- метод оцінки впливу оподаткування та амортизації на результати організаційно-фінансової діяльності підприємств;

- модель оцінки фіскальної ефективності використання спрощеної системи оподаткування;

- використання ігрових методів для вирішення конфліктних ситуацій між підприємцем і податковим інспектором і зменшення рівня корумпованості податкових органів.

Отримало подальший розвиток:

- дослідження теоретичних і методологічних аспектів формування податкової системи України;

- аналіз ефективності податкових перевірок у місті Києві.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання даних дисертаційного дослідження під час впровадження змін податкового законодавства з метою зменшення податкового навантаження на мікрорівні. Крім того, в роботі запропоновано підходи щодо поліпшення фінансування підприємств та збільшення ефективності економічно-організаційного управління за допомогою оптимізації податкового навантаження. Впровадження рекомендацій щодо регулювання взаємовідносин підприємця та податкового інспектора, отриманих за допомогою ігрових методів, повинно сприяти зменшенню корумпованості податкової служби України.

Окремі висновки й пропозиції впроваджено у фінансово-господарській діяльності ЗАТ “Екотехніка” (довідка про впровадження № 35 від 18.06.2007р.). Результати досліджень впроваджено в навчальний процес Київського міжнародного університету (довідка № 340 від 20.06.2007р.), Київського економічного інституту менеджменту (довідка №74 від 19.06.2007р). Пропозиції щодо впровадження методики оцінювання податкового навантаження застосовуються в діяльності ДПА України (довідка про впровадження №20-115 від 20.06.2007р.).

Особистий внесок автора. Дисертація є самостійним завершеним науковим дослідженням, у якому викладено та обґрунтовано авторський підхід до формування ефективної системи управління податковим навантаженням підприємства. Усі наукові результати, висновки та пропозиції, викладені в дисертації, розроблені та отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на конференціях: у м. Сімферополі на Міжнародній науково-практичній конференції „Наукове забезпечення процесів реформування економічних відносин в умовах глобалізації”, 20-22 квітня 2007 р.; у м. Ірпені на IV Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”, 31 травня-1 червня 2007 р.; у м. Києві на Х Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції", 16 - 18 травня 2007 р.; у м. Києві на ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційні технології в економіці, менеджменті та бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти", 23 - 24 листопада 2006 р.; в м. Києві на VІІІ Науково-теоретичній конференції “Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи”, 24 - 25 травня 2006 р.; у м. Києві на VІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість", 12 - 13 травня 2005 р.

Публікації. Основні наукові результати дослідження опубліковано в дев'яти фахових виданнях, загальним обсягом в 6,1 др. арк. (із них 4,6 належать особисто автору), та в семи тезах доповідей на наукову конференцію, загальним обсягом 1,8 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатку. Загальний обсяг дисертації становить 163 сторінки. Дисертація містить 29 рисунків, 19 таблиць, 1 додаток. Список використаних джерел містить 159 найменувань.

Основний зміст

У першому розділі “Теоретико-методичні основи управління податковим навантаженням” досліджено концептуальні підходи до визначення цілей та функціональних обов'язків податкової системи, аналізуються соціальна спрямованість та фіскальна ефективність податкової системи України, розроблено методичні підходи до оцінювання та управління податковим навантаженням.

На підставі підходу, розробленого класиками економічних учень Адамом Смітом і Дж. Кейнсом, аналізується структура, функціональні обов'язки та ефективність діяльності податкової системи України. Дано узагальнене означення податкової системи, яке в подальшому використовується при аналізі управління податковим навантаженням підприємства: податкова система - це система, що складається з таких елементів, як податкові органи, податкове законодавство та практика його застосування, сукупність податків, зборів до державних цільових фондів, мита та інших платежів, які стягуються у встановленому порядку.

На підставі досліджень, проведених міжнародними організаціями, аналізується вплив податкової системи на умови ведення бізнесу в Україні.

Зроблено висновки про те, що податкова система України в її сучасному стані не сприяє розвитку економіки. Це спричинено значною кількістю податків, складністю системи і тому - значними витратами часу на оформлення податкової документації.

Переходячи до цілей та завдань податкового менеджменту (управління податковим навантаженням), аналізується за літературними джерелами означення податкового менеджменту, його цілі та шляхи реалізації.

Критерії оптимальності в податковому плануванні досліджувало багато вітчизняних і зарубіжних учених, проте на сьогодні не вироблено єдиного підходу до їхнього визначення. Зокрема, в літературі виділяють такі критерії оптимальності в податковому плануванні:

- мінімум податкових платежів протягом податкового періоду;

- мінімум податкових платежів за весь період функціонування підприємства (проектний підхід);

- забезпечення рівномірності формування податкових зобов'язань відповідно до наявних фінансових ресурсів (підхід, виходячи з фінансових потоків) при забезпеченні запланованого рівня прибутку;

- максимум фінансового результату при обмеженні максимальної суми сплачуваних податків або максимально допустимого приросту податкових платежів на одиницю приросту фінансового результату.

Процес управління податковим навантаженням тісно пов'язаний з процесом оподаткування, тому велике значення має також показник ефективності діяльності податкової служби в цілому. Він розраховується як відношення бюджету податкової служби країни до суми зібраних податків.

На підставі проведеного аналізу зроблено висновки, що податкова система України на етапі економічного розвитку, що досліджується, не сприяє вирішенню завдання економіко-організаційного управління податковим навантаженням підприємства.

Другий розділ “Аналіз фактичного та розрахункового податкового навантаження на мікрорівні” присвячений дослідженню фактичного податкового навантаження на прикладі підприємств міста Києва, а також моделі управління податковим навантаженням на мікрорівні.

Проаналізовано статистичні дані щодо валового доходу та сплачених податків 2 880 підприємств міста Києва за 2005 рік і перший квартал 2006 року. Серед сплачених податків найбільша частка припадає на податок на прибуток підприємств (ППП), податок на додану вартість (ПДВ), податок з доходів фізичних осіб (ПДФО) та інші податки і платежі (ІП) (акциз, плата за землю тощо), визначені законодавством про оподаткування. У результаті податкових перевірок для деяких із цих підприємств було нараховано штрафні санкції. Тому одним із завдань цього дослідження є аналіз ефективності впливу нарахування штрафних санкцій на сплату податків у наступному часовому інтервалі. Крім того, висвітлено питання щодо методів управління податковим навантаженням на підприємствах міста Києва. Для вирішення цих завдань автор спробував виявити основні чинники нарахування штрафних санкцій та наслідки їх у наступні проміжки часу.

Підприємства, які аналізувалися, забезпечили близько 50 % податкових платежів, що адмініструються державною податковою адміністрацією у місті Києві. Зі 10,1 млрд. грн. податкових надходжень частка окремих податків у загальній сумі податків така: ППП - 31 %, ПДВ - 35 %, ПДФО - 15 %, ІП - 19 %. На підставі інформації щодо форми власності проаналізовано тенденції розвитку підприємств різної форми власності та вплив методів адміністрування на добровільність сплати податків.

Зроблено припущення, що податкове навантаження стосовно валового доходу є об'єктивною характеристикою ставлення до сплати податків, яка дозволяє не враховувати суттєву відмінність в обсягах виробництва та в обсягах сплачених податків. Різні підприємства залежно від сфери діяльності, стану основних фондів, рівня організації виробництва мають різні показники валового доходу та прибутку і тому по-різному сплачують податки.

Подальший аналіз дав змогу оцінити ефективність запропонованого підходу. Попередньо першу вибірку було цензуровано, тобто з розгляду було вилучено три підприємства, для яких сплачені податки перевищували валовий дохід. Кількість спостережень цензурованої вибірки N = 2 877. Для таких підприємств за допомогою програми “STATGRAPHICS” зроблено оцінювання статистичних характеристик (математичного сподівання - та середньоквадратичного відхилення - ) щодо сплачених податків, валових доходів і податкових навантажень.

Оскільки основною характеристикою відносної величини сплати податків прийнято вважати податкове навантаження щодо валового доходу, то, в першу чергу, проаналізовано вплив донарахувань на цю характеристику. Розрахована оцінка величини податкового навантаження донарахувань становила 0,98 %, якщо осереднення проводити по всій вибірці підприємств. Якщо розглядати відношення всіх сплачених податків до сумарного валового доходу, то величина навантаження становила 1,3 %.

На підставі аналізу даних отримано інформацію щодо фактичного рівня податкового навантаження на підприємствах міста Києва. Побудовано гістограму розподілу податкових навантажень з податків, сплачених за 2005 рік. Найбільша кількість підприємств (приблизно 1 420, або 49,4 %) сплачували податки за 2005 рік у розмірі менше, ніж 0,2 % від валового доходу. Серед них 521 (або 18,1 %) не показали доходу взагалі і відповідно не сплатили податків. Найбільше податкове навантаження становило 39,7 % від валового доходу.

На підставі даних щодо валових доходів і сплачених податків розраховано показник рентабельності підприємств міста Києва.

Відповідно до сучасних уявлень, наприклад для розрахунку дохідності капіталу, враховується прибуток після, а не до сплати податків. Однак, внаслідок незначної прибутковості, яка декларується, цей підхід не можна застосувати в сучасних умовах для вітчизняних підприємств.

Для порівняння фактичного та законодавчо встановленого податкового навантаження використаємо адаптовану автором модель податкового навантаження на мікрорівні.

Податковий тиск суттєво залежить від частки оплати праці у валовому доході та від частки інших витрат (сировини, енергоносіїв, амортизації та ін.).

Відповідно до Закону про державний бюджет на 2007 рік, ставка податку на доходи фізичних осіб , основна ставка податку на прибуток підприємств: .

Проте, в сучасних умовах (дефіциту як державного бюджету, так і бюджету пенсійного фонду) такий крок важко реалізувати, тому пропонуємо збалансовану зміну податкових ставок, що зменшить податкове навантаження. податковий навантаження підприємство

На підставі проведеного емпіричного аналізу та модельних розрахунків можна зробити висновок, що в сучасних умовах господарювання управління податковим навантаженням підприємства здійснюється за допомогою як оптимізаційних методів зменшення податкового навантаження (у межах законодавства), так і з використанням методів ухилення від сплати податків (поза межами законодавства).

У третьому розділі “Основні напрями вдосконалення управління податковим навантаженням підприємства” аналізується використання спрощеної системи оподаткування, як методу регулювання податкового навантаження, а також ігрові підходи при вирішенні конфліктних ситуацій між підприємцем і податковим інспектором. Що стосується спрощеної системи оподаткування, то проведений аналіз податкового навантаження свідчить, що її використання справді суттєво зменшує податкове навантаження як щодо валового доходу, так і щодо прибутку. Тому, незважаючи на деякі негативні наслідки, застосування спрощеної системи оподаткування, використання її дуже важливе для вирішення питань працевлаштування при зменшенні обсягів державного сектора економіки (бюрократичного апарату, збройних сил та ін.), який, за оцінками міжнародних експертів, має в Україні досить великі обсяги.

У другому розділі на підставі аналізу даних спостережень за сплатою податків підприємствами міста Києва було показано, що досліджувані підприємства використовують при регулюванні податкового навантаження як методи податкового планування (в межах чинного законодавства), так і схеми ухилення від сплати податків. Механізм взаємовідносин платника податків та контролюючих органів розглядається за допомогою ігрових методів, які застосовуються при аналізі конфліктних ситуацій. Розглянуто такі домінантні стратегії, які використовує підприємець при сплаті податків: - сплата податків з фактичного прибутку, - зменшення фактичного прибутку за рахунок фальсифікації документації (завищення матеріальних витрат), - виділення частки прибутку для досягнення домовленості з податковим інспектором.

У свою чергу, податковий інспектор використовує тільки дві стратегії: - нарахування штрафних санкцій у випадку ухилення, - ненарахування штрафних санкцій у випадку виявлення ухилення (змова із підприємцем). Виявлення ухилення можливе з імовірністю 0 при використанні підприємцем стратегії ; - при використанні та 1 - при використанні . Мінімальна величина сплати податків вважається . Якщо підприємець сплачує меншу суму, то не можна запобігти ретельних перевірок з боку місцевої податкової адміністрації. Якщо коефіцієнт тінізації економіки (відношення фактичного прибутку до декларованого) та фактичний прибуток підприємця дорівнює

де - ставка податку на прибуток підприємства.

При використанні стратегії підприємцем та - податківцем величина відповідного елемента платіжної матриці

,

де , - ставка штрафних санкцій.

У випадку застосування податковим інспектором , величина витрат підприємця становитиме , причому величина винагороди (неофіційної) податківця суттєво менша, ніж величина штрафних санкцій .

Найпростіше знайти елементи першого рядка (стратегія ). У цьому випадку, незалежно від стратегії податкового інспектора, підприємець сплачує . У випадку стратегії штрафні санкції нараховуються з ймовірністю , з тією самою ймовірністю необхідно сплатити винагороду податковому інспектору (стратегія ).

Вважаючи, що підприємець не знає наперед, яку стратегію використовує податковий інспектор, він буде керуватися загальнопоширеним принципом maxmin, у випадку збитків - minmax. Тоді у випадку незначної ймовірності виявлення ухилення від сплати податків підприємець буде використовувати стратегію . Якщо ймовірність виявлення ухилення наближуватиметься до 1, то підприємець буде змушений віддати перевагу стратегії . Однак, якщо відомо, що податківець використовує стратегію , то ситуація суттєво змінюється і підприємець буде використовувати стратегію , оскільки до елемента треба додати вартість оформлення фальсифікованої документації, тоді наближається до .

Вибір стратегії податкового інспектора на підставі принципу maxmin не визначається внаслідок існування першого нульового рядка. Тому вважаємо, що при перевиконанні планових показників без нарахування штрафних санкцій інспектор повинен одержувати винагороду. Якщо перший рядок виключити з розгляду, то можна знайти співвідношення, коли податковий інспектор буде використовувати першу стратегію (нарахування штрафних санкцій).

При виконанні наведеного співвідношення інспектор буде використовувати стратегію нарахування штрафних санкцій у відповідь на використання підприємцем стратегій, що належать до групи ухилення від сплати податків.

У роботі використано узагальнений підхід до розрахунку корисності економічного злочину. Побудовано модель корисності економічного злочину, яка залежить від таких параметрів: імовірності виявлення злочину - p, прибутку від злочину - D, вартості створення злочину - e. Показано, що ймовірність є спадною функцією витрат (імовірність виявлення злочину зменшується, якщо користуватися послугами кваліфікованих спеціалістів щодо запобігання сплати податків). Наведене рівняння економічного злочину має вигляд:

(5)

Окремі члени цього рівняння мають економічний зміст: U/D - маржинальна корисність, або корисність від недоплати до бюджету додаткової грошової одиниці; f/D - відношення ставки штрафних санкцій до номінальної податкової ставки у випадку оподаткування; e/D - вартість злочинного збереження однієї грошової одиниці (конвертаційний відсоток). Нехай вартість злочинного збереження одиниці доходу дорівнює r. Тоді умова відсутності мотивації до економічного злочину матиме вигляд:

. (6)

Добуток імовірності виявлення злочину на величину ставки штрафних санкцій можна вважати ефективною ставкою штрафних санкцій (). Тоді умова (6) має вигляд:

(відношення ефективної ставки штрафних санкцій до номінальної ставки повинно перевищувати одиницю, за винятком вартості збереження злочинним шляхом грошової одиниці).

Системний аналіз уже використовувався в першому розділі для аналізу функціональних обов'язків податкової системи України. Розділимо умовно зовнішнє середовище на дві частини: перша - безпосередньо впливає на управляючий елемент (конкурентне середовище, макроекономічні показники, політичні ризики), друга - на реалізацію заходів податкового менеджменту: податкову систему, фінансові ринки. У результаті взаємного впливу - керуючих дій управляючого елементу, стану фінансових ринків (вартість залучених ресурсів) і ризиків взаємовідносин з податковими органами - обирається або модель оптимізації податкових надходжень (використання легальних методів зменшення податкових надходжень), або схеми ухилення від сплати податків. За наявності значних політичних ризиків можливі втрати від цих рішень мають близькі значення, і тому це негативно впливає на рівень тінізації української економіки.

До основних ризиків і чинників впливу на прийняття рішень у галузі податкового менеджменту відносяться такі фактори: 1- конкурентний, 2 -макроекономічний, 3 - законодавчий (за винятком змін податкового законодавства), 4 - політичний (збереження прав власності), 5 - загальні цільові положення щодо величини податкового навантаження підприємства, 6 - інформація щодо стану фінансових ринків (вартості фінансових ресурсів), 7 - регулюючі установи щодо величин сплачених податків, 8 - інформація щодо ризиків взаємовідносин з податковими органами, 9 - вибір фірми консультанта, 10 - вибір схеми ухилення від сплати податків, 11 - вибір оптимізаційної схеми, 12 - податки сплачено за умовою оптимізації, 13 - фінансові потоки до конвертаційних центрів, 14 - сплачена частка податків і соціальних платежів за умови ухилення, 15 - несплачена частка податків і соціальних платежів (повертається до керівництва підприємства). У випадку існування корупційних взаємовідносин існує фінансовий потік, обернений до інформаційного (8). Його існування веде до значного зменшення (на більшу величину) сплачених податків і соціальних платежів.

На перший погляд, шлях оптимізації має менші ризики, ніж ухилення від сплати податків; однак це стосується тільки не корумпованої та політизованої економіки. Під політизацією економіки ми маємо на увазі, що умови ведення бізнесу суттєво залежать від політичної ситуації в країні і ця залежність поширюється на право власності. На прийняття рішення щодо вибору оптимізаційної схеми або схеми ухилення від сплати податків впливає, відповідно до узагальненої моделі корисності економічного злочину, співвідношення ефективної ставки штрафних санкцій та номінальної (звичайної) податкової ставки. Крім того, суттєвий фактор впливу - це вартість створення економічного злочину, що складається з вартості послуг консультативних центрів з питань ухилення від сплати податків і вартості послуг фірм, які безпосередньо беруть участь у приховуванні фактичних доходів підприємства. Якщо ризик існування таких підприємств збільшується, то відповідно збільшується й вартість злочинного збереження грошової одиниці їхніх клієнтів, а це, в свою чергу, веде до зменшення доцільності економічного злочину.

Висновки

Проведене автором дослідження методів і принципів управління податковим навантаженням підприємства в умовах трансформаційної економіки, аналіз емпіричних даних щодо фактичного рівня податкового навантаження підприємств міста Києва та побудова ігрових і аналітичних моделей дає підстави для таких висновків.

1. На підставі наведених даних щодо впливу податкових систем на ведення економічної діяльності можна зробити висновок, що податкова система України не сприяє веденню бізнесу - внаслідок значного податкового навантаження та складності оформлення податкової документації.

2. Управління податковим навантаженням у різних країнах під впливом національних особливостей набуває різноманітних форм, які в сукупності утворюють податкові системи різних країн. За набором податків, структурою їх, способами стягнення, ставками, фіскальними повноваженнями різних рівнів влади, базою оподаткування, сферою дії податків, податковими пільгами - ці системи суттєво відрізняються. Проте, як показує аналіз, принципи побудови податкових систем і управління податковим навантаженням для різних країн мають спільні риси.

3. Показано, що в Україні досить поширеним є лаферівський підхід до розрахунку податкових ставок, де як цільова функція використовується рівень бюджетних надходжень. Такий підхід є досить небезпечним, тому що в умовах корумпованого суспільства збільшення бюджетних надходжень не має підтримки значної частини громадян і не веде до зростання їхнього добробуту. Максимізуватися, у першу чергу, повинна функція суспільного добробуту, а не рівень бюджетних надходжень. Такий підхід сприяє також зростанню рівня тінізації економіки та використанню методів ухилення від сплати податків.

4. Показано, що непередбаченість змін українського податкового законодавства значно ускладнює завдання управління податковим навантаженням і збільшує ризики податкового планування. Крім того, це негативно впливає на поведінку інвесторів, тому що такі зміни, водночас з політичними ризиками, ускладнюють реалізацію тривалих інвестиційних проектів.

5. Автором показано, що на відміну від традиційного показника податкового навантаження, який визначається як співвідношення податку на прибуток і валового доходу, розширений показник податкового навантаження, з урахуванням усіх сплачених податків і соціальних платежів, є більш адекватною характеристикою. Фактичне значення його характеризує ставлення до сплати податків платників різних форм власності.

6. На підставі аналізу даних Державної податкової адміністрації України показано, що для абсолютної більшості підприємств міста Києва податкове навантаження має дуже мале значення - менше, ніж 1% від валового доходу. Значна частка підприємств не сплачує податків взагалі. Для аналізу діяльності таких підприємств необхідно враховувати сплату податку на доходи фізичних осіб, нарахування на фонд заробітної плати, а також інших податкових та обов'язкових платежів (плата за землю, місцеві податки та інші).

7. Показники рентабельності більшості підприємств досить низькі порівняно з дохідністю основних інструментів фінансового ринку України. Це, на нашу думку, свідчить про значну тінізацію доходів підприємств і доводить необхідність посилення фіскальної складової в організації та здійсненні контрольно-перевірочної роботи органами державної податкової служби.

8. Існує суттєва залежність величини податкового навантаження від форми власності. Найбільший рівень податкового навантаження - у підприємств державної форми власності та менший - у приватних підприємств.

9. Нинішня система оподаткування сприяє розвитку галузей економіки з незначною часткою вартості оплати праці в собівартості продукції. Підприємства декларують незначний рівень рентабельності, тобто працюють у галузі, для якої рентабельність (дохідність капіталу) становить не більше ніж 5 %. Відповідно до сучасних уявлень, економічні проекти з такою низькою прибутковістю є, по суті, збитковими порівняно з прибутковістю інших фінансових інструментів, які мають близький рівень ризику.

10. На підставі узагальненої моделі корисності корупційних дій показано, що вибір стратегії управління податковим навантаженням залежить від співвідношення параметрів, на які суттєво впливає державне регулювання економікою, а саме, ймовірності виявлення злочину, співвідношення звичайної податкової ставки та ставки штрафних санкцій. Крім того, важливою характеристикою є вартість створення злочину, на яку також впливають важелі державного регулювання.

11. Рівень перерозподілу ВВП через податкову систему в Україні, враховуючи соціальні фонди, перевищує аналогічні показники країн із суттєво кращими показниками економічного розвитку. Тому пропозиція щодо скасування спрощеної системи оподаткування є реалізацією фіскального підходу та суперечить основній ідеї концепції трансформації податкової системи України - зменшенню державного навантаження на економіку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

У фахових виданнях:

1. Міхайленко В.М., Проскура К.П. Спрощена система оподаткування як метод регулювання податкового навантаження // Економіст. - 2007. - № 5. - С. 65 - 68 (особисто автором розроблено методику оцінки податкового навантаження при використанні спрощеної системи оподаткування).

2. Проскура К.П. Модель управління податкового навантаження на мікрорівні // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - № 5. - С. 9 - 16.

3. Брехов С.С., Прокопенко В.В., Проскура К.П. Аналіз впливу податкового навантаження на рівень сплати податків підприємств різної форми власності в м. Києві // Науковий вісник НАДПСУ. - 2007. - № 1 (36). - С. 109 - 119 (особисто автором розроблено методику оцінювання податкового навантаження за емпіричними даними і зроблено відповідні розрахунки).

4. Максимець К.П. Методологічні положення управління оподаткуванням: корпоративний аспект // Агроінком. - 2006. - № 3 - 4. - С. 87 - 89.

5. Максимець К.П. Організація податкового планування і контролю на комерційному підприємстві // Економіка та управління. - 2005. - № 1. - С. 67 - 75.

6. Максимець К.П., Зінов'єв Г.О. Податкові аспекти європейської інтеграції України в комерційній діяльності: проблема та перспективи // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 6. - С. 49 - 60 (особисто автором проаналізовано можливі наслідки на мікро- та макрорівні євроінтеграції нашої країни).

7. Максимець К.П. Актуальні питання розробки Податкового кодексу України // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - № 10(29). - С. 62 - 66.

8. Максимець К.П. Податковий менеджмент в діяльності комерційних підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. - 2003. - № 9(28). - С.73 - 79.

9. Максимець К.П., Соснін О.С. Чого чекають підприємства від Податкового кодексу України // Економіка та управління. - 2003. - № 1. - С. 19 - 26 (особисто автором запропоновано зміни до Податкового кодексу, які позитивно будуть сприйняті суб'єктами економічної діяльності).

в інших виданнях:

1. Proskura Katerina Tax Load and Influence on Financial State of Managing Subjects // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку. - Збірник матеріалів V Всеукраїнської науково-практичної конференції. - К. - 2007. - С. 170 - 172.

2. Проскура К.П. Емпіричний аналіз податкового навантаження на прикладі підприємства м. Києва // Матеріали міжнародної конференції: Кримський інститут бізнесу. - 2007. - С. 116 - 118.

3. Максимець К.П. Методологія податкового менеджменту на підприємствах туристської індустрії // Туризм: теорія і практика. - 2005. - № 1. - С. 17-21.

4. Максимець К.П. Роль і функції податків в економіці: Збірник матеріалів VIII науково-практичної конференції “Стратегічний розвиток України: реалії та перспективи. - 2006. - Частина 1. - С. 70 - 72.

5. Максимець К.П. Соціальні аспекти податкового і фінансового менеджменту // Збірник матеріалів VIII Всеукраїнської науково-практично конференції.

6. Максимець К.П. Податкові аспекти процесів європейської інтеграції України та їх наслідки для вітчизняної комерційної сфери // Збірник наукових праць конференції. - 2004. - С. 215 - 218.

7. Максимець К., Лихоманова О. Актуальні аспекти економічної безпеки міст України // Економічний часопис XXI. - Київ, 2003. - № 6. - С. 42-46 (з них особисто автором запропоновані шляхи покращення фінансування місцевих органів влади).

8. Максимець К.П. Taxes and the Tax Management // Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 21 берез. 2003 р.): У 2-х т. / Редкол.: І.І. Тимошенко (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. - Т. 1. - С. 91 - 92.

Анотації

Проскура К.П Управління податковим навантаженням підприємства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристично-рекреаційний комплекс). Європейський університет. - Київ, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню питання управління податковим навантаженням підприємств в умовах відновлюваного періоду ринкової економіки. У роботі аналізуються теоретико-методичні аспекти функціонування податкової системи, до яких віднесено: ефективність фіскальної діяльності податкової системи, її вплив на функціонування економічної системи країни. Дається узагальнене означення податкової системи, яке в подальшому використовується для аналізу процесу управління податковим навантаженням.

За даними аналізу показників економічної активності та сплачених податків більш ніж 2000 підприємств міста Києва, а також методами статистичного аналізу дано оцінку параметра податкового навантаження щодо валового доходу. Крім того, отримано оцінку розподілу рентабельності підприємств міста Києва.

На підставі порівняння величин рентабельності з прибутковістю поширених фінансових інструментів зроблено висновок щодо значного рівня тінізації прибутку аналізованих підприємств.

Величина податкового навантаження розраховується також за допомогою мультиплікативної виробничої функції, внаслідок чого зроблено висновки, що існування підприємств при декларованому рівні рентабельності та нинішній системі оподаткування не сприяє економічному розвитку. Ігровими методами досліджено взаємовідносини між платником податків і податковою адміністрацією, розроблено рекомендації щодо зменшення рівня корумпованості податкових органів.

Ключові слова: податкове навантаження, податкова система, підприємство, сплачені податки, соціальні платежі, методи податкового планування, схеми ухилення від сплати податків, податковий ризик, ігрові методи, рентабельність.

Проскура Е.П. Управление налоговой нагрузкой предприятия. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 - экономика и управление предприятиями (машиностроение, агропромышленный комплекс, туристическо-рекреационный комплекс). Европейский университет. - Киев, 2007.

В диссертации проанализированы вопросы регулирования налоговой нагрузки на микроуровне. Поскольку этот процесс происходит при тесном взаимодействии с существующей налоговой системой, то в роботе рассмотрены теоретико-методичные и фискальные аспекты функционирования налоговой системы Украины и ее влияния на развитие экономики страны в целом.

Рассмотрены формальные показатели, используемые для определения налоговой нагрузки как на макроуровне, так и на уровне предприятия. Показано, что государственная и налоговая нагрузки на экономику Украины в последние годы растут и достигли уровня, который не соответствует уровню развития производительных сил.

В работе дается обобщенное определение налоговой системы, которое в дальнейшем используется при решении оптимизационной задачи минимизации налоговой нагрузки.

На основе имеющейся информации относительно показателей экономической активности и уплаченных налогов более чем 2000 предприятий различной формы собственности города Киева проанализирована фактическая величина налоговой нагрузки относительно валового дохода. Показано, что для абсолютного большинства предприятий налоговая нагрузка не превышает 1 %. Значительное количество предприятий не платит налогов совсем, однако это не означает, что для них налоговая нагрузка отсутствует, поскольку при расчете налоговой нагрузки обязательно должны быть учтены платежи в социальные фонды.

Такой подход к оценке налоговой нагрузки в зависимости от рентабельности производства и доли в конечной стоимости продукции оплаты труда показал, что при существующей системе налогообложения налоговая нагрузка меньше для предприятий с незначительной долей оплаты труда, что не способствует развитию высокотехнологичных производств в Украине. Рассмотрены вопросы использования упрощенной системы налогообложения в Украине.

Показано, что ее использование позволяет значительно снизить налоговую нагрузку. Кроме того, ее использование имеет значительные перспективы в связи с необходимостью сокращения затрат и численности сотрудников государственного сектора экономики Украины.

Игровыми методами рассмотрены конфликтные ситуации, возникающие между налогоплательщиком и налоговой администрацией. Рассмотрены основные стратегии, используемые как предпринимателем, так и налоговым инспектором.

Выведены условия, при которых налоговый инспектор будет начислять штрафные санкции за недоплату налогов и которые будут способствовать уменьшению уровня коррумпированности налоговых органов.

Показано, что для уменьшения уровня коррумпированности, возникающей в процессе уплаты налогов, необходимо также, чтобы планирование уровня налоговых поступлений осуществлялось органами, не зависимыми от налоговой администрации.

При анализе методов оптимизации налоговой нагрузки показано, что применение общепринятых критериев должно быть согласовано со степенью риска использования того или иного метода. Показано, что в условиях существования значительных политических рисков, которые распространяются не только на право собственности, но и существенно могут влиять на частоту и жесткость налоговых проверок, использование незаконных схем уклонения от уплаты налогов может быть менее рискованным, чем использование налогового планирования.

Ключевые слова: налоговая нагрузка, налоговая система, предприятие, уплаченные налоги, социальные платежи, методы налогового планирования, схемы уклонения от уплати налогов, налоговый риск, игровые методы, рентабельность.

Proskura K.P The tax loading management of enterprise. - Manuscript.

This is a dissertation for receiving the scientific degree of economic sciences candidate from in specialty 08.00.04 - economics and management of enterprises (for economical activity forms). - European university, Kiev, 2007.

Dissertation is devoted to research the question of tax loading management in the conditions of the market economy restoring period. In the dissertation the theoretical and methodical aspects of the tax system functioning are analyzed. The tax system fiscal: efficiency and its influence on functioning of the economic system of country are developed.

Generalized determination of the tax system, which is used for the analysis of the tax loading management process is given.

The indexes of economic activity and paid taxes more than 2000 enterprises of Kiev city were analyzed by the methods of statistical analysis to estimate the parameter of the enterprise tax loading. In addition, the estimation enterprises profitability was given.

On the basis of comparison of sizes of profitability with profitability of widespread financial instruments conclusion is drawn in relation to considerable degrees of income hiddening. The size of the tax loading was estimated also by a multiplicative production function on the basis of which conclusions were drawn about negative influence of taxation on economic development. By game methods the mutual relations between a taxpayer and tax administration were explored. Recommendations were done in relation to diminishing corruption level of tax administration.

To the key of word: tax loading, tax system, enterprise, paid taxes, social payments, methods of the tax planning, tax evasion methods, tax risk, game methods, profitability.

Размещено на Allbest.ru