Формування системи мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

УДК 331.101.3: 631.11

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Формування системи мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Сулима Михайло Іванович

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті біоресурсів і природокористування України Кабінету Міністрів України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Шкільов Олександр Васильович, Національний університет біоресурсів і природокористування України, професор кафедри аграрної соціології та розвитку села.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Бабенко Анатолій Григорович, Дніпропетровська державна фінансова академія, завідувач кафедри управління персоналом і економіки праці;

кандидат економічних наук, доцент Скорук Олена Петрівна, Вінницький державний аграрний університет, доцент кафедри організації агробізнесу. мотивація праця аграрний

Захист відбудеться “28” січня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28.

Автореферат розісланий “23 ” грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Реформування на ринкових засадах сільськогосподарського сектора економіки вимагає докорінних змін в цій сфері на якісно новому, прогресивному рівні, що в свою чергу обумовлює формування сучасного типу сільськогосподарського працівника, здатного до впровадження нових технологій та ефективної трудової діяльності. В цьому процесі особлива роль має бути відведена мотивації праці і її результатів та в цілому діяльності працівників сільського господарства, пов'язана із підвищенням ефективності праці і виробництва сільськогосподарської продукції. У процесі формування ринкових відносин відбулося широке впровадження різноманітних форм власності і господарювання в агарній сфері, а проведення земельної реформи дозволило закріпити та гарантувати право власності селян на землю. Ці зміни в останні роки дещо сприяли підвищенню не тільки праці і мотивації результатів діяльності працівників, а і результатів господарювання сільськогосподарських підприємств ринкового типу.

Теоретичні основи мотивації праці були викладені у працях зарубіжних класиків минулого: А. Маслоу, К. Альдерфера, Д. Мак-Клеланда, Ф. Герцберга та ін. Вони висвітлювали різні погляди на цей процес, в умовах становлення і розвитку капіталістичної суспільної формації. В їх працях не було відображено специфіки країн з перехідною економікою сучасного періоду. Тому необхідність подальших досліджень теорії мотивації, осмислення наукових досягнень західної економічної думки у сфері теорії мотивації зумовили потребу критичного підходу до прояву механізмів мотивації праці на сучасному етапі перехідної економіки від соціалістичної суспільної формації до ринкової капіталістичної формації на чому і були зосереджені теоретичні дослідження.

Значний вклад у розробку методологічних проблем та практичних засад ефективності праці та її мотивації внесли вітчизняні вчені. Серед них: А.Г. Бабенко, О.Д. Балан, Д.П. Богиня, О.А. Бугуцький, В.В. Вітвицький, А.К. Гудсков, В.С. Дієсперов, Д.Ф. Крисанов, А.А. Ручка, М.В. Семикіна, О.П. Скорук, В.К. Терещенко, О.В. Шкільов, К.І. Якуба та ін. У працях названих вчених розкрита сутність мотивації праці, трудової мотивації, їхні механізми. В той же час комплексний та системний підхід до вирішення проблеми мотивації результатів діяльності в сільському господарстві зараз не вирішене. Залишається чимало теоретичних питань пов'язаних з формуванням мотивації результатів діяльності з оцінкою впливу на неї соціально-економічної системи, які знаходяться в стадії дискусійного обговорення в умовах реформування трудових відносин на селі і потребують подальших досліджень. Не розроблені економічні механізми регулювання, прогнозування, оцінки, моделювання процесу мотивації результатів діяльності.

Наукова та практична важливість вирішення цих питань обумовили актуальність і вибір теми, визначення мети та завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України за темою «Удосконалення орендних відносин в сільськогосподарському виробництві» (номер державної реєстрації 0106U004246) та «Розробити біосоціальну концепцію розвитку системи соціально-трудових відносин на селі в сучасних умовах» (номер державної реєстрації 0109U000783).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних аспектів і прикладних засад формування та функціонування мотивації праці та результатів діяльності сільськогосподарських підприємств ринкового типу. Поставлена мета зумовила розв'язання таких основних завдань:

узагальнити теоретичні дослідження щодо визначення ефективності праці та її мотивації в соціально-економічному розвитку села з метою забезпечення високих результатів виробництва;

проаналізувати вплив на кінцеві результати діяльності соціально-економічних чинників, передусім заробітної плати і стимулювання працівників, умов праці та характер формування мотивації результатів діяльності в сільськогосподарських підприємствах;

обґрунтувати структуру та взаємозв'язок кількісних і якісних характеристик мотивації праці й результатів діяльності;

визначити основні напрями та шляхи розвитку мотивації результатів діяльності в умовах реформування аграрного сектору економіки й організації роботи по досягненню на сільськогосподарських підприємствах ринкового типу ефективного підприємництва;

сформулювати ефективний механізм мотивації результатів діяльності в контексті проведених аграрних реформ;

розробити технологію управління мотивацією результатів діяльності;

змоделювати розвиток мотиваційного процесу в агроформуваннях приватного спрямування.

Об'єктом дослідження є процес формування мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах з різними організаційно-правовими формами господарювання.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та прикладні аспекти мотивації праці та її результатів у сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження слугували фундаментальні теоретичні положення вітчизняної та зарубіжної науки в галузі мотивації, заробітної плати, умов праці, менеджменту. Основою розробки теоретичних і структурних аспектів проблем формування і розвитку мотивації результатів діяльності працівників сільськогосподарського виробництва були такі методи та прийоми: абстрактно-логічний, за допомогою якого здійснювались теоретичні узагальнення мотиваційних процесів і явищ, формулювання висновків; монографічний і системного аналізу, що використовувалися при дослідженні й аналізі економічних і соціальних процесів у виробничих підрозділах підприємств і вивченні та оцінці стану господарської діяльності; соціологічний - при анкетуванні працівників різних категорій підприємств; розрахунково-конструктивний, рядів динаміки - при порівнянні економічних і соціальних процесів у діяльності підприємств; статистичні групування, графічного моделювання - при вивченні впливу чинників мотивації на рівень трудової активності та продуктивності праці.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти України, статистичні збірники України, Вінницької і Кіровоградської областей України, праці вітчизняних та іноземних авторів, матеріали наукових конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку основних теоретичних положень мотивації праці та її результатів, обґрунтуванні механізмів мотиваційних процесів та їх застосування при вирішенні питань ефективної діяльності сільськогосподарських підприємств.

Найголовніші результати дисертаційного дослідження, які визначають наукову новизну і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

сформульовано авторське визначення поняття «система мотивації праці», в якому обґрунтовано методологічний підхід як сукупність мотиваційних процесів, спрямованих на створення такого соціально-економічного середовища, яке б забезпечувало стимулювання праці за якісне і своєчасне виконання технологічних процесів у часі та просторі, чітко дотримуючись нормативних параметрів витрат ресурсів виробництва і праці при сприятливих санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умовах праці (С. 5);

удосконалено:

понятійний апарат мотивації результатів діяльності працівників, в основу якого покладено цінність орієнтації особистих і колективних інтересів, спрямованих на досягнення високих результатів діяльності підприємства за рахунок впливу сукупності спонукальних чинників: матеріальної винагороди, модульної (гнучкої) форми організації праці та управління, преміювання за результати діяльності підприємства (С. 5-6);

методичні підходи щодо структуризації стимулів до праці: матеріальні стимули - рівень і структура оплати праці, преференції підприємства, державні пільги; соціальні стимули - змістовна робота, просування по службі, доступність послуг соціальної інфраструктури; екологічні стимули - виробничі умови праці та відпочинку, стан навколишнього природного середовища (С. 6-7);

дістали подальший розвиток:

класифікація і обґрунтування способів вирішення мотиваційних задач на підприємстві, які формують такі складові: постановки цілі і завдань підприємства, визначення ключових спонукальних до високопродуктивної праці мотивів, знаходження оптимальних балансів між потребами, інтересами й очікуваними результатами діяльності, порівняння фактичних результатів із запланованими (С. 10-11);

модель загального процесу управління мотивацією результатів діяльності в сільськогосподарському виробництві за такими критеріями: техніка і технологія, засоби праці, предмети праці, індивідуальна і колективна праця, економіка виробництва (С. 11);

класифікація моделей мотиваційного впливу на результати діяльності підприємств за такими складовими: роботодавці, наймані працівники, трудова, соціальна, економічна мотивація (С. 11-12).

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні його положення і розробки доведено до рівня практичного використання, а саме теоретичні узагальнення та нові методологічні підходи дозволяють оцінити реальний стан сучасного формування мотивації результатів діяльності працівників, а також забезпечити наукове прогнозування шляхів її розвитку та практичної реалізації, організацію управління мотивацією, виходячи з основних потреб працівників. Окремі наукові положення та пропозиції формування ефективної системи мотивації праці схвалені і використовуються Міністерством аграрної політики України (довідка № 41-01/4850 від 25.09.2009 р.). Теоретичні положення і практичні рекомендації, що містяться в дисертації, застосовуються у навчальному процесі в Національному університеті біоресурсів і природокористування України при викладанні дисципліни «Економіка праці й соціально-трудові відносини» (акт впровадження від 07.09.2009 р.).

Результати досліджень і пропозиції щодо формування мотиваційних механізмів високопродуктивної праці схвалені та прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької обласної державної адміністрації (довідка № 2-1/1457 від 30.07.2009 р.) і Кіровоградською обласною державною адміністрацією (довідка № 25-33/5 від 23.07.2009 р.), Управлінням агропромислового розвитку Шаргородської районної державної адміністрації Вінницької області (довідка № 161-Н від 27.07.2009 р.), сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мрія» Шаргородського району Вінницької області (акт про впровадження № 98 від 15.07.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, в якому викладено авторський підхід до формування системи мотивації праці та її результатів в умовах трансформації сільськогосподарських підприємств у ринкові форми господарювання приватного спрямування. Наукові положення, висновки та пропозиції сформульовані здобувачем особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї й положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені в опублікованих автором наукових працях й оприлюднені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і освіта - 2002» (м. Дніпропетровськ, Дніпропетров-ський національний університет, 05-07 березня 2002 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 10 квітня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю» (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 16-18 квітня 2009 р).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в чотирнадцяти наукових працях загальним обсягом 3,45 ум. друк. арк., в тому числі - 9 у фахових виданнях обсягом - 2,7 друк. арк. (з них 2 у співавторстві), 3 - в інших виданнях обсягом 0,47 друк. арк., 2 - матеріали конференції обсягом 0,28 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 157 найменувань. Робота містить 36 таблиць, 35 рисунків і 9 додатків. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 199 сторінках комп'ютерного тексту.

Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, відображено наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах» розкрито сутність економічного змісту мотивації праці, основні засади її мотивації та результативності, соціально-економічну значимість оплати та стимулювання праці.

Здійснення радикальної ринкової трансформації національної економіки, проведення аграрної реформи в Україні зумовлюють потребу розробки принципово нових підходів до формування та регулювання господарської й насамперед цілісної системи мотиваційного механізму, з метою подолання спаду виробництва і досягнення поступового економічного зростання та соціального розвитку села, забезпечення добробуту населення. У зв'язку з цим дослідження стану й основних тенденцій розвитку системи мотивації праці за сучасних умов є вирішальним елементом соціально-економічної політики держави і складовою аграрної реформи.

Отже, серед важливих і складних проблем соціально-економічного розвитку України особливе місце належить формуванню нового організаційно-економічного механізму функціонування аграрної економіки, адекватного цивілізованим ринковим відносинам. Як показали дослідження, ключовими питаннями такого механізму є радикальне реформування системи мотивації праці, а не окремих її складових, як обґрунтовується в наукових публікаціях, так і спостерігається у практиці. Враховуючи викладене, нами сформульовано авторське визначення системи мотивації праці на етапі переходу до ринкових форм господарювання.

Система мотивації праці - це сукупність соціально-трудових відносин, що ґрунтуються на вдосконаленні економічних механізмів, спрямованих на стимулювання праці за якісне і своєчасне виконання технологічних процесів у часі та просторі, з чітким дотриманням нормативних параметрів витрат ресурсів виробництва і праці та створення сприятливих санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов праці.

Аграрна політика, економічний механізм мотивації трудової діяльності стосується глибинної суті соціально-економічних інтересів селян, їх утвердження як частини суспільства, яке уособлює в собі традиції, звички, культуру, духовність і відданість землі. В процесі досліджень встановлено, що для розроблених схем мотиваційного процесу властиве відокремлене розкриття його логіки з позицій працівника або менеджера, окремий облік результатів діяльності підприємства та його індивідів. У цих схемах не відображено, як мають впливати зовнішні фактори суб'єкта управління щодо досягнення цілей, які стоять перед підприємством. Для усунення цих недоліків нами використано схему узагальненого мотиваційного процесу мотивації результатів діяльності працівників.

Принциповою ознакою є, по-перше, безпосередній облік у мотиваційному процесі цілей, що стоять перед сільськогосподарським підприємством. По-друге, поєднання особистих інтересів, які виражаються ціннісною орієнтацією і настановами, з колективними за допомогою стимулів, максимально спрямованих на досягнення цілей підприємства: матеріальну винагороду, модульну (гнучку) форму організації праці, преміювання за результати, партисипативність управління тощо. У сукупності вони утворюють групу мотивів, що відіграють роль дійових спонукальних чинників у конкретних ситуаціях й визначають поведінку працівника. До іншої групи входять базові мотиви, які визначають особисті інтереси і зумовлюють життєву стратегію індивіда. Враховуються результати першого й другого рівнів. Здійснення процесу мотивації за пропонованою схемою дасть змогу створити умови для досягнення працівниками високих результатів діяльності, які задовольняють цілі підприємства і прагнення виконавців трудових процесів.

Серед матеріальних стимулів праці провідне місце належить заробітній платі, ринковий механізм формування якої нині визначається попитом і пропозицією на ринку та вартістю робочої сили з урахуванням об'єктивно необхідних умов її відтворення. Проте крім цього компонента існують й інші стимули - соціальні та екологічні. Матеріальні стимули трудової діяльності нині малоефективні через низькі доходи сільськогосподарських підприємств. У такому разі необхідний пошук шляхів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, а в короткостроковому періоді - невідкладне забезпечення соціальних та екологічних потреб сільського населення.

У другому розділі «Економічна оцінка ефективності виробництва та роль мотивації й оплати праці в сільськогосподарських підприємствах» проаналізовано та оцінено сучасний стан економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції, продуктивності праці у досліджуваному регіоні Вінницької області. Визначено вплив сукупності факторів, що формують її рівень і зумовлюють тенденції розвитку сільськогосподарських підприємств. Досліджено основні мотиваційні фактори і виявлено міру їхнього впливу на результативність праці та ефективність виробництва.

У соціально орієнтованій економіці господарська діяльність будь-яких підприємств спрямована на підвищення ефективності виробництва, яка характеризується відношенням обсягу продукції до відповідних затрат праці, витрат матеріалів, устаткування, енергоресурсів, а також сумарних витрат ресурсів. Вартісні показники ефективності сільськогосподарського виробництва і праці нами розглянуто на базі підприємств Вінницької області (табл.1).

Таблиця 1 Вартісні показники ефективності виробництва та праці в досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Вінницької області*

* Розраховано автором за даними Головного управління статистики у Вінницькій області.

У процесі економічного дослідження (табл. 1) з'ясовано, що у Вінницькій області за період 2001-2007 рр. простежуються тенденції до зменшення кількості агропідприємств майже удвічі (від 886 до 491), площі сільськогосподарських угідь - на 30,1% (у 2007 р. 894,8 тис. га проти 1280,8 тис. га у 2001 р.). Особливе занепокоєння викликає зменшення робочої сили в аграрній галузі області - у 2007 році середньорічна кількість працівників сільського господарства становила 42,6 тис. осіб, що майже на 100 тис. менше, ніж у 2001 р., або на 69,9%. Отже, виробничо-ресурсний потенціал сільського господарства суспільного сектору Вінницької області по всіх складових зменшується. Протягом останніх років досліджуваного періоду сільськогосподарське виробництво в підприємствах області було рентабельним. Спостерігається стабільна прибутковість підприємств із коливаннями від 158 млн. грн. у 2001 до 74 млн. грн. у 2005 роках, виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилося на 77%.

Підвищення ефективності аграрного виробництва значною мірою залежить від забезпечення раціонального використання трудових ресурсів села, підвищення продуктивності праці, формування ефективної системи матеріального стимулювання сільськогосподарської праці. В ринкових умовах господарювання істотно зростає значення науково-дослідних робіт щодо продуктивності аграрної праці з урахуванням мотиваційного її механізму, зайнятості населення та регіональних особливостей демографічного й соціального-економічного стану на селі. Необхідна умова ефективного ведення сільськогосподарського виробництва - досягнення високого рівня продуктивності праці, економічна суть якої полягає у зменшенні її кількості на виробництво одиниці продукції. Аналіз факторів збільшення продуктивності праці можна з'ясувати шляхом групування підприємств за цим показником (табл. 2).

Таблиця 2 Продуктивність праці в аграрних підприємствах Калинівського й Шаргородського районів Вінницької області, її оплата та вплив на ефективність виробництва у 2008 р.

Дані табл. 2 свідчать про пряму залежність мотивації праці, її продуктивності та ефективності виробництва. Підвищення середнього рівня заробітної плати працівників призводить до збільшення продуктивності праці, рівня рентабельності, прибутку в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь тощо. Причому продуктивність праці підвищується швидшими темпами, що свідчить про закономірний процес випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно з її оплатою. Проте ця позитивна тенденція в аграрній економіці України має прискоритися, оскільки має повільний темп. Це можливо зробити шляхом поліпшення забезпеченості працівників засобами й предметами праці, удосконалення режиму праці та відпочинку, поліпшення організації виробництва, праці й заробітної плати в сільськогосподарських підприємствах та ефективного використання можливого фонду робочого часу.

Застосувавши прийоми кореляційно-регресійного аналізу, сучасну комп'ютерну техніку й комп'ютерну програму “Excel”, з'ясували, що певні логічні зв'язки багатьох чинників впливу на ефективність сільськогосподарського виробництва й продуктивність праці мають велику дисперсію по 51 аграрному підприємству Калинівського й Шаргородського районів Вінницької області. Це свідчать про те, що в сучасних складних ринкових умовах при порушенні паритету цін на промислову й сільськогосподарську продукцію вони не відображають класичні тісні закономірні зв'язки (коефіцієнти детермінації R² мають невисокі значення). Найбільш тісний кореляційний зв'язок виявлено між збільшенням оплати праці й зростанням її продуктивності.

y = 3,6x + 6,1, R²=0,4688 (1)

y = 0,1x² + 2,6x + 7,9, R²=0,4724 (2)

Пряма функціональна залежність свідчить, що зі зростанням оплати праці 1 люд.-год на 1 грн. прямо пропорційно збільшується й виробництво продукції на 1 люд.-год. - на 3,6 грн. (дані для з'ясування кореляційного зв'язку наведено в дисертації). Так, гонитва за прибутками, які отримують господарства при вирощуванні соняшнику, ріпаку й сої, призводить до погіршення ґрунтового складу сільськогосподарських угідь. Підприємства із порушенням строків виконують усі необхідні технологічні прийоми в рослинництві й тваринництві, що призводить до зниження урожайності культур і продуктивності тварин - відповідно й продуктивності праці.

Такий стан справ недостатньо мотивує працівників до продуктивної праці через неможливість їх впливу на технологічні процеси. Тому для підвищення ефективності аграрного виробництва й підвищення продуктивності праці необхідно максимально забезпечити достатній рівень обслуговування робочих місць сільськогосподарських працівників з тим, щоб вони вирішально впливали на збільшення виробництва продукції та поліпшення її якості.

В дисертації обґрунтовано, що при досить суттєвому збільшенні витрат на оплату праці (в два рази), а отже і підвищення рівня заробітної плати, витрати виробництва зростають в незначних обсягах (на 11,3%), що дозволить роботодавцям вимагати від працівників набагато більшої віддачі не затрачаючи значних коштів. Зрозуміло, що кожний роботодавець може обрати свій сценарій оптимізації організації оплати праці та вийти на той рівень, який буде компромісним по відношенні до суперечливих позицій з точки зору працівника і роботодавця. Даний підхід допоможе у вирішенні тих питань, які передбачені законодавчими актами і зокрема положеннями галузевої угоди, в якій в пункті 6.6 передбачено, що частка фонду оплати праці (без нарахувань) у валових (операційних) витратах підприємства не може бути меншою за 30 %.

В дисертації розроблено механізм вирішення мотиваційних задач на підприємстві, які дозволяють визначити ключові спонукальні мотиви і знаходити оптимальні баланси між потребами, інтересами й очікуваними результатами діяльності. Розроблено ситемний підхід, який складається з логічних взаємопов'язаних етапів - від постановки цілей до оцінки результатів діяльності.

У третьому розділі «Удосконалення механізмів мотивації праці в сільськогосподарських підприємствах» встановлено, що процес управління мотивацією результатів діяльності являє собою сукупність взаємопов'язаних інформаційних, логіко-розумових та організаційних операцій, які є складовою частиною функції “мотивація”, яка застосовується на підприємстві працівниками управлінського апарату за визначеною технологією. Цей процес має безперервний циклічний характер і передбачає збирання, передачу й обробку інформації, прийняття рішень і організацію їх виконання.

Зміст поняття “функція управління” відображає діяльність окремих працівників в управлінській системі, їхні обов'язки, призначення тих чи інших органів (ланок), специфічну роботу (сталу групу операцій і процедур) в апараті управління побудовану на професійному поділі праці. Функції управління поділяються на загальні та спеціальні, як єдиний цілісний вплив управлінських працівників на функціонування організації. Функція “організація” дозволяє спрямовувати механізм мотивації на досягнення узгодження потреб, інтересів, мотивів, цінностей працівника, трудового колективу та підприємства. Функція “контроль” дає змогу обґрунтувати й оцінити результати роботи та реалізацію мотивів, проведення відповідного моніторингу, контроль виконання й результативності заходів, спрямованих на досягнення мотиваційних очікувань.

Як складовий елемент виробничої діяльності на підприємстві мотиваційний механізм повинен мати циклічну технологію і складатися: з блоків послідовних процедур; інформаційного циклу (пошук, збирання, передача, обробка, збереження різноманітної інформації, що надходить від об'єкта управління та із зовнішнього середовища); логіко-розумового циклу, що включає в себе операції з економічних та техніко-технологічних розрахунків, підготовки та прийняття різноманітних рішень; організаційного циклу, в межах якого здійснюється реалізація рішень, вплив на працівників, знаряддя праці, технологічні процеси, економічні відносини, предмети праці, що формують у сукупності об'єкт управління мотивацією праці та її результатами.

На сучасному етапі трансформації ринкових відносин в Україні, специфіка створення нового мотиваційного механізму полягає в тому, що він формується в незвичайному для науки і практики середовищі, тобто в економічній системі перехідного типу, в умовах економічної кризи. У зв'язку з цим для кардинального реформування мотивації трудової діяльності працівників необхідно не тільки аналізувати і прогнозувати параметри макро- та мікроекономічного середовища, в якому здійснюється формування системи економічних трудових і соціальних мотивів та стимулів, але й попередньо їх моделювати.

Цей механізм дозволяє сформувати різні оптимізаційні моделі для ефективного здійснення його цілей. В найширшому розумінні поняття “система” означає сукупність елементів, що знаходяться в зв'язках і відносинах один з одним, а також які утворюють певну цілісність, єдність. Важлива ознака будь-якої системи - її адаптованість, тобто можливість пристосовування до змін в умовах функціонування. За цією ознакою розрізняють системи, що самоналагоджуються, самонавчаються, самоорганізовуються. Між тим, поряд з організацією як генератором, рушієм свідомості системи виникає необхідність широкого розвитку самоорганізації, суть якої полягає в адаптації системи шляхом використання внутрішніх ресурсів самої цієї системи.

При цьому будь-яка система може управлятися і управляється, в тій чи іншій мірі, як ззовні, так і з середини. Система як продукт організації виражає, користуючись інженерною термінологією, організаційну статику. Цей стан організації характеризується тим, що створена нею система відповідає її призначенню. Сам процес її створення - конструювання і вдосконалення розвитку діючої системи, її перетворення та адаптації, характеризує організаційну динаміку.

Умовою успішного регулювання мотивації результатів діяльності повинно стати постійне відслідковування змін у тріаді “мотиватори - рівень мотивації - кінцеві результати виробництва” і доведення результатів моніторингу керівництву підприємства для прийняття невідкладних заходів, що дозволяють підвищити трудову віддачу працівників в інтересах підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності підприємства на ринку, збільшення продуктивності праці. Є всі підстави вважати, що розвиваючи запропоновану ідею регулювання стану мотивації результатів діяльності, в перспективі, в умовах становлення ринку застосування інноваційних технологій на виробництві, при стабілізації економічної ситуації в аграрній сфері економіки України, буде можливим як індивідуальний облік потреб і трудових очікувань працівників, так і індивідуальний підхід до їх реалізації в інтересах підвищення мотивації результатів діяльності за рахунок використання можливостей працівників.

Висновки

Проведені дослідження, розроблені й обґрунтовані пропозиції та визначені напрями посилення мотивації праці і результатів діяльності працівників сільськогосподарських підприємств мають важливе значення для подальшого розвитку теорії, методики і прикладних аспектів та дозволили з'ясувати наступне:

1. Доведено, що у нинішніх умовах розвитку мотивації праці не створено цілісної системи мотиваційного механізму, який би забезпечував у сільськогосподарському виробництві його зростання й підвищення економічної ефективності діяльності підприємств. У дисертації вперше сформульовано поняття «система мотивації праці», обґрунтовано методологічний підхід, спрямований на створення соціально-економічного середовища, що забезпечує стимулювання праці за якісне і своєчасне виконання технологічних процесів у часі та просторі, чітко дотримуючись нормативних параметрів витрат ресурсів і праці за сприятливих санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і естетичних умов праці.

2. В результаті аналізу літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів визначення економічного змісту мотивації праці та її результатів у дисертації здійснено класифікацію етапів мотиваційних процесів, які включають: постановку ключових питань формування спонукальних чинників до високопродуктивної праці; визначення мети і завдань діяльності підприємства; збір, обробка і аналіз інформації діяльності підприємства; планування і контроль виконання завдань, оцінка результатів здійснених процесів (дій); стимули та інтереси працівників: особисті, колективні, ціннісні орієнтації, утворені мотиви. Ці складові представлені у вигляді концептуальної моделі: потреби - інтереси - мотиви - мотивація праці - результати діяльності (блага).

3. Встановлено, що відсутність соціального напряму ринкових перетворень не повною мірою враховує потреби та інтереси працівників. У роботі розроблено модель гармонійного поєднання стимулів до праці: матеріальні (економічні), соціальні та екологічні. Застосування цієї моделі дозволить підвищити престижність аграрної праці, мотивації працівників до високопродуктивної роботи та кінцевих результатів діяльності підприємства.

4. Здійснено оцінку сучасного стану економічної ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, визначено вплив сукупності факторів, які формують її рівень, виявлено міру впливу мотиваційних процесів на результативність господарювання. Виявлено, що за період 2001-2007 рр. кількість сільськогосподарських підприємств у досліджуваному регіоні Вінницької області зменшилась на 45%, площа сільськогосподарських угідь - на 30%, чисельність працівників - на 70%. Рівень рентабельності підприємств знизився з 14,4% у 2001 р. до 7,4% у 2007 р., в тому числі по рослинництву з 28,5 до 19,9%, а збитковість продукції тваринництва зросла з 10,8 до 21,2%.

5. У процесі дослідження виявлено, що на незадовільний рівень ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, який не забезпечує процесу розширеного відтворення за рахунок власних коштів, впливає сукупність таких факторів: недостатнє ресурсне забезпечення енергетичними, технічними й оборотними засобами промислового походження (добрива, засоби захисту рослин), які за період 2001-2007 рр. зменшились в 1,7 рази; оплата праці в сільському господарстві є найнижчою порівняно з іншими галузями національного господарства, її середньомісячний розмір у 2007 р. становив 771 грн., проти середнього по галузях 1351 грн., або нижчий у 1,8 рази. Це зумовлює порушення вимог технологічних процесів, що призводить до зменшення врожайності культур, продуктивності тварин і зниження відповідно й продуктивності праці. Такий стан справ недостатньо мотивує працівників до продуктивної праці через неможливість їх впливу на названі чинники.

6. Обґрунтовано, що рівень оплати праці в сільськогосподарських підприємствах можливо підвищити вдвічі, без відчутних економічних втрат для підприємства. При такому підвищенні оплати в рослинництві загальновиробничі витрати збільшуються лише на 11,3%, у тваринництві - 18,3%. При цьому питома вага оплати праці в загальновиробничих витратах становитиме 20,3% у рослинництві та 31% у тваринництві.

7. В дисертації сформульовано основні напрями посилення мотивації результатів діяльності працівників сільськогосподарських підприємств, які передбачають такі заходи на: макроекономічному рівні - удосконалення законодавства з питань оплати, умов праці та стимулювання результатів діяльності; усунення протиріч у законодавчих актах з питань аграрної реформи (не досягнуто еквівалентного обміну між сферами АПК); розробка державних програм щодо соціального захисту працівників сільського господарства, розвиток соціального партнерства на селі; мікроекономічному рівні - удосконалення систем оплати праці, спрямованих на стимулювання якості виконаних технологічних процесів, фахових здібностей, застосування персональних контрактних угод; колективно-договірне регулювання трудових відносин, захисту прав працівників.

8. Обґрунтована і сформована модель управління мотивацією результатів діяльності являє собою сукупність взаємопов'язаних інформаційних, логіко-розумових та організаційних операцій, які є складовою частиною функції «мотивація», що здійснюється на підприємстві працівниками управлінського складу за допомогою різних методів і технічних засобів. Цей процес має безперервний циклічний характер і складається із збирання, передачі й обробки інформації, прийняття рішень і організації їх виконання.

9. Здійснена класифікація моделей мотиваційного впливу взаємопов'язаного з конкретизацією цілей економічної поведінки роботодавців, найманих працівників, можливих альтернатив прийняття конкретних рішень, що залежить від зовнішніх умов реалізації та ступеня інформаційної забезпеченості. Загальна модель впливу на результати діяльності роботодавців і найманих працівників взаємопов'язана і координується з моделями - економічна мотивація, трудова мотивація, соціальна мотивація.

Застосування на практиці всіх наведених у дисертаційному дослідженні пропозицій дасть можливість ефективніше здійснювати мотиваційні процеси в сільськогосподарських підприємствах.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Сулима М. Вплив умов праці на мотивацію трудової діяльності / М. Сулима, В. Шелест // Демографія, економіка праці та соціальна політика: зб. наук. статей. - 1997. - Вип. 4. - С. 117-119. (Особистий внесок автора 0,09 друк. арк., обґрунтовано вплив стану умов праці в сільському господарстві на ефективність виробництва).

2. Сулима М. І. Трудова мотивація: сила та спрямованість мотивів / М.І. Сулима // Демографія, економіка праці та соціальна політика: Фаховий зб. наук. праць. / Укл.: Л. М. Фільштейн, Д. П. Богиня, А. К. Гудсков та ін. - 1998. - Вип. 5,
Ч. 1. - С. 223-226.

3. Сулима М. І. Соціально-економічна спрямованість мотивації праці / М. І. Сулима // Демографія, економіка праці та соціальна політика: зб. наук. праць. - Вип. 7. - 1999. - С. 113-116.

4. Сулима М. И. Моделирование трудовой мотивации на уровне предприятия / М. И. Сулима // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наукових праць. - 2000. - Вип. 45. - С. 36-40.

5. Сулима М. И. Роль систем в организации трудовой деятельности и ее мотивации / М.И. Сулима // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісн. Харк. Держ. політех. ун-ту :зб. наук. праць. - 2000. - Вип. 122, Ч. 4. - С. 10-13.

6. Сулима М. І. Особливості мотивації та створення ефективного мотиваційного механізму в умовах реформування аграрного сектора економіки / М. І. Сулима // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. -2002. - Вип. 130. - С. 104-111.

7. Сулима М. І. Економічна ефективність виробництва продукції в сільськогосподарських підприємствах / М. І. Сулима // Економіка АПК. - 2009. - № 2. - С. 88-94.

8. Сулима М. І. Економічні аспекти регулювання рівня оплати праці та її структури в сільськогосподарських підприємствах / М. І. Сулима // Агросвіт. - 2009. - № 16. - С. 30-37.

9. Сулима М. І. Теоретико-практичні аспекти стимулювання праці в аграрних підприємствах / М. І. Сулима // Зб. наук. праць. Серія: економічні науки. - 2009. - Вип. 23, Ч. 1.- С. 236-240.

Статті в інших виданнях:

10. Сулима М. И. К вопросу мотивации высокоэффективного труда работников / М. И. Сулима // Соціально-економічні питання праці, демографії та зайнятості: зб. наук. статей. - Кіровоград : Управління праці та зайнятості населення Кіровоградської облдержадміністрації, економічний факультет КІСМ, 1997. - С. 28-30.

11. Гудсков А. К. Формування механізму мотивації трудової діяльності в контексті проведення аграрної реформи / А. К. Гудсков, М. І Сулима // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: кол. моногр. у 2 томах. Т.2 / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнева. - К.: ІАЕ, 2001. - С. 652-654. (Особистий внесок автора 0,06 друк. арк., визначено залежності складових в економічному механізмі мотивації результатів діяльності працівників сільського господарства.).

12. Сулима М. І. Принципи та мотивація в системі безпеки життєдіяльності населення / [І. М. Миценко, А. К. Гудсков, В. Ф. Шелест та ін.] ; під наук. кер. к.е.н., доц., акад. АЕН України І. М. Миценка. - Кіровоград : КДТУ, 2002. - С. 10-14. (Особистий внесок автора 0,23 друк. арк.; розроблено положення концепції безпеки життєдіяльності працівників в регіоні).

Матеріали конференцій:

13. Сулима М. І. Концептуальна модель мотиваційного процесу в сільськогосподарському виробництві / М. І. Сулима: матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. [«Наука і освіта - 2002»]. - Т. 16: Економіка. - Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. - С.11-12.

14. Сулима М. І. Проблеми оплати й стимулювання праці в сільськогосподарських підприємствах / М. І Сулима: матеріали VI Міжнар. наук.-практ. конф. - Черкаси : ЧДТУ, 2009. - С. 306-309.

Анотації

Сулима М.І. Формування системи мотивації праці в сільськогоспо-дарських підприємствах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності). - Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

В роботі досліджено науково-практичні особливості мотивації праці та результатів діяльності як працівників сільськогосподарських підприємств, трудових колективів, так і роботодавців, підприємців у перехідній ринковій економіці. Розроблено теоретико-методологічні основи побудови концептуальної моделі системи мотивації праці і результатів діяльності, сучасного мотиваційного механізму, основних його складових на мікро- та макрорівні в сільському господарстві, організації роботи щодо його регулюванню, реалізації та розвитку з урахуванням дії зовнішнього і внутрішнього середовища, основних чинників, що визначають економічні та соціально-економічні відносини в підприємствах сільського господарства ринкового типу.

Визначено підходи до створення нормативної бази механізму мотивації праці, результатів діяльності, моделювання мотиваційного процесу. Розроблені теоретичні та практичні основи ринкової технології управління мотивацією в підприємницьких структурах ринкового типу в сільському господарстві.

Ключові слова: мотивація, формування системи мотивації праці, мотивація результатів діяльності, мотиваційний механізм, технологія управління мотивацією, сільськогосподарські підприємства, оплата та умови праці, нормативна база, моделювання мотиваційних процесів.

Сулима М.И. Формирование системы мотивации труда в сельскохозяй-ственных предприятиях. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2009.

В диссертационной работе исследованы научно-практические особенности мотивации труда и результатов деятельности как работников сельскохозяйственных предприятий, трудовых коллективов, так и работодателей, предпринимателей в переходной рыночной экономике.

Результаты анализа теоретических разработок по вопросам мотивации труда и функционирования мотивационного механизма на предприятиях сельского хозяйства, исследование действия таких его составляющих как оплата и стимулирование труда, его условия, развитие предпринимательства, сельскохозяйственных предприятий рыночного типа позволили разработать теоретико-методологические основы построения концептуальной модели системы мотивации результатов деятельности, мотивационного механизма, соответствующего рыночным отношениям в сельском хозяйстве. При этом мотивационный механизм результатов деятельности рассматривается как процесс сложного взаимодействия объективных и субъективных факторов сельскохозяйственного производства, в результате которого формируется комплекс внутренних взаимосвязанных побуждений в трудовой деятельности работников, которые являются отображением совокупности его потребностей, интересов, ценностных ориентаций. Содержание механизма результатов деятельности определяется комплексом социально-экономических условий и трудовых отношений, обеспечивающих эффективное приобщение человека к системе производственных отношений как субъекта труда и как субъекта отношений собственности. Он связан с хозяйственным и экономическим механизмами деятельности сельскохозяйственных предприятий рыночного типа, предпринимательских структур, организаций и учреждений. При этом дееспособность экономического механизма, то есть его влияния на организацию производства и результаты хозяйствования предприятий, независимо от форм хозяйствования, является реальной и эффективной только тогда, когда через всю систему хозяйственных, организационных и экономических связей проходит мотивация результатов деятельности не только отдельных работников, но и всех их категорий, агропроизводства в целом.

Обобщение теоретических подходов, изложенных в современной экономической литературе и существующих на практике, позволило сформулировать такие основные этапы формирования системы мотивационного механизма результатов деятельности на сельскохозяйственных предприятиях рыночного типа: 1. Формулировка проблемы. 2. Сбор имеющейся информации. 3. Постановка цели и задач. 4. Выбор конкретных направлений действий (деятельности). 5. Планирование и контроль выполнения заданий. 6. Оценка результатов осуществленных действий и стимулирование их качественного достижения.

Обеспечить влияние на мотивацию результатов деятельности работников посредством материальных стимулов возможно только при условии учета определенных требований к разработке показателей и условий премирования, их разграничения, обоснования размеров премий. Для критерия оценки эффективности той или иной системы премирования предлагается учитывать реальную заинтересованность работников в достижении максимальных индивидуальных и коллективных результатов деятельности (труда). Отображением реальной заинтересованности, ее проявления на практике может быть решен вопрос достижения целей и результатов деятельности предприятия.

Применив приемы корреляционно регрессионного анализа, выяснили, что логические связи многих факторов влияния на эффективность сельскохозяйственного производства и производительность труда имеют большую дисперсию по 51 аграрному предприятию Калинивского и Шаргородского районов Винницкой области. Это свидетельствуют о том, что в современных сложных рыночных условиях при нарушении паритета цен на промышленную и сельскохозяйственную продукцию они не отображают классические тесные закономерные связи. Наиболее тесная корреляционная связь обнаружена между увеличением оплаты труда и ростом ее производительности. Такое состояние дел недостаточно мотивирует работников к производительному труду через невозможность их влияния на технологические процессы. Поэтому для повышения эффективности аграрного производства и повышения производительности труда необходимо максимально обеспечить достаточный уровень обслуживания рабочих мест сельскохозяйственных работников с тем, чтобы они непосредственно влияли на увеличение производства продукции и улучшения ее качества. В диссертации обоснованно, что при достаточно существенном увеличении расходов на оплату труда (в два раза), а следовательно и повышения уровня заработной платы, затраты производства растут в незначительных объемах (на 11,3%), что позволит стимулировать работников к повышению квалификации, а работодателям требовать от них намного большей отдачи, не тратя значительные средства. Понятно, что каждый работодатель может избрать свой сценарий оптимизации организации оплаты труда и выйти на тот уровень, который будет компромиссным по отношении к противоречивым позициям с точки зрения работника и работодателя. Данный подход поможет в урегулировании вопросов, которые предусмотрены законодательными актами относительно удельного веса фонда оплаты труда (без начислений) в валовых (операционных) расходах предприятия.

Для приведения в действие предложенного мотивационного механизма разработаны теоретические и практические основы рыночной технологии управления мотивацией в предпринимательских структурах, предприятий рыночного типа в сельском хозяйстве. Определены подходы к созданию нормативной базы механизма мотивации результатов деятельности, моделированию мотивационного процесса, обработку с помощью вычислительной техники, подбор методов решения, алгоритмов, машинных программ, анализ результатов и совершенствования моделей.

Ключевые слова: мотивация, формирование системы мотивации труда, мотивация результатов деятельности, мотивационный механизм, технология управления мотиваций, сельскохозяйственные предприятия, оплата и условия труда, нормативная база, моделирование мотивационных процессов.