Формування системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Спеціальність 08.00.04 - економіка та управління підприємствами

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПРОМИСЛОВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ЗАСАДАХ КОНТРОЛІНГУ

ВИКОНАЛА КОЗУБ ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Запоріжжя - 2009

АНОТАЦІЯ

Козуб О.В. Формування системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами діяльності). - Класичний приватний університет, Запоріжжя, 2009.

Дисертаційну роботу присвячено комплексному дослідженню процесів формування системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу. Визначено, що для більшості українських підприємств контролінг зрозумілий поки в більш вузькому значенні - як допоміжна технічна функція, покликана обслуговувати процес створення й прийняття управлінських рішень.

Головна мета функціонування оперативного контролінгу на підприємстві полягає в систематичному зборі необхідної для аналізу інформації, її обробці і підготовці для керівника. Досягнення цієї мети можливо за допомогою формування основного інструментарію оперативного контролінгу. У своєму дослідженні ми зупинилися на найбільш важливих, на нашу думку, елементах інструментарію підсистеми оперативного контролінгу, а саме: бюджетуванні, формуванні основних підконтрольних показників ефективного управління підприємством, аналіз відхилення фактичних показників від планових.

Удосконалено структуру управління підприємством на основі формування служби контролінгу, яка є функціонально відокремленим напрямом у його роботі й дає змогу оптимізувати діяльність інших економічних служб з аналітичних позицій. Розроблено концептуальний підхід щодо формування внутрішньої структури і складу служби контролінгу, який базується на поетапному його впровадженні, спочатку оптимальний склад якої включає: начальника контролінгового відділу, контролера-технолога, контролера-аналітика, контролера інформаційних систем. Узагальнено й охарактеризовано основні етапи упровадження підсистеми оперативного контролінгу, де відображено весь необхідний обсяг робіт, який повинен бути здійснений у ході реалізації кожного з етапів. Розроблено конкретні рекомендації з реалізації проекту упровадження підсистеми оперативного контролінгу в управління діяльністю підприємств і розраховано економічний ефект від упровадження системи контролінгу на підприємстві.

Ключові слова: контролінг, управлінський облік, витрати, бюджетування, фінансово-економічна діяльність.

контролінг управління кадровий мотивація

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Виклики сьогодення потребують від українських підприємств упровадження сучасних концепцій управління, в основу яких покладено зовсім нові принципи й підходи щодо понять планування, обліку, контролю тощо. Водночас зазначені концепції давно вже успішно застосовуються на зарубіжних підприємствах.

Сформувати систему управління, що відповідає вимогам промислового підприємства на ринку, можна за рахунок використання концепції контролінгу. Контролінг у загальному розумінні є концепцією управління підприємством та визначається як провідна система менеджменту, яка представлена взаємопов'язаними складовими - плануванням, координуванням, моніторингом, інформаційними потоками, управлінським обліком, контролем та аналізом відхилень. Передумовою його виникнення стала необхідність об'єднання різноманітних аспектів управлінської діяльності в організаційних системах. Управління підприємством “під єдиним кутом зору” завдяки наявній широкій методичній та інструментальній базі - це і є система контролінгу.

Використання контролінгу на українських підприємствах дасть змогу здійснювати інформаційне забезпечення прийняття рішень з метою оптимального використання виробничих та інших видів ресурсів, об'єктивної оцінки сильних і слабких сторін діяльності підприємства для досягнення кінцевих результатів (прибутку, зростання продуктивності праці, зниження витрат, економії ресурсів та ін.). Таким чином, для досягнення зазначеної мети необхідно систематично використовувати інструменти оперативного управління. Одним з найефективніших на сьогодні вважаються методи оперативного контролінгу. Вищезазначене вказує на актуальність проблеми, яка розглядається. Така ситуація визначає безпосередній зв'язок цієї проблеми з важливими практичними завданнями щодо підвищення ефективності господарювання вітчизняних підприємств і організацій.

Основні дослідження та публікації з цієї проблематики належать таким зарубіжним та вітчизняним науковцям і практикам, як: Н. Данилочкіна, С. Данилочкін, Л. Костирко, В. Климинюк, Є. Майєр, Р. Манн, С. Петренко, М. Пушкар, О. Терещенко, С. Фалько, Х. Фольмут, Д. Хан, І. Циглик та ін. Водночас у наукових джерелах, на нашу думку, недостатньо висвітлено саме аспекти оперативного контролінгу, не знайшло свого продовження дослідження його методів, пов'язаних з оперативним управлінням результатами господарювання, що започаткували німецькі дослідники. У більшості публікацій українських та російських науковців, що стосуються контролінгу, акцент, як правило, робиться на його інформаційних аспектах і стратегічній орієнтації (О. Кармінський, М. Оленів, О. Оліфіров, О. Примак) та ґрунтовно досліджуються теоретичні та практичні аспекти контролінгу (В. Климинюк, Л. Сухарева та ін.).

Невирішеними складовими проблеми залишаються також питання практичного застосування контролінгу на підприємствах машинобудівної та металургійної галузі в цілому і його оперативного інструментарію зокрема.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась у межах науково-дослідної теми Класичного приватного університету “Організаційно-економічні засади формування та розвитку потенціалу суб'єктів господарювання в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0106U000450), де автором особисто розроблений підрозділ “Удосконалення фінансово-економічної діяльності на базі контролінгу”.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування й розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій щодо формування системи управління промисловим підприємством на основі контролінгу.

Мета дослідження зумовлює вирішення таких завдань:

дослідити теоретико-методичні підходи щодо сутності контролінгу, його цілей і функцій;

визначити місце контролінгу в системі управління підприємствами;

здійснити оцінку стану управління діяльністю підприємств металургійної та машинобудівної галузей;

дослідити основний інструментарій оперативного контролінгу;

визначити етапи впровадження контролінгу в діяльність промислового підприємства, їх зміст і завдання;

сформулювати концептуальний підхід щодо управління діяльністю промислових підприємств на засадах контролінгу;

удосконалити організаційні елементи та інструментарій оперативного контролінгу;

розробити систему управління витратами на основі застосування методу оцінки впливу витрат у системі управління підприємством;

удосконалити модель реалізації можливостей системи контролінгу для аналізу, управління організаційно-фінансовою діяльності промислових підприємств на основі впливу відхилень на величину кінцевого результату;

удосконалити методичний підхід щодо оцінки кадрового потенціалу в межах підвищення мотивованості та автоматизації його дій, спрямованих на реалізацію функцій оперативного контролінгу.

Об'єктом дослідження є процес формування системи управління промисловими підприємствами на основі контролінгу.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні засади формування системи управління промисловими підприємствами на основі впровадження контролінгу.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали положення економічної теорії, теорії менеджменту, контролінгу, що висвітлюються в наукових працях зарубіжних і вітчизняних економістів. Також були використані загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: метод спостереження - при аналізі системи управління на виробничих підприємствах (розділ 1); узагальнення, порівняльного аналізу - при дослідженні організаційної структури підприємств та служби контролінгу в

Україні, країнах Західної Європи та США (розділ 1); метод абстрагування і синтезу - при дослідженні сутності контролінгу (розділ 1); метод відносних величин, метод відхилень - при аналізі фінансового стану підприємств (розділ 2); діалектичний метод - при розробці моделі контролінгової служби на підприємстві (розділ 3).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних та практичних положень щодо формування системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу, зокрема:

удосконалено:

сформульовано концептуальний підхід щодо управління діяльністю промислових підприємств на засадах контролінгу, який здійснюється на основі встановлення пріоритетів розвитку підприємства, регулювання й контролю за системою показників досягнення кінцевих результатів, які характеризують стан системи на всіх етапах управління промисловими підприємствами й забезпечують ефективне використання його ресурсного потенціалу. Відмінність підходу полягає в тому, що він враховує розробку системи координування й контролю за процесом досягнення кінцевих результатів; визначення відхилень підконтрольних показників; визначення ступеня впливу виявлених відхилень на величину підконтрольних показників та досягнення цілей підприємства; розробку адекватних управлінських рішень, корегувальних дій та поетапне їх впровадження; внесення змін в поточні та стратегічні цілі при неможливості досягнення запланованих для забезпечення гнучкості системи управління;

організаційні елементи оперативного контролінгу щодо впровадження їх у систему управління промисловим підприємством з визначенням мети, послідовності та значущості кожного з етапів, побудованих на цих елементах, які забезпечують ефективність використання витрат за рахунок створення контролінгової служби;

інструментарій оперативного контролінгу, а саме бюджетування, що, на відміну від існуючого, передбачає орієнтацію на конкретні цілі при розробці бюджетів, що, в свою чергу, призвело до розробки етапів бюджетвання, які найбільш повно розкривають організаційну структуру бюджетування й вимоги, запропоновані до нього;

дістали подальшого розвитку:

система управління витратами на основі застосування методу оцінки впливу витрат у системі управління підприємством як керованої частини створення прибутку, що дає можливість використання нових способів класифікації витрат за рахунок факторів впливу на розмір прибутку;

модель реалізації можливостей системи контролінгу для управління організаційно-фінансовою діяльністю промислових підприємств на основі впливу відхилень на величину кінцевого результату, що дає змогу своєчасно реагувати на виникнення непередбачених ситуацій та приймати ефективні рішення;

методичний підхід щодо оцінки кадрового потенціалу промислового підприємства в межах підвищення мотивованості та автоматизації його дій, спрямованих на впровадження і реалізацію функцій оперативного контролінгу, яка враховує ефективність використання основних засобів виробництва, рівень кваліфікації і стимулювання персоналу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні й апробації рекомендацій щодо розвитку організації системи контролінгу на металургійних та машинобудівних підприємствах, наслідком чого є зниження витрат підприємства, що сприяє поліпшенню результатів виробничо-господарської діяльності підприємств. Прикладний характер дослідження дає змогу використовувати його результати безпосередньо у процесі здійснення господарської діяльності підприємств металургійного та машинобудівного комплексів. Окремі результати та пропозиції дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в діяльності управління економіки Запорізької обласної ради (довідка № 01-35/0293 від 17.03.2009 р.), Запорізької торгово-промислової палати (довідка № 1.6/ф31 від 17.03.2009 р.), у роботі ВАТ “Запоріжсталь” (довідка № 92/201073 від 19.03.2009 р.) та ВАТ “Мотор Січ” (довідка № 14636/ДСО від 17.03.2009 р.), в навчальному процесі Класичного приватного університету (довідка № 624/1 від 26.02.2009 р.).

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження; зазначено особистий внесок здобувача та результати апробації.

У першому розділі - “Теоретико-концептуальні основи контролінгу як підсистеми управління промисловим підприємством” - проведено ретроспективний аналіз теоретичних досліджень категорії “контролінг”, розкрито економічну природу та сутнісні риси зазначеної категорії. Формування теорії контролінгу як сучасної системи управління відображає певні закономірності розвитку концепцій управління саме як висхідного розвитку його аналітичного апарату, складових, методів дослідження та ін. Слід зазначити, що різні наукові школи по-різному інтерпретують поняття контролінгу, але всі вони приходять до єдиного висновку, що система контролінгу покликана відстежувати траєкторію організаційно-фінансової діяльності підприємства.

Отже, на нашу думку, контролінг є підсистемою економічного управління, що ґрунтується на інтеграції методів ухвалення рішень, спрямованих на розпізнавання економічних ситуацій і управління станом господарської діяльності підприємства, розвитком його потенціалу на підставі облікових, аналітичних і планових даних. Серед різних чинників, що впливають на діяльність підприємства, важливо визначити ті, які для даного підприємства є такими, що превалюють, і помістити їх до бази знань системи контролінгу, це або організаційна структура, або фінансова діяльність підприємства, або сегментація й позиціювання продукції на ринку тощо.

Система контролінгу ґрунтується на системі економічних показників, які забезпечують: багатофакторність процесів управління підприємствами на основі розрахунку фінансово-економічних показників результатів їх діяльності в процесі планування, нормування, фінансового й управлінського обліку, фінансового аналізу та контролю, управління; безліч альтернативних сценаріїв досягнення стратегічної й оперативної мети та вибір найприйнятнішого шляхом ухвалення оптимальних рішень; формування інтелектуальної бази знань про процеси організаційно-фінансової діяльності підприємства, які використовують встановлену систему показників контролінгу.

Встановлено, що суттєвою причиною кризового стану багатьох вітчизняних підприємств є неналежне виконання фінансово-економічними службами покладених на них функцій і завдань, зокрема відсутність фінансового планування (бюджетування) та аналізу, управління ризиками, роботи щодо оптимізації структури активів та пасивів тощо. Досить часто це зумовлено тим, що відповідальність за всю фінансово-економічну роботу на підприємстві покладається на бухгалтерію, а фінансові й економічні служби або взагалі відсутні, або їх завдання є невизначеними. У процесі дослідження розглянуто фінансово-організаційну діяльність в координатах системи контролінгу та визначено, що організаційна структура фінансово-економічних служб і їхнє місце в ієрархії системи контролінгу підприємства значною мірою залежать від форми організації бізнесу, галузі та обсягів діяльності господарювання.

Визначено, що в Україні немає єдиної концепції побудови організаційної структури фінансово-економічної служби на великих і середніх підприємствах, де була б залучена система контролінгу. Еклектична концепція є досить поширеною на сьогодні. На більшості промислових підприємствах (у тому числі ВАТ “Запоріжсталь” і ВАТ “Мотор Січ”) бухгалтерська служба відокремлена від фінансової служби, що спричинює конфлікт інтересів між фінансовим директором і головним бухгалтером та негативно позначається на роботі підприємства й стані колективу. У зв'язку з вищевикладеним, на нашу думку, фінансово-економічна служба досліджуємого промислового підприємства має складатися із чотирьох підрозділів: бухгалтерської служби, фінансового відділу, планово-економічного відділу та служби контролінгу (рис. 1). Також можливе виокремлення з бухгалтерської служби відділу внутрішнього фінансового аудиту та методології бухгалтерського обліку, яка і буде утворювати систему підготовки контролінгу на підприємстві.

Рис. 1. Структура фінансово-економічної служби досліджуваних підприємств з вбудованою службою контролінгу

Таким чином, в організаційній та управлінській роботі підприємств контролінг фінансово-економічної діяльності посідає особливе місце, від чого залежить своєчасність і повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою й іншими суб'єктами господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Методичні розробки щодо проведення Розглянуто роль витрат в управлінні підприємством, запропоновано позицію визначення витрат як керованої частини створення прибутку і, як наслідок, використання способу класифікації витрат на підконтрольні й непідконтрольні. Визначено категорію “управлінський облік” на основі аналізу наукових підходів зарубіжних і вітчизняних учених. Система управлінського обліку є інструментом реалізації концепції оперативного контролінгу та призначена інформаційно забезпечувати прийняття управлінських рішень. Досліджено характерні особливості управлінських функцій підприємства в межах формування системи контролігу, а саме планування й контролю.

У другому розділі - “Стан системи управління фінансово-економічною діяльністю промислових підприємств у межах контролінгу” - проведено оцінку системи управління фінансово-економічного стану промислових підприємств, здійснено аналіз стану діяльності підприємств металургійної та машинобудівної галузей Запорізького регіону за 2005-2007 рр. Визначено основні негативні чинники сучасного стану цих галузей, а саме: високий ступінь зносу основних виробничих фондів; недостатній обсяг інвестицій в оновлення основних фондів; недосконалий технічний рівень обладнання та використання застарілих, недостатньо ефективних технологій, що не відповідають екологічним вимогам; недостатня місткість внутрішнього ринку; протидія виробників металопродукції у країнах-імпортерах, що призводить до погіршення умов експорту металопродукції; зростання витрат на виробництво через підвищення суб'єктами природних монополій цін і тарифів на сировину, енергоносії та транспорт; “вимивання” обігових коштів підприємств унаслідок існуючої податкової політики; недосконалість амортизаційної політики в умовах застарілої технічної бази та високого ступеня зносу металургійного обладнання; нерівні умови функціонування вітчизняних підприємств порівняно з учасниками глобального ринку металопродукції; низька частка листового прокату в загальному виробництві (в Україні - 37 %). Питома вага виробництва електро- і кисневоконвертерної сталі в загальній виплавці сталі становить 25%, а в Україні - 51%; низький рівень безперервної розливки сталі для використання в прокатному виробництві, що свідчить про низький технічний рівень виробництва.

Проведено аналіз можливостей і загроз для підприємств металургійної та машинобудівної галузей. Виходячи з нього, головна внутрішня проблема розвитку промисловості полягає в її інституціональній невідповідності сучасним вимогам та гострому дефіциті фінансових ресурсів для її швидкого виправлення, а також відсутності дієвої системи підтримки вітчизняного виробництва.

Таблиця 1. Граничні значення показників оцінки фінансово-економічного стану ВАТ “Запоріжсталь”, 2005-2007 рр.

Проведено аналіз фінансово-економічного стану ВАТ “Запоріжсталь” і ВАТ “Мотор Січ” за результатами діяльності 2005-2007 рр., відповідно до запропонованого переліку фінансово-економічних показників з урахуванням граничних значень. Результати розрахунків граничних значень показників наведено в табл. 1. У результаті аналізу встановлено, що підприємства, які досліджувалися, мають достатній рівень фінансової стійкості, високу платоспроможність і значний економічний потенціал, однак ефективність діяльності не відповідає рівню граничних показників.Виявлені негативні тенденції щодо фінансово-економічного стану промислових підприємств призвели до необхідності оцінки ефективності використання кадрового потенціалу. Проаналізувавши ситуацію ВАТ “Запоріжсталь” і ВАТ “Мотор Січ”, слід зазначити, що підприємствам доцільно ефективніше використовувати кадровий потенціал за рахунок підвищення коефіцієнтів мотивованості й автоматизації, особливо при впровадженні концепції контролінгу.

Недостатній рівень якості менеджменту промислових підприємств зумовлений, насамперед, недосконалою системою управління, відсутністю інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень, тобто системи управлінського обліку; відсутністю обліку витрат й прибутку за центрами відповідальності, дієвої системи використання кадрового потенціалу й неготовністю менеджерів до сприйняття нових концепцій управління. Все це наштовхує на необхідність використання системи контролінгу, оскільки контролінг кваліфікують як науку управління прибутком. Виходячи з попереднього, для вдосконалення фінансово-економічної діяльності на підприємстві доцільно взяти за основу концепцію контролінгу та розробити шляхи її упровадження в систему управління промисловим підприємством з урахуванням використання кадрового потенціалу за рахунок підвищення вмотивованості та автоматизації його дій, спрямованих на реалізацію функцій оперативного контролінгу, яка враховує ефективність використання основних засобів виробництва і стимулювання персоналу та є дієвим елементом створення ефективної системи управління.

У третьому розділі - “Удосконалення системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу” - розглянуто основний інструментарій підсистеми оперативного контролінгу, а саме: бюджетування, формування системи основних підконтрольних показників ефективного управління підприємством, аналіз відхилень фактичних показників від планових.

Процес складання бюджетів - один з найважливіших у системі планування й контролю на підприємстві. Ми поділяємо точку зору, що при розробці бюджетів має відбуватися орієнтація на конкретні цілі. У ході дослідження розроблено етапи бюджетування промислових підприємств, визначено їх склад та запропоновано схему складання бюджетів для досліджуваних підприємств.

У процесі бюджетування визначається безліч показників діяльності підприємства і серед них необхідно обрати ті, які будуть віднесені до системи підконтрольних показників ефективного управління. Основними рівнями формування переліку підконтрольних показників мають бути структурні підрозділи підприємства, менеджери яких спроможні справляти на них вплив. Оскільки контролінг являє собою інформаційне забезпечення орієнтованої на результат системи прийняття рішень, то система підконтрольних показників має бути теж орієнтованою на результат. Оптимізація фінансового результату при гарантованій ліквідності розглядається як головна мета оперативного контролінгу, тому система підконтрольних показників має містити всі складові фінансового результату та ліквідності.

На величину прибутку діють як чинники, які зазнають впливу з боку підприємства, так і чинники, які не залежать від його зусиль. При побудові моделі формування системи підконтрольних показників ефективного управління необхідно враховувати тільки ті чинники, на які підприємство можне здійснювати вплив з метою збільшення прибутку.

Як відомо, виторг - це добуток обсягу реалізованої продукції і ціни реалізації. Обидві ці величини визначаються ринком і перебувають практично поза сферою впливу підприємства. Тому до підконтрольних показників за напрямком виторгу слід віднести показники, що характеризують рівень виконання збутової програми підприємства, а саме: обсяги реалізації за видами продукції, регіонами, каналами збуту; відомості про повернення продукції тощо. До складу сукупних витрат підприємства входить сума постійних і змінних витрат. Необхідно визначити структуру витрат для того, щоб встановити найістотніші статті витрат, на які менеджери центрів відповідальності можуть здійснювати безпосередній вплив.

В таблиці 2 наведено структуру витрат ВАТ “Запоріжсталь”. Після визначення структури статей витрат із загального переліку обираються ті, які мають значну питому вагу і є змінними, тобто ці статті здатні піддаватися впливам з боку менеджерів структурних підрозділів. Тенденція зміни умовно-постійних витрат не залежить від зміни обсягу виробництва. Однак для забезпечення можливості регулювання прибутку окремого виду продукту підприємству необхідно самостійно розподілити постійні витрати на окремі групи виробів.

Мета цього розподілу полягає в тому, щоб виявляти місця їх виникнення, координувати їх, виявляти резерви, здійснювати контроль, а отже, сприяти оптимізації витрат і раціональному управлінню. Для поділу постійних витрат були використані загальні щаблі постійних витрат, а саме: витрати, які не можна віднести до конкретних видів продукції, але можна враховувати за групами виробів, центрами відповідальності або функціональними галузями діяльності без додаткового розподілу, і витрати, які не можна безпосередньо віднести ні на вироби, ні на місця виникнення витрат Отже, постійні витрати в розрізі окремих груп доцільно теж включити до підсистеми підконтрольних показників.

Таблиця 2. Структура витрат ВАТ “Запоріжсталь” за 2007 р.

У результаті нами побудовано модель формування системи підконтрольних показників, орієнтованих на прибуток.

Наступним напрямом формування переліку підконтрольних показників ефективного управління є деталізація коефіцієнта ліквідності. Істотний вплив на нього справляють величина оборотних активів, величина товарно-матеріальних цінностей і розмір короткострокових зобов'язань підприємства. Таким чином, формування системи підконтрольних показників здійснюється в розрізі цих величин. Крім того, слід пам'ятати, що граничне значення коефіцієнта ліквідності, при якому підприємство можна вважати платоспроможним, дорівнює 0,6. Отже, метою контролінгу є забезпечення коефіцієнта ліквідності не менше від встановленого граничного значення.

Ще одним, не менш значним, напрямом аналітичної роботи контролінгу є аналіз відхилень фактичних показників від планових. Професійне і своєчасне використання інформації, що міститься у відхиленнях, свідчить про ефективне функціонування контролінгу.

Зіставлення фактичних показників і планових є суттю контролінгу. Планові показники формуються в процесі бюджетування, а фактичні містяться у внутрішній звітності підприємства, що визначає місця виникнення відхилень, причини і винних у їх появі. Визначення впливу різних чинників на величину кінцевого результату запропоновано здійснювати за допомогою методу ланцюгових підстановок, що може поєднуватися з іншими методами факторного аналізу.

Наступним кроком упровадження контролінгу в систему управління промисловим підприємством є визначення етапів його впровадження. Служба контролінгу, що органічно входить до загальної організаційної структури підприємства, є більшою підмогою в оптимізації цілей і виробленні альтернативних рішень щодо впливу керівництва на інші економічні служби з метою успішного виконання кінцевих завдань підприємства та адекватного реагування на виклики зовнішнього середовища.

У дисертації розглянуто питання організації контролінгової роботи на підприємстві, своєчасного збору інформації й передавання її вищій ієрархії, впливу висновків служби контролінгу на керівників підприємства та структурних підрозділів. Сформульовано основні вимоги створення служби контролінгу на підприємстві. Виконання зазначених вимог дасть змогу охарактеризувати роботу служби контролінгу як ефективну: створення системи збору оперативної інформації; формування аналітичних звітів щодо витрат для керівників; збільшення ступеня деталізації інформації про витрати; аналіз і вдосконалення документообігу; допомога в постановці завдання щодо автоматизації обробки інформації про фінансово-господарську діяльність тощо. Система контролінгу покликана забезпечувати керівництво підприємства об'єктивною, достовірною і своєчасною інформацією. Невиконання системою цього призначення може призвести до втрат на підприємстві, тому що відсутність достовірної інформації спричиняє невірні управлінські рішення, що згодом відобразиться на роботі та фінансово-економічному стані підприємства. Невірне ведення обліку і складання звітності може, зокрема, каратися штрафними санкціями з боку податкових органів. Крім того, якщо система оперативного контролінгу не надає необхідної інформації, підприємство може зазнавати збитків, виплачуючи пеню постачальникам. Таким чином, втрати при одержанні неякісно підготовленої інформації досить великі.

Ефективне функціонування служби контролінгу залежить від інформаційного забезпечення.

Визначено, що основним джерелом вхідного інформаційного потоку контролінгу є аналітичні дані про витрати підприємства з облікових регістрів. Необхідно забезпечити збір і групування цих даних відповідно до основних елементів витрат (для досліджуваних підприємств виділено ці групи). До завдань служби контролінгу необхідно також віднести завдання щодо формування та вдосконалення архітектури інформаційних потоків, оптимізації документообігу на підприємстві, а також автоматизації фінансово-господарської діяльності підприємства.

Розроблено організаційні елементи оперативного контролінгу, послідовне виділення й деталізація яких дає змогу сформувати концептуальний підхід щодо впровадження контролінгу в систему управління підприємством. При цьому чітко визначено цілі, послідовність, сутність і значимість кожного з етапів (рис. 2).

Розрахунок економічного ефекту від створення системи контролінгу на підприємстві здійснювався на прикладі ВАТ “Запоріжсталь”. Як зазначалося, на початковій стадії достатнім буде включення до складу контролінгової служби 3-4 співробітників, оскільки ми розглядаємо великі підприємства, пропонується збільшити кількість співробітників до 6. Для розрахунку економічного ефекту визначено витрати й вигоди підприємства від створення цієї служби.

Рис. 2. Концептуальна модель підсистеми “Контролінг” у системі управління підприємством

Як витрати використано витрати підприємства на оплату праці робітників та обслуговування програмного забезпечення. Для визначення вигоди розглянуто, як діяльність контролінгової служби зможе покращити фінансово-економічний стан підприємства, тобто змінити фінансово-економічні показники. Для цього за підсумками аналізу фінансово-господарської діяльності ВАТ “Запоріжсталь” за жовтень 2007 р. розглянуто статті собівартості.

У результаті розраховано, що загальна економія за наявності служби контролінгу становила 270,7 тис. грн, при цьому витрати на її функціонування - усього 31,5 тис. грн. Тобто при незначних додаткових витратах на функціонування контролінгової служби, підприємство отримує велику економію у розмірі 239,2 тис. грн.

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведених наукових досліджень вирішено важливе завдання щодо формування системи управління промисловими підприємствами на засадах контролінгу. Основні результати зводяться до такого:

1. Розглянуто позиції різних авторів стосовно визначення поняття контролінгу, його цілей і функцій. Дано визначення поняттю “контролінгу” як підсистеми економічного управління, заснованої на інтеграції методів ухвалення рішень, спрямованих на розпізнавання економічних ситуацій і управління станом господарської діяльності підприємства, розвитком його потенціалу на підставі облікових, аналітичних і планових даних. Встановлено, що фінансово-економічна служба великого промислового підприємства має складатися із чотирьох підрозділів: бухгалтерської служби, фінансового відділу, планово-економічного відділу й відділу контролінгу. Також можливим є виділення з бухгалтерської служби відділу внутрішнього фінансового аудиту та методології бухгалтерського обліку, яка й буде утворювати систему підготовки контролінгу на підприємстві.

2. Проведено аналіз фінансово-економічного стану ВАТ “Запоріжсталь” і ВАТ “Мотор Січ” за 2005-2007 рр. У результаті аналізу встановлено, що підприємства мають достатній рівень фінансової стійкості, високу платоспроможність і значний економічний потенціал, однак ефективність діяльності не відповідає рівню відповідних граничних значень. Це вимагає від керівництва підприємств певних дій щодо вдосконалення їх фінансово-економічного стану, що, в свою чергу, потребує ефективнішого використання кадрового потенціалу та підготовки системи інформаційного забезпечення рішень.

3. Визначено основний інструментарій реалізації процедур оперативного контролінгу: бюджетування, формування основних підконтрольних показників ефективного управління промисловим підприємством, аналіз відхилень фактичних показників від планових. Вироблено практичні рекомендації щодо використання перелічених елементів в практичній діяльності промислових підприємств.

4. Охарактеризовано основні етапи упровадження підсистеми оперативного контролінгу, де відображено весь необхідний обсяг робіт, який має бути здійснений у ході реалізації кожного з етапів. Розроблено конкретні рекомендації щодо реалізації проекту упровадження підсистеми оперативного контролінгу в управління діяльністю підприємств. Розроблено організаційні елементи оперативного контролінгу, послідовне виокремлення й деталізація яких дають змогу сформувати концептуальний підхід щодо управління діяльністю промислових підприємств на засадах контролінгу, який здійснюється на основі встановлення пріоритетів розвитку підприємства, регулювання й контролю за системою показників досягнення кінцевих результатів, які характеризують стан системи на всіх етапах управління промисловими підприємствами й забезпечують ефективне використання його ресурсного потенціалу. При цьому чітко визначено цілі, послідовність і значущість кожного з етапів.

5. Запропоновано на промислових підприємствах, а саме ВАТ “Запоріжсталь” та ВАТ “Мотор Січ”, запровадити систему контролінгу шляхом створення служби контролінгу. Головною метою створення цієї служби є забезпечення керівництва підприємства своєчасною, повною й точною інформацією про поточний фінансово-економічний стан підприємства, що, у свою чергу, дасть змогу покращити фінансово-економічну діяльність підприємства в цілому. Удосконалено структуру управління підприємством на основі формування служби контролінгу, яка є функціонально відокремленим напрямом у його роботі й дозволяє оптимізувати діяльність інших економічних служб з точки зору аналітичних позицій. Визначено основні завдання цієї служби, розроблено Положення про службу контролінгу на підприємстві.

6. Визначено взаємозалежність інформаційних потоків контролінгу від стану інформаційних потоків на підприємстві. Зроблено висновок щодо необхідності постійного вдосконалення останніх для того, щоб служба контролінгу змогла побудувати свою підсистему збору й обробки інформації таким чином, щоб отримувати істотні результати для цілей управління. Встановлено, що основним джерелом вхідного інформаційного потоку контролінгу є аналітичні дані про витрати підприємства з облікових регістрів, а також необхідність забезпечення збору і групування цих даних відповідно до основних елементів витрат.

7. Запропоновано методичний підхід щодо оцінки кадрового потенціалу промислового підприємства в межах підвищення вмотивованості та автоматизації його дій, спрямованих на реалізацію функцій оперативного контролінгу, яка враховує ефективність використання основних засобів виробництва і стимулювання персоналу.

8. Розраховано економічний ефект від упровадження служби контролінгу на підприємстві, у результаті чого визначено, що за незначні витрати для створення та утримання підсистеми оперативного контролінгу підприємство отримає значні вигоди у вигляді зниження витрат або збільшення прибутку, а саме на 239,2 тис. грн на місяць.

Прикладний характер дослідження дає змогу використовувати його результати безпосередньо у процесі здійснення господарської діяльності підприємств металургійного та машинобудівного комплексів. Запропоновану модель створення контролінгової служби враховаано в роботі ВАТ “Запоріжсталь” та ВАТ “Мотор Січ”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ліснича О.В. Роль контролінгу в структурі управління підприємством / Г.А. Семенов, О.В. Ліснича // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2005. - № 6. - С. 290-294. (Особистий внесок здобувача: розглянуто роль контролінгу в системі внутрішньої інформації на підприємстві).

2. Ліснича О.В. Роль і місце бюджетування при складанні фінансового плану / О.В. Ліснича // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 2. - С. 162-167.

3. Ліснича О.В. Основні методи планування фінансової діяльності на підприємстві / О.В. Ліснича // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2006. - № 4. - Т. 2. - С. 128-131.

4. Ліснича О.В. Аналіз фінансового стану у системі управління підприємством / О.В. Ліснича // Вісник Львівської державної фінансової академії. - Львів, 2006. - № 11. - С. 141-148.

5. Козуб О.В. Інститут фінансового контролінгу в системі управління підприємством / О.В. Козуб // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2007. - Вип. 224 : в 5 т. - Т. II. - С. 556-566.

6. Козуб О.В. Визначення змісту функцій і завдань контролінгу / О.В. Козуб // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 240 : в 5 т. - Т. II. - С. 356-361.

7. Козуб О.В. Побудова організаційної структури фінансово-економічної служби промислового підприємства / О.В. Козуб // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. праць. - Дніпропетровськ, 2008. - Вип. 242 : в 4 т. - Т. II. - С. 284-293.

8. Козуб О.В. Управлінський облік в інформаційному забезпеченні контролінгу / О.В. Козуб // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2008. - № 5. - Т. 2. - С. 103-106.

9. Козуб О.В. Роль і значення внутрішньофірмового фінансово-економічного контролю / О.В. Козуб // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький , 2008. - № 6. - Т. 3. - С. 53-55.

10. Козуб О.В. Визначення особливостей бюджетування як елементу інструментарію поточного контролінгу / О.В. Козуб // Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми економіки та управління підприємствами” : тези допов. - Дніпропетровськ, 2007. - Т. 5. - С. 418-423.

11. Козуб О.В. Внутрішня організація контролінгу на підприємстві / О.В. Козуб // XVI Міжнар. наук. конф. молодих науковців “Наука і вища освіта” : тези допов. - Запоріжжя, 2008. - Т. 1. - С. 98.

12. Козуб О.В. Визначення функцій контролінгу на підприємстві / О.В. Козуб // Дні науки - 2008 : тези допов. - Запоріжжя, 2008. - Т. 1. - С. 238-239.

Размещено на Allbest.ru