Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківська національна академія міського господарства

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ ПЕРВИННОГО ПРОФЕСІЙНОГО ВІДБОРУ ОПЕРАТОРІВ ТЕПЛОВИХ ЕЛЕКТРИЧНИХ СТАНЦІЙ НА ОСНОВІ ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИХ КРИТЕРІЇВ

05.01.04 - ергономіка

Артюх Світлана Миколаївна

Харків - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор

Іванов Віктор Георгійович,

Українська інженерно-педагогічна академія,

кафедра „Охорона праці та навколишнього середовища”,

професор

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Герасимов Борис Михайлович,

Військовий інститут Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка, кафедра „АСУ”, професор

кандидат технічних наук,

Буров Олександр Юрійович,

Науково-дослідний інститут прикладних проблем військової медицини Міністерства оборони України, провідний науковий співробітник

Провідна установа: Українська державна академія залізничного транспорту,

кафедра „Охорона праці та навколишнього середовища”,

Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Харків

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Професійна діяльність людини-оператора, яка управляє технологічними процесами, характеризується значним числом контрольованих об'єктів, високою відповідальністю при виборі оптимальних рішень у різних оперативних ситуаціях. Енергетика є однією з галузей, де функціонування підприємства й, відповідно, робота персоналу здійснюються цілодобово, що вимагає змінного характеру праці, а фактор змінності підвищує її напруженість. У зв'язку із зростанням потужності агрегатів, переходом на критичні й надкритичні параметри енергоносіїв, погіршенням якості органічного палива, використовуваного на теплових електростанціях, розширенням зони обслуговування оператором проблема підбору персоналу, здатного і готового впоратися як із “штатними”, так і позаштатними ситуаціями, набуває все більшої гостроти, а психологічна й фізіологічна відповідність індивідуума вимогам операторської професії відчутно впливає на надійність всієї системи “людина-машина”. Забезпечити максимальну ефективність роботи ергатичної системи можна двома шляхами - розробкою таких конструктивних рішень, які найбільш повно відповідають психофізіологічним можливостям людини або відбором, навчанням, тренуванням, адаптацією людини до певних умов праці.

Перший, найбільш перспективний шлях, часто технічно не може бути реалізований, особливо на діючих енергопідприємствах. У цій ситуації дуже важливими стають заходи щодо професійного психофізіологічного відбору (ППВ), які дозволяють відібрати для роботи в певних умовах осіб, найбільш придатних за своїми психофізіологічними якостями. Інтенсивна робота в цьому напрямку ведеться. Розроблена й застосовується досить велика кількість методик психофізіологічного обстеження, тестів, повномасштабних комп'ютерних тренажерів, але, незважаючи на це, за даними Міненерго за останні 10 років кількість аварій, з вини персоналу по теплових електростанціях (ТЕС) України зросла на 49%. Професійний відбір операторів на підприємствах енергетики України проводиться, але статистика аварій і порушень технологічного режиму вказують на недостатність застосовуваних заходів. Таким чином, виникає протиріччя між об'єктивною потребою в надійній й ефективній роботі підприємств енергетичної галузі й помилками при здійсненні професійного відбору оперативного персоналу, які викликані неадекватними методами цього відбору та їх низькою прогностичною точністю. Аналіз технологічних порушень в електроенергетиці за п'ятирічний період свідчить про те, що більша їх частина (55,5%) обумовлена експлуатаційним фактором. Аналіз причин відмов, що найбільш часто зустрічаються, з імовірністю виникнення не менше 2% вказує на те, що “особистісний” фактор є провідним і на його частку припадає близько 60% відмов.

Огляд літератури з даного питання дозволив виділити загальні недоліки в підходах до ППВ: відомі вітчизняні методичні розробки з профвідбору орієнтуються на дослідженні показників реакції людського організму, а це справедливо тільки для обмеженої кількості спеціальностей (водіїв, пілотів); психофізіологічні якості кандидата на операторську професію практично не беруться до уваги, хоч вони і є фундаментом для реалізації людиною своїх професійних знань; відсутні дослідження прогностичних можливостей математичних моделей, що використовуються для прогнозування профпридатності операторів.

Теоретична й прикладна база для вивчення проблеми професійного відбору почала створюватися одночасно з появою складних технічних систем й насамперед авіації, і набула розвитку в роботах Б.Ф. Ломова, В.О. Бодрова, О.В. Герасимова.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота ґрунтується на результатах досліджень автора у рамках держбюджетної науково-дослідної теми № 2-3 “Дослідження функціонального стану студентів денної форми навчання інженерних й інженерно-педагогічних спеціальностей під час навчання у ВНЗ”, виконуваної в Українській інженерно-педагогічній академії, а також досліджень на теплових електростанціях України - Зуївській і Зміївській ТЕС.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробка методів і моделей первинного психофізіологічного професійного відбору операторів теплових електричних станцій на основі психофізіологічних критеріїв.

Завдання дослідження:

1. Розробка технології проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів технологічних процесів, що забезпечує точність прогнозу не менше 90%;

2. Розробка методики психофізіологічних досліджень відповідності людини вимогам професії оператора технологічних процесів;

3. Дослідження професійно важливих психофізіологічних якостей операторів ТЕС;

4. Розробка й аналіз моделей профпридатності операторів ТЕС;

5. Розробка структури автоматичної системи дослідження, аналізу й побудови прогнозу групи профпридатності кандидата на операторську посаду.

Об'єктом дослідження є первинний професійний відбір операторів теплових електричних станцій.

Предмет дослідження - психофізіологічні критерії професійного відбору операторів.

Методи дослідження: системний аналіз, теорія ймовірності та математичної статистики, порівняльний аналіз ефективності та обмежень існуючих методів профвідбору; експериментальні психофізіологічні дослідження операторської діяльності на виробництві, психологічне тестування, апаратні методи реєстрації фізіологічних параметрів, статистичні методи аналізу даних - факторний, дискримінантний, кореляційний та регресійний аналіз, статистичне моделювання на основі використання покрокового регресійного аналізу. Комп'ютерну обробку експериментальних даних здійснювали з використанням пакету STATISTICA 5.0.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено новий підхід до первинного професійного відбору операторів теплових електричних станцій, який запропоновано автором особисто та на відміну від відомих раніше враховує психофізіологічні критерії і показники, як найбільш інформативні у порівнянні з психологічними, фізіологічними та показниками професійних знань та дозволяє побудувати модель прогнозу профпридатності оператора.

Вперше:

- досліджені моделі й визначені їх оптимальні параметри для прогнозу професійної придатності індивідуума до операторської праці: а) кількість параметрів, що включаються до моделей, становить 9-10; б) моделі забезпечують точність прогнозу не менше 90%.

- визначені структури інформативних психофізіологічних показників, які визначають успішність професійної діяльності операторів котлотурбінного та електричного цехів однієї ТЕС, що потребує використання для їх професійного відбору різних моделей.

Удосконалені та набули подальшого розвитку:

- технологія первинного психофізіологічного профвідбору операторів ТЕС, що полягає в: а) розробці технології прогнозування профпридатності операторів ТЕС, яка забезпечує відбір оптимальної кількості професійно важливих психофізіологічних якостей за зовнішнім критерієм; б) удосконаленні методики оцінки функціональної рухливості нервових процесів шляхом включення в процедуру тестування Хільченка - Макаренка такого ж блоку тесту з аудіо- та візуальними перешкодами, а також адаптивною експозицією задачі на екрані відеотерміналу.

- метод визначення найбільш інформативних професійно важливих психофізіологічних якостей (ПВПЯ) оператора, що дозволило вперше: а) розробити метод визначення інформативності на основі покрокового відбору ПВПЯ з використанням зовнішнього критерію; б) встановити недостатність використання тільки психологічних або фізіологічних показників у моделі прогнозу профпридатності.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Розроблено методику психофізіологічних досліджень операторів для діючих ТЕС України на базі персональних комп'ютерів, яка спрощує процедуру обстеження та визначення професійної придатності операторів ТЕС і дозволяє реалізувати її в автоматичному режимі без використання спеціалістів-психологів.

2. Розроблено нові моделі прогнозування профпридатності операторів ТЕС на основі множинних лінійних регресійних рівнянь, що відрізняються від відомих моделей оптимальним порядком і змістом факторних ознак, якими виступають ПВПЯ, найбільш інформативні щодо профпридатності.

3. Визначено оптимальний порядок моделей прогнозу, рівний 9-10 змінним, що забезпечує середню точність прогнозу профпридатності операторів не менше 90%.

4. Розроблено рекомендації з проектування комп'ютерних систем прогнозування професійної придатності операторів ТЕС на основі професійно важливих психофізіологічних якостей, що дозволяє проводити комп'ютерний профвідбір на кожному підприємстві, а не в спеціалізованому галузевому центрі.

Основні положення дисертації впроваджені на трьох підприємствах Міненерго України (Зуївська ТЕС, Зміївська ТЕС, Харківська ТЕЦ-5).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що виносяться на захист, отримані особисто автором, а саме: самостійно проведені психофізіологічні дослідження операторів діючих ТЕС; виконаний аналіз і визначений оптимальний порядок регресійних моделей, використовуваних для прогнозу профпридатності операторів ТЕС, що дозволило забезпечити високу точність і стійкість прогностичних оцінок. У спільній роботі здобувач брав участь в розробці програмного продукту для багатофункціонального автоматизованого комплексу “Еледія” [6].

Апробація результатів дисертації.

Основні результати роботи доповідалися й обговорювалися на наступних наукових конференціях: 4-та міжнародна конференція “Вплив людського фактора на безпеку руху на залізничному транспорті” (Львів, 2001); конференція “Безпека життєдіяльності” (Харків, 2002); II науково-методична конференція “Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика” (Київ, 2003); науково-методична конференція "Безпека життєдіяльності" (Харків, 2004); IV науково-методична конференція “Безпека життя і діяльності людини - освіта, наука, практика” (Київ, 2005); International Conference on Computer-Aided Ergonomics, Human Factors and Safety: Information Technology, Knowledge Management and Engineering for Enterprise Productivity and Quality of Working Life (Кошице, Словаччина, 2005).

Публікації за темою дисертації.

Основні результати дослідження опубліковані в 11 наукових працях, з них 6 статей у виданнях, що входять до переліку ВАК України, а також у матеріалах 3 науково - методичних конференцій, 2 міжнародних наукових конференцій.

Структура дисертації.

Дисертаційна робота складається із вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, з 128 посилань та 2 додатків. Основна частина роботи викладена на 132 сторінках і включає 22 рисунки, 23 таблиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені об'єкт, предмет та гіпотеза дослідження, сформульовані мета і завдання дослідження. Названі результати, що виносяться на захист, визначені їхня новизна і практична значущість, особистий внесок автора, а також наведені дані з апробації результатів.

У першому розділі “Основні поняття та визначення, огляд літератури та формулювання завдань дослідження” визначені й обґрунтовані актуальні ергономічні аспекти професійного психофізіологічного відбору операторів теплових електростанцій, встановлені обмеження існуючих підходів з методичних, організаційно-технічних та технологічних причин. На основі аналізу стану проблеми забезпечення точності й надійності профвідбору операторів ТЕС сформульоване наукове завдання, яке розв'язується в дисертації: розробити технологію, методи й моделі первинного психофізіологічного професійного відбору операторів теплових електричних станцій на основі психофізіологічних критеріїв.

Основою формулювання задачі дослідження є: 1) значущість помилкових дій оперативного персоналу ТЕС в надійнісному, соціальному та економічному аспекті; 2) обмеження прогностичної можливості психологічних та фізіологічних методів обстеження без урахування системного психофізіологічного характеру формування професійної придатності оператора; 3) визначення психофізіологічних професійно важливих якостей оператора та їх інформативності; 4) вибір методів психофізіологічного обстеження, аналізу отриманих даних та методів побудови моделей прогнозу професійної придатності; 5) експериментальне дослідження психофізіологічних професійно важливих якостей операторів та рівня їх професійної придатності у виробничих умовах; 6) виявлені перспективні напрямки використання інформаційних технологій в управлінні людським фактором в умовах енергопідприємств.

Розроблено план розв'язання завдання дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Методи та засоби проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів технологічних процесів” наводиться вирішення перших двох завдань дослідження: 1)розробка технології проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів технологічних процесів, що забезпечує точність прогнозу не менше 90%; 2) розробка методики психофізіологічних досліджень відповідності людини вимогам професії оператора технологічних процесів.

Технологія дослідження професійно важливих психофізіологічних якостей (ПВПЯ) операторів, а також проведення первинного психофізіологічного професійного відбору кандидата в оператори енергоблоку, являє собою спосіб реалізації процесу обстеження людини шляхом обов'язкового проходження певних послідовних взаємозалежних процедур (етапів) і операцій, виконуваних за формалізованими алгоритмами з метою побудови оцінки профпридатності даного індивідуума: етап підготовки, попередній етап, психологічне тестування, аналіз результатів і побудова прогнозу профпридатності.

Психодіагностичні показники оцінюють за 7-бальною шкалою: дуже високий рівень, високий, середньо високий, середній, середньо низький, низький, дуже низький. Оцінні шкали розробляють за матеріалами обстеження первісної групи операторів енергопідприємства методом перцентилей. Середній рівень відповідає середнім оцінкам по групі, а 7-бальна шкала дозволяє оцінити не тільки загальний рівень виразності тієї або іншої професійної якості, але і його відносний рівень стосовно професійної групи, що створює передумови для індивідуалізації підготовки оператора, якщо він допускається (рекомендується) до цієї професії, але які-небудь ПВПЯ вимагають спеціального тренування.

Засобами реалізації технології дослідження ПВПЯ конкретної професійної групи й проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів є методики психофізіологічних досліджень відповідності людини вимогам професії, що включають: методики психологічного тестування ПВПЯ; методику реєстрації професійно важливих фізіологічних показників оператора; апаратні засоби реєстрації ПВПЯ; організаційну структуру системи дослідження; методи аналізу даних обстеження ПВПЯ оператора; психофізіологічні критерії професійної придатності оператора.

Індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності оцінювалися за допомогою спеціальної тестової методики, що є модифікованим варіантом зорово-моторної реакції, запропонованої Макаренко М.В. для завдань профвідбору. Розвиток проведений у трьох принципових напрямках: 1) використання послідовно двох 3-хвилинних періодів роботи - без перешкоди й з перешкодою (у вигляді колірних плям, що з'являються у випадковому порядку на екрані дисплея з одночасною подачею звукових сигналів різної модальності); 2) обчислення не тільки мінімального й кінцевого часу реакції, але й додаткових характеристик динаміки виконання тесту; 3) визначення перешкодостійкості людини шляхом розрахунку співвідношення значення тих самих показників при виконанні тесту з перешкодою й без неї.

При цьому розраховуються наступні показники:

Т_min - мінімальний час пред'явлення завдання, відповідає максимальному темпу роботи людини, її максимальної працездатності;

Т_max - максимальний час пред'явлення завдання при високій продуктивності, як правило Т_max = Т_o;

Т_o - початковий час пред'явлення завдання;

t_min - час досягнення Т_min від початку виконання тесту.

Швидкість досягнення Т_min

, (1)

де Т_min - залежить як від індивідуально-типологічних особливостей людини, лабільності її нервової системи, так і від її здатності до мобілізації;

Т_cp - середній темп пред'явлення завдань;

Т_min = Т_min - T_cp - зв'язує максимальний і середній темпи роботи;

T_max = T_max - T_cp - зв'язує мінімальний і середній темпи роботи.

З множини цих показників {Ti}, множини таких же показників при роботі з перешкодами
{T^п i} і показників перешкодостійкості

, , , , (2)

обрані найбільш інформативні показники відносно як фізіологічного забезпечення розумової діяльності, так і групи професійної придатності операторів.

Перед тестуванням і після нього проводиться вимір частоти серцевих скорочень (ЧСС) й артеріального тиску - систолічного Ас, діастолічного Ад і пульсового Ап.

Методика психологічного тестування включає психологічні тести: СМДО (за Л.Н. Собчик), структури інтелекту (за R. Amthauer), тест перекодування інформації (6-й субтест тесту інтелекту за Векслером).

Методика аналізу даних дослідження ПВПЯ операторів включає:

- варіаційну статистику фізіологічних показників і показників виконання психологічних тестів - розрахунок середніх значень, коефіцієнтів варіації, коефіцієнтів асиметрії й ексцесу;

- множинний кореляційний аналіз психофізіологічних показників;

- факторний аналіз ПВПЯ;

- дискримінантний аналіз ПВПЯ;

- регресійний аналіз і побудова регресійних моделей профпридатності;

- покроковий регресійний аналіз з метою дослідження оптимальних характеристик моделей прогнозу;

- дослідження надійності моделей прогнозу шляхом аналізу впливу структури навчальної вибірки на точність моделей прогнозу.

Як критерії профпридатності використовуються групи професійної працездатності (ГПП) операторів енергопідприємств (4 ГПП), уявлення про які розроблені за результатами аналізу наукових публікацій та власних розробок.

Профпридатність операторів характеризується множиною параметрів і за результатами експериментальних досліджень сформована багатомірна матриця X. Рядки цієї матриці відповідають результатам реєстрації всіх спостережуваних параметрів обстежуваного оператора (варіанти спостережень), а стовпці містять результати спостережень по кожному обстежуваному. Позначимо кількість параметрів через т (т>1), а кількість спостережень через п. У матриці елемент х_ij відповідає значенню j-го варіанту в i-му спостереженні.

З метою визначення групи профпридатності оператора y оцінки цього показника y* виконуються з використанням регресійного рівняння

y* = f (x₂, x₃, …, x_т). (3)

Оскільки психофізіологічні параметри операторів вимірюються одноразово і їх можна вважати умовно незалежними, множину {X} вважаємо дискретною, а математична модель професійної придатності оператора є рівнянням множинної лінійної регресії

, (4)

де b_i - вагові коефіцієнти, що відображають ступінь впливу i-ої ПВПЯ на загальну профпридатність.

При регресійному аналізі прийняті такі допущення та обмеження:

- зв'язок між змінними є лінійним;

- залишки (передбачувані значення мінус спостережувані) розподілені нормально; для перевірки використається F-тест, робастний (сталий) стосовно відхилень від цього припущення;

- кількість спостережень достатня для прояву статистичних закономірностей щодо факторів і їхніх взаємозв'язків, тобто n ? 3m;

- оброблювані експериментальні дані можуть містити деякі помилки, обумовлені похибками вимірів, впливом неврахованих випадкових факторів;

- виключалися дублюючі параметри, тобто параметри з коефіцієнтами частої кореляції більше 0,8 з метою усунення проблеми мультиколлінеарності.

Особливості використання методики факторного аналізу в дисертації:

а) з класу методів факторного аналізу обраний метод головних компонент. Значущість факторних навантажень встановлювали з використанням порогу значущості 0,5;

б) з метою більш чіткої змістовної інтерпретації факторів використовували метод варімаксного обертання факторної матриці;

в) достатність числа факторів визначали на основі заданого рівня поясненої дисперсії вихідних ознак за допомогою факторів ( ? 70%).

Для оптимізації побудови дискримінантної функції застосовували покроковий аналіз дискримінантних функцій. На кожному кроці в модель відбирали змінну (ПВПЯ), що вносила найбільший вклад у розходження між сукупностями. Як критерій поділу груп ознак використали відстань Махаланобіса.

У третьому розділі “Дослідження профпридатності операторів енергопідприємства” поставлене і розв'язане завдання проведення дослідження професійно важливих психофізіологічних якостей операторів ТЕС.

В обстеженні взяли участь 34 машиністи енергоблоків котлотурбінних цехів і 43 оператори електроцеху, що мали стаж професійної роботи на момент обстеження не менш 1 року. Обстеження проводили в день, вільний від вахти.

Функціональна структура процесу обстеження подана на рис.1.

Наукові результати, отримані в розділі 3, полягають у тому, що проведені експериментальні дослідження, які дозволили встановити наступне:

- Професійно важливі психофізіологічні якості операторських професій машиніста енергоблоку і оператора електроцеху вірогідно відрізняються за структурою показників.

- В операторів КТЦ виявлений більш високий рівень функціональної рухливості нервових процесів (ФПНП), а в операторів ЕЦ - більш високий рівень інтелекту (рис.2, 3). Це свідчить про розходження у вимогах до психофізіологічного базису професійної придатності зазначених професійних груп операторів.

- Відсутність достовірних розходжень у показниках структури особистості операторів КТЦ й ЕЦ у сполученні із вказаними вище особливостями свідчить про формування цих ПВПЯ під впливом не стільки професійних завдань, скільки під дією факторів, загальних для всього персоналу ТЕС - соціально-економічних, екологічних, культурних.

- Загальноприйнятий підхід до побудови моделей прогнозу для близьких за характером діяльності професійних груп операторів того самого енергопідприємства може бути не ефективним через розходження у структурі ПВПЯ.

Практична значущість результатів розділу 3 полягає у створенні бази даних для подальшого аналізу й моделювання профпридатності операторів.

У четвертому розділі “Побудова психофізіологічних моделей професійної придатності операторів ТЕС” розв'язано завдання побудови та дослідження параметрів моделей прогнозу професійної придатності операторів.

Кореляційна залежність, що характеризує взаємозв'язок значень ГПП із середніми значеннями ПВПЯ, описується коефіцієнтами кореляції (парних r або множинної R). У цьому випадку матриці даних можна поставити у відповідність квадратну матрицю оцінок коефіцієнтів кореляції с. Беручи до уваги обрані тестові методики ця матриця була розбита на підматриці кореляції ГПП із: показниками структури особистості с_{1 ,} показниками структури інтелекту с₂ і показниками функціональної рухливості нервових процесів с_3.

При цьому

с₁ = {r_1i}, i = 1,2,…13,

с₂ = {r_2j}, j= 1,2,…11,

с₃ = {r_3k}, k= 1,2,…13.

Задача оптимізації моделей формулюється таким чином: є матриця експериментальних даних Х, для якої необхідно визначити оптимальну кількість спостережень N^o і кількість змінних m^o, що відповідають умовам

N^o = opt i (i=1,2…,N)

m^o = opt k (k=1,2…,m),

для яких е > 0 в рівнянні (4).

Досліджено факторні й регресійні моделі опису профпридатності операторів та їх параметри.

Наукові результати, отримані в розділі 4 полягають у тому, що:

1) розроблено метод визначення найбільш інформативних ПВПЯ оператора, що полягає в покроковому відборі ПВПЯ з використанням зовнішнього критерію - групи профпридатності, оціненої експертним шляхом для кожного працюючого на підприємстві оператора; встановлено:

- розходження у структурі ПВПЯ операторів котлотурбінних цехів й електроцеху;

- існування загальних ПВПЯ для кожної професійної групи операторів, що описують як загальні психофізіологічні закономірності формування професійної придатності (загальні фактори), так і такі, що розрізняють операторів за групами профпридатності. Такими загальними ПВПЯ є : для операторів КТЦ (машиністів енергоблоків) - показники функціональної рухливості нервових процесів (співвідношення впливу сили нервових процесів в умовах впливу й відсутності перешкод, часовий діапазон реагування на стимули), особистісні особливості (вірогідність результатів відповіді на запитання, надконтроль і ригідність);для операторів ЕЦ: показники інтелекту (інтегральний показник і вербальний інтелект), особистісні особливості (вірогідність відповідей, тривожність);

2) побудовані й досліджені моделі оцінки й прогнозу професійної придатності операторів енергопідприємства. Аналіз результатів дозволив встановити:

- оптимальні параметри лінійних множинних регресійних моделей (порядок моделі), використовуваних для прогнозу профпридатності операторів: моделі включають 9-10 змінних-предикторів (рис. 4, 5). При цьому забезпечується максимальна точність прогнозу (мінімальна середня помилка);

- стійкість моделей прогнозу профпридатності операторів забезпечується при дотриманні вимоги співвідношення кількості обстежених операторів n і ПВПЯ у моделі m: n ? 3m;

- забезпечувана точність прогнозу групи профпридатності оператора визначається середнім відсотком помилки прогнозу, що не перевищує 10%.

Практична значущість результатів розділу 4 полягає в тому, що:

1) розроблені нові моделі прогнозування профпридатності операторів ТЕС на основі множинних лінійних регресійних рівнянь, що відрізняються від відомих моделей оптимальним порядком і змістом факторних ознак, якими виступають ПВПЯ, найбільш інформативні щодо профпридатності;

2) визначений оптимальний порядок моделей прогнозу, рівний 9-10 змінним, що забезпечує середню точність прогнозу профпридатності операторів не менш 90%.

Новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

1) розроблено методику визначення інформативних ПВПЯ операторів, що забезпечує формалізацію інформативності за зовнішнім критерієм;

2) розроблена методика дозволяє алгоритмізувати процес визначення інформативних ПВПЯ і включення останніх у модель прогнозу ГПП;

3) доведено некоректність побудови моделей профпридатності операторів на основі використання тільки психологічних показників;

4) доведено некоректність побудови моделей прогнозу профпридатності без урахування вузької специфіки професійної діяльності, а також умов життя, що формують структуру особистості оператора;

5) всебічно досліджені моделі формування ПВПЯ як за критерієм загальних факторних ознак, так і розходження рівня профпридатності.

У п'ятому розділі “Організація та результати впровадження психофізіологічних моделей професійної придатності операторів ТЕС” вирішено завдання розробки структури автоматичної системи дослідження, аналізу й побудови прогнозу групи профпридатності кандидатів на операторську посаду.

Особливостями інформаційної технології для первинного психофізіологічного відбору є :

1. Використання кількісних критеріїв рівня професійної придатності індивідуума, наприклад, групи професійної придатності.

2. Використання баз нормативних даних з ПВПЯ і загальними обліковими даними персоналу.

3. Використання декількох категорій рівня доступу окремих груп користувачів до даних профпридатності персоналу з метою забезпечення їхньої конфіденційності.

У розділі наведено дані про впровадження результатів дисертаційної роботи на промислових підприємствах за об'єктами, формами й результатами впровадження.

У висновках наведено основні результати дисертаційної роботи.

ВИСНОВКИ

У ході теоретичних й експериментальних досліджень були вирішені всі поставлені в роботі завдання, отримані й проаналізовані результати. Загальним результатом роботи є вирішення наукової задачі вдосконалення первинного професійного відбору операторів ТЕС за рахунок розробки технології побудови прогнозу професійної придатності, яка забезпечує помилку прогнозу не більше 10%. Основні результати роботи полягають у наступному: психофізіологічний професійний оператор електростанція

1. Наукові результати:

- розроблено метод визначення інформативних професійно важливих психофізіологічних якостей операторів теплових електричних станцій;

- доведено існування загальних професійно важливих психофізіологічних якостей кожної професійної групи операторів, що описують як загальні психофізіологічні закономірності формування професійної придатності (загальні фактори), так і такі, що розрізняють операторів за групами профпридатності;

- доведено, що висока прогностична точність моделей прогнозу профпридатності оператора (не менше 90%) досягається тільки за умови використання психофізіологічних показників.

2. Практичні результати:

- розроблено методику психофізіологічних досліджень діяльності операторів теплових електричних станцій;

- розроблено методику аналізу ПВПЯ операторів;

- розроблено методику дослідження функціональної рухливості нервових процесів, що полягає в тестуванні здатності людини до вибору сигналів у нав'язаному змінному темпі в двох режимах - без перешкоди і з перешкодою;

- розроблено технологію проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів;

- встановлено параметри оптимальних моделей прогнозу профпридатності операторів ТЕС, що забезпечують точність прогнозу не менше 90%.

- встановлені ПВПЯ, що визначають формування професійної придатності машиністів енергоблоків й операторів електроцеху ТЕС, а також такі, що відрізняють професійно придатних й умовно придатних операторів;

- встановлено оптимальні характеристики лінійних множинних регресійних моделей для прогнозування профпридатності операторів ТЕС: 9-10 показників з числа ПВПЯ;

- досліджено стійкість регресійних моделей прогнозу профпридатності для малих вибірок при різному порядку моделей, встановлена статистична ймовірність помилки прогнозу більше 10%, що становить p = 0,03;

- вирішено ергономічне завдання підвищення надійності й ефективності системи “людина-техніка-середовище” шляхом підвищення надійності профвідбору операторів і зниження ризику помилкових дій персоналу ТЕС;

- результати дисертаційної роботи впроваджені на промислових підприємствах й у навчальному процесі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Артюх С.Н. Модель оценки работоспособности человека-оператора по данным изменения функционального состояния // Вестник ХНАДУ.- Харьков, 2004.- Вып. 26.- С. 121-123.

2. Артюх С.Н. Методика оценивания психофизиологических показателей профессиональной пригодности операторов ТЭС Украины // Вестник ХНАДУ.- Харьков, 2005.- Вып. 28. - С. 67-70.

3. Артюх С.Н. Методика оценки деятельности операторов теплоэлектростанций на основе учета структуры профессионально-важных психофизиологических качеств // Вісник ХДТУБА.- Харків, 2005.- №34. - С.253-256.

4. Артюх С.М. Інформаційна технологія визначення професійної придатності персоналу підприємства // Науково-технічна інформація. - 2005. - № 1 (23). - С.31-33.

5. Артюх С.Н. Технология и результаты проведения первичного психофизио-логического профессионального отбора операторов ТЭС // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2005. - № 4/2 (16). - С.15-17.

6. Артюх С.Н., Аристова М.В., Иванов В.Г. Многофункциональный комплекс по диагностике и регуляции состояния дежурного оператора электрических станций в процессе работы // Энергетика и электрификация. - 2001. - № 11. - С.18-19.

7. Артюх С.Н. Критериальная оценка функционального состояния человека-оператора по параметрам электрокожного сопротивления // Влияние человеческого фактора на безопасность движения на железнодорожном транспорте : Материалы ІV международн. конф. - Львов: 2001. - С. 30-31.

8. Артюх С.Н. Оценка и прогнозирование функционального состояния человека-оператора в процессе деятельности // Безопасность жизнедеятельности: Материалы науч.-метод. конф. - Харьков: ХПИ, 2002. - С.75-76.

9. Артюх С.Н. Безопасность жизнедеятельности и методы оценки функционального состояния человека-оператора // Безопасность жизни и деятельности человека - образование, наука, практика: Материалы ІІ науч.-метод. конф. - К.: Нац. авиац. ун-т. - 2003.- С.121-122.

10. Артюх С.Н. Профессионально-важные психофизиологические качества и здоровье операторов ТЭС // Безопасность жизнедеятельности: материалы науч.- метод. конф. - Харьков: ХПИ, 2004.- С. 121-122.

11. Artyukh S. Professional psychophysiological selection: principles and models // Human Factors and Safety: International Conference on Computer-Aided Ergonomics.- Slovakia, Kosice: Technishe university of Kosice, 2005. - P. 41.

АНОТАЦІЯ

Артюх С.М. Удосконалення первинного професійного відбору операторів теплових електричних станцій на основі психофізіологічних критеріїв. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.01.04 - ергономіка. - Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2006 .

Дисертація присвячена розробці методів і моделей первинного психофізіологічного професійного відбору операторів теплових електричних станцій на основі психофізіологічних критеріїв. Розроблені технологія проведення первинного психофізіологічного професійного відбору операторів технологічних процесів, що забезпечує точність прогнозу не менше 90%; методика психофізіологічних досліджень відповідності людини вимогам професії оператора технологічних процесів. Досліджено професійно важливі психофізіологічні якості операторів ТЕС. Розроблені й проаналізовані моделі профпридатності операторів ТЕС. Розроблено структуру та технологію роботи автоматичної системи дослідження, аналізу й побудови прогнозу групи профпридатності кандидата на операторську посаду.

Ключові слова: первинний психофізіологічний професійний відбір, оператор технологічних процесів, професійно важливі психофізіологічні якості, профпридатність.

Артюх С.Н. Совершенствование первичного профессионального отбора операторов тепловых электрических станций на основе психофизиологических критериев. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.01.04 - эргономика. - Харьковская национальная академия городского хозяйства, Харьков, 2006.

Диссертационная работа посвящена разработке методов и моделей первичного психофизиологического профессионального отбора операторов тепловых электрических станций на основе психофизиологических критериев.

Энергетика является одной из немногих отраслей, где функционирование предприятия и, соответственно, работа персонала осуществляются круглосуточно, что требует сменного характера труда, а фактор сменности повышает его напряженность. В работе показано, что проблема подбора персонала, способного и готового решать как “штатные”, так и внештатные ситуации, приобретает все большую остроту, а психологические и физиологические особенности личности имеют все более критический характер составляющих профессиональной работоспособности наряду с профессиональными знаниями и умениями. В этой ситуации важная роль отводится мероприятиям по профессиональному психофизиологическому отбору, позволяющим выбрать для работы в определенных условиях лиц, наиболее подходящих по своим психофизиологическим качествам. Особая актуальность такой постановки задачи состоит в том, что основными источниками обеспечения предприятий энергетики специалистами являются учебные заведения, которые готовят специалистов широкого профиля, но при этом не обеспечивают подготовку эксплуатационного персонала. Таким образом, профотбор, по сути, решает задачу оптимизации деятельности человека в системе управления динамическими объектами с учетом особенностей человека.

Разработана технология проведения первичного психофизиологического профессионального отбора операторов технологических процессов, которая включает психологические методы исследования (СМИЛ, структуры интеллекта, тест перекодировки информации), измерение физиологических особенностей профпригодности оператора (силы и подвижности нервных процессов), а также методы анализа экспериментальных данных и построения прогноза профпригодности, в результате применения которых обеспечивается точность прогноза не менее 90%. Предложена методика психофизиологических исследований соответствия человека требованиям профессии оператора технологических процессов. Проведены исследования профессионально важных психофизиологических качеств операторов ТЭС, в результате которых для каждого работающего на предприятии оператора установлено различие в структуре профессионально важных психофизиологических показателей (операторов котлотурбинных цехов и электроцеха), являющихся информативными в отношении профпригодности; доказано существование общих ПВПК для каждой профессиональной группы операторов, описывающих как общие психофизиологические закономерности формирования профессиональной пригодности (общие факторы), так и различающие операторов по группам профпригодности. Разработаны и проанализированы модели профпригодности операторов ТЭС, определены оптимальные параметры линейных множественных регрессионных моделей (порядок модели), используемых для прогноза профпригодности операторов. При этом обеспечивается максимальная точность прогноза (минимальная средняя ошибка, не превышающая 10%). Разработаны структура и технология работы автоматической системы исследования, анализа и построения прогноза группы профпригодности кандидата на операторскую должность.

Ключевые слова: первичный психофизиологический профессиональный отбор, оператор технологических процессов, профессионально важные психофизиологические качества, профпригодность.

Аrtyukh S.N. Advancing of the initial professional selection of power plants operators based on psychophysiological criteria. - Manuscript.

Dissertation for award of the academic degree of candidate in engineering on the Specialty 05.01.04 - Ergonomics. - Kharkiv National Academy Of Municipal Facilities, Kharkiv, 2006.

The dissertation relates to development of methods and models of initial professional psychophysiological selection of power plants operators on the basis of psychophysiological criteria. They were developed the technology of carrying out the initial professional psychophysiological selection of operators of technological processes that provides the prediction accuracy not less than 90%; techniques for psychophysiological investigation if the human meets requirements of technological process operator. It was carried out a study of professionally important psychophysiological qualities of power plants operators. They were developed and analyzed models of power plants operators' professional aptitude, the structure and technology of automatic system work for research, analysis and prognosis build of the professional aptitude group for pretender to the operator position.

The Keywords: initial psychоphysiological professional selection, the operator of technological processes, professionally important psychоphysiological qualities, professional suitability.

Размещено на Allbest.ru

...