” розглянуто економічну сутність зайнятості населення, систематизовано методи забезпечення зайнятості населення в економіці, визначено чинники формування ефективної зайнятості населення в регіоні.

Вияснено, що трансформація економіки України з планової у ринково-орієнтовану обумовила необхідність досліджень економічної сутності зайнятості в нових умовах господарювання. Теоретичний аналіз і систематизація поглядів науковців довели існування двох основних підходів: розуміння зайнятості як процесу використання робочої сили і як трудових відносин. Встановлено, що для ринково орієнтованої економіки регіонів України пріоритетним є досягнення ефективної зайнятості, тобто такого розподілу трудових ресурсів у територіальному та галузевому розрізах, при якому досягається максимально узгоджена за прийнятного для даних соціально-економічних умов рівня природного безробіття кон'юнктура ринку праці. Визначення збалансованої кон'юнктури критерієм ефективної зайнятості дозволяє забезпечити найбільш повне використання трудового і виробничого потенціалу регіону.

Розкрито, що з упровадженням в Україні ринкових реформ загострюється необхідність ґрунтовного дослідження існуючих і формування нових методів, які складають основу політики забезпечення зайнятості населення. Визначено, що через нерозвиненість ринкового механізму саморегулювання в регіонах складається неврівноважена (переважно праценадлишкова) кон'юнктура ринку праці. За таких умов особливого значення набувають методи державного регулювання зайнятості з наданням пріоритету активним заходам. У роботі на основі диференціації основних напрямів і важелів державного впливу на об'єкт регулювання дістало подальшого розвитку розширення рівнів забезпечення зайнятості особистісним рівнем. Його виокремлення дозволяє підвищити зайнятість за рахунок стимулювання самозайнятості населення шляхом соціальної підтримки, застосування цінових, фіскальних, грошово-кредитних та інвестиційних інструментів у сукупності.

Узагальнено, що економічна та соціальна диференціація регіонів України обумовлює регіональні відмінності стану зайнятості, які посилюються впливовою дією різних зовнішніх чинників. В роботі на основі дослідження природи і характеру впливу доведено доцільність групування чинників забезпечення ефективної зайнятості населення за політико-географічними, демографічними, фінансово-економічними й соціальними ознаками (рис. 1).

Рис. 1. Чинники забезпечення ефективної зайнятості населення в регіоні

Визначення складових виділених груп, їх кількісного і якісного впливу на стан зайнятості дозволяє формувати індивідуальний підхід до розробки регіональної політики забезпечення ефективної зайнятості з урахуванням специфіки кожного регіону.

У розділі 2 “Аналіз сучасних тенденцій зайнятості населення в регіоні” оцінено масштаби і результати зайнятості, проаналізовано причини і тривалість офіційного безробіття, виявлено резерви підвищення зайнятості населення в економіці регіону.

Встановлено, що структура і динаміка економіки Донецького регіону обумовлюють специфіку зайнятості населення. Поступовий розвиток економіки в 2001-2007 рр. сприяв зростанню чисельності зайнятих протягом аналізованого періоду на 2,8% (рис. 2). 

Рис. 2. Динаміка чисельності зайнятого населення Донецької області у віці 15-70 років

Провідною галуззю регіону залишається промисловість, в якій працює кожен третій із зайнятих громадян. Поряд з цим щорічно знижується чисельність зайнятих у соціально-значимих видах діяльності (науці, культурі, мистецтві, охороні здоров'я).

Впродовж 2001-2007 рр. відбулось зростання рівня зайнятості населення Донецького регіону на 3,8% (з 56% у 2001 р. до 59,8% у 2007 р.). У ході дослідження рівня зайнятості за ознакою віку виявлено, що найбільш високим він був у осіб вікової групи 35-49 років (82-85%) і у молоді віком 25-29 років (81-74%), що дозволяє позитивно оцінити формування трудової активності населення регіону й використання робочої сили. Негативним фактом було щорічне зниження рівня молодіжної зайнятості (особливо фахівців з вищою освітою) і збільшення рівня зайнятості осіб передпенсійного та пенсійного віку, зростання трудової активності яких є гострою соціальною проблемою суспільства. У загальній чисельності зайнятих за ознакою статі частка жінок і чоловіків практично рівна (відповідно 49% і 51%). Жіноча робоча сила переважно використовується у сфері послуг, а традиційно “чоловічими” є видобувна промисловість, металургія і виробництво коксу. В структурі зайнятості за формами власності спостерігається стійка тенденція відтоку кадрів з державних підприємств до колективного і приватного сектору. Аналіз рівня зайнятості за ознакою освіти показав, що найвищий він у фахівців з повною вищою освітою (78,5%), а найнижчий у осіб з базовою вищою освітою та без освіти. Результати аналізу зайнятості населення за місцем проживання довели, що при помітному зростанні зайнятості в сільській місцевості її рівень значно нижчий ніж у населення міст.

Виявлення найбільш гострих проблем зайнятості серед молоді з високим рівнем освіти і мешканців сільської місцевості регіону здійснено на основі удосконалення прийомів аналізу зайнятості шляхом розширення класифікації видів зайнятості ознаками рівня освіти і місця проживання.

У роботі встановлено, що в Донецькому регіоні в 2001-2007 рр. відбувається скорочення безробіття. В 2007 р. у порівнянні з 2001 р. чисельність безробітного населення на повному ринку праці скоротилась на 54,6% і склала 130 тис. осіб, відповідно рівень безробіття, розрахований за методологією МОП, знизився на 4,7 відсоткових пункти і склав 5,6%. Чисельність зареєстрованих безробітних зменшилась на 51,5% (до 37 тис. осіб), а рівень зареєстрованого безробіття - на 1,9 відсоткових пункти (до 1,6%). Значення рівня зареєстрованого безробіття впродовж 2001-2007 рр. вдвічі менше розрахованого за методологією МОП, що приховує реальні масштаби безробіття і заважає розробці й проведенню адекватних заходів щодо поліпшення ситуації. Гострота проблеми безробіття посилюється її диференціацією по містах і районах області, яка досягає двадцяти і більше разів. Виявлено найбільш вразливі категорії населення на ринку праці, серед яких: молодь, вікові групи 25-29 і 35-39 років, жінки, сільське населення, фахівці з базовою вищою освітою.

Результати аналізу статистичних даних про зареєстрований ринок праці показали стійку позитивну динаміку скорочення довготривалого безробіття і середньої тривалості безробіття в регіоні. Виявлено, що найбільш поширеними причинами офіційного безробіття були: звільнення за власним бажанням, у зв'язку зі змінами в організації виробництва, неможливість знайти роботу після закінчення навчальних закладів через невідповідність отриманих професій і набутих знань вимогам роботодавців (табл. 1).

Таблиця 1 - Динаміка частки безробітних за тривалістю і причинами незайнятості в загальній чисельності зареєстрованого безробітного населення, %

Рік	Частка осіб, які не були зайняті до 1 року	у тому числі за причинами незайнятості	Частка осіб, які не були зайняті з різних причин більше 1 року
		вивільнені у зв'язку зі змінами в організації виробництва	звільнені за власним бажанням	випускники навчальних закладів	не зайняті з інших причин
2001	80,8	17,3	28,5	5,5	28,5	19,2
2002	73,6	13,4	23,5	5,2	30,6	26,4
2003	74,2	11,8	20,0	4,9	36,7	25,8
2004	76,7	8,5	20,9	4,8	41,8	23,3
2005	78,5	7,4	19,9	4,5	45,7	21,5
2006	80,5	8,2	18,8	3,5	49,3	19,5
2007	82,8	8,1	18,6	2,6	52,9	17,2

У ході дослідження удосконалено підхід до визначення причин безробіття, обумовлених тенденціями розвитку економіки промислового регіону. Серед них: скорочення обсягів промислового виробництва в регіоні, повільні темпи розвитку малого і середнього бізнесу, реструктуризація вугільної промисловості і агропромислового комплексу. Виявлення причин безробіття, характерних саме для промислового регіону дозволяє визначити шляхи поліпшення ситуації з урахуванням галузевої специфіки.

Виявлено, що недостатній рівень зайнятості і значні масштаби безробіття в Донецькому регіоні обумовлюють необхідність пошуку резервів підвищення зайнятості населення. У роботі удосконалено підхід до виявлення резервів підвищення зайнятості в регіоні на основі аналізу кількісно-якісної відповідності попиту і пропозиції робочої сили. При дослідженні кон'юнктури виявлено перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї, що проявляється у зайвому навантаженні на вільні робочі місця (рис. 3).

Рис. 3. Навантаження незайнятого населення на одне вільне робоче місце за категоріями працюючих, осіб

Праценадлишкова кон'юнктура є ознакою неефективної зайнятості населення. Як резерви підвищення зайнятості в регіоні визначено збереження існуючих і відкриття нових робочих місць згідно пріоритетів розвитку економіки регіону, забезпечення відповідності системи професійної освіти вимогам ринку праці, вдосконалення діяльності державної служби зайнятості у напрямі реалізації заходів активної політики на ринку праці.

У розділі 3 “Обґрунтування напрямів забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону” визначено пріоритети забезпечення ефективної зайнятості населення в регіоні, розроблено заходи з поліпшення кон'юнктури регіонального ринку праці, обґрунтовано напрями посилення регіональної політики зайнятості.

Виявлені в ході дослідження стану зайнятості в регіоні негативні тенденції обумовлюють необхідність розробки заходів щодо їх подолання.

Для цього в роботі процедуру визначення пріоритетів забезпечення ефективної зайнятості проведено на основі факторних моделей у два етапи. Спочатку для різних за чисельністю жителів міст Донецької області побудовано однофакторні моделі залежності рівня зареєстрованого безробіття від підготовки кадрів і підвищення кваліфікації населення. Вони продемонстрували зворотний характер залежності по групах великих і середніх міст та пряму залежність по групі малих міст (табл. 2).

Таблиця 2 - Однофакторні моделі залежності рівня зареєстрованого безробіття від підготовки кадрів і підвищення кваліфікації населення міст Донецької області

Місто	Рівняння лінії апроксимації
	Підготовка кадрів	Підвищення кваліфікації
Донецьк	y = -0,744x+1,518	y = -0,549x+2,505
Макіївка	y = -0,27x+2,81	y = -0,28x+2,84
Маріуполь	y = -0,01x+0,57	y = -0,101x+1,288
Краматорськ	y = -0,282x+3,478	y = -0,099x+3,690
Слов'янськ	y = -0,05x+2,73	y = -0,068x+2,709
Єнакієве	y = -0,16x+2,32	y = -0,256x+2,862
Харцизьк	y = 1,489x+0,588	y = 0,722x+1,816
Костянтинівка	y = 0,54x+2,52	y = 0,03x+4,05
Артемівськ	y = 0,01x+1,99	y = -0,061x+2,122
Донецька область	y = -3,534x+6,547	y = -1,176x+6,173

На другому етапі на основі багатофакторних моделей визначено залежність стану зайнятості в тих же містах від кількості об'єктів за ЄДРПОУ (х1), фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування (х2), обсягів експорту (х3) та імпорту (х4) товарів і послуг, кількості малих підприємств у місті (х5) та фінансового результату їх діяльності (х6), природного приросту населення (х7) і чисельності наявного населення міста (х8). Вони показали високий ступінь зв'язку і впливову дію різної потужності на рівень безробіття залежно від розміру міста (табл. 3).

На підставі результатів аналізу пріоритетними напрямами забезпечення ефективної зайнятості в регіоні визначено: розвиток системи основних наукомістких і споріднених робочих місць; інноваційний розвиток регіону; розвиток малого підприємництва; вдосконалення системи професійної орієнтації і професійної освіти; розвиток трудового потенціалу. Зосередження фінансових, матеріальних і трудових ресурсів за визначеними напрямами дозволить уникнути зайвих витрат з Регіонального фонду сприяння зайнятості населення і регіонального бюджету.

Таблиця 3 - Багатофакторні моделі залежності рівня зареєстрованого безробіття міст Донецької області від економічних факторів

Місто	Рівняння	Значення R2
Донецьк	y = 4,9073-0,00006x1+0,00035x2-0,00009x3-0,00043x4 - -0,00025х5+0,00003x7 -0,00057x8	0,9996
Макіївка	y = -8,281+0,0008x1-0,0003x2+0,009x3-0,019х4+0,0033x5 - -0,0008x6-0,0003x7+0,0011x8	0,9996
Маріуполь	y = 1,585-0,00015x1-0,00097x3+0,0004x4-0,00052x5+0,00057x7 - -0,0008x8	0,9996
Краматорськ	y = 5,06-0,0005x1+0,004x2-0,002x3-0,0009x4+0,0026x5 - -0,0001x6+0,0021x7 +0,0026x8	0,9998
Слов'янськ	y = -6,824-0,0028x1+0,0072x2-0,068x3+0,874x4+0,021x5-0,001x6 - -0,015x7 -0,136x8	1
Єнакієве	y = 0,7531-0,0032x1+0,0008x2-0,00612x3+0,0227х4+0,0059x5 - -0,00066x6+0,0019x7-0,0034x8	0,9976
Харцизьк	y = 24,6308-0,0089x1+0,0050x2+0,0034x3+0,0549х4 - -0,0603x5+0,00018x6+0,0055x7 +0,1134x8	0,9996
Костянтинівка	y = 13,3708-0,0109x1-0,0654x2+0,0226x3-0,9477х4+0,01533x5 - -0,0004x6+0,0096x7+0,0776x8	0,9996
Артемівськ	y = 2,6553-0,0026x1+0,00055x2-0,0055x3+0,0086х4 - -0,0017x5+0,00015x6-0,0017x7+0,0172x8	0,9996

Виявлена в ході дослідження праценадлишкова кон'юнктура Донецького регіонального ринку праці потребує заходів щодо врівноваження. У роботі удосконалено підхід до забезпечення збалансованості попиту і пропозиції регіонального ринку праці через заходи, спрямовані на забезпечення відповідності освітніх послуг вимогам ринку праці, вдосконалення професійного навчання безробітного населення, створення умов для відкриття нових робочих місць. У рамках цих заходів для розв'язання проблем молодіжної зайнятості запропоновано створення Регіонального центру сприяння працевлаштуванню випускників ВНЗ (рис. 4).

Створення такого центру дозволяє сформувати уніфіковану дієву систему допомоги у працевлаштуванні молодих фахівців і буде сприяти позитивним зрушенням в отриманні випускниками ВНЗ першого робочого місця.

Для підвищення зайнятості в сільській місцевості наголошено на необхідності розвитку на селі підприємництва (у тому числі нетрадиційного), через що знизиться безробіття, зросте добробут селян, уповільняться темпи еміграції сільської молоді до міст.

Очікуваним результатом від комплексної реалізації розроблених заходів є: запобігання депрофесіоналізації кадрів, отримання адекватної картини стану ринку праці, можливість прогнозування його розвитку, зростання кількості і якості робочих місць, відродження й розвиток зайнятості в сільській місцевості, створення умов для залучення інвестицій в економіку регіону.

У дисертації визначено, що досягнення ефективної зайнятості в економіці регіону має базуватись на дієвій регіональній політиці забезпечення зайнятості населення, яка повинна корегуватися і вдосконалюватися відповідно до тенденцій економічного і соціального розвитку.

Для посилення регіональної політики забезпечення ефективної зайнятості розроблено заходи, поєднані за чотирма напрямами (рис. 5).



Рис. 5. Напрями посилення регіональної політики забезпечення зайнятості населення

Це наступні напрями: вдосконалення законодавчо-правової бази сфери зайнятості (на основі прийняття законів, що забезпечать правове регулювання зайнятості молоді, осіб похилого віку, сільського населення, зайнятості у неформальному секторі економіки, трудової міграції населення, працевлаштування та соціального захисту працюючих за кордоном, діяльності недержавних служб зайнятості); регулювання оплати праці державними органами для забезпечення зростання реальної заробітної плати працівників, підвищення купівельної спроможності населення, виведення з “тіні” частини заробітної плати; використання зарубіжного досвіду регулювання трудової міграції (в напрямах збереження і залучення кваліфікованої робочої сили, тимчасової трудової міграції під егідою держави, заходів з протидії нелегальній міграції); забезпечення соціальних гарантій населенню на основі збереження переваги державної допомоги в сфері соціального захисту.

Посилення регіональної політики зайнятості реалізацією цих заходів створить об'єктивну передумову забезпечення ефективної зайнятості населення.

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено наукове завдання по забезпеченню ефективної зайнятості населення в економіці регіону на основі комплексу науково-методичних та практичних рекомендацій щодо його залучення у реальний сектор економіки. Результати наукового дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. З'ясовано, що найбільш повне використання в трудовому процесі кожного працівника і зростання продуктивності праці досягається за відсутності незадовільного попиту і незадовільної пропозиції робочої сили. На основі прийняття як критерію ефективної зайнятості населення збалансованої кон'юнктури отримало подальший розвиток визначення поняття “ефективна зайнятість”, яка забезпечується таким розподілом трудових ресурсів у територіальному та галузевому, при якому встановлюється максимально узгоджена за прийнятного для даних соціально-економічних умов рівня природного безробіття кон'юнктура ринку праці.

2. Встановлено, що через неспроможність ринку праці до саморегулювання особливого значення набувають методи державного регулювання й забезпечення зайнятості з наданням пріоритету активним заходам впливу. Визначено, що стимулювання ділової активності особистості і самозайнятості населення, як напряму забезпечення ефективної зайнятості в регіоні, забезпечується за допомогою заходів і важелів впливу на об'єкт регулювання, що робить доцільним виокремлення поряд з державним, регіональним та локальним особистісного рівня забезпечення зайнятості.

3. Охарактеризовано якісний і кількісний вплив чинників на стан зайнятості в регіоні. На основі визначення природи і характеру впливової дії чинників доведено доцільність їх поєднання за ознаками політико-географічні, демографічні, фінансово-економічні й соціальні, через що отримало подальший розвиток групування чинників формування ефективної зайнятості.

4. Оцінено масштаби і результати зайнятості в Донецькому регіоні. Виявлено загострення проблем зайнятості молоді з вищою освітою і сільських мешканців регіону шляхом розширення класифікації видів зайнятості ознаками рівня освіти, статусу зайнятості і поглиблення територіальної ознаки позиціями зайнятості в містах, сільській місцевості, районах та міських і районних центрах, що дозволило удосконалити прийоми аналізу зайнятості населення в регіоні.

5. Проаналізовано причини і тривалість офіційного безробіття в Донецькому регіоні. Виявлено стійку позитивну динаміку скорочення довготривалого безробіття і зниження середньої тривалості безробіття. Встановлено найбільш поширені причини безробіття, обумовлені специфікою розвитку промислового регіону. Ними є скорочення обсягів промислового виробництва, повільні темпи розвитку малого і середнього бізнесу, реструктуризація вугільної промисловості і агропромислового комплексу. На цій основі удосконалено галузевий підхід до визначення причин безробіття.

6. Доведено, що збалансованості праценадлишкової кон'юнктури ринку праці Донецького регіону сприятиме збереження існуючих і створення нових робочих місць, забезпечення відповідності системи професійної освіти вимогам ринку праці, посилення активних заходів сприяння зайнятості населення. Обґрунтування необхідності саме цих заходів здійснено на основі результатів аналізу кількісно-якісної відповідності попиту і пропозиції робочої сили, що дозволило удосконалити підхід до виявлення резервів підвищення зайнятості населення в регіоні.

7. Обґрунтовано, що уникненню зайвих витрат з Регіонального фонду сприяння зайнятості населення і регіонального бюджету сприятиме правильне визначення основних напрямів реалізації регіональної політики забезпечення ефективної зайнятості. Визначення пріоритетів забезпечення ефективної зайнятості населення в регіоні здійснено на основі: однофакторних моделей залежності рівня зареєстрованого безробіття від підготовки кадрів і підвищення кваліфікації населення міст Донецької області та багатофакторних моделей залежності стану зайнятості від кількості об'єктів за ЄДРПОУ, фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування, обсягів експорту та імпорту товарів і послуг, кількості малих підприємств у місті, природного приросту населення і чисельності наявного населення міста. Пріоритетами забезпечення ефективної зайнятості визначено: розвиток системи основних наукомістких і споріднених робочих місць; інноваційний розвиток регіону; розвиток малого підприємництва; вдосконалення системи професійної орієнтації і професійної освіти; розвиток трудового потенціалу.

8. Визначено підхід щодо максимального узгодження кон'юнктури регіонального ринку праці через заходи по забезпеченню відповідності освітніх послуг вимогам ринку праці, вдосконаленню професійного навчання незайнятого населення, створенню умов для відкриття нових робочих місць. Для покращення стану молодіжної зайнятості на основі вивчення зарубіжного досвіду запропоновано створення Регіонального центру сприяння працевлаштуванню випускників ВНЗ. Напрямом забезпечення зростання зайнятості в сільській місцевості регіону визначено розвиток підприємництва (у тому числі нетрадиційного) на селі.

9. Запропоновано для вирішення завдання забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону посилити дієвість регіональної політики зайнятості. На основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розроблено заходи щодо вдосконалення законодавства в сфері зайнятості, регулювання оплати праці та міграційних процесів, забезпечення соціальних гарантій населенню з боку органів державної регіональної влади, через що отримало подальший розвиток положення щодо посилення регіональної політики зайнятості.



СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кісельова О.О. Сучасні технології організації робіт щодо працевлаштування незайнятого населення / О.О. Кісельова // Вісник Донецького університету економіки та права. Сер.: Економіка та управління. - Донецьк: ДонУЕП, 2005. - №1. - С. 58-64.

2. Кісельова О.О. Соціально-економічні аспекти трудової міграції в Україні / О.О. Кісельова // Социально-экономические аспекты промышленной политики. Управление человеческими ресурсами: государство, регион, предприятие: в 3 т. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2006. - Т. 2. - С. 78-85.

3. Кісельова О.О. Причини та наслідки трудової міграції населення / О.О. Кісельова // Вісник Донецького університету економіки та права. Сер.: Економіка та управління. - Донецьк: ДонУЕП, 2006. - №1. - С. 57-60.

4. Кісельова О.О. Безконтрактне наймання як форма сучасного тіньового ринку праці / О.О. Кісельова // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Сер.: Економіка. - Донецьк: ДонДУУ, 2007. - Т. VІІІ, вип 84. - С. 226-230.

5. Кісельова О.О. Проблема безробіття в Донецькій області та шляхи її вирішення / В.П. Антонюк, О.О. Кісельова // Економіка промисловості. - 2003. - №1(19). - С. 204-209. (Особистий внесок здобувача: удосконалено класифікацію безробіття, обґрунтовано шляхи вирішення проблеми безробіття в Донецькій області).

6. Киселева А.А. Факторы формирования регионального рынка труда / Н.Е. Брюховецкая, А.А. Киселева // Бизнес Информ. - 2006. - №10. - С. 42-47. (Особистий внесок здобувача: визначено й охарактеризовано групи факторів, що впливають на формування ринку праці Донецького регіону).

7. Кісельова О.О. Розвиток підприємництва як перспективний шлях забезпечення зайнятості сільського населення / О.О. Кісельова // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Сер.: Економіка. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - Т. ІХ, вип 96. - С. 148-150.

8. Кісельова О.О. Європейський досвід політики соціального захисту населення / О.О. Кісельова // Вісник Донецького університету економіки та права. Сер.: Економіка та управління. - Донецьк: ДонУЕП, 2004. - №1. - С. 58-63.

9. Кісельова О.О. Вдосконалення управління трудовим потенціалом на основі зарубіжного досвіду міграційної політики / О.О. Кісельова // Економіка та управління соціальними процесами. - 2008. - №1. - С. 132-136.

10. Кісельова О.О. Професійне навчання в системі управління трудовими ресурсами регіону / О.О. Кісельова // Науковий потенціал світу `2004: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Дніпропетровськ, 1-15 листоп. 2004 р.). Т. 13. Управління трудовими ресурсами. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 29-31.

11. Кісельова О.О. Тенденції використання трудового потенціалу промисловості Донецької області / О.О. Кісельова // Економічні проблеми промислового розвитку в Україні: тези доп. і повідом. Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 19-20 трав. 2005 р.). - Донецьк: ІЕП НАН України, 2005. - С. 59-60.

12. Кісельова О.О. Моделювання ринку праці / О.О. Кісельова // Роль менеджмент-освіти в контексті розвитку механізмів державного регулювання соціально-економічних процесів: матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Святогірськ, 11-13 трав. 2006 р.). - Донецьк: ДонДУУ, 2006. - С. 81-85.

13. Кісельова О.О. Політика зайнятості населення на сучасному регіональному ринку праці / О.О. Кісельова // Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку: матеріали VIII Наук.-практ. конф. (м. Павлоград, 10 листоп. 2006 р.). - Павлоград: ЗПІЕУ, 2006. - С. 181-183.

14. Киселева А.А. Теоретические подходы к исследованию регионального рынка труда / А.А. Киселева // Город, регион, государство: проблемы распределения полномочий: материалы IV Междунар. науч.-практ. конф. (г. Донецк, 5-7 окт. 2006 р.) / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований. - Донецк: ООО “Юго-Восток, Лтд”, 2007. - С. 138-145.

15. Кісельова О.О. Проблеми зайнятості молоді на регіональному ринку праці / О.О. Кісельова // Науковий потенціал України 2008: матеріали ІV Всеукраїнської наук.-прак. інтернет-конф. (м. Київ, 26-28 берез. 2008 р.). / Ін-т наукового прогнозування, Кримський ін-т економіки та господарського права - К.: ТОВ “ТК Меганом”, 2008. - Ч. 1. - С. 33-34.



АНОТАЦІЯ

Кісельова О.О. Забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.07 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2009.

Дисертацію присвячено узагальненню теоретичних, аналізу практичних і розробці науково-методичних положень та пропозицій щодо забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону. У роботі уточнено економічну сутність зайнятості населення; охарактеризовано основні концепції, види і форми зайнятості в економіці регіону. Уточнено поняття “ефективна зайнятість”, під яким розуміється розподіл трудових ресурсів у територіальному та галузевому розрізах, при якому встановлюється максимально узгоджена кон'юнктура ринку праці. Досліджено методи забезпечення зайнятості населення в економіці. Доведено доцільність виокремлення поряд з державним, регіональним і локальним особистісного рівня забезпечення зайнятості. Здійснено групування чинників формування ефективної зайнятості населення в регіоні за ознаками політико-географічні, демографічні, фінансово-економічні й соціальні. Оцінено масштаби і результати зайнятості населення в Донецькому регіоні, зроблено висновок про недостатній рівень зайнятості, виявлено загострення проблем зайнятості молоді з вищою освітою і мешканців сільської місцевості. Проаналізовано тривалість офіційного безробіття, встановлено причини безробіття, у тому числі ті, що обумовлені галузевою специфікою регіону. Виявлено резерви підвищення зайнятості населення в регіоні на базі аналізу кількісно-якісної відповідності попиту і пропозиції робочої сили. На основі факторних моделей впливу чинників на рівень безробіття встановлено пріоритети забезпечення ефективної зайнятості населення в економіці регіону. Розроблено заходи з поліпшення кон'юнктури регіонального ринку праці у напряму забезпечення відповідності освітніх послуг вимогам ринку праці, вдосконалення професійного навчання безробітного населення, створення умов для відкриття нових робочих місць. Обґрунтовано рекомендації щодо посилення регіональної політики забезпечення ефективної зайнятості населення через удосконалення законодавства про зайнятість, регулювання оплати праці та міграційних процесів, надання державних соціальних гарантій населенню.

Ключові слова: ефективна зайнятість, населення, економіка регіону, безробіття, попит, пропозиція, кон'юнктура ринку праці, політика зайнятості.



АННОТАЦИЯ

Киселева А.А. Обеспечение эффективной занятости населения в экономике региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.07 - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2009.

Диссертация посвящена обобщению теоретических, анализу практических и разработке научно-методических положений и предложений по обеспечению эффективной занятости населения в экономике региона.

В первом разделе диссертационной работы определена экономическая сущность занятости, охарактеризованы основные концепции, виды и формы занятости в экономике региона. Уточнено определение понятия “эффективная занятость”, под которой понимается такое распределение трудовых ресурсов в территориальном и отраслевом разрезах, при котором устанавливается максимально согласованная конъюнктура рынка труда при приемлемом для данных экономических условий уровня естественной безработицы. Исследованы методы обеспечения занятости населения в экономике. Обоснована целесообразность выделения наряду с государственным, региональным и локальным личностного уровня обеспечения занятости, что позволяет выделить мероприятия по стимулированию деловой активности личности и самозанятости населения как направление обеспечения эффективной занятости в регионе. Охарактеризованы факторы, которые влияют на формирование эффективной занятости населения в регионе, определено их качественное и количественное влияние на занятость. Доказана целесообразность группирования факторов формирования эффективной занятости населения в регионе по политико-географическим, демографическим, финансово-экономическим и социальным признакам, что позволило определить характер и степень влияния составляющих выделенных групп на процессы занятости.

Во втором разделе оценены масштабы и результаты занятости населения в Донецком регионе. По итогам анализа занятости населения, проведенного по расширенному перечню признаков классификации занятости, выявлено обострение проблем занятости населения с высоким уровнем образования и жителей сельской местности региона. Проанализированы причины и продолжительность официальной безработицы. Определена тенденция снижения долговременной безработицы в регионе. Установлены причины безработицы, в том числе те, которые обусловлены тенденциями развития экономики промышленного региона, что позволило определить основные направления действий по снижению безработицы и улучшению показателей занятости населения с учетом отраслевой специфики региона. На основе анализа конъюнктуры регионального рынка труда выявлены проблемы образовательно-квалификационного несоответствия предложения рабочей силы требованиям работодателей, повышенной нагрузки на свободные рабочие места, особенно в сельской местности. Несбалансированная конъюнктура указывает на неэффективную занятость. Резервами роста занятости определены: сохранение существующих и создание новых рабочих мест, обеспечение сбалансированности рынка труда и рынка образовательных услуг, усиление активных мероприятий содействия занятости населения в регионе.

В третьем разделе работы установлены приоритеты обеспечения эффективной занятости населения в регионе на основе моделей влияния факторов на уровень безработицы. В качестве приоритетов определены: развитие системы основных и сопутствующих рабочих мест, инновационное развитие региона; развитие малого предпринимательства, усовершенствование системы профессиональной ориентации и профессионального образования, развитие трудового потенциала. Это позволяет сосредоточить финансовые, материальные и трудовые ресурсы на обозначенных направлениях и избежать излишних расходов из Регионального фонда содействия занятости населения и регионального бюджета. Усовершенствован подход к достижению сбалансированности спроса и предложения рабочей силы на региональном рынке труда с помощью мероприятий по обеспечению соответствия образовательных услуг требованиям рынка труда, усовершенствования профессионального обучения безработного населения, создания условий для открытия новых рабочих мест, что создает возможность максимально согласовать конъюнктуру рынка труда. Обоснованы рекомендации относительно усиления региональной политики обеспечения эффективной занятости населения за счет усовершенствования: законодательства о занятости, регулирования оплаты труда и миграционных процессов, предоставления государственных социальных гарантий населению, что создает основу обеспечения эффективной занятости в регионе.

...