Ціннісні орієнтири сучасного менеджменту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут соціології Національної академії наук України

УДК 316.422.42

22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата соціологічних наук

Ціннісні орієнтири сучасного менеджменту

Буко Світлана Леонідівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті соціології Національної академії наук України.

Науковий керівник - доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Костенко Наталія Вікторівна, Інститут соціології Національної академії наук України, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Королько Валентин Григорович, Національний університет „Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри зв'язків із громадськістю, психології та педагогіки

кандидат соціологічних наук, доцент Туленков Микола Васильович, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості, проректор з науково- педагогічної роботи

Захист відбудеться „27” листопада 2009 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.229.01 в Інституті соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту соціології Національної академії наук України за адресою: 01021, вул. Шовковична, 12, м. Київ

Автореферат розісланий „9” Жовтня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Стукало С.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах суспільних трансформацій результативність розв'язання соціально-економічних і політичних проблем значною мірою залежить від ефективності взаємодії між бізнесом, державними і громадськими структурами на теоретичних і практичних засадах сучасного менеджменту. Водночас підтримка нових демократій у таких країнах, як Україна, є однією з ключових цілей світової демократичної спільноти. Така підтримка здійснюється різними способами, у тому числі й за участі міжнародних неприбуткових недержавних організацій (МНДО), що відкриває можливості скористатися знаннями і досвідом розвинених держав у процесі зміцнення цінностей демократії та становлення ринкової економіки. Значущість цієї проблематики істотно зростає в ситуації світової економічної кризи, оскільки моделі і практики сучасного менеджменту випробовуються на релевантность і корегуються.

Глобалізація, збільшення розмірів і міри впливу міжнародних компаній на ринках і пов'язана з цим конкуренція спричинили формування нових ціннісно-орієнтованих підходів у міжнародному менеджменті, що набули значного практичного поширення на Заході, перш за все, у роботі транснаціональних корпорацій (ТНК) і МНДО. Такі підходи поступово освоюються українським менеджментом у філіях та відділеннях прибуткових і неприбуткових міжнародних організацій і репрезентують якісно інший зміст та контекст в управлінні взаємодією держави, бізнесу і третього сектору. Утвердження нових ціннісних моделей відбувається тим успішніше, чим точнішим є розуміння причин та характеру змін у міжнародному менеджменті й знання концептуальної суті ціннісного управління проектами МНДО. Між тим, у науковій літературі та в практиці наявні суперечливі погляди щодо нових тенденцій у міжнародному менеджменті й їхньої актуальності для України. По-перше, фіксується невисокий рівень довіри населення до роботи ТНК, який не долається за допомогою активно поширюваної через відділи зв'язків з громадськістю інформації відносно гуманітарної позиції міжнародного бізнесу в рамках соціальної корпоративної відповідальності. По-друге, розуміння високої гуманітарної місії МНДО серед експертів не компенсує низьку інформованість, політичну упередженість і невисокий рівень довіри щодо міжнародного третього сектора з боку населення України.

Суспільна легітимація соціально значущої місії МНДО, що передбачає формулювання, валідизацію і транслювання цінностей міжнародного розвитку, є надзвичайно актуальною. В Україні МНДО реалізують проекти міжнародного розвитку, які сприяють позитивному перетворенню цінностей і настанов місцевого населення відносно демократії та ринкової економіки. В рамках діяльності МНДО в Україні співпраця зарубіжних колег з українськими менеджерами стимулює зміни у ціннісних преференціях останніх. Вивчення природи „агентів змін” як нових соціальних феноменів набуває особливої актуальності у контексті визначення можливих напрямів трансформації українського менеджменту і суспільства в цілому відповідно до декларованих цілей розвитку держави на принципах демократії. Адаптація ціннісних пріоритетів і моделей сучасного менеджменту до українських реалій, безумовно, сприяє формуванню конкурентоздатної економіки, а також сталому розвитку України як правової, демократичної держави.

Заявлена проблематика перебуває на перетині соціологічних, історичних, економічних і політологічних досліджень зарубіжних і вітчизняних учених. Тому її розробка здійснювалася на стику різних наукових дисциплін. Аналіз еволюції менеджменту і внесення ціннісних пріоритетів у систему управлінських рішень здійснюються на основі теоретичних принципів і постулатів, сформульованих під час розгляду зміни господарських устроїв, змін у сфері власності, трансформації управлінських відносин, динаміки суб'єктів управління.

До основних представників класичної школи менеджменту відносять М.Weber (теорія ідеальної бюрократії); F.Taylor (школа наукового менеджменту); A.Fayol (адміністративна школа управління). У 30-і роки XX століття управлінський акцент почав переміщуватися з фізичних можливостей у машинному виробництві на інтелектуальний і психологічний потенціал людей. Це стимулювало виникнення і розвиток поведінкового напряму в менеджменті, який пройшов шлях від “доктрини людських стосунків” (Е.Mayo) до концепції “людських ресурсів” і “організаційної поведінки” в середині 50-х років (А.Maslow, D.McGregor, Т.Levitt). На початку 80-х років T.Peters і R.Waterman розвинули ідею комплексного підходу (7-С концепції) у менеджменті й почали розглядати управління організацією як соціальною системою. Тоді ж у менеджменті формується і набуває поширення “організаційна, корпоративна культура”, яка інтегрує в собі організаційні, поведінкові, системні і соціокультурні характеристики. Теоретичний фундамент сучасного менеджменту закладено працями P.Druker, R.Akoff. Це дає змогу розглядати об'єкт управління як складну, впорядковану цінностями корпоративної культури і правилами поведінки систему.

У зв'язку з поширенням у менеджменті розвинених країн концепції ціннісно-орієнтованого управління (value-based management - VBM) спостерігається зростання наукового інтересу до проблематики людських цінностей. Дослідження в цій галузі можна умовно поділити на два типи: загальні дослідження цінностей та дослідження цінностей у менеджменті. До першого типу належать, наприклад, праці таких авторів як K.Kluckhohn, F.Kluckhohn, F.Strodbeck, Ch.Morris, М.Rokeach, R.Inglehart, S.Schwartz, до другого - крос-культурні дослідження менеджменту, що проводяться у різних країнах на основі моделей голландських учених F.Trompenaars і G.Hofstede, вивчення взаємозв'язку культури й економічного розвитку в термінах культурної парадигми S.Huntington, діалогу ділових культур західного менеджменту і бізнесу країн, що розвиваються (Т.Сhavdarova).

Серед російських дослідників сучасного менеджменту слід відзначити роботи А.Кравченко, Е.Новаторова, Д.Волкова, в яких аналізується специфіка національних ринків і пропонуються моделі управління, що враховують, з одного боку, західні моделі менеджменту, а з другого - національно-культурний аспект управлінської діяльності. Питанням організації сучасного менеджменту приділили увагу й українські учені (В.Королько, В.Пилипенко, Є.Суїменко, М.Туленков). Ціннісна структура професійної діяльності, що являє собою традиційну галузь соціологічного дослідження, вивчалася В.Оссовським, А.Ручкою, Н.Костенко. Є досвід використання крос-культурних вимірів для України (з використанням моделі G.Hofstede), що виявив ціннісні особливості української бізнес-культури (П.Шеремет).

Концептуальні основи й орієнтири діяльності МНДО зафіксовано в міжнародних договорах, нормативних актах, інформаційних матеріалах і документах міжнародних організацій (Статут ООН, Конвенція ООН з навколишнього середовища і розвитку “Порядок денний на XXI століття”, Резолюція Генеральної Асамблеї ООН “Про технічну допомогу економічному розвиткові”, Цілі Розвитку Тисячоліття ООН, Глобальний договір ООН).

Питанням цінностей менеджменту МНДО і місця міжнародних неприбуткових організацій у крос-культурній взаємодії приділяється значна увага у працях американських дослідників J.Boli і G. Thomas, а також у працях M.Edwards, D.Hulme і P.Druker. Специфіка активності національного третього сектора в Україні відображена в дослідженнях О.Вінникова, В.Гната, А.Ткачука, О.Сидоренка, Д.Коника.

Водночас очевидно, що складна і суперечлива сегментація суспільства вимагає постійної модернізації засобів узгодження інтересів різних соціальних спільнот та кіл, ритмів їхнього функціонування. В Україні це відбувається значною мірою стихійно. Наукова проблема полягає в тому щоб елімінувати дефіцит надійного і достовірного знання щодо ціннісних орієнтирів сучасного менеджменту, умов, особливостей та механізмів їхньої інкорпорації в практику українських управлінців. Незнання схематики конфліктної взаємодії різних ділових культур у вітчизняній управлінській практиці не дозволяє також формулювати обґрунтовані рекомендації щодо гармонізації комерційних, некомерційних та загальних суспільних інтересів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації не пов'язана з науковими планами організації, де виконана робота, а також із галузевими й державними програмами.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - реконструювати ціннісні моделі сучасного менеджменту, встановити основні подібності й відмінності в ціннісних пріоритетах західних й українських менеджерів прибуткової та неприбуткової сфер в Україні, а також простежити динаміку взаємовпливу ціннісних пріоритетів в умовах спільної діяльності.

Завдання дослідження:

- виявити особливості й ціннісні домінанти основних етапів еволюції менеджменту в ХХ столітті;

- визначити специфіку ціннісно-орієнтованого підходу в сучасному менеджменті, а також обґрунтувати роль і значення прагматичних та гуманітарних цінностей у механізмі узгодження інтересів комерційного сектора, неприбуткової сфери й суспільства загалом;

- встановити спрямованість і сутність нових принципів ціннісно-орієнтованого менеджменту, які асоціюються з концепціями “соціальної корпоративної відповідальності” та “соціального підприємництва”;

- узагальнити зміст і концептуальні орієнтири менеджменту МНДО на ринку соціальних послуг;

- визначити особливості міжсекторної взаємодії бізнесу, держави й третього сектора, а також специфіку ціннісного діалогу українських й американських менеджерів МНДО;

- розробити методику якісного соціологічного дослідження ціннісних пріоритетів менеджерів МНДО в Україні та здійснити аналіз механізмів ціннісної трансмісії в умовах крос-культурної взаємодії менеджерів.

Об'єктом дослідження є сучасний менеджмент у комерційній та неприбутковій сферах.

Предмет дослідження - ціннісні орієнтири сучасного менеджменту бізнесу й МНДО. менеджер прибутковий ціннісний пріоритет

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано такі загальнонаукові та соціологічні методи дослідження: теоретичний аналіз (еволюція американських, європейських та українських концепцій менеджменту XX століття), функціональний аналіз (аналіз соціально-економічних змін у світових економіках розвинених країн). У своєму дослідженні автор також спирався на велике коло міжнародних договорів, нормативних актів, інформаційних матеріалів і документів міжнародних організацій. Для збору соціологічних даних було застосовано метод глибинного інтерв'ю.

Здобувач послуговується історичним і системним підходами до аналізу об'єкта дослідження. Роботу виконано з урахуванням американських, європейських та українських концепцій менеджменту. Аналіз роботи МНДО базується на теорії міжнародного розвитку (international development theory), теорії модернізації (modernization theory), теорії залежності (dependency theory), концепції сталого розвитку (sustainable development) і концепції міжсекторної взаємодії (intersectoral collaboration).

Для теоретичної інтерпретації взаємодії ділових культур використовується концепція культурно зумовленої комунікативної компетентності і крос-культурної сприйнятливості, а також потенціал моделі дослідження крос-культурних ціннісних орієнтирів голландських вчених F.Trompenaars і G.Hofstede.

Емпіричну базу дослідження становлять два соціологічних дослідження, проведених автором в Україні та США в середовищі менеджерів бізнесу і МНДО: 1) результати глибинних інтерв'ю 22 американських менеджерів малого та середнього бізнесу (2005, США); 2) результати глибинних інтерв'ю 10 українських менеджерів МНДО (2005-2006, Україна); 12 американських менеджерів МНДО (2005-2006, Україна).

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено концептуальний підхід до вивчення ціннісних моделей сучасного менеджменту і запропоновано операціональну схему його реалізації в дослідженнях того сегменту ділової культури України, який формується в умовах спільної діяльності українських і західних менеджерів неприбуткової сфери.

Суть положень, що виносяться на захист:

- обґрунтовано розуміння еволюції наукового менеджменту і її етапів у термінах зміни ціннісних моделей управління, починаючи від домінуючого застосування універсальних ціннісних парадигм класичного типу - через неокласичний, соціально-психологічний (гуманістичний) і системний - до гнучкого ціннісно-орієнтованого сучасного менеджменту, в якому домінує прагнення до оптимального балансу між прагматичними і загальногуманітарними цінностями;

- аргументовано, що концептуальна модель ціннісно-орієнтованого менеджменту заснована на пріоритеті гуманітарних ціннісних принципів “корпоративної соціальної відповідальності”, “соціального підприємництва” і “корпоративного громадянства” у поєднанні із ефективним управлінням прагматичними цінностями в рамках парадигм “ціннісної мережі”, “інклюзивного управління цінністю”, “управління заради цінності”, “цінностей, що конкурують” і “перспектив цінності з погляду зацікавлених сторін”;

- доведено, що діяльність МНДО сприяє консолідації суспільних очікувань від сучасного менеджменту за допомогою артикуляції нових вимог до ведення міжнародного бізнесу (корпоративна соціальна відповідальність, екологічна відповідальність, орієнтація на дотримання індивідуальних та групових прав і свобод), а також через формування критично налаштованого зовнішнього середовища, в якому функціонують транснаціональні корпорації (ТНК);

- продемонстровано, що довірливе ставлення урядів країн, що розвиваються, до роботи міжнародного третього сектора формується на основі комунікативної моделі міжсекторної взаємодії (intersectoral collaboration), яка передбачає інкорпорацію гуманітарних цінностей розвитку (human development goals) в діяльність держави й бізнесу та їх легітимацію на міжнародному рівні;

- вперше у вітчизняній соціологічній практиці здійснений комплексний аналіз концептуальних ціннісних засад менеджменту МНГО в Україні, який виявив роль зарубіжних менеджерів МНГО як агентів змін (change agents); динаміку їхньої поведінки в процесах соціалізації й інкультурації, а також механізми й способи їхньої участі у формуванні ціннісних пріоритетів українського ділового середовища за допомогою культурно зумовленої комунікативної компетентності і крос-культурної сприйнятливості;

- на підставі якісного аналізу глибинних інтерв'ю реконструйовані механізми і бар'єри міжкультурної комунікації менеджерів МНДО, виявлено основні лінії конфліктів (висока дистанція влади; колективізм і пасивність; партикуляризм щодо правил і законів;синхронізація часу і орієнтація на процес; приписаний статус) і динаміку консенсусу (“лідер-лідер”, “універсалізм”, “послідовність часу”, “досягнення статусу”), а також специфіку ціннісної трансмісії у процесі ділової взаємодії менеджерів МНДО в Україні. Трансмісія здійснюється в режимі двох основних фаз - “конфліктної”, яка загострює відмінності/суперечності цінностей і практик різних ділових культур, і “консенсусної”, що орієнтована на діалог і взаєморозуміння загальних і локальних умов узгодження гуманітарних і утилітарних інтенцій діяльності у неприбутковій сфері.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи визначається можливістю використовувати її висновки у процесі реформування менеджменту в неприбутковій та комерційній сферах України. Результати дисертаційного дослідження важливі для розуміння й теоретичного аналізу явищ та управлінських процесів у міжнародних організаціях. Основні положення дисертації можуть бути використані у навчальному процесі у вишах, системі підвищення кваліфікації управлінських кадрів, під час створення навчальних посібників, для вироблення правил крос-культурної ділової комунікації.

Особистий внесок здобувача. Усі публікації написані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи було представлено на конференціях: Міжнародна науково-практична конференція “Менеджмент за умов трансформацiйних iнновацiй” (Суми, 2007), Міжнародна наукова конференція “Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій ” (Cуми, 2008) і на VI Міжнародному семінарі Мережі міжнародної міжетнічної довіри: “Этнічність і Влада”, (Ялта, Алупка, 2007).

Публікації. Результати роботи опубліковані у 3 статтях у провідних наукових фахових виданнях, 1 статті в інших виданнях, 3 тезах конференції.

Структура дисертації. Дисертація містить вступ, 3 розділи, висновки, 4 додатки, список використаних джерел. Обсяг основної частини - 199 с.; додатки, 176 джерел займають 22 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито зв'язок роботи з науковими темами, сформульовано мету й завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про особистий внесок здобувача, апробацію результатів і публікації.

У першому розділі “Сучасний менеджмент: зміна ціннісних моделей” розглядається еволюція менеджменту XX століття; аналізується специфіка ціннісно-орієнтованого підходу в сучасному менеджменті щодо узгодження прагматичних і гуманітарних цінностей; з'ясовується зміст понять “корпоративної соціальної відповідальності” і “соціального підприємництва” як нових принципів ціннісно-орієнтованого менеджменту транснаціональних корпорацій і українських компаній; розглядається роль PR як інструменту комунікації нових ціннісних орієнтирів бізнесу в Україні.

На підставі вивчення світової літератури з питань наукового управління показано, що в сучасному менеджменті здійснюється перехід від універсальних ціннісних моделей класичного типу - через неокласичні, соціально-психологічні (гуманістичні) і системні - до гнучкого ціннісно-орієнтованого менеджменту. У ході аналізу соціально-економічних змін у світових економіках розвинених країн з'ясовано, що причиною формування нових ціннісно-орієнтованих підходів, які беруть до уваги як прагматичні цінності прибутковості, так і гуманітарні цінності, є глобалізація, збільшення впливу міжнародних компаній на ринках і пов'язана з цим конкуренція. Тоді як традиційний класичний (раціоналістичний) менеджмент має в своїй основі “бюрократичні”, вузько прагматичні цінності, на які орієнтована діяльність організації (прибуток, продуктивність, орієнтація на результат, економічне зростання, скорочення витрат на оплату праці), сучасний менеджмент розширює ціннісний фундамент за рахунок гуманітарних орієнтирів. У свою чергу, з метою розробки підходів до класифікації та управління різними видами цінностей до практики менеджменту були адаптовані соціологічні теорії, спрямовані на вивчення цінностей.

Концепція ціннісно-орієнтованого менеджменту набула втілення, з одного боку, в управлінні гуманітарними цінностями згідно з “теорією корпоративної культури” (corporate culture), з принципами “корпоративної соціальної відповідальності” (social corporate responsibility), “соціальним підприємництвом” (social entrepreneurship) і “соціальним громадянством” (corporate citizenship), а з другого, - в управлінні новими прагматичними цінностями в рамках концепцій “ціннісної мережі” (net value), “інклюзивного управління цінністю” (inclusive value management), “управління заради цінності” (managing for value), концепції “цінностей, що конкурують” (competing values framework) і “перспективи цінності з погляду зацікавлених сторін” (stakeholder Value perspective). Виявлено, що до переваг ціннісно-орієнтованого управління можна віднести послідовну максимізацію цінності компанії; вдосконалення комунікації з інвесторами, аналітиками і зацікавленими сторонами; поліпшення внутрішньої комунікації, стимулювання інвестиції.

Нові ціннісні орієнтири сучасного менеджменту фіксуються, перш за все, в роботі транснаціональних корпорацій (ТНК), що виступають на світовій арені як активні агенти-каталізатори зміни глобальної бізнес-культури і менеджменту в цілому, який встановлює три необхідні гуманітарні виміри: а) індекс корпоративної соціальної відповідальності (СКВ) - сприяння розвиткові освіти, мистецтва, виділення цільових грантів, підтримка місцевого співтовариства; б) індекс інвайроменталізму (сприяння захистові навколишнього середовища); в) індекс рівності - надання рівних можливостей працевлаштування через антидискримінаційну політику.

У результаті проведеного аналізу встановлено, що новий ціннісний напрям управлінської думки набув значного практичного поширення на Заході, в роботі ТНК і МНДО і поступово освоюється українським менеджментом у відділеннях міжнародних організацій. Як приклади ціннісно-орієнтованого управління в дисертації наводяться проекти “соціального підприємництва (СП)” і “соціальної корпоративної відповідальності (СКВ)” ТНК в Україні, розглядаються особливості впровадження нових концепцій у роботу бізнесу, аналізуються причини критики соціально-відповідальної поведінки бізнесу і недовіри з боку широкої громадськості.

У дисертації підкреслюється, що лояльність сучасного бізнесу до зміщень ціннісних стратегій від суто фінансової орієнтації до комплексного підходу зумовлена чітким розумінням ідеологами ТНК стійкого позитивного зв'язку між соціально відповідальною поведінкою компанії і прибутковістю інвестиційного капіталу, цінами на акції, преференціями з боку покупців, надійністю кадрового складу. Отже, враховується необхідність орієнтації на гуманітарні цінності як на додатковий чинник підвищення конкурентоспроможності бізнесу. Нові гуманітарні цінності зафіксовано в місії організацій, глибоко запроваджено у роботу відділів ПР у корпораціях, за допомогою яких і відбувається їх рух всередині і зовні компаній. Однією з особливостей ціннісно-орієнтованого менеджменту бізнесу України є активне використання ПР як інструменту транслювання декларованих гуманітарних орієнтирів.

У другому розділі “Ціннісні орієнтири менеджменту Міжнародних неприбуткових недержавних організацій (МНДО)” розглядається сфера діяльності і специфіка активності міжнародного третього сектора; структуровано ціннісні орієнтири менеджменту МНДО; проаналізовано складності роботи МНДО в Україні; наведено приклади успішної міжсекторної взаємодії.

Беручи активну участь у міжнародному розвитку і керуючись загально-гуманітарними цінностями у своїй роботі, МНДО сформулювали, структурували й актуалізували значущість глобальних гуманітарних цінностей розвитку на рівні міждержавних договорів і громадських асамблей. Саме завдяки МНДО на міжнародній арені було висунуто вимоги (Глобальний Договір ООН) до нових форм відповідальності бізнесу - соціальної, екологічної, гуманітарної, зросли суспільні очікування відносно ролі бізнесу в соціумі, унаслідок чого змінилося зовнішнє середовище роботи ТНК. Концептуальна демократична орієнтація, визнання культурних цінностей чинниками управління організацій МНДО безпосередньо впливає на формування широкої гуманітарної місії і відповідних ціннісних орієнтирів управлінського персоналу.

Основні МНДО, що працюють в Україні, - це АЙРЕКС (IREX), АКСЕЛЗ (ACTR ACCELS), Інтерньюз Нетворк (Internews Network), Інтерньюз Україна (Internews Ukraine), Фулбрайт (Fullbright), Національний Фонд Підтримки Демократії (National Endowment for Democracy -NED), Дім Свободи (Freedom House), Консорціум Економічних досліджень і освіти (EERC), Польсько-Американсько-Українська Ініціатива (PAUCI), Фонд Євразія (Eurasia Foundation), Каунтерпарт Інтернешнл (Сounterpart International), ЮКАН (UCAN). В окрему категорію виделено роботу ООН в Україні. На першому етапі (1991-1997 роки) МНДО приділяли увагу питанням розвитку основних засад і інфраструктури ринкової економіки. У подальший період (1997-2003 роки) - поглибленню структурних, правових реформ, демократизації суспільства, забезпеченню постійного економічного зростання, підтримці екологічної і ядерної безпеки, підвищенню рівня і поліпшенню якості життя людей у регіонах, відродженню культури і духовності. З 2004 року можна спостерігати перехід від суто фінансового і технічного сприяння до партнерства. Нові програми передбачають, перш за все, інвестиції в малий і середній бізнес, партнерство між навчальними і медичними закладами, недержавними організаціями, містами, діловими і професійними об'єднаннями, обмін студентами, фахівцями і працівниками та підприємцями розвинених країн і країн, що розвиваються. Загалом за період незалежності Україна отримала 4 млрд. доларів США у формі міжнародної технічної допомоги.

Присутність МНДО в Україні пов'язана з низкою складностей, викликаних економічними, культурними і соціальними особливостями країн, які розвиваються, що часто призводить до формування певної недовіри місцевого населення і політичних структур до цілей і завдань проектів МНДО. В результаті аналізу виділено декілька чинників, які впливають на недовіру громадян України до діяльності МНДО: по-перше, недостатня інформованість населення про цілі і завдання роботи міжнародного третього сектора, що призводить до нерозуміння особливостей діяльності МНДО, формування різного роду міфів про них; по-друге, фінансовий чинник - корупційні скандали, непрозорість у розподілі коштів; по-третє, політичний чинник - недовіра населення до джерел і мети західного фінансування, сприйняття МНДО як суб'єктів політичної і ідеологічної боротьби. Аналіз моніторингу довіри показав, що, незважаючи на початкову соціально-корисну місію, низька інформованість, політична упередженість і невисокий рівень довіри до міжнародного третього сектора з боку українського населення є невід'ємними чинниками зовнішнього середовища.

В результаті проведеного дослідження виявлено комунікативну модель міжсекторної взаємодії (сross-sectoral collaboration), відповідно до якої МНДО формують довірче ставлення урядів розвинених країн і країн, що розвиваються, до роботи міжнародного третього сектора, безпосередньо впливаючи при цьому на взаємовідносини МНДО і ТНК на світовій арені, транслюючи гуманітарні цінності розвитку в роботу держави і бізнесу.

В Україні є приклади ефективної міжсекторної взаємодії МНДО і бізнесу, в рамках якої проявилися новітні гуманітарні особливості ціннісного управління. Аналіз глибинних інтерв'ю менеджерів україно-американського проекту технічної допомоги МНДО IREX “Українська програма партнерства ЗМІ” дає матеріал для розуміння уявлень американських менеджерів про ціннісно-цільові орієнтири участі малого і середнього бізнесу в програмах міжнародного розвитку. До них належать загальнодемократичні цінності розвитку свободи слова, прав людини на інформацію, обмін професійним і культурним досвідом, пізнавальні інтенції відносно інших країн, участь у розвитку освіти й міського середовища, прагнення власників бізнесу до розвитку своїх співпрацівників шляхом участі у таких програмах.

У третьому розділі дисертації “Ціннісні пріоритети менеджерів МНДО в Україні” на підставі результатів емпіричного дослідження виявляються специфіка культурної компетентності й ціннісні пріоритети менеджерів МНДО, розглядаються особливості ціннісної взаємодії менеджерів як представників різних ділових культур.

Західні ТНК і МНДО привносять в Україну нові правила ринкової економіки, менеджменту і ділової взаємодії в цілому. На прикладі національних ціннісних досліджень показано, що цінності українського населення відрізняються від цінностей населення в країнах з розвиненою капіталістичною економікою і з тривалими демократичними традиціями, що у свою чергу, позначається на крос-культурній співпраці. Вивчення соціальних чинників і феноменів впливу нових тенденцій міжнародного менеджменту на ділове середовище України допомагає визначити реальні координати напрямів трансформації сучасного менеджменту і українського суспільства в цілому.

На підставі результатів емпіричного дослідження автор показує, що топ-менеджери МНДО в Україні, орієнтуючись на соціальну корисність, враховуючи особливості національних культур, керуючись постулатами ціннісно-орієнтованого управління, а також зазнавши певних змін в процесі соціалізації та інкультурації в країні перебування, починають виконувати функції “агентів змін”. Встановлено механізми і способи участі агентів змін у трансляції і впровадженні загальногуманітарних цінностей міжнародного розвитку в Україні, у формуванні ціннісних пріоритетів українського ділового середовища за допомогою культурно зумовленої комунікативної компетентності і крос-культурної сприйнятливості, які сприяють подоланню комунікаційних бар'єрів та успішній трансмісії цінностей. Крос-культурна компетентність, у свою чергу, формується з гуманітарної освіти, досвіду, знань і навичок роботи у полікультурному середовищі. Проведене дослідження показує, що зарубіжні менеджери-експати МНДО, здебільшого, не мають базової управлінської освіти (МВА, MPA, MPP), а є гуманітаріями з великим досвідом крос-культурної роботи в інших країнах, добрим знанням російської мови. Виявлено, що під час найму на роботу менеджерів до МНДО враховується міра засвоєння гуманітарних знань (гуманітарна компетентність) співробітника, а також міра відповідності цінностей співпрацівника цінностям та місії організації.

Основним механізмом взаємодії у полікультурній команді респонденти визначають комунікацію, в рамках якої гуманітарна освіта і лінгвістична підготовка розглядається, з одного боку, як інструмент трансляції інформації, а з другого - як додатковий засіб вивчення менталітету країни-партнера. У роботі констатується, що крос-культурна взаємодія українських і західних менеджерів можлива саме завдяки високому рівню культурної компетентності обох сторін і визнання важливості комунікації на декларативному рівні у формі “ідеальної моделі”. Однак, на практиці у роботі менеджерів МНДО спостерігається неузгодження (дисоціація) між декларативним і поведінковим варіантом.

Дані дослідження свідчать про наявність конфліктної та консенсусної фази у взаємодії українських і американських менеджерів МНДО, в ході якої здійснюється трансмісія демократичних, ринкових і культурних цінностей. Визначено основні лінії конфліктів, зумовлені особливостями української ділової культури: висока дистанція влади; колективізм і пасивність; партикуляризм відносно правил і законів; синхронізація часу і орієнтація на процес; приписуваний статус, а також динаміка консенсусу: “лідер-лідер” (посилення зовнішнього локусу контролю українських менеджерів), формат взаємодії “універсалізм” (динаміка відходу української ділової культури від партикулярного сприйняття законів і результатів), новий робочий режим “послідовності часу” і орієнтація на результат, спрямованість на “досягнення статусу” (кар'єрне зростання за власний рахунок).

У дисертації обґрунтовується позиція, що в рамках діяльності МНДО співпраця зарубіжних колег з українськими менеджерами сприяє формуванню в Україні верстви вітчизняних менеджерів, котрі діятимуть як “адаптери” цінностей нової ділової культури, зміцнюючи гуманітарну перспективу розвитку суспільства.

ВИСНОВКИ

Аналіз стану менеджменту як управлінської практики і систематизація основних етапів його еволюції, а також аналіз соціологічних концепцій, спрямованих на вивчення цінностей ділової культури, дає змогу зробити висновок, що в сучасному менеджменті відбувається зміна традиційних ціннісних моделей і зміцнення гнучких практик ціннісно-орієнтованого менеджменту. Ціннісно-орієнтований менеджмент у даний час прийнятий академічним колом і бізнесом як ключова управлінська парадигма і набуває дедалі все більшого поширення, у тому числі в Україні. Лояльність сучасного бізнесу до інкорпорації гуманітарної доктрини у власні стратегії поряд з суто економічними цілями зумовлена тією обставиною, що декларовані ТНК гуманітарні цінності стають додатковими чинниками підвищення його конкурентоспроможності.

У дисертації встановлено, що в рамках реалізації нових ціннісних принципів менеджменту спостерігається розвиток нових форм суспільної взаємодії між трьома секторами - бізнесом, державою і МНДО. У зв'язку з тим, що орієнтація на гуманітарну парадигму стає фундаментальним критерієм діяльності МНДО, місією яких є соціальна корисність, вони ефективно транслюють гуманітарні цінності з сфери третього сектора в роботу державного сектора і бізнесу, формуючи критичне зовнішнє середовище діяльності цих структур і впливаючи на глобальну політику.

На підставі результатів емпіричного дослідження обґрунтовується, що топ-менеджери МНДО, керуючись принципами соціальної корисності і ціннісно-орієнтованого управління, а також враховуючи особливості національних культур, завдяки високому рівню крос-культурної компетентності стають “агентами змін”, які сприяють позитивному перетворенню цінностей і настанов населення країни перебування, укоріненню у суспільній свідомості ліберально-демократичних і ринкових орієнтирів. У ціннісній взаємодії між українськими й американськими менеджерами МНДО в Україні простежується дві фази: конфліктна, зумовлена відмінностями української і американської ділових культур, і консенсусна, що настає у результаті соціалізації західних менеджерів в Україні, взаємного подолання бар'єрів міжкультурної комунікації і створює прийнятні умови для трансмісії цінностей місцевому персоналу МНДО. У дисертації визначаються основні лінії конфлікту і хід діалогу в структурах МНДО.

Дослідження показало, що ефективну крос-культурну взаємодію американських і українських менеджерів в системі МНДО можна розглядати як один з механізмів формування в Україні верстви вітчизняних менеджерів - “українських агентів змін”. Ці нові комунікатори, які водночас є не тільки “адаптерами” культури і цінностей західних країн, але і репрезентантами гуманітарної доктрини міжнародної організації МНДО, зможуть брати активну участь у становленні широкої гуманітарної перспективи розвитку суспільства. В цілому, адаптація цінностей розвинених демократій до українських реалій робить свій внесок у створення сприятливого клімату для економічного і соціального реформування країни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Буко С. Прагматические и гуманитарные ценности современного менеджмента / C. Буко // Соціальні виміри суспільства -- К. : Інститут соціології НАН України, 2006. -- С. 336--350.

2. Буко С. Корпоративна соціальна відповідальність як принцип ціннісно зорієнтованого менеджменту / С. Буко // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - К. : Інститут соціології НАН України, 2006. -- №2. --С. 149--158.

3. Буко С.Л. Специфіка активності міжнародних НУО на ринку соціальних послуг / C.Л. Буко // Мультиверсум. Філософський альманах : Зб. наук. праць. - К.: Український центр духовної культури, 2006. -- С. 235--

4. Буко С. Американськi пiдходи в гуманiтарнiй галузi на прикладi освiтнього центру / С. Буко // Антологiя адаптованого досвiду. Або для чого iснують програми освiтнiх обмiнiв. - Рiвне : Перспектива, 2004. - С. 282-293.

5. Буко С.Л. Корпоративная социальная ответственность малого и среднего бизнеса в контексте партнерства Украины и США / C.Л. Буко // Менеджмент за умов трансормацiйних iнновацiй: виклики, реформи, досягнення : матерiали міжнар. наук. конф. 10-12 травня 2007 р. - Суми : СОIППО, 2007. - С. 80-83.

6. Буко С. Кросс-культурные аспекты менеджмента международных неприбыльных негосударственных организаций (МНГО) в Украине / С. Буко // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій : матеріали міжнар. наук. конф. 20-21 лютого 2008 р. - Суми : СОIППО, 2008. - C. 158-160.

7. Буко С. Мультикультурализм в третьем секторе: специфика ценностных приоритетов американских менеджеров МНГО в Украине / С. Буко // Этничность и власть : материалы VI междунар. семинара 14-16 мая 2007 г ., г. Ялта, Алупка / под ред. Т.А. Сенюшкиной. - Симферополь : Таврия, 2007. - С. 23-24.

Буко С.Л. Ціннісні орієнтири сучасного менеджменту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 - спеціальні та галузеві соціології. - Інститут соціології НАН України, Київ, 2009.

У дисертації аналізуються ціннісні моделі менеджменту, i основні подібності й відмінності у ціннісних орієнтирах західних і українських менеджерів комерційної і неприбуткової сфер в Україні і динаміка взаємовпливу. Ціннісно-орієнтований напрям менеджменту отримав практичне розповсюдження на Заході в роботі ТНК і МНДО, і поступово освоюється українським менеджментом. Завдяки МНДО в рамках міжнародного розвитку були висунуті гуманітарні вимоги до ведення і відповідальності (корпоративна і екологічна) бізнесу, унаслідок чого змінилося зовнішнє середовище роботи ТНК. Західні топ-менеджери МНДО в Україні стають агентами змін, які здійснюють трансмісію гуманітарних цінностей і ділових практик місцевому населенню.

Ключові слова: ціннісні орієнтири, ціннісно-орієнтований менеджмент, транснаціональні корпорації, міжнародні неприбуткові недержавні організації, корпоративна соціальна відповідальність, міжнародний розвиток, ціннісна трансмісія, агент змін.

Буко С.Л. Ценностные ориентиры современного менеджмента. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.04. - специальные и отраслевые социологии. - Институт социологии НАН Украины, Киев, 2009.

В диссертации анализируются ценностные модели современного менеджмента, рассматриваются основные сходства и различия в ценностных ориентирах западных и украинских менеджеров коммерческой и неприбыльной сфер в Украине и динамика их взаимного влияния в условиях совместной деятельности.

На основе анализа мировой литературы по научному управлению показано, что в современном менеджменте происходит переход от ценностных моделей классического менеджмента - через неоклассический, социально-психологический (гуманистический) и системный - к комплексному современному ценностно-ориентированному менеджменту (value-based management). Аргументировано, что лояльность современного бизнеса к инкорпорированию гуманитарной доктрины в собственные стратегии наряду с сугубо экономическими целями обусловлена тем обстоятельством, что декларируемые ТНК гуманитарные ценности становятся дополнительными факторами повышения его конкурентоспособности.

Новое ценностное направление управленческой мысли получило широкое практическое распространение на Западе, прежде всего в работе ТНК и МНГО, и постепенно осваивается украинским менеджментом в филиалах и отделениях коммерческих и неприбыльных международных организаций.

Принимая активное участие в международном развитии (international development), менеджеры международного третьего сектора смогли донести до правительств многих стран и широкой общественности значимость концептуально важных глобальных гуманитарных ценностей развития (human development values). Благодаря МНГО, на международной арене были сформулированы и выдвинуты определенные гуманитарные требования к ведению и ответственности бизнеса (корпоративная и экологическая ответственность; учет человеческих прав), вследствие чего изменилась внешняя среда работы ТНК. В результате проведенного исследования, выявлена коммуникативная модель межсекторного взаимодействия (сross-sectoral collaboration), при помощи которой МНГО оказывают непосредственное влияния на взаимоотношения МНГО и ТНК на мировой арене, транслируя гуманитарные ценности развития в работу государства и бизнеса.

Автор диссертации обосновывает, что топ-менеджеры МНГО, ориентируясь на социальную полезность, учитывая особенности национальных культур и руководствуясь постулатами ценностно-ориентированного управления, становятся „агентами перемен”. В работе установлены механизмы и способы участия агентов перемен в формировании ценностных приоритетов украинской деловой среды посредством культурно обусловленной коммуникативной компетентности и кросс-культурной восприимчивости, которые способствует преодолению коммуникационных барьеров и успешной трансмиссии ценностей. Топ-менеджеры МНГО на индивидуальном уровне способствуют трансляции и внедрению общегуманитарных ценностей международного развития в Украине, позитивному преобразованию и изменению характера ценностей и установок местного населения относительно демократии и рыночной экономики.

В результате проведенного социологического исследования выявлены конфликтная и консенсусная фазы ценностного взаимодействия между украинскими и американскими менеджерами МНГО, в ходе которого осуществляется трансмиссия демократических, рыночных и культурных ценностей; зафиксированы динамика и реальное состояние ценностных ориентиров у топ-менеджеров в международных неприбыльных организациях Украины. В диссертации выявлены механизмы и барьеры межкультурной коммуникации менеджеров МНГО, определены основные линии конфликтов: высокая дистанция власти; коллективизм и пассивность; партикуляризм в отношении правил и законов; синхронизация времени и ориентация на процесс; приписываемый статус, и динамика консенсуса: “лидер-лидер”, “универсализм”, “последовательности времени”, “достижение статуса”.

В диссертации обосновывается, что западные топ-менеджеры МНГО в Украине, становятся „агентами перемен”, которые осуществляют трансмиссию общегуманитарных ценностей и новых деловых практик местному населению. Прогнозируется, что сотрудничество зарубежных коллег с украинскими менеджерами МНГО будет способствовать формированию в Украине слоя отечественных менеджеров, которые будут выступать как репрезентанты общегуманитарной доктрины, конструируя более широкую гуманитарную перспективу развития страны.

Ключевые слова: ценностные ориентиры, ценностно-ориентированный менеджмент, транснациональные корпорации, международные неприбыльные негосударственные организации, корпоративная социальная ответственность, международное развитие, ценностная трансмиссия, агенты перемен.

Buko S.L. Value orientations of contemporary management. - Manuscript.

The dissertation for a Candidate Scholar Degree in Sociology by specialty 22.00.04 - special and branch sociologies. - Institute of Sociology of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

The dissertation analyses value-based models of management, focusing on collaboration dynamics and on value orientations' similarities and differences of Ukrainian and foreign managers within for-profit and non-for-profit areas. Value-based management is widely applied in Western TNCs and INGOs, and is slowly being introduced in Ukrainian management. INGO support of humanitarian international development values led to a set of new business regulations and responsibilities (corporate and ecological) which changed TNCs work environment. INGO top-manages become change agents, responsible for humanitarian value transfer and new business practices to local representatives.

Key words: value orientations, value-based management, transnational corporations, international non-profit non-governmental organizations, corporate social responsibility, international development, value transfer, change agent.

Размещено на Allbest.ru