Розвиток науки управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”

Аналітичний огляд наукових публікацій

На тему: “Розвиток науки управління”

З предмету : Менеджмент

Виконав: Федоренко Максим

1. Еволюція наукової думки щодо процесу управління та організації

(автор - Мегедин Н.Р., аспірант, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника)

Всеукраїнський науково-виробничий журнал «Інноваційна економіка»

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/inek/2010_1/148.pdf

Дана стаття є актуальною, оскільки в сучасних мінливих умовах ринкової економіки і активної конкурентної боротьби особливо гостро постає проблема організації підприємства, її безперервного вдосконалення і розвитку. Але для того, щоб обрати найкращий можливий шлях розвитку, варто ґрунтовно дослідити особливості формування наукових підходів та теорій щодо процесу організації, а також специфіку використання цих підходів.

Метою статті є дослідження зародження та формування наукового підходу щодо проблематики процесу організації підприємства; аналіз еволюції теорії організації, виділення їх основних течій та підходів.

Автор досліджує різні способи класифікації еволюції теорії організації і на основі досліджень формує власну класифікацію (спираючись на погляди С. Фролова, Д. Шелдрейка та В. Стадника). Далі автор крок за кроком розглядає основні етапи еволюції теорії організації, виокремлюючи ключові риси кожного етапу:

* класична теорія організації, в межах ідей якої виникли три течії:

* концепція наукового управління

* концепція адміністративного управління

* концепція раціональної бюрократії

* неокласична теорія організації, в межах якої розвивається:

* концепція людських стосунків

* концепція людських можливостей

* біхевіористська концепція

* теорія науки управління, в рамках якої виділяють:

* системний підхід

* ситуаційний підхід

Автор робить висновок, що концепції системного і ситуаційного підходу, частково разом із поведінковою теорією, є передумовою і основою для наступного етапу еволюції теорії організації, її нової парадигми - розвитку організації, який бере початок ще 50-х рр. ХХ ст., пік його припадає на 80-90-ті рр. ХХ ст. і триває досі.

Досліджуючи нову еволюційну парадигму, а саме спираючись на праці Дж. Вурдорта, Г. Мінцберга, В. Танненбаума, Р. Шмідта, Ф. Фідлера та ін., автор висвітлює сучасну концепцію розвитку організації.

Щодо практичного застосування вищерозглянутих концепцій, то автор пропонує застосовувати їх до будь-якого новоствореного підприємства як фази його розвитку.

2. Управління, менеджмент школи наукового управління: зміст, коротка характеристика

(автор - Андрущенко Н.О.)

Вісник Черкаського університету. Випуск 176

Серія “Педагогічні науки”, 2010

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vchu/N176/N176p005-008.pdf

Як зазначає автор: «Скільки існує людство, стільки існує й управління. Людина, перебуваючи в суспільстві, не може бути вільною від управлінського впливу держави, суспільства, колективу, в якому працює, безпосередніх керівників». Оскільки ефективним управління може бути тільки з урахуванням різних підходів до управління, то актуальність даної статті полягає у всебічному висвітленні основних понять теорії управління, провідних наукових шкіл.

Головною ідеєю статті є дослідження еволюції понять «менеджмент» та «управління», розвитку наукових знань про управління.

Автор наголошує, що поняття «менеджмент» і «управління» не варто ототожнювати, оскільки термін «управління - це всеосяжне поняття, що містить в собі всі дії і всіх осіб, що приймають рішення, у які входять процеси планування, оцінювання, реалізації проекту і контролю, а «менеджмент» - включає в себе зміст, форми і методи конкретного управлінського впливу суб'єкта на об'єкт управління в умовах ринкових відносин. Отже управління є ширшим поняттям, ніж менеджмент.

На початкових стадіях розвитку наукових знань про управління увага приділялася лише одному з елементів системи управління: або управлінській задачі, або власне управлінській діяльності, або поведінці і взаємовідносинам людей в організації, або прийняттю управлінських рішень тощо. На основі такого розмежування виділялися окремі школи наукового управління. Автор у своїй статті надає коротку характеристику школі наукового управління, школі адміністративного управління, школі людських стосунків, школі організаційної поведінки та кількісній школі. Також автор виділяє шість головних елементів управління, до яких належать ініціативність, уміння працювати з інформацією, захист своєї думки, прийняття рішень, розв'язання конфліктів та критичний аналіз. Усі шість елементів мають життєво важливе значення з точки зору забезпечення ефективного управління, оскільки жодний з елементів не може компенсувати відсутність або надлишок будь-якого іншого.

У висновку автор наголошує, що ефективність управління залежить не стільки від особистих якостей людини-правлінця, скільки від знань та розуміння управлінських завдань, способів стимулювання та об'єднання зусиль усіх членів організації у напрямку реалізації цілей організації. Отже вивчення різних наукових шкіл теорії управління має важливе практичне значення для ефективної діяльності будь-якої організації.

науковий управління людський ресурс

3. Основні етапи становлення теорії управління людськими ресурсами

(автор - А.Ткач)

Збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 21

«Ефективність державного управління»

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Edu/2009_21/fail/Tkach.pdf

Як зазначає автор, проблеми теорії і практики управління розвитком людських ресурсів надзвичайно актуальні на сучасному етапі, коли українська держава перебуває у стані становлення громадянського суспільства, розвиваючись у складних умовах становлення ринкових відносин, піддається корінній перебудові всієї організаційної структури.

Метою даної статті є розкриття ролі людського чинника у структурі організації інформаційного суспільства, а головним завданням - висвітлення історії розвитку теорії управління людськими ресурсами від класиків до сучасної теорії розвитку інформаційного суспільства.

Аналізуючи поняття «людські ресурси» на етапах становлення суспільства, автор дійшов висновку, що роль людського чинника у структурі будь-якої організації невпинно зростає.

На думку автора, класичне розуміння тієї ролі, яка повинна відводитися людині у виробничому процесі взагалі і в менеджменті зокрема, ґрунтовно висвітлене у працях трьох дослідників, представників класичної школи управління - Ф.Тейлора, А.Файоля і Е.Мейо.

У концепції Ф.Тейлора автор виділяє необхідність найважливішої зв'язки в мотивації праці - «продуктивність праці - відповідна оплата», а отже винагорода є найважливішим принципом, яким має оволодіти той, хто бажає ефективно управляти будь-якою людиною.

Із концепції А.Файоля автор зробив висновок, що організація - це не просто набір технічних компонентів, організація за Файолем набуває відтінків гуманізму.

Автор досліджує результати Хоторнських експериментів Е.Мейо, теорію «людських відносин» та робить висновок, що менеджмент того періоду набув нової орієнтації - соціально-психологічної.

Далі автор розглядає школу «поведінкових наук», представлену Р.Лайкетом, Д.Мак-Грегором, Ф.Герцбергом, А.Маслоу та неокласичну теорію управління. Щодо неокласичних теорій, то автор виділяє чотири блоки та чотири принципи, на яких базують майже всі вищезгадані теорії.

У 60-70-х рр.. ХХ століття рушійною силою працівників був споживчий мотив та егоїстична пораль, дух колективізму поступово зикав. А отже потрібне було природне повернення до колективістських цінностей. Саме тому, на думку автора, наприкінці ХХ століття з'явилася об'єднана доктрина-симбіоз - споживча мотивація та індивідуальна відповідальність.

Останнім етапом еволюції науки управління автор виділяє появу «віртуального менеджменту», що була викликана розвитком інформаційного суспільства та появою мережевої економіки.

У даній статті автор довів безперечну важливість людського фактора при побудові ефективної систем управління будь-якої організації - як теоретично, так і практично.

Размещено на Allbest.ru