Формування механізму ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08. 00. 04 - економіка та управління підприємствами

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ЕФЕКТИВНОГО ГОСПОДАРЮВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

Виконав Габор Володимир Семенович

Миколаїв - 2009

Анотація

стратегічний державний управління інтеграційний

Габор В.С. Формування механізму ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств регіону. - Рукопис .

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами. Миколаївський державний аграрний університет, м. Миколаїв, 2009.

Дисертаційна робота присвячена розкриттю теоретико-методичних положень механізму ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств. Досліджено економічну сутність та особливості формування і функціонування механізму господарювання аграрних виробників. Проведено аналіз сучасного стану та ефективності використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Тернопільської області, здійснено оцінку економічної ефективності господарювання в розрізі різних організаційно - правових формувань і загалом по всіх категоріях господарств. На основі цього розроблено організаційно-економічні заходи стабілізації сільськогосподарського виробництва та підвищення його ефективності в умовах ринкових відносин. У дисертації обґрунтовано необхідність відновлення і розвитку великотоварного виробництва таких стратегічно важливих галузей, як цукрове буряківництво і свинарство на основі формування ефективного механізму господарювання. Запропоновано методичні і практичні підходи щодо посилення державного регулювання і підтримки сільськогосподарських товаровиробників та поглиблення інтеграційних процесів у системі “виробництво - переробка - реалізація продукції” підприємств АПК, опрацьовано економіко - математичну модель розрахунку оптимального раціону годівлі тварин.

Ключові слова: ефективність, господарський механізм, інтеграція, стратегія, державне регулювання, виробничі ресурси, форми господарювання, реформування.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Здійснювані в Україні економічні перетворення спрямовані на розв'язання складних завдань підвищення ефективності національного господарства і його життєво необхідної складової - агропромислового комплексу в контексті переходу до соціально орієнтованої ринкової економіки. Ринкові трансформації, що відбулися і відбуваються в країні потребують глибокого опрацювання теоретичних і практичних проблем розвитку та ефективного функціонування аграрної сфери. У цьому плані важливе значення має механізм господарювання аграрних товаровиробників.

Проблеми підвищення ефективності розвитку сільськогосподарських підприємств на засадах підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів та управління цим процесом з боку держави, вдосконалення господарського механізму, інтеграції сільського господарства з промисловістю, знайшли своє відображення в працях вітчизняних науковців: В.Амбросова, В. Андрійчука, В. Бойка, В. Галушко, О.Гудзинського, О. Єрмакова, І. Лукінова, М. Маліка, Л. Мармуль, В. Месель - Веселяка, О. Онищенка, Б. Пасхавера, П. Саблука, В. Терещенка, І. Топіхи, І. Червена, О.Шкільова, О. Шпичака, Ю. Юрчишина та інших.

Проте подальша ринкова трансформація сільськогосподарських підприємств потребує поглиблення досліджень цієї важливої проблеми з метою пошуку та опрацювання шляхів підвищення ефективності агропромислового виробництва. Основна увага має бути приділена вдосконаленню господарського механізму, забезпеченню рівноправного партнерства сільськогосподарських товаровиробників і промислових переробних підприємств, створенню ефективної системи державного регулювання процесів виробництва агропродовольчої продукції. Тому необхідність формування ефективної системи господарювання, від якої великою мірою залежить успішний розвиток агропромислового комплексу, обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Дисертаційна робота є складовою плану науково - дослідних робіт Навчально - наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою “Удосконалення організаційно - економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0106U007383).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є опрацювання теоретичних, методичних і практичних засад формування механізму ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення наміченої мети поставлено такі завдання:

узагальнити теоретичні та методичні основи господарської діяльності в умовах ринкових трансформацій;

· уточнити сутність та особливості формування механізму господарювання в агропромисловому виробництві;

· вивчити вплив господарського механізму на ефективність виробництва сільськогосподарської продукції;

дослідити ефективність використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств;

здійснити економічний аналіз та вивчити основні тенденції розвитку різних організаційно - правових форм господарювання в аграрній сфері;

обґрунтувати наукові засади стратегії відродження великотоварного сільськогосподарського виробництва на основі формування ефективного механізму господарювання;

опрацювати пропозиції щодо вдосконалення механізму поглиблення інтеграційних процесів у системі “виробництво - переробка - реалізація сільськогосподарської продукції”;

розробити напрями посилення державного регулювання і підтримки сільськогосподарських товаровиробників у ринкових умовах.

Об'єктом дослідження є процес формування системи господарювання, адекватної ринковій економіці.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні положення формування механізму ефективного господарювання аграрних товаровиробників.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, який дає змогу дослідити ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств в їх розвитку, взаємозв'язку, взаємозалежності та в переході кількості до нової якості.

У процесі розробки поставлених в роботі завдань використовувались такі загально - наукові та спеціальні методи і прийоми дослідження: аналізу та синтезу - при оцінюванні стану об'єкту дослідження, обґрунтуванні пропозицій щодо покращення та забезпечення його подальшого і повноцінного розвитку; порівняльного аналізу - для зіставлення даних звітного та попередніх років, визначення змін економічних показників в часі і просторі; економіко-статистичний - для оцінки основних техніко - економічних і фінансових показників господарювання аграрних товаровиробників та виявленні головних чинників, що зумовлюють зміни в перебігу економічних процесів; графічний - при визначенні динаміки та структурних змін у розвитку аграрного виробництва з метою забезпечення більшої наочності отриманих результатів; монографічний - для дослідження економічної ефективності виробничо - господарської діяльності сільськогосподарських підприємств; економіко-математичний - для моделювання оптимізації використання кормів при годівлі великої рогатої худоби; абстрактно-логічний - з метою формування припущень, гіпотез, а також узагальнень, висновків і пропозицій дисертації.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, дані Державного комітету статистики України, Головного управління агропромислового розвитку та Головного управління земельних ресурсів Тернопільської обласної державної адміністрації, літературні джерела, а також результати власних досліджень автора.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертаційній роботі теоретично і методично обґрунтовані організаційно-економічні засади формування механізму ефективного господарювання аграрних товаровиробників. Основними елементами наукової новизни є такі:

вперше:

- на основі опрацювання складових механізму ефективного господарювання сільськогосподарських підприємств Тернопільщини обґрунтовано необхідність розвитку в них великотоварного виробництва стратегічних галузей - буряківництва і свинарства, що сприятиме прискоренню виходу із кризи, стабілізації та подальшому піднесенню агропромислового виробництва в регіоні;

дістали подальшого розвитку:

- пропозиції щодо необхідності переміщення виробництва рослинницької і тваринницької продукції із особистих селянських господарств до великотоварних сільськогосподарських підприємств на основі активізації розвитку кооперації та формування ефективного механізму господарювання ;

- методичні підходи щодо необхідності використання, поряд з традиційними показниками ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств, нових концепцій, і зокрема урізноманітнення методів визначення прибутковості (рентабельності продажу (обороту), рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, точки беззбитковості тощо);

- пропозиції щодо розрахунку оптимального раціону годівлі для дійних корів на основі економіко - математичного моделювання, що забезпечує ефективне виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах регіону;

удосконалено:

- тлумачення економічної сутності поняття механізму господарювання аграрних товаровиробників, який має бути спрямований на прискорення виведення аграрного сектора із кризи і подальше досягнення високоефективних результатів виробництва;

- методичні підходи щодо організаційно-економічного механізму поглиблення інтеграційних процесів у системі “виробництво - переробка - реалізація сільськогосподарської продукції” і підвищення на цій основі ефективності функціонування агропромислового виробництва;

- наукові засади щодо необхідності посилення державного регулювання та підтримки сільського господарства в умовах ринкових трансформацій, застосування дієвого господарського механізму шляхом формування сприятливого цінового і кредитного режимів, дотування виробництва сільськогосподарської продукції (особливо стратегічно важливих для досліджуваного регіону її видів).

Практичне значення отриманих результатів дисертації полягає в тому, що її основні положення і висновки спрямовані на вдосконалення господарського механізму та підвищення на цій основі ефективності виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження прийняті до використання Головним управлінням агропромислового розвитку Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка №10-4/25-102 від 8.04 2008 року), управлінням агропромислового розвитку Тернопільської районної державної адміністрації (довідка №170 від 9.04. 2008 року), управлінням агропромислового розвитку Бережанської районної державної адміністрації (довідка №160 від 14.04. 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Наведені в роботі положення та пропозиції розроблені автором особисто і відображені в його наукових працях. З опублікованих у співавторстві двох наукових статей у дисертаційній роботі використані ті матеріали, які належать автору особисто. Внесок автора полягає в розробці теоретико - методичних та практичних аспектів механізму ефективного господарювання в аграрній сфері.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на науково - практичних конференціях, зокрема: Першій Всеукраїнській науково - практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті” (м. Тернопіль: Економічна думка, лютий, 2004 р.), Всеукраїнській науково - практичній конференції “Проблеми пореформенного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями її розв'язання” (м. Хоростків: ТІАПВ УААН, травень, 2005р.), Науково - практичній конференції “Розвиток інфраструктури аграрного ринку і організаційно - економічний механізм її ефективного функціонування” (м. Тернопіль, ТДЕУ, 21 вересня 2005р.), Третій міжнародній науково - практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, лютий, 2006р), Четвертій міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль: Економічна думка, лютий, 2007 р.),

2. Основний зміст дисертації

У вступній частині обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його об'єкт і предмет, методологічну основу та методи; викладено найбільш вагомі результати, що характеризують науково - практичну новизну роботи; вказано практичне значення та можливості застосування отриманих результатів.

У першому розділі “Наукові засади господарської діяльності сільськогосподарських підприємств” проаналізовано різноманітні теоретичні і практичні підходи вчених - економістів щодо розкриття сутності господарського механізму, розглянуто його роль, складові та особливості формування і функціонування в сільськогосподарських підприємствах, а також наведено методику дослідження ефективності господарської діяльності підприємств в ринкових умовах.

В організаційному та економічному розвитку агропромислового виробництва визначна роль належить державі, яка має сприяти створенню механізму господарювання, здатного приводити у відповідність продуктивні сили і виробничі відносини.

Господарському механізму належить чільне місце в системі регулювання виробничих процесів з метою забезпечення стабільного і високоефективного аграрного виробництва, недосконалість якого в сучасних умовах негативно позначається на результативності галузі та забезпеченні продовольчої безпеки країни. Тому в аграрній сфері належить здійснити комплекс заходів щодо створення науково обґрунтованого механізму господарювання, який для його ефективного функціонування повинен доповнюватись державним регулюванням економіки.

Теоретичні і практичні питання формування і функціонування механізму регулювання аграрних відносин, їх сутності та впливу на процеси відтворення в сільськогосподарському виробництві знаходять відображення в працях вітчизняних і зарубіжних вчених - економістів. Проте сутність цієї економічної категорії в наукових публікаціях інтерпретується з певними відмінностями.

На основі узагальнення теоретичних матеріалів в роботі удосконалено поняття сутності господарського механізму в умовах ринкових відносин. Він являє собою систему взаємозв'язку і взаємодії форм та методів господарювання, за допомогою яких здійснюється організація та управління виробничо-економічною діяльністю підприємства.

Різноманітність теоретичних і методологічних підходів до визначення поняття господарського механізму реалізується через багаточисленні визначення його структур. У дисертації обґрунтовано організаційну структуру механізму господарювання сільськогосподарських підприємств, елементами якої виступають форми організації суспільного виробництва, економічний, організаційний та інші механізми, правові форми і нормативні акти регулювання виробничо-економічної діяльності (рис. 1.).

Рис. 1. Схема господарського механізму сільськогосподарських підприємств

Основним критерієм як господарського, так і інших механізмів є економічна ефективність виробничої діяльності підприємств. Для її визначення нами пропонується використання комплексу таких показників, як: рівень рентабельності, норма прибутку, рентабельність продажу, рентабельність активів, точка беззбитковості, рентабельність власного капіталу.

У другому розділі “Організація та економічна ефективність виробничої діяльності суб'єктів господарювання аграрного сектора регіону” досліджено організаційно-економічні перетворення в аграрному секторі економіки, проаналізовано стан та використання ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств, здійснено оцінку економічної ефективності господарювання різних організаційно-правових формувань. На початку перебудовчого процесу передбачалось, що саме зміна форм власності, вільний та самостійний вибір селянами способів господарювання сприятимуть піднесенню аграрного виробництва. Проте перехід до ринкових відносин не забезпечив підвищення ефективності розвитку сільського господарства. Проведений аналіз діяльності суб'єктів господарювання сільськогосподарського виробництва Тернопільської області протягом 1990 - 2006 рр. показав, що особливістю сучасного стану їх економічного розвитку є продовження кризових явищ та нестабільність. Особливо це стосується тваринництва, де відбувається зменшення продуктивного поголів'я худоби, скорочення виробництва молока та м'яса, зростання собівартості та збитковості тваринницької продукції. Відсутність належного впливу механізму господарювання в аграрній сфері призвела до негативних структурних змін виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Так, виробництво сільськогосподарської продукції перемістилось в особисті селянські господарства, на які припадає 72,6% загального обсягу валової продукції області (табл.1).

Таблиця 1. Структурні зміни у виробництві валової продукції сільського господарства Тернопільської області (у порівняльних цінах 2005 року)

За 1990 - 2006 рр. обсяги виробництва в господарствах громадян зросли на 14,7%, тоді як сільськогосподарські підприємства виробили лише 26,2% валової продукції до рівня 1990 року. Потрібно зазначити, що валова продукція рослинництва в цих підприємствах знизилась на 63,4%, а тваринництва - на 87,3%. Але особливістю останніх років є зростання виробництва продукції у сільськогосподарських підприємствах і зменшення її в господарствах населення.

Загалом сільськогосподарські підприємства області є суб'єктами ринкового типу і при сприятливому зовнішньому середовищі здатні виконувати поставлену мету - забезпечувати виробництво конкурентноспроможної товарної продукції та одержання прибутку. Тому стратегія подальшого їх розвитку повинна бути спрямована на відновлення втраченої ними провідної ролі у виробництві сільськогосподарської продукції. У загальній кількості сільськогосподарських підприємств області, що ведуть бухгалтерський облік в повному обсязі, 158 одиниць, або 51,9 % припадає на приватно - орендні підприємства, з яких у 2006 році 130, або 82,2 % загальної їх кількості були прибутковими. Вони мають найвищий рівень рентабельності, найнижчою тут є збитковість виробництва продукції тваринництва (-0,8 %). На другому місці за чисельністю та фінансовими результатами знаходяться господарські товариства. Виробничі кооперативи займають низьку питому вагу (2,6 %) і зовсім незначну - державні підприємства (табл. 2).

Таблиця 2. Основні показники розвитку сільськогосподарських підприємств за організаційно - правовими формами господарювання Тернопільської області

Досить гострою як у науковому, так і практичному плані є проблема формування раціонального ресурсного потенціалу та ефективне його використання. Зазначимо, що дуже швидкими темпами знижується чисельність трудового потенціалу і ефективність його використання в сільськогосподарських підприємствах області. Так, число зайнятих у цьому секторі за період 1990 - 2006 рр. зменшилось з 137,1 до 17,2 тис. осіб, або у 7,9 раза.

У складі ресурсного потенціалу сільськогосподарського виробництва особливе місце займають земельні ресурси, рівень використання яких залишається низьким. Якщо в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь аграрні формування області в 1990 році виробляли валової продукції сільського господарства на суму 456,4 тис. грн., то у 2000 році - 252,7, а у 2006 році - 298,3 тис. грн. Суттєвих структурних змін за роки земельної реформи зазнали в регіоні посівні площі сільськогосподарських культур, які в господарствах усіх категорій скоротились з 916,9 тис. га у 1990 році до 698,4 тис. га у 2006 році, або на 23,8%. Таке скорочення ріллі можна було б оцінити позитивно, якби цей процес відбувся на науково обґрунтованій основі, адже в області має місце висока розораність сільськогосподарських угідь і її необхідно довести до оптимальних розмірів.

Основною причиною стагнації сільського господарства був і залишається диспаритет цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Недостатньо розвинена інфраструктура ринку збуту сільськогосподарської продукції, яка включає товарні біржі, агроторгові доми, заготівельно - збутові та обслуговуючі кооперативи тощо. Нині в Тернопільській області діє аграрна біржа, однак обсяги операцій із товаропотоками у цьому формуванні є незначними. Зважаючи на постійне зростання частки сільськогосподарської продукції, що виробляється невеликими приватними підприємствами, існує потреба у створенні мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та заготівельних пунктів.

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення механізму господарювання сільськогосподарських підприємств” опрацьовано стратегію відродження великотоварного сільськогосподарського виробництва на основі функціонування ефективного господарського механізму, висвітлено питання державного регулювання і підтримки аграрних товаровиробників, досліджено особливості розвитку інтеграційних процесів у підприємствах агропромислового комплексу та механізми їх здійснення.

Тернопільська область має великі можливості для розвитку агропромислового виробництва та перетворення його у високоефективний сектор національної економіки. Обґрунтовано, що в сучасних умовах дію господарського механізму необхідно насамперед спрямувати на становлення тих галузей, що опинились у глибокій кризі, але мають важливе стратегічне значення. До таких галузей належать буряківництво і свинарство. Потужній і ефективний у минулому цукробуряківничий підкомплекс продовжує знаходитись у кризовому становищі. Незважаючи на втрачені за кордоном ринки збуту цукру та його низьку конкурентоспроможність альтернативи відновленню цього підкомплексу не повинно бути. З огляду на це, необхідно максимально спрямувати дію економічного механізму на те, щоб він став надалі стратегічним об'єктом, тим більше, що починаючи з 2004 року намітились зрушення у розвитку цієї галузі, а у 2006 році досягнуто найвищу врожайність цукросировини (табл.3).

Таблиця 3. Розвиток буряківництва в сільськогосподарських підприємствах Тернопільської області

Поряд із значним зростанням обсягу реалізації цукрових буряків у 2006 році істотно покращились фінансові результати галузі. Якщо протягом 2000 - 2002 рр. буряківництво в області було збитковим, то в наступні роки воно стало прибутковим, а у 2006 році рівень рентабельності виробництва буряків зріс до 23,8 %.

Переробляють цукрову сировину в області вісім цукрових заводів. Якщо у 1990 році ними було вироблено 442,2 тис. тонн цукру, то у 2000 році - лише 152,5, а у 2006 році - 229,8 тис. тонн, або 51,9 % досягнутого рівня у 1990 році. Тому необхідно відновлювати втрачені позиції, максимально використовувати наявні механізми з відновлення традиційних ринків збуту цукру як за межами, так і всередині країни. Оцінюючи сучасний стан розвитку цукробуряківничого підкомплексу, можна стверджувати, що ефективне його функціонування неможливе без формування системи державного регулювання та усунення монополізму з боку переробних підприємств, тобто цукрозаводів.

Однією із найпроблемніших галузей в агропромисловому виробництві регіону залишається тваринництво. За 1990 - 2006 рр. поголів'я великої рогатої худоби тут скоротилося у 3,7 рази, а в сільськогосподарських підприємствах - у 17 разів, свинопоголів'я відповідно - у 1,6 та 4,1 раза. Тому однією із найважливіших функцій держави повинна стати підтримка сільськогосподарських підприємств у створенні нових і відновленні зруйнованих тваринницьких комплексів та підвищення економічної ефективності їх функціонування на основі досягнення паритету цін, еквівалентності обміну між промисловістю і сільським господарством, зміцнення системи матеріально - технічної бази тощо.

Стосовно галузі скотарства потрібно зазначити, що із 304 сільськогосподарських підприємств області тільки 130 займаються виробництвом молока, 66 з яких у 2006 році були збитковими. У Бережанському районі із 13 підприємств тільки одне, а саме ПОП “Урманське” спеціалізується на виробництві молока. На прикладі цього підприємства в дисертації розроблена економіко - математична модель розрахунку оптимального раціону годівлі дійних корів, яка має такий вигляд: розв'язок , що забезпечує

,

де x_j - кількість корму j-го виду в раціоні; с_j - вартість одиниці j-го виду корму;

j - вид корму,

.

Враховуючи, що в даний час 92,5 % молока виробляється в господарствах населення, вважаємо доцільним в населених пунктах створити на базі сільських рад кооперативні об'єднання особистих селянських та фермерських господарств з заготівлі молока та інших видів сільськогосподарської продукції - овочів, ягід, садивного матеріалу тощо.

Серед тваринницьких галузей Тернопільщини пріоритетного значення слід надати розвитку свинарства, яке починає поступово нарощувати виробництво. Досліджено, що для подолання глибокої кризи у свинарстві необхідно задіяти всі складові господарського механізму і особливо фінансово - кредитні та цінові важелі. Нарощувати поголів'я свиней і збільшувати виробництво свинини доцільно, насамперед у тих реформованих сільськогосподарських підприємствах, які вже мають досвід ведення цієї галузі. Так, в процесі відновлення свинарства в ПАП “Агропродсервіс” Тернопільського району поголів'я свиней зросло за 2004 - 2006 роки з 200 до 3560 голів, а галузь із збиткової тут стала прибутковою (табл.4). В перспективі дане підприємство планує довести поголів'я свиней до 20 тис. голів.

Таблиця 4. Розвиток і ефективність галузі свинарства в ПАП “Агропродсервіс”

Відновлюючи свинарство у великотоварних сільськогосподарських підприємствах, необхідно у даний час створювати відповідні умови для виробництва свинини в особистих селянських господарствах, які забезпечують на сучасному етапі близько 85 % його обласного обсягу. Проведені нами розрахунки показали, що питома вага свинини може бути доведена до 45 - 50 % загального м'ясного балансу регіону.

Ефективний розвиток свинарства вимагає поглиблення міжгалузевих зв'язків. У дисертації обґрунтовано, що підвищення ефективності функціонування агропромислового виробництва практично неможливе без удосконалення виробничо - економічних зв'язків між сільськогосподарськими і промисловими переробними підприємствами. Наукові дослідження свідчать, що на різкий спад агропромислового виробництва істотно вплинуло послаблення інтеграційно - економічних відносин між виробниками сільськогосподарської продукції та її переробниками. Монопольні позиції переробних підприємств не дозволяють створити належні умови для аграрних товаровиробників внаслідок застосування низьких цін на сільськогосподарську сировину. Тому агропромислове комбінування в сучасних умовах має забезпечити рівні умови для усіх учасників інтеграційного процесу і задовольнити потреби ринку.

Вирішальну роль у цьому має неухильне виконання положень визначених Законом України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року”.

Відновлення великотоварного виробництва в аграрному секторі та надання окремим галузям стратегічного напряму розвитку ставить підвищені вимоги до вдосконалення кредитного механізму, як надзвичайно важливої складової механізму ефективного господарювання. Як відомо, банківські структури не зацікавлені у кредитуванні аграрних товаровиробників. Переважає в області короткотермінове кредитування, а питома вага пільгових кредитів зменшилась із 90,2 % у 2000 році до 79,1 % у 2006 році. Тому назріла необхідність створення спеціалізованого банку, який би забезпечував обслуговування АПК. У мікрокредитуванні сільськогосподарського виробництва важливу роль можуть відігравати кредитні спілки, які необхідно розширювати у всіх районах області. Банківським структурам, що активно займаються кредитуванням сільськогосподарського виробництва, має надаватися підтримка з боку держави.

Таким чином, одним із основних напрямів ефективного функціонування агропромислового виробництва є впровадження дієвих заходів державного впливу, адекватних економічній ситуації в країні, державна підтримка вітчизняних товаровиробників, їх захист та поліпшення умов фінансування і кредитування сільськогосподарських підприємств, використання податкових пільг тощо.

Висновки

У дисертаційній роботі на основі узагальнення і аналізу теоретичних і практичних матеріалів обгрутовано напрями вдосконалення механізму господарювання сільськогосподарських підприємств і забезпечення на цій основі підвищення ефективності агропромислового виробництва. Наукові та практичні результати полягають у розробці пропозицій щодо формування ефективного господарського механізму аграрних формувань.

1. Формування механізму прибуткового господарювання в агропромисловому комплексі повинно ґрунтуватись на єдиних принципах і орієнтуванні всіх його сфер на досягнення високоефективних результатів виробництва. Він має забезпечувати своєчасне і гнучке реагування на зміни внутрішнього і зовнішнього середовища, а також максимальну зацікавленість усіх працівників якнайповніше використовувати наявні виробничі ресурси, об'єднання зусиль розрізнених, самостійних підприємств аграрного і промислового переробного секторів економіки, які спрямовані на створення цілісної управлінської системи, що забезпечує раціональне використання природного, трудового, матеріального та інвестиційного потенціалів економічних суб'єктів.

2. На основі узагальнення теоретичних матеріалів в дисертації розвинуто тлумачення поняття механізму господарювання в умовах ринкових відносин, під яким слід розуміти систему взаємозв'язку і взаємодії форм та методів господарювання, за допомогою яких здійснюється організація та управління виробничо-економічною діяльністю підприємства

3. Проведений аналіз діяльності суб'єктів господарювання сільськогосподарського виробництва Тернопільщини протягом 1990-2006 рр. показав, що незважаючи на проведення ряду реформ, спрямованих на формування ринкового середовища, у цій сфері продовжуються кризові явища і має місце нестабільність. Відсутність належного впливу механізму господарювання в аграрній сфері призвела до структурних змін виробничої діяльності у розрізі її суб'єктів. Виробництво сільськогосподарської продукції перемістилось в особисті селянські господарства, в яких за 1990-2006 рр. обсяги виробництва зросли на 14,7%. Щодо сільськогосподарські підприємства, то вони на сучасному етапі виробляють лише 26,2% валової продукції до рівня 1990 року.

4. У складі сільськогосподарських підприємств області створені і функціонують різні організаційно-правові формування, 51,9 % яких припадає на приватні сільськогосподарські підприємства. Вони мають найвищий рівень рентабельності, найнижчою тут є збитковість виробництва продукції тваринництва

(-0,8 %). На другому місці за чисельністю та фінансовими результатами знаходяться господарські товариства. Виробничі кооперативи займають низьку питому вагу (2,6 %) і зовсім незначну - державні підприємства (1,3 %). Приватно - орендні підприємства досягли більш високих фінансових результатів на виробництві основних видів сільськогосподарської продукції, за винятком м'яса великої рогатої худоби. Збитковим виявилось виробництво продукції майже по всіх позиціях у виробничих сільськогосподарських кооперативах області.

5. Проведені дослідження та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду переконливо свідчать про необхідність регулювання державними органами економічних відносин в агропромисловому комплексі та стимулювання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції за допомогою введення в дію елементів організаційно - господарського механізму. До основних з них належать здійснення соціально - економічного захисту і підтримки товаровиробників, поєднання державного регулювання розвитку галузі з економічною свободою суб'єктів її ринку, покращення соціально - економічних умов сільськогосподарських товаровиробників до рівня у національному господарстві.

6. В дисертаційній роботі обґрунтовано, що в сучасних умовах дію механізму господарювання необхідно насамперед спрямувати на становлення тих галузей, що мають важливе стратегічне значення. До них належать цукробуряківничий і тваринницький підкомплекси. Незважаючи на втрачені за кордоном ринки збуту цукру та його невисоку конкурентноздатність, альтернативи відновленню цукробуряківничого підкомплексу не повинно бути. Треба максимально спрямувати економічний механізм на відновлення традиційних ринків збуту цукру як за межами, так і всередині країни. Оцінюючи сучасний стан розвитку цукробуряківничого підкомплексу, можна стверджувати, що ефективне його функціонування неможливе без формування системи державного регулювання, усунення монополізму з боку переробних підприємств, встановлення ринкових цін на буряки і цукор на основі попиту і пропозиції.

7. Проведений аналіз розвитку тваринництва показав, що особливістю сучасного його стану є занепад усіх галузей, зменшення поголів'я, постійне скорочення виробництва м'яса і молока, зростання їх собівартості та зниження прибутковості. Тому однією із найважливіших функцій держави повинно стати створення нових і відновлення зруйнованих тваринницьких комплексів та підвищення економічної ефективності їх функціонування на основі досягнення паритету цін, еквівалентності обміну між промисловістю і сільським господарством, поліпшення системи матеріально-технічного забезпечення, розширення маркетингової діяльності підприємств, зниження матеріало - і енергоємності продукції. Відновлення галузі тваринництва вимагає створення надійної кормової бази. Тому для піднесення стану розвитку скотарства нами опрацьовано економіко - математичну модель розрахунку оптимального раціону для дійних корів живою масою 500 кг з добовим надоєм 16 кг молока при жирності 3,8 %. Мінімальна вартість добового раціону при цьому становить 10,83 грн.

8. Інтеграційні процеси в системі “виробництво молока - переробка - реалізація” необхідно спрямувати на технологічне об'єднання діяльності сільськогосподарських і переробних підприємств, а згодом їх органічне злиття у юридично єдині формування. Враховуючи, що в даний час 92,5 % молока виробляється в господарствах населення, вважаємо доцільним в населених пунктах створювати кооперативні об'єднання особистих селянських і фермерських господарств.

9. Збільшення обсягів виробництва і споживання м'яса на душу населення необхідно забезпечувати насамперед за рахунок формування цивілізованого ринку свинини. Пріоритет у нарощуванні поголів'я свиней і збільшенні виробництво свинини потрібно надавати тим реформованим сільськогосподарським підприємствам, які мають досвід ефективного ведення даної галузі. Відновлюючи свинарство у великотоварних сільськогосподарських формуваннях, необхідно у даний час створювати умови для виробництва свинини в особистих селянських господарствах, які забезпечують близько 85 % його обласного показника. Проведені нами розрахунки показали, що питома вага свинини може бути доведена до 45 - 50 % загального м'ясного балансу області.

10. Ефективне функціонування АПК практично неможливе без розширення та поглиблення міжгалузевих зв'язків. У дисертації обґрунтовано, що удосконалення організаційно-економічних відносин між основними ланками комплексу слід розглядати як необхідну умову підвищення ефективності його функціонування загалом. Для створення сприятливих умов щодо стабілізації між усіма сферами агропромислового комплексу насамперед необхідно розв'язати проблему встановлення адекватних цін на продукцію. Вирішальну роль у розвитку агропромисловому виробництва має виконання позицій визначених законом України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року”.

11. Відновлення високотоварного виробництва та надання окремим галузям стратегічного напряму розвитку вимагає вдосконалення кредитного механізму в агропромисловому виробництві. Кредитування аграрного сектора області здійснюється різними банковими структурами. Тому назріла необхідність створення спеціалізованого аграрного банку, який би визначав основи фінансово-кредитної системи для обслуговування АПК. Паралельно із створенням аграрного банку у мікрокредитуванні сільськогосподарського виробництва важливу роль повинні відігравати кредитні спілки, які необхідно розширювати у всіх районах області. Банкам, які активно займаються кредитуванням сільськогосподарського виробництва необхідно з боку держави надавати підтримку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Габор С.С. Актуальні проблеми економічного розвитку агропромислового виробництва в умовах переходу до ринкової економіки / С.С. Габор, В.С. Габор // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2001. - Випуск 13.- С. 49 - 51. - 0,18 д.а.(Особистий внесок: збір даних щодо розвитку агропромислового виробництва, їх оцінка, та напрями розвитку).

2. Габор В.С. Реструктуризація зайнятості населення в аграрному секторі економіки / В.С. Габор // Вісник ТАНГ. - Тернопіль. - Економічна думка, 2002. - Випуск 6.- С.30 - 33. - 0,22 д.а.

3. Габор С.С. Особисті підсобні господарства: стан, тенденції і перспективи розвитку/ С.С. Габор, В.С. Габор // Вісник ТАНГ. - Тернопіль. - Економічні думка, 2002.- Випуск 6. - С.27- 29. - 0,18 д.а.(Особистий внесок: збір цифрових матеріалів, їх опрацювання та обґрунтування напрямів розвитку ОСГ).

4. Габор В.С. Організаційно-економічні умови ефективного господарювання аграрних підприємств/ В.С. Габор // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: економіка. - № 20, 2006. - С. 210 - 214. - 0,32 д.а.

5. Габор В.С. Економічна ефективність господарської діяльності аграрних підприємств/ В.С. Габор // Наука молода. Збірник наукових праць молодих вчених Тернопільського національного економічного університету. - Тернопіль. - Економічна думка, 2006. -С. 20 - 23. - 0,28 д.а.

6. Габор В.С. Теоретичні основи механізму регулювання аграрних підприємств/ В.С. Габор //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія економіка. - №21, 2007. - С. 185 - 188. - 0,31 д.а.

7. Габор В.С. Поглиблення інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві / В.С. Габор // Інноваційна економіка. Всеукраїнський науково - виробничий журнал. - № 1, 2008 [7]. - С. 65 - 69. - 0,28 д.а.

8. Габор В.С. Управління трудовими ресурсами та розвиток ринку праці в сільській місцевості / В.С. Габор // Збірник наукових праць Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в 21 столітті”. - Тернопіль, 2004. - С. 513 - 518. - 0,18 д.а.

9. “Проблеми пореформенного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями її розв'язання”: Наукові доповіді і повідомлення Всеукраїнської наук.-практ. конф. [“Особливості формування ринку праці сільської місцевості”], (Тернопіль, Хоростків 17-18 травня 2005 року р.) Українська академія аграрних наук, Тернопільський інститут агропромислового виробництва УААН. - Тернопіль, 2005.- 162 - 166 с. - 0,21 д.а.

10. Тези доповідей науково-практичної конференції “Розвиток інфраструктури аграрного ринку і організаційно-економічний механізм її ефективного функціонування”.- [“Трудовий потенціал та його використання в АПК”] (Тернопіль. 21 вересня 2005 р.) М-во освіти і науки України, Тернопільський держ. економ. у-нт.- Тернопіль, 2005. - 181-183с. - 0,10 д.а.

11. Збірник тез доповідей Третьої міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XX столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації”.- [“Методичні основи дослідження ефективності господарювання аграрних підприємств”],(Тернопіль, 23-24 лютого 2006р.) / М-во освіти і науки України, Тернопільський держ. економ. ун-т.- Тернопіль. “Економічна думка”, - 2006.-.482 - 484 с. 0,09 д.а.

12. Збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених “Економічний і соціальний розвиток України в XXІ столітті” [“Удосконалення господарського механізму в аграрній сфері”] (Тернопіль, 22 - 23 лютого 2007р.) / М-во освіти і науки України, Тернопільський нац. ек. ун-т. - Тернопіль. Економічна думка, 2007.- 187 - 189с.- 0,10 д.а..

Размещено на Allbest.ru