Формування ефективного транспортного експедирування в морських портах

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність: 08.00.04. - Економіка та управління підприємствами

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЕКСПЕДИРУВАННЯ В МОРСЬКИХ ПОРТАХ

Виконала Пічугіна Юлія Валеріївна

Одеса-2009

АНОТАЦІЯ

Пічугіна Ю.В. Формування ефективного транспортного експедирування в морських портах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - Економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України, 2009.

Дисертаційна робота присвячена питанням формування ефективного транспортного експедирування в морських портах України. В основу концептуальних напрямків вирішення проблем ефективного розвитку транспортного експедирування покладено стратегічне планування розвитку транспортно-експедиторських підприємств, а також концепція побудови організаційно-економічних механізмів підвищення ефективності транспортного експедирування в морських портах.

Застосування методів економіко-математичного моделювання надало можливість розробити нові методичні підходи щодо оцінки собівартості транспортно-експедиторських послуг. Виходячи з основних принципів теорії автоматизації підприємств, визначено методичні рекомендації щодо формування єдиної бази даних для інформаційного забезпечення транспортно-експедиторських підприємств.

Ключові слова: транспортне експедирування, порт, транзит, тіньова економіка, планування, логістика, інформаційні потоки, механізм підвищення ефективності.

планування логістичний інформаційний управління

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Транспортна галузь є найважливішою складовою виробничо-господарської діяльності України, яка має в своєму розпорядженні всі сучасні види транспорту і адекватні транспортні комунікації, що відповідають потребам стійкого розвитку економіки країни. Важливою ланкою транспортної галузі є розвиток морського транспортного комплексу, що забезпечує транспортно-економічну безпеку зовнішньоекономічних зв'язків і вирішує економічні, соціальні і політичні завдання.

Розвиток транспорту, який є найважливішою сферою суспільного виробництва, спрямований на всебічне задоволення потреб населення в перевезеннях. Одним з найважливіших напрямків розвитку транспорту і підвищення його ефективності є розвиток системи супутніх послуг, зокрема, транспортно-експедиторських. На сучасному етапі ускладнення організації функціонування транспортних систем і підвищення вимог до транспортних операцій за показниками надійності, стійкості, безпеки і конкурентоспроможності особливу актуальність має проблема формування ефективного транспортного експедирування в морських портах.

Питання формування і розвитку морського транспорту та системи супутніх послуг досліджувалися як зарубіжними ученими (Джеймс Вайт, Кононова М.Г., Нігматжан Ісингарін, Плужніков К.І., Патрісія Хоул, Рональд Баллу, Ханін М.С.), так і багатьма вітчизняними ученими і фахівцями (Боровський В.М., Дергачов В.О., Жихарєва В.В., Захаров О.В., Котлубай О.М., Приходько Ю.М., Постан М.Я., Риндін О.В., Саввін П.В., Сич Є.М., Якобчук В.Т.).

Дослідження теорії і практики розвитку і функціонування системи супутніх послуг на морському транспорті в умовах ринкової економіки підтверджують важливу організуючу та системоутворюючу роль транспортно-експедиторської діяльності в процесі формування логістичних технологій, як при реалізації зовнішньоторговельних зв'язків, так і при організації транзитних потоків вантажів і транспортних засобів через територію України.

Проте, незважаючи на появу за останні роки спеціальних наукових публікацій, проблема формування ефективного транспортного експедирування в морських портах України є однією з найменш розроблених в української науці, оскільки вони в основному стосуються правових аспектів.

В той же час, багатоплановість та складність вирішення проблем транспортного обслуговування і недостатність їх методологічного узагальнення відносно нових умов економічних трансформацій і реструктуризації підприємств морського транспорту вимагають розробки методологічних положень взаємозв'язаного і взаємообумовленого розвитку багаточисельних видів транспортно-експедиторського обслуговування, а також необхідності узагальнення вітчизняного і світового досвіду в розробці науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо вдосконалення організаційно-економічних механізмів розвитку транспортно-експедиторських підприємств України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась в рамках наступних науково-дослідних робіт Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова за темами: “Виявлення закономірностей формування і функціонування підприємств в умовах ринкової трансформації економіки” (номер держреєстрації 0106U006197, 2005-2010 рр.), в якій автором розроблено оцінку закономірностей освоєння транзитного потенціалу України і його транспортно-експедиторського обслуговування; “Закономірності розвитку галузевих структур і стратегій підприємств економіки України” (номер держреєстрації 0106U006192, 2005-2010 рр.), де автором виявлено проблемні питання з реалізації транзитного потенціалу України і його транспортно-експедиторського обслуговування; Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за темами: “Економіко-екологічна безпека морегосподарської діяльності (номер держреєстрації 0104U000577, 2004-2006 рр.), в якій автором розроблено методологічні підходи і рекомендації щодо врахування чинника тіньової економіки в плануванні господарської діяльності транспортно-експедиторських підприємств; “Теорія і практика управління на морському транспорті” (номер держреєстрації 0106U001629, 2005-2007 рр.) - сформульовано методологічні аспекти дослідження і стратегічного планування розвитку транспортно-експедиторської діяльності.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка науково-методичних положень та практичних рекомендацій щодо формування ефективного транспортного експедирування в морських портах України.

Мета дослідження обумовила необхідність постановки і вирішення таких завдань:

- виявити основні проблеми транспортно-експедиторського обслуговування транзитного потенціалу України;

- вивчити питання еволюції транспортно-експедиторської діяльності і її роль в системі морського транспорту;

- проаналізувати моделі транспортного експедирування для розробки єдиної класифікації ринку транспортно-експедиторських послуг;

- вивчити процес формування понятійно-категоріального базису в системі розвитку транспортно-експедиторської діяльності, зокрема визначити теоретичний зміст економічної категорії “транспортно-експедиторська діяльність” та її понятійну суть;

- виявити роль чинника тіньової економіки і розробити типізацію її видів в морській транспортно-експедиторській діяльності;

- проаналізувати найзначиміші економічні показники для визначення ефективності діяльності транспортно-експедиторських підприємств;

- розробити бізнес-план для ТОВ “Діана Марін ЛТД” для обґрунтування механізму вдосконалення діяльності транспортно-експедиторських підприємств України;

- вивчити основні інформаційні потоки на транспортно-експедиторському підприємстві з метою формування єдиної бази даних для інформаційного забезпечення транспортно-експедиторських підприємств.

Об'єктом дослідження є процес формування ефективного транспортного експедирування в морських портах.

Предметом дослідження є теоретичні і методологічні основи вдосконалення механізмів підвищення ефективності транспортно-експедиторських підприємств України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є наукові роботи вітчизняних і зарубіжних учених, збірки наукових праць, результати наукових досліджень, у тому числі виконаних безпосередньо автором, законодавчі акти України, постанови Кабінету Міністрів України, статистичні щорічники.

У дисертації використано такі методи наукового дослідження: аналіз і синтез - для вивчення об'єкту і предмету дослідження; групування і порівняння - для зіставлення статистичних даних різних часових інтервалів у процесі вивчення основних проблем ефективного освоєння транзитного потенціалу України; структурно-функціональний метод - для виявлення основних функцій транспортно-експедиторської діяльності і її зв'язку з морськими перевезеннями країни; історичний і логічний - в процесі дослідження етапів розвитку транспортно-експедиторської діяльності і особливостей її розвитку в сучасних економічних умовах України; метод теоретичного узагальнення - структуризація транспортно-експедиторських підприємств на морському транспорті і табуляція основних понять і термінів, які застосовуються в цій діяльності; економіко-математичне моделювання - при визначенні найзначиміших економічних показників, які необхідно враховувати в системі транспортного експедирування; ранжирування - в процесі розподілу пріоритетів показників вибору транспортно-експедиторського підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичних положень відносно дослідження транспортно-експедиторської діяльності, яка відіграє виключно важливу роль в системі підвищення ефективності розвитку транспортного комплексу і в розробці механізму оптимізації діяльності транспортно-експедиторських підприємств України.

До найважливіших результатів дослідження, які містять наукову новизну і розкривають повною мірою зміст дисертації, належать такі:

вперше:

- розроблено методичні рекомендації щодо формування єдиної бази даних для інформаційного забезпечення транспортно-експедиторських підприємств з метою впорядкування інформаційних потоків, пов'язаних з експортно-імпортними операціями, а також для підвищення якості транспортно-експедиторських послуг;

- запропоновано нові методичні підходи щодо оцінки собівартості транспортно-експедиторських послуг, що враховують витрати, пов'язані з покриттям несподіваних ризиків;

удосконалено:

- класифікацію форм морської транспортної діяльності і структуризацію експедиторських підприємств за спеціалізацією по типах транспорту і вантажу (на прикладі Іллічівського морського торгового порту);

- механізм транспортного експедирування в морських портах, що включає організаційні, фінансові, маркетингові і цінові важелі, орієнтований на підвищення інтегральної ефективності транспортно-експедиторських підприємств України;

- методичні основи аналізу і ранжирування найзначиміших економічних показників, які необхідно враховувати в системі транспортно-експедиторської діяльності;

дістало подальший розвиток:

- теоретичний зміст економічної категорії “транспортно-експедиторська діяльність” і її понятійна суть;

- класифікація ринку транспортно-експедиторських послуг, основою яких є: напрями перевезень, види транспорту і перевезень, види діяльності і операцій;

- типізація видів тіньової економіки в морській транспортно-експедиторській діяльності, яка включає 3 групи: неофіційна, підпільна і фіктивна економіки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки, що містяться в дисертації, і рекомендації можуть бути використані як вихідна база при ухваленні рішень підприємствами транспортного комплексу і вантажовласниками про напрями і заходи вдосконалення транспортного експедирування, про створення в регіонах системи транспортного експедирування спеціалізованих вантажних перевезень. Застосування результатів дослідження на практиці дозволить активізувати розвиток підприємництва у сфері зовнішньоекономічної діяльності, поліпшити показники економічного зростання держави.

Отримані наукові результати використовуються в навчальному процесі Одеського національного морського університету при проведенні лекційних та семінарських занять на факультеті економіки та управління (акт впровадження від 30.12.08р.).

Положення, висновки і пропозиції даного наукового дослідження введені на таких підприємствах міста Одеси: ТОВ „Хамед ЛЛС” - механізм оптимізації підприємницької діяльності в процесі розробки єдиної бази даних для інформаційного забезпечення підприємства (довідка №45 від 01.11.07р.); ТОВ „С.М.Т” - алгоритм удосконалення зовнішньоторговельної політики при розробці зовнішньоторговельної стратегії і формуванні цінової політики підприємства (довідка №77 від 01.09.07р.); ТОВ “Діана Марін ЛТД” - рекомендації щодо мінімізації фінансових витрат при розробці бізнес-плану підприємства (довідка №5 від 01.02.08р.); ТОВ „Тріада-Стар” - методичні рекомендації щодо формування собівартості експедиторських послуг при розробці цінової політики підприємства (довідка №1 від 01.05.2008р.); у місті Іллічівську: ЗАТ “Іллічівськзовніштранс” - механізм удосконалення діяльності підприємства, що включає організаційні, фінансові, маркетингові і цінові важелі, орієнтований на підвищення інтегральної ефективності підприємства (довідка №16 від 01.08.2008р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою працею, у якій розроблено та науково обґрунтовано організаційно-економічний механізм формування ефективного транспортного експедирування в морських портах України. Наукові результати, викладені в дисертаційному досліджені належать особисто авторові і є його внеском у розвиток теорії і практики транспортно-експедиторського обслуговування. З наукових публікацій, виданих у співавторстві, в роботі використані лише ті положення, які є індивідуальним внеском автора, що подано у списку праць, опублікованих за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися і схвалені на наступних наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти” (м. Запоріжжя, 20 квітня 2005 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи” (м. Одеса, 3-5 вересня 2006 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Економічний, соціальний і екологічний простір Українського Причорномор'я в умовах глобалізації” (м. Феодосія, 25-28 вересня 2007 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки” (м. Одеса, 10-12 вересня 2008 р.)

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

В першому розділі “Методологічні аспекти дослідження проблем формування ефективного транспортного експедирування в морських портах” досліджено теоретичні та методологічні основи формування і розвитку транспортної системи України, виявлено найважливіші чинники посилення ролі транзитних перевезень в зовнішньоекономічній діяльності країни і дана загальна оцінка проблем ефективного освоєння транзитного потенціалу України, виділені теоретичні аспекти формування і розвитку ринку транспортно-експедиторських послуг.

Було визначено, що поява в Україні легальних ринкових стосунків породила прискорення процесу розвитку ринку транспортно-експедиторських послуг. Цьому сприяла, перш за все, зміна геополітичного статусу України і, як наслідок, розширення її зовнішньоторговельних зв'язків. При цьому різко збільшився попит на експедиторські послуги, підвищилася роль експедиторів, які в процесі міжнародних перевезень виступають як об'єднуюча ланка між продавцем, покупцем і різними видами транспорту.

Констатується, що ринок транспортно-експедиторських послуг стає невід'ємною частиною української економіки, яка зазнає значні трансформації, що включають процеси приватизації, лібералізації тарифів, ліцензування і сертифікації. Все це, значною мірою, стосується і транспортної системи. Крім того, досліджуючи ринок транспортно-експедиторських послуг, необхідно брати до уваги не лише транспортну систему, а всю систему розподілу товарів, у т.ч. транзит товарів між країнами, в якій транспорт є лише елементом процесу.

Проаналізувавши сучасний стан транзитних потоків України, автор наводить структуру і ранг транзиту вантажів за різними видами транспорту, роблячи акцент на тому, що одним з найважливіших, таких, що мають геоекономічне значення для України, є транзитний ресурс Чорного моря. Спираючись на класифікаційні ознаки, які мають місце в науковій літературі, автор обгрунтовує власне бачення класифікації видів морської транспортної діяльності, поділивши її на 4 основних сектори: основна виробнича діяльність, допоміжна діяльність, інспекції всіх рівнів, супутні послуги. На думку автора, розв'язати внутрішні проблеми секторів морської транспортної діяльності можливо саме завдяки їх взаємозв'язкам і взаємовпливу. Так, фінансування системи освіти і поліпшення рівня кваліфікації кадрів, поряд із залученням інвестицій у виробничу сферу допоможуть поліпшити стан основної виробничої діяльності, що зумовить стимул-реакції розвитку сектора допоміжної діяльності і знову ж таки супутніх послуг, зокрема транспортно-експедиторських.

Розроблений підхід типізації і структуризації видів морської транспортної діяльності дозволяє спостерігати сучасну тенденцію перетворення морських портів в елементи логістичних транспортних систем, які виконують функцію по розподілу вантажів. Їх робота будується, виходячи з вимог клієнта до якості обслуговування вантажопотоків. Відповідно до цього змінюється система управління портами, покращується організованість внутрішньопортових виробничих процесів, відбувається диверсифікація діяльності традиційних портових операторів, які пропонують вантажовласникам комплексні послуги з обробки вантажів.

Встановлено, що в економічній літературі понятійно-категоріальний комплекс у сфері управління транспортно-експедиторською діяльністю відзначається певною неузгодженістю. Перш за все, це відноситься до трактування поняття транспортного експедирування. У роботі сформульовано дві моделі системи транспортного експедирування, засновані на різних підходах до визначення цієї діяльності: класична і логістична. Класична модель (рис. 1) відображає точку зору авторів, які стверджують, що експедитори - посередники.

Згідно даної моделі, експедитори є посередницькими структурами, які виконують окремі сервісні і комерційні функції між вантажовідправниками (система 1) і транспортними підприємствами (система 2), а також між транспортними підприємствами і вантажоодержувачами (система 3), тобто обслуговують різні самостійні системи. Основним недоліком цієї моделі є те, що експедитори не можуть комплексно оцінити весь транспортний ринок, а, отже, оперативно відреагувати на зміну попиту.

В логістичної моделі (рис. 2) взаємини між транспортними організаціями, вантажовласниками і транспортно-експедиторськими підприємствами розглядаються в рамках логістичної системи.

Під логістичною системою у роботі розуміється складна організаційно структурована економічна система, що складається з взаємозв'язаних в єдиному процесі управління матеріальними і супутніми ним потоками елементів-ланок, сукупність яких, межі і завдання функціонування об'єднані внутрішніми цілями організації бізнесу і зовнішніми цілями.

Останнім часом намітилася тенденція поступового переходу від вузької спеціалізації транспортно-експедиторських підприємств як посередників при перевезеннях до здійснення ними функцій організаторів і операторів (логістична модель). З цією метою крупні транспортно-експедиторські підприємства розвивають власні потужності (пересувний склад, складські термінали).

У ході аналізу розвитку транспортно-експедиторських послуг в Україні у роботі робляться висновки, що останнім часом створення експедиторських підприємств в Україні прийняло в основному масову однобічну спрямованість - продаж і перепродаж фрахту. Цим займаються багато підприємств, що привело до девальвації у багатьох господарюючих суб'єктів самого поняття “транспортного експедирування”.

Але, на думку автора, кінцевою метою транспортно-експедиторського обслуговування в Україні повинно стати залучення додаткового обсягу перевезень, надання комплексу різних послуг і прискорення доставки вантажів із звільненням вантажовласників і вантажоодержувачів від великого числа операцій по здачі і прийому вантажів до перевезення, оформлення перевізної документації, здійснення розрахунків за перевезення та інших питань по організації перевезення, як це все відбувається в розвинених країнах.

У другому розділі “Стратегічне планування розвитку підприємств транспортно-експедиторської галузі” визначено основні напрями вдосконалення нормативно-правових і організаційно-економічних механізмів транспортного експедирування, проаналізовано вплив чинника тіньової економіки в плануванні господарської діяльності транспортно-експедиторських підприємств.

У ході аналізу причин низької ефективності транспортного експедирування в Україні в роботі пропонуються наступні заходи щодо вдосконалення нормативно-правових механізмів функціонування транспортно-експедиторських підприємств: 1) провести інвентаризацію законів, що стосуються як експедиторської діяльності, так і транспортної галузі в цілому, тобто виявити різночитання і різні тлумачення одних і тих же правових і економічних категорій; 2) на основі інвентаризації слід визначити базові закони; 3) всі нові закони повинні ухвалюватися лише за умови попередньої перевірки їх узгодженості з існуючими законами України.

Представляється, що роль експедитора усе більш зростатиме з тієї причини, що підприємства прагнутимуть максимально знизити кількість операцій, що виконуються в процесі виробництва і доставки продукції клієнтам. Здатність забезпечити ефективне міжнародне транспортування товару в режимі “від дверей до дверей” з моменту здобуття замовлення клієнта і до доставки товару кінцевому споживачеві, дозволяє експедиторові внести унікальний вклад до підвищення ефективності функціонування ланцюгів постачань підприємств і задоволенню потреб кінцевих споживачів.

У зв'язку з відсутністю точних і чітких критеріїв класифікації транспортного експедирування на сучасному етапі, автор розробив класифікацію ринку транспортно-експедиторських послуг, критерійною основою яких є: напрями перевезень, види транспорту і перевезень, види діяльності і операцій (рис.3).

При аналізі проблем розвитку транспортно-експедиторських підприємств в роботі було розглянуто такий чинник як тіньова економіка, що негативно впливає як на ефективність транспортно-експедиторської діяльності, так і на суміжні з нею галузі.

Виходячи з комплексу вимог різних підходів автором запропоновано уточнене поняття тіньової економіки. Під тіньовою економікою в дисертаційному дослідженні розуміється система економічних стосунків господарюючих суб'єктів і фізичних осіб, що виникають в процесі виробництва товарів і послуг, не забороненому законодавством, але здійснюваному з порушенням законодавчих і інших норм, а також при виробництві товарів і послуг, заборонених законом.

При вивченні механізмів детінізації у сфері транспортно-експедиторського обслуговування автор виділив основні причини, які породжують розвиток тіньової економіки як на транспорті загалом, так і в транспортно-експедиторській діяльності зокрема: 1) економічні; 2) соціальні; 3) правові; 4) політичні.

1. Економічні чинники: високий рівень оподаткування; економічна нестабільність; розбалансованість різних сфер економіки; значні масштаби державного сектора в економіці; прорахунки державного управління економікою.

2. Соціальні чинники: низький рівень життя населення; високий рівень безробіття і орієнтація частини населення на здобуття доходів будь-яким способом; нерівномірний розподіл валового внутрішнього продукту.

3. Правові чинники: недосконалість законодавства; нестабільність правової бази; неефективна робота правоохоронних органів, корупція.

4. Політичні чинники: недостатній авторитет державної влади серед населення; політична нестабільність; слабкість політичної влади.

На основі проведеного аналізу зроблено висновок про те, що відмова держави від безлічі не властивих їй контрольних, дозволюячих функцій, що є сприятливим середовищем для корупції, переформатування роботи правоохоронних органів - все це дасть реальну можливість Україні, якщо не позбавитися від корупції, то принаймні значно її зменшити.

В ході аналізу ролі чинника тіньової економіки в системі транспортного експедирування виявлено основні види і типи прояву тіньової економіки у сфері морської транспортно-експедиторської діяльності (рис.4).

У третьому розділі “Організаційно-економічні механізми підвищення ефективності транспортного експедирування в морських портах” аналізуються основні механізми підвищення ефективності транспортно-експедиторських підприємств: організація належного бізнес-планування підприємства, логістичні принципи ефективної організації діяльності, формування інформаційного забезпечення діяльності підприємств.

Для досягнення успіху в складному і динамічному оточенні підприємствам доводиться адаптуватися постійно до умов ринку, що трансформуються, надійніше за своїх конкурентів, перевершуючи їх за якістю, швидкістю і гнучкістю надання послуг, за широтою асортименту або прийнятнішою ціною послуги. В умовах конкурентного середовища організація бізнесу вимагає системного і професійного підходу. Такій підхід передбачає у перш чергу планування діяльності підприємства, що дає можливість бачити перспективи і складнощі, з якими може зіткнутися підприємство, оцінити ризики його реалізації і способи їх мінімізації. Розробка бізнес-плану робить бізнес прогнозованим і дозволяє керівництву підприємства приймати правильні управлінські рішення.

В ході планування діяльності підприємства ТОВ “Діана Марін ЛТД” було виявлене одне з джерел мінімізації фінансових витрат - вибір належної системи оподаткування господарської діяльності. На основі порівняльного аналізу визначена найбільш прийнятна для транспортно-експедиторського підприємства спрощена система оподаткування - 6% з ПДВ, про що свідчать показники величини загальних податкових зобов'язань по зарплаті і залишки чистого прибутку.

Запропоновані нові методичні підходи до оцінки собівартості транспортно-експедиторських послуг, що враховують витрати, пов'язані з покриттям несподіваних ризиків. При цьому введений показник N - кількість контейнерів, необхідних для покриття витрат підприємства, який розраховується за формулою:

, (1)

де R1 - постійні витрати підприємства; R2 - змінні витрати; Х - сума, необхідна для покриття несподіваних ризиків; P - ціна за 1 контейнер.

До ризиків в даному випадку можна віднести як втрату вантажу, вирішення проблем з інспекціями, корупцію.

У ході аналізу існуючих концепцій транспортно-експедиторського обслуговування щодо високого рівня якості, який на думку деяких вчених, досягається за умови забезпечення комплексного обслуговування, у дослідженні доведено, що в умовах ринку обслуговування з асортиментом пропонованих послуг ширшим, ніж це необхідно споживачеві, обійдеться підприємству дорожче і в результаті може привести до підвищення собівартості транспортно-експедиторських послуг.

Крім того, одним з найважливіших напрямів сучасної транспортної політики може стати впровадження прогресивних технологій перевезень, які грунтуються на логістичних принципах. Такі технології дають можливість прискорити транспортування вантажів, підвищити якість обслуговування споживачів, скоротити кількість товарів, що складують на підприємствах, гнучко реагувати на зміни ринкових умов, економити 20-30% транспортних витрат при зовнішньоторговельних перевезеннях.

У роботі формулюється основне правило логістики - правило 7R. Його формулювання свідчить: правильний продукт з правильним рівнем витрат, правильної якості, в правильній кількості має бути доставлений в правильний час, в правильне місце, правильному споживачеві. Термін “правильний” означає: відповідно до договору.

Недотримання хоч би одного з наведених умов може призвести до втрати клієнтів і, відповідно, певної частки ринку.

Логістика є істотним чинником здійснення заходів щодо підвищення економічної ефективності здійснення транспортно-експедиторського обслуговування. В центрі ефективного керованого матеріального потоку повинен розташовуватися інформаційний потік. За мірою розширення концепції логістичних систем у транспортно-експедиторської діяльності, виявляється необхідність впровадження в практику і розвиток логістичних інформаційних систем, які дозволили б органічно інтегрувати в єдине ціле всі логістичні субсистеми: виробничу логістику, логістику постачання, логістику розподілу і т.ін.

В ході аналізу структури інформаційної системи транспортно-експедиторських підприємств запропоновано створення єдиної системи технологічного циклу транспортного експедирування з детальною розробкою на її основі ефективної інформаційної технології. На базі проведеного аналізу сформована єдина база даних транспортно-експедиторського підприємства, що складається з 10 основних підсистем, що здійснюють забезпечення транспортно-експедиторської діяльності.

На думку автора, впровадження описаної єдиної бази даних для інформаційного забезпечення транспортно-експедиторського підприємства дозволить упорядкувати інформаційні потоки, зменшити терміни і підвищити якість транспортно-експедиторських послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення актуального науково-практичного завдання з виявлення основних організаційно-економічних механізмів, необхідних для підвищення ефективності діяльності транспортно-експедиторських підприємств.

За результатами дослідження можна сформулювати основні положення, висновки і рекомендації:

1. В ході дослідження встановлено, що зростання транснаціональних вантажних потоків у всьому світі обумовлює збільшення міжнародного транзиту. Для України розвиток транзитних перевезень означає істотне збільшення надходження до бюджету, що у свою чергу, є одним з реальних джерел фінансування транспорту. У сучасних умовах, коли імпорт товарів до України істотно перевищує експорт, надходження від транзиту сприяють зменшенню дефіциту платіжного балансу.

2. Дисертант в роботі довів, що до основних причин, які є перешкодою реалізації транзитного потенціалу України відносяться такі: непродумана тарифна політика держави; втрата вітчизняного контейнерного флоту; низька якість автошляхів і залізничного полотна; громіздкість контрольного апарату, унаслідок чого виникають простої вантажу, стягування додаткових зборів органами місцевого самоврядування; відсутність спеціалізованої наукової установи, що займається розробкою заходів щодо залучення транзиту.

3. Аналіз основних тенденції і етапів розвитку вітчизняного транспортно-експедиторського ринку дозволив встановити особливості ринку транспортно-експедиторських послуг України: відсутність чисто логістичних компаній серед відносно великих його учасників (всі вони, окрім експедирування, займаються іншими видами діяльності); орієнтація експедиторів на роботу з певними видами вантажів - це деякою мірою специфіка країни. Свідоме звуження діяльності за видами вантажу в Україні обумовлене реаліями економіки, коли великі вантажовласники або транспортні організації прагнуть працювати лише через власних експедиторів.

4. В дисертації зазначено, що до основних чинників, що негативно впливають на конкурентоспроможність вітчизняних експедиторів на міжнародних ринках транспортно-експедиторської діяльності, а також експансію зарубіжних експедиторських підприємств на внутрішній ринок України відносяться такі: невиправдані затримки вантажів контролюючими органами, невідповідність вітчизняного механізму документообігу світовим стандартам, висока міра криміналізації ринку, податковий прес на транспортно-експедиторську діяльність і пов'язані з нею галузі, відсутність в Україні комплексної програми формування сучасного правового поля в сфері транспортного, і в т.ч. транспортно-експедиторського права.

5. Аналіз формування ефективного транспортного експедирування в морських портах дозволив встановити найбільш перспективні форми і методи функціонування транспортних експедиторів: активна участь в організації логістичних процесів обслуговування підприємницької діяльності; пріоритети в забезпеченні змішаних і, в першу чергу, комбінованих видів перевезень; широкий діапазон експедиторських і інформаційних послуг, що надаються по всьому ланцюгу доставки вантажів.

6. В роботі доведено, що застосування логістичних технологій дає можливість транспортно-експедиторським підприємствам прискорити транспортування вантажів, підвищити якість обслуговування споживачів, скоротити кількість товарів, що складують на підприємствах, гнучко реагувати на зміни ринкових умов, економити 20-30 % транспортних витрат при зовнішньоторговельних перевезеннях.

7. В ході аналізу проблем розвитку транспортно-експедиторських підприємств в роботі було розглянуто такий чинник як тіньова економіка, що негативно впливає як на ефективність транспортно-експедиторської діяльності, так і на суміжні з нею галузі. Виходячи з комплексу вимог різних підходів до визначення тіньової економіки автором запропоновано уточнене поняття тіньової економіки та розроблено типізацію основних видів тіньової економіки у сфері морської транспортно-експедиторської діяльності.

8. В дисертації запропоновано нові методичні підходи до оцінки собівартості транспортно-експедиторських послуг, що враховують витрати, пов'язані з покриттям несподіваних ризиків. При цьому введено показник, який враховує кількість контейнерів, необхідних для покриття витрат підприємства.

9. Надано методичні рекомендації щодо формування єдиної бази даних для інформаційного забезпечення транспортно-експедиторських підприємств, заснованої на більш повному контролю за виконанням інформаційного циклу транспортно-експедиторського обслуговування. Констатується, що впровадження єдиної бази даних дозволить упорядкувати інформаційні потоки, пов'язані з експортно-імпортними операціями, зменшити терміни доставки і підвищити якість транспортно-експедиторських послуг.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Пичугина Ю.В. Морская транспортно-экспедиторская деятельность (проблемы повышения экономической эффективности) / Юлия Валерьевна Пичугина. - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2007. - 293с.

2. Щербина Ю.В. Детенизация экономики Украины как необходимое условие ее эффективного развития // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: Статті / А.К. Яковлев, Ю.В. Щербина. - Дніпропетровськ, 2003. - Випуск 176. - С. 99-105. (Особистий внесок здобувача - зроблено аналіз причин виникнення та росту тіньового сектору в економіки України).

3. Пичугина Ю.В. Теория и практика применения документа FIATA FCR экспедиторскими компаниями Украины на примере Одесской области // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: Статті / А.К. Яковлев, Ю.В. Пичугина. - Дніпропетровськ, 2004. - Випуск 194. - С. 314-322. (Особистий внесок здобувача - розроблено механізм правильного використування FIATA FCR для запобігання можливості шахрайства).

4. Пичугина Ю.В. Проблемы формирования и пути развития транспортно-экспедиторской деятельности как одной из важнейших составляющих транспортной отрасли Украины // Ринкова економіка: сучасна теорія і практика: Зб.наук.праць: Статті / Ю.В. Пичугина. - Одеса, 2004. - Випуск 8. - С. 224-235.

5. Пичугина Ю.В. Учет фактора теневой экономики в морской транспортной деятельности Украины // Экономические инновации. Актуальные проблемы развития инфраструктуры производства: Сб. научн. работ: Статьи / Ю.В. Пичугина. - Одесса, 2006. - Выпуск 25. - С. 255-260.

6. Пичугина Ю.В. Экспедиторское предприятие как субъект морского транспортно-экономического пространства // Экономические инновации. Локальные экономические системы в экономическом, социальном и экологическом пространстве: Сб. научн. работ: Статьи / Ю.В. Пичугина - Одесса, 2007. - Выпуск 30.- С. 295-301.

7. Пичугина Ю.В. Эволюция транспортно-экспедиторской деятельности и ее место в трансформационной экономике Украины / Ю.В.Пичугина // Динаміка наукових досліджень 2004: III міжнародна науково-практична конференція, 21-30 червня 2004р.: тези доповідей, том 49. -Дніпропетровськ, 2004. - С. 11-

8. Пичугина Ю.В. Информационная среда транспортно-экспедиторских предприятий и возможности ее технического обеспечения / Ю.В. Пичугина, В.И. Щербина // Розвиток економіки в трансформаційний період: глобальний та національний аспекти: міжнародна науково-практична конференція, 20 березня 2005р.: тези доповідей. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 130-133. (Особистий внесок здобувача - визначено аспекти впливу інформаційного середовища на ефективність діяльності транспортно-експедиторських підприємств).

9. Пичугина Ю.В. Повышение качества обслуживания грузовладельцев как один из главных путей завоевания морского транспортного рынка / Ю.В. Пичугина // Конкурентні стратегії: теорія, практика, перспективи: друга міжнародна науково-практична конференція, 3-5 вересня 2006 р: тези доповідей. - Одеса, 2006. - С. 74-75

10. Пичугина Ю.В. Принципы операционного менеджмента на транспортно-экспедиторских предприятиях / Ю.В. Пичугина // Менеджмент предпринимательской деятельности: шоста всеукраїнська науково-практична конференція, 16 - 18 квітня 2008 р.: тези доповідей. - Симферополь, 2008. - С. 58-59

11. Пичугина Ю.В. Транспортно-экспедиторская деятельность и экономическая безопасность / Ю.В. Пичугина // Современные порты Украины: первая международная научно-практическая конференция, февраль-апрель 2007 г.: тезисы доклада. - Одесса, 2007. - С.157-160

12. Пичугина Ю.В. Классификация теневой экономики в сфере морской транспортно-экспедиторской деятельности /Ю.В. Пичугина // Проблемы вдосконалення інституційних умов функціонування української економіки: міжнародна науково-практична конференція, 10 - 12 вересня 2008р.: тези доповідей. - Одесса, 2008. - С.40-43

Размещено на Allbest.ru