Теоретико-методологічні засади запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

УДК 354.07(477)::330.874

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОРПОРАТИВНИХ ВІДНОСИН В УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ МУНІЦИПАЛЬНИХ УТВОРЕНЬ

Спеціальність 25.00.04 - місцеве самоврядування

Бобровська Олена Юріївна

Донецьк - 2009

Дисертацією є рукопис.

Науковий консультант - доктор наук з державного управління, професор

Шаров Юрій Павлович, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, перший заступник директора інституту, завідувач кафедри менеджменту та управління проектами

Методи дослідження. У роботі використані загальнонаукові та спеціальні методи теоретичного й емпіричного дослідження, а саме: діалектичний, системний, історичний методи, методи економічного, порівняльного, функціонального та структурно-логічного аналізу, методи економіко-математичного та структурно-логічного моделювання. Зокрема, при дослідженні еволюції теорії корпоратизму використовувались історичний метод, методи діалектики й логіки, порівняння, аналогії та системного підходу. Методи економічного аналізу використовувались при аналізі результатів функціонування корпоративного сектору економіки України, обґрунтуванні обсягу надходжень від діяльності корпоративного сектору муніципальної економіки та їх раціонального розподілу. Методи порівняльного аналізу - при порівнянні рис і особливостей корпоратизму в промисловій сфері і місцевому самоврядуванні, при вивченні процесів приватизації та корпоратизації державної і комунальної власності; структурно-логічні методи - при визначенні складових корпоративних відносин у муніципальному управлінні й побудові концепції корпоративного управління. Методи функціонального аналізу використовувались для визначення і змістовної інтерпретації функцій і завдань корпоративної діяльності; методи економіко-математичного моделювання - для розробки системи показників оцінювання результатів корпоративної діяльності і якості корпоративного управління; методи структурно-логічного моделювання - для побудови концептуальних моделей запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні цілісної концепції запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень, формуванні відповідних моделей і рекомендацій, що забезпечують її використання в практиці господарювання на муніципальному рівні. З огляду на це наукова новизна одержаних дисертантом результатів полягає в тому, що:

уперше:

на основі адаптації теорії корпоратизму до умов місцевого самоврядування і розгляду муніципального утворення як специфічної багатопрофільної соціально-економічної корпорації сформовано комплекс теоретико-методологічних положень і рекомендацій, що являють собою цілісну концепцію запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень і обґрунтовують необхідність та доцільність створення об'єктів спільних соціально-економічних інтересів шляхом формування й розвитку корпоративного сектору економіки муніципального утворення (економічний базис) і соціального капіталу громади (соціальний базис);

за результатами дослідження особливостей і потенціалу комунальної власності обґрунтовано напрями формування й розвитку корпоративного сектору економіки муніципального утворення як економічного базису муніципальних корпоративних відносин, запропоновано відповідні організаційні форми, концептуальні моделі та механізми, що створюють стимули для реалізації спільних соціально-економічних інтересів громадян, влади, бізнесу;

розкрито провідну роль соціального капіталу територіальної громади для реалізації муніципальних корпоративних відносин і встановлення соціального партнерства; показано, що використання потенціалу соціального капіталу на основі нових принципів організаційної культури муніципальних корпоративних відносин, розроблених автором, забезпечує самоорганізовану соціально й економічно мотивовану діяльність членів територіальної громади, сприяє формуванню в муніципальних утвореннях осередків громадянського суспільства;

розкрито стратегічний контекст діяльності із запровадження корпоративних відносин у муніципальних утвореннях, сформовано комплекс узагальнених стратегічних орієнтирів зазначеної діяльності на часовому горизонті реалізації стратегічного бачення розвитку громади та організаційно-управлінські засоби її інституціоналізації, узгоджені зі стратегією розвитку муніципального утворення;

обґрунтовано нову роль соціальної підсистеми муніципального управління як цілісного об'єкта муніципального господарювання на корпоративних засадах, що продукує соціальний капітал територіальної громади, діяльність в якій акцентована на поєднанні ресурсів виробників і споживачів відповідних продуктів у межах корпоративних соціальних об'єднань, метою функціонування яких не завжди є отримання прибутку, а провідним об'єднуючим фактором можуть виступати соціальні інтереси учасників;

удосконалено:

підходи до формування системи місцевих фінансових інститутів, що здійснюють свою діяльність на корпоративних засадах, чим забезпечується залучення коштів населення та підприємців до вирішення спільних для громади завдань на взаємовигідній основі, диверсифікація джерел фінансування і підвищення стабільності надходжень до місцевого бюджету;

підхід до оцінювання ступеня розвитку муніципальних корпоративних відносин, який базується на авторській адаптації до умов муніципального управління методик успішності діяльності бізнес-одиниць і управляючих акціонерними товариствами, на підставі чого запропоновано методичні рекомендації, для розрахунків за якими автором за допомогою використання методу рангової статистики розроблено алгоритм оцінювання результатів діяльності підприємств корпоративного сектору економіки муніципального утворення і якості управління ними;

дістали подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат корпоративного управління в муніципальному утворенні, зокрема адаптовані для умов місцевого самоврядування поняття «корпоратизм», «корпоративне управління», «корпоративні відносини», надано авторське тлумачення понять «корпоративний сектор економіки муніципального утворення», «соціальний капітал територіальної громади», «конкурентоспроможність муніципального утворення»;

визначення факторів позитивного впливу запровадження корпоративних відносин на підвищення конкурентоспроможності муніципального утворення, а саме, розкрито зміст конкурентних цінностей, які формуються в процесах корпоративних відносин в основних сферах життєдіяльності територіальних громад, створюють конкурентні переваги і забезпечують належну конкурентоспроможність муніципального утворення;

визначення можливостей реалізації потенціалу корпоративних відносин і корпоративного управління для підвищення результативності та ефективності діяльності органів самоорганізації населення, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, зокрема, за рахунок створення інтегрованих самоорганізованих структур, що поєднують інтереси жителів у здійсненні правового, організаційного та економічного забезпечення власної життєдіяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені пропозиції і рекомендації можуть бути використані як теоретико-прикладне підґрунтя формування й розвитку корпоративного сектору економіки муніципальних утворень, соціального капіталу територіальної громади, запровадження муніципальних корпоративних відносин, розробки стратегій їх імплементації в систему муніципального управління й нових принципів корпоративної культури зазначених відносин, корпоративної інфраструктури муніципального утворення, проведення оцінювання ступеня розвитку муніципальних корпоративних відносин та їх впливу на конкурентоспроможність муніципального утворення. Результати дослідження переважно доведені до конкретних положень, прикладних моделей, методик і рекомендацій, що робить їх придатними для застосування в практичній діяльності органів місцевої влади під час формування стратегій розвитку міст, управління процесами подальшої приватизації комунальної власності, створення корпоративного сектору економіки, побудови нових організаційно-правових форм і моделей господарювання, удосконалення процесів управління формуванням і використанням корпоративного капіталу.

Результати здійсненого дослідження частково використані в діяльності виконавчих органів Дніпродзержинської міської ради (акт про впровадження №630-мр від 19.12.2008 р), Краматорської міської ради (акт про впровадження №1.09-15 від 12.01.2009 р), діяльності Дніпропетровської обласної державної адміністрації (акт про практичне впровадження №05-1923/0/2-08 від 22.12.2008 р), Асоціації міст України та громад (акт про впровадження №02-02/5 від 25.12.2008 р); у навчальному процесі Дніпродзержинського державного технічного університету (довідка №108-08.24/371 від 11.12.2008 р), Академії митної служби України (довідка №11/2338 від 18.12.2008 р), Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка №03/1-1-16/1-33 від 16.01.2009 р).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладено в дисертації, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані ті ідеї і положення, що є особистим внеском здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці зазначено в списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались на різноманітних комунікаційних заходах, зокрема, з міжнародною участю:

на наукових конгресах: «Державне управління та місцеве самоврядування» (29-30 березня 2007 р., м. Харків); «Державне управління та місцеве самоврядування» (27-28 березня 2008 р., м. Харків);

на форумі «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (19-20 квітня 2007 р., м. Харків);

на науково-практичних конференціях: «Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні» (10 грудня 2004 р., м. Дніпропетровськ); «Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення» (31 травня 2005 р., м. Київ); «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (13-16 грудня 2005 р., м. Донецьк); «Корпоративне управління в Україні: менеджмент, фінанси, аудит» (4-5 травня 2006 р., м. Рівне); «Наукові дослідження: теорія та експеримент '2006» (15-17 травня 2006 р., м. Полтава); «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні» (31 травня 2006 р., м. Київ); «Актуальні проблеми сучасних наук: теорія и практика -`2006» (16-30 червня 2006 р., м. Дніпропетровськ); «Динаміка наукових досліджень - `2006» (17-28 липня 2006 р., м. Дніпропетровськ); «Науковий потенціал світу - `2006» (18-29 вересня 2006 р., м. Дніпропетровськ); «Становлення сучасної науки - `2006» (16- 30 жовтня 2006 р., м. Дніпропетровськ); «Розвиток наукових досліджень `2006» (27-29 листопада 2006 р., м. Полтава); «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (31 травня 2007 р., м. Київ); «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (4 квітня 2008 р., м. Львів); «Наука і вища освіта. Економічні проблеми сучасного суспільства та шляхи їх подолання» (17-18 квітня 2008 р., м. Запоріжжя); «Актуальні питання реформування житлово-комунального господарства в Україні» (14-16 травня 2008 р., м. Макіївка - м. Слов'янськ); «Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід» (30 травня 2008 р., м. Київ); «Регіональні аспекти розвитку в умовах Європейського вибору» (19-21 вересня 2008 р., м. Сімферополь); «Управлінські аспекти підвищення національної конкурентоспроможності» (17-19 жовтня 2008 р., м. Сімферополь); «Сучасні проблеми й тенденції формування ефективної системи державного управління та місцевого самоврядування в Україні» (23-24 жовтня 2008 р., м. Запоріжжя); «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (31 жовтня 2008 р., м. Одеса).

Публікації. За результатами виконаного дослідження опубліковано 60 наукових праць загальним обсягом 41,66 д.а., з них 1 монографія, 29 статей у наукових фахових виданнях та 7 статей - в інших виданнях (13 - у журналах, 23 - у збірниках наукових праць), 23 - у матеріалах конференцій. Особисто автору належить 40,63 д.а.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 436 сторінки друкованого тексту, обсяг основного тексту - 317 сторінок. Матеріали дисертації містять 26 таблиць, 16 рисунків, які наведено на 37 сторінках, 19 додатків - на 42 сторінках. Список використаних джерел складається з 377 найменувань, які наведено на 40 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі - «Теоретичні засади корпоративного управління соціально-економічними системами» - розкрито природу й зміст корпоратизму, досліджено еволюцію його теорії та понятійно-категоріальний апарат, доведено доцільність і можливість запровадження корпоративних відносин у місцевому самоврядуванні.

Корпоратизм виник у системі суспільних відносин як спосіб спільного володіння (співволодіння, рівноволодіння) власністю, за якого господарювання здійснюється через договірні відносини в процесі задоволення групових та особистих інтересів. Теоретичне дослідження природи корпоратизму дозволило встановити, що його роль у суспільстві не обмежується спільним взаємовигідним господарюванням задля створення економічних благ, а тлумачиться ширше - як ідея і філософія управління соціально-економічним розвитком, як тип соціальної та духовної організації суспільства. Основний потенціал корпоратизму полягає в здатності консолідувати зусилля людей у соціальній організації суспільної праці. У світовому співтоваристві корпоративний спосіб організації суспільного життя сьогодні розглядається як загальний вектор соціальної доктрини розвитку суспільства, а наголос у змісті корпоратизму робиться на його соціальній компоненті, яка є потужним джерелом економічного розвитку.

З переходом України на ринковий тип господарювання в неї з'явились широкі можливості щодо використання корпоратизму та створення передумов розвитку корпоративних відносин у суспільстві. У дисертації корпоративні відносини розглядаються як такі, що виникають з приводу управління спільною власністю з визначеною часткою кожного співвласника або на основах рівноволодіння, здійснюються з метою нарощування ринкової вартості об'єкта даної власності і виявляються через динамічні впорядковані й унормовані зв'язки між співвласниками, а також між ними та менеджерами на ґрунті спільних інтересів та спільного інформаційного простору в процесі спільного господарювання. Такі відносини запроваджують ідеологію соціальної самостійності і співпраці людей, безпосередньо задіяних у господарському житті, мають власний зміст, сфери, принципи й умови функціонування та реалізуються із застосуванням найважливішого соціального чинника суспільства - соціального капіталу. Реалізація корпоративних відносин і забезпечення породжуваних ними корпоративних прав власників відбувається через корпоративне управління, яке базується на власних принципах.

Результати здійсненого аналізу характерних рис корпоратизму доводять його сумісність з призначенням місцевого самоврядування. Це зумовлюється наявністю спільної власності територіальної громади, збігом життєвих інтересів громадян, влади, суб'єктів бізнесу, можливостями відносно самостійного вибору цілей функціонування й розвитку муніципального утворення, соціальною відповідальністю самоврядної влади перед громадськістю, можливостями обговорення й колективного ухвалення рішень на місцевих референдумах, загальних зборах громадян шляхом участі в громадських слуханнях тощо. Не менш важливим результатом аналізу є підтвердження тенденції розуміння суспільством того, що суто економічних процесів не існує, що соціальні результати не менш важливі, ніж економічні, що головний потенціал розвитку суспільства, використання якого зумовлює якісні зміни в житті, - це люди, здатності й цінності яких формують соціальний капітал розвитку окремих спільнот і суспільства в цілому, зокрема на корпоративних засадах. Отже, у місцевому самоврядуванні корпоратизм починає утверджуватись як новий тип соціальної та духовної організації суспільства. Зазначене стимулює подальші дослідження щодо запровадження в Україні корпоративних відносин у місцеве самоврядування з метою підвищення рівня і якості життя членів територіальних громад.

У другому розділі - «Концептуальні основи корпоративного управління в муніципальному утворенні» - досліджено муніципальне утворення (МУТ) як специфічна багатопрофільна соціально-економічна корпорація, розглянуто комунальну власність як економічний базис запровадження корпоративних відносин і сформовано уявлення про корпоративний сектор муніципального утворення, розкрито проблематику формування соціального капіталу територіальної громади з огляду на створення соціального базису запровадження корпоративних відносин, обґрунтовано концептуальну модель корпоративного управління в муніципальних утвореннях.

Еволюція науки місцевого самоврядування з часом висунула на обговорення його корпоративний характер. У тому ж напрямі розвивалися уявлення про муніципальні утворення, які стали розглядатися як природні корпоративні одиниці. У дисертації муніципальне утворення розглядається як адміністративно-територіальне утворення базового рівня місцевого самоврядування з відповідною територією й органом управління, майном, виробничою та соціальною інфраструктурою, територіальною громадою. Порівняльна характеристика основних іманентних рис муніципального утворення й типового корпоративного об'єднання, аналіз особливостей традиційних та корпоративних відносин громадян та місцевої влади, проведені в роботі, дозволили системно довести принципову можливість розгляду муніципального утворення як природної корпорації, що відкриває значні резерви підвищення результативності муніципального управління. Показано, що сутність корпоративних відносин у муніципальних утвореннях характеризується пріоритетною роллю соціальної складової, коли активним суб'єктом зазначених відносин стають члени територіальної громади.

Аналіз особливостей функціонування комунальної власності в умовах українського місцевого самоврядування та запропонована систематизація її елементного й видового складу за найбільш поширеними групами, класифікаційними ознаками і основними базовими процесами дозволили визначити основи формування корпоративного сектору економіки муніципального утворення, діяльність в якому реалізується на корпоративних засадах шляхом створення об'єктів спільних соціально-економічних інтересів підприємців, членів територіальної громади й влади. Його формування може здійснюватись за різними формами: приватизація та акціонування комунальної власності, надання в оренду, продаж, концесія, іпотека, застава та ін. Запропоновано специфічні організаційно-правові форми діяльності господарюючих суб'єктів у корпоративному секторі муніципальної економіки. До таких, по-перше, доцільно віднести муніципальні підприємства, що являють собою цілісні майнові комплекси, які набувають корпоративних рис шляхом акціонування комунальної власності (муніципальні об'єднання житлово-комунального та транспортного господарства, муніципальні консалтингові корпорації). По-друге, це соціальні неприбуткові об'єднання, які становлять об'єднання юридичних осіб, а не їх капіталів, у діяльності яких переважає немайновий компонент, а їх створення здійснюється на основі об'єднання трудової діяльності засновників чи учасників. Серед перерахованих форм розглядаються кластери. Кластери належать до багатоцентрових організаційних форм ринкового господарювання. В них формуються мережні структури соціального й комерційного плану, ділові мережі компаній у технологічній, адміністративній, фінансовій сферах, завдяки чому більш ефективно створюються взаємодоповнювальні послуги, пов'язані між собою технологічними, ресурсними та інформаційними зв'язками підприємств різних секторів муніципального господарювання. Мотиваційними стимулами до об'єднання таких суб'єктів є складність вирішуваних завдань, брак власних майнових і немайнових ресурсів, відсутність кваліфікованих фахівців і ефективних менеджерів, зниження трансакційних витрат, створення умов для виникнення синергетичного ефекту діяльності. Ще одну важливу групу становлять громадські самоврядні об'єднання, які спроможні здійснювати певні делеговані функції органів місцевого самоврядування.

Людський фактор, цілеспрямована й вмотивована соціально-економічна та управлінська поведінка членів територіальної громади мають першочергове значення в запровадженні корпоративних відносин, які реалізуються за безпосередньою участю людей і заради них. З огляду на це в дисертації як соціальний базис зазначених відносин досліджується соціальний капітал територіальної громади, під яким розуміється інтегрована сукупність усіх інтелектуальних, кваліфікаційних, соціальних і духовних здатностей, які базуються на суспільно орієнтованих цінностях та інтересах, принципах соціального партнерства й зумовлюють доцільну суспільно-корисну соціально-економічну поведінку членів територіальної громади в реалізації процесів її функціонування та розвитку. У роботі розкрито цикл формування й відтворення соціального капіталу територіальної громади в умовах корпоративних відносин.

Як результат досліджень другого розділу, обґрунтовано концептуальну модель запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень (див. рис.1). Зазначена модель відображає корпоративне управління як органічну складову стратегії розвитку будь-якого муніципального утворення, виділяє локальну місію запровадження корпоративних відносин, ключовим змістом якої є розгляд муніципального утворення як специфічної корпорації, формування об'єктів спільних соціально-економічних інтересів суб'єктів стратегічної діяльності з урахуванням економічного й соціального базисів корпоративних відносин і різноманітних організаційно-правових форм їх реалізації, наголошує на необхідності різноаспектної інституціоналізації, створення конкурентоспроможного трудового потенціалу розвитку муніципального утворення, солідарної відповідальності за розвиток діяльності з корпоративного управління й формуванні особливої організаційної культури муніципальних корпоративних відносин і корпоративного управління. Опрацюванню окремих елементів моделі присвячено подальші розділи роботи.

У третьому розділі - «Методологічний інструментарій запровадження корпоративних відносин в управління розвитком муніципальних утворень» - досліджено систему функцій корпоративного управління, розкрито основні методологічні засоби, що в комплексі формують механізм корпоративного управління муніципальними утвореннями.

За логікою створення системи корпоративного управління в МУТ виділено два класи функцій, що відображають етапність реалізації відповідних завдань: функції формування й інституціоналізації корпоративних відносин (створення нормативно-законодавчої бази з корпоративного управління; формування корпоративного сектору муніципальної економіки; створення муніципальних корпоративних об'єднань; формування інфраструктури системи

корпоративних фінансів; розробка системи захисту корпоративних прав; розробка принципів організаційної культури муніципальних корпоративних відносин) та функції забезпечення функціонування системи (розроблення і реалізація стратегій корпоративного розвитку; регулювання діяльності суб'єктів корпоративного управління; розвиток ринку муніципальних житлово-комунальних і соціальних послуг; контроль ефективності використання муніципальної корпоративної власності; організаційно-комунікаційне забезпечення дотримання принципів організаційної культури муніципальних корпоративних відносин; аналіз і оцінка результатів корпоративної діяльності; розвиток конкурентних переваг МУТ).

Впровадження корпоративних відносин в муніципальних утвореннях є наслідком децентралізації управління й зумовлює значне посилення дії факторів самоорганізації. У контексті розвитку корпоративних відносин автором роботи визначено позитивні ефекти раціональної децентралізації управління: забезпечення балансу реальної самостійності органу муніципального управління із зосередженням на ньому та на територіальній громаді відповідальності за результати спільних рішень щодо розвитку МУТ; підвищена мотивація відходу від «утриманських» настроїв, зацікавленість у високих кінцевих результатах, тобто поява реального «почуття господаря»; можливість вибору привабливих систем стимулювання управлінців і громадських лідерів у межах зароблених коштів; підвищення значущості професійних і особистісних якостей особистості, високої кваліфікації, поява мотивації до постійного навчання.

У даному розділі з синергетичних позицій розкрито об'єктивний механізм здійснення змін у соціально-економічних системах, визначені його складові й показано, що це зумовлює певну лінію управлінської поведінки у сфері управління розвитком корпоративних відносин у МУТ. А саме, формуючи окремі об'єкти спільних соціально-економічних інтересів на першому етапі упровадження зазначених відносин в МУТ, сприяючи далі їх розвитку, управлінська система створює позитивний зворотний зв'язок як з боку громади, так і з боку органу управління. Тим самим малі й слабкі спочатку позитивні впливи започаткованих в МУТ осередків корпоративних відносин сприймаються, підтримуються, поширюються, входять у резонанс із поставленими перед управлінцями відповідними стратегічними завданнями та з прагненнями членів територіальної громади щодо співучасті в управлінні власністю, іншими сферами прояву спільних соціально-економічних інтересів та їх реалізації (позитивний зворотний зв'язок), мотивують залучення до цих процесів потенціалу соціального капіталу, чим забезпечується мультиплікативний ефект активного і цілеспрямованого упровадження корпоративних відносин. У свою чергу, поширення корпоративних відносин чинить зворотний позитивний вплив на формування соціального капіталу громади, зміцнення організаційної культури муніципальних корпоративних відносин, сприяє перетворенню її принципів на правила практичної поведінки активної частини громади, формуючи чергових «агентів стратегічних змін».

Згідно з вимогами реалізації керованого розвитку зазначену діяльність доцільно інституціоналізувати в системі стратегічного планування розвитку МУТ. З огляду на значущість запровадження й розвитку корпоративних відносин для забезпечення конкурентоспроможності МУТ, запропоновано в генеральній стратегії розвитку МУТ виділяти окрему генеральну цільову настанову (ГЦН) «Запровадження й розвиток муніципальних корпоративних відносин». Ураховуючи довготерміновий характер такої діяльності і необхідність її постійної підтримки після відпочаткового становлення, зазначена ГЦН має бути наявною в декількох п'ятирічних стратегіях, які потрібно реалізувати для досягнення узагальненого стратегічного бачення, що окреслено на перспективу 20-25 років.

Для згаданої ГЦН сформовано локальне стратегічне бачення як модель майбутнього стану корпоративних відносин у МУТ: переважна більшість об'єктів муніципальної власності є водночас об'єктами спільних соціально-економічних інтересів членів громади, влади й бізнесу, а задля управління цими об'єктами активно залучаються члени територіальної громади, ефективне використання розвинутого соціального капіталу яких супроводжується отриманням індивідуальних та спільних соціально-економічних або фінансових вигід, що робить діяльність у муніципальному утворенні мотивованою та результативною, підвищує рівень та якість життя людей та конкурентоспроможність території. Зазначене локальне стратегічне бачення декомпозоване в систему стратегічних цілей, які структуровані за функціональною ознакою (за напрямами потрібної діяльності): розвиток економічного базису муніципальних корпоративних відносин з орієнтацією на формування об'єктів спільних соціально-економічних інтересів суб'єктів стратегічної діяльності; розвиток соціального базису муніципальних корпоративних відносин з орієнтацією на формування й нарощування соціального капіталу територіальної громади та підвищення її соціально-економічної активності; розвиток форм і методів фінансового забезпечення муніципальних корпоративних відносин; інституціональне та нормативно-правове забезпечення муніципальних корпоративних відносин. Через подальшу декомпозицію стратегічних цілей сформовано двадцять чотири оперативних цілі запровадження корпоративних відносин в МУТ, які реалізуються через сформований портфель проектів. У такій постановці стратегічний підхід у комплексі із втіленням організаційної культури муніципальних корпоративних відносин стає найбільш системним і дієвим інструментом реального запровадження муніципальних корпоративних відносин у МУТ.

Будь-який інноваційний підхід до запровадження радикальних трансформацій такої складної соціально-економічної системи, як муніципальне утворення висуває відчутні вимоги до управлінців та персоналу, які будуть реалізовувати зміни й працювати в оновлених умовах. Необхідною є також адекватна реакція на інноваційні управлінські дії членів територіальної громади, яка в сучасних умовах має стати активним суб'єктом стратегічної діяльності з розвитку муніципального утворення. Особливого значення це набуває коли йдеться про запровадження в муніципальне управління підходів корпоратизму, які мають реалізовуватися за безпосередньою участю людей і заради них. Тому цілеспрямована й мотивована управлінська й соціально-економічна поведінка членів територіальної громади стає ключовим фактором успіху. Головна цінність таких поглядів полягає в розкритті нових можливостей управління на корпоративних засадах як такого, що має здатності консолідувати зусилля людей, мотивувати їх співучасть в реалізації цілей, які поєднують індивідуальні інтереси з колективними. Отже, муніципальне управління, що використовує потенціал корпоративних відносин, слід розглядати не тільки під «технологічним» кутом зору, а й з огляду на ментальні, поведінкові аспекти. Зазначене ще раз акцентує на необхідності формування специфічного соціокультурного середовища реалізації корпоративних відносин у муніципальному управлінні задля забезпечення їх успішності. З цього приводу стратегічно важливого характеру набуває релевантна зазначеним підходам організаційна культура, яку необхідно формувати і втілювати в муніципальному утворенні задля успішної реалізації потенціалу корпоративного управління.

Автором роботи виокремлено поняття організаційної культури муніципальних корпоративних відносин (ОКМКВ) із кола споріднених понять і подано його як комплекс соціальних цінностей, інтересів і норм, поведінкових настанов, які створюють ментальну основу формування соціального капіталу громади й повноцінного використання його шляхом цілеспрямованих та гармонізованих дій учасників муніципальних корпоративних відносин з приводу реалізації спільних соціально-економічних інтересів. Запропоновано комплекс відповідних принципів ОКМКВ: соціалізації муніципальної корпоративної діяльності; пріоритетності спільних соціальних інтересів у процесах створення суспільних благ; співучасті у використанні спільної власності; спільної відповідальності та інтеграції зусиль; індикативності планування; соціального партнерства влади, громадськості й бізнесу; спільності інтересів у створенні конкурентоспроможного трудового потенціалу розвитку; солідарної відповідальності за розвиток муніципальної соціальної та операційно-виробничої інфраструктури; створення суспільних переваг муніципального утворення для притоку інвестицій у його розвиток. Основоположною ідеєю зазначених принципів є визнання постулату, що ефективне використання потенціалу корпоративних відносин може бути здійснене лише завдяки спільним діям влади, громади й бізнесу, які (дії) саме в межах цих відносин природно підкріплюються спільною мотивацією сторін. Принциповим також є зміна уявлень про те, що традиційно економічний інтерес вважається найбільш мотивуючим і частіше за все ставиться у голову кута. Корпоративна ментальність, створювана на принципах ОКМКВ, припускає можливості вважати соціальні інтереси домінуючими і ухвалювати з цих позицій позитивні рішення навіть за умов неявної чи опосередкованої економічної вигоди від проекту (це стосується, наприклад, створення соціальних кластерів, де з'єднуючим чинником виступають переважно соціальні інтереси). Обґрунтування такої позиції робиться з огляду на те, що «недобір» економічних вигід у певному проекті компенсується суспільними вигодами в межах муніципального утворення в цілому, члени громади якого є водночас жителями даної території, виробниками, працівниками, споживачами товарів і послуг та спільного середовища мешкання. Сказане припускає в окремих випадках здійснення самофінансування ініціативних соціальних проектів громадян, скажімо заради вирішення житлово-побутових проблем, благоустрою території, створення комфортних умов для відпочинку дітей тощо.

У роботі запропоновані способи інституціоналізації принципів ОКМКВ, зокрема у статуті МУТ, у положеннях про підрозділи та посадових інструкціях персоналу, в системі індикаторів рівня успішності діяльності, а проведення постійної кампанії щодо закріплення зазначених принципів у свідомості громадян передбачено серед стратегічних орієнтирів розвитку корпоративних відносин. Отже, сформована на засадах зазначених принципів нова організаційна культура відносин у територіальній громаді має активізувати соціальну поведінку людей для реалізації потенціалу корпоративної взаємодії в дихотомії «соціум-ринок» і розглядається як органічна складова механізму корпоративного управління в МУТ та інтегруючий чинник моделі муніципального управління на корпоративних засадах.

У четвертому розділі - «Реалізація корпоративних підходів в управлінні окремими сферами муніципальної діяльності» - досліджено можливості застосування корпоративних відносин в окремих сферах муніципального управління, запропоновано окремі концептуальні моделі й механізми корпоративного управління в житлово-комунальній, соціальній, фінансовій галузях муніципальної діяльності.

Проведена свого часу приватизація підприємств житлово-комунальної галузі не сприяла розвитку цивілізованих форм ринкової ділової співпраці й підвищенню якості надаваних послуг, звузила потенційні рамки партнерства влади і жителів міста. У розділі проаналізовано чинники, що зумовлюють обґрунтування рішень стосовно вибору раціональної форми організації житлово-комунального господарства (ЖКГ). Як можливі варіанти організаційних форм корпоративної діяльності в ЖКГ розглянуті муніципальні акціонерні товариства, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків та кластери.

Реформування галузі ЖКГ на корпоративних засадах передбачає повернення їй цілісності задля збалансованого якісного надання основних житлово-комунальних послуг в «одному пакеті», чому сприятиме створення житлово-комунальних корпорацій з переважно горизонтальною «плоскою» структурою. Управління такою корпорацією пропонується здійснювати окремою професійною керуючою компанією, яка може бути представлена у вигляді холдінгу. У роботі запропоновано структурно-організаційну модель керуючої компанії, яка реалізує функції стратегічного планування розвитку ЖКГ в муніципальному утворенні; управління пакетами муніципальних цінних паперів і формування корпоративного капіталу; управління фінансовими потоками; нормативно-правового забезпечення корпоративних відносин між суб'єктами господарювання, жителями, владою; запровадження систем управління якістю послуг, розвитку їх номенклатури, стандартизації та сертифікації діяльності; співпраці з громадськими організаціями, громадянами та іншими представниками муніципальних інституцій; інформаційно-аналітичного забезпечення, контролю й оцінювання ефективності діяльності тощо.

У розділі виокремлено основні функції соціальної підсистеми муніципального управління як цілісного об'єкта муніципального господарювання на корпоративних засадах, що продукує соціальний капітал територіальної громади. Визначені соціальні та економічні складові муніципальних корпоративних відносин у соціальній підсистемі, які створюються на основі комунальної власності. Досліджено ідеологію соціального партнерства, що створює нові організаційні форми та технології співпраці заради створення соціального капіталу і його раціонального використання.

Корпоративне управління соціальною підсистемою акцентує увагу на поєднанні зусиль і виробничих ресурсів виробників і споживачів у межах корпоративних соціальних об'єднань, які не ставлять за мету отримання прибутку. Як прогресивну організаційно-правову форму реалізації корпоративних відносин у соціальній підсистемі муніципального утворення запропоновано використовувати соціальні кластери. Горизонтальні й вертикальні зв'язки в кластерній організації діяльності встановлюються, перш за все, на основі соціальної складової місій організацій, що входять до соціального кластеру, а також схожості або взаємопов'язаності технологій у процесах реалізації спільних інтересів. У роботі розкрито основні принципи соціального партнерства учасників кластерів, запропоновано модель побудови соціального кластеру на прикладі кластеру з надання освітніх послуг, завдяки чому доведено, що за рахунок кластеризації соціальної сфери суттєво може бути підвищено стимулювання соціальної активності і соціальної відповідальності організацій та підприємств-учасників кластеру за створення соціального капіталу. Показано, що використання потенціалу корпоративних відносин і кластерних форм економічної та соціальної співпраці може сприяти підвищенню результативності та ефективності діяльності органів самоорганізації населення, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, зокрема за рахунок створення інтегрованих самоорганізованих структур, що поєднують інтереси жителів у здійсненні правового, організаційного й економічного забезпечення процесів життєдіяльності.