Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «лЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

РОЗРОБКА НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ІНТЕГРОВАНИХ СИСТЕМ МЕНЕДЖМЕНТУ АТОМНИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ З МЕТОЮ УБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНЬОЇ РОБОТИ

05.01.02 - стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

КРАВЦОВА Світлана Євгенівна

Львів - 2009

Дисертацією є рукопис

атомний електричний інтегрований система

Робота виконана на кафедрі «Метрологія, стандартизація, сертифікація та управління якістю» у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості Міністерства палива та енергетики України

Науковий керівник кандидат технічних наук, доцент Гущина Марина Олегівна, Севастопольський національний університет ядерної енергії та промисловості, завідувач кафедри «Метрологія, стандартизація, сертифікація та управління якістю», м. Севастополь.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор Байцар Роман Іванович, Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри метрології, стандартизації та сертифікації;

кандидат технічних наук, доцент Поліщук Сергій Михайлович, Українська інженерно-педагогічна академія, доцент кафедри «Охорона праці, стандартизація та сертифікація».

Захист відбудеться «26» лютого 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.052.08 у Національному університеті «Львівська політехніка» (79013, Львов-13, вул. С.Бандери, 12, ауд. 226 головного корпусу).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету «Львівська політехніка» (79013, Львів, вул. Професорська, 1)

Автореферат розісланий “22” січня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д.т.н., професор Я.Т. Луцик.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація положень Енергетичної стратегії України, затвердженої розпорядженням КМУ № 154-р від 15.03.2006 р., передбачає розвиток атомної енергетики, як одного з головних напрямків, що дозволяють забезпечити всі потреби в електроенергії промисловості, сільського господарства і житлово-комунальної сфери екологічно чистим шляхом. До основних завдань управління атомною електричною станцією (АЕС) поряд з виробництвом дешевої, екологічно чистої електроенергії, є убезпечення роботи підприємства. Останній аспект зведений у ранг політики в галузі якості при впровадженні і сертифікації інтегрованих систем менеджменту (ІСМ) АЕС. В даний час відокремлений підрозділ (ВП) Рівненська АЕС і ВП Південно-Українська (ПУАЕС) перебувають у процесі сертифікації ІСМ, а ВП Хмельницька АЕС і ВП Запорізька АЕС у процесі її розробки. Основним елементом ІСМ є процес.

Визначення поняття «процес», що у даний час пропонують стандарти ISO серії 9000:2001, відображає філософію питання, але не є тим інструментом, який можна використовувати для успішного визначення процесів ІСМ підприємства. Оскільки побудова ІСМ на АЕС України відбувається вперше, немає достатнього досвіду і прототипів, а політика управління носить специфічний відтінок зв'язаний не стільки з задоволенням споживача, скільки з безпекою виробництва електроенергії, сформувати єдиний підхід до одного з найбільш складних моментів побудови ІСМ - визначення процесів у рамках Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (ДП НАЕК “Енергоатом”) виявилося скрутним. Зазначена ситуації привела до того, що в галузі не створена нормативна база визначення процесів ІСМ, існують лише окремі точки зору, оформлені як локальні вимоги для окремих підприємств. У більшості випадків визначення процесів здійснюється на основі особистого погляду розробників ІСМ, їхнього досвіду й особистих переваг. Подібна ситуація неприйнятна для такої галузі як атомна енергетика.

Таким чином, проведення досліджень в області створення методів визначення процесів ІСМ АЕС, що дозволяють здійснювати системне управління діяльністю АЕС, спрямоване на убезпечення їхньої роботи, є актуальним завданням стандартизації ІСМ, та становить науковий і практичний інтерес.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамах пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки в Україні, а саме: згідно «Концепції підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій на 2006-2010 рр.», що затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 515-р від 13.12.2005 р., «Комплексної програми модернізації і підвищення безпеки діючих енергоблоків атомних електростанцій», що затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 504-р від 29.08.2002 р., а також відповідає планам наукових досліджень Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості за темою «Метод прогнозування надзвичайних ситуацій і катастроф регіонального рівня» (державна реєстрація № 0107U000043), в рамках якої автором запропонований метод визначення процесів ІСМ АЕС та оцінки визначених для нього суттєвих екологічних аспектів та їхнього екологічного впливу на довкілля.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково обґрунтованих рекомендацій та нормативного забезпечення визначення процесів ІСМ АЕС за для підвищення безпеки їхньої роботи.

Для досягнення поставленої мети сформульовано та вирішено наступні задачи:

- дослідити сучасний стан нормативної бази та підходи до убезпечення роботи АЕС;

- провести аналіз і систематизацію законодавчої і нормативно-методичної бази, існуючих методів визначення процесів ІСМ АЕС з метою їх удосконалення;

- розвинути теоретичної основи визначення процесів ІСМ шляхом використання показників якості матеріальних та інформаційних потоків АЕС на прикладі процесу «Водопостачання та водоспоживання»;

- розробити метод визначення процесів ІСМ, що призначений для практичного застосування при створенні цих процесів на АЕС України;

- розробити проект стандарту з визначення процесів ІСМ АЕС на основі запропонованого методу.

Об'єкт наукових досліджень -процеси ІСМ АЕС.

Предмет досліджень - метод визначення процесів ІСМ АЕС.

Методи досліджень. У дисертаційній роботі використані методи математичної статистики та теорії імовірностей, теорії інформації, теорії графів, теорії систем, загальної теорії управління, методологія загального управління якістю (TQM).

Наукова новизна отриманих результатів:

1. Розвинута теорія визначення процесів ІСМ на основі розробленого методу, який ґрунтується на використанні матеріального потоку, і дозволяє підвищити якість проектів, обґрунтувати кількість та структуру процесів ІСМ.

2. Шляхом моделювання вперше запропоновано використання показника впорядкованості інформації, як основи критерію оцінки якості визначення процесу ІСМ, який дозволяє обрати найбільш оптимальну структуру процесу.

3. На підставі запропонованого критерію побудовано модель, яка дає змогу визначати конфігурацію інформаційного каналу, ступінь впорядкованості процесу, що дозволяє вдосконалити управління якістю виходу процесу ІСМ.

4. На основі запропонованого методу розроблено нормативний документ, який містить методику визначення процесів ІСМ АЕС, та впорядковану термінологію, яка стосується визначення процесів.

5. Вперше запропоновано и обґрунтовано метод визначення екологічних аспектів діяльності АЕС, який базується на використанні оцінки структури матеріального потоку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в наступному:

Результати розробки методів визначення процесів ІСМ АЕС, визначення екологічних аспектів (ЕА) АЕС і визначення серед них суттєвих, стали за основу проекту галузевого стандарту «Визначення процесів інтегрованої системи менеджменту АЕС».

Результати досліджень впроваджені в роботу ВП ЮУ АЕС у ході виконання науково-дослідних робіт у рамках договорів по темах «Аналіз відповідності нормативної бази в галузі охорони навколишнього середовища вимогам ISO 14000 з метою підготовки системи якості ВП ЮУ АЕС до сертифікації» № 45/2006 від 19.12.2005, «Розробка процедури ідентифікації екологічних аспектів ВП ЮУ АЕС» № 2-СНУЯЭиП/06 від 20.12.2006», «Розробка методу визначення суттєвих екологічних аспектів ВП ЮУ АЕС» № 1-СНУЯЭиП/07 від 16.10.07, «Розробка навчально-методичних матеріалів для підготовки персоналу ВП ЮУ АЕС з питань впровадження системи екологічного менеджменту відповідно до міжнародних стандартів серії ISO 14000» № 127-182 від 6.11.2007 у вигляді методик «Ідентифікація екологічних аспектів діяльності АЕС» і «Оцінка суттєвості екологічних аспектів ВП ЮУ АЕС» (акт впровадження № 45-125, № 45-126 від 07.06.2007р.).

Результати дисертаційної роботи впроваджені в навчальний процес підготовки фахівців і магістрів за спеціальностями 7.000001 і 8.000001 відповідно під час викладання дисциплін «Енергоменеджмент та природоохоронні технології», «Безпека праці й охорона навколишнього середовища» на кафедрі «Метрологія, стандартизація, сертифікація і управління якістю» Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості.

Розроблений проект нормативного документа може бути використаний будь-яким підприємством у практичній діяльності при впровадженні процесного підходу.

Особистий внесок здобувача. Основні положення та результати, що висвітлені у дисертації, отримані автором самостійно. У публікаціях, які написані в співавторстві, автору належить: аналіз існуючих підходів до визначення процесів ІСМ, постановка і вирішення теоретичних і експериментальних завдань, пов'язаних з розробкою методу визначення наскрізних процесів, оцінкою якості інформаційної підтримки керування, розробкою методу визначення процесів ІСМ АЕС, методу ідентифікації екологічних аспектів діяльності і визначення серед них суттєвих, розробкою проекту стандарту з визначення процесів ІСМ.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені в дисертаційну роботу, апробовані на 10 наукових і науково-практичних конференціях і семінарах:

- VI Міжнародна конференція "Фундаментальні і прикладні проблеми моніторингу і прогнозу стихійних, техногенних і соціальних катастроф "Стихія - 2003", (м. Севастополь, 2003 р.);

- Науково-практична конференція по загальному управлінню якістю і навколишнім середовищем: «TQM/EMS - 2004 TOTАL QUALITY MANAGEMENT /ENVIROMENTAL MANAGEMENT SYSTEM. Актуальні аспекти і практичні питання», (м. Севастополь, 2004 р.);

- VIII Міжнародна конференція "Фундаментальні і прикладні проблеми моніторингу і прогнозу стихійних, техногенних і соціальних катастроф "Стихія - 2005", (м. Севастополь, 2005 р.);

- Науково-технічний семінар «Стандартизація і якість: проблеми і практика», (м. Севастополь, 2005 р.),

- IX Міжнародна конференція "Фундаментальні і прикладні проблеми моніторингу і прогнозу стихійних, техногенних і соціальних катастроф "Стихія - 2006", (м. Севастополь, 2006 р.);

- IX конференція «Молодь - ядерній енергетиці» (м. Севастополь, 2006р.);

- III міжнародна конференція ДП НАЕК «Енергоатом» «Культура безпеки на АЕС України» (м. Київ, 2006 р.);

- II Науково-практична конференція «Управління якістю у фармації» (м. Харків, 2007 р.);

- 14 Міжнародна конференція по автоматичному керуванню «Автоматика - 2007» (м. Севастополь, 2007 р.);

- XV міжнародний семінар метрологів «Методи та техніка перетворення сигналів при фізичних вимірюваннях МСМ'07 (Львів-Ряшів, 2007 р.)

Публікації. За результатами досліджень опубліковані 9 робіт, серед яких 5 у фахових виданнях ВАК України.

Структура й об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, переліку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 255 сторінок, з яких основний текст викладено на 147 сторінках друкованого тексту, містить 16 рисунків, 15 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначені мета й основні завдання, вирішення яких необхідно для досягнення поставленої мети, сформульовані наукова новизна і практична цінність отриманих результатів, наведені дані щодо апробації, публікацій і особистого внеску здобувача.

У першому розділі проаналізована проблема нормативного забезпечення створення ІСМ АЕС, зокрема визначення процесів.

Вивчення поглядів провідних спеціалістів дозволив зокрема виявити чотири основні думки щодо побудови ІСМ на АЕС:

- АЕС - це підприємства, для яких побудова ІСМ не є необхідною;

- на АЕС необхідно керувати лише технологічними процесами, отже можливо обмежитись розробкою системи менеджменту якості без розгляду невиробничих сторін діяльності;

- ІСМ на АЕС необхідна лише на початковій стадії здійснення діяльності;

- ІСМ розповсюджуються на усі аспекті діяльності АЕС, в голову цілей в галузі якості поставлено убезпечення АЕС.

АЕС України впроваджують ІСМ на підставі саме останнього підходу.

Проведений аналіз законодавчих і нормативних документів, що регламентують діяльність АЕС, рекомендацій МАГАТЕ й інших міжнародних організацій, дозволяє зробити висновок про те, що специфіка АЕС як складної технічної системи, визначає специфічність постановки цілей в галузі якості цих підприємств.

Основною метою підприємств атомно-енергетичного комплексу України в галузі управління якістю, що декларується ДП НАЕК «Енергоатом», є безпечне й ефективне виробництво електричної і теплової енергії. Виходячи з даного твердження, для АЕС можна виділити дві основні цілі:

- економічно ефективне виробництво електричної і теплової енергії;

- забезпечення необхідного рівня безпеки при експлуатації АЕС.

Аналіз підходів до визначення поняття «безпека», приведених в роботах Сідоренка В.А., Владикова Г.М., Самойлова О.Б., Бахметева А.М., Іванова В.А., Бегуна В.В., Герліги В.А., Слюсарева І.С., дозволяє сформулювати зазначене поняття стосовно до АЕС у такий спосіб: безпека АЕС - це необхідна і достатня захищеність персоналу, населення і навколишнього середовища від шкідливого впливу АЕС при її експлуатації. Саме виходячи з такого трактування повинна проводитись побудова ІСМ АЕС.

Проведений аналіз робот таких вчених як Адлер Ю.П., Глічев А.В., Андерсен Б., Харингтон Д., Шадрин А.Д., Рєпін В.В., Єліферов В.Г., Новіцький А.Л., Малишев О.В., Качалов В.А., присвячених питанням впровадження ІСМ та процесного підходу зокрема, виявив, що на даний час існує не тільки декілька методів, що використовуються для визначення процесів ІСМ, а й різні тлумачення самого поняття “визначення процесів”. Автором обґрунтоване та введене власне визначення поняття “визначення процесів ІСМ”.

ІСМ у тім виді, у якому якість сприймається сьогодні, припускає не тільки контроль над правильністю виконання технологічних процесів і керування людино-машинними системами, але й організацію управління на більш високому рівні, схема такого керування представлена на малюнку 1. Саме ця схема повинна буди взята за основу при визначенні процесів ІСМ АЕС.

З метою вивчення існуючого підходу, яким керуються АЕС при визначенні процесів ІСМ, систематизовано законодавчу і нормативну базу, якою регламентується діяльність АЕС. Побудовано схему взаємозв'язку між основними державними законодавчими актами і документами, що АЕС використовує, здійснюючи технологічні операції та при побудові ІСМЯ.

Аналіз документації, розробленої на АЕС і використовуваній при визначенні процесів свідчить про існування недоліків у нормативному забезпеченні зазначеної діяльності, а саме:

- у галузі не існує нормативної документації, що регламентує визначення процесів на основі єдиного науково обґрунтованого підходу;

- нормативні документи, розроблені АЕС, різнорідні, ґрунтуються на особистому досвіді розроблювачів;

- як правило, при визначенні процесів не враховуються вимоги ДСТУ ISO серії 14000, що пояснюється відсутністю нормативних документів по визначення ЕА діяльності АЕС.

Проведені дослідження робіт перерахованих авторів, існуючої практики впровадження ІСМ на різноманітних підприємствах привели до висновку, що необхідна розробка нового методу визначення процесів, що відповідав би специфіці діяльності АЕС, а саме запропонований метод визначення процесів ІСМ на основі використання матеріальних потоків АЕС.

В другому розділі на основі принципів TQM, аналізу потоків існуючих на підприємстві, технологічних процесів АЕС, обґрунтоване застосування матеріального потоку АЕС у якості процесоформуючої основи ІСМ, розроблений метод визначення процесів ІСМ та наскрізний процес «Водопостачання і водоспоживання АЕС». Показано, що принципам TQM, при побудові ІСМ відповідає визначення наскрізних процесів, що дозволяють забезпечити системний підхід до управління діяльністю, залучення персоналу, об'єднання в рамках одного процесу діяльності різних підрозділів для досягнення загальних цілей у галузі якості.

Використання стандартизації матеріального потоку для здійснення стандартизації підходів до визначення процесів базується на тому, що саме матеріальний потік зв`язує усі технологічні операції у рамках конкретної діяльності підприємства. Матеріальний потік описується визначеним простором станів, розмірність якого визначається кількістю ступенів свободи. Таким чином, якість керування матеріальним потоком можна охарактеризувати по положенню зображаючої точки простору станів, координатами якої і є значення змінних, що характеризують ступені свободи цього потоку, впливаючи на яки, заздалегідь можна вплинути на результати процесів ІСМ. Показниками якості матеріального потоку пропонується вважати ті фізичні величини, що є координатами зображаючої точки простору станів і визначають ступені свободи цього потоку.

Побудована класифікація матеріальних потоків АЕС за декількома ознаками (таблиця 1).

Таблиця 1. Класифікація матеріальних потоків

Ознака класифікації	Найменування
За структурою оброблюваного матеріалу	Інформаційно-матеріальні
	Матеріальні
По структурі	Поєднує кілька структурних підрозділів
	Відноситься до одного структурного підрозділу
По кількості ступенів свободи	Одномірні
	n-мірні
Стосовно входу	Внутрішній
	Зовнішній

Поза залежністю від структури оброблюваного матеріального потоку й інших класифікаційних ознак перетворення матеріальних потоків породжує інформаційні потоки, класифікація яких приведена в таблиці 2.

Таким чином, визначення процесів, основане на використанні приведеної класифікації може бути здійснене в такий спосіб:

Таблиця 2. Класифікація інформаційних потоків

Ознака класифікації	Найменування
За рівнем інформації	Перший рівень (результати вимірів, інформація, закладена в проектних рішеннях, інформація, отримана в результаті спостереження за технологічним процесом)
	Другий рівень (аналітична, отримана в результаті обробки вимірів або на підставі моделювання)
	Третій рівень (рішення, прийняті людиною-оператором на підставі інформації першого і другого рівня)
	Четвертий рівень (рішення, прийняті людиною (вище керівництво) щодо дій людини-оператора на третьому рівні)
	П'ятий рівень (інформація про результативність керування вищого керівництва - зворотний зв'язок)
	Шостий рівень (аналітична інформація, на підставі якої виробляються коригувальні заходи)
За способом одержання інформації, що формує потік	Фактична інформація
	Аналітична інформація
За структурою відповідного матеріального потоку	Внутрішня
	Зовнішня
За часом формування інформаційного потоку	Під час обробки матеріального потоку
	До обробки матеріального потоку
	Після обробки матеріального потоку

1. Вибір внутрішнього матеріального потоку - визначення матеріальної субстанції, що буде оброблятися в конкретному технологічному процесі або процесах.

2. Визначення зовнішнього матеріального потоку, тобто те устаткування і людей, що беруть участь у процесі обробки внутрішнього матеріального потоку. Таким чином, фундаментальну частину процесу ІСМ можна вважати сформованої. При цьому під фундаментальною частиною вважається безперервний технологічний процес обробки матеріального потоку від початкової стадії до одержання кінцевого бажаного результату.

3. На підставі вивчення структури матеріального потоку визначається можлива структура інформаційного потоку першого рівня та структура необхідної для цього рівня зовнішньої і внутрішньої інформації.

4. Визначення аналітичної інформації, що буде використовуватися для формування наступних п'яти шарів інформаційного потоку для усіх запропонованих структур інформаційного потоку. Визначаються конкретні часові рамки збору інформації усіх видів.

5. Вибір оптимальної структури інформаційних потоків процесу.

В якості внутрішнього матеріального потоку для досліджень обрано воду, яка є невід'ємною складовою технологічного процесу АЕС. Показниками якості (ступенями свободи) цього матеріального потоку є показники хімічного складу води.

З метою аналізу значень показників якості матеріального потоку, проаналізовані статистичні дані про хімічний склад води поверхневих водойм ВП ЮУ АЕС і ріки-джерела Південний Буг (згідно з вимогами ДСТУ 2874-82 «Вода питна» по 21 нормованому показнику в шести контрольних точках) за період 2001-2005 років. Побудовані графіки зміни концентрації нормованих речовин у поверхневих водоймах виявили тенденцію перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) по ряду нормованих речовин протягом усього періоду спостережень. Слід зазначити, що значення показників у контрольній точці 1 (р. Південний Буг вище водозабору), які можна вважати фоновими для даного підприємства по ряду показників перевищує ГДК, що говорить про необхідність обліку антропогенного навантаження на ріку-приймач, незв'язаної з роботою атомної станції. Отриманий графік середньорічного солевмісту за період 1982-2005 р. свідчить про стабільне перевищення ГДК протягом усього періоду, не дивлячись на тенденції до зниження, що спостерігається з 1995 року. Зниження визначається введенням продувки водойми-охолоджувача в ріку-джерело, але не приводить до стабільного зниження нижче ГДК.

Побудовані гістограми розподілу концентрацій сульфатів у контрольних точках з метою визначення характеру розподілу і попередньої оцінки стійкості процесу управління роботою АЕС. Структура гістограм свідчить про те, що процес не можна вважати стійким, а в точках 2 (Ташликське водоймище-охолоджувач (район греблі)), 3 (фільтраційна вода), 4 (ріка Південний Буг (район водоспуску) процес не є керованим, значення показників лежать набагато правіше верхнього нормованого рівня. У контрольних точках 1 (ріка Південний Буг вище водозабору), 5, (контрольний створ ріки Південний Буг (500 м нижче скидання)), 6 (ріка Південний Буг (район с. Бугське)) не дивлячись на те, що розподіл знаходиться в нормованих границях спостерігається перекручування форми розподілу, і його зсув до верхньої границі, що говорить про потенційну небезпеку перевищення показників.

При виконанні другого кроку визначення процесу проведений аналіз зовнішнього матеріального потоку, а саме технологічного процесу АЕС з водопостачання та водоспоживання, на підставі якого сформована структура цього потоку (рис. 2). На підставі аналізу структури інформаційного простору зроблений висновок про те, що на даний момент інформаційні потоки, при існуючій структурі процесів ІСМ, побудованої на функціональній основі, спрямовані не на управління процесом, а лише описують збір даних і нагромадження звітних документів про функціонування системи. В інформаційному плані, а, отже, і в плані управління, структурні підрозділи замкнуті лише на виконання власних функціональних завдань, тобто існують розриви інформаційного простору екологічного керування.

Для подолання виявлених проблем була сформована схема інформаційних потоків процесу, що відповідає запропонованому методу визначення процесів. На схемі виділені усі шість рівнів інформації, що використовується при здійсненні управління процесом «Водопостачання і водоспоживання АЕС». Ця схема цілком відповідає структурі внутрішнього та зовнішнього матеріальних потоків, та дозволяє збирати повну інформацію про стан цих потоків, та усі події, що пов'язані з перетворенням матеріальних потоків.

Тим самим, забезпечується перехід к управлінню на основі збору інформації про події, тобто перехід від використання вимірювальної інформації показників якості внутрішнього матеріального потоку до використання інформації про стан зовнішнього матеріального потоку, який саме й вчиняє вплив на ці показники якості.

На підставі побудованих структури зовнішнього матеріального потоку та схеми інформаційних потоків розроблений процес «Водопостачання і водоспоживання АЕС». Цей процес є наскрізним процес ІСМ АЕС, що поєднує у своїй структурі практично всі основні підрозділи атомної станції. Взаємозв'язки і взаємодії підпроцесів, що відповідають цим підрозділам, являють собою складну структуру, а їхнє функціональне призначення досить різнорідне. Вочевидь, що в такому випадку розпорядження ресурсами процесу, не є достатньою умовою для призначення власника процесу. Для наскрізних процесів ІСМ обґрунтоване введення в структуру управління «куратора процесу» - особи, що володіє таким стратегічним ресурсом як інформація про процес. Більш того, не дивлячись на різницю в технології підпроцесів, інформація про них має однакову фізичну природу, підкоряється одним законам передачі й аналізу.

У третьому розділі на основі розробленого методу побудована математична модель процесу «Водопостачання і водоспоживання АЕС», що відповідає підходові виділення наскрізних процесів у роботі АЕС на основі матеріального потоку.

Критерієм якісного виконання технологічного процесу в даному випадку виступає якість води, використовуваної у побудованому процеси. АЕС зобов'язана забезпечувати якість води, що повертається в ріку-джерело, не нижче тої, котра була при її заборі. Хімічний склад води - характеристика якості матеріального потоку - процесоформуючого фактору, буде являти собою інформацію про розглянутий процес - основу процесу управління. У даному випадку хімічний склад природної річкової води регіону відомий і, отже, її ентропія може бути прийнята за нульове значення. Сформульовано загальний критерій оцінки правомірності виділення процесів: керуючий процес повинний бути спроектований таким чином, щоб при всіх прирощеннях ентропії при використанні матеріального потоку в технологічному процесі на виході її значення наближалося до мінімуму.

У результаті процес ІСМ може бути представлений математичною моделлю, загальний виді якої представлений виразом:

(1)

де - ентропія спроектованого процесу; - ентропія підпроцесів, спроектованого процесу; - ентропія, внесена на окремих етапах підпроцесів; - імовірність події , що визначає внесення ентропії в розглянутий процес;  - кількість виділених підпроцессов; - кількість етапів кожного підпроцеса; l - кількість станів, що характеризують кожен з етапів; - події, що визначають внесення ентропії в розглянутий процес.

У відповідності з розробленою схемою, технологічний процес представляється чотирма підпроцесами:

1. Підпроцес одержання і використання додаткової води.

2. Підпроцесс охолодження конденсаторів турбін.

3. Підпроцес забезпечення водою для господарсько-питних нестатків АЕС і міста.

4. Підпроцес збору і видалення промислово-зливових стоків промислової площадки АЕС.

Оцінити ентропію процесу можна на підставі дослідження інформаційного потоку, породжуваного матеріальним потоком, причому здійснюється перехід від використання показників якості внутрішнього матеріального потоку до використання показників якості зовнішнього матеріального процесу та інформаційних потоків усіх шести рівнів управління. Тоді

(2)

де - загальна ентропія процесу водопостачання і водоспоживання; - ентропія підпроцеса одержання і використання додаткової води; - ентропія підпроцеса охолодження конденсаторів турбін; - ентропія підпроцеса забезпечення водою для господарсько-питних нестатків АЕС і міста; - ентропія підпроцеса збору, очищення і видалення промислово-зливових стоків промислової площадки АЕС.

При вірно спроектованому процесі повинна виконуватися умова сформульованого вище критерію

(3)

отже, повинна виконуватися умова

 (4)

на підставі чого, описані вище етапи були розглянуті по кроках, на кожнім кроці виділені операції, на яких у підсистему вноситься ентропія.

Виходячи з приведених міркувань, побудована математична модель процесу «Водопостачання та водоспоживання АЕС»:

, (5)

де - ентропія, внесена на етапі попереднього очищення води; - ентропія, внесена при використанні води в роботі I контуру; - ентропія, внесена при використанні води в роботі II контуру; - ентропія, внесена в підпроцес одержання і використання додаткової води з боку підпроцесу охолодження конденсаторів турбін; - ентропія, обумовлена якістю води у водоймі-охолоджувачі; - ентропія, внесена в систему в процесі охолодження; - ентропія, внесена в підпроцес охолодження конденсаторів турбін з боку підпроцеса забезпечення водою для господарсько-питних нестатків АЕС і міста; - ентропія, внесена в підпроцес охолодження конденсаторів турбін з боку підпроцесу збору і видалення промислово-стічних вод з території АЕС; - ентропія, внесена на етапі очищення води до показників, необхідних ДСТУ 2874-82; Д - ентропія, внесена в результаті використанні води на господарсько-питні нестатки АЕС і міста-супутника; - ентропія, що відповідає процесові очищення стічних вод АЕС і міста-супутника в системі очисних споруджень господарсько-побутової каналізації (ОСГПК) АЕС; - ентропія, що відповідає процесові доочищення стічних вод АЕС і міста-супутника на біоставках АЕС; - ентропія підпроцеса збору і видалення промислово-зливових вод з території АЕС; - ентропія, внесена в систему при зборі промислово-зливових вод на території АЕС; - ентропія, внесена в систему після очищення в очисних спорудженнях промислово-зливової каналізації.

В зазначеній моделі прийнятий ряд припущень: технологічні операції, що використовують воду, не обмежуються описаними вище, але оскільки ентропія, внесена ними або мізерно мала, або дорівнює нулеві, її внесок у збільшення ентропії системи не розглядався. У моделі враховувалися лише найбільш значимі джерела ентропії, характерні для описуваного процесу.

Для підтвердження ефективності запропонованого метода визначення процесів було розраховано значення ентропії процесу при чинній системі управління та для процесу ІСМ, що визначений на підставі розробленого методу.

В даний час управління здійснюється на основі аналізу даних про внутрішній матеріальний потік, причому ці дані отримуються лише на виходах підпроцесів та не пов'язані з зовнішнім матеріальним потоком. Отже для визначення ентропії можливо використати лише статистичні дані відносно значень показників якості внутрішнього матеріального потоку. Отже розрахунок ентропії в кожній точці здійснювався в декілька етапів.

Попередній етап розрахунків спрямований на визначення репрезентативності досліджуваних статистичних даних. Проведені розрахунки довели репрезентативність досліджуваних вибірок.

Етап 1. На основі статистичних даних про значення контрольованого параметру, що характеризує матеріальний потік, а саме про концентрацію сульфатів у технологічних и господарчих водах АЕС, визначений набір можливих станів у кожній точці контролю.

Етап 2. Визначена імовірність кожного із станів відповідно до виразу:

(6)

де ni - кількість станів, що характеризується окремим значенням контрольованого параметру; N - загальна кількість зафіксованих станів.

Етап 3. Складений ансамбль для кожної точці згідно та розраховане значення ентропії за формулою 1.

Для існуючої системи керування процесом визначені ансамблі у контрольних точках 1-6 за виразом (7) та розраховано значення ентропії за формулою:

(7)

де u1, u2, …, uN - можливі стани джерела інформації; - ймовірність появи станів u1, u2, …, uN,.; .

Таким чином для точки Т1: НТ1 = 5,3; Т2: НТ2 = 7,2; Т3: НТ3 = 6,6 ; Т4: НТ4 = 7,1; Т5: НТ5 = 5,5; Т6: НТ6 = 5,3.

З отриманих значень видно, що значення ентропії в точках Т1 та Т6 рівні, але це не означає, що в даний час не існує проблем в керуванні процесом. Рівність значення ентропій досягається проведенням низки технологічних операцій, зокрема регулюванням продувки водойми-охолоджувача, та природним розбавленням поверненої води у водах ріки -джерела. Виявлене значне прирощення ентропії в точках Т2, Т3, Т4. При існуючий системі управління виявити причини такої ситуації практично неможливо, оскільки відповідна інформація у системі не збирається та не аналізується.

Далі було розраховано значення ентропії на вході та виході кожного з підпроцесів. Оскільки інформація про контрольний параметр відносно першого підпроцесу в даний час не збирається та не аналізується, він не враховувався в подальших розрахунках. Отримані наступні результати Н2 = 5,4; Н3 = 5,7; Н4 = 5,6, що характеризують вклад кожного з підпроцесів в загальне прирощення ентропії всього процесу. Для того, щоб мати змогу використати сформульований критерій правильності ідентифікації процесів ІСМЯ, було доведено незалежність однієї від одної вибірок, що характеризують кожен з підпроцесів. Отримані значення коефіцієнтів кореляції свідчать про взаємну незалежність виділених підпроцесів процесу «Водопостачання та водоспоживання АЕС».

Отже ентропія процесу

(8)

Для здійснення обґрунтованого вибору структури інформаційних потоків процесу проведена оптимізація на основі двох показників: мінімізації приросту ентропії в ході процесу і мінімізації довжини каналу передачі інформації про процес.

Беручи до уваги те, що запропонований метод визначення процесів передбачає перехід до використання інформації про зовнішній матеріальний потік була розрахована ентропія для трьох розроблених схем інформаційних потоків с метою визначення найбільш оптимальної з точки зору мінімальності прирощення невизначеності в процесі. Приклад структурі інформаційних потоків наведено на рис. 3. Для її розробки використані дані про відмови та дефекти устаткування, яке саме й формує зовнішній матеріальний потік, також враховувалась ентропія, що вноситься на кожному з шести рівнів інформації в процесі управління. Для кожної з схем визначено значення ентропії для випадку ідеального стану усіх одиниць обладнання та відсутності помилок при передачі інформації, а також для найгіршого стану відповідно (табл. 3).

З використанням виразу (9) розраховане значення ступеня упорядкованості R інформації при кожній із схем інформаційного простору

Таблиця 3. Результати визначення прирощення ентропії для розроблених схем інформаційних потоків процесу

Прирощення ентропії DНп
Схема 1	Схема 2	Схема 3
для ідеального стану DНп''
11,69	10,68	9,9
для найгіршого стану DНп'
13,42	12,42	11,9

(9)

де ?Нп - ентропія, властива процесу при існуючої схемі інформаційних потоків; Нmaxi - максимальна ентропія процесу, при кожній із схем.

Для моніторингу стану процесу у реальному часі та визначення необхідності у корегувальних управлінських діях побудовано графік залежності значення коефіцієнта потоку , впорядкованості R від значення ентропії матеріального та запропоновано межі регулювання що розраховані наступним чином: максимальне значення коефіцієнту Rmax, що відповідає ідеальному стану, що відповідає найгіршому стану процесу (максимальна кількість відмов обладнання), - нижню межу регулювання.

Розглядаючи структуру інформаційних потоків процесу як сильно зв'язний зважений орієнтований граф, довжина каналу передачі визначається довжиною шляху між вершинами графа.

Початком шляху (вихідною точкою) є вершини, що відповідають первинному матеріальному потокові, кінцем шляху - вершина, що відповідає власникові (кураторові) процесу.

Визначення найкоротшого шляху в графі здійснювалося на підставі використання алгоритму Флойда-Уоршела. Довжина найкоротшого шляху між вершинами i і j, визначається рекурентною формулою

(10)

при виконанні двох умов:

- якщо найкоротший шлях не проходить через вершину k, тоді ;

- якщо існує більш короткий шлях між вершинами i та j, що проходить через k, тоді він спочатку йде від i до k, а потім від k до j, тоді .

Довжина шляху визначається вагами дуг графа, для чого матриця суміжності для зваженого графа перетворена в матрицю ваг (11).

, (11)

де n - число рядків і m - число стовпців дорівнює числу вершин графа (n=m), елементи матриці - ваги дуг, що з'єднують відповідні вершини. Вага дуги визначається значенням прирощення ентропії на зазначеному етапі передачі інформації.

За результатами реалізації алгоритму Флойда-Уоршела і визначення значень коефіцієнта упорядкованості для розглянутих структур інформаційних потоків процесу отримані наступні значення, наведені в табл. 4.

За результатами розрахунків для процесу обрана третя схема інформаційних потоків процесу: значення коефіцієнту впорядкованості для цієї схеми максимальне = 0,4, довжина каналу передачі інформації мінімальна = 3,13.

Таблиця 4. Значення коефіцієнта упорядкованості і довжини каналу передачі інформації для різних структур інформаційних потоків процесу

Показник	Схема 1	Схема 2	Схема 3
Мінімальне значення коефіцієнта упорядкованості,	0,21	0,19	0,28
Максимальне значення коефіцієнта упорядкованості,	0,35	0,34	0,4
Мінімальна довжина каналу передачі інформації про процес,	5,25	4,25	3,13

Управління повинне здійснюватись таким чином, щоб значення коефіцієнта впорядкованості наближалося до максимального значення, що забезпечить мінімальну ентропію матеріального потоку, мінімальний вплив діяльності АЕС на довкілля та підвищення безпеки АЕС.

У четвертому розділі розроблений проект галузевого стандарту по визначення процесів ІСМ для АЕС України та проведені дослідження, що спрямовані на оцінку ефективності розробленого методу з точки зору підвищення безпеки діяльності АЕС. Основні положення стандарту у вигляді блок-схеми алгоритму проектування процесів ІСМ представлені на рис. 6.

У рамках алгоритму визначення процесів ІСМ АЕС розроблений метод визначення ЕА та метод визначення суттєвих ЕА. У вказаних методах вперше запропоновано спільне використання простих статистичних методів управління якістю та системного методу FMEA-аналізу.

Структура проекту галузевого стандарту «Визначення процесів інтегрованих систем менеджменту АЕС»:

0 Вступ.

1 Галузь застосування.

2 Позначення і скорочення.

3 Терміни і визначення.

4 Нормативні посилання.

5 Загальні положення

6 Визначення процесів інтегрованих систем менеджменту АЕС.

Додаток А. Блок-схема здійснення ідентифікації процесів ІСМ АЕС.

Додаток Б. Визначення екологічних аспектів АЕС. Методика.

Додаток В. Оцінка суттєвості екологічних аспектів АЕС. Методика.

Представлений проект стандарту пропонується до впровадження в роботу АЕС України. Впровадження стандарту забезпечить єдиний підхід до визначення процесів ІСМ АЕС України, що дозволяє організувати системне управління їхньою діяльністю в рамках ДП НАЕК «Енергоатом». Проект стандарту може бути узятий за основу здійснення діяльності й інших промислових підприємств України

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі присвяченій удосконаленню нормативної бази визначення процесів ІСМ АЕС досягнута поставлена мета. У результаті теоретичних і експериментальних досліджень вирішена актуальна науково-практична задача створення нормативної бази ІСМ АЕС з метою підвищення безпеки їхньої роботи.

Зокрема отримані наступні наукові і практичні результати:

1. На основі проведеного дослідження сучасного стану нормативної бази України, вимог МАГАТЕ та підходів до убезпечення роботи АЕС доведено, що створення та впровадження ІСМ є новим ефективним підходом для подальшого підвищення рівня безпеки функціонування АЕС, оскільки дозволяє одночасно враховувати при управлінні задачі радіаційної, ядерної та екологічної безпеки.

2. Проведений аналіз и систематизація законодавчої та нормативної бази, існуючих методів визначення процесів ІСМ АЕС виявив, що в даний час не існує науково обґрунтованого методу ідентифікації процесів, який би відповідав специфіці діяльності АЕС. Запропоновані визначення понять “інтегрована система менеджменту”, “визначення процесу”, “базова одиниця”, “наскрізний процес”.

3. Отримали подальший розвиток теоретичні основи визначення процесів ІСМ, для здійснення якого в якості підґрунтя запропоновано використання матеріального потоку. Визначення рівня якості управління процесом запропоновано охарактеризувати по положенню зображаючої точки простору станів матеріального потоку, координатами якої і є значення змінних, що характеризують ступені свободи цього потоку - показників якості.

4. Вперше для підприємств, політика в галузі якості яких спрямована на убезпечення діяльності, розроблений метод визначення процесів ІСМ, який ґрунтується на визначенні джерел невизначеності та їх загального внеску в якість процесу, що проектується.

5. Апробовані методи покладені в основу розробленого проекту стандарту «Визначення процесів інтегрованих систем менеджменту АЕС». Стандарт містить методику визначення процесів ІСМ АЕС, та розроблену методику визначення екологічних аспектів, що базується на використанні оцінки структури матеріального потоку.

6. Отримані результати можуть бути використані для визначення процесів при розробці та впровадженні ІСМ на інших підприємствах, основу діяльності яких складає перетворення матеріальних потоків, практично без обмежень відносно галузевої приналежності підприємства.

7. Практичне значення отриманих результатів підтверджено актами впровадження науково-практичних результатів дисертаційної роботи. Результати впроваджені в практичну діяльність ВП ЮУ АЕС, складовою частиною ввійшли в документи, що були представлені при сертифікації інтегрованої системи менеджменту якості ВП ЮУ АЕС, крім того результати використані в навчальному процесі Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості для спеціальності “Якість, стандартизація та сертифікація”.

Список ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кравцова С.Є. Ідентифікація процесів інтегрованої системи управління якості АЕС на основі концептуальної моделі процесу / М.О. Гущина, С.Є.Кравцова // Стандартизація, сертифікація, якість. - 2007.-№ 3. - С. 44-47.

2. Кравцова С.Є. Экологический менеджмент как часть общей системы качества предприятия / М.О. Гущина, С.Е. Кравцова // Сборник научных трудов СНИЯЭиП. - 2004. - № 11. - С. 65-69.

3. Кравцова С.Є. Материальные потоки как основа проектирования процессов интегрированных систем управления качеством на АЭС / М.О. Гущина, В.Г. Котеленец, С.Е.Кравцова, С.Б. Смирнов // Metody i technika przetwarzania sygnaіхw w pomiarach fizycznych. - 2006.- № 29. - С. 140-146.

4. Кравцова С.Є. Ідентифікація екологічних аспектів: від підходів до інструментів / М.О. Гущина, В.Г. Котеленець, C.Є. Кравцова, Т.В. Сташкова Збірник наукових праць СНУЯЕтаП. - 2008. - Вип. 1(25). - С. 104-109.

5. Кравцова С.Є. Разработка метода оценки значимости экологических аспектов для обособленного предприятия «Южно-Украинская АЭС» / М.О. Гущина, В.Г. Котеленец, С.Е. Кравцова, О.А. Яковлев // Збірник наукових праць СНУЯЕтаП. - 2008. - Вип. 2(26). - С. 108-112.

6. Кравцова С.Є. Диаграмма Исикавы как системный метод оценки качества гидросферы / М.О. Гущина, С.Е. Кравцова // Материалы III международной студенческой научной конференции «Прикладные задачи математики в механике, экономике, экологии». - Севастополь: СевНТУ, 2005. - С. 30-34.

7. Кравцова С.Є. Особенности подготовки системы качества предприятия атомно-энергетического комплекса (АЭК) к сертификации в соответствии с требованиями ISO 14000 / М.О. Гущина, С.Е. Кравцова // Материалы Научно-технического семинара «Стандартизация и качество: проблемы и практика». Севастополь: СНИЯЭиП, 2004.- С. 185-194.

8 Кравцова С.Є. Методика проектирования процессов интегрированной системы менеджмента качества / М.О. Гущина, С.Е. Кравцова // Управління якістю в фармації: матеріали ІІ Науково-практичної конференції (25 травня 2007 р). - Х.Видавництво НФаУ, 2007. - С. 45-46.

9. Кравцова С.Є. Автоматизированная информационная система как средство повышения качества управления процессами интегрированной системы менеджмента качества АЭС / М.О. Гущина, С.Е. Кравцова // Матеріали XIV міжнародної конференції з автоматичного управління (Автоматика-2007), (10-14 вересня 2007 р. м. Севастополь). - Севастополь: СНУЯЕтаП, 2007. - Ч.1. - С. 132-134.

АНОТАЦІЯ

Кравцова С.Є. Розробка нормативного забезпечення визначення процесів інтегрованих систем менеджменту атомних електричних станцій з метою убезпечення їхньої роботи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за фахом 05.01.02 - стандартизація, сертифікація та метрологічне забезпечення. Севастопольський національний університет ядерної енергії і промисловості, Севастополь, 2009.

Дисертація присвячена розробці науково обґрунтованих рекомендацій визначення процесів інтегрованих систем менеджменту (ІСМ) АЕС.

Проведено дослідження сучасного стану нормативних вимог та підходів до убезпечення роботи АЕС та доведено, що створення та впровадження ІСМ є новим ефективним підходом для подальшого підвищення рівня безпеки функціонування АЕС. Сформульовані та запропоновані для використання в нормативних документах визначення термінів “інтегрована система менеджменту”, “визначення процесу”, “базова одиниця”, “наскрізний процес”.

Запропоновано новий підхід до визначення процесів ІСМ АЕС на основі використання в якості процесоформуючої основи матеріальних потоків АЕС. Розроблено метод визначення процесів ІСМ, який ґрунтується на визначенні джерел невизначеності та їх загального внеску в якість процесу, що проектується. Визначення рівня якості управління процесом запропоновано охарактеризувати по положенню зображаючої точки простору станів матеріального потоку, координатами якої і є значення змінних, що характеризують ступені свободи цього потоку - показників якості.

Розроблені методи покладені в основу запропонованого проекту галузевого стандарту «Визначення процесів інтегрованих систем менеджменту АЕС», що дозволило вдосконалити нормативну базу АЕС з питань визначення процесів при створенні ІСМ.

Ключові слова: АЕС, безпека, процес, інтегрована система менеджменту, визначення процесів, ентропія, екологічний аспект.

АННОТАЦИЯ

Кравцова С.Е. Разработка нормативного обеспечения определения процессов интегрированных систем менеджмента атомных электрических станций с целью обеспечения безопасности их работы - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.01.02 - стандартизация, сертификация и метрологическое обеспечение. Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности, Севастополь, 2009.

Диссертация посвящена разработке научно обоснованных рекомендаций по определению процессов интегрированных систем менеджмента атомных электрических станций (ИСМ АЭС).

Проведено исследование требований законодательных и нормативных документов, регламентирующих деятельность АЭС, в том числе относительно обеспечения безопасности работы, построения интегрированных систем менеджмента, определения процессов интегрированных систем менеджмента. Предложена схема систематизации нормативной базы АЭС на основе ступенчатого перехода от требований законодательных актов Украины к требованиям технологической документации, используемой АЭС. Схема способствует анализу деятельности АЭС с учетом воздействия на основные компоненты окружающей среды, необходимому для построения интегрированных систем менеджмента. Сформулированы и предложены для использования в нормативных документах определения терминов «интегрированная система менеджмента», «определение процессов», «базовая единица», «сквозной процесс».

Получили развитие теоретические основы определения процессов ИСМ. Для осуществления определения процессов в качестве основы предложено использование материального потока. Оценку уровня качества управления процессом предложено осуществлять по положению изображающей точки пространства состояний материального потока, координатами которой являются значения переменных, которые характеризуют степени свободы этого потока - показателей качества.

Для предприятий, политика, в сфере качества которых направлена на обеспечение безопасности деятельности, разработан метод определения процессов ИСМ, основанный на определении источников неопределенности и их общего вклада в качество проектируемого процесса. Разработаны критерии для выбора оптимальной структуры информационных потоков процессов ИСМ АЭС: оценка производится на основании значений коэффициента упорядоченности, длины информационных каналов.

Разработанные методы положены в основу проекта стандарта «Определение процессов интегрированных систем менеджмента АЭС». Проект стандарта включает методику определения процессов ИСМ АЭС, методику определения экологических аспектов и выделения среди них значимых, которая базируется на использовании оценки структуры материального потока.

Основные результаты работы предлагается использовать при построении ИСМ АЭС и подготовке их к сертификации. Разработанный подход к определению процессов ИСМ может быть применен на других предприятиях, основу деятельности которых составляет преобразование материальных потоков без ограничений относительно отраслевой принадлежности предприятия.

Ключевые слова: АЭС, безопасность, процесс, интегрированная система менеджмента, определение процессов, энтропия, экологический аспект.

ANNOTATION

Kravtsova S.E. Development of the normative provisions for NPP management integrated system processes determination with the purpose of their operation safety providing. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of candidate of engineering sciences scientific degree on specialty 05.01.02 - standardization, certification and metrological provision. Sevastopol national university of nuclear energy and industry, Sevastopol, 2009. Dissertation is devoted to development of scientific recommendations for determination of NPP integrated management system (ISM) processes. Research of the modern state of normative requirements and approaches is conducted to NPP operation safety improvement and it is proved that ISM creation and implementation is a new effective approach for the subsequent improvement of NPP save operation. The terms: “integrated management system”, “determination of process”, “base unit”, “through process” are formulated and offered for usage in the normative documents. New approach for determination of NPP ISM processes is offered based on the NPP material streams usage as a basis for process formation. The method of ISM processes determination is developed which is based on determination of uncertainty sources and their general input in designed process quality. It is suggested to describe determination of process control quality level according to position of depicting point for material stream condition space. The coordinates of this point are the value of variables that characterize the degrees of freedom for this stream - quality indexes.

...