Статистичне забезпечення управління регіональною системою вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.10 - статистика

СТАТИСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ

РЕГІОНАЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Мазур Юлія Василівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України, м. Київ.

Науковий керівник:	доктор економічних наук, професор Герасименко Сергій Сергійович, ВНЗ "Національна академія управління", завідувач кафедри обліку, аудиту та статистики
Офіційні опоненти:	доктор економічних наук, професор Бараник Зоя Павлівна, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", заступник завідувача кафедри статистики
	кандидат економічних наук Мірошниченко Ольга Юріївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, асистент кафедри теоретичної та прикладної економіки

Захист відбудеться "27" жовтня 2009 р. о "16" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.870.01 Державної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1.

Автореферат розісланий "25" вересня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент О. А. Зоріна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Наразі в Україні відбувається глобальне реформування вищої освіти, спрямоване на зміну концептуальних пріоритетів, на пошук шляхів інтеграції до Європейської спільноти. Одним з важливих кроків на цьому шляху стало приєднання України до загальноєвропейського проекту під назвою "Болонський процес", спрямованого на створення спільного європейського простору вищої освіти, який передбачає зростання автономії університетів та мобільності студентів, прозорість систем вступу до вищих навчальних закладів (ВНЗ) та оцінювання знань студентів, здійснення моніторингу якості освіти. Вирішення наведених завдань вимагає удосконалення системи управління вищою освітою, зокрема, впорядкування мережі вищих навчальних закладів з урахуванням регіональних та загальнодержавних потреб.

Розроблення необхідних для цього заходів передбачає використання відповідної за змістом та якістю статистичної інформації щодо кон'юнктури ринку освітніх послуг, зв'язків між суб'єктами ринку, результатів аналізу впливу чинників, що формують ринок, а також прогнозних розрахунків і узагальнених висновків за результатами дослідження ринку та діяльності вищих навчальних закладів як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях.

Теоретичною основою наукового дослідження стали положення праць вчених у галузі методології наукових досліджень, теорії статистики, економічної статистики, статистики освіти. Вирішенню проблем управління вищою освітою присвячені праці українських вчених: З. Бараник, С. Герасименка, А. Головача, Л. Дарійчук, О. Ельбрехт, О. Мірошниченко, К. Левківського, В. Немченка, А. Павленка, Ю. Сухарнікова, Ю. Якименка, російських вчених: А. Головачова, В. Комарова, Г. Краюхіна, І. Самойлова, В. Зуєва та вчених інших країн: В. Раянгу, С. Костаняна та ін. Теоретичні основи побудови статистичного забезпечення управління соціальною сферою, методичні підходи до створення інформаційної бази управління, обґрунтування вибору та застосування відповідних методів аналізу розглянуто в працях таких вітчизняних вчених як С. Герасименко, А. Головач, В. Захожай, І. Калачова, І. Манцуров та ін.

Cлід зазначити, що потреба у вирішенні питань розвитку вищої освіти в нових умовах виникла з моменту утворення ринку освітніх послуг, тому методичні засади комплексного статистичного аналізу функціонування системи вищої освіти на регіональному рівні, дослідження умов формування і задоволення потреб у спеціалістах, форми і методи управління вищою освітою ще не набули достатнього розвитку. Необхідність отримання надійної інформаційно-аналітичної бази аналізу стану та розвитку системи вищої освіти на рівні регіонів для здійснення ефективного управління нею обумовила вибір теми дисертації та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту Дежкомстату України у рамках комплексної теми "Розробка методологічних засад статистичного дослідження соціально-економічного розвитку регіонів України" (номер державної реєстрації 0104 U 004239). Внесок автора полягає в обґрунтуванні та адекватному застосуванні певних статистичних методів для вирішення завдань управління розвитком системи вищої освіти на регіональному рівні.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування методичних підходів та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення статистичного забезпечення управління системою вищої освіти на рівні регіонів.

Виходячи з поставленої мети автором в дисертації були визначені та вирішені наступні завдання:

– розробити методичні засади комплексного статистичного аналізу системи вищої освіти як на державному, так і на регіональному рівнях;

– обґрунтувати склад елементів моніторингу вищої освіти;

– удосконалити систему статистичних показників управління вищою освітою;

– покращити методичні підходи до статистичного аналізу регіональної мережі вищих навчальних закладів;

– удосконалити методи статистичного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів.

Об'єктом дослідження є система вищої освіти на рівні регіонів.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади статистичного забезпечення управління системою вищої освіти у регіонах.

Методи дослідження. В роботі використано загальнонаукові методи пізнання: спостереження, узагальнення, систематизації, порівняння, експерименту, дедукції, індукції, аналізу, синтезу та наукової абстракції.

Обґрунтовано необхідність використання та застосовано в ході аналізу системи вищої освіти Хмельницької області такі статистичні методи дослідження як метод групування, аналіз рядів розподілу та рядів динаміки, індексний метод, методи кореляційно-регресійного та дисперсійного аналізу.

Інформаційну базу дослідження складають Закони України, постанови Кабінету Міністрів, офіційні публікації Державного комітету статистики України (статистичні збірники та бюлетені, в яких наведені показники щодо населення та його зайнятості, ринку праці, мережі вищих навчальних закладів та руху студентів), праці вітчизняних та зарубіжних вчених та методичні матеріали Державного комітету статистики України щодо методології розрахунку певних показників.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вирішено прикладну наукову проблему, яка полягає у розробленні теоретико-методичних засад створення статистичного забезпечення управління системою вищої освіти на рівні регіонів. Найбільш вагомими результатами наукового дослідження є наступні:

вперше:

-розроблено методичні засади комплексного статистичного аналізу функціонування вищої освіти на регіональному рівні, які передбачають застосування в процесі аналізу інформації про ринок праці спеціалістів. Доведено, що використання статистичного забезпечення органами управління освітою підвищує детальність і надійність інформації та забезпечує обґрунтованість управлінських рішень ("Інформаційне забезпечення статистичного дослідження регіонального ринку праці");

-обґрунтовано склад елементів моніторингу вищої освіти, використання якого сприятиме підвищенню ефективності управління вищою освітою ("Моніторинг вищої освіти в забезпеченні ефективного управління галуззю");

удосконалено:

-систему статистичних показників управління вищою освітою на рівні регіонів шляхом включення до неї показників кон'юнктури ринку спеціалістів, що дозволяє охарактеризувати процес працевлаштування випускників ВНЗ та врахувати його наслідки при обґрунтуванні обсягів підготовки фахівців ("Інформаційна база обґрунтування обсягів підготовки фахівців у вищих навчальних закладах");

-методичні підходи до статистичного аналізу регіональної мережі вищих навчальних закладів, які враховують її структуру, матеріально-технічне та кадрове забезпечення ВНЗ, рівень та тенденції розвитку регіонального ринку праці, що обумовлює можливість комплексного підходу до планування обсягів підготовки та міжрегіонального руху спеціалістів ("Статистичне забезпечення ефективності державного управління якістю вищої освіти");

дістали подальший розвиток:

-методи статистичного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів шляхом використання досвіду інших країн і запровадження моніторингу якості вищої освіти з урахуванням вимог Болонського процесу та зовнішнього оцінювання підготовки спеціалістів, яке здійснюється працедавцями на ринку праці ("Організаційно-методичні засади моніторингу якості вищої освіти", "Моніторинг якості вищої освіти в Україні в контексті Болонських реформ").

Практичне значення результатів дослідження. Розроблені в дисертації наукові результати, теоретичні положення та рекомендації були використані для підвищення ефективності управління системою вищої освіти Хмельницької області. Методи визначення попиту на фахівців та результати аналізу забезпеченості регіону спеціалістами були застосовані в роботі Хмельницької обласної державної адміністрації (довідка № 01-03/2031 від 26.09.2008 р.), методика аналізу розподілу зайнятого населення за напрямами підготовки випускників вищих навчальних закладів - у роботі Головного управління статистики у Хмельницькій області (довідка № 08-02/181 від 01.10.2008 р.), методика аналізу стану та розвитку системи вищої освіти на базі моніторингу ринку праці спеціалістів - у роботі Хмельницького обласного управління освіти і науки (довідка № 04-23/585 від 19.11.2008 р.).

Основні положення та результати дисертаційної роботи були використані в методично-навчальній роботі кафедри статистики Державної академії статистики, обліку та аудиту при розробці навчальних та робочих програм, а також при читанні лекцій з "Соціальної статистики" та "Статистики ринків" (довідка № 1323 від 03.12.2008 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні та методичні положення дисертації доповідались автором та отримали позитивну оцінку на ІV науково-практичній (м. Київ, грудень 2006 р.) та V Міжнародній науково-практичній конференції "Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи" (м. Київ, грудень 2007 р.).

Публікації. За результатами наукових досліджень автором опубліковано 6 одноосібних наукових праць, які відображають основний зміст дисертації, загальним обсягом 2,14 друк. арк., з них 4 обсягом 1,71 друк. арк. - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок друкованого тексту, який включає 70 таблиць, 7 рисунків, 38 додатків на 53 сторінках, список використаних джерел містить 121 найменування на 11 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, зв'язок з науковими програмами і темами, сформульовані мета та завдання, визначені об'єкт, предмет і методи наукового дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення та апробації одержаних результатів.

У розділі 1 "Організація та структура інформаційного забезпечення управління вищою освітою" висвітлено завдання органів управління вищою освітою та способи їх вирішення, обґрунтована необхідність створення відповідної інформаційної бази для прийняття управлінських рішень, визначені роль та місце статистики в управлінні системою вищої освіти на рівні регіонів.

Відповідно до ст.16 "Закону про вищу освіту" "вищі навчальні заклади всіх форм власності… та органи, які здійснюють управління у галузі вищої освіти", утворюють систему вищої освіти, що має за мету (ст. 22) "підготовку фахівців для потреб України", які, згідно з "Положення про ліцензування освітніх послуг", визначаються за результатами моніторингу регіонального ринку праці та погоджуються з керівником регіональної держадміністрації. Беручи до уваги наведене, основним завданням системи вищої освіти окремого регіону є розроблення та забезпечення реалізації концепції і програм розвитку вищої освіти, що мають за мету формування регіональної структури зайнятості випускників вищих навчальних закладів, а установи, що реалізують цю мету, утворюють регіональну систему вищої освіти.

Органи управління освітою з метою ефективного вирішення завдань, які стоять перед ними, та прийняття управлінських рішень потребують надійного інформаційно-аналітичного забезпечення, яке включає наступну інформацію:

Ш чисельність і рух контингенту тих, хто навчається;

Ш розподіл студентів за курсами та спеціальностями;

Ш перепідготовка та перекваліфікація осіб з вищою освітою;

Ш трудові та матеріальні ресурси, якими володіє вища школа.

За результатами проведеного дослідження доведено, що в сучасних умовах вони повинні додатково володіти інформацією щодо:

Ш кон'юнктури ринку праці спеціалістів;

Ш чисельності та складу спеціалістів у територіальному та відомчому розрізі;

Ш статево-вікової структури зайнятих спеціалістів;

Ш руху спеціалістів;

Ш чисельності осіб з вищою освітою, які працюють на посадах, що не потребують вищої освіти;

Ш потреби в спеціалістах з вищою освітою;

Ш чисельності осіб пенсійного віку, які працюють на посадах керівників та спеціалістів.

В роботі доведено, що множинність процесів, які відбуваються у системі вищої освіти, вимагає створення статистичного забезпечення для збирання та оброблення даних, аналізу інформації, необхідної для прийняття рішень щодо управління освітньою діяльністю, обґрунтовано методичні засади його створення. Зокрема, зазначено, що відповідне статистичне забезпечення має складатися з двох блоків: інформаційного та аналітичного.

Проведений аналіз існуючих інформаційних джерел щодо ринку праці та вищої освіти дозволив дійти висновку про недостатність даних, які збирають та оприлюднюють органи статистики, для визначення відповідності використання спеціалістів з вищою освітою спеціальностям, отриманим у вищому навчальному закладі. Це пов'язано з тим, що існуюча статистична звітність не передбачає облік посад, що потребують фахівців з вищою освітою. Вона не висвітлює в повному обсязі рух спеціалістів з вищою освітою в розрізі спеціальностей, працевлаштування молодих спеціалістів та процеси їх перерозподілу в залежності від отриманого ними робочого місця, міграцію фахівців, що значно звужує аналітичні можливості звітності. Для оцінювання потрібних обсягів підготовки і розподілу спеціалістів з вищою освітою за регіонами та видами економічної діяльності існує необхідність в отриманні надійної інформації щодо стану, структури і динаміки їх чисельності у територіальному та відомчому розрізі, попиту на фахівців з вищою освітою.

Вихідними даними для вивчення цієї актуальної проблеми є відомості про чисельність спеціалістів, які можуть бути отримані на основі даних спеціально організованих спостережень. До таких спостережень належать переписи населення, які проводяться один раз на 10 років і дозволяють оцінити обсяги спеціалістів за статтю та віковими групами, а також у територіальному розрізі. Доведено, що інформація, отримана з даного джерела, не дає можливості використовувати результати дослідження для поточного планування.

Додаткова інформація щодо розподілу зайнятих спеціалістів у розрізі посад отримується шляхом проведення спеціальних одноразових обстежень. Це дозволяє вирішити питання раціонального їх розподілу, а саме: використання фахівців з вищою освітою на посадах, що потребують спеціалістів відповідної кваліфікації; мобільність на посадах; використання працівників без вищої освіти на посадах, що потребують вищої освіти тощо.

В роботі обґрунтована необхідність створення інформаційної бази статистичного забезпечення управління вищою освітою шляхом організації статистичних спостережень у формі моніторингів, відповідальними за організацію яких є органи управління освітою на регіональному та державному рівнях.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Система статистичних показників управління вищою освітою

Запропонований у роботі моніторинг системи вищої освіти, окрім постійного спостереження за явищами та процесами, що відбуваються у цій сфері, передбачає реалізацію альтернативних інформаційних заходів - проведення соціологічних досліджень, застосування індикаторів для виміру характеристик, використання результатів експериментів, за допомогою яких у контрольних умовах досліджуються процеси управління, що безпосередньо впливають на прийняття рішень.

За результатами порівняльного аналізу показників вищої освіти, що використовуються в Україні та за кордоном, в роботі удосконалено існуючу систему статистичних показників з метою побудови інформаційно-аналітичного забезпечення, яке б враховувало тенденції кон'юнктури ринку спеціалістів та напрями працевлаштування випускників ВНЗ (див. рис.1).

На конкурентоспроможність вітчизняної економіки впливають багато чинників, одним з яких є співвідношення попиту та пропозиції спеціалістів на ринку праці. Тобто, ефективна діяльність органів державного управління освітою потребує врахування ситуації щодо зайнятості населення та безробіття, тенденцій попиту та пропозиції на ринку робочої сили і ринку робочих місць. Доведено, що відповідне статистичне забезпечення управління вищою освітою повинно містити, з одного боку, показники стану та розвитку системи вищої освіти, а з іншого - показники потреби у спеціалістах.

Автором зазначено, що важливим напрямом забезпечення ефективної освітньої діяльності є проведення моніторингу кон'юнктури ринку праці для оцінювання його стану та розвитку, а також прогнозування потреби регіонів у фахівцях відповідних спеціальностей. З метою створення умов для ефективного використання фахівців на основі аналізу обсягів та структури їх підготовки в процесі моніторингу повинно здійснюватися прогнозування пропозиції фахівців з урахуванням попиту на них за окремими напрямами та спеціальностями.

За ринкових умов, коли функціонують ринок освітніх послуг та ринок праці, кожний учасник ринку має певну мотивацію до якісної вищої освіти. Рівень підготовленості фахівців залежить, в першу чергу, від якості навчального процесу. В роботі обґрунтовані та визначені основні чинники, що впливають на рівень його якості. До них належать:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо), вирішальним з яких є кадри;

- організація навчального процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної та світової економіки та освіти;

- освітня діяльності ВНЗ та якість підготовки фахівців на всіх етапах та рівнях навчання.

Система забезпечення якості вищої освіти ґрунтується на основі визначення концептуальних і методологічних засад проектування ефективної освітньої діяльності.

В роботі обґрунтовано, що одним із суттєвих заходів підвищення якості вищої освіти є створення у ВНЗ постійно діючої системи контролю ефективності навчального процесу. Оцінювання діяльності ВНЗ забезпечується шляхом статистичного моніторингу, який дозволяє досліджувати і контролювати рівень підготовки абітурієнтів, інформаційно-методичне забезпечення та оснащеність навчального процесу, кваліфікацію професорсько-викладацького складу та рівень наукових досліджень, якість підготовки випускників, а також їх конкурентоспроможність на ринку праці.

У розділі 2 "Аналітичне забезпечення управління регіональною системою вищої освіти" викладено теоретичні засади статистичного аналізу використання фахівців з вищою освітою, методичні аспекти визначення попиту на спеціалістів, наведено основні принципи обґрунтування обсягів підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах регіонів.

В роботі доведена необхідність проведення аналізу використання фахівців з вищою освітою за видами економічної діяльності, який передбачає кількісну і якісну їх характеристику. Він отримується за результатами оцінювання забезпеченості економіки спеціалістами та їх використання відповідно до отриманої спеціальності.

Аналіз забезпеченості видів економічної діяльності спеціалістами з вищою освітою передбачає використання інформації щодо загального і додаткового попиту на спеціалістів; кількості посад, які підлягають заміщенню спеціалістами за штатним розкладом; забезпеченості і насиченості спеціалістами; структури попиту на спеціалістів; рівномірності задоволення попиту на спеціалістів підприємств і організацій за видами економічної діяльності; руху спеціалістів (коефіцієнти прибуття, вибуття, плинності) і т.п.

Спеціалісти з вищою освітою, зайняті на посадах, що не потребують такого рівня підготовки, використовуються нераціонально і становлять умовний потенційний резерв, застосування якого за призначенням дозволило б зменшити обсяги підготовки фахівців у ВНЗ. Також одним із чинників покращання забезпеченості спеціалістами видів економічної діяльності та регіонів країни і зменшення потреби в їх підготовці може стати визначення раціонального обсягу фахівців з метою більш ефективного використання.

Для науково обґрунтованого управління процесом забезпечення видів економічної діяльності спеціалістами потрібно враховувати пропорції "розмивання" контингентів студентів і спеціалістів на різних етапах підготовки та подальшого використання.

З метою поглиблення статистичного аналізу щодо використання спеціалістів відповідно до отриманого фаху в роботі пропонується застосувати коефіцієнт використання спеціалістів - відношення тих, хто працює за профільною спеціальністю, до загальної чисельності працюючих спеціалістів.

Коефіцієнт використання спеціалістів (К_{викор. спец.}) є інтегрованим показником, який може бути розкладений на три співмножники (1):



Перший співмножник характеризує ступінь використання спеціалістів на посадах, що потребують вищої освіти, другий - ступінь використання спеціалістів за рівнем освіти, третій - ступінь використання спеціалістів за профілем спеціальності, отриманої у ВНЗ, незалежно від вимог щодо вищої освіти для даної посади.

Сформована система показників використання спеціалістів надає можливість адекватно характеризувати їх склад, визначати ступінь відповідності використання фахівців спеціальностям, отриманим у вищому навчальному закладі і задоволення попиту на спеціалістів на ринку праці, а також здійснювати прогнозування їх раціонального обсягу.

Загальний попит на фахівців на мікроекономічному рівні визначається шляхом використання таких методів як:

-штатно-номенклатурний;

-штатно-нормативний;

-експертних оцінок;

-економіко-математичний;

-нормативів насиченості.

Застосування запропонованих методів аналізу та їх вибір обумовлений вирішенням управлінських завдань підготовки і використання кадрів з метою забезпечення об'єктивних потреб тієї чи іншої ланки, правильного відображення факторів і виявлення ступеня впливу кожного з них на чисельність спеціалістів, визначення професійно-кваліфікаційної структури кадрів, укомплектованості посад спеціалістами.

Автором запропонована методика розрахунку перспективної потреби регіону у спеціалістах з вищою освітою. Вона передбачає визначення обсягів номінальної потреби у спеціалістах на кінець прогнозного періоду, перспективної чисельності спеціалістів без вищої освіти, обсягів реального попиту на спеціалістів, загальної додаткової потреби та пропозиції спеціалістів у прогнозному періоді за умови збереження сучасних тенденцій ринку, додаткової та загальної потреби у спеціалістах.

Номінальною потребою у спеціалістах з вищою освітою на кінець прогнозного періоду є та, яка визначена згідно з бізнес-планом. Водночас частину посад займають спеціалісти без вищої освіти. Чисельність останніх визначається виходячи з початкової чисельності зайнятих без вищої освіти з урахуванням тенденції вибуття, яка склалася. При цьому необхідно враховувати, що певна частина спеціалістів без вищої освіти, які вибули, буде заміщатися фахівцями з вищою освітою, а інша частина - особами без вищої освіти.

Реальна потреба визначається різницею між номінальною потребою у фахівцях та прогнозною чисельністю працівників без вищої освіти.

Необхідні обсяги підготовки спеціалістів з вищою освітою розраховуються за наступною формулою (2):

де S₀ - вихідна чисельність спеціалістів;

S_n - перспективна реальна потреба;

п - кількість років в прогнозному періоді;

К_В - коефіцієнт вибуття, виражений у частках.

Чисельність фахівців, що забезпечує додаткову потребу, визначається за формулою (3):



Визначена загальна чисельність спеціалістів складається з двох компонентів: з додаткової потреби у них та обсягів фахівців, які заміщають вибуття. статистичний управління вищий освіта

Статистичне забезпечення управління вищою освітою в регіонах країни передбачає прогнозування чисельності спеціалістів. У роботі визначено обсяги спеціалістів з вищою освітою в Хмельницькій області за окремими спеціальностями з урахуванням попиту на них, міжрегіонального руху фахівців і обсягів їх підготовки у ВНЗ області.

Обґрунтовано, що базою для визначення необхідної чисельності підготовки фахівців у вищих навчальних закладах є попит окремих підприємств, установ та організацій на висококваліфікованих спеціалістів, диференційований за видами економічної діяльності та регіонами.

Обсяги прийому студентів у вищі навчальні заклади запропоновано здійснювати з урахуванням результатів проведеного комплексного статистичного аналізу та оцінювання основних співвідношень, що склалися між ринком освітніх послуг і ринком праці. Основними його напрямами є: оцінювання ступеня задоволення ринкового попиту на спеціалістів для визначення дефіцитних та надлишкових спеціальностей; порівняльна характеристика вищих навчальних закладів як бази для підготовки спеціалістів; оцінка збереженості контингенту студентів у вищих навчальних закладах різного профілю; визначення загального обсягу державного замовлення на підготовку спеціалістів, його розподіл за регіонами та окремими вищими навчальними закладами.

У розділі 3 "Статистична характеристика стану та розвитку регіональної системи вищої освіти" на базі розробленого в дисертації статистичного забезпечення управління системою вищої освіти проаналізовано стан та розвиток вищої освіти Хмельницької області з метою збалансування пропозиції та попиту на спеціалістів на ринку праці регіону.

Беручи до уваги значну інтенсивність трудової міграції спеціалістів з вищою освітою з метою оцінювання співвідношення попиту та пропозиції на них за регіонами та видами економічної діяльності досліджено динаміку диференціації структури попиту на спеціалістів та їх пропозиції вищими навчальними закладами. Зокрема, виявлено, що за період 2001-2007 рр. спостерігалося значне - у 1,14 рази - зростання коефіцієнту локалізації, який характеризує диференціацію регіональної структури попиту на спеціалістів. Ситуація, що склалася на ринку праці України, є наслідком динамічних змін в економіці регіонів, на які з об'єктивних та суб'єктивних причин система вищої освіти майже не відреагувала. Результати проведеного аналізу свідчать, що період 2001-2007 рр. характеризувався значними інтенсивними зрушеннями в структурі попиту на працівників з вищою освітою порівняно з пропозицією.

В ході подальшого дослідження виявлено розбіжності в розподілах випускників вищих навчальних закладів та зайнятого населення за видами економічної діяльності. Так, значення коефіцієнта концентрації для ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації (28,2%) є більшим в порівнянні з ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації (20,6%), що свідчить про існуючий дисбаланс між попитом та пропозицією щодо випускників ВНЗ ІІІ-ІV рівнів, наслідком якого є погіршення ситуації на ринку праці.

Доведено, що на освітній рівень регіонів впливає співвідношення попиту та пропозиції на спеціалістів. Необґрунтовані обсяги випуску спеціалістів підвищують рівень безробіття в регіоні. Оцінка тісноти зв'язку в регресійній моделі свідчить про перевищення значень емпіричних коефіцієнтів детермінації над критичними, що доводить істотність впливу чисельності випускників ВНЗ як І-ІІ, так і ІІІ-ІV рівнів акредитації на рівень безробіття та попит на фахівців. При цьому слід зауважити, що зв'язок з рівнем безробіття є більш тісним, ніж з рівнем попиту, що може слугувати підтвердженням тези про достатню міжрегіональну мобільність випускників ВНЗ з метою працевлаштування.

Однак апробувати повною мірою розглянуті в роботі теоретико-методичні підходи аналізу кон'юнктури регіонального ринку спеціалістів виявилося неможливим, оскільки в Україні інформація щодо освітнього потенціалу населення була отримана тільки під час перепису населення 2001 р. У зв'язку з цим порівняльний аналіз насиченості спеціалістами Хмельницької області та України, результати якого були використані для подальших оцінок та прогнозів, був здійснений за інформацією згадуваного перепису: показник насиченості спеціалістами у Хмельницькій області виявився на 7,0 в.п. нижчим, ніж в середньому по Україні, і становив 40,4%.

Чинниками, які обумовили зазначену розбіжність у показниках насиченості спеціалістами, є:

- відмінність структур економіки Хмельницької області та України за видами економічної діяльності;

- менші обсяги пропозиції спеціалістів у Хмельницькій області в зв'язку з обмеженими можливостями у їх підготовці.

Для визначення впливу вказаних чинників на насиченість спеціалістами за видами економічної діяльності в роботі адаптовано індексний метод. Результати аналізу дозволили дійти наступного висновку: середній рівень насиченості спеціалістами в Хмельницькій області значно нижчий, ніж в Україні, за рахунок нижчого його рівня за всіма видами економічної діяльності. Це також пов'язано з тим, що ВНЗ Хмельницької області не готують фахівців для таких видів економічної діяльності як транспорт та державне управління, а тому насиченість ними в Хмельницькій області є низькою.

З метою кількісної оцінки впливу структурних чинників на насиченість спеціалістами економіки Хмельницької області визначені обсяги зайнятості спеціалістів у регіоні в цілому та його окремих районах за умови досягнення середнього рівня насиченості в Україні. Результати дослідження є тією інформаційно-аналітичною базою для органів управління вищою освітою, що дозволяє корегувати обсяги підготовки спеціалістів у регіоні.

Зазначимо, що ефективність заходів щодо удосконалення системи вищої освіти залежить від урахування дії наступних чинників: чисельності населення, рівня його зайнятості та обсягів випуску спеціалістів з ВНЗ. Для оцінювання їх впливу на рівень насиченості спеціалістами в роботі використані методи дисперсійного та регресійного аналізу. Побудована регресійна модель залежності рівня насиченості спеціалістами в Україні (У) від чисельності населення (Х₁), обсягів випуску фахівців (Х₂) та чисельності зайнятих (Х₃):

У = 48,989 + 1,294 _* 10-⁵Х₁ - 0,00011Х₂ + 0,00013Х₃ .

Зв'язок між рівнем насиченості спеціалістами та вказаними чинниками досить щільний (значення кореляційних відношень знаходиться в межах 0,7 - 0,8). Обчислені за лінійним рівнянням регресії коефіцієнти еластичності (е₁ = 1,597, е₂ = -1,684 та е₃ = 1,823) свідчать про найбільш вагомий вплив на насиченість економіки спеціалістами чисельності зайнятого населення, і значно нижчий - чисельності населення та випуску спеціалістів з ВНЗ. Часткові коефіцієнти кореляції, розраховані на основі парних коефіцієнтів, підтверджують суттєвість зв'язку зазначених чинників з насиченістю спеціалістами за умови комплексної їх взаємодії.

В роботі оцінено: якою мірою попит на спеціалістів у Хмельницькій області у 2002-2007 рр. забезпечений за рахунок випуску з вищих навчальних закладів регіону; рівномірність розподілу пропозиції спеціалістів відносно попиту на них; відповідність змін у структурі випуску фахівців змінам у структурі попиту на них за районами Хмельницької області.

Результати проведеного дослідження свідчать, що вибуття спеціалістів у 2002-2007 рр. повністю забезпечується їх випуском з ВНЗ Хмельницької області за всіма видами економічної діяльності крім транспорту та державного управління, оскільки підготовка спеціалістів для вказаних видів діяльності не проводилася у цей період (табл.1).

Таблиця 1. Попит на спеціалістів та їх пропозиція у Хмельницькій області в 2002-2007 рр.

Види економічної діяльності	Попит на спеціалістів, тис. осіб	Пропозиція спеціалістів, тис. осіб	Перевищення пропозиції над попитом, разів
Сільське господарство	1,5	3,6	2,4
Транспорт	3,2	-	-
Охорона здоров'я	2,9	4,5	1,6
Освіта	6,6	11,4	1,7
Державне управління	0,7	-	-
Інші види економічної діяльності	30,5	42,7	1,4
Разом	45,4	62,2	1,4

Рівномірність розподілу пропозиції спеціалістів відносно попиту на них охарактеризована за допомогою коефіцієнта концентрації та кривої Лоренца (рис.2).

Рис.2. Крива Лоренца, що характеризує концентрацію співвідношення попиту і пропозиції спеціалістів

Отриманий коефіцієнт концентрації К = 47,28% свідчить про досить високу концентрацію за ознакою співвідношення питомої ваги пропозиції спеціалістів і попиту, тобто за рівнем забезпеченості спеціалістами видів економічної діяльності Хмельницької області.

В роботі проаналізовані зміни у структурі пропозиції та попиту на спеціалістів за районами Хмельницької області у 2002-2008 рр. (табл.2.)

Таблиця 2. Зміни у структурах пропозиції та попиту на спеціалістів за районами Хмельницької області у 2002-2008 рр.

	Структура пропозиції спеціалістів, %	Зміни в структурі пропозиції, в.п.	Структура попиту на спеціалістів, %	Зміни в структурі попиту, в.п.
	2002 р.	2008 р.		2002 р.	2008 р.
Хмельницька область	100,0	100,0	0,0	100,0	100,0	0,0
міста
Хмельницький	54,1	49,8	-4,3	13,8	36,2	22,4
Кам'янець-Подільський	39,8	45,8	6,0	3,8	6,0	2,2
Шепетівка	3,2	2,5	-0,7	9,0	0,7	-8,3
райони
Новоушицький	1,2	-	-1,2	2,1	3,4	1,3
Чемеровецький	1,7	1,9	0,2	1,7	4,9	3,2

Проведений порівняльний аналіз змін у структурах пропозиції і попиту на фахівців у районах Хмельницької області дозволяє зробити висновок, що у м. Хмельницькому та Новоушицькому районі погіршилася ситуація з відповідністю пропозиції спеціалістів попиту на них, а у містах Кам'янці-Подільському, Шепетівці та Чемеровецькому районі зміни у структурі попиту на спеціалістів призводять до відповідних змін у структурі їх пропозиції.

З метою зменшення диспропорцій між попитом та пропозицією спеціалістів розроблено методичні підходи статистичного вивчення мережі вищих навчальних закладів з метою її удосконалення, що включають аналіз діяльності ВНЗ, оцінку стану та розвитку регіональної економіки, визначення тенденцій кон'юнктури ринку спеціалістів.

На основі запропонованого методичного підходу в роботі здійснено комплексний статистичний аналіз функціонування вищої освіти. За результатами аналізу обґрунтовано пропозиції щодо внесення змін до обсягів підготовки спеціалістів вищими навчальними закладами Хмельницької області. Зокрема, визначено обсяги випуску спеціалістів на наступні два роки для таких видів економічної діяльності як освіта - 5,5 тис. осіб, охорона здоров'я - 2,0 тис. осіб, сільське господарство - 1,3 тис. осіб, транспорт - 0,2 тис. осіб. Недостатні обсяги підготовки фахівців транспорту в області у 2008 р. потребують зваженої політики щодо їх перерозподілу між видами економічної діяльності та регіонами країни.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретико-методологічні положення та практичні аспекти побудови та впровадження статистичного забезпечення управління системою вищої освіти на рівні регіонів.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. В Україні відбувається становлення нової системи вищої освіти, яка зорієнтована на входження в єдиний світовий освітній та інформаційний простір. Система управління освітою повинна відповідати тенденціям до зростання автономності навчальних закладів, сприяти забезпеченню конкурентоздатності освітніх послуг, орієнтації освіти не на відтворення, а на розвиток.

2. В роботі доведено, що з розвитком ринкових відносин зростає роль інформаційної бази в управлінні вищою освітою, зокрема, статистичної інформації. Це, в першу чергу, інформація щодо кон'юнктури ринку освітніх послуг, зв'язків між його суб'єктами, результати аналізу впливу чинників, що формують зазначений ринок, а також прогноз та узагальнені висновки результатів дослідження діяльності ВНЗ як на регіональному, так і на загальнодержавному рівнях.

3. Інформаційно-аналітична база статистичного забезпечення управління вищою освітою створюється шляхом організації статистичних спостережень у формі моніторингів - методу, який забезпечує надійність отримання інформації та якість аналізу. Обґрунтовано склад елементів моніторингу вищої освіти. Доведено, що його використання сприятиме підвищенню ефективності управління освітньою діяльністю.

4. Розроблено методичні засади комплексного статистичного аналізу системи вищої освіти на регіональному рівні. Запропонований методичний підхід передбачає оцінку її функціонування у взаємозв'язку з тенденціями на ринку праці спеціалістів. Це дозволяє виявити диспропорції між обсягами підготовки спеціалістів та попитом на них за видами економічної діяльності та регіонами країни.

5. Доведено, що важливим напрямом забезпечення ефективної освітньої діяльності є проведення моніторингу кон'юнктури ринку праці для оцінювання його стану та розвитку, а також прогнозування потреби регіонів у фахівцях відповідних спеціальностей. З метою створення умов для ефективного використання фахівців на основі аналізу обсягів та структури їх підготовки в процесі моніторингу здійснюється прогнозування пропозиції фахівців з урахуванням попиту на них за окремими спеціальностями.

6. З метою визначення необхідних обсягів підготовки і розподілу спеціалістів з вищою освітою за видами економічної діяльності та регіонами, удосконалено систему статистичних показників вищої освіти шляхом включення до неї показників стану, структури і динаміки чисельності спеціалістів у територіальному та відомчому розрізі, а також потреби в кадрах з вищою освітою. Це дозволяє охарактеризувати процес працевлаштування випускників ВНЗ та врахувати його наслідки при обґрунтуванні обсягів підготовки фахівців.

7. Розроблено методику визначення перспективної потреби регіонів і країни в цілому у фахівцях різного рівня кваліфікації, необхідних обсягів їх випуску вищими навчальними закладами з урахуванням тенденцій розвитку економіки та стратегічного інноваційного курсу країни.

8. Удосконалено методичні засади статистичного аналізу регіональної мережі вищих навчальних закладів, який передбачає дослідження її структури, матеріально-технічне та кадрове забезпечення ВНЗ, рівень та тенденції розвитку регіонального ринку праці. Це забезпечує комплексний підхід до планування обсягів підготовки спеціалістів з урахуванням їх міжрегіонального руху.

9. Дістали подальшого розвитку методи статистичного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів. Вони дозволяють визначити рівень підготовки абітурієнтів, якість інформаційно-методичного забезпечення, оснащеність навчального процесу, кваліфікацію професорсько-викладацького складу, рівень наукових досліджень, якість підготовки випускників та їх конкурентоздатність на ринку праці.

10. Кінцевим результатом дослідження є здійснення комплексного статистичного аналізу стану та розвитку системи вищої освіти Хмельницької області у порівнянні з іншими регіонами України. Оцінено рівень забезпеченості області спеціалістами, проаналізована кон'юнктура регіонального ринку спеціалістів та надано практичні рекомендації щодо удосконалення мережі вищих навчальних закладів відповідно до потреб ринку праці.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях:

1. Мазур Ю.В. Статистичне забезпечення ефективності державного управління якістю вищої освіти // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту: зб. наук. праць. - К.: Державна академія статистики, обліку та аудиту, 2006. - №2 (11). - С. 9-13. - 0,41 друк. арк.

2. Мазур Ю.В. Моніторинг вищої освіти в забезпеченні ефективного управління галуззю // Статистика України, 2007. - №2. - С. 9-12. - 0,42 друк. арк.

3. Мазур Ю.В. Організаційно-методичні засади моніторингу якості вищої освіти // Статистика України, 2007. - №4. - С. 20-24. - 0,53 друк. арк.

4. Мазур Ю.В. Інформаційне забезпечення статистичного дослідження регіонального ринку праці // Прикладна статистика: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. - К.: Державна академія статистики, обліку та аудиту, 2007. - Випуск 1. - С. 247-252. - 0,35 друк. арк.

В інших виданнях:

5. Мазур Ю.В. Моніторинг якості вищої освіти в Україні в контексті Болонських реформ // Матеріали ІV науково-практичної конференції "Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи". - Київ, 2006. - С. 250-253. - 0,26 друк. арк.

6. Мазур Ю.В. Інформаційна база обґрунтування обсягів підготовки фахівців у вищих навчальних закладах // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції "Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи". - Київ, 2007. - С. 83-85. - 0,17 друк. арк.

АНОТАЦІЯ

Мазур Ю.В. Статистичне забезпечення управління регіональною системою вищої освіти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10 - статистика. - Державна академія статистики, обліку та аудиту Державного комітету статистики України, Київ, 2009.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню методико-організаційних питань розроблення та впровадження статистичного забезпечення управління системою вищої освіти на рівні регіонів. Доведено, що відповідне інформаційно-аналітичне забезпечення надає можливість здійснювати аналіз стану та розвитку системи вищої освіти, а також кон'юнктури ринку спеціалістів з метою проведення ефективних змін у освітній галузі.

Розроблено методичні засади комплексного статистичного аналізу функціонування системи вищої освіти. Запропонована методика дозволяє виявити диспропорції між обсягами підготовки спеціалістів та попитом на них за видами економічної діяльності та регіонами країни.

Дістали подальшого розвитку методи статистичного оцінювання діяльності вищих навчальних закладів шляхом здійснення моніторингу якості надання освітніх послуг.

Здійснено комплексний статистичний аналіз стану та розвитку системи вищої освіти Хмельницької області у порівнянні з іншими регіонами України. Надано практичні рекомендації щодо удосконалення мережі вищих навчальних закладів регіону відповідно до потреб ринку праці.

Ключові слова: вищий навчальний заклад, якість освітніх послуг, інформаційна база, статистичний аналіз, попит на фахівців, забезпеченість спеціалістами, управління вищою освітою, ринок освітніх послуг.

АННОТАЦИЯ

Мазур Ю.В. Статистическое обеспечение управления региональной системой высшего образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.10 - статистика. - Государственная академия статистики, учета и аудита Государственного комитета статистики Украины, Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена решению методико-организационных вопросов разработки и внедрения статистического обеспечения управления системой высшего образования на уровне регионов.

Множественность элементов и процессов в системе высшего образования требует создания информационного и методического обеспечения для сбора и обработки данных, анализа информации, необходимой для принятия обоснованных решений по управлению отраслью.

В работе определены задачи статистического обеспечения управления высшим образованием. Доказано, что соответствующее информационно-аналитическое обеспечение предоставляет возможность получения информации о состоянии и развитии системы высшего образования, а также конъюнктуры рынка специалистов и направлений трудоустройства выпускников высших учебных заведений.

Усовершенствованы основы комплексного статистического анализа системы высшего образования, определены методические подходы к его мониторингу на основании соответствующего статистического обеспечения с целью повышения эффективности управления отраслью.

Важнейшим условием оптимизации объемов и структуры подготовки специалистов является разработка мероприятий по согласованию действий управленческих структур на рынке образовательных услуг и труда. Систему статистических показателей управления высшим образованием дополнено показателями конъюнктуры рынка специалистов, что позволит охарактеризовать процесс трудоустройства выпускников высших учебных заведений и учесть его результаты в ходе обоснования объемов подготовки специалистов.

Усовершенствованы методические основы определения перспективной потребности регионов в специалистах разного уровня квалификации, объемов их подготовки в высших учебных заведениях, прогнозирования выпуска специалистов с учетом развития видов экономической деятельности и регионов Украины.

Получили дальнейшее развитие методы оценивания деятельности высших учебных заведений путем внедрения мониторинга качества высшего образования. Соответствующий мониторинг позволяет исследовать и контролировать уровень подготовки абитуриентов, информационно-методическое обеспечение образовательного процесса, квалификацию преподавательского состава, уровень научных исследований и качество подготовки выпускников.

Улучшены методические подходы к статистическому анализу сети учебных заведений в регионе, которые учитывают её структуру, материально-техническое и кадровое обеспечение, тенденции развития региональной экономики и конъюнктуры рынка специалистов, что обуславливает возможность комплексного подхода к планированию объемов подготовки и межобластного движения специалистов. Это позволяет усовершенствовать сеть высших учебных заведений на основе научного анализа схемы их размещения.

Выполнен комплексный статистический анализ состояния и развития системы высшего образования Хмельницкой области в сравнении с другими регионами Украины. Даны практические рекомендации по усовершенствованию сети высших учебных заведений региона в соответствии с потребностями рынка труда.

Ключевые слова: высшее учебное заведение, качество образовательных услуг, информационная база, статистический анализ, потребность в специалистах, обеспеченность специалистами, управление высшим образованием, рынок образовательных услуг.

ANNOTATION

Mazur Y.V. Statistical assurance of administration of the regional system of higher education. - Manuscript.

This thesis is for obtaining the scientific degree of the Candidate of Economic Sciences on specialty 08.00.10 - statistics. - State Academy of Statistics, Accounting and Audit of the State Statistics Committee of Ukraine, Kyiv, 2009.

The thesis is dedicated to the solution of methodological and organizational issues concerning the development and implementation of statistical assurance of administration of the system of higher education at the level of regions.

The tasks of statistical assurance of administration of the system of higher education have been determined. It has been proved that informational support of administration of the system of higher education has to provide the possibility for the calculation of situation and development indices of the higher education system, likewise the indices of the specialists' market situation for the effective provision of changes within the system of higher education.

Methodical basis of the complex statistical analysis of the system of higher education have been improved. The methodology of region's demands determination in specialists considering real situation on the labour market has been worked out.

The thesis has revealed the process of specialists' reproduction of Ukraine taking into consideration the demands of economic activity types and region demands in the experts of various specialties. The analysis of situation and development of the system of higher education of Khmelnytskyi oblast has been accomplished and recommendations as to its improvement have been provided.

Key words: higher educational establishment, quality of educational services, information base, statistical analysis, specialists demand, supply of specialists, education administration, educational services market.

Размещено на Allbest.ru

...