Удосконалення економічних методів управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КИРИЧЕНКО Анна Володимирівна

УДК 65.014.1:330.341.1:622.012.2

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ВУГЛЕВИДОБУВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ ? 2009

ДИСЕРТАЦІЄЮ Є РУКОПИС

Робота виконана на кафедрі прикладної економіки Національного гірничого університету Міністерства освіти і науки України (м. Дніпропетровськ).

Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор

Прокопенко Василь Іванович,

Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри прикладної економіки (м. Дніпропетровськ).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук

Кабанов Анатолій Іванович,

підприємство «Відділення вугілля, горючих сланців і торфу Академії гірничих наук України»,

заступник директора з наукової роботи (м. Київ);

кандидат економічних наук

Трифонова Олена Василівна,

Національний гірничий університет Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри менеджменту організацій (м. Дніпропетровськ).

Захист відбудеться «09» січня 2009 р. об «11» годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.01 у Національному гірничому університеті Міністерства освіти і науки України за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19, ауд. 10/409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного гірничого університету за адресою: 49005, м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19.

Автореферат розісланий «05» грудня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.М. Дереза

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стратегічним напрямом соціально-економічного розвитку України є ефективна інноваційна політика. Невідкладною її метою має бути забезпечення інноваційної реструктуризації економіки країни в цілому та окремих галузей і підприємств. Ця задача дуже актуальна для вугільної галузі, що є трудо-, матеріало- та енергоємною.

На діючих 168 вугільних шахтах України планується будівництво 48 нових горизонтів і реконструкція 22 шахт. Застаріле технологічне устаткування й організація гірничих робіт не відповідають сучасним вимогам до економічної ефективності діяльності шахт і обсягів видобутку вугілля. Шахтне устаткування, що застосовують сьогодні, важко пристосувати до складних умов виробництва на великих глибинах. Однією з основних проблем експлуатації вугільних пластів в цих умовах є своєчасне й економне виконання гірничопідготовчих робіт. Ремонту підлягає 60% гірничих виробок. Спрямованість розвитку шахт на інтенсифікацію видобувних робіт в умовах стратегічної ролі вугілля для енергетичної безпеки України визначає актуальність і важливість інноваційного розвитку технічних засобів і технології гірничих робіт. Для стабілізації та наступного поліпшення техніко-економічних показників вуглевидобувні підприємства мають активно впроваджувати нововведення, що можливе шляхом подальшого розвитку економічних методів управління їхньою інноваційною діяльністю.

Значний внесок у становлення теорії управління інноваційним розвитком підприємств, і, зокрема, у вугільній галузі України внесли В.Н. Амітан, О.І. Амоша, Б.М. Біренберг, О.Г. Вагонова, А.Е. Воронкова, О.С. Галушко, В.М. Геєць, В.М. Гриньова, С.М. Ілляшенко, А.І. Кабанов, М.М. Лепа, В.Є. Нейєнбург, І.В. Петенко, Т.Б. Решетілова, В.І. Саллі, А.М. Турило, Л.І. Федулова. В наукових працях названих й інших вчених економічні методи створення сприятливих умов впровадження інноваційних засобів видобування вугілля розглядаються в обмеженому обсязі. Разом з тим, інноваційне підґрунтя поліпшення економіки вугільної галузі потребує адаптування теоретичних засад з управління інноваціями до умов сьогодення та прогнозованого майбутнього внутрішнього середовища вугільних шахт. Тому удосконалення економічних методів управління інноваційною діяльністю здійснюється шляхом мотивації вуглевидобувних підприємств, а також розробників нововведень, що обумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і задачі дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота тісно пов'язана з темами науково-дослідних робіт, що виконані у Національному гірничому університеті, а саме, у рамках теми «Економічне обґрунтування граничних умов впровадження сучасних напрямів інноваційної діяльності на підприємствах ВАТ „Укрвуглебуд” з удосконалення техніки, технології та організації виробничих процесів видобування вугілля» (№ ДР 0105U004999, 2005 ? 2006 рр.). Автором науково обґрунтовані напрями, внутрішні чинники та економічні методи підвищення інноваційної активності вугільних шахт. Також дисертаційна робота пов'язана з темою «Обґрунтування економічної ефективності кріплень нового технічного рівня, які забезпечують зниження металоємності та безремонтне підтримування гірничих виробок вугільних шахт» (№ ДР 0106U001843, 2005 ? 2008 рр.), де автором розроблено методи визначення обсягів впровадження, вартості інноваційного продукту та його амортизації, методичні засади мотивації учасників інноваційного процесу.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних засад та практичних рекомендацій щодо управління активністю інноваційної діяльності вуглевидобувних підприємств. Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено й вирішено комплекс теоретичних, науково-методичних і практичних задач:

- обґрунтований зміст активності менеджменту вуглевидобувних підприємств до впровадження новітніх організаційно-технічних рішень;

- визначені напрями розвитку інноваційної діяльності вугільних шахт, що спрямовані на підвищення економічної ефективності гірничопідготовчих робіт;

- розроблені аналітичні моделі оцінювання впливу інноваційних заходів на економічні результати виробничої діяльності вугільних шахт;

- розроблені методичні засади визначення вартості підземних гірничих виробок як чинника їх інноваційно-інвестиційної привабливості;

- визначений організаційно-управлінський механізм активізації інноваційної діяльності науково-виробничих центрів;

- встановлені теоретичні та методичні засади мотивації учасників інноваційного процесу на вуглевидобувному підприємстві;

- розроблені методичні підходи до планування обсягів впровадження інноваційного продукту на основі дослідження його життєвого циклу та експлуатаційної надійності;

- обґрунтований теоретичний підхід до визначення амортизації підготовчих виробок у взаємозв'язку з їх експлуатаційною надійністю;

- складені та впроваджені методичні рекомендації щодо оцінки ефективності організаційно-технічних нововведень на вугільних шахтах.

Об'єкт дослідження процес управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства.

Предмет дослідження теоретико-методологічні підходи до управління інноваційним розвитком гірничопідготовчих робіт.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, класичні і сучасні підходи до організації планування й управління інноваційною діяльністю підприємств; наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань управління цією діяльністю та стимулювання її активізації.

Для вирішення задач, поставлених у дисертаційній роботі, було використано наступні методи дослідження: критичного аналізу, узагальнення наукового досвіду із сучасних теоретичних досліджень і систематизації - при визначенні чинників активізації інноваційної діяльності вугільних шахт; техніко-економічного аналізу - при оцінці сучасного стану внутрішнього середовища вуглевидобувних підприємств; теорії надійності - при плануванні показників надійності експлуатації інноваційних продуктів; економіко-математичного моделювання при прийнятті управлінських рішень з впровадження інновацій; графоаналітичний - при формалізації життєвого циклу та оцінок вартості гірничих виробок на вугільних шахтах.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчо-нормативні акти України, статистичні дані Державного комітету статистики України, Галузевого інформаційно-розрахункового центру та звітні дані вуглевидобувних підприємств Західного і Центрального Донбасу.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні методичних положень та підходів з удосконалення процесу управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому:

удосконалено:

- науково-методичні засади управління активністю розроблення та впровадження інноваційних засобів видобування вугілля шляхом мотивації учасників-організацій інноваційного процесу на основі розподілу між ними економічного ефекту від впровадження нововведень, виходячи з внеску у формування ефекту, які, на відміну від існуючих засад, визначають внесок організації, виходячи з додаткової вартості та значущості її продукції для нововведення, а внесок кожної виробничої дільниці шахти - з трансфертної ціни її продукції, що дорівнює сумі трансфертної ціни продукції попередньої дільниці, дільничних витрат на продукцію та прибутку від її виробництва для наступної дільниці;

- систематизацію економічних ефектів, яких досягає вуглевидобувне підприємство при впровадженні інноваційних продуктів (підвищення продуктивності та зниження собівартості робіт на видобувних дільницях, а також збільшення обсягу й скорочення строку видобутку вугілля) та розроблено аналітичні моделі планування економії виробничих витрат на видобувні роботи внаслідок реалізації зазначених ефектів;

- аналітичні моделі оцінки первинної, відновної, залишкової й ліквідаційної вартостей гірничих виробок, які, на відміну від існуючих, ураховують залежно від інноваційного вдосконалення засобів виробництва витрати на гірничопрохідницькі роботи згідно з порядком відроблення виїмкового поля, а також працездатність виробок відповідно до показників інтенсивності відмов та ремонтопридатності виробок;

- методичний підхід до оцінки відновної вартості гірничої виробки, за яким, на відміну від відомих, ця вартість визначається, виходячи з коефіцієнту готовності виробки до експлуатації, у співставленні з залишковою вартістю виробки, що обумовлена інтенсивністю амортизації, прийнятої з урахуванням ліквідаційної вартості виробки;

- метод планування обсягів впровадження інноваційних продуктів для проведення гірничих виробок, який, на відміну від існуючих, ураховує їх життєвий цикл та експлуатаційну надійність;

дістали подальший розвиток:

- організаційні засади взаємодії розробника, виробника та замовника інноваційного продукту, які відрізняються від відомих тим, що розробник і виробник отримують роялті від традиційних виробників цього продукту, а не вкладають угод з шахтами безпосередньо, шахти формують центри відповідальності за вибір розробника та постачальника продукту.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення дисертації доведено до рівня конкретних методик і пропозицій щодо вдосконалення механізму управління інноваційною діяльністю вуглевидобувного підприємства на підставі нових підходів і методів мотивації як самого підприємства, так і учасників інноваційного процесу, а також поліпшення умов розвитку інноваційної активності менеджменту вугільних шахт.

Підтвердженням практичного значення одержаних результатів є використання розробок і рекомендацій дисертаційного дослідження автора у вигляді «Методики планування виробничих витрат вугільних шахт на використання анкерно-рамного кріплення новітнього технічного рівня» на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля” (акт впровадження №46/08 від 10 квітня 2008 р.). Очікуваний економічний ефект від впровадження розробок складає 19,73 млн. грн на рік. Частка автора дисертації - 10%, тобто 1973 тис. грн на рік.

Теоретичні положення дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Національного гірничого університету при викладанні дисциплін «Економіка і організація інноваційної діяльності», «Економіка інноваційного підприємства» та «Стратегічне управління інноваційним розвитком» (довідка про впровадження від 20.05.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в якій сформульовано і обґрунтовано наукові положення, висновки і рекомендації щодо подальшого розвитку економічних методів управління інноваційною діяльністю вуглевидобувних підприємств. Особистий внесок автора в опублікуванні колективних робіт конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень розглядалися та схвалені на науково-технічних нарадах ВАТ „Павлоградвугілля”, ОП „Шахта ім. О.Ф. Засядька” та шахти ім. О.Г. Стаханова (Донецька обл.), Інституту геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України (м. Дніпропетровськ). Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи обговорювалися й одержали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: „Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (м. Дніпропетровськ, 2123 вересня 2005 р.; 2426 травня 2007 р.; 2224 травня 2008 р.); „Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах” (м. Черкаси, 2830 вересня 2005 р.); „Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки. Дні науки - 2006” (м. Запоріжжя, 5-6 жовтня 2006 р.); „Проблеми економічної освіти і науковий прогрес” (м. Кривий Ріг, 24 листопада 2006 р.); „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси, 11-13 квітня 2007 р.); „Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 26-28 жовтня 2007 р.); „Форум гірників 2007” (м. Дніпропетровськ, 1113 жовтня 2007 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладені у 18 наукових працях загальним обсягом 6,1 друк.арк., з них особисто автору належить 4,3 друк.арк. У тому числі: 9 статей у фахових журналах і збірниках, 9 тез доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст викладено на 169 сторінках комп'ютерного тексту, що містить 34 рисунки, 18 таблиць, список використаних джерел з 152 найменувань на 15 сторінках, 2 додатки на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні аспекти підвищення виробничого потенціалу вугільних шахт на підставі інноваційного розвитку” визначено, що в умовах інноваційного розвитку економіки країни постає потреба переглянути підходи до управління інноваційною діяльністю. У порівнянні з чинниками макрорівня чинники мікрорівня можуть впливати на інноваційну активність з більшою результативністю як за обсягом нововведень, так і за економічним ефектом від їх впровадження. Виходячи з аналізу наукових публікацій та досвіду підприємств, зроблений висновок, що у вугільній промисловості ще не склалася система економічного стимулювання інноваційної діяльності, яка б відповідала сучасним умовам господарювання. Це пов'язано, з одного боку, з консерватизмом і недооцінкою керівниками підприємств важливості нововведень, а з іншого, ? з недостатньою забезпеченістю їх науково-методичною базою.

Наявні на вуглевидобувному підприємстві виробничі потужності повинні бути здатними адаптуватися до змінних технічних, технологічних та організаційних умов видобування вугілля. Така адаптація забезпечується шляхом інноваційних перетворень на підставі мотивації розробників нововведень та активізації внутрішнього середовища підприємства. Розвиток інноваційної діяльності приводить до поліпшення кількісних та якісних показників його виробничого потенціалу.

Дослідження автора базуються на фундаментальних працях вчених в галузі економічних знань. Їх наукові праці містять теоретичні засади інноваційної економіки та рішення актуальних завдань організації інноваційного процесу на підприємствах, які слугували базою при визначенні методичних підходів до розв'язання задач за темою дисертації. Сформульовані автором висновки і пропозиції спрямовані на удосконалення економічних методів, які б передбачали вплив на складові внутрішнього середовища підприємства шляхом планування, організації та мотивації його інноваційної діяльності.

Підприємство з метою активізації інноваційної діяльності має розробляти економічні методи управління власним внутрішнім середовищем, які б ураховували його особливості, розширюючи чи звужуючи в разі потреби відповідні групи факторів, що впливають на ефективність інноваційного процесу (табл. 1). При цьому відзначимо, що інвестиції суб'єктів інноваційної діяльності, ураховуючи сучасний стан гірничих виробок на вугільних шахтах, у першу чергу, треба спрямовувати на розвиток техніки й технології гірничопрохідницьких та ремонтних робіт, бо саме вони забезпечують ефективність процесів очисної виїмки вугілля за обсягами та витратами залежно від засобів кріплення. У зв'язку з цим в дисертаційній роботі досліджена ефективність впровадження інноваційних кріплень (на прикладі металокріплень НВЦ „Геомеханіка”).

Таблиця 1. Управління внутрішнім середовищем інноваційної діяльності шахти

№	Група факторів середовища	Важіль впливу	Метод управління
1.	Трудовий потенціал	мотивація праці	шляхом визначення внеску в економічний ефект
2.	Основні виробничі засоби	умови виконання виробничих процесів	Впровадження устаткування нового технічного рівня
3.	Конкурентоспроможність продукції	Експлуатаційна надійність інноваційного продукту	створення сприятливих умов видобування вугільної маси
4.	Організаційно-господарська функція управління	структура управління науково-технічним розвитком	оптимізація взаємодії розробника, виробника та замовника інноваційного продукту

У другому розділі „Методичні засади активізації інноваційної діяльності вуглевидобувного підприємства” систематизовані економічні ефекти, яких досягає вуглевидобувне підприємство при впровадженні нововведень, зокрема, інноваційного шахтного кріплення. Для визначення цих ефектів розроблений методичний підхід до планування обсягу ремонтних робіт на основі показників ймовірностей безвідмовної експлуатації та виконання ремонтів кріпильних комплектів. За допомогою показників надійності кріплення оцінена вартість гірничих виробок згідно із станом їх готовності до експлуатації.

При використанні новітніх засобів закріплення гірничих виробок підвищується їх стійкість, що сприяє підвищенню продуктивності видобувної дільниці. Унаслідок цього можуть бути знижені витрати на видобування вугілля і його транспортування на величину:

, грн/міс., (1)

де V_в.т, V_в.н, Н_в.т, Н_в.н - відповідно питомі змінні, грн/т, і сумарні постійні, грн/міс., витрати на видобувні роботи при використанні відповідно традиційного та інноваційного кріплення гірничих виробок; О_в.т обсяг видобутку вугілля при закріпленні виробок традиційним способом, т/міс.; К_о коефіцієнт збільшення обсягу видобутку, частка од.

Завдяки використанню інноваційного кріплення зростає швидкість проведення гірничих виробок з величини V_т до величини V_н, що дозволяє додатково видобути вугілля в обсязі О_в.д, т/міс. У результаті реалізації цього вугілля шахта може отримати додатковий чистий прибуток у розмірі:

, грн/міс., (2)

де Ц_в - ціна реалізації вугілля, грн/т; С_в.н повна собівартість вугільної маси, грн/т; С_п.п - ставка податку на прибуток, частка од.

Для вуглевидобувного підприємства важливим є момент одержання додаткового прибутку, який може бути вкладений в альтернативний захід. Якщо час відпрацювання виїмкового поля скорочується на величину Т_в, міс., то збільшення швидкості посування лави й обсягу видобувних робіт може принести підприємству прибуток у розмірі:

, грн/міс., (3)

де R_а рентабельність альтернативних вкладень, частка од./міс.

Застосування інноваційного кріплення може привести до зниження виробничих витрат у результаті, по-перше, більш дешевих металокомплектів, по-друге, менших витрат на зведення кріпильних рам і рейкової дороги, а також умовно-постійних витрат на процеси гірничопрохідницького циклу. Ці витрати на проведення виробки В_г.в, грн/міс., при використанні будь-якої моделі кріплення можна планувати за формулою:

, (4)

де µ_к, А_к відповідно крок зведення кріпильних рам, м/раму, та інтенсивність їх зведення, рам/міс.; V_п.ці - змінні витрати на іий процес гірничопрохідницького циклу, грн/м; Н_п.м - постійні (непропорційні) витрати на проведення виробки, (без витрат на кріпильні роботи), грн/міс.; S_к.1 - вартість металокомплекту кріплення, грн; В_к.1, В_р.п, В_п.в - витрати на зведення та облаштування відповідно кріпильної рами, грн, рейкової дороги й водовідливної канавки, самої виробки (на виконання робіт, а також на придбання матеріалів), грн/м.

Економічний ефект, що може бути отриманий при проведенні транспортних і вентиляційних штреків із застосуванням інноваційного кріплення, буде дорівнювати різниці витрат, розрахованих за виразом (4) для новітнього та традиційного кріплення виробок. Залежність цього ефекту від металоємності кріпильних робіт, витрат на ремонт і утримання виробок, на відновлення робочого простору виробок згідно з їх призначенням описана таким виразом:

, грн/рік, (5)

де L_в - довжина виробки, закріпленої металевими рамами, пог. м/рік. Ц_к вартість 1 кг металевого прокату спеціального профілю, грн; ДМ_з зниження металоємності закріплення виробки, кг/пог.м; (1 Р_еt) - частка кріпильних комплектів, що вийшли з ладу, в їх загальному обсязі; C_р.тр, С_р.н, С_в.тр, С_в.н собівартість відповідно ремонтних робіт з утримання виробок у стійкому стані та робіт з відновлення їх робочого простору при застосуванні традиційного та інноваційного кріплення, грн/пог.м; В_у витрати на придбання спеціального устаткування і машин для проведення виробок, грн/рік.

Вплив інноваційного кріплення на собівартість експлуатації виробок проаналізований на прикладі шахти ім. О.Г. Стаханова. Можливі гірничо-геологічні умови проведення виробок за рівнем сприятливості розділені на три групи: сприятливі (спецпрофіль кріплення 22 кг/пог.м), обмежено сприятливі (27 кг) та складні (33 кг).

Прибуток вуглевидобувного підприємства внаслідок заміни традиційного кріплення на інноваційне зростає із зростанням економічного ефекту, який залежить від умов гірничопрохідницьких робіт (табл. 2):

Таблиця 2. Економічний ефект від впровадження інноваційних кріплень, тис. грн/рік

Умови проведення гірничих виробок	Традиційне кріплення	Інноваційне кріплення	Економічний ефект
Сприятливі	22890	10647	12243
Обмежено сприятливі	25480	16968	8512
Складні	25480	9800	15680

З аналізу закономірності зниження сумарних витрат на придбання метало-комплектів та ремонтні роботи витікає наступне: чим складніші умови проведення гірничих виробок, тим більший економічний ефект від впровадження новітніх засобів їх закріплення. При видобуванні 1 млн. т вугілля на рік, якщо застосовують традиційне кріплення, то прибуток підприємства 5 млн. грн, якщо це кріплення замінюють на інноваційне, то вказаний прибуток збільшується до 8,5 … 20,6 млн. грн залежно від складності умов праці шахтарів.

Вартість квершлагів, штреків, уклонів, інших гірничих виробок є важливим показником привабливості вугільних шахт при їх приватизації, оскільки виробки є пасивною частиною основних засобів виробництва. Вартість виробок вимірюється уречевленою у них працею і тому уособлює додаткові витрати праці на процес видобування вугільної маси. Розглянуто вартість виробок у випадку інноваційного розвитку технічних засобів гірничопрохідницьких робіт. яка обумовлює привабливість інвестування у виробничий потенціал шахти.

Загалом для гірничих виробок виділено первинну, відновну, залишкову й ліквідаційну оцінки вартості. Встановлені зазначені види вартості стосовно підготовчих виробок при відробленні виїмкового поля в прямому порядку. Первинна вартість для будь-якого часу t експлуатації виробки буде дорівнювати:

виробничий розвиток вугільний інноваційний

, грн/рік, (6)

де K_п.1 - витрати на проведення 1 пог. м виробки, грн; K_р.1 - витрати на ремонт одного комплекту кріплення, грн; r - інтенсивність відмов кріпильних комплектів, 1/рік; t_o - період часу від початку експлуатації гірничої виробки до початку ремонту перших комплектів кріплення, що вийшли з ладу, років.

Залишкова вартість виробки (за вирахуванням зношування):

, (7)

де a_1т ? потонна ставка із списання витрат на проведення й ремонт виробки, грн/т; О_вt - обсяг видобутку вугілля з виїмкового поля, що розглядається, т.

Відновна вартість гірничої виробки визначена у відповідності до ступеню зносу кріплення та інтенсивності ремонтних робіт за допомогою коефіцієнту K_г.вt готовності кріплення, а значить, і виробки до експлуатації за формулою:

. (8)

При використанні інноваційного кріплення відновна вартість виробки унаслідок зносу не може знижуватися повільніше, ніж вона знижується унаслідок амортизації. Більш дороге кріплення через низьку інтенсивність відмов його елементів потребує незначних витрат на ремонтні роботи та буде придатним для експлуатації після відпрацювання всіх запасів вугілля у виїмковому полі. Тобто, шахта може повернути частину K_л засобів виробництва, вкладених у проведення та утримання гірничої виробки. Тому ліквідаційну вартість виробки K_л запропоновано враховувати при визначенні потонної ставки a_1т. Це дозволяє знизити суму витрат на гірничопрохідницькі роботи на 10 ... 15%.

Складені аналітичні вирази названих видів вартості гірничих виробок при відпрацюванні виїмкового поля у зворотному порядку.

Приведена кількісна оцінка вартості гірничих виробок на шахтах Західного Донбасу при використанні традиційного та інноваційного кріплення. Протягом п'ятирічного періоду процес дисконтування вартості виробок приводить до зниження їх рівня майже у 2 рази. Величина вартості виробки і характер зміни вартості у часі сильно залежать від порядку відпрацювання вугільних ділянок (за панельною чи стовповою системою) в межах шахтного поля.

У третьому розділі „Організаційно-економічний механізм забезпечення інноваційного розвитку вугільних шахт” розроблена концепція формування взаємовідносин між розробником, виробником (постачальником) та замовником (споживачем) інноваційного продукту. Проаналізовані ймовірні джерела прибутку розробника та замовника інновації. Перешкодами на шляху збільшення їх прибутку є, по-перше, невідповідна структура управління вуглевидобувним підприємством, по-друге, обмежені можливості налагоджування взаємодії та нових ділових стосунків. Коли розробник інноваційного продукту (НВЦ „Геомеханіка”) пропонує шахті послуги, відбувається заміна її відносин з виробником традиційного продукту на нові стосунки. Проте, очікуваний економічний ефект від використання продукту НВЦ „Геомеханіки” є набагато більшим, ніж при традиційному продукті, що позитивно відбивається на витратах шахти.

У схемі взаємодії трьох учасників інновації доцільним є варіант, в якому НВЦ „Геомеханіка” отримує роялті від виробників традиційної моделі продукту та не укладає угод з шахтами безпосередньо. Перевагами такої взаємодії є обмежена кількість проблем, пов'язаних з мотивацією менеджерів шахти відмовитись від традиційних стосунків з наявним виробником, що надає можливість зосередитись на розробці новацій. Відмінністю способів впровадження інноваційного продукту є необхідність налагодження взаємозв'язків або з керівництвом шахти, або з керівництвом виробника продукту. Якщо більш мотивованою до співпраці з НВЦ „Геомеханікою” є шахта, то пропонується продаж ліцензії на виготовлення інноваційного продукту шахті, яка самостійно буде замовляти його виготовлення.

Аналізуючи схеми взаємовідносин учасників інноваційного процесу, зроблено висновок, що розробник інновації в сучасних ділових умовах буде орієнтуватись на пряму взаємодію із споживачем продукту. Прийняття та реалізація такої схеми потребує проведення організаційних змін та перегляду способів мотивації ключових посадових осіб. Запропонована зміна функцій цих осіб на шахті при впровадженні інноваційних засобів гірничопрохідницьких робіт.

Індивідуальний підхід до оцінки гірничо-геологічних умов кожної шахти формує комплекс інноваційних винаходів, впровадженням яких має керувати НВЦ „Геомеханіка”. Проте прибуток шахт від впровадження результатів наукової діяльності обмежений недостатнім розвитком маркетингової підсистеми. Тому для пошуку замовників інноваційних продуктів НВЦ „Геомеханіка” рекомендується утворити проектну структуру підрозділу маркетингу. Визначена структура цього підрозділу у виді проектної бізнес-групи та функціональні обов'язки її фахівців. Таким чином, будуть сформовані центри відповідальності за окремі інноваційні проекти.

Запропоновані принципові умови, за яких можна досягти позитивного ставлення науковців та виробничників до нововведення. Слід ураховувати, що в основі мотивації учасників інноваційного проекту знаходиться пайовий розподіл сфери впливу на господарську діяльність цих учасників та прибутку від впровадження цього проекту.

Мотивацію учасників інноваційного процесу до розробки проекту якої-небудь новації та її впровадження у виробництво пропонується визначати, виходячи з коефіцієнту їх відносного внеску у формування економічного ефекту від цього впровадження, який розраховується за формулою:

, (9)

де К_пі, L_пі коефіцієнт, що враховує участь промислово-виробничого персоналу і-ого учасника, і його питома вага у формуванні економічного ефекту за рахунок впровадження новації; К_ві, L_ві коефіцієнт, що враховує витрати на розроблення і впровадження інноваційного продукту, і їхня питома вага у формуванні отриманого ефекту; К_яі, L_яі коефіцієнт, що враховує вплив іого учасника на якість вугілля та питома вага цього впливу на формування економічного ефекту в цілому по шахті.

Участь промислово-виробничого персоналу у формуванні ефекту встановлена, виходячи з фонду оплати праці в організації і-ого учасника. При розрахунку коефіцієнта К_в варто брати до уваги лише додаткову вартість продукції, яку створює учасник інновації. Якість продукції і-ого учасника, яка формує її привабливість для інноваційного продукту в цілому, визначена виходячи з рентабельності продукції. Питомі ваги L_пі, L_ві і L_яі і коефіцієнтів К_пі, К_ві і К_яі встановлюються шляхом досягнення між усіма учасниками компромісного рішення.

Від кожної з виробничих дільниць залежать результати впровадження інно-ваційного заходу. Автором пропонується поліпшувати взаємодію дільниць шляхом впровадження внутрішніх (трансфертних) цін на їх продукцію. У такому випадку виробничі дільниці на шахті, які об'єднані у технологічний комплекс видобування вугілля, є одночасно виробником і продавцем своєї продукції. За прийнятим методом трансфертна ціна визначена як сума витрат дільниці і нормативного прибутку, розмір якого встановлюється на основі певного відсотка від витрат. У такому разі трансфертна ціна продукції і?ої виробничої дільниці буде визначатися сумою:

, грн/т, (10)

де Ц_т(і-1), г_і-1 відповідно трансфертна ціна продукції попередньої дільниці, грн/т, та дільничі витрати на продукцію, т/т;

В_і(1+R_і) відповідно безпосередні витрати на виробництво продукції і?ої дільниці та рівень рентабельності цієї продукції, частка од.

Таблиця 3. Приклад трансфертних цін на продукцію (послуги) виробничих дільниць вугільної шахти

№ п/п	Виробничий процес	Витрати, грн/т	Рентабельність, %	Трансфертна ціна, грн/т
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Обслуговуючі роботи Проходка магістральних і підготовчих виробок Ремонт і утримання діючих виробок Очисні роботи Підземне транспортування вантажів Підйом вантажів на поверхню шахти Роботи на поверхні шахти	37,9 58,5 41,2 95,2 71,0 32,9 29,9	10 20 15 30 20 15 10	41,7 111,9 159,3 283,1 368,3 406,1 438,9

Як приклад застосування описаного методичного підходу мотивації визначені трансфертні ціни на продукцію (послуги) виробничих дільниць в умовах шахти ім. О.Г. Стаханова (табл. 3). Прийнятий підхід спонукає виробни-чий персонал дільниць розробляти та впроваджувати інноваційні продукти.

Отже, мотивація учасників інноваційного процесу здійснюється шляхом розподілу економічного ефекту від впровадження нововведення на двох рівнях: спочатку між учасниками (організаціями) на основі коефіцієнту відносного внеску, потім між дільницями в організації.

Встановлені особливості формування життєвого циклу інноваційних продуктів на прикладі новітніх засобів закріплення гірничих виробок. Виділені цикли шахтного кріплення як продукту, як засобу підтримання виробки у стійкому стані та як виробки, обладнаної цим кріпленням. Етапи життєвого циклу виробки пов'язані між собою так, що їх розподіл у часі визначає витрати на впровадження інноваційного продукту і прибуток від цього впровадження. Обґрунтований методичний підхід до планування обсягів впровадження інноваційного кріплення виробок, виходячи з його життєвого циклу. Цей обсяг для постачальника обумовлений циклом кріплення як продукту, а для споживача - як засобу підтримання виробки. Цикл виробки, обладнаної інноваційним кріпленням, показує зміну в часі пасивної частини основних засобів виробництва.

Встановлений термін служби гірничої виробки залежно від моделі та ресурсу її кріплення. Коли порівнюються легка (дешева) та важка (дорога) моделі кріплення, то вибір однієї з них визначається виконанням умови:

(11)

де В^в_гпр.t, В^в_кр.t, В^в_рt, В^в_об.t, В^в_гпр.t, В^л_кр.t, В^л_рt, В^л_об.t ? витрати відповідно на гірничопрохідницькі роботи, зведення кріплення, його ремонт та утримання виробки, її облаштування при використанні важкого та легкого кріплення, грн/рік; Е - ефективність альтернативного вкладення коштів, частка од./рік; п_к - кількість етапів використання легкого кріплення для підтримання виробки протягом терміну його експлуатації (і = 1, 2,…, п_к); Т_к(і-1), Т_кі - поточний рік відповідно початку й закінчення і-ого етапу використання новітнього легкого кріплення (для 1ого етапу Т_к(і-1) = 0).

Граничний термін служби однієї моделі кріплення визначається з урахуванням часу експлуатації виробки після зведення другої моделі кріплення, а також можливості її подальшого закріплення третьою моделлю. Доцільність вибору цього кріплення слід вирішувати, ураховуючи його дисконтовані витрати та прибуток протягом життєвого циклу. Запропоновано повноту використання ресурсу кріплення і самої виробки визначати збігом її відновної та залишкової вартостей. Встановлений вплив прискореного й уповільненого методів амортизації на порядок зміни потонних ставок та залишкову вартість виробки.

Складені теоретичні засади методу вповільненого зменшення залишкової вартості підготовчих виробок, при якому потонну ставку обчислюють за відношенням залишкової вартості засобів, вкладених у зведення та утримання виробок на видобувній ділянці, до запасів вугілля, які залишилися на початок року. За показниками майбутньої вартості інноваційного проекту, валового прибутку й чистого дисконтованого доходу шахти від основної діяльності такий метод амортизації у порівнянні з нормативним є доцільним. При амортизації гірничих виробок вповільненим методом протягом періоду відпрацювання виїмкового поля в умовах шахт Західного Донбасу майбутня вартість вивільнених коштів перевищує майбутній збиток на 30 млн. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації, яка є завершеною науковою роботою, отримані нові результати, що полягають у теоретичному обґрунтуванні, узагальненні й удосконаленні економічних методів та практичних рекомендацій щодо управління інноваційною діяльністю вуглевидобувних підприємств на підставі науково обґрунтованих автором підходів до мотивації розробників нововведень. Ця діяльність спрямовує наявні ресурси шахти на збільшення обсягу видобутку вугілля за найменших витрат, що є суттєвим для розвитку економіки вугледобувної галузі України. За результатами досліджень сформульовані наступні висновки і рекомендації.

1. Необхідність інноваційного розвитку вугільних шахт обумовлена сильним зносом основних засобів виробництва, 60 ... 70% вартості яких складають гірничі виробки. Значна частка (26,3 ... 32,8%) собівартості вугілля спричинена витратами на гірничопрохідницькі роботи. Тому одним з ефективних шляхів поліпшення економіки вуглевидобувних підприємств є розроблення та впровадження інноваційних продуктів для забезпечення видобувних робіт підготовчими та магістральними виробками.

2. При плануванні обсягу ремонтних робіт, пов'язаних з експлуатацією інноваційних продуктів, слід використовувати розроблений в дисертації методичний підхід, згідно з яким цей обсяг встановлений, виходячи з показників ймовірності безвідмовної експлуатації та ймовірності виконання ремонтів продукту, які визначають коефіцієнт його готовності до функціонування. Протягом 10 років названий коефіцієнт знижується для традиційного кріплення виробки до 0,3, для інноваційного - до 0,5.

3. Економічний ефект вуглевидобувного підприємства від інноваційних заходів, що приводять до більш продуктивної та ощадливої роботи видобувної дільниці, а також додатково й достроково видобутого обсягу вугілля, доцільно визначати на підставі запропонованої автором аналітичної залежності можливої економії виробничих витрат на видобування вугілля від реалізації зазначених ефектів. При видобутку 1 млн. т вугілля на рік повсюдна заміна на шахті традиційного кріплення на інноваційне дозволяє заощадити від 8,5 до 20,6 млн. грн відповідно підвищенню рівня складності умов праці шахтарів.

4. При визначенні рівня амортизаційних відрахувань та залишкової вартості гірничих виробок протягом часу відпрацювання запасів вугілля необхідно використовувати методичний підхід автора, де відновна вартість планується згідно із коефіцієнтом готовності виробки до експлуатації, а залишкова - за відніманням ліквідаційної вартості виробки. Такий підхід сприяє впровадженню інноваційного кріплення виробок, оскільки приводить до вищих показників їх готовності та ліквідаційної вартості, а в підсумку - до нижчої собівартості вугілля.

5. Організаційно-управлінський механізм інноваційної діяльності вугільних шахт з метою її активізації має спиратися на результати дисертаційного дослідження, які пропонують таку організацію взаємодії розробника, виробника та замовника інноваційного продукту, коли розробник і виробник отримують роялті від традиційних виробників цього продукту, а не вкладають угод з шахтами безпосередньо, шахти формують центри відповідальності за вибір розробника та постачальника інноваційного продукту.

6. Під час планування обсягів впровадження інноваційного кріплення гірничих виробок слід брати до уваги розроблений методичний підхід, що передбачає визначення цих обсягів, виходячи з життєвого циклу та експлуатаційної надійності кріплення, причому виділені життєві цикли кріплення як продукту, як засобу утримання гірничої виробки в стійкому стані та як гірничої виробки, яка обладнана цим кріпленням, що дозволяє оцінювати його економічну доцільність для виробника і споживача з урахуванням фактору часу.

7. Мотивацію учасників інноваційного процесу до розробки нововведень слід базувати на визначенні внеску в економічний ефект від їх впровадження для кожного учасника згідно з додатковою вартістю продукції та її значущістю для нововведення. Для активного впровадження нововведень частка ефекту, що виділена шахті, має розподілятися між виробничими дільницями технологічної лінії видобування вугілля відповідно ступеню участі кожної дільниці у впровадженні, який слід визначати трансфертною ціною її продукції, що дорівнює сумі трансфертної ціни продукції попередньої дільниці, дільничних витрат на продукцію та прибутку від її виробництва для наступної дільниці.

8. При обчисленні собівартості вугілля необхідно використовувати методичні засади щодо визначення амортизації інноваційних засобів виробництва, згідно з якими потонна ставка розраховується за відношенням різниці між залишковою вартістю засобів та їхньою ліквідаційною вартістю до запасів вугілля, які залишилися на початок року. При встановленні суми амортизації гірничих виробок цим методом в умовах шахт Західного Донбасу майбутня вартість вивільнених коштів перевищує майбутній збиток на 30 млн. грн.

9. Доцільність використання результатів дисертаційного дослідження доведена при їх застосуванні для економічного обґрунтування річної програми введення і трирічної програми освоєння технології анкерно-рамного закріплення гірничих виробок на шахтах ВАТ „Павлоградвугілля”. Очікуваний економічний ефект від впровадження розробок складає 19,73 млн. грн на рік. Частка автора дисертації - 10%, тобто 1973 тис. грн на рік.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Кириченко А.В. Про доцільність впровадження новітнього кріплення для зведення гірничих виробок на вугільних шахтах / А.В. Кириченко // Схід. - 2008. №4(88). - С. 15-19.

2. Кириченко А.В. Формування вартості гірничих виробок на вугільних шахтах у часі їх експлуатації / А.В. Кириченко // Зб. наук. праць Черкаського держ. технолог. ун-ту. Серія: Економічні науки. - Черкаси: ЧДТУ, 2008. - Вип.20. ? С. 130-136.

3. Кириченко А.В. Щодо встановлення моделі життєвого циклу інноваційного продукту при його впровадженні на вугільній шахті / А.В. Кириченко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. праць. ? Дніпропетровськ: ДНУ, 2008. Вип.235. ? Т.3. - С. 710-723.

4. Кириченко А.В. Розвиток наукових засад мотивації учасників інноваційного процесу до впровадження нововведень на вугільних шахтах / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Економіка: проблеми теорії та практики. 2008. Вип.237. ? Т.4. - С. 1087-1100. Особистий внесок автора: розроблений в аналітичному виді механізм спільної мотивації науковців та виробничників до впровадження нововведень шляхом розподілу між ними економічного ефекту від цього впровадження, наведені приклади розрахунку інноваційного внеску учасників нововведень в цей ефект.

5. Кириченко А.В. Экономический прогноз эффективности применения анкерно-рамной крепи / Ю.И. Кияшко, А.В. Кириченко // Уголь Украины. - 2008. №3. С. 30-32. Особистий внесок автора: розраховані економічні показники вугільних шахт Західного Донбасу при впровадженні кріплень нового технічного рівня на період до 2010 р.

6. Кириченко А.В. Обґрунтування методу амортизації гірничих виробок для підвищення ефективності інноваційних проектів на вугільних шахтах / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Економічний вісник НГУ. - 2007. №3. С. 47-54. Особистий внесок автора: визначені в аналітичному виді амортизаційні відрахування при нормативному та запропонованому методах планування потонної ставки, теоретично та на прикладі вугільних шахт показана економічна ефективність вповільненого зменшення залишкової вартості гірничих виробок для впровадження інноваційного кріплення.

7. Кириченко А.В. Стимулювання інноваційної діяльності вугільних шахт до впровадження нових засобів закріплення гірничих виробок / А.В. Кириченко, В.А. Шаповал // Економіка: проблеми теорії та практики. - 2007. - Вип.230. ? Т.3. - С. 633-638. Особистий внесок автора: складений організаційно-управлінський підхід до активізації інноваційного менеджменту на вугільних шахтах шляхом стимулювання науковців та виробничників до створення та впровадження нововведень.

8. Кириченко А.В. О мотивации к повышению производительности труда проходчиков / Ю.И. Кияшко, Ю.Д. Беликов, А.В. Кириченко, В.В. Косарев // Уголь Украины. 2007. №3. С. 16-20. Особистий внесок автора: викладені економічні принципи мотивації робочих при проведенні підготовчих виробок як фактору, що впливає на продуктивність очисного устаткування та собівартість видобування вугілля.

9. Кириченко А.В. Об эффективности ввода в работу дополнительных про-ходческих и очистных забоев / Ю.И. Кияшко, А.В. Кириченко, В.В. Косарев // Уголь Украины. 2006. №11. С. 15-18. Особистий внесок автора: запропонований методичний підхід та розрахований економічний ефект від впровадження прохідницьких та очисних інновацій на вугільній шахті.

Опубліковано в інших виданнях:

10. Кириченко А.В. Проблеми інноваційної діяльності на вугільних шахтах / А.В. Кириченко // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 21-23 верес. 2005 р. - Дніпропетровськ, 2005. - С. 44-45.

11. Кириченко А.В. Инновационная активность НПЦ «Геомеханика» / А.В. Кириченко // Соціально-економічні наслідки ринкових перетворень у постсоціалістичних країнах: ІІ Міжнар. наук. конф. Черкаси, 28-30 верес. 2005 р. - Черкаси, 2005. С. 284-288.

12. Кириченко А.В. Методичні підходи до оцінки ефективності впровадження інноваційних заходів на вугільних шахтах України / А.В. Кириченко // Актуальні проблеми управління розвитком об'єктів і процесів ринкової економіки. Дні науки - 2006. Міжнар. наук.-практ. конф. Запоріжжя, 5-6 жовт. 2006 р. - Запоріжжя, 2006. - Т.1. - С. 129-130.

13. Кириченко А.В. Метод амортизації гірничих виробок як фактор впливу на активність інноваційного процесу на вугільних шахтах / А.В. Кириченко // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 22-24 трав. 2008 р. - Дніпропетровськ, 2008. - Т.2. С. 72-74.

14. Кириченко А.В. Методичний підхід до визначення витрат на впровадження інновацій у виробничу діяльність вугільних шахт / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Проблеми економічної освіти і науковий прогрес: Міжнар. наук.-практ. конф. Кривий Ріг, 24 листоп. 2006 р. - Кривий Ріг, 2006. - С. 42-43. Особистий внесок автора: визначений метод планування витрат на видобування вугілля залежно від інтенсивності проведення та експлуатаційної надійності підготовчих виробок.

15. Кириченко А.В. До обґрунтування критерію ефективності впровадження новітніх технологій виробничих процесів на вугільних шахтах / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: ІV Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси, 11-13 квіт. 2007 р. - Черкаси, 2007. С. 403-404. Особистий внесок автора: запропонована оцінка ефективності впровадження інновацій на основі трансфертної ціни продукції виробничих дільниць, зайнятих в технологічній лінії видобування вугілля.

16. Кириченко А.В. Формування вартості гірничих виробок при використанні кріплень нового технічного рівня / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України: Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 24-26 трав. 2007 р. Дніпропетровськ, 2007. - С. 52-53. Особистий внесок автора: систематизовані в аналітичному виді оцінки вартості гірничих виробок, наведені розрахунки вартості виробок в умовах шахт Західного Донбасу.

17. Кириченко А.В. Формування життєвого циклу новітніх кріплень підготовчих виробок на вугільних шахтах / В.І. Прокопенко, А.В. Кириченко // Теорія і практика сучасної економіки: VІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Черкаси, 26-28 жовт. 2007 р. Черкаси, 2007. - С. 319-322. Особистий внесок автора: визначені етапи життєвого циклу кріплення гірничих виробок, виділені його категорії як пасивної частини засобів виробництва та запропоновані аналітичні вирази встановлення меж використання інноваційного кріплень різних моделей.

18. Кириченко А.В. Нагальна проблема інноваційної діяльності вугільних шахт та шляхи її вирішення / Ю.І. Кіяшко, А.В. Кириченко // Форум гірників - 2007: Міжнар. конф. Дніпропетровськ, 11-13 жовт. 2007 р. - Дніпропетровськ, 2007. - Т.1. - С. 256-263. Особистий внесок автора: розглянутий економічний аспект розроблення та впровадження інноваційних засобів виробничих процесів на вугільних шахтах.

...