Формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

УДК 631.11.000.7:658.512.62-057.212

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Линдюк Андрій Олександрович

Харків - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Липчук Василь Васильович, Львівський національний аграрний університет, завідувач кафедри статистики та аналізу.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН Дудар Тарас Григорович, Тернопільський національний економічний університет, завідувач кафедри аграрного менеджменту та права;

кандидат економічних наук, професор Горкавий Володимир Кузьмич, Харківський національний аграрний університет ім. Докучаєва, завідувач кафедри статистики та економічного аналізу.

Захист дисертації відбудеться “28” січня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському національному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст -1, навчальне містечко, ауд. 1-221.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва за адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в «Комуніст -1, навчальне містечко, ауд. 1-221.

Автореферат розісланий “26” грудня 2008 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради А.В. Македонський.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. У сучасних умовах у світі особливої гостроти набуває проблема продовольчої безпеки, спричинена зростанням кількості населення, а також розширенням використання сільськогосподарських ресурсів для виробництва продукції, призначеної на непродовольчі цілі. Саме тому Україна, з її потужним сільськогосподарським потенціалом має можливість стати одним із світових лідерів у виробництві й експорті продовольчої продукції. Однак цей потенціал використовується лише частково, а для максимального його задіяння необхідно залучити у сільськогосподарську галузь значні фінансові, матеріально-технічні, а головне - кваліфіковані трудові ресурси. Проблему забезпеченості фінансовими і матеріально-технічними ресурсами значною мірою можна вирішити за рахунок інвестицій, проблему кадрового ж забезпечення вирішити значно складніше, і це при тому, що персонал є одним з основних ресурсів виробництва.

За останні 10-15 років ситуацію з трудовими ресурсами у сільськогосподарському виробництві значно погіршила міграція за кордон на заробітки висококваліфікованих працівників сільського господарства. Сучасний досвід підтверджує, що сподіватись на їх повернення, а тим більше в найближчому часі, не доводиться. Трансформаційні процеси в сільському господарстві негативно вплинули на розвиток села, яке деградує, незважаючи на всі програми розвитку, на які не виділяють коштів і які в кінцевому рахунку виявляються лише деклараціями про наміри.

Залучення до сільськогосподарського виробництва кваліфікованих фахівців та вдосконалення відновлення кадрового потенціалу підприємств є одним з стратегічних напрямків розвитку вітчизняного сільського господарства і села.

Проблемні питання менеджменту персоналу у розвинутих країнах світу цікавлять дослідників вже досить давно. Вони знайшли своє відображення в працях зарубіжних дослідників Ф. Тейлора, М. Мескона, А. Хедоурі, М. Макіавеллі, Р. Кантера, П. Друккера, Д. П'ю, Л. Якоки та інших.

В Україні проблема формування персоналу, а також діяльності управлінських працівників у сільськогосподарських підприємствах також привертає увагу вітчизняних вчених. Пошуком шляхів її вирішення займаються М.О. Бесєдін, В.Г. Галанець, В.К. Горкавий, В.С. Дієсперов, Т.Г. Дудар, Й.С. Завадський, Ф.В. Зінов'єв, А.І. Кредісов, В.В. Липчук, Г.Є. Мазнєв, М.Й. Малік, М.М. Мартиненко, В.С. Маслова, Л.І. Михайлова, П.Т. Саблук, Л.І. Федулова, Ф.І. Хміль, Г.М. Чорний, А.Д. Чикурова, В.В. Юрчишин, Г. Щокін та інші. Проте окремі питання функціонування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств залишаються ще не достатньо з'ясованими, зокрема, особливості формування персоналу, визначення ефективності його використання, навчання і перепідготовки та мотивації в умовах трансформаційних змін аграрної галузі.

Усе це визначає актуальність теми нашого дослідження. Її вирішення дає змогу з'ясувати сутність і природу процесів, які відбуваються в системі менеджменту персоналу аграрних підприємств у сучасних умовах, виявити її особливості та основні недоліки щодо відтворення менеджерського персоналу. Згадані чинники зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, сформували його мету, завдання і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою частиною наукової теми економічного факультету Львівського національного аграрного університету за 2000 - 2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006 - 2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у з'ясуванні суті менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств, проблем його формування та використання і відображена у наукових звітах кафедри статистики та аналізу і кафедри економічної теорії.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних і методологічних засад та розробка практичних рекомендацій з формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:

розкрити сутність і уточнити поняття “менеджмент”, “менеджерський персонал”, “менеджерська праця” стосовно сільськогосподарських підприємств;

обґрунтувати методологічні принципи та засади формування і використання менеджерського персоналу;

провести оцінку стану забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом;

з'ясувати особливості процесу відтворення та діяльності менеджерів у сільському господарстві з урахуванням сучасних особливостей функціонування галузі;

розробити методичні підходи до планування потреби у менеджерському персоналі для сільського господарства регіону, а також визначити його кількість на перспективу;

обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки і перепідготовки менеджерів;

розробити систему заходів щодо формування мотиваційного механізму менеджерської праці.

Об'єктом дослідження є організаційно-економічні механізми формування і використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств Львівської області.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів проблеми формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою проведеного дослідження є узагальнення наукових поглядів щодо сутності проблеми, розгляд її в історико-економічному аспекті, узагальнення досвіду й можливостей його застосування на практиці.

У процесі дисертаційного дослідження використовувались такі методи: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень результатів дослідження та формулювання висновків); соціологічних опитувань (для виявлення думки окремих категорій респондентів щодо проблеми функціонування та відтворення менеджерського персоналу); статистико-економічний, зокрема, порівняння (для порівняння ефективності праці різних груп менеджерського персоналу), абсолютних, середніх і відносних величин, графічний, ряди динаміки (для виявлення тенденцій розвитку досліджуваних явищ), а також групування та кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення причинно-наслідкових залежностей та зміни параметрів окремих показників). Крім специфічних, у роботі широко використані такі загальнонаукові методи, як аналіз і синтез, порівняння, метод єдності історичного і логічного.

Інформаційною основою дослідження стали закони України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та місцевих органів влади, дані Львівського обласного управління статистики, Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, матеріали періодичних і спеціальних наукових видань, інформаційні ресурси світової комп'ютерної мережі Internet, особисті спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств та стану його формування і використання дозволило одержати наступні результати:

вперше:

розроблено методику визначення рівня привабливості менеджерської праці у сільському господарстві, що передбачає системну оцінку пріоритетних характеристик праці на основі експертних висновків з урахуванням їх значущості;

уточнено:

сутність поняття “менеджерський персонал” у сільському господарстві, що включає сукупність посадових осіб, які на професійній основі здійснюють управлінський вплив на інших працівників і реалізовують функції менеджменту для досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей сільськогосподарського підприємства;

детермінанти та підходи щодо визначення перспективного попиту на менеджерів та джерел їх формування з урахуванням змін у попиті на сільськогосподарську продукцію, продуктивності та цінах інших ресурсів, а також у політико-правовому середовищі;

методичні підходи щодо визначення рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом з урахуванням нормативної навантаженості відповідних фахівців;

дістали подальший розвиток:

існуюча методика обґрунтування потреби в менеджерському персоналі, яка повинна базуватись на розроблених стратегії та програмах розвитку сільського господарства, зокрема на основних їх економічних параметрах;

наукові засади формування мотиваційного механізму, що передбачає визначення мотиваційних чинників не лише для задіяних у виробничому процесі фахівців, а й для потенційних працівників;

системи підготовки і перепідготовки менеджерських кадрів як безперервного навчання їх як у базових навчальних центрах, так і за місцем праці та їх поліпшення;

методика оцінки праці менеджерського персоналу, за рахунок підбору системи відповідних показників, які характеризують діяльність окремих категорій менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці дієздатних та придатних до застосування рекомендацій, із якісного покращання забезпечення сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом, підвищення ефективності його використання, вдосконалення системи підготовки та перепідготовки.

Положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути використані при розробці комплексних регіональних програм розвитку сільського господарства, а також у процесі організації діяльності з підготовки кадрів для галузі.

Результати дисертаційної роботи, які мають прикладний характер, апробовано та прийнято до впровадження у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, що засвідчено відповідними актами й довідками: Головного управління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка №01-16/210 від 12.05.08), Управління агропромислового розвитку Буської районної державної адміністрації Львівської області (довідка №84 від 26.05.08), а також використовувались у навчальному процесі Львівського національного аграрного університету (довідка №01-28-03 від 16.06.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, виконаним здобувачем відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел та обробки статистичних даних. Наукові положення, висновки та рекомендації, що виносяться на захист, є особистими розробками і одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертація. Основні положення результатів дослідження апробовано в доповідях і виступах на: Міжнародній науково-практичній конференції “Ринкова трансформація АПК” (м. Харків, 2003 р., 19-20 лютого), науково-методичній конференції “Інтеграція вищої аграрної школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми та перспективи” (м. Львів, 2004 р.), Міжнародному науково-практичному форумі “Теорія і практика розвитку АПК” (м. Львів, 2006 р., 19-20 вересня), регіональній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р., 13-14 квітня), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2007 р., 21-22 лютого), Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2007 р., 19-20 квітня), Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство” (м. Тернопіль, 2007 р., 18 травня), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми ринку АПК в умовах глобалізації” (м. Миколаїв, 2007 р., 24-25 травня), ІІІ Міжнародному форумі молодих вчених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2008 р., 15-16 травня), Міжнародній науково-практичній конференції (м. Луганськ, 2008 р.), звітних наукових конференціях здобувачів і аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2005-2008 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 17 наукових праць (8 одноосібно) загальним обсягом 4,08 друк. арк., з них 6 - у наукових фахових виданнях ? 2,57 друк. арк. (внесок автора в спільних публікаціях висвітлено в списку опублікованих робіт).

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту, містить 32 таблиці на 18 сторінках, 28 рисунків на 16 сторінках, 3 додатки. Складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (202 найменування) і додатків.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання роботи, окреслено об'єкт і предмет дослідження, його методику, відображено наукову новизну, практичну цінність дослідження та результати апробації.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження менеджерського персоналу в сільському господарстві” - розглянуто суть менеджерського персоналу як важливої складової частини персоналу, від якої найбільше залежать стан та ефективність функціонування підприємств, запропоновано комплексно-системний підхід щодо виявлення бажаючих працевлаштуватись у сільськогосподарських підприємствах на менеджерських посадах з урахуванням особливостей сільського господарства як галузі виробництва, сільського способу життя і особливостей менеджерської праці, висвітлено й удосконалено методику дослідження та джерела формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

У дисертаційній роботі на основі дослідження літературних джерел встановлено відмінності у суті понять “управлінський персонал” і “менеджерський персонал”, оскільки до складу першого зараховують усіх працівників, діяльність яких прямо чи опосередковано стосується управління у сільськогосподарському підприємстві. Водночас у структурі персоналу будь-якого підприємства доцільно виділяти окрему групу працівників, які працюють саме на менеджерських посадах.

Автором запропоновано розглядати менеджерський персонал як сукупність працівників, які на професійній основі здійснюють управлінський вплив на інших працівників і реалізовують функції менеджменту для досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей підприємства, організації. Відповідно у роботі визначено перелік посад для різних за розмірами сільськогосподарських підприємств, на яких мають працювати менеджери-професіонали.

Результати досліджень вказують на те, що серед різних видів праці в сільському господарстві доцільно виділяти в окрему категорію менеджерську працю, як особливий вид людської діяльності, основним завданням якої є координація та організація окремих працівників і структурних підрозділів на основі врахування об'єктивних законів та закономірностей виробничого процесу в сільському господарстві. Низка особливостей праці менеджерів сільськогосподарських підприємств зумовлена особливістю і складністю сільського господарства як галузі виробництва, зокрема, праця однакової кваліфікації і фондоозброєності дає різні результати залежно від природних умов, менеджер повинен знати не тільки економічні закони, а й закони природи.

У дисертаційній роботі подано основні джерела формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств, які нами поділено на реальні і потенційні.

Учні сільських шкіл, які вступають у вищі навчальні аграрні заклади освіти, серед різних джерел поновлення менеджерського складу сільськогосподарських підприємств є найбільш прийнятним і реальним.

У другому розділі - “Забезпеченість та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств” - проаналізовано рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерськими кадрами, здійснено кількісну й якісну їх характеристику, досліджено сучасний стан підготовки та перепідготовки менеджерського персоналу для сільського господарства, визначено детермінанти ефективності праці менеджерів і здійснено їх оцінку.

Трансформаційні процеси, які відбуваються в аграрному секторі Львівської області, спричинили значне скорочення обсягів виробництва, що вплинуло на суттєве скорочення чисельності зайнятих у сільському господарстві. У зв'язку з тим, що менеджерський склад персоналу це виключно постійні працівники, а виконавці технічних операцій можуть бути й залученими, то темпи зниження загальної кількості зайнятих у сільськогосподарському виробництві значно переважають темпи зниження кількості менеджерських працівників. Водночас рівень забезпеченості має значний вплив на економічні показники діяльності сільськогосподарських підприємств (табл. 1).

Таблиця 1 Взаємозалежність між рівнем забезпеченості менеджерським персоналом і окремими економічними показниками сільськогосподарських підприємств Львівської області, 2007 р.

Показник	Група адміністративних районів за рівнем забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерами, %	Разом або в середньому
	І до 57,4	ІІ 57,4-75,8	ІІІ 75,8-94,3
Кількість одиниць у сукупності	4	4	8	16
Середній рівень забезпеченості менеджерським персоналом, %	44,5	68,6	88,7	72,7
Рівень заробітної плати в сільському господарстві, грн	373,95	387,24	449,29	414,7
Відсоток середньої заробітної плати у сільському господарстві відносно заробітної плати в економіці району, %	43,7	46,6	61,3	53,2
Обсяг валової продукції сільського господарства на 100 га сільсько-господарських угідь, тис. грн	146,7	222,3	239,0	211,8
Рентабельність виробництва, %	-2,1	0,2	8,9	4,4
Урожайність зернових культур, ц/га	21,0	22,8	24,0	22,9
Середньорічний надій молока на корову, кг	2229,8	2441,0	2627,8	2434,9

Зазначимо, що у дисертаційному дослідженні проведено порівняльний аналіз визначення рівня забезпеченості менеджерським персоналом за даними штатних розписів, а також за методикою, схваленою Галузевою радою по роботі з кадрами Мінагрополітики України, що дало значні відхилення у показниках для фахівців, які займають посади головних спеціалістів (рис. 1). Враховуючи значне скорочення виробництва тваринницької продукції у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, на сьогодні спостерігається ситуація, за якої реальне навантаження головних зоотехніків і ветлікарів є нижчим від нормативного, відповідно показники забезпеченості цими фахівцями перевищують 100 %. Визначений показник кореляції між рівнем забезпеченості головними спеціалістами і обсягом валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь підтверджує розбіжності у різних методиках, оскільки розрахований за першою з них показав, що зв'язок є слабким (0,4889), а за другою - тісний зв'язок (коефіцієнт кореляції 0,7752).

Рис. 1. Рівень забезпечення сільськогосподарських підприємств Львівської області головними спеціалістами станом на 01.01.08.

У дослідженні встановлено, що негативні тенденції у розвитку сільського господарства спричиняють значний рівень плинності менеджерського персоналу. Плинність кадрів позитивно відображається на якісних характеристиках менеджерського складу персоналу. Зокрема в останні три роки за всіма категоріями менеджерів відсоток фахівців з вищою освітою зростає, спостерігається також тенденція до зростання кількості фахівців-менеджерів віком до 30 років, але одночасно зростає й кількість менеджерів пенсійного віку, що в цілому є негативним явищем.

Проведене соціологічне дослідження показало, що практично кожен шостий керівник абсолютно не вивчав сільськогосподарського виробництва, його специфіки. Ще одним проблемним моментом є відсутність у керівників спеціальних знань у галузі менеджменту, оскільки серед них лише 5,9 % отримали фах менеджера (усі вони віком до 35 років) і 9,4 % економіста-організатора. Саме тому у більшості сучасних керівників аграрних підприємств, а особливо тих, які не мають відповідної сільськогосподарської освіти, відсутнє розуміння основних проблем, пов'язаних із сільським господарством.

Аналіз літературних джерел свідчить, що менеджер, який у своїй діяльності до тримується формальних основ або повноважень, які визначені посадою, більш схильний до авторитарного стилю управління, а тому не залучає підлеглих до прийняття рішень. Менеджер, який бачить джерелом своєї влади підтримку підлеглих, дотримується демократичного стилю управління. Дослідження характеру прийняття управлінських рішень менеджерським персоналом свідчить про відсутність залежності між джерелами впливу на підлеглих і характером прийняття рішень (табл. 2).

Таблиця 2 Залежність характеру прийняття рішень від способу впливу на підлеглих (за даними анкетного опитування респондентів у Львівській обл., 2007 р.), %

Характер прийняття рішень менеджером	Джерела влади менеджера	У сере-д-н-ьому
	формальні повноваження	особиста кваліфікація	власна харизма
Особисто приймає рішення і оголошує їх підлеглим	39,5	36,4	15,4	34,2
Переконує підлеглих у прийнятому рішенні	13,2	18,2	23,1	16,4
Пропонує підлеглим рішення, яке може бути змінене в процесі обговорення	28,9	22,7	38,5	28,8
Пропонує проблему, отримує від підлеглих пропозиції і на їх основі приймає рішення	15,8	13,6	15,4	15,1
Дозволяє підлеглим при визначених обмеженнях самостійно приймати рішення	2,6	9,1	7,7	5,5
Разом	100	100	100	100

Проведений у дисертаційній роботі аналіз наявної системи аграрної освіти показує, що вона в основному не встигає реагувати на трансформаційні процеси, що відбуваються в суспільстві, а це ще більше ускладнює ситуацію у сільському господарстві, оскільки некваліфікований працівник не може кваліфіковано працювати. Суттєвою проблемою є те, що у керівництва сільськогосподарських підприємств відсутнє розуміння важливості навчання.

Дослідження показали, що значна частка (23,9 %) керівників аграрних підприємств проходили курс підвищення кваліфікації понад 10 років тому, що в цілому мало б негативно впливати на ефективність господарської діяльності. Проте проведений кореляційний аналіз не показав жодного зв'язку між термінами проходження керівниками курсів підвищення кваліфікації і рівнем рентабельності виробництва (R²=0,0117). Складається ситуація, за якої процес післядипломного навчання абсолютно не впливає на продуктивність менеджерських працівників у сільському господарстві.

Проведена комплексна оцінка менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону вказує на те, що в переважній більшості ефективність їх праці є надзвичайно низькою.

Для аналізу діяльності фахівців-менеджерів різного профілю застосовано систему показників, які прямо й опосередковано залежать від їх діяльності. Для визначення ефективності праці головних агрономів доцільно використовувати показники виробництва продукції рослинництва на 100 га угідь, на середньорічного працівника, задіяного у виробництві, а також на головного агронома. Аналізуючи діяльність агронома, обов'язково врахувати рівень урожайності різних культур, а також природно-кліматичні умови, які суттєво впливають на цей показник. При визначенні показників, які характеризують ефективність праці головних агрономів, у роботі паралельно з традиційним розрахунком наведено інший, в якому враховано якість ґрунту. Оцінку головних зоотехніків, що засвідчила їх низьку ефективність, проведено за аналогічною методикою, при цьому використано показники виробництва продукції тваринництва на 100 га, на одного середньорічного працівника та головного зоотехніка.

Аналіз менеджменту та менеджерської праці окремих сільськогосподарських підприємств здійснено на основі системи економічних показників, у тому числі співвідношення прибутку і затрат, пов'язаних з управлінням. Проведені розрахунки для базових підприємств Буського району засвідчили, що менеджмент у них здійснюється на відносно задовільному рівні, на відміну від інших господарств, адже в достатньо складних економічних умовах їм вдається отримувати прибутки, а кожна гривня затрат управління забезпечує близько 1 грн. прибутку.

Такий стан справ можна пояснити як суб'єктивними, так і об'єктивними причинами, основними серед яких є низька кваліфікація менеджерського персоналу, небажання освоювати нові знання, відсутність реальної, а не декларативної підтримки сільського господарства, а також низький рівень оплати праці у цій сфері.

У третьому розділі - “Стратегічні напрями відтворення менеджерського персоналу сільського господарства” - розроблено методики оцінки формування і планування потреби у менеджерському персоналі сільськогосподарських підприємств та визначення мотиваційних чинників до менеджерської праці, запропоновано заходи з удосконалення системи підготовки і перепідготовки менеджерських кадрів.

Важливим під час визначення потреби у менеджерському персоналі є дослідження стану внутрішнього середовища, тобто аналіз основних показників, які характеризують соціально-економічний розвиток підприємства (показники ефективності виробництва основних видів продукції, рівень рентабельності, продуктивність праці тощо), а також зовнішнього середовища. На основі проведеного аналізу роблять прогнози його розвитку на майбутнє, при цьому мають враховуватися стратегічні напрями діяльності сільськогосподарського підприємства.

У дисертаційній роботі запропоновано трьохетапну цілісну систему стратегічного планування, складовою якої має бути й менеджерське планування. Сутність її полягає у прогнозуванні потреби в менеджерському персоналі сільськогосподарських підприємств у контексті стану і перспектив діяльності підприємства. менеджерський персонал сільськогосподарський

У результаті дослідження для визначення цілей та обґрунтування формування кадрової стратегії запропоновано здійснювати оцінку потреби в персоналі в кількісному та якісному вимірах. Кількісна оцінка потреби ґрунтується на аналізі передбачуваної організаційної структури і структури менеджменту, вимог технології виробництва, маркетингового і фінансового плану, а також прогнозах зміни кількісних характеристик персоналу. Якісна оцінка потреби в персоналі має враховувати ціннісні орієнтації, рівень культури й освіти, професійні навички та здібності персоналу, що є особливо важливим для менеджерського персоналу, в оцінці якого доцільно також враховувати здатність визначати раціональні тактичні і стратегічні цілі функціонування підприємства, здійснювати формування оптимальних управлінських рішень, що забезпечують виконання цих цілей, а також уміння працювати в команді.

У процесі дисертаційного дослідження визначено та обґрунтовано сукупність детермінант, які впливають на визначення потреби в менеджерському персоналі для сільськогосподарської галузі, до яких віднесено зміни у попиті на сільськогосподарську продукцію, зміни продуктивності та цін інших ресурсів, а також політико-правові зміни, які мають вплив на розвиток аграрної галузі.

На основі проведеного аналізу, враховуючи запропоновану методику розраховано кількість менеджерських працівників різних категорій на перспективу для Львівської області.

Таблиця 3 Розрахунок прогнозних показників окремих категорій менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств Львівської обл. на 2015р., осіб

Найменування посад	Рік	2015 р. до 2007 р., %
	2007	2010	2015
Головні агрономи	112	385	378	у 3,4 раз
Головні зоотехніки	87	348	350	у 4 раза
Головні ветлікарі	57	209	210	у 3,6 раза
Головні інженери	127	474	452	у 3,5 раза

Для поліпшення рівня кваліфікації менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств пропонується на регіональному рівні запровадити комплексну систему організації їх навчання, яка має базуватись на регіональній кадровій політиці у сфері АПК, на основі якої буде встановлено цілі та завдання навчання. При цьому обов'язковим є визначення потреби у навчанні та розробка аргументованого кошторису витрат для конкретної форми і виду навчального процесу.

Суттєвою проблемою організації навчання менеджерів для сільського господарства є відсутність розуміння у керівництва сільськогосподарських підприємств необхідності та економічної доцільності навчання. Це пов'язано із проблемністю визначення ефективності цього процесу, яку доцільно розглядати із соціальної та економічної точок зору.

З метою підвищення ефективності навчання менеджерів сільськогосподарських підприємств пропонується на регіональному рівні в контексті кадрової політики у сфері АПК розробити комплексний план навчання і перепідготовки менеджерського персоналу, в якому передбачити: визначення декількох приватних підприємств, яким забезпечити відповідне фінансування, для створення на їх базі навчальних центрів; забезпечення стажування викладачів аграрних навчальних закладів у провідних навчальних закладах західноєвропейських країн; формування системи інформаційно-консультативного забезпечення менеджерського персоналу через ефективніше використання мережі Internet.

У дисертаційній роботі запропоновано мотиваційний механізм, який передбачає визначення мотиваційних чинників не лише для задіяних у виробничому процесі фахівців, а й для потенційних працівників. Досліджено, що важливими чинниками для молодих фахівців є не лише матеріальні потреби, кар'єрний ріст, а й також можливість самореалізації (середній коефіцієнт важливості 0,5), забезпеченість житлом (середній коефіцієнт важливості 0,62), рівень побутового, медичного та торговельного обслуговування (0,51), рівень освіти та культурного обслуговування (0,35).

Визначальним при виборі місця праці для сучасної молоді є рівень привабливості праці. Нами запропоновано характеристики, які безпосередньо впливають на рівень привабливості праці (П_п), зокрема, престижність (П_р), умови (У_п), оплата (О_п), важкість праці (В_п), режим роботи (Р_р) та перспектива кар'єрного росту (К_р), кожна з яких була оцінена студентами вищих навчальних закладів аграрного профілю за п'ятибальною шкалою. Відповідно, було визначено, що рівень привабливості праці в сільському господарстві з позиції молоді П_п рівний 2,63. Це означає, що потенційні працівники сільськогосподарських підприємств нижче задовільного рівня оцінюють цей вид праці.

.

Політика підвищення привабливості менеджерської праці у сільськогосподарських підприємствах має бути ключовою в мотиваційному механізмі, і вона повинна передбачати: підвищення у суспільстві рівня престижності праці у сільському господарстві; створення умов для високопродуктивної та безпечної праці за рахунок використання сучасних засобів виробництва; поліпшення соціального захисту працівників, які задіяні у сільськогосподарському виробництві.

Реалізація запропонованих заходів неможлива без спільної участі державних органів влади та сільськогосподарських підприємств. Найскладнішим процесом є підвищення престижності, який однозначно має реалізовувати держава і який певною мірою охоплює всі інші заходи щодо підвищення привабливості. Щодо поліпшення умов і режиму праці, то відповідальність за виконання цих заходів мають нести як підприємства, так і держава, адже самостійно, без жодної фінансової підтримки запровадження сучасних технологій у сільському господарстві є неможливим.

Висновки

Проведене при опрацюванні дисертаційного дослідження узагальнення теоретичних і методологічних засад та розробка практичних рекомендацій з формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств дозволило зробити наступні висновки теоретичного та науково-практичного характеру:

1. Обґрунтовано, що у структурі управлінського персоналу доцільно виділяти менеджерський персонал, як сукупність працівників, які на професійній основі здійснюють управлінський вплив на інших працівників і реалізовують функції менеджменту, для досягнення визначених тактичних та стратегічних цілей підприємства, організації. Доцільно розглядати й окремий вид праці, яка в галузі сільського господарства набуває додаткових специфічних рис. Менеджерська праця в сільському господарстві - це особливий вид людської діяльності, основним завданням якої є координація та організація окремих працівників і структурних підрозділів на основі врахування об'єктивних законів і закономірностей виробничого процесу в сільському господарстві.

2. Доведено, що використовувана на сьогодні органами регіонального управління аграрною галуззю методика визначення забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом є необґрунтованою і помилковою, оскільки не враховує нормативної завантаженості окремих фахівців. Відповідно штатні розписи, розроблені в сільськогосподарських підприємствах, жодним чином не прив'язані до науково -регламентованої завантаженості фахівців, що негативно в цілому впливає на продуктивність праці менеджерських кадрів.

3. На основі аналізу сучасного стану забезпеченості сільськогосподарських підприємств Львівської області менеджерським персоналом визначено, що за різними категоріями забезпеченість агропідприємств менеджерами суттєво відрізняється (від 100 %-го рівня забезпеченості керівниками, до 49 %-го головними інженерами). При цьому особлива варіація притаманна забезпеченості менеджерами в розрізі окремих адміністративних районів. Зокрема у Мостиському та Яворівському районах сільськогосподарські підприємства на 100 % забезпечені менеджерським персоналом, і одночасно у Бродівському, Жидачівському, Стрийському та Старосамбірському районах цей рівень складає менше ніж 50 %.

4. На основі оцінки структурних зрушень у якісному складі менеджерів можна зробити висновок, що скорочення загальної кількості менеджерських працівників у сільськогосподарській галузі Львівщини відбувається за рахунок спеціалістів, які не мають вищої освіти, тобто спостерігаються тенденції, згідно з якими вибувають в основному фахівці без відповідної освіти, а на їх місця прибувають спеціалісти з вищою освітою або цю освіту здобувають фахівці без відриву від виробництва. Проте, незважаючи на загальне підвищення освітнього рівня менеджерського персоналу, нестабільна економічна ситуація сприяє тому, що посади керівників аграрних підприємств все частіше займають фахівці, які не те що не мають спеціальної менеджерської освіти, а й взагалі не мають освіти, пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом. Аналіз вікового складу менеджерів сільськогосподарських підприємств різних рівнів показує, що їх частка у віці до 30 років і у пенсійному віці зростає, а у віці від 30 до 50 років, тобто найбільш продуктивному, - зменшується.

5. Обґрунтовано, що в сучасних умовах зовнішнього і внутрішнього середовища важливою є проблема підготовки й підвищення кваліфікації персоналу. Доведено, що наявна система аграрної освіти не в достатній мірі відповідає характеру трансформаційних процесів, що відбуваються в суспільстві, а це ще більше ускладнює ситуацію у сільському господарстві. Процес підготовки і підвищення кваліфікації менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств матиме максимальну віддачу лише за умови, якщо він буде організований методично і науково правильно, а також відбуватиметься систематично та безперервно. Саме тому нами запропоновано систему навчання менеджерського персоналу, яка має охоплювати окремі навчальні центри на базі вищих навчальних аграрних закладів, а також навчання за місцем праці.

6. Результати комплексної оцінки ефективності праці менеджерського персоналу в розрізі його окремих категорій доводять надзвичайно низький її рівень в переважній більшості випадків. Підтвердженням цього є проведені розрахунки у сільськогосподарських підприємствах Буського району Львівської області, які засвідчили загальнообласну незадовільну оцінку праці головних агрономів і головних зоотехніків.

7. Обґрунтовано систему чинників, які мають безпосередній вплив на формування потреби у менеджерському персоналі для сільського господарства. Найважливішими з них визнано: зміни у попиті на сільськогосподарську продукцію, зміни продуктивності праці, зміни цін на інші ресурси, використовувані у сільськогосподарському виробництві, та політико-правові зміни, які мають вплив на аграрну сферу економіки. При цьому обґрунтування потреби в менеджерських кадрах для сільського господарства має базуватись на програмі розвитку аграрної галузі на перспективу.

8. Здійснено прогнозні розрахунки потреби в менеджерському персоналі на 2015 рік на основі перспектив розвитку галузей сільського господарства, а також відповідних нормативів завантаженості окремих категорій менеджерів. Визначено, що протягом прогнозованого періоду за умови виробництва таких обсягів продукції, що задовольнять повністю потреби населення області у продуктах харчування, кількість менеджерських працівників практично у всіх категоріях має зрости більш ніж утричі.

9. На основі виявлення думок потенційних працівників сільськогосподарських підприємств, тобто учнів сільських шкіл та студентів вищих навчальних аграрних закладів, а також реально працюючих у сільськогосподарських підприємствах, зокрема їх керівників, нами визначено основні мотиваційні чинники, які значною мірою могли б позитивно вплинути на продуктивність сільськогосподарської праці, а також залучити до праці в аграрній сфері молодь. Дослідження показують, що в сучасних умовах найважливішим для студентів різного віку є високий рівень заробітної плати.

10. Розроблено методику визначення привабливості праці, яка передбачає системну оцінку пріоритетних характеристик сільськогосподарської праці, які нами були сформульовані і запропоновані експертам для визначення рангу важливості кожної з них (режим роботи, престижність, умови, важкість праці, а також рівень її оплати та перспектива кар'єрного росту у сільському господарстві).

Список опублікованих праць за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Линдюк А. О. Формування господарського механізму регулювання аграрних відносин / А. О. Линдюк, В. К. Здоровик // Економіка АПК. - 2005.- № 2. - С. 42-46(0,35 друк. арк.) (автором обґрунтовано необхідність формування правових механізмів регулювання аграрних відносин, реалізації комплексних заходів для виведення сільського господарства з кризи і подальшого його розвитку).

2. Линдюк А. О. Макроекономічна політика України : стан та проблеми / А. О. Линдюк, В. К. Здоровик // Вісник Львівського державного аграрного університету : Економіка АПК. -2006. - № 13. - С. 170-175 (0,28 друк. арк.) (автору належить опрацювання стану та проблем функціонування аграрного сектору національної економіки).

3. Линдюк А. О. Проблеми відтворення менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств / А. О. Линдюк, // Вісник ХНТУСГ : Економічні науки. - 2007.- Вип. 56. - С. 159-164 (0,44 друк. арк.).

4. Линдюк А. О. Мотиваційні чинники працевлаштування молоді у сільськогосподарських підприємствах / А. О. Линдюк, В. В. Липчук // Економіка АПК. - 2008. - № 7. - С. 131-136 (0,34 друк. арк.) (автором запропоновано методику визначення рівня привабливості менеджерської праці у сільськогосподарських підприємствах).

5. Линдюк А. О. Оцінка менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств / А. О. Линдюк // Економіка : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць. - Вип. 237 : в 6 т. Т. 3. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 824-829 (0,42 друк. арк.).

6. Линдюк А. О. Чинники та мотиви плинності персоналу менеджерів у сільськогосподарських підприємствах / А. О. Линдюк // Вісник Львівського державного аграрного університету : економіка АПК. - 2008. - № 16. - С. 560-564. (0,44 друк. арк.).

В інших наукових виданнях:

7. Линдюк А. О. Реформування системи менеджменту аграрних підприємств / А. О. Линдюк // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи : матеріали Всеукр. наук. конф. студентів, магістрів та аспірантів : у 2-х т. Т.1. - К. : ІАЕ УААН, 2003. С. 78-80 (0,14 друк. арк.).

8. Липчук В. В. Сучасні системи та форми перепідготовки кадрів / В. В. Липчук, А. О. Линдюк // Інтеграція вищої аграрної школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми та перспективи: Матеріали науково-методичної конференції. - Львів: ЛДАУ, 2004. - С. 72 - 76 (0,25 друк. арк.) (автором запропоновано сучасні підходи до навчання менеджерів як особливої категорії працівників у структурі персоналу).

9. Линдюк А. О. Теоретичні основи соціального захисту сільського населення в умовах формування ринкової економіки / А. О. Линдюк, В. Р. Крупа // Аграрна політика в умовах ринкової трансформації економіки агропромислового комплексу України : Кол. Монографія / за заг. ред. П. С. Березівського. - Львів: ЛДАУ, 2006. - С. 12 - 23 (0,4 друк. арк.) (автору належить опрацювання системи соціального захисту як важливого чинника підвищення рівня привабливості менеджерської праці у сільськогосподарських підприємствах).

10. Линдюк А. О. Ринкова трансформація сільського господарства як передумова зміни потреби в менеджерських кадрах / А. О. Линдюк, Ю. Б. Шийка // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : Збірник тез регіон. наук.-практ. конф. - Рівне, 2006. - С. 142 - 144 (0,07 друк. арк.) (автору належить опрацювання змін у потребі сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм у персоналі менеджерів).

11. Линдюк А. О. До питання формування персоналу менеджерів сільськогосподарських підприємств / А. О. Линдюк, А. В. Нестерович // Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки : Збірник тез регіон. наук.-практ. конф. - Рівне, 2006. - С. 142 - 144 (автором опрацювано залежність між фаховістю менеджерів і результативністю діяльності сільськогосподарського підприємства).

12. Линдюк А. О. Актуальні проблеми формування кваліфікованих управлінських кадрів АПК / А. О. Линдюк, В. Р. Крупа // Теорія і практика розвитку АПК : матеріали Міжнар. наук.-практ. форуму. Т. 1. - Львів, 2006. - С. 461-465 (0,22 друк. арк.) (автору належить опрацювання проблемних аспектів формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств).

13. Линдюк А. О. Менеджерська праця та її особливості / А. О. Линдюк // Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених. - Умань, 2007. - С. 43-44 (0,12 друк. арк.).

14. Линдюк А. О. Вдосконалення структури менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств / А. О. Линдюк // Ринкова трансформація економіки : стан, проблеми, перспективи : матеріали міжнар. форуму молодих вчених. - Х. : ХНТУСГ, 2007. - С. 192-194 (0,14 друк. арк.).

15. Линдюк А. О. Інноваційні підходи до підготовки персоналу менеджерів для аграрного сектора економіки / А. О. Линдюк, В. Р. Крупа // Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності - об'єктивна передумова інтеграції країни в Світове співтовариство : Міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. - Тернопіль, 2007. - С. 111-112 (0,12 друк. арк.) (автором запропоновано нові методичні підходи до підготовки менеджерів сільськогосподарських підприємств).

16. Линдюк А. О. Мотивація менеджерського персоналу сільськогосподарського підприємства: системний підхід / А. О. Линдюк // Проблеми ринку АПК в умовах глобалізації : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. - Миколаїв, 2007. - С. 148-150 (0,13 друк. арк.).

17. Линдюк А. О. Трансформаційні зміни забезпеченості менеджерами сільськогосподарських підприємств / А. О. Линдюк // Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. форуму молодих вчених : у 3 т. Т. 2. - Х. : ХНТУСГ, 2008. - С. 99-100 (0,13 друк. арк.).

Анотація

Линдюк А. О. Формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Харківський національний аграрний університет ім. В. В. Докучаєва, Харків, 2008.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні та науково-прикладні аспекти формування та використання менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств. Розкрито зміст і сутність категорій “менеджмент”, “менеджерський персонал”, з'ясовано та обґрунтовано особливості менеджерської праці в сільському господарстві. Виявлено джерела формування менеджерського персоналу сільськогосподарських підприємств.

Проведено аналіз рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств менеджерським персоналом з урахуванням різних методичних підходів. На основі офіційних статистичних даних, а також даних соціологічних досліджень здійснено кількісну й якісну характеристику менеджерських кадрів, досліджено сучасний стан їх підготовки та перепідготовки, визначено детермінанти ефективності менеджерської праці та здійснено її оцінку.

Розроблено методику формування і планування потреби у менеджерському персоналі сільськогосподарських підприємств. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення системи підготовки і перепідготовки менеджерських кадрів. Визначено та обґрунтовано мотиваційні чинники до менеджерської праці у сільському господарстві, запропоновано заходи вдосконалення мотиваційного механізму.

Ключові слова: менеджерський персонал, підприємство, менеджерська праця, ефективність, мотивація, привабливість.

Аннотация

Лындюк А. А. Формирование и использование менеджерского персонала сельскохозяйственных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Харьковский национальный аграрный университет им. В. В. Докучаева, Харьков, 2008.

Диссертация посвящена исследованию теоретико-методологических и научно-прикладных аспектов формирования и использования менеджерского персонала сельскохозяйственных предприятий, рассмотрены и обобщены сущность и содержание понятий “менеджмент”, “менеджерский персонал”. Предложено в структуре персонала выделять “менеджерский персонал”, соответственно обосновано существование менеджерского труда, как специфической деятельности, при этом выделены ее особенности в сельском хозяйстве. Выявлены источники формирования менеджерского персонала сельскохозяйственных предприятий, а также раскрыта методология и методика их исследования.

Осуществлен анализ обеспеченности сельскохозяйственных предприятий менеджерским персоналом, в результате которого установлено, что в зависимости от категории менеджерского персонала уровень обеспеченности существенно отличается. При проведении этого анализа установлено, что на сегодняшний день штатные расписания сельскохозяйственных предприятий не основываются ни на какой научной базе. На основании официальных статистических данных, а также данных социологических исследований проведена численная и качественная характеристика менеджерского персонала. Проведенный анализ свидетельствует, что в целом сокращение численности менеджерских кадров в сельскохозяйственных предприятиях осуществлялось в основном за счет специалистов без высшего образования, еще одним положительным фактором является то, что при этом количество менеджеров в возрасте до 30 лет растет. Анализ системы подготовки и переподготовки менеджерского персонала показал, что в целом она не соответствует запросам сегодняшнего времени.

В диссертационной работе проведена комплексная оценка разных категорий менеджерского персонала сельскохозяйственных предприятий, которая показала, что в значительной степени эффективность их работы очень низкая. Обоснованы субъективные и объективные причины плохой работы менеджеров, главными среди которых является низкая квалификация менеджерского персонала, нежелание овладевать новыми знаниями, низкий уровень оплаты труда.

Осуществлен прогнозный расчет потребности сельскохозяйственных предприятий в менеджерском персонале для базовых предприятий, а также для области в целом. При этом обосновано предложение введения в штатное расписание некоторых предприятий новых должностей заместителей руководителя по финансово-экономической и производственно-хозяйственной работе, а также главного маркетолога. Предложены пути повышения эффективности подготовки и повышения квалификации менеджерского персонала сельскохозяйственных предприятий, а также разработана система беспрерывной учебы менеджеров.

Определены и обоснованы мотивационные факторы менеджерского труда в сельском хозяйстве, среди которых наиболее важными являются привлекательность труда, уровень его оплаты, перспектива карьерного роста. Разработана методика определения привлекательности менеджерского труда в сельском хозяйстве, которая дает возможность проводить эффективную политику повышения уровня квалификации менеджерских работников сельскохозяйственных предприятий.

...